Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

ЖОВТОНІЖКО Ірина Миколаївна

УДК 378:5]:124.5

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІННО-ЦІННІСНИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент

Ткачова Наталія Олександрівна,

Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна,

доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Гребенюк Георгій Євгенович,

Республіканський вищий навчальний заклад “Кримський гуманітарний університет”, м. Ялта,

завідувач кафедри образотворчого мистецтва і дизайну;

кандидат педагогічних наук, доцент

Бутенко Людмила Леонідівна,

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри педагогіки.

Захист відбудеться “9” квітня 2008 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В).

Автореферат розісланий “6” березня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Штефан Л.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Реформування системи професійної підготовки молоді орієнтує вищі навчальні заклади на підготовку компетентних фахівців, якості яких відповідають вимогам європейського ринку праці. Такі фахівці мають володіти міцними і глибокими професійними знаннями, усвідомлювати наслідки своєї діяльності. За складних умов демократичного реформування сучасного суспільства перед кожним його членом постає важлива проблема самостійного вибору з альтернативно можливих варіантів конкретних знань, поглядів, уявлень, переконань, установок, що відповідають унікальному внутрішньому світу людини. Науковці підкреслюють, що цей вибір значною мірою зумовлюється індивідуальними оцінно-ціннісними знаннями особистості.

На необхідності засвоєння знань такого виду як основи для формування особистості студента на засадах загальнолюдських, загальноєвропейських і національних цінностей у контексті здійснення процесу професійної підготовки молоді у вищих навчальних закладах (ВНЗ) наголошується також у Національній доктрині розвитку освіти, Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту” та інших державних документах.

Окремі аспекти проблеми формування оцінно-ціннісних знань молоді у процесі освіти були і є предметом глибоких теоретичних досліджень у філософії, психології, педагогіці та інших наукових галузях. Так, теоретико-методологічні основи ціннісної проблематики в царині освіти розкрито в наукових наробках І. Беха, Л. Бутенко, Т. Бутківської, В. Галузинського, М. Євтуха, І. Зязюна, С. Клепка, І. Лернера, В. Сухомлинського, Ю. Шрейдера та інших учених. Питання ціннісного наповнення змісту освітнього процесу в сучасних вищих навчальних закладах висвітлено в наукових працях В. Андрущенка, І. Артюхової, Г. Ачкасової, М. Кагана, Х. Лейсі, Н. Ткачової та інших дослідників. Різні аспекти визначення ефективних педагогічних шляхів трансляції молодим людям загальнолюдських цінностей розглядали педагоги-класики А. Дис-тервег, Я. Коменський, К. Ушинський та сучасні науковці В. Гриньова, В. Лозова, Л. Панченко, О. Сухомлинська, Г. Троцко, О. Тягло та інші.

Особливості підготовки фахівців у сучасних умовах досліджували В. Андрущенко, М. Васильєва, Г. Гребенюк, В. Євдокимов, В. Кремень, О. Пєхота, І. Прокопенко, Л. Столяренко та інші. Питанням організації процесу професійної підготовки молоді під час вивчення дисциплін природничо-математичного циклу присвячені праці А. Горєлова, В. Ільченко, О. Ільченка, Л. Липової, Л. Рибалко, М. Сидорович, В. Симонова, О. Цуруль, Н. Чайченко, М. Юрченко та інших науковців.

Високо оцінюючи значущість указаних досліджень, зауважимо, що проблема формування системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін не була предметом спеціального дослідження. Однак аналіз наукових праць, державних документів у галузі освіти, публікацій та інших матеріалів, а також реального стану професійної підготовки студентів ВНЗ свідчать про те, що загострилася суперечність між вимогами суспільства до підготовки фахівців на високому рівні, зокрема стану сформованості в них оцінно-ціннісних знань і необхідністю розробки ефективних засобів їх формування на практиці, з одного боку, та недостатнім рівнем сформованості оцінно-ціннісних знань студентів і відсутністю методики їх формування, з іншого.

Отже, актуальність проблеми, необхідність розв'язання визначеної суперечності на теоретичному і практичному рівнях, а також відсутність фундаментальних досліджень зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування системи оцінно-ціннісних знань студентів вищих навчальних закладів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, яка працює над проблемою “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах” (РК № 1-20019U004104). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 5 від 23 грудня 2004 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 22 лютого 2005 р.).

Мета дослідження полягає в розробленні, науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці технології формування системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що ефективне формування системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін забезпечується розробленням і впровадженням науково-обґрунтованої технології, що передбачає:

– проведення зі студентами попередньої роботи, спрямованої на усвідомлення ними сутності оцінно-ціннісних знань, висвітлення змісту системи оцінно-ціннісних знань і формування мотивації щодо постійного підвищення їхнього рівня;

– організацію безпосереднього формування системи оцінно-ціннісних знань студентів шляхом використання адекватних методів і форм навчальної діяльності;

– здійснення моніторингу стану сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів та забезпечення необхідної корекції.

Мета й гіпотеза дослідження зумовили необхідність розв'язання таких завдань:

1. Проаналізувати стан наукової розробки досліджуваної проблеми у філософських та психолого-педагогічних працях з метою уточнення сутності поняття “оцінно-ціннісні знання”, теоретично обґрунтувати систему оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ.

2. Розробити, науково обґрунтувати й експериментально перевірити технологію формування системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ у процесі вивчення ними природничо-математичних дисциплін.

3. Уточнити критерії, показники для визначення рівнів сформованості системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців.

4. Підготувати методичні рекомендації з питань формування системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін.

Об'єкт дослідження ? процес професійної підготовки студентів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - технологія формування системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ на заняттях із природничо-математичних дисциплін.

Методологічною й теоретичною основами дослідження є загальнонаукові положення теорії пізнання, принцип діалектичної єдності теорії та практики, системний підхід до аналізу педагогічних явищ і процесів, філософська теорія цінностей, психологічна концепція оцінної діяльності у структурі особистісної та професійної діяльності, ідеї щодо всебічного розвитку особистості, наукові положення про домінуючу роль навчання у процесі професійної підготовки майбутніх спеціалістів.

У визначенні теоретичних основ дослідження провідними були: теоретико-культурологічні аспекти філософії освіти (Р. Акімов, В. Андрущенко, А. Бойко, Л. Бутенко, С. Дорогань, І. Сіземська, О. Тягло та інші); концептуальні положення про розвиток вищої освіти в Україні (А. Алексюк, В. Андрущенко, В. Галузинський, Г. Гребенюк, М. Євтух, І. Зязюн, В. Кремень, О. Сухомлинська та інші); наукові теорії про особливості освітнього процесу у ВНЗ (Б. Ананьєв, В. Євдокимов, Б. Єсипов, В. Ледньов, В. Лозова, А. Маркова, О. Пєхота, І. Прокопенко, Г. Троцко та інші); філософсько-психологічні аспекти оцінної діяльності та ціннісного наповнення змісту природничо-математичних дисциплін (В. Жернов, Л. Зоріна, В. Ільченко, О. Ільченко, Д. Колесов, В. Сєріков та інші), теоретико-педагогічні основи цінностей в освіті (С. Анісімов, М. Каган, В. Нерсесянц, Л. Панченко, Н. Ткачова, Ю. Шрейдер та інші); сутність і можливості формування знань молодих людей (В. Гінецинський, Г. Гребенюк, І. Зимня, Л. Зоріна, В. Краєвський, І. Лернер, М. Скаткін, А. Хуторський, Г. Щукіна та інші); наукові праці з питань упровадження активних форм і методів навчання (Б. Гершунський, В. Давидов, Є. Кабанова-Меллер, Л. Ланда, І. Лернер, В. Оконь, І. Підласий, М. Скаткін, І. Харламов, А. Хуторський та інші).

Методи дослідження. Для розв'язання визначених завдань і перевірки гіпотези використовувався комплекс таких методів дослідження, як: теоретичні ? вивчення та аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з метою визначення стану розробленості та теоретичного обґрунтування проблеми дослідження; аналіз, синтез, класифікація, систематизація, узагальнення для визначення понятійного апарату дослідження, формулювання його концептуальних положень і висновків; емпіричні ? педагогічний експеримент з метою перевірки висунутої гіпотези; діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, бесіди, тестування, вивчення письмових робіт), обсерваційні (спостереження, самоспостереження, самооцінювання) для виявлення стану сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ; методи математичної статистики ? для статистичної обробки результатів педагогічного експерименту.

Експериментальною базою дослідження були Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна та Національний фармацевтичний університет (м. Харків). Різними видами дослідницької роботи було охоплено 1672 студенти та 53 викладачі.

Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:

– уперше розроблено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено технологію формування системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін (проведення зі студентами попередньої роботи, спрямованої на усвідомлення ними сутності оцінно-ціннісних знань, висвітлення змісту системи оцінно-ціннісних знань і формування мотивації щодо постійного підвищення їхнього рівня; організація безпосереднього формування системи оцінно-ціннісних знань студентів шляхом використання адекватних методів і форм навчальної діяльності; здійснення моніторингу стану сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів та забезпечення необхідної корекції);

– уточнено компоненти системи оцінно-ціннісних знань (групи оцінно-ціннісних знань, що є основою для формування адекватного ставлення студента до навколишнього світу, до діяльності, до інших людей, до себе), критерії сформованості системи знань оцінно-ціннісного характеру (мотиваційний, когнітивний, особистісно-діяльнісний) та відповідні їм показники;

– подальшого розвитку набуло поняття “оцінно-ціннісні знання”, у якому відображається власне оцінне ставлення суб'єкта до навколишнього світу з урахуванням його індивідуальних ціннісних пріоритетів.

Практична значущість проведеного дослідження полягає в розробці та впровадженні технології формування системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін, а також підготовці методичних рекомендацій, у яких визначено систему оцінно-ціннісних знань, схарактеризовано навчальні методи її формування, а також представлено комплекс завдань і вправ з навчальних предметів природничо-математичного циклу стосовно проблеми дослідження.

Основні результати дослідження впроваджено у процес професійної підготовки студентів хімічного та біологічного факультетів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (довідка № 0301-085 від 21 квітня 2006 р.), студентів фармацевтичного факультету та факультету промислової фармації Національного фармацевтичного університету (м. Харків) (довід- ка № 1962/35 від 22 травня 2006 р.).

Розроблені та апробовані науково-методичні матеріали з дисциплін природничо-математичного циклу можуть бути використані науково-педагогічними працівниками, які забезпечують підготовку студентів вищих навчальних закладів до майбутньої професійної діяльності, та студентами з метою формування й удосконалення власної системи оцінно-ціннісних знань. Основні положення й результати експериментальної роботи можуть бути використані під час проведення аудиторних і позааудиторних занять зі студентами, а також у розробленні навчальних програм, створенні навчальних посібників, лекційних курсів із дисциплін природничо-математичного циклу, у процесі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено теоретичною та методологічною обґрунтованістю вихідних положень, відповідністю застосованого комплексу методів дослідження поставленим меті й завданням, дотриманням вимог щодо організації і проведення педагогічного експерименту, застосуванням всебічного кількісного та якісного аналізу досліджуваних даних, репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи, упровадженням результатів дослідження у практику ВНЗ.

Особистий внесок дисертанта у працях, написаних у співавторстві, полягає в уточненні сутності оцінно-ціннісних знань, компонентів системи цих знань та технології її створення, визначенні можливостей формування вказаних знань на заняттях із дисциплін природничо-математичного циклу, а також у науковій обробці отриманих результатів.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися на Міжнародних, Всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, а саме: “Сучасні проблеми науки та освіти” (Ялта, 2003); “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (Харків, 2003); “Актуальні проблеми безперервної освіти” (Харків, 2003); “Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2003); “Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю” (Київ ? Кіровоград ? Павлиш, 2003); “Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища” (Полтава, 2004); “Наука і освіта `2005” (Дніпропетровськ, 2005); “Внесок молодих учених у розвиток науки регіону” (Луганськ, 2005); “Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі” (Харків, 2006, 2007).

Основні результати й висновки виконаної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, кафедр біохімічного профілю Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, кафедри фізики та кафедри педагогіки і психології Національного фармацевтичного університету (м. Харків).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 20 наукових праць (із них 13 одноосібних) загальним обсягом 10,32 друк. арк., зокрема 8 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 статті ? в інших виданнях, 8 статей ? у матеріалах конференцій, 2 ? навчально-методичні праці.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (349 найменувань, із них 12 - іноземними мовами), 10 додатків на 62 сторінках. Загальний обсяг роботи - 255 сторінок (обсяг основного тексту ? 161 сторінка). Робота містить 10 таблиць, 7 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні й теоретичні основи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про експериментальну базу, апробацію та впровадження результатів дослідження, а також обґрунтовано їхню вірогідність.

У першому розділі ? “Теоретичні питання формування системи оцінно-ціннісних знань студентів вищих навчальних закладів” ? на основі вивчення філософських та психолого-педагогічних праць уточнено сутність поняття “оцінно-ціннісні знання”, теоретично обґрунтовано систему оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ і технологію її формування у процесі вивчення ними природничо-математичних дисциплін.

Для визначення дефініції “знання” як компонента змісту освіти проаналізовано значну кількість філософських, психологічних і педагогічних праць (В. Андрущенко, Б. Єсипов, В. Краєвський, І. Лернер, М. Скаткін, І. Харламов, Г. Щукіна та інші). Розкрито взаємозв'язок між поняттям “оцінно-ціннісні знання” та науковими термінами, з якими в контексті нашого дослідження це поняття тісно пов'язане, а саме: “зміст освіти”, “знання“, “наукові знання”, “оцінка”, “цінність”, “ціннісні орієнтації”, “науковий світогляд” та ін., що дозволило більш чітко з'ясувати сутність поняття “оцінно-ціннісні знання” та специфіку їх формування у студентів ВНЗ.

Аналіз різних наукових позицій дозволив зробити висновок про те, що знання як результат процесу пізнання дійсності, що відображає її у свідомості людини у вигляді уявлень, понять, суджень, гіпотез, теорій, концепцій, принципів, законів, закономірностей тощо, перетворюючись у суб'єктивне надбання особи, розширюючи досвід, стають передумовою її подальшого зростання як особистості. У цьому процесі попередньо засвоєні знання відіграють роль своєрідних “сходинок”, що дозволяють людині “підніматися” до засвоєння нової інформації, встановлення нових взаємозв'язків, формулювання нових суджень. Отже, знання є обов'язковим компонентом будь-якого пізнавального процесу молоді.

На основі аналізу наукових праць відомих дидактів (Л. Зоріної, В. Краєвського, І. Лернера, В. Оконя) і фахівців із проблеми впровадження аксіологічного підходу у процес професійної підготовки молоді (М. Васильєвої, В. Гриньової, В. Сластьоніна, Н. Ткачової та інших) ми уточнили, що оцінно-ціннісні знання ? це окремий вид знань, у яких відображається власне оцінне ставлення суб'єкта до навколишнього світу на основі його індивідуальних ціннісних пріоритетів. З одного боку, вони є результатом пізнання об'єктів існуючої реальності, тобто об'єктивно існуючого світу, а, з іншого, ? їхньої суб'єктивної оцінки, власного інтерпретування, що дозволяє молодій людині адекватно реагувати на події навколишнього світу відповідно до власних інтересів, мотивів, переконань та ціннісних пріоритетів.

У роботі доведено, що оцінно-ціннісні знання забезпечують формування у студентів цілісної світоглядної картини існуючої реальності тільки в тому випадку, коли вони становлять єдину систему. Так, перший компонент системи - це оцінно-ціннісні знання, що є основою для формування адекватного ставлення особистості до навколишнього світу. Результат засвоєння цих знань передбачає усвідомлення нею того, що кожна людина безперечно є найвищою цінністю, а також розуміє сутність провідних загальнолюдських цінностей (життя, людина, природа, суспільство та ін.), у яких відображені гуманістичні пріоритети подальшого розвитку людства.

Розкрито, що другий компонент системи ? це оцінно-ціннісні знання, котрі є підґрунтям для формування адекватного ставлення молодої людини до діяльності. До цієї групи знань належать також знання, результатом засвоєння яких є усвідомлення молоддю значущості головних людських якостей і властивостей, необхідних для ефективної праці, а також розуміння ролі праці в житті, реальних перспектив її розвитку в умовах ринкових відносин, здатність швидко адаптуватися до нових умов праці, виявлення позитивної установки щодо трудової діяльності.

Третім компонентом запропонованої системи є оцінно-ціннісні знання, що забезпечують формування адекватного ставлення студента до інших людей. Результат засвоєння таких знань передбачає засвоєння норм і правил співіснування в нинішньому суспільстві, усвідомлення сутності особистісних якостей, що дозволяють успішно взаємодіяти з іншими людьми в межах соціуму.

Четвертим компонентом системи є оцінно-ціннісні знання, що складають основу для формування адекватного ставлення молодої людини до самої себе. До цієї групи знань належать знання, результатом засвоєння яких є здійснення адекватного аналізу власних якостей, результатів діяльності, самостійного осмислення й самооцінювання результатів власної навчальної праці, усвідомлення необхідності постійного самовдосконалення, готовність відстоювати свою позицію, усвідомлення відповідальності за стан свого здоров'я, дотримання норм здорового способу життя тощо.

Під час формування системи оцінно-ціннісних знань студентів ураховано ідеї науковців (Б. Ананьєва, І. Зимньої, Л. Столяренко та інших) щодо специфіки студентства як своєрідної соціальної групи. Встановлено, що саме цей вік визначається як центральний період становлення характеру та інтелекту людини.

З урахуванням думок фахівців (Д. Вількєєва, В. Лозової, Т. Шамової, Г. Щукіної та інших) щодо проблем формування пізнавального інтересу суб'єктів навчання нами було також виокремлено поняття оцінно-ціннісного інтересу, що спрямовує особистість на шлях пізнання й оцінки предметів, явищ, подій навколишнього світу, крізь призму певних цінностей, формування на цій основі індивідуальної системи оцінно-ціннісних знань.

Із наукових праць М. Гриньової, В. Ільченко, О. Ільченка, В. Сєрікова та інших учених також з'ясовано, що важливе місце у формуванні системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців посідають природничо-математичні дисципліни, вивчення яких спрямовано на формування їх уявлень про Всесвіт, емоційно-ціннісне ставлення до існуючої реальності, умінь ефективно взаємодіяти з навколишнім світом і здійснення професійної діяльності в ньому. Тому ці дисципліни мають значні потенційні ресурси для формування у студентів різних спеціальностей оцінно-ціннісних знань як цілісної системи.

Для створення системи оцінно-ціннісних знань студентів нами було розроблено та науково обґрунтовано технологію її формування під час вивчення майбутніми фахівцями природничо-математичних дисциплін.

З урахуванням поглядів науковців (А. Маркової, М. Махмутова, В. Оконя, Д. Райгородського, В. Сєрікова, І. Харламова, Х. Хекхаузена, Р. Хона, А. Хуторського та інших) визначено, що зазначена технологія передбачає: проведення підготовчої роботи з формування у студентів мотивації щодо усвідомлення сутності оцінно-ціннісних знань, висвітлення змісту системи оцінно-ціннісних знань та відчуття потреби в її засвоєнні, а також створення доброзичливого психологічного мікроклімату як необхідної передумови успішного процесу професійної підготовки майбутніх фахівців; організацію безпосереднього формування системи оцінно-ціннісних знань студентів, необхідності в отриманні цих знань, а також організацію активної діяльності щодо їх опанування; здійснення моніторингу стану сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів, проведення відповідної педагогічної роботи з коригування неадекватних та закріплення адекватних оцінно-ціннісних знань, а також спрямування майбутніх фахівців на втілення сформованої системи оцінно-ціннісних знань в їхньому майбутньому професійному житті.

Отже, визначення сутності системи оцінно-ціннісних знань, розроблення та наукове обґрунтування технології щодо успішного її формування у майбутніх фахівців під час вивчення природничо-математичних дисциплін створили передумови для впровадження цієї технології у практику вищої школи.

У другому розділі ? “Експериментальна робота з реалізації технології формування системи оцінно-ціннісних знань студентів вищих навчальних закладів” ? розкрито загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, висвітлено організацію експериментальної роботи щодо впровадження розробленої технології формування системи оцінно-ціннісних знань студентів під час вивчення природничо-математичних дисциплін у навчальний процес ВНЗ та проаналізовано її ефективність.

Нами було проведено пілотажний експеримент щодо дослідження стану сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів, а також ставлення молоді до формування такого типу знань. Так, було з'ясовано, що 64 % студентів не усвідомлюють сутності оцінно-ціннісних знань, а 71 % - не вважають за необхідне формування їх у молоді. Тільки 7 % студентів переконані в тому, що система оцінно-ціннісних знань є світоглядною основою у професійній підготовці майбутніх фахівців. Тому таку систему необхідно цілеспрямовано формувати у процесі її здійснення. Виявилося, що основними джерелами мотивації під час професійної підготовки студентів у ВНЗ є: бажання оволодіти обраною спеціальністю, стати висококваліфікованим фахівцем (64 %); підвищення матеріального добробуту, що планується студентом після закінчення навчального закладу (56 %); захоплення самим процесом навчання завдяки цікавому викладанню навчального матеріалу педагогами (35 %). Лише 16 % майбутніх фахівців звернули увагу на професійну відповідальність за наслідки своєї діяльності перед іншими людьми, що передбачає необхідність формування високого рівня професійної компетентності і, зокрема, оцінно-ціннісних знань.

Отже, вивчення й аналіз отриманих результатів свідчать про те, що стан сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів, а також мотивації з цього питання залишається незадовільним. Нами було зроблено припущення, що впровадження розробленої технології дозволяє змінити ситуацію на краще.

Спираючись на ідеї Н. Бордовської, В. Загвязинського, Л. Зоріної, В. Краєвського, О. Леонтьєва, І. Лернера, В. Лозової, А. Маркової, Д. Райгородського, А. Реана, В. Семиченко, Г. Щукіної та інших, у дисертації були уточнені критерії й показники, що дозволили визначити ефективність розробленої нами технології з формування системи оцінно-ціннісних знань у процесі вивчення майбутніми фахівцями природничо-математичних дисциплін.

Першим із них був мотиваційний критерій, завдяки якому відбувалася діагностика стану мотивації, потреби та зацікавленості студентів щодо засвоєння системи оцінно-ціннісних знань. Для вивчення цього стану було використано спостереження, бесіди, анкетування та ін., а також методику В. Семиченко, модифіковану відповідно до нашого дослідження.

Другим було обрано когнітивний критерій, за допомогою якого незалежними експертами та самими студентами проводилася оцінка змін у стані сформованості системи оцінно-ціннісних знань за такими показниками: системність, адекватність, гнучкість, самостійність, дієвість.

Оскільки оцінно-ціннісні знання є світоглядною основою для формування адекватного ставлення людини до різних аспектів життєдіяльності, то третім критерієм було визначено особистісно-діяльнісний. Він дозволяв прослідкувати зміни в системі ставлень людини до навколишнього світу, до діяльності, до інших людей, до себе та втіленні набутої системи оцінно-ціннісних знань у практичну діяльність. Для діагностики використовувалися такі методи: спостереження, анкетування, метод незалежних експертів та ін. Було також використано спеціальну методику, яка є модифікацією оцінної шкали В. Семиченко. Застосування цієї методики для самооцінювання студентами власних ставлень до вказаних вище сфер життєдіяльності дозволило прослідкувати зміни у їх ставленнях, зумовлених засвоєнням системи оцінно-ціннісних знань.

Для проведення педагогічного експерименту з формування системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців було відібрано експериментальні групи (Е) загальною кількістю 854 студенти і контрольні групи (К) з 818 студентів, рівні сформованості оцінно-ціннісних знань яких за уточненими критеріями та показниками суттєво не відрізнялися.

В експериментальних групах, на відміну від контрольних, була організована цілеспрямована робота з формування системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін за певними етапами.

Метою першого етапу було проведення підготовчої роботи зі студентами щодо формування системи оцінно-ціннісних знань. Ця робота насамперед спрямовувалася на забезпечення усвідомлення майбутніми фахівцями сутності оцінно-ціннісних знань, розкриття змісту системи та кожного з її компонентів, виявлення необхідності засвоєння такого виду знань. Для цього нами широко використовувалися бесіди, анкетування, тестування, дискусії, диспути, тренінги, методика “незакінчених речень”, есе, міні-конференції тощо. Наприклад, студентам було запропоновано написати есе на тему “Роль оцінно-ціннісних знань у житті кожної людини”, після чого проходило обговорення написаних праць в аспекті пріоритету загальнолюдських цінностей.

Підвищення позитивної мотивації щодо засвоєння системи оцінно-ціннісних знань студентів забезпечувалось через: вивчення індивідуальних потреб, інтересів, прагнень студентів щодо організації та здійснення процесу професійної підготовки молоді; цілеспрямоване висвітлення на заняттях із природничо-математичних дисциплін значущості системи оцінно-ціннісних знань і сутності кожного з її компонентів, розкриття їхньої ролі в житті сучасної людини; організацію доброзичливих стосунків між усіма учасниками процесу професійної підготовки молодих людей, що сприяло вільному висловленню студентами власних думок із різних актуальних питань; використання різноманітних методів і форм навчання (бесід, дидактичних ігор, дискусій, метод мозкової атаки тощо), які сприяли підвищенню активності та зацікавленості майбутніх фахівців.

На другому етапі реалізації визначеної технології відбувалося безпосереднє формування системи оцінно-ціннісних знань студентів, закріплення їхньої позитивної мотивації та підвищення рівня оцінно-ціннісного інтересу щодо засвоєння зазначеної системи. Ми здійснили аналіз навчальних програм із природничо-математичних дисциплін (математика, фізика, хімія, біологія, інформатика) з метою визначення тих тем із навчального плану, вивчення яких найбільше сприє ефективному формуванню системи оцінно-ціннісних знань молоді. У процесі здійснення професійної підготовки майбутніх фахівців значну увагу було приділено проведенню різнопланових лекцій проблемного характеру, лекцій-дискусій, лекцій-диспутів тощо, в ході яких, зокрема, розв'язувалися і завдання оцінно-ціннісного характеру.

Так, наприклад, формування системи оцінно-ціннісних знань студентів здійснювалося під час обговорення на лекціях із фізики питань забезпечення безпеки під час використання атомної енергії, із біології - проблеми генної інженерії та клонування, із хімії - використання хімічних добрив для сільськогосподарських рослин та екологічні наслідки такого використання, із математики й інформатики - попередження негативних наслідків застосування сучасних комп'ютерних технологій тощо.

У процесі формування системи оцінно-ціннісних знань студентів під час організації семінарських і практичних занять значна увага викладачів приділялася проведенню розгорнутих бесід, використанню різноманітних навчальних ігор (“Брейнринг”, “Що? Де? Коли?”, “Фізична карусель”, “Математична баталія”, “Інтелектуальний бій” тощо), завдань розвивального характеру (з неповною чи занадто великою кількістю даних, із неправильними числами та ін.), що спонукало молодих людей чітко визначати свою позицію щодо розв'язання поставлених питань з орієнтацією на загальнолюдські цінності, усвідомлювати відповідальність за наслідки своїх рішень, дій у ситуаціях альтернативного вибору. Зокрема покращенню стану сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів сприяло розв'язання ними на практичних заняттях різних видів завдань, а саме: завдань, тексти яких пов'язані з майбутньою професійною діяльністю студентів; завдань, що ґрунтуються на змісті казок, легенд, художніх творів; завдань із логічного мислення; завдань із побутової тематики.

Для зміцнення, поглиблення системи оцінно-ціннісних знань студентів проводилися конференції, екскурсії, олімпіади з відповідних тем. Системне формування оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців на заняттях усіх типів забезпечувалося також через установлення, розкриття міжпредметних зв'язків.

На третьому етапі впровадження розробленої технології організовувався моніторинг стану сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів, за необхідності забезпечувалася корекція неадекватних оцінно-ціннісних знань, здійснювався контроль за рівнем сформованості системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців, що реалізовувався через застосовування таких методів і форм діагностики, як: спостереження, бесіди, тестування, анкетування; аналіз результатів письмових робіт, розв'язаних задач, виконаних вправ; експертні оцінки та ін.

У технології щодо формування системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ під час вивчення природничо-математичних дисциплін використовувалися й нетрадиційні форми контролю (кросворди, вікторини, конкурси, виконання конструктивних та інших задач) як засіб спонукання студентів до самооцінювання стану сформованості власної системи знань оцінно-ціннісного характеру.

Під час узагальнення отриманих даних експериментальної роботи було визначено три рівні сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів: репродуктивний, продуктивний і творчий. Так, студенти, система оцінно-ціннісних знань яких була сформована на репродуктивному рівні, уміли правильно оновити інформацію оцінно-ціннісного характеру, відтворити на її основі певні дії, але в них бракувало прагнення до формулювання самостійних оцінок ціннісного характеру, вони не проявляли вираженого оцінно-ціннісного інтересу та позитивної мотивації щодо засвоєння системи оцінно-ціннісних знань та часто виявляли неадекватне ставлення до всіх сфер життєдіяльності.

Молоді люди, система оцінно-ціннісних знань яких була сформована на продуктивному рівні, були здатними правильно застосовувати систему знань оцінно-ціннісного характеру, діючи тільки за зразком, в аналогічних чи трохи змінених ситуаціях, вони прагнули здебільшого самостійно оцінювати чинники, події, вчинки людей в аспекті гуманістичних цінностей і діяти відповідно до цієї оцінки, середньою мірою проявляли оцінно-ціннісний інтерес та позитивну мотивацію щодо засвоєння оцінно-ціннісних знань як цілісної системи, частіше виявляли адекватне ставлення до всіх сфер життєдіяльності.

Майбутні фахівці, система оцінно-ціннісних знань яких була сформована на творчому рівні, уміли правильно і всебічно оцінювати кожну ситуацію, зокрема й нестандартну, крізь призму гуманістичних цінностей, знаходити оптимальний варіант її розв'язання, проявляли високою мірою оцінно-ціннісний інтерес та позитивну мотивацію щодо засвоєння системи оцінно-ціннісних знань, майже завжди виявляли адекватне ставлення до всіх сфер життєдіяльності.

Отримані результати констатувального та контрольного етапів педагогічного експерименту представлено на рис. 1.

Рис. 1. Дані про рівні сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ на констатувальному та контрольному етапах експерименту

Аналіз даних педагогічного експерименту показав, що кількість студентів, стан сформованості системи оцінно-ціннісних знань яких перебуває на творчому рівні, в експериментальних групах підвищилася на 32 %, а в контрольних - лише на 8 %. Навпаки, кількість студентів, у яких стан сформованості системи оцінно-ціннісних знань перебуває на репродуктивному рівні, в експериментальних групах зменшилася на 24 % в той час, як у контрольних - на 7 %.

Як свідчать отримані дані, описана технологія позитивно вплинула на розвиток системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців, установлення студентами більш адекватного самооцінювання її сформованості, виявлення позитивної мотивації з цього питання, а також на підвищення рівня оцінно-ціннісного інтересу молоді. Достовірність результатів експериментальної роботи доведена засобами математичної статистики за допомогою розрахування критерію Пірсона.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми формування системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ, що виявляється в розробленні, науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці технології формування системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін.

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань:

1. На основі системного аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури з'ясовано, що в сучасних умовах прискореної зміни інформації про навколишній світ особливо значуще місце в системі знань людини посідають знання оцінно-ціннісного характеру. Тому формування системи оцінно-ціннісних знань є важливим завданням професійної підготовки майбутніх фахівців.

У роботі уточнено, що оцінно-ціннісні знання ? це знання, у яких відображається власне оцінне ставлення суб'єкта до навколишнього світу на основі його індивідуальних ціннісних пріоритетів. Вони є результатом, з одного боку, пізнання об'єктів існуючої реальності, тобто об'єктивно існуючого світу, а, з іншого, ? їхньої суб'єктивної оцінки, власного інтерпретування індивіда, що дозволяє молодій людині адекватно реагувати на події навколишнього світу відповідно до власних інтересів, мотивів, переконань та ціннісних пріоритетів.

2. Під час проведення експериментальної роботи доведено, що оцінно-ціннісні знання забезпечують формування у студентів цілісної світоглядної картини існуючої реальності тільки в тому випадку, коли вони складають єдину систему. Обґрунтовано, що система містить компоненти ? групи оцінно-ціннісних знань, котрі забезпечують формування адекватного ставлення особистості до навколишнього світу, до діяльності, до інших людей та до себе на основі гуманістичних цінностей.

3. У дисертації доведено, що заняття з природничо-математичних дисциплін мають значні потенційні ресурси для формування системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців різних профілів. Адже ці дисципліни виступають основою для формування емоційно-ціннісного ставлення студентів до навколишнього світу і здійснення професійної діяльності в ньому.

З'ясовано, що особливо дієвими є такі форми та методи педагогічної взаємодії, як різнопланові лекції проблемного характеру, лекції-дискусії, лекції-диспути, семінари та практичні заняття з використанням ділових ігор, вікторин, конкурсів, кросвордів тощо, під час яких, зокрема, розв'язувалися й завдання оцінно-ціннісного характеру, а також конференції, екскурсії, олімпіади з відповідної тематики.

4. Розроблено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено технологію формування системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців у процесі вивчення ними природничо-математичних дисциплін. Вона передбачає: проведення зі студентами попередньої роботи, спрямованої на усвідомлення ними сутності оцінно-ціннісних знань, висвітлення змісту системи оцінно-ціннісних знань і формування мотивації щодо постійного підвищення їхнього рівня; організацію безпосереднього формування системи оцінно-ціннісних знань студентів шляхом використання адекватних методів і форм навчальної діяльності; здійснення моніторингу стану сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів та забезпечення необхідної корекції.

5. У процесі дослідження для визначення рівнів (репродуктивний, продуктивний, творчий) сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів уточнено критерії та показники їх виявлення: мотиваційний (зміни у стані мотивації, потреби та зацікавленості щодо засвоєння системи оцінно-ціннісних знань); когнітивний (зміни у стані сформованості системи оцінно-ціннісних знань незалежними експертами та самими студентами); особистісно-діяльнісний (зміни в системі ставлень студентів до навколишнього світу, до діяльності, до інших людей, до себе та втіленні набутої системи оцінно-ціннісних знань у їх практичну діяльність).

6. Аналіз отриманих даних засвідчує, що за всіма уточненими критеріями та показниками спостерігалася більш інтенсивна позитивна динаміка в експериментальних групах порівняно з контрольними. Зокрема, за результатами педагогічного експерименту кількість студентів експериментальних груп, стан сформованості системи оцінно-ціннісних знань яких перебуває на творчому рівні, збільшилася на 32 %, а кількість студентів, стан сформованості системи оцінно-ціннісних знань яких перебуває на репродуктивному рівні, навпаки, зменшилася на 24 %. Аналогічні дані в контрольних групах виражалися числами 8 % і 7 %. Ефективність запровадженої під час педагогічного експерименту технології формування системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін підтверджена засобами математичної статистики.

Отже, на основі отриманих результатів зроблено загальний висновок про те, що реалізація розробленої та науково-обґрунтованої нами технології дійсно забезпечує покращення стану сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін.

7. Підготовлено методичні рекомендації з питань формування системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ, у яких визначено систему оцінно-ціннісних знань, схарактеризовано навчальні методи її формування, а також представлено комплекс завдань і вправ з навчальних предметів природничо-математичного циклу стосовно проблеми дослідження. Матеріали рекомендацій можуть бути використані викладачами та студентами ВНЗ для успішного формування системи оцінно-ціннісних знань у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Потребують подальшої розробки питання комплексного формування системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців під час вивчення всіх предметів навчального плану, можливості формування системи оцінно-ціннісних знань студентів у процесі самоосвіти та ін.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях

Статті в наукових фахових виданнях

1. Жовтоніжко І.М. Використання ідей В.О. Сухомлинського з питань формування наукового світогляду молоді // Наукові записки. - Кіровоград: Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка, 2003. - Вип. 52. - Ч. 2. - С. 81 - 82.

2. Жовтоніжко І.М. До проблеми формування наукового світогляду студентів у процесі вивчення науково-природничих дисциплін // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Київ?Запоріжжя: Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2003. - Вип. 27. - С. 322 - 326.

3. Жовтоніжко І.М. Формування оцінних знань студентів як основи ціннісних орієнтацій засобами науково-природничих дисциплін // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. - Чернівці: Рута, 2003. ? Вип. 183. - С. 39 - 43.

4. Жовтоніжко І.М., Ткачова Н.О. Ціннісні орієнтації як стрижневий компонент світоглядної позиції особистості студента // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2003. - Вип. 10. - С. 30 - 35. (0,17 авт. арк.)

5. Жовтоніжко І.М., Ткачова Н.О. Розкриття сутності оцінно-ціннісних знань у дидактичних поглядах В. Сухомлинського // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2004. - Вип. 25. - С. 16 - 22. (0,23 авт. арк.)

6. Жовтоніжко І.М., Марченко О.Г. Роль оцінно-ціннісних знань у формуванні критичного мислення студентів вищих навчальних закладів // Педагогічні шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України: Зб. наук. пр. ? Харків: Стиль-Іздат, 2005. - С. 95 - 99. (Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка) (0,12 авт. арк.)

7. Жовтоніжко І.М. Формування оцінно-ціннісних знань як складової ціннісної свідомості студентів // Вісник Харківської державної академії культури: Зб. наук. пр. - Харків, 2006. - Вип. 17. - С. 233 - 237.

8. Жовтоніжко І.М. Проблема формування системи оцінно-ціннісних знань студентів під час вивчення природничо-математичних дисциплін // Вісник Харківської державної академії культури: Зб. наук. пр. - Харків, 2007. - Вип. 21. - С. 252 ? 258.

Статті в інших виданнях

9. Жовтоніжко І.М. Роль оцінювально-ціннісних знань студентів вищих навчальних закладів як складової системи їх індивідуальних цінностей // Ціннісні парадигми освіти: Зб. ст. - Харків: Основа, 2005. ? Вип. 2(26). - С. 122 - 128.

10. Жовтонижко И.Н. Создание условий успешного обучения математике и физике иностранных студентов на практических занятиях // Викладання мов у вузі на сучасному етапі: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2002. ? Вип. 6. - С. 162 - 163.

Навчально-методичні праці

11. Жовтоніжко І.М. Формування оцінно-ціннісних знань студентів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін: Методичні рекомендації. ? Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2007. - 44 с.

12. Жовтонижко И.Н., Плаксий В.Т., Шалаев В.А. Основы информатики и вычислительной техники: Учебное пособие. - Харьков: Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, 2005. - 160 с. (4,03 авт. арк.)

Матеріали науково-практичних конференцій

13. Жовтоніжко І.М. Особливості формування світогляду студентів під час вивчення математичних дисциплін // Сучасні проблеми науки та освіти: Матеріали 4-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. ? Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2003. - С. 224.

14. Жовтоніжко І.М. Формування наукового світогляду студентів як важливого критерія якості вищої освіти (на прикладі вивчення науково-природничих дисциплін) // Актуальні проблеми безперервної освіти: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2003. - С. 57 - 58.

15. Жовтоніжко І.М. Формування світоглядної культури студентів в процесі вивчення науково-природничих дисциплін // Людина, культура, техніка в новому тисячолітті: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених. ? Харків: Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського “ХАІ”, 2003. - С. 142 - 144.

16. Жовтоніжко І.М. Формування наукових знань студентів як основи їх ціннісного відношення до світу на заняттях з природничо-математичних дисциплін // Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава: Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 2004. - С. 353 - 356.

17. Жовтоніжко І.М., Єфімова Т.А. Формування системи оцінно-ціннісних знань у студентів вищих навчальних закладів // Наука і освіта `2005: Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. ? Т. 32. - С. 31 - 32. (0,09 авт. арк.)

18. Жовтоніжко І.М., Єфімова Т.А. Висвітлення окремих аспектів формування оцінно-ціннісних знань студентів вищих навчальних закладів // Наукова молодь: Матеріали I регіональної науково-практичної конференції “Внесок молодих учених у розвиток науки регіону”. - Луганськ: Луганський національний педагогічний університет імені Т. Шевченка, 2005. ? Т. 1. - С. 112 - 117. (0,32 авт. арк.)

19. Жовтонижко И.Н., Ефимова Т.А. Некоторые аспекты формирования познавательного интереса у студентов-иностранцев в процессе изучения естественных дисциплин // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі: Тези Х Міжнародної науково-практичної конференції. - Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2006. - С. 128 - 129. (0,09 авт. арк.)

20. Жовтоніжко І.М. Психолого-педагогічні вимоги до проблеми формування оцінно-ціннісного інтересу студентів вищих навчальних закладів під час вивчення природничо-математичних дисциплін // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі: Тези ХI Міжнародної науково-практичної конференції. - Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2007. - С. 97 ? 99.

АНОТАЦІЇ

Жовтоніжко І.М. Формування системи оцінно-ціннісних знань студентів вищих навчальних закладів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2008.

Дисертацію присвячено проблемі формування системи оцінно-ціннісних знань студентів вищих навчальних закладів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін. У межах проведеного дослідження уточнено сутність поняття “оцінно-ціннісні знання”. Доведено, що оцінно-ціннісні знання забезпечують формування в молоді цілісної картини існуючої реальності тільки в тому випадку, коли вони складають єдину систему. Ця система містить компоненти ? групи оцінно-ціннісних знань, що є основою для формування адекватного ставлення особистості до навколишнього світу, до діяльності, до інших людей, до себе.

Розроблено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено технологію формування системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін.

Уточнено критерії сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів: мотиваційний, когнітивний, особистісно-діяльнісний.

Ключові слова: оцінно-ціннісні знання, оцінка, цінність, оцінно-ціннісний інтерес, зміст освіти, технологія, вищий навчальний заклад, природничо-математичні дисципліни.