З метою визначення рівня навчальних досягнень учнів початкових класів з таких навчальних предметів: "Основи здоров'я", "Я і Україна", читання було проведено педагогічний експеримент. Він проводився у 2 етапи (у 2011 і 2012 роках). На першому етапі у проведенні констатувального експерименту брали участь 62 учні 4-А та 4-В класів ЗОШ І ступеня № 25 м. Чернігова.

У констатувальному експерименті було використано такі методи дослідження: аналіз продуктів діяльності (письмових контрольних робіт учнів), усне опитування учнів, вивчення шкільної документації.

Для визначення рівня обізнаності вчителів початкових класів з проектної технології навчання та її впровадження ними у навчальний процес, було проведено анкетування серед них у школах м. Чернігова (зміст анкет подано у додатку А). В анкетуванні брали участь 15 вчителів. Було виявлено, що 9 з них (60 %) ніколи не зустрічали у своїй роботі проектну технологію навчання. Жоден з опитаних не має глибоких знань з проектної технології, 6 респондентів (40 %) мають загальне уявлення про проектну технологію навчання. На питання: "Чи використовуєте Ви у своїй роботі з учнями проектну технологію навчання?" 9 вчителів (60 %) відповіли, що не використовують проектну технологію у своїй педагогічній діяльності, 3 педагога (20 %) відмітили, що використовують цю технологію іноді, 3 вчителя (20 %) використовують її постійно. Таким чином, з 15-и опитаних 9 вчителів не відповідали на наступні запитання анкети, оскільки не використовують проектну технологію і не мають про неї жодного уявлення. На думку 2 опитаних (13,3 %), використання проектної технології значно сприяє підвищенню ефективності роботи і 4 (26, 6 %) відповіли, що сприяє в деякій мірі. На запитання: "На яких уроках Ви використовуєте проектну технологію навчання?" жоден вчитель не відмітив урок математики, 2 (13, 3 %) - урок рідної мови, 4 (26, 6 %) - читання, 5 (33, 3 %) - курс "Я і Україна", 3 (20 %) - образотворче мистецтво, жоден - музику, 3 (20 %) - трудове навчання. На прохання навести приклади тем проектів, які виконували учні опитаних вчителів, можна відмітити такі відповіді, як: "Рідна мова - "Текст". "Речення", "Частини мови" (3-4 клас). Читання - "Опис героя за складеним самостійно планом" (4 клас). Я і Україна - "Світ моїх захоплень" (2 клас)", "Громадянська освіта - "Славетні українці". Я і Україна - "Тварини навесні". Читання - "Українські письменники дітям"", "Основи здоров'я - "Харчування і здоров'я". Я і Україна - "Моя родина"". "Громадянська освіта - "Хліб - усьому голова", "Я і Україна - "Правила для учнів", "Тварини лісів". Образотворче мистецтво - "Пори року". Читання - "Усна народна творчість". На запитання: "Які проекти Ви здебільшого пропонуєте виконати учням?" 5 респондентів (20 %) вказали на однопредметні, 5 (20 %) - багатопредметні, жоден - метапредметні. 2 вчителів (13, 3 %) використовують короткотривалі проекти, 2 (13, 3 %) - короткотривалі та середньотривалі, жоден - довготривалі. Один з опитаних вказав, що використовує всі ці види проектів. Також анкета містила питання: "Які проекти найчастіше Ви пропонуєте виконувати учням? Чому?". На нього 3 вчителів (13, 3 %) відмітили парні, 5 вчителів (33, 3 %) схильні використовувати різні типи роботи одночасно: індивідуальні, парні, групові; індивідуальні, групові; індивідуальні, парні; індивідуальні, парні, групові, колективні. Педагоги пояснили, що індивідуальні проекти допомагають розвитку самостійності, відповідальності. Парні - для розвитку підтримки і взаємодопомоги. Деякі впевнені, що діти краще працюють у парах, ніж в інших формах. Загалом більшість опитаних впевнені, що необхідно чергувати їх для збільшення ефективності навчально-виховного процесу, для урізноманітнення та зацікавлення дітей. Учні опитаних педагогів, за їх словами, проводять презентації проектів у різноманітних формах: у вигляді презентацій, повідомлень, доповідей, конференцій, виступів, виставок, розповідей, диспутів-донесень інформації, настінних газет і творчих робіт. Більшість педагогів (33, 3 %) стверджують, що під час створення і презентації проектів учнями вони спостерігають високу зацікавленість, активність. Проте 2 (13, 3 %) відмітили посередній інтерес, жоден - слабку зацікавленість класу. На думку 2 респондентів (13, 3 %) використання проектної технології навчання сприяє незначному підвищенню якості знань учнів, 5 (33, 3 %) - впевнені, що якість знань учнів значно підвищується за умови використання проектної технології навчання. На запитання: "Чого особисто Вам не вистачає для введення проектної технології в роботу з учнями?" 2 опитаних вчителів (13, 3 %) відмітили недостатність інформації про проектну технологію навчання, інші потребують одночасно досвіду впровадження цієї технології, часу, матеріального забезпечення. Жоден з опитаних не вважає використання проектної технології у процесі навчання учнів початкової школи недоцільним. Опрацьовані анкети дозволяють зробити висновок, що проектну технологію використовують 6 вчителів (40 %), а це є досить низьким показником. Проте ті педагоги, що застосовують її у роботі, вказують на високу ефективність та результативність цієї технології. Слід відмітити те, що за результатами анкетування діти виявляють високий рівень зацікавленості, підвищення активності у засвоєнні знань за допомогою проектної технології. Також варто зазначити, що проектну технологію навчання вчителі не використовують через недостатнє фінансування та дефіцит інформації з цієї технології. За результатами анкетування вчителів можна зробити висновок, що проектна технологія навчання буде активніше застосовуватися за умов проведення просвітницької діяльності серед вчителів-практиків щодо можливостей використання проектної технології навчання у початковій школі та збільшення обсягів фінансування освітньої галузі. Для виявлення рівня знань учнів з предмету "Я і Україна (природознавство)" експериментальний клас виконав контрольну роботу, яка складалася з таких питань:

1) яку користь приносять рослини?

2) яким чином людина впливає на стан природи?

3) "Червона Книга України". Що це за книга? Для чого вона існує?

4) значення природи у житті людини.

Контрольна робота виконувалась протягом 15-и хвилин. У деяких учнів виникали питання щодо змісту роботи, проте в цілому клас працював самостійно, без допомоги та підказок. Контрольна робота завершилась тоді, коли всі діти закінчили відповідати. Загалом працювали із зацікавленням, кожне з завдань намагались обдумати, сформулювати якнайкраще. Нами використовувались навідні фрази в усному вигляді, такі як: "Згадайте тему, яку ви вивчали з природознавства про користь рослин. Згадайте з власного досвіду, де і яким чином ви зіштовхуєтесь із рослинами. Озирніться навколо себе" - до першого питання контрольної роботи. "Як особисто ви впливаєте на стан природи? Якщо людина впливає на природу, то як: позитивно чи негативно?" - до другого завдання тощо. Обробка відповідей на перше питання контрольної роботи дала змогу зробити висновок, що 11 учнів (39, 3 %) вважають, що рослини забезпечують планету киснем.6 учнів (21, 4 %) найголовнішою функцією флори визначають лікувальні властивості деяких її представників. 9 учнів (32, 1 %) вказав на обидві ці якості.1 учень (3, 6 %) вказали, що рослини надають людині предмети побуту (меблі, папір тощо).2 учні (7, 1 %) не змогли дати конкретної відповіді на це питання, що свідчить про низький рівень знань з цієї теми. При обробці відповідей на друге питання контрольної роботи ("Яким чином людина впливає на стан природи?") нами було визначено, що 24 учні (85, 7 %) вказують як на позитивний, так і на негативний вплив людини на навколишнє середовище.2 учні (7, 1 %) описали лише негативний вплив і 2 учні (7, 1 %) - лише позитивний вплив. Проаналізувавши інші відповіді на питання контрольної роботи було зроблено висновок, що 11 учнів 4-В класу (38, 1 %) мають високий рівень знань з дисципліни "Я і Україна". Відповіді цих учнів були ґрунтовними, логічними, осмисленими, з мінімальними помилками.7 учнів (23, 8 %) мають середній рівень знань. Учні з таким рівнем знань мають уявлення про охорону природи, її значення для людини та життя планети в цілому тощо, проте під час відповіді на питання контрольної роботи допускалися помилок або не повною мірою відповідали на запитання. Стільки ж - 23, 8 % - мають достатній рівень. Вони не достатньо точно відповідали, допускали грубі помилки у нескладних визначеннях, власну думку майже не висловлювали. 3 учні (14, 3 %) знаходяться на початковому рівні навчальних досягнень. Такі учні затруднялися відповісти на питання контрольної роботи.

Рівень знань учнів з курсу "Я і Україна (природознавство)" у експериментальному класі (4-В), відображено у діаграмі 2.1.

Діаграма 2.1.

РІВЕНЬ ЗНАНЬ УЧНІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КЛАСУ З КУРСУ "Я І УКРАЇНА (ПРИРОДОЗНАВСТВО)"

Ідентична контрольна робота була проведена у контрольному 4-А класі, в якому навчається 33 учні.

Для її виконання учням було запропоновано ті ж умови, що і для експериментального класу. Під час контрольної роботи труднощів не виникало, діти працювали самостійно, зосереджено, прямих підказок не потребували.

Контрольна робота складалася з тих самих запитань, що і у 4-В класі (див. с.33). Аналіз відповідей на запитання контрольної роботи допоміг зробити висновок, що 12 учнів 4-А класу (38, 3 %) мають високий рівень знань з дисципліни "Я і Україна".

Відповіді цих учнів були розгорнутими, повними, конкретними, майже не містили помилок. 7 учнів (22, 7 %) мають середній рівень знань. У відповідях цих учнів прослідковувався логічний ланцюжок, намагання дати ґрунтовну відповідь, змістове наповнення.

Але більшість відповідей містили помилки та неточності. 8 учнів (23, 7 %) мають достатній рівень знань за результатами контрольної роботи. Вони не достатньо точно відповідали, допускалися грубих помилок у нескладних визначеннях, власна думка на цьому рівні майже не звучала. 5 учнів (15, 3 %) знаходяться на початковому рівні навчальних досягнень.

Такі учні затруднялися відповісти на питання контрольної роботи. Отже, більшість учнів контрольного класу мають середній та високий рівень знань (61 %), кількість дітей з початковим рівнем знань є незначною.

Рівень знань учнів в 4-А класі (контрольному) з дисципліни "Природознавство" відображено у діаграмі 2.2.

Діаграма 2.2

РІВЕНЬ ЗНАНЬ УЧНІВ КОНТРОЛЬНОГО КЛАСУ З КУРСУ "Я І УКРАЇНА (ПРИРОДОЗНАВСТВО)"

Для визначення рівня знань учнів експериментального класу з предмету "Читання" було проведено самостійну роботу, яка мала на меті визначити здатність учнів до повних відповідей, ґрунтовних пояснень, відстоювання своєї думки. Запитання були дібрані так, аби кожен учень зміг висловитись повною мірою, вкласти глибокий зміст у свою відповідь, включити власний досвід та напрацювання, які учні здобувають на уроках читання: вміння задіяти свій словниковий запас для пояснення, побудова зв'язного висловлювання, здатність до критичного мислення тощо. Робота була проведена у письмовому вигляді і складалась із трьох питань, які задавались усно:

1) як треба поводити себе на природі? Чому?

2) що було б, якби на Землі не існувало рослин, тварин?

3) чому людина повинна оберігати природу?

Час виконання був не регламентований, проте учні виконали завдання за 10 хвилин. Аналіз виконаних робіт допоміг визначити, що 12 учнів експериментального класу (44 %) мають досить поверхневе уявлення з поданих питань, адже вони не дали повних відповідей, у більшості відповідей звертаючи увагу на дрібні деталі, а не головний зміст. Речення цієї групи учнів були неповними, не досить змістовними, думка не викладена на високому рівні. Наприклад, Аліна Т. на запитання самостійної роботи "Як треба поводити себе на природі? Чому?" відповіла: "На природі треба поводити себе гарно". В її роботі відсутня конкретика, учениця не змогла дати повної відповіді. Подібні відповіді можна було прочитати і в інших роботах, які було зараховано до цього рівня. Тому 12 робіт (44 %) можна оцінити як початковий рівень. 4 учнів (16 %) мають більш глибокі знання з дисципліни, намагаючись повніше відповісти на запропоновані запитання. Наприклад, Павло Я. у своїй роботі зазначив: "Не треба забруднювати водойм, ламати гілля на деревах". Такі відповіді, на нашу думку, є більш змістовними та конкретними, проте для середнього рівня цього недостатньо. 8 учнів (28 %) мають середній рівень знань, їх відповіді майже не містять грубих помилок, змістовні, достатньо глибоко розкривають суть думок. Наприклад, Ярослав Д. написав: "Не треба ламати гілки, розкидати сміття, весною не треба дуже кричати, тому що весною пташки виводять пташенят. Коли ламаєш дерева - їм боляче".3 учні (12 %) показали свої знання на високий рівень. Їх відповіді ґрунтовні, узагальнені, майже не містять помилок. Речення повні, в них висловлена власна думка учня. Наприклад, Анжела Л. відповіла на перше питання самостійної роботи: "Не треба розпалювати вогнища, ламати гілки дерев, насмічувати, руйнувати мурашники, ламати пташині гнізда".

Рівень навчальних досягнень учнів в 4-В класі (експериментальному) з предмету "Читання" відображено у діаграмі 2.3.

Діаграма 2.3.

РІВЕНЬ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КЛАСУ З ПРЕДМЕТУ "ЧИТАННЯ"

Аналогічну самостійну роботу за тими ж питаннями було проведено у контрольному класі. Умови створювалися ідентичні. За допомогою аналізу виконаних робіт ми визначили, що 14 учнів (42 %) контрольного класу мають труднощі під час побудови, формування, висловлення своїх думок. Речення містили багато повторів. Фрази таких учнів були неповними. Наприклад, Владислав К. на запитання самостійної роботи: "Як треба поводити себе на природі?" відповів: "Треба не кричати". Можна зробити висновок, що учень не має елементарних знань з правил поводження у природному середовищі. Подібні відповіді можна було спостерігати і в інших роботах. Тому 14 робіт (42 %) ми оцінили як початковий рівень. 5 учнів (17 %) контрольного класу мають більш глибокі знання з дисципліни, які було оцінено як достатній рівень. Наприклад, Аліса В. у своїй роботі зазначила: "Людина не повинна забруднювати водойм, ламати гілки". 9 учнів (29 %) мають середній рівень знань з цієї дисципліни, їх відповіді майже не містять грубих помилок, змістовні, достатньо глибоко розкривають суть запитань. Речення повні, без повторень і тавтологій. 4 учні (12 %) показали свої знання на високий рівень. Їх відповіді ґрунтовні, узагальнені, майже не містять помилок. Речення повні, часто емоційно забарвлені, у них висловлена власна думка учня.

Рівень знань учнів в 4-А класі (контрольному) з предмету "Читання" відображено у діаграмі 2.4.

Діаграма 2.4.

РІВЕНЬ ЗНАНЬ УЧНІВ 4-А КЛАСУ З ПРЕДМЕТУ "ЧИТАННЯ"

Для визначення рівня знань учнів експериментального класу з предмету "Основи здоров'я" було проведено усне опитування, яке мало на меті визначити рівень свідомості дітей у питаннях формування та збереження власного здоров'я. Саме на це направлений курс "Основи здоров'я", тому ми намагалися виявити якість теоретичних знань та дізнатись власну думку кожного з опитуваних щодо їх ставлення до деяких важливих питань. Учні мали змогу відповідати, вільно висловлюючи свої думки, припущення, факти на основі власного досвіду, спостережень, інформації, яку вони дізнались під час уроків з дисципліни та літературних джерел. Опитування складалось із трьох запитань, на які учні відповідали фронтально.

1. Для чого потрібно берегти своє здоров'я?

2. Що таке здорове харчування?

3. Що впливає на здоров'я?

Проаналізувавши усні відповіді на запитання ми дійшли висновку, що більшість опитуваних мають поверхневе уявлення про здоров'я, здоровий спосіб життя, методи та шляхи його збереження, відновлення. 10 учнів (36 %) мають початковий рівень знань з вищевказаного предмету, вони не змогли дати конкретної відповіді на жодне з питань. Їх думки були загальними, неточними, поверхневими. Наприклад, Дар'я І. на запитання: "Для чого потрібно берегти своє здоров'я?" відповіла: "Для того, щоб жити". Деякі з учнів взагалі не дали відповіді на питання.6 учнів (20 %) мають достатній рівень знань з предмету "Основи здоров'я" за результатами опитування. Зміст відповідей не досить глибокий та ґрунтовний. Учні, які висловились на достатній рівень, вказували кілька факторів, необхідних для збереження здоров'я, намагались висловити свою думку, проте робили досить багато помилок. Наприклад, Ростислав А. відповів: "Потрібно берегти здоров'я для того, щоб тобі не було погано, щоб ходити до школи". Учнів із середнім рівнем знань з предмету "Основи здоров'я" ми визначили 8 (28 %). Вони давали повні відповіді, намагалися ґрунтовно пояснити терміни, висловити власне бачення, проте думки були з деякими помилками та неточностями.4 учні (16 %) мають високий рівень знань з предмету, відповідають змістовно, точно, безпомилково, повною мірою розкриваючи суть запитань. Наприклад, Ярослав Д. на запитання: "Для чого потрібно берегти своє здоров'я?" відповів: "Для того, щоб бути здоровим, веселим, гарно вчитися, дарувати людям посмішки, спілкуватися з друзями". На основі опрацьованих матеріалів можна зробити висновок, що серед учнів експериментального класу з дисципліни "Основи здоров'я" переважає початковий (36 %) та достатній (20 %) рівень знань.

Рівень знань учнів в 4-В класі (експериментальному) з предмету "Основи здоров'я" відображено у діаграмі 2.5.

Діаграма 2.5.

РІВЕНЬ ЗНАНЬ УЧНІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КЛАСУ З ПРЕДМЕТУ "ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я"

Аналогічна робота була проведена у контрольному класі (4-А), де для опитування було створено ідентичні умови, підготовано ті ж запитання, які ставилися в експериментальному класі. Труднощів під час опитування не виникало, діти були зацікавлені, відповідали охоче, намагалися робити власні висновки, висловлювати судження на основі своїх знань. Аналіз усних відповідей дозволив зробити висновок, що більшість опитуваних, як і в експериментальному класі, мають поверхневе уявлення про здоров'я, здоровий спосіб життя, методи та шляхи його збереження та відновлення. 12 учнів (35, 5 %) мають початковий рівень знань. Діти мали труднощі під час формулювання та висловлювання думок, деякі з учнів взагалі не дали відповіді на питання. 7 учнів (21 %) ми визначили як таких, які мають достатній рівень знань з предмету "Основи здоров'я" за результатами опитування. Їх відповіді містили багато повторень, тавтологій (зокрема, найбільш повторюваним було слово "здоров'я"), речення були незакінченими, часто з хибним змістом. Учнів із середнім рівнем знань з предмету "Основи здоров'я" ми визначили 9 (28,5 %). Вони давали повні відповіді, намагалися ґрунтовно пояснити терміни, висловити власне бачення, проте думки були з деякими помилками та неточностями. 5 учнів (15 %), за нашими висновками, мають високий рівень знань з предмету, відповідають змістовно, висловлюють свої думки, опираючись на знання, отримані під час уроків та з власного досвіду. На основі опрацьованих матеріалів можна зробити висновок, що знання контрольного класу з дисципліни "Основи здоров'я" знаходяться головним чином на початковому (35,5 %) та достатньому рівнях (21 %).

Рівень знань учнів 4-А класу з дисципліни "Основи здоров'я" відображено в діаграмі 2.6.

Діаграма 2.6.

РІВЕНЬ ЗНАНЬ УЧНІВ КОНТРОЛЬНОГО КЛАСУ З ДИСЦИПЛІНИ "ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я"

Паралельне проведення контрольних зрізів знань учнів у контрольному та експериментальному класах дозволить провести порівняння рівнів знань учнів цих класів для подальшого проведення педагогічного експерименту.

Ми підрахували кількість учнів з початковим, достатнім, середнім та високим рівнем знань окремо у кожному класі, потім середнє арифметичне кожного з рівнів за результатами контрольної, самостійної робіт, усного опитування, аналізу шкільної документації та бесід із педагогами. Це дало змогу порівняти навчальні досягнення контрольного та експериментального класів, що відображено у діаграмі 2.7.

Діаграма 2.7.

УЗАГАЛЬНЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗРІЗУ РІВНЯ ЗНАНЬ УЧНІВ З КУРСУ "Я І УКРАЇНА (ПРИРОДОЗНАВСТВО)", ПРЕДМЕТУ "ЧИТАННЯ", ДИСЦИПЛІНИ "ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я" У КОНТРОЛЬНОМУ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ КЛАСАХ

З діаграми 2.7 видно, що у контрольному і експериментальному класах рівень знань учнів з курсу "Я і Україна", предмету "Читання" та дисципліни "Основи здоров'я" здебільшого низький (30 % учнів), учнів з середнім рівнем знань 24 %, з високим - всього 19 %. Це зумовлює необхідність внесення змін у навчальний процес. Як бачимо, рівень навчальних досягнень учнів контрольного та експериментального класів приблизно однаковий, відрізняється щонайбільше на 0,6 %, а це дозволить провести педагогічний експеримент з найменшим відсотком похибок, а отже одержати об'єктивні експериментальні дані.

Другий етап констатувального експерименту було проведено з таких навчальних предметів: "Основи здоров'я", "Я і Україна". У ньому брали участь 60 учнів 2-А та 2-В класів ЗОШ І ступеня № 25 м. Чернігова.

У констатувальному експерименті було використано такі методи дослідження: аналіз продуктів діяльності (письмових контрольних робіт учнів), усне опитування учнів, вивчення шкільної документації.

Для виявлення рівня навчальних досягнень учнів з предмету "Я і Україна (природознавство)" експериментальний клас (2-А) виконав коротку самостійну роботу, яка складалася з таких питань:

5) як природа готується до зими?

6) для чого вона це робить?

Контрольна робота виконувалась протягом 10-и хвилин. В учнів не виникало питань щодо змісту роботи, клас працював самостійно, без допомоги і підказок. Контрольна робота завершилась тоді, коли всі діти були готові. Загалом працювали із зацікавленням, кожне з запитань зважено формулювали. Нами використовувались навідні фрази в усному вигляді, такі як: "Згадайте теми, яки ви вивчали з природознавства про підготовку природи до зими. Згадайте з власного досвіду, що ви спостерігали восени, коли стає холодно. Що ви бачили на прогулянках у парках, лісі, на подвір'ї школи, з вікна свого будинку?". Обробка відповідей на питання самостійної роботи дала змогу зробити висновок щодо знань учнів з цієї теми. 10 учнів (33, 3 %) відповіли, що стає холодно, птахи відлітають у теплі краї, тварини стають більш пухнасті, готують зимові житла. Також були відповіді про підготовку тваринами запасів їжі. Деякі учні уточнили, що дерева скидають листя, трава сохне, сонце вже не гріє так, як раніше. Відповідаючи на друге питання самостійної роботи, учні зазначали, що тварини піклуються про запаси, щоб не голодувати взимку. 8 учнів (26, 7 %) давали менш розгорнуті відповіді, які складалися, в основному, з одного-двох речень. Відповідаючи на друге питання, діти вказували на те, що дерева скидають листя, щоб відпочити і щоб їм не було важко взимку. 8 учнів (26, 7 %) написали, що стає холодно і йде сніг. Природа лягає відпочивати. 4 учні (13, 3 %) не змогли дати конкретної відповіді на ці питання, що свідчить про низький рівень знань з цієї теми. При обробці відповідей на питання самостійної роботи нами було визначено, що 10 учнів (33, 3 %) дають повні відповіді на запитання, намагаються пояснити свою думку. Це значить, що вони мають високий рівень знань з дисципліни "Я і Україна". Відповіді цих учнів були ґрунтовними, логічними, осмисленими, з мінімальними помилками. 8 учнів (26, 7 %) мають середній рівень знань. Учні з таким рівнем знань мають уявлення про підготовку природи до зими, її значення для навколишнього середовища та планети в цілому, проте під час відповіді на питання самостійної роботи допускалися помилок або не повною мірою відповідали на запитання. Стільки ж (26, 7 %) мають достатній рівень. Вони не достатньо точно відповідали, допускали грубі помилки у нескладних визначеннях, власну думку майже не висловлювали. 4 учні (13, 3 %) знаходяться на початковому рівні навчальних досягнень. Такі учні затруднялися відповісти на питання самостійної роботи, в основному їх відповіді складалися з одного неповного речення.

Рівень знань учнів з курсу "Я і Україна (природознавство)" у експериментальному класі (2-А), відображено у діаграмі 3.1.

Діаграма 3.1.

РІВЕНЬ ЗНАНЬ УЧНІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КЛАСУ З КУРСУ "Я І УКРАЇНА (ПРИРОДОЗНАВСТВО)"

Ідентична контрольна робота була проведена у контрольному 4-В класі, в якому навчається 30 учнів. Для її виконання учням було запропоновано ті ж умови, що і для експериментального класу. Під час самостійної роботи труднощів не виникало, діти працювали самостійно, зосереджено, прямих підказок не потребували. Самостійна робота складалася з тих самих запитань, що і у 2-А класі. Аналіз відповідей на запитання самостійної роботи допоміг зробити висновок, що 11 учнів 2-В класу (36, 6 %) мають високий рівень знань з дисципліни "Я і Україна". Відповіді цих учнів були розгорнутими, повними, конкретними, майже не містили помилок.7 учнів (23, 3 %) мають середній рівень знань. У відповідях цих учнів прослідковувався логічний ланцюжок, намагання дати ґрунтовну відповідь, змістове наповнення. Але більшість відповідей містили помилки та неточності. 9 учнів (30 %) мають достатній рівень знань за результатами контрольної роботи. Вони не достатньо точно відповідали, допускалися грубих помилок у нескладних визначеннях, власна думка на цьому рівні майже не звучала. 3 учні (10 %) знаходяться на початковому рівні навчальних досягнень. Такі учні затруднялися відповісти на питання контрольної роботи. Отже, більшість учнів контрольного класу мають середній та високий рівень знань (59, 9 %), кількість дітей з початковим рівнем знань є незначною.

Рівень знань учнів в 2-В класі (контрольному) з дисципліни "Природознавство" відображено у діаграмі 3.2.

Діаграма 3.2

РІВЕНЬ ЗНАНЬ УЧНІВ КОНТРОЛЬНОГО КЛАСУ З КУРСУ "Я І УКРАЇНА (ПРИРОДОЗНАВСТВО)"

Для визначення рівня знань учнів експериментального класу з предмету "Читання" було проведено бесіду, яка мала на меті визначити здатність учнів до повних відповідей, ґрунтовних пояснень, відстоювання своєї думки, здатність до красномовства та зв'язного мовлення. Бесіда була побудована так, аби кожен учень зміг вільно висловитись, вкласти глибокий зміст у свою відповідь, включити власний досвід та напрацювання, які учні здобувають на уроках читання: вміння задіяти свій словниковий запас для пояснення, побудова зв'язного висловлювання, здатність до критичного мислення тощо. Бесіда стосувалась улюблених казок учнів. Кожен з бажаючих виходив до дошки і розповідав улюблену казку. Попередньо дітям був даний час на підготовку (5-10 хвилин). Ми звертали увагу на здатність швидко згадати казку, її сюжет, головних героїв. Також учням слід було розповідати досить коротко, найголовніше. Виступи повинні були бути яскравими, щоб зацікавити слухачів, з використанням жестів, міміки та всіх відомих дітям засобів мови. Зверталась увага на емоційність розповіді, інтонаційне виділення важливих моментів, володіння аудиторією під час виступу.

Аналіз виступів допоміг визначити, що 11 учнів експериментального класу (36, 7 %) мають досить обмежений словниковий запас, адже вони не могли зв'язно розповісти улюблену казку, збивались, звертаючи увагу на дрібні деталі, а не головний зміст. Речення цієї групи учнів були неповними, не досить змістовними, думка не викладена на високому рівні. Деякі діти забували кінець казки або розповідали його не так, як це було в книжці. Тому 11 робіт (36, 7 %) можна оцінити як початковий рівень. 5 учнів (16, 7 %) були більш впевнені під час виступів. Їх відповіді мали більш глибокий зміст, помилок було менше.8 учнів (26, 7 %) мають середній рівень знань, їх виступи змістовні, достатньо глибоко розкривають суть думок. Можна було зрозуміти зміст казок, прослідковувались емоційні акценти, використовувались різні інтонації, жести. 6 учнів (20 %) показали свої знання на високий рівень. Їх виступи були яскравими, змістовними, закінченими. Речення повні, в них висловлена власна думка учня.

Рівень навчальних досягнень учнів в 2-А класі (експериментальному) з предмету "Читання" відображено у діаграмі 3.3.

Діаграма 3.3.

РІВЕНЬ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КЛАСУ З ПРЕДМЕТУ "ЧИТАННЯ"

Аналогічну роботу за тим же сценарієм було проведено у контрольному класі. Умови створювалися ідентичні. За допомогою спостереження ми визначили, що 12 учнів (40 %) контрольного класу мають труднощі під час побудови, формування, висловлення своїх думок. Для деяких дітей було проблематично згадати улюблену казку або деякі її частини. Фрази таких учнів були неповними. Тому 12 виступів (40 %) ми оцінили як початковий рівень. 6 учнів (20 %) контрольного класу були більш впевнені у своїх виступах, які було оцінено як достатній рівень. 7 учнів (23, 3 %) ми оцінили на середній рівень, їх відповіді змістовні, вони досить чітко розповідали зміст улюблених казок. Речення були повні, без повторень і тавтологій. Також використовувались зміни інтонацій, виразів обличчя. 5 учнів (16, 7 %) показали свої знання на високий рівень. Їх виступи були яскраві, закінчені, діти були артистичними та впевненими. Речення повні, емоційно забарвлені.

Рівень знань учнів в 2-В класі (контрольному) з предмету "Читання" відображено у діаграмі 3.4.

Діаграма 3.4.

РІВЕНЬ ЗНАНЬ УЧНІВ КОНТРОЛЬНОГО КЛАСУ ПРЕДМЕТУ "ЧИТАННЯ"

Для визначення рівня знань учнів експериментального класу з предмету "Основи здоров'я" було проведено самостійну роботу, яка мала на меті визначити рівень знань дітей з питань шкідливих звичок. Курс "Основи здоров'я" ознайомлює дітей з цією темою, а також учні мають знання з цього питання завдяки засобам масової інформації, бесідам з батьками та іншими дорослими та навіть з власного досвіду. Ця проблема є надзвичайно актуальною, адже дитячий алкоголізм в останні роки в Україні досягає загрожуючих масштабів. Всесвітня організація охорони здоров'я провела опитування школярів у 41 країні світу, чи вживають вони спиртне. Україна в списку перша. 40 відсотків дітей в Україні вживають алкоголь. За словами Анатолія Вієвського, головного нарколога Міністерства охорони здоров'я України, сьогодні в країні 1% дітей 12-13-ти років щодня вживають алкогольні напої. Вживання пива в Україні серед підлітків за останні чотири роки зросло вдвічі [59]. Щодо паління в Україні:

- 2-е місце у світі займає Україна за кількості випалених цигарок на людину;

- палять 50% чоловіків, 25% жінок й 17% школярів;

- 120 000 чоловік у рік помирають в Україні через паління (ВООЗ).

Соціологічні дослідження показують: до 11 років 17% школярів починають палити цигарки. Кожен п'ятий школяр в Україні у віці 11-12 років палить [60].

Тому ми вважаємо цю проблему надзвичайно актуальною і запропонували дітям показати знання з цих питань. Учні мали змогу відповідати, вільно висловлюючи свої думки, припущення, факти на основі власного досвіду, спостережень, інформації, яку вони дізнались під час уроків з дисципліни, літературних джерел та життя. Опитування складалось із двох запитань, на які учні відповідали фронтально.

1. Які ви знаєте шкідливі звички?

2. В чому їх небезпека?

Проаналізувавши усні відповіді на запитання ми дійшли висновку, що більшість опитуваних мають поверхневе уявлення про шкідливі звички, шкоду, яку вони можуть нанести людині.10 учнів (33, 3 %) мають початковий рівень знань з вищевказаного предмету, вони не змогли дати конкретної відповіді на жодне з питань. Їх думки були загальними, неточними, поверхневими. Деякі з учнів взагалі не дали відповіді на питання.7 учнів (23, 3 %) мають достатній рівень знань з предмету "Основи здоров'я" за результатами опитування. Зміст відповідей не досить глибокий та ґрунтовний. Учні, які висловились на достатній рівень, вказували на кілька шкідливих звичок, намагались пояснити, у чому їх небезпека, проте робили досить багато помилок. Учнів із середнім рівнем знань з предмету "Основи здоров'я" ми визначили 10 (33, 3 %). Вони давали повні відповіді, називали досить багато шкідливих звичок, що існують, розповідали, які шкідливі звички є у них та їх батьків, рідних, близьких. 3 учні (10 %) мають високий рівень знань з предмету, відповідають змістовно, точно, безпомилково, повною мірою розкриваючи суть запитань. Такі учні опиралися на вивчений раніше матеріал з цієї теми та значною мірою на власний досвід. На основі опрацьованих матеріалів можна зробити висновок, що серед учнів експериментального класу з дисципліни "Основи здоров'я" переважає початковий (33, 3 %) та середній (33, 3 %) рівень знань.

Рівень знань учнів в 2-А класі (експериментальному) з предмету "Основи здоров'я" відображено у діаграмі 3.5.

Діаграма 3.5.

РІВЕНЬ ЗНАНЬ УЧНІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КЛАСУ ПРЕДМЕТУ "ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я"

Аналогічна робота була проведена у контрольному класі (2-В), де для опитування було створено ідентичні умови, підготовано ті ж запитання, які ставилися в експериментальному класі. Труднощів під час опитування не виникало, діти були зацікавлені, відповідали охоче, намагалися робити власні висновки, висловлювати судження на основі своїх знань. Аналіз усних відповідей дозволив зробити висновок, що більшість опитуваних, як і в експериментальному класі, мають поверхневе уявлення про шкідливі звички, їх небезпечний вплив на людину. 11 учнів (36, 7 %) мають початковий рівень знань. Діти мали труднощі під час формулювання та висловлювання думок, деякі з учнів взагалі не дали відповіді на питання. 7 учнів (23, 3 %) ми визначили як таких, які мають достатній рівень знань з предмету "Основи здоров'я" за результатами опитування. Їх відповіді містили багато повторень, тавтологій, речення були незакінченими, часто з хибним змістом. Учнів із середнім рівнем знань з предмету "Основи здоров'я" ми визначили 8 (26, 7 %). Вони давали повні відповіді, намагалися ґрунтовно пояснити думку, висловити власне бачення, проте думки були з деякими помилками та неточностями. 4 учнів (13, 3 %), за нашими висновками, мають високий рівень знань з предмету, відповідають змістовно, висловлюють свої думки, опираючись на знання, отримані під час уроків та з власного досвіду. На основі опрацьованих матеріалів можна зробити висновок, що знання контрольного класу з дисципліни "Основи здоров'я" знаходяться головним чином на початковому (36,7 %) рівні.

Рівень знань учнів 2-В класу з дисципліни "Основи здоров'я" відображено в діаграмі 3.6.

Діаграма 3.6.

РІВЕНЬ ЗНАНЬ УЧНІВ КОНТРОЛЬНОГО КЛАСУ З ДИСЦИПЛІНИ "ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я"

Паралельне проведення контрольних зрізів знань учнів у контрольному

та експериментальному класах дозволить провести порівняння рівнів знань учнів цих класів для подальшого проведення педагогічного експерименту.

Ми підрахували кількість учнів з початковим, достатнім, середнім та високим рівнем знань окремо у кожному класі, потім середнє арифметичне кожного з рівнів за результатами самостійних робіт, виступів, аналізу шкільної документації та бесід із педагогами. Це дало змогу порівняти навчальні досягнення контрольного та експериментального класів, що відображено у діаграмі 3.7.

Діаграма 3.7.

УЗАГАЛЬНЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗРІЗУ РІВНЯ ЗНАНЬ УЧНІВ З КУРСУ "Я І УКРАЇНА (ПРИРОДОЗНАВСТВО)", ПРЕДМЕТУ "ЧИТАННЯ", ДИСЦИПЛІНИ "ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я" У КОНТРОЛЬНОМУ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ КЛАСАХ

З діаграми 3.7 видно, що у контрольному і експериментальному класах рівень навчальних досягнень учнів з курсів "Я і Україна", "Читання", "Основи здоров'я" здебільшого низький (30 % учнів), учнів з середнім рівнем знань 23, 3 %, з високим - всього 20 %. Це зумовлює необхідність внесення змін у навчальний процес. Як бачимо, рівень навчальних досягнень учнів контрольного та експериментального класів приблизно однаковий, а це дозволить провести педагогічний експеримент з найменшим відсотком похибок, а отже одержати об'єктивні експериментальні дані.

2.3 Процес та результати впровадження проектної технології навчання на уроках читання, природознавства, основ здоров'я у початковій