Вплив підліткової субкультури на соціальний розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства

Підліткова субкультура виконує цілий ряд позитивних функцій: адаптація дітей-підлітків до суспільства, надання можливості молодій людині виробити первинний статус, допомога підліткам у звільненні від батьківської залежності і опіки, передача специфічних для певного соціального шару ціннісних уявлень. Як правило, багато молодих людей після виходу з руху вже не страждають підлітковими комплексами, не «бунтують» по нікчемних приводах, не перетворюють життя на нескінченний пошук пригод. Належність до підліткової субкультури - це своєрідний спосіб продемонструвати світові свої власні погляди на життя, адже дітям підліткового віку характерне протиставлення себе дорослим, прагнення до незалежності та самостійності[24]. Саме тому тінейджери об'єднуються з іншими однодумцями та демонструють те, що у них є власні життєві позиції. Будучи учасниками певного молодіжного об'єднання, підлітки забезпечують свою потребу в неформальному, довірливому спілкуванні, головною метою якого є розуміння й саморозкриття; відкриття свого внутрішнього світу, який може не співпадати із зовнішньою поведінкою. Також підліткова субкультура впливає на розвиток творчості, адже тут діти тісно пов'язана з музикою, дехто починає грати на музичних інструментах, здебільшого, це гітара, дехто-писати тексти пісень, малювати тощо. Відбуваються також і інші позитивні зміни, пов'язані з належністю підлітка до певної субкультури, але головною серед них є те, що особистість знаходить свій шлях реалізації, самоствердження та розкриття своїх здібностей. Все це в подальшому житті сприяє його активнішій соціалізації та розвитку як особистості.

Проте, звісно, є і негативні сторони окремих молодіжних субкультур. У розважально-музичних - це інфантильність (дорослі діти), у ескапістських - десоціалізація (невміння співжити в суспільстві, досягати в ньому успіху, безнадійна втеча), у деструктивних - кримінальна відповідальність. Майже у всіх - нездоровий спосіб життя. В залежності від того, якусубкультуру обирає підліток, формується її індивідуальність, визначаються життєві цінності. Завдяки належності до тої чи іншої підліткової субкультури, у підлітків відбувається підвищення значущості власних цінностей. Тим самим вирішується проблема диференціації самооцінки[1, c.92]. Зазвичай, у членів субкультури вона завищена, адже вони відчувають свою перевагу над оточуючими. У підлітків із завищеною самооцінкою дуже яскраво помітна така вада характеру, як негативізм, тобто протидія усякому зовнішньому втручанню в своє життя. У поєднанні з почуттям дорослості негативізм часто виявляється у таких проявах підліткової поведінки, як словесна грубість, розбещеність, тютюнопаління, вживання спиртних напоїв та наркотиків, гра в азартні ігри, схильність до суїциду, тощо. До того ж, у деяких субкультурах такий спосіб життя є нормою. Взаємини з дорослими характеризуються складним протиріччям внутрішньої позиції - прагнення до самостійності поєднується з тривогою, що він не впорається з новими завданнями, які поставлені перед ним. У цьому йому потрібна підтримка дорослого, але відверто визнати це він не хоче, шукаючи заміну такому спілкуванню в середовищі субкультури. Нерозуміння є типовою особливістю взаємин юнацтва з дорослими, і як наслідок цього виникають конфлікти з приводу як захоплень та повсякденних звичок (одяг, макіяж, час відсутності вдома, тощо), так і з приводів належності дитини-підлітка до субкультури, його шкільного життя та особистих принципів, норм. Емансипація від влади дорослих проявляється у заміненні їх ролі групою однолітків, що являється феноменом з точки зору впливу оточуючих на дану особистість. Нестримний потяг до спілкування, до колективу, до спільних діяльності та дозвілля являються причинами об'єднання юнацтва у субкультури і сумісної діяльності у них. Спрямованість таких об'єднань лякає і вчителів, і батьків, тому що вмовити молоду людину залишити угрупування буває дуже важко. У субкультурі кожен прагне знайти своє, особливе місце в колективі, для учнів середньої та старшої школи важливо не «злитися» з групою, а зробити так, щоб його чули і цінували. Лише наймолодші учасники субкультури - підлітки можуть сліпо підкорятися колективу і вважати його єдиним авторитетом. Тому, дорослим, а особливо педагогам дуже важливо знати особливості впливу субкультур на соціальний розвиток особистості, сприяти позитивному впливу і намагатись зменшувати негативізми пов'язані з належністю тінейджерів до субкультур, вміти правильно пояснити батькам, як діяти у конфліктних ситуація і як правильно сприймати дитину, яка стала членом однієї з багатох підліткових субкультур.

Формування підліткових субкультур в Україні має свої специфічні причини, відмінні від країн Заходу. Насамперед, це - соціальна і економічна нестійкість суспільства. Економічний підйом, що спостерігався в останні роки, принципово картину не змінив. Простіше кажучи, нашу молодь хвилюють не ті потреби, які стимулюють різні молодіжні рухи на Заході, а проблема подолання життєвих труднощів, часом і просто фізичного виживання. По-друге, найбільш бажаною перспективою для сьогоднішніх підлітків та юнаків представляється швидке досягнення престижного соціального стану. Підлітки та юнаки - неформали сильно відрізняються один від одного заявленими цілями, цінностями і, як наслідок, поведінкою і проведенням часу. Наприклад, об'єднуються за ознакою переваги певних стилів музики, танців. Не кажучи вже про футбольних уболівальників: таких об'єднань - близько 80%. На тлі поширення в країні субкультур і псевдокультури зростає рівень злочинності серед української молоді: за статистикою, кожна шоста молода людина у віці від 14 до 30 років хоча б раз скоїв правопорушення або злочин. І це теж пов'язано зі специфікою молодіжних субкультур в Україні. Так, близько 9% від усієї чисельності підліткових угруповань у Донбасі - наркомани і токсикомани. Таким чином, особистість є центральною в підлітковій субкультурі, через що впливає на динаміку загальної культури[33, c.162].На сьогоднішній день залишається невирішеною проблема молодіжних субкультур як факторів соціалізації дитини. Постає гостра суперечність між педагогічним вихованням в школі і вихованням у колективі субкультури. Часто таке виховання є протилежно направленим вихованню у соціумі, зокрема в школі, оскільки здійснюється безпосередній неконтрольований (частіше - негативний) вплив на духовну і фізичну сферу особистості підлітка. Як наслідок, незалежно від суспільства у підлітка формуються асоціальні цінності і погляди на суспільно важливі проблеми, а отже впливає на соціальний розвиток підлітка.

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ

У цілому проведений теоретичний аналіз впливу субкультури на соціальний розвиток підлітків дає підстави для таких висновків:

1. Інформаційна цивілізація - це суспільство, де всі засоби інформаційної технології, тобто комп'ютери, інтегровані системи, кабельний, супутниковий та інші види зв'язку, відеопристрої, програмне забезпечення, наукові дослідження, націлені на те, щоб зробити інформацію, яка є цінністю в інформаційному суспільстві, загальнодоступною, досягти її активного впровадження у виробництво і життя за допомогою високорозвинутих засобів комунікацій.

2. Підлітковий вік є перехідним тому, що у цей період відбувається перехід від дитинства до юності, від незрілості до зрілості. Ця особливість проявляється в фізичному, розумовому, моральному, соціальному та духовному розвитку особистості. Він є важливим у подальшому соціальному розвитку особистості та самоідентифікації та самореалізації індивіда у суспільстві. Тому, у цей період важливий контроль та допомога соціального педагога у всіх сферах життєдіяльності підлітка, якими виступають сім'я, загальноосвітні заклади, дозвільна сфера, референтна група, кіберпростір.

3. Субкультура - це складова загальної культури суспільства, яка реалізує потреби, відповідні психовіковим рівням і соціальному розвитку людини, розкриваючи специфічність її ціннісних орієнтацій і способу життя в соціумі. У добу інформаційного суспільства субкультури не тільки дуже швидко поширюються і розвиваються, а й виникають нові в залежності від розвитку сучасного суспільства. Інтернет дає можливість молодим людям обрати субкультуру близьку до її цінностей та ідеалів незалежно від країни та регіону у якому субкультура бере свій початок.

4. Можна однозначно виявити вплив підліткових субкультур на їх учасників. Підліткова субкультура виконує ряд як позитивних та і негативних функцій, але субкультура однозначно впливає на її представників і відіграє велику роль у соціальному розвитку і самовизначенні особистості. Різні субкультури несуть різний вплив на власних представників, які відрізняються між собою заявленими цінностями, цілями, і як наслідок поведінкою і проведенням вільного часу. Субкультура, у свою чергу, є механізмом соціалізації молодого покоління та своєрідним «містком» між юнацтвом та дорослістю, способом знайти своє місце у суспільстві, заявити про себе.

5. Під гармонізацією соціального розвитку представників субкультур розглядаємо зменшення впливу негативних аспектів підліткових субкультур та підвищення позитивного впливу субкультур на своїх представників.

6. На основі теоретичного аналізу впливу субкультур на соціальний розвиток підлітка виділяємо такі напрями соціально - педагогічної програми гармонізації соціального розвитку: формування навичок здорового способу життя, відмова від алкогольних напоїв, тютюнопаління, наркотичних речовин; розвиток комунікативних навичок, налагодження взаємин з родиною; організація змістовного та культурного дозвілля.



РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ПІДЛІТКІВ ПРЕДСТАВНИКІВ СУБКУЛЬТУР

2.1 Загальні питання організації діагностики та аналіз результатів дослідження представників підліткових субкультур

Метою нашого дослідження є вивчення ціннісних орієнтацій підлітків, яка є представниками різних молодіжних субкультур та виявлення особливостей їх соціального розвитку, позитивних та негативних аспектів їх соціалізації. Для цього ми використали метод анкетування. У авторській анкеті надано 30 запитань відкритого типу.(Додаток Б) Анкетування проводилось індивідуально. Відповідаючи на ці запитання, респонденти вказували свій рід діяльності, до якої субкультури вони себе відносять, ставлення до інших субкультур, описували свій стиль та зовнішність, їх цінності, вподобання, погляди на життя та майбутнє, хобі, як вони проводять своє дозвілля, музичні вподобання та свої таланти у цій сфері, шкідливі звички, відносини з сім'єю. Також, в анкеті є 2 запитання які дозволяють нам виявити вплив інформаційного суспільства на поширення субкультур: Чи користуєтесь ви інтернетом для зв'язку, пошуку чи розповсюдження будь-чого пов'язаного з субкультурою до якої ви належите? Як ви стали членом молодіжної субкультури? Респондентами у нашому дослідженні виступали підлітки віком від 13 - 15 років. У нашому анкетуванні брали участь учні восьмих та дев'ятих класів, з них 13 респондендів є представниками субкультур. Серед яких 10 хлопців і 3 дівчини. У результаті нашого дослідження серед 13 опитуваних ми отримали такі результати: 2 опитуваних відносять себе до анімешників, 1 - футбольний фанат, 1 - рокер, 1- металіст, 3- вуличні художники ( 2 райтери та 1 стріт-артист), 1 респодент відносить себе до хіп-хоп культури, 2 - репери, 1 - панк і 1- скінхед. (Рис.2.1)

Рис.2.1

Розподіл респондентів на субкультури

Розглянемо окремо представників кожної субкультури. До анімешників відносять себе дві дівчини - Настя (14 років) та Анжела( 14 років). За результатами анкетуваня Насті порадила субкультуру подруга, вона цікавиться усім пов'язаним із субкультурою за допомогою соціальної мережі «ВКонтакті», переглядає аніме, любить мангу, але також вона грає на гітарі та слухає рок, мріє грати в музичні группі та в найближчі роки займатись музикою, але вона не спілкується з іншими представниками субкультури аніме, не беру участі у зустрічах та косплеях, тому ми можемо зробити висновки про те що, аніме лише одне з багатьох її захоплень. Настя не має шкідливих звичок, знаходиться у дружніх стосунках з батьками. Анжела також вважає себе представником субкультури аніме, потрапила вона до данної субкультури за допомогою інтеренту та друзів,у неї є пірсінги, мріє про різнокольорове волосся, у вільний час переглядає дорами (вид азіатських серіалів, в основному корейські та японські), любить k -pop ( музичний жанр виникший в Кореї), любить читати містику,стосунки з батьками характеризує як «маленький армагедон», вживає спиртні напої, але як сама вкузує в розумних межах.Респондент Олег (15 років)відносить себе до футбольних фанатів. Він захоплюється футболом, ходить на футбольні матчі, користується інтернетом для зв'язку з іншими представниками цієї субкультури, віддає перевагу спортивному одягу, відвідує спортзал, вболіває за «Металіст», вважає, що в нього дуже багато знайомих, але не так багато справжніх друзів, має таку шкідливу звичку як паління, пробував і алкоголь і наркотичні речовини, але не вживає їх. Юлія (15 років) відносить себе до субкультури металістів. Вона слухає рок та метал, грає у рок - гурті на клавішних, віддає перевагу чорному кольорові, бажає у подальшому розвиватись у музиці та набути визнання слухачів, користується інтернет - мережею для поширення даної субкультури. Вона є не лише шанувальником відповідного стилю музики, але й носієм даної субкультури. Юлія має достатньо багато друзів, але не має порозуміння зі своєю родиною. Має таку шкідливу звичку, як паління. До хіп-хоп культури відносять себе Борис (15 років), Роман (15 років) та Олександр (14 роки). Борис (15 років) слухає і пише реп, записує свої треки, користується інтерентом для поширення своєї діяльності, вміє грати на гітарі та клавішних, має дуже близькі та довірливі стосунки з сім'єю, палить. Олександр (14 роки) також хіп-хоп виконавець, захоплюється репом, мріє зробити кар'єру у музиці, грає на клавішних, палить, іноді може випити у компанії з друзями, хоча друзів має не багато, описує свої стосунки з сім'єю як не дуже гарні, також, користується інтернетом для поширення своєї діяльності та спілкування. Роман (15 років) слухає реп та сам пише музику, хоче реалізувати себе в музиці та концертній діяльності, має татуювання, шкідливі звички, вживає алкоголь та наркотичні речовини, стосунки в його сім'є засновані на повазі та взаєморозумінні. Міша (14 років) вважає себе панком. Він слухає відповідну музику з 12 років, йому подобається виділятись серед інших, любить чорний колір, в одязі - ціпки та бруд, рвання, велика кількість бандан, серед взуття визнає тільки берци, має півсантеметрові дірки у вухах, має одне татуювання, але хоче забити татуюванням все тіло, слухає багато музики, ходить на концерти або квартирники, на яких постійно напивається, хоча в свою чергу саморозвивається, цікавиться усіма видами життєдіяльності людей, багато читає, спілкування з живими людьми не вважає корисним, так як вважає інших обмеженими та скупими, його лякають представники правоохоронних органів, кращим видом відпочинку вважає розруху чогось, не бачить у житті ні якої мети, наркотичні речовини не вживає, бо вважає, що йому достатньо алкоголю, палить. На основі цього ми можемо зробити висновок, що Міша є справжнім представником субкультури панків, але в той же час антисоціальна поведінка заважає його позитивній соціалізації та подальшому соціальному розвитку. Денис (14 років) вважає себе представником однієї з течій скінхедів( респондент представився як націонал- соціаліст). Він бажає заборонити субкультури анти-фашистів, став членом данної субкультури завдяки побиттю людей іншої національності, у вільний час займається тренуванням, найкращим способом відпочинку вважає вандалізм, захоплюється графіті, хоче служити і стати офіцером спецназу, слухає метал, вміє грати на барабанах, клавішних , гітарі та бас- гітарі, палить та вживає алкоголь, у житті його лякає несправедливість, метою свого життя вважає службу. Сергій (13 років), Даниїл (15 років) та Іван (14 років) відносяться до різних видів вуличних художників. Сергій (13 років) вважає себе представником райтерів. З 11 років почав малювати граффиті, спілкується за допомогою інтернету з представниками свої субкультури, у вільний час малює ескізи, останнім часом почав хвилюватись за своє здоров'я так як працює з розпилювачами фарб, займається малюванням, його батьки загинули, тож з іншими родичами намагається триматися на відстані, шкідливих звичок не має, друзі тільки за спільними інтересами. Даниїл (15 років) вважає себе вуличним художником, має роботу на неповну зайнятість у граффіті магазині, інтернет займає велике місце у поширенні його діяльності, малює граффіті, своєю шкідливою звичкою вважає граффіті, має гарні стосунки з сім'єю, іноді вживає алкоголь. Іван (14 років) вважає себе стріт- артистом (представником течії стріт-арт). Він виконує замовлення як художник-оформлювач, дизайнер, маляр, в основному для друзів, та для поліграфії. Зрозумів, що малювання це саме для нього коли вперше пофарбував свій велосипед фарбою-розпилювачем. Інтерент використовує дуже активно, що продемонструвати свою діяльність, має свою группу «ВКонтакті» ( Пак - стріт- арт). Часто змінює свій зовнішній вигляд, у вільний час займається усім, що пов'язанно з малюванням( від фарбування стін до автомобілів). У найближчі роки має бажання продовжувати свою діяльність. Палить, вживає алкоголь та наркотичні речовини. Михайло (15 років) вважає себе представником рокерів. Він з самого дитинства слухає рок та грає на гітарі, свій вільний час приділяє грі на музичних інструментах та малюванню, мріє навчитися грати на барабанній установці та відростите довге волосся, користується інтернетом для пошуку інформації пов'язаної з його субкультурою, має велику сім'ю та добрі відносини з нею, друзів в нього не багато, шкідливих звичок не має.

На основі цього ми можемо зробити висновок, що підліткова субкультура надає як позитивний, так і негативний вплив на своїх представників. В основному підлітки приділяють весь свій дозвіллєвий час субкультурі, розвиваються за її принципами, мають відповідні інтереси та захоплення. Майже усі підлітки користуються мережею Інтернет для спілкування, пошуку інформації, поширення субкультури до якої вони належать та діяльності пов'язаної з нею.

На основі цього, ми можемо зробити висновок, що 20% опитуваних не мають шкідливих звичок. З 80 % опитуваних, які мають шкідливі звички 35% палять, 30% вживають спиртні напої, 15 % вживають наркотичні речовини.

Другою методикою діагностики виступає анкетування на виявлення схильності до девіантної поведінки. (Додаток В) Анкета складається з 15 запитань, які передбачають відповіді «так» чи «ні». У цих запитаннях перевіряється відношення до школи та навчання, відношення до праці, вживання алкоголю, тютюнопаління, важливість думки однолітків. З 13 опитуваних 5 палять, 5 вживають алкогольні напої, 10 не бачать сенсу у відвідуванні школи та байдуже ставляться до навчання і відвідування уроків. Троє опитуваних відповіли позитивно на питання: «Чи доводилось тобі тікати з дому?». Жоден з опитуваних не бере участі у трудових справах класу, 5 з 13 опитуваних допомагають вдома по господарству. 10 опитуваних не хвилює думка та оцінка власних дій однокласниками.

Діагностика підтвердила необхідність розробки соціально-педагогічної програми гармонізації соціального розвитку підлітків представників субкультур. На основі теоретичного аналізу та проведення діагностики виділяємо такі напрями для розробки програми: розширення їх комунікативних вмінь, попередження агресивності, подолання шкідливих звичок, налагодження їх сімейних взаємостосунків.

2.2 Впровадження соціально-педагогічної програми для представників підліткових субкультур

Сформульовані нами у першому розділі теоретичні основи та аналіз результатів дослідження з параграфу 2.1 склали підгрунття для переходу до розробки та апробації програми соціально - педагогічної діяльності з соціального розвитку представників підліткової субкультури. «Програма гармонізації соціального розвитку підлітків представників субкультур» розрахована на 3 місяці по 2 заходи на тиждень. Експериментальне дослідження проводилось у ХЗОШ № 145 з січня по березень 2014 року серед 13 осіб - представників підліткових субкультур віком від 13 до 15 років. Серед яких 10 хлопців і 3 дівчини. Підлітки - представники субкультур, були об'єднанні з різних класів. Серед контрольної групи були учні з 8 та 9 класів.

Актуальність: Спираючись на теоретичну основу та на аналіз результатів діагностики представників підліткових субкультур ми можемо виділити три основні проблеми: відсутність змістовного дозвілля, наявність шкідливих звичок, складні взаємостосунки з родиною. Відсутність змістовного дозвілля призводить до того, що підлітки самі організовують свій вільний час і він виявляється не завжди соціально-корисним, інколи й антисоціальним. Наявність шкідливих звичок часто спричинена тим, що підлітки намагаються зайняти свій вільний час, намагаються здаватись дорослими,відсутністю навичок здорового способу життя, необережним ставленням до свого здоров'я, також, це може бути викликано особливостями тієї чи іншої субкультури. Несприятливі відносини з сім'єю спричинені нерозумінням один одного тому, необхідно розвивати комунікативні навички учнів, вміння обирати правильну модель поведінки у конфліктних ситуаціях.

Об'єкт: контрольна група підлітків, представників підліткових субкультур.

Суб'єкт: соціальний педагог.

Мета: розвивати комунікативні навички; організувати дозвільну діяльність підлітків; формувати навички здорового способу життя спрямовані на подолання шкідливих звичок.

Завдання:

- проаналізувати основні негативні аспекти які впливають на соціальний розвиток підлітків представників субкультур.

- розвивати комунікативні навички, вміння долати конфлікти ситуації, знаходити спільну мову з представниками різних вікових категорій.

- організувати змістовну дозвільну діяльність, навчити активно проводити свій вільний час.

- формувати навички здорового способу життя спрямовані на подолання шкідливих звичок (тютюнопаління, вживання спиртних напоїв, наркотичних речовин).

- перевірити ефективність «Програми гармонізації соціального розвитку підлітків представників субкультур» за допомогою діагностування негативних аспектів, які впливають на соціальний розвиток представників підліткових субкультур.

Під час реалізації програми ми дотримувались таких принципів:

- Опора на позитивні якості особистості, педагогічний оптимізм (передбачає розвиток того позитивного, що є в її особистості і позбавлення від негативних рис, віра в можливості учня, терпимість до помилок, які здійснює підліток у процесі виконання запропонованих завдань, безумовну допомогу )

- Добровільність (передбачає вільну участь в виконанні завдань, нетерпимість до примусу)

- Взаємоповага ( повага не тільки соціального педагога до підлітків, а й взаємоповага підлітків один до одного)

- Цілеспрямованість ( програма реалізується за трьома напрямами, які направлені на підвищення ефективності соціального розвитку підлітків - представників субкультур)

- Толерантність ( передбачає терпимість один до одного, заборона образ та деструктивної критики)

- Право на власну думку ( кожен підліток має право на висловлення власної думки та право бути почутим)

- Гуманізм ( ставлення до підлітка як до особистості, свідомого та відповідального члена суспільства, виключає придушення індивідуальності)

- Індивідуальний підхід ( передбачає врахування вікових, психологічних, соціальних особливостей індивіда, вимагає особливої уваги до духовних потреб особистості, її мотивів)

№ п/п	Назва заходу	Мета	Заняття та години
1.	Представлення підлітків своєї субкультури один одному	Підвищення знань підлітків про свою субкультуру, покращення взаємодії представників різних субкультур, поширення знань про інші субкультури.	1 заняття 1 година
2.	Тренінгова програма :« Навчаємося спілкуванню»	Спрямована на усунення перекручувань емоційного реагування та стереотипів поведінки; реконструкція повноцінних контактів дитини з однолітками; гармонізація образу «Я». Основними завданнями є: 1. формування соціальної довіри. 2. розвиток соціальної активності дітей. 3. розвиток соціальних емоцій. 4. розвиток комунікативних навичок. 5. формування адекватної самооцінки. 6. навчання вміння самостійно розв'язувати проблеми	9 занять по 1 годині
3.	Тренінг «Ми за здоровий спосіб життя»	Пояснити сутність поняття „здоров'я”, „здоровий спосіб життя”, довести пріоритети здоров'я серед інших цінностей людини та негативний вплив шкідливих звичок на самопочуття підлітка; формувати у підлітків прагнення займати активну життєву позицію, сприяти визначенню власних духовних цінностей та орієнтації на здоровий спосіб життя.	1 заняття 3- 4 години
4.	Ігри для підлітків	Спрямовані на подолання тривожності, агресивності, рольова гра на профілактику наркоманії, подолання конфліктності.	1 заняття 2-3 години
5.	Бесіда: «Шкода паління»	Розгляд з підлітками шкідливої звички з давен до нині, наслідки паління для організму, розгляд поняття «нікотинова залежність».	1 заняття 2 години
6.	Соціодрама « Сімейні стосунки»	Допомогти підліткам краще зрозуміти їх батьків, сприяння налагодженню їх взаємостосунків.	1 заняття 1 година
7.	Форум-театр « А що обираєш ти?»	Подолання шкідливих звичок, підвищення соціальної активності, навчити думати про наслідки своїх вчинків.	3 заняття по 1 годині
8.	Спортивні змагання « Спорт-це життя»	Прививати навички здорового способу життя, любов до спорту, зміцнення здоров'я учнів, залучення їх до фізичної культури.	1 заняття 1 година
9.	Відвідування картинної галереї	Виховувати естетичну культуру учнів, організація змістовного дозвілля.	1 заняття 3-4 години
10.	Відвідування театру «Харківський дім актера»	Виховувати естетичну культуру учнів, організація змістовного дозвілля.	1 заняття 3-4 години
11.	Похід на каток у ТРЦ «Караван»	Організація змістовного дозвілля підлітків.	1 заняття 3-4 години

Методики вказані у «Програмі гармонізації соціального розвитку підлітків представників субкультур» надані у додатках. ( Додаток Г)

Перше завдання - розвиток комунікативних навичок, реалізовувалось завдяки тренінгової програми « Навчаємось спілкуванню», розрахованої на дев'ять занять. Перше заняття розраховано на знайомство учасників, створення позитивної, довірливої атмосфери. Спочатку учні неохоче віднеслись до цього заняття, але згодом всім сподобалось виконувати завдання разом. Друге заняття має назву «Мій світ» , спрямоване на емоційне усвідомлення своєї поведінки ( вправи «Подаруй посмішку», «Дзеркало», «Я люблю», « Я най…»). Інші заняття спрямовані на уміння слухати, на роботу з «Я- образом», на згуртованість, відчуття себе любимим , потрібним, підвищення власної самооцінки, розвиток довіри та емпатійності. Заняття «Агресія та гнів» спрямоване на подолання агресивності, вміння контролювати гнів та перетворювати його. Підліткам було цікаво виконувати усі поставленні завдання, адже тренінг проводився у формі гри. На момент закінчення тренінгової програми учні почувались вільно та комфортно, не соромились виконувати будь-які завдання, помітно підвищили свій комунікативний рівень та самооцінку. Також, на одному з занять використовувались елементи соціодрами, де учні могли передати свої стосунки з батьками, стати на місце батьків, розіграти різні сімейні ситуації та краще відчути емоційний стан один одного. На одному з занять ми з підлітками проводили ігрове заняття. Ігри були спрямовані на подолання тривожності, агресивності, конфліктності, також рольова гра «Цивілізація» на профілактику наркоманії та вміння сказати «ні». Так, як деякі підлітки пробували вживати наркотичні речовини, деякі є представниками анархо-нігілістичних субкультур, підліткам у цьому віці притаманна конфліктне реагування на події, високий рівень тривожності, агресивність, тому ці ігри є доцільними не тільки для представників субкультур , а й для усіх учнів підліткового віку. Також, на одному з занять учням було запропоновано представити кожен свою субкультуру іншим. Це дало змогу уникнути непорозумінь одне одного, учні поглибили свої знання про сучасні підліткові субкультури та змогли правильно представити свою субкультуру.

Друге завдання - організація змістовного дозвілля реалізовувалось завдяки відвідуванню різних установ. За цей період ми з учнями відвідали картинну галерею, «Дім актера» та каток . 03.03.2014 ми з учнями відвідали Харківську муніципальну галерею, де проходила виставка сучасного художника, представника харківського стріт-арта, дизайнера, оформлювача - Якіма. У його роботах висвітлені соціальні проблеми сучасного світу: алкоголізм, наркоманія, тютюнопаління, ігроманія, проблеми абортів, релігійні проблеми. На виставці зібрались представники різних вікових категорій, сучані художники та дизайнери. Учні були дуже задоволені, вражені красою та оригінальністю картин, які через засоби художнього мистецтва виражали усі сучасні проблеми молоді. Під час відвідування катку учні дуже весело провели час, були задоволені пануючою атмосферою довіри та взаєморозуміння.

Третє завдання - формування навичок здорового способу життя реалізовувалось через такі методи роботи: тренінг «Ми за здоровий спосіб життя», також через ігри ( рольова гра «Цивілізація» спрямована на профілактику наркоманії), бесіда «Шкода паління», організація форум-театру « А що обираєш ти?», спортивні змагання « Спорт - це життя». Тренінг «Ми за здоровий спосіб життя» проводився за одне заняття. Він включав в себе з'ясування поняття здоров'я у цілому, учні складали його модель, вправу « Як розпорядитись своїм життям?», учні розробляли свої 10 заповідей здоров'я. У кінці заняття кожен з учасників розробив власні кроки до здоров'я. Під час бесіди « Шкода паління» учні прослухали історію тютюна, з'ясували про цю шкідливу звичку всі «за» та «проти», розглянули паління як джерело заробітку на їхньому здоров'ї. Підліткам була цікава ця тема, вони активно висловлювали свої думки та власні життєві ситуації, брали участь у дискусії, задавали додаткові питання. Під час реалізації третього завдання учням було запропоновано розіграти форум - театр на тему «А що обираєш ти?», в якому висвітлювалась проблема адитивної поведінки. Сценарій розроблявся учнями та згодом розігрувався перед іншою групою, які в свою чергу ставали на місце основних гравців, повертали ситуацію різних напрямах та намагались шукати з неї вихід. Підлітки були у захваті від цієї форми роботи, бо вона була для них нова і вони могли розгортати події по своєму та самостійно шукати з них вихід та приймати відповідні рішення. Спортивні змагання передбачали розподіл учнів на 2 команди та проведення з ними естафет. Команда - переможець отримала приз.

Таким, чином « Програма гармонізації соціального розвитку підлітків представників субкультур» здійснювалась за трьома основними напрямами завдяки різним формам і методам роботи. Усі заняття були груповими, під час яких підлітки взаємодіяли, вчились один у одного.

2.3 Аналіз ефективності проведеної програми соціального розвитку підлітків представників субкультура надання методичних рекомендацій

Після впровадження «Програми гармонізації соціального розвитку підлітків представників субкультур» нами була вивчена ефективність проведеної роботи. Для цього ми провели повторну діагностику за наступними методиками: Анкета для представників субкультур ( на виявлення ціннісних орієнтацій), анкета на виявлення схильності до девіантної поведінки.

У результаті повторного проведення анкети на виявлення схильності до девіантної поведінки на питання «Чи цікаво тобі на уроках?», «Чи стараєшся знайти відповідь, якщо щось незрозуміло?» 40% підлітків дали позитивну відповідь. Ми можемо зробити висновок , що учні змінили своє ставлення до навчання.

Другою методикою повторної діагностики виступає «Анкета для представників субкультур». Так як і в попередніх результатах підлітки вважають себе представниками відповідних субкультур, залишаються вірними своїм захопленням і смакам. Також, ми можемо помітити зменшення негативних аспектів впливу субкультур на підлітків: 2 опитуваних відмовились від вживання спиртних напоїв, 3 опитуваних покращили свої взаємостосунки з сім'єю. На питання «Найкращим способом відпочинку я вважаю...» п'ятеро підлітків відповіли, що прогулянка з друзями у цікаве місце є найкращим способом провести вільний час.

Тобто, ми можемо зробити висновки про те, що «Програма соціального розвитку підлітків представників субкультур» сприяла покращенню соціального розвитку контрольної групи підлітків та зменшенню впливу негативних факторів підліткових субкультур.

На основі впровадження «Програми гармонізації соціального розвитку представників субкультур» ми можемо надати методичні рекомендації соціальному педагогу щодо допомоги представникам субкультур у процесі соціалізації:

1. При роботі з неформалами потрібно приймати їх такими, які вони є. Не осуджувати, не намагатись в їх змінити. Для таких людей важливе позитивне ставлення до них, зацікавленість та повага до їх уподобань.

2. Велике значення має розуміння того, що такі підлітки потребують творчого самовизначення, підтримки, позитивного схвалення, наприклад можна залучати учня до різноманітних форм діяльності, гуртків, самодіяльності та інших позашкільних організацій, дати можливість проявити себе та свій творчий потенціал, самоствердитись у колективі.

3. Також, дуже важлива емоційна підтримка педагогом принципу свободи вибору, педагог не повинен нав'язувати свою думку, а використовувати метод переконання, показувати учню усі наслідки його вибору.

4. Побудова спілкування на безумовному сприйнятті вихованця, незважаючи на ідеї, які він підтримує і пропагує.

5. Допомогати підлітку освоїти способи обговорення, осмислення і розуміння значень символів і знаків, особливостей, цінностей властивих різним субкультурам та субкультури до якої вона належить, усвідомлення своїх індивідуальних особливостей .

6. Сприяти вихованцю в самовизначенні, посередництво в конфліктах із дорослими й однолітками, сприяти у вияві ініціативи і самостійної діяльності, спрямованої на гармонізацію взаємин із дорослими й однолітками.

7. Дуже добре, якщо педагог володіє референтним для вихованців видом діяльності, його імідж адекватний юнацькій субкультурі, але зовнішній вигляд педагога має при цьому бути стриманим і не виражати приналежність до якоїсь конкретної субкультури.

8. Здійснювати профілактику асоціальної поведінки, це забезпечується роботою з кожною дитиною чи молодою людиною, яка є представником молодіжної субкультури.

9. Допомагати у організації змістовного дозвілля, залученні підлітка до різних форм культурної дозвільної діяльності, показати альтернативу проведення вільного часу.

10. Керуватися принципами педагогічного оптимізму та опори на позитивне, незважаючи на спосіб життя, ідеали та поведінку підлітка бачити у ньому позитивні сторони, підтримувати підлітка у будь-яких ситуаціях та допомагати йому виходити з кризових ситуацій.



ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ

Розробка та впровадження «Програми гармонізації соціального розвитку підлітків представників субкультур» дала змогу дійти таких висновків:

1. Проведена нами діагностика дала змогу підтвердити розглянуті у теоретичному розділі позитивні та негативні аспекти впливу субкультур на своїх учасників та на соціальний розвиток підлітків.

2. Контрольні запитання дали змогу виявити як впливає на підліткові субкультури інформатизація сучасного суспільства.

3. Нами було виділено 3 напрями роботи з представниками підліткових субкультур: розвиток комунікативних навичок; організація дозвільної діяльності підлітків; формування навиків здорового способу життя спрямованих на подолання шкідливих звичок.

4. Нами була розроблена та впроваджена програма гармонізації соціального розвитку підлітків представників субкультур.

5. Першим напрямом роботи виступає розвиток комунікативних навичок підлітків, який здійснювався за допомогою тренінгу « Навчаємось спілкуванню», ігрового заняття та представлення власної субкультури. Другий напрям - організація змістовного дозвілля реалізовувався завдяки відвідуванню різних установ. Третій напрям - формування навичок здорового способу життя реалізовувався через такі методи роботи: тренінг «Ми за здоровий спосіб життя», також через ігри ( рольова гра «Цивілізація» спрямована на профілактику наркоманії), бесіда «Шкода паління», організація форум-театру « А що обираєш ти?», спортивні змагання « Спорт - це життя».

6. Завдяки повторній діагностиці ми перевірили ефективність проведеної програми та виявили покрашення соціального розвитку контрольної групи підлітків та зменшення впливу негативних факторів підліткових субкультур.

7. На основі впровадження «Програми гармонізації соціального розвитку представників субкультур» ми виділили методичні рекомендації соціальному педагогу щодо допомоги представникам субкультур у процесі соціалізації.



ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Інформаційна цивілізація - це суспільство, де всі засоби інформаційної технології, тобто комп'ютери, інтегровані системи, кабельний, супутниковий та інші види зв'язку, відеопристрої, програмне забезпечення, наукові дослідження, націлені на те, щоб зробити інформацію, яка є цінністю в інформаційному суспільстві, загальнодоступною, досягти її активного впровадження у виробництво і життя за допомогою високорозвинутих засобів комунікацій.

2. Підлітковий вік є перехідним тому, що у цей період відбувається перехід від дитинства до юності, від незрілості до зрілості. Ця особливість проявляється в фізичному, розумовому, моральному, соціальному та духовному розвитку особистості. Він є важливим у подальшому соціальному розвитку особистості та самоідентифікації та самореалізації індивіда у суспільстві. Тому, у цей період важливий контроль та допомога соціального педагога у всіх сферах життєдіяльності підлітка, якими виступають сім'я, загальноосвітні заклади, дозвільна сфера, референтна група, кіберпростір.

3. Субкультура - це складова загальної культури суспільства, яка реалізує потреби, відповідні психовіковим рівням і соціальному розвитку людини, розкриваючи специфічність її ціннісних орієнтацій і способу життя в соціумі. У добу інформаційного суспільства субкультури не тільки дуже швидко поширюються і розвиваються, а й виникають нові в залежності від розвитку сучасного суспільства. Інтернет дає можливість молодим людям обрати субкультуру близьку до її цінностей та ідеалів незалежно від країни та регіону у якому субкультура бере свій початок.

4. Можна однозначно виявити вплив підліткових субкультур на їх учасників. Підліткова субкультура виконує ряд як позитивних та і негативних функцій, але субкультура однозначно впливає на її представників і відіграє велику роль у соціальному розвитку і самовизначенні особистості. Різні субкультури несуть різний вплив на власних представників, які відрізняються між собою заявленими цінностями, цілями, і як наслідок поведінкою і проведенням вільного часу. Субкультура, у свою чергу, є механізмом соціалізації молодого покоління та своєрідним «містком» між юнацтвом та дорослістю, способом знайти своє місце у суспільстві, заявити про себе.

5. Під гармонізацією соціального розвитку представників субкультур розглядаємо зменшення впливу негативних аспектів підліткових субкультур та підвищення позитивного впливу субкультур на своїх представників.

6. На основі теоретичного аналізу впливу субкультур на соціальний розвиток підлітка виділяємо такі напрями соціально - педагогічної програми гармонізації соціального розвитку: формування навичок здорового способу життя, відмова від алкогольних напоїв, тютюнопаління, наркотичних речовин; розвиток комунікативних навичок, налагодження взаємин з родиною; організація змістовного та культурного дозвілля.

7. Проведена нами діагностика дала змогу підтвердити розглянуті у теоретичному розділі позитивні та негативні аспекти впливу субкультур на своїх учасників та на соціальний розвиток підлітків.

8. Контрольні запитання дали змогу виявити як впливає на підліткові субкультури інформатизація сучасного суспільства.

9. Нами була розроблена та впроваджена програма гармонізації соціального розвитку підлітків представників субкультур.

10. Першим напрямом роботи виступає розвиток комунікативних навичок підлітків, який здійснювався за допомогою тренінгу « Навчаємось спілкуванню», ігрового заняття та представлення власної субкультури. Другий напрям - організація змістовного дозвілля реалізовувався завдяки відвідуванню різних установ. Третій напрям -формування навичок здорового способу життя реалізовувався через такі методи роботи: тренінг «Ми за здоровий спосіб життя», також через ігри ( рольова гра «Цивілізація» спрямована на профілактику наркоманії), бесіда «Шкода паління», організація форум-театру « А що обираєш ти?», спортивні змагання « Спорт - це життя».

11. Завдяки повторній діагностиці ми перевірили ефективність проведеної програми та виявили покрашення соціального розвитку контрольної групи підлітків та зменшення впливу негативних факторів підліткових субкультур.

12. На основі впровадження «Програми гармонізації соціального розвитку представників субкультур» ми виділили методичні рекомендації соціальному педагогу щодо допомоги представникам субкультур у процесі соціалізації.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абраменкова В.Социальная психология детства: развитие отношений ребенка в детской субкультуре / Вера Абраменкова. - М. : Моск. психол.-соц. ин-т ; Воронеж : МОДЭК, 2000. - 416 с. (Серия «Библиотека школьногопсихолога»), С. 92.

2. Архипова С. П.Соціальна педагогіка : навч.-метод. посіб. / С. П. Архипова, Г. Я. Майборода. - Черкаси - Ужгород : Мистецька лінія, 2002. - 268 с., С. 19.

3. Богданова І.М. Соціальна педагогіка: Навч. посіб. -- К.: Знання, 2008. -- 343 с. /Тема 2. Соціально-педагогічна робота з молоддю.

4. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі: Навч.посіб./О.В. Безпалько - К.:Центр учбової літератури, 2009 - 208с.

5. Белл Д. Социальные рамки информационного общества// Новая технократическая волна на Западе. -- Москва: Прогресс, 1986. -- с. 330--342

6. Вакуленко О.В. Особливості соціального розвитку особистості у підлітковому віці//Український соціум - 2004 - №1(3) - с.95-99.

7. Васильчук Є.О., Павлова О.Ю. ст. Особливості взаємодії молодіжних субкультур та сучасного інформаційного суспільства. - 2012.

8. Вербець В.В. Соціологія: теортичні та методичні аспекти: Навч. метод. посіб./ Рівне: РДГУ, 2005. - 202 с.

9. Видра О.Г. Вікова та педагогічна психологія: Навч.посіб.: - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 112 с.

10. Ерёмина Л.С., Куровский В.Н. «Социализированость как результат процеса социализации подростков» - Вестник ТГПУ -№10 - 2011.- с. 166-169

11. Звєрєва Ірина Дмитрівна. Теорія і практика соціально- педагогічної роботи з дітьми та молоддю в Україні: Дис... д-ра пед. наук: 13.00.05 / Інститут педагогіки АПН України. - К., 1999. - 451л. + дод. - Бібліогр.: л. 391-451.

12. Зубанова Л.Б. Интернет-матрица :социальные последстствия развития сетевих комуникаций / Л.Б. Зубанова //Информационно - комуникационные технологи в системе культурно - цивилизационных переобразований: Всеросийская научная конференция - Челябинск, 2010 - с. 47-50.

13. Капська А.Й. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч. Посібник - К: 2000 р. - 256 с.

14. Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет)//Учебное пособие. 5-е изд. - М.: Изд-во УРАО, 1999. - 176 с.

15. Лесин В. Сумщина: підбито підсумки виконання стратегії подолання бідності / В. Лесин // Соц. захист. - 2003. - № 5. - С. 11-12

16. Левикова С.И. Феномен молёжной субкультуры ( социально-философский аспект) : автореферат дисертации на соискание научной степени доктора философских наук: специальность «Социальная философия»/ С.И. Левикова - М.: 2002 - 34с.

17. Левикова С.И., д.филос.н., проф. Молодёжные субкултуры и обьеденения [Електроный ресурс] Режим доступа: http://www.civisbook.ru/files/File/Levikova_Molodezhnie.pdf

18. Лисенко Ю.О. «Молодіжна субкультура як соціально-педагогічне поняття» Стаття. Соціальна педагогіка : теорія і практика №2, 2009.

19. Лисовский В.Т. Социология молодежи: Учебное пособие.СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 1996. -- 361 с.

20. Лісовець О.В. Теорія та методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України - К.:Альма Матер, 2011.

21. Молодёжные субкультуры [Електронный ресурс] Режим доступа:http://alt-sector.net/subkultury.html

22. Молодёжные субкультуры [Електронный ресурс] Режим доступа:http://xreferat.ru/84/1279-1-molodezhnye-subkul-tury.html

23. Мудрик А. В. Социальная педагогика: Учеб. для студ. пед. вузов / Под ред. В.А. Сластенина. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 200 с.

24. Неформальные движения [Електронный ресурс] Режим доступа:http://www.subcult.ru/

25. Орбан-ЛембрикЛ.Б. Соціальна психологія: Навч. Посіб./-К.: Академвидав,2005.-448 с.-(Альма Матер)

26. Пальчевський С.С. Педагогіка: Навч.посіб. - К.: Каравелла, 2007.-576 с.

27. Поліщук В. М. Вікова і педагогічна психологія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. М. Поліщук. - Суми : Університетська книга, 2007. - 330 с.

28. Рассказова О.І. Розвиток соціальності учнів в умовах інклюзивної освіти: теорія та технологія: монографія / О.І. Рассказова. - Х.: ФОП Шейніна О.В., 2012. - 468 с. - бібліогр.: с. 422-465

29. Рижанова А.О. Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті (Укр. яз. ). Автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.05 / Луган. нац. пед. ун-т ім. Т. Шевченка. Луганськ: 2005. -- 44 с.

30. Савчин М.В. Вікова психологія: Навч.посіб./ Савчин М.В., Василенко Л.П. - К: Академвидав, 2006. - 359 с.

31. Сенченко Н.А. Социально-педагогическая помощь старшокласникам - представителям юношеских субкультур. Диссертация кандидата педагогических наук: 13.00.02: Косторма, 2005 - 214 с.

32. Смотрова Л.Н. Профилактика безнадзорности и правонарушений среди несовершеннолетних :Практическое пособие для социальных педагогов, специалистов по социальной работе / авт.-сост. Л. Н. Смотрова, П. А. Шацков.-- Саратов : Изд. центр «Наука», 2007.

33. Социальная работа в Украине: Учеб пособие / И.Д. Зверева, O.B. Безпалько, С.К. Харченко и др.; Под общ ред: И.Д. Зверевой, Г.М. Лактионовой - К: Центр учебной литературы, 2004 - 256 с.

34. Список субкультур [Електронный Ресурс] режим доступа: http://nside.ru/wiki/category.subculture

35. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

36. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія/ За заг. ред. проф. І.Д. Звєрєвої - К: Центр учбової літератури, 2008. - 336 с.

37. Субкультуры [Електроный ресурс] Режим доступа: http://pobegporusski.ru/

38. Тадаєва А.В. Особливості соціалізації людини в сучасному інформаційному просторі. Теоретико - методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць.- Кіровоград: ЛТД. - 2013. - 522 с.

39. Тоффлер Э. Третья волна. М.: ООО "Фирма "Издатетьство ACT", 1999, - 261 с.

40. Фролов С.С. Социология Учебник. Для высшихучебних заведений. - М.: Наука, 1994 - 256 с.

41. Шейко В.М., Богуцький Ю.П. Формування основ культурології в добу цивілізаційної глобалізації (друга половина XIX - початок XXI ст.). Монографія. -- К.: Генеза, 2005. - 592 с.



ДОДАТКИ

Додаток А

Таблиця «Молодіжні субкультури»

Назва субкультури	Стиль одягу	Цінності	Музичний стиль
Растафарі (раста)	Червоно-жовто-зелена шапочка «пацифік»,зачіска -дреди.	Релігія загального господа Джа. Ідеологія національно-релігійного руху афро-американського населення Переконані пацифісти, особливо протестують проти расизму. Найважливіші речі - реггі і марихуана.	Реггі(це напрям музики зародився в 60-і роки XX століття на Ямайці)
Толкієністський рух		З початку, фанати Толкієна( автора Володара кілець), згодом усіх авторів-фантастів. Організовуються рольові ігри, відтворення подій, пишуть власні сценарії.
Готи	Усе чорне, в крайньому випадку темно-сіре. Зачіска гота - справжній витвір мистецтва. З предметів ужитку вітаються шкіряні штани, жилети, намиста, ланцюжки, сережки. Багато готів носять староєгипетські символи - «анки» (анкх - хрест з петлею; єгиптяни використовували його як символ безсмертя, життя, з'єднання чоловічого і жіночого ; копти інтерпретували анкх як символу замогильного життя).	Вітається все, що відноситься до темної сторони буття, пов'язано із смертю. Улюблені місця збору - кладовища. Готи рясно і охоче запозичують декадентську, кладовищенську, вампірську естетику.	Слухають, відповідно, готичну долю ("Joy Division", "Cure", "Bauhaus", "H.I.M", "Evanescence"), metal, death-metal.
Емокіди (емо)	Традиційною зачіскою емо вважається косий, рваний чубок до кінчика носа, що закриває одне око, а ззаду коротке волосся, що стирчить в різні боки. Перевага віддається жорсткому, прямому чорному волоссю. У дівчат можливі дитячі, смішні зачіски .Пірсинг на будь-яких частинах тіла. Хлопці, і дівчата можуть фарбувати губи під колір шкіри, використовувати світлий тональний крем. Очі густо підводять олівцем або тушшю.Нігті покривають чорним лаком. Емо носять одяг в рожево-чорних тонах з двокольоровими візернками і стилізованими значками.	Найголовніше прагнення емокида - знайти велику чисту любов, розчарувашись у ній вважають світ недосконалим, деякі схильні до суїцидальної поведінки.	Рок, поп- рок, альтернативна музика.
Моббери (флешмоббери)		Іініціюють та організовують короткострокові вуличні акції.По адресах потенційних мобберів, що реєструються на відповідному сайті, розсилається інструкція з викладом сюжету акції, переліком необхідних аксесуарів, вказівкою точного часу і шляхів відходу.
Репери (вони ж хіп-хопери)	Тягають на плечі магнітофони, носять одяг на пару розмірів більше і танцюють на вулиці, одяг зазвичай - широкі футболки, широкі вільні джинси, балахон, шузи, кепка перевернута набік або ззаду.	До основним хіп-хоп культури, що становить, можна віднести: реп, брейк, граффіті, ді-джеїнг, деякі види спорту. Реп, або читання, мабуть, головний спосіб дії цієї субкультури на свідомість тих, що оточують.	Реп
Байкери	Джинси, чорні футболки, шкіряний жилет або куртку. Часто байкери суцільно покриті татуїровками. Найголовніший символ - непомітне нашивання «1%»	Мотоциклісти. Улюблений напій байкера - пиво. Байкерів у великій кількості можна зустріти на щорічному байк-шоу, а на вулицях - тільки вночі, коли є «свобода пересування». Звідси і назва тусовок - «Ангели ночі», «Нічні вовки»	Рок- музика.
Панки	Стандартною панківською зачіскою вважається «ірокез» - смужка довгого волосся, що вертикально стоїть, на стриженій голові. Панки віддають перевагу рваному, брудному одягу.

Подобные документы

• Впровадження соціально-педагогічної програми профілактики суїцидальної поведінки серед підлітків загальноосвітньої школи

  Суїцидальна поведінка як соціальна проблема та одна з форм руйнування самого себе. Профілактика суїцидальної поведінки підлітків в умовах загальноосвітньої школи. Розробка, теоретичне обґрунтування та впровадження соціально-педагогічної програми.
  
  дипломная работа [163,0 K], добавлен 05.12.2013
  

• Особливості роботи соціального педагога з молодіжними організаціями і неформальними об’єднаннями

  Основні характеристики підліткових і молодіжних неформальних груп. Соціально-педагогічна робота з молодіжними об’єднаннями як педагогічна проблема. Робота соціального педагога з неформальними об’єднаннями, його взаємодія з молодіжними організаціями.
  
  курсовая работа [223,7 K], добавлен 11.04.2010
  

• Соціально-педагогічна модель гармонізації соціального середовища школи

  Особистість і її формування в дитячому віці. Дослідження нових підходів до виховання підростаючих поколінь. Теоретичне обґрунтування, розробка і реалізація програми "Гармонізація соціальним педагогом соціального середовища школи", оцінка її ефективності.
  
  дипломная работа [134,6 K], добавлен 05.12.2013
  

• Інформаційні технології в освіті та формування інформаційного суспільства

  Проведення інформатизації суспільства, особливості його становлення. Освіта в інформаційному суспільстві. Інформаційні технології як основа процесу інформатизації освіти. Напрями застосування та особливості впровадження інформаційних технологій навчання.
  
  реферат [71,4 K], добавлен 01.04.2015
  

• Соціально-педагогічна робота

  Поняття соціального виховання школи та визначення головних напрямків, особливостей його практичної реалізації на сьогодні. Стратегія внутрішньої соціально-педагогічної діяльності. Теорія соціального інтелекту і сценарного програмування особистості.
  
  контрольная работа [18,9 K], добавлен 20.07.2011
  

• Проблема спрямованості особистості соціального педагога

  Процес професійного самовизначення особистості в психолого-педагогічній літературі. Структура й типи педагогічної спрямованості. Професійно обумовлені властивості й характеристики соціального педагога. Особливості діяльності фахівця із роботи з родиною.
  
  дипломная работа [136,8 K], добавлен 14.12.2010
  

• Авторитет батьків та їх вплив на формування особистості дитини

  Сім’я як соціальний інститут суспільного розвитку. Поняття про сім'ю як один з факторів розвитку особистості. Типи сімей за стилем виховання. Шляхи і засоби підвищення психолого-педагогічної культури батьків. Вимоги до батьків у процесі виховання дитини.
  
  курсовая работа [59,2 K], добавлен 17.10.2010
  

• Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова становлення особистості у підлітковому віці

  Науково-теоретичні засади формування здорового способу життя. Професійна компетентність соціального педагога як одна із умов формування здорового способу життя підлітків. Соціально-педагогічні особливості становлення особистості у підлітковому віці.
  
  дипломная работа [278,5 K], добавлен 19.11.2012
  

• Вплив дисфункціональної сім’ї на розвиток особистості молодшого школяра

  Види дисфункціональних сімей та їх ознаки. Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра. Дослідження впливу дисфункціональної сім’ї на розвиток особистості, навчання та виховання молодшого школяра. Програма соціально-педагогічної підтримки дітей.
  
  дипломная работа [612,3 K], добавлен 17.07.2013
  

• Виховання особистості дитини в сім’ї

  Дослідження соціально-педагогічних засад сімейного виховання та його впливу на розвиток особистості дитини. Сімейне виховання в різні періоди розвитку суспільства. Аналіз педагогічної спадщини видатних педагогів у контексті розгляду сімейного виховання.
  
  дипломная работа [118,8 K], добавлен 27.05.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам