Педагогічні умови політичної соціалізації студентської молоді в умовах великого промислового міста
Сутність процесу політичної соціалізації студентської молоді, його особливості. Специфіка, характерна для системи вищої освіти України. Соціально-психологічні особливості сучасного студентства, його риси як самостійного суб’єкта політичної діяльності.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.09.2013 |
| Размер файла | 70,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
29
Размещено на http://www.allbest.ru/
Луганський Національний Педагогічний Університет Імені Тараса Шевченка
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Педагогічні умови політичної соціалізації студентської молоді в умовах великого промислового міста
13.00.05 - Cоціальна педагогіка
ЗАГОРОДНІЙ Юрій Іванович
УДК 378. 035
Луганськ - 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: заслужений працівник освіти України, член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор
Курило Віталій Семенович, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, ректор.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Звєрєва Ірина Дмитрівна, Християнський дитячий фонд (м. Київ), координатор програми;
кандидат педагогічних наук, доцент Заверико Наталія Віталіївна, Запорізький державний університет, доцент кафедри управління та соціальної педагогіки.
Провідна установа: Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, кафедра соціальної педагогіки.
Захист відбудеться 18 червня 2004 року о 11 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).
Автореферат розісланий 17 травня 2004 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко
Анотації
політичний соціалізація студентський освіта
Загородній Ю.І. Педагогічні умови політичної соціалізації студентської молоді в умовах великого промислового міста. - Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.05 - соціальна педагогіка. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2004.
Дисертацію присвячено дослідженню проблеми політичної соціалізації студентської молоді. На підставі теоретичного аналізу наукової літератури з проблем загальної й політичної соціалізації особистості визначено сутність процесу політичної соціалізації студентської молоді, його особливості, специфіку, характерну для системи вищої освіти України. Розкрито соціально-психологічні особливості сучасного студентства, його риси як самостійного суб'єкта політичної діяльності.
Уперше для дослідження політичної соціалізації студентської молоді використано компетентнісний підхід, який передбачає формування в студентів не розрізнених знань, умінь і навичок у політичній галузі, а інтегративне особистісне утворення - суспільно-політичну компетентність. Реалізація ідей компетентнісного підходу здійснюється з використанням принципів педагогічної підтримки, яка разом з компетентнісним підходом виступає як педагогічна умова політичної соціалізації студентської молоді.
Ключові слова: соціалізація, політична соціалізація студентської молоді, компетентнісний підхід, суспільно-політична компетентність, педагогічна підтримка, педагогічні умови.
Загородний Ю.И. Педагогические условия политической социализации студенческой молодежи в условиях крупного промышленного города. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 - социальная педагогика. Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2004.
Диссертация посвящена исследованию проблемы политической социализации студенческой молодежи. На основе теоретического анализа научной литературы по проблемам общей и политической социализации личности определены сущность процесса политической социализации студенческой молодежи, его особенности, специфика, характерная для системы высшего образования Украины. Раскрыты социально-психологические особенности современного студенчества, его черты как самостоятельного субъекта политической деятельности, определены наиболее значительные моменты политической активности студенческой молодежи в ХIХ - ХХ столетиях.
Установлено, что содержательную основу политической социализации студенческой молодежи в современных условиях составляет процесс активного усвоения студентами идеологических и политических ценностей, норм, существующих в обществе, и превращение их в осознанную систему социально-политических установок. В этом процессе внутренняя и политическая активность личности, опыт и сознание подвергаются внешним воздействиям, представленным средствами массовой информации, межличностным общением, политическими партиями, трудовыми коллективами.
Важнейшей особенностью политической социализации студенческой молодежи является, то, что сегодня она перестает быть процессом сохранения ценностей господствовавшей ранее политической культуры. Ее сегодняшняя специфика проявляется в том, что в студенческой среде генерируется новая политическая культура, в которой личность рассматривается как активный субъект политической жизни. В новых условиях выбор той или иной модели политической социализации диктуется типом общественно-политических отношений и уровнем развития демократии в стране. Модель, функционирующая в украинском обществе, ориентирована на западноевропейский тип политической социализации, отличающийся высокой степенью личностной свободы в сочетании с ответственностью человека за свой выбор и поступки.
В диссертации впервые по отношению к процессу политической социализации в качестве педагогического условия применен компетентностный подход. Его специфика состоит в том, что он предполагает замену полученных знаний, выступавших в качестве ведущего оценочного компонента, на более сложную культурно-образовательную структуру - целостную общественно-политическую компетентность. Под ней понимается набор специфических личностных качеств студента, позволяющих ему выполнять функции, связанные с активной общественно-политической и гражданской деятельностью.
Кроме этого, компетентностный подход открывает новые возможности для организации процесса политической социализации на основе современных педагогических технологий, изменяет критериальную основу в оценке достигнутых результатов. На первый план выдвигается предметно-деятельностный компонент, в отличие от традиционного - знаниевого, что предполагает усвоение студентами не отдельных знаний и умений, а овладение комплексной процедурой их применения для решения общественно-политических проблем.
Важнейшим условием реализации компетентностного подхода является педагогическая поддержка процесса политической социализации студенчества, которая трактуется как особая сфера деятельности университетского преподавателя, куратора академической группы, ориентированная на взаимодействие со студентом, оказание ему помощи в социально-политической адаптации, выборе способов общественно-политической деятельности, принятии решения о политической деятельности.
Ключевые слова: социализация, политическая социализация студенческой молодежи, компетентностный подход, общественно-политическая компетентность, педагогическая поддержка, педагогические условия.
Zagorodniy Y.I. Pedagogical Conditions of Political Socialisation of Student Youth in the industrial city. - Manuscript.
The dissertation for obtaining the candidate's degree of pedagogical sciences in speciality 13.00.05 - social pedagogy. - Luhansk Taras Shevchenko National Pedagogical University, 2004.
The dissertation is devoted to the problem of political socialisation of student youth in the industrial city.
In the dissertation, based on theoretical analysis of the scientific researches, which are devoted to the problem of general and political socialisation, the real meaning of the process of political socialisation of Student youth, its features and specific character, which is typical for the Ukrainian system of higher education, were discovered. The social and psychological peculiarities of modern students, their features as independent subjects of political activity were discovered.
In the accomplished research, for the first time concerning the process of political socialisation of Student youth the competence approach was used. This approach provides the forming of not the separate knowledge, skills and abilities, but the integrative personality formation - social and political competence. The realisation of competence approach is accomplished using the principles of pedagogical support, which in conjunction with competence approach is a pedagogical condition of political socialisation of Student youth.
Key words: socialisation, political socialisation of student youth, competence approach, social and political competence, pedagogical support, pedagogical conditions.
1. Загальна характеристика роботи
Актуальність і доцільність дослідження. Проблема, пов'язана з політичною соціалізацією підростаючого покоління, його входженням у політичні структури й відносини, в останні десятиліття набула особливої актуальності не тільки для представників різних суспільствознавчих дисциплін, але й для спеціалістів у галузі педагогіки. Таке розширення наукового інтересу до політичної соціалізації продиктоване, з одного боку, необхідністю молодої української держави впливати на ситуацію включення своїх громадян у політичну систему суспільства, з іншого - педагогічно забезпечити цей процес, внести в нього елементи педагогічного керівництва й корекції. Крім того, актуальність проблеми стимулюється зростанням участі української молоді в перетворювальних процесах, що, безсумнівно, є об'єктивною умовою успішного здійснення соціально-економічної й політичної реформ в Україні.
Особливе значення процес політичної соціалізації має в системі освіти, зокрема у вищій школі, що пояснюється специфікою студентства як особливої соціально-демографічної групи. Маючи значний виховний та інтелектуальний потенціал, ця соціальна група здатна в короткий термін формувати у своїх членів стійкі психологічні установки, які визначають динаміку розвитку й спрямованість особистості на наступне життя. Особливо помітно ці процеси відбуваються у великих промислових центрах України, де сконцентровані значні контингенти студентства, розвинена структура засобів масової інформації, протікає багатогранне культурне життя, відзначається висока ділова та політична активність населення. Наявність у великих містах декількох вищих навчальних закладів створює особливу атмосферу, у якій формується й консолідується сучасний студентський рух, що стає важливим чинником політичного життя країни.
На жаль, під впливом негативних соціокультурних чинників, притаманних великому місту, а також через недостатність життєвого досвіду, політичних знань, загальної культури частина студентської молоді стає схильною до негативних впливів і може бути втягнена в деструктивну політичну діяльність, яка не має нічого спільного з нормами суспільно-політичного життя, прийнятими в європейському співтоваристві.
Сьогодні є всі підстави стверджувати про наявність назрілої суперечності між потребою державних інститутів, перш за все системи освіти, в ефективному впливі на процес політичної соціалізації молоді та недостатньою теоретичною й технологічною розробленістю цієї проблеми в педагогічній науці.
Традиційно політичну соціалізацію прийнято розглядати в загальному контексті соціалізаційних теорій, які активно розробляли вітчизняні й зарубіжні вчені. Різні аспекти соціалізації розглядались у роботах таких авторів, як Г. Андреєва, Н. Андреєнкова, О. Газман, Л. Гордін, І. Гудовський, І. Звєрєва, Н. Заверико, В. Іванов, А. Капська, І. Кон, Н. Лавриченко, Б. Ломов, М. Лукашевич, В. Москаленко, А. Мудрик, Б. Паригін, В. Петрищев, С.Савченко та ін. Особливе місце займають роботи, присвячені різним аспектам виховання й соціалізації студентської молоді. Це дослідження Л. Ази, Б. Ананьєва, Н. Бегеки, І. Беха, А. Дмитрієва, В. Лісовського, Н. Крилової та ін.
Серед робіт, які безпосередньо присвячені проблемам політичної соціалізації, слід виділити дослідження Е. Вятра, С. Данилова, І. Жадан, О. Рибакова, А. Федосєєва, В. Хомякова, С. Разуваєва, В. Касьянова, П. Шляхуна та ін. Студентська проблематика в соціалізаційному й політичному аспектах розглядалась у дослідженнях С. Левікової, В. Лісовського, А. Мерецкова, М. Новінської, В. Павловського, Н. Рейнвальд, С. Савченка, Т. Стояна, Г. Циганенка, А. Чинного та ін.
Значний інтерес викликають роботи, виконані зарубіжними дослідниками загального соціалізаційного процесу, особливо ті з них, які безпосередньо розкривають його політичні аспекти. Серед найбільш фундаментальних і застосовуваних до наших умов виділимо дослідження З. Бжезинського, Дж. Дьюї, Е. Дюркгейма, Г. Маркузе, А.Маслоу, Ж.Піаже, Т. Парсонса, К. Роджерса, В. Розенбаума, Б. Скінера, Н. Смелзера.
Незважаючи на значну кількість досліджень, орієнтованих на різні аспекти політичної соціалізації, донедавна її педагогічна складова була найменш розробленою у вітчизняній і зарубіжній науці. Виняток становлять виконані останніми роками дослідження С. Данилова, І. Жадан О. Коршунової, О. Проскуріної, С. Разуваєва та ін.
Зазначені дослідження дають досить повне уявлення про цілі, шляхи, механізми, результати політичної соціалізації учнівської, у тому числі студентської молоді, визначають апробовані практикою основні засоби педагогічного впливу на цей процес. Водночас практично всі вони виконані в межах традиційних підходів до форм і методів педагогічного впливу на особистість учня, без акцентування на його соціальній складовій. Розв'язання цього завдання потребує застосування специфічного педагогічного інструментарію з використанням сучасного компетентнісного й особистісно-орієнтованого підходів.
Виходячи з означеної актуальності, безумовної теоретичної значимості проблеми, а також ураховуючи недостатню її розробленість у сучасній педагогічній науці, ми визначаємо тему дослідження: “Педагогічні умови політичної соціалізації студентської молоді в умовах великого промислового міста”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної педагогіки й соціальної роботи Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, а також до плану спільного з Інститутом вищої освіти АПН України науково-дослідного центру “Вища освіта регіону” при Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка як складова частина комплексної наукової теми “Теоретико-методичні основи змісту й технології соціальної роботи” (державний реєстраційний номер 0101U001373).
Об'єкт дослідження - процес політичної соціалізації студентської молоді в умовах великого промислового міста.
Предмет дослідження - педагогічні умови політичної соціалізації студентської молоді.
Мета дослідження - розробити й науково обґрунтувати провідні педагогічні умови процесу політичної соціалізації студентської молоді й технології їх реалізації у вищій школі України.
Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що політична соціалізація студентської молоді, яка відбувається у великому промисловому місті, буде ефективною в тому випадку, якщо вона буде організована як педагогічний процес, реалізація якого забезпечується двома педагогічними умовами - компетентнісним підходом і педагогічною підтримкою.
Відповідно до мети, предмета й гіпотези дослідження визначено такі завдання:
1. На підставі аналізу філософської, соціологічної, соціально-психологічної, педагогічної, соціально-педагогічної літератури визначити сутність й особливості загального процесу соціалізації молоді як особливого соціально-культурного феномена.
2. У загальносоціалізаційному процесі виділити й теоретично обґрунтувати специфіку політичної соціалізації студентської молоді, яка відбувається в умовах великого промислового міста, визначити сутність цього процесу, його особливості, етапи з урахуванням сьогоднішніх реалій українського суспільства.
3. Розглянути специфічні риси студентської молоді як суб'єкта політичної діяльності, визначити особливості й провідні тенденції, властиві українському студентству на сучасному етапі розвитку суспільно-політичного життя в країні.
4. Визначити сутність компетентнісного підходу як провідної педагогічної умови політичної соціалізації студентської молоді, виявити особливості й розробити технологію його застосування в умовах вищої школи.
5. Розробити й науково обґрунтувати цілі, зміст, форми, методи застосування педагогічної підтримки процесу політичної соціалізації студентської молоді.
6. У ході організації й проведення дослідно-педагогічної роботи перевірити ефективність розроблених педагогічних умов процесу політичної соціалізації студентської молоді.
Методологічну основу дослідження становлять: філософське вчення про взаємозумовленість соціальних явищ і процесів, про необхідність їх вивчення в конкретно-історичній обстановці; уявлення про людину як про активного суб'єкта перетворювальної діяльності; ідеї діалектичного розвитку свідомості й поведінки особистості в результаті втягнення в конкретні види діяльності, філософські положення про розвиток людини в соціальному середовищі як відкритій системі, загальнотеоретичні уявлення про взаємозв'язок процесів соціалізації, виховання й розвитку особистості.
Теоретичну основу дослідження становлять теорії й концептуальні положення про: міждисциплінарні уявлення про соціалізацію особистості (Г.Андрєєва, І.Кон, Н.Лавриченко, М.Лукашевич, В.Москаленко, А.Мудрик); соціально-педагогічні закономірності й особливості формування особистості (І.Звєрєва, А.Капська, Л.Коваль, Г. Лактіонова, Л.Міщик, С.Харченко); студентство як особливу соціально-демографічну групу (С.Левікова, В.Лісовський, Н.Рейнвальд, В.Павловський, С.Савченко); компетентнісний і особистісно-орієнтований підходи (І.Бех, В.Дьомін, І.Зимня, В.Краєвський, С.Подмазін, В.Сєріков, А.Хуторський).
Відповідно до поставлених завдань передбачається використання комплексу різноманітних соціологічних, психологічних, педагогічних методів, серед яких провідними є теоретичні: порівняльний аналіз вітчизняних і зарубіжних джерел із загальносоціалізаційної проблематики й особливостей політичної соціалізації молоді для вивчення стану проблеми; міждисциплінарний синтез, теоретичне узагальнення, систематизація теоретичних свідчень, моделювання для визначення сутності процесу політичної соціалізації студентської молоді; вивчення вітчизняного й зарубіжного досвіду педагогічного впливу на політичну соціалізацію молоді, проектування педагогічних умов, розроблення програми дослідно-педагогічної роботи з метою перевірки теоретичних положень дисертаційного дослідження; емпіричні: педагогічне спостереження, у тому числі включене, інтерв'ювання, анкетування, рейтинг, самооцінка рівня політичної соціалізованості для збирання первинного емпіричного матеріалу; методи педагогічної діагностики, адаптовані до завдань дослідження, дослідно-педагогічна робота, експертні оцінки, бесіди зі студентами, викладачами ВНЗ і студентськими лідерами, ретроспективний аналіз власного досвіду політичної соціалізації в студентські роки, методи статистичної обробки емпіричного матеріалу з метою з'ясування ефективності розроблених педагогічних умов.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
а) уперше процес політичної соціалізації студентської молоді розглядається в контексті компетентнісного підходу й активної педагогічної підтримки, які виступають провідними педагогічними умовами його ефективності;
б) здобули подальший розвиток наукові уявлення про те, що політична соціалізація студентської молоді є частиною професійної й загальної культури майбутнього спеціаліста, яка покликана забезпечити його активну участь у розбудові демократичного суспільства в Україні, сформувати конструктивну життєву позицію на наступних етапах життєвого самовизначення;
в) здобули подальший розвиток уявлення про студентство як суб'єкт політичної діяльності, особливу соціальну групу, яка має специфічні суспільно-політичні характеристики й потребує професійної педагогічної підтримки;
г) удосконалено раніше використовувані й розроблено нові критерії ефективності процесу політичної соціалізації, які є адекватними сучасній політичній обстановці в Україні й ґрунтуються на ідеях Болонського процесу, інтеграції в європейське співтовариство.
Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні й подальшому розвитку наукових уявлень про соціалізацію студентської молоді, зокрема такий її різновид, як політична соціалізація, в умовах реального політичного життя в Україні; доведенні правомірності застосування в процесі політичної соціалізації комплексу педагогічних умов, які забезпечують високу ефективність порівняно з традиційними загальнопедагогічними підходами.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблені педагогічні умови й сучасні технології, які виступають засобом їх реалізації, можуть бути використані для підготовки викладачів ВНЗ, учителів, політологів, соціальних педагогів, усіх, хто безпосередньо працює зі студентською молоддю; їх застосування в навчально-виховному процесі у ВНЗ буде сприяти оптимізації процесу політичної соціалізації студентства, надасть йому цивілізованого керованого характеру. Крім того, вони можуть ефективно застосовуватися педагогами ВНЗ, студентськими лідерами й активом, державними службовцями в період виборчих кампаній різного рівня. Основні положення й висновки можуть бути покладені в основу науково обґрунтованих рекомендацій щодо роботи з молоддю з урахуванням напрямків підготовки, спеціальностей, кваліфікаційно-освітніх рівнів.
Результати дослідження впроваджено в практику роботи Київського національного технічного університету “КПІ” (довідка про впровадження № 534 від 12.01.2004); Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження №1/1734 від 13.12.03); Луганського державного медичного університету (довідка про впровадження № 7/35 від 14.01.2004); студентської громадської організації “Союз студентів Луганщини (довідка про впровадження № 036 від 26.10. 2003); молодіжної громадської організації “Обласний молодіжний парламент” (довідка про впровадження № 016 від 22.12.2003).
Матеріали дослідження використовувались у лекціях і на семінарських заняттях у навчальних курсах “Соціальна педагогіка”, “Методика роботи соціального педагога”, спецкурсах “Соціалізація молоді” й “Особливості політичної соціалізації молоді в Україні”, що читаються на кафедрах педагогіки, соціальної педагогіки й соціальної роботи в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.
Особистий внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві, полягає у розробці теоретичних засад педагогічної підтримки процесу політичної соціалізації студентської молоді; визначенні сутності демократичної культури особистості щодо використання в системі освіти.
Апробація результатів дослідження. Основні результати й висновки дослідження обговорювались і отримали позитивну оцінку на засіданнях кафедри педагогіки, соціальної педагогіки й соціальної роботи, політології, звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, на науково-практичних зборах центру “Вища освіта регіону” Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, на засіданнях колегії управління в справах сім'ї та молоді, Головного управління освіти та науки Луганської облдержадміністрації, на нарадах в Адміністрації Президента України, у Міністерстві в справах сім'ї та молоді. Основні положення дисертації обговорювались на Міжнародних науково-практичних конференціях „Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття” (Луганськ, 2003), “Соціал-демократія і соціальна політика: європейський досвід і українські перспективи” (Київ, 2003).
Публікації. Результати дослідження відбито у 8 публікаціях (у наукових фахових виданнях - 5 статей, 3 з них одноособові).
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, 12 таблиць, 1 додатку на 7 сторінках. Загальний обсяг дисертації 201 сторінка. Список використаних джерел містить 223 найменування.
2. Основний зміст дисертації
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, а також наукову новизну й практичне значення результатів, подано відомості про апробацію.
У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи процесу політичної соціалізації молоді в умовах великого промислового міста” - представлено розгорнутий аналіз поняття соціалізація в його загальнонауковому контексті, визначено сутність і особливості політичної соціалізації студентської молоді, подано характеристику студентства як оригінального суб'єкта політичного життя.
Дослідження загальносоціалізаційної проблематики як базової основи процесу політичної соціалізації відповідає науковій традиції й логіці нашого дослідження, яка передбачає встановлення внутрішнього взаємозв'язку загального й окремого соціалізаційних процесів. Розгляд процесу соціалізації молоді в широкій історичній і часовій перспективі переконують у тому, що соціалізація являє собою особливий соціокультурний і педагогічний феномен, сутність якого полягає у входженні індивіда в соціум і засвоєнні в ході цього процесу всього розмаїття соціальних зв'язків, відносин, цінностей, норм, установок, традицій, зразків поведінки, притаманних певному суспільству. З урахуванням предмета нашого дослідження провідними ідеями, які лягли в основу теоретичних положень процесу політичної соціалізації студентської молоді, стали: 1) ідея про природу соціалізації як двобічний процес, що містить, з одного боку, засвоєння індивідом соціального досвіду, з іншого - активне відтворення соціальних зв'язків, у тому числі політичних, за рахунок активної діяльності (Г.Андрєєва); 2) положення про формування соціального простору особистості, що вимірюється не тільки діяльністю, у яку включено особистість, але й усією сукупністю її зв'язків у суспільстві (В.Москаленко); 3) теза про те, що соціалізація може розглядатися з позицій адаптаційної теорії, яка розглядає процес соціального становлення людини у вигляді послідовної зміни адаптацій, які забезпечують засвоєння нових соціальних ситуацій (М.Лукашевич); 4) думка про те, що механізми соціалізаційного процесу адекватні загальній схемі відтворення суспільно-історичного досвіду (О.Асмолов); 5) ідея про соціалізаційну траєкторію й соціалізаційну норму (А.Ковальова); 6) учення про взаємозв'язок соціалізації й виховання, який виступає як провідний чинник соціалізації (О.Газман, А.Мудрик); 7) соціально-педагогічні концепції, які розглядають процес соціалізації з позицій соціального контексту, організації взаємодії різних громадських і державних інститутів з метою створення педагогічних умов для успішної соціалізації сучасної молоді (І.Звєрєва, Г. Лактіонова, С.Харченко).
Указані наукові ідеї стали підґрунтям теоретичних уявлень про політичну соціалізацію студентської молоді, яку ми визначаємо як процес активного засвоєння студентами ідеологічних і політичних цінностей, норм, які існують у суспільстві, і перетворення їх в усвідомлену систему соціально-політичних установок. У цьому процесі внутрішня й зовнішня активність особистості, досвід і свідомість піддаються соціальним впливам, що представлені засобами масової інформації, міжособистісним спілкуванням, політичними партіями, трудовими колективами.
Відштовхуючись від запропонованого визначення, ми виділяємо такі основні особливості політичної соціалізації студентства: а) це процес, який відображає всю сукупність стихійних і цілеспрямованих дій, суб'єктом яких виступають політичні явища, люди, засоби масової інформації, які, у кінцевому підсумку, визначають рівень політичної культури, політичної свідомості, політичної активності студента; б) найважливішою особливістю політичної соціалізації студентської молоді є те, що сьогодні вона перестає бути процесом збереження цінностей політичної культури, яка панувала раніше. Її сьогоднішня специфіка полягає в тому, що в студентському середовищі генерується нова політична культура, у якій особистість розглядається як активний суб'єкт політичного життя; в) вибір тієї чи іншої моделі політичної соціалізації диктується типом суспільно-політичних відносин і рівнем розвитку демократії в країні. Модель, яка функціонує в українському суспільстві, орієнтована на західноєвропейський тип політичної соціалізації, який відрізняється високим ступенем особистісної свободи в поєднанні з відповідальністю людини за свій вибір і вчинки; г) особливість педагогічного підходу до вивчення політичної соціалізації полягає в тому, що за основу береться власна активність особистості, а також соціально контрольовані механізми, які впливають на результати соціалізації.
Означені концептуальні положення й особливості дають підстави розглядати політичну соціалізацію студентської молоді як важливий чинник формування особистості студента, розвитку його активності, ініціативи, самостійності, набуття суб'єктного досвіду в галузі політичної діяльності, як найважливішу складову професійної й загальної культури майбутнього спеціаліста.
Визначені сутність та особливості політичної соціалізації студентства повною мірою виявляються в умовах великих промислових центрів, для яких характерні наступні риси: а) наявність великого контингенту студентства; б) інформаційний простір, який представлено розгалуженою мережею ЗМІ; в) особлива соціокультурна атмосфера; г) наявність широких кіл ділового та міжособистісного спілкування; ґ) вільний доступ до інформаційної мережі Internet, д) можливість безпосередньої участі у роботі політичних партій та об'єднань, е) значні можливості для кар'єрного росту в політичній сфері.
Процес політичної соціалізації студентської молоді не може бути адекватно зрозумілим і дослідженим без звернення до особливостей самого студентства як особливої соціальної демографічної групи українського суспільства. Розглядаючи студентство як специфічну соціальну групу, ми виділяємо в ньому ряд особливостей, які безпосередньо впливають на результати політичної соціалізації. До таких особливостей належать: 1) відносна автономність порівняно з іншими соціальними групами, підвищена суспільно-політична активність у поєднанні з освіченістю й високими інтелектуальними можливостями, престижний статус і авторитет у значної частини населення, особливо молоді; 2) наявність власної субкультури, особливих політичних, економічних, соціальних інтересів; 3) виражений радикалізм у поглядах і поведінці; 4) прагнення прискорити соціальні перетворення, що супроводжуються ілюзіями щодо власних політичних можливостей; 5) недостатність поваги, а часом і прояв нетерпимості до чужих поглядів, інших точок зору, недостатність полемічної культури; 6) відсутність організованого політичного впливу потужних всеукраїнських молодіжних організацій.
Відзначені особливості тією чи іншою мірою виявились у різних історичних епохах і країнах, різноманітних соціально-економічних і політичних обставинах. Однак скрізь, чи то в революційній Росії початку ХХ століття чи США 60-х, Європі 68-го чи Китаї 90-х, країнах Євросоюзу чи Україні 2000-х, студентство виступало як організований суб'єкт політичного життя, здатний не тільки ставити, але й розв'язувати масштабні соціально-економічні завдання.
Подані теоретичні положення про сутність політичної соціалізації студентської молоді, про особливості студентства як суб'єкта політичної діяльності стали найважливішими концептуальними орієнтирами в розробці педагогічних умов процесу його політичної соціалізації.
У другому розділі - „Розробка педагогічних умов політичної соціалізації студентської молоді” - подано наукове обґрунтування педагогічних умов, описано технології їх реалізації в системі вищої освіти, також методи й прийоми педагогічної підтримки цього процесу.
Системотвірним концептуальним положенням цього розділу є ідея про те, що серед можливих чинників і умов, які впливають на процес політичної соціалізації студентства, педагогічним умовам належить провідна роль. Це пов'язано з тим, що при вирішенні проблеми політичної соціалізації традиційні політологічні та соціологічні підходи не можуть повною мірою забезпечити успішність цього процесу. Реалії сьогоднішнього життя визначаються зростаючою роллю виховного простору в процесі формування особистості, а різноманітні соціальні зв'язки й відносини які в ньому виникають стають домінуючими й багато в чому визначають результати соціалізації. Саме тому педагогічні умови розглядаються нами як провідні в процесі політичної соціалізації студентської молоді.
Основу розробленої нами композиції педагогічних умов становить компетентнісний підхід до організації й оцінки результатів політичної соціалізації студентства. Такий вибір пояснюється тим, що, з одного боку, ідеї компетентнісного підходу різняться новизною своїх теоретико-методологічних підстав, з іншого - вони безпосередньо відповідають сучасній практиці освітньої діяльності, прийнятій у провідних країнах Євросоюзу. Крім того, компетентнісний підхід не тільки відкриває нові можливості для організації процесу політичної соціалізації на основі сучасних педагогічних технологій, але й змінює критеріальну основу в оцінці досягнутих результатів. На перший план висувається предметно-дієвий компонент, який на відміну від традиційного, знаннєвого, передбачає не засвоєння студентами окремих знань і умінь, а оволодіння комплексною процедурою їх застосування для розв'язання суспільно-політичних проблем.
Сутність компетентнісного підходу як педагогічної умови полягає в зміщенні акценту з процесу формування системи ЗУНів на розвиток у студентів суспільно-політичної компетенції, що відповідає і вимогам модернізації вищої освіти в Україні, і сучасним підходам у європейських країнах до цієї проблеми. Компетентнісний підхід орієнтований на вироблення власних моделей поведінки в різних ситуаціях, їх авторську апробацію, адаптацію до особливостей мислення, психоемоційної сфери, ціннісних орієнтацій особистості. Реалізація ідей компетентнісного підходу передбачає заміну знань, які раніше виступали провідним оцінним компонентом, на більш складну культурно-освітню структуру - ціннісну суспільно-політичну компетентність. Нарешті, компетентнісний підхід обрано нами як педагогічну умову ще й тому, що в ньому інтегровано педагогічний і соціальний компоненти соціалізації, тобто її внутрішню й зовнішню сторони. У першій відображено такі характеристики смислового поля, як “я знаю, як це зробити”, у другій - “я вмію застосувати це в реальному соціумі”.
Системотвірним поняттям компетентнісного підходу стосовно такої галузі, як політика, є суспільно-політична компетентність. Її ми визначаємо як набір специфічних особистісних якостей студента, що дозволяють йому виконувати функції, пов'язані з активною суспільно-політичною й громадянською діяльністю. Вона відображує рівень політичної соціалізованості особистості на конкретному етапі розвитку й передбачає, що студент не просто засвоює окремо взяті знання й уміння, а оволодіває мистецтвом комплексного оцінювання ситуації, процедурою “включення” в політичний процес, цілеспрямовано розвиває в собі адекватне й критичне ставлення до політичного життя. Специфіка суспільно-політичної компетентності в тому, що вона, як ніяка інша, покликана реалізуватися поза професійною діяльністю, забезпечуючи адекватне сприйняття, оцінку й розуміння світу поза межами професії.
Технологічну основу реалізації ідей компетентнісного підходу становить процес безпосереднього залучення студентів до соціально-прийнятних форм політичної діяльності, участь у яких забезпечує формування суспільно-політичної компетенції в студентської молоді. Серед сучасних педагогічних технологій, які безпосередньо застосовувались у ході дослідно-педагогічної роботи, найбільшу ефективність виявлено в таких: проектні технології, технології особистісно-орієнтованого підходу, ігрові технології, інтерактивні технології.
Другою педагогічною умовою, що визначає хід і результати політичної соціалізації студентства, нами визначено педагогічну підтримку цього процесу. Ми виходили з того, що підтримка політичної соціалізації студентства - це особлива галузь діяльності університетського викладача, куратора академічної групи, орієнтована на взаємодію зі студентом, надання йому допомоги в соціально-політичній адаптації, виборі способів суспільно-політичної діяльності, прийняття рішення в політичній галузі.
Теоретичною основою ідей педагогічної підтримки стали уявлення сучасної педагогіки про її сутність як допомогу студенту в його індивідуальному розвитку, принципи її забезпечення й етапи реалізації. У процесі дослідження було встановлено, що специфіка педагогічної підтримки політичної соціалізації зумовлена особливостями студентського віку як сенситивного періоду для формування політичних уявлень, психолого-педагогічним кліматом, культурно-моральною атмосферою університету. Найважливішими цілями підтримки політичної соціалізації студентства є: а) виховання студента як потенціального політичного суб'єкта; б) збереження цілісності компонентів політичної культури, що розвивається, і стимулювання природного для студентського віку переструктурування політичних цінностей; в) збагачення політичної культури студентства на основі цінностей демократичної політичної культури.
У дослідженні розроблено й обґрунтовано основні види педагогічної підтримки політичної соціалізації студентів, які розглядаються як компоненти цілісної системи. До них ми відносимо: науково-методичну підтримку, інформаційну підтримку й організаційно-управлінську підтримку.
Дослідно-педагогічна робота, яка здійснювалася на базі Київського національного технічного університету “КПІ”, Луганського державного медичного університету, Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, включала позанавчальну діяльність студентів та безпосереднє залучення студентської молоді до участі в політичних процесах через студентські та молодіжні громадські організації “Союз студентів Луганщини” та “Обласний молодіжний парламент”. Особливої ефективності здобула технологія педагогічної підтримки, яка реалізується у процесі особистісної взаємодії студента й викладача, в єдності групових та колективних форм роботи і концентрується на конкретній політичній проблемі чи явищі.
Таку взаємодію ми характеризуємо як проблемно-сфокусоване спілкування. У процесі дослідно-педагогічної роботи нами було розроблено групи педагогічних прийомів, які втілюють у собі технологію педагогічної підтримки. Вони спрямовані на: а) пробудження в студентів інтересу до тієї чи іншої політичної проблеми; б) створення єдиного смислового поля в політичній галузі життєдіяльності студентів; в) збереження єдиного психологічного простору політичної соціалізації студентів. Серед таких прийомів особливий інтерес студентів викликали такі, як: використання парадоксальної ситуації, підтримка інтересу до політики яскравою інформацією чи цікавим прикладом, демонстрація політичних альтернатив, світоглядна “скарбничка” тощо.
У нашому дослідженні ми використали три основних критерії ефективності педагогічних умов політичної соціалізації студентської молоді: ціннісно-орієнтований, що відображає наявність у студентів тих або інших соціально-ціннісних орієнтацій та їх ставлення до політичних цінностей; дієво-творчий, пов'язаний із суспільно-політичною, соціальною активністю студентів, з їх конкретною діяльністю в галузі політики; компетентнісний, що визначається політико-правовими, загальногромадянськими й комунікативними складовими, такими як політичні знання, уміння, позиції, толерантність, плюралістичність, які змістовно відображають суспільно-політичну компетентність студентства.
Відповідно до критеріальної бази дослідження визначено систему показників за кожним із критеріїв. Її склали три рівні: високий, достатній і низький. Аналіз результатів, отриманих за кожним з виділених критеріїв, свідчить про наявність стійкої позитивної динаміки. Так, за ціннісно-орієнтованим критерієм чітко визначилась група домінуючих ціннісних орієнтацій, стосовно яких відбулося найбільше зростання коефіцієнта значимості. До них належать: орієнтація на демократичні ідеали (зростання К. зн. з 0,14 до 0,73), громадянська орієнтація (з 0,11 до 0,65), дієва орієнтація (з 0,04 до 0,58), політико-світоглядна орієнтація (з 0,12 до 0,52). Найбільше зростання відзначене за таким показником, як професійно-політична орієнтація (динаміка становить +0,52). Отримані дані свідчать про те, що дослідно-педагогічна робота сприяла інтенсивному зростанню інтересу студентів до політичної діяльності.
Результати, отримані за другим - дієво-творчим критерієм, свідчать, що найбільша активність студентів виявляється в таких формах та методах, як політклуби (І рангове місце, 4,62 бала), студентський парламент (ІІ рангове місце, 4,58 бала), політичні дискусії (ІІІ рангове місце, 4,55 бала), розв'язання проблемних ситуацій (ІV рангове місце, 4,49 бала), інтерактивні методи (V рангове місце, 4,44 бала), рольові ігри політичного характеру (VІ рангове місце, 4,37 бала), “круглі столи” (VІІ рангове місце, 4,32 бала). Саме ці форми передбачають дієву участь студентів у розв'язанні політичних проблем.
Аналіз даних, отриманих за третім - компетентнісним критерієм, підтверджує, що в процесі формування громадської компетентності найбільш ефективними є різноманітні види суспільно-політичної діяльності: суспільно-політична робота в університеті (І рангове місце, 4,58 бала), спілкування з викладачами (ІІ рангове місце, 4,54 бала), робота в органах студентського самоврядування (ІІІ рангове місце, 4,47 бала). При цьому ми особливо відзначаємо високу оцінку студентами такого чинника, як спілкування з викладачами, оскільки саме через таке спілкування реалізувалась педагогічна підтримка як одна з умов політичної соціалізації студентства.
Підсумки емпіричних даних, що характеризують результати впровадження розроблених соціально-педагогічних умов, дозволяють зробити висновок про високий ступінь цієї результативності, що доводиться за першим критерієм високим рівнем засвоєння соціально значимих громадянських ціннісних орієнтацій; за другим критерієм - високим ступенем суспільно-політичної активності й творчо перетворювальним характером суспільної діяльності; за третім критерієм - сформованістю основних елементів суспільно-політичної компетентності: відповідних знань, умінь, громадянської позиції, плюралізму, здатності до співробітництва в суспільно-політичній діяльності. У цілому ми вважаємо, що подана система доказів є досить переконливим свідченням високої результативності проведеного дослідження.
Здійснене дослідження дає можливість сформулювати основні висновки:
1. У результаті дослідження була теоретично обґрунтована та практично вирішена проблема педагогічного забезпечення процесу політичної соціалізації студентської молоді в умовах великого промислового міста. В основу концептуальних положень, що відбивають сутність та особливості цього процесу, покладена ідея про розробку та практичну реалізацію спеціальних педагогічних умов, серед яких провідними визначені компетентнісний підхід та педагогічна підтримка процесу політичної соціалізації студентської молоді. Їх використання в практиці вищої школи України буде сприяти ефективності процесу політичної соціалізації студентської молоді, яка є частиною професійної й загальної культури майбутнього спеціаліста й покликана забезпечити його активну участь у розбудові демократичного суспільства в Україні.
2. Вивчення феномена соціалізації молоді має давню історію і становить міждисциплінарну наукову традицію. На сьогодні в науці утвердилось розуміння соціалізації як особливого соціокультурного й педагогічного феномена, сутність якого полягає, з одного боку, у входженні індивіда в соціум і засвоєнні в ході цього процесу розмаїття соціальних зв'язків, відносин, цінностей, норм, зразків поведінки, властивих певному суспільству, з іншого - в активному відтворенні системи соціальних зв'язків у процесі власної активної діяльності.
3. Політична соціалізація студентської молоді являє собою специфічний різновид загальносоціалізаційного процесу, для якого характерні всі його базові характеристики: зміст, психологічні механізми, етапи, соціальні інститути. У соціальній педагогіці політична соціалізація розглядається як процес включення індивіда в політичну систему суспільства, у політичні відносини й політичну діяльність.
4. Політична соціалізація студентства є важливим чинником формування особистості студента, розвитку його активності, ініціативи, самостійності, набуття суб'єктного досвіду в галузі політичної діяльності. Вона справляє вирішальний вплив на громадянську позицію студентів, формування в них патріотизму, ідеалів громадянського, демократичного суспільства. Ми розглядаємо політичну соціалізацію студентської молоді як частину професійної й загальної культури майбутнього спеціаліста, яка покликана забезпечити його активну участь у розбудові демократичного суспільства в Україні, сформувати конструктивну життєву позицію на наступних етапах життєвого самовизначення.
5. У змістовному плані процес політичної соціалізації студентської молоді виражає всю сукупність стихійних і цілеспрямованих дій, суб'єктом яких виступають політичні явища, люди, засоби масової інформації, які, у кінцевому підсумку, визначають рівень політичної культури, політичної свідомості й політичної активності студентства. Найважливішою особливістю політичної соціалізації є те, що сьогодні вона не зводиться до збереження цінностей політичного устрою, який панував раніше. Фактично в студентському середовищі генерується нова політична культура, у якій особистість розглядається як активний суб'єкт політичного життя. Для країни це нова соціалізаційна модель, яка відповідає західноєвропейському типу політичної соціалізації, що відрізняється високим ступенем особистої свободи в поєднанні з відповідальністю людини за свій вибір і вчинки.
6. Процес політичної соціалізації студентської молоді переважно відбувається в умовах великих промислових міст України, де сконцентровано більшість навчальних закладів, для яких характерна наявність таких рис: великі контингенти студентства; розгалужений інформаційний простір; особлива соціокультурна атмосфера; широкі кола ділового та міжособистісного спілкування; вільний доступ до інформаційної мережі Internet; можливість безпосередньої участі в роботі політичних партій та об'єднань; значні можливості для кар'єрного росту в політичній сфері.
Подобные документы
Особливості професійної інформації, консультації, професійного добору. Взаємозв’язок структурних компонентів профорієнтації. Особливості соціально-професійної адаптації молоді. Соціально-педагогічні умови ефективності профорієнтації старшокласників.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 09.09.2013Аналіз впливу різних факторів на здоров'я сучасної студентської молоді. Характеристика здоров'язберігаючих технологій та сучасної системи освіти. Соціально-гігієнічні аспекти здоров'я молоді. Захворюваність студентів, що навчаються в навчальних установах.
дипломная работа [120,2 K], добавлен 01.10.2010Необхідність активізації патріотичного виховання студентської молоді на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Роль дисциплін соціально-гуманітарного циклу в сучасній освіті. Напрями патріотичного виховання у вищих навчальних закладах.
статья [43,9 K], добавлен 31.08.2017Політичні і економічні аспекти "Болонського процесу", його основні історичні етапи, концептуальні положення та проблеми розгортання в вітчизняних умовах. Особливості вітчизняної системи вищої освіти і розмаїття систем вищої освіти в європейських державах.
реферат [44,9 K], добавлен 25.04.2009Принципи освіти в Україні: доступність, рівність умов, гуманізм, інтеграція з наукою і виробництвом. Інститут соціалізації як система ролей, статусів і санкцій. Практичне дослідження особливостей впливу інститутів соціалізації на учнівську молодь.
курсовая работа [126,0 K], добавлен 28.03.2015Особливості вільного часу в процесі соціалізації особистості. Індивідуально-психологічні особливості старшокласників в контексті самоорганізації життєдіяльності. Шляхи вдосконалення соціально-педагогічної діяльності щодо організації вільного часу.
дипломная работа [309,8 K], добавлен 23.07.2009Розкрито позитивний вплив народної пісні, духовного співу, пісень військово-патріотичного спрямування на формування національної свідомості студентської молоді на заняттях з вокально-хорового виконавства. Формування естетичного смаку студентської молоді.
статья [20,1 K], добавлен 07.02.2018Осмислення ролі студента як суб'єкта навчально-професійної діяльності, необхідність перегляду його статусу. Сутність поняття "студент", його основні ознаки, індивідуально-психологічні передумови ефективності діяльності. Психологічні особливості навчання.
реферат [26,5 K], добавлен 22.10.2009Актуальність проблеми Болонського процесу в контексті об’єднання Європи. Історія інтеграції вищої освіти в Європі. Започаткування сучасного Болонського процесу та його основні цілі. Вступ України до Болонського процесу. Кредити ЕСТS і кредитна система.
реферат [26,9 K], добавлен 27.12.2006Світоглядно-філософські концепції соціалізації як підґрунтя її соціально-педагогічного розуміння. Сутність соціалізації особистості, її етапи і фактори. Рекомендації щодо формування морально-правових якостей молодших школярів в учбово-виховному процесі.
дипломная работа [136,6 K], добавлен 19.11.2012
