Бібліографічні системи України в інформаційно-комп'ютерному середовищі: теорія, організація, технологія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська державна академія культури

Спеціальність 07.00.08 - Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Бібліографічні системи України в інформаційно-комп'ютерному середовищі: теорія, організація, технологія

Філіпова Людмила Яківна

Харків 1999

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі інформаційних технологій Харківської державної академії культури.

Захист відбудеться 17 вересня 1999 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.807.02 при Харківській державній академії культури за адресою: м. Харків-3, Бурсацький узвіз, 4.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківської державної академії культури (м. Харків-3, Бурсацький узвіз, 4).

Автореферат розісланий 15 серпня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т. В. Бутько

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Сучасний етап інформатизації суспільства стимулює необоротні інформаційні впливи на всі сфери практичної діяльності. Особливе місце в сучасному інформаційному суспільстві посідають засоби документних комунікацій, до яких відносяться такі “інститути”, як інформаційні та бібліографічні центри, бібліотеки, архіви, музеї та інші. Їх посередницькі функції в системі інформаційно-документних комунікацій посилюються у відповідь на активізацію впровадження комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. Логічним рішенням проблем, що виникають, стає організація та розвиток інформаційно-документних систем, що охоплюють ці служби та їх ресурсний потенціал. Особливе місце в інформаційній інфраструктурі належить бібліографічним системам, які є важливим компонентом, інтегрованим практично у всі сфери інформаційно-документної діяльності.

На сучасному етапі в Україні відбувається процес становлення національної бібліографії, який спирається на новітні технології, повну автоматизацію бібліографічних процесів, що передбачає формування національної бібліографічної системи. У зв'язку з цим набувають актуальності проблеми створення бібліографічних систем, які функціонують на новому організаційно-технологічному рівні. Бібліографічна система в інформаційно-комп'ютерному середовищі розвивається як організаційно-технічний комплекс, що характеризується наявністю управлінських, функціональних, методичних і технологічних взаємозв'язків в галузі створення, розповсюдження і використання бібліографічних ресурсів (продуктів і послуг). Формування державної бібліографічної системи спирається на основні положення Національної програми інформатизації України, що розроблені з довгострокових пріоритетів розвитку країни, спрямованих на входження держави у світовий інформаційний простір.

Активне впровадження сіткових технологій мережі Інтернет в Україні створює сприятливі умови для інтеграції бібліографічних систем у світовий інформаційний простір. Розвиток бібліографічних ресурсів у інформаційних ресурсах Інтернет - це явище нове для бібліотечно-бібліографічного співтовариства, недостатньо висвітлене як у зарубіжних, так і у вітчизняних наукових працях, особливо це стосується формування бібліографічної частини українського сегменту Інтернету. Вивчення та аналіз бібліографічних ресурсів Інтернету мають велике значення для інформаційно-документних структур, насамперед - бібліотек. Важливість та актуальність цього дослідження можна розглядати з двох боків: з одного боку, без такого аналізу неможливо займатися бібліографічним пошуком і створенням віртуальних бібліотек і довідкових служб, покликаних повно й оперативно забезпечувати інформацією кінцевих користувачів; з іншого боку, вивчення позитивних і негативних рис розвитку бібліографічних ресурсів дозволить бібліотекам та іншим документним структурам змістовно грамотно та інформативно організовувати в Інтернеті свої WWW-сторінки і Web-сервери з предоставленням оригінальної бібліографічної інформації у світову мережу Інтернет.

У спеціальній літературі приділяється недостатньо місця питанням теоретичного узагальнення і наукового обґрунтування сучасних тенденцій розвитку бібліографічних систем в умовах інформаційно-комп'ютерного простору. Значно більше уваги приділяється прикладним аспектам впровадження комп'ютерних технологій у бібліотечно-бібліографічну практику.

Найбільш близькими за темою до даного дослідження є наукові праці російських учених, що віддзеркалили нові підходи до дослідження бібліографічної інформації та бібліографічного знання в умовах сучасної інформатизації: О.П. Коршунова, І.Н. Фокєєва, Н.А. Сляднєвої, Б.А. Семеновкера; фахівців в галузі бібліотечної автоматизації Я.Л. Шрайберга, Б.М. Маршака. Українські спеціалісти і вчені в галузі бібліотекознавства, книгознавства і “бібліотечної автоматизації” такі, як М.І. Сенченко, М.С. Слободяник, О.В. Васильєв, В.В. Терно, Т.П. Павлуша, І.М. Фоменко, Г.В. Добко й інші, частково торкалися цих проблем у своїх наукових працях. Проте теоретичних робіт, які узагальнюють нові тенденції розвитку бібліографознавчої думки та інформаційно-бібліографічної практики в Україні, за останні десятиріччя не було.

Відсутність спеціальних теоретичних досліджень проблем організації і розвитку бібліографічних систем і баз даних із використанням комп'ютерних і мережевих технологій, обумовили вибір теми даної наукової праці, яка охоплює теоретичні, організаційні і технологічні аспекти формування бібліографічних систем України в умовах сучасного інформаційно-комп'ю-терного середовища.

Проблема даного дослідження містить три головних аспекти.

Перший аспект - теоретичний, відбиває питання теорії бібліографічних систем і баз даних, адаптованих до умов держави, що відносяться до рівня дослідження і моделювання національних інформаційно-документних систем і мереж України.

Другий аспект - організаційний комп'ютерно-технологічний, відбиває питання організації впровадження комп'ютерних технологій у бібліографічну діяльність, особливості методики створення і використання комп'ютерних бібліографічних систем і баз даних.

Третій аспект - організаційний комунікаційний-технологічний, відбиває питання організації застосування мережевих технологій Інтернету в бібліографічній діяльності; особливості пошуку, використання й представлення електронної бібліографічної інформації у світових інформаційних ресурсах Інтернету.

Багатоаспектність проблеми дисертаційного дослідження обумовлена багатьма протиріччями, серед яких виділяються такі: між активним розвитком комп'ютерно-бібліографічних технологій і недостатнім рівнем підготовки користувачів (кінцевих і посередників) до їх повного використання; між зростаючим бібліографічним потенціалом бібліотек, їх активністю в створенні бібліографічної продукції різноманітного цільового та читацького призначення і реальним рівнем задоволення об'єктивних суспільних потреб у бібліографічній інформації різноманітного змісту.

Основний шлях розв'язання зазначених протиріч - це створення бібліографічних систем, реалізованих засобами сучасних інформаційних технологій, що забезпечують інтеграцію бібліографічної діяльності в межах національних, галузевих, бібліотечних комплексів. Для цього необхідно розробити теоретико-методологічне підґрунтя організації бібліографічних систем.

У даній роботі застосований “користувацький” підхід, що припускає дослідження різноманітних аспектів створення і використання комп'ютерних бібліографічних систем і баз даних не з традиційних позицій програмістів, інженерно-технічних працівників, а з погляду фахівців бібліотечно-бібліо-графічної сфери, що акумулюють у собі одночасно і користувачів, і інформаційних посередників (брокерів, менеджерів тощо). “Користувацький” підхід дозволяє в умовах сучасної інформатизації суспільства по-новому осмислити місце і значення бібліографічних служб, їх продукції і послуг, а також роль професіоналів, що обслуговують такі системи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертація виконана на кафедрі інформаційних технологій Харківської державної академії культури в рамках комплексної науково-дослідної теми “Проблеми розробки моделі національної інформаційно-документної системи в Україні з використанням сучасних інформаційних технологій”.

Тема дисертації зв'язана з пріоритетними напрямками роботи Асоціації користувачів комп'ютерних мереж (м. Харків). Основні положення дисертаційного дослідження включені в перспективний план роботи Асоціації користувачів комп'ютерних мереж (м. Харків). Зокрема, передбачається:

- створення спеціалізованого інформаційно-пошукового сервера українсько- та російськомовних бібліографічних ресурсів Інтернету;

- забезпечення підготовки і підвищення кваліфікації бібліотечно-бібліо-графічних кадрів в галузі інформаційних систем і технологій.

Ціль дослідження

Ціль дослідження - науково обґрунтувати теоретичні, методичні та організаційні основи формування бібліографічних систем України із застосуванням комп'ютерних і мережевих технологій Інтернет для забезпечення користувачів повною і достовірною бібліографічною інформацією.

Відповідно до цілі дослідження поставлені такі задачі:

Розглянути та проаналізувати теоретичні основи формування бібліографічної системи як різновиду інформаційної системи для виявлення її специфіки і предметної області - бібліографічних технологій.

Узагальнити та проаналізувати теорію та методику імітаційного моделювання систем з метою адаптації до умов розвитку бібліографічних систем. Визначити методичні основи створення імітаційної моделі національної бібліографічної системи України (на прикладі її галузевої ланки).

Дослідити організаційні та кадрові проблеми формування національної бібліографічної системи для підвищення рівня підготовки спеціалістів-бібліографів, здатних професійно грамотно використовувати комп'ютерні технології, сприяти удосконаленню інформаційного і лінгвістичного забезпечення даної системи.

Визначити особливості створення бібліографічних систем із використанням комп'ютерних технологій. Науково обґрунтувати основні фахові функції автоматизованих бібліографічних систем.

Визначити та науково обґрунтувати особливості організації та використання бібліографічних баз даних у складі автоматизованих бібліографічних систем.

Дослідити можливості використання телекомунікаційних технологій Інтернету для розвитку перспективної бібліографічної системи України. Визначити науково-методичні основи формування бібліотечно-бібліографічної частини українського сегмента Інтернету.

Теоретичною основою дисертації є положення і висновки провідних вітчизняних і зарубіжних бібліографознавців, фахівців в галузі інформатики, бібліотекознавців і книгознавців. Серед матеріалів, що використовувалися дисертантом, є роботи з теорії інформаційних систем, теорії баз і банків даних, моделювання соціальних систем тощо.

В дисертації використано комплекс методів наукового дослідження: системного, емпіричного, структурно-функціонального, порівняльного, ситуативного, прогнозного аналізу, моделювання, формалізації та інших, до вирішення ключових питань, їх окремих методологічних аспектів.

Наукова новизна роботи

Автором дисертації вперше у вітчизняному бібліографознавстві дається теоретичне трактування найважливіших проблем формування бібліографічних систем України із застосуванням комп'ютерних і телекомунікаційних технологій в умовах сучасної інформатизації держави, засноване на багатоплановому прикладному дослідженні. Наукова новизна отриманих результатів обумовлена тим, що вперше пропонується новий, принципово відмінний від відомих раніше, підхід, названий автором “користувацьким”. В роботі науково обґрунтовані особливості “користувацького” підходу до організації автоматизованих бібліографічних систем, що знайшло відображення через їх фахові функції: обслуговуючу, навчальну, укладацьку. Такий підхід дозволяє прогнозувати зміну функцій бібліографічних служб у майбутньому інформаційному суспільстві.

Особлива увага приділяється розробці нової системи навчання (триступеневої) основам комп'ютерної грамотності для користувачів/бібліографів електронних бібліотек у системі вищої освіти. Ця система супроводжується авторськими пропозиціями щодо змісту навчально-методич-ного забезпечення кожного рівня навчання.

Однією з найважливіших теоретичних проблем, що дослідив і проаналізував здобувач, - є проблема організації бібліографічної бази даних (ББД) як інформаційної основи бібліографічної системи на різних етапах її функціонування: від створення до використання. Як експериментально-практичне доповнення цієї роботи автором ініційований досвід створення, ведення, пошуку і багатоцільового використання ББД “BUT” (Бібліографія України з техніки).

Вперше у вітчизняному бібліографознавстві науково обґрунтована методика створення імітаційної моделі бібліографічної системи. Автором запропонована її конкретна реалізація на прикладі моделі організаційної структури галузевої бібліографічної системи України (науково-технічного профілю). Дана методика може бути використана для моделювання бібліографічних систем будь-якого рівня.

Вперше в бібліотечно-бібліографічних науках досліджені перспективні бібліографічні системи в складі мережевих інформаційних ресурсів Інтернету з метою розповсюдження їх пошукових і ресурсних можливостей, розвитку на їх основі віртуальних довідкових служб у бібліотеках України. Здобувачем розроблені методичні основи формування бібліотечно-бібліографічної частини українського сегмента Інтернету, запропоновані рекомендації до представлення бібліографічної інформації України в Інтернеті. Автором дисертації введений у науковий ужиток новий термін “бібліотечно-бібліографічна частина українського сегмента Інтернету”, який розуміється як сукупність бібліографічних ресурсів: продукції (баз даних, електронних каталогів і ін.) і послуг, вироблених як бібліотеками, так і іншими документно-інформаційними структурами (видавничими, книготорговельними, освітніми, науковими і т.п.), що мають доступ в Інтернет для будь-яких користувачів.

Тема дослідження розглядається комплексно відповідно до філософських, соціальних, педагогічних аспектів, а також із провідних позицій бібліографознавства, інформатики, практики бібліотечно-бібліографічної автоматизації.

Практична значимість

Багатоаспектне дослідження й аналіз бібліографічних систем в інформаційно-комп'ютерному просторі, що знайшли відображення у численних друкованих роботах автора, дали суттєві практичні результати, які були впроваджені в бібліографічну практику, навчальну і наукову діяльність.

Здобувачем була ініційована ідея створення бібліографічної системи - довідково-бібліографічний відділ бібліотеки з детальною розробкою основних бібліографічних процесів - у складі автоматизованої інтегрованої інформаційно-бібліотечної системи ФАКС, що була розроблена колективом фахівців Харківської державної академії культури і впроваджена в бібліотеках міста. Система націлена на застосування її як у сучасну практику бібліографічної діяльності, так і в довідкові служби майбутніх електронних бібліотек.

Практичним результатом вивчення, дослідження й аналізу ББД із застосуванням “користувацького підходу” стало створення бібліографічної бази даних “BUT” (Бібліографія України з техніки [1920-1990 рр.]). При її підготовці були реалізовані професіональні здібності бібліографів виступати в ролі розроблювачів предметної області ББД і її структури, можливостей багатоаспектного бібліографічного пошуку. На основі сукупності записів ББД “BUT” було досягнута автоматична підготовка бібліографічних покажчиків із різноманітним угрупованням за мінімальними витратами сил і часу. ББД активно використовувалася як навчальна база даних студентами факультету бібліотекознавства й інформатики Харківської державної академії культури в ході занять: практичних, індивідуальних, при написанні наукових (дипломних) робіт.

Підготовлено комплекс навчально-методичних матеріалів для забезпечення триступеневої системи навчання основам комп'ютерної грамотності бібліотечно-бібліографічних працівників, а також для користувачів - спеціалістів науково-технічної сфери, зокрема, навчальні матеріали до вивчення бібліотечно-бібліографічних ресурсів і сервісу в Інтернеті.

У цілому, матеріал дисертації дозволить засвоїти сучасні бібліографічні технології в умовах комп'ютерно-комунікаційного середовища, що активно розвивається в Україні; слугувати навчальним посібником як викладачам, так і студентам, аспірантам інститутів, університетів, училищ документознавського і культурологічного профілю.

Апробація результатів дослідження

Основні положення, матеріали і результати дослідження дисертанта викладені у формі доповідей і виступів, одержали апробацію на українських і міжнародних науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах (Київ, 1996, 1997; Одеса, 1995; Краснодар, 1996; Москва, 1992, 1997, 1998, 1999).

Окремі положення дисертації були подані на щорічних міжнародних конференціях Державної публічної науково-технічної бібліотеки Росії “Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире”, “Крим - 94-98” (м. Форос, Судак); на конференціях і семінарах Харківської державної академії культури (1990-1994, 1996, 1998, 1999).

Висновки дисертаційного дослідження використовуються в проведенні учбових занять: лекцій, спецкурсів, практичних занять у Харківській державній академії культури. Матеріал дисертаційного дослідження був використаний для розробки навчальних програм і навчально-методичних матеріалів з курсів “Автоматизація документально-інформаційних процесів”, “Бібліографічні ресурси”, “Інформаційний сервіс в Інтернеті”, “Основи роботи в Інтернеті (для користувачів-початківців)” та ін., а також спецкурсу “Автоматизовані бібліографічні бази даних і Інтернет”.

Вірогідність наукових положень, висновків та рекомендацій забезпечується теоретичною та методологічною обґрунтованістю, відповідністю використаних методів, адекватних меті і завданням дослідження; якісним науковим аналізом практичного досвіду; логіко-теоретичним аналізом факторологічного матеріалу, зосередженого в численних вітчизняних і закордонних джерелах.

Публікації Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення у монографії, депонованої монографії, довідково-інформаційному виданні, 7 навчальних виданнях автора (посібниках, методичних рекомендаціях), 17 наукових статтях, 26 матеріалах і тезах доповідей конференцій загальним обсягом понад 40 друк. арк.

Структура дисертації відображає логіку наукового дослідження, підпорядкована його меті та основним завданням. Дисертація складається з таких частин: вступ, шість розділів, висновки (346 стор.), список використаних джерел (28 стор.), додатки (62 стор.). Додатки містять авторські навчально-методичні матеріали (програми, тематичні плани, рекомендації); результати розробки бібліографічної бази даних; оригінальні матеріали з Інтернету за темою дослідження. Список використаних джерел включає 248 назв українською, російською, англійською мовами.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

бібліографічний моделювання імітаційний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, розкрито об'єкт дослідження, його зв'язок із науковими програмами, визначено ціль і задачі дослідження, виявлено наукову новизну і практичне значення роботи, апробацію результатів дослідження.

Перший розділ - “Теоретичні основи дослідження бібліографічної системи як різновиду інформаційної системи” - містить два підрозділи: у першому розглядаються основи системного підходу до дослідження бібліографічних систем; у другому - аналізується предметна область бібліографічної системи - бібліографічні технології.

Використання системного підходу до дослідження інформаційних систем, різновидом яких є бібліографічні системи, дозволило здобувачеві визначити їх характеристики, властивості, структуру; виявити місце бібліографічної системи в складі документних систем (що керують і обслуговують); загальні та окремі функції, завдання, технологічні процеси, що виконуються в межах бібліографічних систем. Аналіз інформаційної і функціональної компоненти, організаційної структури, властивостей системи сприяло виявленню якісних і структурних особливостей бібліографічної системи.

Бібліографічній системі, як різновиду інформаційної системи, притаманна багатофункціональність, тобто спроможність реалізувати багато функцій практичної бібліографічної діяльності. Автором запропоновано виділити відповідно до традиційних бібліографічних технологій такі групи функцій, які залишаються головними й для автоматизованих бібліографічних систем:

обслуговуючі (обумовлені довідково-бібліографічним обслуговуванням і бібліографічним інформуванням);

укладацькі (обумовлені створенням бібліографічних посібників);

навчальні (обумовлені навчанням навичкам інформаційно-бібліографіч-ної грамотності).

Дослідження інформаційних систем, реалізованих у конкретній практичній сфері діяльності, дозволило уточнити визначення “бібліографічна система”, що найчастіше змішують із поняттям “бібліотечна система”. Бібліографічна система розуміється як самостійна соціальна документна система, яка розвивається не тільки в рамках бібліотечної діяльності, але і за її межами - в інших сферах соціокультурної діяльності: науково-інформаційній, видавничій, книготорговельній, архівній, музейній та інших. Її організаційно-функ-ціональна структура формується на основі власно бібліографічних напрямів діяльності, що мають місце як в умовах бібліотеки, так і в умовах інших документних підрозділів. Визначено, що об'єктом бібліографічної системи є бібліографічна інформація, яка матеріалізується в бібліографічних ресурсах: продукції і послугах. Предметна область цієї системи складається з процесів бібліографічної діяльності або бібліографічних технологій. У цьому зв'язку особливу увагу приділено аналізу бібліографічної діяльності, яка розглядається у формалізованому вигляді як бібліографічні технології, що детально аналізуються в другому підрозділі першого розділу дисертації.

Виявлено, що специфічним і визначальним для бібліографічних систем є бібліографічні технології, які розуміються як сукупність бібліографічних процесів і операцій, що виконуються з бібліографічною інформацією. Результатом здійснення бібліографічних процесів і операцій стають бібліографічні ресурси: продукти (матеріалізовані) і послуги (нематеріалізовані). Поряд із суто інформаційними технологіями мають місце власно бібліографічні процеси, які об'єднуються в дві основні групи: 1) бібліографування і 2) бібліографічні послуги. Ці процеси, у свою чергу, також можуть бути деталізовані.

Впровадження засобів автоматизації в традиційні бібліографічні технології супроводжується зміною бібліографічних процесів і операцій, поширенням функцій і сфер їх використання. Зміни окремих елементів бібліографічної технології в тій або іншій мірі впливають на кінцевий результат. Навіть за умови автоматизації всіх логічних операцій зберігають своє значення інтелектуальні (творчі) технологічні операції, які може виконувати тільки бібліограф (людина), що володіє ерудицією, інтуїцією, вміннями виявляти нетрадиційні зв'язки між знаннями та ін. Це такі логічні операції, що пов'язані, насамперед, із створенням нового бібліографічного знання, прийняттям рішень та ін. У зв'язку з цим майбутні напрями удосконалення бібліографічних процесів пов'язують із розвитком не тільки автоматизованих баз даних і не просто з розвитком бібліографічних систем, а з розробкою бібліографічних баз знань, що дозволять реалізувати багато творчих бібліографічних процесів. Проте і при цьому роль бібліографа-професіонала залишиться досить високою, але вже в іншій якості - організатора або адміністратора бібліографічної системи, експерта бібліографічних знань, інженера по знаннях (або когнітолога).

Аналіз бібліографічних систем і традиційних бібліографічних технологій став необхідною для даного дослідження теоретичною основою, яка обумовила розробку методологічних принципів моделювання й організації бібліографічної системи, яка використовує сучасні комп'ютерні і мережеві технології.

В другому розділі - “Імітаційне моделювання бібліографічної системи (на прикладі галузевої бібліографічної системи України)” - досліджуються теоретичні і методичні основи імітаційного моделювання бібліографічної системи, можливості їх адаптації до побудови моделі галузевої бібліографічної системи (науково-технічного профілю) України. Розділ включає три послідовних підрозділи від загальних питань до окремих: (1) починаючи з розкриття методологічних основ імітаційного моделювання інформаційних систем (за теорією Р. Шеннона), (2) засобами розробки критеріїв побудови імітаційної моделі конкретної, бібліографічної, системи до (3) розробки методики побудови імітаційної моделі бібліографічної системи науково-технічного профілю України.

Моделювання, як інструмент дослідження операцій, широко використовується в різноманітних складних системах. У бібліотечній сфері спеціалістами були зроблені спроби застосувати моделювання як метод аналізу бібліотечних систем. При цьому використовувалися різноманітні моделі, в основі яких знаходяться математичні методи розрахунків числових даних. Інший підхід запропонований автором: для розробки моделі досліджуваної бібліографічної системи обрана методика імітаційного моделювання, що апробована при створенні моделей різноманітних соціальних систем і при цьому вона припускає деякі обмеження. Оскільки дана система досліджується переважно в організаційному аспекті, розуміється як гіпотетична бібліографічна система галузевого профілю, яка формується в межах національної інформаційної системи України, об'єктивним став вибір етапів моделювання без застосування математичних і програмних методів, що передбачаються методикою на наступних етапах. Іншими словами, відсутність необхідних числових даних, а також реальних можливостей експериментування, послужили основною причиною прийняття рішення про відмову від тих етапів імітаційного моделювання, що передбачають застосування інструментарію математичного, програмного моделювання, постановки експерименту. Такого роду окремі методики імітаційного моделювання припускаються, відповідно до теорії Р. Шеннона, для побудови моделей соціальних систем.

Відповідно до методики імітаційного моделювання для побудови моделі системи розроблені її критерії. Даній моделі властиві як загальні критерії, так і окремі, обумовлені окремими процесами (інформаційними, бібліографічними), природою інформації в цілому і бібліографічній інформації, зокрема. Автором дисертації виявлені окремі критерії моделі бібліографічної системи: а) відповідно до оцінки якості кожного інформаційного процесу, реалізованого в системі і б) з точки зору корисності або цінності інформації для бібліографічної інформації. До них відносяться наступні критерії: точності або вірогідності; повноти (змістовної і формальної); релевантності та пертинентності; оперативності; результативності (як можливості знайти своє застосування); економічної ефективності (як наявності ефекту від впровадження результатів, що перевищує витрати на її створення і використання) бібліографічної інформації. Виявлення критеріїв моделі системи бібліографічної інформації необхідно на початковому етапі побудови моделі, що надалі дасть можливість приводити у відповідність із ними всі наступні етапи і розробку різноманітних зв'язків між компонентами системи, що прогнозується.

Імітаційна модель системи бібліографічної інформації має характерні риси будь-якої моделі інформаційно-бібліотечних процесів, і в той же час їй властиві специфічні (бібліографічні) риси.

Після накреслення мети, завдань та обмежень системи, модель реальної системи може бути зведена до логічної блок-схеми або до статичної моделі. Реальна система бібліографічної інформації науково-технічного профілю в Україні побудована у вигляді структурно-функціональної схеми або статичної моделі прототипу системи. У запропонованій схемі деталізована технологічна схема підсистеми збору, обробки і розповсюдження бібліографічної інформації (умовно позначена як “банк даних”) із метою розв'язання технологічної задачі - створення бібліографічної продукції - за допомогою побудови алгоритму. Крім того, сформульовано дві статичні моделі прототипу досліджуваної системи: 1) у структурно-видовому (або формальному) аспекті і 2) в організаційно-управлінському аспекті. Все це відповідає поставленій меті і завданням моделювання даної системи.

Внаслідок проведення основних етапів імітаційного моделювання автором запропонована імітаційна модель організаційної структури перспективної бібліографічної системи науково-технічного профілю в Україні, в якій органічно об'єднані й удосконалені дві моделі прототипу системи - структурна і функціональна; визначені інформаційні зв'язки між елементами системи. На основі цієї моделі можуть бути сформульовані основні напрями розвитку й удосконалювання як системи в цілому, так і її підсистем і елементів.

Третій розділ - “Організаційні та кадрові проблеми формування бібліографічної системи України в інформаційно-комп'ютерному просторі” - присвячений дослідженню й аналізу головних проблем організації автоматизованої бібліографічної системи (АББС) в Україні. Структура розділу складається з трьох підрозділів, що включають питання: інформаційного, лінгвістичного і кадрового забезпечення АББС, які визнаються на сучасному етапі важливими і недостатньо розробленими для систем даного типу. Такі аспекти створення АББС, як технічне і програмне забезпечення, знаходяться в компетенції технічних наук, тому в даному дослідженні не розглядалися.

Проблеми інформаційного забезпечення АББС, що включають розробку стандартів і форматів бібліографічних даних, мають важливе значення для України, особливо проблема їх адаптації до умов формування сучасної інформаційної інфраструктури. Враховуючи той факт, що найважливішим елементом інформаційного забезпечення автоматизованої системи є форматна база (стандарти і формати), у дисертації розглянуті й детально проаналізовані проблеми стандартизації бібліографічних даних, розробки і прийняття їх форматів. Для стандартизації записів бібліографічної інформації, що передається по інформаційних каналах, використовуються різноманітні формати, призначені для уніфікації форми, змісту, кодування інформації для введення її у базу даних. Формат забезпечує єдину структуру бібліографічних описів і суворо закріплює розташування елементів у записі; змісту і систему кодування бібліографічного запису. Вони розподіляються на внутрішньосистемні і обмінні (комунікативні), і у цьому аспекті виникають додаткові проблеми, пов'язані з необхідністю їх уніфікації. Про це свідчать і результати аналізу розвитку форматів на бібліографічні дані в Україні, проведені автором у дисертації. Оскільки основою інформаційного забезпечення АББС є бібліографічна база даних, то ці проблеми розглянуті щодо даного типу баз даних. В результаті зроблені висновки про те, що саме вирішення питань розробки національних стандартів і форматів бібліографічних даних, що сполучаються з міжнародними стандартами й адаптовані до національного середовища, є ключовим моментом для початкового етапу розвитку комп'ютерних бібліографічних технологій в Україні.

За нашого часу в пострадянських державах активізується процес ком-п'ютеризації бібліотек і масивів національної бібліографічної інформації, розробка формату (комунікативних, обмінних, національних і ін.) знаходиться у стадії обговорення й апробації, проте можна констатувати, що узвичаєним усе більш стає міжнародний формат UNIMARC. Його передбачається використовувати як комунікативний (обмінний) формат, і на його основі розробляти національні (внутрішньосистемні) як, наприклад у США - USMARC, у Росії - RUSMARC, в Україні - UKRMARC. У цьому зв'язку виникають проблеми адаптації міжнародного формату UNIMARC до вітчизняного мережевого інформаційно-бібліотечного простору, в якому для обміну інформацією використовується і українська, і російська мови; проблеми конвертування (перетворення даних з одного формату в інший формат) для здійснення безперешкодного міжнаціонального і міжнародного обміну бібліографічною інформацією; проблеми гармонізації бібліографічних стандартів, правил, схем різних країн із погляду практичного використання і зберігання національних особливостей.

Етап централізованої корпоративної каталогізації, як новий етап ком-п'ютеризації бібліотек, відзначений наприкінці 90-х рр. і в Україні, і в Росії, посилює і стимулює необхідність вирішення найважливіших проблем інформаційного забезпечення автоматизованих бібліографічних систем.

Лінгвістичні засоби, як найважливіший інструмент, що забезпечує доступ користувачів до інформаційних ресурсів вітчизняних і зарубіжних мереж, дозволяють розкрити зміст джерел інформації, що зберігаються у зручній для споживачів формі, і тим самим ґарантувати необхідний інформаційний сервіс.

Розгляд лінгвістичного забезпечення і пріоритетних лінгвістичних засобів стосовно до бібліографічних процесів базувався на такому положенні, що бібліографічні процеси присутні в будь-якій інтегрованій інформаційно-бібліотечній системі. Тому проблеми розробки лінгвістичного забезпечення бібліографічних і бібліотечних систем мають багато загальних рис, зокрема, вони ідентичні, якщо мова йде про лінгвістичне забезпечення бібліографічних баз даних у складі таких систем.

Виділено найважливіші проблеми лінгвістичного забезпечення цих систем, що визнані першочерговими для розробки уніфікованого підходу до формування в Україні інформаційної інфраструктури. Це розробка штучних мов запитів; вибір визначених мовних засобів бібліотечно-бібліографічних класифікацій, зокрема, методів і засобів індексування; розробка інформаційно-пошукових тезаурусів: національних, галузевих, тематичних. У рамках аналізу лінгвістичного забезпечення для розвитку АББС важливе значення має така група мовних засобів, як дескрипторно-кодові мови запитів, які подані мовами класифікаційного і дескрипторного типів. В основі класифікаційних мов знаходяться систематичні класифікації, що відбивають значеннєві відношення між поняттями. Основними класифікаційними системами, що застосовуються на цей час в Україні, є Бібліотечно-бібліогpафічна класифікація (ББК) і Унівеpсальна десяткова класифікація (УДК), упроваджується Десяткова класифікація Дьюї (ДКД). Ці три класифікаційні системи в найближчому майбутньому передбачається використовувати паралельно. Крім того, важливим елементом лексичного забезпечення системи є методи і засоби індексування, серед яких особливу значимість мають словники - допоміжні засоби для опрацювання інформації, що спрощують дану процедуру. Використовується, як правило, система словників, основна ціль яких - уніфікація термінології, використовуваної у документах, що формалізовані.

У результаті аналізу лінгвістичних засобів щодо бібліографічних баз даних виявлено, що найважливішими для них засобами, недостатньо ще розробленими, є мовні засоби, насамперед - мови класифікаційного типу, а також інформаційно-пошукові тезауруси. Від того, як буде розроблене лінгвістичне забезпечення, наскільки повно і точно відбито зміст документа/запиту в термінах пошуку, суттєво залежить ефективність інформаційного пошуку і використання інформації.

Проблеми кадрового забезпечення АББС мають особливе значення для створення національної інформаційної інфраструктури України, що націлена на розвиток інформаційного сервісу із застосуванням нових засобів: ком-п'ютерних і телекомунікаційних.

Аналіз стану навчання новим інформаційним технологіям бібліотечно-бібліографічних кадрів у Харківській державній академії культури протягом останніх двадцятьох років дав можливість здобувачеві: а) охарактеризувати рівень їх фахової підготовки; б) виділити основні напрями їх навчання новітнім інформаційним технологіям; в) накреслити основні перспективи підготовки національних кадрів електронних бібліотек і інформаційних служб.

На підставі аналізу вітчизняних і закордонних матеріалів, а також використання власного досвіду викладання дисциплін бібліографічного й інформаційно-комп'ютерного циклу, автором дисертації пропонується проект поступового (від простого - до складного) навчання бібліотекарів-бібліографів, а також документознавців-референтів (нетехнічної сфери діяльності) основам роботи з комп'ютерною і телекомунікаційною технікою для вирішення своїх фахових завдань. Підкреслено, що така система навчання може бути використана в скороченому варіанті і для підвищення кваліфікації або перекваліфікації спеціалістів даного профілю.

Головний зміст триступеневої системи навчання бібліотекарів-бібліо-графів, запропонованої автором дисертації, полягає в наступних положеннях. Перший рівень націлений на забезпечення “комп'ютерного лікнепу”, що передбачає навчання вільному користуванню комп'ютерними технологіями. На цьому рівні навчання пропонується у доповнення до досить грамотного володіння традиційними бібліотечно-бібліографічними технологіями, процесами аналітико-синтетичної обробки документів засвоїти основи роботи з комп'ютером. Для методичного забезпечення даного рівня навчання автором пропонується учбова програма для користувачів-початківців “Основи інформатики й обчислювальної техніки”, а також інші навчально-методичні матеріали, що оформлені у вигляді додатків. Другий рівень націлений на освоєння фахових прикладних програмних продуктів, призначених для бібліотек та інших документних структур, вибір яких на вітчизняному і закордонному інформаційних ринках досить широкий. На цьому рівні навчання передбачається вивчення комп'ютерних бібліотечно-бібліографічних технологій, на прикладі ППП CDS/ISIS/m (UNESCO); додається текст навчальної програми за курсом “Автоматизація документально-інформаційних процесів”. Третій рівень - освоєння сучасних мережевих технологій - орієнтований на використання популярних на інформаційному ринку корпоративних мереж, що застосовують технології Інтернет. Даний рівень, у свою чергу, містить два етапи, що передбачають послідовність навчання:

1) Оволодіння навичками роботи в локальній бібліотечній мережі з використанням Інтернет-технологій (із погляду користування), що дасть можливість електронній бібліотеці об'єднати усі її функції з метою забезпечення єдиного керування системою і багатокористувацького режиму пошуку будь-якої інформації з будь-якого робочого місця, крім того - взаємообмін і сумісність з інформаційними ресурсами Інтернету.

2) Оволодіння навичками роботи в глобальній міжнародній мережі Інтернету, у якості: а) користувача, б) провідника по світових інформаційних ресурсах; в) організатора віртуальних бібліотек (іншими словами, інформаційного менеджера Інтернету).

На останньому рівні навчання передбачається засвоїти основи роботи з комп'ютерними бібліотечно-бібліографічними технологіями в умовах мереж: локальних і глобальних. Автором пропонується навчально-методичне забезпечення по другому етапу третього рівня навчання, зокрема, навчальні програми “Основи роботи в Інтернеті для користувачів-початківців”, “Автоматизовані бібліографічні бази даних і Інтернет” та інші матеріали.

Внаслідок проходження навчання відповіднимим спеціалістами на всіх трьох рівнях будуть сформовані власні національні інформаційно-бібліотечні кадри, покликані створювати у майбутньому віртуальні бібліотеки, що мають ресурсно поповнюватися через мережі Інтернету із метою забезпечення кінцевих користувачів/читачів оперативною і повною інформацією, а також поставляти на світовий інформаційний ринок вітчизняні бібліотечно-біб-ліографічні ресурси і послуги.

Триступенева система навчання кадрового складу АББС, що запропонована автором дисертації, може служити моделлю системи навчання дисциплінам інформаційно-комп'ютерного циклу не тільки для бібліотечно-бібліографічних кадрів, а й для будь-яких фахівців гуманітарного профілю.

У цілому, аналіз стану навчання новітнім інформаційним технологіям бібліотекарів-бібліографів (на прикладі одного з найстарійших вищих навчальних закладів України - Харківської державної академії культури), а також зарубіжного досвіду в цій галузі, дозволив здобувачеві визначити перспективи розвитку кадрового забезпечення бібліографічних систем в Україні. Вони пов'язані, по-перше, з удосконаленням навчання новітнім інформаційним технологіям бібліотечно-бібліографічних кадрів і, по-друге, із розширенням фахових обмежень бібліотечно-бібліографічних працівників, обумовлених впровадженням у цю сферу комп'ютерних і телекомунікаційних технологій, до рівня інформаційно-документних структур: в галузі комерційної діяльності - інформаційні менеджери або брокери; в галузі інформаційно-аналітичної діяльності - референти-аналітики, експерти.

Четвертий розділ - “Організація бібліографічної системи бібліотеки з використанням комп'ютерних технологій” - націлений на аналіз предметної області автоматизованої бібліографічної системи, виявлення її основних функціональних підсистем, формування багатофункціональної інтегрованої бібліографічної системи і розробку рекомендацій її перспективного розвитку.

Здобувачем вперше запропонований “користувацький” підхід до вирішення організаційних і технологічних проблем створення бібліографічних підсистем (або АРМ) автоматизованих бібліотечних систем. У той же час слід зазначити, що практика бібліотечної автоматизації вже має достатній досвід в галузі розробки технічного і програмного забезпечення бібліотечних систем.

Для розв'язання поставленої проблеми автором зроблена спроба вивчити й охарактеризувати історію і сучасний стан розвитку автоматизації вітчизняних і закордонних бібліотек; проаналізувати функціонально-технологічну структуру автоматизованих бібліотечних систем України і Росії з погляду присутності в них бібліографічної компоненти. Результати даного дослідження показали, що у міжнародному інформаційному середовищі створені об'єктивні передумови для розширення використання комп'ютерних бібліографічних технологій. Практично у всі автоматизовані бібліотечні системи включені бібліографічні функції бібліотек, хоча і з різним ступенем повноти. Розроблені вітчизняні прикладні програми, які націлені тільки на окремі ділянки бібліографічної діяльності бібліотек. Проте в жодній системі не знайшла відображення підсистема бібліографічного відділу, що компактно й повно охоплювала б всі напрямки діяльності цієї найважливішої ділянки бібліотечної роботи.

Вивчення предметної області автоматизованої бібліографічної системи охопило функціональні напрямки бібліографічної діяльності. Зокрема, у бібліотеках бібліографічна діяльність включає дві основні групи процесів: бібліографування і бібліографічне обслуговування. Вони у свою чергу містять сукупність процесів: організацію довідково-бібліографічного апарату; довідково-бібліографічне обслуговування; інформаційно-бібліографічне обслуговування; укладання бібліографічних матеріалів (покажчиків) різноманітного призначення; навчання користувачів основам бібліографічної грамотності. Процеси бібліографічної діяльності складають основу організаційної і функціонально-технологічної структури бібліографічної системи.

В умовах бібліотеки АББС завжди є присутньою як “незрима” підсистема в межах будь-якої автоматизованої бібліотечної системи, оскільки основний вид інформації, якою маніпулює бібліотечна система, є саме бібліографічна інформація (поряд із бібліотечною, управлінською й іншими видами внутрішньобібліотечної інформації). Якщо розглянути дану АББС із погляду автоматизації бібліографічного відділу бібліотеки, то вона одержує цілком реальні (фізичні) контури, обмежені функціональними задачами (або функціями) довідково-бібліографічного відділу бібліотеки. Відносно автоматизованої бібліотечної системи АББС є підсистемою. Зрозуміло, що основні організаційно-технологічні підходи до розробки автоматизованих бібліотечних систем є загальними і для АББС, проте функціональна структура, обумовлена предметною областю, бібліографічною роботою, має ряд особливостей, серед яких - інтегрованість і багатофункціональність. Через це бібліографічна практика потребує комплексної автоматизації, тобто автоматизації всіх процесів і технологічних операцій бібліографічної діяльності одночасно, а не тільки створення бібліографічних баз даних, наприклад, або забезпечення індивідуального поточного бібліографічного інформування.

Автором дисертації запропонована функціонально-технологічна структура автоматизованої бібліографічної системи бібліотеки, що включає три основні підсистеми або автоматизовані робочі місця (АРМ):

1) Підсистема (АРМ) бібліографа-укладача бібліографічної продукції (бібліографічних баз даних, покажчиків традиційних та ін.), що включає такі основні функціонально-технологічні процеси, як: збір, введення і редагування бібліографічних даних, сортування (угруповання), виведення на друкування, розмноження.

2) Підсистема (АРМ) бібліографа-інформатора-“евриста”, що включає такі основні функціонально-технологічні процеси, як усі види інформаційного пошуку: документального та фактографічного. Результати діяльності - бібліографічні й інші довідки в режимах разового і поточного інформування й ін.

3) Підсистема (АРМ) бібліографа-консультанта-педагога, що володіє функціями навчання користувачів основам інформаційно-бібліографічної культури, консультування їх у середовищі даної системи. Основні функціонально-технологічні процеси - проведення бібліографічних консультацій у будь-якому вигляді; робота з навчальними програмами з теми “Інформаційна культура”; викладання основ інформаційної грамотності в рамках підвищення кваліфікації й ін.

Для виявлення можливостей реалізації традиційних бібліографічних технологій комп'ютерними засобами, а також прогнозування пріоритетних напрямків розвитку даної системи, автором проведено детальний змістовний аналіз предметної області кожної технологічної ділянки бібліографічної системи. Це дозволило здобувачеві розкрити й уточнити сутність процесів, що складають у сукупності бібліографічні технології кожної ділянки бібліографічної діяльності, можливості розвитку фахових функцій системи, що досліджується.

Внаслідок аналізу й опису предметної області 1) підсистеми, що досліджена, здобувачем виявлено, що “укладацька” функція автоматизованої бібліографічної системи в майбутньому може бути реалізована досить повно комп'ютерними засобами. Участь бібліографів-професіоналів, скоріше за все, буде обмежена такими інформаційними процесами й операціями, як: введення бібліографічних даних в ББД, редагування й актуалізація бібліографічних даних. Наступні процеси й операції, пов'язані з використанням і розповсюдженням бібліографічної продукції - сортування, розмноження і розповсюдження - зможуть здійснюватися як видавничими службами, так і власно кінцевими користувачами, тобто без участі бібліографів. У цілому можна припустити, що ця ділянка бібліографічної діяльності в майбутньому буде цілком реалізована за допомогою більш вдосконаленого програмного забезпечення із зручним інтерфейсом, що дозволить виконувати “укладацькі” бібліографічні процеси автоматично, без посередництва бібліографів.

Здобувачем запропонований алгоритм, що відбиває технологію виробництва будь-якого традиційного бібліографічного посібника з послідовною указівкою всіх необхідних процесів і операцій. Запропонований алгоритм може слугувати також технологічною моделлю бібліографічного покажчика в електронній формі (ББД), що виконується в автоматизованому або автоматичному режимі в умовах АББС. Перспективні технології підготування бібліографічної продукції зв'язують із розвитком проблемно-орієнтованих автоматизованих інформаційних систем, що поширюються по комунікаційних каналах, на CD-ROМ або інших електронних носіях інформації. Переваги таких інформаційно-пошукових систем перед електронними аналогами друкарських видань очевидні, тому що вони дають можливість різноманітного представлення бібліографічної інформації, один раз введеної в систему, а також можливість багатоаспектного пошуку, причому в найкоротші терміни.

Внаслідок аналізу й опису предметної області 2) підсистеми, що досліджена, здобувачем зроблений висновок про те, що реалізація обслуговуючої функції комп'ютерними і телекомунікаційними засобами, яка може бути уточнена “пошуково-сервісною” підфункцією, цього часу, і в майбутньому буде потребувати обов'язкової участі в інформаційних комунікаціях бібліографів-“евристів”, які покликані допомагати кінцевим користувачам у пошуку бібліографічної інформації. Можна припустити, що дана підфункція стане домінуючою в електронних бібліотеках майбутнього, які в умовах мережевого інформаційного простору Інтернету перетворяться в інформаційно-довідкові служби (або центри). Саме такі тенденції цього часу мають місце в інформаційно-технологічно розвинутих державах світу.

Внаслідок аналізу й опису предметної області 3) підсистеми, що досліджена, здобувачем зроблений висновок про те, що навчальна функція в майбутньому буде реалізована цілком програмними засобами - автоматично, тобто за допомогою навчальних програм. Користування такими програмами буде здійснюватися цілком самостійно кінцевими користувачами без посередництва бібліографів. При цьому слід зазначити важливість і необхідність участі бібліографів-професіоналів у підготовці змісту таких навчальних програм.

З початку 70-х років навчання навичкам інформаційної грамотності (information literacy) стало признаватися як складова частина загальної міжнародної програми освіти, про що свідчать матеріали останніх сесій ІФЛА. Особливе значення інформаційна культура має в системі вищої освіти, істотно впливаючи на підвищення загальнонаукового й загальнопрофесійного рівня майбутнього спеціаліста, на поширення сучасних можливостей вирішувати практичні завдання оптимальними шляхами.

Автором дисертації пропонується програма навчання основам інформаційно-бібліографічної грамотності - “Інформаційна культура спеціаліста науково-технічного профілю”, розроблена в Харківській державній академії культури. Програма дає можливість одержати знання, уміння і навички інформаційної культури з конкретної спеціальності науково-технічної сфери з урахуванням професійних особливостей праці майбутніх спеціалістів. Аналогічні програми підготовлені для спеціалістів соціогуманітарного й природознавчого профілю, що у сукупності складають навчальний комплекс. Поданий пакет програм може знайти використання не тільки в навчальному процесі вищих навчальних закладів, але й у діяльності спеціальних бібліотек по навчанню користувачів інформації, а також при проведенні різноманітних курсів підвищення кваліфікації спеціалістів, семінарів та ін.