Бібліографічні системи України в інформаційно-комп'ютерному середовищі: теорія, організація, технологія

Запропонована навчальна програма може стати змістовним підґгрунтям для реалізації основних функцій підсистеми АББС - бібліографа-консуль-танта-педагога - здійснення бібліографічних послуг (традиційних і електронних), націлених на освоєння комп'ютерної грамотності читачами/користувачами системи. Тобто в основі досліджуваної підсистеми повинна бути розроблена навчальна програма для кінцевих користувачів, змістовне наповнення котрої цілком або фрагментарно має співпадати із змістом програм “Інформаційна культура спеціаліста”. При цьому варто врахувати необхідність її адаптації до умов роботи конкретної бібліотеки. Наявність “помічників” (Help) і необхідних “підказувань”, що обов'язково супроводжують такі програми, дозволить кінцевому користувачеві самостійно освоювати можливості інформаційно-бібліографічного сервісу.

Виявлено, що в умовах комп'ютеризації бібліографічної діяльності спостерігається тенденція відходу від копіювання традиційних бібліографічних процесів; бібліографічні функції або розширюються відповідно до їх зростаючих можливостей, або замінюються більш досконалими.

П'ятий розділ - “Розвиток і організація автоматизованих бібліографічних баз даних у складі бібліографічних систем” - охоплює всебічне дослідження бібліографічних баз даних, що базується на авторському, “користувацькому” підході.

Активний розвиток бібліографічних баз даних (ББД) у сучасному інформаційному суспільстві супроводжується необхідністю теоретичного обґгрунтування даного явища. Ця необхідність обумовлена тим, що фахівці документно-інформаційної сфери, зокрема, бібліотечної, покликані не тільки брати участь у процесах користування ББД, але й бути експертами на всіх етапах їх проектування, створення і практичної реалізації; грамотно визначати вибір необхідних типів і моделей баз даних для їх предметної області; володіти навичками адміністрування баз даних і іншими навичками й уміннями, які не були притаманні цим спеціалістам раніш. На думку автора дисертації, особливо для бібліотечних працівників у сучасних умовах є дуже важливим неординарний, користувацький, підхід до проблеми, що досліджується, тобто - до вивчення, дослідження, аналізу різноманітних аспектів створення і використання ББД для визначення своєї ролі і місця в цих нових інформаційно-комп'ютерних процесах, що усе більш охоплюють бібліотечне співтовариство. Користувацький підхід дозволяє розглядати і дослідувати ББД не з традиційних позицій розроблювачів, програмістів, проектувальників і інших інженерно-технічних працівників, а з точки зору бібліотечних працівників, які акумулюють у собі і користувачів, і інформаційних посередників (брокерів, менеджерів) одночасно. Завдяки такому підходові до предмета дослідження працівники інформаційно-бібліотечних структур мають можливість не тільки проаналізувати прикладні аспекти, але й осмислити теоретичні основи функціювання ББД, тобто в кінцевому рахунку побачити місце і значення бібліотек і їх кадрів у сучасній інформаційній інфраструктурі.

Саме з цією ціллю здобувачем введені підрозділи з загальнотеоретичним і методологічним обґгрунтуванням розвитку бібліографічних баз даних у світовому інформаційному просторі, що включають і прикладні аспекти організації ББД: особливості створення, ведення, пошуку в них. Розглянуті можливості інформаційно-бібліотечних працівників брати участь на всіх етапах розробки і впровадження комп'ютерних і телекомунікаційних технологій у процеси організації ББД. При цьому чітко просліджуються ті функції, які у цих процесах професійно грамотно може зробити тільки бібліотечний працівник. Наприклад, на стадії проектування ББД - створення моделі предметної області автоматизації конкретної ділянки роботи, у тому числі і створення алгоритму з детальним викладом процесів і операцій бібліотечно-бібліографічних технологій; на стадії впровадження і практичної реалізації ББД - здійснення таких функцій, як введення бібліографічних даних, їх редагування й актуалізація, бібліографічний пошук.

Бібліографічні бази даних є основою будь-якої автоматизованої інформаційно-документної системи, у тому числі, автоматизованої бібліотечної системи. Їх виникнення обумовлене об'єктивною необхідністю і наслідком впровадження обчислювальної техніки у всі сфери соціальної діяльності, з одного боку, і інформаційними потребами суспільства, що зростають, у повній, оперативній і достовірній бібліографічній інформації, з іншого боку. Бібліографічні бази даних створюються для забезпечення бібліографічного сервісу новими технологічно більш вдосконаленими засобами: комп'ютерними і телекомунікаційними.

Будь-яка бібліографічна база даних є різновидом бази даних (БД), якій притамнні певна структура, набір властивостей і характеристик, придатних усякій БД. У той же час, практична діяльність (або предметна область автоматизації) надає БД відмітні прикладні риси, що впливають на її працездатність і ефективність. У результаті цього можна дійти висновку, що створення ББД підпорядковується:

- загальним правилам побудови будь-яких (небібліографічних) баз даних (проектування, моделювання і фізична матеріалізація);

- фаховим вимогам бібліографічної практики як предметної області.

У результаті дослідження ББД стає очевидним, що створення будь-якого типу БД починається з її проектування, у ході якого розробляються моделі БД, і закінчується фізичною матеріалізацією БД. Після чого в БД здійснюються операції збереження і модифікації, що уявляють собою сукупність трьох операцій: ввести, видалити, змінити дані. Визначення основних процесів і операцій організації (або ведення) баз даних є найважливішими висновками для спеціалістів-представників будь-якої предметної області БД.

Бібліографічні бази даних, як уже відзначалося вище, є основою інформаційного забезпечення автоматизованих бібліографічних і бібліотечних систем. ББД розуміється як упорядкована сукупність бібліографічних даних, що відноситься до якоїсь галузі, предмету, проблеми, записана на електронних носіях і призначена для автоматизованого введення, обробки і пошуку цих даних. До бібліографічних даних відносяться бібліографічний запис (або відомості про документ), що може бути поданий цілком або частково: бібліографічний опис документа і/або класифікаційний індекс документа, і/або шифр збереження документа, і/або анотація, і/або реферат, і/або ключове слово, і/або предметні рубрики, і/або інші елементи повного бібліографічного запису документа. Згідно з цим, бібліографічні дані визначають структуру ББД, тобто її поля і підполя; специфіку процесів і операцій, які виробляються у ББД: введення, обробка і пошук.

В останні роки в бібліотечному співтоваристві активно використовується пакет прикладних програм, призначений для документознавчої сфери, ППП CDS/ISIS/m (Computerized Documentation System/Integrated Set of Information Systems) (UNESCO), що визнаний у світі як досить зручний для вирішення будь-яких документних, а також спеціалізованих бібліотечно-бібліографічних завдань, успішного виконання операцій збереження і пошуку, для створення користувацького інтерфейсу. Саме на основі використання даного програмного забезпечення автором дисертації була ініційована ідея створення ББД, що включає вторинну інформацію про бібліографічні посібники, видані в Україні з 1920 по 1991 роки по техніці, “BUT” (Bibliography of Ukraine on technology).

З погляду користувача-бібліографа до гідностей цієї ББД варто віднести такі:

1) Організація “BUT” за допомогою ППП CDS/ISIS/m робить її досить зручною для проведення будь-яких напрямків бібліографічної роботи, зокрема, дозволяє здійснювати: бібліографічний і документально-фактогpафічний пошук; створювати бібліографічні посібники; готувати тематичні довідки з будь-яким групуванням, будь-якого обсягу, створювати інші бібліографічні продукти і послуги.

2) Створення бібліографічних посібників на основі ББД “BUT” - значно спрощується, програма легко сортує (тобто групує) бібліографічні записи за потрібною пошуковою ознакою, створюючи при цьому електронний аналог традиційного покажчика з урахуванням усіх методичних вимог. Так, наприклад, якщо посібник згрупований за алфавітом, то допоміжний покажчик робиться систематичним (сортування по індексах прийнятої бібліотечно-бібліографічної класифікації). Якщо в посібнику систематичне групування, то допоміжний покажчик організується за алфавітом. Таким чином, у середовищі даної програми є досяжним будь-яке угруповання (або сортування) ББД (або покажчика) в автоматичному режимі, що значно скорочує трудові і тимчасові витрати бібліографів.

У цілому, слід зазначити, що організація бібліографічної бази даних потребує детального пророблення не тільки технологічних питань, як це було відзначено вище (на прикладі з ББД “BUT”), але й інших питань, що варто враховувати при створенні і використанні будь-якої бази даних. Це питання, що стосуються інформаційного, лінгвістичного, програмного, кадрового забезпечення будь-яких документальних баз даних: бібліографічних, повнотекстових, реферативних. Серед них виділяються такі: проблема лінгвістичного забезпечення (зокрема, розробка міжнародних тезаурусів та ін.); проблеми вибору програмного забезпечення, що має сучасний дружній інтерфейс; проблеми представлення ББД у світових комп'ютерних мережах Інтернету, насамперед, проблема маркетингу (реклама і продаж), а також ще багато інших.

Серед найважливіших питань використання ББД на першому місці залишається бібліографічний пошук, який є основою всіх бібліографічних процесів, тісно пов'язаний із пошуковою функцією бібліографічної інформації і виражає, по суті, технологічний аспект її практичної реалізації.

Здобувачем виявлено, що для користувачів ББД важливо засвоїти такі практичні навички й уміння, як: індексування інформаційних запитів і їх формулювання для одержання повноцінних відповідей; здійснення багатоаспектного бібліографічного пошуку з попереднім проробленням стратегії пошуку і критеріїв видачі. Для працівників електронних бібліотек крім вище названих додаються ще навички й уміння: розробка структури ББД з урахуванням її предметної області; індексування та інших процесів аналітико-синтетичної обробки документів і запитів.

Визначені перспективні напрями розвитку автоматизованих бібліографічних баз даних, які пов'язані:

- з упровадженням мережевих технологій, гіпертекстових технологій, що дозволяють здійснювати багатозадачний пошук по будь-яких пошукових ознаках, наявним у будь-якому джерелі інформації (його електронній версії);

- з орієнтацією на використання природної мови, на психологію і навички користувачів, на створення бібліографічних баз даних, що наближаються до баз знань експертних систем, які розвивають їх інтелектуальність у процесі пошуку.

Шостий розділ - “Формування бібліографічної системи України з використанням технологій Інтернету” - включає новий оригінальний матеріал, який охоплює найважливіші аспекти функціонування бібліографічної інформації в умовах міжнародних мереж Інтернету: аналіз пошукового сервісу бібліотечно-бібліографічних Web-серверів, можливості представлення бібліографічної продукції в Інтернеті, організація віртуальних довідково-бібліографічних служб у бібліотеках України, що використовують Інтернет.

Аналіз ресурсів світових комп'ютерних мереж Інтернету виявив, що в даний час накопичена величезна кількість інформаційних ресурсів, серед яких є бібліотечно-бібліографічні ресурси, подані як бібліотечною рекламою, так і бібліографічною інформацією, яку містять ББД, їх різновиди - електронні каталоги та ін. Крім того, бібліографічна інформація утримується на серверах наукових і освітніх закладів, що надають доступ до своєї наукової продукції: періодичним виданням, виданням, що продовжуються, в електронній формі (переважно, часописам, працям та ін.) на двох рівнях (або контурах): бібліографічному і повнотекстовому. Такими ж різновидами подачі в Інтернеті документної інформації володіють деякі видавничі, книготорговельні та інші сервери.

Бібліографічні ресурси Інтернету розуміються як інформаційні ресурси в Інтернеті, які містять будь-яку бібліографічну інформацію. У свою чергу бібліотечно-бібліографічні ресурси Інтернету розглядаються як частина інформаційних ресурсів Інтернету, яка містить бібліографічну інформацію у вигляді баз даних, електронних каталогів та інших електронних продуктів на бібліотечних WWW-сторінках.

Виявлено, що найбільше розвинутими в плані представлення доступу до бібліографічної інформації за допомогою різноманітних послуг і продуктів є бібліотечні сервери США, а також деяких інших держав. В мережах Інтернету є доступ практично до кожної національної бібліотеки світу, і не тільки англомовних (хоча їхня частка і ступінь розробленості найбільша), але і російськомовних, що поки значно поступаються їм за сервісними можливостями.

Автором дисертації вперше проведено аналіз українських бібліотечно-бібліографічних ресурсів, їх порівняльна характеристика із зарубіжними, причому основна увага приділена розміщенню на інформаційних Web-серверах бібліографічної інформації.

Користувацький підхід до вивчення й аналізу Web-серверів бібліотек України показав, що їх бібліографічне ресурсне наповнення і необхідний пошуковий сервіс ще недостатньо розроблено, значно поступається не тільки Web-сторінкам американських бібліотек, але і російських. Виявлено, що крім бібліотечних серверів бібліографічні ресурси утримуються на сторінках наукових і освітніх Web-серверів. Хоча в Україні таких прикладів небагато, але саме на них можна знайти бібліографічну інформацію про зміст періодичних наукових видань, як наприклад, на сторінках Web-серверу Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Веркіна (ФТІНТ).

Web-серверів із бібліотечно-бібліографічними ресурсами в Україні нараховується обмаль, серед них є і самостійні бібліотечні сервери. Найбільш розробленими визнані сторінки Наукової бібліотеки на сервері Української Києво-Могилянської Академії (http://www.ukma.kiev.ua/ukmalib/index.html). Серед обласних наукових бібліотек України визнаний Web-сервер Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки (http://www.library.donetsk.ua), на сторінках якого утримується в основному краєзнавча інформація. Путівник по бібліотеках України ще відсутній, оскільки бібліотек, поданих в Інтернеті, поки мало.

Спостерігається тенденція активного розвитку регіональних ком-п'ютерних бібліотечних мереж в Україні. Наприклад, бібліотеки міста Харкова в останні роки активно працюють у напрямку об'єднання в єдину регіональну комп'ютерну інформаційно-бібліотечну мережу з метою взаємообміну бібліографічною інформацією. Цього часу деякі бібліотеки міста, переважно університетські, вже мають бібліографічні бази даних і/або електронні каталоги, що поки розраховані на роботу в локальному режимі. Серед них є приклади “виходу” в Інтернет із своєю бібліографічною продукцією: електронними каталогами, базами даних періодичних видань, статей, наукових праць співробітників тощо.

Відзначається, що гіпертекстові технології, що використовуються в інформаційних продуктах і послугах Інтернету, є перспективними технологіями для подальшого розвитку документних баз даних, зокрема, бібліографічних. Цього часу ще не усі ББД, подані в Інтернеті, використовують такі технології й обмежуються “списковим виглядом” (тобто без будь-яких посилань на інші документи). Система гіпертексту дає можливість користувачам створювати асоціативні мережі текстів, їхніх фрагментів і понять. Слова або речення в одному документі/файлі зв'язуються з відповідними поняттями або реченнями в іншому документі/файлі. В електронних системах гіпертексту є можливість легко переходити до іншої інформації з будь-якого непослідовного посилання. Сучасні комп'ютерні технології дозволяють зв'язувати усі види інформації, у тому числі і бібліографічну. Крім тексту, користувач може зв'язувати разом графічну, відео- і аудіоіформацію, а також мультимедіа, як синтез усіх видів інформації.

У цілому, аналіз бібліотечних та інших Web-серверів в Інтернеті із погляду їх інформаційно-бібліографічного наповнення показав, що такої інформації у світових інформаційних ресурсах досить багато, проте вона розосереджена, не упорядкована належною мірою. Вивчення можливостей їх використання необхідно у роботі бібліотек і інших інформаційно-документних служб.

Аналіз і характеристика бібліографічних ресурсів Інтернету мають велике значення для об'єктивної оцінки і вибору необхідних джерел інформації працівниками документних структур, насамперед - бібліотек. Важливість даного дослідження можна розглядати з двох боків: з одного боку, без такого аналізу неможливо займатися бібліографічним пошуком і створенням віртуальних бібліотек, довідкових служб, покликаних повно й оперативно забезпечувати інформацією конкретних користувачів; з іншого боку, вивчення позитивних і негативних рис розвитку інформаційно-бібліографічних ресурсів дозволить бібліотекам та іншим документним структурам змістовно грамотно та інформативно створювати в Інтернеті свої WWW-сторінки і Web-сервери.

Взагалі, можна констатувати прорив вітчизняних документно-інформаційних структур у світовий інформаційний простір поки в ролі “споживачів”, а не “постачальників” оригінальної бібліографічної інформації. Важливим кроком у такому напрямку стає вивчення методики пошуку бібліографічної інформації в ресурсах Інтернету, оскільки саме це необхідно для створення власних віртуальних довідкових служб у бібліотеках.

Пошук бібліографічної інформації в ресурсах Інтернету можна розглядати в різних аспектах, причому варто погодитися з тим, що існуючі методологічні підходи до проведення бібліографічного пошуку комп'ютерними засобами в основному залишаються й в умовах мережевих технологій. Пошук бібліографічної інформації можна здійснювати як інформаційний пошук взагалі, і як бібліографічний, зокрема. Це пояснюється тим, що бібліографічна інформація може бути присутньою як складова будь-якої іншої інформації, небібліографічної, на будь-якому інформаційному WWW-сервері. У результаті чого, доцільно звернутися в першу чергу до особливостей інформаційного пошуку в Інтернеті, після чого конкретизувати, звузити його до власне бібліографічного пошуку, який здійснюється, в основному, на бібліотечних WWW-серверах. Для проведення інформаційного пошуку в Інтернеті достатньо засвоїти навички користування всім арсеналом пошукових засобів: систем, каталогів, механізмів та ін. Для проведення власне бібліографічного пошуку, що здійснюється, як правило, на бібліотечних Web-серверах, необхідно володіти методикою даного виду пошуку, знати типові пошукові бібліографічні задачі, вміти розробляти стратегію пошуку й ін.

Автором дисертації виявлені особливості бібліографічного пошуку в Інтернеті на прикладі найкрупніших бібліотек світу, ресурси і послуги котрих уже давно подані в Інтернеті: Бібліотеки Конгресу США, Британської бібліотеки, Державної Публічної Науково-Технічної Бібліотеки Росії. Як показує досвід представлення в Інтернеті їх пошукового сервісу, є багато подібного у формах запитів і результатів видачі відповідей, дружність інтерфейсу яких визначається програмним забезпеченням цих бібліотек. Як правило, усі бібліотеки представляють можливість пошуку як мінімум за трьома пошуковими ознаками: автором, заголовком і ключовому слову; а видання відповіді - у вигляді бібліографічного запису, структура і повнота якого залежить від обраного формату запису. На зарубіжних бібліотечних серверах краще, ніж на російських для користувача подана можливість одержання системи допомоги (Help), різноманітних путівників і довідників по ресурсах бібліотек. Має місце можливість вибору виду пошуку: простого (Simple) або складного (Advanced), формату бібліографічного запису (скороченого, повного) та інші можливості, спрямовані на оптимізацію процесу пошуку.

Використання інформаційних ресурсів Інтернету дозволяє значною мірою розширити інформаційний потенціал бібліотеки і компенсувати відсутність багатьох цінних зарубіжних видань. Інформаційні можливості використання Інтернету у вітчизняних бібліотеках можна розглядати в рамках традиційно сформованої бібліотечно-бібліографічної практики, тобто, у таких її напрямках, як одержання інформації: бібліографічної, повнотекстової, довідкової. Перший напрямок може бути забезпечений засобами інформаційно-бібліотечних послуг, що одержали достатній розвиток на Web-серверах американських і деяких західноєвропейських електронних бібліотек, переважно університетських. Найбільшого поширення дістали такі види послуг, як: міжбібліотечний абонемент (Interlibrary Loan), інформування про нові надходження бібліотечних документів, довідки по електронній пошті, інтерактивні книжкові виставки, методичні рекомендації і путівники по бібліотечних онлайнових каталогах і базах даних і т.д. Такі послуги здійснюються на основі бібліографічних електронних продуктів, об'єднаних, як правило, єдиною регіональною, міською або державною мережею.

В умовах явної недостатності необхідної інформації з різноманітних галузей знань і на різних мовах в українських бібліотеках необхідним визнається вивчення й аналіз інформаційно-бібліотечного сервісу Інтернету із метою визначення оптимальних шляхів створення віртуальних довідково-пошукових апаратів бібліотек. Вони є реальністю для будь-якої бібліотеки, що має вихід у глобальні комп'ютерні мережі Інтернет. Такий засіб дозволить використовувати віддалені електронні джерела інформації в бібліографічній роботі, істотно доповнюючи і розширюючи інформаційний потенціал бібліотеки і перелік послуг, наданих читачам. Зауважимо, що організація віртуального довідково-пошукового апарату потребує вирішення багатьох організаційно-технологічних питань, серед яких - необхідність підготовки нових кадрів: аналітиків, експертів по роботі з мережами в бібліотеці.

У сучасних умовах розвитку телекомунікаційних технологій Інтернет/Інтранет в Україні виникає об'єктивна потреба в організації бібліотечно-бібліографічних ресурсів і не тільки для здійснення інформаційного пошуку, але й представлення всієї оригінальної національної інформації у світові ресурси Інтернет із метою взаємообміну інформацією, установлення контактів із зарубіжними партнерами і т.п.

Виходячи з наявних методичних рекомендацій в галузі створення бібліотечних Web-серверів, досвіду їхньої розробки, а також національних програм і проектів в галузі інформатизації, здобувачем визначені основні положення Програми формування бібліотечно-бібліографічної частини українського сегменту Інтернету. Вони відповідають головній цілі й основним завданням Національної програми інформатизації України на 1998-2000 рр. і віддзеркалюють специфіку бібліотечно-бібліографічної практики в сучасних умовах.

У підсумку отримані результати багатоаспектного дослідження бібліографічної системи України, що розвивається в умовах комп'ютерних і мережевих технологій Інтернет.

ВИСНОВКИ

Заключні висновки дослідження відображають авторський підхід до обраної комплексної проблеми формування бібліографічних систем України в інформаційно-комп'ютерному середовищі.

У висновках відзначена неординарність та новізна роботи, яка полягає в тому, що автор вперше у вітчизняному бібліографознавстві обґрунтував “користувацький” підхід до вирішення низки проблемних питань теорії, організації і технології комп'ютерних бібліографічних систем, пов'язаних із перспективними напрямками розвитку національної бібліографічної системи України. У роботі чітко просліджується тісний взаємозв'язок всіх аспектів теоретичного та багатопланового прикладного дослідження бібліографічних систем із застосуванням комп'ютерних і мережевих технологій Інтернет в умовах сучасної інформатизації держави. Об'єктивно обґрунтована недостатність розробки теоретичних, методичних і організаційних основ формування бібліографічних систем України в інформаційно-комп'ютерному середовищі. Саме це проблемне питання стало головною ціллю при написанні дисертації.

У дисертації:

Науково обгрунтовані теоретичні основи дослідження бібліографічної системи з метою виявлення її предметної області, бібліографічних технологій. Виявлені характеристики, властивості, технологічні процеси, що виконуються в межах бібліографічних систем. Серед загальних та окремих функцій автоматизованих бібліографічних систем визначені головні професійні функції: обслуговуюча, укладацька, навчальна. Специфічним і визначальним для цих систем є бібліографічні технології, які розуміються як сукупність бібліографічних процесів і операцій, що виконуються з бібліографічною інформацією. Навіть за умови автоматизації всіх логічних операцій зберігають своє значення інтелектуальні (творчі) технологічні операції, які може виконувати тільки бібліограф-професіонал. Його роль в умовах інформаційно-комп'ютерного середовища залишиться досить високою, але вже в іншій якості - організатора або адміністратора бібліографічної системи, експерта бібліографічних знань, інженера по знаннях (або когнітолога).

Проаналізована та науково обгрунтована теорія та методика імітаційного моделювання бібліографічних систем. Визначені методичні основи створенння імітаційної моделі галузевої бібліографічної системи України, базовані на теорії Р. Шеннона щодо побудови моделей соціальних систем. Внаслідок проведення основних етапів імітаційного моделювання запропонована імітаційна модель організаційної структури перспективної бібліографічної системи науково-технічного профілю в Україні, в якій органічно об'єднані й удосконалені дві моделі прототипу системи - структурна і функціональна; визначені інформаційні зв'язки між елементами системи. На основі цієї моделі можуть бути сформульовані основні напрямки розвитку й удосконалювання як системи в цілому, так і її підсистем і елементів.

Досліджені та проаналізовані організаційні і кадрові проблеми формування автоматизованих бібліографічних систем (АББС). Головними серед проблем розробки інформаційного забезпечення АББС виявлені проблеми стандартизації бібліографічних даних, розробки і прийняття їх форматів, що сполучаються з міжнародними стандартами й адаптовані до національного інформаційно-комп'ютерного середовища України. Виділено найважливіші проблеми лінгвістичного забезпечення цих систем, серед яких: розробка штучних мов запитів; вибір мовних засобів бібліотечно-бібліографічних класифікацій, зокрема, методів і засобів індексування; розробка інформаційно-пошукових тезаурусів: національних, галузевих, тематичних. Аналіз кадрових проблем формування бібліографічної системи України дозволив накреслити перспективи їх вирішення, які пов'язані як з удосконаленням навчання новітнім інформаційним технологіям відповідних кадрів, так і з розширенням фахових обмежень бібліотечно-бібліографічних працівників до рівня працівників інформаційно-документних структур: в галузі комерційної діяльності - інформаційних менеджерів або брокерів; в галузі інформаційно-аналітичної діяльності - референтів-аналітиків, експертів. В цьому напрямі запропонована триступенева система навчання кадрового складу АББС, що може служити моделлю системи навчання дисциплінам інформаційно-комп'ютерного циклу не тільки для бібліотечно-бібліографічних кадрів, а й для будь-яких фахівців гуманітарного профілю.

Визначені та науково обгрунтовані особливості створення бібліографічних систем із використанням комп'ютерних технологій, які обумовлені їх предметною областю, бібліографічною роботою, супруводжуються урахуванням їх інтегрованості та багатофункціональності. Розроблена функціонально-технологічна структура автоматизованої бібліографічної системи бібліотеки з трьома підсистемами: бібліографа-укладача, бібліографа-інформатора-“евриста”, бібліографа-консультанта-педагога, яка дозволила обгрунтувати практичну реалізацію професійних функцій системи, що досліджується (укладацьку, обслуговуючу, навчальну); визначити серед них домінуючу в умовах інформаційно-комунікаційного простору. Виявлено, що в умовах комп'ютеризації бібліографічної діяльності спостерігається тенденція відходу від копіювання традиційних бібліографічних процесів; бібліографічні функції або розширюються відповідно до їх зростаючих можливостей, або замінюються більш досконалими.

Розкриті та науково обґрунтовані особливості організації та використання бібліографічних баз даних (ББД) у складі комп'ютерних бібліографічних систем. Cтворення ББД підпорядковується: а) загальним правилам побудови будь-яких (небібліографічних) баз даних (проектування, моделювання і фізична матеріалізація); б) фаховим вимогам бібліографічної практики як предметної області. Серед найважливіших питань використання ББД на першому місці залишається бібліографічний пошук, який є основою всіх бібліографічних процесів, тісно пов'язаний із пошуковою функцією бібліографічної інформації і відображає технологічний аспект її практичної реалізації. Перспективні напрями розвитку бібліографічних баз даних пов'язані: з упровадженням мережевих технологій, гіпертехнологій, що дозволяють здійснювати багатозадачний пошук по будь-яких пошукових ознаках; з орієнтацією на використання природної мови, на створення ББД, що наближаються до баз знань, які розвивають їх інтелектуальність у процесі пошуку.

Проаналізовані можливості використання інформаційного потенціалу і технологій міжнародних мереж Інтернет для розвитку перспективної бібліографічної системи України, що націлено на здійснення повноцінного інформаційного пошуку; представлення оригінальної національної бібліографічної інформації у світові ресурси Інтернет із метою взаємообміну інформацією, установлення контактів із зарубіжними партнерами і т.п.; визначення оптимальних шляхів створення віртуальних довідково-пошукових апаратів бібліотек. Визначені основні положення програми формування бібліотечно-бібліографічної частини українського сегменту Інтернету, які відповідають головній цілі й основним завданням Національної програми інформатизації України на 1998-2000 рр. і віддзеркалюють специфіку бібліотечно-бібліографічної практики в сучасних умовах.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів і напрямків цієї важливої й актуальної проблеми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Монографії:

1. Автоматизированные библиографические базы данных: пользовательский подход: Книга для работников электронных библиотек и информационных служб, имеющих гуманитарное образование. - К.: НП “Интеграл Кин”, 1998. - 11,6 друк. арк.

2. Автоматизированные библиографические системы и базы данных. 03.03.97, №195-Ук97. - Деп. в ГНТБУ. - К., 1997. - 6,0 друк. арк. (анотована в ДНТБУ).

3. Информационно-библиотечные ресурсы Интернет / Под ред. В.П. Щетинина. - Харьков: “К-Центр”, 1998. - 4 друк. арк.

Статті:

4. Автоматизовані бази даних у світовому інформаційному просторі // Вісник ХДАК: Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика. - Х., 1998. - Вип. 1. - 0,4 друк. арк.

4. Автоматизовані бази даних у світовому інформаційному просторі // Вісник ХДАК: Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика. - Х., 1998. - Вип. 1. - 0,4 друк. арк.

5. Бібліотечно-бібліографічні ресурси Internet (Аналітичний огляд) // Вісник Книжкової палати. - 1998. - №6. - 0,2 друк. арк.

6. Проблеми стандартизації, обміну та сумісності бібліографічної інформації в комп'ютерно-бібліотечному середовищі // Вісник Книжкової палати. - 1998. - № 5. - 0,2 друк. арк.

7. Основні етапи розвитку бібліографічної інформації з питань техніки в Україні // Вісник Книжкової палати. - 1997. - №10 (16). - 0,2 друк. арк.

8. Основні етапи розвитку бібліографічної інформації з питань техніки в Україні (продовження) // Вісник Книжкової палати. - 1997. - №11. - 0,2 друк. арк.

9. К проблеме виртуальности справочно-библиографического аппарата библиотеки // Науч. и техн. б-ки. - 1997. - №8. - 0,3 друк. арк.

10. Реферування як інтегруючий напрям документально-інформаційного навчання // Культура України: Зб. ст. / Харк. держ. ін-т культури. - Х., 1996. -Вип. 3.- 0,4 друк. арк. (співавт.: Фоменко І.М., Казіміров В.К.)

11. Інформатика для менеджерів-економістів як комплекс навчальних дисциплін [узагальнена методика викладання навчальних дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу для фахівців гуманітарної сфери] // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. - К., 1996. - Вип. 18. - 0,5 друк. арк. (співавт.: Матюхін В.П.)

12. Информационная культура специалиста // Науч. и техн. б-ки. - 1996. - № 3. - 0,3 друк. арк. (соавт.: Медведева Е.А.)

13. Автоматизация библиографической деятельности в библиотеках Украины // Библиография. - 1995. - №6. - 0,2 друк. арк.

14. Викладання навчальної дисципліни “Інформаційна культура спеціаліста” // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. - К., 1995. - Вип. 3. - 0,4 друк. арк.

15. Модель системы библиографической информации по науке и технике на Украине // Науч. и техн. б-ки. - 1995. - № 1. - 0,3 друк. арк.

16. Історія технічної бібліографії в Україні // Культура України: Зб. ст. / Харк. держ. ін-т культури. - Х., 1994. - Вип.2 - 0,6 друк. арк. (співавт.: Колосова Н.Ф.)

17. Внесок державних наукових бібліотек України в утворення системи бібліографічних посібників // Державні бібліотеки: сучасні проблеми і перспективи: Зб. наук. праць / М-во культури України; Держ. б-ка України. -К.,1993. - 0,3 друк. арк.

18. Особенности библиографической информации по технике // Информационные технологии и культура: Тем. сб. науч. тр. / Междунар. слав. ун-т. - Х., 1993. - Вып.1. - 0,6 друк. арк.

19. Перспективи розвитку системи бібліографічної інформації в галузі техніки в Україні // Культура України: Зб. ст. / Харк. держ. ін-т культури. - Х., 1993. - 0,5 друк. арк.

20. Регионально-отраслевая интеграция в системах библиографической информации по технике // Проблемы дифференциации и интеграции в отраслевой библиографии: Межвуз. сб. науч. тр. / Моск. гос. ин-т культуры. - М., 1992. - 0,4 друк. арк.

Тези доповідей:

21. Возможности использования информационного сервиса Интернет в библиотеках Украины // 5-я Международная конференция “Крым-98”. Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. - Судак, 1998. - Т.1. - 0,2 друк. арк. (соавт.: Романов А.А., Матюхин В.П.)

22. Компьютерные библиотечно-библиографические ресурсы Украины и Интернет // 4-я Международная конференция “Крым-97”. Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. - Судак, 1998. - Т.2. - 0,1 друк. арк.

23. Комп'ютерні технології в бібліографічній діяльності // Проблеми оновлення вищої бібліотечної та інформаційної освіти: Матеріали міжнар. конф. / Харк. держ. ін-т культури. - Х., 1996. - 0,3 друк. арк.

24. Автоматизация справочно-библиографической службы в библиотеках Украины // Крым 96. Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: Труды междунар. конф. - Форос, 1996. - 0,5 друк. арк. (соавт.: Фоменко И.Н.)

25. Подготовка пользователей ППП CDS ISIS/m в Харьковском государственном институте культуры // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире...: Труды междунар. конф. “Крым-94”. - М., 1994. - 0,2 друк. арк. (соавт.: Фоменко И.Н, Крюкова Г.С., Асаенко И.А.)

26. Библиографическая база данных как информационная основа автоматизированных библиотечных систем // Библиотечное дело на пороге XXI века: Тезисы докл. и сообщ. междунар. науч. конф. / Моск. гос. ун-т культуры. - М.,1998. - Ч.1. - 0,1 друк. арк.

27. Проблемы подготовки специалистов в области коммерческой информации // Материалы первого междунар. науч.-практ. симпозиума “Мир деловой информации”. - Х., 1996. - 0,1 друк. арк.

28. Критерії моделювання системи бібліографічної інформації в бібліотеці // Стратегія комплектування фондів наукової бібліотеки: Міжнар. конф.: Тези доповід. / НАНУ, Нац. б-ка України. - К., 1996. - 0,1 друк. арк.

29. Современные информационные технологии в системе высшего информационно-документального образования Украины // Информационная культура личности: прошлое, настоящее, будущее: Междунар. науч. конф.: Тез. докл. - Краснодар, 1996. - 0,2 друк. арк. (соавт.: Фоменко И.Н.)

30. Проблемы компьютеризации библиографической информации в Украине // III Междунар. науч.-практ. конф. “Информационные ресурсы: создание, интеграция и использование”: Тез. докл. и сообщ. - Ч.1. - К., 1996. - 0,1 друк. арк.

31. Разработка библиографической базы данных “BUT” (библиографические пособия Украины по технике) // Проблеми оновлення вищої бібліотечної та інформаційної освіти: Матеріали міжнар. семінару. - Х., 1995. - 0,1 друк. арк.

32. Проблемы разработки единого стандарта на формат передачи библиографических данных // Междунар. науч. конф. “Информационные технологии в славянской культуре и украинском возрождении”: Тез. докл. / ХГИК. - Х., 1993. - 0,2 друк. арк. (соавт.: Фоменко І.М.)

Навчально-методичні матеріали:

33. Розвиток технічної бібліографічної інформації в Україні та за кордоном: Тексти лекцій. - Х.: ХДАК, 1998. - 4,0 друк. арк.

34. Інформаційний сервіс в Інтернеті: Навч. посібник / Харк. держ. акад. культури. - Харків, 1998. - 9,0 друк. арк. (співавт.: В.М. Шейко, Б.М. Смоляницький та ін.)

35. Информационные библиотечные ресурсы Интернета World Wide Web (WWW) [Прил.2] // Смоляницкий Б.М., Корниенко М.В. Информационное обслуживание в Интернете (Часть I): Учеб. пособ. - Х.:ХГИК, 1998. - 0,3 друк. арк.

36. Автоматизовані бібліографічні бази даних та Інтернет: Програма для студ. ф-ту бібліотекознавства та інформатики спеціалізації “Бібліографічне забезпечення бібліотечної діяльності” / Харк. держ. акад. культури - Харків, 1998. - 0,5 друк. арк.

37. Основы работы в Интернет: Краткое руководство для начинающих пользователей / Под общ. ред. Ч. Кохрана; Совет по междунар. исследованиям и обменам. Проект расширения доступа в Интернет (IREX) (США). - Харьков: Прогресс ЛТД, 1997. - 2,0 друк. арк. (соавт.: Бондаренко А., Игин Д., Матюхин В.)

38. Автоматизація документально-інформаційних процесів: Програма курсу для студ. ін-тів культури. - Х.:ХДІК, 1995. - 0,4 друк. арк. (співавт.: Фоменко І.М.)

39. Бібліографічний пошук у середовищі ППП CDS/ISIS/m (Computerized Documentation System/Integrated Set of Information System): Навч.-метод.матерiали до курсу “АДIС”. - Х.: ХДІК, 1995. - 1,0 друк. арк. (співавт.: Фоменко І.М., Шаронова Н.В.)

40. Інформаційний пошук в автоматизованих документально-інфор-маційних системах: Навч.-метод. матеріали до курсу “АДІС”. - Х.: ХДІК, 1995. - 1,0 друк. арк. (співавт.: Фоменко І.М., Шаронова Н.В.)

Размещено на Allbest.ru