Розвиток координаційних здібностей учнів 5-6 класів у процесі навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання та спорту

24. 00. 02 - Фізична культура, фізичне виховання

різних груп населення

Розвиток координаційних здібностей учнів 5-6 класів у процесі навчання

Петренко Ганна Костянтинівна

Рівне 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Миколаївському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Ямницький Вадим Маркович, Рівненський державний гуманітарний університет, доцент кафедри психології.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Дубогай Олександра Дмитрівна, Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, завідуюча кафедрою фізичного виховання кандидат наук з фізичного виховання і спорту Маляренко Ірина Валентинівна,

Херсонський державний педагогічний університет, доцент кафедри теорії та методики фізичного виховання

Провідна установа: Львівський державний інститут фізичної культури, кафедра теорії і методики фізичного виховання, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, м. Львів.

Захист дисертації відбудеться “28” жовтня 2002 року об 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.053.01 у Рівненському державному гуманітарному університеті за адресою: 33028, м. Рівне , вул. С.Бандери, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Рівненського державного гуманітарного університету за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Остафова, 31.

Автореферат розісланий “27” вересня 2002 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Осьмак Л.П.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Оновлення змісту освіти є однією з найважливіших передумов успішного реформування і модернізації вітчизняного фізичного виховання. У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті відзначається, що система освіти України має забезпечити: “формування здорового способу життя, розвиток дитячого і юнацького спорту, туризму, залучення до фізичної культури і спорту всіх учасників навчального виховного процесу” (Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, 2001. - С.6). Розвиток фізичної культури і спорту визначено одним з провідних принципів організації навчально-виховного процесу, показником його відповідності стратегії національної освіти.

Вивчення структури рухової обдарованості, впливу соціальних і біологічних факторів на її формування і розвиток досліджувалось багатьма вченими різних країн світу (Голубєва Е.А., 1960; Бальсевич В.К., Карпєєв В.Г, Мартін Є.Є., 1981; Афонін В.Н., 1991; Абрамова Т.Ф., 1995; Лібін А.В., Лібін В.В., 1995; Волков Л.В., 1997 та ін.).

Однією з найважливіших проблем фізичного виховання дітей і підлітків на уроках фізичної культури є визначення співвідношення педагогічного впливу та рухових можливостей учнів (Бодалєв О.О., 1960; Бальсевич В.К., Карпєєв В.Г., Мартін Є.Є,1981). Натомість найбільш актуальною сьогодні є проблема розвитку координаційних здібностей дітей і підлітків. Практика засвідчує, що відсутність належної уваги щодо розвитку координаційних здібностей негативно впливає на оволодіння учнями певними руховими діями. Відтак, одним з першочергових завдань є розробка системи діагностування координаційних здібностей дітей і підлітків. Зазначимо, що тільки деякі з авторів розглядали проблему розвитку координаційних здібностей дітей та підлітків щодо діагностики та прогнозування їхньої координаційної обдарованості (Грощенков С.С., 1968; Волков Л.В., 1997; Абрамова Т.Ф., 1995), тому проблема координаційної обдарованості дітей та підлітків залишається недостатньо дослідженою.

Отже, актуальність теми дослідження зумовлюється, з одного боку, об'єктивними суспільними потребами в підвищенні професійного рівня фахівців фізичного виховання, які б відповідали вимогам сьогодення, з іншого, необхідністю заповнити прогалини щодо наявності науково обґрунтованого змісту та методики діагностики і прогнозування розвитку координаційних здібностей у дітей і підлітків у процесі навчання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи входить до тематичного плану Миколаївського державного педагогічного університету “Педагогіка і психологія проблем освіти. Освітні технології у школі” (№ 39.3201-02)

Об'єкт дослідження - процес розвитку координаційних здібностей молодших підлітків.

Предмет дослідження - фактори розвитку координаційних здібностей та їх співвідношення.

Гіпотеза. Було припущено, що існує певний вплив генотипічних факторів та факторів середовища на розвиток здібності оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів, що виражається в показниках дерматогліфіки рук людини і може сприяти вдосконаленню процесу фізичного виховання і спортивного тренування.

Мета дослідження - визначити вплив і співвідношення біосоціальних факторів на розвиток здібності оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів людини за допомогою близнюкового методу і розробити методику їх діагностування на прикладі учнів 5-6 класів.

Завдання дослідження:

Визначити співвідношення впливу спадкових і соціальних факторів на розвиток в учнів здібності оцінювати і регулювати динамічні та просторово-часові параметри координації рухів за допомогою близнюкового методу.

Вивчити показники і рівні розвитку координаційних здібностей молодших підлітків, зокрема здібності до оцінювання і регулювання динамічних і просторово-часових параметрів рухів.

3. Розробити методику діагностики розвитку координаційних здібностей, що зазнають впливу генотипічних і соціальних факторів на прикладі учнів 5-6 класів.

4. Розробити рекомендації щодо застосування методики діагностики розвитку координаційних здібностей в учнів за допомогою методу дерматогліфічних маркерів.

Методи дослідження. Для розв'язання завдань було використано комплекс взаємодоповнюючих методів: аналіз теоретично-описових літературних джерел та нормативних документів для з'ясування стану розробленості проблеми; генетичні методи досліджень близнюків та їх анкетне опитування для з'ясування зиготності близнюків; близнюковий метод, за допомогою якого з'ясувалось співвідношення та вплив біосоціальних факторів на формування координаційних здібностей у підлітків; педагогічне тестування координаційних здібностей учнів 5-6 класів; метод дерматогліфіки для визначення генетичних маркерів координаційних здібностей учнів; педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

Дослідження проводилось на базі загальноосвітніх шкіл № 2, 6, 35, 55, школи мистецтв та прикладних ремесел м. Миколаєва, КСТ "Миколаїв-Данс", СДЮШОР з легкої атлетики м. Миколаєва, ДЮСШ № 1 м.Миколаєва.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження. Вперше з'ясовано взаємообумовленість і дію біосоціальних факторів, що впливають на розвиток здібності оцінювати та регулювати динамічні і просторово-часові параметри рухів; за допомогою близнюкового методу визначено вплив спадкових факторів на розвиток здібності оцінювати та регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів; виявлено дерматогліфічні маркери, що визначають рівень розвитку означенної здібності; показано перспективи їх використання.

Практична цінність дослідження. Доведена можливість використання методу дерматогліфіки в системі індивідуального прогнозування розвитку координаційних здібностей підлітків як освітньої технології з метою вдосконалення навчального процесу. Визначено комплекс дерматогліфічних маркерів для прогнозування індивідуальних здібностей щодо оцінки та регулювання динамічних і просторово-часових параметрів рухів.

Матеріали дисертаційного дослідження дозволять фахівцям з фізичного виховання (вчителям фізичної культури, тренерам, інструкторам з фізичної культури) здійснювати прогноз розвитку означених здібностей людини.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджені у практику роботи загальноосвітньої школи № 35 (акт впровадження № 1 від 16 квітня 2001 року), ЗОШ № 6 (акт впровадження № 2 від 20 квітня 2001 року), СДЮШОР з легкої атлетики м. Миколаєва (акт впровадження №3 від 4 червня 2001 року), ДЮСШ № 1 м. Миколаєва (акт впровадження № 4 від 20 червня 2001 року), КСТ “Миколаїв - Данс” (акт впровадження №5 від 4 вересня 2001 року).

Особистий внесок дисертанта. Участь автора у написанні роботи є визначальною, як із точки зору проведення досліджень, так і інтерпретації результатів. Автором була розроблена і досліджувалась методика визначення координаційних здібностей у підлітків 5-6 класів та юних спортсменів.

Апробація роботи. Основні положення, результати та висновки розглядались на Міжнародних конференціях аспірантів “Молода спортивна наука України” м. Львів, 2000, 2001рр.; ІV Міжнародному конгресі “Олімпійський спорт і спорт для всіх : проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації, 2000 р.”, ІV Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини” (м. Одеса, 2000р.). У статтях, опублікованих за результатами дослідження, особистим внеском автора є визначення рівнів координаційних здібностей учнів та юних спортсменів.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковані 15 наукових статей, з них 3 - у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаної літератури та 26 додатків. Текст дисертації викладений на 217 сторінках. У роботі міститься 62 таблиці, 4 малюнки та 16 фотографій, використано 356 літературних джерел, з них 65 - іноземною мовою.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, сформульовано мету, гіпотезу, завдання, методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне та теоретичне значення, подано шляхи апробації результатів роботи.

У першому розділі “Психолого-педагогічні засади розвитку та формування координаційних здібностей” висвітлено окремі аспекти розвитку та формування координаційних здібностей. За даними психолого-педагогічних джерел визначено поняття “здібностей” (Ананьєв Б.Г.,1945; Алякрінський Б.С., 1975; Артем'єва Т.І., 1977; Городнічєв І.М.,1991). Визначено поняття “біосоціального” в людині. Розглянута проблема співвідношення біологічного та соціального факторів у їх розвитку: визначені поняття - “фактор” (Петровський А.В., Ярошеський М.Г., 1974), “обдарованість”, “задатки” (Роменець В.А., 1995; Волков Л.В., 1997; та ін.), подано як самостійне поняття “координаційні здібності” (Тер-Ованесян А.А., 1978; Лях В.І., 1984; Грігорян Е.А., 1986; Лушинська Л.Б., 1991; Бобровнік С.І., 1995; Асмі Назем, 1999 та ін.), а також зроблено огляд генетичних досліджень координаційних здібностей (Ліл'ін Є.Т., 1978; Афонін В.Н., 1991;

Лібін О.В., Лібін В.В., 1995; Абрамова Т.Ф.,1995 та ін) серед яких близнюковий метод (Mс Nemar, 1933; Gedda I., 1970; M.Sclad, 1973; Kovar R., 1981; Тализіна Н.Ф. та ін., 1991; Сергієнко Л.П., 1993, 1997), метод дерматогліфіки (Cummins, 1936; Dumitrescu-Ciovirnache 1941, Dumitrescu H., 1963; ЛалаєваА.М., 1974; Holtzman A., 1983;

Гальперіна З.З., 1988; Абрамова Т.Ф., 1995). Проаналізовано проблему теорії та практики розвитку координаційних здібностей у підлітків на уроках фізичної культури. Подано огляд та аналіз результатів досліджень щодо впливу координаційних здібностей на процес навчання фізичних вправ школярів середнього шкільного віку, а також доведено необхідність цілеспрямованого розвитку координаційних здібностей з урахуванням не тільки певних їх спалахів, а й наявності в учнів задатків до розвитку координаційних здібностей і реалізації цих задатків, що дозволило нам припустити існування наявності впливу спадкових факторів на розвиток координаційних здібностей.

Другий розділ “Організація та методи дослідження координаційних здібностей” висвітлює організацію, мету, завдання та методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження були використані: метод теоретичного аналізу літературних джерел, генетичні методи дослідження, педагогічний експеримент, анкетування, методи математичної статистики.

Дослідження проводилося поетапно.

На першому етапі (1995 - 1996 рр.) був проведений аналітичний огляд літературних джерел.

На другому етапі (з вересня 1996 року до березня 1997 року) було проведено констатуючий експеримент для визначення співвідношення впливу генотипічних і соціальних факторів на розвиток здібності оцінювати та регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів за допомогою близнюкового методу. В експерименті взяло участь 26 близнюкових пар віком від 14 до 16 років.

На третьому етапі (з вересня 1997 року до лютого 1998 року) проводився порівняльний педагогічний експеримент, метою якого було визначення наявності в учнів задатків до розвитку здібності оцінювати і регулювати динамічні та просторово-часові параметри координації рухів і розробка методики їх діагностики на прикладі учнів 5-6 класів. У першій частині експерименту на цьому етапі взяло участь 240 школярів, у другій частині: генетичних дослідженнях - 120.

На четвертому етапі (з вересня 1998 року до грудня 1999 року) для розробки рекомендацій щодо застосування методу дерматогліфічних маркерів проводився порівняльний педагогічний експеримент, в ході якого вивчалася дерматогліфіка рук і рівні розвитку симетричного руху (кроку в 45о); стрибка з місця в довжину з тестової гімнастичної платформи на точність приземлення; у спортсменів-танцюристів - при вивченні і відтворенні нових елементів та фігур танців, як вправ на рухову пам'ять.

У третьому розділі “Характеристика координаційних здібностей людини за результатами близнюкових досліджень" подано результати констатуючого експерименту з застосуванням близнюкового методу.

Дослідження внутрішньопарної подібності близнюкових пар в цілому за вибіркою показало, що монозиготні близнюки більш подібні між собою за виконанням завдань з проявом координаційних здібностей.

Так, порівняння близнюкових пар за здібністю відтворювати часові параметри координації рухів показало, що за здібністю до відтворення 2'' інтервалу монозиготні хлопці були більш подібними, ніж дівчата (КК хлопців - 85,7 %, КК дівчат - 71,4%), тоді як при відтворені 5'' -10'' інтервалу значна спадкова схильність була знайдена тільки для монозиготних дівчат (подібність 85,7 % і 57,1 %).

Більша внутришньопарна схожість (КК ? 85,7 для хлопців і 71,4 - для дівчат) була виявлена для монозиготних пар у вправі на рухову пам'ять.

За результатами виконання завдання з диференціюванням просторово-динамічних зусиль, тобто знакиданням кілець на стійку, за кількістю влучень з положення стоячи найбільший коефіцієнт конкордантності - 85,7 % і 71,4 %, був виявлений у монозиготних пар, як у дівчат, так і в хлопців.

Вивчення співвідношення впливу генотипічних факторів і факторів середовища на розвиток здібності оцінювати і регулювати динамічні та просторово-часові параметри координації рухів на матеріалі близнюкових пар засвідчило, що на вказані здібності найбільше впливають фактори генотипу у хлопців (для 2-секундного інтервалу НІ = 0,863, Р<0,01; для 30-секундного - 0,826, P<0,01). Генетичний аналіз здібності до диференціювання просторових параметрів рухів засвідчив, що спадковий компонент суттєво впливає тільки на організм дівчат і тільки при відтворенні кута в 90є, тобто такі рухи є вродженими ( для правої руки Н2= 0,821, Р<0,001, для лівої руки Н2=0,919, Р>0,001).

Зазначимо, що результати реєстрації сенсорно-моторних реакцій виявили вплив генотипу на здібність до випереджуючих дій, що вивчалися за відтворенням заданої кривої на стрічці, яка рухалася на координографі (коефіцієнт Хольцінгера для дівчат склав 0,96, для хлопців - 0,794). Зауважимо, що аналогічні результати одержано й у низці психогенетичних досліджень рухових реакцій на зорові стимули, що свідчать про значний вплив генотипу на індивідуальні особливості (Бойко Є.І., 1964; Віноградова Т.В., Семенов В.В., 1993; Канаєв І.І., 1959).

Вплив генетичних факторів виявлено і при вивченні здібності оцінювати і регулювати динамічні параметри рухів у вправах зі стрибком у довжину з місця з диференціюванням силових здібностей на 25%, 50% та 75% від максимальних можливостей. Така ж тенденція спостерігалась і за результатами виконання кидків м'яча в ціль, що знаходилася за спиною (НІ = 0,983; P>0,001 - для хлопців і H2= 0,2; P<0,05 - для дівчат). Порівняння генетичних характеристик здібності диференціювати м'язові зусилля засвідчило існування значного впливу генетичних факторів на жіночий організм (НІ= 0,715, Р>0,001) і дещо менший на чоловічий, для якого характерна залежність генотип - середових співвідношень (НІ= 0,541, Р>0,01). Аналогічні дані були одержані і для вправи на рухову пам'ять (НІ= 0,823, Р>0,001 - для хлопців; 0,599, P>0,01 - для дівчат).

Виявилося, що в цілому генетичні фактори підсилюють вплив середовища на показники координаційних здібностей. Близнюкові дослідження дозволили підтвердити гіпотезу про наявність спадковості в учнів щодо здібності оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри рухів, що дало змогу з'ясувати дерматогліфічні маркери означених здібностей на добірці звичайного контингенту учнів.

Четвертий розділ “Діагностика координаційних здібностей учнів 5-6 класів за методом дерматогліфічних маркерів” містить матеріали вивчення рівнів розвитку здібності оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів в учнів 5-6 класів і в зв'язку з цим результати дослідження дерматогліфіки та будови рук.

За результатами виконання завдань на вивчення основних параметрів здібності оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів, а також її інтегрального показника, учні були розподілені на групи (табл. 1).

Таблиця 1 Розподіл учнів по групах за результатами виконання завдань