Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

МОРАЛЬНО-ЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ШКОЛІ (30-і роки ХІХ ст. - 90-і роки ХХ ст.)

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

ЖУКОВСЬКИЙ Василь Миколайович

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий консультант - доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України

ЄВТУХ Микола Борисович,

АПН України, академік-секретар Відділення педагогіки і психології вищої школи

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор, академік АПН України

БЕХ Іван Дмитрович,

Інститут проблем виховання АПН України, директор;

доктор педагогічних наук, професор

КЕМІНЬ Володимир Петрович,

Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка, декан факультету романо-германської філології;

доктор педагогічних наук, професор

РУСНАК Іван Степанович,

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, завідувач кафедри

педагогіки і методики початкового навчання,

декан педагогічного факультету

Провідна установа: Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди,

кафедра історії педагогіки та порівняльної педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться "12" лютого 2004 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розісланий " 9" січня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Березівська Л.Д.

Загальна характеристика роботи

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки АПН України "Українська педагогіка в персоналіях" (Державний реєстраційний номер 0100U006264). Тема затверджена вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол №3 від 30 березня 2000 року), Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 3 від 13.04.2000 р.).

Об'єктом дослідження є процес виховання американської учнівської молоді у 30-х рр. ХІХ ст. - 90-х рр. ХХ ст.

Предмет дослідження - зміст, головні тенденції та етапи морально-етичного виховання в американській школі у 30-х рр. ХІХ ст. - 90-х рр. ХХ ст.

Мета дослідження - розкрити зміст і з'ясувати основні тенденції морально-етичного виховання учнів американської школи протягом 30-х рр. ХІХ ст. - 90-х рр. ХХ ст. Відповідно до предмета й мети роботи були сформульовані такі завдання:

1. Виявити соціально-економічні, політичні, релігійні, науково-теоретичні та організаційно-педагогічні передумови розвитку системи морально-етичного виховання в американській школі у 30-х роках ХІХ ст. - 90-х роках ХХ ст.

2. Визначити сутнісні характеристики основних концепцій та напрямів морально-етичного виховання у 30-х роках ХІХ ст. - 90-х роках ХХ ст.

3. Виділити та обґрунтувати основні етапи морально-етичного виховання у зазначений період.

4. Розкрити зміст, структуру, форми, методи й засоби морально-етичного виховання на кожному з виділених етапів.

моральне етичне виховання школа

5. Відстежити основні особливості, тенденції й суперечності морально-етичного виховання учнів у школах США в 30-х роках ХІХ ст. - 90-х роках ХХ ст.

Методологічною основою дослідження є логіко-гносеологічний, структурно-функціональний та історичний підходи до вивчення морально-етичного виховання, завдяки яким стає можливим його системний і, в тому числі, системно-генетичний аналіз. Зокрема:

логіко-гносеологічний підхід передбачає концептуальний аналіз основних понять, принципів та парадигм, які лежали в основі поглядів американських філософів освіти та педагогів на різних історичних етапах розвитку морально-етичного виховання в американській школі, виявлення їх взаємозв'язку й можливої субординації;

структурно-функціональний підхід до морально-етичного виховання передбачає виявлення та вивчення специфічних функцій його структурних елементів на всіх рівнях аналізу, починаючи з функціонування основних суспільно-виховних інституцій і закінчуючи аналізом окремих концепцій морального виховання, моральних цінностей, принципів, методів, форм і засобів виховного процесу;

історичний підхід має на меті вивчення відповідного педагогічного досвіду в його історичному розвитку, аналіз та оцінювання історико-педагогічних подій, концепцій та програм виховання у контексті їх становлення і розвитку з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, детермінант і суперечностей;

системний підхід до вивчення морально-етичного виховання уможливлює його дослідження як органічної цілісності, де кожний елемент детермінований цілим і, в свою чергу, детермінує так чи інакше усю систему як ціле. Це дає змогу, з одного боку, оцінити місце і роль компонентів і чинників виховного процесу (моральні цінності, форми, методи, засоби, виховна діяльність вчителя тощо), а з іншого боку - дослідити взаємозв'язок виховних суспільних інституцій (сім'я, школа, церква, громада) з конкретними суспільно-економічними та соціально-культурними чинниками;

системно-генетичний підхід дає можливість здійснити науково обґрунтовану періодизацію морально-етичного виховання, виявити головні суперечності та тенденції його еволюції й особливості на окремих історичних етапах, проаналізувати внутрішню об'єктивну логіку протиборства окремих тенденцій та чинників розвитку виховного процесу. Єдність усіх цих підходів забезпечує адекватне вирішення завдань дослідження і досягнення його мети.

Використання сукупності фундаментальних ідей загальної та конкретної методології зумовило визначення та обґрунтування понятійного апарату дослідження, який, з одного боку, відтворює американську термінологію і визначає специфіку американського освітньо-інформаційного простору та концептуальних засад морально-етичного виховання в американських школах, а з іншого - передбачає уточнення змісту та обсягу відповідних педагогічних понять з урахуванням вимог, усталених у світовій і вітчизняній педагогіці та філософії освіти.

Методи дослідження. Для досягнення визначеної у дисертації мети і розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження, які доповнювали один одного, зокрема:

аналіз джерел, а також матеріалів досліджень з наступним синтезом його результатів в цілісну систему поглядів на виховний процес в американській школі;

у ході логіко-гносеологічного аналізу емпіричних даних та окремих теоретичних положень використовувався індуктивний метод, завдяки якому були виявлені загальні тенденції розвитку виховного процесу в школах США, а також дедуктивний метод, який дав змогу простежити особливості прояву загальних тенденцій на окремих етапах історичного розвитку американського суспільства і в окремих ланках виховного процесу в американській школі; єдність і взаємодоповнення індуктивного і дедуктивного методів забезпечили системний підхід до об'єкта дослідження;

системний і, особливо, системно-генетичний підходи забезпечувалися також єдністю методу сходження від конкретного до абстрактного, який давав змогу вичленити основні компоненти й ланки виховного процесу та виявити їх специфіку, і методу сходження від абстрактного до конкретного, завдяки якому досягалось системне бачення виховного процесу в американській школі.

Крім того, на окремих етапах дослідження використовувалися такі методи:

спостереження за ходом навчально-виховної діяльності в американській школі під час перебування дисертанта на стажуванні у США;

бесіди з учителями та учнями, ознайомлення з навчальною документацією шкіл; вивчення педагогічного досвіду, що доповнили базу даних практичними матеріалами навчально-виховного процесу;

узагальнення даних офіційної статистики, результатів опитувань, які проводились державними або громадськими організаціями і стосувались різних аспектів виховного процесу в американській школі й суспільстві в цілому, а також при опрацюванні власних спостережень дисертанта; зокрема, тут використовувались такі методи, як порівняння, класифікація, узагальнення, формалізація.

Концепція дослідження. В основу дослідження покладено тезу: морально-етичне виховання в школі еволюціонує під впливом соціальних чинників, серед яких визначальними є соціально-економічні. Вони детермінують основні суперечності функціонування та розвитку виховного процесу в суспільстві, а отже, і його тенденції, оскільки зміст морально-етичного виховання є віддзеркаленням домінуючої суспільної моралі.

Дослідження цих чинників і суперечностей дає змогу виявити основні тенденції розвитку морально-етичного виховання. Залежно від того, як вони співвідносяться, можна виділити найважливіші історичні етапи розвитку морально-етичного виховання і простежити його особливості на кожному з них, визначити місце і роль основних суспільних виховних інституцій (сім'я, школа, громада, церква) у прищепленні моралі молодому поколінню. Тим самим окреслюється "соціальне замовлення", яке покладається суспільством на школу на кожному з етапів, що, у свою чергу, дає змогу осягнути процес морально-етичного виховання як органічну єдність усіх його компонентів і на підставі цього розкрити еволюцію основних концепцій виховання і парадигм філософії освіти, притаманних кожному історичному періоду, як об'єктивно зумовлений і закономірний процес.

Такий підхід дає можливість чітко розрізнити тенденції, елементи та чинники, які зумовлені внутрішньою логікою еволюції об'єкта, який досліджується, від випадкових, викликаних збігом обставин або суб'єктивними намаганнями тих чи інших політичних діячів, освітянських лідерів чи реформаторів.

Джерельна база дослідження. Тема дисертаційного дослідження вимагала ознайомлення з джерельною базою з історії США, філософії освіти, історії педагогіки, педагогіки та релігієзнавства, яка б у синтезі сприяла дослідженню проблеми морально-етичного виховання в історії американської школи. При написанні дисертації були використані офіційні документи й матеріали про виховання в американських школах, зокрема: кодекси законів з питань освіти США, директивні та нормативні акти американського уряду, окремих штатів та управлінь освіти щодо розвитку освіти й виховання; матеріали адміністрацій президентів США, рішення Верховного суду США та судів окремих штатів; звіти, постанови та інформаційні матеріали управління освіти США та окремих штатів, міст, рішення комісій з освітньої політики, доповіді шкільних управлінь штатів, міст стосовно морально-етичного виховання в американських школах; науково-літературні джерела, документи й матеріали, зокрема концепції морально-етичного виховання, мемуарні матеріали шкільних адміністраторів, учителів та учнів, звіти директорів шкіл про виховну роботу в школі, праці американських педагогів, політичних та культурних діячів про морально-етичне виховання молоді; американські періодичні педагогічні видання "Education", "Phi Delta Kappan", "American Educator" "Educational Leadership", "Parents", "The Public Interest", "Today's Education", "Children Today", "Learning", "Journal of Moral Education", "Journal of Educational Thought", "Moral Education Forum", "Educational Review", "American Journal of Education", "Teacher Magazine" та ін.; статистичні дані про розвиток освіти й виховання в історії американського суспільства, в тому числі його національних меншин; про роль американської сім'ї у вихованні дітей; про стан дисципліни та проблеми американської школи; про девіантну поведінку шкільної молоді та ін.; вітчизняні наукові періодичні видання "Шлях освіти", "Радянська школа", "Рідна школа", "Советская педагогика", "Педагогика"; праці зарубіжних і вітчизняних учених з питань морально-етичного виховання, з проблем американської школи.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період від 30-х рр. ХІХ ст. до 90-х рр. ХХ ст. Дослідження починається аналізом морально-етичного виховання американської молоді у 1830-х роках, коли в США розпочався активний процес створення загальної початкової державної школи, спричинений суспільно-економічними, політичними та релігійними факторами. Внаслідок цього особливо актуальною постала проблема морально-етичного виховання молоді. Воно стало важливим державотворчим чинником, з допомогою якого американці прагнули, з одного боку, подолати негативні наслідки суспільно-політичних процесів, а з іншого, - інтегрувати розрізнені групи іммігрантів та корінного населення в єдину американську націю. Закінчується робота розглядом морально-етичного виховання в американській школі у 1990-х роках. У цей період американська державна школа після тривалого використання підходів до морального виховання, які виключали моральні цінності, прийшла до усвідомлення нагальної необхідності здійснення морально-етичного виховання на основі узгодженого (спільного для всіх американців) комплексу моральних цінностей. Саме завдяки таким хронологічним межам дослідження дає можливість отримати цілісну картину морально-етичного виховання в американській школі, виявити його суперечності й тенденції, які становитимуть інтерес для української школи.

Організація дослідження. Дослідження проводилося у 1993-2003 роках і умовно поділяється на три етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1993-1995 рр.) вивчався стан дослідженості проблеми, розроблялася концепція дослідження, визначалися його об'єкт, предмет, мета та завдання, формувалася джерельна база.

На другому етапі (1996-1998 рр.) розширювалася джерельна база, аналізувалися першоджерела, теоретичні праці американських філософів й істориків освіти. Під час трьох поїздок до США було досліджено стан морально-етичного виховання в країні на основі вивчення джерельної бази та на підставі безпосереднього спостереження за навчально-виховним процесом у школах США, бесід з американськими педагогами і школярами, спілкування з фахівцями з питань виховання та морально-етичного виховання зокрема.

На третьому етапі (1999-2003 рр.) осмислювався матеріал, уточнювалась структура дослідження, вибудовувалася логіка наукової роботи, описувалися й апробувалися головні результати дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому:

вперше доведено, що суперечливий характер соціально-економічного розвитку породжує дві тенденції суспільного ставлення до морально-етичного виховання в американській школі, одна з яких веде до його послаблення, а інша - до посилення. Протиборство цих тенденцій, переважання однієї з них над іншою визначають усі характерні особливості виховного процесу у певний період, його теоретичну і методологічну базу, ціннісні орієнтації, парадигми, концепції й програми; виділено й теоретично обґрунтовано основні етапи історичного розвитку морально-етичного виховання в американській школі в означений період (I етап - 30-90-і роки ХІХ ст.; II етап - 90-і роки ХІХ ст. - 40-і роки ХХ ст.; III етап - 40-і роки - кінець 70-х років ХХ ст.; IV етап - кінець 70-х років - 90-і роки ХХ ст.) і розкрито зміст морально-етичного виховання, його основні форми, методи і засоби на кожному із цих етапів; визначено основні тенденції розвитку морально-етичного виховання в американській школі, до яких можна віднести: по-перше, тенденцію до послаблення виховної ролі сім"ї та інших суспільних виховних інституцій і водночас тенденцію до зростання деструктивного впливу зовнішнього середовища та комерціоналізованих засобів масової інформації на моральність молодого покоління, що веде до невпинного зростання ролі школи у виховному процесі; по-друге, тенденцію до посилення поліетнічного, поліконфесійного, полікультурного виховання; по-третє, тенденцію до органічного синтезу окремих парадигм, концепцій та програм морально-етичного виховання, їх взаємодоповнення та взаємозбагачення за рахунок раціональних елементів кожної з них; по-четверте, тенденцію до "поміркованого консерватизму" у виборі основних моральних та соціальних цінностей, на яких ґрунтується морально-етичне виховання в школі, до органічного поєднання загальнолюдських, загальнодемократичних цінностей з цінностями, які виражають специфічну ментальність даної нації на конкретному етапі її історичного розвитку.

Конкретизовано вплив соціально-економічних, політичних, релігійних, філософських та соціокультурних чинників на морально-етичне виховання в американській школі упродовж усього часу її існування і на кожному окремому етапі її еволюції зокрема, а також філософсько-ідеологічну базу морально-етичного виховання на кожному етапі його розвитку: на І етапі нею були ідеологія класичного лібералізму та класичні філософські системи (ідеалізм, реалізм, томізм); на ІІ етапі в її основі лежали новий лібералізм, прогресивізм і прагматизм (інструменталізм та експериментальна філософія Дж. Дьюї); на ІІІ етапі визначальними були неопрагматизм та екзистенціалізм; на ІV етапі - неопрагматистські підходи й соціал-реконструктивізм, есенціоналізм і тенденція до повернення ідеології консерватизму.

Дістало подальшого розвитку визначення місця і ролі кожного із чинників, які детермінують виховний процес у школі, особливості його еволюції: якщо соціально-економічні чинники, формуючи "соціальне замовлення" школі на підготовку особи з відповідними моральними якостями, визначають основні тенденції морально-етичного виховання, його суспільну мету, то політичні, релігійні, етнічні й філософсько-ідеологічні чинники детермінують зміст відповідних моральних цінностей, а рівень розвитку психолого-педагогічної науки - форми, методи і засоби морально-етичного виховання. Охарактеризовано концепції і програми морально-етичного виховання в американській школі на кожному етапі, зокрема "виховання характеру", "розкриття власних цінностей", "морального розвитку", "концепцію турботи" тощо та їх функціонування відповідно до вимог багатоконфесійного й полікультурного суспільства; обґрунтовано, що їх еволюція та зміна обумовлені, прямо чи опосередковано, протиборством вищеназваних тенденцій. Ними ж детермінуються і фундаментальні структурні зміни в системі американської освіти, зокрема виникнення і розширення чи, навпаки, згортання приватних конфесійних шкіл на певному етапі історичного розвитку США. Ставлення до освіти та морального виховання афроамериканців та індіанців також визначалося цими ж чинниками та тенденціями.

До наукового обігу української педагогічної думки введено маловідомі й раніше невідомі джерела, нові факти, теоретичні ідеї та напрацьовані в американській школі підходи до здійснення морально-етичного виховання, його змісту, форм, методів, засобів, вимог до вчителя, змісту моральних ідеалів тощо.

Теоретичне значення дослідження. Отримані при дослідженні результати можуть слугувати теоретичною базою для подальшого більш глибокого і конкретного вивчення морально-етичного виховання в американській школі в цілому, так і на окремих етапах її розвитку. Зокрема, підхід до виховного процесу як органічної цілісності, де чітко враховується місце і роль кожного з його елементів і чинників, відкриває можливість поглибленого вивчення кожного з них з урахуванням усіх його взаємозв'язків і взаємовпливів з усіма іншими елементами і чинниками під кутом зору загальних тенденцій, які виявлені й обґрунтовані в дисертаційному дослідженні. Саме так можуть бути більш конкретно і всебічно осмислені місце і роль окремих виховних інституцій американського суспільства (зокрема, сім'ї, школи, громади, церкви та ін.) у морально-етичному вихованні молоді на різних етапах його розвитку, а також складний і багатоплановий процес формування, протиборства і взаємовпливів різних освітніх парадигм, концепцій і програм виховання, його форм, методів та ціннісних орієнтацій. Це особливо стосується ранніх етапів розвитку американського суспільства, які висвітлені порівняно менше, а також нинішнього періоду, який відрізняється надзвичайною складністю і строкатістю освітніх і виховних парадигм, концепцій і програм, форм, методів та засобів морально-етичного виховання, різноманітністю форм їх протиборства та взаємодоповнюваності.

Запропонована в дисертаційному дослідженні модель функціонування та розвитку морально-етичного виховання в американській школі може бути використана з певними корективами при вивченні аналогічних явищ і процесів у інших країнах, зокрема для поглибленого дослідження розвитку морально-етичного виховання в українській школі, як у минулому, так і в наші дні. Така можливість обумовлюється тим, що виявлені у ході дослідження тенденції розвитку морально-етичного виховання в американському суспільстві мають загальний характер, оскільки вони детерміновані глибинними соціально-економічними чинниками, які так чи інакше, але з необхідністю мали місце і в суспільному розвитку інших країн.

Практичне значення проведеного нами дослідження полягає в тому, що отримані результати, положення й висновки дають цілісну картину морально-етичного виховання в історії американської школи, внутрішніх та зовнішніх чинників його еволюції, змісту, форм, методів та засобів, необхідних для осмислення стану морально-етичного виховання в американській системі виховання та її інноваційного досвіду в цьому питанні. Це є передумовою творчого запозичення та ефективного використання американського досвіду для розбудови сучасної української школи, активізації її виховних функцій на нинішньому етапі розвитку українського суспільства.

Результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися в наукових розробках з філософії освіти, загальної педагогіки, історії педагогіки та порівняльної педагогіки. З огляду на сучасне освітньо-педагогічне реформування, матеріали роботи можуть бути застосовані у навчально-виховному процесі вищих та середніх навчальних закладів, при написанні підручників, навчальних посібників, розробці лекційних курсів, при викладанні вибіркових навчальних курсів, підготовці спецкурсів та спецсемінарів, а також для підготовки навчально-методичної літератури, присвяченої різним педагогічним аспектам виховання в американській школі. Зокрема, результати дослідження використані дисертантом при підготовці інтегрованого навчального курсу "Історія освіти в США", спеціалізованого педагогічного курсу "Морально-етичне виховання у школах США" в Національному університеті "Острозька академія", лекцій для слухачів Рівненського обласного Інституту підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Результати дисертаційного дослідження доцільно використовувати у системі підготовки науково-педагогічних викладацьких кадрів, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників, зокрема керівників шкіл, учителів в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Матеріали і результати проведеного дослідження сприятимуть реформуванню системи виховання в національній школі, розробці і вдосконаленню системи морально-етичного виховання в Україні.

Вірогідність, об'єктивність та достовірність наукових результатів та висновків дослідження забезпечувалися теоретичними та методологічними позиціями з опорою на відповідні методи, адекватні меті дослідження й визначеним завданням, ретроспективним логічно-системним аналізом широкої джерельної бази, зокрема нормативних і звітних документів, статистичних матеріалів, філософських, історичних, психолого-педагогічних та інших теоретичних праць, науковою ідентифікацією літературних джерел з результатами аналізу, безпосередньою участю дисертанта в обговоренні проблем морально-етичного виховання з американськими педагогами на наукових та практичних конференціях, під час бесід, педагогічних спостережень дисертанта, протягом відвідування занять в американських школах, а також їх апробацією у виступах на конференціях та інших форумах, у лекціях для вчителів та студентів.

Апробація результатів дослідження. Основні результати наукового дослідження автора з проблем морально-етичного виховання в американській школі висвітлювались у його виступах на конференціях, семінарах різних рівнів, зокрема: на шостому науковому симпозіумі в США "Суперечливі погляди на майбутнє" (ДеКалб, 1998); на шостій Міжнародній науково-практичній конференції "Виховання молоді на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Християнські цінності. Історія і погляд у третє тисячоліття" (Острог, 2000); на звітній науковій конференції Інституту педагогіки АПН України "Зміст і технології шкільної освіти" (Київ, 2000); на сьомій Міжнародній науково-практичній конференції "Виховання молоді на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Психолого-педагогічні та методичні аспекти викладання християнської етики" (Острог, 2001); на Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції "Християнство на межі тисячоліть" (Київ, 2001); на Міжнародній конференції "Психолого-педагогічні основи гуманізації виховання і навчання в школах та вищих навчальних закладах" (Рівне, 2001); на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Морально-етичне виховання школярів у системі громадянської освіти і виховання" (Івано-Франківськ, 2001); на науковій конференції "Україна і слов'янський світ: історія і сучасність" (Рівне, 2001); на регіональній науковій конференції "Моральне виховання в США та інших англомовних країнах: ХІХ століття" (Острог, 2001); на Міжнародному семінарі "Моральне виховання американської молоді" (Рівне, 2001); на філософському семінарі "Гуманізм. Людина. Пізнання" (Дрогобич, 2001); на восьмій Міжнародній науково-практичній конференції "Виховання молоді на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Досвід і перспективи" (Острог, 2002); на науковій конференції "Моральне виховання в США та інших англомовних країнах у ХХ столітті" (Острог, 2002); на VІІ науково-підсумковій викладацько-студентській конференції (Острог, 2002); на дев'ятій Міжнародній науково-практичній конференції "Християнські цінності в культурі і освіті" (Острог, 2003); на VІІІ науковій викладацько-студентській конференції "Дні науки Національного університету "Острозька академія" (Острог, 2003).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 31 науковій праці (одноосібно). Серед них: 1 монографія, 25 статей у наукових фахових виданнях та у збірниках наукових праць, 5 статей у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Кандидатська дисертація на тему "Індивідуалізація навчання техніки читання на початковому етапі середньої школи" (англійська мова, VІ клас) була захищена у 1992 році, її матеріали у тексті докторської дисертації не використовувалися.

Структура дисертації. Характер та специфіка поставлених дослідницьких завдань зумовили обсяг та структуру дослідження. Воно складається із вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Повний обсяг тексту дисертації - 623 с. Обсяг основного тексту - 417 сторінок. У списку використаних джерел подано 623 найменування, з них 439 - англійською мовою. Дисертація містить 16 додатків на 155 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, вибір теми дослідження й аргументовано його хронологічні межі; визначено об'єкт, предмет, мету й завдання роботи; сформульовано концепцію, охарактеризовано методологію й використані методи дослідження; подано джерельну базу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення; відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі дисертації "Морально-етичне виховання в період створення і розвитку американської загальної школи" (30-90-і роки ХІХ ст.) аналізується наукова література з теми дослідження, подається його понятійний апарат, висвітлюються мета, зміст, форми, методи, засоби й основні тенденції морально-етичного виховання у контексті тогочасних суспільно-політичних, економічних, етнічних, релігійних та теоретико-філософських чинників.

У роботі відзначається, що основи морально-етичного виховання в американській школі були закладені в колоніальний період, передусім пуританами Нової Англії. Так, прийняті Генеральним судом колонії Массачусеттс закони від 1642 і 1647 років зобов'язували батьків прищеплювати дітям релігійно-моральні цінності, а численні громади - створювати школи і формувати вітчизняну еліту. У цей період існували обмеження в навчанні жінок і афроамериканців, оскільки в колоніальні часи до набуття знань у школі залучалися переважно хлопчики з родин євроамериканців. Здобуття освіти для чорношкірих рабів взагалі було заборонено законом.

У дисертації аналізуються суспільно-політичні та економічні процеси у США наприкінці ХVІІІ - на початку ХІХ ст., які гостро поставили питання про морально-етичне виховання молодого покоління. Так, масова міграція американців, у тому числі молоді, на захід країни та до міст змушувала батьків дбати про формування характеру дітей ще до того, як вони залишать рідний дім. Численна імміграція до Америки різних за етнічними, релігійними, культурними й освітніми ознаками вихідців з інших країн вимагала їх асиміляції в американську націю з єдиним комплексом моральних цінностей.

Розширення виборчих прав білих американців у першій половині ХІХ ст. і їх отримання біднішими верствами населення й учорашніми іммігрантами до Америки передбачало виховання моральної відповідальності людей за свій політичний вибір, а процеси індустріалізації, швидке зростання кількості фабрик і заводів вимагало, з одного боку, кваліфікованої робочої сили й формування у працюючих виробничої етики, а з іншого - подолання негативних наслідків урбанізації. У зв'язку з цим постало питання про необхідність здійснення морально-етичного виховання, яке американські реформатори розглядали як важливий державотворчий чинник.

Однак саме в цей період значно послабився вплив традиційних виховних інституцій Америки. Так, батько, глава сім'ї, все частіше працював за межами дому й основна відповідальність за виховання дітей лягала на плечі матері. Через плинність населення Америки роль громади та її виховний вплив на молоде покоління зменшувався. Роль церкви залишалася традиційно значною, хоча у цей період колишні цінності пуританства почали розмиватися ліберальнішими релігійними вченнями. Релігійний простір Америки змінювався завдяки появі нових релігійних вірувань іммігрантів, зокрема католиків, які відчували упереджене ставлення з боку американських протестантів, що також ослаблювало виховну роль церкви.

На основі дослідження вищезгаданих чинників робиться висновок про необхідність створення в США загальної громадської державної школи, яка повинна була взяти на себе значну частку відповідальності за моральне виховання молоді, оскільки нечисленні денні, переважно приватні, та недільні школи не могли задовольнити громадськість. Створення загальної школи припадає на 30-і роки ХІХ ст., а вже на початку 1850-х років кожний штат мав систему безплатних початкових шкіл. Ще через десять років 15 % американських дітей відповідного віку відвідували такі школи.

Аналіз філософських засад морально-етичного виховання в американській школі у 1830-1890-х рр. дав підстави визначити вплив на його теорію і практику філософських концепцій трансценденталізму (Р.В. Емерсон, Г.Д. Торо, В.Т. Гарріс), реалізму (Д. Уайльд, М. Чапмен, Р. Паркер, П. Вейс, Ч. Хартшорн, У. Шелтон, Р. Гачінгс, М. Адлер, Т. Брауді), томізму (неотомізму), натуралізму (Ф. Паркер, Дж. Голт, В. Кілпатрік) та ідеології лібералізму.

У розділі стверджується, що навчально-виховна діяльність американських педагогів 30-90-х років ХІХ ст. ґрунтувалася головним чином на основі "психології здібностей", яка розглядала людський інтелект як сукупність певних рис та здібностей (у тому числі моральних), які можна було розвинути за допомогою вправ. "Психологія здібностей" визначала форми і методи навчально-виховного процесу.

У розділі розкриваються мета й моральні підвалини виховання учнівської молоді у цей період. Так, основною метою виховної діяльності державної школи у 1830-1890х рр. було формування "внутрішньо керованої людини", спрямування учнів до християнських цінностей, культивування в них любові до доброчинності на все життя. Якщо на початку ХІХ ст. ідеалом американця була особа, якій притаманні працьовитість, старанність, дотримання вимог моралі, сміливість і патріотизм, то вже у 50-х роках ідеальним американцем вважався той, хто народився в США, був білим, належав до середнього класу і дотримувався протестантського віросповідання. Чорношкірих людей, католиків, євреїв та іноземців не відносили до числа ідеальних американців.

Центральною проблемою морально-етичного виховання в американській школі XIX ст. було питання моральних цінностей. Представники різних етносів, культур та конфесій обстоювали свої підходи до морального виховання і рішуче заперечували їх нівелювання, а тим більше - використання цінностей інших культур та конфесій у межах загальної школи. Однак поступова заміна пуританства ліберальнішими доктринами створила передумови для формування спільних для всіх американців моральних цінностей. Горас Манн, один із реформаторів американської школи, вважав, що морально-етичне виховання в ній повинно ґрунтуватися на спільних для американців християнських і світських моральних цінностях.

У розділі доведено, що основою морально-етичного виховання в тогочасній школі була практика читання Біблії без будь-якого її тлумачення (щоб уникнути ворожнечі між віруючими різних конфесій), яке доповнювалося в класі молитвою й релігійними піснеспівами. Основним засобом виховання в школі були підручники, написані переважно авторами консервативних поглядів (Ноах Вебстер, Вільям МакГуфі), у яких домінували євангельські цінності. Автори підручників прагнули сформувати характер учнів і виховати у них патріотичні почуття на прикладі народних героїв, які уособлювали собою найвищі американські чесноти (Джордж Вашингтон, Бенджамін Франклін, Томас Джефферсон, Авраам Лінкольн та інші). Великого поширення набула література моралістичного характеру для домашнього і сімейного читання.