Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський ДЕРЖАВНИЙ університет

імені Івана Франка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Копил Галина Олексіївна

Житомир - 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті вищої освіти АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Козлакова Галина Олексіївна,

Інститут вищої освіти АПН України,

провідний науковий співробітник, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Пометун Олена Іванівна,

Інститут педагогіки АПН України,

завідувач лабораторії суспільствознавчої освіти, м. Київ.

кандидат педагогічних наук, доцент

Гришкова Раїса Олександрівна,

Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили,

завідувач кафедри іноземних мов.

Загальна Характеристика роботи

Актуальність дослідження. У часи економічних перетворень на шляху до повноцінних ринкових відносин, Україна потребує висококваліфікованих економістів, спроможних працювати як у вітчизняній, так і в міжнародній економіці. Процеси інтеграції світової спільноти, зокрема в галузі економіки, призводять до змін у вимогах, що висуваються до кваліфікаційної характеристики сучасного економіста. За цих умов особливого значення набувають такі якості випускника вищого навчального закладу, як високий професіоналізм, ініціативність у вирішенні нетрадиційних задач, мобільність, креативність, здатність до самоосвіти, до налагодження ділових контактів з іноземними партнерами та кваліфікованої професійної діяльності в іншомовному середовищі. Невід'ємною частиною професійної компетентності сучасного фахівця міжнародної економіки мають бути інтеркультурологічні знання і вміння запроваджувати їх у практику своєї діяльності.

Важливість формування професійної компетентності у майбутніх фахівців міжнародної економіки визначається декількома чинниками: по-перше, специфікою їх професійних обов'язків, що безпосередньо має відношення до вирішення економічних проблем; по-друге, зростаючими вимогами ринкової економіки до професійної компетентності фахівців; по-третє, необхідністю формування у нової генерації спеціалістів системи професійних особистісних якостей та знань (діловитості, компетентності, підприємливості, мобільності, відповідальності, вміння аналізувати економічні ситуації і приймати обґрунтовані рішення, вміння орієнтуватись в іншомовному діловому середовищі завдяки не лише знанням іноземної мови, а й наявності інтеркультурологічної компетенції).

Упродовж останніх десятиліть з'явились психолого-педагогічні дослідження з проблеми підготовки майбутніх фахівців в економічному університеті. Аналіз соціологічної, педагогічної, культурологічної та економічної літератури свідчить про те, що проблема формування професійної компетентності з різних наукових позицій завжди цікавила науковців, але особливої актуальності вона набула останнім часом, у трансформаційний період нашої держави. Досліджувана проблема формування професійної компетентності, окремі її аспекти знайшли висвітлення у наукових дослідженнях багатьох учених, а саме: філософсько-методологічного підходу (В.П. Андрущенко, Ю.Л. Афанасьєв, В.В. Бондаренко, Г.П. Васянович, Д.М. Джола, О.А. Дубасенюк, І.А. Зязюн, В.А. Козаков, В.Г. Кремень, М.І. Михальченко, О.Г. Романовський, П.Ю. Саух, та ін.); вивчення окремих видів професійної компетентності (М.О. Богатирьова, І.А. Воробйова, В.В. Сафонова, В.М. Топалова - соціокультурної компетенції; О.О. Вишневська - ділової культури; Р.О. Гришкова, Н.А. Ігнатенко, В.О. Калінін - формування іншомовної соціокультурної компетенції; М.М. Лєвшин, Т.О. Плеханова - формування інформаційної культури у професійній підготовці майбутніх економістів; В.А. Лівенцова - культури професійного спілкування майбутніх менеджерів; В.Н. Приходько - економічної культури, Л.О. Савенкова - комунікативної компетентності; В.Г. Черевко - комунікативної компетентності майбутнього менеджера у процесі професійної підготовки); підготовки фахівців у економічному університеті (Л.В. Волкова - іншомовної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів фінансово-економічного профілю; Н.Л. Замкова - формування професійних якостей майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності у процесі вивчення іноземних мов; Є.А. Іванченко - формування професійної мобільності майбутніх економістів; О.В. Михайлов - соціальної зрілості студентів економічного профілю; І.Б. Міщенко - психолого-педагогічної компетентності майбутніх викладачів економіки; В.І. Владимирова, Л.О. Сікорська - формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів у процесі вивчення іноземних мов; І.І. Тимченко - комунікативної культури; М.О. Хусаінова - становлення професійної позиції майбутніх менеджерів; О.М. Яцишин - формування мотивації вивчення іноземної мови студентами економічних спеціальностей та ін.).

Однак результати аналізу наукової літератури переконують, що проблема формування професійної компетентності у майбутніх фахівців з міжнародної економіки недостатньо висвітлена.

Актуальність проблеми в теорії та практиці та її недостатня розробленість у психолого-педагогічній літературі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою комплексної наукової теми Інституту вищої освіти АПН України „Теоретично-методологічні засади підвищення якості природничої та інженерної освіти” (РК 0103U000958). Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Інституту вищої освіти АПН України (протокол № 6 від 30. 06. 2004 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології (протокол № 9 від 23. 11. 2004 р.).

Об'єктом дослідження є професійна підготовка майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов.

Предмет дослідження - формування інтеркультурологічної компетенції майбутніх фахівців з міжнародної економіки як системоутворювального чинника їхньої професійної компетентності.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити педагогічні умови, форми і методи, що забезпечують формування професійної компетентності майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов.

Гіпотеза дослідження. Формування професійної компетентності у майбутніх фахівців з міжнародної економіки буде ефективним, якщо: у навчальному процесі реалізовуватиметься науково обґрунтована модель формування інтеркультурологічної компетенції як системоутворювального чинника вказаної компетентності; забезпечуватиметься належна мотивація навчального процесу з формування професійної компетентності майбутніх фахівців з міжнародної економіки; впроваджуватимуться комунікативний підхід до вивчення іноземних мов та прийоми рефлексивної діяльності студентів у процесі формування інтеркультурологічної компетенції.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження були поставлені наступні завдання:

1. Визначити сутність і структуру професійної компетентності фахівця з міжнародної економіки, та конкретизувати зміст поняття „інтеркультурологічна компетенція фахівця з міжнародної економіки”.

2. З'ясувати критерії та показники рівнів сформованості інтеркультурологічної компетенції у майбутніх фахівців з міжнародної економіки.

3. Науково обґрунтувати та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови, що сприяють формуванню інтеркультурологічної компетенції у майбутніх фахівців з міжнародної економіки.

4. Розробити та експериментально перевірити модель формування інтеркультурологічної компетенції у майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов.

5. Сформулювати методичні рекомендації з формування інтеркультурологічної компетенції у студентів економічних ВНЗ при вивченні іноземних мов.

Методологічною основою дослідження є принципи науковості та об'єктивізму, теорія наукового пізнання, положення про формування всебічно розвиненої особистості, системний, дяльнісний та особистісно орієнтований підходи до виховання як інструменти дослідження та оцінювання педагогічної діяльності, теорія соціальної компетентності, сучасні теоретичні обґрунтування інноваційного підходу до змісту і форм організації навчально-виховного процесу у вищих економічних навчальних закладах, новітні дослідження педагогіки вищої школи, принцип професійної спрямованості навчання у вищій школі, новітні дослідження з проблем міжкультурної комунікації.

Теоретичну основу дослідження становлять теоретико-методологічні та культурологічні аспекти проблеми формування фахівців нової генерації (В.П. Андрущенко, Л.С. Горбунова, В.Г. Кремень, М.І. Михальченко та ін.); концепції розвитку освіти в сучасних умовах (А.М. Алексюк, К.В. Корсак, В.Д. Онищенко та ін.); інноваційні тенденції сучасної професійної освіти (І.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало, О.Г. Романовський та ін.), компетентнісного підходу в освіті (О.В. Бондарєва, Е.Ф. Зеєр, І.О. Зимня, А.К. Маркова, Р.П. Мильруд, О.І. Пометун та ін.), методики викладання економічних дисциплін (О.В. Аксьонова, В.А. Козаков та ін.); наукові положення про інтеркультурологічну компетенцію (Л. Бредела, М. Кассон, Е. Мюллер-Нойман, В. Фішер, Г. Хофстеде та ін), міжкультурну комунікацію (С.Г. Тер-Мінасова, Х. Хершген та ін.); основи лінгвопедагогіки (В. Гумбольдт, Г.В. Онкович, М. Хомський, Д. Хаймс та ін.); теорії мотиваційного забезпечення навчального процесу вивчення іноземних мов (А.А. Алхазишвілі, О.М. Леонтьєв, А.К. Маркова та ін.), комунікативного підходу до навчання (Ф.С. Бацевич, В.А. Звєгінцев, Г.О. Китайгородська, Ю.І. Пассов, Л.О. Савенкова, Д. Хаймс та ін), рефлексивного підходу у професійній підготовці спеціалістів (М.Ю. Варбан, Ю.Н. Кулюткін, О.В. Лушпаєва, А.А. Реан, Е.Г. Юдін та ін.).

Для вирішення поставлених у дослідженні завдань, перевірки сформульованої гіпотези використовувався комплекс взаємопов'язаних теоретичних та емпіричних методів дослідження: теоретичні методи: аналіз вітчизняної, зарубіжної наукової, методичної та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; синтез, порівняння, моделювання, систематизація, узагальнення використовувалися з метою вивчення суті і структурних компонентів професійної компетентності економістів; емпіричні методи: психолого-педагогічні, мотиваційні та соціологічні дослідження, педагогічні спостереження, анкетування, тестування, вивчення та узагальнення існуючого досвіду викладання; педагогічний експеримент використовувався з метою перевірки ефективності обґрунтованих педагогічних умов формування професійної компетентності у майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов; прогностичні: екстраполяція на основі врахування результатів формуючого експерименту; методи математичної статистики, за допомогою яких опрацьовувалися отримані дані і встановлювалися кількісні залежності між досліджуваними явищами та процесами.

Експериментальною базою дослідження є Київський національний економічний університет (КНЕУ) імені Вадима Гетьмана, а саме факультет міжнародної економіки і менеджменту та факультет права.

Дослідження проводилося в три етапи. На першому етапі (2001-2002 рр.) опрацьовано наукові джерела з досліджуваної проблеми; визначено предмет, мету, основні завдання дослідження, розроблено методологічний апарат, розроблено програму експериментального дослідження.

На другому етапі (2002-2005 рр.) визначено критерії, показники і рівні сформованості інтеркультурологічної компетенції у студентів, обґрунтовано педагогічні умови ефективного впливу на розвиток професійної компетентності майбутніх фахівців з міжнародної економіки; розроблено модель формування інтеркультурологічної компетенції майбутніх фахівців з міжнародної економіки в процесі вивчення іноземних мов; проведено констатувальний та формувальний етапи експерименту.

На третьому етапі (2005-2006 рр.) проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи, сформульовано наукові висновки і практичні рекомендації щодо підвищення ефективності формування професійної компетентності у майбутніх фахівців з міжнародної економіки; проведено апробацію результатів дослідження за межами експериментальної бази.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше визначено поняття „інтеркультурологічна компетенція фахівця з міжнародної економіки”, сутність цього поняття, її структура та роль у формуванні професійної компетентності майбутнього фахівця з міжнародної економіки як системоутворювального чинника; обґрунтовано та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови формування інтеркультурологічної компетенції майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов: належне мотиваційне забезпечення навчального процесу з формування професійної компетентності; впровадження комунікативного підходу до вивчення іноземних мов та застосування прийомів рефлексивної діяльності студентів у формуванні інтеркультурологічної компетенції; розроблено модель формування інтеркультурологічної компетенції у майбутніх фахівців з міжнародної економіки;

конкретизовано поняття “професійна компетентність майбутнього фахівця з міжнародної економіки” та уточнено сутність та структуру професійної компетентності фахівця з міжнародної економіки;

подальшого розвитку набули положення щодо впровадження у навчальний процес вищих економічних навчальних закладів сучасних форм, методів і засобів з метою формування професійної компетентності майбутніх фахівців у процесі вивчення іноземних мов.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що основні положення, результати дисертації, висновки можуть бути використані при вивченні та викладанні як німецької, так і інших іноземних мов із застосуванням традиційних і сучасних засобів навчання та нових інформаційних і телекомунікаційних технологій з метою формування професійної компетентності у студентів. Розроблено курс німецької мови для дистанційного навчання, який вміщує розділ з системою текстів, вправ та тестів для формування інтеркультурологічної компетенції, а також методичні рекомендації з формування інтеркультурологічної компетенції у студентів економічного ВНЗ при вивченні іноземних мов.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, факультету міжнародної економіки і менеджменту та факультету права (довідка від 27. 12. 2006 р.) та Західнодонбаського приватного інституту економіки і управління (довідка № 164 від 02. 02. 2007 р.).

Вірогідність результатів та висновків дослідження забезпечується теоретичним та методичним обґрунтуванням його вихідних положень, адекватністю використаних методів дослідження його меті та завданням, підтвердженням основних положень гіпотези, результатами педагогічного експерименту, поєднанням кількісного та якісного аналізу результатів.

Особистий внесок автора в роботах, виконаних у співавторстві, полягає: 1) у навчально-методичному посібнику „Ділова німецька мова” в укладанні розділів „Markt”, „Marketing”, „Management” та „Messen und Ausstellungen”; 2) у статті „Сучасні аспекти європейської політики вивчення іноземних мов в університетах” у висвітленні сучасних тенденцій вивчення іноземних мов у вищих навчальних закладах Європи.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на Міжнародній науково-практичній конференції „Мова і культура” (Київ, 2004), всеукраїнських науково-практичних конференціях „Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи” (Київ, 2003), „Вища технічна освіта: проблеми та перспективи розвитку в контексті Болонського процесу” (Київ, 2005), „Актуальні проблеми особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу в системі безперервної освіти” (Кременець, 2004), щорічних звітних науково-практичних конференціях „Навчальні інновації та їх вплив на якість університетської освіти” (Київ, 2003), „Методичні та практичні аспекти застосування та розвитку системи контролю знань в університеті” (Київ, КНЕУ, січень, 2004), „Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів” (Київ, 2005).

Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано 14 одноосібних наукових статей, одна у співавторстві, 6 з яких надруковано у фахових виданнях. Видано один навчальний посібник (у співавторстві).

Структура та обсяг дисертації зумовлені логікою наукового дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (350 найменувань, з них 68 іноземною мовою), містить 6 рисунків, 16 таблиць та 12 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 246 сторінок друкованого тексту, з яких 178 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертації

У вступі обґрунтована актуальність теми і ступінь її дослідженності; визначено об'єкт, предмет, мету та завдання, гіпотезу й етапи дослідження; сформульовано методи наукового пошуку і завдання дослідження, наукову новизну, практичне значення; вказано дослідну базу, апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - „Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності майбутніх фахівців з міжнародної економіки” - здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, а саме - сутності та структури професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки, ролі іноземних мов у професійній підготовці майбутніх фахівців з міжнародної економіки; досліджено інтеркультурологічну компетенцію (ІК) та доведено, що вказана компетенція є системоутворювальним чинником професійної компетентності фахівця з міжнародної економіки; обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування ІК у майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов та проаналізовано дидактичну роль технічних засобів навчання у формуванні професійної компетентності студентів при вивченні іноземних мов.

Аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми засвідчив актуальність і нагальність проблеми професійної компетентності у професійному становленні сучасного фахівця, виходячи з чого можна стверджувати, що структурні компоненти категорії ”професійна компетентність”, запропоновані дослідниками і педагогічною практикою, далеко не є вичерпними. Відтак стає очевидним, що її структура є динамічним явищем, оскільки еволюція економічного розвитку та ринку праці на кожному етапі вносять свої корективи. Конкурентоспроможність професійної компетентності фахівців визначають ті компетенції, які найбільше характеризують їх професійну діяльність і її змістовий аспект. Для фахівців з міжнародної економіки це є інтеркультурологічна компетенція.

Відповідно до цього та враховуючи результати наукових досліджень щодо структури професійної компетентності, визначено наступні компоненти професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки: мотиваційно-ціннісний, інформаційно-перцептивний та операційно-дієвий. Кожний компонент має характерний змістовий аспект, виражений у наступних складниках. Мотиваційно-ціннісний компонент професійної компетентності фахівців міжнародної економіки включає наявність інтересу до поглибленого вивчення фахових дисциплін; усвідомлення значущості компетенцій, безпосередньо пов'язаних з міжнародною економічною діяльністю для професійної компетентності майбутньої професійної діяльності; прагнення до набуття конкурентоспроможних компетенцій, умінь і навичок; прагнення до особистісного самовизначення та самореалізації у професійному середовищі; об'єктивність і самокритичність в оцінці досягнутого рівня розвитку власної професійної компетентності.

Інформаційно-перцептивний компонент професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки включає здатність до компетентного сприйняття та аналізу професійно важливої інформації; адекватність творчого реагування на професійно важливі аспекти у змісті досліджуваного матеріалу; збільшення швидкості понятійної та мовної реакції на професійно важливі аспекти, що виявляються у вербальній і невербальній активності комунікантів; здатність/уміння вивчати та збагачувати за досліджуваним матеріалом знання підприємницької та корпоративної культури ділового середовища країни, мова якої вивчається; здатність не лише до порозуміння з діловими партнерами, а й до запозичення кращих зразків підприємницької культури у вітчизняній економіці.

Операційно-дієвий компонент професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки виявляється в умінні застосовувати набуті професійно важливі знання у професійній діяльності з оптимальною користю; реалізовувати пріоритетні компетенції, властиві галузі міжнародної економіки; компетентно спілкуватись з іноземними діловими партнерами, а саме: умінні розуміти позицію співрозмовника, уявляти себе на його місці, вести розмову з ним за його правилами зі своєю метою; критично оцінювати свою мовленнєву та ділову поведінку щодо доречності та доцільності, відповідно до ситуації спілкування; налагоджувати довірливий контакт із співрозмовником, створювати атмосферу діловитості, порозуміння, компетентно та переконливо досягати поставленої мети; передбачати конфліктні ситуації на інтеркультурологічному підґрунті та запобігати їм.

У дослідженні доведено, що саме змістові аспекти складника (інтеркультурологічної компетенції) досліджуваної системи (професійної компетентності) наповнюють змістом структуру професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки, тому в структурі професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки ІК виступає як системоутворювальний чинник.

З'ясовано і доведено, що інтеркультурологічна компетенція може бути системоутворювальним чинником формування професійної компетентності майбутніх фахівців з міжнародної економіки завдяки: 1) актуальності культурологічного підходу як принципу підготовки студентів до професійної діяльності; 2) розвитку та значенню компетентнісного підходу в теорії та практиці сучасної професійної освіти; 3) стратегічному значенню володіння іноземними мовами в межах фаху міжнародної економіки.

Результати аналізу наукових досліджень дозволяють нам дійти висновку щодо психолого-педагогічних умов, які сприяють формуванню досліджуваного виду професійної компетентності. До вказаних умов належать:

- належне мотиваційне забезпечення навчального процесу з формування інтеркультурологічної компетенції;

- впровадження комунікативного підходу до вивчення іноземних мов;

- застосування прийомів рефлексивної діяльності студентів у формуванні інтеркультурологічної компетенції.

Дослідження засвідчило, що мотиваційне забезпечення процесу формування ІК майбутніх фахівців з міжнародної економіки передбачає посилення інтересу до вдосконалення іноземної мови та формування професійної компетентності; оптимальний підбір матеріалу з метою зміцнення всіх складових мотивації: потреб, інтересів, емоцій, самих мотивів; формування стійкого рівня мотивації навчання завдяки добору відповідних навчальних матеріалів, що виступають когнітивними, комунікативними, професійними цінностями, які носять творчий характер, стимулюють розумову активність студентів; посилення мотивації з метою стимулювання самостійного оволодіння знаннями; заохочення до розвитку творчої ініціативи у комунікативній діяльності з метою формування ІК.

Впровадження комунікативного підходу до вивчення іноземних мов дає можливість створити природні умови спілкування, наближає навчальний процес до реальних мовленнєвих ситуацій, сприяє розвитку пізнавальної активності особистості в процесі самостійного надбання знань, умінь і навичок.

Застосування прийомів рефлексивної діяльності студентів у формуванні інтеркультурологічної компетенції забезпечує формування критичного підходу майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі спілкування як до самого себе, так і до своїх висловлювань, рівня та якості свого мовлення, а також до таких самих показників професійної діяльності іншомовного ділового партнера.

У другому розділі - „Експериментальне дослідження формування ІК фахівців з міжнародної економіки” - описано організацію, діагностування, проведення та аналіз результатів експериментального дослідження, які здійснювались на основі розробленої нами структурної моделі формування ІК. Вказана модель містить чотири блоки: цільовий, організаційно-змістовий, реалізації та оцінно - результативний (рис. 1).

Завдяки мотиваційному, когнітивному та діяльнісному критеріям рівнів сформованості ІК професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки та їх показникам нами вирізнено рівні сформованості ІК студентів - творчий (високий), достатній (середній) та елементарний (низький).

Творчий рівень ІК характерний для майбутніх фахівців, у яких, завдяки глибокому усвідомленню значущості ІК для їх професійної діяльності, чітко виражена висока вмотивованість, яка виявляється у потребі постійного поглибленого удосконалення іноземних мов. Для них характерне надзвичайне прагнення до особистісного самовизначення та самореалізації у професійному середовищі. Для вказаного рівня сформованості ІК характерна здатність швидко розпізнавати та інтерпретувати із загального змісту інтеркультурологічні аспекти, адекватно та творчо реагувати на них, вивчати та збагачувати свої знання підприємницької культури країни, мова якої вивчається; спроможність найкращим чином порозумітись з діловими партнерами та високі уміння застосовувати інтеркультурологічні знання у міжкультурному діловому спілкуванні.

Фахівці, які відповідають достатньому рівню сформованості ІК, мають достатній інтерес до поглибленого вивчення іноземних мов.

Рис. 1. Структурна модель процесу формування інтеркультурологічної компетенції у майбутніх фахівців з міжнародної економіки

Значущість ІК для свого професійного розвитку вони усвідомлюють у загальному плані, мають достатні прагнення до самовизначення та самореалізації у професії, посередньо оцінюють досягнутий рівень розвитку власної ІК. Представники цього рівня, як правило, здатні вирізняти інтеркультурологічні аспекти, що не потребують інтерпретації; достатньо впевнено взаємодіяти з зарубіжними діловими партнерами за сприятливих умов діяльності. Вони можуть спілкуватися із зарубіжними діловими партнерами завдяки їх доброму володінню іноземною мовою професійного спрямування; достатньо обізнані у підприємницькій культурі ділових партнерів, застосовують інтеркультурологічні знання у міжкультурному діловому спілкуванні частково. відповідно до мотиваційного та когнітивного критерію сформованості достатнього рівня.

Для елементарного рівня володіння ІК характерним є низький рівень мотивації щодо удосконалення іншомовних знань, тому прагнення до особистісного самовизначення у професійному середовищі не пов'язані з набуттям ІК та слабо розвинена об'єктивність і самокритичність в оцінці досягнутого рівня власної ІК. Ці студенти, як правило, не здатні критично оцінювати інтеркультурологічну інформацію, з'ясовувати, вірно інтерпретувати та адекватно реагувати на неї, не спроможні передбачати конфліктні ситуації на інтеркультурологічному підґрунті та запобігати їм. Фахівці цього рівня характеризуються низьким рівнем креативності, водночас вони мають певні переваги на ринку праці перед іншими спеціалістами головним чином через те, що добре володіють іноземною мовою фахового спрямування.

Опитування викладачів іноземних мов факультету міжнародної економіки щодо формування ІК у студентів засвідчило актуальність та необхідність формування вказаної компетенції. Переважна більшість викладачів (87 %) розуміє наявність у студентів інтерес до інформації інтеркультурологічного змісту, що вимагає для проведення занять пошуку додаткового навчального матеріалу. Про те, що ІК є складником професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки, свідчить той факт, що 91% викладачів (21% постійно і 70% - частково) включають питання чи завдання інтеркультурологічного змісту у підсумкові тести оцінювання успішності студентів.

Оцінка наявних у навчальному фонді інформаційних джерел з точки зору можливості їх застосування з метою формування ІК засвідчила їх недостатню кількість.

У результаті проведеного аналізу рівнів володіння студентами ІК у аудитивній та мовленнєвій діяльностях за відповідними аспектами (мовні, мовленнєві, інтерпретаційні), виявилось, що більшість студентів обох груп знайшли інтеркультурологічні аспекти у мовному викладі матеріалу (аудіювання: ЕГ - 62,2%, КГ - 65,5%; мовлення: ЕГ - 63,1%, КГ - 67,3%). Результати вирізнення студентами інтеркультурологічної інформації у мовленнєвому повідомленні виявились значно нижчими (аудіювання: ЕГ - 27,4%, КГ - 24,8%; мовлення: ЕГ - 25,5%, КГ - 23,7% ). Найнижчий рівень умінь вирізняти інтеркультурологічні аспеки студенти показали під час інтерпретації запропонованої інформації (аудіювання: ЕГ - 10,5%. КГ - 9,7%; мовлення: ЕГ - 11,4, КГ - 9%). На констатувальному етапі експериментального дослідження з'ясовано сутність розуміння студентами структури їх професійної компетентності, а також структури їх ІК; проведено вимірювання рівнів сформованості ІК у майбутніх фахівців з міжнародної економіки до проведення формувального етапу експерименту. За результатами констатувального етапу експерименту встановлено, що високий (творчий) рівень сформованості ІК мають 9,3% студентів експериментальних груп (ЕГ) та 8,9% студентів контрольних груп (КГ), середній (достатній) рівень сформованості мають 53,2% студентів ЕГ та 49,7% КГ; низький (елементарний) наявний у 37,5% студентів ЕГ та 41,4% КГ (див. таблицю 1).

За результатами самооцінки студентів бажаного рівня сформованості та сформованості ІК у них за їх уявленням, які вираховувались методом рангової кореляції Спірмена, емпіричний коефіцієнт рангової кореляції r_s обох груп - (0,188 ЕГ), (0,242 КГ) та критичного (0,482) при рівні статистичної значимості 0,05 показники емпіричних коефіцієнтів рангової кореляції менші r_s критичного, тобто рівень сформованості якостей та вмінь ІК студентів за результатами самооцінки слабко виражений і мало відрізняється від нульового рівня в обох групах. Це свідчить також про недостатню сформованість мотиваційно-ціннісного компонента професійної компетентності майбутніх фахівців з міжнародної економіки.

У результаті аналізу наукової літератури та узагальнення результатів експериментальних досліджень, розроблено змістовий аспект та етапи здійснення формувального експерименту з оволодіння майбутніми фахівцями інтеркультурологічною компетенцією.

У розділі здійснено експериментальну перевірку моделі формування ІК у майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов. В експериментальному навчальному процесі з формування ІК у процесі вивчення іноземних мов задіяно комплекс методів - системний, комунікативний, рефлексивний, опитування, спостереження, самооцінки, контент-аналізу, рангової кореляції Спірмена, Ст'юдента, з'ясування, інтерпретації, діалогу, рольових ігор, дискусії, бесіди, інтерв'ю, що свідчить про наявність певної методики. Для досягнення позитивних результатів у формуванні ІК були оптимально підібрані методи та засоби навчання. У межах нашого наукового дослідження у навчальному процесі використовувались, окрім традиційних, технічних, також сучасні засоби навчання, а саме - комп'ютер, причому переважне застосування того чи іншого засобу залежить від етапу формування ІК.

Дослідження підтвердило, що на етапі опрацювання друкованих джерел, завдяки правильно підібраній інформації, студенти починають усвідомлювати поняття „інтеркультурологічна компетенція” та її роль у їх професійній компетентності, тобто відбувається процес систематизації якостей, умінь та навичок економістів-менеджерів. Достатня увага приділялась тренуванню діалогічного мовлення, що зумовлено однією з основних навчальних цілей - розуміння аудіотекстів відповідно до поданих у них реальних ситуацій і адекватному на них реагуванню.

Відеосюжети, які пропонувались студентам на практичних заняттях, слугували необхідною основою та зразком для проведення наступного етапу формувального експерименту - ділових ігор. Під час їх проведення посилювалось розуміння вербальної та невербальної інтеркультурологічної інформації та успішно тренувались уміння інтеркультурологічного ділового спілкування

У дослідженні вказано, що важливою складовою формувального етапу експерименту є застосування комп'ютера, що забезпечило: значний обсяг навчального матеріалу, гнучкість, відкритість до доповнень, поновлень, зручну систему тренуючих, навчальних, контролюючих та підсумкових тестів та вправ.

Аналіз результатів експериментального дослідження підтвердив ефективність пропонованої моделі. Після проведення експерименту значно зросла вмотивованість та уявлення студентів про ІК та володіння нею студентами. Рівень усвідомлення значущості ІК та володіння нею (підрахунки проводились за методом рангової кореляції Спірмена) в ЕГ зріс більше, ніж у КГ (ЕГ -r_{s емп}(0,789) _> r_{s кр} (0,482) та КГ - r_{s емп}(0,304) _< r_{s кр} (0,482) ).

Про динаміку формування ІК у студентів свідчать також результати вимірювань інтеркультурологічних умінь та навичок студентів за видами комунікативної діяльності (аудіювання та говоріння). Результати аудіювання показали, що до проведення експерименту студенти обох груп зосереджувались переважно на інтеркультурологічних аспектах мовного плану, у ході експерименту розуміння студентів у відсотковому відношенні змістилось у бік мовленнєвих (ег - 10,3%, КГ - 8,4%) та інтерпретаційних аспектів (ЕГ - 18,7%, КГ - 7%).

У результаті проведення формувального етапу експерименту значно підвищились рівні сформованості ІК у студентів ЕГ (19,32%) порівняно з КГ (6,15%), що підтвердилось також розрахунками за критерієм Ст'юдента - t_емп(2,64) > t_крит(2,05), що свідчить про статистичну достовірність порівнюваних середніх результатів ЕГ до і після експерименту. У свою чергу, отриманий t-критерій Ст'юдента свідчить про те, що в ЕГ після застосування методики формування інтеркультурологічної компетенції дійсно відбулися позитивні зміни. А це свідчить про ефективність даної методики.

Результати діалогічного мовлення показали, що більші можливості у мовленнєвому вираженні інтеркультурологічних аспектів виявлено в ЕГ (у репліках, що стимулюють партнера до розмови). Цей показник збільшився на 20,2% (в КГ - на 9,9%); у кількості висловлювань (фраз), які характеризують прояв толерантності (запобігання конфліктних ситуацій) показник збільшився на 12,1% (в КГ - на 6%).

Дослідження засвідчило, що після проведення наукового експерименту очевидна динаміка рівнів ІК у відсотковому відношенні (зростання в обох групах). Низький рівень зменшився в КГ на 9,3%, в ЕГ - на 10,5%; середній рівень зріс в обох групах - в КГ на 5,9%, в ЕГ - на 7,9%. Найбільша різниця у досягненнях студентів у межах експерименту засвідчила показник вищого рівня - у КГ він зріс на 1,8%, а в ЕГ - на 12,6% (таблиця 1).

Таблиця 1.

Динаміка рівнів розвитку інтеркультурологічної компетенції експериментальних і контрольних груп (у %)

Рівні	ЕГ	КГ
	До експ.	Після експ.	До експ.	Після експ.
	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
Творчий (високий)	9	9,3	23	21,9	8	8,9	11	10,7
Достатній (середній)	54	53,2	61	61,1	51	49,7	55	55,6
Елементарний (низький)	37	37,5	16	17	41	41,4	34	33,7
Всього	103	100	103	100	99	100	99	100

Отже, отримані результати щодо рівня сформованості ІК у ЕГ якісно перевищили дані як учасників констатувального етапу експерименту, так і аналогічні показники КГ. Проведений аналіз коефіцієнту рангової кореляції підтвердив вірогідність одержаних даних. Таким чином, експериментальна робота мала позитивні результати і в цілому підтвердила припущення, що реалізація теоретичних положень, обґрунтованих у першому розділі, призведе до оптимізації процесу формування професійної компетентності майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретично узагальнене й нове розв'язання проблеми формування професійної компетентності у майбутніх фахівців з міжнародної економіки, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов і методики, які сприяють успішності формування професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов.

Результати теоретичного й експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для наступних висновків:

1. Професійна компетентність майбутніх фахівців з міжнародної економіки - це важлива характеристика діяльності фахівця, його інтегральна якість, що є синтезом базових (професійних), надпрофесійних знань, умінь, навичок та особистісних професійно важливих якостей. Структурними компонентами професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки є: мотиваційно-ціннісний, інформаційно-перцептивний та операційно-дієвий. Системоутворювальним чинником цієї компетентності є інтеркультурологічна компетенція. Вона розглядається нами як інтегративна якість особистості, що передбачає усвідомлення мотивів професійної діяльності та визначення пріоритету інтеркультурологічних знань, умінь для професійного розвитку й самовдосконалення, інтегрує в собі знання, вміння і навички фахівця у галузі міжнародної економіки, які дозволяють швидко та ефективно здійснювати професійну діяльність в умовах міжкультурного діалогу на інформаційно-перцептивному (здатність розпізнавати та інтерпретувати інтеркультурологічні аспекти та творчо реагувати на них) та операційно-дієвому (вміння застосовувати інтеркультурологічні знання у міжкультурному діловому спілкуванні) рівнях.

2. Критеріями ІК майбутніх фахівців з міжнародної економіки нами визначено: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний. Для кожного критерію було виокремлено певні показники. На основі виділених критеріїв та їх показників визначено й охарактеризовано три рівні сформованості ІК студентів з міжнародної економіки: творчий, достатній, елементарний.

3. Науково обґрунтовано та експериментально перевірено, що підвищення ефективності формування професійної компетентності майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов забезпечується завдяки дотриманню таких педагогічних умов: належне мотиваційне забезпечення навчального процесу з формування ІК; впровадження комунікативного підходу до вивчення іноземних мов; застосування прийомів рефлексивної діяльності студентів у формуванні ІК. Створення відповідних психолого-педагогічних умов формування професійної компетентності дозволило отримати позитивну динаміку зростання компетентності студентів ЕГ з високим рівнем (з 9,3% до 21,9%) та зниження в групах з низьким рівнем (з 37,5% до 17%), що підтвердило узагальнення та порівняння емпіричних і статистичних даних початкового та заключного етапів експерименту.

4. З метою формування ІК у майбутніх фахівців з міжнародної економіки було розроблено структурну модель, яка впроваджувалась на формувальному етапі дослідження, що передбачало реалізацію визначених блоків: цільового (мета, підходи, принципи, компоненти), організаційно-змістового (три етапи дослідження - констатувальний, формувальний та підсумковий), блоку реалізації (педагогічні умови - організація мотиваційного забезпечення навчального процесу, застосування комунікативного підходу у процесі навчання, запровадження рефлексивного підходу; методичне забезпечення - форми, методи, засоби, умови реалізації) та оцінно-результативного (критерії, рівні, результат).

5. У результаті проведення дослідження сформульовано систему методичних рекомендацій, що мають сприяти формуванню професійної компетентності у майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов. У методично обґрунтованій послідовності це сприяє вдосконаленню навчального процесу, підвищенню його ефективності, допомагає переконливо і за короткий відрізок часу розкрити зміст складних явищ, більш глибоко засвоїти та закріпити навчальну інформацію, підсилити наочність у навчанні, розвинути пізнавальну активність, зробити заняття більш емоційними, цікавими та різноманітними, забезпечує врахування індивідуальних особливостей студентів, зворотний зв'язок, формування практичних навичок. Методично вірно організоване застосування засобів навчання дозволить формувати інтеркультурологічну компетенцію як системоутворювального чинника професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки, що забезпечить їх конкурентоспроможність на міжнародному ринку праці.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми формування професійної компетентності у фахівців з міжнародної економіки і засвідчує необхідність подальшої її розробки за такими основними напрямками: створення спеціального навчального курсу та відповідних навчальних посібників, що будуть сприяти удосконаленню професійного спілкування майбутніх фахівців з іноземними діловими партнерами. Водночас доцільним є розробка спеціальних комп'ютерних програм з організації тренінгової роботи зі студентами, які працюватимуть в умовах міжкультурної ділової комунікації.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Копил Г.О., Юцкевич О.П., Чернякіна В.П. Ділова німецька мова: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення німецької мови. - К.: КНЕУ, 2001. - 118 с.

2. Копил Г.О. Застосування аудіоматеріалу на заняттях іноземної мови // Філологія. Методика. Педагогіка: Зб. наук. пр. викладачів кафедр іноз. мов та укр. мови і літератури КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2002. - С. 96-100.

3. Копил Г.О. Нові засоби масової інформації при вивченні німецької мови як іноземної // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. / За заг. ред. акад. М.Б. Євтуха. - К.: Видавн. центр КНЛУ, 2003. - Вип. 24. - Ч. 2. - С. 138-143.

4. Копил Г.О. Досвід вищих навчальних закладів Німеччини у застосуванні нових мультимедійних форм навчання в контексті глобалізації // Філологія. Методика. Педагогіка: Зб. наук. пр. виклад. кафедр іноземних мов КНЕУ. - Вип. ІІ. - К.: КНЕУ, 2003. - С. 91-95.

5. Копил Г.О. Педагогічні аспекти досвіду інтеркультурологічної комунікації у підприємницьких колах Німеччини // Вісник НУТУ „Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія, Педагогіка: Зб. наук. пр. - К.: ІВЦ „Політехніка”, 2003. - № 2. - С. 129-136.

6. Копил Г.О. Сучасні інформаційні технології у викладанні німецької мови як іноземної // Навчальні інновації та їхній вплив на якість університетської освіти: Зб. матер. науково-метод. конф. - К.: КНЕУ, 2003. - С. 100-104.

7. Копил Г.О. До проблеми застосування сучасних інформаційних технологій при вивченні іноземних мов за матеріалами конференцій у Німеччині // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. // За заг. ред. акад. М.Б. Євтуха. - Вип. 28. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. - С. 30-33.

8. Копил Г.О. Соціальне значення формування професійної культури студентів економічних спеціальностей // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2004. - Вип. 36. - С. 189-197.

9. Копил Г.О. Особливості формування професійної культури у майбутніх менеджерів у вищому економічному закладі освіти // Нові технології навчання: Наук. - метод. зб. - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2004. - Вип. 37. - С. 206-214.

10. Копил Г.О., Козлакова Г.О. Сучасні аспекти європейської політики вивчення іноземних мов в університетах // Вища освіта України. - К.: Педагогічна преса, 2004. - Вип. 2. - С.83- 87.

11. Копил Г.О. Використання інформаційних технологій у формуванні професійної культури майбутніх економістів // Вісник Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. пр. - К.: ІВЦ „Політехніка”, 2004. - № 2 (11). - С. 185-192.

12. Копил Г.О. Проблема взаємозв'язку підприємницької культури та іншомовної компетентності у працях німецьких вчених лінгвопедагогіки // Науково-методична конференція „Методичні та практичні аспекти застосування та розвитку системи контролю знань в університеті”. - К.: КНЕУ, 2004. - С. 518_520.

13. Копил Г.О. Інтеркультурологічний тренінг у підготовці майбутніх менеджерів в економічному університеті // Актуальні проблеми особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу в системі безперервної освіти. Кременець: РВЦ КОГПІ ім. Тараса Шевченка, 2004. - С. 217-220.

14. Копил Г.О. Необхідність урахування культурологічних аспектів при викладанні німецької мови як іноземної для економістів у контексті інтеграції // Мова і культура. Культурологічний підхід до викладання мови і літератури. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 7. - Т. ІІ. - С. 236-242.

15. Копил Г.О. Мультимедійні форми навчання іноземних мов: проблеми, можливості, досвід університетів Німеччини // Матеріали VII міжнародної науково-метод. конференції „Вища технічна освіта: проблеми та перспективи розвитку в контексті Болонського процесу”. - К.: НТТУ, КПІ, 2005. - С. 266_268.

16. Копил Г.О. Активізація навчального процесу вивчення іноземних мов з метою формування інтеркультурологічної компетенції майбутніх фахівців економіки // Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів. - К.: КНЕУ, 2005. - С. 162-164.

АНОТАЦІЇ

компетенція фахівець інтеркультурологічний іноземний

Копил Г.О. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2007.

У дисертації розкрито сутність і структурні компоненти професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки (мотиваційно-ціннісний, інформаційно-перцептивний, операційно-дієвий), визначено значення інтеркультурологічної компетенції (ІК) для майбутнього випускника факультету міжнародної економіки та менеджменту як системоутворювального чинника формування професійної компетентності фахівців вказаної галузі. Визначено рівні розвитку ІК, обґрунтовано педагогічні умови формування ІК під час практичних занять з іноземної мови (належне мотиваційне забезпечення навчального процесу з формування інтеркультурологічної компетенції; впровадження комунікативного підходу до вивчення іноземних мов; застосування прийомів рефлексивної діяльності студентів у формуванні інтеркультурологічної компетенції).

Розроблено модель поетапного формування ІК студентів, яка включає комплекс форм, методів і прийомів активного навчання із застосуванням сучасних засобів навчання, включаючи нові інформаційні технології. Сформульовано методичні рекомендації щодо формування ІК у студентів та сприяння підвищенню рівня їх професійної компетентності.

Ключові слова: професійна компетентність, професійна культура, інтеркультурологічна компетенція, міжкультурна комунікація, міжнародна економіка, ділове спілкування, аудіовізуальні засоби навчання, дистанційне навчання.

Копыл Г.А. Формирование профессиональной компетентности будущих специалистов по международной экономике в процессе изучения иностранных языков. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. Житомир, 2007.

Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме педагогической теории и практики - формированию профессиональной компетентности специалистов экономической отрасли, в особенности занятых в международной экономике и сферы бизнеса, способных к работе в новых рыночных условиях, как в Украине, так и за рубежом.

Раскрыта сущность и структурные компоненты профессиональной компетентности экономиста, менеджера, в частности международного профиля - мотивационно-ценностный, информационно-перцептивный, операционно-деятельностный. Среди структурных компонентов выделена одна из ведущих компетенций - интеркультурологическая компетенция (ИК), наличие которой и определяет особенности формирования профессиональной компетентности у будущих специалистов международной экономики.

Обосновано положение о том, что ИК может быть системообразующим фактором формирования профессиональной компетентности будущих специалистов международной экономики благодаря: теоретическим положениям системного подхода в науке; актуальности культурологического подхода как принципа подготовки студентов к профессинальной деятельности; развитию и значению компетентностного подхода в теории и практике современного профессионального образования; стратегическому значению владения иностранными языками в пределах специальности международной экономики.

Интеркультурологическая компетенция, в свою очередь, определяется как интегративное качество личности специалиста международной экономики, что предполагает осознание мотивов его профессиональной деятельности и определение приоритета интеркультурологических знаний для его профессионального развития и самоусовершенствования, интегрируя в себе знания, умения и навыки в отрасли международной экономики, что позволяет быстро и эффективно совершать профессиональную деятельность в условиях межкультурного диалога на информационно-перцептивном (способность выделять/узнавать интеркультурологические аспекты и творчески на них реагировать) и операционно-деятельностном (способность применять интеркультурологические знания в межкультурном деловом общении) уровнях.