Формування креативності у майбутніх учителів математики засобами мультимедіа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Формування креативності у майбутніх учителів математики засобами мультимедіа

Шахіна І.Ю.

Вінниця 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: Гуревич Роман Семенович, доктор педагогічних наук, професор, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Інститут перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук, директор, м.Вінниця.

Офіційні опоненти: Тверезовська Ніна Трохимівна, доктор педагогічних наук, професор, Інститут професійно-технічної освіти АПН України, завідувач лабораторії інноваційно-інформаційних систем і технологій та дистанційного навчання, м.Київ;

Матяш Ольга Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри алгебри і методики викладання математики, м.Вінниця.

Провідна установа: Херсонський державний університет, кафедра педагогіки та психології, Міністерство освіти і науки України, м.Херсон.

Захист відбудеться „16” січня 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розісланий „15” грудня 2006 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Коломієць А.М.

1. Загальна характеристика роботи

креативність педагог математика мультимедіа

Актуальність і доцільність теми дослідження. Закон України „Про освіту” орієнтує фахівців на те, що одним із основних завдань освітньої системи є виховання талантів, збагачення на цій підвалині творчого потенціалу всього народу. В одному з напрямів сучасної освіти знаходить свій вияв інноваційна креативна освіта. Її концепцією акцентується на тому, що для виховання духовно багатої, соціально активної, фізично розвиненої творчої особистості конче потрібне використання всіх позитивних засобів креативної педагогічної системи. Креативною освітою також передбачається творчість суб'єктів крізь їхню особисту участь в активних дослідженнях, якими осягається здобуття нових знань. Це призводить до підвищення відповідальності вищої школи за виховання креативної, творчої особистості вчителя, здатного формувати самодостатню, розвинену особистість для нашої держави.

Одним із завдань професійної спрямованості в підготовці майбутнього вчителя є не тільки навчання, а й безперервний процес формування творчої особистості учня. Саме в цьому процесі знаходить свій вияв креативність учителя, котра зумовлена особливостями розумової діяльності, характером його професійної праці. Тому питання формування креативності в майбутніх учителів, особливо вчителя математики, є постійно актуальним, бо ним створюються умови для успішного саморозвитку особистості, активізується інтелектуальна спрямованість навчання.

Аналіз наукової літератури засвідчує: формування креативності вчителя зреалізовується значно складніше, ніж оволодіння ним знаннями. Це, зокрема, знаходить свій вияв у невмінні студентів приймати самостійні рішення, відійти від визначеного зразка, вільно висловлювати різні судження за тих чи інших педагогічних ситуацій, генерувати певні задуми, гіпотези, ідеї в процесі розв'язування завдань, самостійно здобувати знання, мислити нетривіально, робити логічні висновки, порівнювати, зіставляти. Процес діяльності студента потрібно організовувати таким чином, щоб його складовими ставали елементи творчості, котрими передбачаються такі, зокрема, вміння: комбінувати, аналізувати, систематизувати, узагальнювати; генерувати певні ідеї, гіпотези, здогадки під час розв'язування різних задач і завдань; застосовувати знання в нових умовах, часто ускладнених, з елементами творчості, нестандартно підходити досягненню поставленій меті; вміння експериментально-дослідницької діяльності.

Відсутність цих та деяких інших чинників, елементів є суттєвим недоліком у підготовці майбутнього вчителя математики до його професійної діяльності. Тому важливою ланкою цієї підготовки має слугувати формування в нього креативності.

Питанням креативності особистості займались такі науковці: В.І.Андрєєв, Л.Г.Алексєєва, Л.М.Анциферова, Г.О.Балл, Є.С.Барбіна, Д.Б.Богоявленська, В.М.Бондаровська, Н.О.Ветлугіна, Н.Ф.Вишнякова, І.П.Волков, Ч.М.Гаджиєв, М.М.Гнатко, Г.Н.Голіцин, Р.М.Грановська, Л.Л.Гурова, М.О.Данилов, В.А.Єлисеєв, В.К.Зарецький, Т.Ю.Калошина, О.М.Леонтьєв, І.Я.Лернер, В.П.Мазолін, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, В.М.Петров, Я.О.Пономарьов, І.М.Семенов, О.К.Тихомиров, О.Я.Чебикін, Д.В.Чернілевський, О.Б.Шеїн, В.І.Шинкаренко та ін.

Проблеми, пов'язані з дослідженням становлення креативної особистості вчителя, його основних рис, стилю мислення, діяльності розглядалися в працях багатьох дослідників: Ю.П.Азарова, Ю.К.Бабанського, Б.А.Бриліна, Р.С.Гуревича, І.А.Зязюна, В.О.Кан-Калика, Н.В.Кичук, В.І.Клочка, Н.В.Кузьміної, В.О.Лісовської, Л.М.Лузіної, Ю.Л.Львова, Н.Є.Мойсеюк, М.Д.Нікандрова, М.М.Поташника, В.О.Сластьоніна, С.О.Сисоєвої, М.І.Сметанського, Г.С.Тарасенко, Н.Т.Тверезовської та ін.

Методику розвитку творчого мислення в процесі навчання математики досить повно відображено в працях: Ю.М.Кулюткіна, З.І.Слєпкань, С.Г.Губи, Б.П.Ерднієва, Д.В.Кліменченка, Д.А.Антонова, М.І.Жалдака, Т.М.Міракової, Л.С.Левченко, В.М.Осінської, Р.Г.Хазанкіна, О.І.Матяш та інших науковців. Творчість, креативність у процесі вивчення математики представлено дисертаційними та монографічними дослідженнями Г.В.Дідик, Т.В.Зайцевої, І.М.Іванова, Г.Г.Колінець, Е.Лодзинської, В.А.Оганесяна, Я.Л.Погорєлова, А.В.Семенової, В.С.Тесленко, А.Хамракулова та іншими.

Незважаючи на певні досягнення в розробці й вивченні проблеми креативності особистості, технологія формування креативності в майбутніх учителів математики ще й дотепер не стала об'єктом усеповного спеціального психолого-педагогічного вивчення, не репрезентувала собою цілісного теоретико-методологічного обґрунтування розвитку креативності в майбутніх учителів математики, зокрема засобами мультимедіа.

Впровадження в навчальний процес засобів мультимедіа - один із напрямів удосконалення системи освіти, який активно сприяє поліпшенню якості всієї системи вищої освіти. Використання засобів мультимедіа в навчальному процесі вищої школи спричинене вимогами практики викладання навчальних дисциплін, інтенсифікацією навчальної діяльності студентів, усім управлінням навчальним процесом.

Таким чином, актуальність вибору теми дисертаційного дослідження зумовлена:

- потребою в підвищенні якості професійної підготовки вчителя математики згідно з вимогами сучасного суспільства, в активізації ролі креативного потенціалу в праці вчителя;

- суперечністю між соціальною потребою у високому рівні розвитку професійної творчості вчителя та реальним рівнем креативності в майбутніх учителів математики;

- соціальною потребою досконалого володіння математичними знаннями випускниками педагогічних вищих навчальних закладів;

- розширенням обсягів інформації з математичних дисциплін та обмеженими можливостями їхнього освоєння за умов застосування традиційних засобів навчання;

- рівнем розвитку комп'ютерних технологій та традиційною методикою викладання;

- зростаючими вимогами до належного рівня сформованості професійних якостей майбутнього вчителя математики, обмеженими можливостями управління розвитком цих якостей традиційними дидактичними засобами подання навчальної інформації.

Аналіз названих суперечностей призвів до визначення нами теми дисертаційного дослідження - „Формування креативності у майбутніх учителів математики засобами мультимедіа”. Тему цієї дисертаційної праці вважаємо актуальною, практично важливою, хоча й неповно дослідженою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось за планом реалізації основних положень Національної доктрини розвитку освіти України, Концепції професійно-технічної (професійної) освіти, тематичної зорієнтованості наукових досліджень кафедри теорії і методики трудового і професійного навчання в рамках теми „Теоретичні та методичні основи створення і використання мультимедійних електронних навчальних комплексів” (№ 0106U002881) і проблемної теми кафедри алгебри і методики викладання математики - „Підвищення ефективності підготовки вчителів математики в умовах розвитку вищої освіти” Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 7 від 21.12.2005).

Тему дисертації затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 3 від 23.10.2002 р.), узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 24.02.2004 р.).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів математики.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування креативності у майбутніх учителів математики засобами мультимедіа.

Мета дослідження - визначити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування креативності в майбутніх учителів математики засобами мультимедіа в процесі їхньої професійної підготовки.

Гіпотеза дослідження. Ефективність формування креативності в майбутніх учителів математики значно підвищиться, коли зреалізуються такі педагогічні умови:

- наявність інформаційної культури в майбутніх учителів математики;

- використання комп'ютерних навчальних програм як складових мультимедіа;

- оволодіння майбутніми учителями математики засобами мультимедіа в навчальному процесі.

Відповідно до об'єкта і предмета дослідження й для досягнення мети і перевірки висунутої гіпотези ми ставили перед собою такі завдання:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми формування креативності у майбутніх учителів у психологічній, педагогічній і методичній літературі, визначити сутність поняття „креативність”, її основні ознаки, якості.

2. Визначити й схарактеризувати рівні креативності майбутніх учителів математики, критерії їхньої сформованості.

3. Сформулювати, обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування креативності в майбутніх учителів математики.

4. Розробити методичні рекомендації з проблеми обраної нами теми дослідження.

Методологічну основу дослідження становлять: діалектична аксіологія, якою розкривається сутність ціннісного підходу до людини як найвищої цінності суспільства; теорія наукового пізнання, концептуальні положення педагогіки з формування та всебічного розвитку особистості; динамічний принцип вивчення зовнішніх і внутрішніх умов розвитку особистості; теорія пізнання, наукові положення про провідну роль діяльності у формуванні креативності; особистісно орієнтований підхід до формування креативності вчителя.

Теоретичною основою дослідження слугують: ідеї видатних педагогів із проблем становлення особистості (А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, К.Д.Ушинський); творчої особистості (Б.Г.Ананьєв, Т.ІАртем'єва, Є.П.Ільїн, О.НЛук, А.Маслоу, Г.Олпорт та ін.); психологічні концепції про творчість (Л.С.Виготський, В.В.Давидов, Я.О.Пономарьов); про педагогічну творчість (В.І.Андреєв, Ю.К.Бабанський, Є.С.Барбіна, В.І.Загвязинський, І.А.Зязюн, В.О.Кан-Калик, Н.В.Кичук, Н.В.Кузьміна, М.О.Лазарєв, В.О.Лісовська, М.Д.Нікандров, Н.Ю.Посталюк, М.М.Поташник, В.В.Рибалка, С.О.Сисоєва, М.І.Сметанський, О.В.Шестопалюк та ін); творчу діяльність (М.О.Данилов, М.І.Махмутов, І.Т.Огородніков, П.І.Підкасистий, М.М.Скаткін та ін.); основні аспекти дослідження креативності (Л.Г.Алєксєєва, А.Г.Виноградов, Н.Ф.Вишнякова, Н.В.Кіпіані, В.Н.Козленко, В.Р.Пятруліс, І.М.Семенов, А.І.Сологуб, Т.А.Ребеко, К.А.Торшина та ін.); психолого-педагогічні підходи до визначення і застосування креативності у навчанні (Л.Г.Алєксєєва, Т.В.Галкіна, Н.С.Чорноусенко, В.І.Шинкаренко); творчого мислення та здібностей в процесі навчання математики (Ю.М.Кулюткін, З.І.Слєпкань, С.Г.Губа, Б.П.Ерднієв, Д.В.Кліменченко, В.А.Крутецький, М.І.Жалдак, Т.М.Міракова, Л.С.Левченко, В.М.Осінська, Р.Г.Хазанкін, О.І.Матяш, А.М.Коломієць та ін.); інформатизації освіти (В.Ю.Биков, Б.С.Гершунський, С.У.Гончаренко, Р.С.Гуревич, М.І.Жалдак, В.І.Клочко, Г.Кєдрович, Ю.Д.Маргуліс, Ю.І.Машбиць, В.М.Монахов, І.П.Підласий, Є.С.Полат, Н.Т.Тверезовська).

Методи дослідження: теоретичні -- вивчення наукової, психологічної, педагогічної, методичної, філософської та іншої літератури, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, пов'язаної з навчально-виховним процесом ВНЗ документації; це дало змогу визначити педагогічні умови формування креативності в майбутніх учителів математики; емпіричні -- тести, анкетування, самооцінювання студентів, педагогічне спостереження, порівняльне дослідження, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) для перевірки ефективності запропонованих педагогічних умов, статистичне опрацювання результатів дослідження, їхній якісний та кількісний аналіз.

Експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження проводилось на фізико-математичному факультеті, пізніше в Інституті перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Експериментом охоплено 419 студентів спеціальності „Математика”, 10 викладачів.

Організація дослідження. Дослідження проводилося в 2002-2006 рр., охоплювало три етапи науково-педагогічного пошуку.

Перший етап (2002-2003 рр.): вивчався стан досліджуваної проблеми в науковій, філософській, педагогічній, психологічній, методичній і спеціальній галузях знань, обґрунтовувались проблеми дослідження; окреслено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу й завдання дослідження; визначено й обґрунтовано методи та педагогічні умови формування креативності.

Другий етап (2003-2005 рр.): проводився педагогічний експеримент. Констатувальний експеримент здійснено з метою з'ясування рівня наявної креативності в студентів; узагальнено результати констатувального експерименту; проведено формувальний експеримент для перевірки гіпотези, концептуальних положень, ефективності запропонованих педагогічних умов формування креативності в майбутніх учителів математики; здійснювалась апробація результатів дослідження через публікацію матеріалів у фахових виданнях, впровадження в практику розроблених педагогічних умов.

Третій етап (2005-2006 рр.): проводився аналіз і теоретичне узагальнення добутих результатів; здійснено статистичну обробку даних, перевірку відповідності висновків сформульованим завданням дослідження; визначалися перспективи подальших розвідок проблеми дослідження; проводилось повне оформлення кандидатської дисертації.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

- вперше визначено й здійснено розробку технології формування креативності в майбутніх учителів математики засобами мультимедіа;

- уточнено й розширено теоретичні уявлення про можливість використання засобів мультимедіа для формування креативності;

- визначено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування креативності в майбутніх учителів математики;

- подальшого розвитку набули оновлені підходи до формування креативності студента як особистісної його якості.

Практичне значення полягає в розробці та впровадженні у практику роботи педагогічних університетів теоретично і експериментально обґрунтованої методики формування креативності в майбутніх учителів математики, яка ґрунтується на використанні засобів мультимедіа; матеріали теоретичного й експериментального розділів можуть бути використані в подальших дослідженнях у сфері формування креативності у майбутніх учителів математики.

Основні положення дослідження впроваджено в навчальний процес Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/34 від 19 червня 2006 р.), Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 401 від 27 червня 2006р.), Херсонського державного університету (довідка № 06-12/852 від 22 червня 2006 р.), Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (довідка № 2753/01-37/05 від 21 червня 2006 р.).

Особистий внесок автора дослідження полягає в теоретичній розробці та обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми; у визначенні педагогічних умов формування креативності у майбутніх учителів математики; в організації та проведенні педагогічного експерименту; в практичному впровадженні результатів дослідження проблеми формування креативності у майбутніх учителів математики засобами мультимедіа.

Вірогідність результатів дисертаційного дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних позицій; кількісним і якісним аналізом теоретичного матеріалу з проблеми дослідження; застосуванням комплексу взаємопов'язаних методів, зорієнтовних на якнайповніше розуміння об'єкта, предмета і завдання дослідження; апробація добутих результатів роботи, позитивних змін у креативності майбутніх учителів математики експериментальної групи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження обговорено на восьми міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2003); „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців” (Вінниця, 2004, 2006), „Теоретичні і методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” (Київ, 2003, 2005), „Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2003), „Актуальні проблеми виробничих та інформаційних технологій, економіки і фундаментальних наук” (Вінниця, 2005); „Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (Хмельницький, 2005); на щорічних наукових конференціях Інституту перспективних технологій, економіки й фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця, 2002-2006); на обласних, міжрегіональних педагогічних читаннях, семінарах, засіданнях кафедр математики, теорії і методики трудового й професійного навчання, педагогіки, інформаційних технологій та інноваційних методик викладання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 12 наукових і науково-методичних публікаціях загальним обсягом 6,5 друк. арк., з них 8 - у провідних фахових наукових виданнях з переліку ВАК України, 3 - у матеріалах конференцій, збірниках наукових праць; 1 методичні рекомендації. Всі публікації одноосібні.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 315 найменувань (з них - 35 іноземною мовою), 12 додатків на 46 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 255 сторінок, з них основний текст займає 183 сторінки. Дисертація містить 25 таблиць, 33 рисунки та 2 схеми.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання й методи дослідження, наукову новизну, теоретичне й практичне значення добутих результатів, апробацію і впровадження основних положень науково-дослідної роботи.

У першому розділі - „Креативність як актуальна проблема педагогічної науки” - проаналізовано наукову, психологічну, педагогічну, методичну й філософську літературу з проблеми креативності; креативності у навчальному процесі, зокрема, в педагогічній діяльності; також креативності в діяльності майбутнього вчителя математики.

Шляхом вивчення вітчизняної, зарубіжної, психологічної, педагогічної, філософської, методичної літератури проведено різнобічний аналіз поняття „креативність”. Аналіз досліджень вітчизняних і зарубіжних учених дозволив дійти такого, зокрема, висновку: креативність виступає як сукупність тих особливостей психіки, якими забезпечуються продуктивні перетворення в діяльності особистості, а саме: вивчення продукту діяльності креативної особистості; дослідження креативності як здатності людини до відхилення від стереотипних засобів мислення; вивчення взаємозумовленості креативності та особистісних рис особистості; дослідження креативності як психічного процесу.

Схарактеризовано основні аспекти дослідження креативності: предметно-процесуальний та рефлексивний (процес розв'язування творчого завдання); особистісний (особливості креативної особистості); продуктивно-результативний і соціально-управлінський (умови креативного розвитку, самовираження й непряме управління співтворчим процесом навчання й виховання).

Установлено, що до мислительних компонентів креативності належить дивергентне -- творче (Дж. Гілфорд), нешаблонне (Е. де Боно) мислення.

Проаналізовано найсуттєвіші концепції креативності в зарубіжній і вітчизняній літературі. Виділено фактори прояву креативності, ознаки та критерії креативності; етапи реалізації практичної діяльності в креативному процесі.

Проведено аналіз поняття „творчість”, його співвідношення з поняттям „креативність”; здійснено розмежування цих понять. Ми погоджуємось із академіком І.А. Зязюном, який визначає творчість як процес створення суб'єктивно нового, котре ґрунтується на здібності висувати оригінальні ідеї, використовувати нестандартні способи діяльності. Креативність же - здатність генерувати нові, оригінальні ідеї, знаходити нетрадиційні способи розв'язання проблемних завдань. Таким чином, креативність є складником творчості, вияви й різновиди якої визначаються тріадним підходом: стимулюючо продуктивним; евристичним; креативним.

Проведено характеристику творчої і креативної особистості; визначено якості, риси креативної особистості різними науковцями.

Вивчення психолого-педагогічної літератури з обраної проблеми переконало нас у тому, що жодна із запропонованих класифікацій креативної особистості не є універсальною, бо креативність практично не піддається кінцевому визначенню. Загальноприйнятого визначення поняття креативності немає. Під креативністю ми розуміємо суму інтелектуальних і особистісних якостей індивіда, його здатність до самостійного висування проблеми, генерування нових, оригінальних ідей, знаходження нетрадиційних і нешаблонних способів вирішення проблемних завдань.

Відзначено, що творчість і креативність пов'язуються із суспільно значеннєвою, творчою активністю людини. Однак творчість, на наш погляд, варто розглядати як характеристику процесу (діяльності) суб'єкта, бачити в ній процесуально-результативну сторону, а креативність -- як якість (властивість) особистості, котра віддзеркалює детермінантне творче ставлення людини до світу, виділяючи в ній суб'єктно-зумовлену сторону.

Схарактеризовано креативність у навчальному процесі педагогічного ВНЗ, взаємозв'язок вчителя і креативності як його особистісної якості, один із напрямів сучасної освіти - креативну освіту, її принципи. Креативною освітою передбачається творчість студентів, їхня особистісна участь в активних дослідженнях, що й забезпечує здобуття суб'єктом нових знань.

Навчальним процесом у вищій педагогічній школі має формуватися самостійна, творчо мисляча особистість педагога, який буде здатний проводити навчальний процес на високих рівнях інтелектуального розвитку учнів, володіти дослідницькими методами навчальної роботи.

Схарактеризовано етапи креативного процесу - пошук проблем; заглиблення або підготовка; інкубація; усвідомлювання або осяяння („інсайт”); верифікація і застосування.

Розкрито важливі аспекти процесу педагогічної творчості й вияву творчої активності та діяльності вчителя. Визначено, що становлення творчої навчальної діяльності відбувається низкою послідовних стадій: рух навчальної діяльності студентів до творчого стану; досягнення навчальної діяльності студентів на творчих засадах; розвиток навчальної діяльності як творчого процесу.

Виділено складові творчого потенціалу особистості педагога; творчі вміння, якими має володіти висококваліфікований креативний фахівець, риси творчого креативного педагога. Творчого вчителя завжди вирізняє постійний пошук оптимальних дидактичних, виховних, методичних та інших педагогічних рішень. Учитель зазвичай досконало знає свій предмет, уміло володіє методикою його викладання, вільно орієнтується в спеціальній науково-методичній літературі; успішно реалізує на практиці знання психолого-педагогічних основ навчання, виховання і розвитку учнів, моделює діяльність, прогнозуючи кінцевий результат; вдається до активного пошуку нових ідей, нестандартного розв'язання педагогічних завдань; реалізує особистісний підхід у навчанні кожного учня, розвиває ініціативу і творчість, застосовуючи нетрадиційні форми навчання; володіє методами педагогічного впливу, високим рівнем комунікативних і творчих здібностей; створює нові технології навчання й виховання; відбирає і застосовує засоби не тільки для досягнення мети, а й для виміру добутого результату.

Схарактеризовано критерії творчої педагогічної діяльності вчителя; якості, котрими має володіти творчий учитель. Виділено характеристичні якості творчої особистості педагога: цілеспрямованість, наполегливість, витримку, рішучість, ініціативність, самостійність, сміливість, організованість. Встановлено, що креативність розвивається від наслідування-копіювання через творче наслідування і наслідувальну творчість до справжньої творчості. Виділено стадії розвитку педагога: коли він добре копіює готові методичні рекомендації; окремі педагоги, не змінюючи в цілому якої-небудь концепції системи, вносять деякі модифікації, методичні прийоми в навчальний процес; інші, беручи за основу ідею, повністю розробляють зміст, методи і форми реалізації, створюють свою власну оригінальну технологію навчання, відповідні дидактичні засоби.

Висвітлено зміст креативності в математичній науці, в діяльності майбутнього вчителя математики. Схарактеризовано вміння й навички вчителя математичних дисциплін (конструктивно-проективні вміння; організаційні; комунікативні; інформаційні; аналітичні; прогностичні; креативно-дослідницькі; рефлексивні); креативні якості та компоненти, котрі необхідні вчителю математики.

Внесено суттєві уточнення в розуміння понять „математичні здібності” та „математична обдарованість”. Структурними психологічними компонентами математичних здібностей прийнято вважати креативну спрямованість особистості, дивергентний спосіб мислення, значний рівень інтелекту й мотиваційно-вольову забезпеченість математичної діяльності індивіда.

До спеціальних компонентів педагогічних здібностей вчителя математики належать: широкий математичний світогляд, яким передбачається постійне прагнення вчителя вдосконалювати свої математичні знання, вміння й навички; абстрактне мислення, його основні складові -- аналітичне і просторово-схематичне мислення; математичний стиль мислення -- здібність ясно і точно виражати математичні думки, будувати доведення; просторова уява; здібність швидко знайти шлях, який веде до оптимального вирішення задачі (математична інтуїція); „готовність математичної пам'яті”, тобто вміння швидко, легко й повно користуватися математичною інформацією, котра зберігається в довготривалій пам'яті, здібність швидко запам'ятовувати інформацію і відтворювати її у вигляді, очищеному від малозначних деталей; здібність проводити заняття математики в невимушеній доброзичливій атмосфері, яка понад усе викликає інтерес студентів до предмету.

Визначено поняття навчальної, навчально-творчої і творчої задачі. Проведено розмежування цих видів задач: як саме використовуються ці типи математичних задач для розвитку креативності студентів; виділено компоненти процесу розв'язування творчої задачі.

Встановлено, що креативність учителя математики знаходить свій вияв:

- у наявності: абстрактного, критичного, логічного й творчого мислення (наочно-дійового, наочно-образного, інтуїтивного, творчого, теоретичного видів мислення); гнучкості, швидкості, оригінальності та самостійності мислення; просторового мислення; розвинутої уяви, фантазії, інтуїції, ініціативності; наявності інформаційної культури, вмінь здійснювати обробку інформації; конкретних, так і абстрактних знань;

- у здібності: робити логічні висновки, порівнювати, зіставляти; працювати в більше, ніж одній професійній сфері, нагромаджувати інформацію з кількох галузей знань; здібності до постановки нових проблем; здатність до аналізу, до перенесення досвіду розв'язування на інші задачі; до критичної перевірки і сортування інформації; до рефлексії, здатність до передбачення, проникливість у пошуках проблем та ін.; здібності до абстракції, до самостійного здобування знань, мислити нетривіально, готовність до сприйняття нового;

- у вмінні: генерувати певні задуми, гіпотези, здогадки, ідеї в процесі розв'язування завдань; узагальнювати і систематизувати; послідовно, логічно обґрунтовувати власні дії; застосовувати знання до нових умов, нерідко ускладнених, з елементами творчості, нестандартного підходу до досягнення поставленої мети; прогнозувати результати своєї діяльності, розробляти стратегію пошуку самостійних шляхів вирішення поставлених завдань, експериментально-дослідницької діяльності; вміння ефективно використовувати засоби мультимедіа.

У другому розділі - „Педагогічні умови використання засобів мультимедіа для формування креативності у майбутніх учителів математики” - визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови використання засобів мультимедіа для формування креативності у майбутніх учителів математики; розкрито методику їхньої реалізації з метою формування креативності в процесі вивчення математики; викладено методику експериментальної роботи та аналіз результатів констатувального експерименту й дослідно-експериментальної перевірки ефективності передбачених педагогічних умов формування креативності в майбутніх учителів математики.

На підставі аналізу теоретико-методичної, наукової, спеціальної літератури з проблеми дослідження, практики вивчення математичних дисциплін у вищих навчальних закладах, враховуючи передовий педагогічний досвід, власний досвід викладання, а також враховуючи те, що нині суспільство значною мірою ґрунтується на використанні комп'ютерної техніки, теоретично обґрунтовано такі педагогічні умови формування креативності в майбутніх учителів математики: наявність інформаційної культури в майбутніх учителів математики; використання комп'ютерних навчальних програм як складових мультимедіа; оволодіння майбутніми учителями математики засобами мультимедіа в навчальному процесі.

Умінням використовувати інформаційні технології та засоби мультимедіа у навчальному процесі визначається інформаційна культура вчителя. Конструктивне використання цих засобів посилює вимоги до професійної підготовки педагогів, обсягу їхніх знань, культури мови, спілкування, поведінки. Педагог має володіти певною мірою універсальними, фундаментальними знаннями для того, щоб мати можливість ефективно використовувати засоби мультимедіа та інформаційні технології в навчально-виховному процесі, створюючи таким чином для учнів умови повного розкриття їхніх нахилів і здібностей, задоволення бажаних для них запитів, допитливості. Ці універсальні, фундаментальні знання є невід'ємною складовою інформаційної та загальної культури сучасного педагога. Інакше кажучи, в наш час принципово змінюється професійна діяльність педагога, котра суттєво оновлюється.

У процесі дослідження визначено поняття „інформаційна культура”. Це характеристика людини, рівень її знань, умінь, навичок, що дозволяє вільно орієнтуватися в інформаційному просторі (вміння одержувати, накопичувати, зберігати, кодувати, обробляти, створювати й передавати найрізноманітнішу інформацію), брати участь у його формуванні, сприяти інформаційній взаємодії у цій сфері. Під інформаційною культурою вчителя математики розуміємо сукупність його знань і вмінь, зорієнтованих на інформаційне забезпечення діяльності, створення, збирання, зберігання, опрацювання, подання й використання мультимедійної інформації, якою забезпечується цілісне бачення світу, його моделювання, передбачення результатів рішень, що їх приймає певна особистість.

Установлено, що з допомогою інформаційної культури можна сформувати такі креативні здібності студентів: уміння організувати свою працю із застосуванням засобів мультимедіа та інформаційних технологій; вибирати і формулювати цілі, здійснювати постановку завдань; легко і швидко вирішувати найрізноманітніші задачі на комп'ютері, використовуючи при цьому засоби мультимедіа - подібно до того, як істинно грамотна людина може вільно читати і писати; знаходити інформацію з різних джерел; користуватися автоматизованими системами пошуку, зберігання і обробки інформації; виділяти в інформації найбільш суттєве, а також другорядне; впорядковувати, систематизувати, структурувати добуті знання; комплексне, а не фрагментарне бачення інформації; встановлювати асоціативні зв'язки між інформаційними повідомленнями; інтерпретувати інформацію; переводити візуальну інформацію у вербальну знакову систему і навпаки; широко використовувати моделювання з метою вивчення різних об'єктів і явищ; реалізовувати аналіз інформаційних моделей; застосовувати різні види формалізації інформації; використовувати для аналізу процесів, які вивчаються, інформаційні та мультимедійні технології; розробляти ефективні алгоритми й реалізовувати їх на комп'ютері; інтерпретувати і аналізувати добуті результати; передбачати наслідки прийнятих рішень; знати і відстежувати особливості інформаційних потоків у сфері своєї фахової діяльності.

Системне використання мультимедійних засобів можливе впродовж вивчення навчальної теми, коли на кожному із занять використовуються лише окремі їхні елементи або їхні сполучення, а також повністю на окремих заняттях, коли застосовується цілісний комплекс. У залежності від змісту й мети заняття, особливостей підготовки студентів викладач застосовує засоби навчання з різним співвідношенням окремих елементів. Щоб доповнити свою інформацію, викладач звертається не тільки до підручника, а й до інших навчальних засобів, наприклад, вдається до використання комп'ютерних навчальних програм. Тому другою умовою формування креативності стало використання комп'ютерних навчальних програм як складових мультимедіа.

Для формування креативності в майбутніх учителів математики за допомогою комп'ютерних навчальних програм як засобів мультимедіа нами використано: ППЗ GRAN 1, GRAN-2D, GRAN-3D; програму „Advanced Grafer”, „Світ лінійної алгебри”, мультимедійні лекції з геометрії з теми: „Криві та поверхні другого порядку”, а також інші навчальні програми.

Встановлено, що цілеспрямоване використання комп'ютерних навчальних програм у вивченні математики сприяє підвищенню якості знань студентів, надає навчанню потрібної практичної важливості й зорієнтованості, допомагає формуванню і розвитку образного, логічного і творчого мислення, просторових уявлень, сприяє збагаченню досвіду, інтуїції, створює необхідні умови для інтенсифікації навчальної діяльності, наближує навчальний процес до певних наукових досліджень, до експерименту (формує креативність), сприяє індивідуалізації та диференціації навчання, гуманітаризації освіти, гуманізації навчального процесу. Під час такого навчання досягається найвищий рівень проблемності, на основі якого в студентів формуються нові пізнавальні навички, також і прийоми розумової діяльності, потреба в набутті студентами нових знань.

Застосування комп'ютерних навчальних програм дозволяє підвищити рівень знань і сформованості вмінь та навичок студентів (глибоке усвідомлення суті математичних понять, розуміння доведень теорем; дослідницький, творчий підхід до розв'язування задач та ін.)

Комп'ютерні навчальні програми різнопланово впливають на студентів: по-перше, студент може набути значно більше навчального матеріалу, порівняно з тим, коли він спілкується тільки з викладачем; по-друге, в студента формуються вміння працювати з програмами, вирішувати конкретні завдання; по-третє, такі технології готують студента до того, щоб стати особистістю в „інформаційному суспільстві”. Тому використання комп'ютерних навчальних програм з математики розвивають такі якості креативності студентів, як гнучкість, творчість, здібність працювати в більш, ніж одній професійній сфері, накопичувати інформацію з декількох галузей знань; просторове мислення (особливо наочно це проявляється під час вивчення курсів геометрії, тригонометрії, нарисної геометрії та креслення); формують творче мислення, спонукають використовувати дедуктивний спосіб пізнання, який більш економний, продуктивний, бо спонукає до засвоєння сутності процесів, їхніх закономірностей, головних ідей; розвивають здібності студентів до комунікативних дій; вміння експериментально-дослідницької діяльності; розвивають культуру навчальної діяльності і т.ін.

У дослідженні під технологією мультимедіа ми розуміємо полісередовище, яке поєднує в собі інтерактивні технології, котрі дозволяють комп'ютеру вводити, обробляти, зберігати, передавати і відображати (виводити) такі типи даних, як текст, графіка, анімація, звук, нерухомі зображення та відео; це й мультимедійна програма-оболонка, і продукт, зроблений на основі мультимедійної технології, і комп'ютерне оснащення.

Оволодіння майбутніми вчителями математики засобами мультимедіа в навчальному процесі передбачало знання й використання в процесі вивчення математики: текстових, електронних, графічних редакторів; комп'ютерної графіки; ГІС-технологій (геоінформаційних систем); електронних посібників; гіпертексту; мережі Internet; програми презентацій Microsoft PowerPoint.

Відзначено, що мультимедійні засоби навчання допомагають викладачеві сформулювати проблему, активізувати її сприймання, забезпечити міцне засвоєння знань, сприяють виробленню вмінь і навичок самостійного оволодіння знаннями. Їхня дидактична цінність також і в тому, що студенти сприймають не „готові” знання, а виконують пошукову роботу; мультимедійна програма завдяки своїй інформаційній насиченості подає навчальний матеріал за більш короткий проміжок часу. Надлишковий час може використовуватися для самостійної роботи або додаткового, поглибленого вивчення навчального матеріалу, повнішого усвідомлення навчальної інформації; мультимедійними засобами можна певною мірою забезпечити зворотний зв'язок „програма-студент-програма”, що становить обов'язкову умову проведення процесу навчання.

У розділі викладено методику експериментальної роботи, результати констатувального експерименту й дослідно-експериментальної перевірки ефективності розроблених педагогічних умов використання засобів мультимедіа для формування креативності в майбутніх учителів математики.

Констатувальний експеримент проводився з метою з'ясування реального стану проблеми нашого дослідження, оцінювалися наявні творчі можливості, креативний потенціал студентів, оцінювався вихідний рівень креативності. В процесі перевірки креативності студентів витлумачено такі її рівні: високий, середній і низький. Аналіз результатів констатувального експерименту засвідчив: високий рівень сформованості креативності виявлено у досить малої кількості студентів.

Мета формувального експерименту полягала в тому, щоб перевірити ефективність застосування запропонованих педагогічних умов використання засобів мультимедіа для формування креативності в майбутніх учителів математики; порівняти результати і наслідки формування креативності в студентів, котрі навчалися за традиційними методами, і тих, які були долучені до експериментального навчання. Передбачалося, що формування креативності також залежить від організації навчального процесу студентів, що він ефективніший за умови, якщо формувати цю якість за допомогою мультимедійних програм і засобів мультимедіа - під час їхнього використання на лекційних та практичних заняттях, також і під час самостійного опрацювання студентами навчального матеріалу з використанням запропонованих методів.

Для забезпечення вірогідності результатів дослідження, ефективність реалізації запропонованих педагогічних умов використання засобів мультимедіа для формування креативності майбутніх учителів математики нами перевірялася також за такими критеріями, як оригінальність, допитливість, уява, інтуїція, творче мислення, творче ставлення до професії, а також проведенням діагностичних зрізів, за допомогою яких можна було простежити формування в студентів досліджуваної якості.

Перевірка ефективності формування креативності мультимедійними засобами навчання проводилася за тими визначеними критеріями й методами, що й на констатувальному етапі, тобто, через проведення діагностичних зрізів. Про ефективність впливу запропонованих педагогічних умов формування креативності в майбутніх учителів математики засобами мультимедіа свідчать добуті нами результати дослідження (див. табл. 1, рис.1 та рис.2), в яких представлено рівні креативності до і після проведення експерименту для експериментальних і контрольних груп.

Таблиця 1 Динаміка креативності до і після проведення експерименту для експериментальних і контрольних груп

Рис. 1 Рівні креативності студентів до початку експерименту (у %)

Рис. 2 Рівні креативності студентів після проведення експерименту (у %)

Для перевірки нуль-гіпотези (формована креативність в експериментальних та контрольних групах студентів під час формувального експерименту однакова), ефективності запропонованих педагогічних умов формування креативності в майбутніх учителів математики використовувався непараметричний критерій згоди К.Пірсона . За всіма показниками на всіх етапах формування креативності з достовірністю 95% критерій Т виявився більшим за критичне значення Ткрит. Унаслідок цього нуль-гіпотеза відхиляється. Тому нами дійдено такого висновку: в процесі вивчення математики в експериментальних і контрольних групах формована креативність істотно відрізняється. Тобто, використання запропонованих педагогічних умов формування креативності якісним чином впливає на зміну креативності майбутніх учителів математики.

Унаслідок проведеної теоретичної та експериментальної роботи нами розв'язано поставлені дослідні завдання, запропонована гіпотеза знайшла своє підтвердження, мети досягнуто, через що наше дослідження можна вважати достатньою мірою завершеним.

Висновки

1. Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі теорії і практики вищої школи - формуванню творчої особистості вчителя, а саме - креативності у майбутніх учителів математики засобами мультимедіа. За умов реформування вищої школи особливого значення набуває проблема творчої підготовки студентів. Суспільству потрібні творчі кваліфіковані вчителі, які спроможні доброякісно втілювати в життя ідеї реформування шкільної математичної освіти. Актуальність роботи визначається теоретичною і практичною важливістю і недостатнім вивченням проблеми формування креативності у майбутніх учителів математики засобами мультимедіа.

2. Аналізом наукової, методичної, психологічної, педагогічної та філософської літератури з проблеми дослідження встановлено: загальноприйнятого визначення поняття креативність і дотепер немає. Під визначенням креативності розуміється сума інтелектуальних і особистісних якостей індивіда, його здатність до самостійного висування проблеми, генерування нових, оригінальних ідей, знаходження нетрадиційних і нешаблонних способів вирішення проблемних завдань.

3. Нами встановлено, що креативність вчителя математики виявляється:

- у наявності: абстрактного, критичного, логічного й творчого мислення (наочно-дійового, наочно-образного, інтуїтивного, творчого, теоретичного видів мислення); гнучкості, швидкості, оригінальності та самостійності мислення; просторового мислення; розвинутої уяви, фантазії, інтуїції, ініціативності; наявності інформаційної культури, вмінь здійснювати обробку інформації; конкретних, так і абстрактних знань;

- в здібності: робити логічні висновки, порівнювати, зіставляти; працювати в більше, ніж одній професійній сфері, нагромаджувати інформацію з кількох галузей знань; здібності до постановки нових проблем, здатність до аналізу, до перенесення досвіду розв'язування на інші задачі; до критичної перевірки і сортування інформації; до рефлексії: здатність до передбачення, проникливість у пошуках проблем та ін.; здібності до абстракції, до самостійного здобування знань, мислити нетривіально, готовність до сприйняття нового;

- у вмінні: генерувати певні задуми, гіпотези, здогадки, ідеї в процесі розв'язування завдань; узагальнювати і систематизувати; послідовно, логічно обґрунтовувати власні дії; застосовувати знання за нових умов, нерідко ускладнених, з елементами творчості, нестандартного підходу до досягнення поставленої мети; прогнозувати результати своєї діяльності, розробляти стратегію пошуку самостійних шляхів вирішення поставлених завдань, експериментально-дослідницької діяльності; вміння ефективно використовувати засоби мультимедіа.

4. На основі узагальнення результатів педагогічного дослідження нами виділено такі педагогічні умови формування креативності в майбутніх учителів математики: наявність інформаційної культури; використання комп'ютерних навчальних програм як складових мультимедіа; оволодіння майбутніми вчителями математики засобами мультимедіа в навчальному процесі.

5. Важливе завдання, котре постало нині перед системою освіти України, полягає в підвищенні рівня ефективності навчання студентів. Впроваджуючи нові знання, педагоги потребують забезпечення їх новими технологіями, коли поряд із традиційними використовуються і мультимедійні засоби навчання. Без знань комп'ютерних технологій, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією неможливо стати сучасним спеціалістом, котрий володіє певною професію. Впровадження мультимедійних технологій у навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів дозволяє підвищити якість знань, посилити мотиваційний аспект, а на цій основі і пізнавальний інтерес у студентів до підвищення рівня фахової підготовки та опанування навичками роботи із сучасними засобами комп'ютерної техніки, збільшити ступінь комп'ютерного забезпечення математичних дисциплін і дисциплін спеціалізації в процесі підготовки вчителів математики, достовірності й об'єктивності оцінювання знань.

Мультимедійні засоби навчання доцільно використовувати для ефективної організації процесу пізнання, створення на заняттях різноманітних проблемних ситуацій, впровадження у навчальний процес індивідуалізованих і колективних форм навчання, розвитку в студентів навичок пошукової діяльності, творчої ініціативи, продуктивного й критичного мислення, активізації пізнавальних мотивів, дослідницьких компонентів і самостійності в навчальній діяльності, вміння прогнозувати результати своєї діяльності, розробляти стратегію пошуку самостійних шляхів вирішення поставлених завдань, тобто креативності.

Отже, використання засобів мультимедіа у навчанні математиці дозволяє створити умови для самостійного набуття студентом знань за рахунок досконалої наочності, створюваної комп'ютером, реалізації методики проблемного навчання, автоматизації контролю навченості, що й дозволяє забезпечити ефективну реалізацію розвиваючого навчання, розвитку здібностей до творчості, креативності і формування психологічної готовності до самореалізації.

6. Застосування засобів мультимедіа до навчального процесу неминуче потребує створення й використання нових педагогічних технологій навчання, які повинні будуватися на основі психолого-педагогічних і дидактичних принципів. В іншому випадку важко розраховувати на ефективне використання мультимедіа-технологій у навчальному процесі.

7. У процесі дослідження під час оцінювання креативності студентів виділено її рівні: високий, середній і низький. Під час діагностики креативності на початку експериментального дослідження аналізом результатів кількісних показників проведеного констатувального експерименту встановлено: високий рівень креативності виявлено у досить малої кількості студентів. Тому умовою підвищення рівня креативності студентів стало для нас застосування запропонованих педагогічних умов формування креативності у майбутніх учителів математики.

8. Унаслідок формувального експерименту встановлено: під час вивчення математики в експериментальних і контрольних групах формована креативність істотно відрізняється. Виявлено статистичні зміни в розвитку креативності студентів експериментальних груп порівняно з контрольними: на 9% зросла кількість студентів із високим рівнем креативності і на 12% кількість студентів із середнім рівнем креативності. На цій основі ми дійшли висновку, про можливість і доцільність використання запропонованих нами педагогічних умов використання засобів мультимедіа для формування креативності у студентів, котрі якісним чином впливають на підвищення рівня креативності в майбутніх учителів математики. Цим підтверджується ефективність запропонованої нами методики формування креативності у майбутніх учителів математики засобами мультимедіа.

На основі проведеної експериментальної роботи нами укладено методичні рекомендації, які стосуються формування креативності в майбутніх учителів математики засобами мультимедіа, що використовуються у навчальній діяльності студентів математичних спеціальностей.

Проведене нами дослідження, певна річ, не вичерпує всіх аспектів проблеми формування креативності у майбутніх учителів математики. Подальшого вивчення потребують: методи формування креативності в майбутніх учителів інших спеціальностей; питання вдосконалення організації навчального процесу з використанням мультимедійних технологій навчання й розвитку креативності студентів педагогічних ВНЗ на всіх етапах навчання.