Адаптація студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності в процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГАДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

УДК 377.1.001

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата педагогічних наук

АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

ШИК Михайло Петрович

Черкаси - 2010



Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент САМОДРИН Анатолій Петрович, Кременчуцький інститут Дніпропетровського університету економіки та права, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України БОНДАР Володимир Іванович, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, директор Інституту педагогіки і психології;

кандидат педагогічних наук, доцент ПРІМА Раїса Миколаївна, Волинський національний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри педагогіки дошкільної і початкової освіти.

Захист дисертації відбудеться «29» червня 2010 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бул. Шевченка, 81, 2-й поверх, зал засідань.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розіслано «28» травня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О. П. Савченко



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Процес євроінтеграції детермінує прискорення соціально-економічного поступу України. Це, як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти, зумовлює необхідність удосконалити підготовку майбутніх фахівців. Сучасне суспільство має особливий попит на компетентних вихователів дошкільних навчальних закладів і вчителів початкових класів, які здатні формувати гармонійну, інтелектуально розвинену й творчу особистість дитини. Однак практика свідчить, що рівень підготовки майбутніх педагогів цих напрямів підготовки залежить від їх успішної адаптації до професійної діяльності. У системі неперервної освіти адаптація розпочинається в школі (профорієнтація) й продовжується в середньому спеціальному або у вищому навчальному закладі.

У структурі вищої педагогічної освіти педагогічний коледж виконує адаптаційну функцію, що полягає в орієнтації студентів на цінності професії педагога, на конструктивне подолання складних ситуацій у майбутній фаховій діяльності й у формуванні готовності до розв'язання її практичних завдань. Крім того, здійснюючи підготовку бакалаврів, педагогічний коледж забезпечує адаптацію студентів до навчання у вищих навчальних закладах для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста й магістра.

Отже, процес підготовки майбутніх фахівців у педагогічному коледжі за своєю суттю є адаптивним, бо саме в його ході відбувається поєднання на практиці вимог професії до особистості студента та його можливостей. Від цього залежить зміцнення професійної мотивації, подальший професійний та особистісний розвиток майбутнього педагога. Проте через недостатнє використання в сучасних ВНЗ методик конструктивного подолання студентами численних труднощів адаптації до професійної діяльності цей процес малоефективний.

Порушена проблема закономірно стала предметом багатьох психолого-педагогічних розвідок, де досліджено адаптацію студентів до умов навчання й життєдіяльності в непедагогічних вищих навчальних закладах (Т. Алексєєва, Ю. Бохонкова, М. Горліченко, Л. Григоренко, С. Гура, В. Лагерєв, Г. Левківська, С. Селівестров та ін.), до професійної діяльності (С. Ізбаш, Т. Каткова, Д. Лопарєва, І. Облєс, В. Павлушенко, Л. Петльована та ін.).

Процес професійної адаптації майбутніх педагогів різного фаху в системі неперервної освіти досліджували О. Галус, Б. Німаєв, Д. Новіков, Р. Пріма, В. Цибулько та інші вчені. Однак проблема адаптації майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів і вчителів початкових класів до професійної діяльності в умовах педагогічного коледжу не була предметом окремого дослідження.

Зважаючи на соціальне замовлення суспільства в підготовлених до професійної діяльності вихователях дошкільних навчальних закладів і вчителях початкових класів, що зумовлене стрімкими процесами євроінтеграції, глобалізації, культурного прогресу, у теорії й практиці професійно-педагогічної освіти виникли донині нерозв'язані суперечності між:

об'єктивною потребою суспільства в підготовлених вихователях дошкільних навчальних закладів і вчителях початкових класів із високим рівнем адаптованості до професійної діяльності та браком системних досліджень з адаптації студентів до обраного фаху в умовах педагогічного коледжу;

потенціалом педагогічного коледжу в підвищенні рівнів адаптованості студентів до професійної діяльності й недостатньою ефективністю умов для забезпечення повноцінного процесу професійної адаптації;

необхідністю створення педагогічних умов адаптації студентів до професійної діяльності та відсутністю достатнього науково-теоретичного обґрунтування й методичного забезпечення цього процесу в педагогічному коледжі.

Ураховуючи психолого-педагогічне значення адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності, недостатнє теоретичне опрацювання цієї проблеми та суперечностей, що виникли в теорії й практиці вищої школи, темою дисертаційної роботи обрано: «Адаптація студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності в процесі фахової підготовки».

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з науковою темою «Професійно-педагогічні основи підготовки фахівців» (р/н № 01005U000190), що входить до тематичного плану науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки Глухівського державного педагогічного університету. Тема дисертації затверджена вченою радою Глухівського державного педагогічного університету (протокол № 6 від 04.03.2004 р.) й узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 30.03.2004 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності в процесі фахової підготовки.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати концептуальні й структурно-змістові основи системи сучасної неперервної педагогічної освіти, визначити місце й функціональну роль педагогічного коледжу в ній.

2. З'ясувати сутність адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності, розробити й теоретично обґрунтувати її структуру.

3. Провести педагогічну діагностику вихідних рівнів адаптованості студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності.

4. Визначити, теоретично обґрунтувати й створити педагогічні умови адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності в процесі фахової підготовки та експериментально перевірити їхню ефективність.

5. Розробити й упровадити в практику професійної підготовки студентів педагогічного коледжу авторський спецкурс «Технології адаптації до професійної діяльності» та впорядкувати методичні рекомендації з його викладання.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів і вчителів початкових класів у ВНЗ.

Предмет дослідження - педагогічні умови адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності в процесі фахової підготовки.

Методи дослідження. Для реалізації мети й поставлених завдань дисертаційної роботи використано комплекс дослідницьких методів:

теоретичні - аналіз наукової психолого-педагогічної вітчизняної й зарубіжної літератури для обґрунтування структури, критеріїв і показників та діагностики рівнів адаптованості студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності; узагальнення наукових підходів до вивчення адаптаційних процесів у практиці професійної підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ, що дало змогу визначити й теоретично обґрунтувати педагогічні умови адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності в ході фахової підготовки;

емпіричні - психолого-педагогічне спостереження за процесом адаптації студентів до професійної діяльності під час фахової підготовки в педагогічному коледжі; бесіди, опитування, анкетування, тестування, самооцінювання, експертне оцінювання для педагогічної діагностики рівнів адаптованості студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності; методи математичної статистики для доведення достовірності результатів педагогічного експерименту.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше: з'ясовано сутність адаптаційної функції педагогічного коледжу в системі неперервної педагогічної освіти, що полягає в навчальній, виховній і розвивальній діяльності, спрямованій на прискорене й успішне пристосування студентів до умов майбутньої професійної діяльності; уточнено поняття адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності як процесу поетапного їх входження в майбутню професію шляхом ідентифікації з нею; розроблено структуру (мотиваційний, поведінковий і рефлексивний компоненти), критерії й показники рівнів адаптованості студентів до обраного фаху; визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності в процесі фахової підготовки (організація освітнього процесу зорієнтованого на професію педагога, інтеграція освітніх технологій адаптації студентів до професійної діяльності, актуалізація їхньої рефлексії в адаптації до обраного фаху);

удосконалено методику фахової підготовки студентів педагогічного коледжу шляхом широкого використання інформаційних, аналітичних, інтерактивних, тренінгових і рефлексивних технологій навчання, завдяки чому підвищено рівні їхньої адаптованості до професійної діяльності;

дістало подальшого розвитку науково-педагогічне обґрунтування системи адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності у фаховій підготовці на засадах особистісно-орієнтованого, аксіологічного, діяльнісного, інтегративного й контекстного підходів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в підвищенні рівнів адаптованості студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності у процесі фаховій підготовці шляхом створення педагогічних умов адаптації при вивченні дисциплін підсистем «Теорія», «Методика» і «Практика» та опанування авторського спецкурсу «Технології адаптації до професійної діяльності».

Процес фахової підготовки студентів педагогічного коледжу збагачений авторським посібником «Науково-методичний супровід педагогічної практики при підготовці молодших спеціалістів», яким можуть послугуватися студенти й керівники педагогічної практики, а також методичними рекомендаціями для викладачів з упровадження авторського спецкурсу.

Розроблена комплексна діагностика динаміки адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності може бути застосована для коригування змісту, форм і методів навчально-виховного процесу у ВНЗ.

Матеріали дослідження вартісні для використання в управлінні адаптацією майбутніх педагогів до професійної діяльності в процесі неперервної професійної підготовки у ВНЗ.

Упровадження результатів дослідження. Теоретичні положення й практичні результати дослідження впроваджено| в навчально-виховний процес Балтського училища Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (довідка № 347 від 05.05.2009 р.); Донецького індустріально-педагогічного технікуму (довідка № 1228 від 26.06.2008 р.); Кременчуцького педагогічного училища імені А. С. Макаренка (довідка № 95 від 12.05.2009 р.); Запорізького педагогічного коледжу (довідка № 167 від 24.04.2009 р.); Нікопольського училища Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 104/а від 08.06.2009 р.); Севастопольського індустріально-педагогічного коледжу (довідка № 112 від 27.05.2009 р.); Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка № 1177 від 02.06.2009 р.).

Апробація |результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи обговорено й схвалено на засіданнях кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (2005 2009 рр.), міжрегіональних нарадах педагогічних училищ (м. Севастополь, 2003 2009 рр.).

Результати дослідження оприлюднені в доповідях на науково-практичних конференціях: Міжнародній «Теоретичні й методичні проблеми підготовки педагога професійної школи з упровадження інноваційних та інформаційних технологій навчання» (Київ, 2001), Всеукраїнській «Актуальні проблеми підготовки вчителя початкових класів за спеціальними методиками у вищих педагогічних навчальних закладах» (Глухів, 2003), регіональній «Інноваційно-педагогічна освіта в інформаційному суспільстві» (Дніпропетровськ, 2009 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи відображено в 14 одноосібних публікаціях, серед них 9 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 тез доповідей у збірниках матеріалів конференцій, 1 навчально-методичний посібник та методичні рекомендації.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, 12 додатків на 30 сторінках, списку використаних джерел (306 найменувань). Повний обсяг роботи 253 сторінки, із них 179 сторінок основного тексту, який містить 15 таблиць і 4 рисунки, розміщених на 10 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність наукової проблеми, зазначено зв'язок роботи з науково-дослідницькими програмами, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження; охарактеризовано методи, наукову новизну й практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію, упровадження результатів дослідження й публікації.

У першому розділі «Теоретичні передумови адаптації студентів педагогічного коледжу| до професійної діяльності» проаналізовано концептуальні й структурно-змістові засади сучасної неперервної педагогічної освіти, вказано місце й визначено адаптаційно-функціональну роль педагогічного коледжу в ній, уточнено сутність адаптації й науково обґрунтовано структуру, критерії та рівні адаптованості студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності.

На сучасному етапі реформування професійної освіти, що регламентоване Законом України «Про вищу освіту», Державною програмою «Освіта України: ХХІ століття», «Національною доктриною розвитку освіти України», відбувається динамічний процес становлення неперервної освіти. Для нього характерна низка концептуальних вимог (гуманізму, демократизму, мобільності, випередження, відкритості й наступності) щодо моделювання навчально-виховного процесу в освітніх закладах, результативність якого повинна узгоджуватися із загальноєвропейськими стандартами.

У контексті системного підходу (Т. Десятов, М. Дичківська, Н. Ничкало, Н. Щуркова та ін.) з'ясовано, що неперервна педагогічна освіта складається з основної й додаткової, кожна з яких поділяється на загальну й професійну. При цьому супідрядність між елементами основної освіти будується за принципом ієрархії, а освітні ланки додаткової - самостійні й функціонують паралельно.

У структурно-організаційному аспекті неперервна педагогічна освіта являє собою сукупність установ, у кожній з яких реалізуються конкретні завдання, що відповідають загальній стратегічній меті підготовки фахівців. Цим зумовлено визначення змістового наповнення навчально-виховного процесу на дошкільному, шкільному, професійно-технічному, вищому, післядипломному й науково-педагогічному етапах, у межах яких формується мережа навчальних закладів різного типу, розробляються програми їхньої діяльності та моделі фахівців.

Функціонування системи сучасної неперервної педагогічної освіти забезпечується наступністю допрофесійної підготовки (дитячі дошкільні установи, школи, гімназії, ліцеї, педагогічні класи), професійної (училища, коледжі, інститути, університети, академії) і післядипломної освіти (аспірантура, докторантура, інститут або факультет підвищення кваліфікації, мережа курсів).

З огляду на дослідження О. Галуса, В. Кременя, Н. Кузьміної, С. Сисоєвої та ін., зроблено висновок, що подальше розроблення концептуальних і структурно-змістових основ сучасної неперервної педагогічної освіти доцільно пов'язувати з процесами адаптації, стабілізації й професійного зростання особистості майбутнього педагога, ураховуючи при цьому особливості навчально-виховного середовища конкретного типу навчального закладу.

Аналіз праць К. Ушинського стосовно ролі педагогічних коледжів в англо-американських освітніх системах та досліджень Т. Десятова, І. Зязюна, Д. Мазохи, Н. Ничкало та ін. з питань організації неперервної освіти в Україні дав підстави стверджувати, що в 90-х роках минулого століття цей тип навчального закладу, не наслідуючи його зарубіжні аналоги, започатковано у зв'язку з виникненням нових соціально-економічних умов нашої країни. При цьому неоднозначний, іноді спонтанний і навіть суперечливий перебіг становлення педагогічних коледжів зумовлений слабким регулюванням цього процесу державою. Однак на сучасному етапі розвитку освіти чітко виокремлюють два підходи до організації функціонування педагогічних коледжів науковий і прагматичний. Перший пов'язаний з обґрунтуванням його університетського типу, що передбачає підготовку висококваліфікованих кадрів у співпраці з університетом на зразок навчально-педагогічного комплексу. Другий із задоволенням кадрових потреб окремих регіонів України. Але в будь-якому разі педагогічний коледж є початковою модульною одиницею в системі неперервної професійно-педагогічної освіти. Саме тому досліджувати його функціональну роль можна як одну із самостійних ланок цієї системи.

Із позицій функціонального підходу (В. Безпалько, М. Кларін, О. Падалка, О. Пєхота, Г. Селевко та ін.) аналіз системи професійної підготовки в умовах педагогічного коледжу в структурно-функціональному й програмно-змістовному аспектах дав змогу з'ясувати, що цілі, завдання й специфіка його діяльності загалом не суперечать спрямованості та структурі неперервної педагогічної освіти. За єдиної концепції й узгодженості освітніх і педагогічних технологій навчальним закладом цього типу формуються сприятливі умови для навчання й виховання особистості, професійно придатної для роботи в освітній галузі. З огляду на це результативність професійної підготовки студентів зумовлена сукупністю загальноосвітніх функцій педагогічного коледжу інформаційної, технологічної, психолого-педагогічної та перетворювальної. При цьому характер і зміст діяльності педагогічного коледжу залежить від його навчальної, виховної й розвивальної функцій, кожну з яких супроводжує активна адаптація студентів до нових (соціальних, дидактичних, професійних та ін.) умов. Рефлексивний за своєю природою, цей процес має бути спрямованим на пристосування студентів до умов навчання й соціального середовища (засвоєння усталених соціальних норм і цінностей), особистісне й професійне самовизначення і пов'язаний з ним розвиток особистісно-професійних якостей, (формування системи особистісних смислів і ціннісних орієнтацій). Але в зв'язку з браком його достатнього науково-теоретичного обґрунтування й методичного забезпечення виникає необхідність глибокого вивчення сутності адаптації особистості до професійної діяльності й розроблення її структури.

Вивчення сутності поняття «адаптація» в психології, соціології й педагогіці уможливило твердження про те, що цей феномен пов'язаний не тільки з процесами пристосування людини до нових умов діяльності, а й із особистісним і професійним становленням індивіда, що ґрунтується на концепції персоналізації (А. Петровський) та належному часовому регламентуванні (фази Є. Клімов; стадії Т. Зеєр, Т. Кудрявцева, Т. Левітан).

Аналіз наукових досліджень із проблеми адаптації в освітній галузі (Т. Алексєєва, І. Бойко, Л. Волошина, С. Гура, О. Мороз, В. Цибулько та ін.) дав змогу довести, що в педагогіці однозначно потлумачено поняття «навчальна адаптація» й «професійна адаптація». Натомість недостатньо чітко визначено категорію адаптації особистості до професійної діяльності на етапі її підготовки у вищому навчальному закладі. Тому в контексті наукових інтерпретацій базових понять «професійна адаптація», «соціально-професійна адаптація», «готовність до професійної адаптації», «адаптаційна готовність майбутнього фахівця до професійної діяльності» узагальнено, що феномен адаптації до професійної діяльності це складний процес поетапного входження особистості в майбутню професію. Він поліфункціональний і є необхідною умовою та засобом ідентифікації людини з фаховою діяльністю, оптимізації взаємодії з професійним середовищем необхідних складників її професійного становлення й розвитку. Водночас уточнено, що сутність досліджуваного явища полягає в тому, що це циклічний процес змін у психіці студента, спрямований на його пристосування до реальних умов професійної діяльності. Унаслідок цього у студента виникає стійке бажання виконувати професійні функції, формуються знання способів та комплекс умінь і навичок організації педагогічної діяльності, а також здатність до її адекватного самооцінювання. Таке формулювання стало підставою для обґрунтування структури цього процесу в умовах вищого навчального закладу, у якій виокремлено мотиваційний, поведінковий і рефлексивний компоненти.

Мотиваційний компонент позначають такі критерії: спрямованість на адаптацію до професійної діяльності (прагнення студента стати вчителем, його емоційно-ціннісне ставлення до педагогічної діяльності); бажання швидше адаптуватися до професійної діяльності (стійкість професійного інтересу, постійне намагання поповнити знання, уміння й навички); мотивація ціледосягнення в адаптації до професійної діяльності (ідентифікація з ідеалом учителя, саморозвиток професійних якостей).

Критеріями поведінкового компонента визначено: активне самозбагачення професійними знаннями (максимальне інформаційне самозабезпечення, наполегливість оволодіння знаннями для перетворення їх у дії); стрімке набуття професійних умінь (продуктивність проектувальних, конструктивних, гностичних, комунікативних та організаторських умінь); гуманізм поведінки в навчально-професійній взаємодії (адекватна перцепція суб'єктів педагогічної взаємодії, гуманні взаємини).

Рефлексивний компонент окреслено такими критеріями: самоаналіз когнітивної адаптованості до професійної діяльності (точність установлення відповідності здобутого обсягу та якості професійних знань кваліфікаційним вимогам); самооцінка квазіпрофесійної адаптованості (адекватність самооцінки здатності розв'язувати педагогічні ситуації й умінь проводити фрагменти навчальної та виховної роботи); самоосмислення власних адаптаційних можливостей у досягненні професійного образу «Я» (усвідомленість динаміки професійного самоперетворення, здатність виявляти відповідність між реальним та ідеальним професійними образами «Я»).

У другому розділі «Експериментальне дослідження адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності в процесі фахової підготовки» проведено педагогічну діагностику вихідних рівнів адаптованості студентів до професійної діяльності, визначено, теоретично обґрунтовано й створено педагогічні умови для успішної адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності в процесі фахової підготовки та експериментально перевірено їхню ефективність.

Для дослідження реального стану адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності попередньо вивчено їхній психологічній стан й соціальне становище та наявність організаційно-педагогічних і матеріально-технічних умов фахової підготовки. При цьому завдяки методам спостереження й співбесіди з'ясовано, що загалом студенти вміють будувати життєві плани, шукати засоби їх реалізації в умовах ВНЗ. Методом опитування виявлено, що соціальні умови студентів у коледжі є достатніми для їхньої професійної підготовки. Аналіз організаційної структури навчально-виховного процесу педагогічного коледжу дав змогу констатувати, що в ньому наявні необхідні умови для нормативної, громадської й дидактичної адаптації студентів. Умови склалися завдяки належній матеріально-технічній базі, позитивному досвіду навчально-виховної роботи, достатній кількості загальноосвітніх навчальних закладів для проходження педагогічної практики. Однак, незважаючи на позитивні результати цієї частини констатувального експерименту, актуальність дослідження й, зокрема, суперечності, що зафіксовані в практиці роботи педагогічних коледжів, спонукали до розроблення спеціальної методики педагогічної діагностики вихідних рівнів адаптованості студентів до професійної діяльності.

Виконання низки діагностичних процедур методами анкетування, незакінчених речень, тестування, за показниками кожного з критеріїв мотиваційної адаптованості студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності вможливило отримання емпіричних даних їх розподілу за рівнями. Підсумовано, що достатнього рівня досягає майже 30 % першокурсників, більше, ніж 32 % студентів другого курсу і понад 54 % третьокурсників. Студенти, які досягли цього рівня, демонструють яскраве прагнення стати вчителем, позитивне емоційно-ціннісне ставлення до професійної діяльності, стійкий професійний інтерес, постійне бажання оволодівати фаховими знаннями, уміннями й навичками, чітко виражену потребу досягти професійних цілей, сформованість ідеалу вчителя, повний збіг значущої мети життя з майбутньою професією педагога, цілеспрямоване самовиховання власних особистісно-професійних якостей, постійну відповідальність за підготовку до педагогічної діяльності. Середній рівень позначився недостатньо повною, а низький - замалою сформованістю цих якостей.

Діагностику поведінкового компонента адаптованості студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності проведено методом анкетування й тестування та отримано дані їх кількісного розподілу за рівнями. Доведено, що достатнього рівня досягає понад 12 % першокурсників, 20 % другокурсників і майже 32 % третьокурсників. Студенти, які досягли достатнього рівня, наполегливо поповнюють свій інформаційний фонд, професійні знання, завжди шукають можливості взяти участь у проблемних дискусіях, а також альтернативні методи для розуміння складного навчального матеріалу. У процесі теоретичної підготовки використовують тільки науково-обґрунтовані знання і завжди перевіряють їхню дієвість на практиці, а під час використання методичних вказівок до виконання певної педагогічної дії завжди творчо переосмислюють їх, прагнуть практично перевірити дієвість дидактичних принципів навчання. Оволодіння професійними вміннями студентів цього рівня продуктивне. Для них характерне адекватне сприйняття суб'єктів педагогічної взаємодії, а також ціннісно-опосередкований гуманізм взаємин у студентському колективі. Поведінка студентів, які мають середній рівень, шаблонна, стереотипна й вибірково гуманна, а осіб з низьким рівнем пасивна, ігноративна й егоцентрична.

У дослідженні рівнів адаптованості студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності за її рефлексивним компонентом використано методи тестування, самооцінювання виконаних творчих завдань, ранжування особистісно-професійних якостей та експертного оцінювання. Унаслідок цієї діагностики отримано дані кількісного розподілу студентів за рівнями. З'ясовано, що високого рівня досягає 12 % першокурсників, понад 18 % студентів другого курсу і в межах 24,5 % третьокурсників. Студент із достатнім рівнем рефлексивної адаптованості спроможний адекватно оцінити здобутий ним обсяг і якість професійних знань, свою здатність розв'язувати педагогічні ситуації й уміння проводити фрагменти навчально-виховної роботи. Він цілісно й сконцентровано усвідомлює динаміку власного професійного самоперетворення, точно визначає відповідність між реальним та ідеальним професійними образами «Я». Рефлексія студентів із середнім рівнем фрагментарно усвідомлена, а з низьким спонтанна й неусвідомлена.

У констатувальному зрізі розподіл студентів експериментальних і контрольних груп за рівнями їхньої адаптованості до професійної діяльності істотно не відрізнявся. Зведені дані свідчать, що до достатнього рівня зараховано майже 20 % студентів першого курсу, понад 20 % другого і приблизно 40 % третього курсів. Той факт, що достатнього й середнього рівнів не досягла навіть половина з усієї кількості студентів, демонструє наявність численних проблем їхньої адаптації до професійної діяльності. Унаслідок додаткового опитування студентів констатовано, що причиною виникнення труднощів в адаптації є вплив адміністративно-управлінських, особистісних і суб'єктивних факторів.

Виявлений у ході констатувального етапу педагогічного експерименту незадовільний стан адаптованості студентів до професійної діяльності зумовлює необхідність цілеспрямованої роботи для підвищення її рівнів у процесі фахової підготовки.

Унаслідок аналізу діяльності педагогічних коледжів, з'ясовано, що в них є належний навчально-матеріальний комплекс, позитивний досвід дидактико-виховної роботи, база для педагогічної практики, але не створено відповідних педагогічних умов для успішної професійної адаптації студентів.

У дослідженнях С. Гури, Н. Голубєвої, Л. Зданевич окреслено достатньо ефективні педагогічні умови адаптації студентів до професійної діяльності у ВНЗ. Однак їх лише частково можна використати у професійній підготовці студентів педагогічного коледжу, оскільки такі умови стосуються іншого фаху. Зважаючи на це, виникла необхідність визначити, обґрунтувати й апробувати таку сукупність педагогічних умов, що узгоджена з трикомпонентною структурою цього процесу та поєднує психологічну, соціальну, дидактичну й професійну (головну) форми адаптації студентів педагогічного коледжу в процесі фахової підготовки (рис. 1).

Завдяки використанню положень особистісно орієнтованого й аксіологічного підходів та теорії інтеріоризації Л. Виготського визначено першу педагогічну умову адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності, що полягає в цілеспрямованій організації освітнього процесу з чітко вираженою орієнтацією на професію педагога як цінність.

На підставі наукового тлумачення понять «інтеграція», «педагогічна інтеграція», «технологія», «освітня технологія», «професійно-освітня технологія», положень діалогізації педагогічного процесу В. Сластьоніна, теорії проблемного навчання (А. Алексюк, Н. Гавриш, А. Коваленко, В. Оконь, М. Фіцула та ін.) другою педагогічною умовою визнано інтеграцію освітніх технологій адаптації особистості студента до професійної діяльності.

Зважаючи на результати багатьох досліджень (Р. Бернс, А. Бізяєва, М. Варбан, Л. Гапоненко, О. Гуменюк, В.Семиченко та ін.), де доведено, що рефлексія в освітньому просторі вищої школи виявляється в ситуаціях міжособистісної взаємодії суб'єктів педагогічного процесу, у проектуванні їхньої освітньої діяльності, у ході залучення майбутнього фахівця до самооцінювання й професійно-ціннісного вибору, як третю педагогічну умову адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності обрано актуалізацію їхньої рефлексивності в навчально-виховному процесі фахової підготовки.

педагогічний студент коледж неперервний



Створення педагогічних умов адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності в процесі фахової підготовки передбачено в сукупності підсистем «Теорія», «Методика» і «Практика», цілісність яких залежить від мети (становлення особистості з потребою в адаптації до професійної діяльності), принципів (цілісності, системності, цілеспрямованості, індивідуалізації, аксіологізації, гуманізації), змісту освіти, що має мотиваційний, поведінковий і рефлексивний компоненти. Їх реалізовано для забезпечення кінцевого результату професійної підготовки особистість майбутнього педагога з високим рівнем адаптованості до професійної діяльності. При цьому підсистема «Теорія» покликана забезпечити теоретичну основу адаптації до професійної діяльності особистості студента; підсистема «Методика» технологічний аспект цього процесу, адекватний стиль і методи зовнішніх дій; підсистема «Практика» організацію практичної творчої діяльності студентів в адаптації до професійної діяльності.

Оскільки програми обраних для формувального експерименту дисциплін («Вступ до спеціальності», методик виховної роботи й викладання предметів початкової школи, педагогічних практик) лімітовані часом, то для максимально повного формування в майбутніх педагогів мотиваційного, поведінкового й рефлексивного складників адаптації не було додаткових можливостей. З огляду на це виникла необхідність розроблення й упровадження допоміжної форми адаптації студентів до професійної діяльності у вигляді педагогічного забезпечення спецкурсу «Технології адаптації до професійної діяльності». Головні завдання викладання цієї дисципліни моделювання життєвої реальності в контексті подолання труднощів адаптації; формування вмінь аналізувати власний психологічний стан і стан іншої людини за різними формами зовнішнього вияву; розвиток здатності саморегуляції психічного стану студентів.

Структуру спецкурсу становили загальнокультурний, психологічний і професійний модулі. В основу змісту загальнокультурного модуля покладено розуміння культури як найвищого досягнення людства. При цьому потлумачено основні культурологічні поняття й місце людини в системі її взаємин із цивілізацією, довкіллям і людьми. Особливий акцент зроблено на поняттях «особистість», «етика», «фізичне здоров'я», «духовні цінності». У психологічному модулі передбачено налагодження довірливих взаємин, створення ситуації психологічного комфорту, формування в кожного студента позитивної самооцінки та мотивації досягнень шляхом діагностики індивідуальних якостей особистості, тренінгів особистісно-професійного зростання й педагогічного спілкування. Професійний модуль представлено технологіями формування педагогічної майстерності, що охоплювали процедури знайомства, оцінювання, розв'язання педагогічних ситуацій, інформаційного впливу, групової діяльності, а також постановкою завдань педагогічної практики. Кожне заняття складалося з окремих етапів: прологу, етюду, експлікації, корекції, рефлексії.

Якісне викладання спецкурсу стало можливим завдяки сукупності інформаційних, аналітичних, інтерактивних, тренінгових та рефлексивних методик із дотриманням розвивального, особистісно-орієнтованого, індивідуального та диференційованого педагогічних принципів, а також необхідних інформаційних (методичні рекомендації, посібники, наукові видання, періодична преса, інтернет-сайти), ілюстративних (фото, репродукції, постери), аудіовізуальних (телепередачі, відеозаписи, кінофільми) засобів.

Після завершення формувального етапу педагогічного експерименту проведено підсумковий зріз рівнів адаптованості студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності. Його зреалізовано за методикою констатувального експерименту, унаслідок чого отримано дані, які демонструють динаміку підвищення рівнів адаптованості студентів (табл. 1).

Таблиця 1 - Кількісний розподіл студентів експериментальних груп за рівнями адаптованості до професійної діяльності за результатами констатувального (КЗ) і підсумкового (ПЗ) зрізів (у %)

Курс	Рівні
	достатній	середній	низький
	КЗ	ПЗ	КЗ	ПЗ	КЗ	ПЗ
1	17,6	24,9	35,7	40,0	46,7	35,1
2	23,4	32,9	43,1	46,5	33,5	20,6
3	36,7	46,4	42,2	44,5	21,1	9,1

Дані таблиці 1 свідчать, що після формувального експерименту, порівняно з констатувальними даними, кількість першокурсників, які досягли достатнього рівня адаптованості до професійної діяльності, зросла на 7,3 %, середнього 4,3 %, а студентів із низьким рівнем зменшилася на 11,6 %. Другокурсників із достатнім рівнем було на 9,5 %, із середнім 3,4 % більше, а з низьким на 12,9 % менше. Кількість третьокурсників із достатнім рівнем на 9,7 %, з середнім 2,3 % зросла, а з низьким на 12 % зменшилася.

Для визначення ступеня достовірності узагальнених даних кількісного розподілу студентів педагогічного коледжу за рівнями адаптованості до професійної діяльності (експериментальні групи) і доказу ефективності формувального експерименту обчислено величину -критерію, яка в першокурсників становила 6,41; другокурсників 8,12; третьокурсників 9,61. Такі цифрові дані більші, порівняно з відповідним табличним значенням (5,99) за вірогідності допустимої похибки 0,01.

Отже, ефективність запропонованих і створених педагогічних умов адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності експериментально підтверджена.



Висновки

У дисертації досліджено теоретичні й методичні аспекти проблеми адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності в процесі фахової підготовки. Результати науково-педагогічної роботи переконливо свідчать про досягнення мети, виконання поставлених завдань та слугують для узагальнених висновків.

1. Проаналізовано концептуальні й структурно-змістові засади сучасної неперервної педагогічної освіти й з'ясовано, що вона складається з основної й додаткової, кожну з яких поділяють на загальну й професійну. Її структура є сукупністю установ, де реалізують завдання, що узгоджені із загальною стратегічною метою підготовки фахівців. У системі неперервної педагогічної освіти її професійний складник представлено училищами, коледжами, інститутами, університетами, академіями функції яких пов'язані з процесами адаптації, стабілізації й професійного зростання особистості майбутнього педагога.

Із позиції системного наукового підходу в Україні обґрунтовано університетський тип педагогічного коледжу, що передбачає підготовку висококваліфікованих фахівців у співпраці з університетом у формі навчально-педагогічного комплексу, у структурі якого він є початковим елементом системи професійно-педагогічної освіти з інформаційною, технологічною, психолого-педагогічною і перетворювальною загальноосвітніми функціями. Однак характер і зміст діяльності педагогічного коледжу залежать від його навчальної, виховної й розвивальної функцій, що супроводжуються активними адаптаційними процесами рефлексивного управління, спрямованого на пристосування студентів до умов майбутньої професійної діяльності.

2. Сутність процесу адаптації до професійної діяльності полягає в поетапному входженні людини в майбутню професію. Він поліфункціональний, тому слугує засобом ідентифікації з фаховою діяльністю, оптимізації взаємодії з професійним середовищем як необхідних складників професійного становлення й розвитку особистості.

Адаптація студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності являє собою циклічний процес змін в їхній психіці, спрямований на пристосування до реальних умов професійної діяльності. Унаслідок успішного перебігу цього процесу в студентів виникає стійке бажання виконувати професійні функції, формуються знання способів організації, комплекс умінь і навичок педагогічної діяльності, а також здатність до адекватного самооцінювання.

Обґрунтовано структуру адаптованості студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності, що складається з мотиваційного, поведінкового й рефлексивного компонентів. Критеріями мотиваційного компонента постають спрямованість на адаптацію, бажання швидше адаптуватися, мотивація ціледосягнення в адаптації до професійної діяльності; поведінкового активне самозбагачення професійними знаннями, стрімке набуття професійних умінь, гуманізм поведінки в навчально-професійній взаємодії; рефлексивного самоаналіз когнітивної адаптованості до професійної діяльності, самооцінювання квазіпрофесійної адаптованості, самоосмислення власних адаптаційних можливостей у досягненні професійного образу «Я».

3. На констатувальному етапі педагогічного експерименту з'ясовано, що загалом студенти вміють будувати життєві плани, шукати засоби їх реалізації в умовах педагогічного коледжу. Виявлено, що соціальні умови студентів у коледжі є достатніми для їхньої професійної підготовки. Наявні також необхідні умови для нормативної, громадської й дидактичної адаптації студентів, що склалися завдяки належній матеріально-технічній базі, позитивному досвіду навчально-виховної роботи, достатній кількості загальноосвітніх навчальних закладів для проходження педагогічної практики.

Проведено педагогічну діагностику вихідних рівнів (достатнього середнього й високого) адаптованості студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності, унаслідок чого зафіксовано, що достатнього рівня мотиваційної адаптованості досягає 30 % першокурсників, 32 % студентів другого курсу й 54 % третьокурсників; поведінкової 12 % студентів першого, 20 % другого й 32 % третього курсів; рефлексивної 12 % першокурсників, 18 % другокурсників і майже 25 % студентів третього курсу. Аналіз таких даних уможливив констатацію: загалом достатній рівень адаптованості до професійної діяльності виявлено лише в 20 % студентів першого й другого курсів і 40 % третьокурсників. Це засвідчує наявність численних труднощів у їхній адаптації, причиною виникнення яких є вплив адміністративно-управлінських, особистісних і суб'єктивних факторів функціонування педагогічного коледжу.

4. Визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності: організація освітнього процесу з вираженою орієнтацією на професію педагога як цінність; інтеграція освітніх технологій адаптації особистості студента до професійної діяльності; актуалізація рефлексивності студентів у навчально-виховному процесі фахової підготовки. Ці умови створено в сукупності підсистем «Теорія», «Методика» і «Практика» професійної підготовки. У процесі теоретичної підготовки забезпечено гностичну, під час методичної технологічну, а в ході практичної творчу основи адаптації студентів до професійної діяльності. Зазначені педагогічні умови поширено й на викладання спецкурсу, спрямованого на професійну адаптацію.

5. Розроблено й упроваджено в практику професійної підготовки студентів педагогічного коледжу авторський спецкурс «Технології адаптації до професійної діяльності», зміст якого становлять загальнокультурний (інформаційний), психологічний (тренінговий) і професійний (технологічний) модулі. Його викладання забезпечено завдяки сукупності інформаційних, аналітичних, інтерактивних, тренінгових та рефлексивних методик із дотриманням розвивального, особистісно орієнтованого, індивідуального й диференційованого педагогічних принципів, а також необхідних інформаційних, ілюстративних та аудіовізуальних засобів.

Упорядковано методичні рекомендації для викладачів педагогічного коледжу зі спецкурсу «Технології адаптації до професійної діяльності», де проаналізовано управлінсько-дидактичні ресурси адаптації студентів, а також описано методику поетапної організації студійних занять у формі прологу, етюду, експлікації, корекції, рефлексії.

Унаслідок упровадження експериментальної методики професійної підготовки студентів педагогічного коледжу підвищено рівні їхньої адаптованості до професійної діяльності. Це засвідчив якісний і кількісний аналіз отриманих даних підсумкового зрізу. Методами математичної статистики доведено ефективність запропонованих і апробованих педагогічних умов.

Достовірність результатів дослідження забезпечена теоретико-методологічними підходами до обґрунтування процесу професійної адаптації, практичним упровадженням її механізмів з урахуванням попередніх досліджень у цій галузі, достовірністю застосованих методів відповідно до мети й завдань дослідження; якісним і кількісним опрацюванням експериментальних даних; багаторазовою й різнобічною перевіркою базових висновків щодо результатів реалізації педагогічних умов адаптації студентів педагогічного коледжу в процесі фахової підготовки.

Результати дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності адаптаційних процесів професійної підготовки студентів у вищих навчальних закладах.

Проведене дослідження вможливлює якісно нове вирішення проблеми адаптації майбутніх педагогів до професійної діяльності в процесі їхньої професійної підготовки у вищих навчальних закладах. Водночас його результати не вичерпують усієї повноти розв'язання й не претендують на всебічне з'ясування окресленої проблеми. Подальшого студіювання потребують обґрунтування й створення педагогічних умов ефективної адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності в процесі виховної роботи.



Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Статті в наукових фахових виданнях

2. Шик М. П. Адаптація студентів педагогічного коледжу / М. П. Шик // Наука і сучасність : зб. наук. праць НПУ імені М. П. Драгоманова. 2003. Т. 38. - С. 33 37.

3. Шик М. П. Адаптація студентів у період проходження педагогічної практики в школах і дошкільних закладах / М. П. Шик // Наукові записки національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. К., 2001. - Вип. 38. С. 146 154.

4. Шик М. П. І дерево, і скеля, і людина - усе сподівається на доброту твою... / М. П. Шик // Дошкільне виховання. 2004. № 5. С. 24 25.

5. Шик М. П. Індустріально-педагогічний коледж у системі педагогічної освіти / М. П. Шик // Проблеми освіти : науково-методичний збірник. К., 2005. Вип. 42. С. 145 154.

6. Шик М. П. Особистісне самовизначення як психологічна проблема / М. П. Шик // Вісник ГДПУ. Серія : педагогічні науки. 2009. Вип. 13. С. 261 265.

7. Шик М. П. Підготовка студентів - майбутніх дослідників проблеми професійної педагогіки / М. П. Шик // Вісник ГДПУ. Серія : педагогічні науки. 2004. Вип. 5. С. 46 51.

8. Шик М. П. Проблема формування особистості сучасного вчителя початкових класів / М. П. Шик // Вісник ГДПУ. Серія : педагогічні науки. 2004. Вип. 5. С. 46 51.

9. Шик М. П. Тренувальні методи навчання при вивченні української мови / М. П. Шик // ПостМетодика. Ракурси педагогічних інновацій. 2001. № 4 (36). С. 47 49.

10. Шик М. П. Формування професійних навичок у майбутніх вихователів і вчителів у процесі навчання в педагогічному коледжі / М. П. Шик // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. 2005. Вип. 41. С. 108115.

11. Посібники

12. Шик М. П. Науково-методичний супровід педагогічної практики при підготовці молодших спеціалістів : [навч.-метод. посібн.] / М. П. Шик. - Севастополь : ТОВ «Рібест», 2009. - 212 с.

13. Тези доповідей

14. Шик М. П. Організаційно-педагогічні умови адаптації студентів до професійної діяльності / М. П. Шик // Матеріали регіональної науково-практичної конференції ВНЗ I - II рівнів акредитації Південного регіону України, 24 - 25 лютого 2009 р. - Дніпропетровськ : Інновація, 2009. - С. 138 - 149.

15. Шик М. П. Підготовка студентів - майбутніх дослідників проблем професійної педагогіки / М. П. Шик // Теоретичні і методичні проблеми підготовки педагога професійної школи до впровадження інноваційних та інформаційних технологій навчання : матеріали II міжнародної науково-практичної конференції 17-19 травня, 2001 р. - К., 2003. - С. 169 175.

16. Шик М. П. Проблема формування особистості сучасного вчителя початкових класів / М. П. Шик // Актуальні проблеми підготовки вчителя початкових класів із фахових методик у вищих педагогічних навчальних закладах : всеукраїнська науково-практична конференція 23-24 жовтня 2003 р. - Глухів : Вид-во Глухівського державного педагогічного університету, 2004. - Вип. 5. - С. 46 - 51.

17. Брошури

18. Шик М. П. Методика викладання модульного курсу «Технології адаптації до професійної діяльності» : [методичні рекомендації] / М. П. Шик. - Севастополь : ТОВ «Рібест», 2007. - 20 с.



Анотація

Шик М. П. Адаптація студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності в процесі фахової підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Черкаси, 2010.

Роботу присвячено проблемі адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності в процесі фахової підготовки.

У дисертації проаналізовано концептуальні й структурно-змістові засади сучасної неперервної педагогічної освіти, визначено місце й функціональну роль педагогічного коледжу в ній. З'ясовано сутність адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності, розроблено й теоретично обґрунтовано її структуру.

Проведено педагогічну діагностику вихідних рівнів адаптованості студентів педагогічного коледжу| до професійної діяльності, визначено, теоретично обґрунтовано й створено педагогічні умови успішної адаптації в процесі фахової підготовки та експериментально перевірено їхню ефективність. Розроблено й упроваджено в практику професійної підготовки студентів педагогічного коледжу авторський спецкурс «Технології адаптації до професійної діяльності» та упорядковано методичні рекомендації з його викладання.

Ключові слова: адаптація, адаптація до професійної діяльності, педагогічні умови адаптації, неперервна професійно-педагогічна освіта, педагогічний коледж, фахова підготовка майбутніх вихователів і вчителів початкових класів.



Аннотация

Шик М. П. Адаптация студентов педагогического колледжа к профессиональной деятельности в процессе специальной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. Черкассы, 2010.

В работе проанализированы концептуальные и структурно-смысловые основы современного непрерывного педагогического образования и выяснено, что оно состоит из основного и дополнительного. Каждое из них подразделяется на общее и профессиональное. В системе непрерывного педагогического образования профессиональная составляющая представлена училищами, колледжами, институтами, университетами, функции которых связаны с процессами адаптации, стабилизации и профессионального роста личности будущего педагога. Характер и содержание деятельности педагогического колледжа определяют его учебная, воспитательная и развивающая функции, которые сопровождаются активными адаптационными процессами рефлексивного управления, направленного на приспособление студентов к условиям будущей профессиональной деятельности.