Адаптація першокласника до умов навчання

Потім діти, що вивчають одне і те ж питання, але що полягають в різних групах, зустрічаються і обмінюються інформацією як експерти з цього питання. Це називається "Зустріччю експертів".

Потім вони повертаються у свої групи і навчають усьому новому, що дізналися самі, інших членів групи. Ті, у свою чергу, докладають про свою частину завдання (як зубці однієї пили).

Учитель, працюючий на заняттях з малими групами, може поводитися по-різному:

1. Він може контролювати.

2. Організовувати.

3. Оцінювати роботу учнів.

4. Брати участь в роботі групи.

5. Пропонувати учасникам різні варіанти рішень.

6. Виступати в ролі наставника, дослідника або джерела інформації.

А ось чого не слід робити учителеві, який хоче організувати ефективну групову роботу:

- сидіти за своїм столом, перевіряючи зошити;

- сприймати групову роботу як "законний передих", коли можна дозволити собі вийти з класу;

- приділяти усю свою увагу одній групі, забуваючи про інших;

- виправляти допущені помилки (окрім тих випадків, коли учні просять про це самі);

- чинити тиск на учасників або заважати їм висловлюватися.

- не можна виправляти або критикувати перші висловлювання, навіть якщо вони містять грубі помилки, цю роботу повинні виконати учні в доброзичливій формі;

- не можна давати занадто категоричних оцінок - вони діють на учасників пригнічує;

- не слід відповідати на питання, якщо на нього може відповісти хтось з учнів.

- і не слід ходити по класу або стояти біля учнів на початку групової роботи: учні часто соромляться висловлюватися у присутності учителя. Але ближче до кінця обговорення, коли учасники вже розговорилися, учитель теж може включатися в роботу: слухати, як йде обговорення в групах, направляти і підтримувати учасників, відповідати на питання.

Принципи вибору завдань для групової роботи.

1. Завдання мають бути такими, щоб дружна і погоджена робота усіх членів групи давала відчутно кращий результат, ніж міг би отримати кожного з учасників, якби працював один.

Доцільно використати:

- завдання, які вимагають виконання великого об'єму роботи;

- завдання, які вимагають різноманітних знань і умінь, усією сукупністю яких не володіє жоден з дітей індивідуально, але володіє група в цілому;

- завдання на розвиток творчого мислення, де вимагається генерувати максимальну кількість оригінальних ідей;

- завдання, що вимагають ухвалення рішень, що безпосередньо стосуються майбутньої діяльності цієї групи.

2. Зміст роботи має бути цікавий дітям.

3. Завдання мають бути доступні дітям по рівню складності.

4. Завдання мають бути проблемними, створювати певне пізнавальне утруднення, надавати можливість для активного використання наявних знань.

Правила спільної роботи.

В початковій школі можливо запропонувати дітям прості правила спільної роботи, з допомогою який учні зможуть контролювати себе і провести рефлексію. У 3-4 класах такі правила (чи критерії оцінки роботи) учні можуть виробляти самі.

Критерії ефективності групової роботи.

Учитель може оцінити ефективність групової роботи на уроці за наступними критеріями.

Спробуємо оцінити ефективність групової роботи на відвіданих нами уроках за цими критеріями.

Поради вчителеві.

На закінчення декілька порад по учителеві по організації групової роботи:

- не можна змушувати до загальної роботи дітей, які не хочуть разом працювати;

- слід дозволити відсісти в інше місце учневі, який хоче працювати один;

- групова робота повинна займати не більше 15-20 хвилин в I - II класах;

- не можна вимагати в класі абсолютної тиші, оскільки діти повинні обмінятися думками, перш ніж представити "продукт" спільної праці. Нехай в класі існує умовний сигнал, що говорить про перевищення допустимого рівня шуму (звичайний дзвоник);

- не можна карати дітей позбавленням права брати участь в спільній роботі.

В груповій роботі не можна чекати швидких результатів, усе освоюється практично. Не варто переходити до складнішої роботи, поки не пропрацюють прості форми спілкування. Потрібний час, потрібна практика, розбір помилок. Це вимагає від учителя терпіння і копіткої роботи.

Отже, групову форму роботи можна визначити, як найбільш підходящою і ефективною в роботі з першокласниками, тому що саме в процесі даної форми роботи можна досягти значних результатів серед учнів.

Висновки до першого розділу

Початок навчання в школі - один з найбільш складних і відповідальних моментів в житті дітей, як в психологічному, так і у фізичному плані. Поступивши в школу, дитина стає школярем далеко не відразу.

Цей момент є новим віковим періодом в житті дитини, провідною діяльністю якої стає учбова діяльність.

На основі цієї діяльності розвиваються психологічні новоутворення: у центр свідомості висувається мислення, відбувається перехід до стадії формальних операцій, розвивається пам'ять. У цей період сприйняття стає таким, що більш аналізує, приймає характер організованого навчання, емоційний стан починає впливати на відносини з товаришами. Молодший школяр стає імпульсним, з'являється схильність негайно діяти, загальна недостатність волі.

До закінчення початкової школи у дитини формується працьовитість, старанність, дисциплінованість, акуратність, змінюється відношення до учбової діяльності, формується інтерес до результатів своєї праці, довільність.

Приступаючи до якої - або діяльності, людина адаптується до нових умов, поступово звикає до них. У цьому йому допомагає накопичений досвід, який з віком розширюється і збагачується.

Адаптація до школи - перебудова пізнавальної, мотиваційної і емоційно-вольової сфер дитини при переході до систематичного організованого шкільного навчання. Для досягнення ефективності в навчанні необхідно формувати позитивне емоційне відношення до занять.

Оптимальний адаптаційний період складає один-два місяця. Залежно від різних чинників рівень адаптації дітей до нових умовам може бути різним: високим, нормальним і низьким. Адаптація дитини до школи - процес не односторонній: не тільки нові умови впливають на малюка, але і сам він намагається змінити соціально - психологічну ситуацію.

Головна роль в створенні сприятливого клімату в класі належить вчителеві. Йому необхідно постійно працювати над підвищенням рівня учбової мотивації, створюючи дитині ситуації успіху на уроці, під час зміни, в позашкільній діяльності, в спілкуванні з однокласникам.

Спільні зусилля вчителів, педагогів, батьків, лікарів, шкільного психолога і соціального педагога здатні понизити ризик виникнення у дитини шкільної дезадаптації і труднощів навчання.

Метою соціально - педагогічній діяльності є створення педагогічних умов, що дозволяють дитині функціонувати і розвиватися в шкільній системі відносин. Соціально - педагогічна діяльність по адаптації першокласників до школи здійснюється роботою психолога, соціального педагога, класного керівника, а також роботою з сім'єю. У забезпеченні комфортності навчання велику роль грають дорослі учасники освітнього процесу.

Створення і розвиток загального позитивного емоційного фону відносин в новому соціальному просторі, де співпрацю вчителя і батьків забезпечує зниження рівня тривожності у всіх суб'єктів, що діють в нім. Це дозволяє зробити період адаптації першокласників недовгим, а результати його - високим.

2. Дослідження соціально-психологічної адаптації першокласників до умов шкільного навчання

2.1 Обґрунтування методологічного апарату та процедура психодіагностичного обстеження

Дослідження соціально-психологічної адаптації першокласників до умов шкільного навчання було проведено в загальноосвітній школі № 5 міста Каховки в 1-А класі. Загальна кількість дітей в класі 24 дітей. В дослідженні брало участь 20 дітей (8 дівчаток, 12 хлопчиків), з яких 16 дітей 6-річного віку, 4 дітей - 7-річного віку.

Дослідження проводилось спільно зі шкільним педагогом даної школи, що дозволило створити необхідні та комфортні умови учням для проведення дослідження.

Дослідження сооціально-психологічної адаптації першокласників складається з трьох етапів:

1 етап - первинна діагностика соціально - психологічної адаптації першокласників проводилась протягом вересня - жовтня 2013 року;

2 етап - проведення тренінгу «Адаптаційний тренінг для учнів перших класів».

3 етап - проведення вторинної діагностики березень - квітень 2014 року. Аналіз результатів дослідження.

Основними завданнями дослідження було:

1. Виявлення рівня адаптивності учнів.

2. Виявлення потенційної "групи ризику", тобто дітей, чиє подальше навчання та виховання пов'язане з суттєвими труднощами.

Програма дослідження включає:

· збір даних про захворюваність першокласників (статистичні дані);

· анкетування батьків (виявлення наявності психосоматичних симптомів дезадаптації та збір інформації про учня). Бланк анкети наданий в додатку А.

· опитування вчителя за допомогою опитувальника Л.М.Ковальової, H.H. Тарасенко (визначення рівень дезадаптації та виявляємо фактори, які їй сприяють).Текс опитувальника в додатку Б.

· обстеження першокласників за допомогою проективної методики "Будиночки" (Додаток В) та «Сходинки» (Додаток Г) (дослідження емоційного сприйняття нової соціальної ситуації, зокрема процесу навчання, вчителя, однокласників, самооцінку та визначення здатності організму до енерговитрат).

· проведення методики "Школа звірів" автори Вьюнова Н.І., Гайдар К.М. (вивчення мотиваційної сфери, ставлення дитини до вчителя, до однокласників, до навчання в школі, а також шкільної тривожність). Додаток Д.

· проведення тренінгу «Адаптаційний тренінг для учнів перших класів»(Додаток Е).

· розробка буклету «Рекомендації батькам щодо адаптації учнів першого класу» (Додаток Ж.).

Стимульний матеріал та процедура проведення вказаних знаходяться в додатках З.

2.2 Аналіз результатів дослідження

Дослідження проводилося у два кроки протягом вересня-жовтня та березня - квітня. Обстежено всього 20 учнів, 8 дівчат, 12 хлопчиків.

За отриманими результатами дослідження високий рівень готовності до школи мають 40 % обстежених учнів, 45 % мають середній рівень, 15 % - низький рівень.

У більшості учнів відсутня психосоматична симптоматика. У 28 % учнів спостерігаються психосоматичні симптоми дезадаптації.

Найчастіше це такі симптоми: дитина вранці сонна і млява; хворіла у вересні-жовтні.

У 53 % дітей наявні наступні симптоми: довго не можуть заснути, хоча дуже втомилися; довго просинаються; розмовляють уві сні; мають поганий апетит; гризуть нігті.

У 19 % дітей спостерігаються нетримання сечі; млявість, стомленість, дратівливість, збудженість після школи; безпричинні болі в животі; поведінка яка не відповідає віку.

У таблиці 2.2.1. наведено результати проективної методики “Будиночки”. Методичною основою тесту є кольорово-асоціатівний експеримент, відомий за тестом відношень А.Еткінда. Тест розроблений О.А.Ореховою [7] і дозволяє провести діагностику емоційної сфери дитини, особистісні переваги і подальші орієнтації, що робить його особливо цінним з точки зору емоційного ставлення дитини до школи.

Таблиця 2.2.1

Результати первинної діагностики за методикою «Будиночки» (О.А.Орехова)

Низький вегетативний коефіцієнт	Вегетативний коефіцієнт від 0,51 - 0,91	Оптимальна працездатність вегетативного коефіцієнту	Занадто високий вегетативний коефіцієнт
ВК (%)
5	26	68	5,5

1 (5 %) учень має низький вегетативний коефіцієнт, стан якого зазвичай характеризується хронічною перевтомою, виснаженням, низькою працездатністю.

5 учнів (26 %) мають вегетативний коефіцієнт від 0,51 - 0,91, що свідчить про стан оптимальної працездатності, який відбувається за рахунок періодичного зниження активності. Цим учням необхідна оптимізація режиму праці і відпочинку.

13 учнів (68 %) мають оптимальну працездатність, відрізняються бадьорістю, здоровою активністю, готовністю до енергозатрат. Навантаження цих учнів відповідає можливостям.

2 учня (5,5 %) мають занадто високий вегетативний коефіцієнт, що свідчить про те, що часто діти працюють на межі своїх можливостей і це призводить до швидкого виснаження. Учням потрібна нормалізація темпу діяльності, режиму праці і відпочинку, а інколи і зниження навантаження.

В таблиці 2.2.2. наведено результати вторинного тестування, проведеного за методикою «Будиночки».

Таблиця 2.2.2

Результати вторинної діагностики за методикою «Будиночки» (О.А.Орехова)

Низький вегетативний коефіцієнт	Вегетативний коефіцієнт від 0,51 - 0,91	Оптимальна працездатність вегетативного коефіцієнту	Занадто високий вегетативний коефіцієнт
ВК (%)
5	15	75	5

Таблиця 2.2.3

Результати первинної та вториної діагностики за методикою «Будиночки» (О.А.Орехова)

Діагностика	Низький вегетативний коефіцієнт	Вегетативний коефіцієнт від 0,51 - 0,91	Оптимальна працездатність вегетативного коефіцієнту	Занадто високий вегетативний коефіцієнт
ВК (%)
первинна	5	26	68	5,5
вторинна	5	15	75	5
Різниця між первинною та вторинною діагностикою	0	11	7	0,5

Аналізуючи отриманий результат за методикую «Будиночки», можно зробити висновок, що ВК на низькому рівні залишився не змінний, а занадто високий ВК та середній від 0,51 - 0,91 рівнях зменшились та при вторинному проведенні діагностики оптимальний вегетативний коефіцієнт збільшився на 7%.

В таблиці 2.2.4. наведені результати проведеної проективної методики «Сходинки». Методика призначена для виявлення системи уявлень дитини про те, як він оцінює себе сам, як, на його думку, її оцінюють інші люди і як співвідносяться ці уявлення між собою.

Таблиця 2.2.4

Результати дослідження проведеної проективної методики «Сходинки» під час вхідного тестування

Сходинки	Кількість учнів (%)
Сходинка 1 - завищена самооцінка.	15
Сходинки 2, 3 - адекватна самооцінка	35
Сходинка 4 - занижена самооцінка	30
Сходинки 5, 6 - низька самооцінка	15
Сходинка 7 - різко занижена самооцінка	5

Таким чином, 6 учнів (30 %) діти, що ставлять себе на четверту сходинку, мають декілька занижену самооцінку. Як правило, це пов'язано з певною психологічною проблемою учня. Низьку самооцінку має 3 учня (15%), яким характерно ситуативне зниження самооцінка. Наприклад, на момент опитування щось могло статися: сварка з товаришем, погана відмітка, невдало наклеєний будиночок на уроці праці і т.д.

Адекватну самооцінку маєть 7 (35 %) учнів, що свідчить, що у дитини сформовано позитивне ставлення до себе, він уміє оцінювати себе і свою діяльність.

А 3 учня (15%) мають завищенну самооцінку, це характерно для першокласників і є для них віковою нормою.

І лише 1 (5%) учент має різко низьку самооцінку. Дитина, яка вибирає саму нижню сходинку, знаходиться в ситуації шкільної дезадаптації, особистісного та емоційного неблагополуччя.

Таблиця 2.2.5

Результати дослідження проведеної проективної методики «Сходинки» під час вихідного тестування

Сходинки	Кількість учнів (%)
Сходинка 1 - завищена самооцінка.	5
Сходинки 2, 3 - адекватна самооцінка	50
Сходинка 4 - занижена самооцінка	30
Сходинки 5, 6 - низька самооцінка	15
Сходинка 7 - різко занижена самооцінка	0

Таблиця 2.2.6

Результати дослідження проведеної проективної методики «Сходинки» під час вхідного та вихідного тестування

	Кількість учнів (%)
Сходинки	Вхідне тестування	Вихідне тестування	Відхилення (%)
Сходинка 1 - завищена самооцінка.	15	5	10
Сходинки 2, 3 - адекватна самооцінка	35	50	15
Сходинка 4 - занижена самооцінка	30	30	0
Сходинки 5, 6 - низька самооцінка	15	15	0
Сходинка 7 - різко занижена самооцінка	5	0	5

Порівняючи результати під час вхідного та вихідного тестування «Сходинки» можно зробити висновок, що після проведеного тренінгу самооцінка в учнів підвищилась. Адекватна самооцінка піднялась на 15 % від вхідного тестування, а з різко заниженої самооцінки учня вдалось підняти до заниженої самооцінки. Взагалом показники залишились не змінні.

За результатами проективних методик 11 % учнів мають негативне сприйняття процесу, а 54 % учнів мають позитивне сприйняття процесу навчання; в 35 % учнів виявляється амбівалентне ставлення до процесу навчання. У 20 % учнів негативне ставлення до вчителя, а у 57 % позитивне; ставлення 23 % учня амбівалентне (присутні ознаки як позитивного так і негативного сприйняття). 30 % мають занижену самооцінку, у 28 % проблеми у стосунках з однокласниками.

За результатами опитування за методикою Л. Ковальової, Н. Тарасенко ми отримала такі дані, які наведені в таблиці 2.2.7.

Таблиця 2.2.7

Результати вхідного опитування за методикою Л. Ковальової, Н. Тарасенко

Коефіцієнт дезадаптації (%)
Високий рівень	Середній рівень	Нормальний рівень	Занижений Рівень
40	45	15	0

8 (40 %) учнів мають високий ступінь адаптації. Ці діти адаптувалися до школи протягом перших двох місяців навчання, швидко влилися в колектив, освоїлися в школі, набули друзів в класі, у них майже завжди гарний настрій, вони доброзичливі, сумлінно і без напруги виконують всі вимоги вчителя.

9 (45 %) учнів мають середній ступінь адаптації. Період адаптації цих дітей в школі затягується: діти не можуть прийняти ситуацію навчання, спілкування з вчителем, дітьми. Як правило, ці діти зазнають труднощі в засвоєнні навчальної програми. Середній рівень адаптації може перейти в легкий до кінця першого півріччя завдяки доброзичливому і тактовному відношенню вчителя.

3 (15 %) учнів мають високий ступінь дезадаптації. В цих дітей соціально-психологічна адаптація пов'язана із значними труднощами. Вони не засвоюють навчальну програму, у них відмічаються негативні форми поведінки, різкий прояв негативних емоцій. Серед дітей з високим ступенем дезадаптації.

Найпоширенішими факторами дезадаптації є:

1. Недостатня довільність психічних функцій; гіперкінетичний синдром, надмірна розгальмованість;

2. Порушення інтелектуальної діяльності;

3. Неготовність до школи; інертність нервової системи; інфантилізм;

4. Низька мотивація навчальної діяльності; невротичні симптоми; астенічний синдром.

Таблиця 2.2.8

Результати вихідного опитування за методикою Л. Ковальової, Н. Тарасенко

Коефіцієнт дезадаптації (%)
Високий Рівень	Середній рівень	Нормальний рівень	Занижений Рівень
55	35	10	0

Таблиця 2.2.9

Результати вхідного та вихідного опитування за методикою Л. Ковальової, Н. Тарасенко

	Коефіцієнт дезадаптації (%)
	Високий рівень	Середній Рівень	Нормальний рівень	Занижений рівень
Вхідне опитування	40	45	15	0
Вихідне оптування	62	35	6	0
Відхилення (%)	22	10	9	0

Проаналізувавши результати вхідного та вихідного опитування за методикою Л. Ковальової, Н. Тарасенко, отримали дані по визначенні рівня адаптації дитини до школи. Більша частина учнів має високий ріень адаптивності, різниця між опитуваннями помітна 22%. По закінченю навчанню учні краще пристосувалися до умов навчання, завели дружні відносини в класі та взаємопрацюють з вчителем.

Також було досліджено питання впливу рівня готовності до навчання на рівень адаптації в навчальному закладі. Має місце таке співвідношення:

Таблиця 2.2.10

Результати готовності до школи

1-й клас	Високий рівень адаптації	Середній рівень адаптації	Низький рівень адаптації (“група ризику”)
Високий рівень готовності	82 %	13%	5 %
Середній рівень готовності	37 %	36 %	27 %
Низький рівень готовності	0 %	0 %	100 %

Таким чином бачимо, що найбільша кореляція між високим рівнем готовності до школи та високим рівнем адаптації, а також між низьким рівнем готовності та низьким рівнем адаптації. 27 % дітей з середнім рівнем готовності також потрапляють в “групу ризику”.

Другим етапом мого дослідження було проведення групового тренінгу, тривалість якого 50 хв. з першокласниками на тему «Адаптаційний тренінг для учнів перших класів».

Також розроблено буклет «Рекомендації батькам щодо адаптації учнів першого класу», які було роздано батькам першокласників.

Висновки

Проведене дослідження було спрямоване на вивчення рівня адаптації та прояву ознак дезадаптації у першокласників.

За результатами спостереження та експертної оцінки вчителів:

- більшість дітей мають високий та середній рівень адаптації;

- найбільш поширеними факторами дезадаптації першокласників є недостатня довільність психічних функцій; надмірна розторможеність; порушення інтелектуальної діяльності; неготовність до школи.

За результатами опитування батьків:

- в більшості учнів відсутні психосоматичні симптоми дезадаптації.

За результатами проективних методик:

- більшість учнів мають оптимальну або компенсаторну працездатність під час навчально-виховного процесу;

- більшість учнів мають позитивне сприйняття процесу навчання, вчителя, себе як учня, взаємин з однокласниками.

За результатами готовності до школи:

- в “групу ризику” за рівнем адаптації потрапляють всі діти, які мають низькі показники готовності до школи, а також 27 % дітей з середнім рівнем готовності.

Отже, в цілому рівень адаптації першокласників до навчання у школі є достатній. Учні, які мають низькі показники за всіма або більшістю досліджуваних аспектів потребують подальшого супроводу з боку вчителів, батьків та психологів.

2.3 Рекомендації щодо соціально - психологічної адаптації першокласників в умовах навчання. Адаптаційний тренінг - як груповий метод соціально - психологічної роботи з першокласниками та його програма

Враховуючи отримані результати дослідження соціально - психологічної адаптації першокласників до умов шкільного навчання, було складено ряд рекомендацій, які направлені на підвищення рівня адаптивності першокласників до навчання.

Для ефективної адаптації необхідно включити в загальний план роботи психолога школи розробку та проведення програми психологічної підтримки першокласників. Тому, пропонуємо можливу орієнтовну програму, яку можна проводити у всіх перших класах. Мета психолого-педагогічної програми - створення педагогічних і соціально-психологічних умов, що дозволяють дитині успішно функціонувати і розвиватися в шкільній системі відносин.

Психолого -педагогічна программа складається с трьох блоків.

В рамках першого блоку передбачається:

1. Проведення психолого - педагогічної діагностики, спрямованої на визначення шкільної готовності дитини. Як правило, діагностика складається з двох складових частин. Спочатку здійснюється загальна експрес-діагностика, що дозволяє зробити висновок про рівень психологічної готовності і сформованості певних навчальних навичок у дитини. Потім, для дітей, що показали надзвичайно низькі результати, організовується другий діагностичний тур. Він спрямований на виявлення причин низьких результатів. У ряді випадків, другий діагностичний зріз здійснюється на початку червня або в кінці серпня.

2. Проведення групових і індивідуальних консультацій батьків майбутніх першокласників. Групова консультація у формі батьківських зборів - це спосіб повідомити батькам корисну інформацію стосовно організації останніх місяців життя дитини перед початком шкільних занять, можливі лекції на теми „Психологічна готовність дітей до навчання в школі”, „Психологічні особливості розвитку дітей 6-7 років”, „Шкільна дезадаптація і пов'язані з нею труднощі навчання”, „Умови успішної соціально-психологічної адаптації дитини до школи”.Індивідуальні консультації, перш за все, проводяться для батьків, чиї діти показали низькі результати в процесі тестування і можуть зазнавати труднощів в пристосуванні до школи.

3. Групова консультація вчителів перших класів, що носить на цьому етапі загальний ознайомчий характер.

4. Проведення психолого-педагогічного консиліуму за результатами діагностики, основною метою якого є вироблення і реалізація певного підходу до комплектування класів.

Другий блок - первинна адаптація дітей в школі. В рамках цього блоку - з вересня по січень - передбачається:

· Проведення консультативної і просвітницької роботи з батьками першокласників, спрямованої на ознайомлення дорослих з основними завданнями і труднощами періоду первинної адаптації, методикою спілкування і допомоги дітям.

· Проведення групових і індивідуальних консультацій педагогів стосовно вироблення єдиного підходу до окремих дітей і єдиної системи вимог до класу з боку різних педагогів, що працюють з класом (вчитель фізкультури, вчитель музики, хореографії).

· Організація методичної роботи педагогів, спрямованої на побудову навчального процесу відповідно до індивідуальних особливостей і можливостей школярів, виявлених в ході діагностики і спостереження за дітьми в перші тижні навчання.

· Організація педагогічної підтримки школярів. Така робота проводиться як правило педагогами в позанавчальний час. Основною формою її проведення є різні ігри, які допомагають дітям швидше познайомитися один з одним, налаштуватися на систему вимог, що визначаються школою, зняти надмірну психічну напругу тощо.

· Організація групової розвиваючої роботи з дітьми, спрямована на підвищення рівня їх шкільної готовності, соціально-психологічну адаптацію в новій системі взаємин. Така групова робота будується як система занять з фіксованою міні-групою школярів (не більше 10-ти чоловік).

· Аналітична робота, спрямована на підведення підсумків діяльності педагогів, психологів і батьків в період первинної адаптації першокласників.

Третій блок - психолого-педагогічна робота з школярами, що зазнають труднощі в шкільній адаптації. Робота в цьому напрямі здійснюється протягом другого півріччя першого класу і припускає наступне:

· Проведення психолого-педагогічної діагностики, спрямованої на виявлення групи школярів, що зазнають труднощі в шкільному навчанні, спілкуванні з педагогами і однолітками, здоров'ї.

· Індивідуальне і групове консультування і просвіта батьків за результатами діагностики.

· Просвіта і консультування педагогів з питань навчання і спілкування з окремими школярами і однолітками в цілому.

· Організація педагогічної допомоги дітям, що мають різні труднощі в навчанні і поведінці з урахуванням даних психодіагностики. Також методична робота педагогів, спрямована на аналіз змісту і методики викладання різних предметів. Мета такого аналізу - виявити і усунути ті моменти в навчальному процесі, стилі спілкування з дітьми, які можуть сприяти різним шкільним труднощам.

· Організація групової психокорекційної роботи з школярами, що зазнають труднощі в навчанні і поведінці.

· Аналітична робота, спрямована на підведення підсумків роботи проведеної протягом півріччя і року в цілому.

Адаптаційний тренінг для учнів перших класів.

«Ефективна адаптація першокласників до умов навчання в школі»

Мета: підвищити рівень адаптації до умов навчання в школі

Завдання:

1) підвищити рівень мотиваційної готовності до школи;

2) зняти емоційне і м'язове напруження у дітей;

3) навчити дітей навичкам ефективного (вербального і невербального) спілкування з однолітками;

4) підвищити рівень пізнавальної сфери (пам'яті, уваги, мислення, уяви);

5) розвинути велику і дрібну моторику дитини;

6) підвищити рівень самооцінки дітей.Форма проведення: групова.

Вікова категорія: діти віком 6-7 років, які мають низький рівень шкільної адаптації або ознаки дезадаптації. Термін проведення: 2 рази на тиждень по 30 хвилин, протягом 2-х місяців.

Оптимальна кількість дітей в групі: 7-10 чоловік.

Заняття 1. «Знайомство»(30 хвилин)

Мета: допомагати дітям налагодити контакт один з одним, усвідомити себе як особистість.

Хід заняття: психолог представляється, розповідає про себе.

Гра «Ім'я» (5 хвилин)

Мета: сприяти швидшому знайомству дітей.

Хід роботи: перший гравець називає своє ім'я, його сусід називає ім'я першого і своє, далі наступний називає перше ім'я, друге і своє і так по ланцюжку повторюються всі раніше названі імена і своє.

Гра допомагає запам'ятати імена поки що незнайомих однолітків, сприяє розвитку довільної пам'яті, згуртовує дітей.

Вправа «Кинь іграшку» (5 хвилин)

Мета: розвити уміння невербального спілкування, взаєморозуміння, навчити контакту очей.

Хід роботи: діти стають у коло.

Психолог бере в руки м'яч (або м'яку іграшку), він знаходить очима учня і кидає йому м'яч. Тепер те ж повинен зробити учень, який отримав м'яч. Треба уміти знаходити невербальний контакт.

Вправа «Знайомство» (10 хвилин)

Мета: згуртувати першокласників, більше дізнатися про інтереси один одного.

Хід роботи: всі діти сідають в коло.

Психолог, в руках, якого знаходиться м'яч розповідає правила гри, і про себе, про себе і свої інтереси, задаючи тим самим характер гри. Учень, який отримав м'яч, представляє себе: називає своє ім'я і улюблене заняття, хобі, захоплення. М'яч передається по колу.

Вправа «Дзеркало» (10 хвилин)

Мета: розвити здібності невербального спілкування дітей.

Хід роботи: учням пропонується об'єднатися в пари по два чоловіки. У кожній парі вибирається ведучий, його партнер - його „дзеркало”.

Завдання ведучого - здійснення спонтанних рухів руками. Другий учасник повинен синхронно повторювати ці рухи як би в реальному відображенні. Потім учасники міняються ролями - ведучий стає „дзеркалом”, а „дзеркало” - ведучим. Психолог говорить про те, щоб кожен член групи на своєму досвіді відчув, які індивідуально-динамічні відмінності існують між людьми, і як важливо налаштуватися на свого партнера по спілкуванню, щоб його правильно зрозуміти і відчути.

Заняття 2. «Я і моє ім'я» (30 хвилин)

Мета: сприяти встановленню контакту між дітьми, допомогти дітям усвідомити свої позитивні риси характеру.

Хід заняття:

Вправа «Скажи „Добрий день” не так, як інший» (5 хвилин)

Мета: сприяти розвитку індивідуальності, доброзичливості дитини, розширення способів вітання людей.

Хід роботи: учням пропонується стати в коло і по черзі привітати один одного, якимось незвичайним способом.

Гра «Чарівний стілець» (10 хвилин)

Мета: сформувати адекватну самооцінку дитини.

Хід роботи: психолог, говорить дітям, що у кожної людини є позитивні якості, про які іноді не знає і сама людина.

Тому дуже важливо про них говорити їй. По середині кола ставиться стілець і по черзі кожен з учасників сідає на нього і всі інші говорять йому хороші слова про якості цієї людини, висловлюють свої побажання.

Вправа „Намалюй свій автопортрет” (15 хвилин)

Мета: допомагати дітям усвідомити своє „Я”.

Хід роботи: психолог пропонує дітям намалювати свій автопортрет.

Малювання супроводжується музикою (шум листя, води, вітру). Після того, які діти намалювали свої портрети вони повертаються у коло і представляють свій малюнок іншим дітям, розповідають про себе.

Заняття 3. «Я і моя сім'я» (30 хвилин)

Мета: знайомство з членами сім'ї дітей, загальними інтересами

Хід заняття:

Вправа «Добрий день»(5 хвилин)

Мета: сприяти спілкуванню дітей один з одним.

Хід роботи: учням пропонується привітатися один з одним за руку.

Головна умова - поздороватися з кожним з присутніх, нікого не пропустивши. Можна вітатися з однією і тією ж людиною двічі, встановлюючи контакт очима.

Вправа «Малюнок сім'ї» (20 хвилин)

Мета: дізнатися про відносини дитини в сім'ї.

Хід роботи: психолог пропонує дітям сісти в коло і намалювати свою сім'ю.

Після закінчення малювання кожна дитина представляє свої малюнки і розповідає про своїх батьків та інших членів сім'ї: як кого звуть, хто чим любить займатися, хто де працює тощо.

Гра «Поміняйтеся місцями ті, у кого...» (5 хвилин)

Мета: розвити у дітей увагу, зняти напруження.

Хід роботи: психолог пропонує помінятися місцями дітям, у кого:

а) є старший брат;

б) молодша сестричка;

в) молодший брат;

г) старша сестра;

д) є і брат, і сестра;

е) дідусь і бабуся живуть з ними разом;

ж) дідусь і бабуся живуть в селі і т.д.

Заняття 4. «Урок і перерва» (30 хвилин))

Мета: познайомити дітей з правилами поведінки на уроці і перерві, виявити шкільну мотивацію.

Хід заняття:

Бесіда «Що таке урок?» (10 хвилин)

Мета: дізнатися обізнаність дітей стосовно поведінки на уроці.

Хід роботи: психолог пропонує дітям висловити думки стосовно „Що таке урок?” Потім також психолог задає питання „Як можна показати, що ти готовий до уроку?” Наприклад, в школі є правило „Готовий до уроку”: по дзвінку учень стає біля своєї парти і чекає команди вчителя. Давайте спробуємо виконувати це правило.Програвання ситуацій:

Що потрібно зробити:

а) коли входить вчитель (або хтось старший) до класу;

б) коли хочеш що-небудь сказати, запитати;

в) коли хтось спізнюється на урок тощо.

Гра „Збери портфель” (10 хвилин)

Мета: розвити мотиваційну готовність дитини до школи.

Хід роботи: психолог розкладає перед дитиною різні предмети: іграшки, речі, навчальне приладдя.

Дитині потрібно за 1 хвилину зібрати портфель до школи. Якщо дитина вибрала предмети правильно (навчальне приладдя) і встигла у відведений час, вона впоралася із завданням. Результати гри фіксуються в карті-спостереженні.

Бесіда «Що можна зробити на перерві?» (10 хвилин)

Мета: дізнатися обізнаність дітей стосовно поведінки на перерві.

Хід роботи: психолог пропонує дітям висловити думки стосовно „Що можна робити на перерві?” Відповіді дітей обговорюються. (приготуватися до наступного уроку, сходити в туалет, переодягнутися на урок фізкультури, ритміки, черговим витерти дошку, пограти в ігри, з'їсти бутерброд тощо).

Заняття 5. «Екскурсія по школі» (30 хвилин))

Мета: навчити дітей орієнтуватися в приміщенні школи, познайомити їх із співробітниками.

Хід заняття:

Психолог приносить до дітей план-схему школи і питає „Хто знає, що таке план? Так, це схема нашої школи. Цікаво, де ж ваш клас знаходиться?” Після пошуку шляху від входу до класу дітям пропонується пройти по школі, орієнтуючись за планом.Ознайомлення з медичним кабінетом Психолог представляє медсестру. Вона проводить бесіду з питань: „Для чого потрібні щеплення? Чому не можна хворіти школяру? Що потрібно робити, щоб не хворіти, а бути здоровим?”Відвідини спортивного залу Вчитель фізкультури представляється і питає у дітей: „Для чого люди займаються спортом? Чи потрібна фізкультура школяру? Хто робить зарядку вранці? Хто з дітей займається вже в спортивних секціях?” Потім діти зображають безконтактний бокс, лижників, плавців, гімнастів і т.д. Якщо хтось з дітей займається в спортивних секціях, можна запропонувати їм показати які-небудь вправи.

Заняття 6. «Екскурсія по школі 2» (30 хвилин))

Мета: навчити дітей орієнтуватися в приміщенні школи, познайомити їх із співробітниками.

Хід заняття:

Відвідини кабінету музики.Вчитель музики після представлення пропонує дітям вгадати кілька пісень і станцювати: грає марш (діти марширують), потім танцювальну музику (пропонує потанцювати), за вибором діти співають або слухають пісню. Відвідини кабінету образотворчого мистецтва Вчитель знайомить дітей з „царством олівця і пензлика”. Діти в парах грають в гру „Скульптуру”: один „ліпить” тварину за своїм бажанням, потім розповідає про свою „скульптуру”. Потім діти міняються ролями.

Заняття 7. «Екскурсія по школі 3» (30 хвилин))

Мета: навчити дітей орієнтуватися в приміщенні школи, познайомити їх із співробітниками.

Хід заняття:

Відвідини бібліотеки. Бібліотекар задає дітям загадки:

1) Без мови,Без голосу,А все розповість.

2) Не кущ, а з листочками, Не сорочка, а зшита, Не людина, а розповідає. Проводить бесіду з питань: „Для чого потрібні книги? Які книги бувають? Хто їх пише, випускає? У кого яка улюблена книга? і т.д. Пропонує записатися в бібліотеку тим дітям, хто вже уміє читати. Екскурсія до кабінету психолога.Психолог: „Діти, сьогодні я запрошую вас до себе. Хто знає, хто такий психолог?” Діти відповідають. „Якщо комусь стало сумно, погано, психолог утішить, захистить, дасть можливість відпочити.” Вправа релаксації.

Заняття 8. «Твоя уважливість 1» (30 хвилин))

Мета: розвити рівень уваги дитини.

Хід заняття:

Гра «Маленькі кульки» (5 хвилин)

Мета: створити невимушену атмосферу в групі.

Хід роботи: кожен учень виконує рольмаленької кульки, яка вільно рухається по аудиторії. По команді: „Маленькі кульки об'єднуються у велику по 3, 4, 5 і т.д. людини” - об'єднання! Хто не зміг стати в групу, той стає ведучим. В кінці гри пропонується всім учасникам об'єднатися в один великий шар.

Гра «Замри» (10 хвилин)

Мета: розвити увагу, пов'язану з координацією слухового і рухового аналізатору.

Хід роботи: дітям пропонується пограти в гру, в якій вони активно рухаються, але за сигналом психолога всі діти завмирають в тій позі, в якій були у момент сигналу. Той, хто ворушиться або не почув - програє і вибуває з гри. Виграє той, хто залишається останнім.

Гра «Музичні стільці» (15 хвилин)

Мета: розвити увагу в швидкості реакції, уміння діяти за інструкцією.

Хід роботи: По колу розставляються стільці - на один менше, ніж кількість учасників. Звучить музика, всі біжать біля стільців. Як тільки музика замовкає, кожен гравець повинен зайняти будь-який вільний стілець. Хто не встиг зайняти місце, той вибуває з гри. Кожного разу один стілець забирається. Гра продовжується що до останнього гравця. Він і є переможцем!

Заняття 9. «Твоя уважливість 2» (30 хвилин))

Мета: розвити рівень уваги дитини.

Хід заняття:

Вправа «Знайди відмінності 2» (15 хвилин)

Мета: розвинути увагу.

Хід роботи: кожному учню пропонуються дві картинки, що здаються на перший погляд однаковими, але мають 10 істотних відмінностей. Учні повинні знайти ці відмінності і відмітити їх олівцем. Виграє той, хто знайде їх більше і швидше.

Гра «Пташка» (15 хвилин)

Мета: розвити увагу і пам'ять.

Хід роботи: всі гравці сідають в коло і вибирають ведучого. У кожного гравця є фанти. (Фанти - будь-яка дрібна іграшка, річ тощо). Він сідає в середину кола і всім гравцям дає назви дерев (дуб, клен, липа, ялина і т. п.). Кожен повинен запам'ятати свою назву. Ведучий говорить: „Прилетіла пташка, сіла на дуб”. Дуб повинен відповісти: „На дубу я не була, відлетіла на ялинку!” Ялинка викликає інше дерево і т.д. Хто проґавить, віддає фант. В кінці гри фанти відіграються. Заняття

10. «Твоя пам'ять» (30 хвилин))

Мета: підвищити рівень пам'яті дитини.

Хід заняття:

Гра «Фарби» (10 хвилин)

Мета: навчити дітей відрізняти кольори, розвити пам'ять.

Хід роботи: психолог перед проведенням гри ознайомлює дітей з різноманітними відтінками і кольорами фарб. Тільки після цього можна проводити гру „Фарби”. Діти вибирають господаря і два покупця; решта всіх учнів - фарби. Кожна фарба придумує собі колір і тихо називає його господареві. Коли всі фарби вибрали колір, господар запрошує одного з покупців. Покупець стукається: - „Тук-тук!” - „Хто там?” - „Покупець”- „Навіщо прийшов?”- „За фарбою”.- „За якою?” - „За блакитною”. Якщо блакитної фарби немає, господар говорить: - „Йди по блакитній доріжці, знайди блакитні чобітки, поноси та назад принеси” або „Скачи на одній ніжці по блакитній доріжці”. Якщо ж покупець вгадав колір фарби, він забирає її собі. Йде другий покупець, розмова з господарем повторюється. Виграє покупець, який вгадав більше фарб. При повторенні гри він виступає в ролі господаря, а покупців гравці вибирають.Правило. Покупець не повинен повторювати двічі один і той же колір фарби.

Вправа «Зниклий предмет» (10 хвилин)

Мета: розвити зорову пам'ять, увагу.

Хід роботи: На столі ставиться декілька невеликих іграшок. Дітям пропонують запам'ятати, що знаходиться на столі. Потім діти відвертаються, а ведучий ховає один предмет і пропонує учасникам гри відгадати, який саме.

Вправа «Що змінилося?»

Мета: розвити зорову пам'ять, увагу.

Хід роботи: На стіл ставлять декілька невеликих іграшок. Дітям пропонується запам'ятати, що і в якому порядку знаходиться на столі. Потім вони відвертаються, а психолог міняє місцями декілька іграшок і пропонує відгадати, що змінилося.

Заняття 11. «Твоє мислення» (30 хвилин))

Мета: розвити мислення дитини.

Хід заняття:

Вправа «Склади розповідь» (15 хвилин)

Мета: розвити мислення дитини і комунікативні навички.

Хід роботи: перед дітьми розкладається серія послідовних картинок в неправильному порядку. Психолог пропонується встановити вірну послідовність картинок і скласти за ними розповідь.

Гра «Мандрівник» (15 хвилин)

Мета: розвити мислення, пам'ять, увагу.

Хід роботи: кожна гра може бути тематичною. Наприклад, одна гра може бути присвячена назвам вулиць рідного міста, інша - назвам міст своєї країни, третя - назвам річок своєї країни тощо. Перед кожною грою треба розбирати з дітьми той конкретний матеріал, якому вона буде присвячена. Учасники гри сідають у коло, один лише мандрівник залишається в центрі. Учня, які сидять по колу тихо, так, щоб мандрівник не чув, вибирають для себе найменування міст або місцевостей. Мандрівник вголос називає міста, звідки і куди він хоче проїхати. Наприклад: „Я подорожую з Києва до Севастополя”. Учасника ігри, що вибрали ці назви, встають і міняються місцями, а мандрівник прагне зайняти одне з місць, що звільнилися. Той, хто залишається без місця, стає мандрівником.

Заняття 12. «Відчувай своє тіло» (30 хвилин)

Мета: зняти м'язове і емоційне напруження дітей в групі.

Хід заняття:

Гра «Неслухняні кульки» (10 хвилин)

Мета: допомогти зняти емоційну напругу, сприяти згуртуванню класу.

Хід роботи: гра проводиться в чотирьох підгрупах. Учасники кожної підгрупи беруться за руки, утворюючи коло. У кожній команді по 2-3 повітряної кульки одного кольору. Ігрове завдання: не розчіпляючи рук, утримувати кульки в повітрі якомога довше. На кульки можна дути, перекидати їх головою, плечем, перемагає та команда, яка довше за всіх зможе утримати кульки.

Гра «Зграя качок» (10 хвилин)

Мета: розвити велику моторику дитини.

Хід роботи: гравці стають в шеренгу на такій відстані, щоб не заважати один одному. Вони злегка згинають ноги в колінах і кладуть на них руки.По сигналу всі починають в напівсидячі швидко просуватися вперед до позначеної межі - „озера” (15-20 м), не зміняючи положення рук і ніг. Перемагає та качка, яка перша досягає озера (перетинає межу). Виграє той, хто приходить першим. Гра може повторюватися кілька разів.

Гра «Зірви яблуко» (10 хвилин)

Мета: розслабити м'язи тіла.

Хід роботи: дітям пропонується встати так, щоб навколо кожного було достатньо вільного місця. Психолог говорить: „Зараз ми збиратимемо в саду яблука, які ростуть високо. Щоб зірвати яблуко, потягніться правою рукою якомога вище, встаньте на носочки, зробіть різкий вдих і зривайте. Тепер нагніться, покладіть яблуко в корзину, і поволі видихніть. Чудово! Зірвіть ще 2-3 яблука - то лівою рукою, то правою. Тепер давайте потрясемо долонями і повернемося в круг.Заняття

Заняття 13. «Твоя працездатність» (30 хвилин))

Мета: підвищити рівень працездатності дитини, досягати поставленої мети.

Хід заняття:

Гра «Змія - заплуталася» (15 хвилин)

Мета: підвищити рівень працездатності учасників.

Хід роботи: один з учнів виходить з аудиторії. Інші встають в одну лінію і беруться за руки. Це велика змія. Перший і останній учасники - голова і хвіст змії. Змія заплутується: голова і хвіст рухаються, таким чином заплутують змію. Потім входить учень. який був за дверима. Зазвичай гра закінчується на емоційному підйомі.

Гра «Великої пазл» (15 хвилин)

Мета: розвити здатність встановлювати контакт з партнерами, досягти поставленої мети.

Хід роботи: психолог наперед готує картки: розрізає велику барвисту картину на декілька деталей (за числом учасників або більше) або приносить вже готові пазли. Потім він роздає по 1-3 картки. Завдання групи - зібрати загальну картину. Під час завершального обговорення учасники діляться своїми враженнями про те, що заважало і що допомагало їм при виконанні завдання.

Заняття 14. «Розвиток великої моторики дитини» (30 хвилин))

Мета: розвити велику моторику дітей, зняти емоційне напруження.

Хід заняття:

Гра «Ловля риб» (15 хвилин)

Мета: зняти емоційну напругу, розвити велику моторику, пам'ять.

Хід роботи: перед початком гри психолог знайомить дітей за картинками з різними видами риб. Після чого учні поділяються на дві групи. Вони стають один проти одного на відстані кількох кроків. Одна група - риболови (їх менше), інша - риби. На початку гри між ними відбувається розмова:- Що ви в'яжете? - питають риби.- Невід, - відповідають риболови, виконуючи імітуючи рухи.- Що ви будите ловити?- Рибу.- Яку?- Щуку.- Ловите.Риби повертаються і біжать до встановленої межі. Кожен риболов прагне зловити хоч одну рибу. Гра повторюється, але називається інша риба. Ловити риб можна тільки у межах моря. Риба вважається спійманою, коли риболов доторкається до неї рукою.

Гра «Квіти» (15 хвилин)

Мета: тренувати пам'ять, увагу, розвивати рухову активність, зняти м'язове напруження.

Хід роботи: гравці можуть називатися квітами, звірами, рибами, птахами. Кожного разу психолог перед початком гри розповідає дітям про різні квіти, звірів, риб, птахів (в залежності від того, в яку вони гру грають). Кожен гравець вибирає собі назву будь-якої квітки. Одна і та ж назва не може бути у декількох дітей. За бажанням вибрана квітка, наприклад троянда, починає гру. Вона називає будь-яку квітку, наприклад мак. Мак біжить, а троянда наздоганяє його. Коли маку загрожує небезпека бути спійманим, він називає будь-яку іншу квітку, що бере участь в грі. Тікає названа квітка.Спійманий змінює свою назву і знову включається в гру. Перемагає той, хто жодного разу не був спійманий.

Заняття 15. «Розвиток великої і дрібної моторики дитини» (30 хвилин)

Мета: розвити велику і дрібну моторику дітей, зняти емоційне напруження.

Хід заняття:

Гра «Пошта» (10 хвилин)

Мета: зняти емоційну напругу, виконання дій за зразком.

Хід роботи: дітям пропонується пограти в гру „Пошта”. Обирають одного ведучого, який говорить:- Дінь, дінь, дінь!- Хто там? - відповідають діти.- Пошта!- Звідки?- З міста.- А що в місті роблять?Ведучий може сказати, що в місті танцюють, співають, стрибають, малюють тощо. Всі гравці повинні робити те, що сказав ведучий. Той, хто погано виконує завдання, віддає фант. Гра закінчується, як тільки ведучий набере п'ять фантів. Потім викупляють фанти виконуючи бажання ведучого (станцювати, заспівати, розповісти вірша)

Гра «Літає - не літає» (20 хвилин)

Мета: розвити дрібну моторику, пам'ять, увагу, мислення.

Хід роботи: перед початком гри психолог з дітьми розглядає, хто літає, а хто ні. Окремо розповідає про птахів, що літають, і комах (з показом їх на картинках), про предмети, що літають, зроблені руками людини (літак, ракета), про казкових істот, що літають (при цьому читаються відповідні казки). Ця гра відбувається за столом. Учні кладуть на стіл пальці. Психолог називає птахів, звірів, комах, квіти тощо. При назві предмету, що літає, всі повинно підняти пальці вгору. Хто підніме пальці при назві предмету, що не літає, або ж не підніме при назві що літає, віддає свій фант. В кінці гри фанти „викупаються”.

Заняття 16. «Розвиток емоційної витримки у дитини» (30 хвилин)

Мета: розвити емоційну витримку дитини, увагу, зняти емоційне напруження.

Хід заняття:

Гра «Каблучка» (15 хвилин)

Мета: розвити емоційну витримку, швидкість реакції.

Хід роботи: гравці встають в шеренгу, тримаючи руки попереду човником. Вибирається ведучий. У руках у нього лежить невеликий блискучий предмет (каблучка, фантик з фольги). Ведучий йде і кожному неначе кладе каблучку в руки. При цьому він говорить: Я йду, йду, йду, Всім каблучку вам кладу, Ручки міцніше затискайте Та стежте, не позіхайте! Одному з дітей він непомітно кладе каблучку, а потім відходить і говорить: „Каблучка, каблучка, вийди на подвір'я!” Той, у кого в долонях опиниться каблучка, вибігає, а решта дітей повинна постаратися затримати його.Після слів „Каблучка, вийди на подвір'я!” всі гравці повинні встигнути швидко узятися за руки, щоб не випустити гравця з каблучкою.

Гра «Віддай хусточку» (15 хвилин)

Мета: розвити емоційну витримку, швидкість реакції.

Хід роботи: гравці діляться на дві групи і стають у шеренгу один проти одного, тримаючи руки за спиною. У центрі між шеренгами знаходиться один гравець. У кожній команді вибирають ведучого, якому дають хусточку. Ведучий проходить позаду своєї команди і непомітно вкладає хусточку в руку одному з дітей. Після цього гравець, що стоїть в центрі, дає команду: „Віддай хусточку!” Діти з хусточками повинні вибігти і віддати хусточку ведучому. Перемагає той, хто швидше віддасть хусточку. Перемагає команда, що набрала більше очок.Бігти і віддавати хусточку можна тільки за сигналом. Хусточку треба кожного разу давати різним дітям.

Заняття 17. «Підсумкове» (30 хвилин))

Мета: підвести підсумки роботи „групи розвитку”.

Хід заняття:

Психолог повідомляє дітям, що сьогоднішнє заняття останнє, але якщо їм буде важко вони завжди можуть прийти до психолога за допомогою.

Малювання «Що мені подобається у школі?» (15 хвилин)

Мета: дізнатися про рівень шкільної мотивації дитини до навчання в школі.

Хід роботи: психолог пропонує намалювати дітям на тему „Що мені подобається у школі?” Після малювання учасники представляють свої малюнки і розповідають, що на них намальовано.

Вправа «Улюблена гра»(15 хвилин)

Мета: дізнатися про рівень шкільної мотивації дитини до навчання в школі.

Хід роботи: психолог пропонує дітям погратися в гру, яка їм більше сподобалася під час відвідування „групи розвитку”.

Висновки до другого розділу

У другому розділі проаналізовано результати проведеного дослідження за запропонованими методиками для визначення соціально - психологічної адаптації першокласників в умовах шкільного навчання. Дане дослідження проводилось в ЗОШ №5 м. Каховки, Херсонської області, кількість респондентів становить 20 учнів. Дослідження проводилось в три етапи: отримання вхідних даних, проведення тренінгу та аналіз вихідних даних.

Проведено опитування бітьків та вчителів, збір даних про захворюваність першокласників, обстеження першокласників за допомогою проективних методик також проведення тренінгу. Розроблено буклет «Рекомендації батькам щодо адаптації учнів першого класу», які було роздано батькам першокласників. Для ефективної адаптації було розроблено загальний план роботи психолога школи, адаптаційний тренінг для учнів перших класів «Ефективна адаптація першокласників до умов навчання в школі» та програми психологічної підтримки першокласників, які складаються з трьоз блоків.

Проведене дослідження було спрямоване на вивчення рівня адаптації та прояву ознак дезадаптації у першокласників. Результати дослідження показали, що в цілому рівень адаптації першокласників до навчання у школі є достатній. Учні, які мають низькі показники за всіма або більшістю досліджуваних аспектів потребують подальшого супроводу з боку вчителів, батьків та психологів. Саме для цієї категорії учнів було складено ряд рекомендацій, які направлені на підвищення рівня адаптивності першокласників до навчання, а також розроблено адаптаційний тренінг, основною метоя якого було підвищення рівеня адаптації до умов навчання в школі.



3. Охорона праці

3.1 Мікроклімат в кабінеті психолога ЗОШ №5 м. Каховка. Аналіз техніки безпеки

Відповідно до завдань цього розділу нами взято кабінет психолога в ЗОШ № 5 м. Каховка. Умови праці, зокрема мікроклімат, аналізувалися відповідно до даного приміщення.

Приміщення знаходиться на другому поверсі адміністративної будівлі ЗОШ № 5 м. Каховка. Загальна площа приміщення становить 16,25 м2, висота - 2,5 м, приміщення має одне вікно. Кількість працюючих у приміщенні - 4 особи. Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає:

16,25: 4 = 4,1 (м2/чол.) робочої площі.

Згідно із СНиП 2.09.04-87 [5] на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше 4 (м2/чол.) робочої площі. Висота приміщення - не менше 2,5 м. Отже, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в офісі дотримано.

У приміщенні розташовано 4 комп`ютери. Напруга джерела живлення комп'ютерів у приміщенні - 220В. У приміщенні розміщені 4 письмових столів, одна шафа для зберігання документів.