Теоретико-методичні основи формування екологічної відповідальності студентів у системі виховної роботи вищого технічного навчального закладу

Суттєвим складником системи екологічного виховання є діяльність екологічного трудового загону студентів, Міжнародного громадського еколого-економічного університету (МГЕЕУ) “Екополіс”, який об'єднав студентів екологів, економістів, лінгвістів, дизайнерів, інженерів у справі охорони і збереження довкілля, громадського екологічного об'єднання “АВЕ-Земля” (Асоціація Відповідальних Екологів), які проводять природоохоронні акції “Нерест”, “Ялинка”, “Первоцвіт”, “Малі річки”, “Заповідна зона”, “Амброзія”, “Відходи у доходи”; відзначення “Дня Землі”, “Дня охорони навколишнього середовища”, організовують екологічні семінари і наради по координації екологічного руху в області.

Наш досвід інноваційної організації виховного процесу, отримані позитивні результати переконливо доводять, що формування екологічної відповідальності студентів суттєво поліпшується при використанні адекватної нинішнім завданням та можливостям виховної системи. Оцінка системи виховної роботи Черкаського державного технологічного університету незалежними експертами (відгуки, рецензії, рейтинги, оцінки), у ролі яких виступили більше вісімсот представників вищих навчальних закладів України, підтвердила правильність вихідних гіпотез та обраного напряму виховання студентської молоді. Переважна більшість опитаних схвально поставилась до досвіду університету, впровадженої тут системи виховної роботи.

Висновки

Проведене дослідження дозволяє сформулювати такі основні висновки:

1. Аналіз теорії та педагогічної практики показав, що незважаючи на велику кількість досліджень з проблем екологічної освіти і виховання, переважна їх більшість стосується розв'язанню цієї проблеми у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Однак фундаментальних та прикладних досліджень з проблеми формування екологічної відповідальності студентів у вищих технічних навчальних закладах, в яких би системно висвітлювались концептуальні підходи до конструювання змісту виховної роботи, розробки активних та інноваційних форм і методів цієї діяльності і які були б спрямовані на створення сучасної функціональної моделі системи формування екологічної відповідальності особистості до цих пір не проводилося. У результаті аналізу становлення і розвитку світоглядних проблем, філософських, культурологічних та психолого-педагогічних поглядів вітчизняних за зарубіжних вчених на сутність людини у довкіллі, було розглянуто концепції взаємодії людини і природи та обґрунтовано ноосферно-екологічну парадигму розвитку взаємовідносин у системі „людина - природа - суспільство”. Складовими методології екологічної освіти та виховання, конструювання змісту форм та методів системи виховної роботи зі студентами вищих технічних навчальних закладів є методологічні засади коеволюції людини і природи, філософсько-культурологічні положення щодо гармонійної взаємодії особистості, особистості як активного перетворювача природи і суб'єкта діяльності та розвитку, особистісно-орієнтований характер формування екологічно відповідальної особистості.

У межах поняттєво-категоріальної парадигми екологічної відповідальності нами досліджено етимологію та обґрунтовано зміст понять „екологічні потреби”, „переконання”, „екологічно-правильна поведінка”, „екологічна діяльність”, „синтез екологічних знань та етичних цінностей людства”. На підставі здійсненого аналізу зроблено висновок про недостатню педагогічну ефективність традиційної системи, форм і методів виховання студентської молоді у вищих технічних навчальних закладах, що не забезпечує умов належного інтелектуального розвитку студентів: у багатьох не сформовані уявлення про цілісність взаємозв'язків та взаємозалежностей, які існують у системі „людина - природа - суспільство” та про наслідки діяльності людини у довкіллі; не сформована система цінностей особистості щодо охорони довкілля: неусвідомлення цінностей окремих об'єктів та природи вцілому, їх значення у духовному розвитку особистості, що унеможливлює критичне оцінювання своєї власної поведінки та діяльності у природі.

Концептуалізуючи поняттєво-категоріальний апарат дослідження, ми визначаємо сутність поняття “екологічна відповідальність”, його структуру та супровідні поняття. Концептуальним положенням нашого дослідження є розгляд екологічної відповідальності як духовної якості особистості. Морально-екологічна відповідальність - нове, введене нами, інтегроване поняття, що поєднує професійну діяльність з духовністю, моральністю та активною природоохоронною позицією. Складники морально-екологічної відповідальності: моральність, воля, активність, ціннісні орієнтації, переконання, потреби, готовність студентів до активної природоохоронної діяльності, що ґрунтуються на усвідомленні власної причетності до охорони природи. До компонентів відповідальності відносяться і такі якості особистості як: чесність, справедливість, принциповість, ініціативність, альтруїзм, толерантність, наполегливість, витримка, самодисципліна та ін.

Усвідомлення відповідальності студентом - це розуміння характеру своїх дій та їх наслідків для своїх товаришів, родини, суспільства, для самого себе через усвідомлення вимог до навчально-трудової діяльності, спілкування, поведінки; розуміння необхідності вчинків, тих чи інших дій для реалізації цих вимог; передбачення результатів власної активності, її значення для інших людей. Усвідомлення обов'язку у поєднанні з його відчуттям створює внутрішню відповідальність особистості, стаючи тим самим регулятором її вчинків. Категорія "відповідальність" виступає в двох аспектах - як стан студента і як його якість (індивідуальна особливість). Відповідальне ставлення формується як реакція на певні вимоги у конкретних ситуаціях і виступає чинником формування цієї особистісної якості. Відповідальність як особистісна якість - це стійка типова риса, а відповідальне ставлення - це виявлення відповідальності у діяльності людини.

Досліджувана якість - це системне утворення, загальними структурними компонентами якого є інтелектуальний, мотиваційний, комунікативний, операційний (професійний), творчий. Духовний, діяльнісний, гуманістичний компоненти визначені як загальні умови.

2. У ході дослідження було встановлено, що актуальність проблеми виховання екологічної відповідальності студентської молоді обумовлена кризовою екологічною ситуацією на Землі, низьким рівнем екологічної культури, байдужістю, руйнівним ставленням до природи, недостатньою науковою дослідженістю проблеми. Аналіз літератури доводить, що питанням екологічної освіти і виховання протягом останніх десятиріч приділяється певна увага в плані вивчення деяких аспектів психолого-педагогічної взаємодії суспільства з природою, комплексності вивчення екологічних проблем, філософії ціннісного ставлення до природи. Водночас фундаментальних, прикладних досліджень з проблем формування екологічної відповідальності студентів вищих технічних навчальних закладів не проводилось. Аналіз стану досліджень освітньо-виховних проблем у сучасній вищій технічній школі України не виявив основного ядра, навколо якого розгорталися б системне вивчення і формування екологічно відповідального фахівця. Наші дослідження підтвердили, що поведінка певної частини студентської молоді (від 30 до 50%) по ставленню до природи відноситься до безвідповідальної, що підтверджує наявність існування проблеми. Чітко прослідковується тенденція до деіндивідуалізації молоді, що пояснюється слабким розвитком самосвідомості, низьким рівнем культури, послабленням внутрішнього опору молодої людини до тиску стандартизованих зразків поведінки, зменшенням контролю над своїми вчинками, ігнорування людськими та втрата власних духовних цінностей, ознак самобутності й інтелекту. Дослідження показало, що не всі майбутні інженери вважають необхідністю виховувати в собі патріотичні почуття: 58% дали відповідь -"так", 42% - "ні". Розвиток патріотичних почуттів, на жаль, знижується на старших курсах: 67,2% студентів першого курсу дали ствердну, у студентів третього курсу відсоток ствердних відповідей знизився до 54,7%. Прояв патріотичних почуттів вбачають у формуванні професійних якостей - 24%, у серйозному ставленні до навчання - 27%, у прагненні служити Вітчизні - 39%, по 5 % - у відповідальності за свої вчинки і підвищенні національної самосвідомості. При цьому лише 54,8% студентів вважають престижною українську мову.

3. З метою визначення рівня сформованості екологічної відповідальності у студентів нами виділено три рівні розвитку екологічної духовності: високий, середній, низький, які відрізняються різним ставленням до природи (споживацьке, усвідомлення її значимості та активний захист і відповідальність) та різним її сприйняттям: 1) як оточення, з якого можна мати користь; 2) реалістичне; 3) цілісне.

Виходячи з цього, ми виділяємо дев'ять послідовно зростаючих рівнів сформованості екологічної відповідальності. Кожний рівень є одночасно і критерієм його досягнення. Серед основних критеріальних показників виділяємо: здатність до відтворення знань, вміння вичленити проблему, сформулювати гіпотезу, мислити екологічними категоріями, віднайти вирішення проблеми, спроможність до розв'язування екологічних задач, використання алгоритмів, наявність творчого підходу, ступінь моральності, активності, ініціативності, поведінковий компонент. Визначені нами рівні складають ієрархію: просування студента по цих “ієрархічних сходинах” засвідчує його зростання як духовної, екологічно відповідальної особистості.

4. У ході дослідження нами виділено три етапи екологічного освітньо-виховного процесу у технічних вищих навчальних закладах: просвітництва, готовності та формування власної відповідальності за стан довкілля. Встановлено, що екологічне виховання в українській вищій школі недостатньо пов'язується з духовними, моральними цінностями, є безсистемним, характеризується відсутністю зкоординованості дій у підходах до виховної роботи. Аналіз показав, що для студентів характерне викривлення реальності та відхід від неї. Домінуючим у їхньому житті є світ емоцій, техніки, знаків та символів.

Однією з найгостріших є проблема самовизначення, яка в нашому дослідженні в ієрархії цінностей студентської молоді посідає лише 8 місце (юнаки - 32%, дівчата - 16,6%) з 18 провідних якостей, запропонованих для аналізу. Дослідження виявляють значні негаразди у емоційно-ціннісній сфері студентів. Результат дослідження засвідчує, що серед уподобань сучасної студентської молоді домінують музика (дівчата - 56,6%) та спорт (юнаки - 57,6%), випереджуючи такі цінності, як книги (юнаки - 15,3%, дівчата - 40%); навчання (юнаки - 7,7%, дівчата - 21,6%); друзів (юнаки - 3,8%, дівчата - 26,6%). Дослідженнями встановлено, що основними пріоритетами більшості студентської молоді (юнаки - 53,8%, дівчата 30%) є влаштування особистого життя та забезпеченість. Зникають альтруїстичні цілі, відсутні особистісні та громадянські ідеали, зменшується кількість бажаючих стати фахівцями високої кваліфікації. Лише 5,8% студентів вказали на необхідність мати не лише високооплачувану роботу, а й цікаву, до якої вони мають хист. Поняття “професіоналізм” займає лише 12 місце в ієрархії цінностей студентів. Дослідження моральних та духовних цінностей студентської молоді виявило наявність проблем у значної частини студентів (54%), серед яких чільні місця посідають фізіологічні потреби .

У відповідності з метою дослідження, створено концептуальну модель виховання екологічної відповідальності студентів. Основним компонентом генеральної моделі організації виховання студентської молоді, є екологічна відповідальність з максимально можливим рівнем сформованості духовності, де головними компонентами є узагальнені загальновизнані якості - громадянськість і патріотизм. Сутність нової парадигми організації виховного процесу у технічному ВНЗ, заключено у понятті “духовно-екологічне виховання”, де серцевиною створеної нами моделі є формування духовності і моральності студентів.

Розвиток виховного процесу ми визначаємо, як рух від знань, переконань і світогляду до моральної відповідальності, що має проявитися у конкретних діях та природоохоронних вчинках. Формування світогляду, емоцій і відповідальності відбувається в одному органічно нерозривному процесі. Завершенням цього процесу є духовна зрілість людини і її відповідальність за власне життя, стан природи, збереження довкілля.

Обґрунтуванням та аргументацією запропонованої моделі є підтвердження того, що єдиним спільним інтересом для всіх жителів України є боротьба за виживання. На основі концептуальної моделі розроблено її складники, що пояснюють різні аспекти багатогранного поняття екологічної відповідальності та процесу її формування у студентської молоді. Структура поняття “екологічна відповідальність” розглядається у взаємозв'язку з цілим рядом якостей особистості в залежності від їх ієрархічної значимості (принциповість, чесність; самостійність, ініціативність; старанність, наполегливість і т. д.). У дисертації вперше в педагогічній науці: виділено основні компоненти екологічної відповідальності (правовий, ціннісно-орієнтований, світоглядний, творчий, поведінковий, діяльнісний, емоційно-вольовий, гуманістичний, мотиваційний, операційний); вибудовано структуру екологічно-відповідального студента, яка включає загальні структурні компоненти (інтелектуальний, професійний, творчий, комунікативний, мотиваційний) та умови (духовність, діяльність, гуманізм); визначено основні якості професійно-відповідального еколога (скерованість, інтелект, емоції, воля, моральність, здібності)

Система виховної роботи сучасного вищого технічного закладу має комплексно вирішувати завдання: підготовка фахівця, який орієнтується в сучасній політичній, економічній, історико-культурній ситуації; здатного до самореалізації, самовизначення; безперервного самоудосконалення, самоосвіти. Цілеспрямована система виховання формує у студентів оптимістичне бачення перспектив, усвідомлення неможливості і недоцільності насилля над природою, перетворення екологічних знань і цілей в переконання, що вимагає використання нестандартних форм екологічного виховання студентів. Удосконалюючи виховну систему, слід в першу чергу впливати на стратегічні напрямки формування відповідальності - зміну ціннісних орієнтацій та мотивацію. Виявлено, що ціннісні орієнтації студентів не відповідають еталонним показникам екологічно відповідальної людини і їх зміна є важливим завданням освітньо-виховної діяльності у вузі.

Формування компонентів екологічної відповідальності відбувається системно до тих пір, поки підсумкове діагностування не зафіксує достатній рівень їх розвитку, котрий визначається і фіксується заздалегідь і є критерієм сформованості екологічної відповідальності.

5. Для діагностування рівня сформованості екологічної відповідальності застосовано технологічний та практичний підходи, які використовувались у поєднанні з різними групами методів: масове усне та письмове опитування, анкетування, тестування; методи активного навчання: навчальний семінар, що включає використання гіпотетичної ситуації, робота в малих групах методом мозкового штурму, рольові ігри; використання діагностичного аналізатору якостей особистості, що працює за принципом “детектора брехні”; спостереження за практичною щоденною діяльністю і поведінкою студентів, практична участь у конкретних природоохоронних справах, прояв ініціативи, звернень до адміністрації, природоохоронних органів або студентів з конкретними пропозиціями. У результаті експерименту виділено три рівні практичної сформованості екологічної відповідальності студента: низький - жодного разу, нікому і ніколи не висловив свого занепокоєння станом довкілля, не вніс жодних пропозицій, байдужий до стану довкілля, не проявив активності до природоохоронних акцій; середній - проявляє ситуаційну зацікавленість станом довкілля, досить інертний, активності не проявляє, лише разом з усіма бере участь у акціях; високий - занепокоєний станом довкілля, проявляє значну активність, виступаючи з різними пропозиціями, турбує своїми проектами адміністрацію та інших студентів, бере участь у всіх природоохоронних акціях. Дослідженням було встановлено, що із 645 студентів технічного фаху, що брали участь у формуючому експерименті низький рівень практичної сформованості екологічної відповідальності зафіксовано у 47,2 % (305 осіб), середній - у 41,7 % (268 осіб) і високий лише у 11,1% (72 особи).

6. Вирішуючи проблему методичного забезпечення системи ми дійшли висновку, що екологічну відповідальність студента треба формувати і розвивати у діяльності. Діяльнісний підхід виступає у нашому дослідженні як методологічний принцип: організована належним чином навчальна і практична природоохоронна діяльність забезпечують необхідні умови, засоби формування екологічної відповідальності та доведення формування цієї якості до необхідного рівня.

На основі проведеного діагностування виявлено, що ціннісні орієнтації на збереження довкілля треба коригувати або заново формувати у майже третини всього дослідженого контингенту студентів і головним методом зміни ціннісних орієнтацій є вправляння, практична екологічна діяльність, з переважаючими індивідуальними і мікрогруповими формами організації виховання. Переважна більшість практичних природоохоронних заходів відбувається у формі виховних справ, має системний, комплексний, послідовний та безперервний характер. Виховний процес розглядається як неперервний ланцюг виховних справ, де зливаються форми, засоби і прийоми взаємодії вихователів зі студентами. Досліджено та підтверджено ефективність діяльності студентських екологічних загонів, які є відмінною практичною школою для формування екологічно відповідального фахівця. Це проявилось через профорієнтаційну роботу в результаті якої із 900 учнів середніх шкіл, які перебували в еколого-освітньому середовищі на базі спортивно-оздоровчого табору „Орлятко” 17 осіб виявили бажання і навчаються в університеті за фахом „Екологія”; у збільшенні кількості членів студентського екологічного трудового загону із 21 особи в 2002 році до 58 в 2004; у розкритті творчих екологічних здібностей не лише учнів, а й студентів, членів загону, які складають більше 80% дописувачів і авторів обласного літературно-публіцистичного альманаху „Екосвіт”, екобюлетню, обласної газети „Студентський меридіан”, регіональної преси і ін.; в участі дітей з девіантною поведінкою (близько 280 осіб) у природоохоронній роботі під час перебування у таборі та відсутності правопорушень; у розповсюдженні досвіду роботи членів екологічного загону по створенню „екологічних стежин”; у створенні екологічних агітбригад, які плідно працюють протягом року у навчальних закладах регіону з екологічною програмою; у закріпленні практичних навичок і знань майбутньої професії (дизайнери, лінгвісти, будівельники) та ін.

Екологічним полігоном для розгортання екологічної діяльності було обрано райони, де студенти мали найбільшу змогу реалізовувати свої вміння, знання і навички: акції “Джерело”, “Нерест”, “Зелена аптека”, “Сад”, створення куточків живої природи, діяльність “зеленого” та “голубого” патрулів, екологічних постів, діяльність студентських загонів в екологічному таборі, моніторингова діяльність тощо. Активні методи виховання виявились найбільш ефективними. Ефективність практично-охоронної методики становить 64%. Одним із ефективних напрямків формування екологічної відповідальності студентів є трансдисциплінарний підхід. Встановлено, що формування екологічної відповідальності найбільш ефективно відбувається у нерозривному поєднанні практичної діяльності з діагностуванням за схемою: діагноз - корекція.

Значна роль у вирішенні проблеми формування екологічної відповідальності належить психологічній службі, яка для забезпечення особистісної, моральної, громадянської зрілості студентів використовує виховні технології, спрямовані на вербалізацію стереотипів ставлень людей до природи, виявлення протиріч взаємодії з природою, аналіз своїх дій та вчинків у природі, своїх можливостей у взаємодії з нею, що спонукає розвиток адекватної самооцінки ставлення до природи, прийняття позиції інших людей. Рольове перевтілення з метою вирішення екологічних проблем та протиріч взаємодії з природою сприяє задіянню механізму відповідальності, реалізації особистісного потенціалу та стимуляції внутрішніх сил у взаємодії з об'єктами природи. Визначено оптимальну послідовність етапів застосування запропонованих методик: просвіта - тренінги - самоаналіз - творча проектна діяльність - практика, які забезпечують послідовні зміни відповідального ставлення студентів до природи.

Для коригування мотивів найбільш дієвими виявилися заняття різноманітними охороннодоцільними справами, розвиток творчої уяви, самостійне складання екологічних кросвордів, підготовка екологічної інформації, ділові ігри, екологічні задачі та ток-шоу, написання рефератів та науково-дослідна робота.

Перевірено і підтверджено високу ефективність інноваційних форм організації виховної роботи: конкурси екологічного плакату, комплекс тренінгів екологічного змісту, самоаналіз особистого ставлення студентів до природи, проектна екологічна діяльність студентів, спільні акції на зразок співпраці з екопоселеннями, скаутською організацією “Пласт”, екологічними клубами, молодіжним екологічним парламентом.

7. Результативність виховного процесу залежить від ефективності педагогічного управління. Пріоритетними є демократичні форми управління. Умовами підвищення рівня управлінської діяльності є індивідуалізація, диференціація та професіоналізація процесу навчання.

Свідченням результативності створеної системи формування екологічної відповідальності студентів у цілісній системі виховної роботи технічного вищого технічного закладу є створення і функціонування Гуманітарно-виховної частини, як координуючого виховну роботу структурного підрозділу, який охоплює навчальний та позанавчальний час життєдіяльності студентів і всі структурні сектори якого (Студентський парламент, Рада кураторів, Інформаційно-аналітичний сектор, Студентський центр практичної психології, групи соціально-психологічного тренінгу, консультативно-просвітницький центр, психологічні клуби: “КОНДОР”, “КРаСКА”, “Крок назустріч”, “Псі-Поліс”, “Студентська сім'я”, Лікувально-оздоровчий центр, Студентський клуб, Спортивний клуб, добровільна громадська народна дружина, музеї університету, студради гуртожитків) спрямовують свою роботу на формування ціннісного ставлення студентів до природи та підвищення рівня їх екологічної відповідальності. Позитивним фактором результативності нашої системи є виконання студентами технічного фаху дипломних проектів, пов'язаних з охороною та збереженням довкілля, участь у регіональних та місцевих природоохоронних акціях (“Збережемо ялинку”, “Первоцвіт”, “Годівниця для пернатих”), участь і призові місця у творчих фото та дизайнерських конкурсах на природоохоронну тематику. Особливим виявом ініціативи є участь студентів у розробці проектів на отримання грантів з екологічної тематики Посольств Великобританії, Канади, Нідерландів та фондів Євразії та UNEP. Результативним є діяльність ресурсно-екологічного центру “АВЕ-Земля” (Асоціація Відповідальних Екологів), до якого залучено більше 20 регіональних організацій, в яких працюють випускники нашого університету.

У результаті експериментального дослідження виховної системи у 1996-2004 рр. зафіксовано зменшення кількості студентів, які виявляють суперечливий, байдужий або руйнівний типи ставлення до природи; відбулася позитивна динаміка інших структурних компонентів ціннісного ставлення студентів до природи; необхідність збільшення знань з екологічних проблем та потреб у об'єктах природи; зросла кількість студентів з підвищеним рівнем екологічної відповідальності; відбулися якісні зміни у ставленні студентів, що вказують на їх особистісний розвиток: зросла адекватна самооцінка особистого ставлення до природи, здатність до вирішення протиріч та відповідальність перед своїм "Я" у взаємодії з об'єктами природи.

Наша система дістала схвальні відгуки і підтримку незалежних експертів, які тривалий час стажувалися в університеті, брали участь у конференціях, тренінгах, семінарах.

Таким чином, результати дослідження підтвердили вихідну гіпотезу: у доцільно організованій виховній системі, де виховні впливи концентруються навколо проблеми охорони довкілля та комплексно упроваджуються інноваційні технології виховання, можна домогтися чималих позитивних зрушень у вихованні студентської молоді.

8. Розроблені і апробовані навчальні програми і посібники з дисциплін “Основи екології”, “Валеологія”, “Соціальна екологія”, “Соціоекокультура”, “Філософія природи”, “Духовність і здоров'я” дають можливість по-новому організувати екологічне освітньо-виховне середовище для студентів з опорою на формування екологічної відповідальності, інтегрувати навколо даної проблеми зміст філософських екологічних та психолого-педагогічних дисциплін.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми виховання у студентів екологічної відповідальності, ціннісного ставлення до природи. Перспективи подальшого дослідження пов'язані із удосконаленням запропонованої системи, розробкою технологій духовного, морально-екологічного виховання.

Основний зміст роботи відображено в таких публікаціях

І. Монографії:

Білик Л.І. Екологічна відповідальність студентів: теоретико-методичний аспект: Монографія. - Черкаси: Вертикаль, 2004. - 340 с.

ІІ. Статті у провідних наукових фахових виданнях:

Білик Л.І. Про системний підхід в організації виховного процесу в Черкаському інженерно-технологічному інституті // Проблеми освіти. - 2001. - Вип. 26. - С. 97-104.

Білик Л.І. Роль соціологічного опитування у визначенні пріоритетів студентства (на прикладі ЧДТУ) // Проблеми освіти. - 2002. - Вип. 28. - С. 36-44.

Білик Л.І. Методологічні підходи до організації роботи кураторів у вищій школі // Проблеми освіти. - 2002. - Вип. 29. - С. 25-32.

Білик Л.І. Розкриття суті гендерних проблем через діяльність просвітницько-виховних структур гуманітарно-виховної частини ЧДТУ // Проблеми освіти - 2002. - Вип. 29. - С. 106-116.

Білик Л.І. Роль трансдисциплінарного підходу до проблем формування екологічного світогляду у студентів технічних спеціальностей: Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету імені Драгоманова. - К.: ЗАТ “НЕВТЕС”, 2003 - С. 122-1225.

Білик Л.І. Стратегія виховання - екологічна свідомість // Рідна школа. - 2003. - № 2. - С. 19-20.

Білик Л.І. Нові підходи до проблеми формування екологічного світогляду у студентів технічних спеціальностей ЧДТУ // Нові технології навчання - 2003. - № 34. - С. 83-89.

Білик Л.І. Здоровий спосіб життя - один із пріоритетних аспектів екологічного виховання молоді // Проблеми освіти - 2003 - Вип. 33. - С. 161-169.

Білик Л.І. Особливості екологічної підготовки фахівців економічних спеціальностей // Екологія і ресурси - 2003. - № 7. - С. 120-125.

Білик Л.І. Здоров'я людини - один з основних медико-демографічних показників сучасного екологічного стану // Международная научно-техническая конференция “Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов” 9-13 июня 2003г. - Бердянськ - 2003. - С. 1145-1152.

Білик Л.І. Удосконалення екологічної освіти та виховання в технічному вузі як один із основних чинників екологічної безпеки держави // Екологія і ресурси - 2003. - № 6. - С. 186-194.

Білик Л.І. Формування соціально-психологічної культури студентської молоді у вищому навчальному закладі // Вища освіта України - 2004. - № 3. - С. 105-109.

Білик Л.І. Діяльнісний підхід до формування екологічної відповідальності студентів ВНЗ // Рідна школа - 2004. - № 1. - С. 55-58.

Білик Л.І. Інтелект та мотивація - вагомі структурні компоненти творчого мислення фахівця - еколога // Проблеми освіти - 2004. - № 35. - С. 79-85.

Білик Л.І. Системний підхід до формування екологічної відповідальності студентів - екологів // Нові технології - 2004. - № 36. - С. 26-31.

Білик Л.І. Про стан екологічної підготовки студентів у технічному вузі // Нові технології навчання - 2004. - № 37. - С. 126-132.

Білик Л.І. Діагностування екологічної відповідальності у студентів технічних спеціальностей ВНЗ // Проблеми освіти - 2004. - № 37. - С. 21-25.

Білик Л.І. Екологічний світогляд - стержневий фактор духовного становлення особистості // Вісник НТУУ “КПІ”. - Серія: Педагогіка. - 2004. - Вип. 1. - С. 147-156.

Білик Л.І. Сутність і структура екологічної відповідальності особистості // Вісник НТУУ “КПІ”. - Серія: Педагогіка. - 2004. - Вип. 2. - С. 149-156.

Білик Л.І. Сутність теоретичної моделі виховної системи сучасного технічного ВНЗ // Проблеми освіти - 2004. - № 39. - C. 236-246

Білик Л.І. Про реалії та перспективи перебудови виховного процесу на основі Європейських стандартів вищої освіти // Нові технології навчання - 2004. - № 39. - С 18-27

Білик Л.І. Інноваційно-педагогічні підходи до екологічної підготовки фахівців економічних спеціальностей // Вісник НТУУ “КПІ”. - Серія: Педагогіка. - 2004. - Вип. 3. - С. 123-132.

Білик Л.І. Екологічна відповідальність як духовна якість особистості // Вісник НУТУ “КПІ” - Серія: Педагогіка. - 2005. - Вип. 1. - С. 126-134

Білик Л.І. Формування відповідальної громадянської позиції студентства - актуальна проблема сучасного виховання // Проблеми освіти - 2005. - № 41. - С. 172-183

ІІІ. Навчально-методичні та науково-методичні посібники:

Білик Л.І. Екологічна відповідальність: граючись навчаємось: Навчальний посібник. - Черкаси: Вертикаль, 2004. - 320 с.

Білик Л.І. Екологічне дозвілля: приємне і корисне: Навчальний посібник - Черкаси: Вертикаль, 2004. - 240 с.

Білик Л.І. Формування екологічної відповідальності у студентів: Науково-методичний посібник. - Черкаси: Вертикаль, 2003. - 240 с.

Білик Л.І., Чемерис І.А. Природа: пізнай, зрозумій, полюби: Навчальний посібник - Черкаси: Вертикаль, 2004. - 320 с. (авторські - С. 62-312)

Білик Л.І., Чемерис І.А. Природа - це ми!: Навчальний посібник - Черкаси: Вертикаль, 2004. - 232 с. (авторські - С. 34-197)

Білик Л.І., Лега Ю.Г., Первунінський С.М., Підласий І.П. Черкаський державний технологічний університет у Болонському процесі: Навчальний посібник - Черкаси: ЧДТУ, 2004. - 176 с. (авторські - С. 3-20)

Бондаренко Ю.Г., Білик Л.І., Олексієнко М.М., Свояк Н.І., Мислюк О.О. Теоретико-методичні основи екологічного аналізу стану систем водопостачання та водовідведення: Навчальний посібник - Черкаси: Вертикаль, 2004. - 144 с. (авторські - С. 3-29 )

Білик Л.І. Організація і проведення виховної роботи із студентами ЧДТУ в академічних групах: Методичні рекомендації для кураторів та відповідальних за виховну роботу на факультетах - Черкаси: ЧДТУ, 2003. - 27 с.

Білик Л.І. Організація виховної роботи в студентських гуртожитках: Методичні рекомендації для кураторів та відповідальних за виховну роботу на факультетах - Черкаси: ЧДТУ, 2003. - 55 с.

Білик Л.І., Супрун Т.О. Психологічна служба в університеті: організація, структура та напрями роботи: методичні рекомендації для викладачів та кураторів - Черкаси: ЧДТУ, 2003. - 51 с. (авторські - С. 3-35 )

Білик Л.І. Концепція національно-громадянського виховання студентів у Черкаському державному технологічному університеті в умовах становлення української держави - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - 20 с.

Білик Л.І. Перспективний план та комплекс заходів виховного процесу в Черкаському державному технологічному університеті на 2002-2004 роки - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - 51 с.

Білик Л.І. Перспективний план та комплекс заходів виховного процесу в Черкаському державному технологічному університеті на 2004-2006 роки - 2-ге вид., перероб. і доп. - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - 51 с.

ІV. Методичні матеріали (головний редактор Л.І. Білик):

Екосвіт: Обласне літературно-публіцистичне видання № 1 - Черкаси: Вертикаль, 2003. - 55 с.

Екосвіт: Обласне літературно-публіцистичне видання № 2 - Черкаси: Вертикаль, 2003. - 55 с.

Екосвіт: Обласне літературно-публіцистичне видання № 3 - Черкаси: Вертикаль, 2003. - 56 с.

Екосвіт: Обласне літературно-публіцистичне видання № 4 - Черкаси: Вертикаль, 2003. - 55 с.

Екосвіт: Обласне літературно-публіцистичне видання № 5 (1) - Черкаси: Вертикаль, 2004. - 55 с.

Екосвіт: Обласне літературно-публіцистичне видання № 6 (2) - Черкаси: Вертикаль, 2004. - 55 с.

Екосвіт: Обласне літературно-публіцистичне видання № 7 (3) - Черкаси: Вертикаль, 2005. - 52 с.

Білик Л.І. Жили-були звірятка, комахи й пташенятка, вужі і жабенятка: Екологічна читанка для дітей молодшого шкільного віку. - Серія: Екологія і здоров'я. - Сміла: Тясмин, 2002. - 27 с.

Белик Л.И. Там, на неведомых дорожках: Екологічна читанка для дітей молодшого шкільного віку. - Серія: Екологія і здоров'я. - Сміла: Тясмин, 2002. - 23 с.

Белик Л.И. О невероятных приключениях сони Полчонка, его любимой маме и лесных друзьях: Екологічна читанка для дітей молодшого шкільного віку. - Серія: Екологія і здоров'я. - Сміла: Тясмин, 2002. - 19 с.

Білик Л.І. Джерельні краплиночки абетки та лічилочки: Навчально-допоміжний комплекс для дошкільного виховання з екології. - Черкаси: Вертикаль, 2002. - 20 с.

V. Статті та тези доповідей у збірниках матеріалів конференцій:

Білик Л.І. Розкриття суті екологічних проблем в процесі викладання технічних дисциплін // Міжнародна науково-практична конференція “Екологія і освіта: проблеми теорії і практики”: Тези доповідей. - Умань - 1994. - Т. 3. - С. 71-73.

Білик Л.І. Патріотизм особистості - передумова національного суверенітету держави // Всеукраїнська науково-методична конференція “Виховання студентів у технічному вузі: методологічні засади, практика, перспективи”: Тези доповідей. - К.: УДУХТ. - 1996. - С. 307-308.

Білик Л.І. Активізація мислення студентів в процесі їх екологічного виховання та навчання // ІІ Украинская научно-практическая конференция “Студент и преподаватель” - Симферополь - 1996 - С. 147-150.

Білик Л.І., Биков В.І. Творчі можливості особистості - дар природи людині // ІV Міжнародна науково-практична конференція “Творчість як предмет міждисциплінарних досліджень та навчання ” 24-25 вересня 1997: Тези доповідей. - К.: - 1997. - С. 91-92. (авторських - 0,05 авт. арк.).

Циганенко О.І., Білик Л.І., Рига Т.М., Бондаренко Ю.Г., Фоміна Н.М. Проблеми та концептуальні підходи до опанування студентами напрямку вищої освіти за професійним спрямуванням “Екологія” // ІІ міжнародна конференція “Наука і освіта - 99”: Тези доповідей: - Дніпропетровськ, 1999. - Т. 19. - С. 39-40. (авторських - 0,03 авт. арк.).

Білик Л.І. Про системний підхід до вирішення проблеми виховання нової генерації України // Всеукраїнська науково-методична конференція “Гуманізація та гуманітаризація вищої технічної освіти”: Тези доповідей: - Харків - 2000. - С. 100-101.

Білик Л.І., Мислюк О.О. Необхідність формування екологічного мислення нової генерації України // Восьмі Каришинські читання Всеукраїнська науково-практична конференція “Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття”: Тези доповідей. - Полтава - 2001. - С. 6-8. (авторських - 0,09 авт. арк.).

Білик Л.І. На шляху до гармонії // Деловой партнер - 2001 - № 5. - С. 14-15.

Білик Л.І., Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Особливості формування корпоративної культури в Черкаському інженерно-технологічному інституті // Всеукраїнська науково-практична конференція “Теорія і практика перебудови економіки” - Черкаси: ЧДТУ, 2001. - С. 100-102. (авторських - 0,08 авт. арк.).

Білик Л.І., Шелест Н.Є. З досвіду роботи психолого-консультативного центру Черкаського інженерно-технологічного інституту // Всеукраїнська науково-методична конференція “Виховний процес у технічному вузі: проблеми й рішення”: Тези доповідей: - Алчевськ - 2001. - С. 69-70. (авторських - 0,05 авт. арк.).

Білик Л.І., Трегубенко І.Б. Практичний досвід реалізації творчих здібностей студентів у Черкаському інженерно-технологічному інституті // Всеукраїнська науково-методична конференція “Виховний процес у технічному вузі: проблеми й рішення”: Тези доповідей: - Алчевськ - 2001. - С. 71-72. (авторських - 0,05 авт. арк.).

Лега Ю.Г., Білик Л.І. Системний підхід в організації виховного процесу в Черкаському інженерно-технологічному інституті // Всеукраїнська науково-методична конференція “Виховний процес у технічному вузі: проблеми та рішення”: Тези доповідей. - Алчевськ. - 2001. - С. 8-9. (авторських - 0,05 авт. арк.).

Демяненко В.И., Лега Ю.Г., Билык Л.И., Методические аспекты трансдисциплинарного подхода к образованию в техническом вузе // Международная конференция по экологическому образованию “Экологическое образование: на пороге “РИО+10”: Тезисы докладов: - М. - 2002. - С. 294-295. (авторських - 0,05 авт. арк.).

Білик Л.І. Нові підходи до проблеми формування екологічного світогляду у студентів економічного та технічного фаху // Міжнародна науково-практична конференція “Теорія і практика перебудови економіки” - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - С. 132-135.

Билык Л.И., Свояк Н.И. Некоторые аспекты экологического образования в рамках концепции устойчивого развития Украины // Всеукраїнська конференція “Екологія та освіта: здобутки та перспективи діяльності в рамках концепції сталого розвитку”: Тези доповідей: - Черкаси - 2002. - С. 3-5. (авторських - 0,08 авт. арк.).

Билык Л.И., Демяненко В.И. Качественная оценка поэтапного инженерного образования в рамках концепции устойчивого развития // Збірник наукових статей учасників VІІІ Міжнародної конференції “Екологія та освіта: здобутки та перспективи діяльності в рамках концепції сталого розвитку” - Черкаси: ЧДТУ, 2003. - С. 7-10. (авторських - 0,1 авт. арк.).

Білик Л.І. Екологічна відповідальність - нова парадигма екологічної освіти // ІХ науково-методична конференція “Людина та навколишнє середовище - проблеми безперервної екологічної освіти в вузах”: Тези доповідей: - Одеса - 2003. - С. 55-56.

Білик Л.І. Теоретичні проблеми сучасного екологічного виховання // ІХ науково-методична конференція “Людина та навколишнє середовище - проблеми безперервної екологічної освіти в вузах”: Тези доповідей: - Одеса - 2003. - С. 56-58.

Білик Л.І. Інноваційні підходи до формування екологічного світогляду у фахівців економічних спеціальностей // Міжнародна конференція “Екологія та освіта: інноваційні інтеграційні технології для сталого розвитку”: Тези доповідей: - Черкаси: ОПІПОПП - 2004. - Ч. 1. - С. 51-57

Білик Л.І., Морозова С.А. На шляху інтеграції національної екологічної освіти до Європейської системи // Міжнародна конференція “Екологія та освіта: інноваційні інтеграційні технології для сталого розвитку”: Тези доповідей: - Черкаси. - 2004. - Ч. 1. - С. 3-4. (авторських - 0,05 авт. арк.).

Білик Л.І. Шляхи підвищення ефективності сучасного уроку біології в загальноосвітній школі І-ІІІ ст. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України” (до 115-річниці М.І. Гавриленка) 25-26 березня 2004р. - Полтава: АСМІ. - 2004. - С. 52-54.

Білик Л.І Методологічні підходи до викладання екологічних дисциплін в технічному вузі // Міжнародна науково-практична конференція Каришинські читання “Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища” 27-28 травня 2004 р. - Полтава: АСМІ. - 2004. - С. 276-278.

Анотація

Білик Л.І. Теоретико-методичні основи формування екологічної відповідальності студентів у системі виховної роботи вищого технічного навчального закладу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

У дисертації вперше розроблена концептуально-технологічна модель виховного процесу у вищому технічному навчальному закладі. Здійснено науково-теоретичне обґрунтування системи формування екологічної відповідальності студентів; створено модель системи, вироблено критерії експертної оцінки; розкрито сутність поняття “екологічна відповідальність”, показано його зв'язок з іншими якостями особистості; розроблено критерії сформованості екологічної відповідальності студентів; досліджено шляхи, форми та засоби формування якості у студентів технічного університету; створено методику діагностування екологічної відповідальності студентів та визначено основні шляхи її реалізації; експериментально досліджено функціонування та результативність системи формування екологічної відповідальності студентів у цілісній системі виховної роботи технічного ВНЗ.

Ключові слова: вищий навчальний заклад, екологічна відповідальність студентів, система виховної роботи, теоретико-методичні основи, педагогічні умови, критерії, діагностування, нові виховні технології.

Аннотация

Белик Л.И. Теоретико-методические основы формирования экологической ответственности студентов в системе воспитательной работы высшего технического учебного заведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук за специальностью 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2004.

В диссертации впервые разработана концептуально-технологическая модель воспитательного процесса в высшем техническом учебном заведении. Осуществлено научно-теоретическое обоснование системы формирования экологической ответственности студентов; создана модель системы, выработаны критерии экспертной оценки; раскрыта сущность понятия “экологическая ответственность”, показана его связь с другими качествами личности; разработаны критерии сформированности экологической ответственности студентов; исследованы пути, формы и средства формирования качества у студентов технического университета; создана методика диагностирования экологической ответственности студентов и определены основные пути её реализации; экспериментально исследованы функционирование и результативность системы формирования экологической ответственности студентов в целостной системе воспитательной работы технического высшего учебного заведения.

Проанализированы основные направления воспитательной работы в высших технических учебных заведениях Украины. Анализ состояния воспитательной работы показывает, что она должна быть направлена на формирование общечеловеческих ценностей. Воспитательный процесс в современных высших технических учебных заведениях развивается как в традиционном русле так и в новых направлениях, обусловленных возникновением новых реалий жизни. Воспитательный процесс надо выстраивать, отталкиваясь от необходимости выживания в современном экологически нестабильном мире. Формирование всех необходимых молодому человеку качеств, включая и такие важнейшие как духовность, гражданственность, патриотизм необходимо воспитывать, исходя из понимания простой идеи - планета у нас одна и нигде, кроме биосферы, человек не выживет. Экологическую ответственность мы рассматриваем как духовное качество. Составные части духовности - ценностные ориентации, крепкие убеждения, воля, уверенность в том, что при условии активной природоохранной деятельности ситуация может непременно улучшиться. Основными компонентами генеральной модели организации воспитания студенческой молодежи есть такие, в основу которых положены формирование базового качества - “экологическая ответственность”. В модели используется понятие “идеально воспитанный (эталонный) студент”. Под ним мы понимаем максимально возможный уровень сформированности прежде всего духовности молодого человека, где главными компонентами выступают обобщенные качества, прежде всего гражданственность и патриотизм.

Проведен общий обзор экологического состояния Украины и Черкасского региона, главных аспектов и методических достижений в экологическом воспитании студентов в технических высших учебных заведениях государства, определены стратегические и приоритетные, для формирования ответственности, направления развития воспитательного процесса. Новую парадигму экологического воспитания студенческой молодежи мы формулируем как движение от знаний, убеждений и мировоззрения к моральной ответственности, которая может проявиться в конкретных действиях и природоохранных поступках. Формирование мировоззрения, эмоций и ответственности происходит в одном органически неразрывном процессе. Завершением этого процесса есть духовная зрелость человека и его ответственность за собственную жизнь, состояние природы, сохранение окружающей среды.

Обосновано понятие “экологическая ответственность”. По нашему мнению, экологическая ответственность студента (ЭОС), собственная причастность и моральная ответственность эколога - новые интегрированные понятия, преимущество которых в том, что они объединяют в себе профессиональную деятельность с духовностью, нравственностью и активной природоохранной позицией. Ответственность, в нашем понимании, - это духовное качество личности, главными компонентами которого есть нравственность, воля, активность. Выстраивая структуру понятия экологической ответственности, соподчиненными ее компонентами мы считаем целый ряд качеств и умений личности: честность, справедливость, принципиальность, готовность отвечать за последствия своих действий, самостоятельность, инициативность, самодисциплина. Среди сопутствующих признаков ответственности выделяются: пунктуальность, верность слову, альтруизм, способность к сопереживанию, терпеливость, толерантность. Выполнение взятых обязанностей невозможно без целеустремленности, настойчивости, старательности, стойкости, смелости, выдержки, самодисциплины. Наряду с этим общими структурными компонентами системы экологической ответственности есть, интеллектуальный, мотивационный, коммуникативный, операционный (профессиональный), творческий. Духовный, деятельностный, гуманистический компоненты мы рассматриваем как общие условия, которые характеризуют ответственного, профессионально подготовленного специалиста высокого уровня. Они проявляются как самостоятельно, так и далеко больше, в любом из конкретных компонентов.

Изложены основные положения методического обеспечения предлагаемой нами системы воспитательной работы в техническом высшем учебном заведении, которое основывается на объединении содержания, методов, средств, приемов с разнообразием организационных форм. Преимущество отдавалось активным, практическим методам природоохранной работы как наиболее эффективным с точки зрения формирования необходимых привычек и форм поведения. Подавляющее большинство практических природоохранных мероприятий происходило в форме воспитательных дел, и имело системный, комплексный, последовательный и беспрерывный характер, поэтому и воспитательный процесс рассматривается нами как непрерывная цепь воспитательных дел. В основу воспитательных дел положен деятельностный и комплексный подходы.

Установлено, что воспитательный процесс в технических высших учебных заведениях имеет ряд особенностей по сравнению с гуманитарными учреждениями высшего образования. В процессе исследования эффективности и модернизации системы выявлена необходимость перехода от общих (фронтальных) методов воспитательного влияния к индивидуальным (личностно-ориентированым). Существенной составной частью нравственно-экологического воспитания есть деятельность экологического трудового отряда студентов. Для дальнейшего развития практического нравственно-экологического воспитания в нашей системе создан Международный гражданский эколого-экономический университет (МГЭЭУ) "Экополис" и общественное экологическое объединение “АОЭ-Земля” (Ассоциация Ответственных Экологов), которые не на словах, а на деле доказывают свое стремление защищать природную среду. Наш опыт инновационной организации воспитательного процесса, полученные положительные результаты убедительно доказывают, что формирование экологической ответственности студентов существенно улучшается при использовании адекватной, нынешней задаче и возможностям, воспитательной системы.

Ключевые слова: высшее учебное заведение, экологическая ответственность студентов, система воспитательной работы, теоретико-методические основы, педагогические условия, критерии, диагностирование, новые воспитательные технологии.

Annotation

Theoretic methodical principles of students' environmental responsibility formation in the educational system of the higher technological institute. Manuscript.

Dissertation for receiving the specific degree “Doctor of pedagogical science”. Speciality 13.00.04 - theory and methods of professional education Kyiv National University named after Taras Shevchenko, Kyiv, 2004

Conceptional and technological model of up-bringing process in the higher technological Institute is first worked out in the dissertation. Scientific theoretical ground of students' environmental responsibility formation has been offered; the model system has been created; expert appraisal criteria have been worked out; the essence of “ecological responsibility” notion is described and its connection with the rest of a personality's qualities is discovered and indicated; criteria of students' environmental responsibility have been completed; formation, ways, forms and means of technical University students' quality formation have been investigated; methods of students' environmental responsibility diagnosis have been created and the main ways of its realization have been defined;

Functioning and results of students' environmental responsibility formation system have been experimentally investigated in the integral educational system of the higher technological Institute.

Key words: the higher Institute; students' environmental responsibility; educational system work; theoretic methodical principles; pedagogical conditions; criteria; diagnostics; new up-bringing technologies.

Размещено на Allbest.ru