Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

Академії педагогічних наук України

УДК 371.14

РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВЧИТЕЛЯ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

13.00.04.- теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Устинова Наталія Валентинівна

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України.

Науковий керівникдоктор педагогічних наук, професор Протасова Наталія Георгіївна, Національна академія державного управління при Президентові України, кафедра управління освітою, завідувач.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, доцент Сорочан Тамара Михайлівна, Луганський інститут післядипломної педагогічної освіти, ректор;

кандидат педагогічних наук, професор Тарасович Ніна Миколаївна, Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка, кафедра педагогічної майстерності.

Провідна установаХерсонський державний педагогічний університет, кафедра педагогіки і психології.

Захист відбудеться “22” грудня 2006 р. о 12⁰⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.455.01 у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ - 53, вул. Артема, 52-А, корпус 3.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Автореферат розісланий “21” листопада 2006 р.

Вчений секретар

cпеціалізованої вченої ради О.С.Снісаренко

післядипломний педагогічний освіта вчитель

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Інноваційні перетворення в освітньому просторі України, рівень розвитку сучасної психолого-педагогічної науки, соціальне замовлення школі та сучасна освітня парадигма стимулюють появу творчих новаторських ідей, пошук більш досконалих систем навчання.

Відтак виникає необхідність підготовки вчителів у системі післядипломної освіти до творчої педагогічної діяльності, домінантою якої є вміння працювати в умовах вибору: педагогічної позиції, технології, підручників, змісту і форм навчання тощо. Запит на широкий професіоналізм та творчість педагога, здатного працювати в різних освітніх системах, актуалізується і в умовах формування загальноєвропейського освітнього простору.

Творчість - неодмінна умова педагогічного процесу, об'єктивна професійна необхідність у діяльності вчителя, оскільки він поставлений перед необхідністю творчо взаємодіяти з дітьми і творчо перетворювати їх.

Загалом проблеми творчості знаходяться в центрі наукової уваги багатьох дослідників. Розробляються наукові праці, присвячені проблемам формування творчої особистості та близьким до неї проблемам творчості в сфері моралі, виховання, гуманності життєтворчості. Філософські аспекти творчості розглянуто в працях М.М. Бахтіна, В.С. Біблера, В.І. Вернадського, Б.І. Кедрова, О.Ф. Лосєва, М.Т. Ярошевського.

Творчість як шлях становлення і професійного виявлення педагога розкрито в дослідженнях таких психологів і педагогів як: В.А. Андреєв, О.В.Брушлінський, Л.С. Виготський, В.І. Загвязинський, І.А. Зязюн, В.О. Кан-Калик, В.В. Краєвський, Н.В. Кузьміна, О.М. Матюшкін, К.К. Платонов, Я.О. Пономарьов, С.О. Сисоєва.

До проблем творчого професійного розвитку педагога в системі післядипломної освіти зверталися у своїх дослідженнях Н.М. Бібік, І.П. Жерносек, Л.Я. Набока, В.В. Олійник, Н.Г. Протасова, В.І. Пуцов та ін.

Останніми роками написано ряд дисертацій, в яких творчість розглядається як важливий результат підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної освіти (Н.І. Білик, С.А. Болсун, В.М. Буренко, В.В. Вітюк, А.М. Зубко, К.О. Кальницька).

Загалом, процес формування творчого потенціалу педагога так чи інакше займає провідне місце у дослідженнях багатьох проблем психолого-педагогічної науки, а розвиток творчого потенціалу педагога в системі післядипломної освіти постає важливим чинником його професіоналізму і готовності до розвитку творчих здібностей учнів, до роботи з обдарованими дітьми.

Однак, аналітичний огляд науково-теоретичних джерел показує, що питання розвитку творчого потенціалу педагогічних працівників у системі післядипломної освіти розроблені недостатньо, що і зумовило вибір теми дослідження: „Розвиток творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної освіти”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планів НДР Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України і є складовою теми „Теоретико-методичні основи вдосконалення системи освіти та поліпшення її кадрового забезпечення” Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (реєстраційний №0104U010624).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Центрального інституту післядипломної освіти АПН України (протокол №3 від 26.03.2006 року) та узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №6 від 15.06.2004 року).

Об'єктом дослідження вибрано зміст і технологію післядипломної педагогічної освіти, спрямованої на розкриття й розвиток творчих здібностей і вмінь учителя, а предметом - психолого-педагогічні умови розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти.

Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці динамічної моделі творчого зростання вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти й виробленні на цій основі комплексної програми практичного її втілення та практичних рекомендацій щодо вдосконалення змісту, форм і методів післядипломної освіти вчителів у даному напрямку.

Гіпотеза дослідження передбачає, що прогресивна динаміка творчого потенціалу вчителя відбудеться завдяки:

· застосуванню в післядипломній педагогічній освіті комплексного підходу до розвитку творчої особистості педагога в системі: інститут післядипломної освіти - районний методичний кабінет - методична робота в школі - самоосвіта вчителя;

· вдосконаленню роботи з учителями щодо розвитку їхніх творчих потенцій у таких двох сферах: інноваційна педагогічна діяльність з усіма учнями класу та робота з творчо обдарованими дітьми;

· креативній (творчій) спрямованості системи післядипломної педагогічної освіти в цілому та кожної її ланки зокрема, що є дієвим механізмом розкриття та збагачення творчих можливостей учителя, його творчого потенціалу й визначається відкритістю до нового та сприйнятливістю нового. Така спрямованість збільшуватиме вірогідність творчих досягнень учителя при наявності високої мотивації до творчості та оволодінні необхідними знаннями, вміннями та навичками.

Дослідження визначеної вище мети та гіпотези передбачило вирішення таких завдань дослідження:

1) проаналізувати стан розробленості в психолого-педагогічній літературі проблеми розвитку творчого потенціалу вчителя;

2) виявити стан та систематизувати наявний практичний досвід розвитку творчого потенціалу вчителя у системі післядипломної педагогічної освіти;

3) розробити динамічну модель розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити комплексну програму її практичного втілення в практику післядипломної освіти;

4) виробити практичні рекомендації щодо вдосконалення післядипломної педагогічної освіти в забезпеченні інтересу й готовності вчителя до творчої професійної діяльності;

Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження становлять: теорія пізнання; теорія соціального управління; методологія системного аналізу; особистісно-діяльнісний та особистісно-розвивальний підходи до розгляду процесу навчання фахівців; андрагогічний підхід (М. Ноулз, П. Джарвіс, Р. Сміт), який дозволяє визначити специфічні риси навчання дорослих і шляхи вдосконалення його організації; наукові засади організації навчально-виховного процесу в закладах освіти (А.М. Алексюк, В.І. Бондар, Ю.В. Васильєв, С.У. Гончаренко, М.С. Каган, В.М. Мадзігон, В.О. Якунін); концептуальні положення щодо організації та розвитку системи післядипломної педагогічної освіти (В.І. Бондар, І.П. Жерносек, М.Ю. Красовицький, В.І. Маслов, В.В. Олійник, Н.Г. Протасова, Т.І. Сущенко); психолого-педагогічні теорії особистості та її розвитку в процесі діяльності (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Б.М. Теплов, Г.І. Щукіна та ін.); теоретичні засади креативної педагогіки (В.О. Моляко, Ю.З. Гільбух, С.О. Сисоєва).

Для розв'язання завдань дисертаційної роботи було застосовано комплекс методів дослідження: аналіз філософської, педагогічної та психологічної літератури - для визначення стану дослідження проблеми, сутності та структури поняття „творче зростання вчителя”; теоретичне моделювання - для розробки динамічної моделі творчого зростання вчителя; анкетування, спостереження, співбесіди, експертна оцінка, методи незалежних характеристик та самооцінки - для виявлення рівнів готовності вчителя до творчої професійної діяльності; педагогічний експеримент - для експериментальної перевірки вузлових блоків комплексної програми практичного втілення динамічної моделі розвитку творчого потенціалу вчителя; математичні методи обробки даних - для аналізу та інтерпретації результатів.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота виконувалася на базі Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (м. Херсон), методичних кабінетів міста Херсона, Білозерського, Голопристанського, Каланчацького, Новотроїцького, Скадовського, Цюрупинського районів Херсонської області, загальноосвітніх навчальних закладах №№ 3, 20 міста Херсона та № 4 міста Гола Пристань, №№ 1, 2 міста Скадовська, а також у Новомиколаївській гімназії Херсонської області. Дослідженням було охоплено 350 учителів Херсонської області, у тому числі: у формуючому етапі дослідження взяли участь 96 вчителів, а також 24 методисти районних методичних кабінетів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в дисертаційній роботі:

- вперше визначено та науково обґрунтовано роль післядипломної педагогічної освіти у процесі розвитку творчого потенціалу вчителя, особливості його (процесу) структури, функцій та організації; виокремлено критерії оцінки рівня готовності педагогічних працівників до творчої професійної діяльності; створено й теоретично обґрунтовано динамічну модель розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти та комплексну програму її практичного втілення;

- удосконалено зміст і трактування основних понять, що визначають творче зростання педагогічних працівників у системі післядипломної педагогічної освіти, а саме: „творчий потенціал учителя”, „процес розвитку творчого потенціалу вчителя”, „рівень розвитку творчого потенціалу вчителя”, „критерії визначення рівня розвитку творчого потенціалу вчителя”, „креативна спрямованість навчання в системі післядипломної педагогічної освіти”;

- дістала подальшого розвитку класифікація функцій системи післядипломної педагогічної освіти щодо вдосконалення і збагачення творчого потенціалу вчителя; типологія вчителів щодо творчої співпраці з учнями; принципи та умови організації творчого шкільного середовища.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні методики діагностики інтересу та готовності вчителя до інноваційної діяльності як показника його творчого зростання; визначенні організаційно-педагогічних умов творчого зростання вчителя; виявленні шляхів підвищення ефективності змісту, форм і методів післядипломної освіти щодо розвитку інтересу та забезпечення готовності вчителів до творчої професійної діяльності, а також розробці на основі цього практичних рекомендацій для працівників системи післядипломної педагогічної освіти та керівників шкіл.

Основні положення і практичні рекомендації щодо вдосконалення навчального процесу в закладах післядипломної педагогічної освіти з розвитку творчого потенціалу вчителів впроваджувалися у змісті післядипломного навчання педагогічних працівників Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (довідка № 01-23/29 від 31.01.06 р.), Скадовського районного методичного кабінету Херсонської області (довідка № 112-1/11 від 02.02.06 р.), Цюрупінської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 2 (довідка № 18 від 30.01.06 р.), Херсонської багатопрофільної гімназії № 20 (довідка № 16/01-13 від 01.02.06 р.), у наданні науково-консультативної допомоги методичним працівникам, керівникам шкіл та вчителям середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів Херсонської області.

Апробація і впровадження результатів дослідження відбувалось у базових школах, визначених для проведення експерименту; на засіданнях шкільних методичних об'єднань, педагогічних радах і вчительських семінарах; під час читання спецкурсу „Педагогічні інновації: теорія і практика” на курсах підвищення кваліфікації вчителів при Південноукраїнському регіональному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів (м. Херсон).

Основні положення дисертації доповідалися на Міжнародній („Післядипломна педагогічна освіта в умовах глобалізації” - м. Біла Церква, 27-29 квітня 2005р.) і всеукраїнських науково-практичних конференціях „Інноваційний розвиток управлінського потенціалу керівника закладу освіти” - м. Полтава, 28-29 березня 2006 р.; „Стан та перспективи розвитку післядипломної освіти України” - м. Херсон, 26-27 квітня 2006 р.).

Публікація матеріалів дослідження. З теми дисертації опубліковано 6 робіт без співавторів, з них 5 - у провідних наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загального висновку, списку використаної літератури (214 найменувань), 6 додатків, 6 таблиць, 2 рисунки. Загальний обсяг дисертації - 222 сторінки, основний текст займає 163 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми та доцільність проведення дослідження; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дисертаційної роботи; сформульовано гіпотезу; визначено теоретико-методологічну основу, комплекс методів та експериментальну базу дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення; наведено дані щодо впровадження одержаних результатів та їх апробації.

У першому розділі „Творча діяльність учителя як педагогічна проблема” проаналізовано стан дослідження проблеми дисертації у науковій літературі, визначено основні напрямки дослідження, розкрито інноваційно-діяльнісні аспекти післядипломної педагогічної освіти, обґрунтовано динамічну модель розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної освіти, розроблено критерії визначення творчого зростання вчителя у процесі післядипломної педагогічної освіти.

У сучасній науковій літературі розроблено кілька наукових підходів до вивчення проблем творчості та педагогічної творчості. Вивченням означених проблем займаються й різні науки - філософія, психологія, педагогіка.

У філософській літературі основний акцент робиться на те, що творчість - це діяльність людини, яка створює якісно нові матеріальні та духовні цінності й зумовлюється потребами суспільства, що й визначають ті завдання, над розв'язанням яких працюють винахідники, вчені, письменники, художники, метці, педагоги тощо. У психології творчість вивчається у двох напрямах: як процес створення нового та як сукупність властивостей особистості, які забезпечують її включення у процес творчості.

Педагогічна творчість була й залишається у центрі наукових інтересів багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Існує два підходи в розкритті сутності професійної творчості вчителя. Перший з них полягає в тому, що професійна творчість вчителя розглядається як діяльність, спрямована на оволодіння передовим педагогічним досвідом і вдосконалення на цій основі своєї професійної діяльності. Другий - у розгляді творчості вчителя як діяльності, пов'язаної з творчим розв'язанням проблем, що виникають у педагогічному процесі. Цей підхід найповніше характеризує сутність педагогічної творчості, оскільки творчий характер має не тільки акт розробки ідеї розв'язання проблеми, а й сам процес її втілення на практиці, і тому з'являється можливість розглядати творчість і в аспекті створення нових форм, методів, засобів, технологій навчання, і як необхідну складову професійної діяльності кожного вчителя. Підготовка до педагогічної творчості має здійснюватися як у процесі вузівського навчання педагогічних працівників, так й упродовж усієї їх професійної кар'єри, а отже, у системі післядипломної педагогічної освіти.

Розробляючи теоретичні та практичні основи післядипломної освіти педагогічних працівників, Н.М. Бібік, І.П. Жерносек, М.Ю Красовицький, В.Ю. Кричевський, А.І. Кузьмінський, М.І. Лапенок, В.В. Олійник, Н.Г. Протасова, В.І.Пуцов розглядали у своїх дослідженнях творчий розвиток педагогів як шлях до удосконалення функціонування й розвитку даної системи.

На важливість розвитку творчих здібностей і можливостей педагогічних працівників у процесі навчання в системі підвищення кваліфікації наголошували Б.В. Гадзецький, В.В. Дивак, А.М. Зубко, Л.Я. Набока, К.М. Старченко, Т.І. Сущенко.

Проблеми інноваційної діяльності та підготовки до неї педагогів в системі післядипломної освіти висвітлювали у своїх працях Л.М. Ващенко, Л.І. Даниленко, Г.В Єльнікова, О.І. Зайченко, Л.М. Калініна, Л.М. Карамушка, Н.І. Клокар, К.В. Макагон, Б.С. Набока, В.В. Сагарда, О.В. Трошкін та інші.

Проведений нами аналіз наукової літератури з теми дисертаційного дослідження показав, що проблеми розвитку творчого потенціалу педагогічних кадрів в системі післядипломної освіти вивчені не достатньо, зміст і технології післядипломної педагогічної освіти, спрямованої на розкриття й розвиток творчих здібностей і вмінь учителя, висвітлені частково. Отже, процес розвитку творчого потенціалу вчителя у даній системі потребує детального вивчення й суттєвого вдосконалення.

Творчий потенціал учителя розуміється нами як невід'ємна складова частина сукупної культури фахівця, що вміщує наявні та потенційні здатності й можливості до створення чогось нового або перетворення пізнаного, як відкритість особистості до змін та самовдосконалення. Одночасно творчий потенціал учителя виступає провідним чинником урізноманітнення та розвитку сукупної професійної культури педагога.

Разом з тим, творчий потенціал вчителя не можна розглядати як статичний. Він динамічний та постійно піддається трансформаціям і є складовою сукупної професійної культури фахівця, а отже, правомірно говорити про його розвиток в системі педагогічної освіти. Тому, можна вважати, що й творчий потенціал вчителя як професіонала формується і розвивається в межах вищої освіти, а в післядипломній освіті відбувається його подальший розвиток, розкриття та збагачення.

Система післядипломної педагогічної освіти відіграє особливу роль в процесі розвитку творчого потенціалу вчителя. Ця особлива роль полягає у наступному:

- у системі післядипломної освіти навчаються фахівці, які вже мають вищу педагогічну освіту. Отже, їх сукупна професійна культура, яка включає необхідні базові знання, вміння, навички, професійні та особистісні якості, вже сформована на певному рівні. У процесі ж післядипломної педагогічної освіти на основі збагаченого професійного досвіду, оновлених й поповнених знань, умінь та навичок відбувається подальша актуалізація творчих можливостей педагога. Вони переходять зі стану апріорно - потенційних до стану дієво-потенційних, тих, що забезпечують творчу професійну діяльність;

- у системі післядипломної педагогічної освіти навчаються люди, які мають досвід професійної діяльності. При подальшому вдосконаленні та збагаченні професійно-педагогічного досвіду відбувається активізація потенційних творчих здібностей і можливостей вчителя, інтенсифікується процес переходу апріорно-потенційних здатностей і можливостей педагога до створення чогось нового або перетворення пізнаного, у стан дієво- потенційних. Таким чином, професійний педагогічний досвід вчителя одночасно відіграє і роль стимулу, і є умовою активізації та розвитку його творчого потенціалу;

- у системі післядипломної педагогічної освіти навчаються дорослі люди. В таких умовах реалізація андрагогічних принципів та моделей навчання в системі післядипломної педагогічної освіти з одного боку передбачає необхідність і важливість розвитку творчого потенціалу вчителя, а з другого - забезпечує, сприяє його розвиткові;

- система післядипломної педагогічної освіти має яскраво виражене інноваційне спрямування. Інноваційна діяльність вчителя та його творчий потенціал взаємозалежні явища. Рівень розвитку творчого потенціалу вчителя є трампліном до його інноваційної педагогічної діяльності. Тому інноваційна спрямованість післядипломної педагогічної освіти передбачає розкриття, розвиток і збагачення творчого потенціалу вчителів.

Провідна, безпосередня та активна роль в управлінні розвитком творчого потенціалу належить самому вчителеві, а вплив зовнішніх чинників й управління з боку сторонніх (викладачів, методистів, керівників шкіл, наставників, колег та ін.) є опосередкованим. Отже, процес розвитку творчого потенціалу вчителя включатиме такі складові: готовність вчителя до творчої педагогічної діяльності; мотивація вчителя до творчої педагогічної діяльності; набуття нових знань, умінь, навичок, професійного досвіду та особистісних якостей; практична професійно педагогічна діяльність вчителя, що одночасно виступає і як царина прояву творчих можливостей, і як виток подальшого розвитку та збагачення сукупної професійної культури, а відтак, і творчого потенціалу вчителя. Виходячи з цього, нами була запропонована динамічна модель розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти (Рис.1), яка складається з чотирьох основних блоків й п'ятого - перспективного. Перший блок динамічної моделі - діагностувальний, він включає виявлення творчого потенціалу вчителя; другий блок - мотиваційно-стимулювальний, він спрямований на опосередкований вплив системи післядипломної педагогічної освіти на самокерування вчителем розвитком своїх творчих можливостей; третій блок - формувальний, він відображує набуття вчителями нових знань, умінь, навичок, педагогічного досвіду, та подальший розвиток їх професійно необхідних особистісних якостей; четвертий блок - діяльнісний, у ньому показане розкриття творчого потенціалу вчителя через його практичну творчу педагогічну діяльність; п'ятий блок - діагностувальний - 2, у нього включений своєрідний підсумок реалізації моделі на попередньому етапі й закладається програма подальшого розвитку творчого потенціалу вчителя на наступному етапі післядипломної педагогічної освіти.

Прогресивна динаміка творчого потенціалу вчителя відбувається за умови ефективного навчання в системі післядипломної освіти, постійної роботи педагога над собою, свідомої самоосвіти, зацікавленого ставлення до своєї професійної діяльності, прагнення оптимізувати її та підвищити якість і результативність тощо.

Виходячи зі структури процесу розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти та запропонованої нами динамічної моделі, були визначені функції даної системи щодо розвитку творчого потенціалу вчителя: навчально-пізнавальна; інноваційно-діяльнісна; організаційно-методична; діагностико-мотивувальна. Ці функції системи післядипломної педагогічної освіти тісно взаємопов'язані, сфери їх прояву постійно перетинаються, реалізація проходить на всіх рівнях системи: центральному, регіональному, районному, шкільному та самоосвітньому.

Тому важливо підходити до проблеми розвитку й збагачення творчого потенціалу вчителя комплексно.

Для виявлення ефективності та дієвості динамічної моделі нами були визначені основні критерії творчого зростання вчителя як механізму розвитку його творчого потенціалу в системі післядипломної педагогічної освіти: рефлексія власного творчого потенціалу вчителя; мотивація вчителя до творчої педагогічної діяльності; здобутки реальної творчої педагогічної діяльності вчителя. Кожний з цих критеріїв є досить широким, загальним. Тому ми вважаємо їх основними ознаками, які конкретизуються у показниках. Рефлексія власного творчого потенціалу вчителя конкретизується у таких показниках: усвідомлення в собі проявів творчості; самооцінка; очікування власних творчих досягнень. Мотивація творчої діяльності вчителя - у мотивах престижу та визнання; мотивах самовираження; матеріальних мотивах. Здобутки реальної творчої діяльності вчителя - у інноваційності; раціоналізації; сумлінній творчо потенційній діяльності вчителя.

У свою чергу, кожний з показників містить певні типові характеристики. У сукупності типові характеристики показників відображують високий, середній або недостатній рівень прояву загальних ознак у конкретного вчителя, що дозволяє зробити висновки про рівень розвитку його творчого потенціалу.

Дієвим механізмом розкриття та збагачення творчих можливостей вчителя, його творчого потенціалу має стати креативна (творча) спрямованість системи післядипломної педагогічної освіти в цілому, та кожної її ланки зокрема. Креативність (творення) визначається не стільки критичним ставленням вчителя до нового, з точки зору наявного досвіду, скільки відкритістю до нового й сприйнятливістю нового, вона збільшує вірогідність творчих досягнень вчителя при наявності високої мотивації до творчості та оволодіння необхідними творчими вміннями.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Динамічна модель розвитку творчого потенціалу вчителя у системі післядипломної педагогічної освіти

У другому розділі „Комплексна програма розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної освіти” висвітлено результати констатувального експерименту, розкрито сутність та зміст комплексної програми розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти, подано результати формувального експерименту з впровадження вузлових блоків динамічної моделі розвитку й збагачення творчого потенціалу вчителя у післядипломній освіті, сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення змісту, форм і методів діяльності даної системи.

З метою реалізації динамічної моделі розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти, нами запропоновано комплексну програму розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної освіти. Дана модель складається з двох напрямків. Перший включає діяльність із розвитку творчого потенціалу вчителя на трьох рівнях системи післядипломної педагогічної освіти (інституціональному, районному та шкільному). Другий відображує вдосконалення роботи з учителями стосовно розвитку їх творчих потенцій у таких двох сферах: інноваційна педагогічна діяльність з усіма дітьми класу та робота із творчо обдарованими дітьми.

Комплексність даної програми полягає у взаємозв'язку всіх вказаних напрямків.

Враховуючи специфіку післядипломної освіти (короткотерміновий курсовий період, довготривалий міжкурсовий період та необхідність безперервної самоосвітньої діяльності вчителя експериментальній перевірці підлягали вузлові її блоки.

На базі Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів було здійснено експериментальну діагностику рівня творчого потенціалу вчителів, їх здатності до інноваційної педагогічної діяльності, а також уміння працювати з творчо обдарованими дітьми. Окрім цього на базі інституту було впроваджено експериментальний спецкурс „Педагогічні інновації: теорія і практика”. На базі трьох районних методичних кабінетів (Скадовського, Цюрупінського, Голопристанського районів Херсонської області) проводився формувальний експеримент, який включав тренінгову роботу з розвитку творчих можливостей вчителів у інноваційній педагогічній діяльності з усіма учнями класу та з творчо обдарованими дітьми. На базі семи шкіл області (ЗНЗ №№ 3, 20 м. Херсон, № 4 м. Гола Пристань, №№ 1, 2 м. Скадовськ, № 2 м. Цюрупінськ) проводилося експериментальне впровадження методів інноваційної діяльності, яке складалося з навчання членів шкільних методичних об'єднань вчителів, творчо-розвивальної роботи з учнями усього класу та з творчо обдарованими дітьми. Цю роботу проводили слухачі, які навчалися в Південноукраїнському РІПОПК на курсах у 2003 році.

За визначеними нами критеріями розвитку творчого потенціалу вчителя було створено експериментальну програму, яка складалася з трьох етапів. На першому етапі було здійснено діагностику вихідного стану наявного творчого потенціалу у рефлексивному, мотиваційному та тезаурусному аспектах. В констатувальному експерименті взяли участь учителі-слухачі курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів Південноукраїнського РІПОПК. Загалом вибірка склала 254 особи.

На другому етапі здійснено формувальний експеримент - впровадження вузлових блоків розробленої моделі розкриття й розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної освіти. Виділено такі сфери формування досліджуваного феномену: процес підвищення кваліфікації обраного контингенту слухачів; міжкурсова підготовка, що здійснюється на базі районних методичних кабінетів; безпосередня методична робота в школі. За результатами теоретичного аналізу критеріальної площини дослідження та даними діагностики для формування нами було обрано наступні показники розвитку творчого потенціалу:

- самооцінка проявів педагогічної творчості та очікування власних творчих досягнень (за критерієм „рефлексія творчого потенціалу”); (за критерієм „мотивація до творчої діяльності”);

- саморозкриття творчих можливостей та матеріальна зацікавленість(за критерієм „мотивація до творчої діяльності”);

- інноваційність (за критерієм „здобутки реальної творчої діяльності”).

На третьому етапі порівнювалися дані діагностувального та формувального досліджень, з'ясовувалися закономірності та специфічні прояви по рівнях, визначалися тенденції досліджуваного процесу.

Проведений експеримент дав змогу визначити творчість учителя як специфічну діяльність у самій діяльності, що збільшує творчий потенціал останньої, тобто, творчість полягає не тільки в зміні та послідовному перетворенні об'єкта, але (і це головне) - суб'єкта творчості, тобто вчителя. Тому при розробці змісту експерименту ми звернулися до креативної педагогіки.

Нами визначався ступінь креативності кожної орієнтації, яку можна оцінювати за ефективністю навчання кожного окремого слухача.

Розширення можливостей творчого зростання вчителя відбувалося завдяки інтенсивному включенню образного („дитячого”) типу мислення. Як доведено було в експерименті, творчий потенціал виражається в різних видах активності вчителя й учнів: пізнавальній, світоглядній, трудовій, комунікативній та емоційній. Педагогічна творчість вчителя включає в себе спільну творчу діяльність: педагогічну - вчителя і навчальну - учня, які є взаємопов'язаними й взаємообумовленими. Результати творчої співпраці ведуть до подальшого розвитку й саморозвитку учня і вчителя.

Отримані в констатувальному експерименті дані дали змогу реалізувати індивідуально-диференційований підхід до виявлення вихідного рівня розвитку творчого потенціалу та визначити перспективи розвитку можливостей слухачів у пошуку творчих підходів до навчання й виховання всього контингенту класу та в роботі з творчо обдарованими дітьми. З цією метою, у процесі експериментальної роботи, була визначена „діалогічна” (стосовно співпраці учителя з учнями) типологія вчителів, яка відображує залежність між креативністю учнів та творчою діяльністю вчителя.

Поряд із суб'єктними виявлено також і об'єктивно детерміновані причини обрання вчителями „діалогічної” пари, а саме традиційне навчання й виховання - суцільний клас, інноваційне навчання й виховання - суцільний клас, традиційне навчання й виховання - обдаровані учні, інноваційне навчання й виховання - обдаровані учні.

Під час аналізу результатів діагностувального експерименту виявилося, що лише 20% учасників експерименту змогли пояснити вказану динаміку змінами вікових особливостей, а 9% - специфікою навчально-виховних впливів. Слухачі недостатньо поінформовані стосовно інноваційної діяльності своїх шкіл (15%), слабко орієнтуються в наявних інноваційних системах, які практично застосовуються в школах України (11%).

Сучасне розуміння культури педагога одним з регулятивних елементів висуває саме творчу діяльність, яка досягається самоосвітою, саморозвитком, самовдосконаленням та самореалізацією педагога, його активною позицією стосовно себе, своєї особистості, професійної діяльності та життєдіяльності взагалі. Тому у формувальній експериментальній роботі ми прагнули до включення вчителів у діяльність, максимально наближену до творчої, орієнтуючи післядипломну професійно-педагогічну підготовку на зміну технології педагогічного процесу. Закладена в структуру занять система спеціальних процедур, завдань, вправ і тренінгів була спрямована на управління розвитком особистості вчителя і активізацію його творчості.

Нами був запропонований і впроваджений в роботу Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів експериментальний спецкурс „Педагогічні інновації: теорія і практика” (6годин). Цей спецкурс мав специфіку попереднього виявлення у вчителів рівня сформованості знань про творчі процеси та творчу діяльність, з'ясування їх творчого потенціалу та створення мотивації розвитку творчості в педагогічному процесі.

В процесі діагностики ми дійшли висновку, що ставлення вчителів до творчих та обдарованих учнів частково корелює з їх власними характеристиками творчого потенціалу.

Доведено також, що вибір творчої спрямованості вчителів полімотивований. Ми визначили його одним із регулятивних механізмів створення комплексу формуючих впливів, а також центральним утворенням при складанні педагогічних рекомендацій з даної проблеми.

За результатами критеріально зумовленої покомпонентної діагностики вихідного рівня творчого потенціалу досліджуваного контингенту вчителів ми визначили, що для формувального експерименту стрижневим підходом є поєднання його креативних та емпатійних проявів. Для подолання інерції мислення вчителів було використано засоби розумового тренінгу, методи психологічної активізації творчості. Формування вміння здійснювати інноваційну діяльність проводилося з урахуванням того, що для кожного виду інформації, розробленої в системі знань і вмінь учителя, визначалися найбільш пріоритетні види інноваційної діяльності.

Підготовка вчителя до інноваційної діяльності здійснювалася з включенням механізмів управління і регулювання процесом засвоєння знань за поданим в даному розділі розробленим алгоритмом. Матеріали для експериментування на місцях допускали вільний вибір експериментального матеріалу або його заміну.

Проведена експериментальна робота дала можливість сформулювати педагогічні рекомендації, в основі яких лежить перебудова самосприйняття вчителя та актуалізація „дитячого” образного мислення й створення творчо стимулюючого середовища. Внаслідок проведених експериментальних занять нами зроблено висновок, що для розвитку креативності вчителів у системі післядипломної освіти необхідні наступні умови: відсутність регламентованої поведінки; наявність позитивного зразка творчої поведінки; створення умов для наслідування творчої поведінки, блокування агресивної і деструктивної поведінки; соціальне підкріплення творчої поведінки.

ВИСНОВКИ

Серед основних завдань розбудови сучасної системи освіти в Україні є завдання забезпечення професійного розвитку й удосконалення педагогічних працівників упродовж усієї їхньої професійної педагогічної діяльності. Враховуючи особливості професійної педагогічної діяльності, яка за змістом і сутністю є діяльністю творчою, важливо підкреслити, що розвиток творчої особистості вчителя є неодмінною умовою й обов'язковою складовою його професіоналізму та компетентності. Таким чином, до складу актуальних висувається проблема, розвитку та збагачення творчого потенціалу вчителя упродовж його професійної кар'єри. Дана проблема набуває особливого значення в сучасних умовах, оскільки об'єктивно високий рівень професіоналізму педагогічних працівників може бути забезпечений тільки за умови безперервного професійного навчання та вдосконалення, яке здійснюється в межах системи післядипломної педагогічної освіти та засобами самоосвіти. Творча особистість педагога формується й розвивається впродовж усієї професійної діяльності фахівця. У зв'язку з цим доцільним є вивчення ролі системи післядипломної педагогічної освіти у процесі творчого зростання вчителя.

Проведене дисертаційне дослідження дозволило на теоретичному та практичному рівнях вирішити актуальну наукову проблему вдосконалення діяльності системи післядипломної педагогічної освіти щодо розвитку творчого потенціалу вчителя. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Аналіз наукової літератури з теми дисертаційного дослідження показав, що проблеми розвитку творчого потенціалу педагогічних кадрів у системі післядипломної освіти достатньою мірою не розроблені, зміст і технології післядипломної педагогічної освіти, спрямованої на розкриття й розвиток творчих здібностей і вмінь учителя висвітлені частково, а процес розвитку творчого потенціалу вчителя у даній системі потребує детального вивчення й суттєвого вдосконалення.

2. Творчий потенціал учителя розуміється нами як невід'ємна динамічна складова частина сукупної культури фахівця, що вміщує наявні та потенційні здатності й можливості до створення чогось нового або перетворення пізнаного, відкритість особистості до змін та самовдосконалення. У той же час творчий потенціал учителя виступає провідним чинником різноманітності та розвитку сукупної професійної культури педагога.

3. Система післядипломної педагогічної освіти відіграє особливу роль у процесі розвитку творчого потенціалу вчителя. Ця роль полягає у тому, що як складова сукупної професійної культури творчий потенціал вчителя формується та розвивається в межах вищої освіти, а в післядипломній освіті відбувається його подальший розвиток, розкриття і збагачення; реалізація андрагогічних принципів та моделей навчання в системі післядипломної педагогічної освіти, з одного боку, передбачає необхідність і важливість розвитку творчого потенціалу вчителя, а з другого - забезпечує, сприяє його розвиткові; система післядипломної педагогічної освіти має інноваційне спрямування, що обумовлює розкриття, розвиток і збагачення творчого потенціалу вчителів.

4. Процес розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної освіти включає такі складові: готовність учителя до творчої педагогічної діяльності, мотивацію вчителя до творчої педагогічної діяльності, набуття нових знань, умінь, навичок, професійного досвіду та особистісних якостей, практичну професійно педагогічну діяльність учителя, що одночасно виступає і як царина прояву творчих можливостей, і як виток подальшого розвитку та збагачення сукупної професійної культури, а відтак, і творчого потенціалу вчителя.

Виходячи зі структури процесу розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти в дисертації визначені функції даної системи щодо розвитку творчого потенціалу вчителя: навчально-пізнавальна; інноваційно-діяльнісна; організаційно-методична; діагностико-мотивувальна. Ці функції тісно взаємопов'язані, сфери їхнього прояву та реалізації постійно перетинаються та властиві всім ланкам системи - центральній, регіональній, районній, шкільній та самоосвітній. Тому важливо підходити до проблеми розвитку та збагачення творчого потенціалу вчителя комплексно.

5. У дисертації запропонована динамічна модель розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти, яка складається з чотирьох основних блоків (діагностичного, мотиваційно-стимулюючого, формуючого, діяльнісного) і п'ятого - перспективного (діагностичний-2), у якому робиться підсумок реалізації моделі на попередньому етапі та закладається програма подальшого розвитку творчого потенціалу вчителя на наступному етапі післядипломної педагогічної освіти.

Прогресивна динаміка творчого потенціалу вчителя відбувається за умови ефективного навчання в системі післядипломної освіти, постійної роботи педагога над собою, свідомої самоосвіти, зацікавленого ставлення до своєї професійної діяльності, прагнення оптимізувати її та підвищити якість і результативність тощо.

6. Для виявлення ефективності та дієвості динамічної моделі були визначені основні критерії творчого зростання вчителя як механізму розвитку його творчого потенціалу в системі післядипломної педагогічної освіти (рефлексія творчого потенціалу вчителя; мотивація вчителя до творчої педагогічної діяльності; здобутки реальної творчої педагогічної діяльності вчителя) та конкретизовані у показниках (відповідно: усвідомлення в собі проявів творчості, самооцінка, очікування власних творчих досягнень; мотиви престижу та визнання, мотиви самовираження, матеріальних мотиви; інноваційність, раціоналізація, сумлінна творчо потенційна діяльність вчителя). За цими критеріями визначався високий, середній або недостатній рівень розвитку творчого потенціалу конкретного вчителя.

7. З метою реалізації динамічної моделі розвитку творчого потенціалу вчителя було запропоновано комплексну програму розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної освіти, що складається з двох напрямків: перший включає діяльність із розвитку творчого потенціалу вчителя на трьох рівнях системи післядипломної педагогічної освіти (рівні інституту післядипломної освіти, рівнях районного методичного кабінету та шкільного методичного об'єднання). Другий напрямок відображає вдосконалення роботи з учителями щодо розвитку їхніх творчих потенцій у таких двох сферах: інноваційна педагогічна діяльність з усіма учнями класу та робота з творчо обдарованими дітьми.

Враховуючи специфіку післядипломної освіти експериментальній перевірці було піддано найбільш відповідальні, вузлові блоки моделі (діагностувальний, мотиваційно-стимулювальний, формувальний).

8. Експериментальна робота здійснювалася шляхом включення вчителів у діяльність, максимально наближену до творчої, орієнтуючи післядипломну професійно-педагогічну підготовку на зміну технології навчального процесу. Закладена у структуру занять система спеціальних процедур, завдань і вправ, тренінгів була спрямована на управління розвитком особистості вчителя та активізацію його творчості.

У результаті експериментальної роботи було доведено, що дієвим механізмом розкриття та збагачення творчих можливостей учителя, його творчого потенціалу має стати креативна (творча) спрямованість системи післядипломної педагогічної освіти в цілому та кожної її ланки зокрема. Креативність (творення) визначається не стільки критичним ставленням вчителя до нового з точки зору наявного досвіду, скільки відкритістю до нового й сприйнятливістю нового. Вона збільшує вірогідність творчих досягнень учителя при наявності високої мотивації до творчості та оволодінні необхідними творчими вміннями.

9. Результати дослідження дозволили визначити педагогічні умови розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти (усвідомлення вчителями значущості творчості у педагогічній діяльності; стимулювання розвитку творчої особистості вчителя; формування потреби в педагогічній рефлексії; відсутність регламентованої поведінки; наявність позитивного зразка творчої поведінки; створення умов для наслідування творчої поведінки, блокування агресивної і деструктивної поведінки в колективі; соціальне підкріплення творчої поведінки; створення в педагогічному колективі творчої атмосфери) та сформулювати основні рекомендації, надавши пропозиції керівникам шкіл та навчальним закладам системи післядипломної педагогічної освіти щодо вдосконалення діяльності з розвитку і збагачення творчого потенціалу вчителя впродовж усієї його професійної діяльності.

Здійснене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми реалізації на практиці динамічної моделі розвитку творчого потенціалу вчителя та питань вдосконалення діяльності системи післядипломної педагогічної освіти у даному напрямку. Потребують подальших досліджень такі питання: функції самоосвіти в розкритті й розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної освіти; система роботи загальноосвітнього навчального закладу з управління розвитком творчого потенціалу вчителя; районний методичний кабінет як осередок розповсюдження й поширення креативних педагогічних технологій; формування творчих управлінських якостей методистів районних кабінетів; управлінська модель діяльності обласного інституту післядипломної освіти вчителів тощо.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Устинова Н.В. Творчий розвиток учителя в системі післядипломної педагогічної освіти. Методичні рекомендації. - Херсон: Айлант, 2006. - 76 с.

2. Устинова Н.В. Критерії визначення творчого зростання вчителя у процесі післядипломної освіти // Науково-педагогічний журнал ,,Обрій”. - 2005. - №2 (21). - С. 8-10.

3. Устинова Н.В. Роль педагогічного досвіду у процесі розвитку творчого потенціалу вчителя в системі підвищення кваліфікації // Збірник наукових праць. Випуск 36. - Запорізький ОІППО. - К.-З., 2005. - С. 188-192.

4. Устинова Н.В. Післядипломна педагогічна освіта як чинник творчого зростання вчителя // Науково-метод. журнал „Освіта на Луганщині”. - Луганськ. - 2004. - №2 (21). - С. 97-100.

5. Устинова Н.В. Етапи розвитку творчого потенціалу вчителя в післядипломній освіті // Науково-практичний освітньо-популярний журнал ,,Імідж сучасного педагога”. - 2004. - №10 (49). - С. 33-36.

6. Устинова Н.В. Динамічна модель розвитку творчого потенціалу вчителя у системі післядипломної педагогічної освіт // Науково-методичний журнал „Наша школа”. - 2006. - №2-3. - С. 30-33.

АНОТАЦІЯ

Устинова Н.В. Розвиток творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2006.

У дисертаційному дослідженні теоретично обґрунтовано роль системи післядипломної педагогічної освіти у процесі розвитку та збагачення творчого потенціалу вчителів. Розкрито особливості структури цього процесу, функцій та організації, виокремлено критерії оцінки рівня готовності педагогічних працівників до творчої професійної діяльності. Створено й теоретично обґрунтовано динамічну модель розвитку творчого потенціалу вчителя у системі післядипломної педагогічної освіти та комплексну програму її практичного втілення. Розроблено і впроваджено технологію діагностики інтересу та готовності вчителя до інноваційної діяльності як показника його творчого зростання, визначені шляхи підвищення ефективності змісту, форм і методів післядипломної освіти стосовно розвитку інтересу й забезпечення готовності вчителів до творчої професійної діяльності, та розроблені на цій основі практичні рекомендації для працівників системи післядипломної педагогічної освіти і керівників шкіл.

Ключові слова: післядипломна педагогічна освіта, творча педагогічна діяльність, творчий потенціал учителя, творчість, інноваційна діяльність, готовність до творчої педагогічної діяльності, креативність учителя, креативна педагогіка.

АННОТАЦИЯ

Устинова Н.В. Развитие творческого потенциала учителя в системе последипломного педагогического образования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, Киев, 2006.

В диссертационной работе впервые определена и научно обоснована роль последипломного педагогического образования в процессе развития творческого потенциала учителя. Охарактеризованы особенности структуры, функций и организации процесса творческого развития учителя в период последипломного образования. Доказано, что процесс развития творческого потенциала учителя в системе последипломного образования включает такие составляющие: готовность учителя к творческой педагогической деятельности; мотивацию учителя к творческой педагогической деятельности; приобретение новых знаний, умений, навыков, профессионального опыта и развитие личностных качеств; практическую профессионально педагогическую деятельность учителя, что одновременно выступает и как область проявления творческих возможностей, и как виток последующего развития и обогащения совокупной профессиональной культуры, а следовательно, и творческого потенциала учителя. На основе анализа научной литературы и опыта практической деятельности выделены критерии оценки уровня готовности педагогических работников к творческой профессиональной деятельности. Разработана и теоретически обоснована динамическая модель развития творческого потенциала учителя в системе последипломного педагогического образования. Она состоит из четырех основных блоков (диагностического, мотивационно-стимулирующего, формирующего, деятельностного) и пятого - перспективного, в котором подводится итог реализации модели на предыдущем этапе и закладывается программа последующего развития творческого потенциала учителя на следующем этапе последипломного педагогического образования. С целью реализации динамической модели, в диссертации предложена комплексная программа развития творческого потенциала учителя в системе последипломного образования, которая состоит из двух направлений. Первое включает деятельность по развитию творческого потенциала учителя на трех уровнях системы последипломного педагогического образования (институциональном, районном и школьном). Второе отображает усовершенствование работы с учителями относительно развития их творческих потенций в таких двух сферах: инновационная педагогическая деятельность со всеми детьми класса и работа с творчески одаренными детьми.