Зміст і технологія навчання різьбленню деревини учнів професійно-технічних навчальних закладів

Педагогічні умови у процесі підготовки майбутніх різьбярів, форми, методи і критерії розвитку в майбутнього різьбяра професійних умінь і навичок. Традиції застосування виразних елементів і композиційних засобів у виробах майстрів національної культури.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.10.2013
Размер файла 97,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

3

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ЗМІСТ І ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ РІЗЬБЛЕННЮ ДЕРЕВИНИ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

БОЙЧУК Віталій Миколайович

УДК 371.3(07) 674. 02

Вінниця - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України НИЧКАЛО Нелля Григорівна, Академія педагогічних наук України, м.Київ, академік-секретар відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України СИДОРЕНКО Віктор Костянтинович, Інститут професійно-технічної освіти АПН України м.Київ, директор;

кандидат педагогічних наук, доцент ОРШАНСЬКИЙ Леонід Володимирович, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, м. Дрогобич, кафедра декоративно-ужиткового мистецтва та основ дизайну, завідувач.

Захист відбудеться 16 січня 2008 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул.Острозького, 32, 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.)

Автореферат розісланий 14 грудня 2007 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Коломієць А.М.

Анотації

різьбяр професійний національний

Бойчук В.М. Зміст і технологія навчання різьбленню деревини учнів професійно-технічних навчальних закладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2008.

У дисертації з'ясовано, що в контексті відродження національної культури особливої актуальності набуває проблема формування художньо-естетичної культури в майбутніх робітників. Тому процес професійної підготовки майбутніх різьбярів вимагає кардинальних змін у напрямі розвитку їхніх професійних (технологічних і художньо-творчих) здібностей.

Відповідно до завдань дослідження у процесі підготовки майбутніх різьбярів визначено педагогічні умови, розроблено форми, методи і критерії розвитку в майбутнього різьбяра професійних умінь і навичок. Досліджено традиції застосування виразних елементів і композиційних засобів у виробах народних майстрів, зв'язки технологій їх виготовлення з народною культурою, розроблено програмне та методичне забезпечення занять з різьблення деревини з метою прилучення учнів до національної культури.

На основі вивчення особливостей різних класифікацій видів різьблення, методик їх вивчення і виконання вироблена авторська класифікація, найбільш придатна для впровадження у фаховій підготовці майбутнього різьбяра. З'ясовані можливості застосування комп'ютерної техніки у виготовленні ескізів для процесу різьблення деревини і в професійній підготовці майбутнього різьбяра, структуровано зміст навчального матеріалу занять з різьблення відповідно до вимог сучасного етапу розвитку суспільства. Розроблена і впроваджена експериментальна методика підготовки майбутніх різьбярів у ПТНЗ на основі поєднання культурних традицій українського народу, авторської класифікації і сучасних технологій різьблення.

Ключові слова: учні ПТНЗ, народні промисли, класифікація видів різьблення деревини, технології різьблення, інформаційні технології навчання.

Бойчук В.Н. Содержание и технология обучения резьбе по дереву учащихся профессионально-технических учебных заведений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04. - теория и методика профессионального образования. - Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, Винница, 2008.

В дисертации установлено, что в контексте возрождения национальной культуры особую актуальность приобретает проблема формирования художественно-эстетической культуры у будущих робочих. Поэтому процесс профессиональной подготовки будущих резчиков по дереву требует основательных изменений в направлении развития их профессиональных (технологических и художественно-творческих) способностей.

Соответственно целям исследования в процессе подготовки будущих резчиков определены педагогические условия, разработаны формы, методы и критерии развития у будущего резчика профессиональных умений и навыков. Основательно исследованы традиции использования выразительных элементов и композиционных средств в изделиях народных мастеров, связи технологий их изготовления с народной культурой, разработано програмное и методическое обеспечение занятий по резьбе по дереву с целью приобщения учащихся к национальной культуре.

На основе изучения особенностей различных классификаций видов резьбы, методик их изучения и исполнения автором разработана классификация наиболее приспособленная для внедрения в профессиональную подготовку будущего резчика. Проанализировав существующие в наше время классификации видов резьбы по дереву, предлагается объединить виды резьбы в шесть самостоятельных групп. В каждую из пяти групп входят родственные виды резьбы, а шестая состоит из смешанных видов и поэтому называется комбинированной (или смешанной). Все остальные названия - как местные, так и широкоизвестные - будут вторичными и могут быть использованы преподавателем (учителем) при изложении исторических сведений о происхождении названий той или иной резьбы.

Определены возможности использования компьютерной техники в изготовлении эскизов для процесса резьбы по дереву и в профессиональной подготовке будущего резчика, структурировано содержание научного материала занятий по резьбе по дереву соответственно требованиям современного этапа развития общества. Разработана и апробирована экспериментальная методика подготовки будущих резчиков в ПТУЗ на основе сочетания культурных традиций украинского народа, авторской классификации и современных технологий резьбы. Ценным также есть то, что можно проводить изучение резьбы по дереву с помощью компьютера. Методика заключается в овладении учащимися знаниями, умениями и навыками благодаря новым информационным технологиям, что удовлетворяет требованиям рынка труда. С помощью разнообразных программ ученики на компьютере могут разработать модели и эскизы изделий из определённого вида резьбы, а на станке воплотить задуманное в жизнь. Разнообразие форм, вариантов, данных в компьютерных программах, ориентирует на формирование необходимых для работы умений и навыков, приобщает к творчеству, интенсифицирует процесс развития художественно-эстетических вкусов. Фрезерно-гравировальные станки способствуют развитию эстетики труда и являются эстетическим стимулом в трудовом воспитании молодёжи.

Ключевые слова: учащиеся ПТУЗ, народные промыслы, классификация видов резьбы по дереву, технологии резьбы, информационные технологии обучения.

Bojchuk V.M. The content and the technology of the education curvering wood the students of the technical colleges. - Manuscript.

The thesis on getting the scientific degree of a candidate of pedagogical sciences in specialty 13. 00. 04 - theory and methods of professional education. - Vinnytsya State Pedagogical University named after Mikhailo Kotsybunskiy, Vinnytsya, 2008.

In the dissertation we are found out that in the contecst of revival of the national culture the problem of formation of the artistic and aesthetical culture the future employers acguires special topicality. Becouse of it the process of the training future curvers demands cardinal changings in direction of the development their professional abilities.

Accordingly to the tasks of the ressarch in the process of the training future curvers determine the conditions, work out forms, methods and criterion of the development professional abilities and habits of the future curver. We research the traditions of using the expressive elements and compositional means in the goods of the national masters, connections technologies of their manufacturing with culture, work program and methodical ensuring of the Curver lessons to draw pupils into national culture.

On the basis of studing peculiarities different classifications of the kinds of curvering, methods of their studing and execution the author's classification has produced, to manufacture sketches for it is the most practical for the introduction in professional training of the future curver.

In this dissertation we eluciadate the possibilities of the using computers curvering and in the professional training of the future curver, structure the content of the educational material of the curver lessons accordingly to the reduirements modern stage development society. Work out and introduct experimental method of the training future curvers in the technical colleges bases on the connection cultural traditions of Ukrainian people, author's classification and modern technologies of curvering. Key words: Studens of PTNZ, national trades, the classifications of the kinds of curvering the wood, technologies of curvering, the students of the technical colleges, information technologies of leaning.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Багатогранність економіки, розмаїтість організаційно-правових форм функціонування підприємств, зростання частки підприємств малого і середнього бізнесу, можливість організації індивідуальної трудової діяльності тощо змінили роль і статус робітника і фахівця в реалізації технологічних процесів. У сформованих соціально-економічних умовах найважливішими якостями працівника, котрі забезпечують його працевлаштування і соціальну захищеність, стають професійна мобільність, конкурентоздатність, професійна компетенність і культурний розвиток, що є базою перекваліфікації і зміни виду діяльності в залежності від попиту на ринку праці. Нині основними вимогами до професійної освіти і формування особистості випускників професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) є оволодіння ними системою загальнонаукових, фахових знань, умінь і навичок на рівні суміжних галузей професійної діяльності, розвиток комунікативних здібностей, які забезпечують спільну роботу в групах із представниками інших професій, оволодіння вміннями самостійного проектування, планування, виконання і контролю за процесом та результатами праці. Ці вимоги до підготовки кваліфікованих робітників зумовлюють появу нових професій інтегрованого типу, що, в свою чергу, передбачає наявність у них системності і глибини мислення, ґрунтовних знань з інших галузей наук (економіки, екології, кібернетики тощо), сформованість умінь чітко виконувати професійні функції в нестандартних ситуаціях виробничого процесу.

Процес реформування професійної освіти передбачає підготовку фахівців на основі інноваційних та інформаційних технологій навчання. Як зазначають С.Гончаренко, Р.Гуревич, Т.Десятов, І.Зязюн, Н.Ничкало, В.Сидоренко, С.Сисоєва та ін., серед стратегічних напрямів реорганізації професійної освіти виступають такі: забезпечення нового рівня якості підготовки фахівців, формування гнучкої системи підготовки робітничих кадрів, відповідно до сучасних потреб суспільства у фахівцях різноманітних напрямів, зі швидкою адаптацією до змінних умов професійної діяльності, тобто здатністю майбутніх робітників до розширення, поновлення та поповнення знань. Вузькопрофесійна підготовка в будь-якій конкретній галузі має поступово витіснятися із системи освіти, переходячи в середовище виробництва.

Значною мірою все вище сказане стосується професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників - різьбярів. Зміни в економіці, що відбуваються в даний час, інтеграційні процеси в культурі, науці, техніці, виробництві знаходять своє відображення й у підготовці майбутніх різьбярів.

Отже, актуальність проблеми дослідження зумовлена необхідністю вирішення проблеми наступності художнього досвіду, накопиченого поколіннями народних майстрів, що безпосередньо пов'язана зі сферою професійної підготовки майбутнього різьбяра, важливістю оволодіння ними теоретичними знаннями і практичними навичками сучасних видів і технологій різьблення, котрі вимагають використання широкого арсеналу проектних і конструкторських прийомів, а також організації естетичного предметного середовища на основі синтезу різних видів мистецтв, зокрема декоративно-ужиткового, яке має багатовікові культурно-освітні традиції.

Актуальність та доцільність (проблеми) проблеми, її недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Зміст і технологія навчання різьбленню деревини учнів професійно-технічних навчальних закладів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до плану наукових досліджень Вінницького державного педагогічного університету, зокрема кафедри теорії і методики трудового та професійного навчання за темою: „Теоретичні та методичні основи впровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі” (№ 0100U005521) та кафедри педагогіки за темою: „Теоретико-методичні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів” (№ 0101U007274). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Вінницького державного педагогічного університету (протокол №.3 від 22 жовтня 1997 р.), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 27 квітня 1999 р.).

Об'єктом дослідження є професійна підготовка різьбярів у ПТНЗ.

Предметом дослідження стали зміст і технологія організації та проведення навчальних занять з різьблення деревини.

Мета дослідження - розробити, обґрунтувати й експериментально перевірити зміст, форми, методи та педагогічні умови ефективної організації професійної підготовки різьбярів.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні про те, що ефективність професійної підготовки різьбярів у ПТНЗ підвищиться, якщо будуть дотримані такі умови: прилучення учнів до естетики національної культури різьбярства; використання у процесі навчання класифікації різьблення деревини за технологічно і художньо доцільними критеріями; інтеграція знань з професійно-орієнтованих та загальнохудожніх дисциплін; застосування сучасних комп'ютерних технологій під час теоретичного і виробничого навчання.

Відповідно об'єкту і предмету дослідження, а також для досягнення мети і перевірки гіпотези були визначені такі завдання дисертаційної роботи:

1. Здійснити аналітичний і морфологічний огляд літературних, ілюстративних і архівних джерел, присвячених проблемам народного мистецтва, художніх промислів і професійної освіти в цій галузі; визначити умови, розробити форми, методи і критерії розвитку в майбутнього різьбяра професійних умінь і навичок.

2. На основі вивчення різних класифікацій видів різьблення, методик їх вивчення і виконання, розробити авторську класифікацію з метою її використання у підготовці майбутніх різьбярів.

3. З'ясувати можливості застосування комп'ютерної техніки при розробці ескізів для декоративно-ужиткових виробів з дерева та в професійній підготовці майбутніх різьбярів.

4. Розробити і впровадити експериментальну методику підготовки майбутніх різьбярів на основі поєднання національно-культурних традицій, авторської класифікації і сучасних технологій різьблення та перевірити її ефективність у практиці ПТНЗ.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали положення про творчу сутність особистості, системність дослідження освітнього процесу, особистісно-діяльнісний підхід, ідеї гуманізації освіти. Дослідження спирається на філософію творчості (В.Андрущенко, М.Бердяєв, І.Зязюн, В.Кудін, А.Шумілін), методологію сучасної педагогіки (Б.Гершунський, С.Гончаренко, B.Ледньов, М.Скаткін), ідеї трудового й естетичного виховання (І.Бех, Б. Брилін, О.Коберник, О.Мелік-Пашаєв, Б.Неменський, Л.Оршанський, О.Рудницька, Г.Тарасенко, Б.Теплов, Б.Юсов), теоретичні підходи до відбору змісту професійної освіти (В.Безпалько, Р.Гуревич, Г.Левченко, Н.Мойсеюк, Н.Ничкало, В.Сидоренко, М.Сметанський, С.Сисоєва, Г.Терещук та ін.).

Законодавчу базу дослідження становлять Закони України „Про освіту”, „Про професійно-технічну освіту”, „Про вищу освіту”, Національна доктрина розвитку освіти в Україні, Концепція професійно-технічної (професійної) освіти, а також нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України.

Методи дослідження. Дослідження виконувалося за допомогою теоретичних методів: вивчення філософської, педагогічної, психологічної і методичної літератури, ознайомлення з нормативними документами, аналіз, синтез, абстрагування, моделювання; емпіричних методів: систематичні педагогічні спостереження, вивчення, аналіз й узагальнення досвіду діяльності ПТОЗ, експертні оцінки, анкетування, бесіди, тестування, педагогічний експеримент; математичних методів опрацювання експериментальних даних. Спостереження за освітнім процесом у ПТНЗ, бесіди, інтерв'ювання викладачів, анкетування учнів сприяли виявленню об'єктивних умов удосконалення професійної підготовки різьбярів, розвитку їхніх художньо-творчих і технологічних умінь та навичок.

В основу дослідження покладено констатувальний і формувальний експерименти, дослідно-практичну роботу з розробки і впровадження елементів технологій різьблення, вивчення теоретичного матеріалу, проведення лабораторних і практичних робіт, виконання творчих завдань.

Експериментальна база дослідження. Робота здійснювалася під керівництвом дисертанта на базі Вінницького міжрегіонального вищого професійного училища, Вищого художнього професійно-технічного училища №5, Вищого професійного училища №7 м. Вінниці та професійного ліцею №20 м. Хмільник Вінницької області; кафедри теорії і методики трудового та професійного навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, виробничої фірми „ВІВАЛ” (м Вінниця). У досліджені брало участь 760 респондентів, з них: 646 учнів професійних закладів освіти, 68 студентів та 46 викладачів і майстрів виробничого навчання.

Перший етап (1997-2000 рр.) - ознайомлення з теорією і практикою професійно-художньої освіти; накопичення емпіричного матеріалу, вивчення філософської, психолого-педагогічної, соціологічної літератури; формулювання наукової проблеми, розробка наукового апарату дослідження; аналіз науково-методичної літератури з проблем професійного навчання і виховання учнів ПТНЗ; визначення методики педагогічних досліджень; розробка першого варіанта програми навчання учнів ПТНЗ різьбленню деревини; відбір навчального матеріалу, засобів наочності та контролю для проведення занять і перевірка їх результативності.

Другий етап (2000-2002 рр.) - моделювання системи розвитку технологічних і художньо-творчих умінь та навичок майбутнього різьбяра; організація констатувального і формувального етапів експерименту; уточнення змісту професійної підготовки різьбяра; створення системи навчальних завдань, дидактичних художніх засобів; дослідження можливостей використання комп'ютерної техніки у процесі навчання учнів різьбленню деревини.

Третій етап (2003-2007 рр.) - експериментальне визначення ефективності методичного і технологічного забезпечення формування практичних умінь різьблення деревини та прилучення учнів до надбань національної культури; розробка методичних рекомендацій з теми дослідження, підготовка навчального посібника; впровадження результатів дослідження в практику підготовки майбутніх різьбярів; оформлення дисертаційної роботи.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що:

- вперше професійна підготовка майбутнього різьбяра розглядається як система, в якій гармонійно поєднані розвиток технологічних і художньо-творчих здібностей на основі естетичного виховання, прилучення до національної культури та використання новітніх комп'ютерних технологій;

- розроблено зміст і технологію навчання майбутніх різьбярів, які включають зокрема класифікацію видів різьблення, що забезпечує прискорене формування в учнів ПТНЗ технічної майстерності та художнього смаку у процесі виготовлення декоративно-ужиткових виробів з дерева;

- уточнено положення про те, що на нинішньому етапі розвитку професійно-технічної освіти оволодіння традиційними видами декоративно-ужиткового мистецтва у поєднанні з сучасними комп'ютерними технологіями є ефективним методом розвитку професійних здібностей майбутніх різьбярів і їх прилучення до надбань національної культури українського народу;

- подальшого розвитку набула методика використання комп'ютерних технологій у професійній підготовці різьбярів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці словника майстра з художньої обробки деревини, створенні навчальної програми та посібника для учнів ПТНЗ, технології навчання з використанням чіткої класифікації видів і послідовності технік різьблення, сучасних комп'ютерних засобів та методів прилучення до національної культури.

На захист виносяться:

1. Зміст і технологія навчання учнів ПТНЗ різьбленню на основі розробленої дисертантом класифікації видів різьблення.

2. Педагогічні умови забезпечення ефективної професійної підготовки майбутніх різьбярів.

3. Методи і форми прилучення учнів ПТНЗ до надбань національної культури у процесі занять декоративно-ужитковим мистецтвом.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи Інституту перспективних технологій, економіки та фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка №10/50 від 27 серпня 2007р.), кафедри теорії та методики трудового і професійного навчання Хмельницького національного університету (довідка №1 від 28 серпня 2007р.), технолого-педагогічного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка №1065/01 від 27 серпня 2007р.), Хмельницького науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації (довідка №57 від 22 серпня 2007р.), Міжрегіонального вищого професійного училища, Вищого художнього професійно-технічного училища №5, Вищого професійного училища №7 м.Вінниці та професійного ліцею №20 м.Хмільник Вінницької області (довідка №2499/01 від 21 серпня 2007р.), виробничої фірми „ВІВАЛ” м.Вінниці (довідка №14 від 23 серпня 2007р.)

Особистий внесок дисертанта міститься в опублікованих працях, що розкривають зміст та технологію навчання учнів ПТНЗ різьбленню деревини.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена теоретико-методологічною обґрунтованістю вихідних позицій, використанням комплексу методів, адекватних цілям і завданням дослідження; кількісним і якісним аналізом фактів, матеріалів і результатів дослідно-експериментальної роботи, які реально відображають теоретичну і практичну сторони досліджуваної проблеми; опрацюванням і широким обговоренням результатів, використанням об'єктивних і доказових методів дослідження.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися і були схвалені на науково-практичних конференціях різних рівнів, зокрема міжнародних: „Psychologiczne i pedagogiczne podstawy ksztaіcenia specjalistуw rуїnych profesji w њwietle wyzwaс XXI wieku” (Республіка Польща, Кельце, 2003), „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 1998, 2000, 2002, 2004, 2006), „Сучасні проблеми художньо-трудової підготовки вчителів: теорія, досвід, зміст і технології” (Дрогобич, 2006); всеукраїнських: „Соціально-педагогічні проблеми сучасної середньої та вищої освіти в Україні” (Житомир, 2002), „Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2003); регіональних: „Актуальні проблеми трудової і професійної підготовки молоді” (Вінниця, 1998, 2003, 2004), „Актуальні проблеми виробничих та інформаційних технологій, економіки та фундаментальних наук” (Вінниця, 2007); засіданнях кафедр педагогіки, теорії і методики трудового та професійного навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця, 1998-2007), декоративно-прикладного мистецтва Вітебського державного університету імені П.М.Машерова (Республіка Білорусь, Вітебськ 2004); на засіданнях відділу професійної дидактики Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (Київ, 1998-2004); методичних семінарах кафедри теорії і методики трудового та професійного навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця, 2003-2007).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені в 22 публікаціях автора (18 одноосібно), з них 13 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 - за кордоном (Польща та Білорусь).

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (306 найменувань), 14 додатків. Зміст дослідження викладено на 187 сторінках основного тексту і містить 12 таблиць, 40 рисунків. Повний обсяг роботи складає 318 сторінок.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовуються актуальність обраної теми, сформульовані мета, гіпотеза, завдання, визначені об'єкт і предмет дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, положення, що виносяться на захист, наводяться відомості про апробацію.

У першому розділі - „Національно орієнтований та інформаційно-технологічний напрями підготовки майбутніх різьбярів” - висвітлено вимоги до професійно-технічної освіти в умовах інформаційного суспільства, можливості прилучення учнів до національної культури у процесі професійної підготовки в ПТНЗ, а також розглянуто художню обробку деревини як одну зі складових національної культури українського народу.

Розглядаючи працю різьбярів як творчу, ми погоджуємося, що творчий характер діяльності значно посилюється, коли в дію вступають соціально зумовлені моральні мотиви: почуття обов'язку, любов до професії, бажання творити добро за законами краси, прагнення до самоствердження і набуття певного соціального статусу, до визнання успіхів з боку оточуючих і громадськості, відчуття морального задоволення від результатів власної творчої праці тощо. Підкреслимо важливе значення національної культурної спадщини, трудових традицій і народних естетичних смаків, загальнолюдських цінностей на виховання соціально активної, творчої молоді. Крім того, в умовах відкритого інформаційного простору традиційна професійно-художня освіта в Україні має бути зорієнтованою на засвоєння закордонних інноваційних технологій, впровадження загальноєвропейської системи критеріїів і методів оцінювання якості підготовки фахівця.

Кризовий стан, в якому нині знаходяться народні промисли і ремесла, робить особливо значимим вирішення проблем наступності і передачі накопиченого художньо-практичного досвіду. На наш погляд, єдиним шляхом збереження і розвитку національного мистецтва є передача молоді секретів майстерності, вироблених поколіннями народних умільців. Тільки в цьому випадку можна сподіватися, що традиції народного мистецтва не загинуть, а житимуть та впливатимуть на становлення духовно-естетичного світогляду і творчий розвиток сучасної молодої людини. Дотримуючись цих позицій, сучасна педагогіка одним із найважливіших завдань визначає посилення зв'язку між національною культурою й освітою. Науковці наголошують, що тільки за умов зростання індивіда в історико-етнічному оточенні нації є можливим процес становлення культури особистості.

Першочергове значення для нашого дослідження має висвiтлення мiсця в нацiональнiй культурi декоративно-ужиткового мистецтва, яке охоплює широке коло предметiв iз рiзних сфер людської дiяльностi. В основі декоративно-ужиткового мистецтва лежить творча праця, яка відображає естетичне світобачення людини у процесі художньо-трудової діяльності. Цей вид мистецтва нерозривно пов'язаний з життям народу, несе в собі відбиток практичного досвіду, знань і традицій минулих поколінь.

Народне різьбярство як поширений в Україні вид декоративно-ужиткового мистецтва має глибокі вікові традиції, відображає естетичні смаки, погляди, світосприймання людей, органічну потребу оздобити різноманітний світ речей. Обробка деревини, будучи одним із важливих компонентів духовно-матеріальної культури українців, завжди сприяла розвиткові свідомості народу, його інженерно-технологічної думки. Характерною прикметою деревообробного мистецтва є сталість і наступність художніх традицій, консерватизм (у кращому розумінні цього слова) щодо використання технічних прийомів, традиційність форм та орнаментів дерев'яних виробів. Наведені нами відомості демонструють окремий значний пласт культури українського народу, демонструють те середовище, в якому формуються світогляд, естетичні ідеали і смаки, моральні цінності та трудові якості особистості.

Проведені дослідження свідчать, що найскладнішою залишається проблема визначення змісту теоретичної і практичної підготовки учнів з художньої обробки деревини. Аналіз навчальних планів і відсутність затвержених Міністерством освіти і науки України програм вказують на те, що для викладачів-практиків, які здебільшого не мають можливості скористатися додатковими джерелами інформації, необхідна повна і досконала програма навчання учнів різьбленню деревини. Критичне переосмислення навчальних планів і програм, структури та змісту підручників і посібників з художньої обробки деревини Б.Тимківа і К.Каваса, Т.Матвєєвої, А. Афанасьєва, А.Березньова, І.Борисова, А.Будзана, В.Бурикова, В.Власова, С.Дементьєва, І.Димковського, С.Милюкова, Ю.Орлової, О.Семенцова, А.Хворостова, І.Яковлева та ін., а також вивчення стану підготовки різьбярів у системі професійно-технічної освіти України і Білорусі, діяльності підприємств художньої промисловості дозволили нам визначити такі основні блоки в змісті програми навчання різьбленню деревини:

Історичні відомості про виникнення та розвиток різьблення.

Групи і види різьблення.

Матеріали, інструменти, обладнання та пристосування.

Основні правила різьблення.

Види і способи обробки (опоряджування) різьбленого декору.

Композиція, стилізація, орнамент.

Техніка безпеки і надання першої допомоги.

Такий зміст дозволяє не лише чітко виокремити певні етапи теоретичного і практичного ознайомлення учнів ПТНЗ з обраним видом декоративно-ужиткового мистецтва (в нашому випадку різьбленням деревини), а й сприяє реалізації основних завдань професійної підготовки.

Ми здійснили аналіз класифікацій видів різьблення, якими нині користуються викладачі ПТНЗ, і дійшли до такого висновку. Розбіжність у класифікації відбувається тому, що дослідники розглядають види різьблення з точки зору місця його розміщення, способу і технік виконання, регіонального поширення та ін. Тому в класифікаціях зустрічаються богородське, башкирське, яворівське, гуцульське, абрамцево-кудринське, ворносковське, корабельне, домове, архітектурне, плоске, прорізне, об'ємне, крайове та ін. види різьблення, хоча більшість авторів мають на увазі одне і те саме різьблення. Цих назв настільки багато, що недосвідчена людина або початківець не мають змоги зорієнтуватися у такому термінологічному розмаїтті.

Очевидно, що фахова підготовка майбутніх різьбярів має свою специфіку з огляду на необхідність гармонійного поєднання художньої, національної і технічної складових його професійних компетенцій. Крім того, досягнення науково-технічного прогресу, комп'ютеризація освітньої і виробничої сфер вимагають від сучасного робітника мобільності, здатності до самовдосконалення, впровадження сучасних технологій у виробництво. Натомість, методичне забезпечення фахової підготовки різьбярів у ПТНЗ, як показало дослідження, значно відстає від цих сучасних вимог.

Усе це вимагає своєчасного внесення коректив у професійну освіту майбутніх різьбярів, розробки сучасного методичного і технічного забезпечення, впровадження інноваційних та інформаційно-комунікативних технологій в їхню фахову підготовку.

У другому розділі - „Педагогічні умови та етапи підготовки майбутніх різьбярів” - розкрито методику навчання учнів ПТНЗ різьбленню деревини. Аналіз особливостей деревообробної промисловості, професійної підготовки майбутніх різьбярів та її технологічного і методичного забезпечення дає підстави зробити висновок, що в підготовці фахівців з різьблення деревини має бути забезпечена низка умов, до яких ми відносимо: прилучення учнів до естетики національної культури різьбярства; використання у процесі навчання класифікації різьблення деревини за технологічно і художньо доцільними критеріями; інтеграція знань з професійно-орієнтованих та загальнохудожніх дисциплін; застосування сучасних комп'ютерних технологій під час теоретичного і виробничого навчання.

Ці умови реалізовувалися на всіх етапах експериментальної методики, які носили циклічний характер. Умови, етапи, форми і методи підготовки майбутніх різьбярів у системі професійно-технічної освіти представлені на схемі (рис.1).

Рис. 1. Методика навчання учнів ПТНЗ різьбленню деревини

Проаналізувавши попередні класифікації та переконавшись у доцільністі розташування видів різьблення за технологією їх виконання і видом декоративно-ужиткового виробу, ми розробили чітку класифікацію видів різьблення деревини, яка лягла в основу експериментальної методики підготовки майбутніх різьбярів.

Виходячи з аналізу відомих класифікацій, беручи до уваги напрацювання багатьох дослідників-мистецтвознавців, рекомендації титулованих художників-різьбярів та спираючись на власний досвід художньої обробки деревини, пропонуємо об'єднати види різьблення в шість самостійних груп (табл. 1). До кожної з п'яти груп включені споріднені види різьблення, натомість шоста складається зі змішаних видів тому й отримала назву комбінованої (або змішаної). Всі інші назви, як локальні, так і загально поширені є другорядними і можуть використовуватися викладачами під час подання історичних довідок про походження назв того чи іншого виду різьблення. До кожного виду різьблення даються пояснення щодо призначення, необхідні для його виконання матеріали, інструменти, пристосування й обладнання, а також характеристика технологічних операцій на виготовлення різьблення звичайними способами.

Таблиця 1. Класифікація видів різьблення

№ з/п

Групи різьблення

Види різьблення

1.

Плосковиїмчасте (глухе)

1. Контурне гравірування (різьблення)

2. Жолобчасто-вибірне різьблення

3. Геометричне різьблення (тригранно-виїм-часте, скобельне)

2.

Плоскорельєфне (глухе,

без тла, з підкладним тлом, накладне)

1. Заовалене різьблення

2. Різьблення з підрізним тлом

3. Різьблення з вибраним тлом чи малюнком

3.

Плоскопрорізне (без тла,

з підкладним тлом, накладне)

1. Контурно-силуетне

2. Скрізне-прорізне

3. Ажурно-прорізне

4.

Рельєфне (глухе, без тла,

з підкладним тлом, накладне)

1. Барельєфне

2. Горельєфне

3. Ажурно-рельєфне

4. Контррельєфне

5.

Об'ємно-скульптурне

(дрібна і монументальна пластика)

1. Об'ємне утилітарно-декоративне

2. Скульптурне (сукупне з виробом

чи архітектурою)

3.Кругле скульптурне(станкове, монументально-декоративне)

6.

Комбіноване

Включає кілька видів з вище визначених груп

На основі класифікації видів різьблення та визначених підходів нами було розроблено структуру та зміст навчальної програми підготовки учнів ПТНЗ різьбленню деревини, розрахованої 600 год. Програма включає такі змістові модулі: історія виникнення та розвитку різьблення деревини на території України; групи і види різьблення; матеріали, інструменти, обладнання та пристосування для художньої обробки деревини; основні правила різьблення; види і способи обробки (опоряджування) різьбленого декору; композиція, стилізація, орнамент; правила безпечної праці.

Методика навчання різьбленню деревини полягає в системному і послідовному оволодінні учнями технологіями всіх видів різьблення, зазначених у класифікації, починаючи від найпростіших контурних і завершуючи складними об'ємно-скульптурними. Дослідження ефективності використання авторської класифікації різьблення деревини за техніками виконання і видами декоративно-ужиткових виробів порівняно з традиційними підходами проводилося безпосередньо у процесі викладання спеціальних дисциплін і виробничого навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Проаналізувавши структуру та зміст професійної підготовки майбутніх різьбярів, ми визначили такі напрями використання інформаційних технологій:

1) комп'ютерний підручник, що пропонує учням необхідну інформацію відповідно до потреб і можливостей;

2) моделююче програмне середовище, яке дозволяє учневі змоделювати той чи інший процес або ситуацію;

3) інструментальні програми для виконання окремих видів діяльності, що містять системи управління базами даних, електронні таблиці та ін.;

4) графічні редактори для побудови креслень, технічних рисунків, ескізів форм і орнаментів, конструювання пристроїв та пристосувань;

5) мультимедійні програми, що дають можливість спостерігати явища та процеси, які важко або неможливо продемонструвати на практиці;

6) керуючі програми, що використовуються для організації навчального процесу;

7) діагностичні програми, призначені для вивчення рівня розвитку індивідуальних здібностей і психологічних особливостей кожного учня;

8) контролюючі програми, створені для перевірки навчальних досягнень учнів.

Практика показала, що головним чинником, який визначає успішне застосування сучасних інформаційних технологій, є робота самого викладача над науково-методичним забезпеченням і його використанням. Це передбачає вирішення ним цілком конкретних завдань, зокрема:

- добір змісту навчання відповідно дидактичним властивостям і можливостям засобів інформаційних технологій навчання;

- прогноз можливого впливу інформаційних технологій навчання на характер мислення і поведінку учнів;

- вибір способів поєднання й інтеграції інформаційних технологій навчання з традиційними засобами навчання;

- створення відповідних дидактичних умов навчання (формування навчальних груп, організація індивідуальних занять і самостійної роботи, позаурочна творча художньо-трудова діяльність).

Для послідовного розвитку творчих професійних здібностей особливо важливу роль відіграє продуктивна художньо-трудова діяльність, яка базується на використанні комп'ютерних технологій. Значну роль у професійній підготовці майбутнього різьбяра, як показали наші дослідження, відіграє ознайомлення з новими комп'ютерними технологіями та можливістю їх застосування безпосередньо у процесі вивчення різьблення деревини. Наприклад, такі технології закладено в основу роботи деяких сучасних верстатів, зокрема фрезерно-гравірувальних. Інформаційно-телекомунікаційні технології знайшли широке використання для демонстрування програмних ресурсів та результатів фрезерувально-гравірувальних робіт на цих верстатах, розширили можливості їх застосування на практиці.

Дослідження показало, що за умови належного програмного і технічного забезпечення використання на уроках мультимедійних програм приводить до систематизації знань учнів, викликає інтерес, розширює світогляд, надає можливість спостерігати явища та процеси, які традиційними засобами продемонструвати складно. Ми засвідчуємо, що з допомогою ПК підвищується рівень техніко-технологічного забезпечення операцій, що виконуються учнями.

Ефективність використання комп'ютера в професійній підготовці різьбяра визначається ще й скороченням часу на вивчення конкретної теми згідно програми. Використання комп'ютера вивільняє час для творчої художньо-трудової діяльності, дає змогу учням ліквідувати прогалини в знаннях, повернутися до раніше вивченого матеріалу.

У третьому розділі - „Оцінювання результативності експериментальної методики” - детально розглянуто етапи та методику дослідно-експериментальної роботи.

Дослідження проводилося на експериментальних майданчиках ПТНЗ протягом пяти років. Відповідно до кожного етапу було складено план заходів, які передбачали:

проведення аналізу технолого-методичних проблем професійної підготовки майбутніх різьбярів;

аналіз наявного методичного забезпечення навчального процесу;

здійснення апробації розробленої навчальної програми, посібників та методичних рекомендацій з різьблення деревини;

діагностування якості оволодіння учнями видами різьблення деревини за традиційною і нами розробленою методикою навчання;

проведення апробації ефективності підготовки різьбярів згідно класифікації видів різьблення деревини за техніками виконання і видами декоративно-ужиткових виробів;

здійснення порівняльного аналізу результатів експерименту із засвоєння видів різьблення за традиційною та експериментальною методиками;

формулювання висновків та методичних рекомендацій.

Художньо-пізнавальна діяльність учнів здійснювалася у два етапи. Перший етап - перцептивне сприйняття учнями художньо-професійної інформації. На цьому етапі розвивалися вміння, що дали змогу учням виокремлювати окремі засоби виразності, стежити за їх змінами, об'єднувати в цілісність, знаходити композиційний центр твору тощо. Такі вміння формувалися на основі досвіду ознайомлення учнів з різними видами художніх творів, виконаних різьбленням.

Другий етап - аналіз і розуміння твору, що пов'язане з переходом від перцепції художньої інформації до освоєння її виражально-смислових значень. Цей етап характеризувався прагненням учнів якомога точніше зрозуміти системну структуру виразності певного виду різьблення. На другому етапі найбільшого значення надавалося розвитку вмінь учнів аналізувати готові декоративно-ужиткові вироби, порівнювати різні види різьблення, використовувати дані про соціально-історичні аспекти їх виникнення і розвитку.

Результати художньо-пізнавальної діяльності учнів за вказаними етапами сприяли формуванню в майбутніх різьбярів не лише вмінь і навичок різьблення, а й досвіду розуміння цього виду мистецтва. Це відбулося завдяки тому, що когнітивні процеси, котрі поєднують готовий виріб з історико-культурним контекстом його творення, забезпечили категорізацію отриманої перцептивної інформації, сприяли її усвідомленій об'єктивації.

Формування таких умінь, як показало наше дослідження, залежить від рівня художньо-естетичної освіченості учнів. А тому зусилля педагогів, які керувалися основними положеннями мистецької освіти, спрямовувалися на розвиток художньо-естетичних смаків учнів, на сприйняття ними дійсних художніх цінностей. Послідовність цього процесу мала такий вигляд:

1) інформація про художній виріб та умови його функціонування;

2) трансформація художньої інформації на власну мову і розуміння;

3) активна художньо-творча діяльність;

4) інклюзія (включення цінностей в особистісно-значущу систему);

5) динамізм (зміни особистості, що відбуваються внаслідок прийняття та реалізації відповідних цінностей).

Відомо, що навчальна результативність занять визначається за наслідками оцінювання кінцевого продукту - декоративно-ужиткового виробу. Навіть попереднє порівняння предметних наслідків художньо-трудової діяльності давало підстави для припущень про те, що художньо-естетичний рівень робіт учнів є дещо вищим у випадку, коли теоретична підготовка з народознавства і мистецтвознавства інтегрувалася з практичною роботою.

Рівні художньо-творчої діяльності нами визначалися за такими параметрами:

естетична сприйнятливість та спостережливість, розвиненість творчої уяви і художньо-образного мислення;

уміння „перевести” образ з одного виду мистецтва в інший, відтворити враження від них у синтезованому вигляді (перехід від малюнка до різьблення);

здатність самостійно знаходити несподіване, оригінальне вирішення власного задуму та відповідні засоби його втілення;

прагнення до створення нових естетичних образів.

У динаміці формування та розвитку в учнів сприйняття і створення естетичного образу ми виокремили три рівні: 1) репродуктивний (низький), який характеризується наслідуванням, розпізнаванням образу за зразком, змішуванням суттєвих і несуттєвих ознак образу, неадекватним його сприйманням; 2) конструктивний (середній), детермінований накопиченням образно-емоційного тезаурусу, диференціацією суттєвих і несуттєвих ознак образу, адекватним сприйманням на рівні відтворення його змісту; 3) творчий (високий), що характеризується наявністю образних узагальнень, втіленням образу в естетичний продукт, диференціацією ознак образу, готовністю сприйняти його зміст у процесі аналізу та правильно його оцінити, прагненням удосконалювати красу в соціокультурному просторі, створенням власних технік виконання різьблення.

Динаміку формування та розвитку в учнів рівнів сприйняття і створення естетичного образу наочно демонструє діаграма на рис. 2.

Рис 2. Динаміка формування та розвитку в учнів рівнів сприйняття

і створення естетичного образу

З діаграми видно, що в обох групах відбулися якісні зміни за рахунок збільшення відсотка учнів, які досягли другого рівня. В обох групах зменшилася кількість учнів, які здатні створювати художні образи на репродуктивному рівні. Проте лише в експериментальних групах істотно збільшився відсоток учнів, які володіють художньо-творчими уміннями і навичками на творчому рівні.

Перевірка ефективності експериментальної методики професійної підготовки різьбярів проводилася шляхом порівняння рівня засвоєння видів різьблення деревини під час навчального процесу з використанням традиційної та розробленої нами класифікацій різьблення деревини. Екпериментально перевірялася ефективність використання в навчальному процесі класифікації різьблення деревини за техніками виконання і видами декоративно-ужиткових виробів порівняно з традиційною - за походженням, поширенням і т.ін.

Анкетування викладачів і майстрів виробничого навчання, які працювали за експериментальною методикою, підтвердило, що розроблена нами класифікація різьблення деревини більш повно і чітко формувала уявлення про види різьблення, а практичне застосування класифікації сприяло швидкому засвоєнню цих видів різьблення порівняно з традиційною методикою.

З метою забезпечення „чистоти” експерименту в експериментальних і контрольних групах проводилися однакові навчально-контролюючі заходи: давалися однотипні контрольні запитання, тести, навчальні завдання творчого характеру тощо. Відмінність була лише в тому, що контрольні групи навчалися за традиційною класифікацією різьблення деревини, поданою в підручнику Б.Тимківа і К.Каваса „Виготовлення художніх виробів з дерева”, а експериментальні - за розробленою нами класифікацією різьблення деревини.

Якість засвоєння теоретичного матеріалу визначалася за такими показниками: засвоєння назв видів різьблення; наявність уявлення про певний вид різьблення та його характерні ознаки; засвоєння способу виконання конкретного виду різьблення; засвоєння спільних особливостей і відмінностей технік виконання певних видів різьблення. На основі аналізу отриманих даних нами визначено загальний рівень якості засвоєнння теоретичного матеріалу в контрольних і експериментальних групах (таблиця 2).

Таблиця 2. Зведена таблиця результатів засвоєння теоретичних знань

Оцінки

Контрольні групи

Експериментальні групи

Незадовільно (1-3 балів)

48

3

Задовільно (4-6 балів)

49

24

Добре (7-9 балів)

51

76

Відмінно (10-12 балів)

32

107

Кількість учнів

180

210

Середній бал

3,38

4,37

Результати експерименту, оброблені за допомогою методів математичної статистики, підтвердили вищий рівень теоретичного засвоєння видів різьблення деревини учнями експериментальних груп. Доведено обґрунтованість подання навчально-пізнавального матеріалу на основі технологічних ознак різьблення та типологічних груп декоративно-ужиткових виробів з дерева.

Результати усних опитувань також засвідчили, що учні експериментальних груп достатньо високі знання про види різьблення і можливі їх назви за технікою виконання, типологічними групами виробів, місцем побутування і поширення. Вони чітко поділяють види різьблення на групи, до кожної з яких відносять споріднені різновиди; при характеристиці виду різьблення називають техніку виконання і типологічну групу виробу, використовуючи назви, якими в різних регіонах називають цей вид різьблення. Натомість учні контрольних груп, хоч і мають уявлення про окремі види різьблення та місця їх поширення часто плутаються в термінології, пов'язаній з техніками виконання, типологічними ознаками, локальними особливостями та ін.

У процесі експерименту ми вивчали не тільки теоретичний рівень засвоєння учнями видів різьблення деревини, а й сформованість їхніх практичних умінь і навичок. Практична підготовка перевірялася у процесі виконанням учнями навчальних робіт, якість яких оцінювалася за чотирибальною шкалою. Результати оцінювання практичних робіт з метою вивчення рівня сформованості в учнів умінь виконувати різні техніки і прийоми різьблення представлені в таблиці 3.

Таблиця 3. Зведена таблиця результатів виконання практичних робіт

Оцінки

Контрольні групи

Експериментальні групи

Незадовільно (1-3 балів)

0

0

Задовільно (4-6 балів)

49

23

Добре (7-9 балів)

83

83

Відмінно (10-12 балів)

48

104

Кількість учнів

180

210

Середній бал

3,99

4,39

Результати обробки даних методами математичної статистики підтвердили, що ознайомлення учнів експериментальних груп з видами різьблення деревини на основі технологічних ознак та видів декоративно-ужиткових виробів суттєво впливає на якість виконання ними практичних робіт.

Для оцінювання якості учнівських декоративно-ужиткових виробів нами використовувалися критерії, розроблені В.Радкевич, зокрема: самостійність у розробці форми й орнаментальної композиції, доцільність вибору та правильність техніки виконання різьблення, дотримання принципів композиційних побудов та технологічних вимог щодо оздоблення виробу, використання властивостей і особливостей матеріалів, відповідність традиціям певного регіону. За кожним критерій максимально виставлялося 5 балів. Дані оцінювання творчих робіт учнів контрольних та експериментальних груп представлені в таблиці 4.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.