Організаційно-педагогічні засади дистанційного навчання банківських працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЖУЛКЕВСЬКА віра олександрівна

УДК 378.147.001.76

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ БАНКІВСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка МОН України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор

Кошманова Тетяна Сергіївна,

Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра педагогіки, професор.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Завгородня Тетяна Костянтинівна,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, кафедра історії педагогіки, завідувач;

кандидат технічних наук, професор

Гондюл Валерій Петрович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, проректор з наукової роботи, Інститут міжнародних відносин, кафедра міжнародної інформації, завідувач.

Провідна установа:

Державний університет імені Івана Франка МОН України, кафедра педагогіки, м. Житомир.

Захист відбудеться “18” березня 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.16 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 60, кім. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58, кім. 9.

Автореферат розіслано “17” лютого 2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Безносюк О.О.

ВСТУП

дистанційне навчання банківський працівник

Актуальність теми дослідження. За роки незалежності України визначились основні засади реформування освітньої системи. Вони передбачають: створення національної системи освіти; збереження досягнень минулого і водночас приведення їх у відповідність з нинішніми соціально-економічними вимогами, з потребами державного будівництва у перехідний період; забезпечення входження освіти України в міжнародний освітній і науковий простір Європи; модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог та Болонського процесу. Зміна економічної системи в Україні, яка відбулася разом із конституційним ствердженням її незалежності, покликала освітянський світ до радикальних перетворень у сенсі організації освіти з метою інтеграції у світовий освітній простір та підготовки фахівців на основі запровадження нових прогресивних методів, новітніх технологій, формування інноваційного освітньо-виховного середовища.

Як зазначено у положенні “Про затвердження Програми розвитку дистанційного навчання на 2004-2006 роки” (Наказ Міністерства освіти і науки України від 21 січня 2004 року № 40), сучасна освіта повинна мати випереджувальний характер, забезпечувати здійснення освітньої діяльності за технологіями дистанційного навчання, апробацію та впровадження новітніх методик організації навчального процесу за дистанційною формою та технологій дистанційного навчання в освітній процес за базовими напрямами підготовки.

За останні тридцять років у системах освіти розвинутих країн відбулися суттєві зміни, зумовлені розвитком науково-технічного прогресу та його впливом на всі сторони життя суспільства. В Україні здійснюються інтенсивні пошуки нових форм навчання, спрямованих на швидку адаптацію до міжнародних стандартів і вимог. Сучасний рівень розвитку комп'ютерної техніки та мультимедійні технології в навчальному процесі урізноманітнюють його, підвищують ефективність процесу навчання та контролю знань. У цьому контексті особливу наукову значущість становить професійна підготовка банківських спеціалістів засобами дистанційного навчання в умовах традиційного навчання.

Зокрема, у більшості наукових праць досліджувалися лише окремі аспекти організаційно-педагогічних засад дистанційного навчання підготовки спеціалістів. Особливий інтерес становлять праці як вітчизняних, так і зарубіжних учених, присвячені змісту, розвитку та організаційним засадам дистанційного навчання (С. Авдошин, В. Домрачов, В. Зінченко, М. Карпенко, Т. Кошманова, К. Корсак, В. Кухаренко, Е. Полат, П. Таланчук, А. Хуторський, Дж. Андерсен, Ст. Віллер, Т. Едвард); використання інформаційних технологій у педагогічній практиці (Н. Корсунська; Ю. Пасічник, Т. Смовженко, П. Стефаненко, В. Торопцов), використанню Інтернету в сучасному суспільстві, психолого-педагогічні аспекти і технології створення дистанційного курсу (В. Кухаренко, Т. Олійник, В. Рибалка); організації дистанційного навчання в післядипломній освіті (В. Олійник, В. Гравіт).

Проте недостатньо уваги приділено теоретико-методологічним засадам розвитку дистанційного навчання, філософському, історико-педагогічному аспектам зарубіжного досвіду, специфіці підготовки банківського фахівця, принципам та методам дистанційного навчання. Заслуговують на увагу праці таких науковців, як: К. Адамадзієв, І. Вострокнутов, М. Гришуткіна, В. Домрачов, Е. Коротков, В. Семенов, В. Тихомиров. Слід зазначити, що на даний час в Україні не достатньо розроблені технології дистанційного навчання, однак вони можуть базуватись на: теоретико-методологічних роботах таких учених, як: І. Зязюн, Н. Ничкало, Т. Кошманова, І. Підласий, М. Скаткін, І. Лернер, О. Попов; дидактичних роботах А. Алексюка, В. Безпалька, Є.Полата, М. Фіцули, А. Хуторського; психологічних роботах Л. Виготського, П. Гальперіна, Дж. Дьюї; наукових працях українських учених та дослідників розвитку дистанційного навчання - В. Бикова, П. Дмитренка, Т. Кошманової, В. Кухаренка, В. Олійника, Ю. Пасічника, С. Сазонової.

На основі узагальнення результатів аналізу літературних джерел і вивчення практичного досвіду професійної підготовки майбутніх спеціалістів виявлено низку суперечностей, що не знайшли достатнього вияву в сучасних наукових дослідженнях, а саме: невідповідність професійної підготовки фахівців стратегічним завданням модернізації системи вищої освіти України - забезпечення якості підготовки фахівців відповідно до міжнародних вимог; відсутність стратегії саморозвитку, гнучкості та недостатній рівень підготовки конкурентоздатних фахівців до швидкозмінних вимог світового ринку праці; недостатня самостійна робота студентів з використанням новітніх педагогічних методик та сучасних інформаційних технологій навчання.

Враховуючи актуальність проблеми, недостатнє її теоретичне обґрунтування, стосовно специфіки професійної підготовки фахівців, темою дисертації обрано: “Організаційно-педагогічні засади дистанційного навчання банківських працівників”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка в руслі розробки теми “Філософсько-методологічні, організаційно-методичні та історико-педагогічні аспекти підготовки педагогічних кадрів в умовах класичного університету в Україні та за кордоном” (номер державної реєстрації 0103U005953, термін виконання - 2002-2004 рр.). Тему дослідження затверджено вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 24/4 від 25 квітня 2001 року), узгоджено в Раді координації (протокол № 9 від 27 листопада 2001 року).

Об'єкт дослідження - підготовка банківських працівників.

Предмет дослідження - дистанційне навчання банківських працівників.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати організаційно-педагогічні засади дистанційного навчання банківських працівників та експериментально перевірити ефективність використання розробленої автором професійно-орієнтованої моделі в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів економічного профілю.

Для досягнення мети вирішувались такі завдання дослідження:

1. Обґрунтувати соціально-філософські, історичні та педагогічні передумови розвитку дистанційного навчання.

2. Проаналізувати та розкрити суть принципів і методів дистанційного навчання як складових організаційно-педагогічних засад дистанційного навчання.

3. Виявити специфічні особливості підготовки банківських працівників; визначити їхні особистісні риси та види професійної компетентності в системі дистанційного навчання.

4. Розробити професійно-орієнтовану модель дистанційного навчання банківських фахівців та експериментально перевірити її ефективність.

5. Розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення системи підготовки банківських фахівців шляхом інноваційних форм дистанційного навчання (на прикладі Львівського банківського інституту НБУ).

Концептуальна ідея дослідження базується на теоретичних положеннях особистісно-орієнтованого підходу до організації процесу професійної підготовки майбутніх фахівців; обґрунтуванні організаційно-педагогічних засад дистанційного навчання. Головна ідея і положення концепції зосереджено в гіпотезі дослідження.

Гіпотеза дослідження. Дистанційне навчання банківських працівників стане ефективним за умови забезпечення відповідних організаційно-педагогічні засад: теоретичного обґрунтування й дотримання дидактичних принципів дистанційного навчання; спрямованість процесу підготовки фахівців на формування особистісних та професійних компетентностей відповідно до специфіки їхньої майбутньої діяльності; застосування методики комунікативних умінь майбутніх фахівців з урахуванням специфіки їхньої діяльності, створення та практичне впровадження моделі підготовки професійно-орієнтованих фахівців шляхом інтеграції традиційної й дистанційної форм навчання.

Методологічні та теоретичні засади дослідження ґрунтуються на положеннях, програмах про зміст освіти у вищих закладах освіти, які включають комплекс знань, умінь, навичок; принципах системного підходу до явищ педагогічної дійсності та її елементів. У процесі науково-педагогічного пошуку були враховані основні положення дидактики вищої школи, викладені в Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державній національній програмі “Освіта (Україна ХХІ століття)”, Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті. Розробляючи конкретну методологію дослідження, ми виходили з теорії особистісно-орієнтованого навчання та індивідуально-творчої педагогічної діяльності, вітчизняних та зарубіжних концепцій професійної освіти, їх обґрунтовано у працях вітчизняних і зарубіжних учених: І. Беха, В. Домрачова, В. Зінченко, В. Кухаренко, Е. Полата, П. Таланчука, А. Хуторського, І.Зязюна, Н. Никало; дидактичним обґрунтуванням щодо впровадження інтегративного підходу в навчальному процесі займаються - Г. Ващенко, В. Гондюл, С. Гончаренко, М. Данилов, А. Дьомін, Л. Коваль, О. Плахотнік; вивченням педагогічного процесу вузу - О. Абдуліна, Т. Завгородня, В. Заслуженюк, О. Балан, З. Курлянд, Т. Тарасенко; гармонійним формуванням всіх чинників особистості - І. Зязюн, В. Семиченко, Г. Сагач, Р. Хмелюк; розвитком характерологічних рис і якостей - Г. Балл, Л. Божович, В. Крутецький, В. Моляко, К. Платонов.

Основними методами дослідження були: теоретичні (вивчення та аналіз узагальнення наукової вітчизняної та зарубіжної педагогічної, філософської, психологічної літератури, систематизація теоретичних та емпіричних даних, порівняльний та контент-аналіз), емпіричні (бесіди зі студентами і викладачами, випускниками та працівниками банківських установ, анкетування, інтерв'ю, опитування, проведення наративу), педагогічний експеримент та аналіз його результатів, методи статистичного опрацювання експериментальних даних.

Організація дослідження. Дослідження проводилися протягом 1993-2004 років та охоплювали такі етапи науково-педагогічного пошуку:

· упродовж пошукового етапу (1993-1999 рр.) основну увагу було зосереджено на виборі та обґрунтуванні проблеми дослідження, визначенні його об'єкта, предмета, мети, завдань та розробці гіпотези. Вивчалась педагогічна, психологічна, спеціальна методична література з теми дослідження;

· формуючий етап (2000-2002 рр.) - досліджувалися соціально-філософські, історичні та педагогічні передумови розвитку дистанційного навчання, визначалась специфіка підготовки банківських працівників у системі дистанційного навчання. Розроблено концепцію, програму та методичний інструментарій дослідження, проаналізовано та конкретизовано вихідні поняття, зміст і форми;

· узагальнюючий етап (2002-2004 рр.) - проводилось опрацювання даних, оформлення результатів дослідження; експериментально перевірялась професійно-орієнтована модель дистанційного навчання з використанням міжнародної навчально-комп'ютерної програми “Чорна дошка” (Blackboard); розроблялись методичні рекомендації щодо підготовки банківських фахівців за дистанційною формою навчання.

Дослідно-експериментальною базою, на якій проводилась дослідно-експериментальна робота щодо організації науково-педагогічного пошуку і перевірки ефективності професійно-орієнтованої моделі дистанційного навчання, були Львівський банківський інститут Національного банку України, Хмельницький інститут економіки і підприємництва, Хмельницький політехнічний коледж, Львівська академія мистецтв. У експериментальній роботі взяли участь 200 студентів, 150 випускників Львівського банківського інституту НБУ та працівників банків, 50 викладачів інституту. Всього 400 осіб.

Наукова новизна та теоретична значущість одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: визначено організаційно-педагогічні засади підготовки банківських фахівців (обґрунтовано принципи дистанційного навчання на основі порівняльного аналізу й трансформації традиційної класифікації дидактичних принципів навчання, визначено особистісні риси і професійні компетентності банківських працівників, виявлено та розкрито раціональні методи дистанційного навчання); уперше розроблено та апробовано модель професійно-орієнтованої підготовки банківських фахівців в умовах дистанційного навчання; проаналізовано становлення і розвиток дистанційного навчання в Україні.

Практичне значення дослідження полягає у створенні та апробації дистанційного курсу (100 CJ) з дисциплін “Іноземна мова професійного спрямування”, “Ділова іноземна мова”; створенні віртуального інформаційно-навчального мовного середовища вивчення іноземної мови, яке відкриває можливості для реалізації творчого освітнього потенціалу студентів, сприяє формуванню культури спеціалістів, їхній мобільності. Ефективність запропонованого курсу для самостійної роботи студентів очевидна, оскільки у контексті Болонського процесу приділяється велика увага різним видам самостійної роботи.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю його основних положень; застосуванням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження, які відповідають меті та завданням дослідження; аналізом джерельної бази; надійністю вимірювань та діагностичного інструментарію статистичної обробки результатів педагогічного експерименту.

Апробація результатів дослідження. Основні результати роботи доповідалися, обговорювалися та отримали схвалення учених-педагогів, спеціалістів-практиків дистанційного навчання на шести наукових конференціях. Зокрема, на трьох міжнародних науково-практичних конференціях: “Викладач і студент у системі вищої освіти: проблеми діалогу, співпраці, взаємодії” (Львів, 2003 р.), “Динаміка наукових досліджень 2003” (Дніпропетровськ - Одеса - Суми, 2003 р.), “Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); на звітних науково-практичних конференціях Львівського науково-практичного центру, Інституту педагогіки і психології професійної освіти “Професійна педагогіка і психологія: результати досліджень, проблеми, перспективи” (Львів, 2002 р.) та Львівського банківського інституту НБУ (Львів, 2001, 2003 рр.). Розроблені автором наукові положення, навчальні матеріали, методичні рекомендації впроваджено в навчально-виховний процес Львівського банківського інституту НБУ (довідка № 01-15/315 від 02.04.2004 р.), Львівської академії мистецтв (довідка № 324-01 від 25.05.2004 р.), Хмельницького інституту економіки і підприємництва (довідка № 973 від 26.05.2004 р.), Хмельницького політехнічного коледжу (довідка № 419 від 26.05.2004. р.). Проміжні й кінцеві результати дослідної роботи обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка, кафедри іноземних мов Львівського банківського інституту НБУ, науково-методичних семінарах, що проводилися у Львівському банківському інституті НБУ.

Публікації. Основний зміст дисертації відображено у 11 наукових публікаціях: монографії, 7 одноосібних публікаціях, з них 5 статей - у наукових фахових виданнях, 3 матеріалах науково-практичних конференцій, 4 навчально-методичних посібниках. Загальний обсяг особистого внеску становить 18 друкованих аркушів.

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків (обсяг основного тексту - 182 стор.), списку використаних джерел (348, з яких 81 - іноземною мовою). У роботі - 8 таблиць, 5 рисунків, 21 додатки. Загальний обсяг дисертації - 272 сторінки. Додатки розміщено на 58-ми сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми; визначено об'єкт, предмет, мету; сформульовано гіпотезу, завдання дослідження, його методологічні та теоретичні основи, наукову новизну, теоретичне та практичне значення; наведено відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дистанційного навчання” - шляхом проведеного логіко-системного аналізу охарактеризовано соціально-філософські, суспільно-історичні та педагогічні передумови розвитку дистанційного навчання та вплив філософських течій. Доведено, що філософськими передумовами розвитку дистанційного навчання було домінування освітньої філософії у США, на думку вчених (К. Кларк, Д. Лабарі, В. Біблер), посідав прагматизм (Ч. Пірс, У. Джемс, Дж. Дьюї), біхевіоризм (Е. Торндайк, Дж. Брадіас Уотсон, Б. Скіннер) і соціал-конструктивізм (Л. Виготський, Дж. Шваб, Р. Рорті). На думку дослідників (Дж. Шваб, Лі Шульман, Р. Рорті, М. Коул, К. Кларк, Л. Виготський, Т. Кошманова), центральною ідеєю соціал-конструктивізму є пріоритет особистості студента в процесі навчання, його пізнавальна діяльність, уміння самостійно набувати знання та критично мислити.

У дослідженні проаналізовано історико-педагогічні передумови розвитку дистанційного навчання (Росія, Великобританія, США) кінця ХІХ - початку ХХ ст. (1856-2000 рр.) - здійснено аналіз процесу становлення і розвитку трьох поколінь закладів вищої заочної освіти, яким відповідають різні методи навчання і засоби обміну інформацією між викладачами та студентами.

Обґрунтовано, що заочна освіта із системи традиційної виокремилась у середині XIX ст., першим спеціалізованим вищим заочним навчальним закладом в Росії у 50-х роках XIX століття був Інститут навчання шляхом листування, аналогічні заклади з'являлися у США, Австралії, Швеції, Канаді. У середині ХІХ ст. по всій Європі спостерігалось створення інститутів: заочний Інститут Туссена і Лангенштейдта в Берліні (1856 р.), поява при Лондонському університеті “зовнішніх студентів” (1858 р.), що сприяло виникненню терміна “екстернат”. В Америці при Чиказькому університеті було випробувано першу експериментальну програму навчання “Кореспонденційні студії” (1890 р.). Для самоосвіти й екстернату видавали навчальні посібники, науково-популярну літературу, які відіграли важливу роль у розвитку самоосвіти та існували до 1917 року. В 19261927 рр. у Московському університеті, Академії імені К. А. Тімірязєва були відкриті заочні відділення. Процес становлення і розвитку дистанційного навчання на різних етапах еволюціонував, сутність якого визначилася соціально-економічними чинниками, що привело до створення нової моделі заочної освіти. Демографічні зміни в американському суспільстві: потік емігрантів із країн Азії та Латинської Америки, що потребували знань та отримання професії, перепідготовки, - усе це й стало соціальними факторами до створення нетрадиційних форм освіти.

У 1960-х рр. у США склалася ситуація, яку американський учений Ф. Кумбс назвав “кризою освіти”, коли освіта стала неспроможна готувати працівників, які б швидко адаптуватися до динамічних соціально-економічних умов життя. Геополітична доктрина “подібності поглядів” третього президента США Т. Джефферсона (1743-1826 рр.), знайшла своє відображення у створенні єдиної програми в освіті та безперервного її вдосконалення, застосовуючи міждержавний освітній досвід. Використовуючи інтелектуальний, технологічний потенціал, підтримуючи розвиток інноваційних процесів, США у 7080-х роках ХХ ст. забезпечили таку модель освіти, яка була спрямована на масове охоплення населення навчанням. Власне під впливом цих економічних та соціальних чинників почався розвиток дистанційного навчання. Вагоме значення має дослідження другого покоління - період “відкритих університетів” (1969 р.), поширених у країнах США, Великобританії, Нідерландах, де навчання здійснюється шляхом телевізійних передач, кореспонденції, організації курсів.

Аналіз наукової літератури свідчить, що швидкий розвиток нових засобів комунікації, застосування інтерактивних форм навчання привів до появи третього покоління закладів вищої заочної освіти (1990 р.) та формування різних моделей дистанційного навчання. На нашу думку, позитивною тенденцією сучасних освітніх процесів є спрямованість їх на інтеграцію культур, тому всі освітньо-педагогічні зміни відбуваються в контексті загальноцивілізаційних трансформацій (упровадження та використання сучасних освітніх технологій, розширення можливостей особистісного розвитку людини), що і привело до розвитку дистанційного навчання.

У другому розділі - “Організація системи дистанційного навчання банківських працівників в Україні” - було визначено умови і соціальні передумови, об'єктивні та суб'єктивні фактори становлення і розвитку дистанційного навчання в Україні; обґрунтовано складові організаційно-педагогічних засад дистанційного навчання. Брак досліджень, присвячених проблемі процесу становлення дистанційного навчання, актуалізувала потребу більш детального її вивчення та хронологізації. Проведений нами аналіз становлення і розвитку дистанційного навчання в Україні здійснено на основні нормативно-правових документів: Указу Президента України “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до неї в Україні” (31.07.2000 р.); Наказу Міністерства освіти і науки України (07.07.2000 р., № 293) про створення Українського центру дистанційної освіти при Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут”; Закону “Про вищу освіту” (17.01.2002 р.), Національної доктрини розвитку освіти (17.04.2002 р.); Положення “Про затвердження Програми розвитку дистанційного навчання на 2004-2006 роки”: Наказ Міністерства освіти і науки України від 21 січня 2004 року № 40.

У розділі проаналізовано та розкрито суть принципів дистанційного навчання як складових організаційно-педагогічних засад дистанційного навчання на основі порівняльного аналізу і трансформації традиційної класифікації дидактичних принципів навчання. Використання принципів дистанційного навчання дозволило нам розробити професійно-орієнтовану модель підготовки банківських працівників, здійснити моделювання змісту навчання, сприяло творчій діяльності автора в її професійній самоосвіті.

Потрібно зазначити ефективність принципів дистанційного навчання (принцип креативного характеру пізнавальної діяльності, принцип вільного вибору отриманої інформації, принцип мобільності навчання, принцип урахування індивідуальних особливостей студента; принцип інтерактивності у спілкуванні з інформацією), які дозволили забезпечити процес оволодіння прийомами фахової діяльності через теоретичну і практичну самостійність. Вищезгадані принципи в системі дистанційного навчання постійно розвиваються і спрямовані на всебічний розвиток особистості; сприяють ефективному комунікативному середовищу, розвитку творчого економічного мислення, високому рівню професійної компетентності та акмеологічної культури фахівця. Оскільки в основу формування особистості лягли ідеї гуманістичної парадигми особистісно-орієнтованої освіти, означена ситуація потребувала формування нового типу особистості, спеціаліста, що впливатиме на зміни в суспільстві та їх прогресивний розвиток. Тому ще однією складовою організаційно-педагогічних засад дистанційного навчання нами було визначено класифікацію особистісних рис та професійних компетентностей банківських працівників.

Аналіз наукових джерел з теми дослідження в галузі банківської діяльності засвідчують зростання вимог до ефективності підготовки фахівців; включають психолого-педагогічні аспекти підготовки конкурентоспроможного фахівця через формування його особистісних рис (здібності, навички, уміння) та професійних якостей (компетентностей). У практиці підготовки фахівців існують деякі протиріччя: недостатній зв'язок різних видів підготовки банківських кадрів з її цілями, завданнями та реальною практикою; відсутність концепції підготовки банківських кадрів, низька ефективність психолого-педагогічного супроводу особистісно-професійного розвитку банківського службовця, які зумовлюють необхідність дослідження підготовки банківських кадрів за дистанційною формою навчання. Відомо, що на професійну компетентність працівника банківської сфери накладає відбиток специфіка самої діяльності, яка належить до сфери обслуговування. Тому ділова етика банківського службовця передбачає володіння відповідною мораллю, використання моральних критеріїв у прийнятті ділових рішень, що базуються на певних моральних категоріях. Ми будували свою модель на основі освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника за напрямом 0501 “Економіка і підприємництво”, спеціальності - 7.050105 “Банківська справа”, освітньо-кваліфікаційного рівня - спеціаліст, кваліфікація - економіст.

Виходячи з поставленої мети дослідження (обґрунтувати організаційно-педагогічні засади та створити професійно-орієнтовану модель дистанційного навчання банківських працівників), ми розробили анкету та провели соціологічне опитування банківських працівників, викладачів і студентів Львівського банківського інституту НБУ у формі наративу та опитувальника, результати яких покладено в основу практичних рекомендацій щодо поліпшення підготовки фахівців. Отримані результати особистісних рис та спеціальних професійних компетентностей проведеного наративу дають потребу стверджувати про необхідність постійного ефективного стимулювання всебічного інтелектуального розвитку працівників банку, розвитку відповідних психологічних рис яскравої особистості фахівця, необхідність використання комунікативних умінь, таких як: строуксів, раппорту, пейсингу (К. Мьоллер, П. Хегедаль, Г. Сагач), що використовуються для роботи з клієнтами банку; формують професійні уміння, дають можливість виходити за межі окремого виду професійної діяльності та ефективно інтегруватись у суміжні галузі.

Розроблена модель професійної підготовки банківського працівника складається зі суми ознак, які створюють основу структури соціальних та психологічних рис, до яких можна віднести особистісні риси, інтелектуальні риси, уміння, навички міжособистісної комунікації; ділові якості; а також якості компетентності (а саме - сприйняття корпоративної культури, специфічні якості фахівця, “вузлові” якості компетентності), дозволяють виділити високий рівень сформованості якостей компетентності банківського фахівця, сприяють його професійному гармонійному розвиткові. Окрім того, у дисертації проаналізовано та розкрито суть раціональних методів дистанційного навчання як однієї зі складових організаційно-педагогічних засад дистанційного навчання, що впливають на зміст і методику викладання.

Варто наголосити, що розвиток творчого потенціалу фахівця та його самовдосконалення об'єктивно пов'язані з ефективністю використання методів, які отримали новий розвиток на базі інформаційних технологій. Ми розглядали дистанційне навчання як конструювання навчального процесу за певною моделлю, реалізація якої відбувалася на основі методики моделюючого навчання (відтворення моделі дій спеціаліста в тій чи іншій ситуації і розглядається нами як ефективний засіб самоактуалізації особистості), що зорієнтована на досягнення оптимального результату, формування дослідних навичок, самостійності й активності пізнання, уміння моделювати власні знання. Розроблено методики моделюючого навчання щодо проведення інтерактивних занять з іноземної мови та інших дисциплін; наведено методичні вказівки до проведення практичного заняття з дисципліни “Ділова іноземна мова” з використанням симуляцій, ділових рольових ігор.

Для відпрацювання найбільш типових ситуацій майбутньої професійної діяльності та активізації навчально-пізнавальної діяльності ми використовували різні методи інтерактивного навчання, суть яких полягала у виявленні творчого потенціалу студентів в умовах творчої атмосфери взаємодії викладача і студента. Використання ігрових форм інтерактивної методики навчання мали великий ефект у реалізації комунікативних функцій іноземної мови, розвитку спонтанності мовлення, навичок автоматичного використання іноземної мови. Ці методи здійснюють реалізацію основних дидактичних принципів, ураховуючи специфіку підготовки фахівців; мають спільні цілі: активізують сприйняття студентами навчального матеріалу і його учасників; надають можливість моделювання реальних ситуацій у контексті майбутньої професійної діяльності; формують економічне мислення.

Зазначимо, що використання інформаційних технологій у системі освіти сприяло створенню “комп'ютерної методології навчання”. Комп'ютерні комунікації дозволяють використовувати такі методи дистанційного навчання для підготовки банківських спеціалістів: кейс-метод, метод симуляцій, метод проектів, комп'ютерний метод тестування. Досвід роботи у дистанційному середовищі дозволив виділити такі підходи до взаємодії викладача зі студентами: ефект новизни; ефект уяви; ефект змін; ефект гри. Принципи, форми та методи формування професійних якостей майбутніх фахівців вимагають чіткої орієнтації у викладанні кожної дисципліни на кінцеву мету підготовки спеціалістів; реалізації міждисциплінарної інтеграції процесу навчання з метою набуття вміння синтезувати знання з різних предметів.

У розділі також показано важливе значення професіоналізму викладача й організації самостійної роботи студентів, що характеризується здатністю самостійно оновлювати свої знання, синтезувати інформацію, прагнути до самореалізації та ініціативності.

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності моделі дистанційного навчання” - викладено зміст і результати основних етапів дослідно-експериментальної роботи, розроблено професійно-орієнтовану модель дистанційного навчання банківських фахівців та експериментально перевірено її ефективність. Проведене анкетування з виявлення комунікативних та організаторських здібностей серед студентів третіх курсів дозволило залучити студентів до співпраці та виявити їхнє позитивне ставлення до самостійного роботи в дистанційному віртуальному середовищі курсу (100 CJ).

У розділі розроблено й обґрунтовано діагностичний інструментарій, за допомогою якого перевірялися критерії оцінки успішності запропонованої професійно-орієнтованої моделі підготовки фахівців шляхом інтеграції традиційної та дистанційної форм навчання (навчання, яке передбачало чергування дистанційних періодів самостійної роботи студентів над матеріалом для самостійного опрацювання з груповими аудиторними заняттями у традиційній формі), здійснено інтерпретацію одержаних результатів.

Така модель дистанційного навчання підсилила ефективність самостійної роботи студентів, залучила їх до активної пізнавальної діяльності.

Упродовж формуючого експерименту проводилися три контрольні зрізи знань, умінь і навичок із дисциплін “Іноземна мова професійного спрямування” та “Ділова іноземна мова” для студентів спеціальностей “Банківська справа” як у контрольних (КГ-1, КГ-2, КГ-3), так і в експериментальних (ЕГ-1, ЕГ-2, ЕГ-3) групах студентів третіх курсів, що дало змогу проаналізувати ефективність упровадження запропонованої моделі на основі динаміки зростання якості знань, умінь і навичок студентів. Результати підтвердили ефективність запропонованої моделі, котра створює середовище для організації творчої самостійної діяльності студентів щодо вивчення іноземної мови та інтенсивного обміну інформацією між студентами (віртуальні групи взаємодопомоги студентів) і реалізує креативний характер дистанційного навчання у процесі роботи в Інтернеті. Ефективність запропонованої методики визначалася за допомогою параметричних методів шляхом перевірки нульової гіпотези та порівняння її з альтернативною. Діагностика ефективності розробленої моделі здійснювалась за допомогою математичних показників: середньої бальної оцінки знань, умінь, навичок (ЗУН) (за 25-бальною системою), полігону частот цього показника середнього балу успішності (за 5-бальною системою), критерію Пірсона, перевірки оцінки інтервалу рівня знань, подвоєної інтегральної функції Лапласа, середнього квадратичного відхилення. Порівняльний аналіз одержаних результатів показав, що в ЕГ-групах, які навчались за альтернативною методикою, ці показники були значно кращими, ніж у паралельних КГ-групах, які навчались за традиційною методикою. Результати показників трьох контрольних зрізів (ЗУН) успішності студентів в експериментальних і контрольних групах наведено в табл. 1, де можна побачити, що результати в експериментальних групах уже з першого зрізу набагато вищі.

Ми зробили ймовірнісно-статистичний аналіз усереднених показників засвоєння програмного матеріалу в ЕГ-групах, застосувавши полігон частот бальної оцінки рівня знань студентів.

Проаналізувавши результати експерименту, ми дійшли таких висновків: середній бал (за 25-бальною системою) в експериментальних групах є вищий на 1,5 порівняно з контрольними групами. Перевірка гіпотези , за альтернативної гіпотези про закон розподілу випадкової величини, проводилась за допомогою критерію Пірсона; t-критерій Стьюдента вказував на достовірність, надійність, точність наших експериментальних обчислень. Це вказує на значимість одержаних результатів і підтверджує припущення, що альтернативна методика (з використанням міжнародної навчально-комп'ютерної програми) є більш ефективною. У дисертації з імовірністю 95% підтверджено ефективність запропонованої методики дистанційного навчання з використанням міжнародної навчально-комп'ютерної програми.

У висновках викладено узагальнюючі результати теоретико-методологічної, методичної та практичної розробки проблеми організаційно-педагогічних засад дистанційного навчання банківських працівників, які дають підстави вважати, що вихідна методологія - правильна, поставлені завдання - реалізовано, мети - досягнуто.

ВИСНОВКИ

У дисертації розкрито соціально-філософські передумови виникнення дистанційного навчання; організаційно-педагогічні засади дистанційного навчання банківських працівників, нове вирішення проблеми підготовки фахівців за дистанційною формою навчання; запропонований новий підхід до організації самостійної роботи студентів шляхом міжнародної навчально-комп'ютерної програми “Чорна дошка”.

1. Проведений аналіз наукових джерел - наукової, педагогічної, філософської літератури - виявив, що філософськими передумовами розвитку дистанційного навчання було домінування освітньої філософії прагматизму, біхевіоризму, соціал-конструктивізму у США. Дослідження показало, що саме прагматизм збагатив дистанційне навчання раціональними ідеями педагогіки, закцентував на активній позиції особистості у процесі здобуття знань; біхевіоризм наголосив на структуризації, визначеності процесу навчання, який складається з конкретних визначених стимулів та реакцій студентів і здійснюється в кібернетичному просторі програмованим шляхом; філософська течія соціал-конструктивізму висунула й обґрунтувала ідею гуманістичної освіти особистості та її самосвідомості, запропонувала шляхи реформування системи шкільної і вищої освіти, що пізніше були покладені в основу розвитку дистанційного навчання і відкрили можливості для збагачення української вищої освіти. Згідно із соціал-конструктивізмом у центрі навчального процесу є навчально-пізнавальна діяльність учня, його особистість, здібності. Виявлено, що об'єктивними соціальними та економічними передумовами розвитку дистанційного навчання були: високий динамізм та зміна технологій; поява нових галузей виробництва, нових спеціальностей і професій; суспільне усвідомлення самооцінки особистості людини та конкурентоспроможності в ринкових умовах; зміна парадигми сучасного навчання, орієнтованого на студента; забезпечення гнучкої системи доступу до навчання.

Аналіз історико-педагогічних передумов розвитку дистанційного навчання у Росії, Великобританії, США ХІХ - ХХ ст. здійснено на основі дослідження трьох поколінь закладів вищої заочної освіти, яким відповідали різні методи навчання і засоби обміну інформацією між викладачами та студентами. Дослідження показало, що швидкий розвиток принципово нових засобів комунікації, застосування інтерактивних форм навчання привів до появи різних моделей дистанційного навчання.

2. Результати теоретичних і практичних досліджень показали, що інноваційні процеси потребують суттєвих змін у парадигмі освіти, у принципах організації, змісті, формах і методах навчального процесу та в технологізації останнього. У зв'язку з цим дослідження дозволило виділити три основні складові організаційно-педагогічних засад дистанційного навчання банківських працівників, а саме: принципи дистанційного навчання, основні компоненти професійної компетенції (особистісні риси та професійні компетентності банківських працівників), раціональні методи та форми дистанційного навчання, які суттєво впливають на зміст і методику викладання. Використання принципів дистанційного навчання дозволило здійснити моделювання змісту навчання і освітніх послуг, дало можливість отримання моделі навчання, створило умови для самостійного здобуття нових знань, розвитку творчого економічного мислення та професійної компетентності, особистісних, інтелектуальних якостей, акмеологічної культури фахівця.

Проведене дослідження дало підстави стверджувати, що характерними особливостями щодо підготовки спеціалістів банківської сфери в дистанційному режимі є пошук таких методів та форм, які б забезпечили максимальну реалізацію пізнавального потенціалу кожного студента; спрямованість зусиль науково-педагогічних кадрів на забезпечення гуманізації, індивідуалізації навчання; створення атмосфери інтенсивної продуктивної роботи викладачів та студентів. Доведено, що методи, які властиві традиційній системі, отримують новий розвиток на базі інформаційних технологій дистанційного навчання та здійснюють реалізацію основних дидактичних принципів. Безперечним є висновок, що педагогічні інновації у практиці підготовки банківських фахівців за дистанційною формою навчання доцільно проводити через методику інтерактивного навчання та моделюючого навчання, де значну роль приділено формуванню творчості, дослідних навичок, самостійності й активності пізнання, умінням моделювати власні знання та навички. Використання ігрових форм навчання має великий ефект у реалізації комунікативних функцій мови, зокрема з іноземної мови, формують цілі з огляду на специфічну мовленнєву діяльність або функціональні вміння у певній галузі; можливість запровадити інноваційні форми проведення занять, які активізують пізнавальну діяльність студентів.

Установлено, що використання інформаційних технологій сприяло створенню “комп'ютерної методології навчання” та застосуванню в навчальному процесі таких інноваційних дистанційних методів: комп'ютерне моделювання навчально-пізнавальної діяльності, комп'ютерний метод тестування, метод симуляцій, кейс-метод, метод проектів, метод ситуаційного моделювання. Професіоналізм викладача передбачає: високий рівень його підготовленості відносно знань педагогіки і методики навчання, практичного досвіду, уміння діагностувати, аналізувати, моделювати власну діяльність. За умови постійної розробки та впровадження у практику нових моделей, методик, технологій навчання, досконалого знання дисциплін ці інновації набирають нових рівнів якості та мають велику перспективу.

3. Аналіз наукових джерел засвідчує зростання вимог до професіоналізму і особистих якостей банкіра як однієї зі складових організаційно-педагогічних засад банківських працівників, тому акцент було поставлено на створенні комплексної цілеспрямованої функціональної системи дистанційного навчання, яка складається з акмеологічного і синергійного підходів у підготовці компетентного конкурентоздатного фахівця.

На основі результатів дослідження виявлено і класифіковано особистісні риси і якості компетентності банківського фахівця, які становлять гармонійно розвинуту особистість нової формації, здатну до постійного оновлення знань, високої професійної компетентності, гнучкості та мобільності, швидкої адаптації до змін у розвитку всіх сфер життя. Важливим чинником підвищення ефективності діяльності банківського працівника є вироблення стратегії саморозвитку, формування професійної майстерності на базі розвинення індивідуально-психологічних характеристик творчої особистості, професійно-ділового стилю спілкування. Знання техніки ділового спілкування, методики комунікативних умінь як бази для гармонійного ділового спілкування в сучасних умовах стає важливою рисою професійної майстерності фахівця банківської сфери.

Аналізуючи стан вивчення проблеми професійної підготовки фахівців, ми зробили акцент на підготовці в обох напрямах: як суб'єкта психічної активності, так і суб'єкта активної дії, не тільки з позицій технократичних, а й з урахуванням людського чинника. Виявлено, що формування специфічних професійних знань ґрунтується на органічному розвитку особистісних рис. Саме поєднання особистісних рис і специфічних професійних якостей сприяє формуванню позитивного іміджу банкіра.

Отже, якість випускника вищого навчального закладу визначається як цілісна сукупність властивостей, що відповідає потребам і можливостям ринку праці; визначає його професійну компетентність; соціальну цінність; готовність прогнозувати результат діяльності, адекватно реагувати на нестандартні ситуації, нести особисту соціальну і юридичну відповідальність за прийняття рішень. Таким чином, виділені та обґрунтовані нами системні якості особистості ми вважаємо стратегічним результатом. На основі визначених організаційно-педагогічних засад дистанційного навчання, особистісно-орієнтованого, акмеологічного і синергійного підходів обґрунтовано і розроблено професійно-орієнтовану модель підготовки банківського фахівця.

4. У нашому експериментальному дослідженні теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено професійно-орієнтовану модель дистанційного навчання банківських фахівців на основі інтеграції традиційної та дистанційної форм навчання з використанням міжнародної навчально-комп'ютерної програми “Чорна дошка” при підготовці банківських спеціалістів у закладах вищої освіти економічного профілю. Дослідження ефективності запропонованої моделі здійснено методом вибіркового спостереження за допомогою параметричних показників перевірки статистичних гіпотез; на основі педагогічного експерименту підтверджено гіпотезу дослідження. Результати нашого експериментального дослідження підтверджують ефективність запропонованої професійно-орієнтованої моделі дистанційного навчання шляхом застосування навчальної-комп'ютерної програми, котра створює середовище для організації творчої самостійної діяльності студентів, вивчення іноземної мови та реалізує креативний характер дистанційного навчання; відкриває можливості для творчого освітнього потенціалу студентів; сприяє формуванню культури спеціалістів, пізнавальної діяльності у процесі роботи в Інтернеті.

Доведено, що практична реалізація такої самостійної роботи студента при вивченні іноземної мови можлива лише за умови правильної організації навчання, нових підходів, форм, засобів, методів навчання та професіоналізму викладача, спрямованих на реалізацію принципу активності навчання.

Критеріями оцінки ефективності використання моделі є отримані показники успішності на користь студентів експериментальних груп (середній бал; якість знань, умінь і навичок студентів), мотивація, оцінка якостей особистості та професійних компетентностей (особиста відповідальність, комунікабельність, рівень компетентності в роботі з інформацією), активізація інтелектуальних можливостей студентів, уміння застосовувати знання для отримання нових та вирішення завдань, оцінка навичок міжособистісного спілкування (уміння працювати в командах і навчати інших, вести переговори), що в сукупності становить показник конкурентоздатності спеціаліста. Ефективність моделі дистанційного навчання залежала також від мотивації та дисциплінованості її учасників.

Підтвердженням високої ефективності використання моделі є показники результатів трьох тестувань експериментальних і контрольних груп. Використання моделі в навчально-виховному процесі дало змогу підвищити показники загальної успішності в експериментальних групах від 16,7 до 23,3; у контрольних групах від 15,2 до 21,8. Якісні показники знань в експериментальних групах на 13,8% є вищі порівняно з контрольними групами.

У дисертації підтверджено з імовірністю 95% ефективність запропонованої моделі дистанційного навчання із використанням міжнародної навчально-комп'ютерної програми. Про це вказують одержані результати і підтверджується припущення, що запропонована методика є більш ефективною.

Результатом ефективного використання моделі дистанційного навчання у вищих навчальних закладах економічного профілю є: формування комунікативної компетенції студентів засобами безпосередньо шляхом спілкування іноземною мовою (соціокультурні знання, міжкультурні вміння та навички); комунікативної мовленнєвої компетенції (лексична, граматична, орфографічна компетенція), розвиток письмово-мовленнєвих навичок студентів та опрацювання отриманої інформації через навчальні ресурси; отримання доступу до сучасних оригінальних навчально-методичних матеріалів; забезпечення співпраці викладача та студента в інформаційному середовищі; підвищення рівня кваліфікації викладача вищого закладу; здійснення індивідуалізації навчання в поєднанні з груповою формою взаємодії між студентами. Наша модель дозволила оцінити особисті якості студента: інтелект, увагу, пам'ять, уяву, знання, вміння і навички, сформовані у процесі навчання при проведенні занять в інформаційно-освітньому середовищі.

Таким чином, можна стверджувати, що використання навчально-комп'ютерних дистанційних курсів, мережевих та інформаційних ресурсів у вищих навчальних закладах економічного профілю є базою для втілення в навчальний процес сучасних технологій активних методів навчання, що надає можливість індивідуалізації навчання, підвищення ролі самостійної роботи студентів з електронними базами даних, якості професійної підготовки конкурентоздатного фахівця в майбутній професійній діяльності.

5. Теоретичний аналіз проблеми та результати експерименту дозволили розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення системи підготовки банківських фахівців шляхом інноваційних форм навчання, науково-методичного забезпечення процесу дистанційного навчання банківських працівників у вищих навчальних закладах економічного профілю під час підготовки банківського працівника-педагога. Система української професійної освіти в сучасному вищому навчальному закладі повинна бути спрямована на реалізацію змісту вищої освіти на підставі державних стандартів та кваліфікаційних вимог до фахівців, що дають можливість продовжити освіту в закордонному вищому навчальному закладі (у світлі Болонського процесу) чи отримати відповідну кваліфікацію за кордоном на основі певного закінченого циклу освіти. Тому навчальний процес повинен здійснюватися з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтуватися на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін у соціально-культурній сфері, системи управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

основні положення дисертації викладені в таких публікаціях

1. Жулкевська В.О. Сучасні інформаційно-комп'ютерні можливості дистанційного навчання при вивченні іноземних мов (Щорічник наукових праць) //Дистанційна освіта у ХХІ столітті. - Львів, 2001. - Вип. XXVII. -С. 180-183.

2. Жулкевська В.О. До проблеми дистанційного навчання у вищих закладах освіти // Рідна школа. - 2001. - № 5. - C. 30-32.

3. Жулкевська В.О. Дистанційна освіта як форма організації навчання у вищих закладах освіти України // Вісник Львівського університету. - 2001. -

Вип. 15. - Ч. 2. - С. 240-246.

4. Жулкевська В.О. Проблеми вищої школи та деякі аспекти дистанційної освіти як новітньої форми підготовки спеціалістів // Соціально-економічні дослідження в перехідний період (Збірник наукових праць) / Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2002. - Вип. 1 (XXVII). -

С. 345-351.

5. Жулкевська В.О. Досвід організації дистанційного навчання за кордоном // Рідна школа. - 2002. - № 2. - C. 71-72.