Виховання громадянськості студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний Університет

імені Володимира Даля

ЗЯБРЕВА Світлана Едуардівна

УДК 37.017.4:374:377.36

ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ СТУДЕНТІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ КОЛЕДЖІВ У ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.07 - теорія та методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано у Горлівському державному педагогічному інституті іноземних мов Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

КАНІШЕВСЬКА Любов Вікторівна,

Інститут проблем виховання НАПН України,

завідувач лабораторії виховної роботи в закладах інтернатного типу.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент

БОРИСОВ Вячеслав Вікторович,

Слов'янський державний педагогічний університет Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри педагогіки і методики технологічної підготовки;

кандидат педагогічних наук, доцент

ОМЕЛЬЧЕНКО Олексій Петрович,

Луганський технікум транспортного будівництва Міністерства освіти і науки України, директор.

Захист відбудеться 27 грудня 2010 року о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, ауд. 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розіслано 26 листопада 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процес розбудови суверенної, правової, демократичної держави органічно пов'язаний з становленням громадянського суспільства в Україні. У зв'язку з цим надзвичайно важливим і невідкладним завданням сьогодення стає виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних відносин, формування в молодого покоління потреби та вміння жити у громадянському суспільстві.

Особливо актуальною є проблема виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів, оскільки саме з випускниками вищих навчальних закладів, майбутніми фахівцями-професіоналами, пов'язані сподівання нашого суспільства на економічне та духовне відродження України.

Процес громадянського виховання студентів професійно-технічних коледжів має ряд особливостей, головна з яких полягає в тому, що сформовані в майбутніх інженерно-технічних кадрів громадянські якості мають стати основою продуктивності їхньої професійної діяльності задля створення могутності України як суверенної незалежної держави.

Отже, від рівня сформованості громадянськості студентів професійно-технічних коледжів більшою мірою залежить ефективність науково-технічного прогресу в нашій державі.

Проблема виховання громадянськості знайшла відображення у працях філософів (В. Андрущенко, В. Кремень, Л. Сохань, В. Шинкарук, Є. Шинкарук, Г. Філонов та ін.), соціологів (Д. Акімов, Н. Білоус, В. Судаков та ін.), психологів (Б. Ананьєв, І. Бех, М. Боришевський, Л. Виготський, О. Киричук, О. Леонтьєв, В. Москалець, С. Рубінштейн, Д.Фельдштейн, П. Чамата та ін.).

Аналіз наукових досліджень з питань виховання громадянськості у сучасної молоді в умовах розбудови української державності дозволив стверджувати, що названа проблема вивчається за такими напрямами: концептуальні основи виховання громадянськості (П. Вербицька, О. Вишневський, Ю. Руденко, О. Сухомлинська, Г. Філіпчук, К. Чорна та ін.); дослідження історії становлення та розвитку громадянського виховання (Т. Завгородня, П. Ігнатенко, Л. Крицька, І. Кучинська, О. Рацул, Б. Ступарик та ін.); висвітлення сутності змісту, форм і методів громадянського виховання (О. Докукіна, Л. Канішевська, І. Кецик, Н. Косарєва, О. Пометун, В. Поплужний, Л. Рехтета, Н. Чернуха та ін.); інноваційні форми громадянського виховання (П. Кендзьор); загальнопедагогічні засади громадянської освіти та виховання (Р. Арцишевський, Ю. Завалевський, В. Кузь, В. Оржехівський, І. Тараненко та ін.); проблеми громадянського виховання студентської молоді в Україні (Т. Дем'янюк, М. Євтух, В. Іванчук, В. Федорчук, К. Чернишова, Г. Шевченко та ін.); досвід громадянського виховання студентської молоді за кордоном (І. Грабовська, І. Тараненко).

Проблему виховання громадянськості вивчали також зарубіжні вчені (С. Бірзеа (Румунія), Р. Вельдхус (Нідерланди), Т. Гарсіа (Нікарагуа), М.-А. Гарретон (Іспанія), А. Горельцев (Росія), Р. Джон, Д. Джан (США), Р. Інглхарт (США), Т. Козловська (Росія), А. Куланінга (ЦАР), Л. Феньова (Росія) та ін.).

Водночас проблема виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів не знайшла достатнього теоретичного обґрунтування і практичного втілення. У процесі вивчення наукових джерел нами не було виявлено спеціальних досліджень з проблеми виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів на сучасному етапі.

Результати аналізу практики виховання громадянськості підтверджують, що цьому аспекту в професійно-технічних коледжах не надається належна увага, оскільки бракує системності у вихованні громадянськості студентів, переважають вербальні методи й форми виховання, не приділяється належної уваги створенню умов ефективного громадянського виховання майбутніх інженерно-технічних працівників, а тому виникають суперечності між об'єктивними потребами промислового комплексу в кваліфікованих фахівцях з стійкою громадянською позицією і реальним рівнем сформованості громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів, між вимогами до інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних коледжів та рівнем їхньої обізнаності з проблеми громадянського виховання студентів, між потенціалом щодо можливостей громадянського виховання у студентів професійно-технічних коледжів та його низькою реалізацією на практиці у ВНЗ.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробка в сучасних умовах реформування національної системи освіти й потреба практичного застосування зумовили вибір теми дослідження “Виховання громадянськості студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної наукової теми кафедри педагогіки Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов “Педагогічна освіта: європейський вимір” (номер державної реєстрації 0108U002056). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (протокол № 10 від 25 травня 2005 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 6 від 14 червня 2005 року).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності.

Відповідно до мети дослідження було визначено такі завдання:

- на основі аналізу досліджуваної проблеми уточнити сутність і структурні компоненти громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів;

- розкрити особливості виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності;

- визначити критерії, показники та виявити рівні сформованості громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів;

- виявити педагогічні умови підвищення ефективності виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності;

- розробити модель виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності;

- підготувати науково-методичні рекомендації “Виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності”.

Об'єкт дослідження - процес виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів.

Предмет дослідження - педагогічні умови виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності.

Теоретичну основу дослідження складають філософські ідеї з проблеми громадянськості (В. Андрущенко, В. Кремень, Л. Сохань, В. Шинкарук, Є. Шинкарук та ін.); положення наукових праць, у яких розкриваються особливості та закономірності виховання громадянськості (Г. Ващенко, М. Грушевський, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський); праць провідних учених, присвячених проблемі становлення громадянськості у підростаючого покоління: концептуальні основи виховання громадянина (В. Борисов, О. Вишневський, Т. Дем'янюк, В. Караковський, О. Киричук, О. Сухомлинська, І. Тараненко, К. Чорна та ін.); праці учених з перспектив розвитку технікумів і коледжів України (Я. Болюбаш, В. Кремень, О. Омельченко, М. Степко та ін.); ідеї Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті, Закону України “Про вищу освіту”, у яких знайшли відображення проблеми демократизації й гуманізації сучасного суспільства й системи освіти; праці провідних учених, у яких розкриваються теоретико-методологічні питання підготовки спеціалістів у коледжах (Е. Джуринська, Л. Кирилова, Л. Колодійчук, В. Кузнєцова, А. Лещинський, А. Огурцов та ін.).

Для вирішення поставлених завдань дослідження на всіх етапах роботи використовувався комплекс науково-педагогічних методів:

- теоретичні: логіко-історичний аналіз педагогічних, психологічних, філософських, політологічних, соціологічних праць з теми дослідження; синтез, порівняння, моделювання, узагальнення. Використання цих методів дало змогу уточнити поняття “громадянськість”, розкрити сутність, структуру й особливості виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності в сучасних умовах;

- емпіричні: безпосередні спостереження за студентами, анкетування, опитування, інтерв'ювання, бесіди, аналіз творчих робіт, узагальнення досвіду роботи професійно-технічних коледжів. За допомогою цих методів визначався стан сформованості громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів;

- педагогічний експеримент: констатувальний - для визначення сформованості громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності; формувальний - для перевірки ефективності педагогічних умов, які сприяють підвищенню рівня сформованості громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності; контрольний - для підтвердження ефективності запропонованих педагогічних умов, які сприяють підвищенню рівня сформованості громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності;

- математичні: для обробки результатів дослідження, що дало можливість із найбільшою достовірністю забезпечити розподіл студентів за рівнями сформованості громадянськості.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності, до яких належать: оптимізація форм та методів виховання громадянськості; організація соціально значущої діяльності, яка сприяє формуванню громадянських якостей; використання традицій українського народу та традицій коледжу; організаційно-методична підготовка кураторів академічних груп з питань виховання громадянськості; розроблено та апробовано модель виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності; визначено критерії, показники та рівні сформованості виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності; уточнено сутність і структурні компоненти громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності; подальшого розвитку набула організаційно-методична підготовка кураторів академічних груп з питань виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів.

Практична значущість одержаних результатів полягає в розробці та впровадженні в практику роботи професійно-технічних коледжів науково-методичних рекомендацій “Виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності”, у яких висвітлено зміст, форми і методи виховання громадянськості, розроблено практичний матеріал з цієї проблеми.

Отримані результати можуть бути використані в практичній роботі педагогів професійно-технічних коледжів, у післядипломній педагогічній освіті й перепідготовці педагогічних кадрів при викладанні спецкурсів у педагогічних навчальних закладах.

Результати дослідження впроваджено в науково-виховний процес Горлівського машинобудівного коледжу (довідка № 237 від 5 лютого 2008 року), Машинобудівного коледжу Донбаської державної машинобудівної академії м. Краматорськ (довідка № 697а/01-02 від 30 листопада 2007 року), на засіданнях обласного методичного об'єднання заступників директорів з гуманітарної освіти та виховання вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Донецької області (протокол № 1 від 15 травня 2008 року).

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом обговорення теоретичних положень і висновків на: Міжнародних науково-практичних конференціях: “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (Луганськ, 2006), “Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (Горлівка, 2006-2009); “Професіоналізм педагога. Інноваційні підходи до процесу його формування” (Краматорськ, 2008), “Духовно-культурні цінності освіти і виховання” (Луганськ, 2009); інтернет-конференції “Багаторівнева освіта як простір професійно-особистісного становлення випускника ВНЗ” (Ростов-на-Дону, 2007); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (Київ, 2006), “Соціально-педагогічні засади виховання морально гармонійної особистості” (Київ, 2008); на регіональних конференціях молодих учених та аспірантів “Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук” (Горлівка, 2006-2009); засіданнях кафедри педагогіки Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов.

Публікації. Зміст і результати дисертаційного дослідження викладено у 16 одноосібних публікаціях, з них 6 статей уміщено в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів і висновків до них, загальних висновків, 8 додатків на 62 сторінках, списку використаних джерел (323 найменування). Загальний обсяг дисертації - 285 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 191 сторінці. Робота містить 4 таблиці, 2 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів, подано відомості щодо впровадження результатів дослідження та їх апробації, публікацій автора, стуктури й обсягу роботи.

У першому розділі - “Виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів як педагогічна проблема” -охарактеризовано теоретичні й методологічні засади виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів, розкрито особливості виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності; подано результати констатувального етапу науково-дослідної роботи, спрямованої на вивчення стану досліджуваного явища на практиці професійно-технічних коледжів.

Проблема виховання громадянськості має тривалу історію. Її витоки знайшли відображення в працях представників античної думки (Аристотель, Платон, Сократ та ін.).

Сучасна філософська думка розглядає громадянськість як особливу характеристику особистості, усвідомлення нею суспільного обов'язку, відповідальності; вчені наголошують на необхідності виховання свідомих, соціально активних громадян (В. Андрущенко, Л. Архангельський, В. Кремень, Л. Сохань, В. Шинкарук, Є. Шинкарук та ін.).

Політологи підкреслюють важливість та неоднозначність таких характеристик громадянськості, як: здатність та готовність відчувати себе громадянином (С. Рябов), вища чеснота вільного та повноправного учасника політичного співтовариства (С. Шехтер).

Соціологи, розглядаючи процес формування громадянського суспільства, наголошують на тому, що громадянськість виражає зв'язок між конкретним громадянином держави й особистістю як суб'єктом суспільних відносин і діяльності (Д. Акімов, А. Білоус, В. Судаков та ін.).

Аналіз праць психологів з проблеми громадянського розвитку особистості дозволяє стверджувати, що вони пов'язують громадянський розвиток особистості із процесами її виховання і самовиховання, потребою особистості до саморозвитку (І. Бех, М. Боришевський, О. Киричук, В. Поплужний та ін.). Вчені зазначають, що громадянське виховання поєднує в собі кілька різновидів виховання, виокремлюють громадянські якості особистості (Б. Ананьєв, І. Бех, Д. Фельдштейн, П. Чамата та ін.); розглядають громадянськість як інтеративну якість у структурі спрямованості особистості, яка у глобальному плані містить у собі три складники: знання, переживання, вчинки (О. Киричук, В. Поплужний, Д. Фельдштейн та ін.).

Сучасні вчені-педагоги (Р. Арцишевський, Ю. Завалевський, П. Ігнатенко, Л. Рехтета, А. Розенберг, О. Сухомлинська, К. Чорна та ін.) сходяться на думці, що громадянськість - це фундаментальна, інтегративна, моральна якість, світоглядно-психологічна характеристика особистості, яка виявляється в інтелектуальній, емоційно-ціннісній, діяльнісній сферах та цілеспрямовано формується у процесі громадянського виховання.

Аналіз та опрацювання філософських, соціологічних, психологічних, педагогічних праць дозволяє уточнити сутність поняття “громадянськість”.

У нашому дослідженні ми визначаємо громадянськість як складну інтегративну особистісно-моральну якість, що характеризується усвідомленням прав і обов'язків громадян України, почуттям любові до Батьківщини, потребою у служінні їй, праці на її благо, свідомим виконанням законів держави. Вона виявляється у системі ставлень до: держави, Батьківщини, інших людей, себе.

Громадянськість визначається сформованими в особистості установками, світоглядом, підлягає цілеспрямованому вихованню й самовихованню.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень з проблем виховання громадянськості дозволив нам виділити наступні компоненти структури громадянськості: когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний компоненти.

Когнітивний компонент містить знання про сутність та змістові аспекти громадянськості, її ключові поняття, усвідомлення значущості Конституції, законів та символів держави в житті людини, своєї належності до українського народу, знання історії й культури України, народних звичаїв і традицій, української мови, усвідомлення важливості обраної професії для суспільства.

Емоційно-ціннісний компонент містить емоції, потреби, мотиви діяльності, що спрямовані на усвідомлення себе громадянином держави, громадянської гідності, ставлення до України, її захисту, праці на її благо, законів держави, державної мови, народних звичаїв і традицій; наявність громадянських чеснот (гуманність, толерантне ставлення до чужих думок, ідей, поглядів, людей інших національностей, державний оптимізм).

Поведінково-діяльнісний компонент передбачає здатність людини діяти певним чином, виявляти громадянськість; реалізується через дотримання законів держави та вимог Конституції, вияв активної громадянської позиції, громадянської гідності, відповідальності, працелюбності, дисциплінованості, ініціативності, виконання громадських доручень, участь у позанавчальній діяльності (для студентів), в органах самоврядування та інших громадських організаціях.

У контексті виконаного дослідження, виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів розглядається як цілеспрямований процес впливу спеціально створених умов на розвиток у студентів громадянської позиції, що дозволяє їм реалізувати отримані у професійно-технічному коледжі знання, уміння, навички на благо своєї держави.

Дослідження особливостей виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності вимагає врахування чинників, які безпосередньо впливають на цей процес, а саме: професійно-технічної спрямованості підготовки майбутнього фахівця, поетапності виховання громадянськості у студентів, сенситивності юнацького віку для виховання громадянськості, а також чинників, які безпосередньо ускладнюють цей процес. До останніх належить обумовленість соціальним життям суспільства: економічним становищем, суспільною діяльністю найближчого оточення студента, зростанням напруги в соціальних інститутах, глобальною зміною ціннісних орієнтацій; політичною диференціацією суспільного життя, нерівномірністю залучення студентів до позанавчальної діяльності з громадянського виховання, “педагогікою заходів”, надмірною опікою студентів, зловживанням авторитарними методами виховання тощо.

Вивчення стану сформованості громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів відбувалося під час констатувального етапу експерименту, який охоплював 688 студентів професійно-технічних коледжів Донецької області (Горлівський машинобудівний коледж, Дружківський житлово-комунальний коледж Донбаської національної академії будівництва, Машинобудівний коледж Донбаської державної машинобудівної академії м. Краматорськ, Слов'янський коледж Національного авіаційного університету) і 85 педагогів професійно-технічних коледжів.

З метою з'ясування стану сформованості громадянськості добиралися критерії: сформованість знань про громадянськість, розвиток громадянських почуттів, громадянська поведінка. З огляду на результати діагностики і відповідно до перелічених критеріїв було визначено чотири групи студентів. До першої групи увійшли студенти, які виявили оптимальний рівень сформованості громадянськості, до другої - достатній, до третьої - початковий, до четвертої - критичний. Кожна з цих груп відрізнялась характерними виявами показників сформованості громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів.

Кожний з виділених рівнів відповідно до критеріїв характеризується властивими їм показниками.

До першої групи (оптимальний рівень сформованості громадянськості - 9,3% студентів експериментальної групи (далі ЕГ), 10,6% студентів контрольної групи (далі КГ)) були віднесені студенти професійно-технічних коледжів, які глибоко орієнтуються в змісті понять, категорій, що мають своїм структурно-утворюючим ядром поняття “громадянськість”; усвідомлюють важливість громадянськості як інтегративної якості особистості; усвідомлюють роль закону, визнаючи необхідність бути законослухняним, поважати закон і не порушувати права інших, виконувати обов'язки, бути патріотом, працювати на благо держави. Вони пишаються своєю Батьківщиною, її історією й культурою та виявляють інтерес до них, добре володіють державною мовою; усвідомлюють важливість обраної професії для суспільства. Довіряють органам державної влади, гуманно ставляться до оточуючих, ідентифікують себе з Україною, поважають національні традиції, виявляють ініціативу щодо збереження та продовження національних традицій, готовність до захисту Вітчизни, змотивовані на виконання громадянського обов'язку; виявляють терпимість до інших, довіру, прагнуть вступати в діалог. Виявляють активну громадянську позицію, беруть активну участь у позанавчальній громадській діяльності (гуртках, клубах, органах самоврядування, громадських організаціях), відповідально ставляться до громадських доручень, законослухняні, виявляють відповідальність, працелюбність, дисциплінованість, ініціативу.

Друга група (достатній рівень - 19,6% студентів ЕГ, 20,4% студентів КГ), які мають достатній рівень знань про явища, що мають своїм структурно-утворюючим ядром поняття “громадянськість”. Вони вважають, що закон існує для того, щоб його дотримуватись, усвідомлюють свої обов'язки перед державою, з повагою ставляться до історії й культури України, виявляють прихильність до рідної землі, місця народження, Батьківщини, знають державну мову, вважають, що лише на висококваліфікованих спеціалістів є попит. В основному довіряють органам державної влади, ідентифікують себе з Україною, мають достатній рівень вияву гуманності, знають національні традиції, проте не завжди виявляють ініціативу щодо їх збереження та продовження, готові до захисту Вітчизни в разі необхідності, в основному виявляють повагу до людей іншої національності, терпимість до іншого, готовність до діалогу. Беруть участь у позанавчальній діяльності, дотримуються норм права, проте їхня правомірна поведінка не є результатом добровільного прийняття. Підпорядковують свої дії позиції оточуючих, пасивно ставляться до чинного законопорядку, хоча намагаються не викликати осуду з боку колективу, побоюються втратити довіру друзів. В основному виявляють відповідальність, працелюбність, дисциплінованість, ініціативу.

До третьої групи (початковий рівень - 44,2% студентів ЕГ, 42,4% студентів КГ) були віднесені студенти професійно-технічних коледжів, які мають поверхові знання про сутність громадянськості, індиферентне ставлення до громадянських обов'язків, держави, суспільства, Батьківщини, її історії й культури, державної мови. Вони не порушують закону лише через страх відповідальності. Не усвідомлюють важливості обраної професії для суспільства. Виявляють недовіру до органів державної влади, не ідентифікують себе з Україною, майже не виявляють співчуття, поваги, чуйності до іншого, байдуже ставляться до національних традицій. Беруть участь у позанавчальній діяльності тільки під тиском і контролем викладачів. Не бажають захищати Вітчизну, часто виявляють нетерпимість, нестриманість, не виявляють бажання вступати в діалог. До виконання громадських доручень ставляться безвідповідально. Виявляють здатність діяти як законослухняний громадянин лише під примусм чи зі страху покарання, припускають відхилення у дотриманні правових норм. Як правило, не виявляють відповідальності, працелюбності, дисциплінованості, ініціативи.

Четверта група (критичний рівень), у яку ввійшли 26,9% студентів ЕГ, 26,6% студентів КГ. У студентів, віднесених до цієї групи, виявляється відсутність знань про зміст і поняття, категорії, що мають своїм структурно-утворюючим ядром поняття “громадянськість”, нігілістичне ставлення до законів, негативне ставлення до історії й культури України, державної мови.

Вони виявляють повну недовіру до органів державної влади, не ідентифікують себе з Україною, не виявляють співчуття, поваги до іншого; негативно ставляться до національних традицій. Не бажають захищати Вітчизну, виявляють нетерпимість, агресивність, не бажають взаємодіяти. Не беруть участі у суспільно корисній діяльності, не визнають колективу; нерідко протиставляють себе колективу, нехтують його думкою; заважають іншим студентам виконувати громадські доручення, виявляючи за таких умов зухвалість, свавілля, брутальність, егоїзм. Скептично ставляться до закону, демонструють недовіру до чинного законодавства. Вважають, що у громадянина взагалі немає обов'язків перед державою. Не виявляють відповідальності, працелюбності, дисциплінованості, ініціативи.

Проведений констатувальний етап дослідження засвідчив, що більшість кураторів академічних груп, викладачів професійно-технічних коледжів не володіють достатніми знаннями з питань виховання громадянськості, робота в цьому напрямі має переважно формальний, епізодичний характер, її проведення не завжди передбачає досягнення конкретної мети; значна кількість педагогічних працівників недостатньо володіють методикою організації позанавчальної діяльності з виховання громадянськості у студентів; можливості позанавчальної діяльності використовуються недостатньо.

Теоретичний аналіз і осмислення результатів констатувального етапу експерименту становили підґрунтя для розробки моделі виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності, до складу якої увійшли: мета - виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності, суб'єкти виховання (студенти, куратори академічних груп), педагогічні умови (оптимізація методів і форм виховання громадянськості; організація спільної діяльності студентів професійно-технічних коледжів, яка сприяє формуванню громадянських якостей; використання традицій українського народу та традицій коледжу; організаційно-методична підготовка кураторів академічних груп з питань виховання громадянськості), принципи (цілеспрямованості; науковості й доступності; систематичності й безперервності; культуровідповідності; поєднання національного та загальнолюдського; зв'язку з практичною діяльністю; опори на студентський колектив; довірливого співробітництва; гуманізму та педагогічного оптимізму), напрями роботи (поглиблення знань сутності та змістовних аспектів громадянськості; виховання почуття громадянської гідності, дбайливого ставлення до своєї держави; виховання громадянської поведінки), форми і методи, результат - сформованість громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності.

На основі аналізу й узагальнення результатів коснтатувального етапу експерименту було зроблено висновок про необхідність посилення уваги до питань виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності, апробації моделі виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності.

У другому розділі - “Педагогічні умови виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності” - обґрунтовано педагогічні умови, які сприяють підвищенню рівня сформованості громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності, висвітлено хід формувального етапу експерименту, апробовано модель виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності, проаналізовано результати дослідження.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, вивчення передового педагогічного досвіду, результатів констатувального етапу експерименту, були визначені та обґрунтовані педагогічні умови виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності: оптимізація форм і методів виховання громадянськості; організація соціально значущої діяльності, яка сприяє формуванню громадянських якостей; використання традицій українського народу та традицій коледжу; організаційно-методична підготовка кураторів академічних груп з питань виховання громадянськості.

До формувального етапу експерименту залучалися студенти Горлівського машинобудівного коледжу, машинобудівного коледжу Донбаської державної машинобудівної академії м. Краматорськ. У ньому брали участь 36 викладачів, 508 студентів. З них: 250 студентів Горлівського машинобудівного коледжу, Машинобудівного коледжу Донбаської державної машинобудівної академії м. Краматорськ склали експериментальні групи, а 258 студентів Дружківського житлово-комунального коледжу Донбаської національної академії будівництва й Слов'янського коледжу Національного авіаційного університету - контрольні групи.

На першому етапі було розроблено методику формувального етапу експерименту, підготовлено експериментальні матеріали (тематику і зміст виступів, форми й методи роботи; програму семінару “Виховуємо громадянина” для кураторів академічних груп, програму “Виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності”); узгоджено програму дій з керівниками професійно-технічних коледжів, їхніми заступниками та педагогами-експериментаторами, здійснено їх підготовку до роботи з експериментальними матеріалами.

У процесі проведення другого етапу експерименту з виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів позанавчальна діяльність була спрямована на: оптимізацію форм і методів виховання громадянськості; організацію соціально значущої діяльності студентів професійно-технічних коледжів, яка сприяла формуванню громадянських якостей; використання традицій українського народу та традицій коледжу; організаційно-методичну підготовку кураторів академічних груп з питань виховання громадянськості.

Організаційно-методична підготовка кураторів академічних груп передбачала організацію цілеспрямованої роботи з метою надання їм необхідних знань з теорії й методики виховання громадянськості у студентів. З метою реалізації цієї педагогічної умови в практику експериментальних професійно-технічних коледжів було впроваджено семінар “Виховуємо громадянина” для кураторів академічних груп, програму “Виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності”. В експериментальних професійно-технічних коледжах було впроваджено різні форми роботи: лекції “Проблема виховання громадянськості в історії педагогічної думки”, “Специфіка виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності”, “Форми і методи виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності”; заняття “Діагностика рівня сформованості громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів”; малі педради “Реалії та завдання виховання громадянськості у студентської молоді”, “Студентське самоврядування як головний чинник виховання громадянськості”; мала педрада-рольова гра “Проблеми відносин: викладач коледжу - студент коледжу”; круглий стіл “Особливості виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів”.

Удосконалення процесу виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності відбувалося завдяки оптимізації форм і методів виховання. Так, було використано такі форми: загальноколеджанські, групові заходи, колективні творчі справи, інформаційні години, години спілкування, години громадянськості, години мужності, години-подорожі, клуби, секції, гуртки, тематичні вечори, вечори пошани, екскурсії, зустрічі, конкурси, свята, усні журнали та ін. У процесі експериментальної роботи з виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності були застосовані такі методи виховання: формування свідомості (роз'яснення, розповідь, пояснення, бесіда, диспут, переконання, приклад); організації діяльності та формування досвіду суспільної поведінки (доручення, педагогічна вимога, виховуючі ситуації); стимулювання поведінки й діяльності (заохочення, покарання); активні методи соціально-педагогічного розвитку (групова дискусія, рольові, ділові, імітаційні ігри; прийоми “обмін думками”, “мозковий штурм”, діалогічне спілкування та ін.).

Організація соціально значущої діяльності студентів професійно-технічних коледжів реалізовувалася завдяки їх систематичному залученню до таких видів діяльності, які характеризувалися поглибленням і розширенням їхньої соціальної діяльності; активізації діючого самоврядування; створенню системи постійних та тимчасових доручень для всіх студентів; організації роботи клубів, секцій, гуртків; групової роботи студентів, яка дозволила створити умови, необхідні для самореалізації особистості, вироблення вмінь групової взаємодії, співпраці, пріоритетності відносин довіри, співробітництва між педагогами й студентами, що, у свою чергу, сприяло розвитку громадянських якостей студентів, формуванню досвіду громадянської поведінки.

У процесі виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності широко використовувались традиції українського народу та традиції коледжу. З метою реалізації цієї педагогічної умови у позанавчальній діяльності було використано такі форми: ознайомлення з народними традиціями студентів шляхом розповіді про них, розкриття їх цінностей; проведення свят народного календаря, новорічних свят; створення народознавчих клубів, гуртків (“Джерело”, “Дивослово”, “Берегиня”) та ін.

Третій етап передбачав проведення підсумкових контрольних зрізів з метою визначення ефективності обґрунтованих педагогічних умов виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у поза-навчальній діяльності.

Упродовж усієї експериментальної роботи здійснювалася регулярна педагогічна діагностика як важлива умова виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності; вносилися корективи з урахуванням поетапного виховання громадянськості; відбувся кількісний та якісний аналіз результатів дослідження.

Після завершення дослідно-експериментальної роботи проводився контрольний зріз, зміст якого був ідентичним діагностичному вивченню на початку роботи. Його результати засвідчили значне підвищення рівня сформованості громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів експериментальних груп (табл. 1).

Як видно з таблиці 1, після проведення дослідно-експериментальної роботи рівні сформованості громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів зазнали суттєвих позитивних зрушень.

Таблиця 1. Рівні сформованості громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів на початку і після закінчення дослідно-експериментальної роботи

Кількість студентів у %

На початку дослідно-експериментальної роботи

Після проведення дослідно-експериментальної роботи

Експериментальна група

Контрольна група

Експериментальна група

Контрольна група

Рівень у %

Рівень у %

Рівень у %

Рівень у %

І група оптимальний рівень

ІІ група достатній рівень

ІІІ група початковий рівень

ІV група критичний рівень

І група оптимальний рівень

ІІ група достатній рівень

ІІІ група початковий рівень

ІV група критичний рівень

І група оптимальний рівень

ІІ група достатній рівень

ІІІ група початковий рівень

ІV група критичний рівень

І група оптимальний рівень

ІІ група достатній рівень

ІІІ група початковий рівень

ІV група критичний рівень

9,3

19,6

44,2

26,9

10,6

20,6

42,2

26,6

22,4

50,8

20,8

6,0

12,4

23,7

45,7

18, 3

виховання громадянськість студент коледж

Так, порівняно з початком дослідно-експериментальної роботи, відсоток студентів, які виявили оптимальний рівень сформованості громадянськості, став значно більшим (з 9,3% на початку проведення експериментальної роботи й 22,4 % після її завершення). Підвищився відсоток студентів, які виявили достатній рівень сформованості громадянськості (50,8% студентів у кінці дослідно-експериментальної роботи).

До позитивних зрушень слід віднести те, що значно зменшився відсоток студентів, які виявили початковий і критичний рівні сформованості громадянськості. Так, на початку проведення дослідно-експериментальної роботи відсоток студентів професійно-технічних коледжів, які виявили початковий рівень сформованості громадянськості, склав 44,2%, після завершення формувального етапу дослідження їхній відсоток значно знизився і становив 20,8%. Студенти, які виявили критичний рівень сформованості громадянськості, на початку дослідно-експериментальної роботи склали 26,9%, а після завершення дослідно-експериментальної роботи їхній відсоток значно знизився і становив 6,0% студентів.

Порівняльний аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи засвідчив ефективність визначених педагогічних умов та застосування моделі виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності.

Узагальнені результати дослідження підтвердили ефективність запропонованих педагогічних умов; моделі виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності, що дає підстави до наступних висновків:

1. Теоретичний аналіз філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури з проблеми дослідження дав змогу уточнити сутність поняття “громадянськості” як категорії теорії та методики виховання; дозволив деталізувати сутність цього феномену в контексті виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів.

Визначено громадянськість як складну інтегративну особистісно-моральну якість, що характеризується усвідомленням прав і обов'язків громадян України; почуттям любові до Батьківщини, потребою в служінні їй, праці на її благо; свідомим виконанням законів держави. Вона виявляється у системі ставлень до держави, Батьківщини, інших людей, себе.

Доведено, що структура громадянськості містить когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний компоненти.

У контексті дослідження виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів розглядається як цілеспрямований процес впливу спеціально створених умов на розвиток у студентів громадянської позиції, що дозволяє їм реалізувати отримані у професійно-технічному коледжі знання, уміння, навички на користь своєї держави.

2. Дослідження особливостей виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності показало, що значну роль у цьому процесі відіграють чинники, які безпосередньо впливають на даний процес, а саме: професійно-технічна спрямованість підготовки майбутнього фахівця, поетапність виховання громадянськості у студентів, сенситивність юнацького віку щодо виховання громадянськості, а також чинників, які безпосередньо ускладнюють цей процес й обумовлені соціальним життям суспільства: економічним становищем, суспільною діяльністю найближчого оточення студента, зростанням соціальної напруги в соціальних інститутах, глобальною зміною ціннісних орієнтацій, політичною диференціацією суспільного життя, нерівномірністю залучення студентів до позанавчальної діяльності з громадянського виховання, “педагогікою заходів”, надмірною опікою над студентами, зловживанням авторитарними методами виховання та ін.

3. Визначено, що основними критеріями сформованості громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів є: сформованість знань про сутність громадянськості (показниками якого, у свою чергу, є: орієнтування в змісті понять, категорій, що мають своїм структурно-утворюючим ядром поняття “громадянськість”; усвідомлення поваги до закону, виявлення поваги до історії, культури України, почуття гордості за Батьківщину; усвідомлення важливості обраної професії для суспільства); розвиток громадянських почуттів (державний оптимізм, гуманність, самоідентифікація з державою - Україною, повага до національних традицій; бажання працювати на благо держави, захищати її; толерантне ставлення до чужих думок, ідей, поглядів, представників інших національностей); громадянська поведінка (активна громадянська позиція; участь у позанавчальній діяльності, виконання громадських доручень, законослухняність, відповідальність, працелюбність, дисциплінованість, ініціативність). Це дало змогу визначити рівні сформованості громадянськості: оптимальний, достатній, початковий, критичний.

4. Виявлено, що ефективними педагогічними умовами виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів є: оптимізація методів і форм виховання громадянськості; організація спільної діяльності студентів професійно-технічних коледжів, яка сприяє формуванню громадянських якостей; використання традицій українського народу та традицій коледжу; організаційно-методична підготовка кураторів академічних груп з питань виховання громадянськості.

Визначення педагогічних умов дозволило виокремити провідні складові організації позанавчальної діяльності з виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів: залучення студентів до таких видів діяльності, які характеризуються поглибленням і розширенням їхньої соціальної діяльності; організація діючого самоврядування; створення системи постійних та тимчасових доручень для всіх студентів; пріоритетність відносин довіри, співробітництва між педагогами та студентами.

5. Розроблена нами модель виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності, виявила високу виховну ефективність, що значно підвищило сформованість громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності.

6. Підготовлені науково-методичні рекомендації для заступників директорів професійно-технічних коледжів з гуманітарної освіти й виховання, кураторів академічних груп, керівників клубів, гуртків “Виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності” дозволяють зробити цей процес комплексним і цілеспрямованим.

Позитивні результати експерименту підтвердилися кількісним та якісним аналізом проведеної роботи. Дотримання запропонованих педагогічних умов, реалізація розробленої моделі виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності, укладені та апробовані науково-методичні рекомендації “Виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності” сприяли якісним та кількісним змінам сформованості громадянськості у студентів експериментальних груп. Так, порівняно з початком дослідно-експериментальної роботи значно підвищився відсоток студентів професійно-технічних коледжів, які виявили оптимальний рівень сформованості громадянськості (з 9,3% на початку проведення експерименту до 22,4% після його завершення), значно підвищився відсоток студентів, які виявили достатній рівень сформованості громадянськості (з 19,6% на початку проведення дослідно-експериментальної роботи до 50,8% після її проведення).

Після проведення дослідно-експериментальної роботи значно знизився відсоток студентів, які виявили початковий рівень сформованості громадянськості (з 44,2% на початку проведення експерименту до 20,8% після його завершення). Узагальнення та порівняння відповідних емпіричних даних, отриманих на початку дослідно-експериментальної роботи та після її проведення, свідчить про її ефективність, яка підтвердила правильність і продуктивність висунутої гіпотези.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. Подальшого вивчення й розвитку потребують питання педагогічного обґрунтування організаційного, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення позанавчальної діяльності студентів професійно-технічних коледжів з виховання громадянськості, підвищення ефективності післядипломної освіти педагогічних кадрів з цієї проблеми.

Наукова розробка заявлених проблем буде сприяти подальшому вдосконаленню підготовки нового покоління фахівців промисловості України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Зябрева С. Е. До питання виховання громадянськості студентів коледжів у позанавчальній діяльності / С. Е. Зябрева // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. - К. : Ін-т проблем виховання АПН України, 2006. - Вип. 9, кн. ІІ. - С. 327-331.

2. Зябрева С. Е. Значення національної ідеї у формуванні громадянськості / С. Е. Зябрева // Духовність особистості : методологія, теорія і практика : зб. наук. праць / гол. ред. Г. П. Шевченко. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - Вип.5. - С. 98-105.

3. Зябрева С. Е. До питання усвідомлення студентами коледжу поняття “громадянськість” / С. Е. Зябрева // Проблеми сучасної педагогічної освіти : зб. наук. праць. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Вип. 20(І). - С. 90-95.

4. Зябрева С. Е. Використання народних традицій як умова виховання громадянськості студентів коледжу / С. Е. Зябрева // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. - Кам'янець-Подільський, 2008. - Вип. 12, кн. ІІ. - С. 304-310.

5. Зябрева С. Е. Організаційно-методична підготовка кураторів академічних груп як умова виховання громадянськості студентів / С. Е. Зябрева // Проблеми освіти : наук.-метод. зб. (кол. авт.). - К. : Інститут виховання й змісту освіти, 2009. - Вип. 58, ч.1. - С. 222-226.

6. Зябрева С. Е. Методи і форми виховання громадянськості студентів коледжу в позанавчальній діяльності / С Е. Зябрева // Наукові праці. Сер.: Педагогіка, психологія і соціологія. - Вип. 5 (155), ч. I. - Донецьк : ДВНЗ “ДонНТУ”, 2009. - С. 333-338.

Статті в інших виданнях:

7. Зябрева С. Е. Екологічна освіта студентів у вищих навчальних закладах І рівня акредитації / С. Е. Зябрева // Актуальні проблеми педагогіки: методологія, теорія і практика : зб. наук. праць. - Горлівка : ГДПІІМ, 2004. - Вип. 2. - С.55-58.

8. Зябрева С. Е. Роль куратора групи у вихованні громадянськості студентів вищих навчальних закладів / С. Е. Зябрева // Актуальні проблеми педагогіки: методологія, теорія і практика : зб. наук. праць. - Горлівка : ГДПІІМ, 2006. - Вип. 3, ч. 1. - С.130-137.

9. Зябрева С. Е. Планування роботи заступника директора з виховної роботи коледжу / С. Е. Зябрева // Проблеми управління освітою і навчальними закладами : зб. наук. праць / за ред. В. М. Алфімова. - Донецьк : ДонНУ, 2007. - Вип. 2. - С. 43-47.

Публікації у збірниках матеріалів конференцій:

10. Зябрева С. Е. Громадянськість як поняття у педагогіці / С. Е.Зябрева // Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук : матеріали IV міжрегіональної конференції молодих учених та аспірантів. - Горлівка : ГДПІІМ, 2006. - С. 52-54.

11. Зябрева С. Е. Про деякі специфічні особливості організації виховного процесу в коледжі / С. Е. Зябрева // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. 2007 : Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. 2007 : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном”, 8-9 листоп. 2007 р., м. Горлівка. - Івано-Франківськ-Горлівка : Вид-во ПНУ, 2007. - Вип. XV-XVI, ч. ІІ. - С. 117-122.

12. Зябрева С. Э. К вопросу о воспитании гражданина / С. Э. Зябрева // Многоуровневое образование как пространство профессионально-личностного становления выпускника вуза : материалы Междунар. науч.-практ. интернет-конф. : в 2 ч. - Ростов н/Д, 2007. - Ч. 2. - С. 139-144.

13. Зябрева С. Е. Стан проблеми виховання громадянськості у студентів коледжу у позанавчальній діяльності / С. Е. Зябрева // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. 2008 : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном”, 8-9 жовтня 2008 р. м. Горлівка. - Івано-Франківськ-Горлівка : Вид-во ПНУ, 2008. - Вип. ХХІ, ч. 1. - С. 156-163.