Наступність ігрових форм навчальної діяльності в умовах навчально-виховного комплексу "школа – дошкільний заклад"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем виховання АПН України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.08 - дошкільна педагогіка

Наступність ігрових форм навчальної діяльності в умовах навчально-виховного комплексу “школа - дошкільний заклад”

Чепка Олена Володимирівна

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Колесникова Валентина Федорівна, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, декан факультету соціального менеджменту.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Артемова Любов Вікторівна, Київський міжнародний університет, завідувач секції педагогічної майстерності;

кандидат педагогічних наук, доцент Коваленко Олена Володимирівна, Київський міський педагогічний університет ім. Б.Д. Грінченка, доцент кафедри дошкільної і початкової освіти.

Провідна установа: Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, кафедра дошкільної та початкової освіти, Міністерство освіти і науки України, м. Луганськ.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.П. Пустовіт

Анотація

дошкільник педагог ігровий наступність

Чепка О.В. Наступність ігрових форм навчальної діяльності в умовах навчально-виховного комплексу “Школа - дошкільний заклад”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.08 - дошкільна педагогіка. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2006.

У дисертації досліджена проблема наступності ігрових форм навчальної діяльності в умовах навчально-виховного комплексу “Школа - дошкільний заклад”. Охарактеризовано структуру наступності навчальної діяльності, яка включає готовність старших дошкільників до навчальної діяльності та адаптацію першокласників до шкільних умов навчання. Визначені умови реалізації наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників та молодших школярів із урахуванням специфіки діяльності освітнього комплексу. Обґрунтовано, розроблено та апробовано модель забезпечення наступності ігрових форм навчальної діяльності, в основі якої - взаємоперехід провідних видів діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку: гри і навчання. Доведено, що реалізація наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників та молодших школярів досягається через гармонійність взаємопереходу провідних видів діяльності дошкільників і школярів; узгодження форм, методів і засобів організації освітнього процесу ДНЗ та школи; єдину цільову спрямованість співпраці вихователів, учителів та батьків дітей, а також завдяки високому рівню компетентності педагогів у вирішенні цієї проблеми. Розроблено систему ігрових форм навчальної діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

Ключові слова: наступність, ігрові форми, наступність ігрових форм навчальної діяльності, старші дошкільники та молодші школярі, навчально-виховний комплекс “Школа - дошкільний заклад”.

Аннотация

Чепкая Е.В. Преемственность игровых форм учебной деятельности в условиях учебно-воспитательного комплекса “Школа - дошкольное учреждение”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.08. - Дошкольная педагогика. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2006.

В диссертации исследована проблема преемственности игровых форм учебной деятельности в условиях учебно-воспитательного комплекса “Школа - дошкольное учреждение”. Анализ исследуемых научных источников позволил установить актуальность проблемы, её практическую значимость и недостаточность научно-теоретической и методической разработки. Теоретический анализ проблемы показал, что преемственность характеризуется объективным и всеобщим характером, отображаясь в обществе, природе и познании. Проблема преемственности существует в разных науках и в каждой отрасли она отличается своим содержанием и характером, проявляясь как принцип, категория, явление, способ, правило, средство, фактор, закон или условие. В каждой среде преемственность имеет свои особенности и значение - как общенаучное, так и конкретное: педагогическое, психологическое, философское, дидактическое.

В исследовании установлено, что преемственность как педагогическая категория представляет собой взаимосвязь разных этапов развития, сущность которой состоит в возобновлении и сохранении на новом этапе элементов и характеристик предыдущих. При этом новый этап является следствием предыдущего и основой для становления и развития последующего. Преемственность обеспечивает взаимосвязь элементов прошлого, настоящего и будущего. Сущность преемственности можно определить с нескольких позиций, которые, дополняя друг друга, влияют на формирование содержания условий её обеспечения. Эти условия характеризируют внешние и внутренние механизмы организации преемственности. Внешняя сторона определяется организацией работы, а внутренняя - её содержанием.

Существенным признаком преемственности учебной деятельности в условиях дошкольного и школьного звеньев образования является её структура, которая предусматривает два этапа: формирование готовности старших дошкольников к учебной деятельности в школе и адаптацию первоклассников к школьным условиям обучения. Повышение показателей уровня готовности к школе, а также успешная адаптация к учебе возможны благодаря взаимопереходу ведущих видов деятельности детей старшего дошкольного и младшего школьного возраста: игры и учебы. В исследовании были определены такие показатели уровня готовности к учебной деятельности: обладание достаточным объёмом знаний, умений и навыков; непроизвольная регуляция и контроль поведения в соответствии с определенными правилами и требованиями; умение оценивать собственную работу и работу других детей; желание заниматься учебной деятельностью, интерес к знаниям, радость от познания нового.

Сущность понятия “преемственность игровых форм учебной деятельности” определена как взаимосвязь и согласованность способов взаимоперехода игровой и учебной деятельности, при которых знания, умения и навыки формируются в определённом порядке: когда каждый последующий элемент учебного материала, опираясь на предыдущий, взаимосвязывается с ним и готовит к усвоению нового.

Результаты как научно-теоретического исследования, так и констатируемого эксперимента показали, что проблема преемственности игровых форм учебной деятельности старших дошкольников и первоклассников остаётся нерешенной. Для её решения была разработана модель, в основу которой было положено взаимосвязь и взаимопереход основных видов деятельности старших дошкольников и младших школьников. Звеном, в котором возможно объединить особенности образовательных процессов дошкольного учреждения и школы, стал УВК.

Основной формой взаимосвязи и взаимоперехода игровой и учебной деятельности старших дошкольников и первоклассников нами определена дидактическая игра, которая сочетает в себе игру и обучение. Реализация игровых форм учебной деятельности детей старшего дошкольного и младшего школьного возраста стала возможной благодаря разработанной системе дидактических игр. Внедрение системы дидактических игр обеспечило последовательность формирования в игровой деятельности - учебной.

Доказано, что реализация преемственности игровых форм учебной деятельности в условиях УВК “Школа - дошкольное учреждение” достигается гармоничностью взаимоперехода игровой и учебной деятельности; согласованностью форм, методов и средств организации учебной работы дошкольных и школьных учреждений образования; единой целевой направленностью сотрудничества семьи и педагогов, а также повышением уровня компетентности педагогов в обеспечении преемственности игровых форм учебной деятельности детей старшего дошкольного и младшего школьного возраста.

Ключевые слова: преемственность, игровые формы, преемственность игровых форм учебной деятельности, старшие дошкольники, младшие школьники, учебно-воспитательный комплекс “Школа - дошкольное учреждение”.

Annotation

Chepka O.V. The succession of the playing forms of educational activity under conditions of scientific-educational complex ”school-kindergarten”. - Manuscript.

This dissertation is for receiving the scientific degree of Candidate of Pedagogical Science in speciality 13.00.08. - Preschool pedagogy. - Institute of Problems in Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

Dissertation deals with investigation of problem of the succession of the playing forms under conditions of scientific-educational complex “school-kindergarten”. The structure of the succession of this research is characterized and consists of readiness of senior preschool school children to educational activity, and adaptation of first-formers to school conditions of education. The conditions of succession of this research are determined. The model of realization of succession of the playing forms of educational activity in educational complex “school-kindergarten” is determined and experimentally checked. It was proved that efficiency of realization of succession of this research is reached on such conditions: the harmonicity of correlation of playing and educational activities; cooperation of forms, methods and means of organization of educational work; work with teachers on increasing of their readiness to realization of succession of the playing forms of educational activity of 5-7 years old children; cooperation of a kindergarten, school and family. The system of the playing forms of educational activity of 5-7 years old children is elaborated.

Key words: succession, playing forms, the succession of the playing forms of educational activity, senior children of preschool age, primary school children, scientific-educational complex “school-kindergarten”.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Сучасні радикальні зміни у політичній, соціальній, економічній сферах життя нашого суспільства, розбудова національної системи освіти загострюють проблеми ефективності навчання та виховання дітей. У цьому зв'язку одним із найважливіших завдань, які визначає Національна доктрина розвитку освіти, є реалізація ідеї її безперервності шляхом забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної діяльності на різних вікових ступенях. Забезпечення безперервності педагогічного процесу стосується перш за все двох суміжних освітніх ланок: дошкільної та шкільної.

Базовий компонент дошкільної освіти визначає її як відносно самостійну систему і необхідну складову більш широкої цілісності. Перехід дошкільної освіти від авторитарно-дисциплінарної до особистісно-орієнтованої моделі вимагає трансформації навчального змісту, методів та форм педагогічної діяльності.

Важливі аспекти проблеми наступності у згаданому віковому діапазоні відображені у дослідженнях Л.В. Артемової, А.М. Богуш, З.Н. Борисової, О.В. Запорожця, О.Л. Кононко, З.П. Плохій, О.В. Проскури, О.Я. Савченко та ін. У ряді дисертаційних досліджень охарактеризовано різні аспекти проблеми наступності між дошкільною та шкільною освітою: формування елементарних математичних уявлень (І.А. Попова), естетичне виховання (А.І. Ароніна), виховна робота (В.Я. Ликова), зображувальна діяльність (Р.І. Афанасьєва, Я.Я. Чернецький), музичне виховання (С.А. Колесников), трудове виховання (Л.П. Дашківська, В.Ф. Колесникова, М.А. Машовець), ознайомлення з природою (Т.О. Ковальчук, В.Д. Лисенко, Д.І. Струннікова), екологічне виховання (Л.В. Іщенко), наступність у навчанні (Г.І. Назаренко) та ін.

Повноцінна реалізація принципу наступності можлива за умови функціонування навчального закладу на засадах цілісності та структурності. Його аналогом може бути навчально-виховний комплекс “Школа - дошкільний навчальний заклад”. Проблеми функціонування таких закладів, а також особливості організації освітнього процесу в них вирішували А.М. Богуш, В.Г. Кузь, Н.М. Манжелій, І.П. Печенко, З.П. Плохій, О.Я. Савченко, Л.О. Федорович.

Однак у працях зазначених авторів проблеми наступності ігрових форм навчальної діяльності в умовах навчально-виховного комплексу “Школа - дошкільний навчальний заклад” не були предметом спеціального дослідження. Така форма наступності є однією з важливих складових загальної проблеми наступності й передбачає оптимізацію навчального процесу, забезпечує готовність старших дошкільників до систематичного освітнього процесу, прискорює відповідну адаптацію. Актуальність проблеми, її практична значущість та недостатність науково-теоретичної і методичної розробки зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Наступність ігрових форм навчальної діяльності в умовах навчально-виховного комплексу “Школа - дошкільний заклад”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до тематичного плану Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини “Школа - дошкільний навчальний заклад” - одна з перспективних моделей сучасних освітніх установ” (№ 01940029195); затверджена на засіданні вченої ради Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 5 від 25.12.2001 року) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 2 від 26.02.2002 року).

Об'єкт дослідження: процес організації ігрових форм навчальної діяльності в освітньому комплексі “Школа - дошкільний заклад”.

Предмет дослідження: наступність ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників та першокласників.

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці методики забезпечення наступності ігрових форм навчальної діяльності в умовах навчально-виховного комплексу “Школа - дошкільний заклад”.

Гіпотезою дослідження є припущення, згідно з яким, реалізація наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників та молодших школярів буде ефективною за таких умов:

гармонійності взаємопереходу та взаємозв'язку ігрової і навчальної діяльності;

узгодження форм, методів та засобів організації навчальної роботи дошкільних і шкільних закладів освіти;

єдиної цільової спрямованості співпраці сім'ї та педагогів дошкільних і шкільних освітніх закладів у розв'язанні досліджуваної проблеми;

підвищення рівня компетентності педагогів у вирішенні проблеми наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників і учнів першого класу.

Визначені об'єкт, предмет, мета та гіпотеза зумовили основні завдання дослідження:

1. З'ясувати сучасний стан проблеми наступності ігрових форм навчальної діяльності у педагогічній теорії й освітньо-виховній практиці.

2. Уточнити педагогічну складову понять “навчальна діяльність”, “наступність навчальної діяльності”, “ігрові форми навчальної діяльності”; визначити зміст наступності у використанні ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників та першокласників.

3. Обґрунтувати та розробити методику взаємопереходу і взаємозв'язку ігрової та навчальної діяльності.

4. Експериментально апробувати ігрові форми навчальної діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку на основі узгодження змісту освітніх програм для старших дошкільників і першокласників.

5. Розробити та експериментально перевірити модель забезпечення наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників і першокласників в умовах навчально-виховного комплексу “Школа - дошкільний заклад”.

6. Визначити форми співпраці сім'ї та педагогів дошкільних і шкільних освітніх закладів, а також шляхи підвищення рівня компетентності педагогів у вирішенні означеної проблеми наступності.

Методологічною основою дослідження є фундаментальні філософські положення про взаємозв'язок об'єктивного й суб'єктивного, взаємообумовленість та неподільність цілісності реального світу; методологічні ідеї єдності загального, особливого й одиничного в освітньому процесі; педагогічні концепції гуманізації та гуманітаризації освітнього процесу; теорія розвивального навчання та виховання.

Теоретичну основу дослідження склали положення та концепції, в яких розкрито проблеми наступності на різних етапах освітнього процесу, в тому числі між дошкільною та шкільною ланками освіти (А.І. Ароніна, Р.І. Афанасьєва, І.Ю. Гнатенко, Л.П. Дашківська, Л.В. Іщенко, Т.О. Ковальчук, С.А. Колесников, В.Ф. Колесникова, В.Я. Ликова, Г.І. Назаренко, І.А. Попова, Д.І. Струннікова, Я.Я. Чернецький); з'ясовано механізми взаємопереходу ігрової та навчальної діяльності (Л.В. Артемова, А.Л. Венгер, Л.А. Венгер, Л.С. Виготський, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін, О.В. Запорожець, О.Є. Кравцова, М.М. Поддьяков, О.П. Усова); розкрито особливості готовності та адаптації до навчальної діяльності старших дошкільників і молодших школярів (О.Р. Боделан, В.К. Котирло, В.А. Крутій, О.К. Любчук, Л.Н. Мініч, О.В. Проскура, Н.І. Стяглик, Л.О. Федорович); обґрунтовано умови функціонування навчально-виховного комплексу “Школа - дошкільний заклад” (А.М. Богуш, В.Г. Кузь, Н.М. Манжелій, І.П. Печенко, З.П. Плохій, О.Я. Савченко).

Для розв'язання поставлених завдань, було використано комплекс методів дослідження:

теоретичні: методи ретроспективного, порівняльного та логіко-теоретичного аналізу, синтезу і узагальнення для обґрунтування наукових положень стосовно досліджуваної проблеми; визначення необхідних дидактичних понять; розробки педагогічних умов забезпечення наступності ігрових форм навчальної діяльності в освітньому комплексі “Школа - дошкільний заклад” та шляхів їх реалізації;

емпіричні: педагогічний експеримент для перевірки визначеної гіпотези дослідження; обсерваційні методи (пряме та опосередковане спостереження, самоспостереження) - для виявлення рівня здійснення наступності ігрових форм навчальної діяльності в освітньому процесі комплексу “Школа - дошкільний заклад”; діагностичні методи (бесіда, анкетування, тестування) - для визначення компетентності педагогів у вирішенні досліджуваної проблеми та рівнів сформованості показників готовності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку до навчальної діяльності; прогностичні методи (узагальнення незалежних характеристик) - зіставлення, осмислення та узагальнення відомостей про особливості навчальної діяльності дітей;

методи статистичного та математичного узагальнення одержаних результатів.

Експериментальна база та етапи дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася протягом 2001-2005 років на базі навчально-виховних комплексів “Школа - дошкільний заклад” сіл Кочержинці, Сушківка, Коржова Уманського району та Матвіїха, Терлиця, Шарнопіль Монастирищенського району Черкаської області. Дослідженням було охоплено 207 дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку (1 клас), 56 педагогів (вихователів та вчителів початкових класів), а також батьків дітей (113 осіб).

На першому етапі (2001 р.) було проаналізовано філософську, психолого-педагогічну наукову літературу з досліджуваної проблеми, розроблено вихідні теоретичні положення, перевірено актуальність досліджуваного напрямку роботи, сформульовано науковий апарат дослідження та визначено методологію й методику проведення експерименту.

На другому етапі (2002-2003 рр.) розроблено модель забезпечення наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників та молодших школярів, здійснено експериментальну апробацію дослідження.

На третьому етапі (2004-2005 рр.) узагальнено та проаналізовано одержані експериментальні дані, сформульовано висновки дисертаційного дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в умовах навчально-виховного комплексу “Школа - дошкільний заклад” визначено зміст наступності використання ігрових форм навчальної діяльності; експериментально перевірено модель забезпечення наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників і першокласників. Удосконалено та уточнено педагогічну складову понять: наступність між дошкільною та шкільною ланками освіти, наступність навчальної діяльності, ігрові форми навчальної діяльності.

Теоретичне значення дослідження полягає у розвитку положень теорії наступності: в уточненні змісту наступності, ігрових форм, навчальної діяльності, наступності навчальної діяльності; обґрунтуванні структури наступності навчальної діяльності як двох етапів: формування готовності старших дошкільників до навчальної діяльності й адаптацію першокласників до шкільних умов навчання; в обґрунтуванні взаємопереходу ігрової та навчальної діяльності старших дошкільників і першокласників; у розкритті напрямів вирішення проблеми наступності (змістового та організаційного).

Практичне значення дослідження полягає у створенні з урахуванням наступності системи ігрових форм навчальної діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку; у розробці методики діагностування розумового розвитку дошкільників і першокласників у відповідності зі завданнями навчальних програм дошкільної і початкової освіти; у розробці спецкурсу “Наступність ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників та молодших школярів” для студентів педагогічних відділень вищих навчальних закладів освіти. Матеріали дослідження мають практичну спрямованість і можуть використовуватися викладачами педагогічних вищих навчальних закладів, працівниками в галузі дошкільної і початкової шкільної освіти, у вищих педагогічних закладах для підготовки фахівців зі спеціальностей “Дошкільне виховання” та “Початкове навчання”.

Достовірність одержаних результатів та висновків дисертаційного дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних параметрів концептуальної моделі дослідження; розробкою і апробацією методики дисертаційного дослідження; синтезом, кількісним і якісним аналізом теоретичного й експериментального матеріалів дослідження; використанням комплексу методів дослідження, адекватного його науковому апарату; власною участю в експериментальній роботі; апробацією результатів у масовій аудиторії.

Апробація та впровадження результатів. Оприлюднення результатів дослідження здійснювалося шляхом доповідей на Всеукраїнській науково-практичній конференції “До витоків становлення української педагогічної науки” (Умань, 2002); Міжнародній науково-методичній конференції “Теорія та практика управління педагогічними процесами” (Одеса, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми трудової і професійної підготовки” (Слов'янськ, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку системи соціальної роботи та неперервної освіти в Україні та зарубіжжі” (Чернівці, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Засоби реалізації сучасних технологій навчання” (Кіровоград, 2003); Міжнародних педагогічних читаннях “Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю” та Х Всеукраїнських педагогічних читаннях “Василь Сухомлинський і сучасність: особистість учителя” (Кіровоград, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції “Психолого-педагогічні проблеми дитинства” (Переяслав-Хмельницький, 2003); Міжнародній науково-методичній конференції “Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти” (Київ, 2004).

Результати дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри дошкільної педагогіки і психології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Основні положення і висновки дослідження реалізовувалися у процесі експериментальної роботи в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (довідка № 899 / 03 від 24 жовтня 2005 р.); Уманському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Т.Г. Шевченка (довідка № 341 від 27 жовтня 2005 р.); навчально-виховних комплексах “Школа - дошкільний заклад” сіл Кочержинці (довідка № 67 від 16 травня 2005 р.), Сушківка (довідка № 49 від 17 березня 2005 р.), Коржова (довідка № 13 від 18 квітня 2005 р.) Уманського району та Матвіїха (довідка № 7 від 21 жовтня 2004 р.), Терлиця (довідка № 51 від 21 жовтня 2004 р.), Шарнопіль (довідка № 56 від 22 жовтня 2004 р.) Монастирищенського району Черкаської області.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 16 наукових праць, з них: 1 навчально-методичний посібник та 11 статей - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (246 найменувань), додатків. Загальний обсяг дисертації складає 251 сторінку. Основний зміст дисертації складає 177 сторінок. Дисертація містить 20 таблиць та 14 рисунків.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми і вибір теми дослідження, визначено науковий апарат, методологічні та теоретичні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження, особистий внесок здобувача.

У першому розділі - “Наступність у роботі дошкільного закладу і школи як соціально-педагогічна проблема” зроблений ґрунтовний аналіз науково-педагогічної літератури з теми дослідження, розглянуто філософські та загальнонаукові аспекти проблеми наступності, охарактеризовано стан досліджуваної проблеми в теорії і практиці педагогічної науки, розкрито сутність навчальної діяльності, наступності навчальної діяльності, ігрових форм; визначено зміст наступності використання ігрових форм навчальної діяльності, структуру наступності досліджуваного напряму та організаційні й змістові умови її реалізації.

Теоретичний аналіз проблеми дозволив установити, що наступність характеризується об'єктивним і всезагальним характером, маючи своє відображення у суспільстві, природі та пізнанні. Проблема наступності є предметом вивчення різних наук і в кожній галузі вона відрізняється своїм змістом і характером, проявляючись як принцип, категорія, явище, спосіб, правило, засіб, фактор, закон чи умова. У кожній сфері наступність має свої особливості й значення - як філософське (Є.О. Баллер, Б.С. Батурін, Г.М. Ісаєнко, Б.М. Кедров та ін.), так і конкретно-наукове: психологічне (Б.Г. Ананьєв, Л.А. Венгер, О.В. Запорожець, Г.С. Костюк, Г.О. Люблінська, М.М. Поддьяков та ін.), педагогічне (Ю.К. Бабанський, З.Н. Борисова, С.Ф. Русова, В.Г. Сенько, В.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський та ін.), дидактичне (О.А. Анищенко, М.В. Антропова, А.М. Богуш, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін, А.М. Кухта, Г.І. Назаренко, Т.О. Фадєєва та ін.).

Наступність як педагогічна категорія характеризується багатофункціональністю і являє собою взаємозв'язок різних етапів розвитку, сутність якого полягає у відновленні і збереженні на новому етапі елементів і характеристик попередніх. При цьому новий етап, який є наслідком попереднього, є фундаментом для становлення і розвитку наступного. Наступність забезпечує взаємозв'язок елементів минулого, теперішнього і майбутнього. Поняття наступності можна визначити з декількох позицій, які, доповнюючи одна одну, впливають на формування змісту умов забезпечення цієї категорії (Є.А. Аркін, Л.В. Іщенко, М.А. Машовець, М.М. Поддьяков, В.Г. Сенько, Д.І. Струннікова та ін.). Умови характеризують зовнішні та внутрішні механізми організації наступності. Зовнішня сторона характеризується організацією роботи, а внутрішня - її змістом (включає в себе знання, уміння й навички дітей, їхнє подальше вдосконалення).

Однією з основних умов забезпечення наступності навчальної діяльності є її реалізація в навчально-виховному комплексі (далі - НВК) “Школа - дошкільний заклад (далі - ДНЗ)” (А.М. Богуш, А.П. Бурова, О.П. Долинна, В.Г. Кузь, Н.М. Манжелій, Л.Н. Мініч, І.П. Печенко, З.П. Плохій, О.Я. Савченко, Л.О. Федорович, Л.Ю. Якименко та ін.), який має суттєві переваги порівняно з традиційними закладами, що функціонують у різних системах освіти. Педагогічний процес ДНЗ характеризується такими принципами функціонування, як цілісність, ієрархічність, структурність, різновіковість, безперервність, взаємозалежність, послідовність, систематичність, комплексність.

Навчальна діяльність - це процес організації педагогом пізнавальної активності дітей з метою засвоєння останніми програмових знань, умінь, навичок, а також способів діяльності. Структура навчальної діяльності включає навчальну діяльність педагога, спрямовану на організацію засвоєння дітьми знань, умінь і навичок та власну навчальну діяльність дітей, у ході якої вони сприймають та засвоюють навчальний матеріал. Наступність навчальної діяльності - це взаємозв'язок та узгодженість змісту, ступенів і етапів навчального процесу, методів, прийомів, форм його організації, за яких знання, уміння й навички формуються у певному порядку: коли наступний елемент навчального матеріалу, взаємопов'язуючись з попереднім, опираючись на нього, готує до засвоєння нового.

Наступність навчальної діяльності в умовах дошкільної та шкільної освіти характеризується злагодженою роботою педагогів цих двох ланок освіти і взаємозв'язком провідних видів діяльності: гри і навчання. Важливою ознакою наступності навчальної діяльності (Г.І. Назаренко) в умовах дошкільної та шкільної ланок освіти є її структура, яка передбачає два етапи: формування готовності старших дошкільників до навчальної діяльності та адаптацію першокласників до шкільних умов навчання.

Підвищення показників рівня готовності до школи, а також успішна адаптація до навчання можливі завдяки взаємопереходу провідних видів діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Проблему готовності старших дошкільників до навчальної діяльності можна трактувати як проблему зміни провідних видів діяльності дітей (Ш.О. Амонашвілі, Л.С. Виготський, О.М. Грединарова, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін, Г.Г. Кравцов, М.М. Поддьяков, О.П. Усова, К.Й. Щербакова та ін.). У результаті класифікації і узагальнення показників рівня готовності до навчальної діяльності (Б.Г. Ананьєв, О.А. Анищенко, Т.Д. Кондратенко, В.К. Котирло, С.О. Ладивір, Г.О. Люблінська, М.М. Поддьяков та ін.) виділено такі: володіння достатнім обсягом знань, відповідними уміннями й навичками, загальними способами пізнавальної діяльності (аналіз, порівняння, узагальнення); мимовільна регуляція та контроль поведінки відповідно до визначених правил та вимог; уміння оцінювати власну роботу та роботу інших дітей; бажання займатися навчальною діяльністю, інтерес до знань, радість від пізнання нового.

Категорію “ігрова форма” ми вбачаємо у наданні дії, способу чи ознаці ігрового характеру. Ігрова форма навчальної діяльності - це спосіб організації навчальної діяльності з переважанням ігрових методів та прийомів. Наступність ігрових форм навчальної діяльності - це взаємозв'язок та узгодженість способів взаємопереходу ігрової і навчальної діяльності, при яких знання, уміння й навички формуються у визначеному порядку: коли кожен наступний елемент навчального матеріалу, опираючись на попередній, взаємопов'язується з ним і готує до засвоєння нового.

Основною формою взаємозв'язку та взаємопереходу ігрової і навчальної діяльності старших дошкільників та першокласників є дидактична гра, яка поєднує в собі гру і навчання (Л.В. Артемова, Ф.Н. Блехер, В.А. Крутій, Г.О. Люблінська, Л.Л. Макарова, Т.І. Поніманська, П.Г. Саморукова, Р.І. Якимчук та ін.). Поряд із дидактичною грою в навчальній діяльності дітей можуть використовуватися й інші ігрові форми навчання: розваги, ігрові ситуації тощо. Зміна провідних видів діяльності зумовлює різницю у змісті ігрових форм навчальної діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Ця різниця полягає у поступовому ускладненні завдань програмового матеріалу.

Таким чином, вирішення проблеми наступності ігрових форм навчальної діяльності в умовах навчально-виховного комплексу “Школа - дошкільний заклад” можливе у контексті двох напрямів: організаційного (реалізація в педагогічному процесі) та змістового (визначення рівня знань, умінь та навичок дітей, їхнє подальше зростання і вдосконалення).

У другому розділі “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності моделі наступності ігрових форм навчальної діяльності в умовах комплексу “Школа - дошкільний заклад” досліджено практичний стан наступності ігрових форм навчальної діяльності в освітньому комплексі “Школа - дошкільний заклад”. На основі аналізу проведення експериментальної роботи, узагальнення отриманих результатів досліджена ефективність розробленої методики забезпечення наступності досліджуваного напряму. Розробка та запровадження умов вирішення зазначеної проблеми лягли в основу проведення формуючого експерименту.

Завданнями констатуючого етапу експерименту було визначено: виявити рівень реалізації наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників і молодших школярів в освітньому процесі комплексу “Школа - дошкільний заклад”; дослідити рівень наявності принципу наступності у змісті навчальних завдань для старших дошкільників і молодших школярів; визначити рівень готовності дітей старшого дошкільного віку до навчальної діяльності у школі і дослідити процес адаптації дітей із початком навчання у першому класі.

Завдання констатуючого експерименту реалізувалися у процесі: спостереження за навчально-виховним процесом освітнього комплексу “Школа - дошкільний заклад”; вивчення педагогічної документації ДНЗ та школи; анкетування й тестування вихователів, вчителів, батьків; бесіди з ними; аналізу змісту навчальних програм для дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку (перший клас) та навчально-методичних посібників; діагностування рівня готовності дітей до навчальної діяльності.

На основі спостереження за навчально-виховним процесом та вивчення педагогічної документації дошкільного навчального закладу і школи нами був зроблений висновок, що такі умови забезпечення наступності ігрових форм навчальної діяльності, як взаємозв'язок та взаємоперехід ігрової й навчальної діяльності; узгодження й взаємозв'язок методів, форм та засобів навчання; а також співпраця сім'ї та педагогів з вирішення цієї проблеми - відсутні. Компетентність педагогів НВК “Школа - дошкільний заклад” у вирішенні досліджуваної проблеми вивчалася за допомогою емпіричних методів одержання інформації: бесіди, анкетного опитування і тестування. Результати проведених з педагогами вказаних методів засвідчили, що компетентність вихователів та вчителів у вирішенні проблеми наступності ігрових форм навчальної діяльності через методичну роботу освітнього закладу не забезпечується.

Розв'язання проблеми наступності у навчанні суміжних ланок освіти неможливе без співпраці вихователів, учителів та батьків дітей. Аналіз роботи освітнього закладу із сім'єю по забезпеченню наступності між ДНЗ та школою включав опитування батьків дошкільників та першокласників. Узагальнення здобутих результатів емпіричних методів дослідження дали підстави зробити висновок, що проблема наступності ігрових форм навчальної діяльності дітей у спільній роботі педагогів освітнього закладу з сім'єю є актуальною і невирішеною.

Реалізація наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників та першокласників забезпечується шляхом взаємозв'язку, узгодження та поступового ускладнення змісту навчальних програм цих ланок освіти. Аналіз завдань (програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років “Дитина” (2003 року видання) і програма для середньої загальноосвітньої школи (1-2 класи, 2003 року видання)) із навчання дітей рідної мови у програмах для дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку дав підстави стверджувати, що окремі завдання у програмі першого класу повторюються без ускладнень для дітей, не враховуючи при цьому рівень уже здобутих дітьми знань у дошкільному навчальному закладі.

Проаналізувавши математичні розділи обох програм, було визначено, що у завданнях присутні правильне співвідношення між частинами, узгодженість, послідовність та системність у розташуванні, але деякі завдання програми першого класу повторюються без ускладнень. Незважаючи на те, що можна констатувати динамічне зростання ускладнень навчальних завдань по ознайомленню дітей з природою, дотримання послідовності та систематичності у їх розміщенні, в окремих завданнях програм ознаки дотримання принципу наступності майже не простежується. Зміст навчальних завдань програмових розділів, у яких представлено навчання дітей конструюванню, складено з урахуванням принципу наступності. Про це свідчили наявні послідовність і системність у розташуванні навчального матеріалу, зв'язок і узгодженість завдань навчальної роботи.

Аналогічну закономірність було виявлено і при аналізі календарного планування для першого класу, що свідчить про недотримання наступності у змісті окремих завдань досліджуваних розділів освітніх програм. Аналіз змісту навчальних підручників також довів, що всі навчальні завдання посібників повністю відповідають програмовим завданням першого класу. Це сприяло дотриманню принципу наступності не у всіх освітніх завданнях для старших дошкільників і першокласників. Не простежується і динаміка поступально-висхідних позицій багатьох навчальних завдань для першокласників з урахуванням здобутків дошкільної освіти.

Реалізація наступних завдань - визначення рівня готовності дітей старшого дошкільного віку до навчальної діяльності у школі та дослідження процесу адаптації дітей з початком навчання у першому класі, - здійснювалася за допомогою такого методу, як діагностування. Діагностування, використане в нашому дослідженні, було спрямоване на визначення основних показників готовності дітей до навчальної діяльності та особливостей адаптації першокласників до умов шкільного навчання.

Для дослідження рівнів сформованості показників готовності дітей до навчальної діяльності (володіння достатнім обсягом знань, відповідними уміннями й навичками, загальними способами пізнавальної діяльності; мимовільна регуляція та контроль поведінки відповідно до визначених правил та вимог; уміння оцінювати власну роботу та роботу інших дітей; бажання займатися навчальною діяльністю, інтерес до знань, радість від пізнання нового) нами було розроблено методику, яка включала низку завдань для дітей підготовчої до школи групи та учнів першого класу.

Недостатнє оволодіння дошкільниками й школярами програмовим обсягом навчального матеріалу та досліджуваними показниками готовності до навчальної діяльності показав аналіз знань, умінь та навичок дітей, що відповідають завданням освітніх програм по ознайомленню з природою (достатній рівень: у дошкільників - 19,4 %, у першокласників - 14,3 %; середній: 37,3 % і 32,7 %; низький: 43,3% та 53,0 %, відповідно), формуванню елементарних математичних уявлень (достатній: 13,5 % і 12,2 %; середній: 34,3 % і 30,6 %; низький: 52,2 % і 57,2 %), розвитку мовлення (достатній: 12,0 % та 10,2 %; середній: 38,8 % і 36,7 %; низький: 49,2 % та 53,1 %), навчанню конструктивній діяльності (достатній: 16,5 % та 16,3; середній: 44,7 % і 42,9 %; низький рівень: 38,8 % та 40,8 %).

З метою дослідження причин зниження інтересу дітей до навчання та бажання займатися навчальною діяльністю, з дошкільниками та першокласниками було проведено бесіду за допомогою розробленого питальника. Результати проведеного дослідження дали підстави стверджувати, що бажання здобувати нові знання дітьми не достатньо виховане в дошкільному віці й не підтримується на належному рівні в молодшому шкільному. Дослідження особливостей адаптації першокласників до навчальної діяльності здійснювалося за методикою, розробленою М.В. Антроповою, спрямованою на виявлення особливостей адаптації дітей до шкільного навчання, а також на отримання показників успішності дітей протягом уроку. Результати дослідження засвідчили підвищення успішності учнів у перші п'ятнадцять хвилин і поступове зниження цього показника під кінець уроку. Як результат, це призводить до загострення адаптації учнів до навчання.

Вирішення проблеми наступності ігрових форм навчальної діяльності у НВК “Школа - дошкільний заклад” планувалося у двох напрямах: організаційному та змістовому. В основу проведення формуючого експерименту лягли розробка та запровадження умов реалізації наступності досліджуваного напряму: гармонійність взаємопереходу ігрової і навчальної діяльності; узгодження форм, методів та засобів організації навчальної роботи дошкільних і шкільних закладів освіти; єдина цільова спрямованість співпраці сім'ї та педагогів у розв'язанні проблеми наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників і учнів першого класу; підвищення рівня компетентності педагогів у вирішенні цієї проблеми. З цією метою була розроблена модель забезпечення наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників і першокласників в умовах НВК “Школа - дошкільний заклад” (рис. 1), в якій показано умови та шляхи вирішення проблеми.

Впровадження розробленої моделі передбачало отримання позитивного результату реалізації наступності ігрових форм навчальної діяльності у НВК “Школа - дошкільний заклад”. Для реалізації кожної із зазначених умов забезпечення наступності було розроблено ряд вихідних положень, дотримання яких слугувало б повноцінному й ефективному її впровадженню.

В основу моделі було покладено взаємоперехід та взаємозв'язок основних видів діяльності старших дошкільників і молодших школярів - ігрової та навчальної, що підвищує готовність старших дошкільників до навчальної діяльності і забезпечує адаптацію першокласників до навчання. Так як проблема наступності навчальної діяльності вирішується у цих двох напрямах, усі розроблені умови (зазначені вище) впливали на підвищення готовності дошкільників до шкільного навчання та успішну адаптацію першокласників до навчальної діяльності.

Ланкою, у якій стало можливим об'єднання особливостей освітніх процесів дошкільного закладу та школи, став НВК “Школа - дошкільний заклад”. Цьому сприяли принципи його роботи, а саме: цілісність, систематичність, комплексність, різновіковість, взаємозалежність, послідовність. Формуючий експеримент проводився в експериментальних групах навчально-виховних комплексів зі старшими дошкільниками протягом одного навчального року й продовжувався протягом наступного - з першокласниками. З дітьми контрольних груп навчально-виховний процес здійснювався без змін у звичному режимі.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель забезпечення наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників і першокласників в умовах НВК “Школа - дошкільний заклад”

Умовою взаємопереходу ігрової і навчальної діяльності в дидактичній грі було визначено зв'язок та узгодження змісту освітніх програм для старших дошкільників і першокласників. Взаємозв'язок та взаємоперехід провідних видів діяльності старших дошкільників і першокласників здійснювалися завдяки правильному співвідношенню збереження досягнутих надбань минулого - ігрової діяльності та орієнтації на здобуток у майбутньому при переході до новоутворення - навчальної діяльності.

Ігрові форми навчальної діяльності старших дошкільників і першокласників реалізовувалися завдяки розробленій системі дидактичних ігор. ЇЇ впровадження було спрямоване на поступове формування в ігровій діяльності - навчальної, що простежувалося у розумінні дитиною поставленого перед нею завдання, у виборі необхідних шляхів і засобів його вирішення, у здійсненні самоконтролю за ходом виконання та самоперевірці недоліків роботи. У змісті дидактичних ігор були використані завдання досліджуваних розділів програм.

Взаємозв'язок форм організації навчальної діяльності дошкільників і школярів здійснювався завдяки спільним для дітей обох вікових категорій занять, уроків, ігор, прогулянок, екскурсій, свят, розваг, вікторин, трудових доручень, колективної праці, змагань, конкурсів; відвідувань дошкільниками школярів і навпаки, спостережень за їхнім процесом навчання. Взаємозв'язок методів навчання (словесних, демонстраційних, практичних) передбачав поступове привчання дошкільників до шкільних методів, а першокласників - з опорою на дошкільні. Організація навчальної діяльності дошкільників і учнів відбувалася також завдяки взаємозв'язку дошкільних і шкільних засобів навчання: природи, гри, праці, дії, засобів зорової та слухової наочності.

Для підвищення рівня компетентності педагогів у вирішенні проблеми наступності ігрових форм навчальної діяльності дошкільників і учнів було розроблено індивідуальні, колективні та нетрадиційні форми методичної роботи: методичні ради та об'єднання педагогів дошкільної і шкільної ланок освіти; взаємовідвідування уроків та занять; проведення теоретичних, науково-методичних та практичних семінарів з вирішення досліджуваної проблеми; здійснення самоосвіти педагогів та ін. Вирішення проблеми наступності ігрових форм навчальної діяльності досягалося завдяки участі батьків дітей в освітньому процесі. Цьому сприяли такі форми співпраці педагогів і батьків, як ознайомлення батьків з науково-методичною літературою, педагогічний лекторій; науково-практичні конференції та семінари; тематичні вечори запитань і відповідей, відвідування батьків удома, дні відчинених дверей, участь батьків у освітніх заходах; виконання ними різноманітних доручень; організація батьками навчання дітей та ін.

Контрольні зрізи результатів дослідно-експериментальної роботи по забезпеченню наступності ігрових форм навчальної діяльності в умовах НВК здійснювалися за методикою констатуючого експерименту в кінці навчального року зі старшими дошкільниками та протягом наступного року в першому класі. Отримані результати контрольних зрізів в експериментальних та контрольних групах вивчалися, узагальнювалися та порівнювалися, що дало змогу визначити ефективність розробленої моделі вирішення досліджуваної проблеми наступності.

Порівняльні дані (табл. 1) розподілу кількості дітей за рівнем знань про природу показують зростання достатнього рівня та зниження низького у дітей експериментальної групи (у дошкільників на 15,7 %, у першокласників - на 13,9 %, спадання низького - відповідно на 22,5 % і 34,0 %. За рівнем сформованості математичних знань: зростання достатнього - на 7,8 % і 17 %, спадання низького - на 17,4 % і 28,6 %. За рівнем розвитку мовлення: зростання достатнього - на 14,3 % і 16,7 %, спадання низького - на 19,1 % і 25,9 %. За рівнем сформованості конструктивної діяльності: зростання достатнього - на 11,7 % і 16,0 %, спадання низького - на 15,7 % і 20,1 % відповідно. Результати контрольних зрізів в експериментальних та контрольних групах засвідчили зростання бажання дітей займатися навчальною діяльністю, інтересу до знань, відчуття радості від пізнання нового, а також зростання успішності першокласників на уроці.

Таблиця 1. Порівняльні дані розподілу кількості дітей за рівнями сформованості показників готовності до навчальної діяльності за контрольним експериментом (%)

Порівняльні дані здобутих результатів педагогічного експерименту дають підстави стверджувати, що апробована експериментальна робота результативна, оскільки забезпечує наступність ігрових форм навчальної діяльності в умовах навчально-виховного комплексу “Школа - дошкільний заклад”. Підтвердженням цьому стали вищі рівневі показники готовності до навчальної діяльності дітей старшого дошкільного віку в експериментальній групі та, як результат цього, достатній рівень адаптації першокласників до шкільного навчання.

Результати проведеного дослідження дозволили сформулювати такі висновки:

1. Встановлено, що проблема наступності ігрових форм навчальної діяльності в умовах НВК “Школа - дошкільний заклад” є важливою складовою проблеми наступності між дошкільною та шкільною освітою. Реалізація усіх складових загальної проблеми наступності дозволить забезпечити неперервність педагогічного процесу та цілісність суміжних ланок освіти. Важливою ознакою наступності навчальної діяльності в умовах дошкільної та шкільної ланок освіти є її структура. Вона передбачає два етапи: формування готовності старших дошкільників до навчальної діяльності та адаптацію першокласників до шкільних умов навчання.

2. Виявлено, що поняття наступності визначається з декількох позицій, які, впливаючи на формування змісту умов її забезпечення, доповнюють одна одну. Умови реалізації наступності характеризують зовнішні та внутрішні механізми її організації. Зовнішній бік пов'язаний з організацією роботи, а внутрішній - з її змістом (передбачає зростання та вдосконалення знань, умінь і навичок дітей).

3. Наступність як педагогічна категорія передбачає взаємозв'язок різних етапів розвитку, який відновлює і зберігає на новому етапі елементи і характеристики попередніх. Навчальна діяльність є процесом організації педагогом пізнавальної активності дітей з метою засвоєння ними програмових знань, умінь, навичок, а також способів діяльності. Наступність навчальної діяльності - взаємозв'язок та узгодженість змісту та етапів навчального процесу, методів, прийомів і форм його організації. Це забезпечує формування знань, умінь і навичок у такій послідовності, за якої попередній елемент навчального матеріалу взаємопов'язується з наступним і є підґрунтям для засвоєння нового. Ігрова форма навчальної діяльності є способом організації навчання з переважанням ігрових методів і прийомів.

4. Наступність ігрових форм навчальної діяльності - це взаємозв'язок та узгодженість способів взаємопереходу ігрової і навчальної діяльності, при яких знання, уміння й навички формуються у визначеному порядку: коли кожен наступний елемент навчального матеріалу, опираючись на попередній, взаємопов'язується з ним і готує до засвоєння нового.

5. Доведено доцільність упровадження в освітній процес навчально-виховного комплексу “Школа - дошкільний заклад” розробленої системи дидактичних ігор з досліджуваних розділів освітніх програм, побудованої на основі ускладнення змісту навчального матеріалу; єдності освітнього процесу в підготовчій до школи групі та першому класі; врахування раніше вивченого і наступного.

6. Взаємоперехід провідних видів діяльності дошкільників і школярів (ігрової та навчальної) підвищує показники рівня готовності до школи, а також пом'якшує адаптацію до навчання. Дидактична гра - основна форма взаємопереходу та взаємозв'язку ігрової і навчальної діяльності.