Мистецький декоративно-ужитковий компонент у змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах

Размещено на http://allbest.ru

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 371.134:373.3:745/749 - 0.24.14

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

МИСТЕЦЬКИЙ ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВИЙ КОМПОНЕНТ У ЗМІСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

РЕЗНІЧЕНКО ЗОЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Полтавському державному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка, Міністерство освіти і науки України, м. Полтава.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Лещенко Марія Петрівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри педагогіки, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Миропольська Наталія Євгенівна, Інститут проблем виховання АПН України, завідувач лабораторії естетичного виховання, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, член-кореспондент АПН України Радкевич Валентина Олександрівна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, завідувач відділу дидактики професійної освіти, м. Київ.

Провідна установа: Миколаївський державний університет імені В.О. Сухомлинського, кафедра педагогічних технологій і педагогічної майстерності, Міністерство освіти і науки України, м. Миколаїв.

Захист відбудеться „20” квітня 2005 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. Берлінського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. Берлінського, 9).

Автореферат розісланий “19” березня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Сучасні тенденції розвитку національної системи освіти потребують теоретичного осмислення і практичного оновлення змісту професійної підготовки вчителя. Вихідні концептуальні положення щодо змісту педагогічної освіти в Україні ґрунтуються на основних засадах Конституції України, Законах України “Про освіту” та “Про вищу освіту”, Державній програмі “Вчитель”, Національній доктрині розвитку освіти та інших документах. Так, у Державній програмі “Вчитель”, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2002 року №379, визначено завдання щодо розробки концептуальних засад модернізації змісту підготовки педагогічних працівників з урахуванням вимог реформування системи загальної середньої освіти.

У сучасних умовах суспільного розвитку, ускладнених поширенням деструктивних, дестабілізуючих тенденцій в Україні, значною мірою зростає культурологічна роль декоративно-ужиткового мистецтва, розширюється сфера його естетичного функціонування. Водночас виникають і нові проблеми, пов'язані з необхідністю вдосконалювати зміст і форми впровадження мистецтвознавчих дисциплін у навчально-виховний процес освітніх закладів України.

Безперечно, майбутнім учителям початкових класів під час навчання у вищих педагогічних закладах освіти повинна даватися ґрунтовна підготовка з декоративно-ужиткового мистецтва. Вони мають бути готовими до використання цього виду творчості у навчально-виховному процесі.

Зазначимо, що мистецький декоративно-ужитковий компонент традиційно входить до змісту навчальних предметів у різних освітніх галузях початкової школи. Потреби педагогічної практики зумовлюють необхідність використання художньої творчості в процесі професійної підготовки вчителів, і, зокрема, педагогів, які працюють з молодшими учнями. Такий підхід забезпечує гармонійне входження мистецького декоративно-ужиткового компонента у навчально-виховний процес початкової школи. Перш за все, варто поглибити знання вчителів про цей вид мистецтва, роблячи акцент на семантиці народних орнаментів, властивій усім художнім творам.

Проблема гармонійного виховання особистості засобами мистецтва відображена в працях вітчизняних та зарубіжних педагогів-практиків: І.А. Зязюна, Б.М. Неменського, С.Ф. Русової, В.О. Сухомлинського, С.Т. Шацького, Р.П. Шульги, Я.Ф. Чепіги тощо. Авторами досліджень педагогічного потенціалу українського мистецтва є Є.А. Антонович, В.Г. Скуратівський, М.Г. Стельмахович та ін.

Педагогічні основи мистецької діяльності як складової професійної підготовки майбутніх учителів аналізували П.П. Блонський, П.Ф. Каптерев, Я.А. Коменський, М.І. Пирогов, О.П. Рудницька, В.О. Сухомлинський, С.Т. Шацький. Зарубіжні технології виховання молоді засобами різних видів мистецтв розглядали українські вчені (зокрема, А.М. Алексюк, М.П. Лещенко, О.В. Сухомлинська).

Вчені виділяють чимало функцій декоративно-ужиткового мистецтва, серед яких особливо значущими для педагогічної теорії і практики виступають естетична й пізнавальна.

Емпіричні знання про українські символи, які використовували у своїх роботах майстри, систематизували відомі дослідники М. Зелик, Т. Кара-Васильєва, В. Кузьменко, О. Потапенко, О. Потебня, І. Пошивайло, Б. Рибаков, С. Танадайчук, М. Станкевич, В. Стасов та інші.

Вивченню шляхів використання мистецтва в навчально-виховному процесі, розробці загальної методології й окремих методик навчання у мистецькому полі присвячені дослідження В.І. Березан, М.П. Лещенко, Л.М. Масол, Н.Є. Миропольської, О.П. Рудницької, В.П. Титаренко, Н.В. Сулаєвої тощо.

Проблема формування професійної компетентності педагога висвітлена в працях Н.П. Волкової, І.А. Зязюна, Н.Є. Мойсеюк, П.П.Терехова. Однак, як свідчить аналіз психолого-педагогічної літератури, специфіка використання мистецького декоративно-ужиткового компонента у змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах ще не отримала ґрунтовного розкриття в наукових працях. Актуальність проблеми, її недостатня теоретична і практична дослідженість, а також потреба вищих навчальних закладів в удосконаленні професійної підготовки студентів визначили тему дослідження: “Мистецький декоративно-ужитковий компонент у змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах”.

Зв'язок теми дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану наукових досліджень Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка та пов'язане з планом наукової роботи Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України при розробці теми: “Теоретичні та методичні основи підготовки вчителя до викладання предметів освітньої галузі “Культурознавство: мистецтво, художня культура, основи етики та естетики” (РК №0199U000400).

Тема дисертації затверджена вченою радою Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка (протокол № 6 від 31.01.02) і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 2 від 26.02.02).

Об'єкт дослідження - зміст професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Предмет дослідження - мистецький декоративно-ужитковий компонент у змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Концептуальна ідея дисертаційного дослідження ґрунтується на положенні, що зміст професійної педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів потребує доповнення мистецьким декоративно-ужитковим компонентом, використанням його семантично-знакової мови, інтеграції з навчальними дисциплінами різних освітніх галузей, що сприяє гармонізації педагогічних впливів, комплексному розв'язанню завдань навчання, виховання й розвитку особистості майбутнього вчителя.

Вивчення декоративно-ужиткового мистецтва здійснюється на основі концентричного підходу, тобто структура змістового компонента представлена у формі концентричних кіл. Подальше радіальне просування відбувається в ході ідентифікації подібних і відмінних ознак у різних видах ремесел.

Для гармонійного входження декоративно-ужиткового мистецтва у склад змістового компонента важливо удосконалювати професійну підготовку майбутніх учителів початкових класів шляхом включення знань про оптимальні умови використання художньої творчості у педагогічному процесі, формувати вміння студентів визначати спільні елементи в категоріях декоративно-ужиткового мистецтва та у змісті навчальних дисциплін таких освітніх галузей: “мистецтво”, “мови і література”, “математика”, “технології”, “людина і світ”.

Декодування семантичних мистецьких образів забезпечує повноцінну комунікацію з творами декоративно-ужиткового мистецтва, формує їх гармонійне естетичне сприймання. Такий підхід створює умови для використання декоративно-ужиткового мистецтва як методології навчально-виховної діяльності в початкових класах і забезпечує гуманізацію та гуманітаризацію педагогічного процесу.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів підвищиться за умови реалізації запропонованої в роботі моделі використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, яка ґрунтується на взаємозв'язку цільового, стимуляційно-мотиваційного, змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-регулятивного і оціночно-результативного компонентів.

Цей вплив досягається за таких умов: готовності студентів до використання декоративно-ужиткового мистецтва для професійного становлення, усвідомлення студентами шляхів використання декоративно-ужиткового мистецтва у педагогічному процесі, володіння майбутніми вчителями операційними вміннями реалізовувати алгоритмічні підходи до використання декоративно-ужиткового мистецтва у навчально-виховній діяльності.

Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

Розкрити педагогічні функції декоративно-ужиткового мистецтва.

Проаналізувати особливості формування педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у використанні декоративно-ужиткового мистецтва.

Виявити педагогічні умови використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Визначити й обґрунтувати критерії й ознаки готовності майбутніх учителів початкових класів до використання мистецького декоративно-ужиткового компонента у педагогічному процесі.

Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Методологічною основою дослідження є положення філософії, естетики, культурології про мистецьке відображення дійсності. Дослідження здійснено на основі культурологічного підходу до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, який реалізується шляхом використання у педагогічному процесі теоретичних відомостей з теорії й історії українського декоративно-ужиткового мистецтва та елементів його мистецьких технік; комунікативного підходу до декодування семантичних образів українського мистецтва, котрі виступають засобом спілкування поколінь; комплексного підходу, що передбачає використання у підготовці майбутніх учителів початкових класів різних організаційних форм, методів, прийомів і засобів використання мистецького декоративно-ужиткового компонента, забезпечення тісного зв'язку теоретичної підготовки майбутніх учителів з операційними вміннями їх реалізації; особистісно орієнтованого підходу, що реалізується на основі індивідуалізації цілеспрямованих впливів на майбутніх учителів початкових класів.

Теоретичну основу дослідження становлять твори основоположників світової філософської думки (Аристотеля, Платона, Д. Локка, Ж. Руссо, Й. Песталоцці, Й. Фіхте, Ф. Фребеля, А. Дістервега, С. Френе), видатних вітчизняних філософів і педагогів (П.П. Блонського, Г.Г. Ващенка, П.Ф. Каптєрєва, Я.А. Коменського, С.Ф. Русової, Л.М. Толстого, С.Т. Шацького, К.Д. Ушинського, М.І. Пирогова, М.О. Корфа, Б.Д. Грінченка, В.О. Сухомлинського), наукові положення вітчизняних і зарубіжних філософів, мистецтвознавців про функціональні можливості мистецтва, зокрема декоративно-ужиткового (М.С. Кагана, Л.Н. Столовича, О.П. Рудницької). Теоретичні засади реалізації комплексного мистецького впливу у педагогічному процесі висвітлено в працях відомих педагогів-практиків: І.А. Зязюна, В.О. Сухомлинського, Б.М. Неменського, Г.П. Шевченко, Р.П. Шульги.

Вивчення проблеми дослідження ґрунтувалося також на наукових працях вітчизняних учених, де висвітлені теоретико-методологічні основи професійної підготовки майбутніх педагогів - Ю.К. Бабанського, Т.Ф. Бугайко, Г.П. Васяновича, М.Б. Євтуха, В.І. Загвязинського, І.А. Зязюна, В.А. Козакова, Д.Ф. Ніколенка, В.О. Онищука, О.І. Щербакова, М.Д. Ярмаченка та інших, зокрема теоретичним засадам мистецької професійної педагогічної підготовки вчителів присвячені монографії І.А. Зязюна, Л.Г. Коваль, М.П. Лещенко, О.П. Рудницької, Л.О. Хомич.

Психолого-педагогічні дослідження Л.С. Виготського, П. Гальперіна, В. Давидова, Д. Ельконіна, О. Леонтьєва та ін. доводять, що творчі здібності людини особливо інтенсивно розвиваються в дошкільному і молодшому шкільному віці у процесі навчання, якщо воно організоване належним чином.

Теоретичні праці С.У. Гончаренка, М.О. Данилова, А.І. Дьомина, І.М. Козловської свідчать про необхідність інтегративного підходу до навчально-виховного процесу при підготовці майбутнього вчителя.

Розробці нових, особистісно орієнтованих технологій удосконалення професіоналізму вчителів присвятили дослідження І.А. Зязюн, В.Ф. Орлов, М.М. Солдатенко, С.О. Сисоєва та ін.

Для розв'язання визначених завдань та перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження:

теоретичні: системно-структурний та історико-педагогічний аналіз (зокрема, здійснено аналіз змісту навчальних планів і програм підготовки майбутніх учителів початкових класів, а також підручників і посібників з метою виявлення стану проблеми дослідження, обґрунтування і визначення готовності майбутнього вчителя до використання декоративно-ужиткового мистецтва у навчально-виховному процесі), порівняння, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду, алгоритмічні підходи до використання декоративно-ужиткового мистецтва у підготовці майбутніх учителів початкових класів;

емпіричні: педагогічне спостереження, письмове та усне опитування, бесіди з викладачами вищих навчальних закладів, студентами, вчителями, соціальними працівниками, вихователями дошкільних закладів та груп продовженого дня; інтерв'ювання, тестування, вивчення результатів діяльності, написання творів, самооцінка студентів для визначення їх готовності до використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів; констатуючий і формуючий експерименти для перевірки ефективності моделі використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів; кількісний та якісний аналіз, методи математичної статистики з метою забезпечення вірогідності та об'єктивності результатів дослідження.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у 1999-2004 роках й охоплювало три взаємопов'язані етапи теоретико-експериментального пошуку.

На першому етапі (1999-2000) - обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, з'ясовано стан її розробленості у науково-педагогічній літературі, у практичній діяльності вищих навчальних закладів освіти щодо професійної педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів; визначено об'єкт, предмет, мету та завдання наукового пошуку, розроблено методику дослідження; розроблено навчально-тематичний план і програму з курсу “Теорія і практика використання декоративно-ужиткового мистецтва у початковій школі” для вищих педагогічних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації.

На другому етапі (2000-2002) - здійснено теоретичне обґрунтування педагогічних умов використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів; проведено констатуючий експеримент, визначені критерії й ознаки готовності майбутніх учителів початкових класів до використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в навчально-виховному процесі. Розпочато проведення педагогічного експерименту.

На третьому етапі (2002-2004) - здійснено аналіз проміжних та кінцевих результатів педагогічного експерименту, сформульовано загальні висновки та рекомендації щодо використання теоретичних і практичних результатів дослідження, опубліковано навчально-тематичний план і програму курсу, методичний посібник, ряд статей у фахових виданнях; визначено перспективи подальших наукових пошуків у царині досліджуваної проблеми, оформлено науковий звіт у формі дисертації.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу здійснено в Полтавському державному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка та Уманському державному педагогічному університеті ім. П. Тичини. На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 527 студентів зазначених навчальних закладів, а також учителі загальноосвітніх навчальних закладів № 3, 6, 7, авторської загальноосвітньої школи “Чарівний світ” м. Полтави.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше розроблено авторську модель використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, визначено педагогічні умови його комплексного впровадження; удосконалено положення щодо визначення критеріїв, ознак та рівнів готовності майбутнього педагога до використання декоративно-ужиткового мистецтва в навчально-виховному процесі; подальшого розвитку набули методичні засади підготовки майбутніх педагогів до використання декоративно-ужиткового мистецтва в початковій школі та інтегративний підхід до організації навчально-виховного процесу в початковій школі.

Теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні положення про необхідність удосконалення змісту професійної педагогічної освіти шляхом використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах; у визначенні педагогічних умов використання семантично-знакової мови творів декоративно-ужиткового мистецтва в навчально-виховному процесі; в обґрунтуванні моделі використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Практичне значення дослідження полягає у розробці, апробації та впровадженні у процес підготовки майбутніх учителів початкових класів навчально-тематичного плану і програми з курсу “Теорія і практика використання декоративно-ужиткового мистецтва в початковій школі” для вищих педагогічних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації та методичного посібника для проведення навчально-ігрового практикуму з цього курсу; розробці методичних рекомендацій до теми “Семантично-знакова мова творів українського мистецтва як засіб навчання і виховання” у вигляді тлумачного словника декодування символів декоративно-ужиткового мистецтва для вищих педагогічних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Основні положення й висновки експериментального дослідження можуть бути використані викладачами вищих педагогічних навчальних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації, студентами, вчителями початкових класів, вихователями дошкільних закладів, груп продовженого дня, соціальними педагогами з метою удосконалення професійної педагогічної підготовки.

Наукові положення, навчальні матеріали, методичні рекомендації впроваджено в навчально-виховний процес Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка (довідка № 01-18/1697 від 24.04.04), Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини (довідка №34/03 від 20.01.03).

Протягом усієї теоретико-експериментальної роботи автор дисертації особисто брала участь в апробації і практичній реалізації розробленого спеціального курсу, займаючись педагогічною діяльністю у Полтавському державному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка.

Особистий внесок здобувача в одержанні наукових результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми, зокрема, педагогічних умов та експериментальної моделі використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів; розробці інтегрованих занять для учнів початкових класів та спеціального курсу “Теорія і практика використання декоративно-ужиткового мистецтва у початковій школі” для підготовки майбутніх педагогів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретико-методичною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження, адекватних його об'єкту, предмету, меті та завданням; достатньою тривалістю і широтою педагогічного експерименту, особистою участю в ньому автора дисертації; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів, обробкою даних за допомогою методів математичної статистики; реалізацією основних розробок і рекомендацій у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів і позитивними наслідками їх упровадження.

На захист виносяться:

Положення щодо використання мистецького декоративно-ужиткового компонента у змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах.

Критерії та ознаки рівнів готовності майбутнього педагога до використання декоративно-ужиткового мистецтва у навчально-виховному процесі: 1) критерій готовності студентів до використання декоративно-ужиткового мистецтва для професійного становлення, 2) критерій теоретичного усвідомлення шляхів використання декоративно-ужиткового мистецтва у педагогічному процесі, 3) критерій операційних умінь використовувати декоративно-ужиткове мистецтво у навчально-виховному процесі.

Модель використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження були оприлюднені на Всеукраїнських науково-практичних конференціях (м. Полтава, 2001-2004 рр.; м. Вінниця, 2001-2002 рр., м. Ніжин, 2002 р.), на засіданнях кафедр соціальної педагогіки і педагогіки початкового навчання, дошкільної педагогіки Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка, кафедри педагогіки Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини.

Основні результати дослідження висвітлено у 16 одноосібних авторських публікаціях, у тому числі: 6 статей у провідних наукових фахових виданнях, включених до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт, 2 статті у збірниках наукових праць, 6 статей у збірниках матеріалів конференцій, 1 навчально-тематичний план і програма курсу, 1 навчально-методичний посібник (обидва рекомендовані до друку вченою радою Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка).

Обсяг та структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (305 найменувань, із них 2 - іноземною мовою) та 10 додатків на 75 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 290 сторінок, основний зміст викладено на 191 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження обраної проблеми, проаналізовано загальний стан її розробленості в педагогічній теорії та практиці, викладено об'єкт, предмет, мету, концептуальні ідеї, завдання, сформульовано гіпотезу, розкрито методологічну та теоретичну основи, методи та етапи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, сформульовано основні положення, які виносяться на захист, наведені дані про впровадження та апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні основи використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів” - проаналізовано операційно-функціональний спектр використання декоративно-ужиткового мистецтва у контексті його педагогічного потенціалу, проведено ретроспективний аналіз концепцій використання декоративно-ужиткового мистецтва у творчому і професійному розвитку особистості; розглянуто формування педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у використанні декоративно-ужиткового мистецтва.

У розділі зазначено, що мистецтво є специфічною формою суспільної свідомості та естетичної діяльності людини, виступає засобом зберігання і передавання досвіду людства, раціонального й емоційного. Не підлягає сумніву практично невичерпна роль мистецтва в суспільстві. Наголошуючи на поліфункціональності мистецтва, зазначимо, що воно виконує понад двадцять функцій, серед яких особливо значущими в контексті нашого дослідження виступають пізнавальна, евристична, гедоністична, естетична й катарсична, релаксаційна тощо.

В умовах сьогодення, коли матеріально-побутові функції ефективно виконує промислове мистецтво дизайну, за декоративно-ужитковим мистецтвом має зберігатися насамперед його естетична, пізнавальна, комунікативна функції, зумовлені потребою в унікальних формах декоративно-ужиткової творчості, у їхньому неповторному характері й наступності вікових художніх традицій.

Декоративно-ужиткове мистецтво традиційно застосовувалось у педагогічному процесі. У розділі викладено результати аналізу концепцій використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в працях С. Русової, П. Блонського, Я. Мамонтова, Я. Чепіги та багатьох інших видатних педагогів.

Аналіз підходів до визначення дефініції „професійна компетентність педагога” дав змогу констатувати, що її зміст полягає в єдності теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності: знанні предмета, методики його викладання, педагогіки та психології. У наукових працях І.А. Зязюна, Н.Є. Мойсеюк, П.П. Терехова педагогічна компетентність визначається як здатність самостійно ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу.

Відповідно до ідеї нашого дослідження педагогічну компетентність учителя початкових класів стосовно використання декоративно-ужиткового мистецтва в педагогічному процесі розглядаємо як здатність самостійно й ефективно застосовувати твори мистецтва в процесі навчання й виховання школярів. Підґрунтям означеної діяльності мають бути знання семантично-знакової мови декоративно-ужиткового мистецтва.

Структура змістового компонента представлена у вигляді концентричних кіл. Подальше радіальне просування здійснюється в ході ідентифікації подібних і відмінних ознак у різних видах ремесел. Так, у нашому дослідженні базисним елементом є українська народна вишивка, після детального вивчення якої відбувається ознайомлення з іншими видами декоративно-ужиткового мистецтва (писанкарством, ліпленням тощо), що передбачає розширення художньо-естетичного світогляду студентів і формування елементарних виконавських технік.

Кожному мистецтву властива своя символіка. Мистецтво, як найдавніша знакова система, сприяє науковому вирішенню ряду етноісторичних та культурологічних проблем, адже символи мають велике значення для розуміння природи людини та визначення різноманітних аспектів її життєдіяльності. Знаки-символи наносили на будівлі, предмети побуту й одяг, вони мали охороняти, захищати житло, худобу і людей від злої сили, незрозумілих явищ і приносити щастя. Найдавнішими духовними захисниками українців були: вишита сорочка, плахта, тканий пояс, рушник, ліжник, килим, доріжка, писанка. Навколо тлумачення символів існує певна полеміка. Емпіричні знання про українські символи намагалися систематизувати відомі дослідники М. Зелик, Т. Кара-Васильєва, В. Кузьменко, О. Потапенко, О. Потебня, І. Пошивайло, Б. Рибаков, С. Танадайчук, М. Станкевич, В. Стасов та інші.

Читання, декодування візерунків дозволяє виявити загальні, неперехідні, вічні символи і знаки, закони розвитку світу, природи, Всесвіту. Моделюючи і варіюючи ними, можна створювати нову реальність, рукотворне продовження природи.

У роботі проаналізовано різноманітні підходи до класифікації семантики орнаментів. Класифікуючи зображення, спираємося на такі ознаки: 1) графічна ідентифікація символів (за формою); 2) колористичність; 3) метафоричність.

На основі вивчення численної етнографічно-мистецької літератури нами складений своєрідний тлумачний словник символів декоративно-ужиткового мистецтва, який містить понад п'ятдесят елементів. Цей словник, або абетка декодування символів декоративно-ужиткового мистецтва, - це знаково структурований комплекс світоглядних уявлень про декоративно-ужиткове мистецтво і мистецькі вироби, спроба відтворення механізму набуття окремими предметами, явищами і фактами знакової інтерпретації: з'ясування різниці між реальністю побутування декоративно-ужиткового мистецтва і семантичним змістом, який вибудовується народною свідомістю на основі реальностей мистецького буття, тобто відтворення безпосереднього смислового поля між явищами, предметами й актами свідомості.

Таким чином, необхідною умовою ефективного формування педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у використанні декоративно-ужиткового мистецтва є конкретизація педагогічних умов використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, передусім поглиблення теоретичних знань майбутніх учителів про семантично-знакову мову мистецьких творів, оволодіння методикою й операційними вміннями.

У другому розділі - “Педагогічні умови використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів” - обґрунтовано критерії готовності майбутнього педагога до використання декоративно-ужиткового мистецтва у навчально-виховному процесі, схарактеризовано модель використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

З метою визначення рівнів готовності майбутнього педагога до використання декоративно-ужиткового мистецтва у навчально-виховному процесі було проведено констатуючий експеримент, який складався з двох етапів і передбачав виявлення стану готовності майбутнього педагога до означеної діяльності. Відповідно до етапів педагогічного експерименту виділено три критерії: готовності студентів до використання декоративно-ужиткового мистецтва для професійного становлення, теоретичного усвідомлення шляхів використання декоративно-ужиткового мистецтва в педагогічному процесі, операційних умінь використовувати декоративно-ужиткове мистецтво у педагогічному процесі.

З урахуванням зазначених критеріїв у дослідженні були виділені та обґрунтовані ознаки готовності майбутнього педагога до використання декоративно-ужиткового мистецтва у навчально-виховному процесі.

До ознак критерію готовності студентів до використання декоративно-ужиткового мистецтва для професійного становлення належать: а) усвідомлення духовної цінності декоративно-ужиткового мистецтва; б) знання з теорії декоративно-ужиткового мистецтва; в) володіння елементарними виконавськими техніками.

Ознаками критерію теоретичного усвідомлення шляхів використання декоративно-ужиткового мистецтва у педагогічному процесі початкової школи є: а) знання про доцільні й оптимальні умови використання декоративно-ужиткового мистецтва у педагогічному процесі; б) знання про спільні елементи у поняттях дисциплін освітньої галузі “мистецтво” і в категоріях декоративно-ужиткового мистецтва; в) знання про спільні елементи у змісті дисциплін освітньої галузі “мови і література” і в категоріях декоративно-ужиткового мистецтва; г) знання про спільні елементи у змісті дисциплін освітньої галузі “математика” і в категоріях декоративно-ужиткового мистецтва; д) знання про спільні елементи у змісті дисциплін освітньої галузі “людина і світ” та “технології” і в категоріях декоративно-ужиткового мистецтва.

Критерій операційних умінь використовувати декоративно-ужиткове мистецтво в педагогічному процесі характеризується такими ознаками:

а) володіння алгоритмом доповнення змісту дисциплін різних освітніх галузей елементами декоративно-ужиткового мистецтва;

б) уміння використовувати декоративно-ужиткове мистецтво як методологію навчально-виховного процесу в початкових класах;

в) володіння алгоритмом використання декоративно-ужиткового мистецтва у творчому розвитку молодшого школяра.

В основу визначення трьох рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до використання декоративно-ужиткового мистецтва в навчально-виховному процесі (високого, середнього, низького) покладено ознаки сформованості знань, умінь і навичок студентів.

Це сприяло здійсненню диференційованого підходу до підготовки студентів, а також загальній оцінці ефективності запропонованої моделі. Визначення рівнів готовності дало змогу виявити низький початковий рівень готовності майбутніх педагогів до використання декоративно-ужиткового мистецтва в навчально-виховному процесі початкової школи.

Узагальнення результатів констатуючого вивчення дало змогу довести доцільність впровадження у педагогічний процес підготовки вчителів початкових класів моделі використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, яка передбачає підготовку спеціалістів у процесі вивчення спецкурсу “Теорія і практика використання декоративно-ужиткового мистецтва в початковій школі” (III - IV курс), та доповнення змісту дисциплін різних освітніх галузей. Доцільною вважаємо спеціальну підготовку студентів, вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, спеціалізованих мистецьких класів, Малої академії мистецтв; фахівців, котрі працюють з молодшими школярами і дошкільниками, працівників закладів післядипломної освіти педагогічних працівників, організаторів дитячої художньої творчості, зокрема проведення спецсемінарів, гурткової роботи та ін.

Авторська модель використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів включає цільовий, стимуляційно-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулятивний і оціночно-результативний компоненти.

Цільовий компонент функціонально поєднує мету - сформувати готовність майбутнього педагога до використання декоративно-ужиткового мистецтва у навчально-виховному процесі - та завдання курсу, які передбачають професійну підготовку студентів на основі розвивальних, виховних і освітніх завдань.

Стимуляційно-мотиваційний компонент передбачає такий підхід до побудови курсу, у ході опанування якого здійснюватиметься стимулювання у майбутніх учителів інтересу до предмета, розвивається потреба у самостійному розв'язанні поставлених завдань. Змістовий компонент моделі характеризується підготовкою студентів до використання декоративно-ужиткового мистецтва в навчально-виховному процесі за двома основними напрямами.

Перший, базисний, напрям - це формування у студентів естетичного сприймання декоративно-ужиткового мистецтва, яке ґрунтується на розумінні семантики мистецьких творів.

Другий напрям, методичний, будується на усвідомленні педагогічного потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва, що передбачає конкретизацію педагогічних умов, доцільності використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в навчально-виховному процесі початкової школи.

При такому підході змістовий компонент програм відповідних навчальних дисциплін доповнюються додатковою інформацією. Такий підхід до структурування змістового компонента дозволяє забезпечити необхідний рівень навчальних досягнень молодших школярів з різних дисциплін.

Операційно-діяльнісний компонент моделі безпосередньо реалізується через сукупність методів, засобів і форм організації навчально-виховного процесу, під час проведення навчально-ігрового практикуму, що передбачає володіння елементарними виконавськими техніками; алгоритм доповнення змісту загальноосвітніх дисциплін елементами декоративно-ужиткового мистецтва; володіння алгоритмом використання декоративно-ужиткового мистецтва у творчому розвитку молодшого школяра; уміння використовувати декоративно-ужиткове мистецтво як методологію навчально-виховного процесу в початкових класах.

Контрольно-регулятивний структурний компонент вибудовується за схемою моніторингу і включає системне опитування на лекціях, семінарсько-практичних заняттях, виконання звітних тематичних робіт, проведення навчально-ігрового практикуму при моделюванні інтегрованих занять, тестового контролю тощо.

Оціночно-результативний компонент передбачає модульну оцінку сформованості готовності майбутнього педагога до використання декоративно-ужиткового мистецтва у навчально-виховному процесі.

Відповідно до авторської моделі розроблено спецкурс “Теорія і практика використання декоративно-ужиткового мистецтва в початковій школі”, компоненти якого вибудувані адекватно до структурних елементів моделі. Реалізація авторської моделі у формі спецкурсу має забезпечити, на нашу думку, найбільш оптимальний варіант її впровадження у практику вищої школи.

Спецкурс “Теорія і практика використання декоративно-ужиткового мистецтва в початковій школі” передбачає лекційні, семінарсько-практичні, лабораторні заняття, навчально-ігровий практикум, студентську науково-практичну конференцію, які поєднують набуття, формування й закріплення професійно-педагогічних знань, умінь і навичок. Його програма розрахована на 30-38 годин. Із них 6-10 годин відведено на лекції, 14 годин на семінарсько-практичні заняття, 14-16 годин на лабораторні заняття, 10-18 годин на проведення навчально-ігрового практикуму. Кількість годин є варіативною і залежить від конкретної педагогічної ситуації.

Таким чином, сучасний стан розвитку професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів вимагає удосконалення змісту навчальних дисциплін і навчальних програм різних освітніх галузей шляхом доповнення мистецьким декоративно-ужитковим компонентом, включенням новітніх педагогічних технологій та інноваційних підходів. Досвід переконує, що впровадження у педагогічний процес професійної педагогічної підготовки курсу “Теорія і практика використання декоративно-ужиткового мистецтва у початковій школі” є важливим кроком у цьому напрямку.

У третьому розділі - “Дослідно-експериментальна перевірка запропонованої моделі” - висвітлено науково-методичні основи експериментального дослідження, здійсненого нами протягом 1999-2004 років, представлено способи обробки та аналізу одержаних результатів, уточнено педагогічні умови, які сприяють ефективному використанню мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Метою формуючого експерименту була перевірка гіпотези дослідження про ефективність використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Програмою проведення формуючого експерименту передбачено вирішення таких завдань: перевірити ефективність запропонованої моделі використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах педагогічного процесу вищих педагогічних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, доцільність впровадження курсу “Теорія і практика використання декоративно-ужиткового мистецтва у початковій школі” з підготовки майбутніх педагогів до використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, адекватність його змісту і структури; провести моніторинг показників готовності майбутніх учителів початкових класів до використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів; перевірити педагогічні умови реалізації розроблених відповідно до моделі використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів під час моделювання інтегрованих занять.

Експериментом передбачене здійснення діагностичного й підсумкового зрізів рівнів готовності майбутніх педагогів до використання декоративно-ужиткового мистецтва в навчально-виховному процесі у студентів експериментальних і контрольних груп на початку і після закінчення формуючого експерименту, впровадження моделі використання мистецького декоративно-ужиткового компонента у змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів; контрольне діагностування студентів у процесі виконання ними системи творчих робіт, проведення порівняльного аналізу рівнів готовності майбутніх педагогів до використання декоративно-ужиткового мистецтва в навчально-виховному процесі після формуючого експерименту, зіставлення початкових і кінцевих результатів готовності студентів експериментальних і контрольних груп; підбиття підсумків формуючого експерименту.

Зріз, проведений після закінчення формуючого експерименту, дав змогу виявити значний зріст рівня готовності майбутніх педагогів до використання декоративно-ужиткового мистецтва в навчально-виховному процесі у студентів експериментальних груп.

Серед респондентів експериментальних груп відбулося зниження кількості майбутніх учителів початкових класів з низьким рівнем готовності до використання декоративно-ужиткового мистецтва у навчально-виховному процесі з 73,6% до 5,7% і одночасне зростання кількості студентів з високим рівнем готовності до використання декоративно-ужиткового мистецтва від 8,1% до 56,2%.

У контрольній групі відчутних змін зафіксовано не було. Динаміку розподілу рівнів готовності майбутніх учителів до і після формуючого експерименту показано (у відсотках) на гістограмі (рис.1).

Рис. 1. Динаміка розподілу рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до використання декоративно-ужиткового мистецтва у навчально-виховному процесі.

Результати діагностики рівнів готовності студентів експериментальних груп до використання декоративно-ужиткового мистецтва в навчально-виховному процесі, отримані протягом формуючого експерименту, порівнювалися з результатами діагностики рівнів готовності студентів контрольних груп, а також з даними початкового рівня готовності студентів експериментальної і контрольних груп.

Аналіз порівняння показників готовності студентів до і після формуючого експерименту яскраво свідчить про динаміку зростання початкових показників готовності до використання декоративно-ужиткового мистецтва у навчально-виховному процесі. Респонденти експериментальних груп значно розширили свої теоретичні знання й операційні вміння у використанні декоративно-ужиткового мистецтва в педагогічному процесі початкової школи.

Отже, результати формуючого експерименту засвідчили ефективність розробленої педагогічної моделі використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичного та практичного дослідження проблеми використання мистецького декоративно-ужиткового компонента у змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах.

ВИСНОВКИ

Результати дослідження мистецького декоративно-ужиткового компонента у змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах дають змогу зробити такі висновки:

1. Характеристика операційно-функціонального спектра використання декоративно-ужиткового мистецтва на основі узагальнення філософських, психолого-педагогічних, мистецтвознавчих, етнографічних концепцій впливу мистецтва на особистість дає підстави окреслити коло функцій декоративно-ужиткового мистецтва, особливо значущих для педагогічної теорії й практики: комунікативної, гедоністичної, естетичної, пізнавальної, виховної, компенсаторної, розважальної, катарсису та ін.

Операційно-функціональний спектр використання декоративно-ужиткового мистецтва визначається відповідно до специфіки впливів на особистість молодшого школяра, тому актуальними є педагогічні концепції використання мистецького декоративно-ужиткового компонента, висвітлені в працях С.Ф. Русової, П.П. Блонського, Я.А. Мамонтова та багатьох інших.

2. Особливості формування педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів щодо використання декоративно-ужиткового мистецтва полягають у підготовці студентів за двома напрямами. Перший, базисний напрям, ґрунтується на формуванні у студентів естетичного сприймання творів декоративно-ужиткового мистецтва на основі розуміння його символічно-знакової мови.

Другий, методичний, - на усвідомленні педагогічного потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва, що передбачає конкретизацію педагогічних умов використання мистецького декоративно-ужиткового компонента у змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

З метою покращення професійної педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання декоративно-ужиткового мистецтва у навчально-виховному процесі складено тлумачний словник символів декоративно-ужиткового мистецтва, в основу якого покладено такі ознаки: графічна ідентифікація, колористичність, метафоричність, які визначають інтегрований образ.

3. Ефективності використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів сприяє дотримання таких педагогічних умов: усвідомлення студентами духовної цінності декоративно-ужиткового мистецтва; наявність теоретичних знань про оптимальні шляхи використання декоративно-ужиткового мистецтва у педагогічному процесі, про спільні елементи у поняттях навчальних дисциплін різних освітніх галузей і в категоріях декоративно-ужиткового мистецтва; володіння елементарними виконавськими техніками та алгоритмізованими видами професійної діяльності (алгоритмом доповнення змісту загальноосвітніх дисциплін елементами декоративно-ужиткового мистецтва, алгоритмом використання декоративно-ужиткового мистецтва як методології навчально-виховного процесу в початкових класах, алгоритмом використання декоративно-ужиткового мистецтва у творчому розвитку молодшого школяра). культурологічний виховання педагогічний мистецтво

Професійна підготовка вчителів забезпечується включенням мистецького декоративно-ужиткового компонента в процес вивчення нормативних навчальних дисциплін, методик викладання, спеціальних курсів та в процесі педагогічних практик.

4. Відповідно до теоретичної і практичної складових підготовки майбутніх учителів початкових класів визначено три критерії: готовності студентів до використання декоративно-ужиткового мистецтва для професійного становлення; теоретичного усвідомлення шляхів використання декоративно-ужиткового мистецтва в педагогічному процесі; операційних умінь використовувати декоративно-ужиткове мистецтво в педагогічному процесі.

5. Теоретично обґрунтована та експериментально перевірена модель використання мистецького декоративно-ужиткового компонента в змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, яка включає цільовий, стимуляційно-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулятивний і оціночно-результативний компоненти.

Реалізація моделі передбачається шляхом вивчення спецкурсу „Теорія і практика використання декоративно-ужиткового мистецтва у початковій школі” та використання алгоритмічних підходів до використання декоративно-ужиткового мистецтва у процесі вивчення навчальних дисциплін таких освітніх галузей: “мистецтво”, “мови і література”, “математика”, “технології”, “людина і світ”.

Результати дослідження дають підстави вважати, що визначені завдання реалізовані, мета досягнута, одержані наукові висновки теоретично обґрунтовані і перевірені на практиці.

Здійснене дослідження дає можливість запропонувати такі рекомендації Науково-методичному центру вищої освіти Міністерства освіти і науки України:

– враховувати науково обґрунтовані положення щодо використання декоративно-ужиткового мистецтва у процесі розробки державного стандарту вищої педагогічної освіти в різних освітніх галузях;

– впровадити до змісту професійної педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів спеціальний курс “Теорія і практика використання декоративно-ужиткового мистецтва у початковій школи” у вищих навчальних закладах освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації та включити його до змістового компонента післядипломної освіти вчителів початкових класів;

– доповнити курси нормативних навчальних дисциплін алгоритмічними підходами до використання декоративно-ужиткового мистецтва в початковій школі.

Досліджувана проблема багатоаспектна і не вичерпується представленою працею.

Подальшого розкриття заслуговують такі аспекти: обґрунтування теоретико-методичних засад використання педагогічного потенціалу мистецького декоративно-ужиткового компонента у дошкільному вихованні, середній і старшій ланках освіти, у роботі з обдарованими дітьми, дітьми з вадами розвитку; обґрунтування теоретичних і методологічних основ професійної підготовки соціальних педагогів та вчителів мистецьких спеціальностей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті у провідних наукових фахових виданнях, включених доПереліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт