Казка в розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку

Перший етап експерементальної роботи носив констатувальний характер. Його мета: визначити рівень сформованості з'язного мовлення в дітей середнього дошкільного віку на основі використання казки.

Нами були визначені завдання констатувального експерименту:

1. Проаналізувати особливості зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку.

2. Вивчити педагогічні умови використання казки у роботі з дітьми сстаршого дошкільного віку.

3. Визначити критерії та виявити рівні розвитку зв'язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку.

Основним методом дослідження був психолого-пелагогічний експеремент, на різних етапах якого застосовувалися спостереження педагогічного процесу в дошкільному закладі, аналіз планів роботи вихователів, метод усного опитування, бесіди, а також спеціальні методики діагностики рівня розвитку зв'язного мовлення у дітей 6 років життя.

Аналіз програми “Дитина”, за якою працює дошкільний заклад, показав, що діти в старшій групі повинні самостійно, зв'язно, послідовно, зрозуміло для інших переказувати близько до тексту відомий або новий твір, самостійно обраний, за пропозицією вихователя різними способами (за ролями, за власними малюнками, цілісний переказ невеликого за обсягом твору, творчий переказ, за планом, за піктограмами).

Дошкільнята також повинні вміти складати за зразком та планом вихователя описову розповідь за картиною, про іграшку, складати сюжетні розповіді за однією та серією дидактичних картин, складати розповіді з власного досвіду різних видів (на тему з колективного, індивідуального досвіду, про цікавий випадок); складати колективні листи [Методичні рекомендації до Програми виховання і навчання дітей М54 від двох до семи років «Дитина» / наук. кер. проекту: В.О. Огнев'юк; наук. ред. Н.В. Кудикіна, В.У. Кузьменко; авт. код. Е.В. Бєлкіна, Н.І. Богданець-Білоскаленко, О.Л. Богініч, З.Н. Борисова, М.С. Вашуленко [та ін.] / Мін. осв. і наук., мол. та спорту України, Голови, упр. осв. і наук, викон. орг. Київміськради (КМДА), Київ, ун-т ім. Б. Грінченка. -- 3-є вид., допр. та доп. -- К.: Київ, ун-т ім. Б. Грінченка, 2012. -- 400 с.]

Наступним етапом нашого дослідження стало визначення рівня сформованості з'язного мовлення в дітей старшого дошкільного віку. Проаналізувавши методики виявлення рівня сформованості зв'язного мовлення дітей О.С.Ушакової та Є.М.Струніної, ми склали свою діагностику (Додаток № 2, №3, №4, №5).

Дослідження рівня сформованості зв'язного мовлення дошкільнят ми проводили за серією таких завдань:

1. Переказ оповідання В.О.Сухомлинського “Лялька під дощем” близько до тексту за запитаннями;

2. Закінчення казки “Хоробрий зайчик”, розпочатої вихователем;

3. Складання розповіді за серією сюжетних картинок;

4.Складання описового оповідання про свійських тварин з використанням ілюстрацій.

Опитування проводились з кожною дитиною експерементальної і контрольної груп індивідуально в ізольованому вигляді. Під час дослідження ми керувалися такими критеріями:

Дитина володіє мовними вміннями. Ініціативна і самостійна у вигадуванні казок, оповідань ( має уявлення про структуру розповіді), користується різноманітними засобами виразності. При переказі дитина послідовно передає зміст тексту, при цьому чітко простежуються структурні частини тексту: початок, середина і кінець. Має багатий словниковий запас. Мова граматично правильна , виразна - 3 бали;

У своїй розповіді, описовому оповіданні, переказі літературних творів дитина допускає пропуски, логічні помилки, але сама їх виправляє з допомогою дорослого. Виявляє інтерес до мовного спілкування, але недостатньо активна у ньому. У побудові речень не затрудняєтьсяч, граматичні помилки рідкісні. Виразність мови недостатня - 2 бали;

Дитина допускає змістовні та смислові помилки в переказах, при розповіданні потрібна допомога дорослого. Пропускає структурні компоненти описових розповідей, власних творів, (казки, оповідання, історії). Словниковий запас бідний. Допускає граматичні помилки. Мова невиразна - 1 бал.

Оцінка здатності виробляти аналіз немовленнєвої ситуації ( для завдання на складання розповіді за серією сюжетних картинок):

правильна послідовність картинок - 1 бал;

неправильна послідовність картинок - 0 балів.

Найбільша кількість балів, яку могла набрати дитина - 13 балів. Крім того, нами були виокремлені рівні, за якими оцінювались відповіді дітей. А саме:

Високий рівень (10 - 13 балів) - розповідь складається з граматично правильних речень, характеризується зв'язністю, вживаються різні види синтаксичних конструкцій; розповідь повністю відповідає зображеній ситуації, послідовність ланок не порушена, всі основні ланки представлені повністю; між частинами ситуації є причинно-наслідкові зв'язки;

Середній рівень (6 - 9 балів) - розповідь коротка, складається з простих речень, і дефектних синтаксичних конструкцій, засоби синтаксичного зв'язку обмежені; розповідь значною мірою відповідає зображеної ситуації; присутні спотворення окремих змістових ланок або їх пропуски.

Низький рівень (до 5 балів) - балів розповідь відсутня або дитина нездатна самостійно скласти розповідь, замість неї відтворюється кілька дефектних речень.

Всі дані, які ми отримували в ході досліджень з дітьми експерементальної і контрольної груп, ми фіксували і вносили у таблиці (Додатки №6, №7). Отримані результати свідчать про те, що у обох группах є діти з різними рівнями розвитку зв'язного мовлення. Причому, співвідношення підгруп дітей що мають різні рівні розвитку мовлення, у ЕГ та КГ приблизно однакове. (Рис.1.)

Рис. 1. Співвідношення дітей з різними рівнями розвитку зв'язного мовлення у ЕГ та КГ.

Як видно з цієї діаграми , у ЕГ високий рівень мають 3 дітей ( 30 %), середній - 4 дітей (40%), низький - 3 дітей (30%). У КГ до підгрупи з високим рівнем розвитку зв'язного мовлення увійшло 4 дітей (40%), 4 дітей (40%) виявили середній рівень, а 3 дітей (30%) показали низький рівень. Зазначимо, що у обох групах є вихованці, що показали високий результат у всіх чотирьох завданнях (Тая Л. - ЕГ; Андрій Р., Єва С. - КГ). Діти, знання яких ми оцінили як середній рівень, відповідали загалом вірно, але їхні розповіді були короткими, складалися переважно з простих речень. Такі діти у переказі творів допускають пропуски, логічні помилки, але виправляють їх з допомогою дорослого. Діти з низьким рівнем розвитку зв'язного мовлення, допускають змістовні та смислові помилки в переказах, при розповіданні їм потрібна допомога дорослого. Діти пропускають структурні компоненти розповідей, власних творів, словниковий запас у них бідний.

Аналіз отриманих відповідей дозволяє зробити такі висновки: з таблиці (Додаток №6, №7) видно, що для обох груп обстежуваних дітей найскладнішим в порівнянні з іншими видами робіт виявилося завдання на складання описового оповідання. Це можна пояснити тим , що без готового мовного зразка і конкретного плану, дітям складно утримати в пам'яті і загострити свою увагу на моментах, притаманних саме оповіданням - опису, які включають в себе порядок викладу матеріалу (розповідь спочатку про основні властивості і ознаках предмета , потім про менш значущі ) .

Деякі труднощі діти відчували також і у розповідях за серією сюжетних картинок. Навіть з урахуванням того, що була присутність наочної опори у вигляді серії картинок, інколи їм було складно послідовно, розгорнуто, грамотично правильно скласти розповідь .

Більш-менш сприятливу картину можна спостерігати в переказах дітей. Потрібно зазначити, що для обох груп дітей цей вид робіт виявився найлегшим із запропонованих завдань. Це можна пояснити підготовчою роботою і наявністю мовного зразка. Але, тим не менш , деяким дітям було складно грамотно відтворити запропоновану казку.

При аналізі відповідності темі або запропонованому матеріалу можна сказати, що у переказах грубих порушень не спостерігалося, розповіді дітей відповідали темі, але, тим не менш, декілька дітей відчували труднощі на початку розповіді або при переході від однієї частини оповідання до іншої. Однак після навідних питань діти справлялися із завданням. Це можна пояснити тим, що розповідь дитини будується з опорою на готовий мовної зразок автора, що саме по собі є програмуванням висловлювання, але дитині важко утримати в пам'яті весь план побудови висловлювання .

При аналізі відповідності темі або запропонованому матеріалу можна сказати, що при розповіді за серією сюжетних картинок грубих порушень не спостерігалося, розповіді дітей відповідали ситуації, зображеній на картинках, але, тим не менш, діти відчували труднощі при переході від однієї частини оповідання до іншої. А після навідних питань діти справлялися із завданням: “Хлопчик і дівчинка дивляться на квіточки ... на дереві ... ( Як ти думаєш, що відбулося далі?). З'явилися яблука . Діти прийшли їх збирати)”.

Аналіз експерементального дослідження дозволяє зробити такий висновок. Зокрема, ми переконалися, що всі діти, навіть ті, що не продемонстрували високого рівня розвитку зв'язного мовлення, виявили зацікавленість до запропонованих завдань, намагались дати правильну відповідь. Це доводить, що дошкільнята мають певну основу для покращення рівнів розвитку мовлення.

2.2 Шляхи використання казки в навчально-виховній діяльності

Провівши констатувальний етап експерименту, ми прийшли до висновку, що з дітьми, які перебувають на середньому і низькому рівні розвитку зв'язного мовлення необхідно проводити більш глибоку, цілеспрямовану і систематичну роботу з розвитку зв'язного мовлення, за допомогою використання казки.

На основі отриманих даних і зроблених висновків нами була поставлена мета: розробити та апробувати систему занять, що будуть сприяти розвитку зв'язного мовлення у дітей 6-го року життя засобами казки.

Доведено, що казка є найулюбленішим, найпопулярнішим твором для дітей, який розкриває “безмежний світ людської уяви, полонить серця дітей і дорослих”. Казка дозволяє дитині в особливій метафоричній формі пізнати для себе специфічні дитячі теоретичні питання про світ, про добро і зло, і вирішити проблему невизначеності (прогнозувати події, будувати власну поведінку на основі міфологічної картини світу [Лингвистический энциклопедический словарь // Ред. В.Н. Ярцева. - М.: Сов. энциклопедия, 1990. - 636 с.]. Саме тому корекційна робота з дітьми проводилася за допомогою казок.

Робота проводилася протягом 4 тижнів від 03.02.2014 до 28.02.2014р. Основу системи роботи з розвитку зв'язного мовлення склали заняття. Усього вирішено було провести 4 заняття, які проводились у першій половині дня 1 раз на тиждень. Тривалість заняття становила 30 - 35 хвилин. Також проводили дидактичні ігри, вправи на казкову тематику, використовували казкові приклади, ситуації, образи у повсякденній діяльності дошкільників, організовували сюжетно-рольові ігри, ігри-драматизації, лялькові театри за мотивами казок, включали казкові сюжети у фізкультурні заняття, ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, фізкультурні свята.

Роботу з розвитку зв'язного мовлення дітей 6-го року життя ми почали зі створення розвиваючого середовища в групі. Нами був створений куточок мовного розвитку, який ми наповнили книжками-картинками, книжками-ширмами, книжками-іграшками, книжками-забавлянками, ілюстраціями до казок (Додаток №8). Таке розмаїття книжкового середовища буде стимулювати самостійну пізнавальну активність дітей, розвивати їх мовлення, розвивати їх кругозір, поступово виробляти в них уміння орієнтуватися у книжковому матеріалі. У цьому куточку ми проводили заняття з художньої літерутури, дидактичні ігри та вправи, бесіди за сюжетами казок.

За участю дітей та батьків були створенні альбоми: “Моя улюблена казка”, “Мій улюблений герой казки”; ілюстрації до казок: “Лисичка-сестричка і вовк-панібрат”, “ Колосок”, “Морозко”, “ Жила собі мишка”. Також, ми поповнили бібліотеку новими народними та авторськими казками.

Наступний етап - складання системи проведення занять, обов'язковим елементом яких має бути казка. Ми використовували казку не тільки в мовленнєвих заняттях, але і інтегрували її в інші методики. Теми занять (Додатк и № 9 - №12):

Заняття №1

Конспект комплексного заняття з використанням творів В.О.Сухомлинського “Зустріч з казкою ”

Програмовий зміст: закріпити з дітьми зміст знайомих казок В.О.Сухомлинського, правильно називати героїв казок, впізнавати їх з уривків, оцінювати поведінку героїв. Активізувати дитяче мовлення назвами казок, піснями, формувати вміння логічно висловлювати свою думку та обґрунтовувати її, розвивати творче мислення, вміння відповідати на запитання за змістом казки. Уточнити уявлення про зимуючих тварин /лисиця, білка, ведмідь, заєць/ про характерні особливості зовнішнього виду, пристосування до певного середовища. Ознайомити дітей зі змінами в природі, змінами в рослинному і тваринному світі /холодно, морозно, земля вкривається снігом, ріки взялися кригою тварини ховаються від холоду в теплі нори, дерева одягають білі шапки і сплять аж до весни і т.д./ розвивати сеснсорні відчуття, здатність помічати красу зимової природи, милуватися нею. Виховувати бережне ставлення до природи і дбайливе ставлення до тварин.

Заняття №2

Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування, худлжньої літератури та малювання

“Чарівний світ казок В.О.Сухомлинського”

Програмовий зміст: Вміти дітям переказувати зміст казок та оповідань В.О.Сухомилинського поширеними реченнями. Продовжувати вчити впізнавати персонажів творів та оцінювати їх вчинки. Збагатити словник дітей прислів'ями. Поглибити уявлення про доброту, красу, любов до Батьківщини, дбайливе ставлення до природи. Формувати вміння передавати свої враження від змісту творів Сухомлинського в малюнках. Управляти у виконанні основних рухів: підлізання, стрибки у довжину з місця, ходьба по гімнастичній лаві, ходьба по канату приставним кроком. Виховувати співчуття, людяність, любов до природи, естетичні почуття.

Заняття №3

Розвивальне заняття за сюжетом казки.

“Попелюшка”

Програмовий зміст: формувати та розвивати пізнавальний потенціал дитини, вміння вибирати потрібну інформацію для самостійного розв'язання проблем, вміння логічно та образно мислити, вміння дітей читати прості схеми. Активізувати мовлення, формувати вміння логічно висловлювати свою думку та обґрунтовувати її, розвивати творче мислення, уяву та фантазію дітей. Виховувати інтерес до казок, емоційну культуру, доброзичливість, взаємодопомогу.

Заняття №4

Конспект творчого заняття - гри з дітьми старшого дошкільного віку

“Мандрівка українською казкою”

Програмовий зміст: Готувати дітей до театралізованої діяльності; Вчити виявляти художньо - творчі здібності; формувати зв'язне мовлення дітей, навички мовленнєвого спілкування; розвивати фонематичний і ритмічний слух. Формувати засоби емоційної виразності: інтонації, міміку, жести, характерні рухи, позу, ходу, пластичну фантазію; окомір. Виховувати почуття взаємної приязні, дружби; викликати радісний настрій, позитивні емоції.

Також, ми розвивали зв'язне мовлення дітей з допомогою бесід, різноманітних дидактичних ігор та вправ за мотивами казок (Додаток №13) :

цікаві запитання у казках; “Хто з казкових героїв міг надіслати такі телеграми?”; “Професії дорослих в казках”; “Антоніми у казках”; “Загадай назву казкового героя”; “Об'єднай у пари” “Об'єднай персонажів казки в групи”; “Хто з якої казки”.

Під час проведення дослідження ми намагались, щоб кожен день перебування дітей у дитячому садку був цікавим, насиченим і максимально корисним, тому розвиток зв'язного мовлення дітей передбачав інтегрований підхід. В зв'язку з цим розвивали дитяче мовлення не тільки на заняттях, а й на прогулянці, під час проведення бесід, свят, розваг, ігор. Під час дослідження всі діти з задоволенням переказували свої улюблені казки, розповідали які казки їм читають в дома батьки. У вільний час самостійно залюбки переглядали ілюстрації до казок, при цьому називаючи їх назви.Для повного використання потенціалу казки у розвитку зв'язного мовлення, ми застосовували її в режимних моментах з метою створення сприятливого мовного середовища.

Проблема розвитку зв'язного мовлення засобами казки ми вирішували в тісному зв'язку з батьками: складали казки, створювали ілюстрації до казок, готували виставки “казкових” дитячих фото. Ми зауважили що дуже великий вплив на розвиток зв'язного мовлення у дітей мають батьки, тому ми склали “Правила читання дітям книг” (Додаток №14).

Отже, провівши дослідження ми дійшли висновку що казка універсальний засіб розвитку дитячого мовлення, який можна використовувати на заняттях з різноманітних методик, і застосовувати її протягом усього часу перебування дітей у дошкільному закладі в усіх режимних моментах.

2.3 Аналіз результатів дослідження

Щоб переконатися в ефективності роботи з розвитку зв'язного мовлення дітей старшої дошкільного віку засобами казки, ми провели діагностику на контрольному етапі експеременту, в результаті якого ми побачили позитивну динаміку у підвищенні рівня розвитку зв'язного мовлення дітей.

Для перевірки ефективності виконаної нами роботи був використаний той же діагностичний матеріал, що й на констатуючому етапі. Всі дані, які ми отримували в ході діагностики з дітьми експерементальної і контрольної груп, ми фіксували і вносили у таблиці (Додатки №15, №16).

Коли ми розглянемо таблицю (Додаток №15), то ми можемо простежити як змінились результати дітей після проведення формуючого етапу експеременту. Високий рівень розвитку зв'язного мовлення мають 4 дитини (40%), середній рівень показали 5 дітей ( 5%), низький рівень - 1 дитина (10%). Проте хоч у дітей з рівень з низького підвищився до середнього , вони всеж таки, як і раніше, інколи відчувають певні труднощі. Можемо простежити динамікау розвитку зв'язного мовлення дітей експерементальної групи на різних етапах діагностики (Рис. 2.).

Рис. 2. Динаміка розвитку зв'язного мовлення дітей експерементальної групи на різних етапах діагностики

Після аналізу діаграми ми можемо зазначити, що провівши формувальний експеримент цілеспрямовано і систематично розвиваючи зв'язне мовлення, за допомогою системи заходів на основі використання казоки у навчально-виховному процесі, ми прийшли до висновку, що проведена нами робота допомогла підвищити рівень мовленнєвого розвитку дітей в цілому і зв'язного мовлення дітей зокрема.

Ми отримали кращі результати в порівнянні з результатами, які були отримані на констатуючому етапі експерименту.

Ми побачили, що кілька дітей, що знаходилися на середньому рівні розвитку зв'язного мовлення, зробили перехід на високий рівень, так як діти правильно формулюють основну думку твору, вміють точно і послідовно будувати описову розповідь за картинками, використовують в мові прості і поширені речення, вживають іменники, що позначають назви предметів; прикметники, що позначають властивості; дієслова, що позначають дії предметів; прийменники , що вживаються в мові .

А діти з низьким рівнем розвитку зв'язного мовлення досягли середнього рівня. Це характеризується тим, що діти можуть висловити основну думку твору. Послідовно, логічно, зв'язно переказують казки, але при цьому присутня невелика кількість підказок вихователя. У своїй промові найбільше використовують іменники і дієслова .

У контрольній групі теж відбулися зміни, хоча менш значні ніж в експерементальній, простежити зміни ми зможемо тільки після аналізу таблиці (Додаток №16), тому що, рівні розвитку зв'язного мовлення у дітей не змінились, кожна дитина покращила своє мовлення, але це покращення не вплинуло на зміну рівнів, давайте розглянемо цю ситуацію (Рис.3.).

Рис.3. Динаміка розвитку зв'язного мовлення дітей контрольної групи на різних етапах діагностики

На Рис.3. ми можемо простежити настільки малу динаміку розвитку мовлення, що вона не помітна на діаграмі, побачити її ми зможемо тільки проаналізувавши розвиток мовлення кожної дитини індивідуально (Додаток №16).

В підсумок проведеної нами роботи ми можемо порівняти динаміку розвитку експерементальної та контрольної груп. Результативність виконаної нами роботи можна побачити на графіку (Рис.4.).

Рис.4. Співвідношення дітей з різними рівнями розвитку зв'язного мовлення у ЕГ та КГ, на контрольному етапі діагностики

Узагальнюючи результати дослідницької роботи, можна вказати на те, що в експерементальній групі порівняно з контрольною на кінець експеременту спостерігається збільшення рівня розвитку зв'язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку.

На підставі представлених матеріалів ми можемо стверджувати, що в результаті організованого нами навчання у дітей експерементальної групи підвищився рівень розвитку зв'язного мовлення. Це стало можливим завдяки тому, що ми в розвитку дитячого мовлення широко використовували казку не тільки на заняттях з розвитку мовлення і художньої літератури, але і в повсякденному житті дошкільнят. Отже, за допомогою казки можна значно покращити рівень розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку.



ДОДАТКИ

Додаток №1

Список дітей, що брали участь в експерементальному дослідженні

Експерементальна група	Контрольна група
Влад Б. Злата Ш. Олег В. Уляна Н. Оля В. Міша К. Тая Л. Тимофій Л. Рома М. Аріна Н.	Катя О. Андрій Р. Ліза С. Єва С. Рома М. Віка С. Лев Ф. Каріна Ш. Каміла К. Кирил Г.



Додаток № 2

Завдання №1. Переказ оповідання В.О.Сухомлинського “Лялька під дощем”

Мовленнєвий матеріал: “Лялька під дощем” В.О.Сухомлинський

Зіна вкладалася спати. А надворі почалася гроза. Гримів грім, з-за Дніпра насувались чорні хмари. По залізному даху зашумів дощ.

Блиснула блискавка, на мить стало ясно, як удень. Зіна побачила: на подвір'ї стоять калюжі води, йде дощ. Ой горе, що ж це таке? -- на лавці, під дощем, лежить її лялька Зоя.

Вона забула Зою на лавці. Як же це трапилось? Як же вона не згадала про Зою, лягаючи спати, як же вона не подумала про неї, коли почалася гроза?

Від цих думок Зіні стало важко, і вона заплакала. А ще важче було від думки про те, що на лавці лежить під холодним дощем її Зоя...

Зіна встала з ліжка, тихо відкрила двері, побігла на подвір'я. Дощ миттю змочив її сорочечку. Вона підбігла до лавки, взяла Зою, пригорнула її до грудей.

Коли Зіна відкрила двері, мама ввімкнула світло й широко відкритими від страху очима дивилась на порожнє ліжко.

Побачивши Зіну з притуленою до дитячих грудей лялькою, мама перевела дух.

Вона зняла рушник, витерла Зіну, переодягла в суху сорочечку. Давши рушник, сказала:

-- Витри ж і Зою... Як же це ти її забула на лавці?

-- Ніколи більше цього не буде, матусю...

Процедура: Дитині читається оповідання, задаються запитання за його змістом. Після того як дитина відповідає на запитання, оповідання читається ще раз . Експериментатор просить переказати текст.

Інструкція: " Прослухай уважно оповідання. Що тобі було незрозуміло ? Дай відповідь на мої запитання :

Із чого почалось оповідання?

Що трапилось з лялькою Зіни?

Яка реакція була у Зіни? Що вона зробила?

Як поставилась до вчинку Зіни її мама?

Що відповіла Зіна?

Прослухай казку ще раз і постарайся її переказати ".



Додаток № 3

Завдання №2. Закінчення казки “Хоробрий зайчик”, розпочатої вихователем

Мовленнєвий матеріал: казка “Хоробрий зайчик”, ілюстрації до казки.

В лісі жив зайчик. Одного осіннього ранку виглянув він із хатинки і побачив, що на вулиці чудова погода, вирішив погуляти. На лісовій галявині його чекали білченя та оленя. Друзі вирішили піти погуляти у ту частину лісу, де ще ніколи не були. Там вони весело бавилися, бігали, стрибали. Та раптом оленя зойкнуло. Стрибаючи, воно вивихнуло собі ніжку. Звірята не знали, що їм робити. Скоро стало темніти, настав вечір, а оленя не могло йти додому. Вони вирішили що хтось повинен піти і покликати на допомогу. Тоді зайчик запропонувати білченя піти за допомогою, а сам вирішив залишитися з другом. Зайчик з оленям залишилися удвох. Раптом кущі заворушилися, із-за них вийшов...

Процедура: Читається казка, дитина відповідаючи на навідні запитання інструктора повинна самостійно придумати закінчення казки.

Інструкція: " Прослухай уважно казку, і придумай самостійно закінчення казки, відповідаючи на запитання :

Як ти думаєш, хто вийшов з-за кущів?

Що зробив зайчик?

Як він врятував свого товариша?

Чим закінчилась казка?



Додаток №4

Завдання №3. Складання розповіді за серією сюжетних картинок

Матеріал для обстеження: серія сюжетних картинок “Яблуня” дидактичний матеріал для розвитку логічного мислення і зв'язного мовлення дітей дошкільного віку .

Процедура: Дитині представляється послідовність з чотирьох сюжетних картинок і пропонується скласти за ними розповідь. Приблизний зміст картинок:

 I - Весна . Хлопчик і дівчинка прийшли подивитися на квітучу яблуню .

II - Чи дозріли яблука? Хлопчик і дівчинка взяли кошики і прийшли до яблуні.

III - Яблука росли високо. Хлопчик заліз на дерево і нахилив гілку з яблуками, а дівчинка їх зривала .

IV - Діти зібрали повні кошики яблук і пішли додому.

Інструкція: "Картинки розкладені неправильно. Розклади правильно картинки. Склади за ними розповідь ". Якщо дитина невірно розкла картинки, експериментатор виправляє помилку і просить скласти за ними розповідь .



Додаток №5

Завдання №4. Складання описового оповідання про свійських тварин з використанням ілюстрацій

Матеріал: ілюстрації із зображеннями свійських тварин.

Процедура: запропонувати дитині поїхати у гості до бабусі, і розповісти про тварин, дотримуючись плану.

Твоя бабуся живе у селі, як її звати?

Які є свійські тварини у бабусі?

Інструкція: Розкажи про тварину яка живе у твоєї бабусі:

Назва тварини.

Де вона живе?

Назви дитинчат тварини.

Для чого люди розводять тварин?

Чому тварин називають свійськими?

Розповідь із використанням ілюстрацій тієї тварини про яку дитина розповідає.



Додаток №6

Діагностика розвитку звязного мовлення дітей екмперементальної групи

№ п/п	Ім'я дитини	Завдання №1	Завдання №2.	Завдання №3.	Завдання №4.	Загальна кількість балів	Рівеень
11.	Влад Б.	3	2	3	2	10	В
22.	Злата Ш.	2	1	2	2	7	С
33.	Олег В.	2	2	3	3	10	В
44.	Уляна Н.	1	1	1	2	5	Н
55.	Оля В.	1	1	1	2	5	Н
66.	Міша К.	2	2	2	2	8	С
77.	Тая Л.	3	3	4	3	13	В
88.	Тимофій Л.	2	1	2	2	7	С
99.	Рома М.	1	1	1	1	4	Н
110.	Аріна Н.	2	2	2	2	8	С

Додаток №7

Діагностика розвитку звязного мовлення дітей контрольної групи

№ п/п	Ім'я дитини	Завдання №1	Завдання №2.	Завдання №3.	Завдання №4.	Загальна кількість балів	Рівеень
11.	Катя О.	2	1	2	1	6	С
22.	Андрій Р.	3	2	4	3	12	В
33.	Ліза С.	3	2	2	1	8	С
44.	Єва С.	3	2	4	3	12	В
55.	Кароліна Т.	1	1	2	1	5	Н
66.	Віка С.	3	2	3	2	10	В
77.	Лев Ф.	2	2	3	1	8	С
88.	Каріна Ш.	2	3	3	2	10	В
99.	Каміла К.	1	1	2	1	5	Н
110.	Кирил Г.	2	1	3	2	8	С



Додаток №8



Додаток № 9

Конспект комплексного заняття з використанням творів В.О.Сухомлинського “Зустріч з казкою ”

Програмовий зміст: закріпити з дітьми зміст знайомих казок В.О.Сухомлинського, правильно називати героїв казок, впізнавати їх з уривків, оцінювати поведінку героїв. Активізувати дитяче мовлення назвами казок, піснями, формувати вміння логічно висловлювати свою думку та обґрунтовувати її, розвивати творче мислення, вміння відповідати на запитання за змістом казки. Уточнити уявлення про зимуючих тварин /лисиця, білка, ведмідь, заєць/ про характерні особливості зовнішнього виду, пристосування до певного середовища. Ознайомити дітей зі змінами в природі, змінами в рослинному і тваринному світі /холодно, морозно, земля вкривається снігом, ріки взялися кригою тварини ховаються від холоду в теплі нори, дерева одягають білі шапки і сплять аж до весни і т.д./ розвивати сеснсорні відчуття, здатність помічати красу зимової природи, милуватися нею. Виховувати бережне ставлення до природи і дбайливе ставлення до тварин.

Словникова робота: зима - хурделиця, лісові звірі, холодно, морозно, річки беруться кригою, тепла шубка, барліг, дупло, нори, гроно ягід, горобина - лікарська рослина.

Матеріал: загадки, уривки з знайомих казок "Як білочка дятла врятувала", "Їжачок", "Зайчик і місяць", атрибути до гри "Поле чудес", ілюстрація до казки В.Сухомлинського "Зайчик і Горобина", костюми лісових звірят, вірш про зиму, дитячий, костюм Зими.

Хід заняття

Діти, сьогодні заняття буде незвичайне. До нас в гості завітати казкові герої, а які ви дізнаєтесь тільки тоді, коли відгадаєте загадки:

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має,

Їй на місці не сидиться.

А зовуть її... /лисиця/

Під музику входить лисичка.

Я вухастий ваш дружок,

В мене сірий кожушок.

Куций хвостик, довгі вуха.

Я усіх, усіх боюся. /Зайчик/

/вбігає зайчик/

Хоч у нього й шуба є,

Та як холод настає

Він не їсть тоді, не п'є,

А у лігво спать лягає. /Ведмідь/

/виходить ведмідь/

Червонясту шубку має,

По гілках вона стрибає,

Хоч мала сама на зріст,

Та великий в неї хвіст,

Як намисто оченята.

- Хто це? Спробуй відгадати? /Білка/

-Де живуть ці казкові герої? /В лісі/

/Можна описати зовнішній вигляд кожної тварини/

- Наші лісові друзі прийшли до нас із казки. Діти, а ви любите казки? Казки люблять не тільки діти, а й дорослі. Казки передають з покоління в покоління /з уст в уста/.Казка нас вчить відрізняти добрі вчинки від поганих, боротися із кривдою.

-Ось лісові друзі принесли нам конверти із завданнями і пропонують пограти в гру "Поле чудес". Ну що, пограємо? /Так!/

На столі стоїть барабан із стрілкою, а навколо лежать конверти із завданнями, звірята по черзі крутять барабан, на який конверт вкаже стрілка, той піднімає конверт і вихователь зачитує уривки із казки.

-Іди, лисичко, крути барабан.

-З якої це казки?

- "Жаль стало білочці дятла. Винесла вона з дупла велику ялинкову шишку. Поклала між стовбурами і гілкою. Сів дятел біля шишки та й ну довбати її дзьобом. А білка сидить біля дупла й радіє..." Запитання до дітей:

-Яка біда сталася з дятликом?

-Хто і як йому допоміг?

II КОНВЕРТ: "Почав готуватися їжачок до зими. Пішов до лісу, наколов на свої голочки сухого листя. Приніс до своєї кімнати, розіслав листя, стало ще тепліше. Ще раз пішов їжачок до лісу. Знайшов грибів, назбирав яблук, груш і приніс до своєї хатинки.Тепло і затишно їжакові, але сумно одному..."

Запитання: де і як влаштував їжачок собі житло? - Кого запрошував їжачок до себе жити?

III КОНВЕРТ: "Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:

- місяцю, любий, погрій мене своїми променями, бо ще довго сонечка чекати..."

Запитання:

-Про що просив Зайчик Місяця?

-Як Місяці, йому допоміг?

- Хто написав всі ці казочки /В.Сухомлинський/?

Фізкульхвилинка /імітація рухів тварин під музику/

-Давайте згадаємо, як ходить лисичка, ведмедик, стрибає зайчик, літає пташка.

Після фізкультхвнлинки діти сідають па місця.

- Діти, які ви знаєте пори року? Кожна пора року відрізняється своїми звуками:

Літо плюскотить водичкою в річці. А як плюскотить вода в річці? Розливає тоненькі ниточки дощика. Як дзвенять краплинки дощика?

Осінь шелестить сухими листями: ш-ш-ш!

Зима промовляє холодним голосом вітру: у-у-у

Під музику входить Зима.

Сніг пухнастий стелеться.

Настав зимовий час.

Я Зима-хурделиця

Прийшла вітати вас.

- Хто до нас завітав? /Зима/ Чому?

- Що можна розповісти про зиму? /Взимку дуже холодно, земля вкривається снігом і т.д./

- За що діти люблять зиму?

- А яку ви знаєте пісню про зиму?

Дійсно, взимку дуже холодно, земля вкривається білим пухким снігом, дерева одягаються в білі шати, засинають аж до весни, річки беруться кригою. В народі кажуть:"У зими день, як у зайця хвіст". Який у зайця хвіст? От і день у зими короткий.

Відзвеніли в лісах вже пташині голоси, але ліс не спорожнів, кожен його мешканець готується до зими. Лісові звірята ховаються від морозу та вітру в теплі нори. Але вовк і хитра лисиця виходять на полювання ведмідь з осені вимощує сухим листям барліг і впадає у зимову сплячку аж до весни.

А рудохвоста білочка носить собі в дупло лісові горішки, жолуді, грибочки - цих запасів їй вистачить на всю зиму.

А в зайчика домівки немає і ніяких запасів він не робить. Він переховується від хижих звірів під кущами та пагорбами.

-Діти, хочете знати, як живеться взимку зайчику?

Ось послухайте казочку В.Сухомлинського "Зайчик і горобина" Читання казки. Показ ілюстрацій.

-Яку пору року описано в казці?

-Що просив зайчик у горобини?

- Що відповіла Горобина Зайчику?

- Чи допоміг зайчику вітер і як?

-Горобина дуже смачна, коли її приморозе мороз. Це лікарська рослина, вона дуже корисна, лікує різні хвороби, з неї можна робити настої, варити варення.

- А які ще рослини допомагають вижити тваринам? /ягоди, гриби, горіхи, жолуді і т.п.

- В природі немас нічого зайвого. Краса природи виявляється в різноманітності рослинного і тваринного світу. Кожне дерево, квіточка, пташка чи метелик збагачують цю красу. Не забувайте, що все в природі поірібно берегти, бо на землі немає нічого вічного!



Додаток № 10

Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування, худлжньої літератури та малювання

“Чарівний світ казок В.О.Сухомлинського”

Програмовий зміст: Вміти дітям переказувати зміст казок та оповідань В.О.Сухомилинського поширеними реченнями. Продовжувати вчити впізнавати персонажів творів та оцінювати їх вчинки. Збагатити словник дітей прислів'ями. Поглибити уявлення про доброту, красу, любов до Батьківщини, дбайливе ставлення до природи. Формувати вміння передавати свої враження від змісту творів Сухомлинського в малюнках. Управляти у виконанні основних рухів: підлізання, стрибки у довжину з місця, ходьба по гімнастичній лаві, ходьба по канату приставним кроком. Виховувати співчуття, людяність, любов до природи, естетичні почуття.

Матеріал: атрибути до казок "Камінь", "Два метелики", "Дуб під вікном", "Лисиччині ліхтарики", "Соромно перед соловейком"; канат, дуги, гімнастична лава, кубики; фарби, пензлі, баночки з водою, серветки, ножички, олівці кольорові, папір.

Хід заняття

Діти стоять біля вихователя, на стіні висить портрет Сухомлинського.

Бесіда:

Кого ви бачите на портреті? Хто такий В.О.Сухомлинський?

Де він народився? Де і ким працював? Чого він навчав дітей у своїй школі радості? Що писав Сухомлинськии і для кого?

Діти, зараз ми з вами й перенесемось у чарівний сніг казок та оповідань В.О.Сухомлинського.

Сонце в мандрівку нас закликає

І про дорогу оповіщає.

Заходить в групу лісовичок і продовжує вірш:

Лісовичок. Йдіть мої любі, під ноги дивіться,

Травам і квітам ніжно всміхніться.

Несіть же їм ласку у кожній долонці

Разом з промінням веселого сонця.

Хай же мандрівка казкою стане

Про неї розкажете татові й мамі.

- Я почув, що ви в дорогу зібралися, от і приніс вам карту, щоб ми із шляху не збилися..

Діти дякують і вирушають в дорогу, йдуть по вузенькій звивистій стежині приставним кроком, підходять до хатинки і дуба.

Вихователь:

Як ви гадаєте, до якого оповідання ми потрапили? ("Дуб під вікном").

Яким був старий лісник?

Чому?

Чому він так поступив?

Всі йдуть далі, перестрибують через пеньочки, горбочки; підходять до великого пемьочка, біля якого стоїть лисичка, з-за дерева виглядає зайчик.

Вихователь:

З якої казки вони сюди потрапили? Хто хоче переказати казку "Лисиччині ліхтарики"? (Діти переказують).

Якою була лисичка?

Діти, а вам подобається в лісі?

Чому?

Як треба поводити себе в лісі?

Прослуховування грамзапису співу птахів.

Вихователь:

-Як співають пташки?

Забігає днтина-сорока з криком "Біда! Біда!", кидає телеграму.

Вихователь читає: "Всім! Всім! Всім! Хто може допоможіть!"

Що ж трапилось? Діти, пішли швиденько далі. Може карта приведе нас туди.

Діти йдуть далі, підлазять під дуги (коріння сухих дерев), йдуть по колоді (гімнастична лава), підходять до сухого дерева, кругом якого один пісок.

Вихователь:

Що ви тут бачите?

Як ви гадаєте, куди ми потрапили? (до казки "Камінь").

Що тут трапилось? (Діти переказують казку).

Вихователь:

Чому все живе вмерло?

Як тут стало?

Чим ми можемо допомогти?

Діти відшукують камінь, прочищають уявне джерело.

Вихователь:

Яку добру справу ми зробили. Тепер знову тут все оживе, зазеленіє і пташки повернуться. А ми вирушаймо далі.

Діти приходять на галявину з квітками і метеликами та бджілками на них.

Вихователь:

Яка чудова галявина. Помилуйтеся цією красою.

Але ми квітів не будемо рвати

І метеликів лякати не будемо.

Ми одягнемо віночки паперові,

А метелики хай будуть іграшкові.

Психогімнастика “Метелики і бджілки” під музику.

Діти читають вірш Костецького “Не хочу”.

Метелика ловити я не хочу;

Він квітка неба, хай живе собі!'

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

її додому я не понесу,

Бо вдома їй джміля не погойдати

І не попити ранками росу.у

І не стеблинку, гілку, чи травичку

Я не ображу - це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

Що світиться довірою до всіх.

Вихователь:

-Ну от і добре. Пішли далі. Чути голос "Я кращий", "Ні - я", "В мене крильця біленькі", а в мене - червоненькі".

Вихователь:

Хто це сперечається? (метелики із казки "Два метелики")

Чи праві були метелики? Чому? (Діти переказують казку)

Діти йдуть далі, перестрибують через потічки, підходять до куша калини, чути спів (грамзапис) солов'я. Діти слухають його.

Вихователь: ось і привела нас карта до рідного садочка. Давайте пригадаємо прислів'я і пограємо в гру "Доповни прислів'я".

Раді люди літу, а бджоли... (цвіту).

Він і комара... (не скривдить).

Як сам добрий, то добротою і тобі... (відповідають).

Одне приємне слово - наче... (сад цвіте).

Пташка красна своїм пір'ям, а людина... (своїми знаннями).

З самого початку думай, який буде... (кінець).

Цвітуть наші діти, як пишнії ... (квіти).

Батьківщина наша- сонця... (краща).

Діти читають вірш М.Підгірянки "Що я люблю".

Люблю матусю, батька люблю,

Люблю хатину рідну свою,

І рідну школу, і вчителів,

Село, де вперше сонце зустрів.

Люблю криниці блакитну глиб

І лан, що родить для мене хліб,

Садок, з якого грушки несу,

Горбок, де білі вівці пасу.

Бо ті горбочки, лани, ліси

Для мене повні добра й краси.

Бо все, що бачу навколо я -

То люба рідна моя земля.

Вихователь: діти, ось і закінчилась наша подорож. А тепер давайте сядемо за столи і відобразимо в малюнках свої враження від побаченого і почутого.

На столах лежать фарби, олівці.

Діти по-бажанню виконують малюнки по творах В.О.сухомлинського.

Підсумок заняття.



Додаток № 11

Розвивальне заняття за сюжетом казки

“Попелюшка”

Програмовий зміст: формувати та розвивати пізнавальний потенціал дитини, вміння вибирати потрібну інформацію для самостійного розв'язання проблем, вміння логічно та образно мислити, вміння дітей читати прості схеми. Активізувати мовлення, формувати вміння логічно висловлювати свою думку та обґрунтовувати її, розвивати творче мислення, уяву та фантазію дітей. Виховувати інтерес до казок, емоційну культуру, доброзичливість, взаємодопомогу.

Матеріали: декорації до казки “Попелюшка”; перфокарти, кольорові олівці, набір геометричних фігур, логічні задачі та запитання.

Хід заняття

1. Розумова гімнастика:

Гра - конкурс: “Хто більше впізнає героїв казок”.

1. Наречений царівни жаби.

Дівчинка, що загубила туфельку.

Друг Мальвіни.

Домашня тварина, із за якої дід прогнав усіх із дому.

Хлопчик, якого врятували гуси.

Віслючок - друг Вінні-піха.

Баба з хатинки на курячих ніжках.

Тварина, що вигнала з хати Козу - Дерезу.

Сліпий товариш лисиці Аліси.

Друг Баби Яги.

Сьогодні ми з вами помандруємо в казку “Попелюшка” та допоможемо їй виконати всі завдання, щоб вона змогла потрапити на бал.

Кімната прикрашена декораціями казки. Попелюшка-дитина працює біля печі, а вихователь переодягається в Злу Мачуху.

2. Гра “Добери одяг”.

Ми збиратимемось на бал, а ти підбери нам одяг для маскараду. На маскарад ходять у гарних сукнях, фраках, святкових костюмах. Розгляньте одяг та викладіть шнурок так, щоб маскарадний одяг опинився у колі, а весь інший - за ним.

Мачуха перевіряє правильність виконання завдань та дає інше.

3. Гра “Придумай і намалюй прикрасу до святкової сукні”.

4. Гра “Збери намисто”.

- У мене (Злої Мачухи) розірвалося намисто та розсипалось по кімнатах. Порахуй та запам'ятай скільки яких намистинок розсипалось у кожній кімнаті.

Скільки великих намистинок у першій кімнаті?

Скільки зелених намистинок у другій кімнаті?

Яких намистинок більше у третій кімнаті…

Мачуха прощається з дітьми та вирушає на бал, а Попелюшка засмучується, що не може потрапити туди.

Фізкультхвилинка.

5. Гра “Розвесели Попелюшку”.

Попелюшка сидить на стільці, а діти по черзі намагаються її розвеселити (за допомогою міміки, жестів, поз). Хто розвеселить, міняється з Попелюшкою місцями і т.д.

Вихователь з'являється в образі Доброї Феї та просить допомогти навести лад у кімнаті.

6. Гра “Паралельний рахунок”.

Діти одночасно рахують помідори, горох, ананаси, запам'ятовуючи їх кількість. Виграє той, хто порахує без помилок.

7. Гра “Домалюй чашечки”.

- Знайдіть закономірність в кожному стовпчику та домалюйте чашечки, яких не вистачає. (Перфокарти).

8. Гра “Склади з геометричних фігур карету”.

- Уявіть себе Попелюшкою та побудуйте карету з геометричних фігур, в якій би ви хотіли поїхати на бал.

9. Гра “Проведи Попелюшку до палацу” (за схемою).

Фея просить дітей допомогти Попелюшці потрапити до палацу та “зникає”.

10. Логічні задачі.

З якого овоча зробила Добра Фея карету для Попелюшки?

Скільки потрібно мишей, щоб запрягти в карету 3 пари коней?

Ким був раніше кучер?

Попелюшка вирушила з дому о 7 годині, а приїхала на бал о 9 годині. Скільки годин вона була у дорозі? Скільки часу у неї залишиться пробути на балу?

В кінці заняття Попелюшка дякує дітям за допомогу.



Додаток №12

Конспект творчого заняття - гри з дітьми старшого дошкільного віку

“Мандрівка українською казкою”

Програмовий зміст: Готувати дітей до театралізованої діяльності; Вчити виявляти художньо - творчі здібності; формувати зв'язне мовлення дітей, навички мовленнєвого спілкування; розвивати фонематичний і ритмічний слух. Формувати засоби емоційної виразності: інтонації, міміку, жести, характерні рухи, позу, ходу, пластичну фантазію; окомір. Виховувати почуття взаємної приязні, дружби; викликати радісний настрій, позитивні емоції.

Підготовча робота:

1. Читання українських народних казок: “Рукавичка”, “Івасик - Телесик”, “Пан Коцький”, “Лисичка - сестричка та Вовк Панібрат”.

2. Бесіди за змістом казок, розгляд ілюстрацій, переказ, складання діалогів за сюжетом казок.

3. Знайомство з інсценівкою за мотивами казки «Рукавичка».

4. Інсценівка уривків казки «Рукавичка».

5. Робота з формування емоційної виразності (етюди, вправи, ігри ).

Обладнання: торбинка, дидактичні вправи “Виклади букви”, “Чарівна книжка”, ілюстрація з казки “Івасик - Телесик”, корекційна гра “Збери з частин”, ляльки настільного театру “ Пан Коцький”, декорації лісу, бутафорська рукавичка, маски героїв казки “Рукавичка”.

Хід заняття

Вихователь:

- Ось послухайте, діти, мою приказку:

По лісочку бігла мишка,

У торбинці несла книжку,

Об пеньок зачепилась -

І торбинка загубилась.

Я ж торбинку ту знайшла,

Вам , малята, принесла.

Діти розглядають торбинку.

Вихователь:

- Але її не можна відкрити - дуже складний замочок. Може ми усі разом подолаємо його.

Дидактична вправа “Виклади букви по-порядку” (діти читають викладене слово - “казка”)

Діти разом з вихователем відкривають торбинку і виймають “чарівну” книжку казок.

Вихователь:

- Подивіться, яка гарна книжка. А хочете дізнатися, які казки в ній живуть? (відкривають книжку). - Але тут немає ніяких казок, а тільки записочка: “Допоможіть, будь ласка, зібрати мої казочки. Для цього треба вирушити у мандрівку: знайти, впізнати та зібрати українські народні казки”.

- Допоможемо “чарівній” книжці?

- Нумо, рушаймо! Діти крокують під музичний супровід і виконують різні рухи відповідно до слів:

По звивистих доріжках

Крокують наші ніжки.

По звивистих стежинках

Прямують рівні спинки.

Враз доріжки розійшлися

І ми також розбрелися.

У дві колонки стали,

У колах закружляли.

Пострибали по доріжці,

Часто змінюючи ніжки.

І побігли, як лисички,

Петляючи по травичці.

Присіли за кущами,

Устали й знов сховались.

Підвелися, роззирнулись,

Кругом себе обернулись.

Вихователь:

- Подивіться, що я тут знайшла? Який цікавий малюнок. Вгадайте, з якої казки епізод тут зображений.

Діти описують епізод, зображений на малюнку із казки “Івасик - Телесик”.

Пластичний балет “Гуси - лебеді”

- Раз і два: із дітей перетворимось в гусей. Уявіть, що ваші руки - то крила. Випробуйте, які вони легкі, гнучкі і водночас сильні.

Гуси потягуються крилами, грудьми, хвостом, тягнуться до гілок дерев, щоб дістати росу, вище, ще вище - хто дострибне до найвищої гілки. Граються краплинками роси, пересипаючи їх з крила на крило. Зрештою змахують крилами й злітають у ранкове небо, кружляють, танцюють, а потім спускаються на поверхню озера. Граціозно тримаючи посаду , пливуть по озеру.

- Раз, два: із гусенят перетворимось в малят.

- Молодці, одну казочку знайшли. Рушаємо далі по казковому лісу.

Далі нам немає ходу:

На шляху є перешкоди.

І тепер ми не малята,

А звірята - ведмежата.

Ніжки вище піднімаємо,

Всі пеньочки обминаємо.

Виконавши відповідні рухи, діти прикладають долоні до щік і промовляють чистомовку:

Н - н - на галявинці, де йшов,

М - м - мед в дуплі ведм - м - мідь зн - н - найшов,

Ведм - м - межатам м - м - мед прин - н - ніс,

Хоч покусан - н - ний весь н - н - ніс.

Вихователь:

- Раз і два: з ведмежат перетворимось в малят. Подивіться, діти, що це?

(звертає увагу дітей на корекційну гру “Збери з частин”)

- Щоб розпізнати героїв наступної казки, треба зібрати їх зображення з частин.

Дві команди збирають героїв казки “Лисичка - сестричка та Вовк - Панібрат” та називають героїв та казку.

Гімнастика для рук “Вовк та Лисиця”:

Сірий вовк біжить по сліду,

А за ним біжить ліса.

Піднялись у них трубою

Два пухнастеньких хвоста.

Вихователь:

- Діти, а як ви гадаєте, як Вовчик з Лисичкою привітались би під час зустрічі?

Діалоги дітей в парах “Зустріч Вовка і Лисиці”

Вихователь:

- Молодці діти! Рушаємо за наступною казкою.

Ми йдемо все далі й далі,

Зовсім ще не зморені,

Руки вгору піднімаєм,

Опускаєм долу.

Щоб нікого не злякати,

Будемо ось так ступати.

Ох, натомилися!

Вихователь звертає увагу дітей на розташованих на столі ляльок настільного театру з казки “Пан Коцький”.

Вихователь:

- З якої казки ці герої? А давайте пограємось.

Етюди - загадки в рухах “Хто я?”

Вихователь:

- Молодці, діти, гарно ви звіряток зображували. Але треба далі вирушати.

Психогімнастична вправа “Сніжинки”

Вихователь:

- Подивіться, між ялинок якась дивна хатинка. Ви впізнали її, діти?

(вихователь звертає увагу дітей на декорації лісу та бутафорську рукавичку).

- Давайте розіграємо цю казочку разом з вами!

Драматизація уривка казки “Рукавичка”

Вихователь:

- Діти, як ви гадаєте, чому вчить ця казка?

- Так, дружбі, повазі одне до одного, доброті, взаємовиручці, любові, співчуттю.

Психогімнастика “Дружна родина”:

- Давайте і ми з вами назавжди залишимось дружною родиною! Посміхніться один одному, потисніть дружньо один одному долоні, обіймімось один з одним. Будемо завжди дружити і любити один одного!



Додаток № 13

Цікаві запитання у казках

Хто за ріпкою?

Засіб пересування Баби Яги.

Транспорт дідуся Хотабича.

Місце де Буратіно посадив грошове дерево.

Друг Віні Пуха.

Де жила мишка-шкряботушка і жабка-поквакушка?

У яких казках зустрічається число сім?

Покупка Мухи-Цокотухи.

Його загубив Буратіно.

Утікач від зайця та ведмедя.

З якого овочу зробила Фея карету для Попелюшки?

Віслючок - друг Вінні-пуха.

Вінні і П'ятачок приходили до нього на чай.

Капітан корабля “БЄДА”.

Баба з хатинки на курячих ніжках.

Лисиця, у якої був сліпий товариш.

Сліпий товариш лисиці Аліси.

Друг Баби Яги.

Наречений царівни жаби.

Дівчинка, що загубила туфельку.

Дівчинка, якій туфелька допомогла вийти заміж.

ЇЇ загубила Попелюшка.

Квітка, пелюстка якої була ліжком для Дюймовочки.

Домашня тварина, із за якої дід прогнав усіх із дому.

Хлопчик якого врятували гуси.

Хатинка, у якій вирішили оселитися Мишка-шкряботушка, Жабка-поквакушка….

Друг Мальвіни.

Адреса черепахи Тортили.

Транспорт Баби Яги.

Хатинка дідуся Хотабича.

Фрукт, який з'їла Білосніжка і заснула.

Тварина, що вигнала з хатинки Козу - Дерезу.

Гра “Хто з казкових героїв міг надіслати такі телеграми?”

Мета: Розвивати у дітей мислення, увагу, уяву. Закріплювати знання дітьми відомих казок.

Завдання: Хто з казкових героїв міг надіслати цю телеграму. Назви з якої він казки.

“Купив насіння, приїжджайте садити”. ( Дід з казки “Ріпка” )

“Хвіст знайшли. Плакати перестав”. (Віслючок Іа)

“Булава стала у нагоді. Повертаюсь переможцем”. (Котигорошко)

“Краще жити у темряві, чим бути невісткою жаби”. (Дюймовочка)

“Зварив борщ. Приходь, кумонько, в гості”. (Журавель, “Лисичка і журавель”.)

“Борщ для лисички зварив. Потрібен глечик з довгою шиєю.” (Журавель, “Лисичка і журавель,”.)

“Залишився без хвоста. Знову вона мене обманула”. (Вовк, “Лисичка-сестричка і вовчик пані братик” .)

“Обід готовий. Приходь хвалитися своїм чоловіком”. (Звірі, “Пан Коцький”)

“Розбила яйце. Доведеться діда з бабою заспокоювати". (Мишка, “Курочка ряба”)

“Пам'ятай, все щезне о 12 ночі”. (Фея з казки “Попелюшка”)

“Купила самовар, запрошую на чай”. (“Муха - Цокотуха”)

“Ключ дістав. Скоро буду.” (Буратіно, “Золотий ключик”.)

“Зобов'язуюсь мити посуд”. (Федора)

“Жінка забрала стрілу. Немає з чим іти на полювання.” (Іван-царевич, “Царівна-жаба”.)

“Ледве не здали в металобрухт, але дівчинка допомогла”. (Залізний Лісооруб, “Чарівник Смарагдового міста”.)

“Підклали не свиню, а кульку. Вивела на чисту воду. Отримую придане.” (Принцеса, “Принцеса на горошині”.)

“У товариша щезли окуляри. Жебрати стало важко. Допоможіть.” (Лисиця Аліса, “Золотий ключик”.)

“Вкрала лисиця. Допоможіть.” (Півник, “Котик і півник”.)

“Загубила туфельку. Ходити ні в чому.” (Попелюшка)

“Втік від Діда і Баби. Не можу знайти дорогу додому.” (Колобок)

“Прогнали з хатинки. Немає де жити. Допоможіть.”(Заєць, “Коза-Дереза”.)

“Дров назбирав. Повертаюсь додому.” (Кіт, “Котик і півник”).

“Розбила чашку, поламала стільчик і ліжко. Буду тікати”. (Маша, “Три ведмеді'.)

“Напекла пиріжків. Повертаюсь додому.” (Маруся, “Маруся і ведмідь”.)

“Упіймав звірів. Дід з Бабою нарешті розбагатіють”. (Солом'яний бичок.)

Гра “Професії дорослих в казках”

Мета: Розвивати у дітей творче мислення, уяву та фантазію, вміння доводити свої міркування. Активізувати мовлення. Виховувати інтерес до казок.

Завдання: упізнай професії дорослих у казках. Доведи свої міркування.

“Колобок” - пекар.

“Івасик - телесик” - коваль.

“Солом'яний бичок” - пастух.

“Півник і двоє мишенят” - мельник, пекар, молотар, двірник.

“Ріпка” - землероб.

“Троє поросят” - будівельник, муляр, покрівельник.

“Котик і півник” - лісоруб.

“Лисичка-сестричка і вовчик-братик” - рибалка.

“Дюймовочка” - землекоп.

“Лисичка і журавель” - кухар.

“Кривенька качечка” - прядильниця.

Гра “Антоніми у казках”

Мета: Розвивати у дітей мислення, увагу, уяву. Вчити дітей знаходити протилежні за значенням слова, впізнаючи назви казок.

Завдання: Підберіть протилежні за значенням слова так, щоб вийшла назва казки.

Зелена бейсболка - Червона шапочка

Миша босоніж -.......

Знайка в місячному селі -.........

Бебі коротка шкарпетка -......

Чоловік з ногу -......

Королева під бобом -.....

Ой Здоров -.....

Квадробок -.....

Один худий -.....

Федорова радість -......

Великий король -......

Дощова принцеса -.....

Півник однокольоровий - …..

Гра “Загадай назву казкового героя”

Мета: розвивати пізнавальний потенціал дитини, вміння самостійно вибирати потрібну інформацію для загадування слів, казкових персонажів. Активізувати мовлення, розвивати творче мислення, уяву та фантазію дітей. Виховувати інтерес до казок, емоційну культуру.