Вступ

1.1 Значення і місце фізичного виховання в системі загальної середньої освіти

Фізична культура почала складатися на окремому рівні економічного та суспільного розвитку в епоху верхнього палеоліту, тобто близько 50 тисяч років назад, коли в ході еволюційного процесу людина перейшла від простого сприйняття природного середовища до цілеспрямованої дії його зміни. Необхідність працювати, виготовляти знаряддя праці, передавати наступним поколінням накопичені трудові вміння та навички стала об'єктивною причиною виникнення фізичного виховання як особливої категорії суспільного життя.

Дії, на основі яких виникали фізичні вправи, почали безпосередньо впливати не тільки на предмет праці, а й на саму людину. Перетворення трудових дій на фізичні вправи значно поширило сферу їх впливу на людину в плані її всебічного вдосконалення.

У період розквіту родового суспільства, коли люди почали займатися землеробством та тваринництвом, створилися відповідні матеріальні умови, виникла необхідність передачі життєвого досвіду у застосуванні предметів праці та бойових дій підростаючим поколінням. Тому виховання, в тому числі фізичне, виділилося в окрему суспільну функцію.

На зміну первіснообщинному ладу приходить класове суспільство - рабовласницьке. Нормою суспільних відносин стають війни з метою захоплення рабів та чужої території. Це сприяло подальшій зміні фізичного виховання, у якому військово-фізична підготовка стає пріоритетною.

У рабовласницьких державах тяжку фізичну працю виконували раби, а вільні громадяни (представники пануючого класу) повинні були мати всебічну військово-фізичну підготовку. Функцію виховання брала на себе держава, як це було в Спарті, Афінах та ін. Культ гармонійно розвиненого тіла, сили, витривалості, мужності займає значне місце в системі цінностей людини античного світу. Великі спортивні заходи, що проводилися в цей час: Олімпійські, Йєменські, Немейські Піфійські ігри - позначались навіть у відносинах між державами.

У цей час виникає новий напрямок фізичної культури - лікувально-профілактичний. Застосування засобів загартування організму, гігієни (лазня, масаж), організація активного відпочинку (плавання, верхова їзда, прогулянка на колісницях та ін.).

Після заміни рабовласницького суспільства феодальним підростаюче покоління (хлопчики та юнаки) з сімей феодалів отримували рицарське (військово-фізичне) виховання, в основу якого було покладено вміння володіти мечем, шпагою, списом, добре їздити на коні та ін. Поряд з цим серед міського та сільського населення (простолюдини) створювалася своя - народна система фізичного виховання, яка складалася з народних рухливих ігор, танців, військових та фізичних вправ (боротьба, кулачний бій та ін.).

З середини XVII століття в період створення буржуазних суспільно-економічних відносин активізується розвиток фізичної культури: формуються різні системи фізичної підготовки, удосконалюються засоби, форми та методи фізичного виховання дітей, молоді та дорослих людей ; у містах європейських країн створюються спортивні гуртки, клуби та ін. Розвиток різноманітних видів спорту викликано виготовленням спортивного інвентарю та обладнання, визначенням чітких правил змагань, будівництвом спортивних споруд та ін. З розширенням економічного та культурного співробітництва між різними країнами спорт виходить за рамки окремих держав, це знайшло своє відображення в організації міжнародних змагань, відродженні регулярного проведення сучасних Олімпійських ігор (з 1886 р.) за ініціативою французького педагога П'єра де Кубертена.

Становлення фізичної культури в змісті освіти на правах однієї із одиниць його структури вимагало багатовікових зусиль мислителів-гуманістів, педагогів і ентузіастів фізичної культури епохи Відродження, соціалістів-утопістів, соціал-демократів та інших представників прогресивної педагогічної думки.

В 50 - 60 роки XX століття предмет «Фізична культура» трансформувався в системо утворюючу форму організації фізичного виховання в закладах загальної освіти та об'єднав навколо себе позакласні форми організаційних занять фізичними вправами: фізкультурно-оздоровчі, заходи в режимі шкільного дня (гімнастика до занять, фізкультурні хвилинки і паузи на уроках, ігри і фізкультурні забави на перервах), позакласна і позашкільна спортивно-масова робота.

До того часу, як дитина зможе скористатися формами навчання і зможе бути наполегливою, жартівливою, цікавою і передбачуваною, вона має навчитися досягати мети і програвати. Їй необхідно отримувати задоволення від фізичної та розумової праці.

Сучасні діти мало рухаються, менше грають в рухомі ігри через прив'язаність до телевізора і комп'ютера. Зменшується і кількість відкритих місць для ігор. Батьки і педагоги все більше занепокоєні як, де і коли можна надати дітям можливість активно і творчо погратись. А щоб підтримати інтерес дітей до таких ігор діти повинні їх знати і завдання педагога допомогти їм в цьому. Саме тому є фізичне виховання є важливим компонентом всебічного гармонійного розвитку особистості

Система фізичного виховання має мету - на основі повного використання засобів фізичної культури та спорту реалізувати можливості всебічного розвитку дитячого та дорослого населення України, удосконалити їхні рухові здібності і водночас сформувати моральні та вольові якості, які характеризують суспільно активну особистість; забезпечити на цій основі підготовленість кожної людини до плідної праці та інших важливих для суспільства видів діяльності.

Зміст мети розкривається у завданнях. з урахуванням специфічних аспектів фізичного виховання та його взаємозв'язку з іншими видами виховання визначають три групи основних завдань: оздоровчі, освітні, та виховні. Успішне розв'язання завдань фізичного виховання молодших школярів можливе лише в тому разі, якщо воно стане органічною частиною всього навчально-виховного процесу школи, предметом спільної турботи педагогічного колективу, учнівських організацій, батьків, громадськості.

Зміцнення здоров'я і сприяння правильному фізичному розвиткові учнів є важливим завданням початкової школи. Фізичний стан дитини її здоров'я є тим підґрунтям, на якому розвиваються всі її сили і можливості, в тому числі й розумові.

Завдання зміцнення здоров'я дитини передбачає загартування її організму. З цією метою заняття фізкультурою по можливості слід проводити на повітрі, а у приміщенні необхідно дотримуватись гігієнічних вимог.

Видатний український педагог В.О.Сухомлинський відзначав, що велику роль у фізичному і духовному розвитку дітей відіграють заняття фізкультурою і спортом. Але серйозну функцію ці заняття виконують лише тоді, - наголошував він, - коли вся навчально-виховна робота перейнята турботою про здоров'я, про гармонію фізичного і духовного.

Великі розумові і статистичні навантаження в школі, відсутність додаткової рухової активності, малорухомий спосіб життя, нераціональне харчування призводять до того, що в більшості школярів погіршується зір, діяльність серцево-судинної і дихальної системи, порушується обмін речовин, зменшується опірність організму до різних захворювань, що приводять до погіршення стану їхнього здоров'я.

У сучасних умовах важливим завданням родини і школи в роботі для зміцнення здоров'я дітей є прищеплювання учням стійкого інтересу до занять фізичними вправами в школі і дома. У зв'язку з цим необхідно використовувати усі форми фізичного виховання в школі, а також самостійні заняття фізичними вправами вдома з метою підвищення рухової активності, зміцненню здоров'я, поліпшення фізичної підготовленості учнів.

У процесі фізичного виховання молодших школярів вирішуються різноманітні питання: виховуються морально-вольові якості особистості; виробляється необхідність в повсякденних заняттях фізичними вправами; розвиваються рухові якості, необхідність в праці. Але через недостачу часу, який за планом відводиться на фізичне виховання, вирішити ці питання тільки зусиллям школи неможливо. Організовані форми фізичного виховання, передбачені навчальною програмою, складають в середньому 32% добової необхідності дитини, а спонтанні побутові рухи - 18 - 20%. Тому тільки використання різних форм фізичного виховання в режимі дня, в позакласний та вільний час може заповнити нестачу рухової активності учнів.

1.2 Психолого-педагогічні умови організації фізичного виховання молодших школярів

Фізичне виховання дітей реалізується через систему таких дидактичних компонентів: обов'язковий (урок або заняття, фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня), що формує основи фізичної культури особистості відповідно до Державних стандартів Освітньої галузі «Фізичне виховання» та позаурочний (заняття у секціях та гуртках спортивного спрямування навчального закладу, позашкільних навчальних закладах, самостійні заняття, участь у фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходах), що доповнює обов'язковий компонент з урахуванням індивідуальних мотивів, інтересів і потреб, природних здібностей та стану здоров'я особистості.

2.1 Зміст, завдання і форми фізичного виховання у початковій школі

Фізичне виховання дітей молодшого шкільного віку є невід'ємною складовою освіти, яка забезпечує можливість набуття кожною дитиною необхідних науково обґрунтованих знань про здоров'я і засоби його зміцнення, методики організації змістовного дозвілля і спрямована на формування в них фізичного, соціального та духовного здоров'я, вдосконалення фізичної та психічної підготовки до ведення активного довготривалого життя та професійної діяльності.

Метою фізичного виховання є формування особистості, спрямоване на забезпечення необхідності рівня розвитку життєво важливих рухових навичок і фізичних якостей, загальнолюдських цінностей: здоров'я, фізичного, соціального та психічного благополуччя; виховання інтересу і звички до самостійних занять фізичною культурою і спортом, набуття навичок здорового способу життя .

Досягнення мети забезпечується реалізацією завдань:

§ сприяння повноцінному фізичному розвитку, і виховання дитини шляхом використання засобів фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи;

§ збереження та зміцнення здоров'я дитини, профілактика захворювань;

§ формування та реалізація знань і вмінь, життєво необхідних рухових навичок і фізичних якостей для підготовки до майбутньої трудової діяльності;

§ розширення функціональних можливостей організму та розвиток рухових здібностей дитини;

§ виховання активної життєвої позиції та морально-вольових якостей;

§ формування мотиваційних засад та переконання у необхідності регулярного використання різноманітних форм фізичного виховання та масового спорту як важливої складової здорового способу життя;

§ формування організаторських здібностей;

§ ознайомлення з цінностями спорту через заняття в системі масового та дитячо-юнацького спорту.

Основними засобами фізичного виховання є: натуральні сили природи :сонце, повітря, вода; організація правильного режиму харчування, праці і відпочинку; гігієнічна гімнастика; гігієна догляду за тілом; гімнастика, спортивні ігри, туризм, праця.

Усі названі засоби, які забезпечують фізичне виховання людини, мають використовуватися комплексно з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей вихованців.

Основними формами роботи з фізичного виховання в режимі навчального дня є уроки фізичної культури; гімнастика до уроків, фізкультурні хвилинки під час уроків, ігри та фізичні вправи на перервах та в групах продовженого дня. Зміст цих занять визначається змістом уроків фізичної культури відповідного класу. Систематичне проведення таких заходів сприяє фізичному розвитку, підвищенню розумової працездатності й успішності, виховує дисциплінованість і організованість.

· Уроки фізичної культури в школі розрізняють за змістом і педагогічними завданнями. За змістом розрізняють комплексні уроки та уроки з акцентом на певний вид навчального матеріалу. В 1 - 4 класах у більшості випадків проводять комплексні уроки, які передбачають рухливі ігри, вправи з основної гімнастики, легкоатлетичні вправи або вправи з лижної підготовки. Можна проводити уроки, що передбачають один вид вправ. Наприклад, лижної підготовки, плавання чи рухливих ігор. Залежно від поставлених педагогічних завдань, уроки фізичної культури поділяються на вступні, уроки ознайомлення з новим матеріалом, вивчення нового матеріалу, повторення вивченого матеріалу та вдосконалення у виконанні, уроки мішаного типу, контрольні та підсумкові

Будь-який урок фізичної культури має відповідати типовій структурі, але кожен з них має свої особливості.

Більшість уроків фізичної культури слід проводити на відкритому повітрі(при шкільних майданчиках, стадіоні). Взимку уроки на відкритому повітрі проводять в тиху погоду або при слабкому вітрі за температури не нижче -10 градусів за Цельсієм для учнів 1 - 2 класів та -12 градусів за Цельсієм для учнів 3 - 4 класів(для середньої кліматичної зони). В інших кліматичних зонах питання про можливість проведення занять на повітрі вирішується органами освіти спільно з органами охорони здоров'я. у приміщенні, де проводять заняття, температура повітря має бути не нижчою 14 градусів за Цельсієм.

· Гімнастика до уроків. Її мета - організація учнів на початку навчального дня, запобігання викривленню постави, підвищення працездатності учнів протягом дня, загартування організму. Для дітей, які навчаються в другу зміну, гімнастика до уроків є до того ж і формою активного відпочинку.

Її проводять щодня в школі перед початком уроків. Слід наголосити на тому, що гімнастика до уроків і ранкова гігієнічна гімнастика - це окремі форми роботи з фізичного виховання школярів, вони не можуть замінювати одна одну. У зв'язку з цим серед учнів потрібно вести роз'яснювальну роботу про те, що гімнастика до уроків не повинна замінювати, витісняти ранкову гігієнічну гімнастику, оздоровчо-гігієнічне заняття якої значно більше, ніж гімнастики до уроків.

Комплекс гімнастики до уроків складається з 6 - 8 вправ. На початку її виконується короткочасна ходьба, яка проводиться в бадьорому темпі. В прохолодну погоду на майданчику після ходьби проводиться нетривалий біг на місці, після якого учні знову переходять на ходьбу.

У комплекс слід добирати такі вправи, які зручно виконувати у звичайному одязі.

Кожну вправу виконують 8 - 10 разів. Кількість повторень залежить від характеру вправ.

Дуже важливо при цьому звертати увагу на правильність дихання.

· Фізкультурні хвилинки - форма, що сприяє зменшенню втоми і підвищенню розумової працездатності учнів на уроках. Поряд з цим вони сприятливо діють на організм дитини, запобігаючи порушенням постави.

Протягом навчального дня поступово зростає стомлення дітей, зменшується працездатність. У них знижується увага, збільшується кількість помилок у виконанні завдань і випадків порушень дисципліни (відволікання від навчальної роботи, неспокій, розмови). Тривале сидіння за партою спричинює втому м'язів спини, шиї, ніг, призводить до застійних явищ у нижній частині тіла. Стомившись, учень сутулить спину, лягає грудьми на парту, перекошує тулуб вліво або вправо. Все це негативно впливає на поставу дитини.

Видатний педагог К.Д.Ушинський писав, що основний закон дитячої природи можна висловити так: дитина вимагає діяльності безперестанно і стомлюється внаслідок не діяльності, а її одноманітності та однобічності. Як один із засобів, що сприяє успішності навчання школярів молодшого віку, він рекомендував короткочасні фізичні вправи під час уроку.

Фізкультхвилинка триває 2 - 3 хв. До її комплексу включають 3 - 4 прості, доступні вправи, які не вимагають складної координації і впливають на основні м'язові групи. Кожну вправу повторюють 4 - 6 разів, темп виконання вправ середній або повільний.

Такі вправи поліпшують кровообіг, дихання, сприяють підвищенню розумової працездатності, позитивно впливають на емоційний стан учнів. За своїм характером вправи мають нагадувати "потягування" і деякі розслаблення м'язів, сприяти активізації дихання і діяльності серцево-судинної системи.

· Ігри та фізичні вправи в режимі продовженого дня. Для фізичного виховання учнів велике значення має правильна організація навчання, відпочинку, занять фізичними вправами в групах продовженого дня.

Фізичне виховання в групах продовженого дня проводять у формі організованих занять (вправ, ігор, фізкультпауз), під час виконання домашніх завдань, прогулянок, ігор та розваг у години дозвілля. Організовані заняття (ігри та фізичні вправи) проводять щодня протягом години. Вони обов'язкові для всіх учнів(За винятком тих, які за станом здоров'я належать до спеціальної медичної групи). На заняттях використовують вправи та ігри, які вивчалися на фізкультурі, тому ці заняття сприяють розв'язанню оздоровчих і виховних завдань і меншою мірою - навчальних.

Кожне заняття має три етапи: підготовчий, основний і заключний.

Завдання першого етапу - психологічна і фізіологічна підготовка дітей до занять фізичними вправами (5 - 10хв.). Під час основного етапу (30 - 35хв.) формуються такі рухові якості, як швидкість, спритність, сила, витривалість, удосконалюються здобуті на уроках фізкультури знання, набуті вміння і навички. У процесі виконання спільних дій зростає організованість, дисциплінованість, культура поведінки. На заключному етапі заняття поступово знижується фізичне навантаження. Відносно спокійний стан(3 - 5хв.) - це те, що потрібно учням на даному етапі.

Час занять фізичними вправами в групах продовженого дня суворо не регламентується. Їхня тривалість залежить від стану дітей, видів вправ, кліматичних умов та ін.

2.2 Позакласні форми фізичного виховання

Орієнтовний комплекс гімнастики до уроків для учнів 1класу. (проводиться на майданчику)

1. Вихідне положення - В.п. - основна стійка. 1 - руки в сторони; 2 - з силою згинаючи руки до плечей, стати навшпиньки і потягнутись; 3 - опуститися на обидві ступні, руки в сторони; 4 - руки вниз. Повторити 6 - 8 разів.

2. В.п. - ноги нарізно, напівнахил вперед, руки на поясі. Колові рухи тулубом вправо, потім вліво. Зробити по 5 разів кожен бік.

3. В.п. - широка стійка, руки в сторони долонями догори. 1 - нахил вправо, плескання в долоні над головою; 2 - вихідне положення; 3 - 4 - те саме в інший бік. Повторити 5 - 6 разів.

4. В.п. - руки до плечей. Колові рухи вперед, а потім назад. По 8 разів уперед і назад.

5. В.п. - основна стійка. 1 - нахил уперед, руками доторкнутись до пальців ніг; 2 - повернутись у вихідне положення. Повторити 6 - 8 разів.

6. В.п. - основна стійка. 1 - 2 - присідання; 3 - 4 - вихідне положення. Повторити 5 - 6 разів.

7. В.п. - руки на поясі. Стрибки на двох ногах (10 - 12) стрибків. Після стрибків ходьба на місці.

8. В.п. - ноги нарізно. 1 - 2 - руки в сторони - руки вгору, глибокий вдих; 3 - 4 - вихідне положення, видих. Повторити 4 - 5 разів.

Додаток Б

Орієнтовний комплекс гімнастики до уроків для учнів 2 класу. (проводиться в приміщенні)

1. В.п. - ноги нарізно , руки до плечей. 1 - 2 - руки вгору, пальці випрямити і розвести, стати навшпиньки і потягнутись; 3 - 4 - вихідне положення. Повторити 6 - 7 разів.

2. В.п. - ноги нарізно, руки на поясі. 1 - поворот вправо, праву руку в сторону; 2 - вихідне положення; 3 - 4 те саме в інший бік. Повторити 6 - 8 разів.

3. В.п. - основна стійка. Колові рухи головою вліво, а потім вправо. Виконувати по 6 колових рухів у кожен бік.

4. В.п. - руки на поясі. 1 - випад вправо ногою вперед, руки на коліно правої ноги; 2 - вихідне положення; 3 - 4 - те саме лівою ногою. Повторити 8 - 10 разів.

5. В.п. - ноги нарізно. 1 - 2 - присісти, руки вперед долонями донизу; 3 - 4 - вихідне положення. Повторити 6 - 7 разів.

6. В.п. - ноги нарізно, ліва рука вперед, права - біля грудей, кисті в кулак. Енергійна зміна положення рук. Повторити 10 - 12 разів.

7. В.п. - основна стійка. 1 - праву руку вперед; 2 - ліву руку вперед; 3 - праву руку в сторону; 4 - ліву руку в сторону; 5 - праву руку вгору; 6 - ліву руку вгору; 7 - праву руку вниз. Повторити 2 - 3 рази.

Додаток В

Орієнтовний комплекс гімнастики до уроків для учнів 3 - 4класу.

1. В.п. - основна стійка. 1 - крок лівою ногою вбік, з силою зігнути руки до плечей; 2 - розігнути руки, підняти їх вгору - долонями назовні, піднятися навшпиньки і потягнутися; 3 - опуститися на обидві ступні і зігнути руки до плечей; 4 - приставити ліву ногу, руки опустити вниз.1 - 4 - ті самі рухи проробити з правою ногою. Повторити 7 разів.

2. В.п. - ноги нарізно, руки перед грудьми.1 - поворот вліво, руки в сторони; 2 - вихідне положення; 3 - поворот вправо руки в сторони; 4 - вихідне положення. Повторити 8 - 10 разів.

3. В.п. - широка стійка, руки на поясі. 1 - 2 - 3 - ліву руку вгору і, згинаючи ліву ногу, три пружних нахили вправо; 4 - вихідне положення. 1 - 2 - 3 - те ж саме в інший бік. Повторити 6 - 8 разів.

4. В. п. - ноги нарізно, руки на поясі. Колові рухи тулубом уліво, а потім вправо. Виконати по 6 рухів у кожний бік.

5. В. п. - ноги нарізно, руки вперед, долонями всередину. Одночасний різнонаправлений рух руками вгору і вниз(права рухається вгору, а ліва в цей час - вниз і навпаки.). виконувати в швидкому темпі з великою амплітудою 12 - 15 разів.

6. В.п. - ноги нарізно. 1 - 2 - присісти, руки вгору; 3 - 4 - вихідне положення. Повторити 8 - 10 разів.

7. В.п. - руки на поясі. 1 - підстрибуючи, поставити ноги нарізно; 2 - підстрибуючи, поставити ноги разом. Виконати 15 - 20 стрибків. Після стрибків - ходьба на місці і глибоке дихання.