На думку П.Л. Капіци, ученого-фізика зі світовим ім'ям, однією з найважливіших глобальних проблем, що визначають долю людства, є проблема "якості" народонаселення, під якою він має на yвазі комплекс медико-генетичних і соціально - психологічних характеристик життя людей: фізичне здоров'я, рівень розвитку інтелектуальних здібностей, психофізіологічний комфорт життя, механізми відтворення інтелектуального потенціалу суспільства тощо.

Аналіз кількісних та якісних характеристик населення за останнє десятиріччя свідчить про те, що Україна перебуває в стані глибокої демографічної кризи, яка характеризується депопуляцією, старінням населення та зменшенням середньої тривалості життя. Особливе занепокоєння викликає стан репродуктивного здоров'я, що є невід'ємною складовою здоров'я нації і має стратегічне значення для забезпечення сталого розвитку суспільства.

За оцінками фахівців, близько 75% хвороб у дорослих є наслідком умов життя в дитячому й підлітковому віці [6; 12].

Зараз прослідковується стрімке погіршення стану фізичного та розумового розвитку дітей, недостатня культура здоров'я молодого покоління.

Нервово - психічними розладами, психозами страждає чверть школярів. До закінчення 2 класу у 42% учнів, спостерігаються хронічні захворювання, 50% школярів мають порушення розвитку в будові і функціях різних систем органів [9; 34]. Ці негативні тенденції істотно впливають на ефективність навчально-виховного процесу. Більш того, питання здоров'я населення України в даний час трансформувалися у проблему, яка загрожує національній безпеці держави. Тому в даний час заклик - "Щоб вижити, світ повинен встановити здоровий спосіб життя!" - став найголовнішим.

Завдання поліпшення здоров'я школярів неможливо вирішити тільки зусиллями медиків. Здоров'я має бути одним із результатів освіти.

Проблема здоров'я дітей зараз стоїть настільки гостро, що ми повинні, в свою чергу, поставити запитання: що для нас важливіше - фізичне здоров'я дітей чи освіченість? Як, гризучи граніт науки, зберегти здоров'я?

Серед чинників, які підвищують ризик виникнення нервово-психічних розладів та порушень психічного здоров'я і форм поведінки цієї вікової категорії, значну роль відіграють конфлікти в родині, зловживання батьків алкогольними напоями, тобто агресивне соціальне середовище, наркотизація, вживання алкоголю, СНІД та ВІЛ інфікування. Підліток прагне бути дорослим, але, не знаючи як, легко потрапляє в "пастку" залежності від шкідливих звичок.

Сьогодні на здоров'я підлітків найпомітніше впливають причини, дія яких раніше була значно меншою. Більшість із них починають інтенсивно діяти саме в молодому віці.

Урбанізація, зниження фізичного і підвищення нервово-психологічного навантаження, інформаційні перевантаження - усі ці складові нашої доби, звичайно, різною мірою, але відбиваються на здоров'ї дітей.

Отже чинниками ризику для здоров'я дітей є:

гіподинамія;

незбалансоване харчування;

шкідливі звички;

негативні емоції;

екологічне забруднення;

нові соціальні чинники (відсутність правового захисту тощо);

низький рівень культури здоров'я;

слабка (часто негативна) мотивація молоді на здоровий спосіб життя.

Тому методологічною основою формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та підлітків є гуманістичний підхід, сутність якого полягає у створенні сприятливої ситуації для їх готовності до сприйняття й адекватного реагування на виховні дії шкільного та соціального середовища.

Це розуміють усі і намагаються вживати заходів. На рівні нашої держави діє близько десяти національних програм, щорічно приймається десятки важливих документів у цій сфері, головним завданням яких є пропаганда здорового способу життя дітей та молоді. Прийнято ряд законів і підзаконних актів щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб, тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії та ВІЛ/СНІДу.

Національна доктрина розвитку освіти в Україні висуває завдання піднесення освіти до рівня загальнонаціональних пріоритетів. Ідеї формування здоров'я людини через освіту в цій державній програмі присвячено окремий розділ. Тому школа і вчитель несуть правову й моральну відповідальність за здоров'я школярів, за створення позитивної, сприятливої атмосфери в класі, школі та сім'ї.

У новій програмі МОНУ "Основні орієнтири виховання" окремо виділено та чітко визначено поняття "Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я"" - це вміння особистості оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного навантаження, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров'я та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, вести здоровий спосіб життя, активно відпочивати.

Згідно з Конвенцією про права дитини, Всесвітньою декларацією про забезпечення виживання та розвитку дітей, обов'язковим компонентом національної освіти мають бути знання про формування, збереження і зміцнення здоров'я людини.

У школі слід навчати дітей піклуватися про своє здоров'я ще з першого класу. Оскільки система освіти має щоденний доступ до дитини, велика роль у підтриманні здоров'я дитини належить учителю. Лише система освіти будь-яких форм навчання може і повинна зберегти майбутнє нації, повернути здоров'я нашим дітям. Тому що першочерговим завданням будь-якого навчального закладу має бути високий рівень здоров'я дитини, а за ним - високий рівень знань.

Але дуже важко формувати позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя, коли у країні відсутня мода на здоров'я. Однією з причин антропологічної катастрофи, яка в Україні набула рис демографічної кризи, є низький рівень мотивації здорового способу життя та культури здоров'я у значної частини населення України. Засоби масової інформації тиражують шкідливі звички, неконтрольований і небезпечний секс, насильство, звертаючи мало уваги на формування гармонійно, фізично і духовно розвиненої людини.

Наприклад, фізичний імідж людини серед найважливіших особистих показників назвали 85 % респондентів у США і лише 25 % чоловіків і 40 % жінок у нас [6; 13].

Аналіз статистичних даних і результати різноманітних досліджень свідчать про тенденцію омолодження віку дітей, які починають палити, вживати алкоголь, наркотичні речовини.

Серед форм і методів процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя в нашій школі пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До них належать: ситуаційно-рольова гра, соціально-психологічний тренінг, "мозковий штурм", метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, гра-драматизація, робота у великих та малих групах, метод проектів, проблемне навчання, демонстрація поведінки, навчальні ігри, навчання однолітків.

Доцільним виявилося застосування традиційних методів: бесід, диспутів, лекцій, семінарів, роз'яснень, переконань, позитивного і негативного прикладів, методів вироблення звичок, методів вправ, контролю і самоконтролю, створення громадської думки, ділових ігор, конкурсів, змагань, аудіовізуальної діяльності, малювання, музики, танцю.

Заходи з ФЗСЖ введено в річний план виховної роботи окремим розділом. Кожного навчального року ми його вдосконалюємо, корегуємо. Цілеспрямованість, послідовність, відповідність заходів віковим особливостям дітей, залучення всіх суб'єктів навчального простору, використання класної та позакласної діяльності, моніторинговий супровід, певні позитивні досягнення дають змогу зробити висновок про створення в нашій школі системи роботи з формування навичок здорового способу життя.

Учасниками цього процесу є:

усі вчителі школи;

медична служба;

психологічна служба;

керівники спортивних секцій, гуртків;

педагог-організатор;

класні керівники;

організатори харчування;

відповідальні за охорону праці.

Управління роботою школи з ФЗСЖ здійснює адміністрація школи (директор, заступники директора з навчально-виховної, виховної, адміністративно-господарчої роботи).

2.2 Моніторинг здоров'я учнів

Наприклад, у 2008/09 н. р. здорових дітей у нашій школі було 39 %, хворих - 60 %, у 2009/10 н. р. - 40% та 59% відповідно, в цьому році здорових - 42%, хворих - 58%. Очевидно, що прослідковується поступове, хоч і не стрімке зменшення кількості хворих дітей, а це вже позитивний результат роботи колективу.

Окрім цього, медогляд, також, дає нам можливість встановити, які захворювання мають діти, й відповідно до цього здійснювати просвітницьку та профілактичну роботу.

Ми розуміємо, що чинників ризику, які впливають на стан здоров'я наших дітей безліч, тому в процесі пошуку колективом школи були визначені основні напрями роботи щодо ФНЗСЖ учнів, на підставі яких ми створили концептуальну модель системи формування здорового способу життя нашої школи (додаток 1).

Ця модель ілюструє роботу всіх структурних підрозділів школи в напрямку формування високої культури здоров'я особистості наших учнів. Вона недарма такої форми - всі її складові знаходяться в тісній співпраці та взаємодії, тому що ФНЗСЖ це системний, циклічний процес.

Модель системи формування навичок здорового способу життя нашої школи включає в себе такі напрями:

1.) Формування світогляду педагогів та виховання культури здоров'я педагогічного колективу:

поновлення знань з питань ФЗСЖ;

проведення проблемних психолого-педагогічних семінарів;

З цією метою в школі відбулися теоретичні семінари: психолого-педагогічний семінар "Особистісно зорієнтований підхід до навчання: творчий учитель - творчий учень", семінар-практикум "Конфлікти в навчальному закладі. Причини виникнення. Динаміка розв'язання", науково-теоретичний семінар "Адаптація першокласників: проблеми та перспективи", "Адаптація учнів початкової школи до навчання в 5 класі", проблемний семінар "ФНЗСЖ - професійні аспекти роботи", семінар для заступників директорів з виховної роботи шкіл міста "Система роботи школи щодо формування навичок здорового способу життя".

Зміст, структура, форми науково-методичної роботи в школі не лише відповідають запитам кожного педагога; вони побудовані із врахуванням як специфіки роботи методичних об'єднань, так і самої школи.

висвітлення проблем ЗСЖ школи на педагогічних радах, засіданнях методичних об'єднань вчителів школи;

За останній час було проведено педради: "Мистецтво життєтворчості особистості", "Здоровий спосіб життя - це необхідність", "Літнє оздоровлення - проблеми та шляхи вирішення".

розробка та впровадження здоров'язберігаючих технологій в навчальний процес та позаурочну діяльність;

вивчення і використання передового досвіду, створення інформаційного банку даних;

З цього приводу, на основі аналізу: інформаційно-освітніх програм, посібників, методик профілактичної роботи з учнями, додаткової літератури, кафедрою виховної роботи було оформлено папку з матеріалами даної тематики на допомогу класним керівникам та батькам учнів школи.

робота секції волейболу для вчителів школи;

робота секції шейпінгу для вчителів школи.

2.) Робота класного керівника:

проведення години спілкування класного керівника з учнями на теми ФНЗСЖ;

організація дослідження здоров'я класу;

У кожному класі є листок здоров'я, де відмічені групи здоров'я, фізкультурні групи.

проведення бесід з учнями про попередження дитячого травматизму та дотримання санітарно-гігієнічних вимог і техніки безпеки;

організація походів та екскурсій.

Сезонні походи вихідного дня класів у ліс, які організовують класні керівники стали традиційними.

Протягом вересня - грудня класними керівниками були проведені такі заходи:

години спілкування "Твоє здоров'я - в твоїх руках", "Захисти себе і свою майбутню дитину", "Соціально небезпечні хвороби", "Це має знати кожний";

інструктаж профілактики травматизму та інфекційних хвороб, отруєнь;

батьківські збори, на яких відбувається обговорення та аналіз медичного обстеження школярів, рівня фізичної підготовки учнів;

перегляд фільму в кінотеатрі "Обережно туберкульоз".

3.) Всеобуч батьків, співпраця з батьками:

участь батьків у плануванні, прийнятті рішень про створення безпечного освітнього середовища дітей;

прийняття рішень та участь в облаштуванні шкільних приміщень;

проведення лекцій та бесід з проблем ЗСЖ на батьківських зборах (у співпраці із лікарями міста);

Позитивний результат співпраці з батьками досягається завдяки роботі лекторію для батьків з питань оздоровлення дітей у сім'ях: "Здорові стосунки - здорова сім'я", "Статеве виховання в сім'ї", "Здоров'я - у природі" тощо.

проведення батьківського лекторію "Формування у дітей навичок ЗСЖ" психологом школи;

проведення циклу лекцій тематики "Твоє життя в твоїх руках" (у співпраці з представниками організацій "Наша спадщина" та "АСЕТ") (додаток 2).

Виховання стає ефективнішим, якщо вдається забезпечити тісну співпрацю сім'ї, школи та громади. Враховуючи це, в школі започатковано проведення (1 раз в семестр) батьківського кінолекторію "Твоє життя в твоїх руках": "Скажи палінню та наркотикам-ні!", "Пити? - Чи не пити?" (у співпраці з представниками організації "Наша спадщина" та Всеукраїнською благодійною організацією "АСЕТ"), програма якого спрямована на залучення батьків до виховання у своїх дітей культури здоров'я.

Така форма виховної роботи позитивно сприймається та активно підтримується батьками учнів, що дозволяє зробити висновки про подальшу співпрацю.

Загальношкільні батьківські збори, класні батьківські збори постійно розглядають питання раціонального харчування дітей, здорового мікроклімату в родині, оздоровлення дітей на канікулах, стан захворюваності учнів у школі, профілактики вірусних захворювань.

Найголовніша задача - донести до батьків те, що фізично розвинуті діти зможуть краще засвоювати ті знання, які будуть отримувати у школі.

4.) Співпраця (партнерство) з питань ФНЗСЖ:

4.1.) Співпраця з управліннями та відділами міськвиконкому:

управління освіти Хмельницької міської ради;

управління у справах сім'ї та молоді;

управління охорони здоров'я;

управління юстиції Хмельницької міської ради;

служба у справах дітей;

кримінальна міліція у справах дітей ПЗВМ;

комітет фізичної культури й спорту;

управління транспорту та зв'язку;

відділ зв'язків з громадськістю ДАЇ Хмельницької області.

4.2.) Крім того, налагоджена тісна співпраця з позашкільними закладами міста, це:

кінотеатри, театри, філармонія міста;

Хмельницька обласна бібліотека для юнацтва;

ПТДЮ (палац творчості дітей та юнацтва);

ХОЕНЦУМ (Хмельницький обласний еколого - натуралістичний центр учнівської молоді);

ЦНВУМ (центр національного виховання учнівської молоді);

Школа мистецтв "Райдуга";

ДЮСШ (дитячі юнацькі спортивні школи) міста;

Дитячий ФК (футбольний клуб)"Фортуна-Проскурів";

ХНУ (Хмельницький національний університет);

ХУУП (Хмельницький університет управління та права).

4.3.) Співпраця з благодійними та громадськими організаціями:

Всеукраїнська благодійна організація АСЕТ;

міжнародна громадська організація "Наша спадщина".

5.) Впровадження освітніх технологій ФЗСЖ в навчальний процес є 5-тим елементом нашої усієї системи:

5.1.) Посилення мотивації на ЗСЖ через спеціальні предмети.

Базові знання про своє здоров'я учні отримують на уроках фізкультури, "Біології", "Основ здоров'я", "Основ безпеки життєдіяльності", уроках ритміки.

На основі знань та умінь, отриманих нашими учнями на уроках біології, основ здоров'я формуються навички до яких належать наприклад - навички дотримання правил особистої гігієни, навички надання першої ї медичної допомоги.

Школярі - біологи, екологи, проводять дослідницьку роботу з визначення освітленості навчальних аудиторій, озеленення кабінетів, захворюваності щитовидної залози наших учнів.

Велику роботу, спрямовану на збереження та зміцнення здоров'я здійснюють учителі фізичної культури та ритміки. Вони навчають учнів вправ для розвитку усіх фізичних якостей, всіх органів і систем, ознайомлюють з руховим режимом.

Значна увага на уроках фізичної культури приділяється дихальним вправам. Більшість уроків фізичної культури, якщо дозволяють погодні умови, відбуваються на свіжому повітрі.

5.2.) Включення валеологічної інформації в зміст предметів базового компонента.

Користуючись навчальним матеріалом, педагоги нашої школи на уроках дають інформацію про шкідливі фактори та звички, що впливають на здоров'я людини.

Ми намагаємося формувати позитивну мотивацію на здоров'я не тільки через уроки фізичної культури, біології, основ здоров'я та основ безпеки життєдіяльності, а й через зміст усіх шкільних предметів.

Прикладом може стати проведення уроків гуманітарного циклу:

Програма з англійської мови включає спеціальні теми з основ здоров'язбереження: "Спорт", "Олімпійські ігри", "Навколишнє середовище", "Екологія", "Шкідливість паління". Учні засвоюють нову лексику, тренують мову та водночас розбирають проблеми збереження власного здоров'я та навколишнього середовища.

На уроках мови та літератури використовуються такі завдання і вправи, які формують в учнів теоретичну базу з питань культури здорового способу життя, а також навчають застосовувати отримані знання на практиці. Постійно пропонується робота з відгадування і складання загадок, кросвордів, пов'язаних з режимними процесами або предметами санітарної гігієни, добір прислів'їв, приказок про здоров'я та здоровий спосіб життя.

У школі запроваджено фізкультхвилинки та валеопаузи під час навчальних занять у 1-7-х класах. Вони спрямовані на відновлення працездатності, уваги, запобігають захворюванням опорно-рухового апарату, зору.

Для цього розроблено спеціальні комплекси фізичних вправ для учнів різного віку та для різних предметів. Діти молодших класів виконують динамічні вправи під музику, читають веселі віршики, фантазують. Для учнів середніх і старших класів фізкультхвилинки передбачають. вправи для відпочинку рук та очей, постави.

Для збереження здоров'я учнів на уроках використовується модель здоров'язберігаючого уроку [18; 20], яка передбачає: фізкультпаузи і фізкультхвилинки, релаксаційні паузи, виконання техніки безпеки, психологічний клімат, інтеграцію знань про здоровий спосіб життя у предмети базового компоненту. Вчителі нашої школи проводять уроки з урахуванням усіх компонентів моделі.

Модель здоров'язберігаючого уроку ЗСШ № 29

Размещено на http://www.allbest.ru/

5.3.) Дуже важливим є створення та забезпечення безпечного освітнього середовища.

Почнемо з того, що наша школа розташована у сприятливих екологічних умовах, (далеко від проїжджої частини, поблизу парку), що відповідає вимогам організації просторово-предметного компоненту, та допомагає учням проводити більше часу на свіжому повітрі.

Багато уваги приділяється питанню створення безпечного освітнього середовища. Ми тримаємо під постійним контролем санітарно-гігієнічний режим шкільних приміщень (шкільні приміщення відповідають санітарним нормам, меблі в кабінетах розташовані та промарковані згідно з віковими особливостями учнів), режим дня школярів, раціональне та збалансоване харчування (63,3 % учнів охоплено гарячим харчуванням).

В школі працюють: кабінет медичної допомоги, стоматкабінет, 2 ігрові спортивні зали, баскетбольні і волейбольні майданчики, спортивне містечко, футбольне поле, також діє фізкультурно-оздоровчий комплекс, до структури якого входять басейн, реабілітаційний центр і тренажерна зала.

Для нормування навчального навантаження нами виконуються обов'язкові правила:

Навчальне навантаження не перевищує гранично допустимого навантаження на учнів відповідно до вікових норм згідно з навчальним планом.

При складанні й регламентації навчальних планів ураховується ступінь труднощів предметів.

Синхронізація навчальної діяльності й особливостей біоритму, фізіологічних функцій базується на сполученні величини навчального навантаження та працездатності.

Навчальний розклад складається з урахуванням рівня тижневого та денного навантаження, чергування важких і легких предметів, чергування предметів з різними видами діяльності, наявності протягом дня суміжних та однотипних предметів, а також предметів з великим обсягом прочитаного матеріалу.

Наприкінці тижня велика частина часу відводиться повторенню, менша - на засвоєння й закріплення нового матеріалу.

Щоденна тривалість навчальних занять в основному обмежується трьома парами в понеділок, четвер, п'ятницю, а у вівторок і середу - не більше чотирьох пар.

Важливий аспект - дозування домашніх завдань. Обсяг домашніх завдань є оптимальним та обирається з урахуванням індивідуальних особливостей і медичних показників учнів.

Значну роль у реалізації завдань ФЗСЖ відіграє психологічна служба. Психолог школи проводить діагностику індивідуальних особливостей учнів і, таким чином, допомагає вчителям знайти індивідуальний підхід до кожної дитини, крім того вивчає тривожність дітей, їхню стресостійкість, схильність до депресивних і невротичних станів, конфліктність, здатність до емпатії, адекватність самооцінки і способи поводження в різних ситуаціях.

Контроль за фізичним здоров'ям лежить на медичних працівниках.

Шкільна медична служба спостерігає за розвитком дітей, санітарними умовами у школі та виявляє захворювання у школярів.

Відповідно до діагнозів дітей, які мають проблеми зі здоров'ям, у школі формуються спеціальні медичні групи.