Формування інтересу до науково-педагогічних знань у майбутніх учителів початкових класів у педагогічному училищі

2. Становлення інтересу до педагогічних знань як складний динамічний процес передбачає особистісний початок у професійній підготовці студентів педагогічного училища, спрямованість її змістовної і процесуальної сторін на усвідомлення значущості і потреби в постійному оновленні власних знань.

Одним із шляхів активізації інтересу студентів до науково-педагогічних знань є використання в педагогічному процесі імітаційних ігор, педагогічних задач, рольових ситуацій. Система завдань-ситуацій (ситуацій-ілюстрацій, ситуацій-вправ, ситуацій-проблем, ситуацій-оцінок), покладених в основу дослідного навчання, дозволяє змінити позицію студента з пасивно сприймаючого навчальну інформацію в активного користувача нею, що позитивно впливає на динаміку зміни інтересу до педагогіки у майбутніх вчителів початкової школи.

3. Експериментально підтверджена необхідність особистісно-орієнтованого навчання в умовах педагогічного училища й результативність педагогічної підготовки, побудованої на принципах рольової перспективи, імітаційного, задачного, діалогічного підходів, що забезпечили стійкість і достатнє вираження інтересу студентів до науково-педагогічних знань. Ефективність самостійної роботи і педагогічної практики у формуванні інтересу студентів до педагогічної теорії знаходиться в безпосередній залежності від рівнів організації навчально-пізнавальної діяльності професійної спрямованості як цілісної системи навчальних занять, взаємодії репродуктивного, рефлексійного й креативного рівнів діяльності, використання об'єктивних критеріїв оцінки ступеня сформованості пізнавальних інтересів майбутніх учителів.

4. Здійснена експериментальна робота довела правомірність поетапного підходу до формування інтересу студентів до науково-педагогічних знань, доцільність розвитку мотиваційної та емоційно-вольової сфери, педагогічного світогляду, індивідуальних якостей особистості, більш повного усвідомлення сутності професійного становлення, початком якого є осмислення педагогічних фактів, явищ і процесів, вироблення позитивного відношення до досліджуваної навчальної інформації, впевненості в соціальній значущості вчительської праці. У ході дослідження було доведено, що процес формування інтересу студентів до педагогічних знань стане керованим, якщо: своєчасно діагностувати ступінь його виразності у студентів різних курсів навчання і чітко уявляти той його рівень, який повинні досягти майбутні вчителі після закінчення педагогічного училища; визначити шляхи переходу від початкового стану до більш високого його рівня, що характеризує професіоналізм і компетентність сучасного вчителя початкових класів; забезпечити раціональне співвідношення педагогічної теорії і шкільної практики, аудиторних занять і самостійної роботи, традиційних і нових дидактичних технологій; моделювати професійне освітнє середовище в навчальній обстановці; орієнтувати студентів на подолання типових утруднень, властивих учительській діяльності.

5. Зібрані факти та експериментальні матеріали підтвердили припущення про те, що процес формування інтересу студентів до науково-педагогічних знань буде успішним, якщо при здійсненні професійної підготовки в педагогічному училищі дотримувати наступні умови: додати процесу навчання особистісної спрямованості; цілі педагогічної підготовки формулювати у вигляді рольової перспективи; зміст навчальної інформації структурувати у формі імітаційно-ігрової моделі, надати студентам свободу вибору навчальних ролей і способів їх виконання, забезпечувати кожному з них ситуацію успіху, здійснювати педагогічний моніторинг рівня інтересу майбутніх учителів початкових класів до педагогічної теорії.

Ряд положень, встановлених у дослідженні, мають практичне значення. Виділені джерела, педагогічні умови формування інтересу до педагогічних знань, деякі способи створення ситуацій професійної спрямованості, методичні шляхи активізації ставлення студентів до навчання, які були знайдені в процесі дослідно-експериментальної роботи, можуть орієнтувати вчителя щодо формування пізнавальних інтересів учнів в його практичній діяльності. Результати дозволяють говорити про те, що висунуту у ході дослідження гіпотезу підтверджено теоретично й практично, поставлену мету досягнуто й завдання вирішено.

6. Програма та методичні рекомендації практикуму з формування інтересу до педагогічної теорії, розроблені для фахівців, які опікуються професійною підготовкою вчителів початкової ланки загальноосвітньої середньої школи, були апробовані викладачами педагогічних училищ і коледжів. Їх використання засвідчило ефективність запропонованих автором способів моделювання педагогічно доцільних дидактичних комплексів і технологій рішення педагогічних проблем, що складають основу пізнавального досвіду , ведуть до необхідності поповнення багажу наукових знань й імпровізації в досягненні навчальної мети.

7. Пропоноване дисертаційне дослідження ,звичайно, не вичерпує всіх аспектів проблеми формування інтересу до педагогічних знань у студентів педагогічного училища. Подальшого вивчення й вирішення потребують питання структуризації змісту педагогічних дисциплін з урахуванням моделі особистості сучасного вчителя і характеру педагогічної діяльності в умовах сучасної початкової школи; розробка кредитно-модульної системи й додання змісту навчальних дисциплін особистісного змісту; розробка механізмів створення освітнього середовища в різних типах навчальних закладів педагогічної спрямованості, що стимулює і розвиває професіоналізм майбутніх фахівців та їх готовність до творчої, професійної діяльності; вивчення резервів самостійної і науково-дослідної роботи у формуванні інтересу майбутніх учителів до інноваційної діяльності; визначення оптимального співвідношення між аудиторною і самостійною роботою студентів, дослідження динаміки їх працездатності й стомлюваності в навчальному процесі як важливих показників позитивної чи негативної динаміки рівня інтересу до знань; пошуки шляхів зниження перевантажень студентів у навчально-пізнавальній діяльності. З дослідженням цих питань ми пов'язуємо подальше удосконалення якості професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів у педагогічному училищі.

Основні публікації автора

1. Крамаренко Л.І Інтерес до педагогічної теорії - важлива передумова підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності // Педагогіка вищої та середньої школи. - Кривий Ріг: КДПУ, 2004. - Вип. 7. - С. 8-17.

2. Крамаренко Л.И. Интерес к научно-профессиональным знаниям как составляющая профессионального интереса современного учителя // Педагогіка вищої та середньої школи. - Кривий Ріг: КДПУ, 2004. - Вип. 8. - С. 148-155.

3. Крамаренко Л.І Педагогічні умови формування інтересу майбутніх вчителів до науково-педагогічних знань у навчальному процесі педучилища // Збірник наукових праць / Гол. Ред. Кузь В.Г. - К.: Міленіум, 2002. - С. 70-74.

4. Крамаренко Л.І. Інтерес до знань як засіб самореалізації особистості// Науковий часопис: НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: Проблеми терії і практики. Збірник наукових праць. - Вип. 1(11).- К.: НПУ, 2004.- С. 270-276.

5. Крамаренко Л.І. Педагогічні умови формування інтересу майбутніх учителів до науково-педагогічних знань у навчальному процесі педучилища. ХНУ видавничий центр. 2004 р. ст. 93-101.

6. Крамаренко Л.І. Використання лекції як методу навчання в педучилищі//Збірник навчально-методичних матеріалів: Запорізьке педагогічне училище. - Вип. І(1). - З.: Канон, 2000. - С. 19-22.

7. Крамаренко Л.І. Самостійна дослідницька робота студентів як один із шляхів формування професіоналізму педагога//Збірка матеріалів регіональної науково-методичної конференції: Запорізьке базове педагогічне училище. - З.: Просвіта, 2003. - С. 117-121.

8. Крамаренко Л.І. Педагогічні ідеї Сухомлинського як концептуальна основа особистісно-орієнтованого підходу//Педагогічні читання: Нікопольське училище КДПУ. - видавничий центр, 2004.

Размещено на Allbest.ru