Формування інтересу до науково-педагогічних знань у майбутніх учителів початкових класів у педагогічному училищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Формування інтересу до науково-педагогічних знань у майбутніх учителів початкових класів у педагогічному училищі

Крамаренко Любов Іванівна

Кіровоград - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Нікопольському училищі Криворізького державного педагогічного університету, Міністерство освіти і науки України

Науковій керівник: доктор педагогічних наук, професор Кондрашова Лідія Валентинівна, Криворізький державний педагогічний університет, проректор з наукової роботи завідувач кафедри педагогіки

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Цокур Ольга Степанівна, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, завідувач кафедри педагогіки.

кандидат педагогічних наук, доцент Бик Адам Сергійович, Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, заступник директора з наукової роботи

Провідна установа: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.В. Довга

Анотація

педагогічний вчитель професійний інтерес

Крамаренко Л.І. Формування інтересу до науково-педагогічних знань у майбутніх учителів початкових класів у педагогічному училищі - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук із спеціальності 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. - Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кіровоград, 2005.

У дисертації досліджено проблему формування інтересу майбутніх учителів до науково-педагогічних знань у процесі педагогічної підготовки. Теоретично обґрунтовано сутність і структуру інтересу до науково-педагогічних знань як професійно значущої якості особистості вчителя сучасної початкової школи. Виявлено показники, критерії та охарактеризовано рівні сформованості інтересу майбутніх учителів початкових класів до науково-педагогічних знань. Визначено і науково обґрунтовано організаційно - педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування цього особистісного утворення як важливої характеристики професіоналізму в процесі вивчення педагогічних дисциплін. Розроблено програму формування інтересу студентів до педагогічної теорії у процесі педагогічної підготовки, експериментально апробовано ефективність її методичного забезпечення.

Ключові слова: інтерес, професійний інтерес, інтерес до науково-педагогічних знань, формування інтересу до науково-педагогічних знань як показника професіоналізму вчителя початкової школи, особистісно-орієнтоване навчання, педагогічні умови.

Аннотация

Крамаренко Л.И. Формирование интереса к научно-педагогическим знаниям будущих учителей начальных классов в педагогическом училище. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко, Кировоград, 2005.

Диссертация посвящена научно-педагогическому освещению проблемы формирования интереса студентов педагогического училища к научно-педагогическим знаниям в процессе профессиональной подготовки.

В первом разделе “Формирование интереса студентов к научно-педагогическим знаниям как педагогическая проблема” осуществлён всесторонний анализ феномена “интерес” как изменяющегося объекта, единства объективного и субъективного в виде сложного отношения к учительской профессии, педагогической деятельности и к научно-педагогическим знаниям как важной характеристики учительского профессионализма; конкретизированы понятия “интерес”, “познавательный интерес”, “интерес к научно-педагогическим знаниям”; выявлены специфические особенности каждого понятия и их различия. Теоретически обоснована сущность интереса как сложного изменяющегося отношения к сложному изменяющемуся объекту его - учительскому труду, раскрыты сущностные характеристики интереса к научно-педагогическим знаниям, структура, содержание, показатели и уровни его проявления.

Интерес к научно-педагогическим знаниям рассматривается в исследовании как сложное личностное образование, объединяющее в себе стремление личности проникнуть в сущность объектов и процессов, основанных на познавательной деятельности, и желание осознать значимость педагогической теории в профессиональном становлении личности будущего учителя. Он характеризует богатство содержания не только любого объекта познания, но и процесса профессионального становления студента.

Интерес рассматривается как саморегулятивная характеристика личности, определяющая её поведения, результативность профессионального становления и творческой адаптации к изучению педагогической теории.

В исследовании раскрываются возможности педагогической подготовки в формировании интереса студентов к педагогической теории. Воспитательный потенциал педагогических дисциплин возрастает, если при организации учебного процесса учитывать особенности личности каждого студента, характер учебной мотивации, потребности, установки и отношение к избранной профессии, обеспечить рефлексивный характер и личностный смысл учебной работы; реализовывать задачный, диалогический, имитационно-игровой, содержательно-процессуальный и деятельный подходы к организации рефлексивной технологии обучения; обеспечивать свободу выбора действий, ситуацию успеха, ситуацию нереализованных его возможностей и поисковой активности.

Раскрываются механизм и этапы формирования интереса студентов к научно-педагогическим знаниям как динамический процесс поэтапного формирования этого сложного личностного образования, постепенный переход от начального к конечному, прогнозируемому результату, конкретизируются условия соблюдения которых в процессе осуществления педагогической подготовки обеспечивают позитивную динамику уровня интереса к научно-педагогическим знаниям.

Во втором разделе “Опытно-экспериментальная работа по формированию у будущих учителей начальной школы интереса к педагогической науке” представлены данные констатирующего эксперимента относительно показателей, уровней сформированности интереса к педагогической теории, освещены сущность формирующего эксперимента по воспитанию интереса как сложного личностного образования и важной характеристики учительского профессионализма, отражены диагностические процедуры и результаты.

Программа формирующего эксперимента состояла в переориентации содержания педагогической подготовки с предметной области на личностное становление будущего учителя, постановке цели и задач в форме ролевой перспективы, структурировании содержания опытного обучения в виде имитационно-игровой модели, соблюдении педагогических условий, обеспечивающих его результативность. Для решения поставленных задач в исследовании активизировалась учебно-познавательная деятельность студентов экспериментальных групп в курсах педагогических дисциплин и практикуме “Формирования интереса студентов к теоретическим основам учительского труда” через структурирование педагогической теории в виде постоянно усложняющихся познавательных задач профессиональной направленности, диалога, имитации, игры, реализацию принципов ролевой перспективы, педагогического взаимодействия, сотрудничества и сотворчества в системе “преподаватель-студент”. При проведении аудиторных форм работы со студентами широко использовались методы активного обучения, проектирование профессиональных ситуаций (ситуаций-иллюстраций, ситуаций-упражнений, ситуаций-проблем, ситуаций-оценок), создание ситуаций успеха в учебном процессе с целью формирования интереса студентов к научно-педагогическим знаниям.

Система заданий - ситуаций, имитационных игр, педагогических задач, положенных в основу опытного обучения, позволяет изменить позицию студента из пассивно воспринимающего учебную информацию в активного пользователя ею, что положительно воздействует на динамику интереса к педагогике будущих учителей начальной школы.

Результаты исследования показали, что реализация совокупности педагогических условий обеспечивает рост уровня интереса студентов к педагогической теории в позитивную сторону. Было подтверждено предположение о том, что уровень интереса студентов к педагогической науке является результатом сложной системы отношений, в которой будущие учителя включены в процесс учебно-познавательной деятельности и общения. При этом особо значимо, чтобы содержание познавательной деятельности и сфера общения соответствовали личным устремлениям студентов.

Ключевые слова: интерес, профессиональный интерес, интерес к научно-педагогическим знаниям, формирования интереса к научно-педагогическим знаниям как показателя профессионализма учителя начальной школы, личностно-ориентированное обучение, педагогические условия.

Annotation

L.I. Kramarenko Forming of future teachers' of junior classes interest for scientific and pedagogic knowledge at a pedagogical college is Manuscript.

The dissertation for the Degree of a Candidate of pedagogic sciences in speciality 13.00.04 “Theory and methods of professional education”. - Kirovohrad State Pedagogical University named after Volodymyr Vynny - chenko, Kirovohrad, 2005.

The problem of forming of forming of future teachers' interest for scientific and pedagogic knowledge in the process of pedagogic training is researched in the dissertation. Contents and structure of interest for scientific and pedagogic knowledge as an important professional quality of a teacher's personality are theoretically substantiated. Indices and criteria are revealed levels of forming of interest for scientific and pedagogic knowledge are characterized. Pedagogic conditions providing effectiveness of forming of this personal formation as an important professional feature in the process of learning pedagogic sciences are determined and scientifically substantiated. The programme of forming of students' interest for pedagogic theory in the process of pedagogical training is worked out, the effectiveness of its methodologic providing is experimentally tested.

Keywords: interest, professional interest, interest for scientific and pedagogic knowledge, forming of interest for scientific and pedagogic knowledge as an dex of primary school teacher's professionalism, teaching directed to a personality, pedagogic conditions.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Перебудова національної вищої школи передбачає виведення освіти на світовий рівень, що потребує розв'язання багатьох проблем, серед яких важливе місце належить проблемі формування педагогічних кадрів. Модернізація сучасної системи освіти у світлі вимог Болонського процесу, перехід з предметного на особистісно-орієнтоване навчання відповідає як потребам економіки, так і новому розумінню ролі людського фактора в соціальному житті. Зміни, що відбуваються в економіці України, потребують суттєвих змін і в системі підготовки сучасного вчителя. Система підготовки педагогічних кадрів в Україні знаходиться на етапі пошуку стратегічних шляхів свого подальшого розвитку Найважливішим напрямом у модернізаційних змінах визнається розбудова педагогічної освіти на засадах ступеневості й безперервності.

Замовлення суспільства на підготовку освічених, творчих і самостійно мислячих, конкурентноспроможних фахівців не може бути успішно виконане без модернізації фахової підготовки майбутніх педагогів, у якій формування інтересу до професійної діяльності виступає одним із напрямків якісної підготовки вчителів початкової ланки сучасної загальноосвітньої школи.

Завдання полягає в тому, щоб в умовах педагогічного училища студентам, які обрали своєю професійною сферою працю вчителя початкової школи, допомогти знайти шлях фахового становлення, збагачення інтелектуального, духовного й морального потенціалу особистості. За роки навчання у вищій педагогічній школі майбутні педагоги повинні засвоїти як основи так і специфіку вчительського професіоналізму, опанувати науковими основами професійно-педагогічної діяльності й методикою її реалізації, сформуватися як особистості, що готові до залучення майбутніх вихованців до світу знань і культури.

Важливою складовою досліджуваної проблеми є виховання позитивної мотивації майбутніх педагогів до обраної професії і стійкого інтересу до процесу набуття знань, що складають основу їхньої професійної майстерності.

Проблема інтересу була в центрі уваги вчених-педагогів і вчителів-практиків у різні періоди становлення педагогічної теорії. Питання про походження інтересу, етапи його становлення, залежності рівня його розвитку від методики навчання і виховання висвітлювали в своїх працях Я.А. Коменський, Дж. Локк, І. Гербарт, Ж.Ж. Руссо, П.Ф. Каптерєв, К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський і ін.

Розкриття інтересу як саморегулятивної характеристики людини, що взаємодіє з навколишнім світом, уточнення його психологічної суті як взаємозв'язку зовнішнього й внутрішнього дано Б.Г. Ананьєвим, Л.В. Благонадьожиною, Л.І. Божович, Л.А. Гордоном, В.І. Ковальовим, О.М. Леонтьєвим, А.К. Марковою, В.М. Мясищевим, Л.С. Рубінштейном і ін.

Багатостороннє обґрунтування пізнавального й професійного інтересу розкрито в працях О.О. Абдулліної, С.І. Архангельського, Ю.К. Бабанського, А.М. Бойко, Л.П. Вовк, Л.В. Кондрашової, Н.Г. Морозової, Л.С. Нечепоренко, В.В. Радула, В.О. Сластєніна, Р.І. Хмелюк, Г.І. Щукіної й ін.

Інтерес розглядається як складне особистісне утворення, що характеризує педагогічний професіоналізм, провідний мотив навчально-пізнавальної діяльності студентів і засіб їх підготовки до творчої вчительської праці.

В умовах особистісно-орієнтованої освіти необхідний новий підхід до розуміння інтересу як стимулу. Якісна педагогічна освіта можлива в тому випадку, якщо інтерес супроводжує процес набуття майбутніми вчителями системи знань, що розкривають наукові основи педагогічної діяльності. Науково-педагогічні знання є важливим чинником, що впливає на рівень професіоналізму вчительських кадрів. Пізнавальні інтереси при цьому набувають рис органічної єдності з педагогічною діяльністю і суттєво впливають на факпрофесійне становлення майбутніх педагогів. У педагогіці, як і в будь-якій науці, відбувається процес безперервного оновлення, розвитку, виявлення нових закономірностей педагогічних процесів, принципів структуризації педагогічних знань. Від того, якою мірою у майбутніх вчителів сформований інтерес до педагогічної теорії, залежить широта педагогічного кругозору, рівень їхньої готовності узгодити свою практичну діяльність з розвитком педагогічної науки, активність професійної позиції і творчий стиль діяльності.

У процесі аналізу досліджуваної проблеми було виявлено недооцінку фундаментальної педагогічної підготовки в умовах педагогічного училища, відсутність єдиних підходів до модернізації освітнього процесу і стратегії формування інтересу студентів до вчительської професії в цілому й до оволодіння науково-педагогічними знаннями зокрема.

Аналіз педагогічної практики студентів дозволяє говорити про наявність суперечностей між швидкими темпами накопичення наукових знань у сучасному світі й обмеженими можливостями їх засвоєння майбутніми фахівцями; цілісністю конкретних педагогічних завдань, що вирішуються сучасним учителем, і принципами їх фрагментарного засвоєння за допомогою реалізації в педагогічному училищі предметного типу викладання; індивідуальним проявом професійних якостей майбутніми педагогами й знеуособленими методами педагогічної підготовки студентів в умовах педагогічної школи; практичною значущістю модернізації фундаментальної педагогічної підготовки майбутніх вчителів і відсутністю науково обґрунтованих рекомендацій з використання їх інтересу до науково-педагогічних знань як засобу підвищення її якості.

Здійснення необхідних теоретичних і методичних розробок у плані формування інтересу студентів до науково-педагогічних знань, їх практична обґрунтованість виступають передумовами побудови такого процесу формування цього складного особистісного утворення, при якому інтерес стає фактором професійного становлення і результатом їхньої професійно-педагогічної підготовки. Сучасні тенденції розвитку педагогічної освіти відображають необхідність вдосконалення якості педагогічного процесу в контексті гуманізації і доданні йому особистісної спрямованості, актуалізують проблему інтересу майбутніх педагогів до вивчення педагогічної теорії.

Актуальність досліджуваної проблеми, недостатній рівень розробленості її концептуального, теоретичного і прикладного аспектів зумовили тему дисертаційного дослідження “Формування інтересу до науково-педагогічних знань у майбутніх учителів початкових класів у педагогічному училищі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою комплексної теми “Теоретичні основи підготовки студентів до творчої професійної діяльності в умовах педвузу”, що виконується кафедрою педагогіки Криворізького державного педагогічного університету на замовлення Міністерства освіти і науки України (2-96); затверджена Вченою радою Криворізького державного педагогічного університету (протокол № 7 від 11 березня 2001 р.), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі психології та педагогіки при АПН України (протокол № 3 від 30.03. 2004 р.).

Об'єкт дослідження - система професійної педагогічної підготовки студентів педагогічного училища в умовах особистісно-орієнтованого навчання.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування інтересу до науково-педагогічних знань у майбутніх учителів початкових класів в навчальному процесі педагогічного училища.

Мета дослідження: теоретичне обґрунтування й експериментальна апробація організаційно-педагогічних умов формування інтересу до науково-педагогічних знань у студентів педагогічного училища

В основу дослідження покладено припущення про те, що формування інтересу студентів до науково-педагогічних знань відбуватиметься успішно, якщо: процесу навчання додати особистісної спрямованості; мету педагогічної підготовки формулювати у вигляді рольової перспективи; зміст педагогічної теорії структурувати у формі імітаційно_ігрової моделі; учасникам навчального процесу надавати свободу вибору важливих навчальних завдань і способів їх виконання; забезпечувати ситуацію успіху кожному з них і здійснювати своєчасний педагогічний моніторинг рівня сформованості професійного інтересу майбутніх педагогів.

Відповідно до проблеми, об'єкта, предмета, мети та гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати наукові підходи до розкриття сутності поняття „інтерес до науково-педагогічних знань”, що виступає суттєвим показником професіоналізму сучасного вчителя, у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії й практиці.

2. Теоретично обґрунтувати організаційно-педагогічні умови формування інтересу до науково-педагогічних знань у студентів педагогічного училища.

3. Розробити методику експериментального дослідження процесу формування інтересу до науково-педагогічних знань як важливого фактора професійного становлення майбутніх педагогів.

4. Експериментально перевірити сукупність організаційно-педагогічних умов, що позитивно впливають на формування інтересу студентів до науково-педагогічних знань в навчальному процесі педагогічної підготовки особистісного спрямування;

Розробити програму та методичні рекомендації з формування інтересу студентів до теоретичних основ учительської праці для викладачів вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Методологічну й теоретичну основу дослідження складають: закони й категорії процесу пізнання; праці вітчизняних і зарубіжних педагогів, присвячені розробці проблем: формування професійних та пізнавальних інтересів (О.О. Абдулліна, Л.П. Вовк, Л.В. Кондрашова, В.О. Сластєнін, Н.Д. Хмель та ін.); про взаємозбагачення пізнавальних і професійних інтересів (Л.І. Божович, І.А. Кравцова, С.П. Крягжде, Н.Г. Морозова, Г.І. Щукіна й ін.); диференційованого підходу до визначення суті й видів інтересу, єдності пізнавального фактора з позитивним відношенням до навчального предмету (Б.Г. Ананьєв, М.Ф. Беляєв, В.Б. Бондаревський, Г.К. Гумніцький, В.М. Максимова, М.Ф. Добринін, В.Г. Іванов, С.Л. Рубінштейн, І.М. Цвєтков і ін.); про розкриття психологічних основ інтересу (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, Л.А. Гордон, В.І. Ковальов, Г.С. Костюк, В.М. Мясищев, С.Л. Рубінштейн й ін.); концептуальні положення проблемного, імітаційно-ігрового, діалогічного підходів до організації навчання (О.О. Бодальов, А.М. Бойко, В.К. Буряк, М.Б. Євтух, В.О. Кан-Калік, І.Я. Лернер, О.М. Матюшкін, М.І. Махмутов, О.Я. Савченко, В.О. Семіченко, Ф.А. Фрадкін і ін.).

За основу дослідження взяті висновки й положення вчених про роль творчої діяльності в становленні професіоналізму майбутніх педагогів (В.І. Андрєєв, А.М. Алексюк, В.О. Сухомлинський і ін.); значення активних форм і методів навчання в підвищенні результативності їх підготовки (С.І. Архангельський, Н.Б. Бондаренко, М.Б. Євтух, Н.В. Кічук, П.П. Щербань, І.С. Якиманська та ін.), вивчені та використані праці філософів, соціологів, педагогів про формування творчої особистості й роль інтересу до науково-педагогічних знань у її становленні.

Досягненню мети й виконанню визначених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження: теоретичних: (ретроспективного, порівняльного й системного аналізу для зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, розгляд теоретичних питань із метою визначення понятійно-категоріального апарату дослідження, організаційно-педагогічних умов); емпіричних: (бесіда, інтерв'ю, анкетування, спостереження, аналіз результатів навчальної діяльності студентів, що використовувалися для діагностики рівня сформованості інтересів до науково-педагогічних знань; педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий), проведення якого дозволило визначити вихідний стан досліджуваного явища в навчальному процесі, розробити й реалізувати програму дослідно-експериментального навчання щодо формування інтересів до науково-педагогічних знань майбутніх педагогів); методи математичної статистики (для статистичного групування експериментальних даних і перевірки статистичної гіпотези).

Методика передбачала співставлення об'єктивних і суб'єктивних даних, тому вивчалася документація, результати навчальної діяльності студентів.

Експериментальна база та етапи дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася в три етапи на базі педагогічних училищ Дніпропетровської області (Жовтоводського й Нікопольського училищ Криворізького державного педагогічного університету та педагогічного училища Дніпропетровського національного університету). Різними видами дослідження було охоплено 740 студентів. На першому етапі (1998-2000 рр.) - пошуково-теоретичному - проаналізовано наукову літературу з досліджуваної проблеми, здійснено теоретичне обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування науково-педагогічного інтересу майбутніх педагогів, визначено понятійний апарат дослідження, розроблено його програму. На другому етапі (2001-2002 рр.) - дослідно-експериментальному - вивчено й проаналізовано стан сформованості інтересу студентів до науково-педагогічних знань (констатуючий експеримент), розроблено методику експериментального дослідження процесу його формування, проведено експериментальну апробацію дослідницьких методик за програмою формуючого експерименту, перевірено ефективність програми з формування інтересу студентів до теоретичних основ учительської праці у процесі навчальної роботи. Експериментальні й контрольні групи були створені на базі 1-3 курсів Нікопольського училища КДПУ та поєднали в собі 280 респондентів. На третьому етапі (2003-2004 рр.) - заключно-узагальнюючому - проаналізовано й узагальнено експериментальні дані, сформульовано висновки дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше проблема формування інтересу до науково-педагогічних знань одержала розвиток у навчальному процесі педагогічного училища як основоположна в системі професійного становлення майбутніх учителів початкових класів; обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, що позитивно впливають на поетапне формування інтересу до педагогіки через динаміку відношення майбутніх учителів початкових класів до професійно-педагогічної діяльності; розроблено авторську програму та методичні рекомендації для викладачів вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації практикуму з формування інтересу студентів до теоретичних основ учительської праці, що стимулює стійкий інтерес до наукових основ педагогічної теорії й нестандартного виконання професійних функцій.

Теоретичне значення дослідження полягає в систематизації наукових поглядів на досліджувану проблему, в аналізі основних етапів формування у студентів педагогічного училища інтересу до науково-педагогічних знань, в теоретичному обґрунтуванні сукупності організаційно-педагогічних умов, що стимулюють творчу пізнавальну діяльність як складову професійного становлення майбутніх педагогів у відповідності до вимог особистісно-орієнтованої освіти.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці й експериментальній апробації програми формування інтересу студентів педагогічного училища до науково-педагогічних знань і набору завдань з педагогічних дисциплін, що передбачає технологію навчання за принципом рольової перспективи; комплекс форм і методів, що активізують позицію студентів у ході лекцій (“відкритих думок”, з елементами наукової дискусії, діалогу, дебатів); семінарів (диспутів, конференцій, педагогічної гри, захисту творчих проектів); лабораторних занять (з використанням творчих завдань і вправ, рольових тренінгів, завдань-ситуацій й ін.); розробленні авторської програми і методичних рекомендацій практикуму з формування у майбутніх учителів початкових класів інтересу до наукових основ педагогічної теорії. Теоретичні положення, що розкривають сутність, структуру та зміст інтересу до педагогічної науки, можуть бути використані авторами підручників, навчальних і методичних посібників з предметів педагогічного циклу.

Особистий внесок автора полягає в створенні дидактичної моделі поетапного формування і розвитку інтересу студентів педагогічного училища до науково-педагогічних знань; визначенні, обґрунтуванні й апробації організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність програм дослідного навчання; розробленні дидактичної технології на принципах рольової перспективи й модульного структурування педагогічної інформації.

На захист виносяться наступні положення:

Інтерес до науково-педагогічних знань є важливим структурним компонентом готовності випускників педагогічного училища до творчої вчительської праці, що впливає на характер навчально-пізнавальної діяльності, спрямованої на оволодіння теоретичними основами педагогічного процесу та формуванню високого рівня їх професіоналізму;

Формування інтересу майбутніх учителів початкових класів до науково-педагогічних знань є цілісний, системний, динамічний і активний процес, що детермінується педагогічними умовами: постановкою дидактичної мети у формі рольової перспективи; структуризацією педагогічного знання на основі задачного, змістовно-процесуального, імітаційно-ігрового і діалогічного підходів, поєднанням варіативних та альтернативних завдань різного ступеня складності; дотриманням принципів спадкоємності, педагогічної взаємодії, співпраці й співтворчості, свободи вибору способів вирішення навчальних задач відповідно до можливостей і здібностей студентів, їх досвіду педагогічної діяльності; постійним педагогічним моніторингом;

Орієнтація педагогічної підготовки на вирівнювання значущості для студентів різнорівневих проявів педагогічної діяльності вимагає її трактування як внутрішньо порівняльного об'єкта інтересу. Основним шляхом досягнення рівнозначних для випускників педагогічного училища всіх рівневих показників учительської праці є формування і розвиток інтересу до нього на основі оволодіння науковими основами педагогічної теорії і накопичення досвіду творчої педагогічної роботи;

До провідних чинників, що обумовлюють необхідність оволодіння студентами науково-педагогічними знаннями на всіх етапах навчання в педагогічному училищі, належить творчій природі вчительської праці й нестандартному виконанню професійних функцій. Додання особистісної спрямованості й творчого характеру загальнопедагогічній підготовці сприяє формуванню в майбутніх учителів початкової школи інтересу до наукової педагогічної теорії, відповідає етапам його формування і перспективам розвитку стійкого інтересу до вчительської професії.

Достовірність і обґрунтованість отриманих результатів забезпечується методологічною й теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, використанням комплексу взаємопов'язаних і адекватних предметові, меті й завданням методів дослідження, доцільно спланованим і коректно проведеним педагогічним експериментом, репрезентативністю і статистичною значущістю експериментальних даних, застосуванням методів математичної статистики на етапі узагальнення результатів експериментально-дослідної роботи.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися в процесі систематичного обговорення матеріалів на адміністративних і педагогічних радах, педагогічних читаннях, методичних нарадах і засіданнях викладачів предметно-циклової комісії психолого-педагогічних дисциплін Нікопольського училища (1998-2004 рр.), на кафедрі педагогіки та методологічних і науково-методичних семінарах, що постійно діють в Криворізькому державному педагогічному університеті (2001-2004 рр.). Основні положення дисертації оприлюднено й обговорено на засіданні методичної ради вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Південного регіону України, на науково-методичній конференції “Шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів при вивченні педагогічних дисциплін” (м. Нікополь, 17-18 листопада 1998 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Формування творчої особистості в навчальному процесі вищої та середньої школи” (м. Кривий Ріг, 26-27 листопада 1998 р.); міжнародній конференції: “Проблеми вдосконалення педагогічної освіти у світлі її стандартизації” (м. Смоленськ, Росія, 29-30 березня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції і ІІІ Слов'янських читаннях “Розвиток особистості особистості в політкультурному слов'янському освітньому просторі” (м. Кривий Ріг, 23-24 вересня 2004 р.). Отримані результати пропагувалися на методичних об'єднаннях викладачів педагогічних училищ і коледжів Південного регіону України, методологічних семінарах молодих дослідників, курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів.

Результати дослідження впроваджено у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації Дніпропетровської, Запорізької, Одеської, Полтавської областей: Жовтоводському училищі Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 476 від 29.12.2004 р.), педагогічному училищі Дніпропетровського національного університету (довідка № 533 від 20.12.2004 р.), Кременчуцькому педагогічному училищі ім. А.С. Макаренка (довідка № 940 від 30.12.2004 р.), Запорізькому педагогічному коледжі (довідка № 469 а від 29.12.2004 р.), Одеському коледжі Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (довідка № 212 від 30.12.2004 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідно-експериментальної роботи опубліковані у 8 одноосібних публікаціях, із яких 5 у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, тезах, доповідях і методичних рекомендаціях. Загальний обсяг опублікованих праць з теми дослідження складає 2 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел, що містять 209 найменувань та додатків.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено науковий апарат, висвітлено вихідні концептуальні положення, методологічну й теоретичну основи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Формування інтересу студентів до науково-педагогічних знань як педагогічна проблема” - зроблено теоретичний аналіз наукової та методичної літератури з проблем формування інтересу до науково-педагогічних знань як важливого фактора професіоналізму сучасного вчителя, розкрито його філософські, психологічні й педагогічні аспекти; з'ясовується сутність понять: “інтерес”, “пізнавальний інтерес”, “професійний інтерес”, “інтерес до науково-педагогічних знань”; у наукових дослідженнях визначаються структура, показники, етапи й рівні розвитку інтересу до науково-педагогічних знань, виявляються умови та шляхи, що забезпечують успішне формування інтересу студентів до педагогічної науки.

У роботі інтерес розглядається як саморегулятивна характеристика людини, що взаємодіє з навколишнім світом, уточнюється його психологічна сутність як взаємозв'язки зовнішнього і внутрішнього, об'єктивного і суб'єктивного чинників, що визначають поведінку особистості, її творчу адаптацію до самостійного життя й діяльності.

Теоретичне дослідження виявило різні підходи до трактування сутності інтересу як педагогічної категорії та специфіки пізнавального й професійного інтересу до науково-педагогічних знань. Їх відмінність полягає в об'єкті інтересу. Інтерес розглядається як якість та мета діяльності, як засіб її досягнення і як її результат.

Становлення вчителя-професіонала визначається не тільки наявністю пізнавальних інтересів, але й інтересами, що обумовлюють результативність педагогічної діяльності. Учительська праця - динамічне, комплексне явище, в якому пізнавальні процеси виступають лише однією із сторін професійного становлення майбутніх учителів початкових класів, що пояснює правомірність професійного інтересу, зміст якого полягає не тільки у відношенні до системи наукових знань, але й у розмаїтті відношень до професійної діяльності.

Об'єктом пізнавального інтересу є знання, а об'єктом професійного інтересу - вчительська праця у всьому розмаїтті її проявів, зв'язків і відносин. Професійний інтерес та інтерес до науково-педагогічних знань у плані їх специфіки не конкретизуються і розглядаються в рамках пізнавального інтересу.

Інтерес до науково-педагогічних знань є важливою складовою професійного інтересу. Він виявляється не тільки в бажанні набути нову інформацію, запам'ятати й відтворити її, але й у здатності включення педагогічних понять і досвіду в діагностику різних проблемних ситуацій професійної спрямованості та пошуку виходу з них.

У дослідженні інтерес студентів до науково-педагогічних знань розглядається як складна особистісна освіта, що виявляється в прагненні до оволодіння науковими основами педагогічної теорії і накопичення педагогічного досвіду, формування професійних якостей особистості, виступає основою становлення високого рівня професіоналізму майбутніх учителів.

Аналіз наукових джерел показує, що інтересу до науково-педагогічних знань властиві ті ж характеристики, якими відрізняється будь-який інтерес: пізнавальна спрямованість, стійкість, об'єкт інтересу й вибірковість. Але в той же час йому властиві специфічні особливості, що дозволяє виділити його в окрему галузь інтересу: прагнення проникнути в сутність педагогічних предметів, явищ і процесів, бажання усвідомити значущість педагогічної теорії в професійному становленні особистості майбутнього вчителя. Спрямованість і стійкість виступають як цільові характеристики інтересу, а емоційність і вибірковість - як засоби залучення до вчительської професії.

Сутність інтересу до науково-педагогічних знань з позицій єдності об'єктивного й суб'єктивного виражається в зміні складного комплексу відношень до складного змінного об'єкта. В інтересі в єдності виступають його об'єкт, тобто науково-педагогічні знання, що містять у собі привабливі сторони, та пізнавальна вибіркова спрямованість самої особистості. Об'єкт інтересу розкриває спрямованість на певний вид діяльності й розмаїття відношень особистості до професії як складного об'єктивного соціального явища.

Інтерес до науково-педагогічних знань об'єднує в своїй структурі прагнення до оволодіння новою інформацією, поповнення її обсягу; управління цією інформацією і потребу використовувати її для вирішення навчальних завдань; прагнення до творчого перенесення наявних педагогічних знань і досвіду на нові навчальні завдання, до їх вирішення за допомогою вибору однієї з доступних педагогічних дій; спрямованість до подолання суперечності між знаннями про стан справ у конкретній педагогічній ситуації і очікуваним результатом.

У ході дослідження були виявлені його показники: позитивна мотивація в навчальному процесі до вчительської професії; педагогічна інформованість, оперування педагогічними знаннями та вміннями в межах навчальної програми; потреба в нових знаннях і бажання досягати позитивних результатів у навчанні; систематичність і самостійність у роботі з педагогічною літературою; уміння здійснювати пошук нової інформації, володіти прийомами її обробки, генерування власних оцінок і висновків, корекція раніше набутих знань з урахуванням досягнень в галузі педагогічної науки.

Різний ступінь вираження цих показників характеризує рівні інтересу майбутніх вчителів до педагогічної теорії: низький, середній і високий.

Становлення інтересу до науково-педагогічних знань - динамічний процес, що передбачає етапну структуру його формування, поступовий перехід до збільшення обсягу його прояву. Логіка розвитку інтересу передбачає дотримання послідовності й наступності етапів: вибору вчительської професії, на якому переважає вибірковість і емоційно-позитивне забарвлення як зовнішні характеристики інтересу; педагогічна діяльність, де проявляється стійкість, пізнавальна спрямованість і об'єкт інтересу, що досягаються раціональною організацією навчального процесу; завершальний етап, коли мають місце всі ознаки інтересу до науково-педагогічних знань.

У дослідженні педагогічні знання розглядаються як засіб самоорганізації характеристики особистості майбутнього вчителя, а вихідним є положення про те, що успіх професійного становлення студентів визначається тим, наскільки інтерес до науково-педагогічних знань виступає засобом їх самореалізації в навчальній роботі.

У процесі аналізу стану розробки досліджуваної проблеми в педагогічній науці та практиці було виявлено, що сьогодні науковці і практики зробили лише перші кроки на шляху вивчення системи професійної підготовки вищими педагогічними закладами І-ІІ рівнів акредитації. Критичний аналіз якості підготовки педагогічних кадрів і рівня їх готовності до професійної праці свідчить про гостру необхідність пошуку нових підходів до організації навчального процесу в педагогічному училищі. Педагогічна підготовка студентів, що поєднує в своєму змісті оволодіння педагогічною теорією на навчальних заняттях, самостійну роботу з вивчення педагогічної літератури й педагогічну практику, що закріплює педагогічні знання, вміння й здібності студентів, повинна організовуватись і здійснюватись з урахуванням специфіки праці вчителя початкових класів, а всі складові педагогічної підготовки повинні бути спрямовані на вирівнювання для студентів значущості її компонентів і проявів педагогічної діяльності через інтерес до науково-педагогічних знань.

У теоретичній частині дослідження виявлено, що процес формування інтересу студентів педучилища до науково-педагогічних знань буде успішним за умов, якщо при організації педагогічної підготовки враховувати особливості особистості кожного студента, характер навчальної мотивації, потреби, установки й відношення до професії вчителя; забезпечити її особистісний зміст, рефлексію навчальної роботи; реалізувати задачний, імітаційно-ігровий, змістовно-процесуальний і діяльний підходи до організації технології навчання, свободу вибору ними дій; створювати ситуації успіху. Позитивна динаміка інтересу можлива при дотриманні в ході педагогічної підготовки умов, що відображають специфіку особистості й творчу індивідуальність майбутнього фахівця, стимулюють педагогічну доцільність організації педагогічної підготовки студентів та пов'язаних з рівнем професіоналізму викладачів педагогічного училища, їх майстерністю й установкою на творчу педагогічну працю.

У другому розділі - “Дослідно-експериментальна робота з формування у майбутніх учителів початкової школи інтересу до педагогічної науки” - подається аналіз стану сформованості інтересу студентів педагогічного училища до науково-педагогічних знань; викладається методика проведення констатуючого й формуючого експериментів; конкретизується їх зміст, аналізуються результати дослідження.

У ході констатуючого експерименту встановлено, що в Нікопольському педучилищі 37,1%, Жовтоводському - 17,9%, Дніпропетровському - 28% студентів швидше негативно, ніж позитивно відносяться до педагогічних дисциплін, а негативне відношення відповідно склало: 9,6%,10,4% і 11%. Виявлена тенденція зростання негативного відповідно до педагогічних дисциплін з переходом студентів на старший курс навчання. 15,4% студентам Нікопольського, 16,1% - Жовтоводського, 21,6% - Дніпропетровського педучилища важко відповісти, які мотиви спонукають їх до навчальної роботи. У більшості студентів відсутня потреба в новій інформації (48%), умінні аналізувати, узагальнювати, висловлювати власну точку зору на те, що вивчається (68,4%), нестандартно підходити до вирішення педагогічних задач (75%), потреба в інноваційних діях (76%). Студенти експериментальних і контрольних груп віддали перевагу завданням репродуктивного типу. У контрольних групах тільки 10,4% першокурсників, 9,4% другокурсників, 13,0% третьокурсників; відповідно в експериментальних групах - 8,9%, 9,3%, 10,9% віддали перевагу творчим завданням. Причому лише 23,1% студентів контрольних груп і 22,9% експериментальних показали вміння використовувати раніше набуті знання для вирішення навчальних завдань. Анкетування 740 студентів педагогічних училищ виявило, що більша частина з них не мають чітких уявлень про сутність інтересу до науково-педагогічних знань, але висловлюються за необхідність його формування в навчальному процесі.

Результати дослідження виявили три рівні прояву інтересу студентів до педагогічної теорії: низький, середній і високий, що різняться між собою ступенем вираження показників цього складного особистісного утворення. У всіх студентів педагогічних училищ, що брали участь в експерименті, переважає низький рівень інтересу до педагогіки (Нікопольське - 58,7%, Жовтоводське - 57,2%, Дніпропетровське - 58,2% студентів).

Причини такого стану слід шукати в характері організації педагогічної підготовки майбутніх учителів. У навчальному процесі педагогічного училища предмети педагогічного циклу частіше слугують джерелом інформації, а не засобом розвитку професійної підготовки студентів. У ході експерименту було встановлено, що відсутність або низький рівень інтересу студентів до педагогіки значною мірою обумовлений застарілими дидактичними технологіями. Негативно на рівень інтересу впливає емпіричний підхід до оцінки професійних дій і ситуацій, недооцінка фундаментальних знань й уміння оперувати ними в практичних ситуаціях, перевага репродуктивних форм над творчою пізнавальною діяльністю.

Зібрані в ході констатуючого експерименту факти визначили завдання, зміст і характер дослідно-експериментальної роботи, яка проходила поетапно. При розробці програми формуючого експерименту за основу було взяте положення про переорієнтацію змісту з предметної галузі на особистісно-орієнтовану, професіоналізацію навчальних занять, підвищення пізнавальної активності, самостійності студентів і позитивної мотивації їх навчання. Активізація позиції студентів забезпечувалася через структуризацію педагогічної теорії у вигляді пізнавальних задач професійної спрямованості, діалогу, імітації, гри, реалізації принципів рольової перспективи, педагогічної співпраці й співтворчості в системі “викладач-студент”. Заняття з педагогічних дисциплін і практикуму “Формування інтересу студентів до теоретичних основ учительської праці” об'єднували в структурі теоретичну частину, в якій представлені фундаментальні положення педагогіки, й практичну частину, де відпрацьовувалися педагогічні технології. Структура кожного заняття поєднувала в собі змістовний і процесуальний компоненти у вигляді блоків: інформаційно-дискусійного, практично-розвиваючого, рефлексії, вільного обміну інформацією і самоосвіти.

У змісті педагогічної підготовки головне полягало не в засвоєнні “готового знання”, а в усвідомленні умов і шляхів набуття педагогічного знання. Зміст такого підходу полягає в зміні позиції студента в пізнавальній діяльності, коли він в процесі оволодіння знаннями сам формулює педагогічні поняття, необхідні для вирішення навчальних проблем, а його навчальна діяльність носить дослідницький характер, стає предметом засвоєння. Зміст педагогічної підготовки інтегрував у собі, з одного боку, теоретичні напрацювання педагогічної науки, а з іншого - формував цілісне критичне бачення сутності й змісту професійно-педагогічної діяльності сучасного вчителя початкових класів, спрямованої на становлення його творчої індивідуальності.

Педагогічна інформація, що вивчається на заняттях, була модулем, що об'єднує в собі мету, завдання, форми засвоєння інформації, основні поняття, план заняття, методичні рекомендації до його проведення, завдання для самостійної роботи з теми, матеріал для дискусії, літературу для самоосвіти, тексти для самоаналізу. Відбір матеріалу передбачав включення в зміст занять різних видів знань: терміни й поняття, буденні й наукові факти, теорії й концепції та ін. У ході їх проведення використовувалися різноманітні активні форми: лекція-аналіз, лекція з елементами дискусії, семінар-диспут, семінар-зустріч, лабораторне заняття педагогічних замальовок та імітацій, заняття-конкурс, заняття-тренінг й ін.

Побудова дослідних завдань на основі змістовно-процесуального, задачного, діалогічного, імітаційно-ігрового підходів надавала кожному студенту можливість активної дії в ситуації, що моделює їх майбутню професійну діяльність (ситуації-ілюстрації, ситуації-вправи, ситуації-проблеми, ситуації-оцінювання). У ході формуючого експерименту забезпечувалися умови для самоствердження і самореалізації особистості кожного студента.

У процесі дослідного навчання вивчалася динаміка зміни рівня інтересу студентів до науково-педагогічних знань. За наслідками|за результатами| контрольних робіт було виявлено позитивну динаміку зростання|зріст| рівня інтересу студентів до науково-педагогічних знань. Зібрані дані оформлені в таблиці 1.

З таблиці видно, що на початок експерименту позитивне відношення до занять з педагогічних дисциплін відзначили 30,11% студентів Нікопольського, 40,14% Жовтоводського і 41,05% Дніпропетровського педучилищ. Серед студентів, що виявляють цікавість до вчительської професії, позитивне відношення до занять з педагогічних дисциплін значно вище й склало відповідно 35,08%, 40,25% і 46,58%.

Таблиця 1. Відомості про позитивне відношення до навчальних занять з педагогічних дисциплін (у % до опитаних)

З метою виявлення статистичної вірогідності результатів дослідження на етапі узагальнення результатів експериментальної роботи перевірено нульову гіпотезу (Hо). Перевірку нульової гіпотези здійснено на 5%-ому рівні значущості за допомогою критерію хІ.

В умовах Нікопольського училища, де реалізована програма дослідного навчання, спостерігається значне зростання кількість студентів, що виявляють цікавість до педагогічних дисциплін (69,51% всіх опитаних студентів і 78,02% тих, що позитивно відносяться до вчительської професії).

Результати підсумкових зрізів показали позитивну динаміку рівня інтересу студентів до науково-педагогічних знань. В експериментальних групах переважає високий рівень інтересу до педагогіки (51%) в порівнянні з контрольними групами (20%). Низький рівень інтересу склав 11% в експериментальних групах проти 35% в контрольних групах.

У кінці дослідно-експериментальної роботи зафіксовані позитивні зміни в розвитку інтересу студентів до педагогічних знань: підвищення рівня їх педагогічних знань; зміни характеру інтересу до педагогіки з нестійкого на стійкий; активізація самостійних пошукових зв'язків; розширення творчих можливостей студентів.

У ході формуючого експерименту була виявлена стійка залежність між рівнем пізнавального інтересу і створенням ситуації успіху для кожного студента, який бере активну участь у навчальній роботі. Доведено, що поєднання різноманітних форм і методів навчальної роботи, використання дидактичних технологій, побудованих на принципах рольової перспективи, імітаційно-ігрового й проблемного навчання, поєднання діалогу й монологу при передачі знань забезпечує високий і достатній рівень інтересу студентів до науково-педагогічних знань.

Отримані результати дозволяють говорити про ефективність розробленої та апробованої на практиці дослідно-експериментальної програми, яка при дотриманні сукупності організаційно-педагогічних умов забезпечує позитивну динаміку зростання рівня інтересу студентів педагогічного училища до науково-педагогічних знань.

Теоретичний аналіз проблеми й отримані результати експериментально-дослідної роботи дозволили зробити висновки.

1. Сучасний стан розробки проблеми формування інтересу студентів педагогічного училища як соціально-педагогічна проблема обумовлена об'єктивними потребами подальшого вдосконалення якості підготовки вчительських кадрів у світлі рішень Болонського процесу. Ступінь інтересу вчителя до досягнень педагогічної науки є найважливішим показником його професійної надійності й компетентності. У контексті діагностичного підходу доведено, що головним конкурентноспроможним ресурсом особистості сучасного вчителя є не тільки передача інформації, але й здатність до творчої реалізації педагогічного процесу, готовність до розвитку творчих здібностей учнів і оволодіння способами творчої діяльності. Здатність аналізувати власну педагогічну діяльність, прогнозувати результати на основі діагностики ходу педагогічного процесу й постановки нових перспектив у підвищенні його ефективності - все це важливі складові становлення інтересу майбутніх учителів початкової школи до науково-педагогічних знань, що визначають рівень професіоналізму та їх готовності до творчої вчительської праці.