Підготовка майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 371.134: 373.3: 37.035.6.

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Волик Лариса Віталіївна

Київ 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Лещенко Марія Петрівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України Бех Іван Дмитрович, директор Інституту проблем виховання АПН України, м Київ; кандидат педагогічних наук, Волинець Катерина Іванівна, директор Київського педагогічного коледжу ім. К.Д.Ушинського

Провідна установа: Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Захист відбудеться “19“ жовтня 2005 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-ий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “19” вересня 2005 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

АНОТАЦІЇ

Волик Л.В. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія та методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, Київ, 2005.

У дисертації розглянуто теорію і практику становлення полікультурної освіти. Аналіз тенденцій розвитку систем полікультурної освіти, а також досвіду професійної підготовки майбутніх учителів в Україні і за кордоном дав змогу виявити зумовленість і необхідність врахування полікультурного виховання як компонента професійної освіти.

Обґрунтована та розроблена авторська технологія підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів. Враховані загальнопедагогічні умови, які забезпечують ефективність підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів. Виокремлено критерії діагностики майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів. Використано авторські посібники, методику діагностики та визначено рівні сформованості полікультурної педагогічної компетентності. Експериментально доведено результативність розробленої педагогічної технології, впроваджено авторський спецкурс “Теорія і практика полікультурного виховання майбутніх педагогів початкової ланки освіти”.

Розроблений тезаурус змісту підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів.

Ключові слова: професійний розвиток, підготовка майбутніх учителів початкової школи, полікультурне виховання, полікультурна освіта, полікультурна педагогічна компетентність.

Волик Л.В. Подготовка будущих учителей начальной школы к поликультурному воспитанию учащихся. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования.- Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена проблеме подготовки будущих учителей начальных классов к поликультурному воспитанию учеников. В исследовании проанализированы теория и практика становлення поликультурного воспитания за рубежом и в Украине, определена их взаимозависимость и рассмотрена идея поликультурного общества. Теоретически обоснована потребность в поликультурном воспитании будущих учителей, как компонента профессионального образования, а также основные способы организации и поликультурного воспитания. Выделены этапы реализации поликультурного воспитания: формирование готовности признать многообразие культур, а также языков, религий, взглядов; развитие достаточного уровня поликультурной компетентности, формирование педагогической эрудиции, переход от монизма к полифонии знаний; сознательное освобождение от существующих стереотипов; формирование поликультурного мировоззрения.

Теоретически обоснована авторская педагогическая технология подготовки будущих учителей начальной школы к поликультурному воспитанию учеников, рассмотрены педагогические условия и пути ее эффективной реализации. Разработан спецкурс “Теория и практика поликультурного воспитания будущих педагогов начального звена образования” и проведена его успешная апробация. Предложена программа диагностирование уровня готовности будущих учителей начальной школы к поликультурному воспитанию учащихся. Диагностирование осуществлено по трем критериям: теоретическому, личностному и деятельному. Эффективность внедрения разработанной педагогической технологи была проверена в процессе формирующего эксперимента. В ходе измерений получены качественные и количественные изменения подготовки будущих учителей к поликультурному воспитанию уащихся в экспериментальных группах.

Разработан тезаурус содержания подготовки будущих учителей к поликультурному воспитанию учащихся, который целесообразно использовать для усовершенствования учебных програм, учебников, которые используються при преподавании учебных дисциплин у высших педагогических учебных образовательных заведениях. Результаты эксперимента потверждают гипотезу и исходную концептуальную идею.

Ключевые слова: профессиональное развитие, подготовка будущих учителей начальной школы, поликультурное воспитание, поликультурное образование, поликультурная педагогическая компетентность.

L.V.Volyk - The training of future teachers of primary schools on polycultural education of pupils. - Manuscript.

Sciences thesis for the Candidate of Pedagogic Sciences in Speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education.- The Institute of Pedagogy and Psychology of Professional Education of the Academy of Pedagogical Science of Ukraine, Kyiv, 2005.

The leading and theoretical and practiical tendencies of coming-to-be of polycultural education and training have been theoretically generalized in the development of systems of polycultural education, as well as the analysis of the experience of professional training of futures teachers of primary schools in Ukraine and abroad gave the opportunity to reveal the groundness and necessity of taking into account of polycultural training as the component of professional education in this country.

There was generalized the context and there was developed the model of professional training of the futures teachers of primary schools on polycultural education of the pupils. By means of experiment there was introduced worked up by the author the special course “Theory and practice of the future teachers of primary level of education” into the work of higher educational establishments.

There were singled out and considerated the general pedagogical conditions providing the effectiveness of the training of the future teachers of primary schools on polycultural education of pupils. There were outlined the blocks and components of polycultural formation. There were used the author's books and methodology of diagnostics and there were defined the levels of polycultural formation. By means of experiment there was proved the resultingness of the developed model of training of the future teachers of primary schools on polycultural education of the pupils.The main results of the research there were introduced into the higher educational establishments of Ukraine and into the autor's school Beautiful World in Poltava.

Key words: provessional development, prepartation of the future teacher of initial classes, polycultural training, polycultural education, polycultural pedagogical competence.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Стратегічною лінією вітчизняної державної політики є ідея інтенсифікації входження України до європейської співдружності. Політичні та соціокультурні зміни, інтеграційні та економічні процеси створюють передумови для удосконалення педагогічної освіти в аспекті її відповідності вимогам європейського освітнього простору, впровадження нових підходів у підготовці вчителів початкової школи.

Шляхи реформування освітньої галузі визначені в урядових і галузевих документах: КонституціїУкраїни, законах “Про загальну середню освіту” (1999 р.),“Про вищу освіту” (2002 р.),

Національній доктрині розвитку освіти (2002 р.), Державній програмі “Вчитель” (2002 р.). У цих документах декларується полікультурність і багатоетнічність нашої держави, ставляться завдання оберігати культуру, виховувати повагу до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних вірувань і формувати толерантні міжетнічні стосунки. Нині значно зростає потреба у фахівцях, які здатні адекватно здійснювати навчально-виховний процес у полікультурному суспільстві з урахуванням розмаїття етнічних, расових та релігійних засад. У сучасному соціокультурному середовищі полікультурність стає невід'ємним компонентом професіоналізму. Це дає підставу розглядати проблему підготовки вчителя до полікультурного виховання учнів як одну з ключових.

Стратегії розвитку європейської освіти та особливості підготовки фахівців розробляють українські дослідники-компаративісти Н.В. Абашкіна, Н.М. Лавриченко, О.І. Локшина, О.В. Овчарук, О.О. Першукова, Л.П. Пуховська. Культурознавчим аспектам підготовки майбутніх учителів присвячені роботи О.В. Волошиної, І.А. Зязюна, О.П. Рудницької. Особливої ваги набуває питання професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, оскільки саме у молодшому шкільному віці створюються найбільш сприятливі умови для формування полікультурного світобачення. Зазначимо, що різноаспектним проблемам підготовки майбутніх учителів початкової школи присвячені роботи О.Б. Бігич, М.П. Лещенко, О.М. Отич, О.Я. Савченко, Л.О. Хомич.

Сучасні тенденції становлення полікультурного виховання розглядають як вітчизняні дослідники О.В. Дубовик, І.Ф. Лощенова, О.В. Сухомлинська, так і зарубіжні Г. Ауернхаймер, П. Вебер, О.Н. Джуринський, Г.Д. Дмитрієв, В. Міттер, Г.В. Палаткіна, Т. Рюлькер. Питанням виховання полікультурності та толерантності присвячені роботи М.Р. Баяновської, І.Д. Беха, Б.С. Гершунського, М.М. Філатової. Взаємозалежність національного і громадянського виховання, а також проблеми виховання культури міжнаціонального спілкування досліджує ряд вчених: С.К. Бондирьова, Н.М. Воскресенська, Н.І. Ганнусенко, З.Т. Гасанов, В.С. Заслуженюк, В.В. Рогозин-ський, М.Г. Тайчинов, Г.Г. Філіпчук.

Полікультурне виховання трактується ними як: а) сучасний педагогічний процес у суспільстві, що характеризується різноманітністю культур; б) компонент полікультурної освіти; в) складова професійної підготовки майбутніх фахівців.

Актуалізація проблеми розробки і визначення засад полікультурного виховання зумовлена низкою передумов, серед яких є: 1) реформування освіти в Україні, націлене на культуроцентричну парадигму, що зумовлює впровадження нових підходів у підготовці майбутніх учителів, втілення нових стратегій; 2) соціокультурні зміни, які зумовлюють звернення до гуманістичних засад педагогічної науки; 3) економічні та інтеграційні процеси, які пов'язані, в першу чергу, з появою комунікаційних мереж; 4) внутрішньо-суспільні зміни, зумовлені міграцією та мультикультуралізмом; 5) інтеграційні процеси в Європі, які характеризуються взаємовпливом різних культур та мов; 6) виникнення світового співтовариства, що характеризується культурним розмаїттям.

Питання полікультурного виховання досліджується багатьма вченими, проте розробці теорії і практики професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів у вітчизняній педагогічній науці не приділено достатньої уваги. Актуальність проблеми, її недостатня вивченість і потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Підготовка майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження пов'язане з реалізацією провідних напрямів Національної доктрини розвитку освіти України, Державною програмою “Вчитель” і виконане відповідно до плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України з теми “Розвиток педагогічної майстерності вчителя в умовах інтегративних процесів в освіті” (РК 0101U000102).

Тема дослідження затверджена на засіданні вченої ради Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 27 квітня 2003 р., протокол № 7 та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 27 січня 2004 р., протокол № 10.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи.

Предмет дослідження: зміст, форми і методи підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів.

Мета дослідження: розробити, науково обґрунтувати й експериментально перевірити технологію підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів в умовах навчально-виховного процесу у вищому педагогічному навчальному закладі.

Концептуальна ідея дослідження. Полікультурне суспільство характеризується різноманіттям націй, релігій, традицій і світоглядних установок. Гармонійне функціонування полікультурного соціуму можливе за умови виховання його громадян у системі загальнолюдських цінностей і пріоритетів, серед яких найважливішими є глибинне і всебічне опанування власної культури (національної, етнічної), вироблення толерантного ставлення, розвиток умінь і навичок продуктивної взаємодії з представниками інших культур. Успішність реалізації виховних завдань залежить від рівня полікультурної компетентності педагогічних працівників, яка, будучи інтегральним утворенням, залежить від сформованості окремих компетенцій (комунікативно-мовленнєвої, соціокультурної). Особлива роль належить учителю початкових класів, який, формуючи полікультурне світобачення школярів, збагачує їх досвід полікультурного спілкування, що є визначальним у їх подальшому житті. В цьому аспекті професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до полікультурного виховання учнів набуває ознак особливої значущості в умовах сучасного культурного розмаїття соціуму.

У процесі дослідження перевірялася гіпотеза: готовність майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів підвищиться за умов сформованості полікультурної педагогічної компетентності, якою володіє особистість, що усвідомлює засади полікультурної освіти, характеризується полікультурним світоглядом, володіє адекватним стилем педагогічного спілкування в полікультурній навчально-виховній ситуації.

Завдання дослідження:

Здійснити теоретичний аналіз проблеми формування професійної готовності майбутніх учителів до реалізації виховних завдань в умовах полікультурного суспільного різноманіття.

Охарактеризувати педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів.

Теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити авторську педагогічну технологію підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів.

Діагностувати сучасний стан готовності майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів.

Обґрунтувати тезаурус змісту професійної педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів.

Методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання, філософські й психологічні положення про взаємозв'язок між навчанням і вихованням; соціокультурні ідеї діалогу культур; концепція професійної діяльності учителя в полікультурному суспільстві; системний підхід до людини як динамічної функціональної особистості, що постійно розвивається, набуває нових властивостей; положення особистісноорієнтованого та діяльнісного підходу щодо підготовки майбутніх педагогів.

Проведене дослідження ґрунтується на вивченні законів України та офіційних законодавчих актів, урядових і програмних та директивних документів в галузі освіти, документів Міністерства освіти і науки; документів міжнародних організацій, які стосуються освітніх систем, педагогічної освіти, статусу вчителя, його професійної підготовки і діяльності; наукових праць (монографії, дисертації, статті) українських, російських та зарубіжних вчених; матеріалів наукових конференцій, присвячених проблемі полікультурної освіти та виховання, опрацюванні матеріалів вітчизняної та зарубіжної педагогічної періодики.

Теоретичну основу дослідження складають сучасні педагогічні концепції філософії освіти і нової парадигми виховання (В.П. Андрущенко, І.Д. Бех, І.А. Зязюн, С.Ф. Клепко, В.Г. Кремень); теоретико-методичні основи професійної підготовки фахівця (С.У. Гончаренко, Т.В. Іванова, Н.Г. Ничкало, Л.П. Пуховська, С.О. Сисоєва); особистісних якостей фахівця (Г.П. Васянович, О.А. Дубасенюк, В.В. Ягупов); закономірності та специфіка підготовки майбутніх учителів початкової школи (М.К. Козій, М.П. Лещенко, О.В. Овчарук,О.Я. Савченко); ідеї полікультурного суспільства (Г. Ауернхаймер, С. Драгоєвич, В. Міттер, Т. Рюлькер), дослідження проблеми ста- новлення полікультурної освіти та виховання (О.Н. Джуринський, Г.Д. Дмитрієв, І.Ф. Лощенова, О.В. Сухомлинська).

Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження, зокрема теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, моделювання, систематизація, прогнозування, планування, якісний і кількісний аналіз, узагальнення та статистична обробка результатів; емпіричні: спостереження, анкетування, бесіди, опитування, тестування, педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий).

Дослідження здійснювалося упродовж 1998-2004 рр. та включало три етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1998-1999 рр.) - визначено об'єкт, предмет дослідження, сформульовано гіпотезу, розроблено завдання, визначено методи дослідницької роботи. Здійснено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми дослідження.

На другому етапі (1999-2000 рр.) - продовжувався теоретичний пошук, спрямований на вирішення основних завдань. Виокремлено критерії, рівні, ознаки та рівні сформованості полікультурної педагогічної компетентності майбутнього учителя початкових класів. Здійснено підготовку до проведення дослідно-експериментальної роботи, проведено констатуючий експеримент. Створено авторський спецкурс “Теорія і практика полікультурного виховання майбутніх педагогів початкової ланки освіти” та розроблено технологію підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів.

На третьому етапі (2000-2004 рр.) - проведено формуючий експеримент, впроваджено розроблену технологію у навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладах, здійснено систематизацію та обробку експериментальних даних, узагальнення результатів, сформульовано основні висновки дисертаційного дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось протягом 1999-2004 років на базі Глухівського державного педагогічного університету, Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка, Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського, в авторській школі "Чарівний світ", БЗС № 3, гімназії № 6, я/с № 41 “Гніздечко”, я/с № 46 “Бджілка” м. Полтави. Всього дослідженням охоплено 60 вчителів, 470 студентів та 350 дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розроблено і впроваджено авторську технологію підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів; розроблено програму діагностики готовності майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання. Удосконалено зміст професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи на основі доповнення куррікулума полікультурним компонентом. Подальшого розвитку набули теоретичні засади полікультурного виховання майбутніх учителів початкових класів.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні положень щодо доцільності формування полікультурної компетентності у майбутнього вчителя початкової школи на основі теоретичного і діяльнісного підходів і у визначенні педагогічних умов професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів, розробленні тезаурусу підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів.

Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблено і впроваджено в зміст професійної педагогічної підготовки авторський спеціальний курс “Теорія і практика полікультурного виховання майбутніх педагогів початкової ланки освіти”. Матеріали дослідження можуть бути використані в процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, при викладанні курсів педагогіки, основ педагогічної майстерності, методики викладання іноземної мови, методики викладання дитячої літератури, лінгвокраїнознавства, спеціальних курсів: етнопедагогіки, етнопсихології та етнології.

Основні результати дослідження можуть бути використані викладачами вищих навчальних педагогічних закладів, упорядниками навчальних програм і курсів, при підготовці курсових та дипломних робіт студентами, вчителями початкових класів та вихователями дошкільних закладів, соціальними педагогами, психологами.

Особистий внесок автора полягає у побудові і експериментальній перевірці авторської педагогічної технології та спеціального курсу “Теорія і практика полікультурного виховання майбутніх педагогів початкової ланки освіти”, створенні методичного забезпечення навчально-виховного процесу, розробці програми діагностики готовності майбутніх учителів початкових класів до полікультурного виховання учнів.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечується теоретичною і методологічною обґрунтованістю його основних положень, комплексу взаємопов'язаних методів дослідження адекватних його об'єкту, предмету, меті та завданням, достатньою тривалістю і широтою педагогічного експерименту, безпосередньою участю в ньому автора дисертації, поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів, статистичними методами обробки експериментальних даних.

На захист виносяться:

Положення про те, що готовність майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів визначається сформованістю полікультурної педагогічної компетентності, яка є інтегральним особистісним утворенням і проявляється в здатності оптимально діяти в ситуаціях міжкультурного спілкування.

Програма діагностики готовності майбутніх учителів до полікультурного виховання учнів.

Авторська педагогічна технологія підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів.

Упровадження результатів дослідження здійснювалося безпосередньо в ході педагогічної діяльності автора в авторській школі “Чарівний світ” м. Полтави (довідка про впровадження від 26.03.04 № 523/01-14-17), у процесі експериментальної роботи з підготовки майбутніх учителів початкових класів до полікультурного виховання учнів із студентами Глухівського державного педагогічного університету ( довідка від 10.03.04 № 831), Полтавського державного педагогічного університету (довідка про впровадження від 15.09.03 №01-45/3192), із учителями Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ( довідка від 26.12.03 № 672), а також викладачами Житомирського державного педагогічного університету (довідка про впровадження від 21.05.04 № 24), Чернігівського державного педагогічного університету ( довідка від 01.06.04 № 04-11/402).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Проблеми ревалоризації феномена української народної іграшки” (м. Полтава, 2003), “Реформування освіти й інноваційні технології у вивченні мови” (м. Полтава, 2004), на Всеукраїнській науково-пошуковій конференції: “Перспективні педагогічні технології в системі неперервної освіти” (м. Київ, 2004), на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Вивчення мови на комунікативній основі” (м. Полтава, 2000), “Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти: її спрямованість на розвиток особистості” (м. Полтава, 2003), “Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (м. Київ, 2004).

Основні результати дослідження висвітлено в 16 авторських публікаціях, а саме: 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 стаття у фаховому виданні не затвердженому ВАК України, 4 статті у збірниках матеріалів конференцій, 2 навчальні посібники та 2 програми, 1 міні-словник.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків (обсяг основного тексту 166 сторінок), списку використаних джерел (241 найменування, із них 37 іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації складає 220 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, теоретико-методологічні основи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, особистий внесок автора; визначено основні положення дослідження, що виносяться на захист; представлено висновки про впровадження та апробацію основних положень дисертації.

У першому розділі - “Теоретичні основи підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів” - визначено теоретичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів на підставі аналізу педагогічних, психологічних, філософських джерел; обґрунтовано положення щодо доцільності включення полікультурного виховання майбутніх учителів початкової школи до змістового компоненту їх професійної підготовки.

Політичні та соціокультурні зміни в країні, інтеграційні та економічні процеси створюють ряд передумов для впровадження нових підходів у підготовці вчителів в умовах культурного суспільного різноманіття.

Полікультурне виховання на засадах гуманізму, свободи, рівності, соціальної справедливості здійснюється на основі концепцій мультикультуралізму, транскультуралізму, культурного плюралізму та інтеркультурності. До провідних напрямів впровадження полікультурної освіти та виховання належать: реформування освіти для національних (етнічних) меншин з метою забезпечення для них та їхньої культури “рівних можливостей”; виховання взаємного культурного розуміння і толерантності між представниками різних етнічних, культурних, мовних та релігійних груп.

Аналіз урядових і галузевих документів в Україні свідчить про те, що у більшості з них визнаються принципи багатокультурності та багатоетнічності, виголошується низка завдань, зокрема, такі, як: оберігати культуру власного народу та формувати шанобливе, толерантне ставлення до інших етносів та народів. Однак, у документах відсутні чіткі визначення основних термінів.

Полікультурне виховання розглядається вченими по-різному, чіткого, загальновизнаного окреслення цього поняття не вироблено. У контексті даного дослідження, ми розглядаємо полікультурне виховання як процес формування полікультурної особистості, що здійснюється на таких засадах: а) відмова від культурно-освітньої монополії по відношенню до інших націй та народів; б) орієнтація на діалог культур; в) спрямованість на адаптацію людини до різних культурних цінностей у ситуації існування множинності різнорідних культур.

Дискусійною є дефініція полікультурної компетнтості педагогічних працівників. Остання розглядається нами як здатність особистості, яка має полікультурний світогляд й підготовлена до реалізації полікультурного виховання в різних педагогічних ситуаціях. При цьому доцільно враховувати положення про полікультурну педагогічну компетентність як інтегральне утворення. У рекомендаціях Комітету освіти при Раді Європи пропонуються поняття плюрилінгвальна та плюрикультурна компетенція, під якими розуміється комунікативно-мовленнєва та соціокультурна компетенція суб'єкта, який володіє (на різних рівнях) багатьма мовами і досвідом багатьох культур.

Сформований полікультурний світогляд є важливим чинником у формуванні полікультурної педагогічної компетентності майбутніх учителів початкової школи. У розділі полікультурний світогляд визначається як складне інтегральне утворення, система принципів та знань, ідеалів та цінностей, поглядів на сенс життя в полікультурному суспільстві, які визначають професійну педагогічну діяльність та вчинки, ставлення до себе та до інших. Сформованість полікультурного світогляду передбачає таку організацію життя, професійної діяльності, за якої педагог відкритий до сприймання культур інших народів. При цьому національне не заперечується, а, навпаки, набуває ознак грунтовності, оскільки полікультурний простір розглядається як мозаїчна структура окремих національних елементів. Тут важливо визнати пріоритет полікультурних цінностей над класовими, вузьконаціональними, конфесійними. Формування полікультурного світогляду майбутнього педагога відбувається на основі залучення до багатства думок, почуттів попередніх поколінь і сучасних тенденцій, з урахуванням відкритості до світової культури, спрямованої на глибоке опанування національних надбань. Важливо запобігати стандартизації свідомості, впливу "масової культури", яка виступає сурогатом культури, дегуманізації мистецтва, кіно, музики тощо. Апелюючи до відкритості, ми наголошуємо на тому, що вона повинна поєднуватись з вихованням смаку до культури на вищих зразках світової і національної культур. Тому важливим є питання екології культури - збереження, збагачення та відкриття для людей культурної спадщини народу, нації, людства; а саме прилучення до неї через освіту, виховання, культурну політику держави.

Успішність реалізації полікультурного виховання забезпечується удосконаленням системи освіти й принципів викладання багатьох предметів, зміни існуючих програм, створення підручників на основі врахування засад полікультурної освіти, запровадження нових педагогічних технологій підготовки майбутніх учителів. Збагачення навчальних предметів етнічним змістом, уведення дисциплін народознавчого циклу, забезпечення культурологічної спрямованості філологічної освіти, створення умов для запровадження двомовного чи багатомовного навчання - усе це позитивно впливає на розв'язання актуальних виховних завдань.

Одним із ефективних способів організації підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів є забезпечення культурологічної спрямованості гуманітарної освіти. Теоретики полікультурної освіти в переважній більшості віддають перевагу білінгвальній (двомовній) освіті, наслідком якої є успішне опанування як рідною, так і домінантною мовами. У цьому аспекті актуальними є дослідження З.Т. Гасанова, В.С. Заслуженюка, С.Ш. Кабаканова, В. Міттера, К.А. Утеєвої, Е. Хроміц про значення мов у міжкультурному спілкуванні.

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів передбачає включення в зміст навчальних програм полікультурного компоненту, реалізацію педагогічного процесу на принципах рівності й поваги до інших культур, ствердження гуманістичних засад, використання активних форм і методів навчання, спрямованих на осмислення ролі національного в складі загальнокультурного.

У нових освітніх та соціокультурних умовах набуває важливого значення якісне оновлення підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів.

У другому розділі - “Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів”- на основі аналізу сучасного стану підготовки майбутніх учителів розроблено та теоретично обґрунтовано педагогічну технологію підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів, визначено шляхи її впровадження у навчально-виховний процес.

З огляду на викладене, актуальним є наукове розроблення і практичне забезпечення педагогічної технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів. Авторський підхід до розробки технології передбачає врахування таких структурних складових: загальна характеристика розробленої педагогічної технології, визначення її результату, цілей, розробка вимог та критеріїв, структури технологічного процесу, виокремлення технологічних принципів та розроблення технологічної схеми. У ході її реалізації враховуються такі положення:функціональне поєднання мети підготовки майбутніх учителів початкових класів з основними підходами до формування полікультурної педагогічної компетентності;

відповідність професійно-педагогічного виховного впливу соціокультурним умовам, що враховуються у: розробці куррікулума, його цілей та змісту;

систематичність у підготовці майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів вимагає мобілізації можливостей і засобів усіх суспільних інститутів. У вищому навчальному закладі цей процес може відбуватися цілеспрямовано, якщо включити полікультурний компонент змісту в такі блоки навчальних дисциплін: психолого-педагогічний, лінгвокультурний, історико-культурологічний, світоглядно-філософський, а також розроблений спецкурс;

оперативність перевірки сформованості знань та умінь слугує показником ефективності використаних форм, методів та прийомів навчання, при цьому передбачено, як оцінювання викладача, так і самооцінювання студента.

Цільово-мотиваційний компонент авторської технології відображає ідеальний результат професійної підготовки, який може бути представлений у вигляді сформованої полікультурної педагогічної компетентності.

Змістовий компонент технології включає врахування полікультурного елементу в навчальних планах і програмах, їх доповнення темами полікультурного спрямування, а також збагачення навчальних предметів етнічним, народознавчим змістом, культурологічною спрямованістю філологічної освіти та запровадження двомовного чи багатомовного навчання.

Організаційно-операційний забезпечується послідовною реалізацією трьох підходів: перший - передбачає формування знання з питань полікультурної освіти; другий - оволодіння адекватним стилем педагогічного спілкування в умовах моделювання полікультурної навчально-виховної ситуації; третій - формування вмінь та готовності реалізувати засади полікультурного виховання на практиці.

Результативно-коригуючий компонент націлений на програму діагностики рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до полікультурного виховання учнів і на доповнення чи зміну змістового насичення всіх компонентів розробленої технології для забезпечення ефективного результату.

Впровадження авторської технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів включає три етапи: підготовчий; організаційно-навчальний; практичний.

Одним із ефективних шляхів удосконалення підготовки майбутніх учителів початкової школи у контексті впровадження полікультурного виховання є розроблений адекватно авторській технології спецкурс "Теорія і практика полікультурного виховання майбутніх педагогів початкової ланки освіти".

Основні структурні елементи спецкурсу враховують:

збагачення світоглядно-ціннісної та мотиваційної основи навчально-виховного процесу;

зміни у структуруванні змісту навчального матеріалу;

посилення практичної і полікультурної спрямованості курсу;

привернення уваги до мови як чинника ментальності;

створення відповідного навчально-методичного забезпечення педагогічного процесу.

Розроблений спецкурс спрямований на забезпечення високого рівня готовності майбутніх учителів до полікультурного виховання учнів. Він виступає органічним доповненням змісту різних предметів педагогіки, психології, соціології, культурології, лінгвокраїнознавства та ряду деяких вже запроваджених спецкурсів. Спецкурс передбачає розв'язання ряду завдань:

ознайомити майбутнього педагога з концептуальними засадами полікультурної освіти;

сформувати уявлення у студентів про міжетнічні комунікації, етнічну картину світу, про етнічну, традиційну культуру, про природу етнічних конфліктів та способи їх вирішення;

поглибити знання з основ етнічної психології, етнопедагогіки та лінгвокраїнознавства.

Експериментально доведено, що введення спецкурсу "Теорія і практика полікультурного виховання майбутніх педагогів початкової ланки освіти" у навчально-виховний процес, забезпечує оптимізацію професійної підготовки майбутніх педагогів.

У третьому розділі - “Дослідно -експериментальна перевірка ефективності запропонованої технології” - викладено авторську програму діагностики готовності майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів, проаналізовано результати констатуючого та формуючого експериментів.

Здійснення підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів передбачає, насамперед, дослідження стану готовності майбутніх фахівців до реалізації полікультурного виховання у навчально-виховному процесі; характеристику складових готовності майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів. Вище окреслені завдання ми вирішували в межах констатуючого експерименту, який проводився у два етапи:

І етап - виявлення стану підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів;

II етап - розроблення програми діагностики готовності майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів.

На першому етапі ставилися такі завдання:

виявити, чи усвідомлюють майбутні педагоги початкової школи необхідність полікультурного виховання як змістового та процесуального компонентів змісту освіти;

з'ясувати, чи ознайомлені студенти з концептуальними положеннями полікультурного виховання;

виявити, чи вміє на практиці майбутній педагог організувати педагогічне спілкування в полікультурних педагогічних ситуаціях.

Вирішення цих завдань передбачало активне залучення студентів до експериментально-дослідної роботи: спостереження, анкетування, програвання сюжетно-рольових ситуацій. Нами використовувалось як індивідуальне, так і групове інтерв'ювання. Експериментальна робота проводилось протягом 1999-2004 років і всього дослідженням було охоплено 60 вчителів, 470 студентів та 350 дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Спеціально розроблені питання застосовувалися для діагностики сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів і використовувалися під час інтерв'ювання. Результати інтерв'ювання показали низьку професійну готовність студентів до полікультурного виховання учнів. Проведене додаткове інтерв'ювання учителів початкової школи передбачало не копіювання запитань, що пропонувалися студентам, а спрямовувало їх на конкретні педагогічні ситуації в умовах початкової школи. Індивідуальне інтерв'ювання проводилось у формі вільної бесіди, що давало змогу респондентам вільно висловлювати свої думки. Групове опитування мало відкритий характер.

З метою систематизації та статистичної обробки одержаних даних, нами було розроблено соціолінгвальне портфоліо, дані для якого визначались відповідно до розробленої автором анкети.

Результати констатуючого експерименту, з'ясувалось, що (загальна кількість 470 респондентів) 86 % студентів хотіли б отримати детальнішу інформацію про засади полікультурної освіти та виховання; 10 % - не визначились; 4 % опитаних вважають достатнім свій рівень знань. На питання: "Як Ви вважаєте, чи зможете на практиці реалізувати полікультурне виховання?" - 24 % студентів вважають, що в змозі здійснити полікультурне виховання; 21 % - переконані, що не реалізують, бо не мають достатньої підготовки; 55 % - не дали конкретної відповіді на поставлене питання.

Індивідуальні бесіди (40 опитаних) фокусувались на конкретній тематиці: "Позиція та роль вчителя до реалізації засад полікультурного виховання". Більшість опитаних - 39 % вважають, що необхідно враховувати відношення і особистісну оцінку вчителя, але він повинен бути чесним і об'єктивним. Учителі (загальна кількість 60 осіб) - 21 % вказували на вирішальну роль вчителя у процесі інтеграції між різними культурними групами, у формуванні толерантного ставлення. Респонденти третьої групи, а це 22%, вважають, що вчитель повинен займати нейтральну позицію. Респонденти четвертої групи - 8 % вважають, що полікультурне виховання повинно здійснюватись у сім'ї. Респонденти п'ятої групи - 6 % вказували на провідну роль суспільства. Шоста група - 4 % не визначились у своїй позиції.

Авторська програма діагностики включає такі елементи: аналітичний, власне діагностичний, оціночний, корекційний. Аналітичний елемент включає психолого-педагогічний аналіз навчально-виховного процесу на всіх рівнях його організації, встановлення зв'язку між умовами та результатами виховного впливу. Власне діагностуючий включає вивчення рівня полікультурної педагогічної компетентності. Оціночний елемент виявляє якісні кількісні зміни рівня готовності майбутніх учителів до полікультурного виховання учнів. Корекційний передбачає корекцію навчально-виховного процесу в наслідок саморозвитку. Діагностика сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів здійснювалася за трьома критеріями: теоретичний критерій дає змогу діагностувати знання основних положень полікультурної освіти; особистісний критерій націлений на діагностику здатності особистості до вирішення завдань полікультурного виховання; діяльнісний критерій спрямований на визначення сформованості вмінь на практиці реалізувати засади полікультурного виховання. Рівні сформованості критеріїв охарактеризовані нами, як: елементарний, репродуктивний, продуктивний, творчий.

Програма діагностики готовності майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів дала змогу диференційовано підійти до студентів із різними рівнями її сформованості, забезпечити індивідуальний підхід. Вибірковий зріз одержаних даних засвідчив, що переважна більшість студентів має елементарний та репродуктивний рівень сформованості полікультурної педагогічної компетентності.

Для перевірки ефективності дослідно-експериментальної роботи були зроблені контрольні зрізи, які демонстрували динаміку зростання показників за рівнями. Результати, отримані протягом формуючого експерименту, порівнювалися з результатами діагностики початкового рівня студентів експериментальної (ЕГ) і контрольної (КГ) груп. У результаті проведених повторних зрізів, до та після формуючої дослідно-експериментальної роботи, були обчислені середньоарифметичні дані: ЕГ (у відсотках): елементарний рівень, відповідно до та після, - (44,6) 11,3; репродуктивний - (33,7) 29,6; продуктивний - (18,9) 48,9; творчий - (2,8) 10,2; КГ елементарний рівень - (46,1) 43,4; репродуктивний - (32,8) 32,8; продуктивний - (18,7) 21,1; творчий - (2,3) 2,7.

У ЕГ результат змін (по Стауферу) становить: на елементарному рівні зменшення на 33,3 %; на репродуктивному рівні зменшення на 4,1%; на продуктивному рівні збільшення на 30 %; на творчому рівні збільшення на 8,4 %; у КГ на елементарному рівні зменшення на 2,7 %; на репродуктивному рівні зменшення на 0 %; на продуктивному рівні збільшення на 2,4 %; на творчому рівні збільшення на 0,4 %. Для перевірки достовірності одержаних даних, проведений статистичний аналіз, використано метод статистичних гіпотез - критерій Стьюдента, який становить 9,76, а це більше вказаного коефіцієнта, що становить 2,576. Зіставлення рівнів готовності студентів до полікультурного виховання учнів показало, що студенти експериментальної групи мають вищий рівень сформованості цієї готовності після формуючого експерименту на відміну від студентів контрольної групи (рис.1).

Рис. 1 Діаграма порівняння одержаних середньоарифметичних даних за рівнями відповідно в експериментальній та контрольній групах до та після формуючого експерименту

Розроблений тезаурус змісту підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів включає аналіз, визначення змісту основних понять, явищ та процесів (перелік термінів-дескрипторів, що дозволяють найбільш повно охопити певне інформаційне поле), а також характеристику в ньому навчальних дисциплін, тем. Отже, результати дослідно-експериментальної роботи засвідчили ефективність розробленої авторської моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів. Загальні результати проведеного експерименту підтверджують гіпотезу дисертаційного дослідження і є підґрунтям для наступного висновку: розроблена авторська модель удосконалення підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів є ефективною і заслуговує на впровадження у вищих педагогічних навчальних закладах ІІІ- ІV рівнів акредитації.

ВИСНОВКИ

Соціокультурна, внутрішньосуспільна, освітня ситуація в Україні зумовлює саме таке професійне становлення педагога, яке базується на ідеї поєднання інтересів розвитку особистості і суспільства. У ході дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів були охарактеризовані теоретико-методологічні аспекти становлення полікультурного виховання, отримані і проаналізовані об'єктивні дані, які характеризують процес підготовки майбутніх учителів, тенденції, перспективи розвитку.

1. Теоретичний аналіз проблеми показав, що актуальність дослідження зумовлена соціокультурними змінами, державотворчими процесами на засадах гуманізму, свободи, рівності, соціальної справедливості, які передбачають істотну трансформацію світоглядних орієнтирів громадян, осмислення власне національних культурних цінностей та звернення до загальнолюдських ідеалів. До провідних напрямів впровадження полікультурної освіти належить реформування освіти для національних (етнічних) меншин з метою забезпечення для них та їхньої культури “рівних можливостей”; виховання взаємного культурного розуміння і толерантності між представниками різних етнічних, культурних, мовних та релігійних груп.

Тенденції усвідомлення власної неповторності і збереження культурних традицій підтверджують загальну закономірність, що людство стаючи все більше взаємопов'язаним, не втрачає своєї етнічної багатоманітності. Це загостює інтерес дослідників до дисциплін народознавчого циклу, до запровадження двомовного чи багатомовного навчання. В свою чергу, успішність реалізації полікультурного виховання передбачає удосконалення системи освіти й принципів викладання багатьох предметів, зміни існуючих програм, створення підручників, запровадження нових педагогічних технологій.

2. До педагогічних умов належать загальноосвітні умови, які визначаються історією, стратегічним політичним напрямком розвитку держави, соціодемографічною ситуацією, станом розвитку освітніх систем. До цієї групи умов належать:

організація єдиного освітнього середовища у вищому педагогічному навчальному закладі, що передбачає організовану роботу таких рівнів (університет, факультет, кафедра, студентська група, студент);

оновлення змісту навчально-виховного процесу - навчальних планів, включення нових навчальних дисциплін, при необхідності їх інтегрування, перегляд освітньо-кваліфікаційних вимог. Забезпечення у змісті підготовки майбутніх фахівців мовної (в тому числі рідної і іноземних мов) та професійно-практичної складових (передбачає не предметний, а професійно спрямований - орієнтація на педагога конкретної спеціальності);

Однією з визначальних умов забезпечення навчально- виховного процесу, ефективності професійної підготовки майбутніх учителів до полікультурного виховання учнів є сформованість полікультурної педагогічної компетентності. Формування полікультурної педагогічної компетентності можна здійснити на основі реалізації трьох підходів: а) передбачає формування знання та ерудиції з питань полікультурної освіти; б) оволодіння адекватним стилем педагогічного спілкування в умовах моделювання полікультурної навчально-виховній ситуації; в) формування вмінь та готовності реалізувати полікультурне виховання на практиці.

3. Авторський підхід до розробленої технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів враховує такі компоненти: цільово-мотиваційний, змістовий, організаційно-операційний, результативно-коригуючий. Експериментально перевірена педагогічна технологія підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів, яка реалізувалася у три етапи підготовчий, навчально-тренувальний та практичний. Виокремлено шляхи її реалізації: а) оновлення змісту навчально-виховного процесу; б) оновлення навчальної та науково-експериментальної бази для удосконалення практичних навичок; в) науково-методичне забезпечення педагогічного процесу. Підготовка майбутніх учителів початкової школи повинна бути функціональною, що дозволить моделювати зміст та структуру професійної діяльності, забезпечувати можливість для самореалізації студентів.

4. Програма діагностики готовності майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів передбачала використання критеріїв. Кожен критерій визначається особливими ознаками: теоретичний критерій має такі ознаки: педагогічна ерудиція (знання теоретичних положень полікультурної освіти та виховання); особистісний критерій - самоповага, відповідальність, емпатія, доброзичливість, толерантність, самосвідомість, відкритість, безконфліктність, полікультурний світогляд; діяльнісний критерій - здатність до співпраці, адекватне педагогічне спілкування комунікативно-мовленнєва та соціокультурна компетенції. Схарактеризовані рівні ознак сформованості критеріїв охарактеризовані нами, як: елементарний, репродуктивний, продуктивний, творчий.

5. Розроблений тезаурус змісту підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів складається з двох компонентів. Перший включає виокремлення термінів-дискрипторів (нами систематизовані за алфавітним показчиком), а другий - виокремлення змісту навчальних дисциплін (нами систематизовані за блоками).