Педагогічні умови політичної соціалізації студентської молоді в умовах великого промислового міста

7. Специфіка, хід і результати соціалізаційного процесу визначаються також особливостями тієї соціальної групи, яка безпосередньо бере в ньому участь. На відміну від більшості соціальних груп студентство має унікальні соціально-демографічні й політичні особливості, які роблять процес його політичної соціалізації оригінальним і суспільно значимим. До них належать: а) відносна автономність порівняно з іншими соціальними групами; підвищена суспільно-політична активність у поєднанні з освіченістю й високими інтелектуальними можливостями, престижний статус і авторитет у значної частини населення, особливо молоді; б) наявність власної субкультури, особливих економічних, політичних, соціальних інтересів; в) виражений радикалізм у поглядах і поведінці; г) прагнення прискорити соціальні перетворення, які супроводжуються ілюзіями щодо власних політичних можливостей; ґ) недостатність поваги, а часом і прояв нетерпимості до чужих поглядів, інших точок зору, недостатність полемічної культури; д) відсутність організованого політичного впливу потужних всеукраїнських молодіжних організацій.

8. На підставі вивчення значної кількості історико-педагогічних, соціологічних, ювентологічних джерел і матеріалів ми дійшли висновку, що студентству в цілому властиве прагнення домінувати в спектрі політичних сил, виступати активним учасником, а досить часто й ініціатором різноманітних політичних, загальногромадянських, соціально-економічних революцій, рухів, акцій. Такі факти відзначено впродовж останніх двох століть у різних країнах, зокрема у США, Франції, Німеччині, Росії, Китаї, Україні та ін.

9. Результати дисертаційної роботи підтверджують гіпотезу дослідження, яка полягає в припущенні, що політична соціалізація студентської молоді буде ефективною в тому випадку, якщо її буде організовано як педагогічний процес, реалізація якого забезпечується двома умовами - компетентнісним підходом і педагогічною підтримкою.

10. У ході перевірки гіпотези встановлено, що реалізація ідей компетентнісного підходу передбачає перенесення акценту з процесу формування традиційної системи ЗУНів на розвиток у студентів суспільно-політичної компетенції. Компетентнісний підхід передбачає заміну знань, які раніше виступали в якості провідного оцінного компонента, на більш складну культурно-освітню структуру - цілісну суспільно-політичну компетентність. Це передбачає вироблення власних моделей поведінки в різних ситуаціях, їх авторську апробацію, адаптацію до особливостей мислення, емоційної сфери, ціннісних орієнтацій особистості студента. З педагогічних технологій, які застосовувались у ході дослідно-педагогічної роботи, найбільшу ефективність виявлено в таких: проектні технології, технології особистісно-орієнтованого підходу, ігрові технології, інтерактивні технології.

11. Другою педагогічною умовою політичної соціалізації студентства було визначено педагогічну підтримку, яка трактується як особлива галузь діяльності університетського викладача, куратора академічної групи, орієнтована на взаємодію зі студентом, надання йому допомоги в соціально-педагогічній адаптації, виборі способів суспільно-політичної діяльності, прийнятті рішення про політичну діяльність. У ході впровадження цієї умови в практику розв'язуються такі завдання: а) виховання студента як потенційного політичного суб'єкта; б) збереження цілісності компонентів політичної культури студентів, яка розвивається; в) збагачення політичної культури студентства на основі демонстрації цінностей демократичної політичної культури. До основних видів педагогічної підтримки ми відносимо: науково-методичну, інформаційну та організаційно-управлінську.

12. У процесі реалізації педагогічної підтримки найбільшу ефективність показали три групи методів, спрямовані на: а) пробудження в студентів інтересу до тієї чи іншої проблеми; б) створення єдиного смислового поля; в) збереження єдиного психологічного простору політичної соціалізації.

13. Дослідно-педагогічна робота з впровадження розроблених педагогічних умов політичної соціалізації студентської молоді, а також аналіз результатів, отриманих за допомогою трьох критеріїв: ціннісно-орієнтованого, дієво-творчого і компетентнісного, показала високу динаміку зростання всіх основних показників політичної соціалізації студентства. Отримані результати свідчать про розв'язання поставлених у дослідженні завдань і дозволяють зробити висновок про те, що мету дослідження досягнуто.

Виконана робота не претендує на остаточне розв'язання заявленої проблеми й не охоплює комплексу всіх питань, пов'язаних з політичною соціалізацією студентства. Подальшої розробки потребують проблеми, пов'язані з вивченням соціально-психологічних характеристик студентської молоді, технологіями впливу на неї з боку державних і громадських інститутів, формами організації суспільно-політичної діяльності студентів, формуванням культури політичних відносин у суспільстві.

Основні положення дисертації висвітлено в таких роботах автора

1. Загородний Ю.И. Лидерство в студенческой среде как феномен политической социализации // Вісн. Луган. націон. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Пед. науки. - 2004. - № 1(69). - С. 113-118.

2. Савченко С.В., Загородній Ю.І. Педагогічна підтримка соціалізаційного процесу в контексті особистісно зорієнтованого підходу // Освіта Донбасу. - 2003. - № 2 (97). - С. 5-10.

3. Загородний Ю.И. Политическая социализация в контексте субкультурных образований студенческой молодежи // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Пед. науки. - 2003. - № 4 (60). - С. 73-78.

4. Загородній Ю.І., Хриков Є.М. Психолого-педагогічні засади формування демократичної культури особистості // Освіта Донбасу. - 2003. - № 5-6 (100-101). - С. 76-84.

5. Загородний Ю.И. Студенческая молодежь как активный субъект политической жизни // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Пед. науки. - 2003. - № 7 (63). - С. 35-35.

6. Загородній Ю.І. СДПУ(о) як масова партія: екстраполяція поглядів М. Дюверже на сучасний український політикум // Наше гасло. - 2003. - №3. - С.33-37.