Розвиток координаційних здібностей учнів 5-6 класів у процесі навчання

Вивчення факторів, що впливають на здібності оцінювати та регулювати просторо-часові параметри координації рухів. Експериментальне обґрунтування застосування методу дерматогліфіки для прогнозування розвитку координаційних здібностей у процесі навчання.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.06.2014
Размер файла 74,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Більш детальний аналіз одержаних показників пальцевої і долонної дерматогліфіки дозволив визначити статеві відмінності маркерування координаційних здібностей учнів.

Так, було з'ясовано що для дівчат маркером високого рівня координаційних здібностей при відтворенні силового параметру координації рухів виступив такий комплекс дерматогліфічних показників: наявність більшого гребінцевого рахунку на першому пальці правої руки (RC-1), і відповідно, більшого сумарного гребінцевого рахунку TRC, порівняно з показниками учнів групи А (де середні показники RC-1 складають 20 гребневих ліній, а TRC-179), меншого кута dat -у межах 56 (у середньому) і меншої відстані між осьовим трирадіусом t і пальцевим трирадіусом с у межах 60,7 мм (у середньому).

Маркерами кращих координаційних здібностей силового параметру в хлопців були показники RC-1 лівої руки на рівні 24 гребневих ліній і більше, і відповідно, TRC -197 гребневих ліній і більше, а також наявність більшого порівняноз групою А, кута між трирадіусами dat правої руки, і меншої відстані між пальцевим трирадіусом с і трирадіусом t правої руки; більшої кількості гребінців розташованих радіально від трирадіуса а (у межах 27 і більше) на поверхні шкіри довжиною 1см, меншого кута dat лівої руки і меншої відстані між трирадіусами с і t лівої руки.

Аналогічна схожість дерматогліфічного комплексу була виявлена у дівчат при визначені точності рухів у вправах балістичного характеру (завдання № 4), для яких загальними були показники: відстані між пальцевим трирадіусом с та осьовим трирадіусом t лівої руки, та кута між трирадіусами dat лівої руки (Р > 0,001).

За типологією пальцевих візерунків було встановлено, що у дівчат групи Б ( у яких спостерігався високий рівень здібності оцінювати та регулювати динамічні та просторово-часові параметри координації рухів, як інтегрального показника ) була середня кількість дельт ( в середньому 12,5, а в групі А - 10,5), складних візерунків типу завиток порівняно з аналогічними показниками у дівчат з низьким рівнем координаційних здібностей (2,44). Між середніми показниками пальцевої дерматогліфіки у дівчат з високим і низьким рівнем координаційних здібностей ніяких суттєвих відмінностей не спостерігалося, за винятком показника дельтового рахунку на 10 пальцях, який був вище у хлопців групи А-13,7, для групи Б - 10,6; за іншими показниками така різниця була імовірно незначною, щоб вважати її дерматогліфічними маркерами.

Бачимо, що між середніми показниками пальцевої дерматогліфіки у хлопців з високим і низьким рівнем координаційних здібностей ніяких суттєвих відмінностей не спостерігалося, за винятком показника дельтового рахунку на 10 пальцях рук, який був вищим у хлопців групи А - 12,73 (для групи Б - 10,83); за іншими показниками така різниця виявилася достовірно незначною, щоб вважати їх дерматогліфічними маркерами.

У ході генетичних досліджень було проаналізовано дерматогліфічні індекси. За означеними показниками також було знайдено суттєві відмінності. Так, для показників сумарного градієнту координаційних здібностей індекс Фуругати виявився більшим для лівої руки у групи підлітків з низьким рівнем координаційних здібностей (IF = 105,56 і 133,33, а в групі Б - 79,17 і 108,77, відповідно для хлопців і для дівчат), меншим - для правої руки (IF =58,89 і 71,3, для групи Б - 108,37 і 112,32 , відповідно для хлопців і дівчат). Це засвідчує, що ліва рука несе більшу генетичну інформацію, ніж права.

Індекс Данкмейєра виявився значно більшим у підлітків групи А з низьким рівнем координації. Аналіз показників окремо для правої і лівої рук засвідчив значно більший названий індекс у хлопців групи А та у дівчат тієї ж групи для правої руки.

Для індексу Пола у хлопців була характерна достовірна різниця в показниках обох рук разом. У групі А - IР = 46,42, а у групі Б - IР = 72,8.

Крім того, аналіз даних за всіма показниками, засвідчив характерні збіги між групами дівчат і хлопців з високим рівнем координаційних здібностей. Для інтегрального показника обох рук у підлітків групи Б було виявлено менший індекс Гейпеля у вправ на точність відтворення м'язових зусиль і в завданні з визначенням здібності оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів у вправах балістичного характеру.

Аналіз морфологічних особливостей будови рук підлітків з високим та низьким рівнем координаційних здібностей показав, що за підсумками виконання завдання на точність відтворення м'язового зусилля, для підлітків з низькою координацією характерним було: у 75% випадків права рука була дещо більша за ліву, у 80% випадків великий палець мав перерозгин назовні в області нігтьової фаланги на обох руках. З імовірністю 68,8% можна стверджувати, що підлітки з низьким рівнем здібності до оцінювання та регулювання динамічного, а саме силового параметру координації рухів, мають широке зап'ястя. Натомість для підлітків з високим рівнем таких координаційних здібностей характерними ознаками були відсутність будь-яких вигинів великого пальця і наявність вузького зап'ястя.

З імовірністю 78,8% ми можемо здійснити прогноз високого рівня розвитку координаційних здібностей у хлопців на підставі однакової величини рук. При визначенні здібності оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів у вправах балістичного характеру та при визначенні здібності оцінювати і регулювати динамічні і просторові параметри координації рухів значно достовірних відмінностей не було знайдено. Для завдання з визначенням здібності регулювати динамічні і просторові параметри координації рухів у вправі на рухову пам'ять такі відмінності у підлітків з низьким рівнем координаційних здібностей були виявлені лише за однією ознакою - це наявність рук корпусного типу (імовірність такої події складає 60% і за двома ознаками в підлітків з високим рівнем координаційних здібностей - 51,8% випадків). Також були відзначені відмінності за зовнішніми ознаками для сумарного градієнту координаційних здібностей усіх чотирьох завдань, що дають уяву про здібність оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів у цілому.

У підлітків з низьким рівнем координаційних здібностей за показником сумарного градієнту ознакою, що найбільш часто зустрічалася, була наявність корпусного типу рук і перерозгину великого пальця назовні в область нігтьової фаланги (імовірність наявності таких ознак 72,7%). У дітей з високим рівнем координаційних здібностей відмінності спостерігалися у 80% випадків і лише за однією ознакою - пальцевому типу рук. Це, вочевидь, доводить те, що у вихідній популяції фенотипічна мінливість обумовлена розмаїтістю генотипів.

Розглянуті дані дозволяють дійти висновку, що імовірність прогнозу спадкоємної схильності дітей до розвитку високого рівня координаційних здібностей успадковується приблизно в однакових межах (з імовірністю 68-72% для різних показників), як і відсутність таких здібностей. В останньому випадку це яскраво відображається в морфології рук і таких показниках дерматогліфіки, як сумарний гребінцевий рахунок (ТRС), що завжди є значно меншим.

Розділ п'ятий “Наукове обгрунтування діагностики координаційних здібностей за методом дерматогліфічних маркерів” висвітлює результати порівняльного експерименту, в якому показано доцільність застосування діагностики розвитку координаційних здібностей учнів за методом дерматогліфічних маркерів.

Результати дослідження дерматогліфіки рук юних спортсменок, які займались в секціях з легкої атлетики (першого і другого року навчання) і мали у наявності комплекс дерматогліфічних маркерів, що характеризував наявність високого рівня розвитку координаційних здібностей, засвідчив, що з усієї добірки підлітків, саме вони показували найкращі показники при тестуванні динамічних параметрів координації рухів, таких як: відтворення заданої величини станового зусилля та у стрибках в довжину з місця на 50% від максимуму. У хлопців - легкоатлетів, що мали аналогічний комплекс дерматогліфічних маркерів, були зафіксовані кращі результати у виконанні вказаних тестових завдань. Також встановлено, що підлітки, комплекс дерматогліфічних маркерів яких складався з показників тотального гребінцевого рахунку, що становив 190 гребневих ліній і більше, показника відстані між трирадіусами ct на правій руці: в дівчат - 53 мм в середньому, у хлопців - 66 мм і менше; на лівій руці - 65 мм і менше та 66 мм і менше (відповідно, для дівчат і для хлопців), при кількості 23 і більше гребневих ліній у хлопців на ділянці шкіри довжиною 1 см радіально пальцевому трирадіусу а, за підсумками виконання завдання з відтворенням 10 секундного проміжку часу та бігу на 60 м з бар'єрами показали кращі результати, ніж всі їх однолітки.

В цілому, за середніми показниками розвитку означеної здібності у всієї вибірки підлітків, крім вправи зі стрибком в довжину з місця, ніяких змін не відбулося, а у стрибках з диференціюванням зусиль в 50% від максимуму в наявності було незначне погіршення результату у хлопців тільки за результатами виконання цієї вправи (з 8,6 0,59 до 8,64 0,6; р<0,05), що дозволяє припустити дієвість описаної методики.

Нами також вивчався взаємозв'язок між комплексом дерматогліфічних маркерів і рівнем розвитку координаційних здібностей дітей, що добиралися в склад команди і займалися в секції з акробатики.

Хлопці, які за комплексом дерматогліфічних маркерів увійшли до складу групи з високим рівнем розвитку координаційних здібностей, за підсумками виконання вправи на рухову пам'ять, до кінця навчального року покращили свої результати і швидше засвоювали вправи з обраного виду спорту. Така ж сама тенденція була зафіксована й у дівчат, середній бал в яких змінився з 4,1330,231 до 4,460,24. У дітей, які за показниками комплексу дерматогліфічних маркерів були віднесені до групи з низькою координацією рухів, ніяких змін в покращенні результату не відбулось. У середньому за добіркою зміни були незначні: на 0,2 покращились показники виконання вправи серед хлопців і на 0,05 серед дівчат.

Для перевірки ефективності методики діагностики координаційних здібностей були проаналізовані результати тестування спортсменів-танцюристів клубу спортивного бального танцю “Миколаїв - Данс” другог і третього року навчання. Порівняння результатів виконання завдання на прояв рухової пам'яті показало,що запам'ятовування нових фігур в танцях і їх відтворення скоріше проходило у танцюристів, які за показниками дерматогліфіки рук були віднесені до групи з високим рівнем розвитку координаційних здібностей(t=3,741; р<0,001), тоді як спортсмени,що за показниками дерматогліфіки рук були віднесені до групи з низьким рівнем координації відтворювали показану фігуру чи її елемент: хлопці - з 4,33; дівчата - 3,69 (р<0,05).

Також за результатами досліджень з'ясовано, що підлітки, які брали участь у педагогічному експерименті і за комплексом дерматогліфічних маркерів були віднесені до групи Б (з високим рівнем координаційних здібностей КГ), Б1 (з високим рівнем координаційних здібностей ЕГ), усі досліджувані вправи засвоювали швидше, ніж інші їх однолітки, і виконували всі рухи більш економічно. У підлітків КГ поліпшення виконання завдань не відбулося, тоді як в ЕГ у підлітків з високим рівнем розвитку здібності оцінювати і регулювати динамічні і просторові параметри координації рухів спостерігався приріст даної здібності.

Отже, одержані результати дослідження дали підстави для формулювання деяких методичних рекомендацій фахівцям з фізичної культури, врахування яких дозволить значно підвищити рівень навчання фізичних вправ. Серед них:

- враховувати взаємодію і взаємообумовленість біосоціальних факторів, що мають вплив на фізичний розвиток організму учнів і формування в них рухових та інших здібностей;

- використовувати метод дерматогліфічних маркерів для прогнозування розвитку здібності оцінювати і регулювати динамічні та просторово-часові параметри координації рухів і здійснювати індивідуальний підхід до учнів;

- розвивати координаційні здібності учнів відповідно до наявності в них задатків для розвитку означеного виду координаційних здібностей.

Висновки

У дисертації вперше було досліджено проблему розвитку координаційних здібностей учнів 5-6 класів у процесі навчання з точки зору вивчення їх спадкової обумовленості і визначено співвідношення впливу спадкових і соціальних факторів на розвиток в учнів здібності оцінювати та регулювати динамічні та просторово-часові параметри координації рухів за допомогою близнюкового методу.

1. За допомогою близнюкового методу було з'ясовано, що велика спадкова детермінованість багатьох показників як основних параметрів координації рухів, так і здібності оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів у цілому, притаманна жіночому організму, а не чоловічому, хоча загальна закономірність переважного впливу генотипу на розвиток координаційних здібностей зберігається і для хлопців, і для дівчат.

2. За розробленою методикою діагностики розвитку здібності щодо оцінювання та регулювання динамічних і просторово-часових параметрів координації рухів учнів 5-6 класів визначено комплекси дерматогліфічних маркерів, що характеризують наявність або відсутність задатків до розвитку як окремих її параметрів, так і здібності оцінювати та регулювати динамічні та просторово-часові параметри координації рухів в цілому.

3. Виявлено, що здібність оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри рухів, у підлітків з високим рівнем координації, визначається комплексом дерматогліфічних маркерів, що містить у собі, як у хлопців, так і у дівчат показник сумарного гребінцевого рахунку - 190 гребневих ліній і більше; показник відстані між пальцевим трирадіусом с і осьовим трирадіусом t правої руки, що дорівнює для дівчат - 53,1мм, для хлопців - 65,9мм; показник відстані між аналогічними трирадіусами сt лівої руки, який дорівнює в дівчат - 65,1 мм і в хлопців - 66,4мм; показник величини кута між трирадіусами dаt лівої руки -54о(відповідно, однаково як для дівчат так і для хлопців).

4. Відсутність здібності оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри рухів у цілому, що визначалася за показниками сумарного градієнту, у дівчат маркерується комплексом дерматогліфічних показників, до яких належать показник гребінцевого рахунку IV пальця (RC-4) правої руки, що дорівнює 17-16 гребневих ліній і менше; показник сумарного гребінцевого рахунку (TRC), який дорівнює 170-169 гребневих ліній і менше; показник відстані між пальцевим трирадіусом с і осьовим трирадіусом t правої руки, що дорівнює 68,4мм і менше; показник кутової величини між трирадіусами atb правої руки, який дорівнює 17°-18° і більше; показник кутової величини між трирадіусами dаt лівої руки, що дорівнює 62° і більше (Р>0,001); показник відстані між трирадіусами ct лівої руки, який дорівнює 70,2 мм і більше, а також показники кількості гребневих ліній на поверхні шкіри довжиною 1см розташованих радіально пальцевому трирадіусу а, що дорівнює 21гребневої лінії і менше (на обох руках).

5. У хлопців відсутність здібності щодо оцінювання і регулювання динамічних і просторово-часових параметрів рухів маркеруєтся комплексом дерматогліфічних маркерів, до якого належать показники гребінцевого рахунку RС-1 правої руки - 20 гребневих ліній і менше; рахунок RС-2 тієї ж руки, який дорівнює 14 гребневих ліній і менше; показник TRC у межах 165 гребневих ліній і менше; показник відстані між пальцевим трирадіусом с і осьовим трирадіусом t правої руки, який дорівнює 74,8мм і більше; показник відстані між пальцевими трирадіусами bс правої руки рівний 16мм і більше; показник кутової величини між трирадіусами dаt лівої руки - 56° і більше; показник відстані між пальцевими трирадіусами ad лівої руки, що дорівнює 48,3мм і більше; показник відстані між трирадіусами ct лівої руки - 72,5мм і більше та кількість гребневих ліній на поверхні шкіри лівої руки довжиною 1см, розташованих радіально пальцевому трирадіусу a (a-rad=21,3 і менш, при Р>0,01).

6. Визначено морфологічні показники будови рук людини, що відображають наявність задатків до розвитку простих форм прояву здібності оцінювати та регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів.

7. З'ясовано, що підлітки, які мали схильність до розвитку здібності оцінювати та регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів, при цілеспрямованому впливові на розвиток у них даної здібності швидше засвоюють навчальний матеріал і рухи, що досліджувалися.Виявлено і доведено вплив генотипічних факторів і факторів середовища на розвиток координаційних здібностей школярів, а також показана доцільність використання методу дерматогліфічних маркерів у практиці фізичного виховання та спортивного тренування.

Перспективу подальшого дослідження ми вбачаємо у визначенні впливу біосоціальних факторів на інші види координаційних здібностей, а відповідно і визначення їх генетичних маркерів для подальшого впровадження їх у практику фізичного виховання і спорту підростаючого покоління, уточнення генетичних ознак маркерування здібностей людини, у тому числі, і координаційних у зв'язку з функціональною асиметрією головного мозку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Петренко Г.К Перспективні напрямки вивчення координаційних здібностей методом дерматогліфічних маркерів // Збірник наукових статей з галузі фізичної культури та спорту. Молода спортивна наука України.-Львів: ЛДІФК, 2000.-Вип.4.-С.122-123.

2. Петренко Г.К До питання прогнозування координаційних здібностей перспективи застосування близнюкового методу // Збірник наукових статей з галузі фізичної культури та спорту. Молода спортивна наука України.-Львів: ЛДІФК, 2001.-Вип.5-Т.2.-С.81-83.

3. Петренко Г.К. Роль факторів спадковості та зовнішнього середовища у розвитку здібностей оцінювати та регулювати динамічні та просторово-часові параметри координації рухів// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць під ред. Єрмакова С.С.- Харків: ХХПІ, 2001.-№ 20.-С.6-12.

4. Петренко Г.К. Теоретичний та практичний підхід до проблеми оцінки та прогнозування розвитку координаційних здібностей дітей //Наука і освіта, 2000.- №4 - С.27-29.

5. Петренко А.К. Об исследовании новых методов диагностики координационных способностей школьников // ІУ Міжнародна науково-практична конференція 22-24 червня 2000 р. Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини. - Одеса: Одеський мед. університет, 2000.-С.-21-22.

6. Петренко Г.К. До проблеми координаційних здібностей школярів //Матеріали науково-практичної конференції, присвяч. 40-річчю факультету фізичної культури.-Миколаїв, 1997.-С.49-50.

7. Петренко Г.К. До проблеми рухових здібностей // ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі” /Під заг.ред. В.М.Казакова /.-Донецьк: Дон ДМУ ім. М.Горького, 1998.-С.113-115.

8. Петренко Г.К. Про взаємозв'язок генетики і координаційних здібностей //Матеріали ІІ Всеукраїнської конференції аспірантів “Молода спортивна наука України”. -Львів: ЛДІФК, 1998.-С.110-111.

9. Петренко А.К. Влияние генетических и средовых факторов на развитие координационных способностей //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. - Одеса, ПДПУ ім. К.Д.Ушинського, 1999.-Вип.3.-С.133-136.

10. Петренко А.К. Природа индивидуальных различий исследования близнецовым методом //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2000.-Вип.1-2.-С.211-217.

11. Петренко А.К. Проблема наследственного и приобретенного: перспективы применения близнецового метода в прогнозировании координационных способностей //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2000.- Вип.3-4.-С.171-175.

12. Петренко Г.К. Генетичні передумови розвитку координаційних здібностей дітей та підлітків // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2001.-№7.-С.59-62.

13. Петренко Г.К. О новых возможностях в применении генетических маркеров в области исследования двигательных способностей человека //ІУ Міжнародний науковий конгрес. Олімпійський спорт і спорт для всіх: Проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації, 16-19 травня 2000 р.-К.: Олімпійська література, 2000.-С.411.

14. Петренко А.К. Новый подход к проблеме развития координационных способностей детей и подростков// Наука і освіта, 2000.-№3.-С.24-26.

15. Петренко Г.К. Про успадкування здібностей оцінювати та регулювати динамічні та просторово-часові параметри координації рухів/ Фізична культура, спорт та здоров'я нації. Зб. наукових праць.-Київ-Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2001.-С.391-393.

Анотація

Петренко Г.К. Розвиток координаційних здібностей учнів 5-6 класів у процесі навчання. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту зі спеціальності 24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Рівненський державний гуманітарний університет. Рівне, 2002.

Дисертацію присвячено питанням діагностики розвитку здібності оцінювати та регулювати динамічні та просторово часові параметри координації рухів.

У роботі вивчено фактори, що впливають на розвиток здібності оцінювати та регулювати динамічні та просторо-часові параметри координації рухів і зроблено експериментальне обґрунтування застосування методу дерматогліфіки для прогнозування розвитку координаційних здібностей у процесі навчання.

Виявлено і доведено вплив і взаємозв'язок генотипічних факторів і факторів середовища на розвиток координаційних здібностей школярів, а також показана доцільність використання методу дерматогліфічних маркерів у практиці фізичного виховання та спортивного тренування, та перспективність застосування для їх діагностики морфологічних показників будови рук людини, що відображають наявність задатків до розвитку, як простих форм прояву здібності оцінювати та регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів, так і означеної здібності в цілому.

Ключові слова: координаційні здібності, підлітки, близнюки, дерматогліфічні маркери, фактори.

Annotation

Petrenko A.К.The Development of Coordinative Abilities of the 5-6th Grade Pupils in the Educational Process. - Manuscript

The dissertation for conferring the scientific degree of Candidate of Science in Physical Education and Sports with the major 24.00.02 - Physical Culture and Physical Education of different community groups.- Rovno State Humanitarian University. Rovno, 2002.

The dissertation is devoted to the problems of evaluation and prognostication of development of the ability to evaluate and regulate the dynamic and spatio-tem poral parametrs of movement coordination.

The dissertation studies the factors which influence the development of the ability to evaluate and regulate dynamic and spatio- temporal parametrs of movement coordination and gives the experimental basis of usage of the dermatogliphyc methods for prognosticating the development of coordinative skills in educational process. The dissertation research allowed to purpose the methods of revealing coordinative skills of the pupils, which included the methods of genetic researches taking info account the principle of individualization.

Keywords: coordinative skills, teenagers, twins, dermatogliphycs markers, factors.

Аннотация

Петренко А.К. Развитие координационных способностей учащихся 5-6 классов в процессе обучения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02.-Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения.- Ровенский государственный гуманитарный университет. Ровно, 2002.

Диссертационное исследование посвящено вопросам диагностики и прогнозирования развития способности оценивать и регулировать динамические и пространственно-временные параметры координации движений при помощи изучения дерматоглифики рук человека.

Анализ проблемы по данным специальной литературы свидетельствует о том, что уровень развития двигательных способностей можно прогнозировать с помощью генетических маркеров.

В работе обоснована перспективность применения дерматоглифики как метода диагностики координационных способностей.

В диссертации приведены результаты близнецовых исследований и доказана наследственная детерминированость как основных параметров координационных способностей, так и способности оценивать и регулировать пространственно-временные и динамические параметры координации движений в целом. Приведены результаты изучения соотношения средовых факторов и факторов генотипа. Выяснены половые различия в показателях дактилоскопических параметров. Определены комплексы дерматоглифических маркеров как для способности оценивать и регулировать динамические и пространственно-временные параметры координации движений в целом, так и для отдельных её параметров.

Описаны результаты исследования морфологического строения рук учащихся 5-6 классов в связи с изучением уровня развития каждого конкретного параметра координации движений.

В ходе педагогических исследований выяснено, что подростки, которые имели предрасположенность к развитию способности оценивать и регулировать динамические и пространственно-временные параметры координации движений по результатам изучения дерматоглифики рук, при целенаправленном влиянии на развитие указанной способности быстрее осваивали учебный материал и исследовавшиеся движения, более экономично их выполняли, допускали меньшее количество ошибок.

Результаты дерматоглифического исследования юных спортсменов отражают эффективность применения описаной методики диагностики координационных способностей и докаывают влияние генотипических и средовых факторов на развитие координационных способностей человека.

Обоснована перспективность применения метода дерматоглифики в практике физического воспитания для диагностики и индивидуального прогнозирования развития указанных способностей в процессе обучения. На основании всех результатов исследования сформирована система оценки и прогнозирования развития координационных способностей, которая позволит совершенствовать практику развития указанных способностей в процессе обучения, а также осуществлять спортивную ориентацию детей и подростков к определенным видам двигательной деятельности.

В работе изложены практические рекомендации для специалистов в области физического воспитания.

Ключевые слова: координационные способности, подростки, близнецы, дерматоглифические маркеры, факторы.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.