Можливості використання міжпредметних зв’язків у шкільних курсах географії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Зміни, які відбуваються в усіх сферах життя сучасного суспільства, вимагають суттєвих змін у підходах до освіти та системи виховання. У наш час всі країни світу вирішують схожі проблеми в галузі освітньої діяльності - підвищення якості освіти та її доступності, відповідність освіти соціальним та економічним вимогам сучасності. Вирішення цих проблем є також пріоритетним і для української системи шкільної освіти, в тому числі, географічної.

Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені. За роки незалежності на основі Конституції України визначено пріоритети розвитку освіти, створено відповідну правову базу, здійснюється практичне реформування галузі згідно з Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття»).

Українська шкільна географічна освіта знаходиться в стадії модернізації. Відбувається переосмислення підходів до вивчення предмета. Науковий зміст географії стає не метою, а засобом розвитку особистості учня, фундаментом особистісного розвитку. Знання та вміння, які отримують учні в процесі вивчення предмета, необхідні їм в практичній діяльності та повсякденному житті, зважаючи на те, що географічні знання мають прикладний характер і можуть використовуватися в різних сферах людської діяльності.

В умовах модернізації шкільної освіти актуальність набувають ті її напрями, зміст яких забезпечує розвиток пізнавальної активності та самостійності мислення учнів. Тому велике значення приділяється інтегративним курсам. Процес інтеграції наук у шкільній освіті втілюється через міжпредметні зв'язки. Вони є одним із факторів підвищення педагогічної ефективності уроку, забезпечують систематичний взаємозв'язок у викладанні шкільних дисциплін. Знання учня мають бути цілісною інформацією про навколишній світ, на тлі якої виділяються відомості предметної специфіки. Крім того, інтеграція в світовій освіті - тенденція, яка наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. стає базовою у сучасній педагогіці. Тому тема даної курсової роботи «Використання міжпредметних зв'язків при викладанні шкільних курсів географії» є надзвичайно актуальною.

Мета даної курсової роботи полягає у визначенні ролі міжпредметних звуків у змісті навчання географії; моделювання моделювання уроку з використанням міжпредметних зв'язків.

Об'єкт: навчально-виховний процес з географії у загальноосвітній школі.

Предмет: застосування міжпредметних зв'язків у шкільних курсах географії.

Основні завдання роботи:

- за даними літературних та інших джерел уточнити поняття «міжпредметні зв'язки», виявити функції міжпредметних зв'язків, проаналізувати їх існуючі класифікації;

- проаналізувати шкільні програми з географії з метою виявлення можливостей різних навчальних курсів щодо реалізації міжпредметних зв'язків;

- запропонувати розробки уроків географії, що підтверджують можливості застосування міжпредметних зв'язків на уроках географії.

Під час написання роботи використані такі методи дослідження або аналізу: історичний і ретроспективний аналіз, порівняльний аналіз, метод аналізу документації, аналіз та узагальнення науково-педагогічної та методичної літератури, навчальної програми, системний метод аналізу.

Особистий внесок полягає у створенні конспектів уроків, які відображають реалізацію міжпредметних зв'язків на уроках географії.

Курсова робота складається з вступу, основної частини (трьох розділів), висновків та використаних джерел.

Розділ 1. Сутність міжпредметних зв'язків

педагогічний міжпредметний географічний урок

1.1 Витоки поняття «міжпредметні зв'язки»

Розвиток наукового пізнання закономірно призвів до диференціації знань. Здійснюючись на основі визначення предмета дослідження (природа, людина, суспільство), цей процес породжував розгалуження науки, започаткування все нових напрямків дослідження, нових дисциплін. Ідея диференціації мала позитивні наслідки, оскільки забезпечувала більш ґрунтовний аналіз сфер пізнавальної діяльності, встановлення нових закономірностей у розвитку природи і суспільства. Проте диференціація галузей пізнання спричинила виникнення «бар'єрів» між галузями знань, навіть суміжних і близьких між собою з огляду на об'єкт їх дослідження.

Переорієнтація освіти з предметного принципу засвоєння основ наук на вивчення цілісної картини світу та формування системного мислення є актуальним для сьогодення підходом, оскільки «наука - це єдине ціле, а поділ її на окремі галузі зумовлений лише обмеженістю людського пізнання, а не природною необхідністю» (М. Планк) [15].

Аналіз педагогічної літератури дає змогу прослідкувати історію виникнення поняття «міжпредметні зв'язки». Я.А. Коменський вимагав здійснення взаємозв'язку предметів. Дж. Локк вважав накладення змісту однієї дисципліни елементами і фактами іншої засобом, здатним не тільки формувати вміння і навички учня, але й збагачувати знання про життя в цілому. І. Гербарт уперше обґрунтував необхідність використання міжпредметних зв'язків у навчальному процесі. На його думку, зв'язки між навчальними дисциплінами повинні сприяти всебічному розвитку учнів. [10, с.112].

У 60-ті роки ХХ ст. формуються теоретичні засади міжпредметних зв'язків, визнається необхідність використання інтеграції у навчанні. У 80-ті роки педагогічна інтеграція розглядається як частина дидактики в комплексній взаємодії навчальної, виховної та розвиваючої функцій. З'ясовуються загально педагогічні, дидактичні, методологічні та психологічні аспекти проблеми. Міжпредметні зв'язки стають фундаментом цілісного підходу до систематизації знань, організації навчально-пізнавальної діяльності та формування світогляду учнів. На основі міжпредметних асоціацій складаються комплексні знання і вміння учнів. Міжпредметні асоціації є головною складовою міжпредметних зв'язків, дидактичною умовою і засобом глибокого і всебічного вивчення основ наук у школі. За допомогою всебічних міжпредметних зв'язків на новому якісному рівні вирішуються задачі навчання, розвитку і виховання учнів, закладається фундамент комплексного бачення і рішення складних проблем сучасності. Реалізація міжпредметних зв'язків виключає дублювання у вивченні матеріалу, дозволяє економити час та створює сприятливі умови для формування загально навчальних умінь і навичок учнів, підвищує ефективність практичної спрямованості навчання.

Педагогічні поняття «міжпредметні зв'язки» та «інтеграція» відомі як слова-синоніми ще з часів Я.А. Коменського . Необхідність інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу великий педагог пояснював походженням знань. На його думку, всі знання виростають з одного коріння - навколишньої дійсності, мають між собою зв'язки, а тому повинні вивчатися у зв'язках, завжди і всюди потрібно брати разом те, що пов'язано одне з одним [2].

Практична реалізація міжпредметних зв'язків була здійснена Я.А. Коменським у книзі «Мир чувственных вещей в картинках». Зміст 150 текстів містив як відомості про природу, Всесвіт, діяльність людини, суспільні відносини, так і навчальний матеріал з рідної та латинської мов.

За К.Д. Ушинським , одним із інтенсивних шляхів отримання високої якості знань є злиття дисциплін. На думку педагога, до тих пір, поки різні навчальні предмети будуть викладатися, ніби не знаючи про існування один одного, учіння не буде суттєво впливати на духовний розвиток дітей; не буде захоплюючим, органічним процесом психічного розвитку, а нестерпно нудною працею для наставника і учня. На початковому етапі навчання педагог вважав непотрібним поділ на окремі предмети. Інтегроване викладання виключає однобічність у формуванні особистості, абсолютизацію будь-якої із сторін процесу. Навчання повинно складати «один розумний вплив дорослої особи».

Міжпредметні зв'язки були покладені О. Декролі в основу концепції «Школа для життя через життя», концентрично спрямовуючи навчальну програму навколо «центрів інтересу»: «Дитина і організм», «Дитина і тварини», «Дитина і суспільство», «Дитина і Всесвіт».

У змісті навчальних програм початку XX століття теж простежувалася тенденція до запровадження в навчальному процесі міжпредметних зв'язків та повної відмови від предметної системи викладання. Весь зміст навчального матеріалу, що пропонувався дітям для засвоєння, було сконцентровано навколо тем-комплексів та представлено у вигляді єдиного комплексу відомостей про природу, працю, суспільство.

Уточнення та розмежування змісту понять «міжпредметні зв'язки» та «інтегроване викладання» було здійснено у 70-80 рр. XX століття, а у 80-х роках зафіксовано їх використання як самодостатніх педагогічних понять (таблиця 1).

Таблиця 1.1 Головні риси, відмінності понять «міжпредметні зв'язки» та «інтеграція»

Дослідники	Загальний зміст тлумачення
	Міжпредметні зв'язки	Інтеграція
О.Я. Савченко	Включення в урок запитань, завдань з матеріалу інших предметів, що мають допоміжне значення для вивчення певної теми з метою глибшого сприйняття, осмислення конкретного поняття.	Ознайомлення зі змістом різних предметів, включення у несхожі між собою види діяльності, що підпорядковані одній темі.
Н.В. Лесняк	Викладання відомостей з іншого предмета лише в допоміжній ролі з метою повторення, прискорення процесу навчання чи закріплення знань, умінь і навичок.	Створення нового цілого на основі виявлення однотипних елементів і частин у кількох раніше різних одиницях, пристосування їх у раніше неіснуючий моноліт особливої якості.
М.М. Фіцула	«Спресування» матеріалу кількох предметів з метою зацікавленості учнів процесом навчання, сприяння їх оптимальному розвитку й вихованню.	Подання матеріалу кількох тем блоками з метою зацікавленості учнів процесом навчання, сприяння їх оптимальному розвитку й вихованню.
Педагогічний словник	Результат узагальнюючих дій, комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв'язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду найважливіших понять, явищ.	Відбір та об'єднання навчального матеріалу з різних предметів з метою цілісного, системного й різнобічного вивчення важливих наскрізних тем (тематична інтеграція); створення інтегрованого змісту навчання - об'єднання в єдине ціле знань з різних галузей.
Вашуленко Н.М. Л.П. Кочіна		Якісно відмінний спосіб структурування, презентації та засвоєння програмового змісту, що уможливлює системний виклад знань у нових органічних взаємозв'язках з метою формування якісно нових знань, що характеризуються вищим рівнем осмислення, динамічністю засвоєння в нових ситуаціях, підвищенням їх дієвості й системності.
Н.І. Присяжнюк		Об'єднання змісту кількох навчальних дисциплін на основі однієї теми або різних видів діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання) з метою запобігання втомлюваності дітей, посилення їх інтересу до навчання.

Суттєвим є те, що запровадження міжпредметних зв'язків передбачає повідомлення запитань, завдань з матеріалу інших предметів, що мають допоміжне значення для вивчення певної теми (О.Я. Савченко), введення відомостей з інших навчальних предметів (Н.В. Лесняк), висвітлення навчального матеріалу кількох предметів (М.М. Фіцула) [15].

Психологи вказують на позитивний вплив міжпредметних зв'язків на розвиток у дітей уяви, спостережливості, пам'яті, мовлення, мислення, формування здатності до самостійного продуктивного перенесення знань, умінь, навичок на нові завдання. Таку самостійність О.М. Кабанова-Меллер називає «найважливішим показником розумового розвитку».

За останні роки в географічній науці все більше уваги приділяється таким проблемам, як вивчення взаємодії людини і природи, впливу людини на природу, прогнозуванню на майбутнє наслідків впливу людини на природу. Успішний розвиток таких географічних дисциплін, як кліматологія, гідрологія, ландшафтознавства, географії населення, економічної географії переконливо підтверджує необхідність більш всестороннього вивчення в школі закономірностей природніх процесів.

У зв'язку з наближенням змісту навчального курсу географії до сучасного рівня розвитку географічної науки в дидактиці географії також посилюється увага до встановлення послідовних зв'язків між викладанням географії, фізики, хімії, біології та суспільних і гуманітарних дисциплін. Такі міжпредметні зв'язки доцільні на всіх етапах навчання географії.

Географія за своїм змістом і сутністю є наукою інтеграційною. Інтеграційність шкільних курсів географії полягає в тому, що в них сфокусовано знання з інших шкільних предметів про конкретну теорію Землі - як планети, сукупність ознак і властивостей географічних об'єктів і явищ, способів діяльності в процесі їх пізнання, сукупності методичних аспектів у формуванні змісту географічної освіти. Без історичних, біологічних, математичних, фізичних, хімічних знань, знань з мов і літератури учень не зможе пояснити причинно-наслідкових, функціональних, родово-видових, логічно-змістових, просторових зв'язків і закономірностей між географічними об'єктами і явищами, не зможе проаналізувати їх сутності, порівняти ознак, зробити узагальнення та висновки.

На даному етапі розвитку педагогічної науки і практики немає єдиного визначення поняття «міжпредметні зв'язки». Вірогідно, це пов'язано з тим, що воно належить до загально дидактичних понять. Одним з найбільш повних визначень є наступне: міжпредметні зв'язки є педагогічна категорія для позначення синтезуючих, інтеграційних відносин між об'єктами, явищами і процесами реальної дійсності, що знайшли своє відображення у змісті, формах і методах навчально-виховного процесу і виконують освітню, розвиваючу і виховує функції в їх обмеженому єдності.

У «Педагогічному словнику» міжпредметні зв'язки тлумачаться як дидактичний засіб, який передбачає комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв'язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду найважливіших понять, явищ; міжпредметні зв'язки є результатом узагальнюючих дій [13].

С.У. Гончаренко розглядає міжпредметні зв'язки в плані взаємного узгодження навчальних програм, зумовленого системою наук і дидактичною метою. Міжпредметні зв'язки відображають комплексний підхід до виховання й навчання, який дає можливість виділяти як головні елементи змісту освіти, так і взаємозв'язки між навчальними предметами. На будь-якому етапі навчання окреслені зв'язки виконують виховну, розвиваючу й детермінуючу функцію, оскільки підвищують продуктивність перебігу психічних процесів [6].

Доцільність реалізації в процесі навчання міжпредметних зв'язків пояснюється з огляду на необхідність відображення в навчальному пізнанні реально існуючих взаємозв'язків системи «людина-природа», визнання світоглядно-розвиваючої функції цих зв'язків, позитивного їх впливу на формування системи наукових знань та загальний рівень інтелектуального розвитку учнів, результативність скоординованого викладання різних предметів.

Для ефективного впровадження міжпредметних зв'язків у навчально-виховний процес на уроках географії треба дотримуватися таких правил:

- не слід вважати, що на одному уроці мають встановлюватись зв'язки з усіма предметами;

- не перенасичувати урок інформацією, що іноді буває занадто деталізованою;

- для окремих уроків однієї теми потрібні зв'язки з певними предметами;

- треба вдало чергувати міжпредметні зв'язки з однойменними темами різних об'єктів вивчення [4].

Практично найбільш доцільним є той варіант, коли географічний матеріал на уроці пов'язується з матеріалом одного-двох інших шкільних предметів. Учитель сам добирає матеріал для асоціацій, ураховуючи зміст географічної теми, вік учнів, їх знання, життєвий досвід, форми організації навчальної роботи, методи і засоби навчання тощо. Крім того, необхідними умовами впровадження міжпредметних зв'язків у педагогічний процес є:

- досконале знання вчителем географії не тільки програмного матеріалу

- свого предмета, а й матеріалу інших дисциплін, що вивчаються паралельно;

- обізнаність із календарними планами різних предметів;

- творчий зв'язок з іншими вчителями-предметниками, які викладають

- у даному класі;

- застосування різноманітних форм і методів організації навчально-виховного процесу, прийомів активізації розумової діяльності учнів тощо [14, с.6].

Дієвість викладання на основі реалізації аналізованого дидактичного засобу схвалюється психологами. За результатами їх досліджень, міжпредметні асоціації позитивно впливають на розвиток в учнів уяви, спостережливості, пам'яті, мовлення, сприяють формуванню здатності до абстрактного мислення і, що саме головне, до самостійного перенесення знань, умінь і навичок на нові пізнавальні завдання. Саме таку самостійність О.М. Кабанова-Меллер називає «найважливішим показником розумового розвитку».

У фаховій літературі проблема реалізації міжпредметних зв'язків традиційно досліджується на рівні формування знань, а останнім часом і як дієвий шлях удосконалення змісту навчання. Так, Н.А. Сорокін, В.М. Федорова, Д.М. Кирюшкін та інші окреслюють міжпредметні зв'язки як дидактичну умову, що позитивно впливає на основні компоненти процесу навчання, сприяючи при цьому підвищенню науковості й доступності навчання.

Є.Г. Шмуклер підходить до розгляду міжпредметних зв'язків як до складної дидактичної системи взаємопов'язаних елементів, в основі якої лежать спільність понятійного апарату, узгодженість логічних структур навчальних предметів та доцільність методів дослідження.

Н.М. Захарова трактує міжпредметні зв'язки як прояв дидактичного принципу систематичності, що відображає загальне філософське поняття про взаємозв'язок явищ і узгоджується з фізіологічним та психологічним поняттям про системність у роботі мозку.

Г.І. Вергелес, досліджуючи міжпредметні зв'язки на рівні спільності знань, операційних компонентів, мотивів, вважає їх однією з найважливіших дидактичних основ, які забезпечують ефективне формування навчальної діяльності школярів.

І.Д. Звєрєв, В.М. Максимова, Н.А. Лошкарьова та ін. визначають міжпредметний зв'язок як самостійний дидактичний принцип, що передбачає вивчення навчального матеріалу з урахуванням змісту суміжних дисциплін [10].

Міжпредметні зв'язки розглядаються як дієвий засіб осучаснення процесу викладання.

Особливості запровадження міжпредметних зв'язків розкриває зміст таких тез:

Ш формування міжпредметного поняття як нового, узагальненого результату пізнання, що, відбиваючись у мові, стимулює розвиток мислення й мовлення учнів, тобто закріплюється не лише у знаннях, айв уміннях учнів (В.М. Максимова);

Ш використання запитань, завдань з матеріалу інших предметів, що мають допоміжне значення для вивчення певної теми (О.Я. Савченко);

Ш введення відомостей з інших навчальних предметів (Н.В. Лесняк).

Отже, міжпредметні зв'язки реалізуються через зміст, методи навчання та різноманітні форми організації навчальної діяльності. Робота над здійсненням міжпредметних зв'язків не обмежується лише уроками, а стимулює організацію міжпредметних семінарів, екскурсій, конференцій, предметних тижнів, учнівських шкільних олімпіад тощо. Професійні вміння вчителів під час використання міжпредметних зв'язків повинні бути спрямовані не просто на контроль навчальних досягнень учнів, а на діагностику їх діяльності та розвитку, вивчення здібностей і нахилів учнів. Це новий технологічний підхід, який значно складніший від звичайного, традиційного, але необхідний у сучасних умовах [6, с.13].

1.2 Функції міжпредметних зв'язків

Одним з факторів підвищення педагогічної ефективності уроку є міжпредметні зв'язки, що забезпечують систематичний взаємозв'язок у викладанні шкільних дисциплін. Знання учня середньої школи мають бути не якимось “предметним уламком”, а цілісною інформацією про навколишній світ. Сучасний етап розвитку науки характеризується взаємопроникненням одних галузей науки в інші, тому формування загальної системи знань учнів про реальний світ - одна з основних функцій міжпредметних зв'язків.

Міжпредметні зв'язки спонукають учителя до пошуку методів, які вимагають взаємодію вчителів різних предметів.

Міжпредметна компетентність як інтегрований результат індивідуальної діяльності учнів формується на основі опанування змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами з різних галузей знань і опирається на такі основні напрямки між наукової взаємодії:

- комплексне вивчення різними науками одного й того ж об'єкта;

- застосування різними науками одних і тих же теорій і законів для вивчення різних об'єктів;

- використання методів однієї науки для вивчення різних об'єктів в інших науках.

Правильне встановлення міжпредметних зв'язків і вміле їх використання позитивно впливає на формування системи знань учнів про природу, на засвоєння ними загально-біологічних і природничо-наукових понять. Встановлення міжпредметних зв'язків активізує процес навчання географії, розвиває пізнавальний інтерес учнів до предмету.

Вміло використані зв'язки географії з фізикою, хімією, математикою, біологією сприяють в навчанні географії ряду функцій:

- методологічної ;

- навчальної;

- розвиваючої;

- виховної;

- конструктивної.

Засоби реалізації міжпредметних зв'язків у процесі вивчення шкільного курсу географії можуть бути різноманітні: постановка проблемних запитань, для рішення яких необхідне використання знань з різних предметів (запитання “де?”,”чому?”. ”як пояснити?”, та інші піднімають пізнавальну активність учнів на пошуковий рівень встановлення міжпредметних зв'язків); створення міжпредметної проблемної ситуації за допомогою серій проблемних запитань; домашнє завдання міжпредметного характеру, зокрема підготовка повідомлень на уроці, написання рефератів, розв'язання міжпредметних задач, виготовлення оригінальних наочних посібників (схем, діаграм, презентацій,узагальнюючих таблиць, плакатів, карт та інше), які потребують від учнів знання матеріалу інших предметів [16].

Міжпредметні зв'язки спонукають учителя до пошуку методів, які вимагають взаємодії вчителів різних предметів. Формуванню природничих, соціальних, полікультурних, комунікативних, міжпредметних компетентностей сприяє проведення інтегрованих уроків. Інтеграція окремих предметів дозволяє найбільш повно проілюструвати єдність усього сущого, у якому жива й нежива природа, життя і творчість людини, суспільство і культура взаємопов'язані.

Міжпредметні зв'язки виконують при вивченні географії ряд функцій:

- Методологічна функція полягає в тому, що тільки на їх основі можливе формування в учнів сучасних уявлень про природу, її цілісність і розвиток, а також багатогранність і різноманітність суспільства і природи, оскільки міжпредметні зв'язки сприяють відображенню в навчанні методології сучасного природознавства і суспільствознавства, яке розвивається по лінії інтеграції ідей і методів з позиції системного підходу до пізнання природи і суспільства.

- Освітня функція міжпредметних зв'язків полягає в тому, що з їх допомогою вчитель географії формує такі якості знань учнів, як системність, глибина, усвідомленість, гнучкість. Міжпредметні зв'язки виступають як засіб розвитку географічних понять, сприяють засвоєнню зв'язків між ними і загальними природничими і суспільно - гуманітарними понятями.

- Розвиваюча функція міжпредметних зв'язків визначається їх роллю в розвитку системного і творчого мислення учнів, у формуванні їх пізнавальної активності, самостійності і інтересу до пізнання природи і суспільства. Міжпредметні зв'язки допомагають перебороти предметну інертність мислення і розширюють кругозір учнів.

- Виховна функція міжпредметних зв'язків виражена в їх сприянні всім напрямкам виховання учнів в навчанні географії. Вчитель географії, спираючись на зв'язки з іншими предметами реалізує комплексний підхід до виховання

- Конструктивна функція міжпредметних зв'язків полягає в тому, що з їх допомогою вчитель географії вдосконалює зміст навчального матеріалу, методи і форми навчання. Реалізація міжпредметних зв'язків вимагає спільного планування вчителями предметів природничого і суспільного циклу комплексних форм навчальної і позакласної роботи, які передбачають знання ними підручників і програм суміжних предметів [10].

1.3 Види міжпредметних зв'язків

Виокремлюються різні підходи до визначення видів (типів) міжпредметних зв'язків та способів їх реалізації в процесі викладання.

І.Д. Звєрєв виділяє три основні типи міжпредметних зв'язків:

· змістово-інформаційні;

· операційно-діяльнісні;

· організаційно-методичні.

М.М. Ушаков розрізняє:

· генетичні;

· функціональні;

· порівняльні;

· практичні міжпредметні зв'язки.

М.Т. Баранова розмежовує міжпредметні зв'язки на:

· понятійно-термінологічні;

· комунікативно-мовленнєві;

· навчально-дидактичні;

· синхронні;

· несинхронні.

В.М. Максимова виокремлює два види міжпредметних зв'язків. Перший із них визначається за характером взаємодії між елементами окремих навчальних дисциплін:

Ш лінійні (нові знання служать для поглиблення вже набутих);

Ш протилежні (нові знання уточнюють раніше засвоєні відомості);

Ш проблемні (нові знання створюють умови для розв'язання навчального завдання).

Другий вид міжпредметних зв'язків вирізняється на основі з'ясування характеру змістових зв'язків:

Ш синхронні (матеріал суміжних дисциплін опрацьовується одночасно);

Ш репродуктивні (матеріал має спиратися на засвоєне з інших предметів);

Ш перспективні (певне питання розглядається лише в основних рисах з орієнтацією на більш докладне вивчення на уроках з іншого предмета).

Запровадження викладання на основі реалізації міжпредметних зв'язків здійснюється з метою:

Ш глибшого сприймання та осмислення конкретного поняття (О.Я. Савченко);

Ш повторення, прискорення процесу навчання, закріплення знань, умінь і навичок (Н.В. Лесняк);

Ш формування в учнів інтересу до навчання, сприяння їх оптимальному розвитку й вихованню, поглибленому, всебічному розгляду найважливіших понять, явищ (М.М. Фіцула) [15].

Види міжпредметних зв'язків у змісті навчання географії.

Сукупність функцій міжпредметних зв'язків реалізується в процесі навчання тоді, коли вчитель географії здійснює все різноманіття їх видів. Розрізняють зв'язки внутрішньо-циклові (зв'язок фізичної географії з природничими, а економічної і соціальної - із суспільними науками) і міжциклові (зв'язки географії з математикою, трудовим навчання та ін.). Види міжпредметних зв'язків діляться на групи, виходячи із основних компонентів процесу навчання (змісту, методів, форм організації): змістово-інформаційні і організаційно - методичні [11].

Змістово-інформаційні міжпредметні зв'язки діляться за складом наукових знань, відображених в програмах курсів географії на фактичні, понятійні, теоретичні, філософські.

Міжпредметні зв'язки на рівні фактів (фактичні) - це встановлення подібності фактів, використання спільних фактів, які вивчаються в курсах географії, фізики, хімії, біології, історії тощо, і їх всесторонній розгляд з метою узагальнення знань про окремі явища, процеси і об'єкти. Так, при вивченні географії і фізики вчителі можуть використовувати дані про атмосферний тиск.

Понятійні міжпредметні зв'язки - це розширення і поглиблення признаків предметних понять і формування понять, спільних для споріднених предметів (загально предметних). До загально предметних понять в курсах природничого циклу відносяться поняття теорії будови речовин - тіло, речовина, склад, молекула, будова, властивості, а також загальні поняття - явище, процес, енергія та інші. Ці поняття широко використовуються при вивченні різноманітних природних явищ і процесів. При цьому вони поглиблюються, конкретизуються на географічному матеріалі і набувають узагальненого, загальнонаукового характеру.

Ряд географічних понять відображає такі складні процеси в природі, які неможливо розкрити навіть на першому етапі їх вивчення без застосування фізико - хімічних, біологічних понять. Так, руйнування гірських порід відбувається під дією фізичних, хімічних і біологічних чинників.

Теоретичні міжпредметні зв'язки - це розвиток основних положень загальнонаукових теорій і законів, які вивчаються на уроках по спорідненим предметам, з метою засвоєння учнями цілісної теорії.

Розділ 2. Аналіз шкільних програм з географії щодо можливостей реалізації міжпредметних зв'язків

2.1 Можливості шкільних курсів фізичної географії щодо реалізації міжпредметних зв'язків

Використання міжпредметних зв'язків - одне із найбільш складних методичних завдань вчителя географії. Воно вимагає знань змісту програм і підручників з інших предметів. Реалізація міжпредметних зв'язків у практиці навчання передбачає співробітництво вчителя географії з вчителями фізики, хімії, біології, історії, економіки; відвідування відкритих уроків, спільного планування уроків і т. д.

Вчитель географії з урахуванням загально шкільного плану навчально-методичної роботи розробляє індивідуальний план реалізації міжпредметних зв'язків в курсах географії. Методика творчої роботи вчителя включає ряд етапів:

1. Вивчення опорних тем і підручників інших предметів, читання додаткової наукової, науково - популярної і методичної літератури.

2. Поурочне планування міжпредметних зв'язків з використанням курсових і тематичних планів.

3. Розробка засобів і методичних прийомів реалізації міжпредметних зв'язків на конкретних уроках.

4. Розробка методики підготовки і проведення комплексних форм організації навчання.

5. Розробка прийомів контролю і оцінки результатів здійснення міжпредметних зв'язків в навчанні.

У шкільних курсах фізичної географії міжпредметні зв'язки реалізуються з широким спектром наук.

Зв'язок географії з мовою. Мова вчителя має бути взірцем для учня.

Під час вивчення географії учні знайомляться з багатьма новими термінами, географічною номенклатурою. Вчитель географії повинен стежити за правильністю написання географічних назв, логікою обґрунтування відповіді на запитання, за зв'язним мовленням під час опису географічного об'єкта за типовим планом; розвивати вміння складати план за прочитаним географічним текстом підручника, формулювати запитання до прочитаного, формулювати визначення понять.

Зв'язок географії з іноземними мовами. У практиці роботи вчителя часто виникає потреба посилатися на граматичні правила іноземних мов. Особливо це стосується географічних назв, оскільки багато з них мають іноземне походження. Історія походження географічних назв вивчає наука топоніміка.

Користуючись знаннями з англійської мови учні самі можуть проводити топонімічні дослідження. Так, у 7 класі, під час вивчення Північної Америки учням пропонується провести дослідження щодо походження географічних назв материка. Учні зазначають, що острів Гренландія в перекладі з англійської означає “зелена країна, земля”; півострів Флорида “квітучий”; острів Ньюфаундленд - “знов засвоєна земля”; течія Гольфстрім - “течія з затоки”; півострів Каліфорнія - в перекладі з іспанської “розжарена піч”; найвища центральна частина гірського пасма Піренеїв - Маладетта з іспанської означає “прокляття”; Пуерто-Ріко - з іспанської “багатий порт”. Дослідження історії походження географічних назв учні можуть проводити самостійно [1].

Зв'язок географії з математикою. Прикладів взаємозв'язків географії з математикою можна навести багато. Застосовуючи математичні знання учнів на уроках географії учитель тим самим поглиблює ці знання і використовує їх для ґрунтовного засвоєння географічного матеріалу.

Учні застосовують знання з математики під час: визначення особливостей зображення земної кулі на глобусі й карті; визначення відстаней між об'єктами на карті за допомогою масштабу; побудова стовпчикових і кругових діаграм; побудова графіка температур чи ін.; порівняння довжин річок, площі різноманітних об'єктів та ін.

У курсах фізичної географії (6-8 класи) учні розв'язують задачі на:

· визначення дальності видимого горизонту, сили земного тяжіння, місцевого та поясного часу, відстаней в космічному просторі;

· визначення масштабів, відстаней, географічних координат;

· на визначення географічних та прямокутних координат, азимутів, дирекційних кутів, румбів;

· на визначення висот, зміни температури з глибиною;

· визначення зміни температури, атмосферного тиску з висотою, вмісту водяної пари в атмосфері, альбедо;

· на визначення висоти Сонця і географічної широти, тривалості дня, часу сходу і заходу Сонця.

Зв'язок географії з літературою. Використання поезії та прози на уроках географії не є новим у методиці. Застосування поетичного слова на уроках географії може служити засобом для з'ясування окремих ознак уявлення, поняття чи встановлення різних видів зв'язків (причинно-наслідкових, просторових, логіко-змістових та ін.)

Наприклад, під час вивчення теми “Опади” (6 кл.) можна використати вірш Д.Павличко “Впали оси на покоси”:

Впали роси на покоси,

Засвітилися навколо

Там дівча бродило босе,

Білу ніжку прокололо

Згинуть роси, як над світом

Сонечко зійде багряне

Крапля крові самоцвітом

У його промінні стане.

Через слова вірша "згинуть роси як над світом сонечко зійде багряне” учні з'ясовують властивість роси випаровуватися.

Найпрозоріше істотні ознаки об'єктів чи процесів природи відображають загадки.

Під час вивчення теми “Клімат” 6 клас, а саме з'ясування істотних ознак зими - пори року, доцільно використати вірш Я. Коласа “Зима” :

Надійшли морози ріки закували

І береза коси інеєм прибрали.

Пухова перина очі убирає

біла скатертина - ні кінця ні краю.

Під серпанком білим трави і листочки,

Річка опішила, не дзюрчать струмочки.

Омертвіли лози, ледь гіллям хитають,

А в полях морози та вітри гуляють.

Зв'язок географії з історією. Він простежується під час вивчення майже всіх навчальних тем і розділів. Історичні умови необхідні для пояснення багатьох фізико -, економіко - і соціально географічних процесів.

Тема “Земля в космічному просторі” починається з вивчення історії космічних досліджень. Учні можуть самостійно підготувати матеріал про К.Ціолковського, Ю.Кондратюка, С.Корольова, Ю.Гагаріна, Л. Каденюка; підібрати легенди та міфи про утворення назв зірок та сузір'їв зоряного неба - Чумацький шлях, великий і малий ведмідь, Оріон та ін [12].

У курсі “Географія материків і океанів” під час вивчення окремого материка у навчальній програмі є конкретна рекомендація про вивчення історії його дослідження та освоєння. Особлива увага приділяється вивченню історичних даних про життя і діяльність мандрівників і дослідників - Афанасія Нікітіна, Олександра Маккензі, Давіда Лінгвінстона, Миколи Пржевальського, Миколи Миклухо-Маклая, Руала Амундсена, Христофора Колумба та ін [1].

Зв'язок географії з біологією. Із цією наукою географія має найтісніші зв'язки. У 6 класі під час вивчення тем “Гідросфера” ми розглядаємо живі організми, що її населяють, з'ясовують їх вплив на гідросферу, вивчаємо світовий кругообіг води та участь у ньому рослин. Ознайомлюючись з темою “Атмосфера”, ми вивчаємо кругообіг кисню та вуглекислого газу, який видобувається за безпосередньою участі людини, тварин і рослини. Тема “Біосфера” повністю присвячена тваринам і рослинам, що населяють природні зони землі, особливостями їх розміщення на земній кулі. Також відбувається визначення взаємодії природи та людини, процесів, що відбуваються в географічній оболонці [12].

У 7 класі під час вивчення природних зон світу та окремих материків, а також Світового океану, учні з великим інтересом готують цікаві доповіді про тварин і рослин різних куточків Землі. Ці знання учні застосовують і на уроках біології. Також учні вчаться визначати особливості впливу людини на природу [1].

У 8 класі велика увага приділяється вивченню флори і фауни України [9].

Мета Використання міжпредметних зв'язків із з біологією полягає у прищепленні учням почуття відповідальності за збереження різноманіття рослин і тварин світу на нашій планеті, розуміння того, що людина і природа повинні співіснувати в гармонії.

Зв'язок географії з фізикою. Фізична географія 6 і 7 класів передбачає вивчення таких навчальних тем, в яких розкриваються фізичні явища та закони, про які дітям ще не відомо. Так про фізичний стан води, його зміни під впливом конкретних чинників і атмосферний тиск і його залежність від висоти над рівнем моря, про фізичний стан гірських порід та матеріалів, їх зміни під впливом температури і тиску, про сонячну радіацію, її вплив на рухи атмосфери Землі, вплив Місяця та Сонця на припливні явища та багато інших явищ учитель географії пояснює першим [12; 1].

Зв'язок географії з хімією. Міжпредметні зв'язки географії з хімією простежується протягом всього шкільного курсу географії. Наприклад розгляд процесів, що відбуваються в гідросфері, дозволяє вивчити вивчає хімічні основи ґрунтоутворення та родючості ґрунтів, дослідити склад, властивості ґрунтів і процесів які протікають у них.

2.2 Можливості шкільних курсів суспільної географії щодо реалізації міжпредметних зв'язків

Проаналізувавши програму шкільних курсів суспільної географії, можна відмітити високе різноманіття міжпредметних зв'язків з рядом наук.

Зв'язок географії з математикою. Прикладів взаємозв'язків географії з математикою можна навести багато. Застосовуючи математичні знання учнів на уроках географії учитель тим самим поглиблює ці знання і використовує їх для ґрунтовного засвоєння географічного матеріалу. Звичайно, розв'язувати задачі потрібно і в курсі «Економічної і соціальної географії України і Світу». Тут акцент потрібно робити на економічних розрахунках, визначенні ефективності тієї чи іншої господарської діяльності, прогнозуванні, ресурсозабезпеченості тощо [5; 7].

Розв'язання математичних задач і вправ на уроках географії дозволяє конкретизувати знання учнів, сприяє глибшому засвоєнню и запам'ятовуванню навчального матеріалу.

У курсах шкільних програм з соціальної географії (9-11 класи) учні застосовують знання з математики під час розв'язування таких задач на:

· побудови стовпчикових, кругових діаграм та графіків;

· визначення показників динаміки чисельності населення, відтворення, руху та структури населення, трудових ресурсів і зайнятості, розселення населення;

· визначення ресурсозабезпеченості корисними копалинами, обсягів продукції галузей промисловості, складання пропорцій;

· визначення обсягів продукції рослинництва і тваринництва, складання пропорцій.

Зв'язок з історією. Історичні умови необхідні для пояснення багатьох економічних і соціально-географічних процесів. Так, у 9 класі під час вивчення економічної а соціальної географії України обов'язково звертається увага на історію заснування промислових центрів України, промислових підприємств, великих міст [5]. У 10 класі - історія заснування і розвитку держави, її устрій [7]. Основні картографічні знання учні 9-11 класів здобувають не тільки на уроках географії, але й на уроках історії, тож географія на разі не тільки реалізує міжпредметні зв'язки, але й обслуговує формування і розвиток історичних знань учнів, забезпечує формування знань про політичну карту світу. Адже в змісті програми з історії є матеріал, що, наприклад, стосується трудової міграції населення ( основні хвилі міграції, українська діаспора на карті світу тощо), та Першої Світової Війни, вивчення питань формування політичної карти та основних етапів її формування.

Зв'язок географії з фізикою. У старших 9-10 класах під час вивчення електроенергетики доцільно спиратися на знання учнів, здобуті на уроках фізики. Наприклад, вивчення екологічних проблем ядерної енергетики, впливу радіаційного випромінювання на живі організми Особливо підчас вивчення нетрадиційної, альтернативної енергетики [5; 7].

Зв'язок географії з хімією особливо простежується у курсі «Економічної та соціальної географії України та світу». Саме під час вивчення металургійної, коксохімічної, хімічної, нафтопереробної, целюлозно-паперової, харчової, фармацевтичної промисловості вчитель пояснює технологічні процеси того чи іншого виробництва і звертає увагу учнів на їхні знання з хімії . Вивчаючи корисні копалини учитель розкриває їх хімічний склад, перераховує конкретні речовини, які можна з них отримати. Також звертається увага на антропогенне забруднення навколишнього середовища [5; 7].

Зв'язок географії з основами економіки. Основи економіки - один з нових шкільних предметів. Сучасний перехід до ринкових відносин суб'єктивно породжує гостру потребу в практичній економічній освіті учнів, особливо старших класів.

Школа повинна формувати в учнів світогляд та розвивати в них розумові здібності на основі економічного способу мислення, а також виробляти навички правильної економічної поведінки, вміння робити раціональний вибір, виховувати економічну культуру [3].

На уроках географії розглядаються такі економічні питання як:

- проблема раціонального розміщення господарства в межах країни;

- матеріальні і людські ресурси, їх обмеженість і варіанти раціонального використання;

- національне виробництво і його оцінка: ВНП і ВВП;

- міжнародний поділ праці та його переваги та ін.

Наведені приклади зв'язків географії з іншими науками - це лише частина тих міжпредметних зв'язків, які можна застосувати в навчально-виховному процесі.

Важливим етапом встановлення міжпредметних зв'язків є попередній аналіз програм з різних предметів і змісту підручників, а також методів навчання.



Розділ 3. Практичне застосування міжпредметних зв'язків на уроках географії

3.1 Атмосферні опади

«Загальна географія», 6 клас

Мета уроку:

· сформувати поняття про види опадів; на основі раніше набутих знань встановити взаємозв'язки між температурою повітря, його вологістю та опадами; ознайомити школярів з прийомами роботи з приладами для вимірювання кількості опадів;

· розвивати вміння аналізувати, узагальнювати й обробляти теоретичні і практичні знання,увагу,пам'ять;

· виховувати цікавість до предмета,доброзичливість по відношенню до своїх товаришів.

Обладнання: атласи,підручник,фізична карта півкуль, робочі зошити.

Методи та прийоми навчання: розповідь, бесіда, робота з підручником, робота з атласом.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку: І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Хід уроку

І. Організаційний момент (1 хв.)

· Привітання:

Погляньте на своїх товаришів. Посміхніться. Ваша усмішка, ніби сонечко. Нехай вона зігріває ваших товаришів-однокласників. Нехай вона допоможе вам у роботі.

· Перевірка готовності учнів до уроку.

· Перевірка присутніх.

IІ. Актуалізація опорних знань (7 хв.)

Фронтальне усне опитування

1. Чим відрізняється насичене водяною парою повітря від ненасиченого?

Насичене водяною парою повітря важче на відміну від ненаcиченого.

2. Чи може бути в повітрі, температура якого 20 °С, 20 г води?

Так.

3. Що спільного в утворенні туману і хмар?

Водяна пара.

4.Чи може 1 м3 повітря за температури -20 °С містить 10 г водяної пари?

Так.

5. У першому пункті спостереження в 1 м3 повітря за температури 20 °С міститься 16 г води. В другому пункті при тій самій температурі в 1 м3 міститься 12 г води. В якому пункті повітря сухіше?

У другому.

6.Над пустелею в момент спостереження в 1 м3 повітря за температури 30 °С

було 28 г води, а в 1 м3 повітря над тундрою за температури 10 °С -- 9 г води. В якому пункті повітря сухіше?

У тундрі.

7. Чому влітку калюжі висихають дуже швидко, а восени -- повільно, хоч води в них може бути однакова кількість?

Чим вища температура повітря, тим швидше випаровування.

8. Які види хмар ви знаєте?

Перисті, купчасті, шаруваті.

Робота в парах

Розв'язування задач на визначення абсолютної та відносної вологості.

(Міжпредметні зв'язки з математикою).

1. t = - 10 °С.

Вологість повітря 1,5 г/м3. Абсолютна вологість 2 г/м3. Відносна вологість:

(1,5/2)*100% = 75%.

2. t= +10 °С.

Вологість повітря 4,5 г/м3. Абсолютна вологість 9 г/м3. Відносна вологість:

(4,5/9)*100% = 50%.

3. t = +10 °С.

Вологість повітря 21 г/м3. Абсолютна вологість 30 г/м3. Відносна вологість:

(21/30)*100% = 70%.

Хто виконав першим, консультує товаришів.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку (1 хв.)

Темою нашого сьогоднішнього уроку є: «Атмосферні опади». Мета уроку: ознайомитися з видами опадів та процесами їх утворення.

Учні записують тему уроку до зошитів.

IV. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів (1 хв.)

Розповідь

Кількість вологи в атмосфері відіграє величезну роль для життя на Землі. Як наслідок товщого кругообігу води волога, що є наявна в атмосфері, у вигляді опадів випадає на земну поверхню, живить ріки та озера. Від кількості випадання опадів залежить життя рослин, тварин, людей. (Міжпредметні зв'язки з біологією). Ось чому при характеристиці клімату певної території обов'язково враховують величину атмосферних опадів. Саме різновиди опадів та їх особливості ми й розглянемо сьогодні на уроці.

Учні уважно слухають вчителя.

V. Вивчення нового матеріалу (27 хв.)

Бесіда

Діти, послухайте вірш С. Михалкова «Море и Туча».

Говорило Море Туче,

Той, что ливень пролила:

-- Эй, ты Туча! Что ж ты, лучше

Места выбрать не могла?

Отвечала Морю Туча:

-- Я у всех морей в долгу!

И сегодня выпал случай:

Расплатилась чем могу!

(Міжпредметні зв'язки з літературою).

-- Діти, про яке явище природи говориться в цьому вірші?

Про кругообіг води в природі!

Бесіда

Отже, хмари є джерелом води: вони утворюються з води, яка випаровується із суходолу й океанів та повертається назад у вигляді опадів (Міжпредметні зв'язки з фізикою). Без опадів не було б річок, озер, прісної води. Опади очищують забруднене повітря від домішок (Міжпредметні зв'язки з хімією). А що ж таке атмосферні опади?

Учні актуалізують свої знання про атмосферні опади, отримані в курсі природознавства; відтворюють знання про кругообіг води, під керівництвом учителя заповнюють таблицю.

Атмосферні опади - вода,що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря,у рідкому, твердому чи газоподібному стані.

Учні записують визначення у зошити.

Робота в зошитах

Отже, давайте заповнимо разом табличку.

Розподіл опадів за порами року

Зима	Весна	Літо	Осінь
Сніг Іній Туман	Дощ Сніг Туман Іній	Дощ Роса Туман Град	Дощ Туман Сніг іній

Бесіда

Діти, давайте поміркуємо, які ж опади належать до рідкого, твердого та газоподібного станів?

Рідкі: дощ, мряка, роса

Тверді: град, сніг, іній

Газоподібні: туман

Робота з підручником

А тепер давайте визначимо, за допомогою підручника, які опади випадають з хмар, а які безпосередньо з повітря? Запишіть відповідь до зошита. (Міжпредметні зв'язки з фізикою).

Атмосферні опади

- З хмар

- З повітря

- Дощ

- Туман

- Сніг

- Роса

- Град

- Іній

Розповідь

Характер випадання опадів залежить від температури повітря, вологості, видів хмар, швидкості вітру:

- Обложні - дуже тривалі.

- Зливові - сильні короткочасні.

- Мряка - маленькі крапельки води.

Прийом «Літературна хвилинка»

(Міжпредметні зв'язки з літературою).

Діти, спробуйте відгадати загадки:

1.Мене часто кличуть,ждуть,а покажусь - ховатися почнуть.

Дощ

2.Біла димка все ховає - Зупинився авто рух. Дім, дерева - все зникає,

І не видно навіть вух....

Туман

3.Біле,як сорочка,пухнасте,як квочка,крил не має,а гарно літає.

Сніг

4. Хмарка кульок наліпила, розкидає по землі. Кригою старанно вкрила ці горошинки малі.

Град

5.Зоря-зірниця, красна дівиця, по небу гуляла, плакала-ридала. Місяць бачив - не підняв. Сонце встало і зібрало.

Роса

Розповідь

Давайте тепер розглянемо умови утворення опадів.

Дощ. Крапельки вологи,зливаючись між собою, стають важчими, більшими, вони не можуть утриматись в атмосфері і падають на землю. Розміри крапель - від 0,1 - 7 мм. Під час дощу вологість повітря становить понад 90 %. Випадання дощу часто супроводжується грозами. Велику кількість грозових днів зареєстровано на острові ява (до 322 дні). Над пустелями грози бувають рідко. Так у Єгипті гроза буває лише раз на 200 років.

Сніг. Якщо температура в хмарі нижча від 0?с, уній утворюються кристалики льоду, тому падає сніг. (міжпредметні зв'язки з фізикою).

Град. У разі низької температури (-10?С - -15?С) у купчасто-дощових хмарах, дощові краплі замерзають, перетворюючись на градинки. Якщо вони, падаючи вниз, не встигають розтанути, випадає град. (Міжпредметні зв'язки з фізикою).

Роса. Увечері після заходу сонця земля і рослини швидко охолоджується і повітря біля самої землі,охолоджуючись, не може утримувати стільки пари, скільки утримувало вдень. Надмірна кількість водяної пари перетворюється на краплини роси. (міжпредметні зв'язки з фізикою).

Іній. Якщо ґрунт охолоджується яв ночі до мінусової температури, випадає іній. (міжпредметні зв'язки з фізикою).

Послухайте цікаві факти про град.

· «Надовго запам'ятають жителі російського міста Воронежа і навколишніх сіл день 14 серпня 1961 року. Ранок був жаркий. Близько третьої години дня з'явилась свинцева хмара. Вона швидко закрила небо. Стало темно, як під час сонячного затемнення, а потім ринула злива нечуваної сили. По дахах і вікнах заторохтів град, спочатку розміром з квасолю, а потім все більший. Було багато граду вагою до 300 г. (Міжпредметні зв'язки з історією).

· Градини розміром з кулак випали 29 червня 1904 року над Москвою. 9 червня 1926 року в районі Одеси випали градини завбільшки з велике яблуко. Вони попробивали залізні дахи, поранили тварин. Деякі градини, що випали в Індії 11 травня 1929р., мали діаметр 13 см і важили близько кілограма. (Міжпредметні зв'язки з історією).

Тепер вчені розробляють методи боротьби з градом.

У градові хмари запускають ракети або стріляють із зеніток, що відслужили свій бойовий вік. Снаряди начиняють хімічними речовинами. За короткий час величезна хмара, готова скинути на поля, сади, виноградники спустошливу лавину граду, проливає лагідний дощ або сіє дрібну льодяну крупу». (Міжпредметні зв'язки з хімією).

Учні уважно слухають.

Розповідь

Вимірювання кількості опадів та висоти снігового покриву роблять за допомогою спеціальних приладів.

Для вимірювання кількості опадів використовують прилад, що називається опадомір. Опадомір являє собою циліндричне металеве відро діаметром 20 см. До опадоміру встановлена діаграфма, що запобігає випаровуванню води. Нижче за діаграфму розташований носик для виливання води в спеціальну вимірювальну склянку з поділками. Опадомір встановлюють на стовпі заввишки 2 м.

Опадоміром вимірюють шар води, яка випала на земну поверхню. Наприклад, якщо в опадомірі після дощу лишився 1 мм опадів, значить, у районі метеостанції, якби вода не випарувалась та не просочилася в землю, утворився б шар води в 1 мм.

На метеорологічних станціях кількість опадів вимірюється двічі на добу (о 7-й та 19-й год.).

Товщину снігового покриву вимірюють снігомірною рейкою.

Далі вчитель підводить учнів до розуміння того, що в певних районах земної кулі щороку випадає приблизно однакова кількість опадів. Так, у Київській області щороку випадає, 500-600 мм опадів, у пустелях -- 100-150 мм на рік, на екваторі -- від 1500 до 2000 мм. (Міжпредметні зв'язки з математикою).