Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний університет імені івана франка

Муранова Наталія Петрівна

УДК 37.046:373.56:378:629.73

Допрофесійна підготовка учнів авіакосмічного ліцею в системі „ліцей - ВНЗ”

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Житомир - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі педагогіки Національного авіаційного університету, Міністерство освіти і науки України, м.Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Лузік Ельвіра Василівна, Національний авіаційний університет, завідувач кафедри педагогіки, м.Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Академії педагогічних наук України Ничкало Нелля Григорівна, Президія Академії педагогічних наук України, академік-секретар Відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти, м.Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент, член-кореспондент Академії педагогічних наук України Щербак Ольга Іванівна, Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка, доцент кафедри зварювального виробництва, м.Київ.

Провідна установа: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогічної майстерності та освітніх технологій, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться „18“ січня 2005 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10009, м.Житомир, вул.В.Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка за адресою: 10009, м.Житомир, вул.В.Бердичівська, 40.

Автореферат розіслано „17“ грудня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Н.А.Сейко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Динаміка соціально-економічного, науково-технічного розвитку суспільства, зростання потреб в інтелектуалізації виробництва зумовлюють необхідність неперервної освіти. Стратегічним принципом парадигми професійної освіти є її неперервність, що реалізується у змісті та формах організації навчання - від середньої, професійно-технічної освіти до вищої, післядипломної, самоосвіти впродовж життя.

Дослідження з цієї проблеми здійснювалися в різних аспектах: історичному (С.Я.Батишев, А.В.Вихрущ, І.Т.Огороднікова та ін.); філософському (І.А.Зязюн, І.С.Кон, В.Г.Кремень, В.С.Лутай та ін.); теоретико-методологічному (С.У.Гончаренко, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєва та ін.); психологічному (Г.О.Балл, Н.А.Побірченко, В.В.Рибалка та ін.). Їх результати збагачують розуміння проблеми допрофесійної підготовки учнівської молоді. Теоретико-методологічні дослідження є стрижневими у вирішенні означеної проблеми, оскільки відтворюють парадигму допрофесійної підготовки з точки зору системного підходу.

Неперервність і наступність у професійній освіті вивчалися переважно у „горизонтальній” площині, тобто дослідження стосувалися одного освітнього рівня, на якому обґрунтовувалися шляхи допрофесійної підготовки. Це проблеми змісту профорієнтаційної роботи (П.Р.Атутов, В.М.Мадзігон, Н.Ю.Матяш, М.П.Тименко, Б.О.Федоришин та ін.), її організації та взаємозв'язку навчально-виховної й управлінської діяльності загальноосвітнього навчального закладу (Л.І.Григорчук, Л.І.Костельна, В.П.Романчук, Я.В.Цехмістер та ін.).

Водночас проблеми „вертикалі” - наступності та неперервності між загальною середньою освітою та вищою - досліджувалися недостатньо. Професійна орієнтація учнів здійснювалася у межах одного-двох професійно орієнтованих напрямів, внаслідок чого проблеми наступності, неперервності вирішувалися фрагментарно, за певним профілем навчальних закладів (О.В.Волошенко, О.В.Губенко, Л.Б.Куліненко, Т.В.Становська, О.Ю.Пащенко). Такий підхід до вирішення цієї проблеми є традиційним. У дослідженнях, присвячених допрофесійній підготовці учнів, основна увага зосереджувалася лише на одному з аспектів - професійній орієнтації, готовності до вибору професії, мотивації її вибору, професійному самовизначенні або здійсненні особистісного підходу в профільному навчанні старшокласників. Такий підхід унеможливлював розв'язання проблеми допрофесійної підготовки у комплексі.

Таким чином, проблема допрофесійної підготовки є актуальною для вирішення питань неперервності освіти в системі „загальноосвітній навчальний заклад - вищий навчальний заклад” („ЗНЗ - ВНЗ”), змін на ринку праці, його нових потреб. Однак її розв'язання гальмується недостатньою дослідженістю змісту і форм організації навчально-виховної діяльності в системі „ліцей - ВНЗ”, спрямованій на врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, формування мотивації професійного вибору, інтересів, нахилів і здібностей на основі особистісно орієнтованого підходу; інтегративного підхіду до змісту, форм та методів загальної середньої і вищої освіти.

Викладене вище зумовило вибір теми дисертаційного дослідження „Допрофесійна підготовка учнів авіакосмічного ліцею в системі „ліцей - ВНЗ”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося у межах тематичного плану наукових досліджень Національного авіаційного університету (НАУ) та Міністерства освіти і науки України з розділів:

1.Фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук з держбюджетної теми 008-ДБ01 „Гуманітарна освіта в системі підготовки інженерних кадрів: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку” (номер держреєстрації 0101U002728) на 2001 - 2003 рр.; згідно з темою 959-ДБ00 „Методи, засоби і організаційні форми наукової та інноваційної діяльності студентів ВНЗ України” (номер держреєстрації 0100U004203) на 2000 - 2002 рр.; згідно з темою 110-ДБ03 „Розробка теоретичних основ підготовки спеціалістів-психологів для авіаційної галузі” (номер держреєстрації 103U07801 ) на 2003 - 2005 рр.

2.Прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук згідно з темою 970-ДБ00 „Дослідження процесів формування спеціалістів та розробка рекомендацій із створення організаційно-методичної бази системи якості у вищих навчальних закладах України” (номер держреєстрації 0100U004120) на 2000 - 2002 рр.

Об'єкт дослідження - процес допрофесійної підготовки учнівської молоді.

Предмет дослідження - зміст і технологія допрофесійної підготовки учнів у системі „ліцей - ВНЗ”.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати зміст і технології допрофесійної підготовки учнів на основі особистісно орієнтованого підходу та розробити дидактичний комплекс для організації навчально-виховного процесу авіакосмічного ліцею (АКЛ).

Гіпотеза дослідження. В основу дослідження покладено припущення, що високий рівень допрофесійної підготовки учнів можливий за умов: науково обґрунтованого добору і структурування змісту навчального матеріалу природничо-математичного та гуманітарного циклів з визначенням базових знань для професійної підготовки у вищому навчальному закладі; забезпечення поетапного формування допрофесійних знань та вмінь; розроблення, впровадження технології, що ґрунтується на особистісно орієнтованому підході і забезпечує єдність мотиваційного, змістового, процесуального та когнітивно-операційного компонентів навчально-виховного процесу.

Відповідно до предмета, мети та гіпотези дослідження вирішувалися такі завдання:

1. Проаналізувати сучасний стан допрофесійної підготовки учнів загальноосвітньої школи.

2. Визначити принципи і компоненти допрофесійної підготовки учнів АКЛ.

3. Теоретично обґрунтувати дидактичні умови допрофесійної підготовки учнів АКЛ.

4. Розробити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити технологію допрофесійної підготовки учнів на основі особистісно орієнтованого підходу.

5. Розробити дидактичний комплекс для організації навчально-виховного процесу в АКЛ.

Методологічну основу дослідження складають теорія пізнання; основні положення системного підходу, як методологічного способу пізнання педагогічних явищ, фактів, процесів, що забезпечує механізм цілісного вивчення об'єкту дослідження; особистісного підходу, який сприяє розгляду допрофесійної підготовки учнів з урахуванням особистісної зумовленості формування мотивів вибору майбутньої професії та професійних інтересів; діяльнісного підходу, що забезпечує формування допрофесійних знань та вмінь у цілеспрямованій навчально-виховній діяльності учнів; історичного підходу, який передбачає розгляд ґенези проблеми; концептуальні положення педагогіки і психології щодо допрофесійної підготовки учнів про наступність і неперервність професійної освіти; принципи поєднання загальноосвітньої і професійної підготовки, професійної самореалізації особистості.

Важливе методологічне значення для розв'язання досліджуваної проблеми мають положення Законів України „Про освіту“, „Про загальну середню освіту“, “Про вищу освіту”, а також Національної доктрини розвитку освіти.

Теоретичну основу дослідження становлять філософські положення щодо розуміння пізнання як активної, цілеспрямованої, перетворювальної і відтворювальної діяльності людини (М.О.Булатов, Л.П.Гримак, С.С.Гусєв, Е.В.Ільєнков та ін.); загальних зв'язків і взаємозумовленості педагогічних явищ і процесів, співвідношення цілого і його частин, загального і конкретного (Е.М.Гусинський, М.Г.Заволока, В.В.Краєвський, О.М.Новіков та ін.); концептуальні ідеї неперервності освіти, зумовлені інтеграційними процесами, (С.О.Гончаренко, І.А.Зязюн, В.С.Лутай, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєва та ін.); положення про технологічний підхід у педагогіці (В.П.Беспалько, М.В.Кларін, Т.І.Назарова, Г.С.Селевко та ін.); вплив особистісного підходу на процес пізнання; розвиток мотиваційної сфери особистості (Г.О.Балл, В.В.Рибалка, Б.О.Федоришин та ін.); особливості добору і структурування змісту навчання (Л.І.Лернер, Е.В.Лузік, Г.С.Лєдньов та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення дослідницьких завдань використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів. Теоретичний аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволили визначити продуктивні підходи, які забезпечували ефективність технології допрофесійної підготовки; системно-структурний аналіз, порівняльний метод та метод теоретичного моделювання слугували для забезпечення технології допрофесійної підготовки учнів. Методи спостереження, вивчення педагогічної документації та досвіду, діагностики, тестування, анкетування, опитувальник Дж.Холланда, опитувальні методи, методи математичної статистики застосовувалися з метою забезпечення вірогідності результатів дослідження. Здійснено педагогічний експеримент: констатуючий і формуючий.

Організація дослідження. Дослідження проведено у три етапи.

На першому етапі, теоретико-аналітичному (1999 - 2000 рр.), здійснювалося теоретичне вивчення історії проблеми допрофесійної підготовки, рівнів та аспектів її розробленості, аналізувалися шляхи її розв'язання в педагогічній практиці. Одночасно велися теоретичні пошуки способів впливу на формування мотивації професійного вибору, професійних інтересів, розвитку особистісних нахилів та здібностей. Вивчалася можливість введення різних професійних напрямів, визначався обсяг знань та вмінь для допрофесійної підготовки учнів у ліцеї. На цьому етапі було визначено проблему, мету, об'єкт, предмет та завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, розроблено технологію допрофесійної підготовки на основі особистісно орієнтованого підходу.

На другому етапі, пошуково-констатуючому (2000 - 2001 рр.), проводилося спостереження за процесом допрофесійної підготовки в АКЛ та ЗНЗ інших типів, аналізувалися навчальні плани та напрями професійної підготовки в НАУ, вивчалися можливості введення професійно орієнтованих спецкурсів, координація їх змісту щодо професійної базової освіти в НАУ, узгодженість загальноосвітніх дисциплін та навчального змісту спецкурсів ліцею та НАУ. Констатуючий експеримент - у процесі якого проводилися зрізи знань та вмінь учнів, вивчалися особливості професійної мотивації, професійних інтересів та нахилів.

На третьому етапі, експериментально-узагальнюючому (2001 - 2004 рр.), проводився формуючий експеримент в природних умовах навчально-виховного процесу, моделювалася технологія допрофесійної підготовки, виявлялася результативність експериментальної технології допрофесійної підготовки учнів, уточнювалися теоретичні положення, систематизувався та узагальнювався дослідницький матеріал, перевірялася ефективність авторської технології допрофесійної підготовки, визначалися її напрями у навчально-виховному процесі ліцею, розроблявся й впроваджувався дидактичний комплекс.

Експериментальна база. Дослідження здійснювалося на базі АКЛ м.Києва та м.Лубен Полтавської області, гімназії м.Десни Чернігівської області, ліцейного класу м.Андрушівки Житомирської області. На різних етапах експерименту брали участь 386 учнів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що :

– вперше теоретично обґрунтовано дидактичні умови допрофесійної підготовки учнів у системі „ліцей - ВНЗ”; розроблено технологію допрофесійної підготовки учнів АКЛ;

- удосконалено положення щодо забезпечення єдності мотиваційного, змістового, процесуального та когнітивно-операційного компонентів у процесі допрофесійної підготовки на основі особистісно орієнтованого підходу;

- подальший розвиток дістали положення щодо інтегрування змісту загальноосвітньої і професійної підготовки.

Теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в уточненні та доповненні педагогічної теорії новими теоретичними знаннями у сфері допрофесійної підготовки учнів на основі застосування принципу особистісно орієнтованого підходу в педагогічній практиці; в обґрунтуванні положення щодо наступності в організації навчально-виховного процесу в системі „ліцей - ВНЗ”; в обґрунтуванні принципів допрофесійної підготовки (поетапності, достатності, гнучкості, наступності, інформатизації, інтегративності, професійного вибору) з урахуванням вікових особливостей учнів та специфіки загальноосвітнього і вищого навчального закладів, компонентів технології (мотиваційний, змістовий, процесуальний, когнітивно-операційний) та підходів до її реалізації.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що на основі принципу наступності для технології допрофесійної підготовки учнів розроблено рекомендації стосовно структурування змісту навчального матеріалу з предметів природничо-математичного та гуманітарного циклів, які вивчаються в АКЛ відповідно до навчальних програм НАУ; розроблено дидактичний комплекс: навчальні плани і програми спецкурсів з технічного, інформаційного, соціально-гуманітарного, економіко-правового напрямів допрофесійної підготовки учнів; навчально-методичні посібники; контрольні роботи та методичні матеріали для учнів; система задач з математики та фізики профільного спрямування; тести, дидактичні матеріали, методичні рекомендації для викладачів ЗНЗ, які працюють у системі „ліцей - ВНЗ”.

Основні положення дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес АКЛ НАУ м.Києва та у ЗНЗ № 60, № 144, № 229 м.Києва (довідка управління освіти Солом'янської у м.Києві райдержадміністрації № 797/31 від 17.06.04 р.); у гімназії м.Десни та Деснянської ЗОШ І - ІІІ ст. Козелецького району Чернігівської області (довідка відділу освіти Козелецької райдержадміністрації Чернігівської області № 01 - 26/864 від 25.06.04 р.); у ЗОШ І - ІІІ ст. № 2 м.Андрушівки Житомирської області (довідка відділу освіти Андрушівської райдержадміністрації № 721/21 від 21.06.04 р.).

Науково-методичні розробки автора використовують педагогічні працівники та слухачі інституту довузівської підготовки НАУ, абітурієнти, учні старших класів ЗНЗ.

Особистий внесок дисертанта в одержанні наукових результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми. У навчально-методичних посібниках, написаних у співавторстві, автору належать розробки тем з математики та фізики для учнів 10 - 11-х класів з урахуванням принципу змістової інтеграції навчальних програм ліцеїв, гімназій з поглибленим вивченням цих дисциплін та програм вищих навчальних закладів, систематизовано методичний матеріал для домашніх контрольних робіт за напрямами допрофесійної підготовки, структуровано задачі на основі диференційованого підходу за рівнями складності.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи були оприлюднені на кафедрі педагогіки НАУ, Всеукраїнській науково-практичній конференції „Формування цілісності природничо-наукових знань школярів” (16.03.03 р., м.Полтава); ІV, V Міжнародних конференціях НАУ „Авіа - 2002”, „Авіа - 2003” в секції гуманітарних наук; методично-практичній конференції „Безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика” (2002 р.); педагогічних нарадах та семінарах Авіакосмічних ліцеїв (2002 - 2003 рр.); нарадах відділу освіти Солом'янської районної у м.Києві держадміністрації (2001 - 2003 рр.).

Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 17-ти публікаціях,з них 7 - у фахових наукових виданнях; 3 - у матеріалах міжнародних конференцій, науково-методичної конференції; у 5 навчально-методичних посібниках (у співавторстві), 1 - методичних вказівках (у співавторстві).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 255 сторінок, з яких основний текст дисертації викладено на 187 сторінках. Вміщено 4 малюнки, 1 схема, 31 таблиця, 12 додатків. Список використаних джерел містить 252 назви за наскрізною нумерацією, з яких 7 - іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологію та етапи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок, наведено дані про впровадження й апробацію результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретичні проблеми допрофесійної підготовки учнів” на основі аналізу психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми розглянуто історичні періоди її розвитку, визначено теоретичні положення допрофесійної підготовки учнів, технологія якої ґрунтується на особистісно орієнтованому підході.

В основу періодизації розвитку проблеми допрофесійної підготовки у вітчизняній педагогічній науці й практиці вченими покладено етапи соціально-економічного поступу країни, починаючи з 1918 р., з часу становлення традиційної системи допрофесійної підготовки в колишньому СРСР (П.Р.Атутов, М.М.Пістрак, І.Т.Огородников, О.І.Руднєва та інші). Дослідники визначають історичні періоди розвитку проблеми допрофесійної підготовки учнів: перший охоплює 18 - 30-ті рр., другий - 40-50-ті рр., третій - 60-80-ті рр., четвертий - початок 90-х рр. XX ст. Кожний період зумовлювався логікою діалектичного розвитку суспільних явищ, мав свої особливості, що відбивалися у структурі, формах, змісті допрофесійної підготовки, і виявляв специфіку соціально-економічного поступу країни.

Аналітичний підхід до досліджень з проблеми дав змогу уточнити сутність поняття „допрофесійна підготовка” - як цілісний освітньо-виховний процес, що передбачає інтегровану взаємодію загальноосвітніх (фундаментальних) та професійно орієнтованих (на рівні початкових професійних) знань, умінь та навичок на основі особистісно орієнтованого підходу до суб'єктів навчання і враховує мотиваційний аспект вибору майбутньої професії, особистісні здібності та нахили. Традиційно допрофесійна підготовка відбувалася в два етапи: пропедевтичний та допрофесійний.

У розділі обґрунтовано підходи до науково-методичного забезпечення допрофесійної підготовки учнів: системний, цілісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, поліпрофесійний. Теоретично-обгрунтовані підходи, виявлені особливості взаємодії між АКЛ та ВНЗ, ліцеїстами, вчителями та викладачами кафедр сприяли визначенню принципів реалізації допрофесійної підготовки: поетапності (забезпечує етапи, послідовність, системність і цілісність освітньо-виховного процесу); достатності (спрямований на організацію навчально-виховного процесу таким чином, щоб теоретичні знання і практичні вміння забезпечували оптимальну підготовку для навчання учнів у ВНЗ); гнучкості (забезпечує особистісні потреби, здібності, можливості допрофесійного саморозвитку, реалізується через особистісно орієнтований підхід); наступності (спрямовується на координацію та корекцію змісту і форм навчальних предметів, їх узгодженість зі змістом дисциплін НАУ, творчих та наукових робіт, участі в студентських конференціях, спільних виховних заходах); інформатизації (реалізується у змісті освіти, пов'язаний з технологічним забезпеченням навчального процесу); інтегративності (передбачає координацію інваріантної, варіативної та позакласної роботи (внутрішня інтеграція), скоординовану взаємодію з НАУ (зовнішня); професійного відбору (реалізується на основі особистісного підходу до учнів з урахуванням їх здібностей та особливостей характеру).

У розділі викладено компоненти допрофесійної підготовки: мотиваційний (спрямований на формування мотиву вибору майбутньої професії, інтересу до неї, до дисциплін); змістовий (відповідає за добір та організацію змісту допрофесійної підготовки); процесуальний (розкриває логіку та динаміку здійснення допрофесійної підготовки); когнітивно-операційний (враховує організацію творчого процесу в підготовці учнів та практично-прикладних видів діяльності).

Допрофесійна підготовка в АКЛ розглядається в двох аспектах: як самостійна навчально-виховна система і водночас як складова системи „ліцей - ВНЗ”.

Запропонована технологія допрофесійної підготовки характеризується багаторівневістю, варіативністю, індивідуалізацією та передбачає етапи й послідовність її реалізації. Вона спрямована на реалізацію гуманістичної освітньої парадигми, забезпечення неперервності в освітньо-виховній діяльності ліцею та ВНЗ. Доведено, що допрофесійну підготовку доцільно здійснювати в цілісному навчально-виховному процесі, який охоплює змістову, процесуальну, мотиваційну та організаційну складові.

У розділі визначено компоненти особистісно орієнтованого підходу (психологічний, організаційний, дидактичний, практичний) та його принципи (інтеграції змісту знань з базових дисциплін на основі диференційованого підходу до ліцеїстів відповідно до професіограм, здібностей, інтересів та мотивації; формування професійного самовизначення; набуття суб'єктивного досвіду пізнання, знань про майбутні професії; цілісності і варіативності; дедуктивно-індуктивної побудови інтегративного змісту знань; оцінювання учнями власної навчальної діяльності).

У дисертації теоретично обґрунтовано три рівні допрофесійної підготовки та етапи запровадження її технології: діагностичний (діагностика знань про професії, мотивації її вибору, інтересів та умов допрофесійної підготовки в системі „ліцей - ВНЗ”); моделюючий (визначаються напрями допрофесійної підготовки, проектуються та експериментально перевіряються дидактичні умови впровадження технології); практичний (передбачається організація навчально-виховного процесу на основі стовеної технології у 10-х, 11-х кл. з урахуванням визначених рівнів допрофесійної підготовки); узагальнюючий (завершується моніторингом рівнів допрофесійної підготовки учнів ліцею та здійснюється необхідна корекція технології).

У другому розділі „Технологія допрофесійної підготовки учнів авіакосмічного ліцею на основі особистісно орієнтованого підходу” обґрунтовано дидактичні умови застосування технології допрофесійної підготовки учнів, розкрито особливості реалізації визначеного підходу, проаналізовано результати констатуючого та формуючого етапів педагогічного експерименту.

За результатами теоретичного аналізу досліджуваної проблеми розроблено програму і методику експериментальної роботи. При цьому враховано, що дидактичні умови забезпечення допрофесійної підготовки передбачають добір загальноосвітнього і професійно орієнтованого змісту знань; його структурування; добір форм, методів, засобів допрофесійної підготовки на основі особистісно орієнтованого підходу.

Для експериментальної перевірки було розроблено 18 програм спецкурсів, у тому числі п'ять авторських, із урахуванням цілісності, системності знань та вмінь, поетапності їх вивчення, наступності та інтегрованості із фундаментальними і професійно орієнтованими дисциплінами, що вивчаються в університеті, а також можливостей їх використання за умови зміни профілю навчання.

В основу добору змісту знань та вмінь для спецкурсів було покладено принципи: поєднання загальноосвітньої і професійної підготовки; професійного спрямування визначених знань та вмінь; їх сучасності та прогностичності; врахування вікових особливостей учнів.

На основі науково-обґрунтованого підходу визначалась кількість навчальних годин, передбачених для вивчення кожного спецкурсу з урахуванням подальшого навчання в університеті; забезпеченість логіки розвитку інтегрованих дисциплін; достатність знань для розуміння сутності професії, підтримки мотивації вибору професійного напряму, типу професії. З метою обґрунтування необхідного обсягу знань для забезпечення допрофесійного рівня підготовки учнів враховувалося співвідношення: тривалість навчання в ліцеї; обсяг знань і вмінь (інваріантна і варіативна складові) за навчальною програмою; розуміння понять, умінь учнів при вивченні спецкурсів за певними напрямами підготовки; кількість годин, необхідних для оволодіння знаннями та формування вмінь для досягнення допрофесійного рівня підготовки.

У структурній організації змісту навчання (Е.В.Лузік, Н.Б.Булгакова) враховано математичне обґрунтування моделі структурної організації змісту знань та вмінь. В основу структуруванняї покладено концепцію природного набуття знань, яка представлена просторово-часовою моделлю у вигляді циклічної структури простору-часу (спіралі). Вісь ОХ - цикл фундаментальних та професійно орієнтованих дисциплін. Вісь ОY - цикл гуманітарних дисциплін. Вісь ОZ означає період допрофесійної підготовки ліцеїстів (рис. 1).

Рис. 1 Рівнева диференціація допрофесійної підготовки ліцеїстів

Аналіз кількості годин, розподілених за визначеними циклами, свідчить, що тенденція зростання кількості годин, передбачених на фундаментальні та професійно орієнтовані дисципліни в АКЛ, є пропорційною до цього ж циклу навчальних планів НАУ, що зумовлює наступність у допрофесійній підготовці ліцеїстів і студентів 1-го курсу; підвищення рівня допрофесійної підготовки учнів; скорочення періоду їх адаптації до професійної підготовки в університеті.

З урахуванням вимог та критеріїв відбору змісту знань допрофесійної підготовки учнів АКЛ систематизовано навчальну інформацію для спецкурсів за напрямами основних галузей. Структурування змісту, передбаченого програмами загальноосвітніх навчальних закладів, визначення навчальної інформації, необхідної для спецкурсів, залежить від чинників: мети нашого дослідження; наступності у змісті навчання з визначених дисциплін у ліцеї та НАУ; особливостей їх змісту; системності та цілісності формування знань з професійно орієнтованих дисциплін.

На пошуково-констатуючому етапі експерименту (2000 - 2001 рр.) проводилися зрізи знань та вмінь учнів, визначалася професійна мотивація та інтереси, нахили до майбутньої професійної діяльності.

У дослідженні брали участь експериментальні та контрольні групи: учні 10-х класів АКЛ м.Києва - 128 учнів (Е1), АКЛ № 2 м.Лубен - 62 учень (Е2), гімназії м.Десни - 108 учнів (К1), ЗОШ № 2 м.Андрушівки - 88 учнів (К2).

На цьому етапі дослідження виявлено, що учні, в яких переважають зовнішні мотиви, потребують особистісного підходу до орієнтації у професійних напрямах. Учні, що мають сформовані мотиви вибору і прагнуть здійснити професійні наміри (внутрішні мотиви), потребують особистісного підходу на іншому рівні, що сприятиме розвитку здібностей, підтримки інтересу до професії, саморозвитку особистості.

Високий (В) рівень інтересу до майбутньої професії (творчий) у середньому виявлено у 20,5% учнів груп Е1, Е2 та К1, К2 (в групі Е1 - 21%). Найбільша кількість учнів в групах Е1, Е2 та К1, К2 - середній показник 67% - виявили інтерес до майбутньої професії на середньому (С) рівні (пошуковому). Низький (Н) рівень інтересу до майбутньої професії (репродуктивний) визначено в учнів груп Е1, Е2 та К2 в середньому у 13%. Для визначення професійних нахилів, використано діагностику Дж.Холланда.

Результати дослідження рівнів знань та вмінь учнів груп Е1, Е2 та К1, К2 засвідчили, що більшість учнів продемонструвала достатній (Д) рівень знань та вмінь (інтерпретуючий). Менша їх частина виявила середній (С) рівень знань та вмінь (репродуктивний), вони потребують керівництва, допомоги педагога в навчальній діяльності, посилення мотивації навчання за обраним професійним напрямом та консультації психолога. Учні, які виявили високий (В) рівень знань та вмінь (творчий), потребують допомоги в їх подальшому активному творчому розвитку у визначеному професійному напрямі.

Для експериментальної перевірки було розроблено навчальні плани і програми спецкурсів, навчально-методичні посібники (у співавторстві), тести, дидактичні матеріали та рекомендації для викладачів ліцеїв, які працюють у системі „ліцей - ВНЗ“.

На формуючому етапі експерименту (2001 - 2004 рр.) допрофесійна підготовка здійснювалася на основі врахування змісту загальноосвітньої програми, програм спецкурсів, виховних заходів та додаткових занять. Відповідно до цього були розподілені й цикли допрофесійної підготовки: консультативно-діагностичний, загальноосвітній, спецкурси, виховні заходи та додаткові заняття.

Результативність технології допрофесійної підготовки визначалася за такими параметрами: рівні мотивації та інтересу вибору професії, допрофесійних знань та вмінь; показники вступу учнів до НАУ за професійними напрямами. Результати впровадження технології допрофесійної підготовки в групі Е1 порівнювалися з результатами в експериментальній групі Е2 та контрольних групах К1 і К2.

Аналіз результатів формуючого експерименту свідчить, що рівень внутрішньої мотивації в учнів групи Е1, де застосовувалася технологія допрофесійної підготовки, зріс на 60%. Учнів, у яких переважала зовнішня мотивація, стало менше на 45%, а тих, в яких відсутня мотивація, не було виявлено. В групах Е2, та К1 і К2 рівні мотивації зросли втричі. На кінець навчального року зовнішня мотивація в групах Е2, К1, К2 знизилася на 19%. Підвищення рівня внутрішньої мотивації в групах Е2, К1, К2 відбулося майже на однаковому рівні. Показники групи Е1 значно відрізняються від інших груп тому, що допрофесійна підготовка здійснювалася за розробленою технологією, яка реалізовувалася через особистісно орієнтований підхід.

Порівняння даних щодо рівнів інтересів до майбутньої професії виявило незначне підвищення в групах Е2, К1 та К2. В групі Е1 високий рівень інтересу зріс на 67%, водночас середній рівень знизився на 52%, а низький рівень інтересу - не виявлений. Для учнів з високим рівнем сформованості професійного інтересу до майбутньої професії є характерним постійний пізнавальний інтерес до знань у галузі майбутньої професійної діяльності; участь у пошуковій діяльності у цій сфері; творчий підхід до виконання завдань та практичних робіт.

Визначено рівні допрофесійної підготовки: високий, достатній, середній. Високий рівень виявляється за умов засвоєння знань, які учень може використовувати в нестандартних ситуаціях, робити перенесення знань з певної галузі на професійну діяльність, використовувати знання у творчій та науково-дослідній діяльності - курсових роботах, МАН, олімпіадах. Мотивація вибору професії внутрішня, інтерес до професії стійкий, творчо-пошукового характеру, нахили до професії збігаються з діагностичними даними. Достатній рівень допрофесійної підготовки: учень вільно володіє теоретичними знаннями та може аналізувати завдання професійного напряму, застосовувати засвоєні знання при вирішенні завдань допрофесійного рівня, аргументувати їх використання, інтерес до професії є стійким, переважають зовнішні мотиви, виявлені нахили відповідають здібностям учня. Середній рівень допрофесійної підготовки: рівень знань та вмінь включає розуміння основних професійних понять, що вивчалися учнем, він може відтворити на репродуктивному рівні знання за відомим алгоритмом, але має певні труднощі при їх переносі. Знання мають несистемний, поверховий характер. Інтерес до професії нестійкий, слабко виражений. Мотиви вибору професії - зовнішні.

Аналіз показників у групах Е1, Е2 свідчить, що після завершення експерименту в учнів підвищився рівень знань та вмінь з професійно орієнтованих дисциплін. Високий (В) рівень знань у групі Е1 зріс на 11%, достатній рівень (Д) знизився на 1,75%, а середній рівень (С) знизився на 9,25%. У групах Е2 та К1, К2 відбулися незначні зміни. Рівні вмінь, зумовлені професійно орієнтованими дисциплінами, набули якісних змін в групах Е1, Е2 у порівнянні з групами К1, К2. Експериментальні дані підтверджують зростання творчого, достатнього рівнів та зменшення кількості показників середнього. Це досягнуто завдяки тому, що теоретичні знання були практико зорієнтованими та зумовлювалися системою практичних умінь на достатньому для допрофесійної підготовки рівні. Це вплинуло на поглиблення професійно орієнтованих вмінь, посилення інтересу учнів до навчального матеріалу, виявлення бажання застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці.

Для підтвердження висновків формуючого експерименту здійснено статистичну оцінку результатів даних педагогічного експерименту. За допомогою критерію ц* - Фішера доведено, що зросли внутрішні мотиви в учнів груп Е1, Е2, К1, К2. Для учнів Е1 - Е2 - К1 - К2 - , тобто . Констатуємо, що кількість учнів груп Е1, Е2, К1, К2, в яких переважають внутрішні мотиви у виборі майбутньої професії, зросла після застосування технології допрофесійної підготовки.

Для з'ясування того, чи відрізняються інтереси до обраних професійних напрямів до та після експерименту груп Е1 і Е2 та К1 і К2, використано л-критерій Колмогорова-Смирнова, що дало змогу порівняти розподіли рівнів інтересів до обраних професійних напрямів. Для Е1, Е2: , , (). Для груп К1, К2: , , (). Емпіричні розподіли рівнів інтересів груп Е1, Е2, К1, К2 до та після експерименту помітно відрізняються.

Для перевірки вірогідності отриманих рівнів знань та вмінь з професійно орієнтованих дисциплін застосовано метод Вілкоксона. З цією метою необхідно було знайти величину критерію Т для зіставлення отриманих результатів під час проведення констатуючого експерименту та після реалізації технології допрофесійної підготовки. Для високого рівня знань: , Для високого рівня вмінь: , . Т-критерій Вілкоксона підтверджує, що після завершення експерименту в учнів Е1 та Е2 зросли показники високого рівня знань та вмінь з професійно орієнтованих дисциплін у порівнянні з даними в цих же групах на початок експерименту.

Для визначення показників високого рівня знань та вмінь груп Е1, Е2 і К1, К2 після проведення експерименту використано U-критерій Манна-Уітні. Для рівня знань Uемп=5,5; для рівня вмінь Uемп=4,5, . . На основі узагальнення результатів використаної методики Манна-Уітні зроблено висновок, що за показниками високого рівня знань та вмінь після завершення експерименту учні груп Е1 і Е2 переважають над показниками учнів груп К1 і К2.

Про ефективність допрофесійної підготовки, що здійснювалася відповідно до авторської технології, свідчать наведені у розділі дані про результати вступу учнів груп Е1, Е2, К1 К2 до НАУ за обраними професійними напрямами.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної та практичної розробки проблеми допрофесійної підготовки учнів у системі „ліцей - ВНЗ”.

Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Однією з концептуальних ідей реформування освіти, що визначено Національною доктриною розвитку освіти, є її неперервність. Сьогодні освіта отримала нові характеристики: присутність суб'єкта освітнього процесу (до того був об'єкт впливу) - особистість; динамічність, що визнається неперервним процесом з якісною характеристикою „освіта протягом життя”. Сучасні соціально-економічні орієнтири розвитку суспільства зумовлюють необхідність пошуку нових підходів до забезпечення неперервної професійної освіти, невід'ємною складовою якої є допрофесійна підготовка учнів.

На основі вивчення документальних джерел здійснено періодизацію допрофесійної підготовки учнів. Зокрема, перший охоплює 18 - 30-ті рр., другий - 40-50-ті рр., третій - 60-80-ті рр., четвертий - з початку 90-х рр. XX ст. Кожний етап зумовлювався логікою діалектичного розвитку суспільства, мав свої особливості, що відбивалися в змісті, структурі, формах організації допрофесійної підготовки з урахуванням соціально-економічного поступу країни.

Виявлено, що у масовій сучасній практиці загальної середньої освіти недостатня увага приділяється допрофесійній підготовці учнів. Не диференціюється професійно орієнтований зміст навчання залежно від професійного напряму; не забезпечується наступність у змісті допрофесійної підготовки ЗНЗ та ВНЗ; не враховується вплив структурної організації змісту та навчального матеріалу; недооцінюється особистісно орієнтований підхід на якість допрофесійної підготовки учнів. Допрофесійна підготовка у ЗНЗ здійснюється за одним - двома напрямами.

2. Визначено принципи допрофесійної підготовки: поетапності, достатності, гнучкості, наступності, інформатизації, інтегративності, професійного відбору. Обґрунтовано взаємопов'язані і взаємозумовлені компоненти допрофесійної підготовки: змістовий, мотиваційний, процесуальний, когнітивно-операційний. Змістовий компонент враховував наступність у навчально-виховному процесі в ліцеї та НАУ; діалектичний шлях пізнання (від абстрактного до конкретного) та реалізацію форм і методів особистісно орієнтованого підходу. Мотиваційний компонент реалізовувався на основі особистісно орієнтованого підходу у змісті, формах та методах допрофесійної підготовки. Він спрямований на розвиток внутрішніх мотивів вибору майбутньої професії, особистісних нахилів та здібностей, професійного самовизначення. Процесуальний компонент враховував етапи технології допрофесійної підготовки, побудовані на основі впровадження циклів (консультативно-діагностичний, загальноосвітній, додаткових занять, спецкурсів, виховних заходів). Когнітивно-операційний компонент був включений у зміст, способи пізнання. Завдяки цьому зміст та способи пізнання враховувалися у теоретичній та практичній пізнавальній діяльності учнів.

З урахуванням цих компонентів здійснено структурування змісту загальноосвітніх дисциплін та програм спецкурсів. Компоненти реалізовувалися у взаємозв'язку на різних етапах допрофесійної підготовки, зокрема на пропедевтичному та допрофесійному.

3. Експериментально доведено результативність визначених дидактичних умов у допрофесійній підготовці учнів: добір загальноосвітнього і професійно орієнтованого змісту знань та вмінь; його структурування; добір форм, методів, засобів допрофесійної підготовки на основі особистісно орієнтованого підходу.

Для добору змісту знань доцільно виділити критерії: відповідність навчального матеріалу загальноосвітнього і допрофесійного циклів в ліцеї програмам вивчення фундаментальних та професійно орієнтованих дисциплін в університеті; врахування вікових пізнавальних можливостей підлітків в доборі і структуруванні змісту знань; інтегрування змісту навчального матеріалу у програмах спецкурсів; наступність у допрофесійній підготовці в ліцеї і професійній підготовці в університеті; можливість використання методів, форм і засобів навчання, що позитивно впливають на мотиви вибору майбутньої професії.

Здійснюючи структурування змісту навчального матеріалу в системі „ліцей - університет”, доцільно враховувати внутрішню логіку розгортання дисциплін від загальноосвітніх у ліцеї до професійних в університеті; поступове розширення і поглиблення фундаментальних знань та вмінь загальноосвітньої програми, які є основою для структурування професійно орієнтованих знань та підвищення їх концентрації у програмах спецкурсів, що мають логічне продовження в програмах навчання університету за професійними напрямами; діалектичне співвідношення фундаментальних та професійно орієнтованих знань та вмінь; інтеграцію змісту навчання в ліцеї та університеті.

Визначено пріоритетні методи допрофесійної підготовки та критерії їх добору, а саме відповідність: загальним завданням і етапам авторської технології; завданням особистісно орієнтованого підходу в процесі її реалізації; логіці структурування змісту знань із загальноосвітніх дисциплін та спецкурсів у ліцеї; логіці розгортання знань із загальноосвітніх предметів та професійно орієнтованих дисциплін в університеті; послідовній реалізації запропонованої технології на різних етапах навчально-виховного процесу.

Добір форм організації процесу допрофесійної підготовки здійснюється за критеріями: відповідність етапів та рівнів авторської технології завданням її складовим (освітня, допрофесійна, організаційна, психологічна); відповідність форми конкретному завданню; відповідність форм завданням і змісту особистісно орієнтованого підходу.

4. В основу моделювання технології допрофесійної підготовки покладено етапи та механізм запровадження технології у навчально-виховний процес АКЛ; поліпрофесійні напрями допрофесійної підготовки учнів (технічний, економіко-правовий, інформаційний, соціально-гуманітарний). Технологія допрофесійної підготовки ґрунтується на особистісно орієнтованому підході, спрямованому на розвиток мотивації пізнавальної діяльності та вибору майбутньої професії, створенні умов для розвитку всіх суб'єктів освітньо-виховного процесу (ліцеїстів, викладачів, управлінського персоналу) та допрофесійного, соціального розвитку суб'єктів цього процесу; виявленні професійно важливих якостей особистості; впровадженні сучасних психолого-педагогічних технологій розвитку особистості; допомозі учням у професійному самовизначенні; моніторингу допрофесійної підготовки учнів.

Про ефективність експериментальної перевірки запропонованої технології свідчать одержані результати учнів АКЛ, зокрема, формування впродовж двох навчальних років мотивації вибору професії, інтересу до майбутньої професійної діяльності, оволодіння ліцеїстами знаннями та підвищення вмінь, рівня допрофесійної підготовки учнів, що забезпечує наступність між допрофесійною підготовкою та професійною освітою в системі „ліцей - ВНЗ”.

Результати формуючого етапу експерименту підтвердили висунуту гіпотезу про те, що ефективність допрофесійної підготовки учнів підвищується за умов урахування принципів наступності у змісті знань та вмінь між освітніми ланками, її достатності, особистісного підходу. Розроблена технологія враховує особливості розвитку мотивації професійного вибору, інтересів до майбутньої професійної діяльності, які можуть слугувати механізмом допрофесійної підготовки особистості.

Допрофесійна підготовка в АКЛ розглядається як педагогічна система, складовою якої є підсистема „ліцей - ВНЗ”. Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес АКЛ НАУ та використовуються в інших ЗНЗ. Впровадження авторської технології може сприяти скороченню строків професійної освіти завдяки якісній допрофесійній підготовці, а саме зарахуванню учнів на ІІ курс ВНЗ.

Основні висновки та результати дослідження доцільно використовувати в організації профорієнтаційної роботи в умовах ринку праці, в організації профільного навчання у старшій школі в системі науково-методичної роботи, а також з метою створення підручників та навчальних посібників для допрофесійної підготовки.

Результати педагогічного експерименту дають підстави вважати, що технологія допрофесійної підготовки є ефективною, поставлені завдання розв'язані, мета досягнута.

Подальших наукових пошуків потребують проблеми: дидактичні умови наступності у діяльності профільної старшої школи, професійно-технічних та вищих навчальних закладів; особливості зарубіжного досвіду профільного навчання учнівської молоді і організації підготовки педагогів та підвищення їх кваліфікації для роботи в ЗНЗ.

5. Творче використання запропонованого дидактичного комплексу (навчальні плани і програми спецкурсів з технічного, інформаційного, соціально-гуманітарного, економіко-правового напрямів допрофесійної підготовки учнів; навчально-методичні посібники; контрольні роботи та методичні матеріали для учнів; система задач з математики та фізики профільного спрямування; тести, дидактичні матеріали, методичні рекомендації для викладачів ЗНЗ) сприяло підвищенню ефективності навчально-виховного процесу про що свідчать проміжні та кінцеві результати педагогічного експерименту.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях

1. Муранова Н.П. Допрофесійна підготовка учнів Авіакосмічного ліцею //Рідна школа. - 2003. - № 5. - С. 47 - 49.

2. Муранова Н.П. Модернізація змісту навчання в Авіакосмічному ліцеї з метою ранньої профілізації / Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди: Наук.-теор. зб. - Переяслав-Хмельницький, 2003. - № 4. - С. 106 - 113.

3. Муранова Н.П. Особистісно орієнтований підхід у допрофесійній підготовці ліцеїстів // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. НПУ ім. М.П.Драгоманова. - К.: Логос, 2003. - Т.37 - С. 71 - 79.

4. Муранова Н.П. Технологія допрофесійної підготовки старшокласників // Рідна школа. - 2003. - № 9. - С. 49 - 52.

5. Муранова Н.П. Професійна орієнтація старшокласників: діагностичний аспект // Імідж сучасного педагога. - 2003. - № 4. - С. 26 - 27.

6. Муранова Н.П. Вітчизняний освітній досвід і сучасна допрофесійна підготовка старшокласників // Рідна школа. - 2004. - № 11. - С. 62 - 65.

7. Муранова Н.П. Дидактичні умови здійснення допрофесійної підготовки старшокласників // Рідна школа. - 2004. - № 12. - С. 14 - 17.

8. Муранова Н.П. Інноваційний підхід до неперервної освіти в системі „Авіакосмічний ліцей - Національний авіаційний університет” // Обдарована дитина. - 2003. - № 2. - С. 14 - 15.

9. Муранова Н.П. Неперервність в освітній системі „Ліцей - ВНЗ” // Матер. V наук.-техн. конфер. „Авіа - 2003” (23 - 25 квітня 2003 р.). - К.: НАУ, 2003. - Т. 7 - С. 333 - 336.

10. Третяков І.Г., Муранова Н.П., Дзюбенко М.С. Методика визначення домішкових молекул у нафтопродуктах: Матер. ІV Міжнар. наук.-техн. конфер. „Авіа - 2002”. - К.: НАУ, 2002. - С. 83 - 85.

11. Третяков І.Г., Муранова Н.П., Меняйлов С.М. Повышение уровня техногенной безопасности при контроле эксплуатационных свойств авиационных ГСМ // Безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика: Матер. наук.-метод. конфер. - К.: НАУ, 2002. - С. 179 - 180.

12. Ломонос Л.М., Муранова Н.П., Пілявська Т.Г. Математика. Елементи інтегрального числення: Навч.-метод. посібник. - К.: НАУ, 2004. - 52 с.

13. Муранова Н.П., Панарін О.М., Третяков І.Г. Фізика. Механіка: Навч.-метод. посібник. - К.: НАУ, 2004. - 44 с.

14. Ричко Л.В., Філіпчук Л.І., Муранова Н.П.: Методичні вказівки та контрольні роботи для слухачів Інституту довузівської підготовки . - К.: НАУ, 2004. - 36 с.

15. Третяков І.Г., Ващенко Г.П., Муранова Н.П. Практичні заняття з фізики (11 клас): Навч.-метод. посібник. - К.: НАУ, 2002. - 172 с.

16. Третяков І.Г., Муранова Н.П. Практичні заняття з фізики (9 клас): Навч.-метод. посібник. - К.: НАУ, 2004. - 152 с.

17. Третяков І.Г., Муранова Н.П., Максимов С.Л. Практичні заняття з фізики (10 клас): Навч.-метод. посібник. - К.: НАУ, 2003. - 196 с.

АНОТАЦІЯ

допрофесійний підготовка учень ліцей

Муранова Н.П. Допрофесійна підготовка учнів авіакосмічного ліцею в системі „ліцей - ВНЗ” . - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2004.

Дисертацію присвячено проблемі допрофесійної підготовки учнів у системі „ліцей - ВНЗ”. Теоретично обґрунтована і експериментально перевірена ефективність технології допрофесійної підготовки, яка базується на особистісно орієнтованому підході; застосуванні у єдності мотиваційного, змістового, процесуального та когнітивно-операційного компонентів; науково-обґрунтованому підході до структурування змісту знань з навчальних дисциплін; використанні дидактичниго комплексу (добір знань та вмінь, їх структурування, добір форм, методів та засобів навчання). Особливістю технології допрофесійної підготовки є те, що вона побудована за принципом поліпрофесійної підготовки.

Ключові слова: допрофесійна підготовка, технологія допрофесійної підготовки, поліпрофесійна підготовка, мотиваційний, процесуальний, змістовий, когнітивно-операційний компоненти, дидактичні умови допрофесійної підготовки.

АННОТАЦИЯ

Муранова Н.П. Допрофессиональная подготовка учащихся авиакосмического лицея в системе „лицей - вуз”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2004.

Диссертация посвящена проблеме допрофессиональной подготовки учащихся в системе „лицей - вуз”. В работе рассматривается периодизация и этапы развития допрофессиональной подготовки, начиная с 1918 года по настоящее время. Анализируются понятия: готовность, подготовка, профессиональное самоопределение, профессиональная ориентация, профессиональная направленность, допрофессиональная подготовка. Дается определение допрофессиональной подготовки и рассматриваются подходы, обеспечивающие ее в условиях обучения в среднем учебном заведении: системный, целостный, деятельностный, личностно ориентированный, полипрофессиональный.

Обосновывается личностно ориентированный подход в допрофессиональном самоопределении учащихся, который принадлежит новой образовательной парадигме, реализующей концепцию гуманистического воспитания личности. Анализируются гуманистические теории личности, современные дидактические концепции, которые дают основание для разработки принципов реализации личностно ориентированного подхода в допрофессиональной подготовке учащихся. Данный подход содействует более продуктивному формированию личности, в том числе и в профессиональном аспекте, развитию интереса, мотивации, профессиональному определению личностных качеств учащихся.

Решение проблемы допрофессиональной подготовки учащихся предполагает разработку определенной технологии, которая позволяла бы в максимально короткое время сформировать основы профессиональных знаний и умений, позволяющих осознанно подойти к выбору будущей профессии. Разработанная и обоснованная технология допрофессиональной подготовки характеризуется многоуровневостью, вариативностью, индивидуализацией.