Дидактичні засоби управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення дисциплін метрологічного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН МЕТРОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні дисципліни)

РІХТЕР ОЛЕНА ЄВГЕНІЇВНА

Харків - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Дмитренко Тамара Олександрівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, завідувач кафедри соціальної педагогіки, м. Харків.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Ягупов Василь Васильович, Науково-методичний центр військової освіти Міністерства оборони України, начальник, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Щербина Світлана Володимирівна, Кіровоградський національний технічний університет, завідувач кафедри іноземних мов, м. Кіровоград.

Провідна установа Національний аграрний університет, кафедра педагогіки, Кабінет Міністрів України, м. Київ.

Захист відбудеться “18” травня 2006 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.01 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.

Автореферат розісланий “17” квітня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Плохіх

АНОТАЦІЯ

Ріхтер О.Є. Дидактичні засоби управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення дисциплін метрологічного профілю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні дисципліни). - Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2006.

Дисертацію присвячено проблемі управління навчальною діяльністю у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів з дисциплін метрологічного профілю. Конкретизовано поняття “дидактичні засоби управління навчальною діяльністю”. Розроблено комплекс дидактичних засобів управління, який враховує особливості навчання дисциплін метрологічного профілю та складається з навчальних текстів до лабораторних робіт і структурно-логічних схем рідною та іноземною мовами, двомовних стандартів та комплексних контрольних робіт. Теоретично обґрунтовано та розроблено методику навчання дисциплін метрологічного профілю з використанням зазначеного комплексу дидактичних засобів управління. Експериментальне дослідження підтвердило ефективність розробленої методики. Доведено, що впровадження в процес навчання дисциплін метрологічного профілю дидактичних засобів управління навчальною діяльністю сприяє підвищенню якості знань майбутніх інженерів-педагогів та оволодінню досвідом творчої діяльності.

Ключові слова: методика навчання, дисципліни метрологічного профілю, управління, дидактичні засоби управління навчальною діяльністю, професійна підготовка майбутніх інженерів-педагогів.

ANNOTATION

Richter O.E. Didactic means of training activities control of future engineer-teachers in the process of studying metrological disciplines. - Manuscript.

The dissertation for a candidate of pedagogical sciences degree on speciality 13.00.02 - theory and methods of teaching (technical disciplines). - The Ukrainian Engineering Pedagogics Academy, Kharkiv, 2006.

The dissertation is devoted to the problem of training activities control in the process of future engineer-teachers professional training on metrological disciplines. The concept “didactic means of training activities control ” has been concretised. The complex of didactic means of control has been developed. The complex takes into account features of metrological disciplines teaching and consists of training texts for laboratory works and structural-logical schemes in native and foreign languages, bilingual standards and composite tests. It has theoretically been grounded and developed the methods of teaching metrological disciplines, using mentioned complex of didactic means of control. The experimental investigation confirmed the effectiveness of the methods developed. It has been proved that the introduction of the didactic means of training activities control into the process of metrological disciplines teaching promotes the improvement of future engineer-teachers' knowledge quality and mastering creative activities experience.

Key words: the methods of teaching, metrological disciplines, control, didactic means of control, professional training of future engineer-teachers.

АННОТАЦИЯ

Рихтер Е.Е. Дидактические средства управления учебной деятельностью будущих инженеров-педагогов в процессе изучения дисциплин метрологического профиля. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (технические дисциплины). - Украинская инженерно-педагогическая академия, Харьков, 2006.

Диссертация посвящена проблеме управления учебной деятельностью в процессе профессиональной подготовки будущих инженеров-педагогов по дисциплинам метрологического профиля. На основании анализа теории и практики инженерно-педагогического образования разработана модель процесса управления учебной деятельностью студентов инженерно-педагогических специальностей, которая включает этапы деятельности преподавателя и студента, а также соответствующие средства управления. Использование дидактических средств для реализации системы видов управления (прямого управления, соуправления и самоуправления учебной деятельностью) нацелено на повышение качества профессиональной подготовки будущих инженеров-педагогов. Конкретизировано понятие “дидактические средства управления учебной деятельностью студентов”.

Определены особенности профессиональной подготовки будущих инженеров-педагогов по дисциплинам метрологического профиля. Анализ содержания подготовки по данным дисциплинам позволил сделать вывод о необходимости интеграции содержания дисциплин метрологического профиля и английского языка при подготовке специалистов в области метрологии и стандартизации, что позволит студентам осуществлять поиск необходимой информации не только в отечественных, но и в зарубежных изданиях, будет способствовать самосовершенствованию и развитию коммуникативной компетентности.

На основании положений системного, кибернетического, технологического подходов, теории поэтапного формирования умственных действий, концепции гуманизации образования спроектирован комплекс дидактических средств управления учебной деятельностью будущих инженеров-педагогов, который применяется в процессе изучения дисциплин метрологического профиля и учитывает необходимость овладения профессиональной терминологией на иностранном языке. Комплекс состоит из учебных текстов на родном и английском языках, разноуровневых заданий к ним, двуязычных стандартов серии ISO 9000, проектных заданий и комплексных контрольных работ.

Теоретически обоснованы компоненты методики обучения будущих инженеров-педагогов дисциплинам метрологического профиля с использованием вышеуказанного комплекса, а именно: цель, задачи, принципы, содержание, методы, формы, структура. Особенностью разработанной методики является наличие дометодической подготовки, которая осуществляется при изучении дисциплины “Английский язык”. Методическая подготовка охватывает дисциплины, являющиеся базовыми при изучении метрологии. Структура разработанной методики состоит из модулей: мотивационного, когнитивного, содержательно-процессуального, контрольно-коррекционного. Применение комплекса дидактических средств управления нацелено на реализацию системы видов управления, и, как результат, на переход студентов на уровень самоуправления учебной деятельностью.

Экспериментальное исследование подтвердило эффективность разработанной методики. Доказано, что внедрение в процесс изучения дисциплин метрологического профиля комплекса дидактических средств управления учебной деятельностью способствует улучшению качества профессиональной подготовки будущих инженеров-педагогов за счет повышения уровня усвоения знаний и овладения опытом творческой деятельности. Эти данные подтверждаются также положительными изменениями в мотивационной сфере студентов.

Ключевые слова: методика обучения, дисциплины метрологического профиля, управление, дидактические средства управления учебной деятельностью, профессиональная подготовка будущих инженеров-педагогов.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Сучасні економічні умови в Україні, глобалізація відносин із країнами світу вимагають підготовки фахівців нової формації в різних галузях суспільного виробництва. Закони України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту” спрямовані на формування високорозвиненої, творчої особистості, зокрема у підготовці інженерно-педагогічних кадрів. Інженерно-педагогічна освіта має враховувати перспективи як удосконалення виробництва, так і інтеграції України в Європейське співтовариство. Майбутній інженер-педагог має поєднувати професійні технічні знання й уміння з майстерністю здійснювати підготовку фахівців, здатних вчасно адаптуватися в мінливих умовах ринку.

Необхідність завойовувати нові ринки збуту, підвищувати якість і конкурентоспроможність вітчизняної продукції потребують від сучасних інженерів-педагогів уміння швидко перебудовуватися, здійснювати оперативний пошук інформації, самостійно опановувати нові знання, творчо підходити до рішення виробничих завдань. Організація навчального процесу, що забезпечує планомірне й ефективне підвищення якості підготовки майбутніх інженерів-педагогів, є одним із важливих завдань сучасної педагогіки. Досягнення поставленої мети в процесі навчання, а саме формування освіченої особистості, висококваліфікованого фахівця, безпосередньо залежить від ефективності управління навчальною діяльністю студентів.

Проблему управління розробляли вчені в галузі педагогіки, методики викладання і кібернетики: С.І. Архангельський, Ю.К. Бабанський, В.П. Беспалько, О.Г. Гохман, Т.М. Давиденко, К.Б. Єсипович, Г.О. Козлакова, Л.Н. Ланда, Л.П. Леонтьєв, В.Г. Плугін, Т.І. Шамова; у психології: С.П. Бочарова, П.Я. Гальперін, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, Ю.І. Машбиць, Н.Ф. Тализіна, В.О. Якунін та інші. Технологія управління навчально-пізнавальною діяльністю розкривається в роботах В.І. Андреєва, В.В. Костіної, Л.В. Ричкової, К.В. Яресько. Проблему професійної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей обґрунтовано у працях С.Ф. Артюха, А.Т. Ашерова, В.С. Безрукової, Н.О. Брюханової, С.З. Гончарова, Т.О. Дмитренко, Е.Ф. Зеєра, О.Е. Коваленко, В.К. Маригодова, В.І. Никифорова. Але разом з тим недостатньо розробленим залишається питання проектування дидактичних засобів управління навчальною діяльністю студентів, що враховує особливості спеціальної підготовки майбутніх інженерів-педагогів.

Упроваджена в Україні реорганізація Держстандарту, вступ країни в Міжнародну організацію зі стандартизації (ІSО) вказують на важливість підготовки майбутніх інженерів-педагогів метрологічного профілю. Особливістю навчання студентів метрологічних дисциплін є необхідність вивчення технічних умов і рекомендацій щодо вітчизняної та закордонної продукції, а також міжнародних термінологічних стандартів, що вказує на необхідність володіння інженером-педагогом іншомовною професійною термінологією.

Аналіз функціонування інженерно-педагогічних навчальних закладів показав, що в навчальному процесі науково-педагогічні працівники розробляють різні дидактичні засоби, однак найчастіше без необхідного теоретичного обґрунтування, використовуючи лише власні інтуїтивні уявлення. Усе викладене вище дозволило виявити низку протиріч: між сучасними вимогами до професійної діяльності майбутніх інженерів-педагогів і якістю їхньої професійної підготовки; між необхідністю формування творчої особистості майбутнього інженера-педагога і недостатнім рівнем розробки теорії управління навчальною діяльністю студентів, зокрема, інженерно-педагогічних спеціальностей; між необхідністю застосовувати в професійній діяльності значну кількість міжнародної нормативно-технічної документації і відсутністю наукового обґрунтування для розробки дидактичних засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів з використанням іноземної мови; між необхідністю удосконалювати організацію навчального процесу і відсутністю методики навчання дисциплін метрологічного профілю з використанням дидактичних засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів.

Зазначені вище протиріччя зумовили необхідність дослідження проблеми управління навчальною діяльністю студентів у системі інженерно-педагогічної освіти, а також особливостей процесу навчання майбутніх інженерів-педагогів дисциплін метрологічного профілю, розробки й використання дидактичних засобів управління навчальною діяльністю студентів у ході вивчення дисциплін метрологічного профілю із застосуванням іноземної мови. Необхідність розв'язання даних проблем зумовила вибір теми дисертаційного дослідження: “Дидактичні засоби управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення дисциплін метрологічного профілю”.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках науково-дослідної роботи з проблем інженерно-педагогічної освіти, що здійснюється в Українській інженерно-педагогічній академії. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до держбюджетної теми № 2.04.38 “Розробка і впровадження моделей змісту навчання студентів технічних навчальних закладів з метою інтенсифікації професійної підготовки”. Дисертант є одним із виконавців науково-дослідної роботи за вказаною темою. Тема затверджена вченою радою УІПА (протокол №9 від 8.03.2003 р.) та узгоджена на засіданні Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №9 від 23.11.2004 р.).

Об'єкт дослідження - управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів.

Предмет дослідження - комплекс дидактичних засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів у процесі навчання дисциплін метрологічного профілю.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити комплекс дидактичних засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів у процесі навчання дисциплін метрологічного профілю.

Гіпотеза: впровадження у процес навчання майбутніх інженерів-педагогів комплексу дидактичних засобів управління навчальною діяльністю, який враховує особливості вивчення дисциплін метрологічного профілю та націлений на реалізацію системи видів управління, а саме прямого управління, співуправління й самоуправління, забезпечить поліпшення якості професійної підготовки завдяки підвищенню рівня засвоєння знань студентів та оволодінню ними досвідом творчої діяльності.

Мета і гіпотеза дослідження зумовили такі завдання:

Проаналізувати стан розробленості проблеми управління навчальною діяльністю студентів у системі інженерно-педагогічної освіти та з'ясувати особливості навчання дисциплін метрологічного профілю.

Розробити комплекс дидактичних засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів, що застосовується в процесі вивчення дисциплін метрологічного профілю.

Розробити методику навчання дисциплін метрологічного профілю з використанням комплексу дидактичних засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів.

Експериментально перевірити методику навчання дисциплін метрологічного профілю з використанням комплексу дидактичних засобів управління навчальною діяльністю студентів інженерно-педагогічних спеціальностей.

Розробити і впровадити в процес підготовки майбутніх інженерів-педагогів методичні рекомендації для науково-педагогічних працівників щодо навчання дисциплін метрологічного профілю з використанням комплексу дидактичних засобів управління навчальною діяльністю.

Методологічну і теоретичну основу дослідження складають: теорія пізнання; філософські положення про взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ і процесів; основні положення системного та кібернетичного підходів (Н. Вінер, М.С. Каган, У.-Р. Ешбі та інші); концепція гуманізації освіти (І.Д. Бех, С.У. Гончаренко, В.О. Сухомлинський, А.В. Сущенко та інші); концепція діяльнісного підходу до процесу навчання (Г.О. Атанов, Ю.К. Бабанський, С.П. Бочарова, І.О. Зимня, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, Г.І. Щукіна та інші); психолого-педагогічні концепції засвоєння знань (Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, С.Л. Рубінштейн та інші); концепція управління навчальною діяльністю (С.І. Архангельський, Т.О. Дмитренко, Л.Н. Ланда, Н.Ф. Тализіна, В.О. Якунін та інші); концепція активізації пізнавальної діяльності (І.Я. Лернер, В.І. Лозова, Т.І. Шамова та інші); основні положення теорії підготовки інженерно-педагогічних кадрів (С.Ф. Артюх, В.С. Безрукова, Н.Є. Ерганова, Е.Ф. Зеєр, О.Е. Коваленко та інші); концепція технологічного підходу до процесу навчання (В.П. Беспалько, О.М. Пєхота, Г.К. Селевко та інші).

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези застосовувалися такі методи педагогічного дослідження: теоретичні - аналіз літературних джерел з проблеми управління навчальною діяльністю студентів, порівняння, узагальнення, систематизація теоретичного матеріалу, моделювання; емпіричні - бесіди, опитування, анкетування, спостереження, інтерв'ю, педагогічний експеримент; статистичні - аналіз результатів експерименту з використанням методів математичної статистики.

Дослідно-експериментальною базою дослідження була Українська інженерно-педагогічна академія (м. Харків). На різних етапах експерименту було задіяно понад 200 студентів. Дослідження здійснювалось упродовж 2002-2005 рр.

На першому етапі (2002-2003 рр.) визначено стан розробленості проблеми дослідження. Було проведено аналіз літератури з філософії, психології, педагогіки, кібернетики вітчизняних і закордонних авторів, що відображає основні положення теорії управління складними об'єктами, зокрема навчальною діяльністю студентів. Було здійснено аналіз навчальних програм підготовки майбутніх інженерів-педагогів з дисциплін метрологічного профілю; визначено мету і завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, виявлено теоретичні засади розробки комплексу дидактичних засобів управління навчальною діяльністю студентів у процесі навчання дисциплін метрологічного профілю.

На другому етапі (2003-2004 рр.) визначено мету, завдання, принципи, зміст, методи та форми методики навчання дисциплін метрологічного профілю з використанням дидактичних засобів управління; розроблено й впроваджено комплекс дидактичних засобів управління навчальною діяльністю у процес навчання майбутніх інженерів-педагогів дисциплін метрологічного профілю; проведено констатуючий і формуючий експерименти.

На третьому етапі (2004-2005 рр.) було визначено ефективність дослідно-експериментальної методики з використанням дидактичних засобів управління; проаналізовано й узагальнено результати контрольного експерименту; оформлено текст дисертації; розроблено методичні рекомендації для науково-педагогічних працівників щодо навчання дисциплін метрологічного профілю з використанням комплексу дидактичних засобів управління навчальною діяльністю.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що:

вперше виявлено особливості навчання майбутніх інженерів-педагогів дисциплін метрологічного профілю, які пов'язані з необхідністю застосовувати у професійній діяльності нормативну документацію як рідною, так й іноземною мовами;

вперше розроблено й експериментально перевірено комплекс дидактичних засобів управління, що враховує особливості навчання дисциплін метрологічного профілю та складається з навчальних текстів до лабораторних робіт рідною та іноземною мовами, структурно-логічних схем понять з урахуванням іншомовної термінології, двомовних стандартів та комплексних контрольних робіт;

удосконалено процес професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів з дисциплін метрологічного профілю, а саме теоретично обґрунтовано методику навчання дисциплін метрологічного профілю з використанням дидактичних засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів;

подальшого розвитку набула теорія управління навчальною діяльністю щодо розробки моделі процесу управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів на основі використання дидактичних засобів відповідно до видів і етапів управління.

Практичне значення дослідження полягає в розробці й експериментальній перевірці методики навчання дисциплін метрологічного профілю з використанням комплексу дидактичних засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів, що складається з навчальних текстів рідною та англійською мовами, різнорівневих завдань до текстів, структурно-логічних схем понять з урахуванням іншомовної термінології, двомовних стандартів серії ISO 9000, комплексних контрольних робіт на репродуктивну, конструктивну та творчу діяльність, а також у підготовці методичних рекомендацій з використання даного комплексу в процесі навчання дисциплін метрологічного профілю у вищому навчальному закладі. Матеріали дослідження пройшли апробацію і можуть бути адаптовані для викладання інших технічних дисциплін з метою удосконалення організації навчальної діяльності студентів.

Особистий внесок автора у роботах, написаних у співавторстві, полягає в теоретичному обґрунтуванні особливостей викладання дисциплін метрологічного профілю, науковому обґрунтуванні дидактичних засобів управління навчальною діяльністю студентів, розробці структури лабораторних робіт та перекладі методичних вказівок англійською мовою.

Результати досліджень перевірено і впроваджено на кафедрі педагогіки і методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії (акт про впровадження № 106-01/32 від 8.11.2005 р.), а також на кафедрі якості, стандартизації та сертифікації Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (акт про впровадження № 01-06 від 11.01.2006 р.).

Надійність результатів дослідження забезпечується теоретичним і методичним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження меті, предмету і завданням дослідження, дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези, результатами кількісного й якісного аналізу даних експерименту.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на Міжнародних наукових конференціях: “Політ” (м. Київ, 2005 р.), “Проблеми розробки і впровадження модульної системи професійного навчання” (м. Харків, 2005 р.), “Стратегії управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства” (м. Київ, 2005 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми безперервної освіти” (м. Харків, 2003 р.), “Управління в освіті” (м. Львів, 2003 р.); наукових конференціях молодих учених: “Культура й інформаційне суспільство XXI століття” (м. Харків, 2003, 2005 рр.); XXXVIII науково-практичній конференції працівників УІПА (м. Харків, 2005 р.); науковому семінарі “Профессионально-педагогическая культура: концептуальные основания и технологический контекст” (м. Бєлгород, 2004 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження дістали відображення у 18 публікаціях (із них 15 без співавторів), 7 з них - наукові статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, 2 - методичні рекомендації, 9 - тези доповідей на міжнародних та регіональних конференціях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел (225 найменувань, 12 з яких іноземною мовою) та 10 додатків на 37 сторінках. Повний обсяг дисертації викладено на 236 сторінках, основний текст - на 166 сторінках. Робота містить в основному тексті 28 таблиць на 18 сторінках та 20 малюнків на 12 сторінках.

дидактичний управління навчання метрологічний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методологічні і теоретичні основи, методи проведення науково-дослідної роботи, розкрито здобуті результати, їх наукову новизну, теоретичне й практичне значення, позначено особистий внесок автора, наведено дані про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні основи розробки дидактичних засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів” - на основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено сутність, функції й етапи управління навчальною діяльністю студентів у системі інженерно-педагогічної освіти; сформульовано поняття “дидактичні засоби управління навчальною діяльністю”; розроблено модель управління навчальною діяльністю студентів інженерно-педагогічних спеціальностей; на базі дослідження моделі розроблено комплекс дидактичних засобів, що реалізується в системі видів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів.

Аналіз літературних джерел дозволив дійти висновку щодо необхідності удосконалення якості професійної підготовки фахівців у сучасних умовах. Багато педагогів і психологів пов'язують ефективну організацію процесу навчання з управлінням навчальною діяльністю (С.І. Архангельський, Г.О. Атанов, П.Я. Гальперін, О.Г. Гохман, В.В. Костіна, Л.Н. Ланда, Л.П. Леонтьєв, Ю.І. Машбиць, Н.Ф. Тализіна, Т.І. Шамова, В.В. Ягупов, В.О. Якунін, К.В. Яресько та інші). Педагоги-дослідники (С.Ф. Артюх, В.С. Безрукова, Т.О. Дмитренко, Е.Ф. Зеєр, О.Е. Коваленко, А.І. Савенков та інші) розглядають управління як форму ефективної організації професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів.

Застосування системного підходу до розгляду управління навчальною діяльністю студентів дозволило виділити структуру і функції об'єкта, а також обґрунтувати необхідність використання засобів управління навчальною діяльністю в системі інженерно-педагогічної освіти. Система управління навчальною діяльністю студентів включає діяльність науково-педагогічного працівника, діяльність студента, засоби управління, контур прямого й зворотного зв'язку, а також контур самоуправління студента. На основі концепції Т.О. Дмитренко та К.В. Яресько було зроблено висновок про важливість реалізації системи видів управління (прямого управління, співуправління і самоуправління). Перехід до самоуправління студента є підгрунттям для активізації творчої діяльності студента. Управління навчальною діяльністю студентів розглядається як форма організації навчального процесу педагогом, що націлена на конкретний результат - оволодіння студентом професійними знаннями, уміннями і навичками; ефективність даного процесу забезпечується зворотним зв'язком на всіх етапах навчальної діяльності студентів. Аналіз літературних джерел дозволив виділити основні функції управління навчальною діяльністю: цілепокладання, проектування, організацію, керівництво, контроль і корекцію.

Розробка моделі процесу управління навчальною діяльністю студентів дозволяє визначити роль і місце дидактичних засобів, а також обґрунтувати необхідність їх використання для підвищення ефективності професійної підготовки. Модель процесу управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів складається з етапів діяльності науково-педагогічного працівника, етапів діяльності студента, а також відповідних засобів управління. На етапі проектування навчального процесу засобами управління є цілі, принципи, зміст, методи і форми навчання. На етапі реалізації проекту, а саме здійснення процесу навчання, відбувається взаємодія науково-педагогічного працівника і студента. Засобами управління тут виступають навчальні тексти, конспекти лекцій, малюнки, діаграми та інші засоби наочності. На етапі контролю і корекції результатів навчальної діяльності засобами управління є картки для фронтальної перевірки засвоєного матеріалу, комплексні контрольні роботи з організації репродуктивної, конструктивної і творчої діяльності студента, а також тести.

Проектування дидактичних засобів відповідно до видів і етапів управління навчальною діяльністю націлено на оптимальне досягнення мети навчання. Аналіз праць провідних педагогів дозволив дійти висновку, що в сучасній педагогіці не склалося чіткої класифікації дидактичних засобів. Кібернетичний підхід до процесу навчання дозволяє визначити дидактичні засоби управління як певні інформаційні інструменти навчання, використання яких націлене на чітко запланований результат діяльності студентів, а також сприяє активізації навчальної діяльності студентів і переходу до самоуправління. Пряме управління навчальною діяльністю ґрунтується на застосуванні навчальних текстів, алгоритмів діяльності, засобів наочності; співуправління реалізується шляхом використання завдань на репродуктивну і продуктивну діяльність, проблемних ситуацій; показником переходу студента до самоуправління є виконання завдань на творчу, евристичну діяльність, зокрема участь у створенні проектів. Використання дидактичних засобів управління ґрунтується на принципах: обумовленості, необхідності, відповідності та інформативності.

Аналіз праць Є.Е. Баринової, М.Є. Ніколаєва, О.Л. Пумпянського, Н.В. Саєнко, С.К. Фоломкіної, С.В. Щербини та інших учених дозволив дійти висновку щодо важливої ролі іноземної мови в процесі підготовки інженерів-педагогів. Іноземна мова розглядається як засіб здобуття необхідної інформації з міжнародних джерел, посилення мотивації студентів до навчання і майбутньої професії, вона сприяє самоосвіті і розвитку комунікативної компетентності. Аналіз навчальних планів і програм дозволив виявити необхідність застосування в процесі вивчення дисциплін метрологічного профілю дидактичних засобів управління з використанням міжнародної термінології як рідною, так і іноземною мовами. Інтеграція змісту дисциплін метрологічного профілю й іноземної мови при проектуванні комплексу дидактичних засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів є важливою умовою підвищення якості професійної підготовки фахівців.

У другому розділі - “Методика навчання дисциплін метрологічного профілю з використанням комплексу дидактичних засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів” - розглянуто особливості професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів з дисциплін метрологічного профілю, які пов'язані з необхідністю роботи з нормативною документацією як рідною, так і іноземною мовами; розроблено експериментальну методику навчання даних дисциплін з використанням комплексу дидактичних засобів управління рідною та іноземною мовами.

Цілями методики навчання дисциплін метрологічного профілю є оволодіння майбутнім інженером-педагогом професійними знаннями й уміннями в галузі метрології і стандартизації, розвиток творчого підходу до рішення практичних завдань, а також здатності удосконалювати здобуті знання в процесі професійної діяльності. Методика розроблена на основі загальнодидактичних принципів: природовідповідності, гуманізації, професійної доцільності і науковості, а також принципів, що випливають з особливостей професійної підготовки з метрологічних дисциплін: інтеграції спеціальних дисциплін та іноземної мови, наочності, доцільного сполучення теоретичного й практичного навчання, орієнтації на майбутню професію.

Завданнями методики навчання дисциплін метрологічного профілю є:

формування в студентів базових знань з дисциплін метрологічного профілю;

формування в студентів знань іноземної термінології в галузі міжнародної метрології і стандартизації;

формування професійних умінь у галузі метрології та стандартизації;

забезпечення переходу студентів до самоуправління навчальною діяльністю, показниками якого є уміння самостійно знаходити розв'язання складних задач, виконувати завдання на творчому рівні;

формування пізнавальної активності в процесі навчання;

формування мотивації до майбутньої професії.

Основним компонентом змісту розробленої методики є сукупність знань і умінь, якими має оволодіти майбутній інженер-педагог з дисциплін метрологічного профілю. Студент має знати: параметри і характеристики вимірювальних приладів; методику аналізу параметрів вимірювальних приладів; оцінку точності вимірювань; статистичні характеристики засобів вимірювання; принципи проведення контролю параметрів засобів вимірювання; основні принципи стандартизації систем якості й основних положень державної системи стандартизації; порядок проведення сертифікації й акредитації іспитових лабораторій.

Студент має вміти: вибирати методи і засоби вимірювання, визначати похибку вимірювання, проводити розрахунки й експериментальне визначення параметрів; використовувати принципи вимірювання; розробляти, оформляти, затверджувати, перевіряти, замінювати і скасовувати нормативні документи зі стандартизації, упроваджувати стандарти і здійснювати спостереження за їх дотриманням; визначати галузі обов'язкової і добровільної сертифікації, вибирати модель і порядок проведення сертифікації, здійснювати сертифікаційні іспити, вибирати і застосовувати міжнародні стандарти на системи якості.

Аналіз системи знань і умінь студентів із дисциплін метрологічного профілю, а також результатів анкетування науково-педагогічних працівників Української інженерно-педагогічної академії свідчить про необхідність інтеграції даних дисциплін і англійської мови. Поняття, що мають міжнародне вживання, студент має засвоїти як рідною, так і іноземною мовами. Це дозволить уникати неточностей під час перекладу нормативної документації, допоможе студенту самостійно оволодівати знаннями з таких джерел, як Інтернет і закордонні наукові видання.

Професійна підготовка майбутніх інженерів-педагогів включає дометодичний компонент, що реалізується в процесі вивчення студентами дисципліни “Англійська мова”, а також методичний, який формується при вивченні дисциплін “Взаємозамінність та технічні виміри”, “Метрологія та кваліметрія”, “Основи стандартизації”. Саме ці дисципліни є базовими, містять основне коло понять, необхідних майбутнім інженерам-педагогам в їхній професійній діяльності. Поряд з пояснювальним і репродуктивним методами організації навчальної діяльності студентів використовуються частково-пошукові й пошукові, які сприяють розвиткові творчого потенціалу особистості. Тому основними формами спільної продуктивної діяльності в експериментальній методиці були обрані лабораторні і практичні заняття.

Підґрунтям методики навчання дисциплін метрологічного профілю є інваріантна методика, розроблена Т.О. Дмитренко, що складається з етапів: усвідомлення змісту навчального матеріалу; формулювання проблеми; оволодіння змістом навчального матеріалу, а також контролю та корекції результатів навчальної діяльності. Відповідно до цих етапів розроблено модулі методики навчання дисциплін метрологічного профілю: мотиваційний, когнітивний, змістовно-процесуальний і контрольно-корекційний.

У процесі навчання застосовувався комплекс дидактичних засобів, а саме: граф взаємозв'язку дисциплін метрологічного профілю, структурно-технологічні карти дисциплін (мотиваційний модуль); картки з проблемними питаннями (когнітивний модуль); структурно-логічні схеми понять і навчальних текстів до лабораторних робіт рідною й англійською мовами, двомовні стандарти серії ISO 9000 з комплексом завдань репродуктивного, продуктивного й творчого рівня, алгоритм складання проекту стандарту (змістовно-процесуальний модуль); контрольні роботи за рівнями засвоєння, тести (контрольно-корекційний модуль). Відповідно до рівнів засвоєння для підсумкового контролю навчальних досягнень застосовані комплексні контрольні роботи за методикою Г.В. Єльникової, що передбачає поділ завдань за рівнями складності на репродуктивні, конструктивні та творчі.

У третьому розділі - “Дослідно-експериментальна перевірка методики навчання дисциплін метрологічного профілю з використанням комплексу дидактичних засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів” - наведено організаційно-методичні основи експериментального дослідження, методику обробки здобутих даних і аналіз результатів дослідження.

Експериментальне дослідження було здійснено з метою визначення ефективності використання спроектованого комплексу дидактичних засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів у процесі навчання дисциплін метрологічного профілю. Експеримент складався з констатуючого, формуючого та контрольного етапів. У ході констатуючого експерименту було визначено показники і критерії оцінки ефективності, а також початковий стан експериментальних і контрольних груп. Показником ефективності розробленої методики є перехід студента до самоуправління навчальною діяльністю, а саме: оволодіння досвідом творчої діяльності. Основним критерієм було обрано критерій якості знань студентів, який визначався за методикою І.П. Підласого. Ця методика ґрунтується на визначенні правильно виконаних інформаційно-змістовних елементів тексту (ІЗЕТ). Рівень знань визначався за методикою В.П. Беспалька. За методикою Г.В. Єльникової було визначено коефіцієнти засвоєння знань на репродуктивному, конструктивному і творчому рівнях. Допоміжними критеріями оцінки ефективності розробленої методики були пізнавальна активність і мотивація, які визначалися за методикою П.Г. Лузана. Валідність розроблених засобів контролю доведено методом рангової кореляції Спірмена. У ході констатуючого експерименту проведено вирівнювання контрольних і експериментальних груп за результатами контрольних робіт з профілюючих дисциплін і англійської мови.

На етапі формуючого експерименту дидактичні засоби управління навчальною діяльністю з використанням англійської мови було впроваджено в процес навчання майбутніх інженерів-педагогів. Необхідність визначення ефективності різних дидактичних засобів управління зумовила варіативний характер експерименту. У контрольних групах дисципліни метрологічного профілю викладались за традиційною методикою.

Контрольний експеримент довів результативність упровадження зазначеного вище комплексу на основі аналізу остаточних даних експериментальних і контрольних груп з використанням методів математичної статистики. За допомогою критерію Пірсона () доведено, що після проведення формуючого експерименту експериментальні групи істотно відрізняються від контрольних рівнем засвоєння знань. Основні результати контрольного експерименту наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Розподіл студентів експериментальних і контрольних груп за даними підсумкових контрольних робіт

Аналіз даних показав, що найбільш суттєві зміни в рівні засвоєння відбулися завдяки творчому рівню, що свідчить про оволодіння студентами досвідом творчої діяльності. Ці результати додатково підтверджуються анкетуванням студентів щодо визначення рівня їхньої мотивації до навчання й майбутньої професії та творчого потенціалу. Аналіз даних контрольних робіт, а також анкет з дослідження рівня мотивації студентів дозволив дійти висновку щодо позитивного впливу дидактичних засобів управління навчальною діяльністю на рівень пізнавальної активності. Графічно зміни пізнавальної активності студентів наведено на рис. 1.

Експериментальна група Контрольна група

Рис. 1. Динаміка рівня пізнавальної активності у групах Е1 і К1 у констатуючому й контрольному експериментах

Аналіз результатів експериментального дослідження дозволяє дійти висновку, що розроблений комплекс дидактичних засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів, який використовується у процесі навчання дисциплін метрологічного профілю, є ефективним, сприяє підвищенню якості професійної підготовки завдяки підвищенню рівня засвоєння знань і оволодіння досвідом творчої діяльності. Проведене дослідження не вичерпує проблем, пов'язаних з управлінням навчальною діяльністю студентів. Подальші дослідження будуть присвячені підготовці майбутнього інженера-педагога до здійснення управління діяльністю учнів шляхом використання дидактичних засобів управління.

ВИСНОВКИ

Інтеграція України в Європейське співтовариство, швидкі темпи зростання виробництва зумовлюють необхідність підготовки фахівців високого рівня, які можуть самостійно опановувати нові знання й уміння, а також вчасно адаптуватися у процесі своєї професійної діяльності. Ефективна організація навчального процесу є однією з ключових проблем сучасної педагогіки. Дослідження стану розробленості проблеми управління навчальною діяльністю студентів показало, що ця проблема не є до кінця розв'язаною. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив дійти висновку про необхідність застосування фундаментальних положень теорії управління до розгляду навчального процесу, визначення етапів і функцій управління навчальною діяльністю, а також ролі засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів відповідно до етапів процесу навчання. На підставі аналізу теорії та практики інженерно-педагогічної освіти розроблено модель процесу управління навчальною діяльністю студентів інженерно-педагогічних спеціальностей, яка включає етапи діяльності науково-педагогічного працівника і студента, а також відповідні засоби управління. Використання дидактичних засобів для реалізації системи видів управління (прямого управління, співуправління і самоуправління навчальною діяльністю) націлене на підвищення якості професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів.

У сучасних умовах підготовка інженерів-педагогів з дисциплін метрологічного профілю набуває особливої актуальності у зв'язку з впровадженням реорганізації Держстандарту, вступом України до Міжнародної організації зі стандартизації та інших міжнародних структур. Особливістю підготовки фахівців у галузі метрології є необхідність вивчення нормативно-технічної документації як на вітчизняну, так і на закордонну продукцію, а також міжнародних термінологічних стандартів. Аналіз змісту підготовки майбутніх інженерів-педагогів, а також результати анкетування науково-педагогічних працівників Української інженерно-педагогічної академії свідчать про необхідність інтеграції змісту дисциплін метрологічного профілю й англійської мови в процесі підготовки фахівців у галузі метрології та стандартизації. Знання професійної іноземної термінології, націлене на підвищення якості підготовки фахівців, дає студентам можливість самостійно опановувати нові знання, здійснювати пошук необхідної інформації не тільки у вітчизняних, але й у закордонних виданнях, самоудосконалюватися, сприяє розвиткові комунікативної компетентності.

Дидактичні засоби управління - це певні інформаційні інструменти навчання, використання яких націлене на чітко запланований результат діяльності студентів і сприяє активізації їхньої навчальної діяльності та переходу до самоуправління. На основі концепції Т.О. Дмитренко та К.В. Яресько з метою реалізації системи видів управління спроектовано комплекс дидактичних засобів управління навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів, який зважає на особливості навчання дисциплін метрологічного профілю й складається з навчальних текстів до лабораторних робіт рідною та іноземною мовами, структурно-логічних схем понять з урахуванням іншомовної термінології, двомовних стандартів та комплексних контрольних робіт.

Науково обґрунтовано й розроблено методику навчання дисциплін метрологічного профілю, метою якої є формування професійних знань та умінь студентів за допомогою комплексу дидактичних засобів управління. Особливістю професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів є наявність дометодичного компонента, що реалізується у вивченні дисципліни “Англійська мова”, націленого на засвоєння студентами міжнародної професійної термінології. Методичний компонент формується в процесі вивчення дисциплін, що є базовими у курсі метрології та стандартизації. Розроблена методика враховує також особливості традиційного підходу до навчання студентів з дисциплін метрологічного профілю.

Структура методики навчання дисциплін метрологічного профілю з використанням комплексу дидактичних засобів управління включає мотиваційний, когнітивний, змістовно-процесуальний, контрольно-корекційний модулі. Використання зазначеного комплексу націлене на реалізацію системи видів управління, і, як результат, на перехід студентів до самоуправління навчальною діяльністю. Граф взаємозв'язку дисциплін метрологічного профілю та структурно-технологічні карти дисциплін застосовуються в мотиваційному модулі; картки з проблемними питаннями - у когнітивному модулі; структурно-логічні схеми понять і навчальні тексти до лабораторних робіт рідною й англійською мовою, двомовні стандарти серії ISO 9000 з комплексом завдань репродуктивного, продуктивного й творчого рівня, алгоритм складання проекту стандарту - у змістовно-процесуальному модулі; комплексні контрольні роботи за рівнями засвоєння, а також тести - у контрольно-корекційному модулі.

Експериментальним дослідженням підтверджено гіпотезу і доведено ефективність використання комплексу дидактичних засобів управління навчальною діяльністю в процесі навчання дисциплін метрологічного профілю. Основним критерієм оцінки ефективності розробленої методики обрано критерій якості знань, який визначався за методиками В.П. Беспалька й І.П. Підласого. Допоміжними критеріями були обрані пізнавальна активність студентів і мотивація до навчального процесу й майбутньої професії. Показником переходу студентів до самоуправління є оволодіння студентами експериментальних груп досвідом творчої діяльності.

Ефективність розробленого комплексу дидактичних засобів управління підтверджується результатами контрольного експерименту: значно підвищився рівень засвоєння знань студентів експериментальних груп з дисциплін метрологічного профілю (середній коефіцієнт рівня знань - 0,826) у порівнянні з контрольними (середній коефіцієнт рівня знань - 0,607); підвищився рівень знань студентів експериментальних груп з англійської мови, що свідчить про зв'язок знань із дисциплін метрологічного профілю зі знанням англійської мови; спостерігається зростання рівня мотивації студентів експериментальних груп та їхньої пізнавальної активності. Найсуттєвіші зміни в рівні засвоєння знань відбулися завдяки творчому рівню, що свідчить про оволодіння студентами експериментальних груп досвідом творчої діяльності, а також про перехід до самоуправління.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

Наукові статті у фахових виданнях

1. Ріхтер О.Є. Проблеми мовної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. - Харків: УІПА, 2001. - Вип. 2. - С. 137-139.

2. Ріхтер О.Є. Засоби управління навчальною діяльністю студентів в системі інженерно-педагогічної освіти // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. - Серія: Педагогіка та психологія. - Чернівці: Рута, 2003. - Вип. 185. - С. 100-104.

3. Ріхтер О.Є. Проблема управління навчальною діяльністю студентів у педагогічній системі вищого навчального закладу // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. - Харків: УІПА, 2004. - Вип. 6. - С. 56-62.

4. Ріхтер О.Є. Проблема якості засвоєння іншомовного тексту студентами інженерно-педагогічних спеціальностей // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. - Харків: УІПА, 2004. - Вип. 7. - С. 209-213.

5. Ріхтер О.Є. Модель системи управління навчальною діяльністю студентів інженерно-педагогічних спеціальностей // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя, 2004. - Вип. 33. - С. 89-92.

6. Ріхтер О.Є. Дидактичні засоби у вивченні дисциплін метрологічного циклу // Наукові записки. - Випуск 60. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Вінниченка, 2005. - С. 199-203.

7. Рихтер Е.Е. Эффективность методики преподавания дисциплин метрологического профиля с использованием дидактических средств управления учебной деятельностью будущих инженеров-педагогов // Теорія і практика управління соціальними системами: Щоквартальний науково-практичний журнал. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2005. - № 4. - С. 76-85.

Тези конференцій

8. Ріхтер О.Є. Технологія проектування засобів управління навчальною діяльністю студентів інженерно-педагогічних спеціальностей // Актуальні проблеми безперервної освіти: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. - Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2003. - С. 92.

9. Ріхтер О.Є. Проблема проектування тексту з іноземної мови як компонент інформаційної культури викладача // Культура та інформаційне суспільство XXI століття: Матеріали наук. конф. молодих учених, 16-18 квіт. 2003 р. / Харк. держ. акад. культури; Відп. ред. І.В. Щербіна. - Харків: ХДАК, 2003. - С. 141.

10. Ріхтер О.Є. Управління як раціональна форма організації навчальної діяльності студентів // Тези доповідей Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Управління в освіті”. - Львів: Видавництво ДЦ МОНУ, 2003. - С. 42-43.

11. Рихтер Е.Е. Технология управления учебной деятельностью студентов инженерно-педагогических специальностей // Профессионально-педагогическая культура: концептуальные основания и технологический контекст: Материалы Всерос. науч. семинара (Белгород, 16-17 нояб. 2004 г.) / Редколл.: И.Ф. Исаев (отв. ред.) и др. - Белгород: Изд-во БелГУ, 2004. - С. 247-248.