Педагогічна рада: методика і досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відділ освіти Цюрупинської районної державної адміністрації

Комунальна установа «Цюрупинський районний методичний кабінет»

Цюрупинська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 4

Іващенко Тетяна Миколаївна

Педагогічна рада: методика і досвід

Цюрупинськ - 2014



Зміст

педагогічний колектив збір рада

Вступ

1. Педагогічна рада - колегіальний орган управління школи

1.1 Функції педагогічної ради

1.2 Планування роботи та технологія підготовки педагогічної ради

2. Методи й форми проведення педагогічної ради

2.1 Нестандартні форми проведення педагогічної ради

2.2 Організаційна схема проведення педагогічної ради, документація

2.3 Аналіз ефективності педагогічної ради, контроль за виконанням рішень

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

З кінця XX ст. в суспільстві тривають процеси переосмислення цінностей, зміна ідеалів та пошук перспектив. Напруженість та тривога відчуваються у всьому суспільстві. Щоб гідно прийняти історичний виклик XXI століття, освіта повинна мати випереджальний характер, тобто бути націленою на майбутнє, на розв'язання проблем нового часу, розвиток творчих здібностей учасників навчально-виховного процесу, формування у них проектної культури, нових способів мислення - всього того, що забезпечить успішну соціалізацію.

Нове українське суспільство спонукає до пошуку способів розв'язання актуальних проблем через розкриття резервів творчого потенціалу особистості. Збуваються пророчі слова Софії Русової про те, що «нова школа кладе за головну мету - здобути, дати виявитися самостійним творчим силам» [15, с. 7].

Атмосфера актуалізації й переосмислення життя в Україні вимагає нового педагогічного бачення та зміни парадигми в напрямі в напрямі виховання і самовиховання творчої, конкурентоспроможної особистості, використовуючи при цьому інноваційні педагогічні технології . Тож працювати за новими вимогами може тільки творчий учитель, учитель, що перебуває у постійному пошуку, самоудосконалюється.

До теперішнього часу виправдовується стара істина: «Творчий учитель - творчий колектив». В.Сухомлинський говорив: «Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця давала вчителю насолоду, щоб повсякдення уроків не перетворювалося на нудну одноманітну повинність, виведіть кожного вчителя на щасливу стежку дослідника» [16, с.124].

Місія школи - передавати підростаючим поколінням все найбільш цінне: знання та досвід, що накопичені старшими поколіннями, та виховувати громадян, здатних до подальшого розвитку суспільства. Виходячи із даного формулювання місії, можна виділити три напрями роботи педагогів:

перший - інтелектуальний розвиток дітей - навчання їх основам наук та розвиток відповідних здібностей, умінь, навичок;

другий - соціальний розвиток - передача їм соціальних та етичних знань, формування відповідного досвіду та громадської активності;

третій - емоційний розвиток учнів - розвиток їх емоційної сфери, вміння управляти своїми емоціями та адекватно їх виражати, формування в них емоційної стабільності [1, с. 5].

Ці напрями відносяться до різних областей знань та діяльності. Тож потрібне різноманіття роботи вчителів: творчої і багатогранної. Учитель може стати професіоналом тільки у випадку, якщо він має цілий комплекс здібностей, знань, навичок. Виховання та навчання стають дієвими лише тоді, коли всі педагогічні засоби поєднані і педагогічний процес характеризується цілісністю та системністю. Найперша ознака педагогічного процесу на відміну від спонтанного та неконтрольованого виховного впливу середовища - це добре осмислені вчителем мета та методики роботи. Творчу, моральну, соціальну особистість можна сформувати тільки пов'язуючи в єдине ціле навчання, виховання та розвиток.

Сили,знання та досвід теперішній учитель бере із різних спільних форм роботи членів педагогічного колективу. За час розвитку освіти України накопичено великий досвід різних форм спільної діяльності педагогічних колективів. Тож у житті школи має місце: загальношкільна конференція, рада школи, педагогічна рада, методична рада, адміністративна рада, нарада при директорові, нарада при заступнику директора, батьківський комітет, батьківський університет педагогічних знань, методичні об'єднання, наукове товариство учнів, учнівське самоврядування.

Однією із важливих умов успішної роботи педагога в сучасній школі стає відчуття не тільки відповідальності за свою справу, але й внутрішня свобода в роботі. Учитель має стати незалежним досвідченим професіоналом, який бере на себе повну відповідальність за все, що він робить. Учитель стає центром процесу поліпшення якості освіти.

Актуальність цієї проблеми зумовила вибір теми нашої роботи.

Метою її ми визначаємо дослідження методики і досвіду проведення педагогічної ради як засобу поліпшення якості освіти.

Завданнями її ми виокремлюємо:

- з'ясування функцій педагогічної ради;

- доці доцільність планування та технології підготовки педагогічної ради;

- висвітлення нестандартних форм проведення педагогічної ради;

- визначення організаційної схеми проведення педагогічної ради;

- ствердження аналізу ефективності педагогічної ради і контролю за виконанням рішень.



1. Педагогічна рада - колегіальний орган управління школою

1.1 Функції педагогічної ради

Педагогічна рада - це постійно діючий колегіальний орган самоврядування педагогічних працівників. Усі найважливіші справи елементарної школи,як стверджував видатний педагог К.Ушинський, повинні вирішуватися на загальній раді всіх її вихователів і наставників [17, с. 354]. У більшості шкіл педагогічна рада є творчою лабораторією, що досліджує й колегіально вирішує актуальні питання шкільного життя, націлює педагогічний колектив на підвищення якості й ефективності навчально-виховного процесу, стимулює розвиток творчого потенціалу, зростання професійної майстерності вчителів, сприяє демократизації управління.

Саме слово «педрада» означає радитися, отримати пораду. Але для такої педагогічної ради, де вчителі дійсно радяться, а не просто засідають, до ради, що приносить педагогічному колективу радість і задоволення, впевненість і натхнення, навіть дуже талановитим керівникам шкіл вдається прийти далеко не відразу. Педрада була й залишається явищем досить проблематичним. Сучасні директори шкіл наполегливо намагаються переосмислити питання про функціональне призначення педради, шукають і опановують нові підходи в її підготовці й проведенні.

Педагогічна рада є однією з форм науково-методичної роботи та управління школою на демократичних засадах. Положення про педагогічну раду загальноосвітньої школи, яке діє й досі, було затверджене Міністерством освіти ще в 1971 році. Згідно з положенням, педагогічна рада школи є постійно діючим органом, який розглядає кардинальні питання навчально-виховного процесу: план роботи школи, методичних об'єднань учителів, інформації та звіти працівників школи, доповіді представників різних організацій [8, с. 15].

Сьогодні школа отримала достатньо самостійності у виборі своїх орієнтирів і цільових установок. В умовах демократизації шкільного життя й чергового реформування освіти зростає роль колективних форм управління, зокрема й педагогічної ради. Завдання та зміст педагогічної ради змінені й доповнені нормативно-правовими документами незалежної України.

У ст. 39 Закону України «Про загальну середню освіту» зазначено, що колегіальним органом управління загальноосвітнім навчальним закладом є педагогічна рада [8, с. 79], повноваження якої визначає «Положення про загальноосвітній навчальний заклад».

У Положенні про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010р. № 778 зазначено: «Робота педагогічної ради проводиться відповідно до потреб загальноосвітнього навчального закладу.

Педагогічна рада розглядає питання:

- удосконалення й методичного забезпечення навчально-виховного процесу;

- планування та режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу;

- переведення учнів до наступних класів та їх випуск, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;

- підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження в навчально-виховний процес досягнень науки й передового педагогічного досвіду;

- морального та матеріального заохочення учнів (вихованців) і працівників закладу;

- притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів за невиконання ними своїх обов'язків» [14, с. 25].

Педагогічна рада сьогодні - колективний орган, покликаний керувати всім навчально-виховним середовищем школи. Одним із головних завдань директора школи є створення умов для підвищення авторитету та працездатності ради. Рада під його керівництвом займається багатьма питаннями шкільного життя, піддає в окремих випадках критичній оцінці діяльність педагогічного колективу та окремих його працівників, розробляє й затверджує практичні заходи, спрямовані на поліпшення навчання й виховання учнів. Це відбувається шляхом тісного зв'язку педагогічної ради з методичними об'єднаннями, з батьківським активом та окремими членами учнівського колективу.

Одне з головних завдань педагогічної ради - створення дружного, працездатного педагогічного колективу, в якому кожен відчує себе відповідальним не тільки за доручену йому роботу, а й за всю діяльність школи [12, с. 17].

Педагогічна рада створюється у всіх загальноосвітніх установах. До постійного складу педради входять директор школи (голова), його заступники, всі вчителі, вихователі, організатори позакласної й позашкільної роботи, соціальні педагоги, бібліотекарі, голова ради. На зібрання розширеним складом педагогічної ради, залежно від обговорюваних питань, можуть бути запрошені представники організацій та установ, що співпрацюють, викладачі ВНЗ, члени загальношкільних і класних батьківських комітетів, представники дитячих громадських організацій, батьки, школярі. Головою педагогічної ради є директор школи, на окремих засіданнях може обиратися змінний голова.

Отже, педагогічна рада є вищим законодавчо-розпорядницьким органом школи і може створювати спеціальні аналітичні й дослідницькі групи й комісії. Засідання педагогічної ради можуть проходити як у пленарному режимі, так і в малому складі залежно від цілей. Але при неповному складі прийняті рішення стосуються й поширюються тільки на його безпосередніх учасників, інші члени педагогічного колективу можуть розглядати їх як рекомендації.

Функції педагогічної ради загалом визначені рекомендаціями директивних і нормативних документів, але у директорів і заступників передових шкіл є свої власні точки зору на функції педагогічної ради в сьогоднішній ситуації. І вони, як правило, у чомусь розходяться з рекомендаціями. Сьогодні школа змінюється, перебудовується, оновлюється. І педагогічна рада як орган колективно-колегіального управління покликана тепер змінювати старі погляди й орієнтири. За умов реформування освіти й демократизації управління школою педагогічна рада стала полі функціональною. Серед функцій, які вона виконує, чітко окреслено такі:

- планово-прогностична;

- мотиваційно-цільова;

- інформаційно-цільова;

- діагностична;

- комунікаційна;

- методична [13 ст.127].

Пріоритети цих функцій розподіляються залежно від цільової настанови кожної педагогічної ради. Ефективність діяльності педагогічної ради залежить від багатьох факторів. Але найважливішим із них є реалізація системного підходу до управління школою, що потребує від керівника певної послідовності дій, комплексної реалізації й раціонального балансу основних функцій керування. Найбільш системно функції педагогічної ради можна представити у вигляді таблиці.

Таблиця 1

Функції педагогічної ради
Управлінські (адміністративні)	Методичні	Виховні	Соціально- педагогічні
законодавча дорадча узагальнюючо-діагностична планово-прогностична експертно-контролююча коригуюча	інформаційна узагальнювально-аналітична розвиваюча навчальна активізуюча	формування індивідуальності формування мотивації	комунікативна координаційна соціального захисту дітей і учительських колективів



Школа поставлена сьогодні в ситуацію самовизначення. Їй надана можливість самостійного вибору мети, форм та методів роботи. Нова соціально-економічна ситуація висуває нові вимоги перед педагогічною радою, яка повинна стати педагогічною радою «колективного мислення», а саме:

- мислити нестандартно й самостійно;

- знаходити вихід із найбезвихідніших ситуацій;

- з'ясовує суть проблеми і причин, наслідки навчально-виховного процесу;

- приймає рішення, що веде до позитивного педагогічного результату.

Саме під час «педагогічної ради колективного мислення» відбувається зміна й перебудова педагогічних поглядів, пріоритетів та установок. Саме на такій педагогічній раді вчитель вчиться мислити і працювати по-новому [6, с. 56].

За цільовою установкою педагогічні ради поділяються на:

- науково-педагогічні;

- психолого-педагогічні;

- тематичні;

- проблемні;

- настановчі;

- підсумкові.

Науково-педагогічні ради спрямовані на підвищення науково-теоретичного й методичного рівня викладання основ наук, впровадження нових ідей, досліджень та перспективного педагогічного досвіду в роботу школи.

Психолого-педагогічні ради ознайомлюють учителів з досягненнями психологічної науки. Вони допомагають удосконалювати виховний вплив на підростаюче покоління, поліпшувати структуру й стосунки між усіма учасниками навчально-виховного процесу.

Тематичні педагогічні ради розглядають питання ефективного викладання окремих предметів, стан якості знань, умінь і навичок учнів з основ наук.

Проблемні педагогічні ради обговорюють питання реалізації науково-методичної проблеми в роботі навчально-виховного закладу; розробляють концепцію розвитку школи згідно з обраною проблемою.

Настановчу педагогічну раду присвячено аналізу підсумків навчального року; на ній обирають науково-методичну проблему або розробляють подальші стратегії впровадження обраної проблеми; обговорюють і затверджують план роботи школи на рік.

Підсумкова педагогічна рада займається переведенням учнів із класу в клас; випуском учнів зі школи.

У разі використання комбінованої педради в її роботі розрізняють дві сторони: науково-педагогічну (обговорення актуальних питань роботи педагогічного колективу) і виробничо-ділову (затвердження річного плану роботи школи, розгляд підсумків роботи навчального закладу за рік, випуск і переведення учнів) [1, с. 78].

Організація діяльності педагогічної ради зумовлює необхідність дотримання керівниками шкіл таких класичних принципів управління:

демократизація та гуманізація, плановість та науковість, єдність теорії й практики, перспективність, наступність, комплексність, колегіальність,

оперативність, діловитість, конкретність, що забезпечує досягнення отриманих результатів кожного засідання педагогічної ради, гарантує високу ефективність її роботи [5, с. 8].

1.2 Планування роботи та технологія підготовки педагогічної ради

педагогічний школа управління

Сучасна науково-методична база визначає три моделі технології планування педагогічних рад:

1. Планування в локально-модульній технології виходить із орієнтації на найбільш актуальні для школи соціально-педагогічні проблеми (реалізація найближчих перспектив у межах одного навчального року). Враховується специфіка теми, над якою працює школа. Опрацьовуються один-два модулі змісту педагогічних рад.

2. Використання педагогічної ради разом з іншими засобами управління, стратегія модульних змін (методичний рівень технології) - орієнтування на середньо перспективне планування, на послідовний розгляд основних проблем у найближчі 2-3 роки.

3. Педагогічна рада - основний системоутворюючий засіб побудови й реалізації програми розвитку школи і спирається на стратегічне , довгострокове (3-5 років) планування на діагностичній основі (стратегія системних змін), розраховане на далеку перспективу охоплення всіх актуальних для школи проблем з діалектичним розвитком (поглибленням і розширенням) рівня їхнього розгляду на кожному наступному витку розвитку [11, с. 71 ].

Перша модель ураховує перш за все конкретне соціальне замовлення школи, постанови вищих органів, а також реальні проблеми навчально-виховного процесу. Однак, педагогічні ради, що дають відповідь тільки на ситуацію, на проблему, що назріла, не відповідають вимогам наступності, не вибудовують системи, не виконують прогностичної функції й тому є недостатньо ефективними для розвитку школи. Більш ефективною є друга модель, що організує планомірний розвиток освітнього процесу, його колективне вивчення, обговорення й суспільну експертизу.

Навчальний рік визначає цикл педагогічних рад. Найчастіше зустрічається структура річного циклу, що складається з п'яти складових:

- перша - аналітично-плануюча педрада; проводиться до початку навчального року, наприкінці серпня, й присвячена аналізу підсумків попереднього року, прийняттю плану та орієнтації на розв'язання визначених проблем;

- друга, третя й четверта педради - тематичні із поетапними підсумками;

- п'ята - підсумково-організаційна - підбиває підсумки року, вирішує питання допуску до ДПА, переведення до наступного класу.

При такій структурі педагогічні ради за один навчальний рік не можуть охопити навіть основних проблем. Виникає необхідність спланувати тематику на більш тривалий період.

Ще більш ефективною є третя модель планування, за якою зміст педагогічних рад стає системоутворюючим фактором для реалізації обраного школою напряму розвитку (стратегії системних змін). У цьому випадку цикл педагогічних рад , що охоплює послідовно всі проблеми школи , повторюється протягом декількох років, але на кожному витку береться новий, більш високий рівень розгляду проблем. Від педагогічної ради до педагогічної ради розвивається кожна тема, забезпечується наступність, оптимальність (одержання кращих показників при найменших затратах).

Тематику педагогічних рад обумовлюють модернізований зміст освіти, робота педагогічного колективу над науково-методичною проблемою, перспективне планування контролю за станом викладання предметів. До тематики педагогічних рад ставлять такі умови: актуальність(своєчасність), науковість, нестандартність (цікавість), педагогічна доцільність і перспективність (працювати на майбутнє).

Тему кожної педради визначають, як правило, наприкінці поточного року на основі аналізу стану навчально-виховної роботи в школі, бесід з керівниками методичних об'єднань, проблемно-динамічних груп, радою школи.

Планування педагогічних рад можливо за двома напрямками:

- планування одразу всіх тем на рік, де остання є підсумками аналітичної роботи за результатами проведених педагогічних рад.

- визначення теми першої педагогічної ради з поетапним вирішенням поставленої науково-методичної проблеми упродовж навчального року. Рішення цієї педагогічної ради стане темою наступної.

Другий варіант доцільно розглянути на такому прикладі.

Педагогічний колектив визначив методичною проблемою на рік: «Формування самостійного мислення школярів». Першою було проведено педагогічну раду на тему: «Самостійне мислення: як ми його розуміємо?». При підготовці до неї доцільним, на нашу думку, є методи: опитування вчителів та учнів; аналіз анкетування, відповідної літератури, досвіду вчителів-предметників.

Рішення цієї педагогічної ради є продовженням обговорення даної теми на наступному засіданні: «Умови для формування самостійного мислення школярів». Темою третьої педради буде обговорення проблеми: «Домашнє завдання як одна із форм розвитку самостійного мислення». Темою четвертої педагогічної ради стане питання: «Засоби навчання у формуванні самостійного мислення».

Враховуючи поліфункціональність педагогічної ради доцільним, на нашу думку, є комплексне планування роботи усіх методичних і виховних підрозділів школи відповідно до науково-педагогічної проблеми, над якою працює педагогічний колектив. Алгоритмом роботи педагогічного колективу над новою методичною темою на початковому, підготовчому етапі є:

Рис.1. Алгоритм роботи педагогічного колективу над методичною темою



Результатом такого планування стане практичний модуль, що дозволить об'єднати зусилля в розв'язанні актуальних проблем, забезпечить певну послідовність управлінських дій для забезпечення раціонального балансу всіх ланок навчально-виховного процесу:

Таблиця 2. Практичний модуль

Єдина науково-методична тема: «Інноваційний підхід до процесу становлення особистості учня та вчителя засобами технологій творчого мислення»
Методична рада: «Умови мотивації інноваційної діяльності вчителя. Технології творчого мислення (теоретичний модуль)»
Педагогічна рада: «Формування направленості особистості на досягнення успіху»
Методичні об'єднання (модуль методичного забезпечення): «Використання технологій творчого мислення у викладанні окремих предметів». «Вдосконалення творчого потенціалу вчителів». «Розробка власних методик активації творчого мислення»
Вчителі: забезпечення індивідуалізації навчання відповідно до здібностей учнів, їх можливостей та прихильностей
Класні керівники: створення максимально сприятливих умов інтелектуального, морального та фізичного розвитку учнів; виховання моральної, творчої особистості

Дотримання запропонованого алгоритму й модулю зумовить функціонування одного з найважливіших принципів планування - системності, цілісності складу й структури об'єкта, закономірності та логіки поєднання частин у ціле. Необхідними вимогами планування педагогічних рад є актуальність, практична значимість і масштабність теми, концептуальність. [9, с. 34]

Ефективність рішення педагогічної ради досягається розглядом актуальної для всіх проблеми, втіленням всебічного колективного обговорення. Актуальність тематики педагогічної ради ґрунтується на психолого-педагогічній діагностиці стану педагогічного й учнівського колективів, умов соціально-педагогічного оточення, соціально-політичної соціально-економічної ситуації в цілому.

Перспективність - це націленість на розвиток. Періодичність повторювання кола проблем вимагає розвивальний характер їх обговорення з огляду на накопичений досвід.

Тематика педагогічних рад повинна відповідати концепції розвитку школи, маючи при цьому вихід на певні психологічні, дидактичні, соціально-педагогічні позиції. Концептуальна лінія простежується при обговоренні різних концепцій, необхідності виходу на відповідну програму розвитку школи, засновану на колективному рішенні, виробленому на ключовій, стартовій педагогічній раді [2, с. 62].

Початковий рівень розгляду проблеми на кожному модулі визначається діагностикою освітнього рівня педагогічного колективу, його досвіду (стажу), кваліфікації. Досвід показує необхідність визначення проблематики засідань педагогічної ради на діагностичній основі, глибини аналізу роботи педагогічного колективу, вивчення інтересів, запитів й практичних потреб учителів. Ефективними, на нашу думку, для досягнення цієї мети є методики: анкетування педагогічних працівників, індивідуальні й групові співбесіди.

Анкета

1. Які, на Ваш погляд, найбільш істотні недоліки мають місце в роботі педагогічної ради?

2. Що Ви пропонуєте для підвищення ефективності роботи педагогічної ради ?

3. Запропонуйте 3-4 питання для обговорення на засіданнях педагогічної ради в новому навчальному році [12, с. 23]

Можна провести анкетування, запропонувавши вчителям заповнити таблицю за шкалою:



Таблиця 3.

№	Тема педагогічної ради	Дуже цікаво 3 бали	Цікаво й актуально 3 бали	Не заперечую 2 бали	Нецікаво й неактуально 1 бал	Заперечую 0 балів
1
2

Для вибору однієї найбільш значимої проблеми з декількох найважливіших, пропонується скористатися анкетою.

Таблиця 4. Анкета

Параметри оцінки	Проблема 1	Проблема 2	Проблема 3
Вплив на ситуацію: у якій мірі колектив може контролювати ситуацію, впливати на її рішення? 1 2 3 4 слабо/сильно
Важливість: наскільки проблема важлива й невідкладна? 1 2 3 4 мала/велика
Складність: наскільки важко вирішити цю проблему; чи зможе колектив перебороти всі труднощі? 1 2 3 4 велика/мала
Час: скільки потрібно буде часу на розв'язання цієї проблеми? 1 2 3 4 багато/мало
Ефективність: як вплине на життя школи розв'язання цієї проблеми? 1 2 3 4 мала/велика
Засоби: скільки треба затратити сил та засобів для розв'язання цієї проблеми? 1 2 3 4 багато/мало
Загальна кількість набраних балів

Узагальнивши результат, з огляду на точку зору більшості, адміністрація визначає пріоритетні теми та зміст роботи педагогічної ради. Зацікавлене обговорення актуальних проблем на стадії планування, прийняття конструктивних рішень сприяють підвищенню ефективності роботи педагогічної ради, розвитку творчого потенціалу педагогічного колективу.

Ефективність роботи педагогічної ради значною мірою залежить від якості підготовки кожного засідання, від постійного вдосконалення технології моделювання підготовчого періоду. «Технологія проведення педради передбачає:

- творчий вибір теми;

- попередню підготовчу роботу;

- створення ініціативних творчих груп учителів;

- роботу з учнівським самоврядуванням (якщо буде потреба);

- підготовку інформаційних стендів;

- втілення рішень педагогічної ради в повсякденну практику роботи

Доцільним ми вважаємо початок підготовки педагогічної ради за 1-1,5 місяця до її проведення з наказом директора «Про підготовку до засідання педагогічної ради», яким затверджується склад робочої групи, конкретизуються завдання, строки їхнього виконання, відповідальні. Для підготовки до педагогічної ради створюється творча група на чолі з директором школи або його заступником, проблемні підгрупи, якщо в цьому є необхідність. Творча група підбирає науково-педагогічну й методичну літературу з даної проблеми, розробляє детальний план , у якому розглядаються такі важливі питання:

- основна мета й завдання педагогічної ради;

- необхідність активізації теоретичних знань, доповненням практичним матеріалом;

- формування і удосконалення педагогічних умінь і навичок;

- визначення недоліків у роботі педагогічного колективу, окремих учителів та їх попередження;

- залучення до підготовки педагогічної ради всіх учителів, активізація методичної роботи, самоосвіти педагогів;

- очікувані конкретні зміни в роботі школи і її підрозділів після проведення даної педагогічної ради.

Функціями творчої групи є розробка пам'яток, програми спостережень, проведення анкетування, мікродосліджень, аналіз відвіданих уроків і позакласних заходів, вивчення шкільної документації, підготовка проекту рішення, методичних рекомендацій. Детально розроблений план орієнтує весь педагогічний колектив на творчу підготовку до педагогічної ради.

Таблиця 5. Орієнтовний план підготовки до педагогічної ради «Успіх як життєвий пріоритет особистості»

№	Зміст роботи	Відповідальний	Термін
1	Створити творчу групу для підготовки педради	Директор
2	Оформити виставку літературою за темою педради	Бібліотекар
3	Випустити інформаційні бюлетені: - «Якості , які є передумовою для досягнення людиною успіху» - Банк ситуацій успіху»	Заступник директора
4	На заняттях психолого-педагогічного семінару опрацювати питання: - дві моделі поведінки: «Направленість на досягнення успіху» та «Уникнення невдач»; - шляхи формування мотивації до навчання	психолог
5	Провести психологічне дослідження: учнів - «Визначення рівня умов розвитку мотивації досягнень школярів»; учителів - «Вимірювання потреби у досягненнях членів педагогічного колективу»	Психолог, члени творчої групи
6	Вивчити систему роботи вчителів і класних керівників з питань: 1) Формування мотивації досягнення успіху. 2) Успіх на уроці як запорука подальшої успішної соціалізації	Голови методичних об'єднань
7	Провести прес-конференції для старшокласників: 1) «Шляхи досягнення успіху через організацію КТС» (7-9 класи). 2) «Формування лідерських якостей через співпрацю з органами учнівського самоврядування як запорука подальшої успішності» (10-11 класи)	Заступник директора з виховної роботи
8	Оформити інформаційний стенд «Готуємося до педагогічної ради»	Заст.директора
9	Підготувати доповідь	Директор
10	Підготувати проект рішення педагогічної ради	Творча група



Складання плану є початковим етапом проведення педагогічної ради. На керівника школи покладається забезпечення його реалізації, необхідне цілеспрямоване визначення основних аспектів проблеми, правильного зорієнтування вчителів, можливість обговорення деяких питань на засіданнях методичних об'єднань, спонукання вчителів до самокритичного аналізу своєї практичної діяльності, визначення особистого бачення рішення конкретного проблемного питання. (Додаток 7)

Такий підхід забезпечує глибоке обговорення проблеми, створення атмосфери ділового, зацікавленого колективного пошуку ефективних шляхів її вирішення.

Інформаційний стенд «Готуємося до педагогічної ради» допоможе у залученні до обговорення теми всього педагогічного колективу. У розвитку ініціативи, творчої активності педагогічних працівників ефективним є використання нестандартних форм підготовки:

- «Банк ідей і пропозицій»;

- анкета «Прошу слова»;

- виставка літератури та методичних розробок;

- випуск методичних вісників і т. ін. (додатки 1-2)

У період підготовки до педагогічної ради можна запропонувати «Гасло дня» (афоризми, висловлювання класиків педагогіки, педагогів-новаторів, крилаті вирази), вдале обрання якого, викликає зацікавленість, спонукає до творчості.

Важливим у підготовці засідання педагогічної ради є різноманітні форми методичної роботи в школі: методичні об'єднання, педагогічні майстерні, творчі групи, психолого-педагогічний семінар. Колективна робота з педагогічними кадрами є комплекс методичних заходів, об'єднаних однією темою, головним призначенням, яких є забезпечення теоретичного вивчення проблеми, ознайомлення з досвідом передових учителів, формування вмінь впровадження ідей в практику.

Не менш важливим є ефективне використання можливостей внутрішньошкільного контролю (адміністративного, взаємоконтролю, самоконтролю), приділення максимальної уваги відвідуванню й аналізу уроків, позакласних виховних заходів, вивченню системи роботи окремих учителів, мікродослідженням, моніторингу, тестуванню. Виправдовує себе контроль націлений на створення позитивного досвіду,надання методичної допомоги, спрямованої на підвищення якості роботи, підвищення творчого потенціалу вчителя.

Однією з найефективніших форм підготовки до педагогічної ради є мікродослідження.

Реалізація дослідницького підходу дозволяє залучити до роботи над проблемою максимальну кількість учителів і значною мірою сприяє підвищенню ефективності педагогічної ради.



2. Методи й форми проведення педагогічної ради

2.1 Нестандартні форми проведення педагогічної ради

Ефективність роботи педагогічної ради значною мірою залежить від продуманого вибору форм і методів проведення засідань. Сучасний розвиток школи передбачає широке розмаїття форм і методів, що є організаційним механізмом, який забезпечує високу активність учителів, учнів, батьків. У роботі педагогічної ради, як і в освітньому просторі в цілому, вчені виділяють:

- словесні (доповідь, лекція, бесіда, дискусія, огляд літератури);

- наукові (використання таблиць, комп'ютерних презентацій, інтерактивних дошок, діаграм, графіків);

- практичні (спостереження за практичною діяльністю педагогів) методи [18, с.37].

Найбільш повною структурою типів і форм засідань педагогічної ради є представлена Т.Дзюбою [4, с. 19-20].

Педагогічні ради (за Т.Дзюбою)

За метою підготовки та проведення
v	v	v	v
Традиційні (авторитарні, догматичні)	Нетрадиційні (альтернативні)	Сучасні інтенсифіковані (модернізовані, модифіковані)	Інтерактивні

За формою
v	v
Традиційні	Нетрадиційні
- доповідь з обговоренням (виступи) - доповідь зі співдоповідями (із запрошенням доповідача-спеціаліста) - семінар-практикум (інтенсифікована форма)	- методичний день - колективна творча справа (КТС) - диспут, дискусія («круглий стіл») - творчий звіт - конкурс майстерності - фестиваль - ділова гра (інтерактивна форма) - педагогічний консиліум - презентація - аукціон

За складом учасників
v	v	v	v
Постійно діючі	Розширені	Об'єднані з іншим педагогічним колективом	Обмежені (за кількістю учасників)

За місцем та роллю у навчально-виховному процесі
v	v	v	v	v	v
Тактичні	Стратегічні	Стартові	Поточні	Підсумкові	Позачергові

Традиційною сталою формою проведення педагогічної ради у більшості шкіл є певна технологічна схема: доповідь, що містить виклад теоретичних позицій і аналіз існуючого положення; обговорення доповіді, ухвалення рішення. Ця форма проведення має чимало невикористаних резервів. Головне в ній є визначення оптимального регламенту роботи, забезпечення високої якості аналітичної доповіді, організація живого обговорення, прийняття конструктивного рішення. Тематикою виступів В. Сухомлинського на педагогічних радах, побудованих на основі доповіді (традиційно-класична форма) були:

- застосування знань як найважливіший шлях їх розвитку і поглиблення;

- індивідуальна розумова праця учнів на уроці. Проблема часу на уроці;

- як вивчати знання учнів у ході вивчення нового матеріалу;

- як учити дітей думати;

- розумова праця дітей з уповільненими процесами мислення;

- розвиток і поглиблення знань у процесі перевірки домашніх завдань;

- специфіка домашньої розумової праці;

- єдність навчання і виховання [16, с. 189].

Ефективність роботи педагогічної ради багато в чому залежить від якості основної доповіді. Не глибокий, абстрактний зміст доповіді, що не містить прикладів з життя конкретного педагогічного колективу, не визначає програми діяльності, не привертає увагу колег. Працюючи над змістом доповіді, обираючи форму його подачі, доповідач, на нашу думку, повинен:

- обґрунтувати актуальність проблеми;

- конкретизувати мету й завдання педагогічної ради;

- розкрити проблему з позицій сучасних досягнень психолого-педагогічної атаки науки й передового педагогічної науки й передового педагогічного досвіду;

- забезпечити аргументований аналіз роботи педагогічного колективу, дотримуючись об'єктивності оцінок, висновків і узагальнень;

- визначити основні питання, від рішення яких залежить поліпшення роботи педагогічного колективу;

- запропонувати конструктивну програму дій.

Одноманітність,надмірна заорганізованість - ці фактори зниження активності учителів змушують директорів шукати нові, нетрадиційні форми проведення засідань. У практиці сучасної школи більш ефективним є використання нових нестандартних форм проведення педагогічної ради:

- педагогічна рада на основі роботи проблемних груп;

- семінар;

- рада-консиліум;

- ділова гра;

- панорама творчості;

- педагогічний ринг;

- педагогічна рада у формі колективної творчої справи (КТС);

- аукціон педагогічних знахідок;

- педагогічна рада - методичний день;

- педагогічна рада з елементами тренінгу педагогічна рада-практимум і т.д. (Додатки 3-4)

Кожна з названих форм проведення засідань педагогічної ради має свої особливості і перехід до нестандартного варіанта тільки для введення чогось нового не завжди себе виправдовує. Необхідним є узгодження обговорюваної проблеми з відповідною формою, з огляду на можливості конкретного педагогічного колективу. Деякі директори, використовуючи традиційну форму проведення педради, для початку вводять інститут експертів - найдосвідченіших, компетентних з тих питань вчителів,які у ході засідання педагогічної ради уважно слухають виступаючих, записують основні думки, включаються в дискусію, уточнюють, обґрунтовують окремі положення, дають експертну оцінку запропонованого проекту рішення. Така практика сприяє демократизації роботи педагогічної ради, підвищує результативність засідань і, найважливіше, привчає вчителів до творчих форм педагогічної діяльності. [3, с. 245]

Алгоритмом форми проведення засідань педагогічної ради є:

етап розробки > етап підготовки > етап проведення засідання > етап ухвалення рішення педагогічної ради > етап реалізації рішення педагогічної ради > етап зняття рішення з контролю.

Етап розробки - поділ основної проблеми на кілька питань, які пропонуються розробити творчими групам учителів, укомплектованим з урахуванням компетентності, педагогічного досвіду, публікація загального плану педагогічної ради, питань для обговорення, списку літератури.

Етап підготовки - проведення адміністрацією, методичними об'єднаннями, медичним кабінетом, проблемними групами:

- анкетування вчителів, учні, батьків;

- мікродослідження;

- відвідування уроків і позакласних заходів;

- надання допомоги вчителям у систематизації матеріалу з певної проблеми;

- розроблення пам'яток;

- добір цікавої літератури;

- підготовка оголошення про майбутню педраду;

- розроблення проекту рішення або рекомендації;

- перевірка адміністрацією, керівниками методичних об'єднань ЗУН учнів за допомогою контрольних робіт, тестування й інших видів контролю. Дані контролю аналізуються й готуються для обговорення на педагогічній раді.

Етап проведення педради - розгляд різних аспектів проблеми представники проблемних груп з ілюстрацією виступів наочним матеріалом (графічним, цифровим, демонстраційним та ін.)

Етап винесення рішення - підведення підсумків педагогічної ради з попереднім обговоренням ефективності та результативності роботи на адміністративній нараді, з прийняттям рішення усіма проблемними групами і наступним рефлексивним аналізом.

2.2 Організаційна схема проведення педагогічної ради, документація

Педагогічна рада, будучи керівним органом освітньої установи, вимагає дотримання певної схеми її проведення, регламенту, документального оформлення засідань.

Проведення засідання педагогічної ради є функцією директора школи. У випадку, коли він є основним доповідачем, засідання веде ведучий, обраний з членів колективу. На початку засідання ведучий інформує про кількість присутніх і причини відсутності деяких членів педагогічного колективу. Порядок денний затверджується процедурою голосування після висловлення думок щодо змісту. При необхідності до нього вносяться доповнення, зміни. Кожна пропозиція ставиться на голосування в порядку їхнього надходження, результати відкритого голосування оголошують [ 5, с. 54].

Наступним кроком є обговорення регламенту. Виходячи з того, що найбільш оптимальним час для роботи педагогічної ради 1,5-2 години, визнається часом на основну доповідь, виступи в дебатах, роботу в групах і т.д. Після голосування з питання встановлення регламенту директор або заступник директора інформує учителів про хід виконання рішень попередньої ради, при необхідності, встановлюються додаткові строки їхнього виконання, приймаються рішення за даною інформацією. (Додаток 5)

Після офіційної частини слово надається основному доповідачеві. Питання пропонується ставити як усно, так і письмово, з наданням можливості відповісти на них після закінчення дебатів. Виступи у дебатах відбуваються в певному порядку, ведучий слідкує за черговістю, стежить за дотриманням регламенту. Після виступів у дебатах заключне слово надається доповідачеві (3-5 хвилини), потім приймається рішення по відповіді, проект якого може бути підготовлений заздалегідь групою,що працює над темою педради, або розроблений по ходу проведення засідання редакційною групою. Ухвалення рішення педагогічної ради відбувається в певному порядку: прийняття проекту за основу, внесення необхідних доповнень, уточнень усіма членами педагогічної ради, проведення голосування щодо внесення змін до проекту рішення; прийняття рішення в цілому із прийнятими доповненнями; оголошення результатів голосування.

У разі обговорення декількох питань на порядку денному, обговорення кожного з них проводиться за таким алгоритмом: повідомлення - обговорення - ухвалення рішення. У випадках, коли проект рішення допрацьовується вже після педради в певний термін, що встановлюється на засіданні (1-3 дні, остаточний проект рішення доводять до всіх членів педагогічного колективу на найближчій раді або через інформаційний стенд.

Засідання педагогічної ради оформлюється протоколом. Книга протоколів педагогічної ради нумеруються посторінково, прошнуровуються, скріплюється підписом директора й печаткою школи, постійно зберігається серед нормативної ділової документації й передається з оформленням акту. У протоколах засідань фіксуються хід обговорення питань, пропозицій й зауваження членів педагогічної ради, ухваленні рішення. Протоколи підписуються головою та секретарем ради. [7, с. 61]

2.3 Аналіз ефективності педагогічної ради, контроль за виконанням рішень

Педагогічна рада дійсно є головним колегіальним органом керування школою, генератором й акумулятором педагогічних ідей, органом колективної думки. Дуже важливим є аналіз ефективності роботи педагогічної ради, що визначається в першу чергу кінцевими результатами з врахуванням думки колективу.

Так, наприклад, на установчій педраді, коли відбувається процес пошуку і освоєння нових підходів, цільових настанов, визначаються завдання школи, можна провести анкетування «Педагогічна рада».

За підсумками такої анкети й на основі аналізу можна досить об'єктивно оцінити користь і роль педагогічної ради в житті школи.

Кожне засідання повинно завершуватися рефлексією, тобто оцінкою проведеної роботи учасниками педагогічної ради. Можна провести голосування різнобарвними картками або провести анкетування такого змісту:

1. Як, на ваш погляд, були висвітлені питання, запропоновані до обговорення?

- глибоко і всебічно;

- частково;

- без глибокого аналізу;

- поверхово.

2. Що дала вам педрада?

- збагатила цінним досвідом;

- поглибила знання;

- викликала творче натхнення;

- принесла розчарування.

3. Якщо ви не виступили, про що хотіли б сказати зараз?

4. Як ви оцінюєте прийняті педагогічною радою рішення?

- як конкретну програму дій;

- як декларативний документ;

- як ____________________ (інша оцінка)

5. Що ви можете запропонувати голові педагогічної ради для підвищення ефективності засідань?

З метою підвищення результативності педагогічної ради адміністрація школи систематично повинна піддавати аналізу свою діяльність з проведення педагогічної ради. Ось орієнтовна схема такого аналізу:

1. Відповідність тематики педагогічної ради проблемі, над якою працює школа. Актуальність проблеми на даному етапі. Розуміння педагогічним колективом необхідності розв'язання цієї проблеми.

2. Ефективність проведеної підготовчої роботи.

3. Доцільність обраної форми проведення засідання. Чи вдалося повною мірою реалізувати її можливості? Як вона була сприйнята учасниками засідання.

4. Якість основної доповіді (дискусії, ділової гри й т.д.)

5. Інформаційна насиченість засідання. Пропаганда передового педагогічного досвіду.

6. Забезпечення глибокого, аргументованого аналізу, компетентність і об'єктивність оцінок.

7. Якість підготовленого проекту рішення. Конструктивність виступів членів педагогічної ради.

8. Якість підготовки інформації про виконання рішення попередньої педагогічної ради.

9. Невикористані резерви. Що необхідно врахувати під час підготовки до наступної педагогічної ради. [2, с. 64]

Усяке засідання педагогічної ради починається з обов'язкового повідомлення про виконання рішень попередньої.

У науці про керування визначається особлива значимість документально-правового забезпечення навчально-виховного процесу й управлінської діяльності. Створення проекту рішення педагогічної ради вимагає дотримання певних принципів:

- науковості (орієнтація на новітні досягнення педагогічної науки);

- демократичності, тобто залучення усіх учасників педагогічної ради до розробки проекту рішення;

- конкретності (чітка програма дій);

- оптимальності (досягнення високої ефективності при раціональному використанні потенціалу школи);

- допущення варіативності шляхів реалізації ухваленого рішення [12, с. 40 ]

Проект рішення повинен складатися із двох частин: констатуючої, що констатує, відображаються основні положення доповіді, досягнення й недоліки в роботі педагогічного колективу, окремих його членів, та постановляючої, що постановляє , затверджує чітку програму дій на певний період часу. З кожного пункту рішення конкретно визначаються відповідальні й реальні строки виконання. Відповідальними за виконання рішень педагогічної ради є директор, його заступники , голови методичних об'єднань.

Проект рішення розміщується в методичному кабінеті на інформаційному стенді за 4-5 днів до засідання для внесення змін, доповнень і пропозицій. Для виконання рішення педради необхідний продуманий і спланований внутрішньошкільний контроль. Адміністрація школи, керівники методичних об'єднань відвідують і аналізують уроки й виховні заходи, надають необхідну методичну допомогу, проводять індивідуальні й групові бесіди, стимулюють ініціативу й творчу активність виконавців, аналізують документацію.

Для своєчасної реалізації рішення педагогічної ради використовується картка контролю за виконанням рішень. (Додаток 6)



Висновки

Отож нові підходи до педагогічної ради розглядаються в загальному контексті відновлення системи освіти й керування.

Освоєння нового в підготовці й проведенні педрад іде в процесі переоцінки старих управлінських і педагогічних цінностей, подань й орієнтирів, що відбувається не за вказівкою або з волі керівника школи, а як результат зростання професійної компетентності, рівня психологічної культури педагогічного колективу.

Варіативність технологій, форм, прийомів і методів при плануванні, організації й проведенні педагогічних рад визначається сполученням багатьох обставин: досвіду, позицій адміністрації школи, рівнем сформованості педагогічного колективу, професійних якостей.

Нові підходи до педради орієнтовані на цілком певне коло керівників шкіл, для яких цінність особистості учня нерозривно пов'язана із цінністю особистості вчителя. Такі керівники вірять у можливості творчого росту кожного вчителя й створюють умови для його професійного росту.

Педагогічна рада найяскравіше ілюструє переваги роботи колективу як добре організованої команди.

В. Сухомлинський вбачав місію керівника школи в тому, щоб зробити кожного вчителя вдумливим, допитливим дослідником. Нестандартні форми проведення педагогічних рад дають можливість активізувати творчий пошук учителів, перетворити педагогічний колектив на колектив однодумців, готових сприймати й упроваджувати інноваційні педагогічні технології. Педагогічна рада школи - основна форма співпраці адміністрації й учителів [16, с. 34].



Список використаної літератури

1. Вердіна С.В., Панченко А.Г. Педагогічна рада:нестандартні форми.-Х.: Видавнича група «Основа», 2007.- 176 с.

2. Ганжара Н. Педагогічний колектив як управлінська команда//Директор школи.-2009.- № 29-30.- С. 61-64.

3. Громовий В. Як зробити «помаранчеву» школу?!- К.: Видавничий дім «Шкільний світ», 2006.- 338 с.

4. Дзюба Т. Інноваційні форми організації діяльності педагогічної ради школи//Школа.-2006.- № 9.- С. 16-28.

5. Єльнікова Г.В. Управлінська компетентність.- К.: Редакція загально педагогічних газет, 2005.- 128 с.

6. Жерносек І.П. Організація науково-методичної роботи в школі. - Х.: Видавнича група «Основа», 2006.- 128 с.

7. Зінов'єва О. Педагогічна рада: у пошуках нових орієнтирів//Директор школи.- 2010.- № 14-15.- С. 35-44.

8. Книга керівника навчально-виховного закладу: Довідково-методичне видання/Упоряд. Б.М. Терещук, В.В. Скиба. - Вид. 2-ге, доповнене. - Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. - 768 с.

9. Конаржевський Ю.А. Педагогический анализ учебно-воспитательного процесса и управление школой.- М., 1986.- 167 с.

10. Кондрашова Л.М. Сборник педагогических задач.- М.: Просвещение, 1987.- 378 с

11. Педагогические совети.- Волгоград, 2006.- Вып. 1.- 158 с.

12. Педагогічна рада: технологія підготовки і проведення//Директор школи.- 2004.- № 22-23.

13. Педсовет: идеи, методики, формы.- М., 2000.- 160 с.

14. Положення про загальноосвітній навчальний заклад //Інф. збірник МОНУ.-2010.- №20

15. Русова Софія . Нова школа//Світло.- 1914.- Кн. 7-8.- С. 4.

16. Сухомлинський В. Розмова з молодим директором.- К.: Рад. шк., 1988.- 284 с.

17. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори в 2-х т. - К: Рад. школа, 1983. - 488 с.

18. Хлебнікова Т.М. Ділова гра як метод активного навчання педагога.- Х.: Видавнича група «Основа», 2003.- 80 с.



Додатки

Додаток 1

Пам'ятка

Дванадцять обов'язків організатора педагогічної ради

1. Підготуйте письмовий порядок денний. Переконайтеся, що кожний член педради одержав його напередодні.

2. Перевірте, чи готова аудиторія до засідання. Зробіть все можливе, щоб у ній було комфортно й затишно.

3. Приготуйте всі необхідні матеріали для проведення педради. При потребі розложіть їх на робочі місця.

4. Попередньо розгляньте порядок денний з робочою групою. Уявіть собі, який результат ви б хотіли одержати за кожним пунктом. Розподіліть час за ступенем значимості кожного пункту.

5. Почніть засідання педагогічної ради вчасно.