Шляхи підвищення ефективності занять з фізичного виховання для дітей дошкільного віку

Размещено на http:www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України Дніпропетровський педагогічний коледж Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Циклова комісія фізичного виховання, основ ритміки та хореографія

Курсова робота

з методики фізичного виховання

На тему: Шляхи підвищення ефективності занять з фізичного виховання для дітей дошкільного віку

Студентки IV курсу , ДО-10-1/9 групи

Напрямку підготовки молодший спеціаліст

Спеціальність 5.01010101 Дошкільна освіта

Нагорної Тетяни Сергіївни

Керівник: викладач методики

фізичного виховання Шадінова А. Г.

Дніпропетровськ, 2014



Зміст

Вступ

Розділ 1. Психолого-педагогічні основи фізкультурних занять як форми організації фізичного виховання дітей дошкільного віку

1.1 Роль планування навчального матеріалу з фізичної культури

1.2 Види планування роботи з фізичного виховання та розподіл програмного матеріалу з фізичної культури

1.3 Залежність ефективності фізкультурних занять від способів організації рухової діяльності

Висновки до І розділу

Розділ II. Дослідження стану роботи з визначення методів та прийомів підвищення ефективності занять з фізичного виховання дітей дошкільного віку на прикладі КЗО ДНЗ № 280 «Тополька» м. Дніпропетровськ

2.1 Фізкультурне обладнання групових кімнат, фізкультурного залу та спортивного майданчика та його роль у підвищенні ефективності проведення занять

2.2 Забезпечення техніки безпеки на заняттях з фізичного виховання. Вимоги до умов організації заняття дошкільнят

2.3 Основні причини травматизму дітей у дошкільних освітніх установах на фізкультурних заняттях

Висновки до другого розділу

Розділ ІІI. Визначення ефективних напрямків організації режиму рухової активності дітей дошкільного віку на фізкультурних заняттях

3.1 Отримання первісних показників ефективності фізкультурних занять для дітей дошкільного віку

3.2 Розробка та апробація системи ефективних фізкультурних занять для дітей старшого дошкільного віку

3.3 Результативність системи фізкультурних занять та її вплив на фізичний розвиток дітей дошкільного віку

Висновки до третього розділу

Загальні висновки

Список літературних джерел

Додатки



Вступ

Актуальність. Ефективність педагогічного процесу в дитячому садку, спрямована на зміцнення здоров'я, всебічний фізичний розвиток та оптимальну рухову підготовленість дітей дошкільного віку, залежить від урахування біологічних закономірностей їх організму, пов'язаних із значною потребою дитини у різноманітних рухах.

Наукові дослідження (Е.М. Вавілова, Е.С. Вільчковський, Т.І. Осокіна, Н.Ф. Денисенко, В.А. Шишкіна та ін.) довели, що рухова активність дітей обумовлена численними соціальними, біологічними та природними факторами (режимом, станом здоров'я дитини, руховою підготовленістю, кліматичними умовами та ін.).

Активна рухова діяльність для підростаючого організму має особливе значення як фактор, який сприяє розвитку та вихованню особистості дитини в цілому. На думку академіка К.М. Бикова: "Без м'язових рухів неможливо ні пізнання природи, ні, тим більш, переобладнання її в процесі праці, ні удосконалення самої людини в процесі виховання ".

Тільки в процесі оволодіння різноманітними руховими вміннями та навичками удосконалюються психомоторні та вегетативні функції, покращується якісна сторона рухової діяльності, розвиваються фізичні можливості дітей. фізкультурний заняття виховання дитина

Ефективність проведення занять з фізичної культури залежить від створення відповідних умов у приміщенні та на майданчику. Керівництво дошкільним закладом повинно забезпечити правильний підбір фізкультурного обладнання і розмістити його у групових кімнатах, фізкультурному залі та на майданчику. Воно має відповідати педагогічним, гігієнічним, естетичним вимогам та анатомо-фізіологічним особливостям дітей різних вікових груп.

Головна вимога до фізкультурного обладнання - забезпечення безпеки під час виконання вправ, виключення можливості дитячого травматизму та нещасних випадків. Потрібно систематично стежити за міцністю кріплення гімнастичного обладнання та за правильною обробкою дерев'яних приладів (гімнастична стінка, лави, драбинки, дошки та ін.). Вони повинні бути добре відполіровані, а металеве обладнання відшліфоване та з закругленими кутами. Якість обладнання, їх стійкість та міцність перевіряються вихователем перед початком занять з фізичної культури.

Мета роботи - з`ясувати основні шляхи підвищення ефективності занять з фізичного виховання дітей дошкільного віку.

Предметом дослідження являються фактори, які впливають на ефективність занять з фізичного виховання дітей дошкільного віку.

Об`єктом дослідження є робота вихователя дошкільного закладу під час проведення фізкультурних занять з дітьми дошкільного віку та ефективність занять.

Гіпотеза дослідження: Використання факторів, що впливають на ефективність фізкультурних занять для дітей дошкільного віку можуть вплинути на поліпшення їх фізичного розвитку та стану здоров'я.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати психологічну, науково-педагогічну, методичну, періодичну літератури з досліджуваного питання;

2. Здійснити аналіз календарного плану освітньо-виховної роботи групи в поточному навчальному році щодо ефективності фізкультурних занять з дітьми дошкільного віку.

3. Виявити вихідні рівні розвитку рухових навичок та вмінь дітей та рівень їх фізичної культури.

4. Визначити та апробувати ефективні форми роботи, що підвищують ефективність фізкультурних занять для дітей дошкільного віку під час формувального експерименту;

5. Апробувати ефективні форми організації та проведення фізкультурних занять для дітей дошкільного віку.

6. Вивчити вплив фізкультурних знань, навичок та вмінь на загальний рівень фізичного розвитку дітей дошкільного віку.

7. Провести порівняння знань дітей в кінці експериментальної роботи, з метою виявлення її ефективності .

Практична значимість: підвищення ефективності занять з фізичного виховання дітей дошкільного віку відкриває досить вагомі перспективи в майбутньому, заняття проведені на високому рівні не тільки сприяють зміцненню та фізичному розвитку організму дитини, але в майбутньому можуть сприяти залученню дитини до професійного спорту.



Розділ 1. Психолого-педагогічні основи фізкультурних занять як форми організації фізичного виховання дітей дошкільного віку

Впродовж останніх років вітчизняні педагоги-новатори та науковці інтенсивно шукають шляхи підвищення ефективності фізкультурних занять. Пошук зорієнтований на заохочення дитини до активної рухової діяльності - як педагогічно керованої, так і самостійної. Є цікаві авторські знахідки щодо активного впровадження в систему фізичного виховання дітей ігрового методу навчання рухових дій, куди входять: рухливі ігри та ігри з елементами спорту, пластичних етюдів. Пантоміма, імітаційні вправи та шаради в рухах, танцювальні експромти тощо. Емоційно насичені фізично ігрові вправи стимулюють інтерес дітей до виконання тих чи інших дій; образність розучуваних рухів сприяє усвідомленому засвоєнню техніки їх виконання, що активізує рухову діяльність та фізичний розвиток дошкільників.

Останні роки характеризуються значним збільшенням наукових пошуків у дослідженні різних аспектів фізичного виховання дітей дошкільного віку та випуску відповідної методичної літератури: з методики проведення фізкультурних занять з дітьми дошкільного віку (Т.І. Осокіна, Е.С.Вільчковський, О.І. Курок, Т.І.Дмитренко, В.Л.Сухар) диференційованого підходу в навчанні фізичних вправ (Е.В. Давиденко), впливу фізичних вправ та рухливих ігор на виховання позитивних моральних та вольових якостей у дітей (Е. Ю. Яницька, Н. А. Кіт), застосування ігрового методу в навчанні дітей фізичних вправ (О.Л. Богініч, Г.В. Біленька, А.Я. Волочинський), використання «малих форм» фізичної культури (О.М. Кириченко), мотивації дітей до занять фізкультурою (Л.А. Сварківська), змісту фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку в сім'ї (М.М. Аляб'єва, Е.С. Вільчковський). Наукові дослідження з проблем фізичного виховання та узагальнення передового практичного досвіду покладено в основу розробки нових програм для дошкільних закладів України (розділ «Фізична культура»), які видано в 2008-2010 роках («Українське довкілля», «Впевнений старт» та ін.).

Ефективність фізкультурних занять залежить від багатьох чинників. Розглянемо деякі з них.

1.1 Роль планування навчального матеріалу з фізичної культури на фізкультурних заняттях

Планування та облік роботи - необхідна умова високої ефективності процесу фізичного виховання в дошкільному закладі.

Планування допомагає вихователеві чітко визначити перспективу роботи, сформувати загальні та конкретні навчально-виховні завдання, дає цілеспрямований напрям усій роботі з фізичного виховання відповідно до віку дітей, матеріальної бази, кліматичних та інших умов дошкільного закладу.

Плануванню підлягають: завдання, засоби, організація та методи навчально-виховної роботи з фізичної культури. Основою для планування є програмний матеріал для кожної вікової групи. Здійснюється воно в певній послідовності. Спочатку вихователь старанно вивчає програму з фізичної культури і основні завдання з фізичного виховання дітей дошкільного віку. Розподіляючи навчальний матеріал на місяць або квартал, обов'язково враховують умови, в яких будуть проводити заняття (кліматичні, наявність відповідного інвентарю та обладнання тощо).

Після цього матеріал, передбачений програмою, розподіляється за системами занять. Поняття "система занять" розкривається, як ряд послідовних занять, що забезпечують у своїй єдності вирішення навчально-виховних завдань на даний період навчання. Система занять при цьому не є чергуванням різних типів занять, а правильним здійсненням процесу навчання фізичних вправ, виходячи з реалізації принципів дидактики. При розподілі засобів фізичного виховання (загально-розвиваючі вправи, основні рухи, вправи спортивного характеру, рухливі ігри) за системами занять перевага надається тим, які мають кращий оздоровчий ефект та різнобічний вплив на дітей [2].

Заключний етап планування - складання календарного плану на один-два дні, до якого входить план-конспект заняття з фізичної культури з визначенням конкретних навчально-виховних завдань, а також перелік рухливих ігор та вправ, що плануються вихователем для проведення з дітьми під час прогулянок.

1.2 Види планування роботи з фізичного виховання та розподіл програмного матеріалу з фізичної культури

Планування з фізичної культури починається із складання графіка на місяць або квартал. У ньому має бути правильне розподілення програмного матеріалу на окремі заняття. Залежно від обсягу і складності його, а також важливості даних вправ для успішного вирішення освітніх, оздоровчих та виховних завдань встановлюється та кількість занять, яка потрібна для його засвоєння.

Перспективний план на місяць (квартал) є робочим (допоміжним) планом. Це планування дає можливість методично правильно розподілити програмний матеріал з фізичної культури на триваліший відрізок часу, а також поступово ускладнювати його, встановити певну наступність між заняттями та іншими організаційними формами. Цей план дає можливість встановити більш тісний контакт між вихователями, що працюють позмінно, та дозволяє забезпечити наступність у проведенні занять з фізичної культури [4].

Розподіляючи програмний матеріал у перспективному плані, необхідно пам'ятати про реалізацію дидактичних принципів: систематичності, послідовності, поступового ускладнення програмного матеріалу, повторення й правильного чергування видів рухів.

Велике значення при складанні перспективного плану має добір доступного дітям матеріалу, який відповідав би їх можливостям у зазначений період. Дотримуючись послідовності, вихователь підбирає спочатку більш легкі для дітей фізичні вправи та ігри, які потім поступово ускладнюються.

При плануванні слід обов'язково вводити повторення фізичних вправ та ігор, які сприяють кращому засвоєнню рухових вмінь та навичок дітьми. Під час повторення доцільно вносити деякі зміни, щоб ускладнити виконання вправ або ігор. Наприклад, збільшення дистанції розбігу при стрибках у висоту та довжину, відстані до цілі при метанні предметів та ін. Рухливі ігри ускладнюються за рахунок збільшення відстані бігу, кількості ведучих та ін.

При плануванні слід дотримуватися правильного чергування різних видів рухів: ходьби, бігу, метання, стрибків, лазіння та ін. Вправи з основних видів рухів треба чергувати й поєднувати з іншими видами вправ так, щоб вони охоплювали більше м'язових груп, всебічно впливали на організм дітей.

Після розподілу програмного матеріалу з фізичної культури на місяць або квартал вихователь складає календарний план на один-два дні. У ньому записують план-конспект заняття з фізичної культури, зазначають рухливі ігри, основні рухи та вправи спортивного характеру, які виконуватимуться дітьми під час ранкової та вечірньої прогулянок.

Велике значення при складанні плану заняття з фізичної культури має чітка постановка педагогічних завдань: освітніх та виховних, що вирішуються в процесі навчальної роботи з фізичної культури. Оздоровчі завдання, як правило, не записують у плані заняття, тому що вони обов'язково вирішуються на кожному з них.

Спрямованість на зміцнення здоров'я, на забезпечення різнобічного фізичного розвитку дітей є однією із специфічних рис заняття з фізичної культури. Удосконалення функцій організму, підвищення його працездатності, опірності різним захворюванням та інше - усе це входить до переліку оздоровчих завдань, що вирішуються під час занять. Усі фізичні вправи, які виконують діти на занятті, тією чи іншою мірою впливають на зміцнення здоров'я. Тому конкретизувати оздоровчі завдання у планах заняття недоцільно. Як виняток, на окремих заняттях, метою яких є плавання, катання на ковзанах або лижах, можна поставити оздоровче завдання - сприяти загартуванню дітей під час виконання згаданих вище вправ.

Навчання у процесі фізичного виховання має свою специфіку. На заняттях з фізичної культури наочно виявляються фізичні, вольові та моральні якості дітей. На цих заняттях створюються такі умови, коли дитина долає відчуття страху, невпевненості, виявляє спритність, витривалість, швидкість. Саме такі ситуації виникають, наприклад, під час виконання вправ з рівноваги (ходьба по колоді або гімнастичній лаві), лазінні по гімнастичній стінці або канаті та ін.

Однак виховання позитивних моральних і вольових рис характеру дітей - тривалий процес, який не обмежується одним заняттям або навіть місяцем. Протягом усього дошкільного періоду його здійснює весь педагогічний колектив дитячого садка. Тому важливо, щоб вихователь, плануючи заняття, визначав основні завдання виховання, які випливають із змісту навчального матеріалу, вимог програми, форм і методів їх реалізації на заняттях з фізичної культури та під час прогулянок [7].

Формулювати ці завдання в плані заняття для дітей дошкільного віку можна, наприклад, так: "сприяти вихованню дисциплінованості та колективізму під час гри-естафети "Хто швидше".

Розвиток фізичних якостей (спритності, швидкості, сили та ін.) здійснюється в процесі навчання дітей рухових дій. Науковці (О.В. Вавілова, Е.С. Вільчковський, Т.І. Осокіна та ін.), які розробляли цю проблему, вважають, що навчання рухових дій важлива сторона педагогічного процесу на заняттях з фізичної культури, де в єдності формуються рухові навички та розвиваються фізичні якості дітей різних вікових груп. Формулювання їх у плані може бути таким - розвивати спритність та швидкість під час гри "Квач".

На заняттях з фізичної культури, де застосовується колове тренування, основне завдання їх може формулюватися так: "сприяти комплексному розвитку фізичних якостей і підвищенню рухової підготовленості дітей".

Під час планування програмного матеріалу важливо передбачити достатній ступінь фізичного навантаження, поступовість його наростання від заняття до заняття, дотримання оптимальних інтервалів між виконанням вправ. Тільки за таких умов успішно розвиватимуться фізичні якості дітей.

Правильна постановка навчальних завдань на кожне заняття дає змогу конкретизувати діяльність вихователя, підвищити ефективність навчальної роботи з фізичної культури. Освітні завдання ставляться в різних формулюваннях: ознайомити, навчити, закріпити, вдосконалювати.

У плані-конспекті ставляться конкретні навчально-виховні завдання з урахуванням наслідків попереднього заняття та визначається послідовність їх вирішення. Таких завдань може бути три-чотири. Після запису зазначається інвентар, який необхідно підготувати для даного заняття.

У підготовчій частині визначаються вправи з шикування та перешикування, стройові вправи, види ходьби та бігу, вправи для профілактики плоскостопості, танцювальні кроки, загальнорозвиваючі вправи. Визначаються послідовність їх проведення та оптимальне дозування для дітей певної вікової групи. В основній частині записують основні рухи, вправи спортивного характеру та рухливі ігри.

Для успішного формування та удосконалення рухових навичок необхідно визначати кількість повторень вправ та застосування найбільш оптимальних способів організації дітей, які забезпечують високу моторну щільність заняття. Конкретну кількість повторення основних рухів важко встановити. Вона залежить від обладнання фізкультурного залу або майданчика, їх розмірів, кількості інвентарю, організації дітей під час виконання рухів, їх складності тощо.

Однак, якщо вправи не потребують значних фізичних зусиль та тривалого фізичного навантаження (метання предметів в ціль та на дальність, стрибки у довжину з місця, пролізання в обруч та ін.), орієнтовна кількість повторень може бути в межах 6-16 разів. Вправи, які потребують значних фізичних зусиль (лазіння по канату, повзання по гімнастичній лаві підтягуючись на руках) або більшого часу на їх виконання (вправи з рівноваги, лазіння по гімнастичній стінці та ін.), повторюються 2-8 разів (в залежності від вікової групи та фізичного розвитку дошкільників). Також потрібно записати назву гри, її дозування (кількість повторень або час) та організаційно-методичні рекомендації, які слід враховувати під час проведення гри.

У заключній частині планується повільна ходьба, вправи на увагу та спокійна ходьба (кількість її повторень), якщо вона передбачена вихователем у цьому занятті.

Особливо важливо під час планування занять передбачити організаційно-методичні заходи, спрямовані на підвищення моторної щільності заняття, і записати їх у підготовчій та основній частинах [4].

Під час прогулянок (особливо в теплу пору року) можна планувати виконання основних рухів на фізкультурних заняттях з окремою підгрупою дітей (враховуючи індивідуальну роботу з ними), які відстають в руховій підготовці. При цьому передбачають раціональну організацію дошкільнят: фронтальне або поточне виконання рухів.

1.3 Залежність ефективності фізкультурних занять від способів організації рухової діяльності

Важлива умова поліпшення якості заняття - використання найбільш раціональних способів організації дітей й досягнення оптимального фізичного навантаження на їх організм. Раціональна організація навчання дітей фізичних вправ є однією з основних передумов суттєвого підвищення загальної та моторної щільності занять з фізичної культури.

Загальна щільність заняття визначається як відношення часу, який педагогічно виправданий, до всієї тривалості заняття. Вона передбачає:

1. Організацію дітей, повідомлення навчальних завдань.

2. Підготовку та прибирання фізкультурних посібників, необхідні перешикування дітей під час заняття, та ін.

3. Безпосереднє виконання фізичних вправ та спостереження за ними під час відпочинку, участь у рухливих іграх, розвиток фізичних якостей.

4. Пояснення вихователя, виправлення помилок, допомога дітям, страховка.

5. Використання наочних посібників, показ вправ.

6. Педагогічний контроль.

7. Мотивація дітей.

8. Виховна робота під час заняття.

9. Підбиття підсумків заняття.

Вищезазначені елементи педагогічної діяльності вихователя, які спрямовані на підвищення загальної щільності заняття, постійно доповнюються та зміцнюються залежно від віку дітей, змісту заняття, педагогічної майстерності вихователя та ін.

Час, затрачений на безпосереднє виконання вправ, має найбільше значення, бо саме в цей період вирішуються оздоровчі й освітні завдання (формування рухових навичок і розвиток фізичних якостей). Відношення часу, затраченого на безпосереднє виконання фізичних вправ та рухливих ігор, до всього часу заняття називається моторною (руховою) щільністю його [10].

Моторна щільність - найбільш специфічний показник ефективності заняття. Вона може бути різною залежно від його змісту, організації і методики проведення. Щодо організації і методики, то вона повністю залежить від підготовки вихователя до заняття і дій під час його проведення.

Для збереження часу заняття, для виконання дітьми вправ велике значення мають завчасне розміщення та максимальне використання наявного фізкультурного інвентарю. Щільність заняття також залежить від того, у якому поєднанні за обсягом та тривалістю виконуються такі види діяльності дітей: сприйняття та осмислення пояснень, показ вправ; виконання вправ дітьми; спостереження за рухами інших дітей, відпочинок; допоміжні дії (встановлення фізкультурних посібників); паузи під час занять (чекання своєї черги, роздавання інвентарю та ін.).

Фізичне навантаження залежить від багатьох факторів: характеру вправ та ігор, поєднання різних видів рухів, їх інтенсивності, тривалості, кількості повторень, темпу виконання, координаційної складності, ступеня засвоєння даного руху та ін. Воно також залежить від нервово-психічного напруження дитини, її емоційного стану.

Всі ці фактори враховуються при регулюванні фізичного навантаження у процесі занять. Доцільно чергувати фізичне навантаження з відпочинком, більш інтенсивні рухи з менш інтенсивними, більш складні за структурою з менш складними, засвоєні дітьми вправи з новими.

Вибір певного способу організації дітей під час виконання рухів залежить від педагогічних завдань, ступеня засвоєння ними даного руху, його складності, наявності фізкультурного інвентарю та обладнання, місця проведення заняття.

Індивідуальний спосіб передбачає виконання рухів однією дитиною, в той час як інші спостерігають за нею. Цей спосіб застосовується епізодично. Він виправдовується лише на початковій стадії формування навички, коли діти ознайомлюються з новим рухом, а також у молодших групах, якщо виконуються вправи, які потребують страховки (лазіння по гімнастичній стінці, перелізання через колоду, ходьба по гімнастичній лаві). При застосуванні цього способу моторна щільність найбільш низька. Різновидністю індивідуального способу є виконання вправ за викликом вихователя з метою уточнення деяких елементів рухової дії (одна дитина виконує, а інші спостерігають за нею). Однак індивідуальна робота з дитиною повинна мати місце при будь-якому способі ведення занять [5].

Фронтальний спосіб організації дітей частіше за все застосовується у підготовчій та заключній частинах заняття. Цей спосіб застосовується при розучуванні нескладних рухів, які не потребують страховки та допомоги з боку вихователя, а також при закріпленні та удосконаленні вже засвоєних рухів. Його перевага - в максимальному охопленні дітей руховою діяльністю та забезпеченні високої моторної щільності заняття.

Проте фронтальний спосіб не позбавлений деяких недоліків. Основний з них той, що вихователю важко здійснювати індивідуальний підхід у навчанні і він змушений в основному вказувати на помилки, характерні для більшості дітей.

Поточний спосіб організації передбачає виконання по черзі одного й того самого руху, найчастіше з шикуванням у колону. Наприклад, вправи у рівновазі, пролізання в обруч, стрибки у довжину або висоту з розбігу та ін. Під час виконання вправ потоком вихователь має змогу давати індивідуальні зауваження. У цьому одна із значних переваг даного способу.

Залежно від конкретних умов може бути організовано два або три потоки. Наприклад, старші дошкільники пролізають в обруч або ходять по гімнастичній лаві двома-трьома потоками (у двох-трьох колонах). Наприклад, після стрибка в довжину або висоту з розбігу діти йдуть у зворотному напрямку по мотузці, яка лежить на підлозі (землі), або підлізають під дугу. Після ходьби по гімнастичній лаві (колоді) вони виконують пролізання в обруч або стрибають на обох ногах (як зайчики), просуваючись вперед.

При груповому способі організації діти кожної підгрупи мають своє завдання. Дошкільників розподіляють на дві-чотири підгрупи і кожній з них пропонують для виконання різні рухи. Більш складні вправи виконуються під керівництвом вихователя та музичного керівника, а інші (у старших дошкільників) - самостійно. Потім підгрупи міняються місцями [5].

У застосуванні групового способу важливе значення має правильний добір основних рухів. Не рекомендується застосовувати вправи, спрямовані на розвиток одних і тих самих груп м'язів та фізичних якостей. Наприклад, стрибок у довжину з місця і стрибок у глибину (з гімнастичної лави або куба).

Наукові дослідження (Г.П. Лєскова, Н.А. Ноткіна, Ю.Ю. Рауцкис, О.Л. Богініч та ін.) підтверджують, що найбільш вдалі ті вправи, які доповнюють одна одну у всебічному впливі на організм дитини. Наприклад, вправи з лазіння або рівноваги раціонально поєднувати із стрибками у висоту або довжину; метання предметів у ціль або на дальність - із стрибками в глибину чи довжину з місця, пролізання в обруч (підлізання під дугою) тощо.

Змінний спосіб організації застосовується, коли рух виконує одночасно кілька дітей (3-5-7), а решта спостерігають, чекаючи своєї черги. Так, коли виконується стрибок у глибину, з лави (колоди) можуть одночасно стрибати 4-5 дітей, те саме - у метанні в ціль, лазінні по гімнастичній стінці (канату).

При застосуванні змінного способу вихователю легше спостерігати за дітьми, дозувати навантаження, виправляти помилки, але щільність заняття нижча, ніж при фронтальному способі.

Одним з ефективних способів організації дошкільників в основній частині занять є колове тренування. Дітей розподіляють на декілька підгруп (4-5). Кожна з них виконує свій рух певний час (2-3 хв.), а потім за командою вихователя переходить по колу до наступної вправи. Він має багато спільного за організацією з груповим способом. Однак головна його мета спрямованість на комплексний розвиток фізичних якостей у дітей [9].

Колове тренування має значну перевагу над іншими способами організації, сприяючи збільшенню моторної щільності заняття, підвищенню ефективності навчального процесу. Він дає змогу дітям самостійно виконувати фізичні вправи з посильним для них навантаженням.

При складанні комплексу колового тренування, який виконується на початку основної частини заняття, необхідно застосовувати засвоєні дітьми вправи і чергувати рухи високої інтенсивності з вправами середньої або низької динамічності.



Висновок до І розділу

1. Опрацювавши відповідну літературу було підведено підсумок, що неодмінною, якщо не головною умовою в роботі з дошкільниками є планування роботи не лише з фізичного виховання, а і в будь-якому виді діяльності дошкільників.

2. Тому що саме планування дає змогу керівнику з фізичного виховання чітко визначити перспективу роботи, правильно, згідно методики сформувати навчально-виховні завдання згідно віковим можливостям дітей, матеріальної бази дошкільного навчального закладу, кліматичних умов та інших умов, від яких залежить ефективність проведення занять.

3. Однією з найважливіших умов підвищення ефективності занять з фізичного виховання є раціональне та повноцінне розміщення та забезпечення обладнанням необхідних для виконання фізичних вправ.

4. Кваліфікованих вихователь та керівник фізичного виховання зможе в повному обсязі виконати поставлені завдання лише в тому випадку якщо будуть в повному обсязі укомплектовані спортивний зал та майданчики.

5. Важлива умова поліпшення якості заняття - використання найбільш раціональних способів організації дітей й досягнення оптимального фізичного навантаження на їх організм. Раціональна організація навчання дітей фізичних вправ є однією з основних передумов суттєвого підвищення щільності занять з фізичної культури.



Розділ II. Дослідження стану роботи з визначення методів та прийомів підвищення ефективності занять з фізичного виховання дітей дошкільного віку

У дошкільному дитинстві закладаються основи здоров'я, виховуються основні риси особистості людини. Сім'я, дошкільні заклади мають створити сприятливі умови для оптимального фізичного розвитку дитини, отримання знань про людський організм, опанування санітарно-гігієнічних навичок. Дитина повинна поступово вчитися бути творцем досконалості свого тіла, здоров'я. На цій особливості наголошує народна мудрість: «У здоровому тілі - здоровий дух». Фізичне виховання дітей дошкільного віку - систематичний вплив на організм дитини з метою його морфологічного і функціонального вдосконалення, зміцнення здоров'я, формування рухових навичок і фізичних якостей. У перші шість-сім років фізичне виховання є основою всебічного розвитку дитини.

Але для того, щоб забезпечити повноцінний розвиток дошкільників необхідно в повному обсязі використовувати матеріально-технічну базу дошкільного навчального закладу. Тому що лише за таких умов можна досягли бажаних результатів.

2.1 Фізкультурне обладнання групових кімнат, фізкультурного залу та спортивного майданчика та його роль у підвищенні ефективності проведення занять

Для дітей раннього віку у груповій кімнаті встановлюють індивідуальні та групові манежі, яскраві іграшки (по 1-2 іграшки для кожної дитини), для індивідуальних занять з дітьми використовують: кільця, дерев'яні палички (довжиною 35-40 см, діаметром 1,5 см), кубики, м'ячі, кульки та ін.

У груповій кімнаті бажано мати драбинку для лазіння з зачіпками довжиною 1,2 м, шириною - 60 см, відстань між східцями 12 см. Колода (краще з пінопласту) діаметром 25 - 30 см, довжиною 2 м для перелізання. Гірка для повзання та спуску, переступання вздовж перил висотою 80 см; драбинка-стрем'янка висотою до 1 м, яка складається із двох драбинок шириною 90 см, розташованих під кутом одне до одного [4], для ходьби та вправ з рівноваги необхідна доріжка з клейонки або міцної тканини довжиною 2 м, шириною від 25 до 40 см; дошка довжиною 2-2,5 м, шириною 25 см; похила дошка із зачіпками довжиною 2,5 м, шириною 25 см; ящик розміром 50x50x10 см.

Для метання предметів потрібна горизонтальна ціль: ящик або кошик діаметром 80 см.

Для вправ у рівновазі застосовується ребриста дошка довжиною 2 м, шириною ЗО см, з планками 1,5 х 1,5 см на відстані 2,5 см.

Стояки висотою 160-180 см використовуються для натягування шнура, на якому підв'язують іграшки або кульки, діти намагаються дістати їх підстрибуючи на обох ногах. Для вправ у метанні м'ячів застосовуються горизонтальні цілі на підлозі (кошик або ящик), а також закріплюють на гімнастичній стінці кільце діаметром 40 - 45 см на висоті 110 - 120 см. У дошкільних групах рекомендується обладнати для дітей "фізкультурний куточок": гімнастична стінка (один-два прольоти висотою 2,2-2,5 м, шириною 80 см, відстань між східцями 15-20 см), канат довжиною 2,5-3 м, діаметр 2,5-3 см, мотузяна драбинка, 2-3 куби, гімнастична лава довжиною 2,5-3 м, ребриста дошка довжиною 2,5 м, навісна драбинка та дошка довжиною 2,5 м.

У групах повинні бути навісні мішені та баскетбольні кільця для метання м'ячів. Дрібний фізкультурний інвентар: обручі, м'ячі різних розмірів, гімнастичні палиці, скакалки, торбинки з піском та ін. у достатній кількості. Він використовується для виконання загально-розвиваючих вправ, у рухливих іграх та для самостійної рухової діяльності дошкільнят.

Обладнання фізкультурного залу

У фізкультурному залі встановлюється все необхідне обладнання для проведення занять з фізичної культури: гімнастична стінка (висота 2,5 м, ширина прольоту 80 см, відстань між рейками 15-20 см) - 6-8 секцій; гімнастичні лави (довжина 3,5-4 м, висота 30 см, ширина верхньої дошки 20 см, нижньої планки 8 см) - 4-5 шт.; канати (довжина 3-3,5 м, діаметр - 2,5-3 см) - 4-5 шт.; підвісні мотузяні драбинки (довжина 2,5-3 м, ширина 65 см, відстань між рейками 20 см) - 2-3 шт.; гімнастичні мати для стрибків з поролону (120x200 см) - 6-8 шт., гумова доріжка (40x500 см), набори дощок (довжина 3,5 м, ширина 20 см), драбинок (довжина 3,5 м, ширина 40 см, відстань між рейками 20-25 см) з крючками на одному кінці - 2-3 набори, ребристі дошки (довжина 2,5-3 м, ширина 20 см, відстань між планками - 8 см) - 3-4 шт. [5]

Куби для вправ у стрибках та рівноваги (з ребром куба 20, 30, 40 см) - 9 шт.

Дуги (висота - 40, 50, 60 см, відстань між підставками 60 см) - 9 шт., стояки для стрибків, підлізання (висота 1,8 м) - 2 шт.; довгі шнури (довжина 12-15 м) - 4 шт., мотузки для вправ у рівновазі (довжина 8-10 м, діаметр 2 см) - 2 шт.

Щити для метання в ціль (діаметр 60 см) з крючками, щоб підвішувати їх до гімнастичної стінки - 6-8 шт.; переносні кошики для метання м'ячів (діаметр 1 м, висота 60 см) - 4 шт.; кільця для метання на стояках (висота 2,2 м, діаметр кільця 30 см) - 3-4 шт., навісні баскетбольні щити (80x90 см) з кільцями діаметром 45 см) - 2 шт. Атрибути для загально-розвивальних вправ: різнокольорові прапорці (розмір тканини 12x20 см, довжина палички 30 см) , обручі (діаметр 55-70 см) , скакалки (довжина 150-180 см), гімнастичні палиці (довжина 90 см, діаметр 2,5 см) , м'ячі гумові (діаметр 8,15, 25 см) , торбинки з піском (6х10 см, вагою 100 та 200- 300 г., ; 20x30 см, вагою 500-700 г) - 6-8 шт., кубики дерев'яні або пластмасові (4x4x4 см) .

Обладнання та інвентар розміщують залежно від розміру і планування залу. Гімнастична стінка, лави, гімнастичні мати знаходяться у залі постійно, а інший інвентар (куби, дошки, стояки та ін.) можуть зберігатися у підсобному приміщенні і виносяться безпосередньо перед початком заняття (у разі потреби). Дрібний фізкультурний інвентар (м'ячі, скакалки, палиці та ін..) зберігають на стелажах, які закріплюються на стінці залу [8].

При обладнанні залу основну увагу звертають на міцність кріплення гімнастичної стінки, канатів, підвісних драбинок до стін та стелі. Потрібно систематично стежити за міцністю кріплення та стійкості гімнастичного обладнання (лави, щити для метань, стояки та ін.), щоб запобігати травмам дітей та нещасним випадкам.

Обладнання фізкультурного майданчика

Розміри фізкультурного майданчика залежать від того, яку площу можна використати на території дитячого садка для його обладнання. Орієнтовні розміри майданчика 20x30 м для дітей молодшого віку та 30x40 м - старшого. Фізкультурне обладнання розміщують на ньому по боках так, щоб основна площа його була вільною. Це надає змогу проводити на ній загально-розвиваючі вправи, метання предметів на дальність, рухливі ігри та вправи спортивного характеру.

Покриття фізкультурного майданчика може бути трав'яне або ґрунтове з утрамбованою сумішшю цегли, глини та вапняку з піском. Рівень ґрунту фізкультурного майданчика повинен бути на 10 см вище оточуючої землі і трохи знижуватися до його меж, що забезпечує стікання дощової води.

Фізкультурний майданчик обладнується різноманітними приладами, які створюють відповідні умови для виконання основних рухів.

Для стрибків у довжину та висоту обладнують яму з піском (розміри 2,5x6 м, глибина 30 см, стінки її укріплюються дошками на рівні землі). На відстані 40 см від краю ями закопують брусок або товсту дошку шириною 20-30 см, довжиною, що дорівнює ширині ями. Брусок (дошку) фарбують білою або жовтою фарбою.

Для вправ у стрибках у висоту поряд з краями ями вкопують дві короткі труби (довжиною 20-30 см, діаметром 3-4 см). У них встромляють дерев'яні стояки 60-70 см, до яких закріплюється гумова тасьма. Через кожні 5 см на стояках ставлять певні позначки, щоб можна було орієнтуватися, на яку висоту поставити тасьму. Під час стрибків у висоту та довжину з розбігу пісок у ямі розпушують, щоб діти приземлялися на м'яку опору [6], для вправ у рівновазі встановлюють колоду (поперечний розріз 15x15 см, висота - 30-40 см, довжина - 5-6 м для дітей молодшого віку, 6-8 м - старшого) з драбинкою для сходження на одному кінці, пеньки або парканчик з пеньків різного діаметра (20-30 см) та різної висоти (від 25 до 40 см). довжина парканчика 8-10 м.; автомобільні покришки (10-12 шт., балансири різної конструкції: а) колода (діаметр 25-30 см, довжина 3,5-4 м) закріплюється на одній осі; висота робочої поверхні балансира над землею 50-60 см; б) на двох дерев'яних стовпчиках (висотою 40-50 см) підвішується колода (довжиною 2,5-3 м) за її кінці, для вправ з лазіння, перелізання та підлізання встановлюється по прямій лінії вздовж майданчика або під прямим кутом (2 прольоти х 2) гімнастична стінка (висота 2,2 м для молодших дітей, 2,5 м - для старших дошкільників, ширина прольоту - 80 см, відстань між рейками 15-20 см), дугоподібні драбинки - ліани для старших дошкільників з відстанню між рейками 20-25 см, дуги для підлізання (6-8 шт.) висотою 40-60 см, поставлені на відстані 1 м. Ігрова стінка (висота 1,8 м, ширина 5-6 м) виготовляється з дощок або цегли (товщина 25 см). З одного боку стінки малюють олійною фарбою мішені (діаметр 60 см), з другого - вбивають скоби для кріплення гімнастичних драбинок з металевих труб або з дерева для лазіння дітей. По ширині майданчика на протилежних його краях встановлюють баскетбольні щити (120 х 90 см), вони можуть бути дерев'яні, з пластику чи іншого твердого, гладенького матеріалу, 3 см завтовшки.

Баскетбольний кошик (кільце із сіткою діаметром 45 см) закріплюють на відстані 20 см від нижнього краю щита на висоті 2 м від поверхні майданчика. Найбільш зручний варіант прикріпити щити до металевих конструкцій, які виносять щити на 1-1,5 м від лицевої лінії у бік майданчика. Щити фарбують білою або світло-сірою фарбою, а окантовку - червоною або блакитною (завширшки - 5 см).

Для бігу та їзди на велосипеді обладнується доріжка (ґрунтова або гумо-бітумна) довжиною 150-180 м. Доріжка ділиться на дві половини (по 1,5 м) з однією лінією старту та трьома лініями фінішу (для бігу на дистанції 10,20 та 30 м). Поверхня доріжки повинна бути рівною та не розмокати від дощу.

У дошкільних закладах, де площа майданчика обмежена, бігову доріжку можна спланувати на асфальтовому покритті.

Крім стаціонарного фізкультурного обладнання, необхідно також мати переносне: гімнастичні дошки, драбинки, дуги, ворота для гри у футбол та хокей (шириною 2,5-3 м, висотою 1,2-1,5 м).

На території дошкільного закладу встановлюють столи для гри у настільний теніс, обладнують майданчики для гри у городки та бадмінтон. Якщо є можливість, відводиться асфальтована доріжка для катання на роликових ковзанах, спорт-ролерах та педальних автомобілях.

2.2 Забезпечення техніки безпеки на заняттях з фізичного виховання. Вимоги до умов організації заняття дошкільнят

Будь-яка діяльність, а особливо фізична, може здійснюватися лише під безпосереднім контролем і наглядом з боку дорослого. У спортивному залі та на спортивному майданчику повинні бути створені умови, які забезпечують охорону життя і здоров'я дітей:

а) все обладнання: гімнастична стінка, комплекси, драбинки повинні бути надійно закріплені; різноманітне обладнання, посібники, предмети оздоблення повинні встановлюватися і розміщуватися з урахуванням їх повної безпеки і стійкості, яка виключає можливість падіння;

б) інвентар, використовуваний дітьми, необхідно розташовувати на висоті, що не перевищує рівня їх грудей.

Приміщення, в якому організовується фізкультурна діяльність, має бути чистим, світлим, добре провітрюваним. Освітленість повинна відповідати встановленим санітарно-гігієнічним нормам. Забороняється перенесення дітьми тягарів вагою більше 2-2,5 кг. (Для дитини старшого дошкільного віку). Категорично забороняється залучати дітей до праці, який представляє загрозу інфікування.

Матеріали та обладнання.

1. Обладнання, яким користуються діти, має за своїми розмірами відповідати їх віковими показниками.

2. У користування дітям даються тільки справні і безпечні предмети.

3. Забороняється використання в роботі обладнання та інвентарю, призначених для дорослих; недоцільно, педагогічно невиправдано й небезпечно застосування предметів, що випускаються промисловістю для ігрової діяльності дітей.

4. Все обладнання та інструменти мають бути акуратно, зручно і раціонально розміщені, утримуватися в чистому, справному стані. Усі колючі, ріжучі предмети повинні зберігатися в недоступному для дітей місці.

Вимоги до методики керівництва фізкультурної діяльністю в дитячому садку

1. Навчаючи дітей різним навичкам, прийомів виконання рухів, вихователь повинен забезпечити правильний показ руху.

2. При організації заняття стежити за тим, щоб діти самовільно не використовували снаряди і тренажери.

3. Не допускати перебування дітей у залі або на фізкультурної майданчику без нагляду викладача, стежити за організованим входом і виходом дітей із залу.

4. Під час проведення заняття стежити за правильним вибором місця проведення так, щоб у полі зору знаходилися всі діти.

5. При виконанні вправ з предметами (палиці, обручі і т.д.) стежити за достатнім інтервалом і дистанцією між дітьми.

6. Вихователь (інструктор з фізичної культури) здійснює постійний контроль над збереженням правильної пози і постави дітей під час заняття.

7. При організації заняття вихователь повинен стежити за станом дітей, не допускати їх перевтоми. У разі появи зовнішніх ознак перевтоми, вихователь пропонує дитині відпочити, а потім перемкнутися на спокійну діяльність.

8. Вихователь (інструктор з фізичної культури) в обов'язковому порядку знайомить дітей з правилами поведінки на занятті і систематично контролює їх виконання.

Таким чином, все обладнання та інвентар, використовуваний дітьми повинні встановлюватися і розміщуватися з урахуванням їх повної безпеки. Приміщення для фізкультурних занять має відповідати санітарно-гігієнічним нормам. Обладнання повинно бути справним, безпечним і відповідати їх віковими показниками. Всі діти повинні перебувати в полі зору вихователя (інструктора фізичного виховання), який повинен здійснювати постійний контроль над всіма виконуваними дітьми діями.

2.3 Основні причини травматизму дітей у дошкільних освітніх установах на фізкультурних заняттях

1. Порушення правил організації занять.

- Проведення занять з великим числом дітей на одного викладача, ніж передбачено;

- Знаходження дітей у залі без нагляду викладача і неорганізований вхід, і вихід з залу;

- Самовільний доступ до снарядів і тренажері;

- Неправильний вибір викладачем місця при проведенні заняття, коли частина дітей перебуває поза його увагою;

- Недостатні інтервал і дистанція між дітьми при виконанні групових вправ.

2. Порушення в методиці викладання

- Форсоване навчання складним, пов'язаних з ризиком і психологічними труднощами для дитини, вправам без достатньої його підготовленості;

- Надмірне навантаження на дитину в ході заняття, пов'язане з цим значне стомлення, що приводить до зниження концентрації уваги;

- Зайве емоційне збудження, викликане виконанням південних вправ, ігор, естафет.

3. Порушення санітарно-гігієнічних умов і форми одягу.

- Недостатня освітленість залу або майданчика для занять;

- Відсутність вентиляції;

- Незручна, що сковує рухи і утрудняє теплообмін одяг;

- Слизька шкіряна або пластикова жорстка підошва взуття, високий каблук, незавязанние шнурки;

- Сторонні предмети, що колють на одязі або в кишенях (значки, шпильки, шпильки, дрібні іграшки і т.п.).

- Намиста, ланцюжки, тасьми, що зав'язуються на шиї; довгі, не прибрані в косу чи не підібрані на гумку волосся у дівчаток;

- Очки у погано бачать дітей, які не закріплені на потилиці гумкою.

4. Відсутність систематичного лікарського контролю над фізичним вихованням.

- Надмірність навантаження для дітей, які нещодавно перенесли захворювання;

- Відсутність систематичної (2 рази на рік) диспансеризації дітей;

- Відсутність відомостей про хронічні захворювання і травмах.

5. Недооцінка значення страховки і допомоги.

- Неправильна страховка чи її відсутність при виконанні складних вправ на гімнастичних снарядах, основних видах рухів, опорних стрибках, акробатики;

- Відсутність матів під снарядами й тренажерами.

6. Порушення техніки безпеки, незадовільний стан місць занять, інвентаря, обладнання.

- Малі розміри залу або площадки для занять;

- Нерівності підлоги, розщеплені мостини, незакріплені мостини паркету;

- Несправність килимового покриття і матів (розриви, що розійшлися шви) і відсутність його надійного кріплення до підлоги;

- Несправність снарядів і тренажерів, ненадійність кріплення, розпущеність сполук, незатягнутим гайки, що стирчать болти і шурупи;

- Неправильна, зайво скупчена розстановка снарядів і тренажерів, при якій діти заважають один одному виконувати вправи;

- Погано закріплені і несправні електричні вимикачі, розетки;

- Низько повішені декоративні рослини, прикраси, світильники;

- Відсутність захисних сіток на вентиляторах, до яких можуть дотягнутися діти;

- Розташування магнітофона чи програвача в доступному для дітей місці;

- Колони і виступи, не оббиті м'яким матеріалом;

- Відсутність яскравих наклейок на скляних дверях на рівні очей дитини;

- Вільний доступ дітей до вікон, відкритим для провітрювання;

- Відсутність телефону у доступному місці;

- Відсутність в легкодоступному місці аптечки першої медичної допомоги.

Таким чином, для запобігання травматизму дітей на фізкультурних заняттях повинні дотримуватися всі правила організації заняття, вимоги до методики викладання фізичної діяльності, дотримання санітарно-гігієнічних умов і форм одягу. Обов'язковий систематичний лікарський контроль над фізичним станом дітей, усвідомлено оцінювати значення страховки і допомоги; місце заняття, інвентар та обладнання повинно знаходитися у задовільному стані.



Висновки до другого розділу:

1. Фізичне виховання в дошкільних навчальних закладах спрямована на формування рухових навичок та вмінь, розвиток фізичних якостей загартування та поліпшення роботи всіх функціональних систем організму дітей починаючи з раннього віку. Саме в цей період закладаються основи здоров'я дітей.

2. Для того, щоб забезпечити повноцінний розвиток дошкільників необхідно в повному обсязі використовувати матеріально-технічну базу дошкільного навчального закладу. Тому що лише за таких умов можна досягли бажаних результатів.

3. Важливим є і дотримання техніки безпеки під час проведення роботи , адже не виконання цих правил може призвести до непередбачуваних наслідків. Таким чином, для запобігання травматизму дітей на фізкультурних заняттях повинні дотримуватися всі правила організації заняття, вимоги до методики викладання фізичної діяльності, дотримання санітарно-гігієнічних умов і форм одягу. Обов'язковий систематичний лікарський контроль над фізичним станом дітей, усвідомлено оцінювати значення страховки і допомоги; місце заняття, інвентар та обладнання повинно знаходитися у задовільному стані.