Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 612.825.8:613.16 - 053.71

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

РОЗУМОВА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ В УЧНІВ

СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ПРИ РІЗНИХ ТИПАХ ПОГОДИ

Ратинська Оксана Миколаївна

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Тернопільській державній медичній академії імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Вадзюк Степан Несторович Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського, завідувач кафедри нормальної фізіології

Офіційні опоненти:

Доктор біологічних наук, професор Макаренко Микола Васильович, Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, провідний науковий співробітник відділу фізіології головного мозку

Доктор біологічних наук, професор Маліков Микола Васильович, Запорізький державний університет, декан факультету фізичного виховання, завідувач кафедри фізичної реабілітації

Провідна установа: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться 1 червня 2005 р. о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, пр. акад. Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд. 215)

Поштова адреса: 01033, Київ-33, вул. Володимирська, 64

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ-33, вул. Володимирська, 58)

Автореферат розісланий 29 квітня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Цимбалюк О.В.

Анотації

Ратинська О.М. Розумова працездатність в учнів старшого шкільного віку при різних типах погоди. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню розумової працездатності в учнів старшого шкільного віку при різних типах погоди. Показано, що розумова працездатність старшокласників змінюється за різних типів погоди. І тип погоди є найсприятливішим для виконання розумової роботи як юнаками, так і дівчатами, а найгіршим для інтелектуальної праці є ІІІ тип погоди. У старшокласників виявлено вірогідне зростання тривалості складної сенсомоторної реакції та зниження максимальної швидкості переробки інформації із погіршенням погодних умов. Встановлено, що в учнів 15-17 років при ІІІ типі погоди погіршується сприймання, увага, пам'ять та мислення у порівнянні із відповідними показниками при метеоситуації І типу. З'ясовано, що у дівчат 16 років продуктивність, точність та стійкість уваги переважали над такими у 15-річних учениць при І і ІІІ типах погоди. У юнаків та дівчат 17 років показники уваги були вищими, ніж у 15-річних осіб їхньої статі при однакових типах погоди. Доведено, що пам'ять у старшокласників покращувалась у віковому періоді від 15 до 17 років. Виявлено, що дівчата 15 років мали кращі значення продуктивності уваги та пам'яті від хлопців їхнього віку; для 16-річних учениць характерні вища швидкість складної сенсомоторної реакції, більша стійкість уваги та краща пам'ять, ніж у юнаків; дівчата 17 років мали більшу швидкість складної сенсомоторної реакції та вищі показники пам'яті від їх однолітків при однакових типах погоди.

Ключові слова: розумова працездатність, старший шкільний вік, тип погоди, вік, стать.

Ратинская О.Н. Умственная работоспособность учеников старшего школьного возраста при различных типах погоды. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2005.

Диссертация посвящена изучению умственной работоспособности учеников старшего школьного возраста при различных типах погоды. В диссертации раскрываются вопросы особенностей сенсомоторного реагирования на нагрузку различной сложности, максимальной скорости переработки информации, задаваемой в дефиците времени и психофизиологических функций (восприятия, внимания, памяти и мышления) в 90 учеников 15-17 лет при различных типах погоды. Установлено различия исследуемых параметров у 37 юношей и 53 девушек, а также возрастную динамику показателей умственной работоспособности у старшеклассников 15-17 лет при одинаковых типах погоды.

Установлено, что самая высшая умственная работоспособность наблюдается при І типе погоды, для которого характерен ровный ход метеорологических факторов, при ІІ типе погоды умственная работоспособность ухудшалась, а ІІІ тип погоды, который отличается резкими скачкообразными изменениями метеоэлементов, обуславливает существенные изменения в сторону ухудшения умственной работоспособности.

В учеников старшего школьного возраста установлено доверительное возрастание латентных периодов сложной сенсомоторной реакции и уменьшение максимальной скорости переработки информации с ухудшением погодных условий. В учеников 15-17 лет при ІІІ типе погоды наблюдается ухудшение восприятия, внимания, памяти и мышления по сравнению с этими показателями при І типе.

Установлено, что при І типе погоды существенно лучшие показатели стойкости, продуктивности, точности, а также интегрального показателя стойкости внимания наблюдаются в 16-летних девочек по сравнению с 15-летними школьницами; а при погоде ІІІ типа для девочек 16 лет характерно улучшение интегрального показателя стойкости внимания относительно 15-летних учениц. Точность внимания у девочек 17 лет доверительно превалировала, сравнительно со школьницами 15 лет при различных типах погоды, а интегральный показатель стойкости внимания в возрасте 17 лет был высшим от 15-летних девочек при ІІІ типе погоды. Юноши 17 лет характеризуются существенно высшими показателями продуктивности внимания по сравнению с 15-летними молодыми людьми при ІІ типе погоды и 16-летними - при погоде ІІ и ІІІ типа. Доказано, что память старшеклассников улучшалась в возрастном периоде от 15 до 17 лет при различных типах погоды. Такие изменения, можно считать, связаны с дальнейшим созреванием отделов главного мозга, формированием ансамблей нервных клеток, которые отвечают за реализацию интегративных процессов, их зрелостью, развитием и усовершенствованием механизмов регуляции активации коры [Ермолаев, 1985; Фарбер Д.А., Дубровинская Н.В., 1988].

Установлено высшую умственную работоспособность у девочек 15-17 лет по сравнению с юношами их возраста при одинаковых типах погоды, что обусловлено более скорым их половым созреванием от мальчиков [Антропова, 1991; Бойко Е.И., 2002; Крайг Г., 2001; Никоненко О.П., 1996]. При исследовании половых различий умственной работоспособности у старшеклассников при различных типах погоды показано, что 15-летние девочки имели существенно высшую продуктивность работы с корректурными таблицами по сравнению с их сверстниками при погоде ІІ и ІІІ типов. Мальчики 16 лет характеризировались уменьшением скорости сложной сенсомоторной реакции (при ІІ типе погоды), уменьшением стойкости (при І и ІІ типах погоды), продуктивности (при различных типах погоды), интегрального показателя стойкости внимания (при І типе погоды), а также памяти (при различных типах погоды) по сравнению с их сверстниками-девочками. Показано, что у девочек 17 лет были высшими скорости сложной сенсомоторной реакции и лучшие показатели памяти, чем у 17-летних юношей при различных типах погоды.

Полученные экспериментальные данные могут быть использованы для решения вопросов индивидуализации, дифференциации и оптимизации научного процесса, прогнозирования метеостойкости и метеочуствительности, профориентации и профессионального психофизиологического отбора, оценки функционального состояния организма старшеклассников.

Ключевые слова: умственная работоспособность, старший школьный возраст, тип погоды, возраст, пол.

O. Ratynska. Mental capacity to work of senior pupils in different weather types. - Manuscript.

Scientific thesis for the Degree of the Candidate of Biological Sciences in the speciality 03.00.13 - human and animal physiology. - Kyiv National University named after Taras Shevchenko, Kyiv, 2005.

The thesis is devoted to the study of mental capacity to work of senior pupils in different weather types. It is proved, that mental capacity to work of senior pupils changes in different weather types. The І type of weather is the most favorable for mental work for both boys and girls of senior school age. The worst for intellectual work is the ІІІ weather type. The possible increase of the compound sensory - motor reaction duration and decrease of the nervous processes functional mobility of senior pupils as the weather becomes worse is revealed. It is defined, that in the ІІІ weather type perception, attention, memory, and thinking of 15-17 years old pupils became worse as in comparison with the corresponding data in the І weather type. It is investigated, that 16 years old girls had better productivity, accuracy and stability of attention than 15 years old in the І and the ІІІ types of weather. 17 years old boys and girls had better data of attention than 15 years old pupils of the corresponding sex in the same weather types. It is proved, that memory of senior pupils became better in the age period from 15 to 17. 15 years old girls have shown better data of attention and memory productivity than the boys of their age; the less duration of choice reaction, more number of the correctly crossed out letters and better memory was more typical for 16 years old school-girls than for boys; 17 years old girls had less intervals of choice reaction and higher data of memory than boys of their age in the same weather types.

Key words: mental capacity to work, senior pupils, weather type, age, sex.

Перелік умовних скорочень

А - інтегральний показник стійкості уваги;

а - стійкість уваги;

В - продуктивність уваги;

К - коефіцієнт розумової працездатності;

ПАМЛ - показник короткотривалої зорової пам'яті на літери;

ПОМПАМЛ - відносна кількість помилок короткотривалої зорової пам'яті на літери;

ПАМЦ - показник короткотривалої зорової пам'яті на цифри;

ПОМПАМЦ - відносна кількість помилок короткотривалої зорової пам'яті на цифри;

ПСР - швидкість простої сенсомоторної реакції;

С - точність уваги;

СНП - сила нервових процесів;

ССР - швидкість складної сенсомоторної реакції.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Період старшого шкільного віку характеризується як процес переходу від залежного дитинства до самостійної і відповідальної діяльності. Головним змістом такого переходу є включення в доросле життя, засвоєння норм і правил, які існують у суспільстві. Саме у старшому шкільному віці учні, вибираючи свій життєвий шлях, прагнуть вирішити проблему професійного вибору, враховуючи свої здібності [Савчин, Василенко Л.П., 2001]. Віковий період від 15 до 17 років характеризується підвищенням інтелектуальної діяльності [Волков, 2001] та розвитком розумових здібностей [Кон, 1979], тому слід здійснювати пошук шляхів для оптимізації процесу навчання старшокласників.

На розумову працездатність впливають різноманітні фактори, зокрема навколишнє середовище [Вадзюк, Папінко І.Я., 2000; Вадзюк С.Н. і ін., 1998; Тащук В.К. і ін., 2003; Григорьев А.И., 1978; Григорьев И.И. и др., 1998; Дідик Л.О., 2003]. Відомо, що центральна нервова система людини однією з перших реагує на коливання погодних умов [Ассман Д., 1966; Григорьев А.И., 1978; Кутепов Е.Н., 1993]. Відбуваються зміни і у вищій нервовій діяльності [Григорьев, Григорьев К.И., 1993; Овчарова В.Ф., 1991], що відображається на стані розумової працездатності людини [Шуган, 2000]. Питання дослідження розумової працездатності при різних типах погоди на сьогодні залишається до кінця невивченим.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського (протокол №3 від 16 жовтня 2001 р.). Дисертаційна робота є частиною планової науково-дослідної роботи кафедри нормальної фізіології Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського "Залежність психічного стану, фізичного розвитку і системи кровообігу від метеофакторів і фізичних навантажень" (№ державної реєстрації 0100V001944).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - охарактеризувати стан розумової працездатності в учнів старшого шкільного віку при різних типах погоди. розумовий погодний сенсомоторний

Для досягнення вказаної мети в роботі вирішуються такі основні задачі:

1. Дослідити сенсомоторну реактивність та максимальну швидкість переробки інформації з диференціювання позитивних та гальмівних подразників у дівчат і хлопців 15-17 років при різних типах погоди.

2. Вивчити особливості сприймання простору та часу при різних погодних умовах.

3. Виявити особливості уваги у дівчат та юнаків старшого шкільного віку за різних типів погоди.

4. Дослідити короткотривалу зорову пам'ять в хлопців та дівчат 15-17 років при різних типах погоди.

5. Розкрити особливості мислення в учнів старшого шкільного віку при різних метеоумовах.

Об'єкт дослідження: психофізіологічні особливості в учнів старшого шкільного віку при різних типах погоди.

Предмет дослідження: розумова працездатність при різних типах погоди.

Методи дослідження. Для досягнення мети і вирішення поставлених задач дослідження застосовувалися фізіологічні, психологічні та математико-статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримано нові дані про стан сенсомоторних та нейродинамічних функцій, сприймання, уваги, пам'яті та мислення у старшокласників при різних типах погоди.

З'ясовано, що розумова працездатність на навантаження різномодальної інформації дітей старшого шкільного віку залежить від погодних умов. Виявлено вірогідне зниження показників розумової працездатності при ІІІ типі погоди порівняно із досліджуваними параметрами при метеоситуації І типу. Учні 15-17 років були стійкими до негативного впливу погодних умов при виконанні простої сенсомоторної реакції, тоді як швидкість складної сенсомоторної реакції у них вірогідно зменшувалась із погіршенням метеоумов. Встановлено, що максимальна швидкість з переробки інформації різко реагує на зміну погодних умов. У школярів 15-17 років значно погіршувалося сприймання, увага та пам'ять при метеоситуації ІІІ типу. Мислення у старшокласників достовірно знижувалося з погіршенням погодних умов.

Практичне значення одержаних результатів. Результати, отримані в процесі дослідження, можуть бути використані для прогнозування і встановлення метеорезистентності та метеочутливості у практично здорових людей.

Виявлені особливості розумової працездатності в учнів старшого шкільного віку можна використати для створення концепції та класифікації психофізіологічних типів учнів. Така концепція необхідна для організації індивідуально-диференційованого підходу в навчальному процесі, виявлення схильності учнів до втоми, захворювань, витривалості до різних розумових та фізичних навантажень, добору адекватних засобів оптимізації функціонального стану, а також для професійного відбору та професійної орієнтації, що є особливо важливим для учнів досліджуваного контингенту.

Отримані дані можуть бути застосовані у навчальному процесі при вивчення фізіології, гігієни, валеології, психології у закладах різного типу.

Результати наукового дослідження впроваджені в навчальний процес у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Ужгородському національному університеті, Тернопільській державній медичній академії імені І.Я. Горбачевського, Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконані експериментальні дослідження, статистична обробка даних, їх аналіз та узагальнення. Інтерпретація отриманих результатів та висновки дисертаційної роботи теж належать автору.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на VІ міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2002), Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій 160-річчю кафедри фізіології людини і тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2002), IV Українській конференції молодих вчених, присвяченій пам'яті В.В. Фролькіса (Київ, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Довкілля і здоров'я" (Тернопіль, 2003), VІІ міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2003), науково-практичній конференції з міжнародною участю "Еколого-физиологические проблемы адаптации" (Партенит, 2003), XLVI підсумковій науково-практичній конференції "Здобутки клінічної і експериментальної медицини" (Тернопіль, 2003), науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю (Вінниця, 2004) та на засіданні кафедри фізіології людини і тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 5 статей - у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України та 7 робіт у вигляді тез - у матеріалах конференцій та конгресів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 7 розділів, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 154 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 18 таблицями і 18 рисунками. У списку літературних джерел наведено 223 найменування. Подано 5 додатків. Обсяг, що займають список використаних джерел і додатки, становить 28 сторінок.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Нами було обстежено 127 учнів загальноосвітньої школи № 22 м. Тернополя, з яких, після огляду медичних карток, було відібрано 90 (53 дівчини і 37 хлопців) практично здорових осіб для вивчення розумової працездатності за різних типів погоди. Вік обстежуваних знаходився в межах від 15 до 17 років. Тестування проводилися вранці з 9 до 12 години.

Обстеження проводилися в місті Тернополі, яке розміщене в умовах помірно-континентального клімату. Згідно з класифікацією І.І. Григор'єва Григорьев И.И., 1993 на території міста спостерігається погода І, ІІ і ІІІ типів. Дані про тип погоди отримували кожного дня, протягом проведення обстеження, зі зведень метеорологічної станції міста Тернополя. Дослідження проводилися у дні із І, ІІ та ІІІ типами погоди.

І тип погоди характеризується малоградієнтним баричним полем біля поверхні землі і по висотах тропосфери, відсутністю фронтальних зон, струменевих течій, висотних переносів. Вертикальні рухи повітряних мас по висоті не виражені - до (500-1000 Па) за 12 годин. Стійкий нормальний хід основних метеоелементів. Зміни атмосферного тиску за три години - не більше 100 Па. Зміни температури за 12 годин (дня, ночі) - до 5-10 0С, відносної вологості - до 5-15 %. Вітер слабкий. Відсутня динаміка числових показників іонізації повітря. Зміни вагового вмісту кисню в атмосферному повітрі коливаються від 0 до 5 г/м 3 за 12-24 години. При стійкій стратифікації повітряної маси спостерігаються хмарність, слабкі опади, адвентивні тумани.

ІІ тип погоди характеризується малим баричним градієнтом біля поверхні землі і по висотах тропосфери, проходженням фронтальних розділів із слабкою динамічною структурою. Струменеві течії (слабкі переноси) зі швидкістю руху повітря до 30-50 км/год. Наявні слабкі вертикальні рухи повітря до (2*103 Па) за 12 годин. Електричні і магнітні поля слабо виражені. Зміни метеоелементів мають помірний характер: атмосферний тиск коливається до (100-150 Па) за 3 години, температура повітря - до 10-15 ⁰С за 12 годин, відносна вологість - до 10-25 %. Вітер помірний, силою до 5 балів. Можливі слабкі опади на межах фронтів. Іонний склад повітря слабо виражений. Зміни вагового вмісту кисню в атмосферному повітрі становлять до 10 г/м ³.

ІІІ тип погоди характеризується проходженням основних фронтальних розділів із швидкою зміною повітряних мас, розвитком циклонічної діяльності з великими перепадами метеоелементів, вираженим баричним полем, циклонами зі значним нахилом вертикальної осі. При зміні різних за фізичними властивостями повітряних мас, виникають фронтальні зони зі значними перепадами температур в межах 10-20 ⁰С на 1000 км. Наявні добре виражені ділянки динамічних змін тиску. Характерні струменеві течії (середні переноси) зі швидкістю до 50-100 км за годину. Вертикальні рухи повітряних мас сягають ((40-80)*102 Па) за 12 годин. Слабо або середньо виражені зміни електричного поля землі. Помірні магнітні коливання в тропосфері. Нестійкий хід метеоелементів. Очікувані зміни атмосферного тиску до (200-500 Па) за 3 години. Зміни в інтервалі за 12 годин температури повітря - до 10-20 ⁰С, відносної вологості до 20-40 %. Вітер силою більше 6 балів. Сильні опади з грозовими дощами. Виражені коливання іонів різного знаку та зміни вагового вмісту кисню в атмосферному повітрі до 10-20 г/м ³.

Вивчення індивідуальних психофізіологічних властивостей людини за показниками швидкості сенсомоторного реагування на навантаження різного ступеня складності, максимальної швидкості переробки інформації в режимі зворотний зв'язок та короткотривалої зорової пам'яті за різних метеорологічних ситуацій проводили з використанням комп'ютерної методики, розробленої на кафедрі фізіології людини і тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка [Філімонова Н.Б., 2000].

Для оцінки сприймання простору застосували методику "Годинники" Макаренко Н.В., 1991, 1996. Сприймання часу вивчали за методикою визначення точності часових відрізків Сурнина О.Е. и др., 1991.

Оцінка стійкості уваги, тобто тривалої підтримки уваги на одному об'єкті [Бикова, 1975], здійснювалася за методикою С.А. Лукомської і Е.Ф. Рибалко Крылов А.А., 1990.

Індивідуальні якості мислення визначалися за допомогою проби Крепеліна Крылов А.А., 1990.

Обробка експериментальних даних проводилася шляхом підрахунку ступеня вірогідності середніх величин за t- критерієм Стьюдента [Лакин, 1980] та методами непараметричної статистики [Гублер, Генкин А.А., 1969].

Результати досліджень та їх обговорення

Сенсомоторна реактивність та максимальна швидкість переробки інформації в учнів старшого шкільного віку при різних типах погоди. Результати досліджень швидкості простої сенсомоторної реакції (ПСР, мс) в учнів старшого шкільного віку при різних погодних умовах свідчать про те, що старшокласники 15, 16 і 17 років виявилися стійкими до негативного впливу погодних умов, бо у них спостерігалась лише тенденція до зниження швидкості ПСР із погіршенням метеоумов.

Проведені дослідження швидкості ПСР окремо у дівчат та юнаків за різних метеоумов вказують на те, що у 15-річних дівчат ПСР з погіршенням метеоумов не змінювалася. У хлопців 15 років швидкість простої сенсомоторної реакції достовірно зменшувалась лише при метеоситуації ІІІ типу порівняно із такою при І типі (PI-IІI<0,05). У дівчат та хлопців 16 років характерна лише тенденція до зменшення швидкості простої сенсомоторної реакції із погіршенням погодних умов. У 17-річних дівчат спостерігалося вірогідне зниження швидкості ПСР при ІІІ типі погоди порівняно з цими значеннями при метеоситуації І типу (PI-IIІ<0,05). Юнакам 17 років притаманною була тенденція до зниження швидкості ПСР із погіршенням погодних умов.

У дівчат 15-16 років достовірних відмінностей швидкості ПСР при І, ІІ і ІІІ типах погоди не встановлено. Крім цього, у дівчат 16 років була меншою швидкість ПСР, ніж у 17-річних старшокласниць, тільки при ІІІ типі погоди (PІ1І(16-17р.)<0,05). При порівнянні результатів 15- і 17-річних дівчат встановлено вірогідно більшу швидкість ПСР у школярок 17 років від цих значень 15-річних учениць при І і ІІІ типах погоди (PІ(15-17р.)<0,05; PІІ1(15-17р.)<0,05). При зіставленні отриманих результатів у юнаків від 15 до 17 років за однакових погодних умов вірогідних вікових відмінностей досліджуваного показника не знайдено.

Отримані результати наших досліджень свідчать про те, що у дівчат і хлопців 15 та 16 років не спостерігалось достовірних статевих відмінностей швидкості простої сенсомоторної реакції при однакових типах погоди. У віці 17 років швидкість ПСР у дівчат була вищою, ніж в юнаків при усіх типах погоди.

Для старшокласників 15 років характерна тенденція до зниження швидкості складної сенсомоторної реакції з погіршенням погодних умов, а у віці 16 і 17 років за І типу погоди учні мали вищу швидкість ССР від такої за метеоситуацій ІІ та ІІІ типів.

Проведені дослідження швидкості ССР окремо у дівчат та юнаків за однакових метеоумов (таблиця) вказують на те, що у 15-річних дівчат зменшувалась швидкість складної сенсомоторної реакції при ІІІ типі погоди у порівнянні із такою при І (PI-IIІ<0,05). У хлопців 15 років спостерігалась тенденція до зниження швидкості цієї реакції із погіршенням погодних умов. Для дівчат 16 років характерна вірогідно менша швидкість ССР при метеоситуації ІІІ типу, ніж при І типі (PI-IIІ<0,05), також цей показник був меншим при ІІ типі погоди від такого при І (PI-II<0,05). У 16-річних хлопців достовірних відмінностей швидкості складної сенсомоторної реакції при різних типах погоди не встановлено. Дівчатам 17 років притаманною була тенденція до зниження швидкості ССР з погіршенням погодних умов. У 17-річних юнаків спостерігалось вірогідне зниження швидкості складної сенсомоторної реакції при ІІІ типі погоди порівняно із такими значеннями при метеоситуації І типу (PI-IIІ<0,05) та при ІІ типі ця швидкість була меншою, ніж при І (PI-II<0,05).

Таблиця Швидкість складної сенсомоторної реакції у дівчат і хлопців старшого шкільного віку при різних типах погоди, мс

Вік (роки) і кількість обстежених	Тип погоди	Дівчата	Хлопці
15 (n+=17) (n>=13)	І ІІ ІІІ	395,21±22,94 434,18±16,08 558,13±95,79- - -	440,05±15,91 473,77±17,91 488,23±48,42
16 (n+=18) (n>=12)	І ІІ ІІІ	377,98±26,92 431,87±29,54- 436,63±29,24- - -	422,22±19,54 461,89±16,85* 459,16±19,96
17 (n+=18) (n>=12)	І ІІ ІІІ	383,63±13,30 421,95±22,19 428,00±18,54 **(15-17р.)	416,24±15,14 485,10±24,16-,* 481,41±22,36- - -, *
Примітки: - - P<0,05 - порівняння при І і ІІ типах погоди. - - - - P<0,05 - порівняння при І і ІІІ типах погоди. * - P<0,05 порівняння дівчат з хлопцями одного віку за однакового типу погоди. ** - P<0,05 для дівчат різного віку за однакового типу погоди.

У таблиці показано, що при порівнянні результатів ССР у 15- і 17-річних дівчат встановлено вірогідно вищу швидкість складної сенсомоторної реакції у школярок 17 років відносно таких значень 15-річних учениць лише при ІІІ типі погоди (PІІІ(15-17р.)<0,05). У хлопців 15-17 років були відсутніми вікові відмінності швидкості ССР за однакових погодних умов.

Отримані результати наших досліджень (див. таблицю) свідчать про те, що у 15 років при однакових типах погоди достовірних статевих відмінностей швидкості складної сенсомоторної реакції не знайдено. У дівчат 16 років швидкість ССР була більшою від хлопців їхнього віку лише при метеоситуації ІІ типу. У віці 17 років ця швидкість переважала у дівчат, порівняно із хлопцями при ІІ та ІІІ типах погоди.

Дослідження максимальної швидкості переробки інформації з диференціювання позитивних та гальмівних сигналів, заданих в режимі зворотний зв'язок, показало, що у школярів 15-17 років спостерігалось достовірне її зниження із погіршенням погодних умов.

При аналізі максимальної швидкості окремо у юнаків та дівчат при різних типах погоди встановлено, що у дівчат 15 років спостерігалось її вірогідне зниження із погіршенням погодних умов (PI-II<0,05; PIІ-IІI<0,05; PI-IIІ<0,05). Для хлопців 15 років характерна тенденція до зниження цих ознак із погіршенням метеоумов. Дівчата 16 років при І типі погоди мали вищу максимальну швидкість у порівнянні із відповідними значеннями за ІІ і ІІІ типів (PI-II<0,05; PI-IIІ<0,05). У 16-річних юнаків максимальна швидкість переробки інформації знижувалась при ІІ та ІІІ типах погоди у порівнянні із такою при І (PI-II<0,05; PI-IIІ<0,05). У дівчат 17 років при І типі погоди була вища максимальна швидкість переробки інформації у зіставленні із цими показниками за ІІ і ІІІ типів (PI-II<0,05; PI-IIІ<0,05). У хлопців 17 років максимальна швидкість переробки інформації знижувалась при метеоситуаціях ІІ і ІІІ типів відносно цих значень при І типі (PI-II<0,05; PI-IIІ<0,05).

Вивчаючи максимальну швидкість переробки інформації у віковому періоді від 15 до 17 років у юнаків та дівчат при однакових типах погоди, ми встановили вищу швидкість у дівчат 17 років порівняно із 15-річними ученицями лише при ІІ і ІІІ типах погоди (PІ1(15-17р.)<0,05; PІІ1(15-17р.)<0,05). У хлопців 15-17 років при однакових типах погоди вікові відмінності досліджуваного показника були відсутні.

Сприймання в учнів старшого шкільного віку при різних типах погоди. Проведені нами дослідження показують, що з погіршенням погоди значно зменшується здатність до сприймання, що свідчить про зниження продуктивності розумової роботи, яка обмежена в часі 10-ти хвилинним інтервалом.

В учнів 15 років спостерігалась вища продуктивність сприймання простору порівняно із учнями 16 років при однакових типах погоди (PI(15-16р.)<0,05; PIІ(15-16р.)<0,05; PIІІ(15-16р.)<0,05). Старшокласники 15 років мали вищу продуктивність сприймання від учнів 17 років лише за ІІ типу погоди (PIІ(15-17р.)<0,05). При зіставленні значень продуктивності 16- і 17-річних школярів достовірні відмінності досліджуваного показника при однакових типах погоди були відсутні.

При виконанні методики "Годинники" при різних типах погоди 15-річні учні мали таку кількість помилок: при І типі погоди вони здійснювали (3,73±0,64) помилки, при ІІ вірогідно більше, ніж при І - (7,00±0,88) і при ІІІ - (8,70±0,91) (PI-II<0,05; PIІ-IІI>0,05; PI-IІI<0,05). Учні 16 років за І типу погоди робили (5,97±0,74) помилок у сприйманні, за ІІ дещо більше - (6,87±0,76) і за ІІІ вірогідно підвищувалась кількість помилок порівняно із значеннями за І типу - (8,67±0,68) (PI-II>0,05; PIІ-IІI>0,05; PI-IIІ<0,05). У старшокласників 17 років була така кількість помилок: при І типі погоди - (5,53±0,96), при ІІ - (6,13±0,85) і при ІІІ кількість помилок достовірно зростала порівняно із величинами за І типу - (8,27±0,92) (PI-II>0,05, PIІ-IIІ>0,05, PI-IIІ<0,05).

Разом з тим, в учнів 15 років спостерігалась менша кількість помилкових відповідей порівняно із учнями 16 років лише за метеоситуації І типу (PI(15-16р.)<0,05), крім того, школярі 15 років здійснювали вірогідно меншу кількість помилок від 17-річних старшокласників тільки за І типу погоди (PI(15-17р.)<0,05). При зіставленні кількості помилок 16- і 17-річних учнів достовірних відмінностей при однакових типах погоди не встановлено.

В учнів 15 років спостерігалось вірогідне зростання відносної частоти помилкових відповідей із погіршенням погодних умов. У старшокласників 16 і 17 років за погоди ІІІ типу відносна частота помилкових відповідей була вищою, ніж за метеоситуацій І та ІІ типів.

Результати аналізу оцінки 10-секундних часових відрізків у старшокласників при різних типах погоди із якого видно, що у школярів 15 років був достовірно меншим суб'єктивний часовий еталон при ІІІ типі погоди від значень при метеоситуації І типу.

У 16-річних старшокласників спостерігалось достовірне сповільнення відліку часу із погіршенням погодних умов. Для учнів 17 років характерним було зниження часового еталону при метеоситуації ІІІ типу відносно значень при І і ІІ типах погоди.

Вивчаючи показники оцінки 10-секундних часових інтервалів окремо у юнаків та дівчат за різних погодних умов, нами встановлено, що для дівчат 15 років характерним було сповільнення відліку часу при метеоситуації ІІІ типу у зіставленні із значеннями при І типі погоди (PI-IІI<0,05), а також знижувався цей відлік при ІІ типі порівняно із досліджуваними величинами при І типі погоди (PI-II<0,05). Для хлопців 15 років характерна тенденція до сповільнення відліку часу із погіршенням погодних умов. У дівчат 16 років вірогідно зменшувались значення суб'єктивних часових еталонів при метеоситуації ІІІ типу порівняно із аналогічними величинами при І типі погоди (PI-IІI<0,05). Для юнаків 16 років характерні вірогідно нижчі досліджувані показники при метеоситуації ІІІ типу, ніж при І типі погоди та при ІІ типі, ніж при І (PI-IІI<0,05; PI-IІ<0,05). Для дівчат 17 років характерним було вірогідне зниження показників оцінки часових проміжків із погіршенням погодних умов (PI-IІ<0,05; PIІ-IІI<0,05, PI-IІI<0,05), тоді як у юнаків цього віку спостерігалась відсутність достовірних змін в оцінці часових інтервалів за неоднакових метеорологічних ситуацій.

Стан уваги у дітей старшого шкільного віку при різних типах погоди. Школярі 15 і 16 років за метеоситуації І типу мали вірогідно більш стійку увагу, ніж за ІІ та ІІІ типів погоди. У старшокласників 17 років також зменшувалась стійкість уваги із погіршенням погодних умов.

Вивчення стійкості уваги (методика С.А. Лукомської і Є.Ф. Рибалко) окремо у дівчат та юнаків при різних погодних умовах свідчить про те, що як для дівчат, так і хлопців 15 років характерне достовірне зниження цієї якості при ІІ і ІІІ типах погоди порівняно із І типом (PI-II<0,05; PI-IІI<0,05). Аналогічна тенденція змін стійкості уваги при метеоситуаціях ІІ і ІІІ типів спостерігалась і у осіб 16-17-річного віку з деяким покращенням в 17 років.

Слід зазначити, що у віці 15 і 17 років достовірних відмінностей стійкості уваги у дівчат і хлопців за однакової метеоситуації не встановлено. У дівчат 16 років стійкість уваги була більшою від їх однолітків тільки за І та ІІ типів погоди.

У дівчат 16 років були вищі показники стійкості уваги від 15-річних школярок лише за І типу погоди (PI(15-16р.)<0,05)). У юнаків старшого шкільного віку були відсутніми вікові відмінності.

Дослідження показника продуктивності уваги (В, бали) показали наступні результати: при метеоситуації ІІІ типу в учнів 15 і 17 років продуктивність уваги була меншою, ніж при погоді І типу. У старшокласників 16 років продуктивність уваги знижувалась із погіршенням погодних умов.

При зіставленні показників продуктивності уваги у дівчат і юнаків за різних метеоумов, нами встановлено, що для дівчат 15 років характерне достовірне зниження цих значень при ІІІ типі погоди порівняно із такими при І (PI-IІI<0,05). Юнаки цього віку виявились більш резистентними до зміни метеоумов. У 16-річних дівчат при метеоситуаціях ІІ і ІІІ типів встановлено вищу продуктивність уваги, ніж при І (PI-II<0,05; PI-IІI<0,05). Хлопці 16 років мали нижчу продуктивність за ІІІ типу погоди, ніж за І (PI-IІI<0,05). У 17-річних старшокласниць за ІІІ типу погоди знижувалась продуктивність уваги порівняно із цим показником за метеоситуації І типу (PI-IІI<0,05). Для юнаків 17 років характерна стійкість до негативного впливу метеоумов на продуктивність уваги.

Дівчата 16 років лише за І типу погоди мали вищу продуктивність від 15-річних школярок (PI(15-16р.)<0,05), а при зіставленні цих значень у 16- і 17-річних та у 15- і 17-річних старшокласниць при однакових метеоситуаціях вірогідних відмінностей не виявлено. У юнаків 17 років продуктивність уваги була достовірно більшою, ніж у 16-річних хлопців тільки при ІІ та ІІІ типах погоди (PIІ(16-17р.)<0,05; PIІІ(16-17р.)<0,05). Старшокласники 17 років мали вірогідно вищу продуктивність уваги від хлопців 15 років лише при метеоситуації ІІ типу (PIІ(15-17р.)<0,05). При зіставленні значень продуктивності у 15- і 16-річних юнаків при однакових типах погоди достовірних відмінностей не встановлено.

У школярок 15 років спостерігались достовірно кращі показники продуктивності уваги від їх однолітків за І і ІІ типів погоди. 16-річні дівчата мали достовірно кращу продуктивність уваги від хлопців цього віку за однакових метеоситуацій. У старшокласників 17 років спостерігалась тенденція до підвищення продуктивності уваги у дівчат порівняно із їх однолітками при однакових типах погоди.

У старшокласників 15-17 років за метеоситуації І типу точність уваги (С, бали) була вірогідно вищою від цього показника за ІІ та ІІІ типів погоди.

Проведені нами дослідження точності уваги окремо у юнаків та дівчат старшого шкільного віку при різних типах погоди показують, що для дівчат 15 років характерне достовірне зниження цих значень при ІІ і ІІІ типах погоди порівняно із такими при І типі (PI-II<0,05; PI-IІI<0,05). Для хлопців 15 років притаманне вірогідне зниження точності уваги при ІІ і ІІІ типах погоди порівняно із цими значеннями при метеоситуації І типу (PI-II<0,05; PI-IІI<0,05). У дівчат 16 років спостерігалось достовірне зниження точності уваги при ІІ і ІІІ типах погоди відносно таких значень при І типі (PI-II<0,05; PI-IІI<0,05). Для 16-річних юнаків притаманне вірогідне зниження точності за ІІ і ІІІ типів погоди порівняно із такими за метеоситуації І типу (PI-II<0,05; PI-IІI<0,05). У старшокласниць 17 років точність уваги знижувалась при метеоситуаціях ІІ і ІІІ типів порівняно із цим показником при І типі погоди (PI-II<0,05; PI-IІI<0,05). Тоді як у юнаків 17 років спостерігалась лише тенденція до зниження точності уваги із погіршенням погодних умов.

Аналіз вікових особливостей точності уваги за різних погодних умов свідчить про те, що дівчата 16 років мали достовірно вищі значення точності уваги від школярок 15 років тільки при І типі погоди (PI(15-16р.)<0,05). Учениці 17 років характеризувались кращими показниками С, ніж 15-річні дівчата за однакових погодних умов (PI(15-17р.)<0,05; PIІ(15-17р.)<0,05; PIІІ(15-17р.)<0,05), а при зіставленні результатів 16-та 17-річних дівчат при однакових типах погоди відмінностей досліджуваного показника не встановлено. У юнаків від 15 до 17 років при однакових типах погоди були відсутніми відмінності показника точності уваги.

Інтегральний показник стійкості уваги (А, бали) в учнів 15-17 років був вищим при метеоситуації І типу від значень при ІІ та ІІІ типах погоди.

Вивчаючи особливості стійкості уваги (за інтегральним показником) окремо у дівчат і хлопців старшого шкільного віку за різних метеоумов, нами встановлено, що для дівчат, як і хлопців 15 років характерне достовірне зниження цих значень при ІІ і ІІІ типах погоди порівняно із такими при І типі - (PI-II<0,05; PI-IІI<0,05).

Для 15-річних хлопців характерні вірогідно менші значення А при ІІ і ІІІ типах погоди, ніж при метеоситуації І типу - (PI-II<0,05; PI-IІI<0,05). Інтегральний показник стійкості уваги у дівчат 16 років вірогідно знижувався при ІІ і ІІІ типах погоди порівняно із його значенням при І типі (PI-II<0,05; PI-IІI<0,05). Для 16-річних хлопців характерні вірогідно менші значення А при ІІ і ІІІ типах погоди порівняно із такими при метеоситуації І типу (PI-II<0,05; PI-IІI<0,05).

Дослідження особливостей інтегрального показника стійкості уваги у віковому періоді від 15 до 17 років за різних погодних умов свідчить про те, що дівчата 16 років мали достовірно вищі показники А від школярок 15 років тільки при І та ІІІ типах погоди (PI(15-16р.)<0,05; PIІІ(15-16р.)<0,05). При зіставленні результатів 16-та 17-річних дівчат при однакових типах погоди відмінностей не встановлено. Досліджувані параметри у школярок 17 років були вищими від 15-річних учениць лише при метеоситуації ІІІ типу (PIІІ(15-17р.)<0,05). У юнаків від 15 до 17 років були відсутніми відмінності досліджуваного показника при однакових типах погоди.

У старшокласників 15 і 17 років були відсутніми відмінності показника А у юнаків та дівчат при однакових типах погоди, проте школярки 16 років мали вищий досліджуваний показник від їх однолітків лише при метеоситуації І типу.

Короткотривала зорова пам'ять та мислення в учнів старшого шкільного віку за різних типів погоди. Проведені нами дослідження показали, що метеофактори впливають на обсяг короткотривалої зорової пам'яті учнів старшого шкільного віку. У 15 і 17 років показник короткотривалої пам'яті на літери (ПАМЛ, ум. од.) достовірно зменшувався із погіршенням погодних умов. Для 16-річних учнів при І типі погоди характерні вищі значення ПАМЛ від досліджуваних показників при метеоситуаціях ІІ і ІІІ типів.

Проведені нами дослідження короткотривалої зорової пам'яті на літери окремо у дівчат та юнаків за різних погодних умов свідчать про те, що у дівчат 15 років при ІІ та ІІІ типах погоди ПАМЛ вірогідно зменшився відносно таких значень при І типі (PI-II<0,05; PI-IІI<0,05). Для 15-річних хлопців характерне вірогідне зниження ПАМЛ із погіршенням метеоумов (PI-II<0,05; PIІ-IІI<0,05; PI-IІI<0,05). У школярок 16 років показник розвитку короткотривалої пам'яті був достовірно вищим при І типі погоди відносно таких значень за ІІ та ІІІ типів (PI-II<0,05; PI-IІI<0,05). Для 16-річних хлопців характерний вірогідно менший ПАМЛ при метеоситуації ІІІ типу, ніж при І типі погоди (PI-IІI<0,05). У старшокласниць 17 років при ІІ та ІІІ типах погоди ПАМЛ був вірогідно меншим від досліджуваного показника при І типі (PI-II<0,05; PI-IІI<0,05). Для 17-річних юнаків характерний вірогідно нижчий ПАМЛ при ІІІ типі погоди порівняно із таким при метеоситуаціях І та ІІ типів (PIІ-IІI<0,05; PI-IIІ<0,05).

У дівчат 15 років були достовірно менші значення ПАМЛ від старшокласниць 17 років за І і ІІ типів погоди (PI(15-17р.)<0,05; PIІ(15-17р.)<0,05). При порівнянні значень ПАМЛ у 15- і 16-річних та у 16- і 17-річних учениць за однакових типів погоди достовірних відмінностей не виявлено. У юнаків від 15 до 17 років вірогідні відмінності досліджуваного показника при однакових типах погоди були відсутніми.

Між 15-річними дівчатами та хлопцями були відсутні відмінності ПАМЛ за однакових типів погоди. Слід зазначити, що показники розвитку короткотривалої пам'яті на літери у дівчат 16 років були достовірно вищими порівняно із їх однолітками-юнаками лише за І типу погоди. У школярок 17 років значення ПАМЛ були вірогідно більшими щодо значень у хлопців цього самого віку тільки за ІІІ типу погоди.

Результати вивчення показника короткотривалої пам'яті на цифри (ПАМЦ, ум.од.) у старшокласників за різних погодних умов свідчать про те, що у старшокласників 15 і 17 років знижувались показники короткотривалої пам'яті на цифри із погіршенням погодних умов, а 16-річні учні за І типу погоди мали вищі значення ПАМЦ, ніж за ІІ та ІІІ типів погоди.

Дослідження особливостей короткотривалої пам'яті на цифри окремо у дівчат і хлопців за різних погодних умов свідчать про те, що у дівчат 15 років при ІІ та ІІІ типах погоди ПАМЦ був вірогідно меншим, ніж при І типі (PI-II<0,05; PI-IІI<0,05). Для 15-річних хлопців характерне вірогідне зниження ПАМЦ з погіршенням метеоумов (PI-II<0,05; PIІ-IІI<0,05; PI-IІI<0,05). У школярок 16 років ПАМЦ був достовірно вищим при І типі погоди, ніж при ІІІ (PI-IІI<0,05). У 16-річних хлопців спостерігалась тенденція до зниження ПАМЦ із погіршенням погодних умов. У старшокласниць 17 років при ІІІ типі погоди ПАМЦ становив достовірно менше, ніж при метеоситуації І типу (PI-IІI<0,05). Для 17-річних юнаків характерне достовірне зниження ПАМЦ при ІІІ типі погоди порівняно із цими значеннями при І та ІІ типах погоди (PIІ-IІI<0,05; PI-IIІ<0,05).

У школярок 15 років були достовірно менші показники ПАМЦ від старшокласниць 17 років лише при ІІ типі погоди (PIІ(15-17р.)<0,05). Тоді, як у юнаків віком від 15 до 17 років відмінностей даного показника за однакових типів погоди не встановлено.

У 15-річних дівчат і хлопців були відсутні достовірні статеві відмінності ПАМЦ при однакових типах погоди. Слід зазначити, що показники розвитку короткотривалої пам'яті на цифри у дівчат 16 років були вірогідно вищими від їх однолітків-юнаків лише за І типу погоди. У дівчат 17 років значення ПАМЦ були вірогідно більшими щодо значень хлопців цього самого віку тільки за ІІІ типу погоди.

Результати дослідження мислення при різних типах погоди за пробою Крепеліна (коефіцієнт розумової працездатності - К, ум.од.), свідчать про те, що у старшокласників 15 і 17 років при метеоситуації ІІІ типу цей показник був меншим, ніж при І та ІІ типах погоди. 16-річні школярі за І типу погоди мали вищі значення коефіцієнта розумової працездатності від таких за метеоситуацій ІІ та ІІІ типів.

При аналізі особливостей мислення у юнаків та дівчат старшого шкільного віку за різних погодних умов виявилось, що дівчата 15 років були більш стійкими до негативного впливу метеоумов. У 15-річних хлопців якість мислення була нижчою за ІІІ типу погоди, ніж за І (PI-IIІ<0,05). У дівчат 16 років спостерігалось вірогідне зниження її при ІІІ типі погоди порівняно із такою при І (PI-IIІ<0,05), при метеоситуації ІІ типу також були нижчі показники досліджуваних параметрів, ніж при І типі (PI-IІ<0,05). У 16-річних юнаків мислення знижувалось за ІІІ типу погоди (PI-IIІ<0,05). Для школярок 17 років характерними були вищі значення якості мислення при метеоситуаціях І та ІІ типів, ніж при ІІІ (PI-IIІ<0,05; PIІ-IIІ<0,05). 17-річні хлопці за погоди І типу характеризувались вищими показниками мислення, ніж за ІІІ (PI-IIІ<0,05).

Проведене нами вивчення розумової працездатності дозволило вперше встановити, що із погіршенням погодних умов спостерігаються її зміни в бік зниження досліджуваних властивостей: сенсомоторної реактивності, максимальної швидкості переробки інформації, сприймання, уваги, пам'яті та мислення. Крім цього, підтверджено наявні літературні результати, що вік від 15 до 17 років характеризується подальшим формуванням нейродинамічних та психомоторних функцій, які з кожним роком покращуються (зростають). Виявлені нами вікові та статеві особливості розумової працездатності за різних погодних умов слід враховувати при диференціації навчання та прогнозуванні ефективності роботи.

Висновки

Розумова працездатність старшокласників змінюється за різних типів погоди. І тип погоди є найоптимальнішим для виконання розумової роботи як дівчатами, так і юнаками, а найгіршим для інтелектуальної праці є ІІІ тип погоди.

Виявлено вірогідне зниження швидкості складної сенсомоторної реакції та максимальної швидкості переробки інформації із погіршенням метеоумов. Між дівчатами та юнаками були відсутні відмінності простої сенсомоторної реакції за різних типів погоди, як і складної сенсомоторної реакції у віці 15 років при однакових типах. Проте, сенсомоторна реактивність у 16-річних хлопців була на 6,95 % вищою, ніж у дівчат їхнього віку за ІІ типу погоди, а у віці 17 років мали на 14,97 % більшу тривалість цієї реакції при ІІ та - на 12,48 % - при метеоситуації ІІІ типу.

Показники сприймання простору та часу в учнів 15-17 років були найвищими при метеоситуації І типу. ІІІ тип погоди негативно впливав на сприймання у школярів. Відмінностей сприймання простору і часу у юнаків та дівчат за однакових погодних умов не встановлено.

Увага погіршувалась при ІІІ типі погоди. У дівчат 15 років була вищою продуктивність уваги, а у 16 років більшою стійкість, продуктивність та інтегральний показник стійкості, ніж у юнаків їхнього віку за однакових типів погоди. У дівчат 16 років була більшою стійкість, вищою продуктивність та точність уваги від 15-річних учениць лише при І типі погоди, а інтегральний показник стійкості уваги у віці 16 років переважав від 15-річних при метеоситуаціях І і ІІІ типів. У школярок 17 років точність уваги була кращою від 15-річних учениць за усіх типів погоди, а інтегральний показник стійкості переважав лише при метеоситуації ІІІ типу. У хлопців 17 років була вищою продуктивність уваги від 15-річних юнаків при ІІ типі погоди і від 16-річних - при метеоситуаціях ІІ і ІІІ типів.

Показники короткотривалої зорової пам'яті знижувались при погоді ІІІ типу. У віковому періоді від 15 до 17 років спостерігалось покращення пам'яті при різних погодних умовах. Дівчата мали вищі показники короткотривалої зорової пам'яті від хлопців їхнього віку за однакових типів погоди.

Виявлено і зниження процесів мислення із погіршенням погодних умов. У 15-річних школярів індивідуальні якості мислення за метеоситуації ІІІ типу знизились на 13,3 % від таких за І типу погоди. У віці 16 років вони становили на 14,9 % менше, ніж при І типі. У віці 17 років - були нижчими на 16,9 %.

Отримані експериментальні дані можуть бути використані як теоретичне підґрунтя для вирішення питань індивідуалізації, диференціації та оптимізації навчання, прогнозування метеорезистентності та метеочутливості, профорієнтації і професійного психофізіологічного відбору, оцінки функціонального стану організму старшокласників.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Вадзюк С.Н., Ратинська О.М. Мислення у дітей старшого шкільного віку за різних типів погоди // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - 3003. - Т. 20, № 1. - С. 65-68.

2. Вадзюк С.Н., Ратинська О.М. Сенсомоторні реакції в учнів старшого шкільного віку при різних типах погоди // Фізіологічний журнал. - 2004. - Т. 50, №1. - С. 81-83.

3. Вадзюк С.Н., Ратинська О.М. Стан короткотривалої зорової пам'яті в учнів старшого шкільного віку за різних типів погоди // Гігієна населених місць. - 2004. - Т. 43, № 1. - С. 512-521.

4. Вадзюк С.Н., Ратинська О.М. Стан сприймання у дітей старшого шкільного віку за різних типів погоди // Таврический медико-биологический вестник. - 2004. - Т. 7, № 1. - С. 22-26.

5. Вадзюк С.Н., Ратинська О.М. Стан уваги дітей старшого шкільного віку при різних типах погоди // Гігієна населених місць. - 2003. - Т. 41, № 4. - С. 319-323.

6. Ратинська О.М. Стан пам'яті дітей старшого шкільного віку при різних типах погоди // Матеріали VI Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2002. -С. 242.