Краєзнавча освіта в системі професійної підготовки вчителя

Важливим аспектом конкретизації краєзнавчої підготовки педагогічного фахівця є орієнтація на рівень обов'язкових для всіх студентів результатів і на його основі - досягнення студентами вищих рівнів засвоєння знань. З цією метою розроблений стандарт краєзнавчої освіти та туристської підготовки фахівця у педагогічному вузі розглядається нами як основний нормативний документ і найважливіший засіб формування змісту краєзнавчої освіти, який розвиває і конкретизує такі характеристики краєзнавчої педагогічної освіти як: її завдання, рівні, змістовну спрямованість і форму пред'явлення, методи, способи виміру і інтерпретації результатів навчання.

Запропонована модель краєзнавчої підготовки вчителя структурується у відповідності з певними виробничими функціями, типовими задачами діяльності та уміннями, які поряд із здатностями і здібностями вимагаються від випускника педагогічного університету відповідно до кваліфікації “організатор краєзнавчо-туристичної роботи”.

Запропонований нами варіант інтегрованого навчального курсу “Краєзнавство” базується на наявному (в теорії і практиці) досвіді розбудови краєзнавчо-туристичного напряму підготовки вчителів в умовах співробітництва педагогічного вузу з школами, зокрема: розширення пізнавально-пошукових інтересів майбутніх вчителів; використання можливостей краєзнавчої практики через самоосвіту; формування особистісно значущих знань; створення зразків творчих компонентів краєзнавчої освіти тощо.

Зміст навчального курсу “Краєзнавство” розроблений і структурований відповідно до визначеної мети краєзнавчої педагогічної освіти - цілеспрямовано формувати особистість вчителя на основі засвоєння надбань регіональної культури. До навчального матеріалу включено елементи різного характеру і спрямування знань (регіонально-українознавчих, туристично-оздоровчих, еколого-краєзнавчих, музеєзнавчо-екскурсійних тощо), системне поєднання яких формує регіональний культурно-освітній і навчально-методичний комплекс краєзнавчих знань. Апробацією програмного матеріалу на практиці переконливо доведено, що комплексний функціональний склад змісту краєзнавчої педагогічної освіти сповна відповідає цілям базового рівня краєзнавчо-туристичної підготовки студентів за кваліфікацією “організатор краєзнавчо-туристичної роботи”.

При проектуванні змісту і структури інтегрованого навчального курсу “Краєзнавство” нами реалізовано як традиційну ідею систематичного здійснення внутрішньо-предметних і міжпредметних зв'язків (які представляють основу формування наукових понять і наукового світогляду), так і ідеї щодо програм “спірального типу”. Створення програм такого типу найбільш повно сприяє і організації навчання за принципом цілеспрямованої навчальної діяльності, тобто побудови єдиного ланцюжка теоретико-пізнавальних і навчально-практичних завдань з метою досягнення студентами цілісних уявлень про сучасну наукову картину світу.

Відповідно до загальної методичної моделі курсу “Краєзнавство” структурування навчального матеріалу у проекті цілісного процесу навчання реалізовано (у програмі і далі у напрямку до діяльності навчання) у формі системи теоретико-пізнавальних фрагментів, кожний з яких вносить конкретний внесок до цілісного уявлення про сучасну наукову картину оточуючого світу. Уніфіковано-змістову структуру теоретико-пізнавальних фрагментів навчання складають базові компоненти: “територія як матеріальний простір”, “історичний час”, “людина як об'єкт і суб'єкт пізнання”, “матеріально-духовний світ як об'єкт пізнання”, “інтегруючо-моделююче поняття”. Відповідні компоненти можна розглядати і як змістово-процесуальні лінії розвитку уявлень про суспільно-природничу картину світу відповідно з структурою навчального процесу, що особливо важливо з позиції неперервності і наступності регіональної суспільно-природничої освіти. Тому аналіз кожного з компонентів і їх системи є необхідним при відборі конкретного змісту навчального матеріалу на всіх етапах краєзнавчої підготовки педагогічного фахівця.

Оскільки пропонована модель змісту інтегрованого курсу “Краєзнавство” передбачає моделювання ланцюжка однотипних теоретико-пізнавальних фрагментів, які об'єднані однією і тією ж ціллю (якою є пізнання сучасної наукової картини оточуючого світу), то вона (модель) стала й основою для запровадження “активних” проблемно-пошукових методів на основі реалізації особистісно-орієнтованого підходу до краєзнавчого навчання.

Окрім цього шляху проектування рівневої диференціації краєзнавчого навчання у педагогічному вузі, навчальна програма курсу “Краєзнавство” передбачає розширення навчально-пізнавальної діяльності через використання пошуково-дослідницької роботи (яка здійснюється за вибором як викладача, так і студентів). У дослідженні зясовано, що для науково-дослідної роботи найбільш продуктивними виявились проблеми сучасного і перспективного розвитку свого краю. Інтегрований навчальний курс “Краєзнавство”, концептуально обгрунтований на рівні теоретичного представлення (рівні навчального предмету, рівні програми), на рівні навчального матеріалу став основою для розробки краєзнавчого змісту підручників.

У четвертому розділі - “Конструювання змісту підручників з краєзнавства” розкрито комплексний підхід до дослідження - розробки та апробації інтегрованих підручників, подано особливості конструювання змісту краєзнавчого навчання та методичну систему організації навчального матеріалу запропонованих експериментальних підручників і посібників “Краєзнавство”, “Туристсько-краєзнавча практика у педагогічному вузі” тощо.

Оскільки підручник виступає одним із найважливіших засобів управління засвоєнням знань, то при його розробці, в першу чергу, ми виходили з основних положень як теорії управління, так і теорії засвоєння знань (Ю.К. Бабанський, Л.Я. Зоріна, Д.Д.Зуєв, Ю.М. Кулюткін, І.Я. Лернер, А.Т. Рогов, М.І.Тупальський та інші). За такого підходу підручник здатний виконувати покладені на нього функції, тобто слугувати організації навчання, для якого він створюється.

При підготовці підручників на першому етапі розроблялася концепція підручника, виходячи з якої визначалася провідна педагогічна і методична орієнтація; принципи визначення змісту підручників; правила відбору, структурування, розміщення навчального матеріалу тощо. Дослідження структури підручника зосереджувалось на концепції функціонально необхідних компонентів підручника і конкретизацію основних функцій підручника, а в подальшому на параметри його аналізу і оцінки. При цьому ми враховували, що реалізація основних функцій підручника (інформаційної, трансформуючої, систематизуючої, тренувально-пошукової, контрольно-закріплюючої, мотиваційно-самоосвітньої, інтегруючо-координуючої) залежить від різних факторів, зокрема, в якій мірі сприяє виконанню основних функцій підручника його зміст, художнє оформлення, поліграфічне виконання тощо. Для виявлення структурних одиниць підручника і зв'язків між ними у дослідженні використовувався підхід, за яким кожний компонент розглядався як необхідний елемент підручника, що має певну форму і покликаний здійснювати характерними для нього засобами активне навчальне навантаження.

На другому етапі здійснювалося уточнення концепції підручників “Краєзнавство”, “Туристсько-краєзнавча практика у педагогічному вузі”, визначалися можливості посилення їх впливу на результати навчання, покращувався зміст та методи його розкриття: художнє оформлення підручників, дидактично-методичні прийоми тощо. Відповідна література і наш практичний досвід переконують в тому, що теоретичні і емпіричні підходи до дослідження, оцінки і удосконалення підручника повинні здійснюватися на всіх етапах його підготовки. Остаточні висновки про ефективність використання підручника можуть засвідчити тільки результати його емпіричної перевірки.

Під час третього етапу валоризації підручників, який продовжується і в даний час, здійснюється дидактично-методичне застосування підручників у викладанні навчальних спецкурсів “Географічне краєзнавство”, “Шкільне краєзнавство”, “Туристсько-краєзнавча практика”, що дає можливість більш точно визначити функції підручників в організації процесу навчання.

У розділі подається процес удосконалення підручників, що систематизували зміст краєзнавчої освіти для майбутнього вчителя. У процесі навчання удосконаленню сприяло використання структури підручника як умови і засобу організації програмованого навчання студентів. Безперечно впливало на ефективність підручника і використання особистісно-орієнтованих методів і прийомів навчання, в основі яких були види діяльності, які спрямовані на розвиток, зокрема, інтелекту і культури розумової праці майбутнього вчителя. Доводиться, що такі підходи забезпечили єдність всіх форм розумової діяльності і, певна річ, підвищили якість краєзнавчої освіти.

При розробці змісту підручників з краєзнавства використані основні положення теорії поетапного формування розумових понять і дій, яка розкриває ряд загальних закономірностей побудови підручника. Спочатку у змісті навчання виділялася адекватна знанням, що формуються, орієнтувальна основа понять (дій). Потім, враховуючи, що формування понять (дій) починається з предметно-матеріального рівня і проходить певні етапи, була реалізована вимога організації поетапного відпрацювання навчального матеріалу. Попередній аналіз діяльності студентів, яку покликаний організовувати підручник на основі вимог теорії засвоєння знань, дав змогу враховувати необхідні етапи формування понять (дій).

Конструювання змісту навчання у пропонованих підручниках здійснювалось з дотриманням певних вимог: виділення основних елементів теоретичних знань, що стали основоположними для конкретних знань; розгляд конкретних явищ (процесів) передбачав ознайомлення з методом орієнтування у конкретній галузі знань; пізнавальні дії, з яких складаються види розумової діяльності, розглядалися як самостійні елементи засвоєння; структурування навчального курсу “Краєзнавство” (послідовність розміщення його змісту) здійснювалося відповідно до логіки формування пізнавальних дій (узгоджених з логікою наукового пізнання). Крім того, було враховано, що завдання сучасного підручника полягає не тільки у тому, щоб надавати наукові знання, але й щоб переносити центр ваги у навчанні на самостійне їх одержання. З цією метою у пропонованих підручниках зміст навчальних модулів був побудований таким чином, щоб у навчанні простежувався процес пошуку і дослідження. Так, навчальним модулем “Організація краєзнавчої стежки” передбачено: розгляд основних вимог, відповідно до яких розробляється маршрут стежки; прокладання маршруту; опис окремих обєктів краєзнавчої стежки.

У дослідженні показано, що принцип єдності змістовного і процесуального, реалізований під час конструювання змісту краєзнавчого навчання на рівні програми й у методичній організації навчального матеріалу (рівень підручника), стає визначальним і в організації краєзнавчого навчання. У зв'язку з тим, що в основу методичної організації навчального матеріалу покладено принципи теорії змістового узагальнення і теорії цілеспрямованої навчальної діяльності, то з метою ефективної реалізації цілей і змісту краєзнавчого навчання цей зміст трансформовано у дидактичний процес адекватних навчально-пошукових дій, завдяки яким понятійні знання будуть вироблятись самими студентами. Такий підхід є умовою ефективного використання пропонованої методичної системи краєзнавчого вивчення у педагогічному університеті.

У пятому розділі - “Організація і результати педагогічного експерименту” - подано організаційно-методичні характеристики педагогічного експерименту краєзнавчої освіти майбутнього вчителя та результати впровадження запропонованої моделі дидактичної системи, розробленої на основі інтегрованого навчального курсу “Краєзнавство”, в процесі навчання і її корегування фактичним засвоєнням навчального матеріалу студентами.

Обгрунтування педагогічної ефективності пропонованого змісту навчання і методики вивчення інтегрованого курсу “Краєзнавство” здійснювалося в НПУ імені М.П. Драгоманова поетапно відповідно до концепції і логіки розгортання дослідження (табл. 2).

Під час першого етапу (1992/93 - 1994/95 н.р.) в режимі експерименту досліджено рівень засвоєння студентами основних навчальних блоків (елементів) змісту краєзнавчого навчання та загальна структура експериментальних навчальних посібників. Підтверджено, що пропонована методика оцінювання якості знань, умінь і навичок студентів на основі поелементного аналізу у поєднанні з традиційною п'ятибальною шкалою (зорієнтованою на рівень засвоєння навчального матеріалу) може бути використана в умовах краєзнавчого навчання. Визначені критерії і показники щодо особливостей впровадження інтегрованого навчального курсу “Краєзнавство” в умовах експериментально-масового викладання за пропонованими підручниками. Підтверджена доцільність орієнтації на засоби перевірочно-оціночної діяльності, які послідовно репрезентовані у експериментальних підручниках (запитання, практичні завдання тощо). Виявлено доцільність реалізації принципу єдності змістового і процесуального компонентів як вихідного при побудові викладачем власної системи методичної роботи за експериментальними підручниками, а також можливість робити висновки про результативність впровадження запроектованих у них елементів змісту навчання й адекватної методики навчання студентів.

Під час другого етапу (1994/95 - 1997/98 н.р.) з'ясовано педагогічну ефективність пропонованого змісту навчання (на рівні експериментальних підручників та навчально-методичних матеріалів) в умовах експериментально-масового навчання. Цей етап експерименту: а) засвідчив ефективність вивчення студентами географічних спеціальностей навчального матеріалу з інтегрованого курсу “Краєзнавство” саме у VІІІ - ІХ навчальних семестрах; б) надав можливість апробувати пропоновану методику реалізації принципу єдності змістовного і процесуального на рівні планування навчального процесу і рівні діяльності навчання з метою подальшого впровадження відповідних навчально-методичних матеріалів у практику роботи в умовах експериментального навчання за експериментальними підручниками; в) виявив ефективність диференціації навчального процесу засобами пропонованих підручників; г) поставив питання про необхідність у режимі експериментального навчання дослідити ефективність краєзнавчого навчання в умовах рейтингової системи оцінки навчальної роботи студентів. Під час третього етапу (1996/97 - 1999/2000 н.р.) також у режимі пошукового експерименту досліджено педагогічну ефективність вивчення інтегрованого курсу “Краєзнавство” (на рівні пробних підручників “Краєзнавство” (1997), “Туристсько-краєзнавча практика у педагогічному вузі” (1998) в умовах модульно-рейтингової системи організації навчального процесу. На цьому етапі дослідно-експериментального навчання підтверджено можливість досягнення більш високого рівня підготовки студентів в умовах застосування модульно-рейтингової системи організації навчального процесу (табл. 3), що базується на врахуванні навчального рейтингу студентів протягом всього періоду навчання з курсу “Краєзнавство”. Модульно-рейтингова система навчання дозволяє інтегрувати в навчальному процесі пошуково-дослідницьку і навчально-виховну діяльність на основі індивідуалізації навчання і розширення рамок самостійної роботи студентів тощо. Навчальний рейтинг, як інтегрований індекс студента (рівня його підготовки), стає більш об'єктивним критерієм в системі атестації на різних ступенях навчання; є одним з найбільш ефективних засобів інтенсифікації навчального процесу в умовах скорочення обсягу аудиторної роботи, збільшення і урізноманітнення обсягу самостійної роботи тощо.

Таким чином, у ході педагогічних експериментів підтвердилася концепція пропонованого варіанту інтегрованого змісту і доведена ефективність краєзнавчого навчання у педагогічному університеті саме через інтегрований навчальний курс “Краєзнавство”. Результативність краєзнавчої освіти в умовах запропонованої організаційно-методичної системи характеризується як значно ширшим діапазоном особистісних характеристик, так і в загальнопрофесійному розвитку їх становлення відбувається на більш якісному рівні, ніж у студентів, які працюють в умовах традиційної системи навчання. Виявляється це не тільки в усвідомленні своєї навчальної діяльності, але і в здатності здійснювати процес самоаналізу, самопізнання, самовизначення.

У шостому розділі - “Педагогічні технології підготовки майбутнього вчителя” - розкриті принципові підходи до запровадження дидактичної моделі краєзнавчої освіти у педагогічному університеті.

У процесі розробки методологічно цілісної і теоретично завершеної дидактичної системи краєзнавчого навчання був врахований науково-теоретичний та практичний досвід моделювання освіти (А. М.Алексюк, В. П. Безпалько, І.Я.Лернер,В.О.Семиченко, В.В.Сєріков, В.О.Сластьонін, І.С.Якиманська та інші). У процесі діяльності викладача і студентів модель дидактичної системи краєзнавчого навчання використовувалась як науково-практичний і організаційно-методичний інструментарій, оволодівши технологіями якого вони зможуть моделювати культуротворче середовиче і здійснювати власний науково-методичний пошук

Враховано, що ефективність процесу краєзнавчої навчальної діяльності може бути забезпечена комплексним підходом з врахуванням закономірностей та прийомів активізації пізнавально-пошукової діяльності. Відповідно дидактична модель системи краєзнавчого навчання, що виділяється, стає навчально-методичним комплексом, доцільність внутрішньої структури якого досягається єдністю цілей, організаційних принципів, змісту, форм і методів навчання.

Функції складових пропонованої дидактичної моделі краєзнавчого навчання реалізуються: системоутворюючою складовою, відповідно до якої мотивована навчальна діяльність студентів набуває спонукально-смислової спрямованості; вихідними положеннями розробленої нормативно-змістової складової, що забезпечує врахування закономірностей організації навчальної діяльності і відповідних їм принципів реалізації цієї діяльності; організацією краєзнавчого навчання на основі використання комплексу методів, прийомів і засобів взаємодії викладача і студентів, що спрямовані на організацію навчальної діяльності; інтегруванням у спільну навчально-пошукову роботу викладача й студентів змісту туристсько-краєзнавчої та педагогічної практики.

У пропонованій моделі краєзнавчого навчання діяльність викладачів спрямовується: на стимулювання у студентів бажання пізнати свій край, оволодівати знаннями про нього і одержувати уміння та навички щодо його вивчення, що є основою їх подальшої систематичної краєзнавчо-пошукової діяльності; творчого застосування студентами краєзнавчо-пошукових знань і навичок з метою ефективного оволодіння професійно-педагогічною майстерністю та формування гнучкого професійного мислення; на трансформацію краєзнавчих знань, умінь і туристських навичок у певний рівень професійно-педагогічних здатностей відповідно до педагогічної кваліфікації “організатор краєзнавчо-туристської роботи”.

Досягнення вищевказаного забезпечують психолого-педагогічні умови: реалізація мети краєзнавчого навчання; педагогічно виважене використання принципів активізації краєзнавчої освітньо-пошукової діяльності, їх спрямованість на досягнення стабільності і активності у краєзнавчій діяльності студентів; створення під час краєзнавчого навчання атмосфери ділового партнерства на основі врахування індивідуальних особливостей студентів; введення ефективних форм контролю за краєзнавчою навчальною діяльністю студентів тощо.

Повнота змісту краєзнавчого навчання досягалася як запропонованою регіонально-педагогічною інформацією, так і технологіями її збереження і передачі. Формування змісту краєзнавчого навчання здійснювалося шляхом: насичення краєзнавчим матеріалом дисциплін загальноосвітнього, професійно-педагогічного і спеціально-галузевого циклів; запровадження в якості самостійного фахового навчального предмету курсу “Краєзнавство”, інтегрованого з туристсько-краєзнавчою практикою; досягнення оптимального співвідношення тематичних складових інтегрованого навчального курсу “Краєзнавство” (географічного краєзнавства, шкільного краєзнавства, основ музеєзнавства, туризму тощо) з подальшим виділенням їх у самостійні спецкурси відповідно до освітнього стандарту; збільшення обсягу знань, умінь і навичок, які студенти одержують під час позааудиторних форм навчальної роботи (самостійна навчальна і пошуково-дослідницька робота, шкільна і позашкільна краєзнавчо-туристична робота тощо); надання студентам можливості для широкої апробації напрацьованого особистісного досвіду у вузівському, шкільному навчально-виховному процесі.

Організація краєзнавчого навчання в умовах педагогічного вузу здійснюється у відповідності з такими принципами: усвідомлення студентами необхідності досягнення відповідного рівня краєзнавчо-туристичної підготовки, визначеного освітнім стандартом; провідної ролі науково-теоретичних і світоглядно-українознавчих знань; навчання з поступовим наростанням рівня складності на основі змодельованих організаційно-методичних і навчально-технологічних систем; ущільненого за часом вивчення програмового матеріалу на основі навчальних модулів.

Відповідно методика краєзнавчого навчання характеризується: процесуальністю пізнання, яке полягає у тому, що одержані знання одного навчального модуля входили складовою відповідного елемента знань іншого навчального модуля, тобто елементи знань навчальних модулів взаємопов'язані у єдину методично-технологічну систему; особистісно-орієнтованою спрямованістю методики краєзнавчого навчання, яка забезпечується спеціально змодельованим навчанням в умовах групових форм навчання; варіативністю, яка забезпечується з боку викладача гнучкістю методики краєзнавчого навчання (з метою забезпечити і стимулювати інтенсивну навчально-пошукову діяльність студентів), а з боку студентів - характеру учіння (студент орієнтується не на однозначну відповідь, а на пошук різних точок зору, оцінок, шляхів вирішення тощо).

Навчання в умовах розробленої модульно-рейтингової системи організації навчального процесу спрямовується на зміцнення переконання у необхідності постійної самоосвіти, самовиховання, самоудосконалення. У навчально-пошуковій реалізації студентів питома вага їх конкретних дій була переважаючою, а стимулюючо-координуюча роль викладача спрямовується на організацію спільної з студентами творчо-пошукової роботи. Взаємовідносини викладача і студентів базуються на основі творчо-пошукового стилю співробітництва, коли викладач створює передумови для вирішення поставленого завдання, а студент визначивши конкретні напрями його вирішення, їх реалізовує. Організовуючи пошуково-дослідницьку діяльність студентів, викладач передбачає можливість її поетапного корегування, що є одним із важливих компонентів навчально-пошукової діяльності.

Важливою особливістю системи краєзнавчого навчання є якісно інший підхід до виявлення результатів навчання. В умовах запропонованої і впровадженої модульно-рейтингової системи організації навчального процесу орієнтація на оцінювання засвоєння програмного матеріалу доповнюється поетапним встановленням загального рівня професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя, що на старших курсах педагогічного університету виступає пріоритетним завданням.

Запропонована організаційно-методична система краєзнавчого навчання є цілісною, її частини взаємопов'язані, кожна з них несе в собі конкретизовану функцію, яка сприяє як загальнопрофесійному розвитку, так і особистісно-орієнтованому підходу у краєзнавчому навчанні.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення проблеми цілісного осмислення краєзнавчої освіти у загальнопроінтегрованій структурі спеціалізованих напрямів підготовки майбутнього вчителя.

Проаналізований сучасний стан краєзнавчої освіти та виявлені суспільно-педагогічні передумови краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя в умовах реформування національної школи та вищої педагогічної освіти. Констатовано, що зміст знань, позбавлений належного рівня краєзнавчого показника, не відповідає завданню входження України у світовий інтелектуальний простір, потребі забезпечення адаптації життєдіяльності особистості в конкретних та динамічно змінних умовах краю, регіону, розширення фону науково-світоглядного феномену. У змісті, методах і способах навчального процесу недостатньо використовуються можливості освітньо-пошукового краєзнавства з метою зменшення частки готових знань, що передаються у традиційно-лекційних формах. У навчальних планах не передбачено спецкурсів з метою підготовки фахівців-організаторів краєзнавчо-туристичної роботи; кількість навчальних годин, яка відводиться на курс туристсько-спортивного напрямку, не забезпечує відповідної туристичної підготовки; недосконало використовуються практики студентів туристсько-краєзнавчого спрямування.

Конкретизація стосовно краєзнавчої педагогічної освіти загальної методології системного аналізу складних соціокультурних явищ дала змогу структурувати в організаційно-цілісну систему результати розроблених вузько-спеціалізованих досліджень такого багатовимірного освітньо-культурологічного, регіонально-суспільного феномену, яким є краєзнавча освіта. З'ясування сутності, місця, призначення, внутрішньої будови, тенденцій краєзнавчої освіти, як сфери загальноосвітніх знань і специфіки базової педагогічної підготовки, дозволило на практиці розбудувати її структурні компоненти та окреслити шляхи ефективного управління ними.

Доповнення характерологічного і структурно-системного аналізу краєзнавчої педагогічної освіти історико-типологічними аспектами українського краєзнавства дозволило окреслити специфічні напрями краєзнавчої педагогічної освіти в Україні як феномену професійної підготовки. Проведене дослідження конкретизувало ознаки краєзнавчої підготовки і визначило сутність краєзнавчої освіти майбутнього вчителя. Його краєзнавча підготовка визначається як система змістово-теоретичного та організаційно-методичного забезпечення формування готовності до регіональної краєзнавчоспрямованої професійно-педагогічної діяльності. У розробленій концепції краєзнавчої освіти розгляд регіонально-особливого у контексті загальноукраїнського здійснено адекватно мети, яка полягає у цілеспрямованому використанні знань про специфіку регіону з метою формування всебічного розвиненої особистості, педагога-професіонала, патріота і громадянина, які виступають дієвим чинником модернізації українського суспільства.

На основі положень педагогічної теорії проектування змісту освіти простежено процес формування моделі (проекту) змісту краєзнавчої освіти на трьох рівнях: на рівні загального теоретичного представлення, на рівні навчального предмету (на рівні інтеграції змісту навчальних дисциплін); на рівні навчального матеріалу з наступним етапом реалізації проекту в процесі навчання і його корегування фактичним засвоєнням навчального матеріалу студентами.

Структуровано модель процесу краєзнавчого навчання у педагогічному університеті як керованої і відкритої системи, якій притаманна поступальність розвитку. З'ясовано, що сучасна методична система краєзнавчого навчання повинна функціонувати у складі трьох конкретно-методичних складових, побудованих на: інтеграційних засадах краєзнавчого феномену дисциплін загальноосвітнього і галузевого циклів; на основі базового навчального курсу “Краєзнавство і туризм”, інтегрованого з туристсько-краєзнавчою і педагогічною практиками; з врахуванням змісту спецкурсів, спецсеминарів та самостійної, зокрема, і науково-пошукової, роботи майбутніх вчителів.

Запропонована система краєзнавчої освіти у контексті фахової підготовки характеризується єдністю компонентів: цільового (конкретизованого на рівні даної системи цілей навчання), суб'єктивного (студенти-викладач), змістового (змісту освіти на рівні навчального матеріалу) і процесуального (діяльності навчання). Вказані компоненти розглядаються як динамічні підсистеми, зміна стану будь-якої з них визначає конкретний напрям трансформації самої методичної системи й обумовлює його реалізацію в діяльності викладача.

Використання інтегрованої системи краєзнавчих знань і вмінь (українознавчо-краєзнавчих; локально-регіональних та тих, що визначають особливості регіону України у масштабах планетарних краєзнавчих особливостей; музеєзнавчо-екскурсійних; оздоровчо-туристичних тощо) у формуванні професійно-краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя дозволяє більш повно і комплексно репрезентувати у змісті навчального матеріалу компоненти необхідного регіонально-соціумного досвіду: основи відповідних наукових знань; узагальнені способи діяльності в отриманні цих знань і їх застосуванні; досвід емоційно-вольових зусиль досягнення результатів діяльності, зокрема і власний, досвід творчої діяльності. Впровадження у навчально-виховний процес педагогічного університету інтегрованої системи краєзнавчих знань (за умови їх побудови як за логікою предметних знань, так і з визначальною орієнтацією на реалізацію пізнавальних потреб студентів і формування у них наукового світогляду щодо оточуючого світу) реалізує суб'єкт-об'єктивний підхід до навчання, а отже й визначає впровадження гуманістично-світоглядних засад у навчально-виховний процес педагогічного університету.

У новому базовому курсі “Краєзнавство” найважливішою складовою змісту навчального матеріалу виступає українознавча основа у контексті світового цивілізаційного процесу. Це є детермінацією механізму появи і розвитку більшості типових явищ регіональної традиційно-культурної спадщини українського народу, розуміння цілісності сучасного процесу національного відродження і на цій основі пошуку шляхів вирішення соціально-етнічних проблем і гармонізації регіональних зв'язків.

В процесі експериментального навчання досліджено рівень засвоєння студентами основних блоків змісту краєзнавчої освіти, конкретизовано структуру і зміст запропонованих підручників. Визначена педагогічна ефективність розробленого змісту краєзнавчої освіти в умовах його експериментально-масового впровадження. Досліджена педагогічна ефективність вивчення інтегрованого навчального курсу “Краєзнавство” через застосування інноваційних технологій навчання, зокрема, модульно-рейтингової системи організації навчального процесу.

Дослідження дозволяє здійснити узагальнення щодо використання в освітянській галузі систематизованих напрямів краєзнавчої діяльності, підпорядкованих парадигмі гуманістичних цінностей, надає можливість пронизати цими цінностями кожний навчальний план і навчальний предмет, що об'єктивно сприяє формуванню загального краєзнавчо-освітнього імперативу, коли визначена навчальна дисципліна взаємообумовлена і взаємодоповнена іншими. Певна річ, що йдеться не про міжпредметні зв'язки, а про масштабність загального пізнавального фактору. Краєзнавчий зміст навчальної дисципліни, означений доцільністю і функціональністю місця. Краєзнавчі знання навчальних предметів інтегруються у певну загальноосвітню і загальновиховну категорію знань і способів діяльності.

Розробка теоретично і експериментально обґрунтованої моделі краєзнавчої освіти вчителя дозволила з позицій особистісно-орієнтованого підходу створити зразок організаційно-методичної системи, детермінованої завданнями знань про свій край, регіон тощо. Майбутні вчителі, оволодівши технологіями цієї системи, зможуть трансформувати набуті або розробляти власні підходи до вирішення проблем краєзнавчо-орієнтованого педагогічного процесу. В міру запровадження моделі краєзнавчої освіти у практику педагогічного процесу регіонально-педагогічна творчість стане базою для удосконалення конкретних напрямів пізнавально-пошукової краєзнавчо-туристичної роботи з студентською та учнівською молоддю.

Дослідженням доведено, що запропоновані підручники з краєзнавства за науковим рівнем, характером подання навчального матеріалу, реалізацією методичної ідеї максимально наближені до вимог, які висуваються до підручників нового тисячоліття. Вони співвідносяться з сучасною філософією освіти щодо створення необхідних умов до подальшого самостійного здобування знань, виступають дискурсом пошукової, організаційно-рекомендаційної та управлінської діяльності.

Підвищення ефективності краєзнавчої освіти вчителя запропоновано здійснювати шляхом забезпечення наступності у побудові організаційно-методичних систем краєзнавчої підготовки на довузівському рівні та рівні вищого навчального закладу за умови наявної відповідності та факту, що даний рівень виступає як прогностична ланка перебудови організаційно-методичної системи краєзнавчої підготовки у педагогічному університеті. З метою реалізації такого підходу у практику довузівського етапу підготовки майбутнього вчителя була розроблена і впроваджена організаційно-методична система краєзнавчо-орієнтованого і педагогічно-орієнтованого процесу для здібної учнівської молоді, зокрема, в шкільних наукових товариствах системи Малої академії наук України.

Таким чином, результатом дисертаційного дослідження стали концепція та модель системи краєзнавчої освіти майбутнього вчителя у педагогічному університеті відповідно до педагогічної кваліфікації “організатор краєзнавчо-туристичної роботи”; розроблений структурований зміст такої підготовки; теоретично обгрунтована й експериментально перевірена методична система краєзнавчого навчання на засадах інтегрованого підходу. Це дозволяє зробити висновок, що поставлена мета дослідження досягнута, основні завдання розв'язані, загальна і часткові гіпотези підтвердилися.

Викладене у дослідженні вважаємо результатом першого завершеного етапу роботи щодо обгрунтування, розробки, структурування та впровадження нового змісту краєзнавчої педагогічної освіти. Подальшу роботу, на наш погляд, доцільно здійснювати у напрямках дидактичних узагальнень, з метою формування цілісної теорії краєзнавчої освіти, вдосконалення діючих програм і підручників, створення комплексу необхідного методичного забезпечення циклу краєзнавчих дисциплін, розробки і удосконалення інструментарію психолого-педагогічного діагностування та програмних засобів обробки його результатів тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

І.Монографії, навчальні посібники, брошури

Обозний В.В. Краєзнавча підготовка вчителя (теоретичні і організаційно-практичні аспекти). -К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2001. - 254с.

Обозний В.В. Краєзнавство: Навчальний посібник-практикум. -К.: ТОВ “Міжн. фін. аген.”, 1997. - 265с.

Обозний В.В. Туристсько-краєзнавча практика у педагогічному вузі. -К.: ТОВ “Міжн. фін. аген.”, 1998. - 237с.

Костриця М.Ю., Обозний В.В. Шкільна краєзнавчо-туристична робота. -К.: Вища школа, 1995. - 223с. - 112 авт. с.

Бабкова С.В., Обозний В.В. Географічне краєзнавство в Малій академії наук: навчання і пошукова робота. -К.: ТОВ “Міжн. фін. аген.”, 1998. - 337с. -250 авт. с.

Костриця М.Ю., Обозний В.В., Чирка В.Г Природні і виробничі комплекси. -К.: Рад. школа, 1988. - 124с. -35 авт. с.

Концепція краєзнавчої освіти та виховання (шкільної, позашкільної, вищої педагогічної) /Укл. Обозний В.В. -К.: Науковий світ, 2000. - 47с.

Стандарт географічно-краєзнавчої освіти та туристської підготовки фахівця у педагогічному вузі / Укл. Обозний В.В. -К.: Науковий світ, 2000. - 61с.

ІІ. Статті у наукових та науково-методичних виданнях

Обозний В.В., Бабкова С.В., Ковтун В.В. Туристсько-краєзнавча діяльність в системі “школа-вуз” // Методика викладання біології, хімії, географії: Респ. наук.-метод. зб. - Випуск 7. -К.: Рад. шк. - 1990. - С. 142 - 147. - 4 авт. с.

Обозний В.В., Бабкова С.В., Нестерук О.І. Вивчення природних комплексів у початковому курсі географії // Методика викладання біології, хімії, географії: Респ. наук.-метод. зб. - Випуск 9. -К.: Освіта. 1992. С. 109 - 114.- 4 авт. с.

Обозний В.В. Національно-державотворча ідея як чинник розвитку українського краєзнавства // Географія і сучасність: Зб. наук. праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. -К.: НПУ. -2000. Вип. 3. - С. - 300 - 307.

Ковтун В.В., Обозний В.В. Історико-географічні краї як об'єкти вивчення у курсі шкільної географії // Український географічний журнал. - 1997. № 4. -С. 61 - 63. - 2 авт. с.

Обозний В.В. Концептуальні питання розвитку шкільної краєзнавчої освіти та виховання // Наукові записки: Зб. наук. сттей НПУ ім. М.П. Драгоманова. -К.: НПУ. 2000. част. 1. -С. 105 - 110.

Обозний В.В. Сутність та генеза краєзнавчої освіти // Наука і сучасність: Зб. наук. праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. -К.: Логос. - 2000. - Вип. 1. - Част. 1. -С. 61 - 65.

Обозний В.В. Системні функції та структура краєзнавчої підготовки педагога // Наукові записки: Зб. наук. статей НПУ ім. М.П. Драгоманова. -К.: НПУ. - 2000. - Част. 4. -С. 82 - 88.

Обозний В.В. Концептуальні засади краєзнавчої освіти у педагогічному вузі // Наукові записки: Зб. наук. статей НПУ ім. М.П, Драгоманова. -К.: НПУ. 2001. - Вип. 38. - С. 95 - 101.

Обозний В.В. Обгрунтування педагогічної ефективності навчання з інтегрованого курсу “Краєзнавство” // Наука і сучасність. Зб. наук. праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. -К.: Логос. - 2001. - Том ХХVІІ. - С. 101 - 107.

Обозний В.В. Дослідження рівня засвоєння студентами географічних спеціальностей основних елементів змісту навчання з курсу “Краєзнавство” // Наукові записки: Зб. наук. праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. - 2001. - Вип. 44. - С. 127 - 130.

Обозний В.В. Використання модульно-рейтингової технології навчання при вивченні інтегрованого курсу “Краєзнавство” // Наукові записки: Зб. наук. праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. -К.: НПУ. - 2001. - Том XXVI-С.73-79.

Обозний В.В. Краєзнавство як засіб гармонізації міжрегіональних відносин та виховання культури міжетнічного спілкування // Наукові записки: Зб. статей НПУ ім. М.П. Драгоманова. -К.: НПУ. 2002.-Вип. 46-С. 104-108.

Обозний В.В. Дидактична характеристика системи краєзнавчого навчання у педагогічному вузі // Наукові записки: Зб. наук. статей НПУ ім. М.П. Драгоманова. -К.: НПУ. - 2002.-Вип. 47.-С. 149-152.

Обозний В.В. Актуальні питання вдосконалення краєзнавчої підготовки фахівця у педагогічному вузі // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. НПУ ім. М.П. Драгоманова. -К.: Логос. - 2002. Том ХХХ. - С. 87 - 92.

Кузишина Н.П., Обозний В.В. Співдружність школи і вузу в позакласній краєзнавчо-туристичній роботі // Система виховання національної самосвідомості учнів загальноосвітньої школи. -К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова. - 1999. С. 119 - 126. -5 авт. с.

Обозний В.В. Система безперервної географічно-краєзнавчої освіти і туристської підготовки педагогічних фахівців // Проблеми безперевної географічної освіти і картографії: Зб. наук. праць. -К.: Антекс. - 2000. - Вип. 1. -С. 14 - 15.

Обозний В.В., Ворончук В.А. Науково-дослідницька робота в Малій академії наук // Вісник Малої академії наук України. -К.: Вид-во Укр. держ. центру туризму і краєзнавства учн. молоді. - 1998. - С. 42 - 55. -8 авт. с.

Обозний В.В. Від історичної долі через діалог культур - шлях до порозуміння // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність. Наук. зб.: Серія “Праці Житомирського наук.-краєзн. тов-ва дослідників Волині.” -Том 18. - Житомир: Волинь. -1998. - С. 57 - 58.

Костриця М.Ю., Обозний В.В. Географічний відділ шкільного краєзнавчого музею // Радянська школа. - 1987. № 1. -С. 60 - 62. - 2 авт. с.

Обозний В.В., Бабкова С.В. Навчання та пошуково-дослідницька робота учнів в системі шкільних наукових товариств Малої академії наук // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Зб. наук. праць. - Вінниця: Антекс. - 2001. Вип. 2. - С. 62 - 63. - 2 авт. с.

ІІІ. Навчальні програми, методичні рекомендації

Школьная туристско-краеведческая работа: Программа для руководителей отделений факультетов общественных профессий ЅОрганизаторы школьной туристско-краеведческой работыЅ / Сост. В.В. Обозный, С.В. Бабкова, Н.Е. Кострица. -К.: РУМК. - 1989. - 16с. - 10 авт. с.

Краєзнавство і туризм : Програма педагогічних інститутів для студентів спеціальності “Методика виховної роботи” / Укл. В.В. Обозний, М.Ю. Костриця. -К.: РУМК. 1991. - 20с. - 10 авт. с.

Програми педагогічних інститутів. Шкільний краєзнавчий музей. Програма і методичні рекомендації для керівників відділень факультету громадських професій / Укл. В.В. Обозний, С.В. Бабкова. -К.: ІСДО. - 1993. - 40с. -35 авт. с.

Програми педагогічних інститутів. Краєзнавство і туризм (для спеціальності 01.18.00 “Географія і біологія”) проект / Укл. В.В. Обозний. -К.: ІСДО. - 1993. -20с.

Програми педагогічних університетів з краєзнавчого циклу навчальних дисциплін / Укл. В.В. Обозний. -К.: ТОВ “Міжн. фін. аген.”- 1998. -73с.

Обозний В.В., Ковтун В.В. Методичні рекомендації по обладнанню географічної краєзнавчої експозиції. -К.: Вид-во КДПІ ім. О.М. Горького. - 1985. -35с. -25 авт. с.

Школьная туристско-краеведческая работа. Методические рекомендации для руководителей отделений факультетов общественных профессий ЅОрганизаторы школьной туристско-краеведческой работыЅ / Сост. Обозный В.В., Бабкова С.В., Кострица Н.Е. -К.: РУМК. - 1989. - 35с. - 20 авт. с.

ІV. Статті у збірниках матеріалів конференцій

Корецький Л.М., Обозний В.В., Ковтун В.В., Онищенко Л.М. Напрями поглиблення зв'язків педвузу зі школами // Науково-педагогічні проблеми підготовки вчителя у вузі: Матер. міжвуз. наук.-практ. конф. “Науково-педагогічні проблеми підготовки вчителя у вузі”. -К. - 1991. -С. 105 - 106.

Костриця Н.Е., Обозный В.В. Идеи Н.К.Крупской в развитии школьного краеведения // Н.К. Крупская - основоположник педагогической теории обучения и воспитания учащейся молодежи. - Житомир. - 1990. - С.49.

Обозний В.В. Про організацію туристсько-краєзнавчої практики студентів ІV курсу природничо-географічного факультету // Наукові записки: Матер. звітн.-наук. конф. викладачів КДПІ ім. М.П. Драгоманова за 1991р. -К. - 1992.-С. 165 - 166.

Обозний В.В, Земледух Р.М., Дегтярьов Л.В. До питання про ступеневу підготовку фахівців у вищих педагогічних закладах // Наукові записки: УДПУ ім.М.П.Драгоманова - К.: Толока. - 1995. - С. 188-191.

Обозний В.В., Бабкова С.В. Упорядкування природних та історико-архітектурних заповідних територій і розвиток шкільної краєзнавчо-туристичної роботи // Подільський національний парк: доцільність і проблеми створення: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. - Кам'янець-Подільський. - 1993. -С. 50 - 52.

Обозний В.В., Ковтун В.В. Напрями удосконалення екологічної підготовки фахівця у вищих навчальних закладах // Екологія і освіта: преблеми теорії і практики: Тези доп. наук.-практ. конф. - Умань. - 1994.-С. 3 - 4.

Обозний В.В., Ковтун В.В., Хоменко Б.Г. Вивчення природних комплексів - інтегруючий фактор у змісті природничих дисциплін в середній школі // Інтеграція елементів змісту освіти: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. - Полтава. - 1994. - С. 106 - 107.

Обозний В.В., Бабкова С.В. Проблеми розвитку шкільної географії рідного краю // Сучасний стан та перспективи вивчення географії рідного краю: Тези доп. Міжн. наук.-метод. семін. -Харків. - 1994. -С. 5 - 7.

Обозний В.В., Дегтярьов Л.В. Духовно-матеріальні скарби Поділля: творці історії краю: Матер. Міжн. наук.-практ. конф. -Хмельницький. - 1994. - С. 409 - 412.

Обозний В.В. Особливості впровадження рейтингової системи оцінки навчальної роботи студентів у педагогічних вузах // Впровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів вузу: Тези доп. міжвузів. наук.-практ. конф. -К. - 1994. -С. 26 - 27.

Обозний В.В. Про формування національно-історичної самосвідомості молоді // Духовні скарби українського народу в житті молоді: Зб. стат. і матер. наук-практ. конф. - Тернопіль. - 1994. -С. 128 - 130.

Обозний В.В., Бабкова С.В., Бобровицька Т.І. Напрями оновлення виховного процесу і проблеми підготовки педагогічних кадрів // Всеукр. наук.-практ. конф. з проблем середніх загальноосвітніх навч.-вихов. закладів нового типу. -К. - 1994. -Вип. ІІ. -С. 254 - 256.

Обозний В.В., Бабкова С.В. Шляхи реформування позашкільного навчання і виховання // Позашкільна педагогіка: пошук і проблеми: Тези доп. наук.-практ. конф. -К. - 1994. -С. 106 - 108.

Обозний В.В., Бабкова С.В. Проблеми розвитку національно-виховних закладів нового типу і їх організаційно-фінансове забезпечення // Житомир в історії Волині і України: Тези Всеукр. наук.-практ. конф. - Житомир. - 1994. -С. 145 - 147.

Земледух Р.М., Обозний В.В. Шляхи удосконалення вузівсько-шкільної картографо-топографічної освіти // Шкільна топографія та картографія: реалії і перспективи: Тези доп. наук.-метод семінару.- Харків. - 1995. -С. 14 - 15.

Обозний В.В., Земледух Р.М., Резнікова Г.О. Духовно-культурне відродження і формування національно-історичної самосвідомості підростаючого покоління // Українська духовна культура в системі національної освіти: Тези наук.-практ. конф. - Харків. - 1995.-С. 8 - 9.

Обозний В.В., Земледух Р.М., Дегтярьов Л.В. Краєзнавчо-народознавча діяльність і туризм за умов розбудови незалежної української держави // Наукові записки: Матер. зв. наук. конф. виклад. УДПУ ім. М.П. Драгоманова. -К. - 1995.-С. 66 - 68.

Обозний В.В., Бабкова С.В. Організаційно-педагогічні основи підготовки студентів-географів до національного виховання учнівської молоді // Виховання національної самосвідомості у школярів: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. -К. -1996. -С. 131 - 132.

Обозний В.В., Бабкова С.В. Інноваційні напрями у підготовці педагогічних кадрів // Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку: Матер. наук.-практ. конф. Част. ІV. Інноваційні технології в навч.-вихов. процесі. -К.-1996. -С. 31 - 32.

Обозний В.В., Щабельська В.Г. Особливості впровадження ступеневої підготовки фахівців на природничо-географічних факультетах педагогічних вузів // Ступенева система вищої освіти: досвід, проблеми, перспективи: Матер. наук.-метод. семінару. -К. - 1996. -С. 139 - 140.

Обозний В.В., Волкова Л.В., Ільченко К.О. Літературно-краєзнавча практика студентів педагогічного вузу // Малинщина у просторі і часі: Тези доп. наук.-краєзн. конф. - Малин. - 1996. -С. 132 - 133.

Обозний В.В., Бабкова С.В., Наливайко Г.В. Шляхи удосконалення географічної освіти у педагогічному вузі // Безперервна географічна освіта (дошкільна, шкільна, вузівська, післядипломна): нове у змісті і методиці: Матер. наук.-метод. семін. - Харків. - 1996. -С. 99 - 100.

Обозний В.В., Тарасова Н.І. Освітня спадщина України в педагогічній бібліографії // Діяльність бібліотек по збереженню культурної спадщини і відродження духовності народу: Матеріали Всукр. науково-краєзнавч. конф. - Житомир. - 1996. -С. 37 - 38.

Обозний В.В., Обозна Г.В. Особливості вивчення національної спадщини К.-В.Острозького студентами педагогічного вузу // Острогіана в Україні і Європі.-Старокостянтинів.-2001.-Т.23.-С.176-178.

Обозний В.В. Краєзнавча підготовка як компонент стандарту вищої педагогічної освіти // Безперервна географічна освіта: інноваційні методи і технології: Тези наук.-метод. семінару. - Харків. -1998.-С. 111 - 112.

Обозний В.В. Краєзнавча підготовка студентів-географів у педагогічному вузі // Матер. Всеукр. наук.-метод. семінару з питань змісту та методичного забезпечення викладання географічних українознавчих дисциплін у вищій школі. - Тернопіль. - 1998. -С. 50 - 52.

Обозний В.В., Бабкова С.В. Про стандарт географічно-краєзнавчої вищої педагогічної освіти // Матер. першого Міжн. семінару з регіонального географ. краєзнавства. - Тернопіль. - 1999. -С.7 - 8.

Обозний В.В., Дегтярьов Л.В. Безперервна система географічно-краєзнавчої підготовки педагогічних фахівців // Матеріали першого Міжн. регіон. семінару з теорії і практики регіонального географічного краєзнавства. - Тернопіль. - 1999. -С. 42 - 44.

АНОТАЦІЇ

Обозний В.В. Краєзнавча освіта в системі професійної підготовки вчителя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2002.

Дисертація містить дослідження теоретико-методологічних, організаційних і навчально-методичних аспектів краєзнавчої підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

На прикладі краєзнавчої педагогічної освіти проведена конкретизація загальної методології системного аналізу складних соціокультурних явищ. Визначення сутності, призначення, внутрішньої будови, тенденцій розвитку краєзнавчої педагогічної освіти дає можливість на практиці конструювати стратегію побудови її структурних компонентів та здійснювати ефективне управління ними.

Розробка теоретично і експериментально обгрунтованої моделі краєзнавчої підготовки вчителя дозволила з позицій особистісно-орієнтованого підходу створити зразок організаційно-методичної системи. Педагогічні фахівці, оволодівши технологіями цієї системи, зможуть розробляти власні підходи до вирішення проблем краєзнавчого навчання і виховання. В міру запровадження запропонованої системи краєзнавчого навчання у практику освітньо-виховної діяльності регіонально-педагогічна творчість стане базою для удосконалення конкретних напрямів краєзнавчо-туристичної роботи.

Ключові слова: краєзнавство, модель краєзнавчої освіти майбутнього вчителя, краєзнавчо-орієнтований педагогічний процес, педагог-організатор, педагогічне проектування, зміст краєзнавчої освіти, підручник, система краєзнавчого навчання, педагогічна технологія, ефективність і функціональність змісту освіти.

Обозный В.В. Краеведческое образование в системе профессиональной подготовки учителя -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев, 2002.

Диссертация содержит исследованиє теоретико-методологических, организационных и учебно-методических аспектов краеведческой подготовки студентов педагогических высших учебных заведений.

На примере краеведческого педагогического образования проведена конкретизация общей методологий системного анализа сложных социокультурных явлений. Определение сущности, назначения, внутреннего строения, тенденций развития краеведческого педагогического образования дает возможность на практике конструировать стратегию построения его структурных компонентов и осуществлять эффективное управление ими.

В исследовании рассматривается процесс формирования модели (проекта) содержания краеведческой подготовки будущего учителя на трех уровнях: уровне общего теоретического представления, уровне учебного предмета, уровне учебного материала с последующим этапом реализации проекта в процессе обучения и его корректировки фактическим усвоением учебного материала студентами.