Фізична реабілітація дітей дошкільного віку з функціональною недостатністю стопи
Теоретичні відомості про режими рухової активності у розробці комплексних програм фізичної реабілітації дітей із функціональною недостатністю стопи в умовах дошкільних закладів. Корекція плоскостопості та попередження пов’язаних із нею порушень.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.03.2014 |
| Размер файла | 84,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний університет фізичного виховання і спорту україни
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з фізичного виховання і спорту
24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення
Фізична реабілітація дітей дошкільного віку з функціональною недостатністю стопи
Мохаммед Абдель Кадер Амро
Київ 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Марченко Ольга Кузьмівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри фізичної реабілітації.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Дубогай Олександра Дмитрівна, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, завідувач кафедри фізичного виховання;
кандидат медичних наук Рой Ірина Володимирівна, Інститут травматології і ортопедії АМН України, керівник відділу реабілітації і функціональної діагностики.
Провідна організація: Харківський державний інститут фізичної культури, кафедра медико-біологічних основ фізичного виховання і спорту, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, м. Харків.
Захист відбудеться “20” грудня 2001 року о 16.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).
Автореферат розіслано “ 20 ” листопада 2001 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Т.Ю. Круцевич
1. Загальна характеристика роботи
фізичний реабілітація плоскостопість дошкільний
Актуальність теми. Сучасне вчення про реабілітацію хворих із функціональними та статичними деформаціями опорно-рухового апарату виходить за межі будь-якої вузівської спеціальності. Протягом останніх років основні засоби і методи фізичної реабілітації все більше застосовуються у комплексній системі відновної терапії у країнах Європи, а також Америки (Л.Бонев, П. Слынчев, С. Банков, 1981; К. Кассолик, З. Савицкий, Анжеевськи, 2000; P. Benjamin, S. Jamp, 1996; P. Gaines, 1997; M. Beth, P. Gai-nes 1998 і ін.). Цьому сприяють успішні результати використання цих методів та наукове обгрунтування механізму лікувальної дії основних засобів і методів кінезитерапії (В.И. Довгань, И.Б. Темкин, 1981; Н.В. Волков, 1993; М.В. Девятова, 2000; Амро Мохамед, 2001; W. Jenrich, 1974; M. Beth, P. Gaines, 1998 і ін.).
Одними з актуальних напрямів у проблемі реабілітації при різних захворюваннях, травмах і деформаціях опорно-рухового апарату, є: пошук оптимальних програм лікувальної гімнастики для різних контингентів дітей, створення нових програм із включенням до них сучасних методів фізичних втручань, перевірка ефективності апробованих методів нетрадиційної медицини, визначення термінів та найраціональніших режимів використання різних методів гідрокінезитерапії для лікування та профілактики патології органів опори та руху, в тому числі плоскостопості.
Аналіз причин порушень основних функцій організму, що виникають в ортопедичних хворих, вказує на те, що найчастіше ці порушення виникають не стільки залежно від важкості патології, скільки через несвоєчасність їх виявлення, недостатньо ранньому лікуванні в дитячому віці, відсутності профілактичних заходів та недооцінки ролі функціонального відновного лікування з використанням різноманітних засобів та методів фізичної реабілітації.
Проблема функціональної і статичної недостатності стопи, особливо у дитячому віці, може бути причиною серйозних змін у всьому організмі та початком патології у дорослих.
Згідно з даними більшості авторів деформація у вигляді плоскостопості справляє виключно негативний вплив на дитячий організм, оскільки це прогресуюче, повільно перебігаюче захворювання, порушує амортизаційну функцію склепіння стопи. Адже струси, поштовхи, вібрації під час ходьби, бігу чи інших рухів, передаються на внутрішні органи людини, призводячи до погіршення їх функцій (А.В.Чоговадзе, 1995). Часті струси хребта та головного мозку можуть бути причиною виникнення мікротравм, головного білю, підвищеної стомлюваності, загального нездужання і, як наслідок, призводять до зниження або й стійкої втрати працездатності (М. Щерба, 2000).
Підвищене поширення ускладнень через наявність плоскостопості у дітей є все ще недосконала ефективність відновного лікування. Слід зазначити, що нині продовжується активний пошук найбільш дієвих профілактичних заходів у вигляді дозованих фізичних вправ, масажу, фізіотерапії, ортопедичних засобів, механотерапії та занять на тренажерах нового покоління. Тому в реабілітаційних програмах таких хворих слід передбачати комплексні лікувальні засоби, що сприяли б укріпленню м'язово-зв'язкового апарату нижніх кінцівок в результаті загальної стимуляції організму і тому підвищенню загальної фізичної працездатності. Але, без застосування педагогічних спостережень і визначення функціональних можливостей м'язово-зв'язкового апарату ступні та гомілки проблематично науково обгрунтувати реабілітаційні заходи, призначати адекватні лікувально-рухові режими, контролювати ефективність реабілітаційних заходів.
Все викладене є підставою для поглибленого вивчення фізичних можливостей дітей з плоскостопістю для обгрунтування найбільш адекватних за характером дії фізичних вправ різної спрямованості на стан опорно-рухового апарату дітей та, враховуючи це, оптимізувати комплексні корекційні програми фізичної реабілітації, спостерігаючи у динаміці дослідження за ефективністю їх впливу. Створення диференційованих профілактичних та реабілітаційних програм, що сприятимуть зміцненню м'язово-зв'язкового апарату стопи і гомілки у дітей з функціональною недостатністю стоп, буде запобігати розвитку плоскостопості і, відповідно, зміцненню здоров'я на всіх етапах зростання і розвитку.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до зведеного плану НДР з фізичного виховання і спорту на 1996-2000 роки, третього напряму: “Валеологія і фізична реабілітація” за темою 3.1.2. “Структура і зміст медико-біологічних дисциплін на факультеті здоров'я і фізичної реабілітації” (№ державної реєстрації 0196U010545).
Мета роботи - оптимізувати систему реабілітаційних заходів у дітей із функціональною і статичною недостатністю стопи шляхом розробки адекватних рухових режимів, диференційованих комплексних програм фізичної реабілітації, що сприяють гармонійному розвитку дітей, корекції плоскостопості та запобіганню пов'язаних з цим функціональних порушень.
Завдання дослідження:
1. Оцінити особливості функціонального стану центральної і регіонарної гемодинаміки у дітей з плоскостопістю.
2. Визначити параметри статичної деформації стопи у дітей різної статі.
3. Розробити та обґрунтувати для дітей з плоскостопістю систему профілактико-корекційних заходів на основі адекватних лікувальних фізичних вправ спрямованої дії, що являють собою диференційовані програми реабілітації.
4. Визначити ефективність дії розроблених корекційно-диференційованих програм реабілітації на функціональний стан опорно-рухового апарату та стопи дітей з плоскостопістю.
5. Встановити доцільність використання розроблених диференційованих програм.
Об'єкт - система реабілітаційних заходів при функціональній недостатності стопи у дітей дошкільного віку.
Предмет - зміст програм фізичної реабілітації дітей з функціональними порушеннями стопи.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі використано методи функціональних досліджень, навантажувальні проби, метод подометрії і методику плантографії для контролю за станом стопи у дітей з плоскостопістю, методи оцінки фізичного розвитку дітей, проби для визначення рухливості нервових процесів у динаміці, оцінка функціонального стану вегетативної регуляції серцево-судинної системи тетрополярної реоплетизмографії для оцінки центрального і регіонарного кровообігу.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше визначені ефективні засоби та методи фізичної культури, що є складовими диференційованої профілактико-корекційної програми реабілітації для дітей з деформацією стопи в умовах організованих групових і самостійних занять.
Вперше встановлено особливості змін показників локальної рухової активності, психофізіологічних функцій, вегетативної регуляції функціонального стану серцево-судинної системи, працездатності серця, центральної і регіональної гемодинаміки залежно від рівня фізичного розвитку і стану опорно-рухового апарату.
Доповнено систему тестів, інструментальних та педагогічних методів визначення ступеня деформації стопи у дітей різної статі та віку перед та після курсу реабілітації в умовах дитячих дошкільних установ.
Удосконалено програму фізичної реабілітації для оптимізації відновного лікування дітей з плоскостопістю.
Визначено найбільш інформативні показники ефективності використання комплексних диференційованих програм з урахуванням патології стопи.
Практична значущість отриманих результатів.
Розроблено та впроваджено у практичну діяльність дошкільних установ диференційовані профілактико-корекційні комплексні програми, що дозволяють як в умовах організованого колективу, так і виконуючи вправи дома, запобігти та виправити статичну деформацію стопи у дітей, своєчасно запобігти розвитку патології, що разом сприятиме зміцненню здоров'я, гармонійному зростанню і розвитку дошкільнят.
За умов лікувальних і профілактичних установ можуть бути рекомендовані:
Методи оцінки фізичного розвитку дітей і методи досліджень ступеня деформації стопи.
Диференційовані корекційні програми реабілітації дітей з функціональною та статичною деформацією стопи, що містять комплексну терапію, сприяють нормалізації рухової функції, зміцненню м'язово-зв'язкового апарату стопи та гармонійному розвитку дітей.
Результати проведеної роботи впроваджено в практичну діяльність, дошкільної установи № 444 Дніпровського району м. Києва, а також використовуються в навчальному процесі кафедри фізичної реабілітації Національного університету фізичного виховання і спорту України, що підтверджено відповідними актами впровадження.
Особистий внесок автора. Ідея та організація досліджень, розробка програми фізичної реабілітації, відбір та апробація методів дослідження, визначення всіх фізіологічних показників у дітей з плоскостопістю, участь у фізіологічних дослідженнях, осмислення, аналіз та узагальнення результуючих даних дисертаційної роботи.
У співавторстві підготовлені методичні рекомендації щодо застосування дозованого фізичного навантаження для профілактики плоскостопості та занять у домашніх умовах.
Апробація результатів дисертації. На основі матеріалів дисертації зроблено доповідьдоложені на Міжнародному науковому конгресі “Современный олимпийский спорт (Київ, 1997), Міжнародному науковому конгрсіе “Олимпийский спорт и спорт для всех: проблемы здоровья, рекреации, спортивной медицины и реабилитации" (Київ, 2000) і на Всеукраїнских конференціях аспірантів галузі фізичного виховання і спорту (Львів, Харків, 1998 р.), методичних міжкафедральних конференціях Національного університету фізичного виховання і спорту України (1997, 1998, 1999, 2000 рр.).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових праць у рекомендованих ВАК збірниках наукових праць і журналах, 1 методичний посібник.
Обяг та структура дисертації - дисертаційна робота викладена на 154 сторінках і складається із вступу та 5 розділів, в тому числі трьох розділів власних досліджень, включаючи розділ з обгрунтуванням програми фізичної реабілітації, висновків, списку використаних джерел (252), включаючи публікації вітчизняних авторів та зарубіжних авторів. Дисертація проілюстрована 21 таблицею і 17 рисунками.
2. Основні результати дослідження
Перший розділ - “Сучасні уявлення про кінезитерапію в реабілітації дітей з плоскостопістю”. Аналіз даних літературних джерел свідчить про актуальність проблеми фізіологічного обгрунтування методик кінезитерапії. Підтвердженням цього є значна кількість досліджень з проблеми використання фізичних вправ з профілактичною та лікувальною метою при різних патологіях опорно-рухливого апарату, проведених як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями. Значна кількість питань, щодо кінезитерапії при функціональній і статичній недостатності стопи нині вивчені недостатньою мірою. В першу чергу це стосується стану м'язово-зв'язкового апарату нижніх кінцівок, динаміки регіонарного кровообігу стегна і гомілки, загальної фізичної підготовки дітей, стану локомоторного апарату та його змін внаслідок дії процедур лікувальної гімнастики за загальноприйнятою методикою, комплексної терапії разом з масажем та фізичними вправами.
У вивчених джерелах літератури не існує єдиної думки й щодо значення та місця механотерапії в курсі процедур лікувальної гімнастики та її поєднання з іншими методами лікування для профілактики плоскостопості у дітей. Нарешті, авторами проведена лише незначна кількість експериментальних досліджень що дозволили б визначити найбільш оптимальну методику побудови комплексних програм лікувальної гімнастики у взаємозв'язку із заняттями на тренажерах нового покоління для дітей з різними деформаціями органів опори, зокрема, з недостатністю стопи і плоскостопістю.
Не зважаючи на велику практичну актуальність даної проблеми, нам не вдалося знайти жодної теоретичної чи практичної роботи, присвяченої дослідженню впливу занять лікувальною гімнастикою в комплексі з гідропроцедурами та методами нетрадиційної медицини на стан м'язово-зв'язкового апарату стопи і гомілки на динаміку регіонарного кровообігу в нижніх кінцівках як у випадку лікування плоскостопості, так и для профілактики деформації стопи.
Аналіз сучасних джерел літератури дозволив визначити такі напрямки наукових досліджень з лікування та профілактики плоскостопості у дітей:
Ш Визначення закономірностей проявлення морфо-функціональних порушень у стані м'язово-зв'язкового апарату та регіонарного кровообігу в нижніх кінцівках при деформації стопи;
Ш розробка диференційованої методики відновлення функцій стопи за допомогою комплексної терапії у вигляді спеціальних визначених вправ, масажу, гідрокінезитерапії, нетрадиційних методів фізичної реабілітації;
Ш визначення оптимальних критеріїв оцінки впливу програм фізичної реабілітації спеціальної спрямованості на стан м'язово-зв'язкового апарату стопи і регіонарного кровообігу в нижніх кінцівках у дітей з функціональною і статичною деформацією стопи;
Ш оцінка ефективності використання і практичної значущості запропонованих програм фізичної реабілітації шляхом визначення ступеню їх впливу на стан м'язово-зв'язкового апарату, регіонарний кровообіг та відновлення рухової функції.
Другий розділ “Методи і організація досліджень. Методологічні підходи”. Методологія виконаної роботи базується на об'єктивному дослідженні з використанням адекватних сучасних методів функціонального стану опорно-рухового апарату дітей з плоскостопістю у динаміці розробленого відновного лікування, метою котрого є зменшення патологічних проявів.
Матеріали дослідження отримані шляхом об'єктивного вивчення дитячого контингенту із функціональною недостатністю стопи на базі дитячих дошкільних установ м. Києва.
Для контролю стану стопи у дітей з плоскостопістю були використані методи подометрії і плантографії.
Метод подометрії М.О. Фрідланда (1960) базується на знятті відбитків стопи із наступною їх цифровою обробкою. Цей метод зручний для проведення обстежень і дозволяє отримати досить точні дані про стан форми стоп та виявити, навіть, початкові прояви плоскостопості. Цей простий та об'єктивний метод використовується у практиці масових медичних обстежень, незважаючи на відсутність можливості констатації ступеня відхилення великого пальця і вальгування (відхилення) п'ятки.
Крім того, дослідження стану стопи проводились із використанням спеціального приладу - подометра. Вимірювалася довжина та ширина стопи, а також висота її склепіння. При цьому враховувався взаємозв'язок висоти склепіння і довжини стопи, а саме, враховувався той факт, що коливання висоти склепіння супроводжуються одночасно протилежними коливаннями довжини стопи, тобто, із зниженням висоти склепіння - збільшується довжина стопи, а при збільшенні - стопа стає коротшою. Виходячи з цих позицій, у дослідженнях розглядалося відношення висоти склепіння стопи до її довжини.
Методика плантографії дозволяє більш точно і об'єктивно визначити форму і ступінь сплощення стопи, оскільки в її основі лежить отримання відбитків стоп за допомогою різних барвників. У якості барвників використовували 3 % розчин танину. Для оцінки форми стопи використовували метод В.А. Штриттера. На отриманому відбитку проводиться дотична лінія до найбільш виступаючих ділянок внутрішнього краю стопи, із середини останнього відтворюється перпендикуляр (AD) до перетинання із зовнішнім краєм. Після того підраховується процентне співвідношення між зафарбованою частиною перпендикуляра AD та його довжини АВ.
Враховуючи невелику кількість і, до деякої міри, суперечність даних літератури щодо порівняльної оцінки функціонального стану дітей з плоскостопістю і без неї, була проведена оцінка показників фізичного розвитку таких дітей у динаміці впливу профілактико-корекційної програми фізичної реабілітації на відновлення деформації стопи.
В якості інтегральних показників фізичного розвитку дітей оцінювалися довжина, маса тіла та окружність грудної клітки.
У дослідженнях використовувалися показники рухової підготовленості, такі як біг на 30 м, стрибок у довжину з місця, присідання до втоми.
Для визначення ступеня вираженості нервових процесів у динаміці, використовували проби на визначення точності диференціювання та відтворення годинних інтервалів, стійкості до вестибулярних навантажень, точності відтворення просторових параметрів (В.Л.Марушак і із співавт. 1984).
Рухливість хребта, сила та витривалість м'язів спини та живота у дитини визначали за допомогою тесту нахил вперед, тесту нахил назад, тесту на витривалість м'язів-розгиначів спини, тесту на силову витривалість м'язів живота.
Для оцінки функціонального стану вегетативної регуляції серцево-судинної системи використовували методику О.І. Нягу та колег у варіанті адаптованому для дітей. Дослідження центрального відділу вегетативної нервової регуляції проводили за такими показниками: 1.) Вегетативний індекс Кердо; 2.) Дихальний коефіцієнт Хальденбранта;. 3.) Ортостатична і кліностатична проби.
Під час виконання проби переходу із горизонтального в вертикальне положення вважали фізіологічним почастішання пульсу на 10-12 уд·хв-1. Перевищення цих величин свідчить про активацію симпатичного відділу ВНС.
Плоскостопість у дітей, на нашу думку, передбачає зміни функціонального стану центральної і периферичних ланок системи кровообігу у зв'язку із певною обмеженістю рухливості дітей. Останніми роками як об'єктивний метод оцінки функції серця і судин, в тому числі і дитячого контингенту, широко використовується метод плетизмографії. Передбачалося, що оцінка показників як центрального, так і регіонарного кровообігу особливо нижніх кінцівок дитини дасть змогу оцінити функціональний стан серцево-судинної системи дитини з плоскостопістю та у динаміці оцінити ефективність запропонованих реабілітаційних заходів.
В процесі досліджень визначали найбільш інформативні показники, котрі характеризують ступень ефективності фізичної реабілітації дітей з деформацією стопи, що дозволило їх подальше використання у практичній роботі відповідних дитячих установ.
Реограми реєстрували на мікропроцесорному реоаналізаторі РА5-01. Функціональний стан серцево-судинної системи вивчали також з використанням навантажувальних проб (проба Руфье).
Дослідження проводили в три етапи.
На першому етапі - 1997-1998 рр. - був проведений детальний аналіз сучасних джерел літератури вітчизняних та іноземних авторів. Це дозволило, по-перше - оцінити загальний стан проблеми, розробити карти обстеження дітей з плоскостопістю, здійснити переклади іноземної літератури, скласти тематичні реферати, по-друге - засвоїти адекватні методи вивчення функціонального стану дітей та поглиблені методики вивчення їх опорно-рухового апарату, вибрати навантажувальні проби, по-третє - узгодити терміни проведення досліджень, і, по- четверте - обгрунтувати мету й поставити конкретні завдання.
Другий етап тривав протягом 1998-1999 рр. Протягом цього часу були проведені основні дослідження і отримані матеріали, що дозволили об'єктивно оцінити функціональні можливості організму дітей з плоскостопістю. Було проведено первинну обробку отриманих даних, вдосконалено комплексну програму фізичної реабілітації дітей з плоскостопістю.
На третьому етапі (1999 - 2000 рр.) - дано оцінку ефективності пропонованої програми фізичної реабілітації для дітей з плоскостопістю, розроблено конкретні практичні рекомендації щодо корекції стопи методами фізичної реабілітації, також проведено заключний аналіз отриманих даних та здійснено остаточне оформлення дисертаційної роботи.
Матеріали дисертаційної роботи грунтуються на даних клінічних і функціональних досліджень, проведених за участю 79 дітей (хлопчиків та дівчаток) у віці від 5,5 до 7,0 років, які відвідували дошкільні установи м. Києва та у яких були виявлені ознаки функціональної недостатності стопи.
Всі обстежені діти були поділені на такі групи:
Перша група (n = 19) - діти з плоскостопістю , які займалися за прийнятою в даному дитячому закладі програмою фізичної реабілітації.
Друга група (n = 17) - діти з плоскостопістю, які займалися за запропонованою програмою фізичної реабілітації, включаючи гідрокінезитерапію.
Третя група (n = 18) - діти з плоскостопістю, які займалися за запропонованою програмою без гідрокінезитерапії, але з включенням нетрадиційних методів фізичної медицини.
Четверта група (n = 25) - діти без плоскостопості, які займалися фізичним вихованням за загальноприйнятою в дитячому закладі програмою.
Дітей обстежували протягом осіннього (вересень-жовтень) та весняного (травень) періодів.
В третьому розділі “Клінічні і функціональні показники у дітей з плоскостопістю” встановлено, що довжина стопи у здорових дітей та дітей з плоскостопістю, практично не відрізнялись. Це стосувалось обох стоп, як у хлопчиків, так і у дівчаток (Рис. 1).
Ширина стопи у дітей з плоскостопістю була більшою ніж у здорових дітей і становила для правої стопи 7,30,5, лівої - 7,20,6 - у хлопчиків; 7,20,6 та 7,10,7 відповідно - у дівчаток.
Висота склепіння стопи також розрізнялась: правої стопи - на 4,3 мм, лівої - на 3,8 мм у хлопчиків. У дівчаток з плоскостопістю відносно здорових дітей відповідні цифри дорівнювали 5,1 мм и 4,4 мм (P < 0,050).
Показник индексу склепіння стопи дорівнював у хлопчиків з плоскостопостю 11,10,6 правої та 11,00,7 лівої, а у дівчаток - 10,80,7 і 10,60,9. У здорових дітей цей показник був за 13 одиниць виміру.
Закономірно, що найбільші відмінності мали показники ступеня сплощення та індекс співвідношення ширина стопи/довжина стопи. В першому випадку розмах коливань сягал 15,1 %, в другому - 6,7 % (P < 0,050).
Детально охарактерізовано зміни функціональних показників стопи у дітей з плоскостопістю та здорових дітей, що зроблено свідомо, оскільки саме ці параметри є визначальними для пошукових досліджень нових засодів і методів фізичної реабілітації даної категорії тематичних хворих
Оцінка показників антропометрії та фізичного розвитку обстежуваних дітей допомогла встановити, що у дітей з плоскостопістю дещо відставали практично всі показники, що характеризували фізичний розвиток. Це стосувалось масово-зростового показника, індексу фізичного розвитку дитини, параметрів екскурсії грудної клітки, спірометрії, результатів бігу на 30 м, довжини стрибка з місця, кількості присідань і віджимань від підлоги (P < 0,050).
Аналіз показників локальної рухової активності і психофізіологічних функцій виявив їх несуттєві відмінності у дітей з плоскостопістю і у здорових хлопчиків (виключення - показник точності диференціювання та відтворення у хлопчиків). Ці відмінності були настільки незначними, що не було можливості включати їх у схему порівняльної оцінки ефективності застосування програм фізичної реабілітації, розроблених нами.
Вегетативна регуляція функціонального стану серцево-судинної системи у дітей з плоскостопістю також практично не відрізнялась від показників здорових дітей.
Проба Руф'є дозволила визначити деяке перевищення числа дітей з хорошою та середньою працездатністю в групі здорових дітей порівняно з хлопчиками і дівчатками з плоскостопістю.
Порівняльна характеристика даних центральної гемодинаміки показала, що у дітей з плоскостопістю різної статі інтегральні параметри кровообігу відрізняються від величин цих параметрів у здорових дітей (табл. 1).
Таблиця 1 Показники центральної гемодинаміки у обстежених дітей
|
Показники |
Здорові діти (n = 24) (Mm) Хлопчики Дівчатка |
Діти з плоскостопістю (n = 35) (Mm) Хлопчики Дівчатка |
|
|
ЧСС, уд·хв-1 |
79,5±2,8 77,6±2,4 |
81,3±2,1 82,2±2,9 |
|
|
САТ, мм рт. ст. |
112,4±5,6 110,7±6,2 |
117,2±3,7 112,4±4,1 |
|
|
ХОК, л·хв-1 |
5,8±0,3 5,6±0,4 |
5,3±0,3 5,2±0,2 |
|
|
УОК, мл |
68,4±3,2 65,3±4,2 |
65,4±2,9 61,6±3,1 |
|
|
ЗПО, дін·с·см-5 |
151,8±49,5 152,3±51,4 |
168,9±32,5 162,7±42,8 |
|
|
РБТ, кгм |
4,12±0,17 4,02±0,28 |
3,79±0,22 3,67±0,19 |
Умовні позначки: ЧСС - частота серцевих скорочень; САТ - середній артеріальний тиск; ХОК - хвилинний об`єм крові; УОК - ударний об`єм крові; ЗПО - загальний периферичний опір судин току крові; РБТ - робота лівого шлуночка серця.
Частота серцевих скорочень, середній артеріальний тиск та загальний периферичний опір судин були збільшені, тоді як показники хвилинного і ударного об'ємів крові та робота лівого шлуночка серця виявились меншими, ніж у здорових дітей. На основі цих даних можна зробити висновок про зниження функціональної активності показників роботи серця та судин у дітей з плоскостопістю. Відзначається також і деяке напруження регуляторних механізмів серцево-судинної системи.
Оцінка регіонарної гемодинаміки нижніх кінцівок, що характеризує ступінь недостатності кровообігу ніг, дала змогу відповісти на головне питання - чи існують розбіжності у показниках, котрі характеризують регіонарну гемодинаміку у дітей з плоскостопістю та здорових дітей. Ми можемо з достатньою об'єктивністю говорити про існуючі зміни показників часу швидкого наповнення судин кров'ю, амплітуди реографічного систолічного індексу, часового показника судинного тонусу і параметрів гемодинаміки, що відповідають за функціональний стан вен нижніх кінцівок. Найбільші зміни часу швидкого наповнення виявилися на реограмах третьої групи. Цей показник з правої гомілки був змінений у них на 14,6 %, з правого стегна - на 22,3 % і на реограмах з лівого стегна - на 21,7 %. Наведені дані статистично достовірні.
У розділі 4 “Програма фізичної реабілітації дітей з функціональною недостатністю стопи” викладено запропоновану нами програму фізичної реабілітації дітей з плоскостопістю. Беручи до уваги дослідження та дані загальноприйнятої програми фізичної реабілітації для профілактики та лікування плоскостопості були створені 2 комплексні програми. Перша - з використанням гідрокінезитерапії, включала класичний та сегментарний масаж, комплекс лікувальної гімнастики та ортопедичні заходи. Друга комплексна програма з елементами гімнастики йогів складалася з традиційного східного масажу шіатсу, лікувальної гімнастики та ортопедичних заходів. Вибираючи окремі спеціальні вправи, ми врахували необхідність індивідуальної побудови програм, приділяючи велику увагу не лише лікуванню та профілактиці плоскостопості, а й гармонічному розвитку дитини. Для цього до комплексу лікувальної гімнастики включалися спеціальні вправи для поліпшення кровообігу в нижніх кінцівках та для укріплення м'язово-зв'язкового апарату склепіння стопи, для формування правильної постави, розвитку м'язів тулуба, розвитку координації рухів, рівноваги та гнучкості, а також дихальні вправи для поліпшення серцево-судинної та дихальної систем.
У розділі 5 “Динаміка показників, що вивчаються, у дітей з плоскостопістю у період проходження реабілітаційного лікування” здійснено порівняльний аналіз досліджень з оцінки ефективності пропонованих програм фізичної реабілітації.
Характерно, що такі комплексні дослідження у великих проміжках часу “осінь-весна” проводились вперше і аналогів у дослідженнях плоскостопості у дітей та способів його корекції не мають.
У підсумку можна стверджувати про переваги запропонованих програм фізичної реабілітації порівняно зі звичайними програмами дитячих дошкільних установ. Варто зазначити, що і звичайні програми фізичної реабілітації давали позитивні зміни, характер и ступінь котрих цілком узгоджується з даними інших досліджень цієї проблеми (М.Н. Гончарова, О.В. Гриніна, І.І. Мірзоєва, 1974; В.Д.Дедова, 1982; Н. Валеєв, М.В. Волков, 1984; О.Д. Дубогай, 1989; О.С. Калугін, 1990 та ін.).
Слід зазначити, що в результаті проведеного комплексного втручання досягнуто практично повне відновлення функціональних показників стопи у хворих дітей, а саме показників ширини стопи, її висоти, індексу склепіння стопи та параметрів ступеню сплощення стопи (Р < 0,05). Практично нормалізувався по відношенню до здорових дітей також індекс довжина/ширина стопи (Р < 0,05). наведені показники покращились в усіх групах дітей з плоскостопістю (Р < 0,05). При цьому кращі результати були досягнуті у групах дітей, які займалися за запропонованими програмами фізичної реабілітації у поєднанні з гідрокінезитерапією та нетрадиційними методами фізичної медицини (Р < 0,05).
Показники антропометрії та фізичного розвитку дітей у динаміці відновного лікування також дозволяють позитивно оцінити програми фізичної реабілітації. У групі дітей, які відновлювались за звичайною програмою фізичної реабілітації отримали 2 статистично достовірні показники, зміна яких вказувала на значні позитивні зрушення функціонального стану дитини. В групі дітей, які відновлювались за програмою, що включає в себе гідрокінезитерапію, таких показників нараховувалось уже 6, а в групі з нетрадиційними методами - 5.
Оцінка показників працездатності обстежуваних дітей з плоскостопістю в динаміці відновного лікування дозволяє зробити висновок, що дітей з хорошою працездатністю на весні в першій групі стало більше на 4,7 %, у другій групі - на 8,1 %, а в третій групі - на 6,5 %. Середня працездатність також виросла в двох останніх групах - якщо в першій групі всього на 0,8 %, то у другій групі - на 2,9%, а в третій - на 3,2 %. Підсумовуючи наведені дані виходить, що в першій групі дітей з поганою працездатністю стало менше на 5,5 % (P<0,05), у другій групі - на 11,0 % (P>0,05) і в третій - на 9,7 % (P>0,05).
Поглиблене вивчення показників центрального та регіонарного кровообігу у дітей з плоскостопістю дозволило зробити обгрунтований висновок щодо його позитивної динаміки у період відновного лікування осінь-весна. Такі результати отримано вперше. Вони дозволяють об'єктивно оцінити вплив різноманітних засобів та методів фізичної реабілітації на ті зрушення та порушення з боку функціонального стану серця та судин, про які йшлося у відповідному розділі дисертаційної роботи.
Природно, що питання про позитивний вплив фізичних вправ на кровообіг навіть не дискутується. Це підтверджується результатами досліджень проведених нами і численними даними літературних джерел з цього питання. Інтерес становлять дані, отримані на основі досліджень дітей з плоскостопістю (рис. 2, 3).
Ці дослідження показали, що ритм серця у дітей на кінець дослідження нормалізувався, збільшився ударний та хвилинний об'єм крові, оптимізувалися показники загального периферичного опору судин, зросла на статистично достовірні величини робота серця. У двох групах досліджуваних дітей ці зміни були більш помітні та мали математичне підтвердження.
Подобные документы
Розробка напрямів подолання порушень лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ) ІІІ рівня старшого дошкільного віку в умовах дошкільних навчальних закладів. Корекція лексико-граматичної сторони мовлення.
дипломная работа [221,0 K], добавлен 02.05.2010Особливості організму дитини дошкільного віку. Значення забезпечення рухової активності в системі проблем, пов'язаних зі здоров'ям дитини. Особливості роботи з дітьми дошкільного віку з метою забезпечення здоров’я. Організація активного відпочинку дітей.
курсовая работа [45,2 K], добавлен 26.09.2010Психолого-педагогічні основи фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Закономірності фізичного та фізіологічного розвитку організму дітей. Взаємозалежність рухової активності і показників фізичного стану. Вплив рухової діяльності на розвиток.
дипломная работа [80,2 K], добавлен 19.10.2009Теоретичні основи фізичного виховання дітей дошкільного віку. Дошкільне виховання в зарубіжних країнах. Місце, роль фізичної культури в загальній системі виховання дітей дошкільного віку. Формування особи дошкільника в процесі занять фізичними вправами.
реферат [32,6 K], добавлен 18.05.2009Соціально-психологічні особливості дітей дошкільного віку. Основні види казок та їх вплив на розвиток пізнавальної активності дітей. Оцінка мисленнєвої діяльності дитини. Виявлення рівня розвитку концентрації уваги, активності уяви та її відтворюваності.
дипломная работа [330,7 K], добавлен 06.05.2015Сучасні програми подолання загального недорозвитку мовлення (ЗНМ) у дітей дошкільного віку. Методика обстеження лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ. Організація корекційно-розвивального процесу з дітьми із ЗНМ ІІІ рівня в умовах ДНЗ.
дипломная работа [199,9 K], добавлен 25.11.2015Аналіз проблем психологічної адаптації дітей раннього віку до дошкільних закладів освіти. Характеристика головних фаз адаптації дитини до дошкільного закладу та визначення їх особливостей. Сутність фізіологічного механізму процесу адаптованості.
статья [26,7 K], добавлен 27.08.2017Теоретичні підходи до проблеми дослідження словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку: її форми, шляхи і методи формування. Вимірювання первинного рівня сформованості показників розвитку словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку.
курсовая работа [173,1 K], добавлен 21.09.2011Основні фактори, які впливають на розвиток фізичних якостей у дітей дошкільного віку. Загальні відомості про методику розвитку фізичних якостей. Методика розвитку гнучкості, швидкості рухів, спритності, сили, витривалості у дітей дошкільного віку.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 26.09.2010Фізичний стан дітей молодшого шкільного віку. Вплив рухової активності на організм дитини. Теоретичні основи організації самостійних занять фізичними вправами. Аналіз експериментальної методики самостійних занять фізичними вправами молодших школярів.
дипломная работа [90,8 K], добавлен 09.03.2012
