Формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями

Автореферат

Конончук Антоніна Іванівна,

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя,

доцент кафедри загальної та соціальної педагогіки і соціальної роботи.

Офіційні опоненти:

1. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

соціальний педагог дитячий молодіжний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет і мету дослідження; сформульовано гіпотезу і завдання дослідження; визначено теоретико-методологічну основу дослідження; визначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів; наведені дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, про публікації автора.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади професійної підготовки соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями» - здійснено аналіз теоретико-методологічних основ формування готовності студентів-майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями: науково обґрунтовано значення сучасних громадських дитячих та молодіжних організацій як суб'єкта соціально-педагогічної діяльності; розроблено модель професійної діяльності соціального педагога з громадськими дитячими та молодіжними організаціями; визначено компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями.

Проаналізувавши наукові підходи (М. Головатий, В. Головенько, О. Корнієвський, Р. Литвак, Ю. Поліщук та ін.) щодо таких термінологічних понять як громадська організація, дитяча громадська організація, молодіжна громадська організація, ми визначили, що в рамках даного дослідження доцільно трактувати громадські дитячі та молодіжні організації у трьох аспектах: нормативно-правовому як легалізовані об'єднання громадян певного віку (6-18 років для дитячих та 14-35 років для молодіжних), які створюються та діють на основі спільних інтересів; соціологічному як самостійний соціально-виховний інститут з організованою системою соціальних зв'язків, норм, цінностей та ідеалів; соціально-педагогічному як спеціально організовану соціально-педагогічну систему, в умовах якої відбувається соціальне виховання та соціалізація підростаючого покоління.

Аналіз основних структурних характеристик громадських дитячих та молодіжних організацій як соціального інституту (мети, завдань діяльності, функцій, структури, системи цінностей, норм, ідеалів, набору соціальних позицій і ролей), вивчення досвіду їх діяльності показує, що на сучасному етапі громадські дитячі та молодіжні організації є активним суб'єктом соціально-педагогічної діяльності (мають соціально спрямовані мету та завдання діяльності, сприяють соціальному захисту, соціальній адаптації та соціальному становленню своїх членів, реалізують соціально-педагогічні програми тощо). Це підтверджує необхідність перетворення сучасних громадських дитячих та молодіжних організацій на об'єкт як професійної діяльності, так і наукових досліджень у соціально-педагогічній сфері. Одним із актуальних завдань соціально-педагогічної науки є розробка сучасної моделі громадської дитячої та молодіжної організації як ефективного соціовиховного і соціокультурного інституту та її реалізація на практиці; створення у громадських дитячих та молодіжних організаціях повноцінного виховного простору, з метою сприяння формуванню системи ціннісних орієнтацій особистості, яка здатна до самовизначення в соціумі. Це вказує на необхідність цілеспрямованої підготовки фахівців, а саме соціальних педагогів, до роботи у цій сфері професійної діяльності.

Проаналізувавши професіограму соціального педагога, наукові концепції співпраці соціального педагога з дитячими та молодіжними об'єднаннями (О. Сорочинська, Р. Литвак, М. Шакурова), практику діяльності сучасних громадських дитячих та молодіжних організацій, ми розробили модель професійної діяльності соціального педагога з громадськими дитячими та молодіжними організаціями, яка має такі складові: об'єкт діяльності (громадські дитячі та молодіжні організації); суб'єкт діяльності (соціальний педагог); мета діяльності (сприяння створенню та функціонуванню громадських дитячих та молодіжних організацій та перетворенню їх на ефективний соціально-виховний інститут); функції соціального педагога (діагностична, прогностична, консультативна, захисна, профілактична, соціально-перетворювальна, організаційна); напрями роботи соціального педагога (проведення соціально-педагогічної діагностики; здійснення профілактичної діяльності; надання соціально-педагогічної допомоги членам організації; сприяння соціально-педагогічній діяльності громадської організації; надання допомоги керівництву організації у створенні і реалізації спеціальних програм і проектів; налагодження взаємодії дитячих та молодіжних організацій з іншими соціальними інститутами, адміністративними органами; сприяння формуванню колективу в організації); зміст, форми та методи роботи, які визначені в рамках кожного з напрямів.

Розроблена модель становить у даному дослідженні одну з концептуальних ідей формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями, оскільки відповідає цілям та завданням соціально-педагогічної теорії та практики і є орієнтиром для ефективної підготовки фахівця до такого виду діяльності.

Розглянуті науково-теоретичні концепції готовності до професійно-педагогічної діяльності (О. Абдулліна, Н. Кузьміна, А. Ліненко, В. Сластьонін) та професійної підготовки соціальних педагогів (Ю. Галагузова, І. Звєрєва, Л. Міщик, В. Поліщук, С. Харченко та ін.) дали підставу для власного уточнення у підході до визначення готовності і підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями.

Формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями визначається нами як процес і результат: усвідомлення суспільного й особистісного значення соціально-педагогічної діяльності з громадськими дитячими та молодіжними організаціями, становлення суб'єктності майбутнього соціального педагога на основі формування в нього потреби у професійному та особистісному саморозвитку; теоретико-методичної підготовки - засвоєння системи методологічних, науково-теоретичних, практичних знань, необхідних для ефективної роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями, розвиток творчого мислення і формування продуктивних способів пізнавальної діяльності; формування професійних умінь, оволодіння технологіями соціально-педагогічної діяльності, важливими для професійної роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями.

Відповідно, готовність соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями розглядається нами як результат професійно-педагогічної підготовки, як інтегральне багаторівневе динамічне утворення, структура якого обіймає мотиваційно-особистісний, науково-теоретичний, операційно-дієвий компоненти, що виявляються і реалізуються у цілісній системі взаємодії з громадськими дитячими та молодіжними організаціями.

Згідно з визначеними компонентами нами було розроблено критерії і показники готовності соціального педагога до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями:

- мотиваційно-особистісний критерій: професійний інтерес до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями; усвідомлення громадських дитячих та молодіжних організацій як важливого інституту соціалізації; спрямованість на взаємодію з членами дитячих та молодіжних організацій; можливість самореалізації в даній сфері соціально-педагогічної діяльності; потреба у професійній підготовці до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями;

- науково-теоретичний критерій: знання історії зародження, становлення і розвитку дитячого та молодіжного руху в Україні та світі; знання організаційно-правових основ створення та функціонування громадських дитячих та молодіжних організацій; знання структурних характеристик громадської дитячої та молодіжної організації; знання про педагогічні основи діяльності громадських дитячих та молодіжних організацій; знання про соціально-педагогічні аспекти діяльності громадських дитячих та молодіжних організацій;

- операційно-дієвий критерій: когнітивні уміння (аналіз сучасного стану дитячого та молодіжного руху, прогнозування його розвитку та ін.); проективні уміння (планування діяльності громадської організації, проектування моделі громадської організації, розробка програм); організаторські уміння (створення умов для розвитку лідерського і творчого потенціалу та професійного самовизначення, організація соціально-спрямованої діяльності); комунікативні уміння (психолого-педагогічне спілкування для стимулювання активності членів організації, сприяння побудові оптимального стилю взаємовідносин, створенню обстановки співробітництва та співтворчості, конструктивне регулювання конфліктів).

Залежно від ступеня прояву у студентів мотивів, знань та умінь відповідно до вказаних критеріїв і показників було визначено рівні готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями: низький (відсутність професійної спрямованості до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями), середній (нестійка професійна спрямованість, визнання необхідності, але не володіння достатніми знаннями, уміннями і навичками соціально-педагогічної роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями), достатній (чітко виражена професійна спрямованість, усвідомлення важливості, готовність самостійно організовувати професійну діяльність у сфері соціально-педагогічної роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями) та високий (здатність вирішувати складні завдання у професійній діяльності, компетентність, творчий підхід у роботі з громадськими дитячими та молодіжними організаціями).

За результатами констатувального етапу експериментального дослідження діагностовано низький рівень початкової готовності студентів та з'ясовано за допомогою методів математичної статистики (t-критерій Стьюдента), що на даному етапі експериментального дослідження між студентами експериментальної та контрольної груп не існує істотних відмінностей, і вони знаходяться на одному рівні готовності до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями. Це підтверджує актуальність та необхідність проведення формувального етапу експериментального дослідження з окресленої проблеми.

У другому розділі - «Система формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями» - представлено систему формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями у структурі підготовки соціальних педагогів у вищому навчальному закладі; розкрито процес її реалізації та перевірки ефективності у ході формувального етапу експериментального дослідження.

На формувальному етапі експериментального дослідження нами було розроблено та реалізовано систему формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями. Основу даної системи склали цільовий, змістовий та процесуальний структурні компоненти.

У рамках цільового компоненту визначено мету (сформувати готовність майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями) та завдання (формування спрямованості на роботу з громадськими дитячими та молодіжними організаціями; засвоєння системи науково-теоретичних, практичних знань, необхідних для ефективної роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями; формування професійних умінь, оволодіння технологіями соціально-педагогічної діяльності, важливими для професійної роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями) формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями.

Зміст формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями (змістовий компонент) відображений у програмах навчальних дисциплін (базовою з яких ми визначили навчальну дисципліну «Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України»); в експериментальних програмах проходження студентами-майбутніми соціальними педагогами волонтерської, соціально-педагогічної, психолого-педагогічної практик на базі громадської дитячої організації та громадської молодіжної організації; тематиці курсових робіт з соціальної педагогіки; в організаційно-виховній роботі, що передбачала взаємодію студентів з громадськими дитячими та молодіжними організаціями.

Процесуальний компонент включає технології, організаційні форми, методи, прийоми формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями у процесі аудиторної (проблемно-евристична лекція, навчальна дискусія, методи презентації, прес-конференції, дидактична гра та ін.), індивідуальної (виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань, написання курсової роботи), самостійної (виконання практичних завдань репродуктивно-творчого характеру) роботи студентів; участі майбутніх соціальних педагогів у реалізації програм громадських дитячих та молодіжних організацій (технологія включення студентів у реальну діяльність громадської організації).

Інтерактивна технологія включення студентів у реальну діяльність громадської організації, розроблена та реалізована нами у ході експериментального дослідження, має за мету ознайомлення майбутніх соціальних педагогів зі специфікою, формами та методами діяльності сучасної громадської організації, набуття досвіду взаємодії та вироблення практичних умінь та навичок у реалізації програм та проектів шляхом залучення максимальної кількості студентів до участі в реалізації програм громадської організації. Ми визначили п'ять основних етапів даної технології: «організаційний» (налагодження зв'язків між окремою кафедрою чи керівництвом факультету, вузу з громадською організацією для розробки та реалізації спільно зі студентами програми діяльності); «діагностичний» (дослідження актуальності спрямованості програми, її узгодженості з навчально-виховним процесом, зацікавленості студентів в її реалізації шляхом залучення студентів до розробки проекту програми); «реалізаційний» (участь студентів у реалізації програми громадської організації); «контролюючий» (перевірка результативності програми та ефективності запровадженої технології навчання); «корекційний» (корекція змісту технології, складання нового перспективного плану її реалізації у навчально-виховному процесі).

Впровадження даної технології здійснювалось у ході експериментального дослідження через налагодження взаємодії студентів експериментальної групи з Чернігівською обласною молодіжною громадською організацією «Наше покоління» (в рамках реалізації програми «Молодіжний психологічний театр «Аномалія») та Ніжинською міською молодіжною громадською організацією «Інтелектуальний клуб «Кліо» (в рамках реалізації довгострокової програми «Сogito ergo sum»).

У ході формувального експерименту цілеспрямоване формування готовності студентів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями здійснювалось поетапно, що дозволило структурувати даний процес, забезпечити його системний, інтеграційний характер:

І етап: ознайомлювально-мотиваційний.

Зміст формувального експерименту на першому етапі мав організаційно-мотиваційний характер і був пов'язаний з: ознайомленням студентів з особливостями майбутньої професії; формуванням у майбутніх соціальних педагогів професійно вмотивованих установок до соціально-педагогічної діяльності (у тому числі до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями як важливого напряму цієї діяльності); стимулюванням інтересу до діяльності сучасних громадських дитячих та молодіжних організацій; орієнтацією студентів на здобуття професійних знань та вмінь, на постійне самовдосконалення та саморозвиток.

Ці завдання реалізовувались під час навчання студентів-майбутніх соціальних педагогів на І-ІІ курсах у процесі вивчення таких дисциплін як «Вступ до спеціальності», «Педагогіка», «Соціальна педагогіка», «Історія педагогіки», «Соціальна робота у сфері дозвілля», «Основи соціалізації особистості», «Теорія та історія соціального виховання», «Вікова та педагогічна психологія», «Основи професійної майстерності соціального педагога»; при проходженні студентами ознайомчої та діагностичної практик; шляхом залучення їх до участі у заходах, що проводились у рамках програм громадських організацій (благодійні та мистецькі акції, інтелектуальні змагання).

ІІ етап: організаційно-пізнавальний.

Метою організаційно-пізнавального етапу формувального експерименту стала організація навчально-професійних умов для формування у майбутніх соціальних педагогів системи знань, умінь та навичок, необхідних для роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями. При цьому основними завданнями визначались: забезпечення інтегративних зв'язків між навчальними дисциплінами для формування цілісної логічно-послідовної системи науково-теоретичних знань, практичних умінь і навичок, необхідних соціальному педагогу для роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями; розробка і впровадження навчальної програми дисципліни «Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України» як базової для формування мотиваційно-особистісного, науково-теоретичного та операційно-дієвого компонентів готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями; надання методичної допомоги та рекомендацій при розробці програм навчальних дисциплін, визначенні завдань практик; забезпечення зв'язку теоретичної і практичної підготовки студентів через налагодження інтерактивної взаємодії з громадськими дитячими та молодіжними організаціями протягом навчального процесу.

У результаті, під час вивчення студентами ІІІ-ІV курсів таких дисциплін як «Технології соціально-педагогічної діяльності», «Соціальна молодіжна політика», «Методика роботи у соціально-педагогічних закладах у літній період», «Соціальна психологія», «Основи психологічного консультування та психокорекція» і, особливо, «Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України» відбувалось формування системи знань, які безпосередньо стосуються особливостей соціально-педагогічної діяльності з громадськими дитячими та молодіжними організаціями, відпрацьовувались необхідні професійні уміння. Закріплення та розвиток здобутих знань та умінь забезпечувались у процесі взаємодії студентів з осередками громадських дитячих та молодіжних організацій при виконанні індивідуальних навчально-дослідних завдань («Інформаційне повідомлення», «Проект шкільної організації», «Проект програми для фінансування»); шляхом участі майбутніх соціальних педагогів у реалізації програм громадських організацій (програма «Молодіжний психологічний театр «Аномалія» Чернігівської обласної молодіжної громадської організації «Наше покоління», програма «Сogito ergo sum» Ніжинської міської молодіжної громадської організації «Інтелектуальний клуб «Кліо»); під час проходження студентами практики (близько 30 % студентів експериментальної групи проходили волонтерську, соціально-педагогічну та психолого-педагогічну практику безпосередньо у громадських організаціях: Чернігівській обласній молодіжній громадській організації «Наше покоління», Чернігівській міській молодіжній громадській організації «Апельсин», Ніжинській міській молодіжній громадській організації «НЕМО», Ніжинській міській молодіжній громадській організації «Інтелектуальний клуб «Кліо», Ніжинській міській молодіжній громадській організації «Посконія», Учнівській дитячо-юнацькій організації «Живчик» (с. Стольне, Менський район, Чернігівська область); 50 % студентів експериментальної групи, проходячи психолого-педагогічну практику в загальноосвітніх закладах міста Ніжина, Ніжинському міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Ніжинському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Службі у справах сім'ї та молоді виконавчого комітету Ніжинської міської ради, виконували завдання по налагодженню взаємодії з місцевими осередками громадських дитячих та молодіжних організацій, наданню їм соціально-педагогічної допомоги).

ІІІ етап: корекційно-оцінювальний.

На рівні реалізації корекційно-оцінювального етапу вирішувались завдання рефлексивно-оцінювального характеру, а саме: стабілізація і корекція професійної мотивації; актуалізація суб'єктивної позиції студентів і вибір власного «Я» у професійному просторі; виявлення рівнів готовності студентів до професійної діяльності з громадськими дитячими та молодіжними організаціями.

Вирішення цих завдань забезпечувалось закріпленням сформованих професійних знань, умінь та навичок студентів, рефлексією набутого досвіду та формуванням індивідуально-творчого стилю соціально-педагогічної діяльності як за результатами проходження соціально-педагогічної та психолого-педагогічної практики, в ході індивідуальних консультацій, так і під час поточного та підсумкового діагностування (анкетування, тестування, самооцінка) якісного рівня сформованості готовності студентів-майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями.

Результативність та ефективність системи формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями забезпечувалась дотриманням таких організаційно-педагогічних умов як: актуалізація роботи соціального педагога з громадськими дитячими та молодіжними організаціями як важливого напряму професійної соціально-педагогічної діяльності; врахування у навчальному процесі сучасної моделі професійної діяльності соціального педагога з громадськими дитячими та молодіжними організаціями; забезпечення поетапності та цілісності системи формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями; забезпечення єдності теоретичних аспектів підготовки та набуття студентами практичних умінь та навичок шляхом інтерактивної взаємодії з громадськими організаціями протягом всього періоду навчання у вищому навчальному закладі;оптимальне поєднання різних форм організації навчального процесу, традиційних та інноваційних методів навчання.

Результати формувального етапу експериментального дослідження підтвердили ефективність розробленої системи формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями в умовах вищого навчального закладу. У студентів експериментальної групи відбулися статистично значущі позитивні зміни у рівнях готовності за усіма критеріями (мотиваційно-особистісним, науково-теоретичним, операційно-дієвим). Як показано в таблиці 1, у рамках спеціально організованої системи формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями кількість студентів експериментальної групи, які досягли високого та достатнього рівнів готовності за мотиваційно-особистісним критерієм, збільшилась на 85,5 % (у контрольній групі цей показник дорівнює 54,1 %); науково-теоретичним - на 91 % (42,8 %); операційно-дієвим - на 85,5 % (38,1 %).

Таблиця 1. Динаміка формування готовності студентів до професійної діяльності (у % до загальної кількості)

Відмітимо, що на кінець формувального експерименту у студентів експериментальної групи не зафіксовано низького рівня готовності за мотиваційно-особистісним та науково-теоретичним критеріями (у контрольній групі 3,7 % та 17,6 % відповідно); 1,1 % студентів експериментальної групи залишились на низькому рівні готовності за операційно-дієвим критерієм (у контрольній групі 20,5 %).

Також ми визначили загальний інтегративний показник рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями. В результаті, за усіма кількісними показниками студенти експериментальної групи на кінець експерименту мають кращі результати за рівнем готовності до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями, ніж студенти контрольної групи. Так, високого рівня готовності до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями досягли 36,8 % студентів експериментальної групи та 13,1 % студентів контрольної групи, достатнього рівня - 54,4 % студентів експериментальної групи та 30,3 % студентів контрольної групи, середнього рівня - 7,7 % студентів експериментальної групи та 36,1 % студентів контрольної групи, низький рівень готовності мають 1,1 % студентів експериментальної групи та 20,5 % студентів контрольної групи.

Сформованість професійної готовності випускників ВНЗ до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями дозволяє соціальним педагогам у перспективі активно взаємодіяти з громадськими дитячими та молодіжними організаціями, залучаючи їх у сферу соціально-педагогічної діяльності та сприяючи, таким чином, перетворенню на ефективний соціально-виховний інститут.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне розв'язання проблеми формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями, що виявляється у розробці і експериментальній перевірці системи формування готовності студентів-майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями в умовах вищого навчального закладу. Результати дослідження підтвердили гіпотезу, засвідчили розв'язання поставлених завдань та дозволили дійти до таких висновків:

1. Вивчення теоретичних та практичних аспектів функціонування громадських дитячих та молодіжних організацій засвідчує, що на сучасному етапі громадські дитячі та молодіжні організації стають важливим і самостійним соціальним інститутом в українському соціумі, що підтверджується динамікою їх кількісного і чисельного зростання, формуванням нормативно-правової основи функціонування, налагодженням співпраці з органами державної влади по реалізації державної молодіжної політики, різноманітністю і постійним оновленням змісту, форм і методів роботи. Доведено, що сучасні громадські дитячі та молодіжні організації є активним суб'єктом соціально-педагогічної діяльності, оскільки мають соціально спрямовані мету та завдання діяльності, сприяють соціальному захисту, соціальній адаптації та соціальному становленню своїх членів, реалізують соціально-педагогічні програми. Це підтверджує важливість і актуальність роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями як напряму професійної діяльності соціального педагога.

2. На основі аналізу професіограми соціального педагога, наукових концепцій співпраці соціального педагога з дитячими та молодіжними об'єднаннями, практики діяльності сучасних громадських дитячих та молодіжних організацій розроблено модель професійної діяльності соціального педагога з громадськими дитячими та молодіжними організаціями, складовими якої є: об'єкт діяльності (громадські дитячі та молодіжні організації); суб'єкт діяльності (соціальний педагог); мета діяльності (сприяння створенню та функціонуванню громадських дитячих та молодіжних організацій та перетворенню їх на ефективний соціально-виховний інститут); функції соціального педагога (діагностична, прогностична, консультативна, захисна, профілактична, соціально-перетворювальна, організаційна); напрями роботи соціального педагога (проведення соціально-педагогічної діагностики; здійснення профілактичної діяльності; надання соціально-педагогічної допомоги членам організації; сприяння соціально-педагогічній діяльності громадської організації; надання допомоги керівництву організації у створенні і реалізації спеціальних програм і проектів; налагодження взаємодії дитячих та молодіжних організацій з іншими соціальними інститутами, адміністративними органами; сприяння формуванню колективу в організації); зміст, форми та методи роботи, які визначені в рамках кожного з напрямів.

3. Базуючись на моделі професійної діяльності соціального педагога з громадськими дитячими та молодіжними організаціями визначено компоненти готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями (мотиваційно-особистісний, науково-теоретичний та операційно-дієвий), відповідно з якими запропоновано критерії та основні показники, що характеризують відповідний критерій: мотиваційно-особистісний критерій (професійний інтерес до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями; усвідомлення громадських дитячих та молодіжних організацій як важливого інституту соціалізації; спрямованість на взаємодію з членами дитячих та молодіжних організацій; можливість самореалізації в даній сфері соціально-педагогічної діяльності; потреба у професійній підготовці до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями); науково-теоретичний критерій (знання історії зародження, становлення і розвитку дитячого та молодіжного руху в Україні та світі; знання організаційно-правових основ створення та функціонування громадських дитячих та молодіжних організацій; знання структурних характеристик громадської дитячої та молодіжної організації; знання про педагогічні основи діяльності громадських дитячих та молодіжних організацій; знання про соціально-педагогічні аспекти діяльності громадських дитячих та молодіжних організацій); операційно-дієвий критерій (когнітивні уміння; проективні уміння; організаторські уміння; комунікативні уміння); а також визначено рівні готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями (високий, достатній, середній, низький).