Підготовка майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

13.00.05 - Соціальна педагогіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності

Гришак Світлана Миколаївна

Луганськ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук,

професор Харченко Сергій Якович,

Луганський національний педагогічний університет

імені Тараса Шевченка, проректор із науково

педагогічної роботи, завідувач кафедри

соціальної педагогіки та соціальної роботи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент

Рижанова Алла Олександрівна,

Харківська державна академія культури,

проректор з педагогічної та виховної роботи;

кандидат педагогічних наук

Цимбал Ірина Іванівна,

Головне управління освіти і науки Луганської

облдержадміністрації, начальник.

Захист відбудеться 13 червня 2007 року о 15.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий 11 травня 2007 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Перехід України до ринкової економіки, який супроводжувався реальним зниженням соціального статусу жінок, незатребуваністю їх освітнього, професійного потенціалу, стимулював зародження та розвиток міждисциплінарних досліджень, що для аналізу політичних, соціальних і культурних процесів використовують гендерний підхід. В основу наукової розробки гендерної теорії покладено ідею гендерної рівності, яка, з одного боку, не заперечує існування біологічних і психологічних відмінностей між жінками та чоловіками, але, з іншого, підкреслює важливість соціокультурної оцінки та інтерпретації цих відмінностей і побудови на їх основі такої владної системи, яка спроможна забезпечити чоловіків і жінок рівними правами та рівними можливостями для їх реалізації.

Важливим напрямком гендерних досліджень є науковометодичне забезпечення гендерної освіти, під якою розуміється процес надбання систематизованих наукових знань у галузі стратегії та тактики гендерної рівності, а також умінь і навичок їх застосування на практиці. Сьогодні в системі вищої освіти починають створюватися наукові школи, що розробляють навчальні курси з гендерної тематики та сприяють їх впровадженню до таких навчальних дисциплін, як соціологія, політологія, психологія, лінгвістика тощо (Т.Говорун, Н.Лавріненко, В.Суковата, Г.Сілласте, І.Кльоцина та ін.). Однак процес інституціоналізації гендерної освіти у вищій педагогічній школі знаходиться на початковій стадії. Гендерна тематика повільно інтегрується в навчальні плани педагогічних спеціальностей та підготовку фахівців з соціальної роботи. Дослідження в царині гендерної педагогіки є тільки початком наукового пошуку в цьому напрямку. Це дослідження І.Іванової, О.Кікінежді, В.Кравця, О.Луценко, О.Цокур, Л.Штильової; дисертаційні дослідження, що присвячені проблемі формування ідентичності як однієї з ключових у гендерній теорії й як однієї із завдань гендерної освіти (І.Кирилова, В.Романова, М.Толстих); роботи, в яких досліджуються проблеми гендерної соціалізації (С.Бем, М.Гасюк, П.Горностай, І.Каширська, І.Костикова, Л.Харченко та ін.); роботи щодо вивчення природи гендерних стереотипів і гендерних ролей як механизмів, що сприяють відтворенню гендерної стратифікації суспільства (В.Агєєв, Ю.Альошина, І.Кльоцина, С.Оксамитна, М.Церетелі та ін.).

Практичний характер соціальної роботи обумовлює її значущість для здійснення принципів гендерної рівності в процесі реалізації професійної діяльності. Гендер і соціальна робота взаємопов'язані. При вирішенні будьяких проблем спеціалісти соціальної сфери постійно стикаються з дискримінаційними практиками, де важливе місце посідає чинник статі, який посилює прояви соціальної несправедливості. В суспільстві постає нагальною потреба в практичному розгортанні соціальної роботи, що враховує необхідність боротьби з гендерною асиметрією в сфері зайнятості та на ринку праці, нерівному доступі до прийняття рішень, гендерними відмінностями в можливостях реалізації своїх прав. У значній мірі з цим стикаються спеціалісти соціальної сфери (соціальні педагоги, соціальні працівники), які, як правило, не мають відповідної професійної підготовки до цього виду діяльності. Впровадження гендерних підходів у підготовку майбутніх фахівців тількино починається. Розвиток цього питання знайшов відображення в роботах О.Білої, Т.Голованової, Т.Лєсіної, Л.Міщик, І.Мунтяна, Л.Штильової.

У ході аналізу теорії та практики з досліджуваної проблеми були виявлені наступні суперечності між:

потребою врахування гендерного аспекту і впровадження гендерних підходів у зміст, організацію соціальної роботи з різними групами населення та відсутністю відповідної професійної підготовки спеціалістів соціальної сфери, які здійснюють цю діяльність;

суттєвою соціальною необхідністю в егалітарно мислячих агентах гендерної інтеграції, здатних протистояти застарілим статеворольовим стереотипам, і недостатнім рівнем розвитку гендерної освіти.

Виявлення вищеозначених суперечностей, недостатня теоретична розробленість даної проблеми, потреба у фахівцях, які здійснюють соціальну діяльність на позиціях гендерної рівності, стали підставою для вибору теми дисертаційного дослідження: “Підготовка майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науководослідницької роботи кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка як складова частина комплексної наукової теми “Теоретикометодичні основи змісту та технології навчання студентів соціальній роботі” (державний реєстраційний номер 0101U001373). Тему дисертації затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 8 від 26 жовтня 2004 року).

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери.

Предмет дослідження - педагогічні умови, що забезпечують ефективність підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності.

Мета дослідження - науково обґрунтувати, змістовно розробити, експериментально перевірити та впровадити педагогічні умови підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що ефективність підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності може бути досягнута за рахунок змістовної розробки та впровадження в навчальний процес наступних педагогічних умов:

мета і зміст професійної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери повинні бути акцентовані на формуванні у них сучасних егалітарних гендерних уявлень, основу яких складає принцип рівних можливостей для особистісної і професійної самореалізації жінок і чоловіків у різних сферах життєдіяльності;

у ході навчання має бути створено кооперативномоделююче навчальне середовище, спрямоване на формування егалітарної ідеології відносин статей;

потрібно забезпечити орієнтацію процесу навчання на формування гендерної компетентності, гендерної сенситивності та гендерної лояльності як домінуючих професійно значущих якостей вищеозначених спеціалістів.

Відповідно до мети й гіпотези були визначені такі завдання дослідження:

Провести аналіз проблеми дослідження в контексті гендерного підходу та визначити ступінь її розробки в сучасній педагогічній теорії.

Визначити сутнісні та змістовні характеристики ідеї гендерної рівності як теоретичної основи професійної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери. гендерна рівність спеціаліст соціальна

Провести педагогічну діагностику рівня підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності.

Змістовно розробити та обґрунтувати педагогічні умови, що забезпечують підготовку майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності, запровадити їх у процес підготовки через організацію експериментального навчання.

Здійснити аналіз та виявити ступінь ефективності розроблених педагогічних умов підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності.

Методологічну основу дослідження становлять: філософські ідеї гуманізації навчання, що націлені на розвиток здібностей і самореалізацію особистості; постмодерністські ідеї про соціальне конструювання культури та гендерних відносин; концепція гендерної психології про гендерну ідентичність як базову структуру особистості на всіх етапах її розвитку; вчення про гендерну соціалізацію як процес, відтворюючий гендерну стратифікацію суспільства; гендерний підхід до змісту та форм організації процесу професійної підготовки як інноваційна технологія навчання у вищих навчальних закладах.

Теоретичною основою дослідження слугують наукові напрацювання, що пов'язані з: феноменом “гендер”, який покладено в основу методології гендерних досліджень у різноманітних галузях гуманітарних наук (О.Вороніна, І.Жеребкіна, М.Кіммел, Л.Смоляр, Н.Чухим та ін.); виявленням гендерних стосунків як соціально сконструйованих відносин нерівності (О.Здравомислова, І.Кльоцина, Н.Лавріненко, С.Хрисанова та ін.); визначенням сутності ідеї гендерної рівності та впровадженням комплексного, тобто гендерного, підходу до проблеми рівності статей як нової стратегії досягнення рівності між жінками та чоловіками (Л.Завадська, Л.Кобелянська, К.Левченко, Т.Мельник, О.Руднєва та ін.); специфікою та організацією гендерного навчання та гендерного виховання, актуальністю впровадження гендерного підходу в освіту (І.Іванова, О.Кікінежді, В.Кравець, О.Луценко, Л.Міщик, І.Мунтян, О.Цокур, Л.Штильова); уявленнями про гендерну ідентичність (І.Кирилова, В.Романова, М.Толстих) і гендерну соціалізацію (С.Бем, М.Гасюк, Т.Голованова, П.Горностай, І.Костикова, Л.Харченко та ін.); вивченням природи гендерних стереотипів і гендерних ролей як механізмів, що сприяють відтворенню гендерної стратифікації суспільства (В.Агєєв, Ю.Альошина, С.Оксамитна, М.Церетелі та ін.); особливостями соціальнопедагогічної підготовки у вищому навчальному закладі (І.Звєрєва, А.Капська, Г.Лактіонова, Л.Міщик, В.Поліщук, С.Харченко та ін.); кооперативною формою організації навчання та інтерактивними технологіями навчання (М.Касьяненко, Л.Кирилюк, О.Пометун, М.Чошанов).

У роботі було використано комплекс методів дослідження: теоретичні: вивчення й аналіз наукових джерел вітчизняних і зарубіжних дослідників з філософії, соціології, психології і педагогіки, що стосуються проблеми гендера та реалізації ідеї гендерної рівності в міжстатевих стосунках, що дозволило порівняти різні точки зору на проблему, що вивчається, та визначитися з базовими для дослідження положеннями; синтез, узагальнення, систематизація, що слугували засобом для обґрунтування гендерноорієнтованого змісту підготовки, вибору інноваційних технологій підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності; моделювання педагогічних умов з метою перевірки теоретичних положень дисертаційного дослідження; емпіричні: педагогічний експеримент з метою перевірки висунутої гіпотези; бесіда, інтерв'ювання, анкетування майбутніх фахівців і працюючих соціальних педагогів і соціальних працівників для визначення сформованості в них егалітарних гендерних уявлень і готовності до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності; статистичні: математична обробка результатів експериментальної роботи та їх інтерпретація для перевірки гіпотези дослідження.

Наукова новизна дослідження:

вперше теоретично обґрунтовані, змістовно розроблені та технологічно впроваджені педагогічні умови підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності, що в основі своїй містять акцент на формуванні у них сучасних егалітарних гендерних уявлень; створення кооперативномоделюючого навчального середовища, спрямованого на формування егалітарної ідеології відносин статей; націлення навчання на формування гендерної компетентності, гендерної сенситивності та гендерної лояльності як професійно значущих якостей вищеозначених спеціалістів;

вперше розроблено зміст підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності, який має спиратися на засвоєння й відтворення гендерних знань як базового компоненту формування егалітарних гендерних уявлень у майбутніх фахівців, як складової їх гендерної культури та професійної готовності до соціальнопедагогічної діяльності;

удосконалено відповідно до змістовно інтерпретованих приципів гендерної освіти добір інноваційних форм і методів (метод активної лекції з процедурою пауз; семінармайстерня; метод підвищення самосвідомості; метод моделювання та розігрування ситуації за ролями; метод дискусії в формі дебатів; метод проектів), що грунтувалися на кооперативній організації навчальної діяльності, яка передбачала створення малих груп у гетерогенному за гендерними ознаками складі (сформульовані й охарактеризовані психологопедагогічні вимоги їх функціонування та розроблені організаційнопедагогічні етапи створення таких груп);

одержало подальший розвиток обґрунтування професійно значущих якостей майбутніх спеціалістів соціальної сфери, які реалізують ідею гендерної рівності в професійній діяльності.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

розроблена наукова концепція, яка в основі містить сукупність теоретичних положень щодо підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності, що істотно збагачує науковотеоретичні уявлення в цій галузі знання;

виявлено співвідношення ідеї гендерної рівності з такими категоріями, як гендер, гендерний підхід, гендерна стратифікація суспільства, гендерні ролі, гендерні стереотипи, гендерна культура, подано теоретичний опис сутності даних понять;

виокремлені та описані професійно значущі якості спеціалістів соціальної сфери, що реалізують ідею гендерної рівності в професійній діяльності;

поширені знання щодо визначення егалітарних гендерних уявлень.

Практичне значення дослідження полягає в розробці і впровадженні в навчальний процес спецкурсу “Основи формування гендерної рівності в професійній діяльності майбутніх спеціалістів соціальної сфери” та відповідного навчальнометодичного забезпечення, що максимально враховує сучасні знання з гендерної проблематики; інтерактивних формів і методів; методиці організації кооперативного навчання через створення малих груп, гетерогенних за гендерними ознаками. Результати дослідження можуть бути використані в процесі загальнопедагогічної та спеціальної підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників у ВНЗ, на курсах підвищення кваліфікації спеціалістів соціальної сфери, в практичній діяльності системи соціальних служб у напрямку просування ідеї гендерної рівності в соціальній роботі.

Результати дослідження впроваджено у навчальновиховний процес Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження від 5.03.07 № 1/663), Луганського інституту праці та соціальних технологій (довідка про впровадження від 03.04.07р. № 082/149), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка про впровадження від 26.03.07р. № 26433/02), Запорізького національного університету (довідка про впровадження від 23.03.07р. № 0125/14).

Апробація результатів дослідження. Основні результати та висновки виконаної дослідницької роботи обговорювалися й одержали позитивну оцінку на засіданнях кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, звітних науковопрактичних конференціях професорськовикладацького складу Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (20042007). Основні положення дисертації доповідались на ХІІ щорічних зборах Південного відділення РАО і ХХІV психологопедагогічних читаннях Півдня Росії: “Развитие личности в образовательных системах ЮжноРоссийского региона” (РостовнаДону, 2005), ІІ Міжнародній науковопрактичній конференції “Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти” (Луганськ, 2005), Третій Міжнародній науковопрактичній конференції “Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє” та Другій Міжнародній науковопрактичній конференції “Гендерний компонент у структурі вищої технічної освіти і природничих наук” (Київ, 2005), Всеукраїнській науковопрактичній конференції “Культурноціннісні витоки сучасного виховання особистості” (Київ, 2006).

Публікації. Результати дослідження висвітлено у 8 публікаціях, у тому числі в наукових фахових виданнях - 5 статей.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та 8 додатків на 38 сторінках. Загальний обсяг дисертації 269 сторінок. Робота містить 16 таблиць та 6 малюнків. Список використаних джерел складається з 328 найменувань (із них 8 - іноземною мовою).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методологічну та теоретичну основи, методи дослідження, а також наукову новизну та практичне значення результатів, наведено відомості про апробацію.

У першому розділі “Теоретикометодологічні основи підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності” висвітлено проблеми професійної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери в контексті гендерного підходу, здійснено аналіз ідеї гендерної рівності як теоретичної основи їх підготовки, проведено аналіз реальної практики підготовки соціальних педагогів і соціальних працівників до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності.

Аналіз наукової літератури гендерної спрямованості дозволив нам визначитися з понятійнокатегоріальним полем гендерних досліджень, ключовим поняттям в яких виступає феномен гендеру, та який є визначальним у понятті “гендерна рівність”. У контексті розв'язування завдань дослідження ми розуміємо даний феномен як соціально сконструйовану модель міжстатевої взаємодії та як категорію соціальної стратифікації. Наголос на активності особистості, яка навчається, й на усвідомленні гендерних стосунків як сконструйованих відносин нерівності набувають особливого значення в контексті подолання владно/підвладних патріархатних міжстатевих відносин. Реалізація ідеї гендерної рівності передбачає визнання майбутніми спеціалістами соціальної сфери неефективності традиційних патріархатних відносин між статями та створення нового ціннісного поля, провідною ідеєю якого є гендерна рівність, що потребує врахування концепції гендерного підходу до проблеми рівності статей. Такий підхід базується на осмисленні того, що різні явища, які відбуваються в суспільстві, порізному впливають на жінок і чоловіків, тому у вирішенні проблем міжстатевої взаємодії повинні бути включені критерії рівності між жінками і чоловіками.

Вивчення ідеї гендерної рівності як теоретичної основи підготовки спеціалістів соціальної сфери дозволило нам визначити, що сутність ідеї гендерної рівності розглядається через декілька підходів: 1) рівність перед законом (формальна рівність, закріплена законодавчо - деюре); 2) рівність можливостей (створення рівних умов дефакто для забезпечення рівного використання суспільних цінностей обома статями); 3) рівність результату (цілеспрямоване усунення всіх перешкод, які можуть бути зумовлені попередньою дискримінацією); 4) гендерний паритет (забезпечення гендернозбалансованих відносин між статями, що, враховуючи статеві відмінності, сприятиме розвитку партнерських взаємовідносин між жінками і чоловіками, їх загальної відповідальності в усуненні дисбалансу в приватній та публічній сферах, стверджуванні паритетних засад, що ведуть до зближення, а не до розмежування статей).

Щоб сприяти досягненню гендерної рівності та соціально справедливого людського розвитку, спеціалісти соціальної сфери повинні вміти здійснювати гендерний аналіз. Гендерний аналіз допомагає виявляти гендерну нерівність у суспільстві, і, як наслідок, визнавати його гендерну стратифікацію.

Досягнення гендерної рівності потребує трансформації гендерних ролей і стереотипів у сучасному суспільстві, патріархатному за своєю ідеологією; формування нової гендерної культури, яка є не тільки чинником легітимації гендерної нерівності в суспільстві, а й пропонує способи її подолання. Концепція гендерної культури, враховуючи відмінності між жінками і чоловіками, сприяє їх партнерським відносинам на основі взаємоповаги, особистісного взаємопорозуміння, взаємопідтримки.

Проведена педагогічна діагностика реальної практики реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності спеціалістів соціальної сфери та підготовки до неї студентів дозволяють вважати, що нейтральнопозитивне ставлення більшості студентів і соціальних працівників до реалізації ідеї гендерної рівності, що виявлено в результаті діагностики, відбиває сучасний стан соціальної діяльності, яка реалізується без врахування гендерної перспективи і не може сприяти просуванню гендерної рівності в суспільстві.

Зроблені нами в результаті теоретикометодологічного аналізу висновки є тим орієнтиром, що дозволяє змодулювати оптимальні педагогічні умови для підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності, які повинні враховувати особливості жіночої та чоловічої статі, і бути націлені на формування творчої, ініціативної, егалітарно мислячої і самодостатньої особистості спеціаліста - носія гендерної культури.

Ці положення слугували основою при розробці цілей, змісту, форм і методів підготовки студентів.

У другому розділі “Розробка педагогічних умов підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності” надається наукове обґрунтування розроблених педагогічних умов, розкривається процес їхнього впровадження в професійну підготовку майбутніх спеціалістів соціальної сфери, проводиться аналіз досліднопедагогічної роботи.

Теоретичне обґрунтування реорганізації основних компонентів навчального процесу й адекватного оновлення теоретичної та практичної професійної підготовки фахівців до даного виду діяльності в соціальній роботі в дисертації ґрунтується на певних концептуальних ідеях, що сприяють удосконаленню навчання майбутніх спеціалістів соціальної сфери:

1) в основу всіх компонентів професійної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери має бути покладена ідея гендерної рівності, як механізм впровадження егалітарних гендерних уявлень у свідомість студентів, які сприятимуть розкриттю особистісного потенціалу обох статей і гармонізації їх партнерських взаємовідносин у всіх сферах соціального існування суспільства;

2) підготовка майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності повинна спиратися на спеціальне гендерноорієнтоване навчання, що потребує якісних змін у змісті педагогічної підготовки студентів, пов'язаних із системним поширенням теоретичного гендерного знання в навчальному процесі;

3) підготовка майбутніх спеціалістів потребує докорінної зміни застарілих підходів у навчальному процесі, створення інтерактивного навчального середовища, використання інноваційних методик гендерного виховання та освіти, нового гендерного інструментарію, зміни ролі педагога з головного носія інформації в помічника студентів у їхньому науковому пошуку, співавтора педагогічного процесу, де студент і викладач виступають партнерами;

4) мета підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації гендерної рівності в професійній діяльності зміна самосвідомості особистості в когнітивній та емотивній сферах особистісного росту, що відзначатиметься в усвідомленні своєї самоцінності та самоідентифікації; подоланні традиційних гендерних стереотипів; формуванні гендерної чутливості; прагненні до самореалізації та самовдосконалення; сприйнятті нового гендерного світогляду, який сприятиме переосмисленню характеру взаємовідносин між статями, їх консолідації та рівноправної співпраці в усіх сферах життєдіяльності суспільства;

5) підготовка майбутніх фахівців до просування гендерної рівності повинна базуватись на розумінні зв'язку між ідеєю гендерної рівності, феноменом гендеру, гендерних відносин, гендерних ролей і стереотипів, гендерної культури та соціальної роботи, що потребує впровадження гендерних підходів до аналізу практики соціальної діяльності.

У контексті теоретичного обгрунтування першої умови удосконалення навчання студентів нами була сформульована мета професійної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності, сутність якої ми розуміємо як формування сучасних егалітарних гендерних уявлень у свідомості студентів.

Відповідно до визначеної мети першу умову професійної підготовки майбутніх фахівців ми пов'язуємо з розробкою та впровадженням у навчальний процес змісту гендерної освіти як одного з найважливіших напрямків формування у майбутніх спеціалістів соціальної сфери сучасних егалітарних гендерних уявлень, основу яких складає принцип рівних можливостей для особистісної та професійної самореалізації жінок і чоловіків у різних сферах життєдіяльності. Розроблені блоки спеціальних гендерних знань та їх відповідна конкретизація слугували науковотеоретичним підгрунтям при складанні навчальнометодичного матеріалу та спецкурсу “Основи формування гендерної рівності в професійній діяльності майбутніх спеціалістів соціальної сфери”, на основі якого здійснювалась підготовка студентів.

Друга педагогічна умова професійної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності - це створення кооперативномоделюючого навчального середовища, спрямованого на формування егалітарної ідеології відносин статей, заснованого на розробці та впровадженні в навчальний процес інтерактивних форм і методів його засвоєння. Під кооперативномоделюючим середовищем ми розуміємо навчальне середовище, що будується на принципах кооперації навчальної діяльності як рівноправної взаємодії студентів різної статі в невеликих групах, що об'єднуються для вирішення загального завдання і спільними зусиллями досягають взаємної згоди.

Нами встановлено, що саме кооперативна організація навчальної діяльності є базою для впровадження інтерактивних технологій і спрямована на виховання особистості, здатної навчатися та змінюватися, співпрацювати на рівних одна з одною, що в контексті даної педагогічної умови зумовлено потребою в набутті досвіду егалітарних взаємовідносин між статями. В нашій експериментальній роботі така організація навчання передбачала, поперше, створення малих груп у гетерогенному за гендерними ознаками складі як певних творчих колективів, що займаються сумісною діяльністю, в якій виявляється єдність ціннісних орієнтацій, і яка, не виключаючи статевих відмінностей, допускає розподіл функцій за індивідуальними здібностями, забезпечує максимально ефективне формування егалітарної ідеології та сприяє гармонізації партнерських взаємовідносин між статями; а, подруге, впровадження інтерактивних методів і прийомів у навчальне середовище, яке в контексті проведеного експерименту містило: метод активної лекції з процедурою пауз; семінармайстерню як найбільш адекватну модель гендерних відносин і міжстатевої взаємодії в колективі; метод підвищення самосвідомості (О.Мюллендер); метод моделювання та розігрування ситуації за ролями; метод дискусії в формі дебатів; метод проектів.

Третя педагогічна умова підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності - це забезпечення орієнтації процесу навчання на формування гендерної компетентності, гендерної сенситивності та гендерної лояльності як домінуючих професійно значущих якостей вищеозначених спеціалістів.

Теоретичний аналіз першої якості, гендерної компетентності, на підґрунті якої базуються всі інші й яка є найважливішим компонентом у професійній діяльності сучасного спеціаліста соціальної сфери, покликаного сприяти досягненню гендерної рівності, виявив, що у своєму складі гендерна компетентність як професійно важливе новоутворення особистості має три основних компоненти: 1) предметнозмістовний; 2) операціональнодіяльнісний; 3) особистіснопрофесійний (І.Мунтян). Ці компоненти були змістовно інтерпретовані відповідно до нашої педагогічної умови.

Наступна якість, що впливає на реалізацію ідеї гендерної рівності в професійній діяльності - гендерна сенситивність (від англ. sensitivity - чутливість), що в контексті нашого дослідження ми розуміємо як здатність майбутніх спеціалістів соціальної сфери, яка базується на розширенні самосвідомості особистості щодо існуючої у суспільстві гендерної нерівності, уникати сексизму як у мові, так і в поведінці, конструктивно реагувати на негативні наслідки для жінок і чоловіків, які зазнають будьяких проявів дискримінації за ознакою статі.

Третьою професійно важливою якістю майбутніх спеціалістів соціальної сфери, що просувають гендерну рівність у соціальній роботі, повинна бути гендерна лояльність, під якою ми розуміємо здатність особистості до співпраці на основі егалітарних цінностей, до поваги права особистості на індивідуальність гендерної ідентичності.

Реалізація третьої педагогічної умови здійснювалась через активізацію пізнавальної діяльності майбутніх спеціалістів соціальної сфери впродовж викладання загальнопедагогічних і спеціальних дисциплін з урахуванням включення в традиційні теми робочих навчальних програм певного блоку нового гендерного знання та розробленого нами спецкурсу. Важливою технологічною процедурою впровадження у підготовку майбутніх спеціалістів соціальної сфери третьої педагогічної умови (формування професійно важливих якостей) у нашій експериментальній роботі виступали різноманітні сучасні інтерактивні форми та методи організації навчального процесу, за допомогою яких було створено таке середовище, що мало великий вплив на формування вищеозначених якостей.

Динаміка підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності простежувалася в ході дослідноекспериментальної роботи за допомогою спеціально розроблених діагностичних методик. В експерименті брали участь майбутні фахівці соціальної сфери, працюючі соціальні працівники та соціальні педагоги, викладачі педагогічних кафедр вищих навчальних закладів - усього загальна вибіркова сукупність складала 415 чоловік. На даному етапі експериментальної роботи основним дослідницьким методом виступав порівняльнозіставний аналіз результатів підготовки студентів експериментальної групи (188 чоловік) та студентів контрольної групи (184 людини).

Розроблені зміст, різноманітні інтерактивні форми та методи в процесі професійної підготовки використовувались під час викладання таких дисциплін, як педагогіка, історія педагогіки, теорія та практика соціальної роботи, соціальна педагогіка, організація діяльності соціальних служб, соціальний супровід сім'ї, а також спецкурсу “Основи формування гендерної рівності в професійній діяльності майбутніх спеціалістів соціальної сфери”.

Ефективність підготовки студентів у контексті реалізації розроблених педагогічних умов ми визначали за трьома критеріями: гендерної когнітивності, оволодіння гендерним інструментарієм, критерієм гендерної чутливості за показниками трирівневої шкали (1 - низький рівень, 2 - середній рівень, 3 - високий рівень). Узагальнюючим показником ефективності проведеної експериментальної роботи стало зіставлення студентів за загальним рівнем підготовки до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності. Отримані дані проілюстровано на рисунку 1.

Рис.1. Зіставлення груп студентів за загальним рівнем підготовки до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності.

Співвідношення рівнів підготовки студентів до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності, що отримані на початковому та кінцевому етапах експерименту, доводять правильність обраної стратегії підготовки майбутніх фахівців до просування гендерної рівності. Відображені дані засвідчують, що кількість студентів високого рівня за визначеними критеріями в експериментальній групі (59,7%) більше ніж у двічі перевищує таку кількість у контрольній групі (27,4%). До низького рівня експерти віднесли 2,7% студентів експериментальної групи і 6,1% контрольної групи. Отже, можна стверджувати, що саме експериментальне навчання значною мірою впливає на підготовку майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності та забезпечує високий рівень їх підготовки до даного виду соціальної діяльності.

Проведений порівняльнозіставний аналіз результатів експериментального навчання із застосуванням різноманітних методів дослідження, включаючи статистичні методи опрацювання отриманих даних (tкритерій Стьюдента), свідчить про ефективність проведеного дослідження.

Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати основні висновки:

1. У дисертації наведене науковотеоретичне обґрунтування та практичне розв'язання проблеми підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності, процес якої був пов'язаний з розробкою та впровадженням відповідних педагогічних умов у навчальновиховний процес студентів - майбутніх фахівців соціальної сфери.

2. Аналіз наукової літератури дозволив нам визначити, що, поперше, реалізація ідеї гендерної рівності передбачає визнання майбутніми спеціалістами соціальної сфери неефективності традиційних патріархатних відносин між статями та створення нового ціннісного поля, провідною ідеєю якого є гендерна рівність, що потребує врахування концепції гендерного підходу до проблеми рівності статей, сутність якого полягає в тому, що у вирішенні проблем міжстатевої взаємодії повинні бути включені критерії рівності між жінками і чоловіками; а, подруге, наукові основи реалізації ідеї гендерної рівності в соціальній роботі не мають на цей час відповідної розробки.

3. Теоретичне обґрунтування ідеї гендерної рівності як змістовної основи професійної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери доводить, що ключовим поняттям в розкритті ідеї гендерної рівності є феномен гендеру, аналіз якого довів, що гендер, на відміну від біологічної статі, має соціальне походження, конструюється через певні інститути соціалізації, культурні норми, розподіл праці, існуючі в суспільстві ролі і стереотипи та відтворює відносини влади і нерівності, які, в свою чергу можна деконструювати. Змістовний аналіз ідеї гендерної рівності виявив наступні підходи до визначення цього поняття: 1) рівність перед законом; 2) рівність можливостей; 3) рівність результату; 4) паритет як взірець гендернозбалансованих відносин статей у суспільстві.

4. У ході педагогічної діагностики реальної практики реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності спеціалістів соціальної сфери та підготовки до неї студентів виявлені причини недоліків і проблем щодо просування ідеї гендерної рівності в соціальній роботі, які відбивають усталені патріархатні гендерні уявлення як у фахівців, так і в студентів, і повною мірою відображають традиційний стандартний підхід до соціальної діяльності, яка реалізується без врахування гендерної перспективи і не може сприяти просуванню гендерної рівності в суспільстві.

5. У контексті теоретичного обґрунтування першої умови удосконалення навчання студентів нами була сформульована мета професійної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності, сутність якої ми розуміємо як формування сучасних егалітарних гендерних уявлень у свідомості студентів. Відповідно до визначеної мети першу умову професійної підготовки майбутніх фахівців ми реалізували через розробку та впровадження в навчальний процес гендерного змісту освіти, як одного з найважливіших напрямків формування у майбутніх спеціалістів соціальної сфери сучасних егалітарних гендерних уявлень, вільних від гендерних стереотипів і орієнтованих на реалізацію принципу рівних прав і можливостей для обох статей, і який в повному обсязі був реалізований у процесі експериментальної роботи.

6. Сутність другої педагогічної умови професійної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності полягає в створенні кооперативномоделюючого навчального середовища, спрямованого на формування егалітарної ідеології відносин статей, заснованого на розробці та впровадженні в навчальний процес інтерактивних форм і методів його засвоєння (метод активної лекції з процедурою пауз; семінармайстерня; метод підвищення самосвідомості; метод моделювання та розігрування ситуації за ролями; метод дискусії в формі дебатів; метод проектів). Визначено, що навчальне середовище, що будується на принципах кооперації навчальної діяльності як рівноправної взаємодії студентів різної статі в невеликих групах, найбільш сприятливе для впровадження інтерактивних технологій і спрямоване на виховання особистості, здатної навчатися та змінюватися, співпрацювати на рівних одна з одною, що в контексті даної педагогічної умови зумовлено потребою в набутті досвіду егалітарних взаємовідносин між статями.

7. У дослідженні обґрунтовані професійно значущі якості майбутніх спеціалістів соціальної сфери, які реалізують ідею гендерної рівності в професійній діяльності, формування яких складає основу третьої педагогічної умови. Ми довели, що цими якостями мають бути гендерна компетентність, гендерна сенситивність і гендерна лояльність, які визначаються як здатність особистості до співпраці на основі егалітарних цінностей, здатність уникати сексизму як у мові, так і в поведінці, конструктивно реагувати на негативні наслідки для жінок і чоловіків, сприяти оптимізації міжособистісних взаємин, що набуває особливої значущості в процесі реалізації ідеї гендерної рівності у професійній діяльності, бо допомагає змінювати та вдосконалювати соціальну роботу, знаходити відповідні шляхи розв'язання професійних завдань у будьяких нестандартних соціальних ситуаціях гендерних відносин.

8. Проведений формуючий експеримент підтвердив, що підготовка майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності здійснюється ефективніше, якщо основу їхнього професійного навчання складають розроблені в дослідженні відповідні педагогічні умови. Висока динаміка росту за визначеними критеріями (гендерна когнітивність, оволодіння гендерним інструментарієм, гендерна чутливість) професійної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери, що доведена в аналізі результатів експериментальної роботи, дозволяє вважати виконаними завдання дослідження та досягнутою мету дослідження.

Результати дослідження дозволяють сформулювати наступні рекомендації вищим навчальним закладам, які здійснюють підготовку спеціалістів соціальної сфери: потребують переробки навчальні плани для фахівців із соціальної роботи в напрямку включення до них спецкурсів і семінарів, що розкривають сутність й особливості реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності; одним із завдань стажерської практики повинно стати впровадження гендерного підходу як нової гендерноорієнтованої технології, що базується на визнанні цінності особистості незалежно від її статі.

Виконана робота не вичерпує всіх проблем підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності. Потребують подальшої розробки проблеми підготовки майбутніх фахівців до реалізаїї ідеї гендерної рівності з різними віковими категоріями населення та особливості її просування на різних етапах гендерної соціалізації особистості, тобто з молодшими школярами, підлітками, старшими школярами, студентською молоддю тощо.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

1. Гришак С.М. Про поняття “гендер” у контексті професійної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2005. - № 3. - С.7477.

2. Гришак С.М. Змістовний аналіз ідеї гендерної рівності як теоретичної основи професійної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2005. - № 4. - С.6774.

3. Гришак С.М. Особливості формування сучасних егалітарних поглядів у майбутніх спеціалістів соціальної сфери в процесі підготовки до реалізації ідеї гендерної рівності у професійній діяльності // Гуманізація навчальновиховного процесу: Зб. наук. пр. Вип. ХХХІІ. / За заг. ред. В.І.Сипченка - Слов'янськ: Видавничий центр СДПУ, 2006. - С.2131.

4. Гришак С.М. Кооперативні форми навчання у формуванні егалітарної ідеології майбутніх спеціалістів соціальної сфери // Теоретикометодичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. пр. - Вип. 9. - Київ, 2006. - С.332338.

5. Гришак С.М. Науковопедагогічні дослідження гендерної освіти у формуванні егалітарної ідеології // Віс. Луган. нац. пед. унту імені Тараса Шевченка. - 2007. - № 6 (123). - С.4755.

6. Гришак С.М. Розвиток ідеї гендерної рівності в сучасних наукових дослідженнях // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти: Матеріали ІІ Міжнар. наук.практ. конф. 25 жовтня 2005р., м.Луганськ. - Частина 3. - Луганськ: Альмаматер, 2005. - С.230237.

7. Гришак С.М. Ідея гендерної рівності як змістовна основа підготовки спеціалістів соціальної сфери // Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє: Матеріали Третьої Міжнар. наук.практ. конф.: “Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє” та Другої Міжнар. наук.практ. конф.: “Гендерний компонент у структурі вищої технічної освіти і природничих наук” 35 листопада 2005р., м.Київ. - Київ, 2005. - С.113118.

8. Гришак С.М. Основные направления университетской подготовки специалистов социальной сферы в контексте гендерного подхода // Развитие личности в образовательных системах ЮжноРоссийского региона: Тезисы докладов ХІІ годичного собрания Южного отделения РАО и ХХІV психологопедагогических чтений Юга России. - Ростовн/Д: Издво РГПУ, 2005. Часть ІІІ. - С.60.

АНТОТАЦІЯ

Гришак С.М. Підготовка майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 - соціальна педагогіка. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності.

У дисертації на основі теоретичного аналізу досліджень гендерної спрямованості, а також наукових напрацювань, присвячених проблемі підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери в контексті ідей гендерного підходу, встановлено, що, визначальним у понятті “гендерна рівність” виступає феномен гендеру, розкриті сутнісні характеристики цих понять, установлений взаємозв'язок гендерної рівності з соціальною роботою, її співвідношення з іншими категоріями гендерного порядку.

У виконаному дослідженні вперше розроблено й обґрунтовано на теоретичному, змістовному та технологічному рівнях педагогічні умови підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності, основу яких складає акцент на формуванні у них егалітарних гендерних уявлень, створенні кооперативномоделюючого середовища та впровадженні в навчальний процес інтерактивних форм і методів його засвоєння, орієнтації процесу навчання на формування гендерної компетентності, гендерної сенситивності, гендерної лояльності як домінуючих професійно значущих якостей вищеозначених спеціалістів.

Ключові слова: гендерна рівність, гендерний підхід, егалітарні гендерні уявлення, гендерна компетентність, гендерна сенситивність, гендерна лояльність, кооперативне навчання, інтерактивні методи, спеціалісти соціальної сфери, професійна підготовка.

Гришак С.Н. Подготовка будущих специалистов социальной сферы к реализации идеи гендерного равенства в профессиональной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 - социальная педагогика. Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2007.

В диссертации на основе теоретического анализа научных исследований гендерной направленности установлено, что, определяющим в понятии “гендерное равенство” выступает феномен гендера как социальносконструированная модель межполового взаимодействия и как категория социальной стратификации. Обосновано, что гендерное равенство взаимосвязано с социальной работой, установлено её соотношение с такими категориями как гендер, гендерный подход, гендерная стратификация общества, гендерные роли и стереотипы, гендерная культура. Все эти понятия получили в диссертации свою содержательную трактовку. Специалисты социальной сферы должны признавать неэффективность традиционных патриархатных отношений между полами и образовывать новое ценностное поле, ведущей идеей которого является гендерное равенство, отчего зависят перспективы антидискриминационного обслуживания клиентов в решении гендерных проблем. Выявлено, что социальная работа нуждается в учете концепции гендерного подхода к проблеме равенства полов, сущность которого состоит в том, что в решении проблемы межполового взаимодействия должны быть включены критерии равенства.

В контексте теоретического обоснования первого условия усовершенствования обучения студентов была сформулирована цель подготовки будущих специалистов социальной сферы к реализации идеи гендерного равенства в профессиональной деятельности, акцент которой был сделан на формировании у них современных эгалитарных гендерных представлений. В соответствии с обозначенной целью первое условие реализовано через разработку и внедрение в учебный процесс содержания гендерного образования, как одного из важнейших направлений формирования у будущих специалистов социальной сферы современных эгалитарных гендерных представлений, ориентированных на реализацию принципа равных возможностей для личной и профессиональной самореализации обоих полов в разных сферах жизнедеятельности общества.

Установлено, что второе педагогическое условие - это создание кооперативномоделирующей обучающей среды, направленное на формирование эгалитарной идеологии отношений полов, основанное на разработке и внедрении в учебный процесс интерактивных форм и методов её освоения. Обосновано, что обучающая среда, построенная на принципах кооперации учебной деятельности как равноправного взаимодействия студентов разных полов в малых группах, способствует внедрению интерактивных методов и выступает средством воспитания личности, способной сотрудничать на равных друг с другом, что обусловлено необходимостью приобретения опыта эгалитарных взаимоотношений между полами. В контексте проведённого эксперимента обучающая среда содержала в себе деятельность малых груп гетерогенных по гендерным признакам; метод активной лекции с процедурой пауз; семинармастерскую; метод повышения сознания; метод моделирования и разыгрывания ситуации по ролям; метод дискуссии в форме дебатов; метод проектов.

В исследовании впервые обоснованы профессионально важные качества будущих специалистов социальной сферы, которые реализуют идею гендерного равенства в профессиональной деятельности, формирование которых составило основу третьего педагогического условия подготовки. Установлено, что такими качествами должны быть - гендерная компетентность, гендерная сенситивность, гендерная лояльность, которые определены как способность личности к сотрудничеству на основе эгалитарных ценностей, как способность избегать сексизма и конструктивно реагировать на негативные последствия для женщин и мужчин, подверженных дискриминации, что имеет особенное значение в процессе реализации идеи гендерного равенства в профессиональной деятельности, так как помогает изменять и совершенствовать социальную работу, находить соответствующие пути решения профессиональных заданий в любых нестандартных социальных ситуациях гендерных отношений.

Ключевые слова: гендерное равенство, гендерный подход, эгалитарные гендерные представления, гендерная компетентность, гендерная сенситивность, гендерная лояльность, кооперативное обучение, интерактивные методы, специалисты социальной сферы, профессиональная подготовка.

Grishak S.N. Training Prospective Specialists in the Social Field to Realize the Gender Equality Idea in their Professional Activities. - Manuscript.

The dissertation for obtaining the Candidate's degree of Pedagogical Sciences, specialty 13.00.05 - Social Pedagogy, Luhansk Taras Shevchenko National Pedagogical University, 2007.

The dissertation is devoted to the problem of the training of prospective specialists in the social field to realize the gender equality idea in their professional activities. In the dissertation, based on the theoretical analysis of scientific gender research and the sources dealing with the problem of professional training of the prospective specialists in the social field in the context of genderrelated approach, the terminological field of gender research has been outlined. The author points out that the phenomenon “gender” has been the key concept in the term “gender equality”, and characterizes their essential contents. The correlation of the gender equality concept with such categories as gender, gender approach, gender stratification of society, gender roles and stereotypes, gender culture and social work has been substantiated.