З навчального предмета "Основи здоров'я", учні створювали проект "Казковий світ здоров'я", метою якого було поглиблення уявлення про здоров'я, здоровий спосіб життя, методи та шляхи його збереження та відновлення у дітей молодшого шкільного віку. Результатом проекту мало бути створення одноіменної книжки казок, авторами яких є учні експериментального класу. Термін виконання проекту - 6 днів. За цей час діти створювали власні казки на тему здоров'я. Для полегшення завдання нами було подано приклади тем для казок, такі як: "Казка про хлопчика, який не хотів робити зарядку", "Петрик в країні ввічливості", "Казка про зуби", "Казка про королеву Медицину", "Про злого хлопчика та добру дівчинку", "Казка про здорове харчування". Слід зазначити, що жодна з представлених учнями казок не мала ідентичної до цих назви. Це свідчить про розвиток самостійності, фантазії, креативності у дітей, здібностей до створення принципово нового, не схожого на інші роботи. Учні оформлювали свої роботи на альбомних аркушах, малювали ілюстрації до своїх казок. У зібраних роботах ми виправляли орфографічні та пунктуаційні помилки, коректували грубі порушення у побудові речень, намагаючись мінімально втручатись у створену роботу, після чого переносили казки в електронний вигляд. Потім до кожної казки добирались тематичні зображення з електронних джерел. З цих матеріалів було створено друковану книжку з назвою "Казковий світ здоров'я", у якій ми розмістили всі казки учнів. Вона містить обкладинку, зміст, у якому вказано авторів, назви їх казок та вміщує 19 творів. Загальний обсяг книжки складає 40 сторінок. У створенні проекту не взяли участь 3 учні, відмовившись від нього (участь була добровільною). Презентація роботи проходила під час уроку. Кожен з авторів зачитував перед класом свою казку та робив висновки на її основі. Інші учні ставили питання автору та самі відповідали на поставлені ним. Роботу можна назвати плідною, адже всі представили свої роботи, над кожною казкою було проведено аналіз та зроблено узагальнення. Усі діти були активні, зацікавлені, обговорювали, робили власні висновки. Після кожного виступу проходила "рада" щодо "зарахування автора до лав справжнього казкаря" та вручення йому іменного "Посвідчення казкаря". Такі "Посвідчення" були створені нами в якості заохочення та подяки за роботу над проектом. Також наприкінці уроку всі учні, які брали участь у створенні книжки, отримали оцінки від 10-и до 12-и балів. Після завершення презентації проекту учні продовжували обговорювати його, велике зацікавлення викликало оформлення результатів роботи у вигляді друкованої книжки. Наприкінці формувального експерименту нами було проведено контрольні зрізи знань учнів в експериментальному та контрольному класах за допомогою контрольних, самостійних робіт, усних опитувань, педагогічного спостереження, ідентичних до тих, які було використано у констатувальному експерименті.

Для визначення рівня знань з предмету "Я і Україна (природознавство)" в обох класах ми провели письмові контрольні роботи, які включали в себе 4 запитання.

1. Які функції виконують рослини?

2. Чи впливає людина на природу? Як саме?

3. Що таке "Червона Книга України"? Її функції.

4. Вплив природи на життя людини.

Запитання були ідентичними до тих, що пропонувалися під час проведення констатувального експерименту, проте ми змінили формулювання для уникнення можливих копіювань відповідей. Аналіз робіт учнів контрольного класу показав, що кількість учнів з початковим рівнем знань - 3 (10, 5 %), з достатнім - 7 учнів (21, 6 %), середнім - 8 (25, 4 %), високим - 14 учнів (42, 5 %). Тобто кількість учнів з високим рівнем знань збільшилася на 4, 2 %, з середнім - на 2, 7 %, дітей з початковим рівнем навчальних досягнень стало менше на 4, 8 %, з достатнім - на 2, 1 %. Загалом відповіді учнів набули деякої узагальненості, закінченості, систематичності, але не у значній кількості. Позитивну динаміку можна побачити на діаграмі 2.8 Ідентична робота була проведена в експериментальному класі. Вона показала, що кількість учнів з високим рівнем знань дорівнює 12 (43 %), з середнім - 8 (27,8 %), з достатнім - 5 (18,9 %), з початковим - 3 (10,3 %), що у порівнянні з констатувальним експериментом можна охарактеризувати як таку, що має позитивні результати. Кількість учнів з високим рівнем знань збільшилась на 4,9 %, а у контрольному на 4, 2 %, з середнім - на 4 %, у контрольному - на 25,4 %. Натомість учнів з початковим рівнем знань значно зменшилась - на 4 %, тоді як у контрольному - на 4,8 %. Можна зробити висновок, що проектна діяльність, впроваджена в навчання учнів експериментального класу на уроках природознавства, дала позитивні результати у порівнянні з контрольним класом, у якому проектна діяльність не використовувалась.

Діаграма 2.8 Діаграма 2.9.

КОНТРОЛЬНИЙ ЗРІЗ ЗНАНЬ З КУРСУ "Я І УКРАЇНА З КУРСУ "Я І УКРАЇНА (ПРИРОДОЗНАВСТВО)" (ПРИРОДОЗНАВСТВО)" УЧНІВ КОНТРОЛЬНОГО УЧНІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КЛАСУ

Для визначення рівня знань з читання було проведено самостійну роботу. Як у контрольному, так і в експериментальному класі учням було запропоновано наступні запитання:

1) чи є для людини обов'язком оберігати природу навколо себе? Чому?

2) чому людина не може жити без природи?

3) як саме людина може захистити природу?

Вони мали на меті визначити здатність дітей до формулювання закінчених речень, висловлення думок, спроб робити висновки та застосовувати набуті знання, власний досвід під час відповідей на абстрактні запитання. Позитивно оцінювались розгорнуті, змістовні відповіді, закінчені думки, конкретні приклади, правильність формулювання, яскравість висловлювання. Аналіз робіт контрольного класу показав, що за час педагогічного експерименту відбулись позитивні зміни, учні набули знань та досвіду у зазначених вище критеріях. За нашими висновками, кількість учнів з високим рівнем знань з читання становить 14 % (збільшилась на 2 %), з середнім - 31 % (збільшилась на 2 %), з достатнім - 15 % (зменшилась на 2 %), з початковим - 40 % (зменшилась на 2 %). Тоді як ідентична самостійна робота в експериментальному класі показала, що кількість учнів з високим рівнем знань зросла на 4 % (16 % загальної кількості учнів у класі, тоді як у контрольному - 14 %), з середнім - на 5 % (32 % загальної кількості, а у контрольному - 31 %), а з достатнім зменшилась на 6 % (10 % загальної кількості, тоді як у контрольному - 15 %) та з початковим - на 3 % (41 % загальної кількості, у 4-А класі - 40 %). Це свідчить про збільшення кількості учнів з високим та середнім рівнем знань з читання у експериментальному класі порівняно з контрольним.

Діаграма 2.10. Діаграма 2.11.

КОНТРОЛЬНИЙ ЗРІЗ ЗНАНЬ З ПРЕДМЕТУ "ЧИТАННЯ" З ПРЕДМЕТУ "ЧИТАННЯ" УЧНІВ КОНТРОЛЬНОГО УЧНІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КЛАСУ

Також в обох класах було проведено усне опитування з метою визначення рівня навчальних досягнень з дисципліни "Основи здоров'я".

Опитування складалося з 3-х запитань, на які діти відповідали фронтально.

1. Чи потрібно берегти своє здоров'я? Для чого?

2. Поясність значення терміна "здорове харчування".

3. Назвіть чинники, які впливають на здоров'я.

Аналіз відповідей учнів контрольного класу показав, що кількість учнів з початковим рівнем знань становить 32 % (зменшилась на 3, 5 %), з достатнім - 19, 5 % (зменшилась на 1, 5 %), з середнім - 31 % (зросла на 2, 5 %), з високим - 17, 5 % (зросла на 2, 5 %). Загалом динаміка позитивна, проте незначна. Відповіді учнів експериментального класу показали, що високий рівень знань мають 20 % учнів, тоді як у контрольному класі - 17,5 %, середній - 32 % (у контрольному - 31 %), достатній - 15 % (у 4-А класі - 19,5 %), початковий - 33 %, тоді як у контрольному - 32 %, що свідчить про значну позитивну динаміку у рівні навчальних досягнень 4-В класу.

Діаграма 2.12. Діаграма 2.13.

КОНТРОЛЬНИЙ ЗРІЗ ЗНАНЬ З ПРЕДМЕТУ "ОСНОВИ З ПРЕДМЕТУ "ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я" ЗДОРОВ'Я" УЧНІВ КОНТРОЛЬНОГО УЧНІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КЛАСУ

На основі виконаних зрізів можна порівняти рівні навчальних досягнень учнів експериментального та контрольного класів. Ми порахували та визначили загальний середній відсоток учнів з початковим, достатнім, середнім та високим рівнем у кожному класі з тих предметів, в програму яких впроваджували проектну технологію з метою з'ясування ефективності її використання. Результати підрахунків містить діаграма 2.14.

Діаграма 2.14.

РЕЗУЛЬТАТИ СФОРМОВАНОСТІ РІВНІВ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ 4-А (КОНТРОЛЬНОГО) ТА 4-В (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО) КЛАСІВ НА ПОЧАТКУ ТА НАПРИКІНЦІ ФОРМУВАЛЬНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

На основі такої динаміки можна зробити висновок, що рівень знань учнів експериментального 4-В класу загалом зріс на 1,5 - 2 % у порівнянні з контрольним 4-А класом. Це свідчить про ефективність впровадження проектної технології у навчально-виховний процес. Незначне зростання можна пояснити не досить довгим терміном її впровадження у навчання та невеликою кількістю створених проектів через обмеженість у часі на уроці та загалом у виділеному нам для впровадження технології часі. Незначне зменшення учнів з початковим рівнем знань засвідчує один з недоліків проектної технології: не досить активним, ініціативним учням важко працювати над таким видом роботи, як проект, тому що він потребує пошукової, продуктивної діяльності, розв'язання проблемних завдань, самостійності у індивідуальних та лідерських якостей у роботі над груповими проектами. Тому лідери класу під час педагогічного експерименту виявилися ще активнішими, вони організовували, спрямовували, корегували, зацікавлювали під час групових проектів та самі підвищили свій рівень знань за рахунок активної діяльності. Учні з достатнім та середнім рівнем навчальних досягнень мали змогу проявити себе, підвищити досвід самостійної та групової діяльності, сформувати певною мірою лідерські якості, стати більш активними, що більшості дітей вдалося. Загалом варто відмітити подальше підвищення активності дітей експериментального класу, самостійності у підготовці творчих завдань після завершення педагогічного експерименту. Учні стали більш ініціативними, пропонують теми для проектів, цікаві форми проведення презентацій та ін.

Другий етап формувального експерименту проводився на базі ЗОШ I ступеня № 25 м. Чернігова і тривав 2 тижні: з 13.02.2012 р. до 24.02.2012 р. Формувальний експеримент проводився у 2-А класі, який було обрано експериментальним, а у 2-В класі навчання відбувалося за традиційною методикою. Програмою формувального експерименту було передбачено створення та реалізація 3 проектів з тих навчальних предметів, за якими проводились зрізи, описані у констатувальному експерименті: "Я і Україна (природознавство)", читання (в інтеграції з природознавством та громадянською освітою), основ здоров'я.

З дисципліни "Я і Україна" нами було розроблено проект "Сезонні перетворення". Суть проекту була в наступному: ми об'єднали учнів класу у 3 групи (по 10 учнів у кожній). Кожна з груп отримала назву та тему проблеми, за якою в подальшому буде працювати. Було запропоновано такі теми проектів.

1. "Підготовка тварин до зими".

2. "Підготовка рослин до зими".

3. "Підготовка птахів до зими".

Учні мали тиждень на реалізацію проектів. Вони отримали такі конкретні завдання (своєрідний алгоритм роботи над проектом):

5) розробити план збору і систематизувати інформацію за обраною темою;

6) знайти і виділити найбільш важливе, цікаве, яскраве з теми;

7) оформити результати роботи групи. Обмежень поставлено не було, діти могли представити свої проекти у будь-якій формі: кросвордів, малюнків, стінгазет, рефератів, відеоматеріалів, усних повідомлень тощо;

8) визначити спікера, який буде представляти напрацьоване (або розподілити інформацію між всіма членами групи та представляти її разом).

Діти зустріли пропозицію з інтересом, виникла велика кількість запитань щодо проектів, вони одразу почали вносити свої пропозиції щодо оформлення і презентації результатів проектів. За тиждень проекти учнів були готові. Варто зазначити, що у створенні та реалізації проектів брали участь не всі учні через хворобу. Презентацію було проведено за один урок.

Перша група оформила свою роботу у вигляді стінгазети. До теми проекту "Підготовка тварин до зими" вони дібрали велику кількість наочного матеріалу із зображеннями тварин, різноманітну інформацію, яку розмістили у стінгазеті. Продемонстрували фотографії тварин влітку і взимку, провели аналіз цих зображень. Ставили питання до аудиторії типу: "Чим відрізняються ці фотографії? На якій з них тваринка взимку?" Презентація зайняла близько 15 хвилин.

Друга група готувала проект за темою "Підготовка рослин до зими". Вона представила свій проект у вигляді усної доповіді, яку спікери супроводжували демонстрацією фотографій і власних малюнків. Учні продемонстрували репродукцію картини І. Левітана "Золота осінь". Була проведена робота з художнього опису картини, спікери підключили всю аудиторію до роботи, діти мали змогу висловити свою думку, поставити питання, відповісти на них. Цікавим є те, що діти звернули увагу не лише на зиму і підготовку рослин до неї в Україні, а й в інших країнах з іншим кліматом. Учні провели порівняльну роботу з цього питання, розповіли цікаві факти про тропічні рослини, які не ростуть у нашій кліматичній зоні. У підготовці, оформленні та презентації брали участь усі члени групи. Доповідь можна охарактеризувати як таку, що містила важливу, цікаву інформацію, у кінці доповіді спікером групи було зроблено кілька висновків щодо підготовки природи до зими.

Третя група працювала над темою: "Підготовка птахів до зими". Доповідь була побудована на основі зображень птахів взимку і влітку. Спікери аналізували зображення, розповідали, які птахи відлітають у теплі краї, які залишаються, а які прилітають до нас, пояснювали, чому так відбувається. Звучала інформація про те, як живуть птахи, які не відлітають взимку. Як вони знаходять їжу, як готують житло, як змінюється їх оперення та поведінка. Також учні розповідали, у які країни відлітають зимувати птахи, що вони там роблять. Були представлені цікаві факти: "Звідки птахи знають, коли треба повертатися додому?", "Як птахи знаходять дорогу додому?". Було вказано, що не всі птахи здатні здолати такі великі відстані. Під час обговорення цього факту висловлювання дітей були дуже емоційними, вони проявляли співчуття і емпатію. Тему було розкрито повною мірою, участь у підготовці і презентації брали всі члени групи, систематизовано й організовано представили свою роботу.

Після представлення результатів проектів учнями класу відбулося підведення підсумків роботи і формулювання висновків, до якого було залучено весь клас. Учні активно обговорювали подану інформацію, фотографії, малюнки, висловлювали власну точку зору. Після уроку обговорення продовжувалось, діти зацікавлено розглядали залишені на дошці зображення. У якості заохочень учням, які брали участь у реалізації проектів, було виставлено високі оцінки (11-12 балів) в залежності від того, наскільки активну участь вони брали у підготовці й обговоренні проектів. Також було здійснено вербальне оцінювання процесу і результатів діяльності учнів.

Для розвитку усного мовлення, розширення словникового запасу, вміння аналізувати, систематизувати, конкретизувати інформацію, вдосконалення уміння читати мовчки, підвищення рівня патріотичного виховання, виховання любові до казки, усної народної творчості учнями експериментального класу було запропоновано виконати проект з читання під назвою "Новий кінець старої казки". Протягом тижня діти до своєї улюбленої казки вигадували нову, неочікувану кінцівку. Учні могли обрати будь-яку казку на вільну тему, змінити кінцівку будь-яким чином, після чого оформлювали вигадану кінцівку на альбомному аркуші, на якому також створювали ілюстрації до неї. Свої роботи діти презентували на уроці читання. По черзі кожен виходив до дошки, повідомляв, з якою казкою працював (і коротко розповідав зміст казки, якщо її не знали інші учні), зачитував власну вигадану кінцівку. Після чого учні класу висловлювали свою думку щодо виступу, змісту вигаданої кінцівки, емоційності та яскравості зробленої роботи. Загалом усіх дітей класом було оцінено позитивно, всі нові кінцівки казок дітям сподобались. Були бурхливі обговорення щодо того, яка кінцівка краща: традиційна чи нова. Це спонукало дітей до зв'язного висловлювання своїх думок, відстоювання своєї точки зору, активних дискусій. Конфліктів під час обговорення не виникало, всі учні ставились до виступів інших дуже поблажливо і позитивно. З оформлених на аркушах кінцівок у класі було створено виставку, тож учні мали змогу ще раз перечитати ті кінцівки казок, які вигадали однокласники і розглянути ілюстрації до них, які малювали діти. На нашу думку, такі завдання спонукають дітей до творчості, креативних думок, нестандартного вирішення традиційного питання. Їх виконання сприяє розширенню словникового запасу дітей і розвитку здатності вільно висловлюватися перед аудиторією.

З навчального предмета "Основи здоров'я", учні створювали проект "Шкідливі звички", метою якого було поглиблення знань учнів про шкідливі звички, їх небезпеку, формування здорового способу життя. Учні виконували проекти протягом одного тижня. Учнів класу було об'єднано у три групи. Перша група готувала проект про шкідливість тютюнопаління, друга - шкідливість переїдання, третя - шкідливість вживання алкоголю. Результати роботи учні представили змістові, розгорнуті, яскраві.

Перша група, яка досліджувала проблему шкідливості тютюнопаління, представила власні малюнки про шкоду паління, подала статистичні дані щодо залежних від цієї звички. Доповіді були емоційними, спікери намагались донести інформацію до інших і застерегти від спроб тютюнопаління. Доповіді представляли майже всі учні з групи, за нашими спостереженнями інформація сприймалася із великим зацікавленням і здивуванням, особливо вразила дітей інформація про їх однолітків, які вже спробували палити. Відношення до паління у всіх дітей різко негативне, розповіді спікерів залишили інших під враженням.

Друга група, яка готувала доповіді з теми шкідливості переїдання, представила матеріали у вигляді фотографій, деякі з них були формату "до - після", де було зображено гладких і струнких людей. Учні розповідали про шкоду переїдання, про наслідки, які можуть бути через нього. Слід зазначити, що більшість дітей не мали уявлення про те, що переїдання є шкідливою звичкою. Спікери розповіли про нього та про можливі хвороби, які супроводжують цю звичку: проблеми з серцево-судинною, дихальною системою, шлунково-кишковим трактом, кістковою тканиною тощо. Діти розповіли про найголовніший наслідок переїдання - ожиріння, пояснили, чим воно загрожує. Також учні вказали на те, що ожиріння може бути і не набутою, а вродженою хворобою, і що такі люди не винні в цьому. Ми додали, що вроджене ожиріння може бути пов'язане з низкою причин і часто лікується лише медикаментозно.

Третя група, що готувала проект з теми шкідливості вживання алкоголю, також представляла його у вигляді малюнків, фотографій і усних доповідей. Цікавим є те, що спікери представили інформацію про те, що таке алкоголь і звідки він взявся, для чого його використовували в давнину та з яких країн він має витоки. Також спікери розповіли, що у результаті систематичного вживання алкоголю розвиваються такі симптоми, як втрата відчуття міри і контролю над кількістю споживаного алкоголю, порушення діяльності нервової системи. Зміна психіки, що виникає навіть при епізодичному прийомі алкоголю (збудження, агресія, пригніченість і т.д.), обумовлює значно більшу частоту самогубств, скоєних у стані сп'яніння. Деякі доповідачі розповідали про те, хто з їхніх близьких має таку шкідливу звичку й до чого це може призвести. У класі проводилося бурхливе обговорення того, наскільки вона є небезпечною для життя і здоров'я людини. Учні розповідали, як змінюється людина, яка зловживає алкоголем, якою стає її поведінка, слова, вчинки, відносини з оточуючими. Також було сказано, наскільки ця звичка заважає та засмучує рідних людини, залежної від алкоголю. Діти пропонували шляхи попередження та вирішення цієї проблеми, намагались вигадати, як застерегти своїх близьких від цього лиха. Загалом тема викликала бурхливі обговорення, дискусії, негативні емоції з боку всіх дітей.

Наприкінці формувального експерименту нами було проведено контрольні зрізи знань учнів в експериментальному та контрольному класах за допомогою контрольних, самостійних робіт, усних опитувань, педагогічного спостереження, ідентичних до тих, які було використано під час проведення констатувального експерименту.

Для визначення рівня знань з предмету "Я і Україна (природознавство)" в обох класах було проведено письмові контрольні роботи, які містили 2 запитання.

Як природа готується до зими?

Для чого вона це робить?

Запитання були ідентичними до тих, що пропонувалися під час проведення констатувального експерименту, ми не змінювали формулювання для того, щоб порівняти відповіді до проведення експерименту та після. Аналіз робіт контрольного класу показав, що кількість учнів з початковим рівнем знань - 3 (10 %), з достатнім - 8 учнів (26, 7 %), середнім - 8 (26, 7 %), високим - 11 учнів (36, 6 %). Тобто кількість учнів з високим і початковим рівнями знань залишилась незмінною, з середнім - збільшилась на 3, 4 %, з достатнім - зменшилась на 3, 3 %. Відповіді дітей стали більш змістовними, продуманими, логічними.

Позитивну динаміку можна побачити на діаграмі 3.8 Ідентична робота була проведена в експериментальному класі. Вона показала, що кількість учнів з високим рівнем знань дорівнює 12 (40 %), з середнім - 10 (33, 3 %), з достатнім - 5 (16, 7 %), з початковим - 3 (10 %), що у порівнянні з констатувальним експериментом є досить позитивним.

Кількість учнів з високим рівнем знань збільшилась на 6, 3 %, а у контрольному не змінилась, з середнім - на 6, 6 %, у контрольному - на 3,4 %. Натомість учнів з початковим рівнем знань зменшилась - на 3, 3 %, тоді як у контрольному залишилась незмінною. Можна зробити висновок, що проектна діяльність, впроваджена в навчання учнів експериментального класу на уроках природознавства, дала позитивні результати у порівнянні з контрольним класом, у якому проектна діяльність не використовувалась.

Діаграма 3.8 Діаграма 3.9.

КОНТРОЛЬНИЙ ЗРІЗ ЗНАНЬ З КУРСУ "Я І УКРАЇНА З КУРСУ "Я І Україна (ПРИРОДОЗНАВСТВО)" (ПРИРОДОЗНАВСТВО)" УЧНІВ КОНТРОЛЬНОГО УЧНІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КЛАСУ

Для визначення рівня знань з читання на уроці нами було проведено таку роботу: ми пропонували кожному учневі назву казки, оповідання або байки, яку діти нещодавно вивчали за шкільною програмою. Їм було надано 10 хвилин для роздумів, після яких кожен з учнів повинен був сформулювати одним-двома реченнями головну думку твору. Це завдання мало на меті визначити здатність учнів до пригадування, аналізу, систематизації інформації, визначення головної думки та формулювання висновків. Також за допомогою цього завдання можна визначити словниковий запас дитини, зважаючи на повноту та складність побудованих речень, а також здатність до узагальнення інформації.

Аналіз роботи учнів контрольного класу показав, що за час педагогічного експерименту вони поліпшили свої знання, уміння, навички з зазначених дисциплін. На основі узагальнення одержаних даних було визначено, що кількість учнів з високим рівнем знань з читання становить 18 % (збільшилась на 1, 3 %), з середнім - 26 % (збільшилась на 2, 7 %), з достатнім - 18 % (зменшилась на 2 %), з початковим - 38 % (зменшилась на 2 %). Тоді як ідентичні виступи в експериментальному класі показали, що кількість учнів з високим рівнем знань зросла на 4 % (24 % загальної кількості учнів у класі, тоді як у контрольному - 18 %), з середнім - на 3, 3 % (30 % загальної кількості, а у контрольному - 26 %), а з достатнім зменшилась на 2, 7 % (14 % загальної кількості, тоді як у контрольному - 18 %) і з початковим - на 4, 7 % (32 % загальної кількості, у 2-В класі - 38 %). Це свідчить про збільшення кількості учнів з високим і середнім рівнем знань з читання у експериментальному класі порівняно з контрольним.

Діаграма 2.10. Діаграма 2.11.

КОНТРОЛЬНИЙ ЗРІЗ ЗНАНЬ З ПРЕДМЕТУ "ЧИТАННЯ" З ПРЕДМЕТУ "ЧИТАННЯ" УЧНІВ КОНТРОЛЬНОГО УЧНІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КЛАСУ

Також в обох класах було проведено самостійну роботу з метою визначення рівня навчальних досягнень з дисципліни "Основи здоров'я". Опитування було ідентичним до того, яке пропонувалося учням на початку експерименту і складалося з 2-х запитань, на які діти відповідали письмово.

4. Які ви знаєте шкідливі звички?

5. У чому їх небезпека?

Аналіз відповідей учнів контрольного класу показав, що кількість учнів з початковим рівнем знань становить 32 % (зменшилась на 4,7 %), з достатнім - 25 % (збільшилась на 1, 7 %), з середнім - 28 % (зросла на 1, 3 %), з високим - 15 % (зросла на 1, 7 %). Загалом динаміка позитивна, проте незначна. Відповіді учнів експериментального класу показали, що високий рівень знань мають 13 % учнів, тоді як у контрольному класі - 15 %, середній - 36 % (у контрольному - 28 %), достатній - 20 % (у 2-В класі - 25 %), початковий - 31 %, тоді як у контрольному - 32 %, що свідчить про значну позитивну динаміку у рівні навчальних досягнень 2-А класу.

Діаграма 3.12.

Діаграма 3.13.

КОНТРОЛЬНИЙ ЗРІЗ ЗНАНЬ З ОСНОВ ЗДОРОВ'Я ОСНОВ ЗДОРОВ'Я УЧНІВ КОНТРОЛЬНОГО УЧНІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КЛАСУ

На основі аналізу виконання робіт учнів експериментального та контрольного класів було визначено загальний середній відсоток учнів з початковим, достатнім, середнім і високим рівнем навчальних досягнень у кожному класі з тих предметів, на яких впроваджували проектну технологію навчання. Результати підрахунків містить діаграма 3.14.

Діаграма 3.14.

РЕЗУЛЬТАТИ СФОРМОВАНОСТІ РІВНІВ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ 2-А (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО) ТА 2-В (КОНТРОЛЬНОГО) КЛАСІВ НАПРИКІНЦІ ФОРМУВАЛЬНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

Таким чином, можна зробити висновок, що кількість учнів експериментального класу з початковим рівнем знань суттєво зменшилась (на 6 %), з достатнім - на 5 % у порівнянні з контрольним 2-В класом. Натомість кількість учнів із середнім рівнем знань в експериментальному класі збільшилась майже на 7 % у порівнянні з контрольним, а з високим рівнем знань - на 0, 5 %. Отже, використання проектної технології у навчально-виховному процесі є ефективним. Впровадження проектної технології було короткотривалим, чим і пояснюється незначна динаміка покращення знань, умінь і навичок учнів. Проте загалом результати педагогічного експерименту свідчать про те, що використання проектної технології у початковій школі сприяє покращенню загальних показників знань, умінь і навичок учнів за визначеними критеріями. Слід зазначити, що впровадження проектної технології має свої недоліки й особливості використання у початковій школі, адже часто учні 1 - 4 класів не готові до виконання складних довготривалих проектів. За результатами педагогічного експерименту можна зробити висновок, що впровадження проектної технології навчання було більш ефективним у 4-их класах, адже рівень самостійності та активності старших школярів набагато вищий. Під час виконання кожного проекту діти потребують допомоги й підказок дорослих, зокрема важкою для них є самоорганізація та організація інших членів групи (під час виконання групових проектів), а також систематизація і узагальнення великого обсягу інформації, яку діти добирають і опрацьовують під час роботи над проектом.

Висновки