Аксіологічні засади педагогічного процесу в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах

Когнітивно-процесуальний модуль представленої науково-методичної моделі зорієнтовано на забезпечення успішної трансляції учням визначеного змісту ціннісно-зорієнтованого педагогічного процесу, формування в них знань, ціннісних умінь ключових компетенцій, визначених морально-вольових якостей особистості, ціннісного ставлення до процесу освіти в цілому. На основі вивчення наукових і науково-методичних праць з досліджуваного питання (О. Дусавицький, Б. Зельцерман, С. Тарцорова, Є. Леонова, О. Коленченко, В. Лозова, Г. Троцко, В. Марача, В. Кукушин, П. Підкасистий, О. Степанов, М. Фіцула, Т. Шамова, Т. Давиденко, А. Шемшуріна та інші), а також розробленого змісту ціннісно-зорієнтованого педагогічного процесу констатовано, що когнітивно-операційний модуль має включати в себе такі компоненти: гностичний і діяльнісний.

Реалізацію гностичного компонента спрямовано на формування ціннісної свідомості школярів, а саме: мотивів-, цілей-, установок-, знань-, понять-, уявлень-, поглядів-, суджень-, умовисновків-, переконань-, ідеалів-цінностей, а також знань-цінностей про способи діяльності. Упровадження діяльнісного компонента зорієнтовано на формування в учнів визначених ціннісних умінь, пов'язаних з опануванням ними ключових компетенцій, а саме таких умінь-цінностей: соціально-методологічних, полікультурних, комунікативних, інформаційних, самоосвітніх, а також умінь-цінностей у сфері здоров'я та здорового способу життя.

Доведено, що формуванню соціально-методологічних умінь-цінностей школярів сприяє: залучення їх до аналізу й оцінювання загальних підходів до трактування поняття "цінності"; розкриття провідних закономірностей, тенденцій і сутності процесів розвитку природи й суспільства у світлі сучасних ціннісних пріоритетів, прогнозування подальших глобальних змін у світі, дослідження шляхів збереження навколишнього середовища, визначення місця людської істоти у Всесвіті та її призначення тощо; обґрунтування своєї позиції, думок щодо загальних питань світоглядної спрямованості, відбір й адекватне використання переконливих аргументів для її підтвердження і т.ін.

Відзначено, що заняття з усіх шкільних навчальних дисциплін мають певні можливості для формування соціально-методологічних умінь-цінностей учнів. Проте аналіз шкільної програми й досвіду роботи шкіл показав, що головна роль у розв'язанні цього питання належить таким навчальним дисциплінам: у школі І ступеня - природознавству, літературі, етиці; у школі ІІ ступеня - біології, фізиці, географії, історії, літературі, етиці; у школі ІІІ ступеня - фізиці, хімії, астрономії, літературі, а також спеціальним курсам і факультативам світоглядної спрямованості.

Обґрунтовано, що формування полікультурних умінь-цінностей школярів стимулює: забезпечення на заняттях аналізу, співвіднесення найважливіших досягнень світової і національної науки й культури у світлі визначених цінностей, виділення їх суттєвих ознак і тенденцій розвитку; пояснення своєрідності проявів культурних традицій різних народів; упровадження рідної й іноземної мови у спілкуванні з представниками різних народів на основі виявлення толерантного ставлення й поваги до співрозмовника. Установлено, що найбільш широкі можливості щодо формування полікультурних умінь школярів мають такі навчальні предмети: у школі І ступеня - рідна й іноземна мови, література, етика, образотворче мистецтво, трудове навчання; у школі ІІ ступеня - рідна й іноземна мови, література, історія, географія, етика, образотворче мистецтво, трудове навчання; у школі ІІІ ступеня - правознавство, іноземна мова, література, історія, а також спеціальні курси й факультативи відповідної спрямованості.

З урахуванням точок зору науковців і практичного досвіду діяльності шкільних закладів зроблено висновок про те, що для розвитку вмінь-цінностей комунікативних компетенцій педагогам важливо забезпечити: активне спілкування школярів між собою та з іншими людьми, набуття ними досвіду у визначенні й реалізації конкретних засобів досягнення поставлених комунікативних цілей на основі встановлення взаєморозуміння і взаємного визнання особистісних цінностей партнерами зі спілкування, відпрацювання кожним учасником на цій основі власної позиції з визначених питань, організація її адекватної презентації із залученням відповідних аргументів для її підкріплення. З'ясовано, що у змістовному плані найбільшими можливостями з питання формування комунікативних умінь-цінностей школярів виділяються навчальні дисципліни гуманітарного циклу: мови й літератури, історія, етика і т. ін. Проте застосування на заняттях сучасних інтерактивних колективних і групових методів, форм роботи дозволяє результативно формувати зазначені вміння учнів під час вивчення всіх навчальних предметів.

Доведено, що формування інформаційних умінь-цінностей школярів передбачає: набуття ними досвіду щодо користування різними джерелами інформації, зокрема й сучасними інформаційними технологіями, з метою відбору необхідної інформації; опрацювання зібраної інформації, її аналіз, класифікацію, систематизацію, узагальнення, переробку у світлі вирішення поставлених завдань; співвідношення нової інформації із власними уявленнями, поглядами, в разі потреби внесення до них відповідних змін. Установлено, що для формування інформаційних умінь школярів на заняттях з усіх дисциплін необхідно широко залучати їх до різних видів самостійної аудиторної й позаудиторної навчальної діяльності, які пов'язані з пошуком, відбором та опрацюванням різних масивів інформації.

З'ясовано, що для успішного розвитку самоосвітніх умінь-цінностей учителю потрібно забезпечувати з боку учнів: чітке визначення бажаних у собі змін у світлі аксіологічного підходу, співвіднесення запланованого Я-образу з реальною картиною, виділення головних своїх достоїнств і недоліків; здійснення всебічного аналізу критичних зауважень з боку інших людей, адекватне оцінювання власної персони; організацію системної роботи з власного самовиховання й самоосвіти.

Установлено, що вміння-компетенції у сфері здоров'я і здорового способу виявляються насамперед у бережному ставленні учнів до власного здоров'я, використанні діючих засобів для його зміцнення; ліквідації шкідливих звичок, дотриманні здорового способу життя, правил наукової організації праці й норм раціонального харчування; організації систематичних занять з фізичної культури і спорту тощо. Визначено, що формування вказаних умінь-компетенцій відбувається через застосування відповідних навчальних методів і форм роботи на заняттях з усіх навчальних дисциплін, проте найбільші можливості щодо формування вмінь у сфері збереження здоров'я мають заняття з фізичної культури.

Метою аналітико-рефлективного модуля розробленої науково-методичної моделі є озброєння вчителів та школярів уміннями рефлективної діяльності, формування адекватної оцінки себе, власних дій і досягнень, інших людей і оточуючого світу взагалі крізь призму визначених цінностей, отриманих результатів у процесі здійснення педагогічного процесу на аксіологічних засадах і на основі цього внесення відповідних змін, стимулювання всіх учасників педагогічної взаємодії до постійного особистісного самовдосконалення.

Розроблена й теоретично обґрунтована модель змісту науково-методичного забезпечення функціонування цілісного педагогічного процесу на аксіологічних засадах визначає основні шляхи й засоби практичної реалізації вказаного процесу у шкільних навчальних закладах.

У четвертому розділі - "Експериментальна робота з упровадження цілісної системи ціннісно-зорієнтованого педагогічного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах та аналіз її результатів" - описано організацію експериментальної діяльності, схарактеризовано загальну діагностичну методику, подано її опис та способи обробки й аналізу отриманих результатів.

Для перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент, який дозволив одержати вірогідні дані. Його мета полягала в тому, щоб у ході впровадження науково обґрунтованої системи організації педагогічного процесу на аксіологічних засадах у практику загальноосвітніх навчальних закладів, яка знайшла відбиття в розробленій науково-методичній моделі, перевірити її результативність з питання формування персональних цінностей учнів.

Проведення експерименту відбувалося у природних умовах педагогічного процесу загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів. На його констатувальному етапі було організовано вивчення стану шкільного педагогічного процесу в контексті його ціннісної зорієнтованості, готовності вчителів до реалізації педагогічного процесу на аксіологічних засадах та усвідомлення необхідності цього, а також аналіз рівня сформованості ціннісних пріоритетів учнів (їхніх знань, переконань ціннісного плану, відповідного складника емоційно-чуттєвої сфери, вмінь-цінностей ключових компетенцій, морально-вольових якостей). У ході дослідження щодо стану педагогічного процесу в загальноосвітній школі було встановлено, що ціннісне наповнення його змісту забезпечувалося вчителями епізодично й безсистемно, причому в більшості випадків робота в цьому напрямі носила характер моралізування.

Для вивчення стану сформованості персональних цінностей учнів (їхня загальна кількість - 1678 осіб) застосовувалися різні методи: спостереження за їхньою поведінкою в ході педагогічного процесу, анкетування, аналіз письмових робіт, бесіди, дискусії тощо. Аналіз результатів анкетування свідчить, що більшість школярів (61 %) вважають для себе пріоритетними соціально значущі цінності: життя, близьких людей, працю та ін. Проте на питання, чим би могли вони пожертвувати заради кар'єрного зросту, збільшення матеріального прибутку чи інших вигідних пропозицій, молоді люди відповіли таким чином: власними переконаннями (цінностями) - 27 %, дотриманням закону - 18 %, стосунками з близькими людьми - 26 %, здоров'ям - 29 %, власними інтересами і хобі - 34 %, матеріальним благополуччям інших людей - 24 %, життям інших людей - 1 %. Тільки 3 % учнів зазначили, що життя кожної людини має абсолютну цінність.

Певною мірою аналогічні результати щодо вивчення стану персональних цінностей учнів були отримані й під час застосування інших науково-педагогічних методів: спостереження, бесід, аналізу письмових робіт тощо. Так, було з'ясовано, що достатньо повно розкрити сутність запропонованих їм цінностей, обґрунтувати їх значущість для сучасної людини, навести приклади з реального життя для підтвердження власної позиції змогли тільки 7 % молодих людей. 61 % учнів висвітлили окремі аспекти зазначених цінностей, підібрали для розкриття деяких з них вагомі аргументи. 32 % школярів під час розкриття сутності запропонованих цінностей допустили у своїх міркуваннях суттєві помилки, виявили сумніви щодо значущості деяких з цінностей (наприклад, таких, як чесність, порядність, відданість тощо) і навіть намагалися навести для підтвердження власної думки приклади зі свого життєвого досвіду.

Результати констатувального етапу експерименту також показали, що тільки у 8 % учнів почуття й морально-вольові якості, які відображають їхнє ціннісне ставлення до провідних аспектів життєдіяльності, мають соціально значущу спрямованість і сталий характер, тобто під час здійснення педагогічного процесу виявляються майже в усіх випадках. 49 % школярів зазначені почуття й особистісні якості виявляли в більшості шкільних ситуаціях, проте на деяких заняттях у них бракувало цілеспрямованості, наполегливості, активності, іноді вони демонстрували неповажливе ставлення до оточуючих людей. Решта учнів (43 %) характеризувалася епізодичним виявленням соціально значущих почуттів і морально-вольових якостей, відсутністю розвиненої потреби у здійсненні добрих вчинків заради інших людей, готовності до систематичного самовдосконалення.

Дослідження стану сформованості в учнів умінь, навичок, компетенцій ціннісного плану за допомогою різноманітних науково-педагогічних методів (спостереження, тестування, методу незалежних експертних оцінок, методу створення проблемних ситуацій і т.ін.) дозволило зробити висновок про те, що тільки 5 % школярів здатні самостійно аналізувати та правильно оцінювати події, явища крізь призму гуманістичних цінностей, відпрацьовувати власну позицію щодо розв'язання певних питань і підбирати переконливі аргументи для її відстоювання, результативно спілкуватися з іншими людьми, здійснювати активні дії у світлі власних ціннісних пріоритетів, проводити грамотний рефлективний аналіз своїх дій і вчинків. 36 % школярів у цілому володіють уміннями-цінностями ключових компетенцій, які дозволяють їм в більшості випадків правильно оцінювати факти, події чи поведінку людей, адекватно поводитися в соціумі, проте вони не завжди можуть чітко визначити свою позицію щодо розв'язання складних соціальних питань, які не мають однозначно правильної відповіді. Було також з'ясовано, що більшість школярів (59 %) відчувають значні труднощі під час проведення аналізу й самостійного оцінювання соціальних подій і вчинків людей у світлі визначених цінностей, не завжди адекватно на них реагують, не вміють ефективно спілкуватися з іншими людьми, в них не сформована потреба в рефлективному аналізі власних дій.

Отже, аналіз отриманих даних дозволив зробити висновок, що в загальноосвітніх навчальних закладах недостатньо забезпечується робота щодо організації педагогічного процесу на ціннісних засадах, учителі не завжди усвідомлюють актуальність аксіологічного підходу в сучасних умовах. Як наслідок, в учнів не сформована стала система персональних цінностей, а в наявній сукупності індивідуальних цінностей спостерігаються суттєві недоліки з точки зору забезпечення її системності й соціально значущої спрямованості.

У формувальному варіативному експерименті брали участь учні та вчителі десяти загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова і Харківської області. Його метою була перевірка результативності запропонованої нами педагогічної системи організації педагогічного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів на ціннісних засадах, причому в різних експериментальних групах учнів її впровадження відбувалося в умовах, які мали певні відмінності. Усього експериментальною роботою було охоплено 2826 учнів і 186 учителів.

Так, в експериментальних групах (683 учні) організація педагогічного процесу на аксіологічних засадах відбувалася через ціннісне наповнення всіх його системних складників: мотиваційно-цільового, процесуально-діяльнісного і аналітико-рефлективного. В експериментальних групах (679 учнів), крім зазначеної роботи, реалізовувалася така додаткова умова: цілеспрямована підготовка вчителів до організації педагогічного процесу на аксіологічних засадах. Здійснення такої підготовки передбачало: проведення для вчителів педагогічних нарад, науково-методичних семінарів тощо, на яких розкривалася сутність організації педагогічного процесу у шкільних закладах на ціннісних засадах, висвітлювалися шляхи його реалізації, викладання вчителям спеціального курсу "Реалізація ціннісного підходу до організації педагогічного процесу в середніх загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів"; вивчення педагогами спеціальної методичної літератури, де узагальнювався передовий досвід шкільних закладів щодо здійснення ціннісно-зорієнтованого педагогічного процесу.

В експериментальних групах учнів (677 учнів), крім дотримання вимог до організації педагогічного процесу на аксіологічних засадах забезпечувалася інша додаткова умова: цілеспрямована підготовка учнів до участі в ньому. Забезпечення цієї умови вимагало: пояснення учням ролі цінностей в житті кожної окремої людини й суспільства в цілому, висвітлення шляхів опанування особистістю зазначених цінностей; стимулювання перетворення кожного школяра в активного суб'єкта педагогічної взаємодії; ознайомлення учнів з правилами спілкування на основі провідних гуманістичних цінностей; формування в учнівському колективі здорової громадської думки.

В експериментальних групах (687 осіб), крім дотримання вимог до організації педагогічного процесу на ціннісних засадах, водночас реалізувалися дві вищеназвані додаткові умови: цілеспрямована підготовка вчителів до його організації і цілеспрямована підготовка учнів до участі в цьому педагогічному процесі.

У визначених контрольних групах (2504 учні) педагогічний процес здійснювався за традиційною навчальною програмою без акцентування уваги на його ціннісному забезпеченні. У цьому випадку і ціннісне наповнення самого педагогічного процесу, і формування персональних цінностей учнів під час його реалізації мали стихійний характер.

Для аналізу одержаних результатів було визначено конкретні критерії й показники ефективності впровадження системи організації педагогічного процесу на аксіологічних засадах у загальноосвітніх навчальних закладах. Так, у проведеному дослідженні виявлялися зміни: 1) у мотиваційно-ціннісній та інтелектуальній сферах учнів через використання відповідного (мотиваційно-когнітивного) критерію, який вимірювався за допомогою таких показників: сформованість ціннісних знань, переконань учнів (В. Краєвський, І. Лернер, Д. Леонтьєв, М. Скаткін, М. Рокич); характер мотивації школярів (Г. Казанцева, А. Маркова, А. Реан та інші); розвиненість в учнів здатності й прагнення до самоосвіти ціннісного характеру (Г. Пригін, Д. Райгородський); 2) в емоційно-вольовій сфері за допомогою адекватного (емоційно-вольового) критерію, що виявлявся через такі показники: сформованість моральних, естетичних й інших видів соціально значущих почуттів учнів (Н. Непомняща, В. Смекал, М. Кучер та інші); розвиненість морально-вольових якостей особистості (А. Висоцький, М. Монахов, Р. Кеттел, Е. Александровська, І. Гіляшева); 3) у рівнях компетентності через використання відповідного (компетентнісного) критерію, котрий реалізувався за допомогою таких показників: сформованість у школярів умінь-цінностей ключових компетенцій, навичок, звичок ціннісного характеру, форм поведінки, що узгоджуються з визначеними групами цінностей (Н. Бібік, О. Пометун, М. Шевандрін); 4) у рефлективних діях за допомогою адекватного (рефлективного) критерію, що забезпечувався через використання сукупності таких показників: наявність прагнення учнів до рефлективної діяльності (В. Маралов, Т. Шамова); адекватність самооцінки стану особистісних ціннісних пріоритетів (Л. Столяренко); характеристика локусу контролю (Е. Бажин, Е. Голинкіна, А. Еткінд); 5) у стані об'єднаності учнів через використання відповідного критерію їх згуртованості, котрий визначався за допомогою показників ціннісно-зорієнтованої єдності учнівської групи (І. Каплунович, Р. Немов, Т. Пушкіна, Л. Фрідман).

Результати констатувального етапу експериментальної роботи свідчать, що між учнями експериментальних і контрольних груп за визначеними показниками суттєвих відмінностей не було. Пізніше в експериментальних групах проводилася дослідна робота відповідно до вищевикладених умов. Було також створено групу незалежних експертів, до якої увійшли керівники та вчителі шкіл (всього 89 осіб).

На контрольному етапі педагогічного експерименту відбувалося узагальнення накопиченого практичного досвіду й отриманих результатів, перевірка окремих педагогічних способів і прийомів. Узагальнення отриманих даних експериментальної роботи дозволило виділити три рівні сформованості в учнів їхніх особистісних цінностей, кожний з яких характеризувався певним станом ціннісних знань, вищих почуттів, морально-вольових якостей, ціннісних умінь ключових компетентностей особистості.

Так, високий рівень сформованості особистісних цінностей учня характеризувався тим, що школяр володіє цілісною системою ціннісних знань, завжди правильно пояснює інформацію ціннісного плану, обирає з альтернативних варіантів розв'язання проблеми чи ситуації той, який узгоджується з гуманістичними цінностями, демонструє вміння-цінності гнучко використовувати цю інформацію на практиці, творчо застосовує засвоєні знання в нових нестандартних умовах, виявляє добре сформовані навички та звички ціннісного плану, морально-вольові якості й соціально значущі почуття.

Сформованість особистісних цінностей учня відповідала достатньому рівню, якщо його ціннісні знання відрізнялися повнотою, глибиною, усвідомленістю, здебільшого він правильно пояснював інформацію ціннісного плану, розв'язував проблеми на основі гуманістичних ціннісних пріоритетів, був здатний своєчасно та правильно застосовувати отримані знання у стандартних або варіативних умовах, майже завжди виявляв визначені морально-вольові якості, соціально значущі почуття, навички й звички ціннісного характеру.

Про низький рівень сформованості особистісних цінностей учня свідчило те, що він володів ціннісними знаннями розрізненого плану, іноді оперативно відтворював їх у стандартних умовах, проте у значній кількості неоднозначних ситуацій був нездатний правильно застосовувати інформацію ціннісного плану, розв'язувати багатоаспектні проблеми, не виявляв сформованих умінь, навичок і звичок керуватися ціннісними знаннями у практичній поведінці, морально-вольові якості мали несталий характер, соціально значущі почуття виявляв епізодично.

Для забезпечення кращої наочності відобразимо отримані результати у вигляді діаграм.

Крім показника рівня сформованості особистісних цінностей учнів, більш інтенсивна позитивна динаміка в експериментальних групах порівняно з контрольними спостерігалася за всіма іншими окремими по- казниками: сформованістю навчальної мотивації, здатністю і прагненням до самоосвіти ціннісного характеру, рівнем ціннісно-орієнтовної єдності учнівської групи. Отже, можна зробити загальний висновок про те, що реалізація розробленої моделі змісту науково-методичного забезпечення функціонування педагогічного процесу на аксіологічних засадах дійсно сприяє покращенню його результатів і, насамперед, стану сформованості персональних цінностей учнів. Достовірність результатів експериментальної роботи доведена засобами математичної статистики за допомогою розрахування критерію Пірсона.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми визначення аксіологічних засад для шкільної освіти, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні й науково-методичній розробці системи організації педагогічного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах на аксіологічних засадах.

2. Аналіз наукової літератури, державних документів щодо визначення шляхів реформування шкільної системи освіти виявив, що вона потребує докорінних змін на рівні методологічного, наукового і методичного забезпечення. На етапі розбудови інформаційного суспільства, інтеграції України до європейської й світової спільноти перед школою постає актуальна проблема формування особистості, котра здатна до особистісної самореалізації в умовах швидких соціальних змін, прийняття самостійного рішення в ситуації наявності альтернативно можливих варіантів поведінки чи дій, яка відзначається високим рівнем моральної культури та сформованою системою соціально значущих ціннісних орієнтацій. Відповідно до цих вимог одним із перспективних шляхів оновлення діяльності загальноосвітнього навчального закладу є реформування педагогічного процесу на аксіологічних (ціннісних) засадах.

3. У ході дослідження виділено такі основні підходи до визначення цінностей: семіотико-етимологічний; культурно-історичний; системний; теологічний; суб'єктно-індивідуалістський та особистісно-діяльнісний. Науково обґрунтовано, що теоретичними засадами виконаного дослідження є системно-структурний, культурно-історичний і особистісно-діяльнісний підходи.

4. Провідною концепцією дослідження було визнання актуальності впровадження аксіологічного підходу у практику загальноосвітніх шкіл, що дозволяє забезпечити успішне формування в учнів гуманістичних особистісних цінностей. На основі аналізу праць науково-методологічного характеру зроблено висновок про те, що методологічну основу дослідження, крім аксіологічного підходу, становлять також системний, синергетичний, культурологічний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний та акмеологічний підходи до вивчення педагогічних явищ і процесів. Доведено, що тільки поєднання всіх означених підходів забезпечує результативну трансляцію молодим людям соціально значущих цінностей, формування в них усталених систем персональних цінностей і соціально значущих умінь-цінностей ключових компетенцій.

У дисертації обґрунтовано, що в понятті "цінність" відображається позитивне (негативне) значення об'єктів навколишнього світу чи ідей для суспільства, групи людей або окремої особистості. Цінності виникають під час практичної діяльності людей, коли вони не тільки пізнають властивості природних і соціальних явищ, але й намагаються дати їм оцінку з точки зору встановлення їхньої користі (шкідливості) для свого життя. У масштабі життєдіяльності окремої особистості цінності, виступаючи результатом суб'єктивної оцінки, тісно пов'язані з її чуттєво-емоційною та мотиваційно-поведінковою сферами. З одного боку, вони є основою для формування індивідуальних життєвих пріоритетів, а з іншого - виконують функцію регулятора соціальної взаємодії особи з іншими людьми. Визначено, що дефініція "цінність" тісно пов'язана за значенням з такими поняттями: "смисл" ("сенс"), "ідеал", "соціальні потреби", "соціальні норми", "установка", "ціннісні орієнтації" та ін.

5. У дослідженні доведено, що ціннісно-зорієнтований педагогічний процес є цілісною динамічною системою, яка включає такі структурні компоненти: стратегічну мету-цінність, тактичні (часткові) цілі-цінності й завдання-цінності, зміст-цінність, ціннісно-зорієнтовану взаємодію вчителів та учнів, а також результати-цінності.

З'ясовано, що стратегічною метою-цінністю для педагогічного процесу сучасного шкільного закладу є забезпечення самореалізації кожного учня на підґрунті опанування ним визначеної системи цінностей. У свою чергу, ця мета конкретизується через створення ієрархічної системи часткових цілей-цінностей і завдань-цінностей.

У дисертації також доведено, що ефективному конструюванню змісту-цінності педагогічного процесу у шкільному закладі сприяє дотримання таких вимог: 1) основу змісту-цінності мають становити визначені групи цінностей; 2) проектування змісту-цінності педагогічного процесу вимагає забезпечення системності в межах усіх його підсистем: кожної конкретної навчальної дисципліни, циклів навчальних предметів, а також у масштабі всього педагогічного процесу; 3) під час конструювання змісту-цінності з конкретної навчальної дисципліни важливо враховувати, по-перше, до якого циклу навчальних предметів вона належить, а по-друге, якими специфічними особливостями характеризується її навчальний матеріал; 4) розкриваючи на навчальних заняттях сутність конкретних цінностей, необхідно сприяти не тільки усвідомленню її кожною молодою особистістю, але й переведенню цих цінностей на рівень персональних переконань.

6. Установлено, що в організації педагогічного процесу на аксіологічних засадах важливо передбачити цілісний педагогічний вплив на формування ціннісної зорієнтованості особистості кожного учня, а саме на формування його ціннісної свідомості, розвиток емоційно-чуттєвої і вольової сфери, моральних якостей згідно з визначеними гуманістичними цінностями, а також формування вмінь-цінностей ключових компетенцій.

7. У дисертації представлено науково обґрунтовану модель змісту науково-методичного забезпечення функціонування цілісної системи педагогічного процесу на аксіологічних засадах, яка містить такі чотири модулі: 1) підготовчий, 2) мотиваційний; 3) когнітивно-операційний; 4) аналітико-рефлективний. Метою реалізації підготовчого модуля було забезпечення ефективної підготовки вчителів та учнів до ціннісно-зорієнтованої взаємодії під час здійснення педагогічного процесу. Відповідно до сформульованої мети цей модуль містив два компоненти: підготовку вчителів і підготовку учнів. Реалізація мотиваційного модуля розробленої науково-методичної моделі забезпечувала відповідну мотивацію учнів щодо їхньої участі в ціннісно-зорієнтованому педагогічному процесі, опанування ними визначених цінностей, відпрацювання на цій основі власних ціннісних пріоритетів. Когнітивно-процесуальний модуль представленої науково-методичної моделі було спрямовано на забезпечення успішної трансляції учням визначеного змісту ціннісно-зорієнтованого педагогічного процесу, ефективне формування в них знань, ціннісних умінь ключових компетенцій, визначених морально-вольових якостей особистості, формування в усіх учасників педагогічної взаємодії ціннісного ставлення до процесу освіти в цілому, потреби й здатності до постійного особистісного саморозвитку на основі визначених цінностей. Цей модуль, у свою чергу, включав такі компоненти: гностичний і діяльнісний. Упровадження аналітико-рефлективного модуля забезпечувало рефлективний аналіз педагогами та учнями досягнутих проміжних результатів під час здійснення ціннісно-зорієнтованого педагогічного процесу і на основі цього внесення своєчасних змін у хід його протікання.

8. Для перевірки гіпотези дослідження було організовано педагогічний експеримент, в ході якого для вивчення ефективності розробленої системи організації педагогічного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах на аксіологічних засадах використовувалися такі критерії й показники: 1) когнітивний (знання, переконання ціннісного плану; сформованість навчальної мотивації; здатність і прагнення до самоосвіти ціннісного плану); 2) емоційно-вольовий (моральні, естетичні й інші види соціально значущих почуттів учнів; сформованість морально-вольових якостей особистості; 3) компетентнісний (вміння-цінності ключових компетенцій; навички, звички учнів ціннісного характеру, форми поведінки, які узгоджуються з визначеними групами цінностей); 4) рефлективний (прагнення учнів до рефлективної діяльності; самооцінка стану особистісних ціннісних пріоритетів; локус контролю; ціннісно-зорієнтована єдність учнівської групи).

9. Аналіз результатів проведеного педагогічного експерименту свідчить: а) в експериментальних групах , в яких реалізація педагогічного процесу на аксіологічних засадах відбувалася через ціннісне наповнення всіх його системних складників, спостерігалася така динаміка змін: кількість школярів з низьким рівнем сформованості персональних цінностей зменшилася на 38 %, з високим рівнем - збільшилася на 18 %; б) в експериментальних групах , в яких, крім вищеописаної роботи, забезпечувалася реалізація такої додаткової умови: цілеспрямованої підготовки вчителів до організації педагогічного процесу на ціннісних засадах, були отримані такі дані: кількість школярів з низьким рівнем сформованості персональних цінностей зменшилася на 40 %, з високим рівнем - збільшилася на 22 %; в) в експериментальних групах учнів , в яких, крім дотримання вимог до здійснення педагогічного процесу на аксіологічних засадах, реалізувалася інша додаткова умова: цілеспрямована підготовка учнів до участі в ціннісно-зорієнтованому педагогічному процесі, була отримана така динаміка результатів: кількість школярів з низьким рівнем сформованості персональних цінностей зменшилася на 41 %, з високим рівнем - збільшилася на 21 %; г) в експериментальних групах , в яких, крім дотримання вимог до організації педагогічного процесу на ціннісних засадах, водночас реалізовувалися дві вищеназвані додаткові умови, динаміка змін мала такий вигляд: кількість школярів з низьким рівнем сформованості персональних цінностей зменшилася на 41 %, з високим рівнем - збільшилася на 23 %; д) у контрольних групах різниця між даними констатувального та контрольного зрізів виражалася такими числами: кількість школярів з низьким рівнем сформованості персональних цінностей зменшилася на 16 %, з високим рівнем - збільшилася на 6 %.

Аналіз отриманих даних доводить, що за всіма визначеними критеріями та показниками спостерігалася більш інтенсивна позитивна динаміка в експериментальних групах порівняно з контрольними. Причому найкращі результати було одержано в експериментальних групах, в яких, крім дотримання вимог до організації педагогічного процесу на ціннісних засадах, водночас реалізувалися дві вищеназвані додаткові умови: 1) цілеспрямована підготовка вчителів до організації педагогічного процесу на ціннісних засадах; 2) цілеспрямована підготовка учнів до участі в ціннісно-зорієнтованому педагогічному процесі. Отже, на основі отриманих результатів зроблено загальний висновок про те, що реалізація запропонованої нами моделі змісту науково-методичного забезпечення функціонування педагогічного процесу на аксіологічних засадах дійсно сприяє покращенню його результатів, зокрема у стані сформованості особистісних цінностей учнів.

10. Розроблені на базі представленої теоретико-методичної концепції навчально-методичні посібники, навчально-методичний комплекс, програма спецкурсу й рекомендації для вчителів є суттєвою підмогою в організації ціннісно-зорієнтованого педагогічного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі.

Проведене дослідження не вирішує всіх питань, пов'язаних з проблемою організації педагогічного процесу у шкільному закладі на аксіологічних засадах. Серед перспективних напрямів її подальшого розвитку заслуговують на увагу такі: організація ефективного управління ціннісно-зорієнтованим процесом у масштабі навчального закладу, здійснення спеціальної підготовки студентів ВНЗ як майбутніх учителів до організації педагогічного процесу у школі на аксіологічних засадах, висвітлення системного зв'язку ціннісно-зорієнтованого педагогічного процесу з позааудиторною виховною роботою у шкільному закладі та ін.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Монографії:

1. Ткачов С. І., Ткачова Н. О. Духовні цінності та громадянське виховання молоді: Монографія. - Харків: ХГУ "НУА", 2003. - 88 с.

2. Ткачова Н. О. Історія розвитку цінностей в освіті: Монографія. - Харків: Видавничий центр ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2004. - 423 с.

3. Ткачова Н. О. Аксіологічний підхід до організації педагогічного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі: Монографія. - Л.-Х.: "Каравела", 2006. - 300 с.

Навчальні і навчально-методичні посібники,

методичні матеріали, робочі програми до курсів:

4. Ткачев С. И., Ткачева Н. А., Щекина Н. Б. Краткий обзор зарубежной педагогики // Учебн. пособие (Утверджено МО Украины). - Харьков: ХГИФК, 1996. - 104 с.

5. Ткачев С. И., Ткачева Н. А. Методические рекомендации по изуче-

нию курса "Основы педагогических знаний". - Харьков: ХГУ "НУА", 1998. - 23 с.

6. Ткачев С. И., Ткачева Н. А. Нравственная и политическая культура как ценности воспитания: Учебн. пособие (Рекомендовано МО Украи-ны). - Харьков: ХГИ "НУА", 1999. - 81 с.

7. Ткачев С. И., Ткачева Н. А. Основы менеджмента и маркетинга в системе образования: Учебн. пособие. - Харьков: НУА, 2000. - 152 с.

8. Ткачов С. І., Ткачова Н. О. Педагогічний практикум: Навч. посібник (Рекомендовано МОН України). - Харків: НГУ "НУА", 2002. - 96 с.

9. Ткачова Н. О. Сучасний стан освіти в розвинених країнах світу: Навч. посібник. - Харків: "Константа", 2004. - 116 с.

10. Ткачова Н.О., Литвиненко І. І. Методичні рекомендації із забезпечення ціннісного підходу до педагогічного процесу в шкільному закладі. - Х.: ХОНМІБО, 2005. - 108 с.

11. Ткачова Н. О. Реалізація ціннісного підходу до організації педагогічного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів: навч.-метод. посібник. - Х.: "Константа", 2006. - 318 с.

12. Ткачова Н. О. Навчально-методичний комплекс з курсу "Реалізація ціннісного підходу до організації педагогічного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів". - Х.: "Константа", 2006. - 124 с.

13. Ткачова Н. О. Робоча програма до курсу "Реалізація ціннісного підходу до організації педагогічного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів". - Х.: "Константа", 2006. - 8 с.

Статті у провідних наукових виданнях,

затверджених ВАК України:

14. Ткачова Н. О. Формування ціннісних настанов особистості як регулятора її поведінки // Наукові записки кафедри педагогіки: Зб. наук. пр. (ХНУ). - Харків: "Константа", 2000. - Випуск V. - С. 165-174.

15. Ткачов С. І., Ткачова Н. О. Місце ціннісних орієнтацій у системі громадянського виховання молоді // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. пр. - Київ: Видавничий центр КДЛУ, 2000. - Випуск 12. - С. 47-53.

16. Ткачова Н. О. Формування ціннісних диспозицій сучасної молоді у процесі колективної освітньої діяльності // Зб. наук. пр. Полтавського держ. пед. ун-ту імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2001. - Випуск 6/7 (20-21). - С. 35-49.

17. Ткачов С. І., Ткачова Н. О. Застосування навчальних задач на практичних заняттях з педагогіки // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ, 2001. - Вип. 17. - С.79-85.

18. Ткачова Н. О. Тенденції розвитку освіти в сучасному суспільстві // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ, 2002. - Вип. 15. - С. 29-35.

19. Ткачова Н. О. Відображення цінностей національної культури в змісті освіти: історичний аспект // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. пр. - Вип. 178. Педагогіка та психологія. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 163-168.

20. Ткачова Н. О. Про реформування змісту освіти на ціннісних засадах // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. пр. - Вип. 184. Педагогіка та психологія. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 165-171.

21. Ткачов С. І., Ткачова Н. О. Висвітлення питання освітніх цінностей у педагогічній спадщині Януша Корчака // Зб. наук. пр. Уманського держ. пед. ун-ту: Спеціальний випуск: Гуманістичні ідеї педагогічної спадщини Януша Корчака в ХХІ столітті. - К.: Науковий світ, 2003. - С. 153-158.

22. Ткачова Н. О., Жовтоніжко І. М. Ціннісні орієнтації як стрижневий компонент світоглядної позиції особистості студента // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. пр. (ХНПУ). - Харків: ОВС, 2003. - Вип. 10. - С. 30-35.

23. Ткачова Н. О. Актуальність наукового підходу В. О. Сухом-линського до розкриття сутності освітніх цінностей // Наукові записки: Зб. наук. пр. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. - Вип. 52. Частина І. - Серія "Педагогічні науки". - С. 230- 234.

24. Ткачова Н. О. Формування у молоді емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього середовища // Науковий вісник Миколаївського держ. ун-ту. Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Миколаїв: МДУ, 2004. - Вип. 8. - С. 335-342.

25. Ткачова Н. О., Жовтоніжко І. М. Розкриття сутності оцінно-ціннісних знань у дидактичних поглядах В. Сухомлинського // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. - Харків: ХНПУ, 2004. - С. 16-22.

26. Ткачова Н. О. Функції освітніх цінностей у процесі гармонізації відносин особистості та суспільства // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Зб. наук. пр. - Київ-Запоріжжя. - 2004. - Вип. 32. - С. 30-36.

27. Ткачов С. І., Ткачова Н.О. Формування цінностей самореалізації особистості у процесі освіти // Зб. наук. пр. Полтавського держ. пед. ун-ту імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2004. - Вип. 5 (38). - Серія "Педагогічні науки". - С. 74-87.

28. Ткачова Н. О. До питання про моніторинг ціннісних орієнтацій молоді // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. пр. - Харків: ХНПУ, 2004. - С. 106-110.

29. Ткачова Н. О. Проблема реформування середньої освіти в Україні на засадах загальноєвропейських цінностей // ПостМетодика. - 2004. - № 4 (56). - С. 14-17.

30. Ткачова Н. О. До питання організації педагогічного процесу в сучасній школі на ціннісних засадах // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. - Харків: ХНПУ, 2004. - Вип. 27. - Ч. 1. - С. 40-48.

31. Ткачова Н. О., Сілічова Т. В. Організація суб'єкт-суб'єктних відносин між педагогом і вихованцями // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. - Слов'янськ: Видавничий центр СДПУ, 2005. - Випуск ХХІV. - C. 104-109.

32. Ткачова Н. О. Освітні цінності сучасної вітчизняної школи в контексті загальноєвропейських вимог // Педагогічні шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України. - Харків: Стиль Іздат, 2005. - С. 238-244. (Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка).

33. Ткачова Н. О. Взаємообумовленість розвитку інтелектуальної й емоційної сфер особистості учня в процесі формування його персональних цінностей // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. - № 14. - С. 64-72.

34. Ткачова Н. О. Використання ідей В. Сухомлинського про опанування школярами цінностей "свобода" і "відповідальність" // Зб. наук. пр. Полтавського пед. ун-ту імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2005. - Вип. 5 (44). - С. 286-294.

35. Ткачова Н. О. Організація цілісного педагогічного процесу в шкільному закладі // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Київ-Запоріжжя, 2005. - Вип. 34. - С. 247-251.

36. Ткачова Н. О. Підготовка майбутнього вчителя до професійної діяльності на ціннісних засадах // Проблеми формування ціннісних орієнтирів професійної діяльності: Зб. наук. пр. - Харків: Стиль Іздат, 2005. - С. 243-249. (Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка).

37. Ткачова Н. До питання формування ціннісних орієнтацій у студентів вищих навчальних закладів // Вісник Львівського університету: Зб. наук. пр. Серія педагогічна. Вип. 21. - ЛНУ, 2006. - C. 259-266.

Статті у наукових виданнях:

38. Ткачова Н. О., Подберезський М. К., Васильєва М. П. Самовихо-

вання моральної культури майбутнього педагога // Вісник Харківського університету: Зб. наук. пр. - Харків: ХДУ, 1995. - С. 37-40.

39. Ткачев С. И., Ткачева Н. А., Богатых Е. Т. К вопросу о современной подготовке будущих педагогов // Педагогические и социально-философские аспекты физической культуры и спорта: Сб. науч.-метод. раб. - Харьков: ХГФК, ХГВУФК № 1, БГПУ, 1996. - С. 15-18.

40. Ткачева Н. А. Формирование у студентов мотивов изучения курса педагогики // Педагогические и социально-философские аспекты физической культуры и спорта: Сб. науч.-метод. раб. - Харьков: ХГФК, ХГВУФК № 1, БГПУ, 1996. - С. 23-28.

41. Ткачов С. І, Ткачова Н. О. Активні методи навчання в підготовці соціальних працівників // Соціалізація особистості: Зб. наук. пр. - Київ: НПУ, 1998. - С. 160-165.

42. Ткачев С. И., Ткачева Н. А. Развитие познавательной активности студентов на лекционных занятиях по педагогике // Ученые записки ХГИ "Народна українська академія": Сб. науч. стат. - Харьков: ХГУ "НУА", 1998. - С. 68-74.

43. Ткачев С. И., Ткачева Н. А. Преподавание педагогики в вузе: проблемы и перспективы // Вчені записки Харківського гуманітарного інституту "НУА": Зб. наук. пр. - Т. 5. - Харків: ОКО, 1999. - С. 86-92.

44. Ткачов С. І, Ткачова Н. О. Місце цінностей в процесі розбудови справедливого суспільства // Практична філософія та правовий порядок: Зб. наук. ст. - Харків: Центр Освітніх Ініціатив, 2000. - С. 177-179.

45. Ткачов С. І., Ткачова Н. О. Навчальна робота в мікрогрупах: інновації і досвід // Вчені записки Харківського гуманітарного інституту "Народна українська академія": Зб. науч. пр. - Харків: ОКО, 2002. - С.180-186.

46. Ткачова Н. О., Семченко Н. О. Гендерний аспект підготовки управлінців: особливості формування лідерських якостей у студенток вищих закладів освіти // Вчені записки Харківського інституту управління: Науковий журнал. - Випуск № 11. - Харків: ХІУ, 2003. - С. 222-226.

47. Ткачова Н., Ткачов С. Ціннісні орієнтири реформування сучасної освіти // Новий колегіум. - 2004. - № 5/6 (27/28). - С. 23-29.

48. Ткачова Н. О. Ідеї Василя Сухомлинського в контексті сучасної освіти // Управління школою. - 2004. - № 15 (63). - С. 8-9.

49. Ткачова Н. О. До питання визначення провідних освітніх цінностей в умовах інтеграції України в європейський простір // Науковий вісник Серія "Філософія" / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Харків: ХНПУ, 2004. - С. 34-37.

50. Ткачова Н. О. Роль та зміст освітніх цінностей в умовах тран-сформації українського суспільства // Ціннісні парадигми освіти: Зб. ст. / Укладач Ткачова Н. О. - Х.: Видав. гр. "Основа", 2004. - С. 39-54.

51. Ткачова Н. О. Роль і місце цінностей в освіті // Виховна робота в школі. - 2005. - № 1 (2). - С. 2-11.

Матеріали наукових конференцій:

52. Ткачов С. І., Ткачова Н. О. Питання моральної та політичної культури особистості в байках Г. С. Сковороди // Сковородинівські читання: Г. С. Сковорода - філософ, письменник, педагог і культуролог (1722 - 1794): Матер. наук.-практ. конф. - Харків: ХДУ, 1995. - С. 32-33.

53. Ткачова Н. О. Моральна культура як складова частина духовної культури особистості студента // Високі технології виховання: Матер. І Міжнар. наук.-практ. конф. - Ч. 1. - Харків: ХДУ, 1995. - С. 248-253.

54. Ткачев С.И., Ткачева Н. А. Значение нравственной и политичес-кой культуры для избежания вооруженных конфликтов между народами // Мир, война, история: Матер. Междунар. научн.-практ. конф. - Харьков: ХГПУ, 1995. - С. 36-38.

55. Ткачова Н. О. Застосування навчальних ігор на заняттях з педа-гогіки // Сучасний стан вищої освіти в Україні: проблеми і перспективи: Матер. Всеукр. наук.-метод. конф. - Київ, ВЦ "Київський університет", 2000. - С. 240-242.

56. Ткачов С. І., Ткачова Н. О. Вплив сучасних тенденцій розвитку суспільства на формування ціннісних орієнтацій молоді в закладах освіти // Молодь на зламі тисячоліть: нове тисячоліття - нові проблеми?: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. - Київ: АПСВ, 2000. - С. 223-227.

57. Ткачев С. И., Ткачева Н. А. Роль женщины в социальной работе // Жінки та соціальна політика в Україні: Програма та матер. регіон. наук.-практ. конф. - Харків: ХГУ "НУА", 2000. - С. 73-76.

58. Ткачов С. І., Ткачова Н. О. Формування у студентів потреби в самоосвіті // Університетська освіта України ХХІ століття: проблеми, перспективи, тенденції розвитку: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. - Харків, 2000. - С. 190-191.

59. Ткачов С. І., Ткачова Н. О. Роль біоетики в процесі формування індивідуальних цінностей особистості в галузі освіти // Біоетика на порозі ІІІ тисячоліття: Тези доповідей міжнар. симпозіуму. - Харків: ХНУ, 2000. - С. 53-54.

60. Ткачова Н. О. Особистісні цінності як критерії якості освіти // Актуальні проблеми безперервної освіти: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. - Харків: ХНУ, 2003. - С. 28.

61. Ткачова Н. О. Роль і місце освітніх цінностей у сучасному суспільстві // Наука і освіта 2004: Матер. VII Міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 35. Педагогіка. - С. 14-16.

62. Ткачева Н. А., Литвиненко И. И. Система личностных ценностей учителя как компонент его профессиональной культуры // Профес-сионально-педагогическая культура: концептуальные основания и техно-логический контекст: Матер. Всерос. науч. семинара. - Белгород: Изд-во БелГУ, 2004. - С. 160-161.

63. Ткачов С. І., Ткачова Н. О., Литвиненко І. І. Ціннісні основи громадянської освіти школярів // Формування громадянської компетентності учнівської молоді: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. - Харків, 2005. - С. 93-95.

64. Ткачова Н. О., Литвиненко І. І. Інтеграція акмеологічного та аксіологічного підходів в організації педагогічного процесу в шкільному закладі // Динаміка наукових досліджень - `2005: Матер. IV Міжнар. наук.-практ. конф. Том 37. Стратегічні напрями реформування системи освіти. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - 77-79.

65. Ткачова Н. О. Реалізація гуманістичних сімейних цінностей як запорука запобігання насильства над дітьми // Права людини в діяльності органів внутрішніх справ України: Матер. наук.-практ. конф. - Київ, 2006. - С. 161-164.

АНОТАЦІЯ

Ткачова Н. О. Аксіологічні засади педагогічного процесу в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2007.

У дисертації проаналізовано філософські, психологічні, соціологічні, педагогічні праці з питань цінностей та організації педагогічного процесу. Розроблено концепцію впровадження аксіологічного підходу в педагогічний процес загальноосвітнього навчального закладу як цілісної системи. Висвітлено взаємозв'язок і взаємозумовленість між аксіологічним та іншими методологічними підходами до організації педагогічного процесу у шкільному закладі: системним, синергетичним, культурологічним, особистісно-діяльнісним, компетентнісним і акмеологічним. Теоретично обґрунтовано систему організації ціннісно-зорієнтованого педагогічного процесу у шкільних закладах, проаналізовано її структурні компоненти; визначено провідні напрями, які забезпечують ефективне функціонування педагогічного процесу на аксіологічних засадах. Визначено й обґрунтовано систему провідних освітніх цінностей для сучасної шкільної освіти. Розроблено модель змісту науково-методичного забезпечення функціонування цілісного педагогічного процесу на аксіологічних засадах та експериментально перевірено її ефективність. Визначено критерії й показники ефективності реалізації системи організації педагогічного процесу на аксіологічних засадах у загальноосвітніх навчальних закладах.

Ключові слова: аксіологічний підхід, освітні цінності, педагогічні цінності, організація педагогічного процесу на аксіологічних засадах, стратегічна мета-цінність, тактичні цілі-цінності, завдання-цінності, зміст-цінність, ціннісно-зорієнтована взаємодія вчителів та учнів, результати-цінності.

АННОТАЦИИ

Ткачева Н. А. Аксиологические основы педагогического процесса в современных общеобразовательных учебных заведениях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2007.

В диссертации проанализированы философские, психологические, социологические, педагогические работы по вопросам ценностей. Установлено, что все определения ценностей можно условно свести к таким основным подходам: семиотико-этимологический, культурно-исторический, системный, теологический, субъектно-индивидуалистский, личностно-деятельностный. Раскрыта взаимосвязь между понятием "ценность" и близкими к нему по значению дефинициями: "смысл", "идеал", "социальные нормы", "потребности", "ценностные ориентации" и т.д.

Теоретически обосновано, что организация педагогического процесса на аксиологических основах может осуществляться успешно только в том случае, если одновременно учитываются ведущие положения и принципы аксиологического, системного, синергетического, культурологического, личностно-деятельностного, компетентностного и акмеологического подходов. Так, реализация аксиологического подхода предусматривает концентрацию внимания учителей на вооружении учащихся в ходе педагогического процесса определенными ценностными ориентирами, которые обеспечивают общую социально значимую направленность их активности во всех сферах жизнедеяльности. Системный подход создает возможности для того, чтобы раскрывать, осознавать закономерные связи в рамках педагогического процесса как целостной системы. Синергетический подход позволяет рассматривать объект исследования как сложную нелинейную систему, которая развивается по законам теории вероятности. С точки зрения культурологического подхода ценности и сама система образования исследуются как составляющие человеческой культуры и одновременно как важные показатели ее развития. Личностно-деятельностный подход помогает осознать сущность личности как активно действующего в обществе индивидуума, способного избирательно осваивать ведущие социальные ценности. Компетентностный подход предусматривает обеспечение в ходе проведения школьного педагогического процесса овладения учащимися необходимыми умениями-ценностями ключевых компетенций жизнедеятельности в современном обществе. Акмеологический подход проявляется в создании оптимальных условий для самореализации человека как уникальной личности. Установлено, что только интеграция всех выделенных подходов обеспечивает результативную трансляцию учащимся социально значимых ценностей, формирование у них собственных ценностных доминант.