Методичне забезпечення оперативного та тематичного контролю в умовах особистісно-орієнтованого навчання фізики

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П. Драгоманова

НІКОЛАЄВ Олексій Михайлович

УДК 53 (07) +372.853

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАТИВНОГО ТА

ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ В УМОВАХ ОСОБИСТІСНО

ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ ФІЗИКИ

13.00.02 - теорія та методика навчання фізики

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Кам'янець-Подільському державному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор,

Атаманчук Петро Сергійович,

Кам'янець-Подільський державний університет, завідувач кафедри методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор,

Величко Степан Петрович,

Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка, завідувач кафедри фізики та методики її викладання;

кандидат педагогічних наук, професор,

Савченко Віталій Федорович,

Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, завідувач кафедри педагогіки, психології та методики викладання фізики.

Провідна установа:

Запорізький державний університет, кафедра фізики та методики її викладання, Міністерство освіти і науки України, м. Запоріжжя.

Захист відбудеться 25 січня 2005 року о 15 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.03 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий 17 грудня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.О. Швець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

навчання фізики оперативний контроль

Актуальність дослідження. Визначальною рисою сучасної освіти є перехід від інформаційно-репродуктивних до пошуково-творчих схем навчання, що проявляється в її особистісній орієнтації, гуманізації та диференціації навчання, забезпеченні результативної пізнавальної діяльності, реалізації технологій надійного коригування, регулювання та управління пізнавальною діяльністю студентів. За цих умов важливого значення набуває врахування психологічних закономірностей мислення, індивідуальних особливостей пізнавальної діяльності кожної особистості. Педагогічні та психологічні дослідження показують, що по-справжньому усвідомлюється лише той навчальний матеріал, який є предметом активних дій студентів; одним із чинників активної діяльності є забезпечення готовності до засвоєння навчального матеріалу.

Фізика, як фундаментальна наука, вивчає найбільш загальні закономірності явищ природи, властивості, будову та рух матерії, має велике світоглядне значення, сприяє формуванню у свідомості наукової картини світу, є невід'ємною частиною загальної культури людини. Формування дієвих знань з фізики в умовах особистісно орієнтованого навчання вимагає від викладача компетентності, творчості і винахідливості у забезпеченні зворотнього зв'язку та індивідуалізації у навчанні, об'єктивного контролю та цілеспрямованого управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів. Навчання фізики є складним психологічним процесом, який поєднує наукове та емоційно-образно мислення та вимагає формування стимулюючого освітнього середовища, яке б забезпечувало можливість впливу на готовність до засвоєння пізнавальної задачі, на рівень первинних здобутків кожного студента, створювало умови узагальнення та систематизації навчального матеріалу.

Необхідною дидактичною умовою такого навчання є постійне здійснення на основі еталонних вимог оперативного та тематичного контролю навчальних досягнень студентів в особистісно орієнтованому навчанні. Відомі дидакти і психологи А.М. Алексюк, А. Аристова, П.С. Атаманчук, Г.С. Костюк, М.В. Савін, О.В. Сергеєв, А.В. Усова розглядають проблему контролю як необхідну складову навчального процесу, вказують при цьому на те, що необхідною умовою активної пізнавальної діяльності є готовність студентів до здійснення перетворювальних дій щодо предметів і явищ.

Значна кількість учених виділяє різні види контролю, пов'язані із контролем як готовності до засвоєння знань, так і для контролю результатів навчально-пізнавальної діяльності (А.М. Алексюк, П.С. Атаманчук, Ю.К. Бабанський, Є.С. Березняк, А.В. Усова, Л.О. Іванова, В.О. Онищук), розкриваються аспекти орієнтації на пізнавальну діяльність, а також активізації самостійної пізнавальної діяльності особистості з фізики (Л.О. Іванова, О.В. Сергєєв), розглядається зміст, функції та особливості потреб особистості, розвиток її творчої самостійності (В.Г. Розумовський, І.Ф. Харламов, Т.І. Шамова).

В теорії та методиці навчання фізики проблема індивідуалізації та диференціації навчання розглядається у працях О.І. Бугайова, С.У. Гончаренка, О.І. Ляшенка, А.І. Павленка, О.В. Сергєєва.

Обґрунтуванню методів, засобів, організаційних форм навчання та активізації пізнавальної діяльності присвячені роботи Б.Є. Будного, С.П. Величка, М.І. Жалдака, Є.В. Коршака, Д.Я. Костюкевича, В.Ф. Савченка, А.В. Усової.

Проблема управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів засобами еталонного підходу у навчанні, прогнозування фізичної освіти засобами пошуково-креативних інноваційних технологій розкривається в працях П.С. Атаманчука, створено значну кількість дидактичних матеріалів на основі еталонного підходу, використання яких дає можливість здійснювати дієвий контроль, управління та коригування навчально-пізнавальною діяльністю студентів.

Проблема здійснення об'єктивного оперативного та тематичного контролю у навчанні фізики на основі фіксованих результатів навчання (еталонних вимірників якості знань як особистісних характеристик студентів) відноситься до числа малорозроблених. Це особливо відчутно, якщо процедуру контролю у навчанні співвідносити з механізмом управління результативним навчанням фізики, що визначається його спрямованістю на виявлення передбачених навчальною програмою перетворювальних дій у предметі пізнавальної задачі. Актуальність проблеми забезпечення готовності студентів до здійснення перетворювальних дій в предметі пізнавальної задачі зумовлена постановкою перед сучасним навчальним закладом 1-2 рівня акредитації завдань формування в студентів необхідного рівня знань, який визначений в навчальних програмах, наукового світогляду, вміння самостійно здобувати і поглиблювати свої знання, здійснення самоосвіти, готовності до творчої діяльності в сьогоднішньому суспільстві. У зв'язку з цим в умовах переходу від інформаційно-репродуктивних до пошуково-творчих схем навчання випливає необхідність дослідження проблеми управління та коригування навчальних досягнень студентів у вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації на основі реалізації еталонних вимірників якості знань в оперативному та тематичному контролі, що зумовило вибір теми дисертаційного дослідження “Методичне забезпечення оперативного та тематичного контролю в умовах особистісно-орієнтованого навчання фізики”.

Зв'язок дисертації з науковими програмами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану бюджетної науково-дослідної роботи кафедри методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі Кам'янець-Подільського державного університету “Управління навчально-пізнавальною діяльністю при вивченні дисциплін природничо-математичного циклу в умовах використання нових інформаційних технологій навчання” (номер держреєстрації 019U003231), тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету (протокол №7 від 24.09.1998 року) і узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень АПН України в галузі педагогіки та психології (протокол № 7 від 26.11.1998 року).

Об'єктом дослідження є процес навчально-пізнавальної діяльності у навчанні фізики студентів вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації.

Предметом дослідження є основні засади формування методичного забезпечення оперативного та тематичного контролю і методика його цілеспрямованого використання у навчанні фізики студентів вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації в умовах особистісно орієнтованого навчання.

Мета дослідження - виявити основні діяльнісно-особистісні характеристики та функції оперативного та тематичного контролю у навчанні фізики; встановити основні закономірності впливу еталонних вимірників якості знань на процедуру методичного забезпечення оперативного та тематичного контролю; виробити технологічні схеми управління пізнавальною діяльністю студентів вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації в умовах особистісно орієнтованого навчання.

Гіпотезу дослідження складає твердження, що на основі забезпечення в ході оперативного контролю готовності студентів до пізнавальної діяльності у них буде сформовано здатність до здійснення перетворювальних дій в предметі пізнавальної задачі, яка виступає причиною надійного досягнення рівнів їх змістової обізнаності та належною підставою для впровадження об'єктивного тематичного контролю у навчанні фізики.

Концептуальна ідея дослідження полягає у встановленні параметра засвоєння пізнавальної задачі, який є вихідним чинником, що впливає на призначення конкретних еталонних вимог в оперативному та тематичному контролі у навчанні фізики у вищих навчальних закладах.

Відповідно до предмету дослідження були визначені конкретні завдання дослідження:

· виявити стан проблеми контролю у методиці навчання фізики;

· здійснити теоретичний аналіз методів контролю, їх використання при викладанні курсу фізики в умовах особистісно орієнтованого навчання;

· дослідити призначення та методичні особливості здійснення оперативного контролю матеріального забезпечення;

· розробити методичне забезпечення, методику оперативного контролю операційної готовності студентів до засвоєння навчального матеріалу;

· виявити методичні особливості, розробити завдання для оперативного контролю психологічної готовності студентів до засвоєння пізнавальних задач на основі еталонних вимог;

· розробити методику створення завдань для тематичного контролю на основі встановлених в навчальній цільовій програмі параметрів засвоєння пізнавальної задачі з урахуванням особливостей вивчення фізики в вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації;

· здійснити експериментальну перевірку ефективності та результативності запропонованої методики забезпечення результативного навчання фізики.

Для розв'язання поставлених завдань, перевірки висунутої гіпотези були використані такі методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної та науково-методичної літератури; педагогічне спостереження за процесом навчання фізики; бесіди з учителями, викладачами, учнями та студентами; аналіз, узагальнення та систематизація власного педагогічного досвіду; цілеспрямований педагогічний експеримент (констатуючий, пошуковий та формуючий); якісний та кількісний аналіз результатів педагогічного експерименту з використанням методів математичної статистики.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають основні положення про єдність свідомості та діяльності (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн); новітні здобутки психології, педагогіки, дидактики: психологія розвиваючого навчання (В.В. Давидов); технологія проблемного навчання (І.Я. Лернер, О.І. Ляшенко); технології модульного навчання фізики (О.В. Сергєєв); проблемна постановка навчального експерименту (Є.В. Коршак); психолого-педагогічні основи фізичного експерименту (С.П. Величко); навчання складання та розв'язування фізичних задач (А.І. Павленко); еталонний підхід до побудови процесу навчання; теорія управління навчально-пізнавальною діяльністю (П.С. Атаманчук); теорія результативного навчання; положення особистісно орієнтованого навчання; філософські і соціально-психологічні положення, що розкривають багатоаспектну природу діяльності людини; взаємообумовленість педагогічних явищ та процесів; взаємозалежність між розвитком особистості й організацією її діяльності на занятті; концептуальні положення закону України “Про освіту”, національної доктрини розвитку освіти, принципи та положення теорії гуманізації навчального процесу.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- виявлені діяльнісно-особистісні характеристики оперативного та тематичного контролю у навчанні фізики;

- встановлені основні закономірності впливу еталонних вимірників якості знань, побудованих з урахуванням міжпредметних зв'язків змісту навчального матеріалу, його практичної, світоглядної та духовно-культурної значущості та вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста на процедуру методичного забезпечення оперативного та тематичного контролю у навчанні фізики студентів вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації в умовах особистісно орієнтованого навчання;

- відпрацьовано механізми забезпечення матеріальної, операційної та психологічної готовності до засвоєння конкретного навчального матеріалу з фізики;

- реалізовано схему задання цілеорієнтацій (навчальна, дидактична, виховна та розвивальна цілі) у навчанні фізики через еталонні вимоги та функції оперативного й тематичного контролю;

- розроблено технологічні схеми управління пізнавальною діяльністю з фізики студентів вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації в умовах особистісно орієнтованого навчання.

Теоретична значущість дослідження полягає у тому, що:

1. на основі виділення основних особистісних характеристик пізнавальної активності доведено, що у навчанні фізики система оперативного контролю співвідноситься із забезпеченням матеріальної, операційної та психологічної їх готовності до засвоєння конкретного навчального матеріалу, а також рівня первинної обізнаності (ЗЗ, НС чи РГ) залежно від параметра засвоєння навчального матеріалу (стереотипності, пристрасності чи усвідомленості); поряд з тим система тематичного контролю - з забезпеченням можливості узагальнення та систематизації навчального матеріалу, що спричинює до формування дієвих знань студентів відповідно до вимог цільової навчальної програми з фізики;

2. встановлено, що відповідно до цілей, які переслідуються навчальним заняттям (навчальна, дидактична, розвиваюча, виховна) визначаються конкретні еталонні вимоги у контролі; досягнення дидактичної, розвиваючої, виховної цілей можливе лише при досягненні навчальної, яка орієнтована на первинні перетворення в предметі пізнавальної задачі та характеризується такими еталонами, як ЗЗ (завчені знання), НС (наслідування), РГ (розуміння головного).

Практична значущість дослідження полягає у тому, що:

на основі поєднання вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики з еталонними вимогами забезпечено чітку схему оперативного і тематичного контролю, створено відповідне методичне забезпечення, яке охоплює курс фізики вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації;

розроблені технологічні схеми управління пізнавальною діяльністю в оперативному та тематичному контролі навчальних досягнень дають можливість упроваджувати їх у процесі навчання фізики як у вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації, так і в середніх загальноосвітніх школах.

Особистий внесок автора полягає у розробці теоретико-технологічних схем управління навчанням фізики в оперативному та тематичному контролі навчальних досягнень студентів вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації; встановленні закономірностей та формуванні методичного забезпечення оперативного й тематичного контролю в умовах особистісно орієнтованого навчання фізики. У публікаціях [12, 18, 19] автором досліджено та обґрунтовано технологію впровадження еталонних вимірників якості знань в оперативному контролі та створення відповідного методичного забезпечення; у публікаціях [10, 11] досліджено методологію здійснення оперативного контролю у вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації, обґрунтовано технологічні схеми управління навчально-пізнавальною діяльністю в тематичному контролі; у публікації [13] обґрунтовано схему задання цілеорієнтацій в оперативному контролі; інші результати наукових досліджень в названих публікаціях належать співавторам.

Вірогідність та обґрунтованість одержаних результатів забезпечуються методологічними основами дослідження, відповідністю методів дослідження його меті й завданням; опорою на фундаментальні положення сучасної теорії пізнання; реалізацією системно-цілісного підходу до дослідження; відповідністю основних положень дисертації результатам психолого-педагогічних і дидактичних досліджень; кількісним та якісним аналізом значного обсягу теоретичного й емпіричного матеріалу із залученням методів математичної статистики; відповідністю методів дослідження його меті і завданням; позитивними результатами масового педагогічного експерименту.

Апробація та впровадження результатів дослідження проводилися у процесі експериментального навчання у 10-х класах загальноосвітніх шкіл №1, 2 смт. Нова Ушиця, вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації: Новоушицькому технікумі механізації сільського господарства, Борщівському агротехнічному коледжі, технікумі Подільської державної аграрно-технічної академії, Хотинському сільськогосподарському технікумі, про що свідчать відповідні довідки: №223 від 17.04.2003 р., №78 від 24.04.2002 р., №168 від 24.04.2002 р., №213 від 24.04.2003 р., № 01-80 від 20.05.2002 р., №110 від 24.05.2002 р., №497 від 27.10.2003 р., №01-231 від 27.10.2003 р., №157 від 17.02.2004 р., а також здійснювались шляхом публікації отриманих висновків і результатів у статтях та повідомленнях, у збірниках наукових праць та журналах; результати дисертаційного дослідження обговорювались та отримали схвалення на наступних наукових і практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні технології навчання фізики в системі освіти України” (3-5 листопада 1999 року, м. Кам'янець-Подільський, державний педагогічний університет); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми методики викладання фізики на сучасному етапі” (31 березня-1 квітня 2000 року, м. Кіровоград, державний педагогічний університет); ІІ Міжнародній науково-методичній конференції “Новые технологии в преподавании физики: школа и ВУЗ (НТПФ-ІІ) (м. Москва, педагогічний державний університет); Всеукраїнській конференції “Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики” (26-28 квітня 2001 року, м. Кривий Ріг, державний педагогічний університет); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Засоби реалізації сучасних технологій навчання” (11-12 травня 2001 року, м. Кіровоград, державний педагогічний університет); науково-практичній конференції “Інформаційні технології в освіті” (16-18 травня 2001 року, м. Бердянськ, державний педагогічний інститут), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Модель середньої фізичної освіти в умовах переходу на 12-річний термін навчання” (1-3 листопада 2001 року, м. Кам'янець-Подільський, державний педагогічний університет); звітній науковій конференції викладачів і аспірантів, присвяченої 85-ій річниці Української національно-демократичної революції (15-16 квітня 2002 року, м. Кам'янець-Подільський, державний педагогічний університет); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Засоби й методи навчання фізики” (25-27 червня 2002 року, м. Чернігів, державний педагогічний університет); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Діяльнісний підхід у навчально-пошуковому процесі з фізики” (8-10 квітня 2002 року, м. Рівне, державний гуманітарний університет); Міжнародній науково-практичній конференції “Методологічні принципи формування фізичних знань учнів і професійних якостей майбутніх учителів фізики та астрономії” (2-4 жовтня 2003 року, м. Кам'янець-Подільський, державний університет); Всеукраїнській конференції “Управління процесом підготовки вчителів природничо-математичних дисциплін в умовах реформи освіти” (19-20 листопада 2003 року, м. Київ, НПУ ім. М.П. Драгоманова).

Публікації: результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 19 публікаціях автора, з яких 13 одноосібних, причому 13 робіт надруковано у фахових виданнях.

Структура дисертації: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (272 найменування) обсягом 27 сторінок, 50 таблиць, 37 рисунків, 6 додатків (25 сторінок). Загальний обсяг дисертації - 253 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та концептуальну ідею, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість отриманих результатів та розкривається вірогідність отриманих результатів, їх апробація та впровадження.

У першому розділі - “Дидактичні засади забезпечення результативного навчання фізики” - розглядається стан дослідження зазначеної проблеми, проведено аналіз видів контролю у навчанні фізики, зроблено висновок про необхідність впровадження оперативного та тематичного контролю навчальних досягнень на основі еталонних вимірників якості знань студентів як засобу результативного навчання фізики в сучасній освіті, аналізуються критерії еталонних вимог.

У ході дослідження, проведеного на теоретично-методологічних засадах, одержано такі результати:

1. обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, показано, що досягнення студентами нижчого рівня засвоєння пізнавальної задачі є необхідною умовою засвоєння наступних пізнавальних задач;

2. проведено методологічний і теоретичний аналіз понять “пізнавальна задача”, “параметр засвоєння пізнавальної задачі”, “еталони контролю”, “оперативний контроль”, “рівень засвоєння пізнавальної задачі”;

3. розглянуто специфічні та загальні функції контролю знань студентів: специфічні виявляються в виявленні, вимірюванні та оцінюванні знань, до загальних відноситься навчаюча, стимулююча, виховна, діагностична, прогностична функції, їх взаємозв'язок, зміст і спрямованість;

4. доведено, що однією із умов об'єктивізації контролю навчальних досягнень є регулярне здійснення оперативного контролю готовності студентів до засвоєння пізнавальної задачі. Це досягається в ході оперативного контролю матеріального забезпечення, операційної готовності та психологічної готовності студентів до засвоєння знань з фізики;

5. узгоджено рівні навчальних досягнень (за нормативами Міністерства освіти і науки - початковий, середній, достатній, високий) із рівнями навчальних досягнень у нашому поданні - буденні фізичні знання, нижчий, оптимальний, вищий. Визначено в зв'язку з цим завдання оперативного контролю - досягнення кожною особистістю в ході заняття нижчого рівня навчальних досягнень (середній за нормативами Міністерства освіти і науки);

6. засвоєння пізнавальної задачі особистістю можливе за одним із трьох параметрів - стереотипність, усвідомленість, пристрасність, які здійснюють визначальний вплив на призначення еталонів контролю нижчого, оптимального та вищого рівнів. За параметром пристрасності нижчий рівень - наслідування (НС), оптимальний - повне володіння знаннями (ПВЗ), вищий - переконання (П); за параметром усвідомленості нижчий рівень - розуміння головного (РГ), оптимальний - повне володіння знаннями (ПВЗ), вищий - уміння застосовувати знання (УЗЗ); за параметром стереотипності нижчий рівень - завчені знання (ЗЗ), оптимальний - повне володіння знаннями (ПВЗ), вищий - навичка (Н).

В умовах особистісної орієнтація процесу навчання, врахування психолого-педагогічних характеристик його перебігу здійснення оперативного контролю на основі еталонних вимог є ефективним засобом результативного навчання фізики. Оперативний контроль передбачає наявність матеріальної, операційної та психологічної готовності до засвоєння пізнавальної задачі, яке може відбуватися за такими критеріями, як стереотипність (засвоєння відбувається за схемою заучування), усвідомленість (процес відбувається на рівні свідомого засвоєння навчального матеріалу), пристрасність (засвоєння відбувається за параметром наслідування).

Усвідомленість визначає впорядкованість, систематизацію у мислительних операціях і розумових образах. Зміст завдань, які вирішуються за допомогою мислення чи мислительних дій, знаходиться у визначенні важливих суттєвих з тієї чи іншої точки зору, властивостей предметів, тому усвідомленість предмета пізнавальної задачі характеризує активний стан її функціонування, відображає те, як студент усвідомлює і розуміє дану пізнавальну задачу відповідно до нормативного змісту спільного класу задач у суспільній свідомості. Пристрасність характеризує те, наскільки знання, які входять до змісту пізнавальної задачі, мають для студента особистісний зміст, як вони втілюють, опредмечують його потреби, мотиви, цілі. Вироблення відповідного стереотипу виявляється у перетворенні діяльності в дії, які зводяться до рівня автоматизованих операцій.

Таким чином, основним завданням в ході оперативного контролю є забезпечення здатності кожної особистості виконувати перетворювальні дії в предметі пізнавальної задачі на основі одного із еталонів нижчого рівня, тобто досягнення навчальної мети, яка передбачає орієнтацію на нижчий рівень засвоєння пізнавальної задачі: завчені знання, наслідування, розуміння головного.

Завданням тематичного контролю з опорою на еталонні вимоги є встановлення фактичного рівня навчальних досягнень, що визначаються в цьому випадку такими еталонами, як повне володіння знаннями (ПВЗ), навички (Н), переконання (П), уміння застосовувати знання (УЗЗ).

В наступному розділі здійснено аналіз, обґрунтовано і конкретизовано методику здійснення оперативного та тематичного контролю на основі еталонних вимірників якості знань студентів. Ефективність, об'єктивність і результативність цих видів контролю забезпечується створеною відповідно системою завдань; успішна робота із такими завданнями є необхідною умовою подальшого засвоєння навчального матеріалу з фізики.

У другому розділі - “Методика впровадження оперативного та тематичного контролю в умовах особистісно-орієнтованого навчання фізики” - всебічно і ґрунтовно розглядаються методичні особливості оперативного контролю готовності студентів до засвоєння пізнавальної задачі, а саме: матеріального забезпечення, операційної та психологічної готовності, тематичного контролю, їх зв'язок із традиційною системою видів контролю, перевагу та місце в методиці викладання фізики, показано, що об'єктивний оперативний контроль первинних досягнень є передумовою інших видів контролю, зокрема тематичного, та ознакою подальшого засвоєння навчального матеріалу, аналізується роль параметра засвоєння пізнавальної задачі, його значення в діяльності студентів та викладача в ході заняття, обґрунтовується методика здійснення оперативного контролю готовності студентів до засвоєння пізнавальної задачі.

У дисертації детально розглядаються методичні особливості здійснення: оперативного контролю матеріального забезпечення; оперативного контролю операційної готовності; оперативного контролю психологічної готовності; тематичного контролю на основі еталонних завдань. Виходячи з вищеозначеного, виявлені методичні особливості, розроблено завдання для здійснення об'єктивного оперативного та тематичного контролю.

Розглянуто методичні особливості та обґрунтовано доцільність здійснення оперативного контролю матеріального забезпечення до заняття. Під матеріальним забезпеченням розуміють предмети, моделі, засоби, обладнання, що складають предметну основу заняття. Детально розглянуто наступне завдання оперативного контролю - операційна готовність до засвоєння пізнавальної задачі, зміст якої пов'язаний з оволодінням студентами різними операціями, узагальненими способами дій, що використовуються для перетворення предмета пізнавальної задачі. Оперативний контроль психологічної готовності розглядається як дієвий засіб виявлення здатності до засвоєння наступних пізнавальних задач та полягає у визначенні здатності кожної особистості виконувати певні передбачення або припущення стосовно змісту пізнавальної задачі, складати плани її засвоєння, висувати гіпотези відносно функціональних зв'язків, взаємовідношень між елементами її структури.

Виявлені особливості створення відповідно до обраної методики завдань для тематичного контролю навчальних досягнень. Вказано на необхідність застосування тематичного контролю як засобу узагальнення та систематизації знань студентів з опорою на еталонні завдання оптимального та вищого рівнів. Проведено педагогічний експеримент, який підтвердив ефективність і результативність розробленої методики впровадження у навчальному процесі сучасних навчальних закладів контролю, орієнтованого на еталонні вимоги.

Головна ідея здійснення дослідно-експериментальної роботи полягала в тому, щоб встановити ефективність і результативність впровадження в процес засвоєння навчального матеріалу з фізики завдань, орієнтованих на еталонні вимоги в умовах реального навчального процесу навчальних закладів різних типів. Для експерименту були відібрані контрольні та експериментальні 10-11 класи середніх шкіл та академічні групи 1-х курсів навчальних закладів 1-2 рівня акредитації; одним із завдань було співставлення тематичних (підсумкових) результатів навчальних досягнень в експериментальних та контрольних класах.

Основні положення педагогічного експерименту перевірялися експериментально протягом 5 років (1997-2002 роки). Мета експерименту полягала у перевірці доцільності здійснення оперативного та тематичного контролю в ході вивчення фізики в старших класах загальноосвітніх шкіл, на 1 курсі навчальних закладів 1-2 рівня акредитації, створенні методики та відповідних методичних матеріалів, експериментальній перевірці висунутих положень. Під час експериментального дослідження систематично аналізувалися отримані результати, вносились корективи, розроблялись необхідні матеріали, уточнювалась та вдосконалювалась методика.

Констатуючий експеримент (1997-1998, 1998-1999, 1999-2000 роки) передбачав вивчення проблеми проведення оперативного контролю готовності студентів до засвоєння пізнавальної задачі у науково-методичній літературі, виявлення ступеня готовності викладачів та методичного забезпечення до проведення системи оперативного та тематичного контролю, визначення стану підготовки студентів в ході засвоєння нових знань з фізики, вивчення типових недоліків та їх причин, виконання кількісного і якісного складу отриманих результатів. Для цього використовувались такі методи: аналіз психолого-педагогічної та науково-методичної літератури; анкетування та інтерв'ювання, бесіди, спостереження та аналіз занять; встановлення стану підготовки студентів в навчанні фізики шляхом проведення письмових робіт і усного опитування; аналіз та узагальнення експериментальних даних.

Протягом цього періоду перший етап констатуючого експерименту здійснювався за традиційною методикою навчання з метою перевірки стану проблеми готовності студентів до засвоєння пізнавальної задачі та сформованості у них механізму самоконтролю і самооцінки. В ході констатуючого експерименту нами були проведені відповідні дослідження на базі старших класів Новоушицьких середніх шкіл №1 та №2 та 1-х курсів Новоушицького технікуму механізації сільського господарства; всього було охоплено близько 300 дітей. На цьому етапі ми використовували спеціально розроблені нами завдання, які стали основою для створення методичної розробки щодо обраної теми дослідження.

У дослідженні готовності студентів до здійснення перетворювальних дій у предметі пізнавальної задачі обрано орієнтир на перевірку матеріальної, операційної та психологічної готовності в оперативному контролі. Середній показник матеріального забезпечення за всі роки спостереження виявився рівним близько 22%, операційної готовності - 28%, психологічної - близько 12%. Невисокі показники пояснюються такими причинами: недостатньою цілезорієнтованістю навчального процесу в цілому (пріоритетність освіти, конкретність перспектив для тих, хто навчається тощо); “жорсткими” критеріями встановлення рівня готовності до засвоєння навчального матеріалу (у звичайних умовах навчання часткова готовність, як правило, негативно не оцінюється; значна кількість педагогів взагалі не вважає гідним уваги перевірку матеріальної готовності студента); низьким рівнем знань з забезпечуючих предметів (зокрема алгебра, геометрія, хімія); низькою готовністю до активної роботи в ході заняття із запропонованими завданнями; недостатнім рівнем матеріальної та операційної готовності до здійснення перетворювальних дій в предметі пізнавальної задачі; тим, що психологічна готовність, на відміну від матеріальної та операційної, є результатом активної діяльності в ході заняття.

На другому етапі в режимі пошукового експерименту (2000-2001 рік) вивчались питання, пов'язані з уточненням методики створення завдань для оперативного контролю, а також методики проведення оперативного контролю в ході вивчення фізики у вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації.

Формуючий експеримент проводився у 2001-2003 навчальних роках. Його метою було на основі констатуючого експерименту, аналізу методичної, навчальної літератури розробити завдання та методику проведення оперативного контролю матеріального забезпечення до заняття, операційної та психологічної готовності до засвоєння пізнавальної задачі, тому перед проведенням формуючого експерименту були поставлені наступні завдання: розробити методику здійснення оперативного контролю матеріального забезпечення студентів до засвоєння пізнавальної задачі з фізики; виявити методичні особливості, розробити методичне забезпечення для проведення оперативного та тематичного контролю; здійснити апробацію запропонованої методики; здійснити кількісний і якісний аналіз педагогічного експерименту.

Дослідження проводилось на базі Новоушицького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1, гімназія", Новоушицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 та ряду вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації: Новоушицького технікуму механізації сільського господарства, технікуму Подільської державної аграрно-технічної академії, Хотинського сільськогосподарського технікуму, Борщівського агротехнічного коледжу.

В ході проведення формуючого експерименту проводились контрольні зрізи, які дозволили простежити динаміку навчальних досягнень в експериментальних класах та групах. За усередненими даними цих зрізів на початку експерименту у 30,7 % було зафіксовано досягнення вищого та оптимального рівнів, у 15 % зафіксовано рівень буденних фізичних знань. По завершенню експерименту на рівні буденних фізичних знань залишалось 10,2 % дітей, досягнення вищого та оптимального рівня зафіксовано у 60,4 % учнів та студентів. З метою статистичної оцінки результатів експерименту було проведено розрахунок ч² критерію Пірсона (див. табл. 1).

Таблиця 1. Середні бали та ч² критерій Пірсона

Навчальні заклади	Середній бал	ч2 критерій Пірсона	ч2krit
	Експериментальні класи (Е)	Контрольні класи (К)
10-ті класи смт Нова Ушиця	6,73	5,98	18,01	16,9
Новоушицький технікум механізації с/г	7,05	6,38	16,96	16,9
Технікум Подільської держ. аграрно-техн. акад.	7,0	6,3	16,44	15,5
Хотинський сільськогосподарський технікум	6,44	5,63	18,35	16,9
Борщівський агротехнічний коледж	6,65	5,81	18,08	16,9

Проведений таким чином кількісний і якісний аналіз результатів педагогічного експерименту свідчить про ефективність застосування даної методики в ході засвоєння знань з фізики у школах та вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації. У зв'язку з цим можна зробити наступні висновки:

1. Учні та студенти вищих навчальних закладів освіти 1-2 рівня акредитації не у повному обсязі мають достатню операційну готовність до засвоєння пізнавальної задачі.

2. Необхідною передумовою засвоєння знань на прогнозованому рівні є здійснення оперативного контролю матеріального забезпечення, операційної та психологічної готовності до засвоєння пізнавальної задачі у навчанні фізики.

3. Апробація розробленої методики оперативного контролю показала її перевагу над традиційною. Відмічається зниження кількості студентів початкового та середнього рівня навчальних досягнень за рахунок підвищення кількості студентів, які досягли достатнього та вищого рівня навчальних досягнень.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результати теоретичного та експериментального дослідження підтверджують гіпотезу і дозволяють зробити такі загальні висновки:

На основі науково-теоретичного аналізу процесу навчання фізики виявлено, що в практиці навчальних закладів домінує зорієнтованість на фіксовані параметри умов навчання, що накладає свій відбиток на наслідки цього процесу: більшість студентів досягає середніх показників в оволодінні фізичними знаннями, що складає протиріччя з основним завданням особистісно-орієнтованого навчання, не дає можливості здійснити результативне навчання фізики.

Узагальнення сучасних методів здобуття якісної фізичної освіти дозволяють зробити висновок про доцільність управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів з метою коригування результатами їхньої діяльності та забезпечення первинного засвоєння навчального матеріалу на рівні еталонних вимог: ЗЗ - завчені знання, НС - наслідування, РГ - розуміння головного.

На основі сформованих концептуальних засад створено технологічні схеми управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації в оперативному та тематичному контролі з орієнтацію на еталонні вимірники якості знань (ЗЗ, НС, РГ, ПВЗ, УЗЗ, Н, П); виявлено основні діяльнісно-особистісні характеристики оперативного та тематичного контролю у навчанні фізики - формування на основі чіткої цілевизначеності здатності до передбачення та упередження кінцевого результату навчання, здійснення пошукової та творчої навчально-пізнавальної діяльності, формування якісно високого рівня навчальних досягнень.

Виявлено, що набуття особистістю результативних фізичних знань відбувається за умови формування здатності передбачення та упередження кінцевого результату навчально-пізнавальної діяльності з допомогою перевірки в оперативному контролі матеріальної, операційної та психологічної готовності до засвоєння навчального матеріалу.

У дисертації обґрунтовано технологію формування методичного забезпечення оперативного контролю психологічної готовності у навчанні фізики у вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації. Доведено, що психологічна готовність обумовлюється наступними еталонами нижчого рівня відповідно до превалюючого параметра засвоєння: усвідомленість - розуміння головного (РГ), пристрасність - наслідування (НС), стереотипність - завчені знання (ЗЗ).

Доведена необхідність об'єктивізації результатів оперативного контролю як важливої умови впливу на готовність студентів до перетворювальної діяльності у предметі пізнавальної задачі та на первинні здобутки у навчанні фізики.

Визначені методичні аспекти реалізації еталонних вимірників якості знань студентів у тематичному контролі. Доведено домінуючу роль освітньо-кваліфікаційної характеристики молодшого спеціаліста в призначенні еталонів вищого рівня - уміння застосовувати знання (УЗЗ), навичка (Н), переконання (П), які виступають засобами узагальнення та систематизації знань з фізики.

Доведено, що з переходом на пошуково-креативні технології навчання здійснення оперативного та тематичного контролю на основі еталонних вимірників якості знань створює надійні умови для досягнення передбачених в навчальній цільовій програмі результатів студентами вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації з різним рівнем підготовки, забезпечуючи результативне навчання фізики.

На підставі результатів педагогічного експерименту доведено, що за наслідками експерименту збільшилась кількість студентів, які досягли оптимального та вищого рівня навчальних досягнень (у середньому до експерименту 32,7%, за наслідками експерименту 60%), зменшилася кількість студентів з низьким рівнем та рівнем буденних фізичних знань (у середньому до експерименту 67,3%, за наслідками експерименту 40,6%); це дає підстави стверджувати, що поставлені завдання успішно розв'язані. Експериментальна перевірка основних положень дисертації повністю підтвердила висунуту нами гіпотезу.

Результати дослідження можуть бути використані під час написання підручників з фізики, підготовки посібників щодо проблеми контролю навчальних досягнень, методичних рекомендацій для забезпечення ефективного засвоєння основних положень пізнавальних задач курсу фізики.

Дослідження варто продовжити в таких напрямках:

вдосконалення створеної нами методики на основі інформаційних технологій здійснення контролю навчальних досягнень;

дослідження педагогічної ефективності запровадження еталонних вимог під час виконання лабораторних робіт;

дослідження проблеми управління пізнавальною діяльністю студентів на основі впровадження еталонних завдань у ході навчального фізичного експерименту;

дослідження можливості на основі цілеспрямованого управління діяльністю студентів здійснення самоосвіти.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Ніколаєв О. Активізація навчальної діяльності учнів в оперативному контролі // Фізика та астрономія в школі. - 2001. - №2. - С. 28-30.

2. Ніколаєв О. Оперативний контроль в умовах особистісно орієнтованого навчання фізики // Фізика та астрономія в школі. - 2003. - № 3. - С. 34-36.

3. Ніколаєв О.М. Впровадження еталонних вимог в тематичному контролі навчально-пізнавальної діяльності з фізики // Збірник наукових праць КПДПУ: Серія педагогічна: Модель середньої фізичної освіти в умовах переходу на 12-річний термін навчання. - Коломия: ВТП “ВІК”, 2001. - Вип.7. - С. 154-157.

4. Ніколаєв О.М. Еталонні вимірники якості знань як засіб результативного навчання в ході лабораторного практикуму з фізики // Збірник наукових праць КПДУ: Серія педагогічна: Методологічні принципи формування фізичних знань учнів і професійних якостей майбутніх учителів фізики та астрономії. - Кам'янець-Подільський: КПДУ, 2003. - Вип. 9. - С. 33-35.

5. Ніколаєв О.М. Забезпечення оперативного та тематичного контролю в умовах особистісно-орієнтованого навчання фізики // Збірник наукових праць КПДПУ: Серія педагогічна: - Кам'янець-Подільський: КПДПУ, 2002. - Вип. 8. - С. 71-76.

6. Ніколаєв О.М. Оперативний контроль матеріального забезпечення пізнавальної задачі / Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін: Збірник науково-методичних праць. Наукові записки РДГУ. - Рівне: РДГУ, 2002. - Випуск 3. - С. 70-73.

7. Ніколаєв О.М. Оперативний контроль первинного засвоєння знань з фізики в умовах роботи з малими групами учнів // Збірник наукових праць КПДПУ: Серія педагогічна: Дидактики природничо-математичних дисциплін та освітніх технологій. - Кам'янець-Подільський: КПДПУ, 1999. - Вип. 5. - С. 66-71.

8. Ніколаєв О.М. Операційна готовність як засіб активізації опорних знань студентів з фізики // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки: Збірник. - Чернігів: ЧДПУ. - 2002. - Випуск 13. - Т. 2. - С. 201-203.

9. Ніколаєв О.М. Формування готовності учня до засвоєння пізнавальної фізичної задачі // Збірник наукових праць КПДПУ: Серія педагогічна: Дидактики дисциплін природознавчо-математичної та технологічних освітніх галузей. - Кам'янець-Подільський: КПДПУ, 2000. - Вип. 6. - С. 172-175.

10. Атаманчук П.С., Николаев А.М. Целеопределенность познавательной деятельности в обучении физике // Преподавание физики в высшей школе. - 2001. - №21. - С. 10-15.

11. Атаманчук П.С., Ніколаєв О.М. Призначення та особливості оперативного контролю готовності студентів до засвоєння навчального матеріалу // Проблеми освіти. - 2001. - Вип. 24. - С. 159-166.

12. Атаманчук П.С., Ніколаєв О.М., Семерня О.М. Визначальні технологічні інновації в управлінні навчанням фізики // Збірник наукових праць. - Бердянськ: БДГУ, 2001. - С. 9-13.

13. Атаманчук П.С., Оленюк І.В., Ніколаєв О.М. Дидактичні основи прогнозування та управління фізичною освітою / Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ ім. М.П. Драгоманова. - К.: НПУ, 2003. - Випуск 53. - С. 3-17.

14. Ніколаєв О.М. Методичні особливості оперативного контролю готовності студентів до засвоєння навчального матеріалу / Наукові праці КПДУ: Збірник за підсумками наукової конференції викладачів та аспірантів, присвяченої 85-й річниці від дня створення університету: - Кам'янець-Подільський: КПДУ, 2003.

15. Ніколаєв О.М. Методичні особливості проектування еталонних вимірників якості знань в системі оперативного та тематичного контролю / Наукові праці КПДПУ: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів, присвяченої 85-й річниці Української національно-демократичної революції. - Кам'янець-Подільський: КПДПУ, 2002. - С. 37-39.

16. Ніколаєв О.М. Передумови об'єктивізації контролю у навчанні фізики на основі використання ПЕОМ / Збірник наукових праць КПДПУ: Серія фізико-математична: - Кам'янець-Подільський: КПДПУ, 1998. - Вип. 4. - С. 44-47.

17. Ніколаєв О.М. Тестова підтримка системи оперативного контролю під час вивчення нових знань з фізики / Проблеми методики викладання фізики на сучасному етапі. - 36ірник статей. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. - С. 59-61.

18. Атаманчук П.С., Ніколаєв О.М., Семерня О.М. Задачний підхід у реформуванні фізичної освіти / Засоби реалізації сучасних технологій навчання. - Серія: педагогічні науки: наукові записки. Вип. 34. - Кіровоград: КДПУ ім. В.Винниченка. - 2001. - С. 9-11.

19. Атаманчук П.С., Ніколаєв О.М., Семерня О.М. Методичні та технологічні особливості впровадження еталонних вимірників якості знань в навчанні фізики / Збірник наукових праць. - Кривий Ріг: КДПУ, 2001.

АНОТАЦІЯ

Ніколаєв О.М. Методичне забезпечення оперативного та тематичного контролю в умовах особистісно-орієнтованого навчання фізики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук із спеціальності 13.00.02 - теорія та методика навчання фізики. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. - Київ, 2004.

Дисертація присвячена теоретико-методологічному обґрунтуванню і практичному втіленню оперативного та тематичного контролю у навчанні фізики на основі еталонних вимог. Встановлено, що в умовах переходу до пошуково-творчих схем засвоєння пізнавальних задач впровадження еталонів контролю є однією із передумов результативного навчання. Розроблено технологічні схеми, обґрунтовано методику здійснення оперативного та тематичного контролю, доведено продуктивність їх впровадження в навчально-виховний процес. Визначено завдання оперативного контролю - досягнення нижчого рівня засвоєння пізнавальної задачі. Створені на цій підставі та підтверджені практично методичні вказівки для здійснення оперативного та тематичного контролю у навчанні фізики з опорою на еталонні вимоги.

Ключові слова: навчання фізики, оперативний контроль, операційна готовність, психологічна готовність, еталон, параметр, пізнавальна задача, цільова програма, коригування, управління.

АННОТАЦИЯ

Николаев А.М. Методическое обеспечение оперативного и тематического контроля в условиях личностно-ориентированного обучения физики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения физики. - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. - Киев, 2004.

Диссертация посвящена теоретико-методологическому обоснованию и практического воплощению оперативного и тематического контроля в обучении физике на основе эталонных требований управлению учебно-познавательной деятельностью студентов в обучении физике. Установлено, что в условиях перехода к поисково-креативным технологиям обучения одним из эффективных средств решения этой проблемы есть внедрение оперативного и тематического контроля знаний студентов. В результате системно-структурного анализа процесса обучения физике выделено его системно-образующее звено - познавательную задачу, уровни ее усвоения - низший, оптимальный, высший, параметры усвоения - осознанность, пристрастность, стереотипность, эталоны контроля относительно избранного параметра усвоения: пристрастность - низший уровень - подражание, оптимальный - полное владение знаниями, высший - убеждение; осознанность - низший уровень - понимание главного, оптимальный - полное владение знаниями, высший - умение применять знания; стереотипность - низший уровень - заучивание, оптимальный - полное владение знаниями, высший - навыки. Обоснована методика осуществления оперативного и тематического контроля на основе эталонных измерителей качества знаний студентов. Разработанные технологические схемы осуществления оперативного и тематического контроля: оперативный контроль проводится с ориентацией на низший уровень усвоения познавательной задачи, тематический - на оптимальный и высший. Обоснована структурная схема оперативного контроля, который включает в себя материальное обеспечение, операционную и психологическую готовность к усвоению познавательных задач, разработана и апробирована технология осуществления необходимых корригирующих процедур. Выделено главное назначение оперативного контроля - готовность к осуществлению преобразующих действий в предмете познавательной задачи определяется операционной и психологической готовностью. Доказано, что операционная готовность определяется будничными физическими знаниями и операциями, которые составляют опорную основу деятельности на занятии, психологическая готовность состоит в способности студента упреждать конечный результат обучения и соответственно действовать. Охарактеризованы признаки достижения нижнего уровня учебных достижений: ЗЗ (заученные знания) - студент механически отображает смысл познавательной задачи в объеме и структуре ее усвоения (репродуктивное отображение); П (подражание) - студент копирует главные моторные и умственные действия, которые связаны с усвоением познавательной задачи, под влиянием внешних и внутренних предпосылок; (ПГ) понимание главного - студент осознанно отображает главный смысл в постановке и решении познавательной задачи (первичный эффект в контексте целесообразной деятельности). Создана методика выбора заданий для осуществления тематического контроля на основе использования эталонных заданий. Разработан-ные методические указания для осуществления оперативного контроля операционной готовности и психологической готовности студентов к усвоению познавательных задач курса физики высших учебных заведений 1-2 уровня аккредитации и 10-11 классов средних школ и методика их выполнения подтверждены практикой. Доказано, что достижение низшего уровня усвоения познавательной задачи в ходе осуществления оперативного контроля есть одной из важных пред-посылок усвоения следующих познавательных задач. Проанализирована методика формирования заданий для оперативного контроля в зависимости от квалификации будущего специалиста.