Розвиток креативності дітей старшого дошкільного віку в процесі педагогічного проектування

Заключний період передбачав підготовку проекту до захисту, подання і оцінювання результатів, презентацію та захист проекту, оцінювання проекту і оголошення результатів.

Під час виконання дошкільниками завдань, ми використовували продуктивні прийоми, урізноманітнюючи їх, зокрема:

· Об`єднати - подрібнити (речі, явища);

· Дібрати синоніми - антоніми (схоже-відмінне);

· Знайти нові шляхи використання речей;

· Винайти нові засоби досягнення мети;

· Внести зміни в зроблене; змінити речі за кольором, розміром, матеріалом, формою;

· Висловити якомога більше ідей, використовуючи фантазію, жарти, каламбур, взяти участь у дискусії;

· Провести нескладне дослідження (порівняй, склади оповідання, практично застосуй); використати збільшуване скло, мікроскоп тощо;

· Самостійно обрати форму презентації, ролі, зібрати інформацію, здійснити аналіз і оцінку; помінятися з однолітками ігровими ролями, спробувати зіграти кілька несхожих ролей;

· «Прорецензувати» (свою, товариша, дорослого) роботу; поставити якомога більше запитань;

· Оживити слово (намалювати словесний портрет), дати нове життя зламаним іграшкам, книжкам; намалювати поняття (краса, віра, правда, свобода, життя); уявити себе або когось об`єктом природи, предметом; будь-яким іншим об`єктом;

· Розповісти про улюблену тварину, рослину, гру, заняття, страву; розповісти про свої найприємніши / найнеприємніши враження;

· Уявити себе чарівником (використати чарівну паличку); збільшити - зменшити щось; додати фантастичних властивостей чомусь; змінити зовнішність; придумати нового звіра, рослину, прилад;

· Завершити розпочаті речення; продовжити життя літературного персонажа; змінити звичні взаємини між персонажами казки (наприклад створити образ парадоксального лева - боягуза); фантастично поєднати несумісне - голову однієї тварини з тулубом другої, хвостом - третьої;

· Дати свою назву відомій картині, казці, оповіданню, віршу;

· Уявити, що трапилося б, якби прискорився (уповільнився) час; як би це позначилося на житті, порах року, заняттях, відпочинку тощо;

· Придумати нове свято, конкурс, гру; матеріалізувати свої думки, почуття, мрії;

· Зібрати додаткову інформацію (про події, людей, героїв); знайти в ній головне і другорядне; перевірити достовірність, точність, надійність.

На етапі розробки педагогами змісту занять, ігор, прогулянок, спостережень, екскурсій та інших видів діяльності, які пов'язані з темою проекту, важливо було продумати й організувати у групі предметне середовище таким чином, щоб воно було тлом до евристичної і пошукової діяльності. В групі розміщуються документи, книжки, різні предмети, енциклопедії, які зрозумілі дітям. Ми організовували екскурсії дітей у бібліотеки, музеї.

Головною умовою кожного етапу роботи над проектом є активна участь вихователів, що дозволяє:

· орієнтуватися на творчий розвиток дитини в освітньому просторі дошкільного навчального закладу;

· засвоїти алгоритм створення проекту, відштовхуючись від запитів дітей;

· вміння підключатися до цілей і завдань дітей;

· об`єднувати зусилля усіх суб`єктів педагогічного процесу, у тому числі батьків.

Діяльність педагога в умовах підготовки проекту передбачала наступну організацію (див. табл. 2.2.)

Таблиця 2.2

Діяльність педагога в умовах підготовки проекту

Етапи роботи над проектом	Зміст діяльності дітей	Функції вихователя
Підготовчий етап	обговорення проблеми визначення теми, завдань проекту; планування роботи; вибір способів збирання інформації, методів аналізу, виду презентації, критеріїв оцінювання	заявка задуму; характеристика методу проекту; знайомство зі змістом проекту; мотивація пошуку; допомога в постановці завдань; висловлювання припущень; висунення пропозицій ідей; корекція плану та завдань
Практично-виконавчий етап	збирання інформації; вирішення проміжних завдань; спостереження за об'єктами; проведення експериментів; анкетування; робота з літературою; аналіз інформації; формулювання висновків; оформлення результатів; колективне обговорення	спостереження за роботою дітей; непряме керування діяльністю (поради, консультації тощо); корекція підсумкових матеріалів; сприйняття звіту; постановка доцільних запитань (у ролі учасника)
Заключний етап	показ результатів у презентації; самооцінювання результатів (за встановленими критеріями); захист проекту	оцінка зусиль дітей, їх креативності, якості використання джерел, невикористаних можливостей, творчого потенціалу, якості звіту, презентації, захисту проекту

Аналіз отриманих нами даних засвідчив, що мотивація діяльності дитини усуває такі проблеми особистісно-емоційного спілкування, як низька самооцінка чи комплекс неповноцінності, «розблоковує» прояви креативних здібностей. Більше того, діти почуваються комфортно, а це є запорукою їхнього психічного здоров'я. Вони не бояться робити помилки, за які їх критикуватимуть, у групі панує усвідомлена, а не авторитарна форма дисципліни.

Спостереження за нашими вихованцями в процесі реалізації педагогічного проектування показали: одні й ті самі діти, зазвичай, виправдовували очікування педагогів (до них ставилися як до виконавців волі дорослих), і вони поводилися відповідно. Дорослі змінили своє ставлення до них -- почали спілкуватися з ними як з партнерами, тож у відповідь малі почали демонструвати свої, невідомі раніше, можливості.

Поступово вправляючись у реалізації певного проекту (задуму), пропонованого однолітками, несмілива дитина проявляє активність, беручи участь в обговоренні умов його реалізації, а в подальшому стає ініціативною, самостійною, бо вже здатна діяти, сама, без допомоги дорослих, розв'язувати різноманітні завдання, які постають у повсякденні. Зі збільшенням цієї незалежності зростає впевненість дитини у собі, у своїх здатностях. У неї з'являється самоусвідомлення свого місця в системі стосунків із дорослими та однолітками, прагнення здійснювати суспільно значущу й суспільно оцінювану діяльність. Разом з тим вона починає усвідомлювати обмеженість своїх можливостей, розуміти, що їй іще треба вчитися.

Досвід пізнання світу та своїх можливостей, врешті-решт, розвиває у дітей самоповагу. Вони вчаться вірити в себе, тому що бачили позитивні результати своїх дій, і це унаслідок створює відповідні умови для подальшого розвитку креативних здібностей.

2.3 Аналіз результатів педагогічного експерименту

Доказом висунутої в ході дослідження гіпотези стало порівняння результатів констатувального і контрольного етапів експерименту.

Метою заключного етапу експерименту було виявлення тих змін, що відбулися у розвитку креативності дітей старшого дошкільного віку як особистісної здатності до творчості в результаті їх поетапного включення в процес педагогічного проектування при спільній участі і підтримці дорослого.

Контрольні зрізи спрямовувалися на з'ясування якісних та кількісних змін, що відбулися. Тим самим ми мали змогу синтезувати інформацію про такі показники креативності дітей як реалізм уяви, уміння бачити ціле раніше частин, надситуативно - перетворювальний характер творчих рішень та експериментування. Саме їх комплекс, згідно з нашою концепцією, становить мінімально обов'язковий базис розвитку креативності дітей як особистісної здатності до творчості.

В контрольному експерименті взяли участь 25 дітей старшого дошкільного віку експериментальної групи, котрі були задіяні у трьох етапах розвитку креативності як особистісної здатності до творчості і 25 дітей контрольної групи в, якій виховний процес відбувався у звичайний спосіб.

Для отримання необхідних даних щодо з'ясування рівнів розвитку креативності дітей старшого дошкільного віку як особистісної здатності до творчості ми скористалися критеріями та методикою діагностування, які були розроблені нами під час проведення констатувального етапу.

Для об`єктивної оцінки розвитку креативності дітей старшого дошкільного віку, в різних умовах і ситуаціях ми фіксували такі моменти:

· наскільки часто і вдало дитина продукує нові ідеї;

· чи здатна самостійно їх використати;

· чи завжди аналізує мету, засоби і способи її досягнення (чи може, частіше діє навпомацки, шляхом «спроб і помилок»);

· як ставиться до труднощів (мобілізується на їх подолання, дратується, звертається до інших по допомогу, кидає завдання нерозв`язаним);

· чи здатний дошкільник до здорової міри ризику;

· як саме в процесі виконання творчого завдання використовує відому та нову інформацію, чи перевіряє її надійність;

· наскільки виважено приймає самостійні рішення;

· чи використовує різні підходи у ході пошуку (чи, може, діє одноманітно);

· чи здатна дитина більш менш об`єктивно оцінити процес і результат розв'язання творчого завдання;

· наскільки оригінальний продукт її діяльності, чим він відрізняється від запропонованого зразка.

Узагальнюючи дані спостережень, можна відзначити, що в 48 % дітей простежується бажання до виконання будь-яких творчих завдань. 32 % - не виявляють особливого бажання до виконання подібних завдань. І 20 % дітей іноді відмовляються взагалі виконувати завдання, що мають творчий характер.

Так само ми спостерігали за показниками: чи часто включаються діти в творчу діяльність. Тут ми бачимо, що 48 % - завжди з великим бажанням включаються в будь-яку творчу діяльність. Ці діти беруть участь в творчих іграх, в програванні ситуацій і т.д. 32 % дітей іноді включаються в дану діяльність, а іноді у них не виникає подібного бажання. І всього 20 % завжди відмовляються від участі в творчій колективній роботі.

24% дітей завжди проявляли самостійність, неординарність, творчість при виконанні різних завдань. Середній рівень прояву креативності простежувався у 40% дітей. Низький рівень у 36% .

Аналіз продуктів творчої діяльності дітей: малюнки, вироби, дозволив нам виявити рівень креативності дітей. 24 % - мають високий рівень креативності; у 40 % дітей спостерігається середній рівень; 36 % - виконують творчі завдання на низькому рівні.

Однією з причин браку активності, проявів тих чи інших здібностей може бути відсутність у дитини (внаслідок життєвих умов) відповідних знань, умінь та навичок. Тож варто допомогти їй засвоїти їх, і тоді здібності стануть для педагога очевидними. До речі, власну діяльність оцінюють не лише діти, а й дорослі. Якщо педагог навчився правильно аналізувати зроблене ним самим, це означає, що він зробив крок до зростання своєї майстерності. Хто намагається розібратися в причинах власних успіхів та невдач, той, можна сказати, вже досяг половини успіху.

Аналіз отриманих нами даних засвідчив, що мотивація діяльності дитини усуває такі проблеми особистісно-емоційного спілкування, як низька самооцінка чи комплекс неповноцінності, «розблоковує» прояви здібностей. Більше того, діти почуваються комфортно, а це є запорукою їхнього психічного здоров'я. Вони не бояться робити помилки, за які їх критикуватимуть, у групі панує усвідомлена, а не авторитарна форма дисципліни.

Спостереження за нашими вихованцями в процесі реалізації педагогічного проектування показали: одні й ті самі діти, зазвичай, виправдовували очікування педагогів (до них ставилися як до виконавців волі дорослих), і вони поводилися відповідно. Дорослі змінили своє ставлення до них -- почали спілкуватися з ними як з партнерами, тож у відповідь малі почали демонструвати свої, невідомі раніше, можливості.

Поступово вправляючись у реалізації певного проекту (задуму), пропонованого однолітками, несмілива дитина проявляє активність, беручи участь в обговоренні умов його реалізації, а в подальшому стає ініціативною, самостійною, бо вже здатна діяти, сама, без допомоги дорослих, розв'язувати різноманітні завдання, які постають у повсякденні. Зі збільшенням цієї незалежності зростає впевненість дитини у собі, у своїх здатностях. У неї з'являється самоусвідомлення свого місця в системі стосунків.

По закінченні експерименту була проведена математична обробка та систематизація даних. Отримані результати експериментального дослідження подані у таблиці 2.1.

У таблиці подано узагальнену якісно-кількісну інформацію, яка вможливлює дійти висновків стосовно зміни тенденцій творчої активності дошкільників відносно кожної складової розвитку креативності. Порівняння кількісного складу дітей експериментальної групи на констатувальному і контрольному етапах має засвідчити міру ефективності формувального етапу експерименту.

Таблиця 2.3

Узагальнені результати експериментально-дослідної роботи (у %)

Показники	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень
	експер.	контр.	експер.	контр.	експер.	контр.
Реалізм уяви	20%	54%	41,5%	38%	38,5%	8%
Здатність бачити ціле раніше частин	0%	19%	35%	27%	65%	54%
Надситуативно - перетворювальний характер творчих рішень	6%	67%	36%	21%	60%	12%
Експериментування	8%	47%	33%	44%	59%	9%

Як видно з таблиці розвиток реалізму уяви у дітей контрольної групи залишився на низькому рівні 54%, а у експериментальної групи збільшився до 38,5%.

Здатність бачити ціле раніше частин у дітей експериментальної групи на низькому рівні зникла зовсім, а у дітей контрольної групи залишилася на тому ж самому рівні. Діти експериментальної групи навчилися виокремлювати частини у цілому, про що свідчить відсоток розвитку середнього і високого рівнів.

Розвиток такої здатності як надситуативно-перетворювальний характер творчих рішень у дітей контрольної групи залишився на низькому рівні - 67%, а у дітей експериментальної групи збільшився до 60%.

Здатність до експериментування також показує значні розбіжності у дітей контрольної і експериментальної груп - 9% і 59% відповідно.

Отже, за результатами контрольного етапу експериментальної роботи можна зробити висновки, що діти експериментальної групи часто й легко продукують конструктивні ідеї; здатні до самостійного їх апробування й застосування; як правило, аналізують свої дії, прогнозують ймовірні їх наслідки; уникають одноманітного маніпулювання, урізноманітнюють пошуки способів розв'язання; майже ніколи не кидають розпочате на півдорозі, переважно самостійно долають труднощі; вміють зважено ризикувати, вдало використовують відому інформацію і здобувають нову; приймають самостійні рішення у невизначених ситуаціях; реалістично оцінюють результат своєї діяльності, об'єктивно визначають, яких зусиль це їм коштувало; прагнуть виявити оригінальність.

На малюнку 1 графічно зображено співвідношення проявів дітьми креативності як особистісної здатності до творчості на констатувальному та контрольному етапах дослідження, яке дає змогу одержати узагальнену інформацію щодо динаміки якісних та кількісних показників її сформованості.

Малюнок 1.

Динаміка розвитку креативності як особистісної здатності до творчості до і після експерименту

Контрольна група	Експериментальна група

Таким чином, аналіз результатів контрольного етапу експерименту підтверджує ефективність проведеної роботи на формувальному етапі психолого-педагогічного експерименту. Отримані дані підтвердили висунуту нами гіпотезу та дозволили зробити висновки, що подальша робота має спрямовуватися на запровадження у навчально-виховний процес дошкільного закладу експериментування, дослідництва.

Слід надавати дитині можливість та право самостійно приймати рішення, виробляти елементарні гіпотези, доводити, обґрунтовувати, відстоювати власну точку зору..

Варто давати батькам конкретні поради щодо розвитку в дитини допитливості, здатності творчо переробляти пережиті життєві враження, збагачувати індивідуальний досвід, розширювати асоціативний ряд, втілювати творчу уяву в реальній дійсності, розв`язувати нескладні життєві проблеми.

Висновки до другого розділу

Експериментально перевірено ефективність застосування педагогічного проектування як засобу розвитку креативності дітей старшого дошкільного віку.

Визначено критерії рівнів розвитку креативності дітей старшого дошкільного віку, які необхідні для проведення констатувального та формувального етапів експериментів: реалізм уяви (образне схоплювання деякої суттєвої, загальної тенденції або закономірності розвитку цілісного об'єкту); уміння бачити ціле раніше частин; надситуативно - перетворювальний характер творчих рішень (здатність при вирішенні проблеми не просто вибирати з нав'язаних ззовні альтернатив, а самостійно створювати альтернативу); експериментування (здатність свідомо і цілеспрямовано створювати умови, в яких предмети найбільш випукло виявляють свою приховану в звичайних ситуаціях сутність, а також здатність простежити і проаналізувати особливості «поведінки» предметів в цих умовах).

Перевірено кожний з показників розвитку креативності дітей старшого дошкільного віку. Результати констатувального етапу експерименту показали, що рівень сформованості креативності дітей знаходиться переважно на низькому та середньому рівні, а саме: розвиток реалізму уяви у 61,5% дітей знаходиться на низькому рівні, і у 38,5% дітей - середньому; розвиток здатності надситуативно-перетворювального характеру творчих рішень у 54% дітей на низькому рівні, у 38% на середньому рівні, і 8% дітей на високому; здатність бачити ціле раніше частин у 30% дітей розвинена на середньому рівні і у 70% дітей на високому, а експериментувати здатні 16% дітей на високому рівні, 25% - на середньому і 59% - на низькому.

Методика розвитку креативності дітей старшого дошкільного віку спрямована на поетапний розвиток творчої активності дітей старшого дошкільного віку і складалася з п`яти етапів: мотиваційного, інформаційного, репродуктивного, творчого і рефлексивно-оцінювального, які забезпечували реалізацію педагогічних умов.

Метою мотиваційного етапу було створення мотивації у дітей, яка перетворювала педагогічне завдання у прагнення, бажання дітей, збуджувало їхню внутрішню активність.

На інформаційному етапі організовувалась низка педагогічних заходів, спрямованих на збагачення знань дітей, оволодіння навичками та вміннями, необхідними для реалізації спільного задуму.

Основним завданням на репродуктивного етапу було надання вихованцям змоги практично застосувати набуті на інформаційному етапі знання, навички та вміння під час підготовки та реалізації спільного проекту.

На творчому етапі робота була вправляння дітей в адекватному застосуванні проективних вмінь та надання можливостей для прояву креативних здібностей (творча уява, дотепність, фантазія тощо).

На завершальному рефлексивно-оцінювальному етапі в дітей розвивали вміння оцінювати самих себе і свою діяльність протягом усіх попередніх етапів, виявляти спільні успіхи та невдачі, помічати й радіти з того, що вдалося товаришеві.

Сам процес створення спільних проектів відбувався за такою схемою:

· підготовчий період, що передбачав визначення теми і мети проекту, мотивацію виконання проекту, постановку завдань подальшої діяльності; планування проекту: визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів; встановлення критеріїв оцінки результату і процесу проектування;

· практико-виконавчий період, що передбачав збирання та аналіз інформації, виконання технологічних операцій, формулювання висновків, оформлення результатів діяльності, контроль та самоконтроль за якістю оформлення результатів;

· заключний період передбачав підготовку проекту до захисту, подання і оцінювання результатів, презентацію та захист проекту, оцінювання проекту і оголошення результатів.

За результатами контрольного етапу експериментальної роботи можна зробити висновки, що діти експериментальної групи часто й легко продукують конструктивні ідеї; здатні до самостійного їх апробування й застосування; як правило, аналізують свої дії, прогнозують ймовірні їх наслідки; уникають одноманітного маніпулювання, урізноманітнюють пошуки способів розв'язання; майже ніколи не кидають розпочате на півдорозі, переважно самостійно долають труднощі; вміють зважено ризикувати, вдало використовують відому інформацію і здобувають нову; приймають самостійні рішення у невизначених ситуаціях; реалістично оцінюють результат своєї діяльності, об'єктивно визначають, яких зусиль це їм коштувало; прагнуть виявити оригінальність.

ВИСНОВКИ

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє визначити креативність як одну з базових якостей особистості, як комплекс інтелектуальних та особистісних якостей, що сприяє становленню і прояву творчості.

Показниками сформованості креативності у дошкільників є чутливість до проблем, готовність їх розв`язувати власними силами; відкритість новим ідеям, інтерес до невідомого; схильність руйнувати чи змінювати стереотипи, відмовлятися від шаблонів, відходити від зразків, спроможність виходити за рамки заданої іншими ситуації; швидкість аналогій, протиставлень, асоціацій; загострене сприйняття неточностей, недоліків, відхилень, незвичності, складності; уміння підійти до проблеми з різних точок зору; уміння вносити щось нове, видавати оригінальні ідеї, розв`язувати нові завдання, досягати незвичних результатів; пошуково-перетворювальне ставлення до дійсності; висока пізнавальна активність; допитливість; уміння швидко переходити від одного способу розв`язання до іншого; переключатися; переконструйовувати елементи в нових комбінаціях (комбінаторні властивості); дотепність, почуття гумору, інтерес до парадоксів; сміливість та незалежність суджень; здатність посміятися із себе; використання різних форм доказів; уміння помічати зв`язки між ознаками, формально між собою не пов`язаними; здатність сприймати об`єкти комплексно, цілісно, виділяти в них головне, істотне, відкривати потенційне; розвинена уява, метафоричність (створення фантастичних ідей); уміння дивуватися; здатність прогнозувати, передбачати, висувати гіпотези, робити припущення; орієнтація на високі стандарти якості, ідеальні еталони.

Педагогічними умовами розвитку креативності дітей старшого дошкільного віку в процесі організації проектної діяльності є: можливість наслідувати творчу особистість, тобто прояв креативності самим педагогом в процесі педагогічного проектування; організація спільної проектної діяльності педагога разом з дітьми; створення нерегламентованого проективного середовища, яке стимулює різноманітну творчу діяльність дітей; забезпечення дитині максимальної свободи у виборі виду проектної діяльності, у тривалості роботи над проектом, у виборі способів виконання при непрямому керівництві дорослого; забезпечення максимального напруження сил дитини при виконанні проективних завдань спрямованих на розвиток креативності.

Визначено критерії рівнів розвитку креативності дітей старшого дошкільного віку, які необхідні для проведення констатувального та формувального етапів експериментів: реалізм уяви; уміння бачити ціле раніше частин; надситуативно - перетворювальний характер творчих рішень; експериментування.

Експериментально перевірено ефективність застосування педагогічного проектування як засобу розвитку креативності дітей старшого дошкільного віку.

Методика розвитку креативності дітей старшого дошкільного віку спрямована на поетапний розвиток творчої активності дітей старшого дошкільного віку і складалася з п`яти етапів: мотиваційного, інформаційного, репродуктивного, творчого і рефлексивно-оцінювального, які забезпечували реалізацію педагогічних умов.

Метою мотиваційного етапу було створення мотивації у дітей, яка перетворювала педагогічне завдання у прагнення, бажання дітей, збуджувало їхню внутрішню активність.

На інформаційному етапі організовувалась низка педагогічних заходів, спрямованих на збагачення знань дітей, оволодіння навичками та вміннями, необхідними для реалізації спільного задуму.

Основним завданням на репродуктивного етапу було надання вихованцям змоги практично застосувати набуті на інформаційному етапі знання, навички та вміння під час підготовки та реалізації спільного проекту.

На творчому етапі робота була вправляння дітей в адекватному застосуванні проективних вмінь та надання можливостей для прояву креативних здібностей (творча уява, дотепність, фантазія тощо).

На завершальному рефлексивно-оцінювальному етапі в дітей розвивали вміння оцінювати самих себе і свою діяльність протягом усіх попередніх етапів, виявляти спільні успіхи та невдачі, помічати й радіти з того, що вдалося товаришеві.

Процес створення спільних проектів передбачав підготовчий, практико-виконавчий і заключний періоди.

Узагальнено якісно-кількісну інформацію, яка вможливлює дійти висновків стосовно зміни тенденцій творчої активності дошкільників відносно кожної складової розвитку креативності. Порівняння кількісного складу дітей експериментальної групи на констатувальному і контрольному етапах має засвідчити міру ефективності формувального етапу експерименту.

Розвиток реалізму уяви у дітей контрольної групи залишився на низькому рівні 54%, ай експериментальної групи збільшився до 38,5%.

Здатність бачити ціле раніше частин у дітей експериментальної групи на низькому рівні зникла зовсім, а у дітей контрольної групи залишилася на ому ж самому рівні. Діти експериментальної групи навчилися виокремлювати частини у цілому, про що свідчить однаковий відсоток розвитку середнього і високого рівнів.

Розвиток такої здатності як надситуативно-перетворювальний характер творчих рішень у дітей контрольної групи залишився на низькому рівні - 67%, а у дітей експериментальної групи збільшився до 60%.

Здатність до експериментування також показує значні розбіжності у дітей контрольної і експериментальної груп - 9% і 59% відповідно.

Таким чином, аналіз результатів контрольного етапу експерименту підтверджує ефективність проведеної роботи на формувальному етапі психолого-педагогічного експерименту. Отримані дані підтвердили висунуту нами гіпотезу та дозволили зробити висновки, що подальша робота має спрямовуватися на запровадження у навчально-виховний процес дошкільного закладу експериментування, дослідництва. Слід надавати дитині можливість та право самостійно приймати рішення, виробляти елементарні гіпотези, доводити, обґрунтовувати, відстоювати власну точку зору. Варто давати батькам конкретні поради щодо розвитку в дитини допитливості, здатності творчо переробляти пережиті життєві враження, збагачувати індивідуальний досвід, розширювати асоціативний ряд, втілювати творчу уяву в реальній дійсності, розв`язувати нескладні життєві проблеми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» /Наук.ред. та упоряд. О.Л. Кононко. - 2-ге вид., випр. - К.: Світич, 2008. - 430 с.

2. Белова Е.С. Одаренность малыша: раскрыть, понять, поддержать М., 1998. 251с.

3. Березина Т.Н Интеллект и креативность. Эдип, 2008. № 3. С. 92-101.

4. Березина В.Г., Викентьев И.Л., Модестов С.Ю. Детство творческой личности. СПб.: издательство Буковского, 1994. 60с.

5. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986. 420с.

6. Бибарцева Т. С. Методика стимулирования творческих способностей игровыми средствами : учеб. Пособие. - СПб. : Питер, 1995. - 95 с.

7. Божович Л.И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 212с.

8. Богат В., Нюкалов В. Развивать творческое мышление (ТРИЗ в детском саду). //Дошкольное воспитание. - 1994 №1. С. 17-19.

9. Венгер Н.Ю. Путь к развитию творчества. //Дошкольное воспитание. 1982 №11. С. 32-38.

10. Венгер Л. За допомогою наочних моделей. Дослідження розвитку пізнавальних здатностей у дошкільному віці // Дошкільне виховання. - 2005. - № 3. - С. 6-7

11. Веракса Н.Е. Диалектическое мышление и творчество. //Вопросы психологии. 1990 №4. С. 5-9.

12. Взятышев В. Ф. Методология проектирования в инновационном образовании / В. Ф. Взятышев // Инновационное образование и инженерное творчество. - М., 1995. - С. 65 - 68.

13. Выготский Л.Н. Воображение и творчество в дошкольном возрасте. СПб.: Союз, 1997. 92с.

14. Гнатко Н. М. Проблема креативности и явление подражания. М.: ИП РАН, 1994. С.11.

15. Детский сад - открытое развивающее пространство /Составитель М.С. Аромштам. М.: Эврика, 2003. 208 с.

16. Джонс Джон Кристофер. Методы проектирования / Кристофер Джон Джонс ; пер с англ. Т. П. Бурмистровой, И. В. Фриденберга. - 2-е изд., дораб. - М. : Мир, 1986. - 326 с.

17. Доровской А. И. Сто советов по развитию одаренности детей. Родителям, воспитателям, учителям. М.: Российское педагогическое агентство, 1997. 312 с.

18. Дьяченко О.М., Веракса Н.Е. Чего на свете не бывает. М.: Знание, 1994. 157с.

19. Евдокимова Е. С. Технология проектирования в образовательном пространстве детского сада. Волгоград: Перемена, 2001. - 74 с.

20. Заир-Бек Е. С. Основы педагогического проектирования / Е. С. Заир - Бек. - СПб. : Просвещение, 1995. - 234 с.

21. Запорожец А.В. Избранные труды: В2-х т. Т.1.Психологическое развитие ребенка. М.:Педагогика, 1986 320с.

22. Кларина Л.М. Общие требования к проектированию моделей образовательной среды, способствующей познавательному развитию дошкольника. / Готовимся к аттестации! - СПб.: «Детство - Пресс». 1999.

23. Клименко В. В. Психологические тесты таланта. Харьков: Фолио: СПб., 1998 296с.

24. Колесникова И. А. Педагогическое проектирование: учеб. пособие для вузов / И. А.Колесникова, М. П. Горчакова - Сибирская ; под ред. В. А. Сластенина, И. А. Колесниковой. - 2-е изд., стер. - М. : Академия, 2007. - 288 с.

25. Краткий психологический словарь /Под ред.А.В.Петровского, М.Я.Ярошевского. - М., 2005. - 189 с.

26. Крылов Е. Школа творческой личности. //Дошкольное воспитание. 1992 № 7. С. 11-20.

27. Кудрявцев В., Синельников В. Ребёнок дошкольник: новый подход к диагностике творческих способностей. //Дошкольное воспитание.1995 № 9 С. 52-59; № 10 С. 62-69.

28. Кулачківська С.Є., Ладивір С.О. Я - дошкільник. Вікові та індивідуальні аспекти психологічного розвитку. - К.: Нора-Прінт, 2006. - 108 с.

29. Левин В.А. Воспитание творчества. - Томск: Пеленг, 1993. 56 с.

30. Левченко О. А. Творчество и креатотерапия / О. А. Левченко, К. Ф. Деревянко, А. Е. Левченко. - Луганск : Изд-во Восточноукр. гос. ун-та, 1998. - 307 с.

31. Леонтьев А.Н. О формировании способностей// Вопросы психологии. 1999 №6 С.58.

32. Лігоцький А. О. Теоретичні основи проектування сучасних освітніх систем / А. О. Лігоцький ; АПН України, ін-т педагогіки і психології проф. освіти. - К. : Техніка, 1997. - 209 с.

33. Литвиненко І.С. Багатоканальна діяльність - засіб розвитку пізнавальної активності. / / Дошкільне виховання. - Київ. - 2002. - № 4. - С. 22-24.

34. Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи// Збірник наукових праць полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія «Педагогічні науки». - випуск 3 (50). - Полтава, 2006. - С.215-219.

35. Лободина С. Как развивать способности ребёнка: учеб. Пособие. Питер, 1997. 256с.

36. Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності дошкільників / ЛозоваВ.І.; Харківський державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. - 2-ге вид., доповн. - Харків: ОВС, 2000. - 163 с.

37. Методичні акспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» / Наук. кер. та заг. ред. О.Л. Кононко. - 2-ге вид., випр. К.: Світич, 2009. - 208 с.

38. Мурашковская И.Н. Когда я стану волшебником. Рига: Эксперимент, 1994. 62 с.

39. Нестеренко А. А. Страна сказок. Ростов-на-Дону: Издательство ростовского университета, 1993. 32 с.

40. Никитин Б., Никитина Л. Мы, наши дети и внуки. М.: Молодая гвардия, 1989. С. 255-299.

41. Никитин Б. Развивающие игры. М.:3нание, 1994. 78 с.

42. Новиков Д. А. Как управлять проектами / Д. А. Новиков, В. Н. Бурков. - М., 1997. - 187 с.

43. Одаренные дети: пер. с англ./ Общ. ред. Г. В. Бурменской и В. М. Слуцкого. М.: Прогресс, 1991. 376 с.

44. Палашна Т.Н. Развитие воображения в русской народной педагогике. //Дошкольное воспитание. 1989 №6. С. 69-72.

45. Педагогический словарь. Издательство академии педагогических наук / Под ред. И.М.Кантора.- М., 2005. - 677 с.

46. Поддьяков Н.Н. Особенности познавательного развития детей дошкольного возраста. - М.: Просвещение, 1983. -364 с.

47. Полуянов Д. Воображение и способности. М.:3нание, 1985. 50стр.

48. Проблемы психологии творчества и разработка подхода к изучению одаренности. В.А.Моляко.//Вопросы психологии. № 5 1994. С. 95.

49. Проскура Е.В. Развитие познавательных особенностей дошкольника / Под ред. проф. Л.А.Венгера. - К.: Рад.школа, 1995. - 128 с.

50. Прохорова Л. Развиваем творческую активность дошкольников. //Дошкольное воспитание. 1996 №5. С. 21-27.

51. Психологический словарь / Под ред. И.М. Кондакова. - М., 2000.

52. Психология одаренности детей и подростков: Учебн. пособие для студентов высших и средних педагогических учебных заведений/ Ю. Д. Бабаева, Н. С. Лейтес, Т. М. Марютина и др; М.: Издательский центр «Академия», 2000. 336 с.

53. Психологическая диагностика детей и подростков. Под ред. К.М. Гуревича и Е.М. Борисовой. М.: Межд. Пед. академия, 1995. 75 с.

54. Савенков А. И. Одаренные дети в детском саду и школе: Учебн. пособие для студентов высших педагогических учебных заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2000. 232 с.

55. Субботина, Л.Ю. Развитие воображение детей: учеб. пособие. Ярославль.: Академия развития, 1996. 240с.

56. Урунтаева Г.А. , Афонькина Ю.А. Практикум по детской психологии. М., 1995. 246 с.

57. Фунтикова О.А. Теоретические основы умственного развития дошкольников. - Симферополь: Таврида, 1999. - 116 с.

58. Хеллер К.А. Диагностика и развитие одаренных детей и подростков // Основные современные концепции творчества и одаренности / Под ред. Д.Б.Богоявленской. М.: Молодая гвардия, 1997. С. 243-264.

59. Чудновский В.Э. Воспитание способностей и формирование личности. М.: Знание, 1986. 80 с.

60. Щедровицкий Г.П. Система педагогических исследований (Методологический аспект) // Педагогика и логика. М.: Педагогика, 1993. С. 7-194.

61. Штерн В. Умственная одаренность: Психологические методы испытания умственной одаренности в их применении к детям школьного возраста./ Пер. с нем. А. П. Болтунова; Под ред. В. А. Мукова. СПб.: СОЮЗ, 1997. 128 с.

62. Шумакова Н.Б., Щебланова Е.И., Щербо Н.П. Исследование творческой одаренности с использованием тестов П. Торренса у младших школьников при специальном обучении // Вопросы психологии. 1991 № 1.

63. Эльконин Д.Б.Избранные труды. М.:Педагогика, 1981 560с.

64. Эфроимсон В. П. Загадка гениальности. М. :3нание, 1991 237 с.

65. Юнг К. Г. Собрание сочинений. Конфликты детской души./ пер. с нем.. М.: Канон, 1997. 336 с.

66. Юркевич B.C. Одарённый ребёнок: иллюзии и реальность: учеб.пособие. М.: Просвещение, 1996. 136с.

67. Яковлева Н.О. Проектирование как педагогический феномен. //Педагогика. 2002. №6,- с.8.

ДОДАТКИ

Додаток А

А.1 Результати діагностики креативності дітей (констатувальний етап). Експериментальна група 1.

№п/п	Прізвища	Реалізм уявлення	Здатність бачити ціле раніше частин	Надситуативно-перетворювальний характер творчих рішень	Експериментування	Загальна кількість балів
1.	Беседіна Валентина	2	15	1	7	25
2.	Бородай Володимир	3	10	1	6	20
3.	Вакулов Павел	3	10	3	3	19
4.	Волокітін Андрій	2	12	3	6	23
5.	Джимшиашвілі Маша	2	15	3	4	24
6.	Долгих Юля	2	10	1	4	17
7.	Жидких Станіслав	3	15	1	6	25
8.	Жук Микита	1	15	1	1	18
9.	Зав'ялов Макар	2	13	3	3	21
10.	Зав'ялова Ніка	3	15	1	7	26
11.	Кольцова Євгенія	1	14	3	8	26
12.	Кузьменко Антон	3	15	1	7	26
13.	Кузнєцов Микита	2	10	2	1	15
14.	Камінер Женя	1	10	1	1	13
15.	Лаврова Єва	2	15	1	6	24
16.	Лапіна Юлія	3	10	3	3	19
17.	Лелека Олена	3	10	3	6	22
18.	Макаров Олег	2	12	3	4	21
19.	Осіпов Стасик	1	15	1	6	23
20.	Осіпов Владик	1	10	1	1	13
21	Прокопова Євгенія	2	15	1	3	21
22.	Сікова Настя	3	15	3	7	28
23.	Сплюхіна Ліза	2	10	1	8	21
24.	Соколов Михайло	1	10	3	7	21
25.	Уразова Ганна	2	10	1	4	17

А.2 Результати діагностики креативності дітей (констатувальний етап). Експериментальна група 2.

№п/п	Прізвища	Реалізм уявлення	Здатність бачити ціле раніше частин	Надситуативно-перетворювальний характер творчих рішень	Експериментування	Загальна кількість балів
1.	Апалькова Таня	1	15	3	1	19
2.	Адашева Олена	3	15	1	3	22
3.	Авраменко Наталя	2	13	2	7	24
4.	Бондаренко Маша	1	15	1	8	25
5.	Белько Соня	2	14	1	7	24
6.	Бризицька Алина	3	15	3	1	22
7.	Буркун Артем	1	10	3	7	21
8.	Войтенко Максим	2	10	3	6	21
9.	Вулков Олег	1	12	1	3	17
10.	Вуйко Олена	2	15	1	6	24
11.	Гахраманова Ілаха	3	10	1	4	18
12.	Гуліч Олег	1	10	1	4	16
13.	Діброва Галя	3	15	3	3	24
14.	Доменко Аліна	1	15	3	7	26
15.	Дубовик Женя	2	10	3	8	23
16.	Заречний Ернест	3	10	1	7	21
17.	Зинов'єва Ліза	3	10	1	4	18
18.	Івлєв Микола	2	15	1	6	24
19.	Колотун Тетяна	1	10	3	1	15
20.	Ковтун Антон	1	10	1	6	18
21	Маслова Аліса	2	15	1	3	21
22.	Мавліханов Тагір	3	10	3	6	22
23.	Мороз Женя	2	10	1	4	17
24.	Осипенко Денис	1	12	3	6	22
25.	Овчарова Марія	2	15	1	1	19

А.3 Результати діагностики креативності дітей (контрольний етап). Експериментальна група

№п/п	Прізвища	Реалізм уявлення	Здатність бачити ціле раніше частин	Надситуативно-перетворювальний характер творчих рішень	Експериментування	Загальна кількість балів
1.	Беседіна Валентина	4	10	3	17	34
2.	Бородай Володимир	5	8	3	16	32
3.	Вакулов Павел	5	8	3	13	29
4.	Волокітін Андрій	4	10	2	16	32
5.	Джимшиашвілі Маша	4	10	3	14	31
6.	Долгих Юля	4	8	3	14	29
7.	Жидких Станіслав	5	12	3	16	36
8.	Жук Микита	3	12	3	11	29
9.	Зав'ялов Макар	4	9	3	13	29
10.	Зав'ялова Ніка	5	13	1	17	36
11.	Кольцова Євгенія	3	12	3	18	36
12.	Кузьменко Антон	5	13	2	17	37
13.	Кузнєцов Микита	4	6	2	11	23
14.	Камінер Женя	3	8	2	11	24
15.	Лаврова Єва	5	12	2	16	37
16.	Лапіна Юлія	5	8	3	13	29
17.	Лелека Олена	5	8	3	16	29
18.	Макаров Олег	4	13	3	14	34
19.	Осіпов Стасик	3	12	1	16	32
20.	Осіпов Владик	3	8	2	11	24
21	Прокопова Євгенія	4	13	2	13	31
22.	Сікова Настя	5	12	3	17	37
23.	Сплюхіна Ліза	3	9	2	18	32
24.	Соколов Михайло	3	9	3	17	32
25.	Уразова Ганна	4	8	1	14	27

А.4 Результати діагностики креативності дітей (контрольний етап). Контрольна група

№п/п	Прізвища	Реалізм уявлення	Здатність бачити ціле раніше частин	Надситуативно-перетворювальний характер творчих рішень	Експериментування	Загальна кількість балів
1.	Апалькова Таня	2	15	1	7	25
2.	Адашева Олена	3	10	1	6	20
3.	Авраменко Наталя	3	10	3	3	19
4.	Бондаренко Маша	2	12	3	6	23
5.	Белько Соня	2	15	3	4	24
6.	Бризицька Алина	2	10	1	4	17
7.	Буркун Артем	3	15	1	6	25
8.	Войтенко Максим	1	15	1	1	18
9.	Вулков Олег	2	13	3	3	21
10.	Вуйко Олена	3	15	1	7	26
11.	Гахраманова Ілаха	1	14	3	8	26
12.	Гуліч Олег	3	15	1	7	26
13.	Діброва Галя	2	10	2	1	15
14.	Доменко Аліна	1	10	1	1	13
15.	Дубовик Женя	2	15	1	6	24
16.	Заречний Ернест	3	10	3	3	19
17.	Зинов'єва Ліза	3	10	3	6	22
18.	Івлєв Микола	2	12	3	4	21
19.	Колотун Тетяна	1	15	1	6	23
20.	Ковтун Антон	1	10	1	1	13
21	Маслова Аліса	2	15	1	3	21
22.	Мавліханов Тагір	3	15	3	7	28
23.	Мороз Женя	2	10	1	8	21
24.	Осипенко Денис	1	10	3	7	21
25.	Овчарова Марія	2	10	1	4	17

Додаток Б

Зразки створених проектів

Проект «Екологічний музей»

Мета: ознайомитись з «Червоною книгою» України, з рідкісними тваринами, птахами, рослинами; виготовити макет лісової галявинки, альбом з малюнками рідкісних рослин, плакату на захист тварин, світлини зимуючих птахів.

Педагогічна мета: розвити пізнавальні інтереси дитини. Створити умови для інтеграції між загальними способами рішення навчальних і творчих завдань, загальними способами розумової, мовленнєвої, художньої та інших видів діяльності.

Засоби реалізації проекту: організація виставки книжок (енциклопедії для дітей); альбому із зображенням рослин, тварин, птахів, «Червоної книги» природи; демонстрація в ігровому куточку ігор на екологічні теми; організація фітобару; виставка плакатів екологічного змісту виготовлених дітьми разом з батьками.

Практичне втілення проекту: публічний захист екологічного посібника з демонстрацією внеску кожної дитини, батьків, педагога.

Проект «Моя сім'я»

Мета проекту (поставлена перед дитиною): усвідомити роль сім'ї в житті людини; вивчити родовід, рід занять членів сім'ї, їх хобі, родинні зв'язки й відносини, зрозуміти свою роль у сім'ї; підібрати світлини, що відображають родовід і важливі моменти в житті сім'ї, а також враження про сімейні подорожі, працю й відпочинок, створити невеликий сімейний альбом.

Педагогічна мета: розвинути творчі й комунікативні здатності дитини; прищепити навички співробітництва з іншими людьми; активізувати навички емоційного спілкування з членами сім'ї; прищепити первісні вміння зібрати інформацію з різних джерел, осмислити її й використати для виконання проекту.

Засоби реалізації проекту: інтерв'ювання, підбір матеріалу у вигляді сімейних світлин, спільне оформлення альбому з батьками, електронне представлення проекту.

Практичне втілення: фотоальбом і розповідь дитиною про свою сім'ю.

Проект «Розпорядок дня»

Мета проекту (поставлена перед дитиною): проаналізувати свій день, розподілити всі важливі й обов'язкові справи за часом, знайти баланс часу між роботою й відпочинком; представити розпорядок дня у вигляді творчо оформленої самостійної роботи з ілюстраціями на папері.

Педагогічна мета: розвинути такі якості особистості дитини, як акуратність, обов'язковість, відповідальність, уміння розпоряджатись своїм часом, планувати свій день, знаходити розумний баланс між роботою й відпочинком.

Засоби реалізації проекту: оформлення розкладу малюнками (аплікацією, цифровими фотографіями, ілюстраціями з журналів і т.і.), що по годинах демонструють активність дитини протягом дня.

Практичне втілення: демонстрація розпорядку дня конкретної дитини, самостійно складений і творчо оформлений на папері.

Проект «Топонімія Харкова»

Мета проекту (поставлена перед дитиною): познайомитись з планом свого району й центру міста, вивчити назви харківських вулиць (історичний центр і район проживання дитини); за допомогою конструктора («Лего», «Архітектор» та ін.) відтворити одну з вулиць за планом району; навчитися орієнтуватися у своєму районі й у центрі міста.

Педагогічна мета: познайомити дітей із сукупністю назв харківських вулиць і особливо вулиць у районі їхнього проживання; навчитися орієнтуватися у своєму районі; познайомитися із найважливішими орієнтирами в центрі міста; розвити моторику рук і просторову уяву за допомогою конструктора.

Засоби реалізації проекту: ознайомлення із назвами харківських вулиць; екскурсія по місту; відтворення вулиці з конструктора.

Проект «Взаємостосунки у групі»

Мета проекту (поставлена перед дитиною): усвідомити необхідність підтримання дружніх взаємостосунків у групі.

Педагогічна мета: виявлення причини конфліктів у колективі дітей та шляхів їх усунення; оформлення буклету «Все про дружбу»; проведення круглого столу та напрацювання плану спільних дій з питань налагодження дружніх стосунків; колективне вироблення правил життя групи «Ні - конфліктам!»

Засоби реалізації проекту:

вивчення літератури з питань дружби, дружніх стосунків;

проведення соціометричного опитування з метою виявлення уявлень дітей про дружбу та взаємостосунки у колективі;

зустріч та консультація з психологом;

підготовка та випуск буклету «Все про дружбу» (прислів'я, приказки, крилаті вислови, афоризми);

підготовка та проведення круглого столу «Країна друзів», виявлення лідерів, малювання дружніх шаржів, конкурсів, виявлення та встановлення причин конфліктів у колективі дітей).

Проект «Дівчинка + хлопчик?»

Мета проекту (поставлена перед дитиною): уяснити причини виникнення непорозумінь між дівчатами і хлопчиками, усвідомити необхідність підтримання дружніх взаємостосунків.

Педагогічна мета: виявити відношення до дружби в дітей старшого дошкільного віку; виявлення причин непорозумінь між дівчатами і хлопцями; розробка групових заходів для встановлення дружніх стосунків між дівчатами та хлопцями.

Засоби реалізації проекту:

вивчення літературних, психолого-педагогічних джерел з питань взаємовідносин різних статей в дошкільному віці та етикету;

консультація з психологом та лікарем з питань вікових особливостей дітей дошкільного віку;

розробка та проведення анкетування, опитування з проблем типових конфліктів та особливостей спілкування дівчат та хлопців;

проведення виховних заходів, рольових ігор «Наші конфлікти»;

складання колективних пам'яток з правилами та порадами дітям у конфліктних ситуаціях;

випуск «живої» газети.

Размещено на Allbest.ru