Робота соціального педагога з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім’ї

1,5 год

4

Визначення проблем дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї

Вправи «Робота в групах» (продовження); «Прогноз погоди». Обговорення. Рефлексія заняття.

1 год

5

Визначення типового соціального оточення дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї

Вправи: «Сім'я»; «Мозковий штурм»; «Мережа проблем». Обговорення. Рефлексія заняття.

1,5 год

6.

Визначення типового соціального оточення дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї

Вправа «Батьківські збори». Притча про музичні інструменти. Релаксаційна вправа «Водоспад»

1 год

7

Аргументація важливості профілактичної роботи

Вправи «Закордонний відпочинок»; «Аргументи». Обговорення. Рефлексія заняття.

1 год

8

Розвиток уміння конструктивного спілкування з батьками

Вправи «Так - ні»; «Еміграція». Обговорення. Рефлексія заняття.

1 год

9

Підвищення рівня компетентності класних керівників з проблеми супроводу дітей з дискантних сімей

Вправи «Індіанські імена»; «Малюнок ідеальної сім'ї». Обговорення. Висновок. Рефлексія заняття.

1 год

10

Підвищення рівня компетентності класних керівників з проблеми супроводу дітей з дискантних сімей

Вправи «Модель допомоги»; «Мережа знань». Анкетування класних керівників. Обговорення. Рефлексія заняття.

1,5 год

Відомо, що певні умови виховання сприяють виникненню і закріпленню агресивних ознак. Нажаль зростання агресивності дітей одна з найзначніших проблем, з якою все частіше стикаються батьки, педагоги. Причиною, що породжує цю проблему часто буває бар'єр, відчуження батьків та дітей, невміння класного керівника, вчителя-предметника визначити умови проживання дітей в дистантних сім'ях. Агресивність - один із факторів, який негативно впливає на адаптацію дитини у шкільному колективі, а в подальшому і в соціальному оточенні. У взаємодії з классом наслідком агресивності стають неприйняття дитини як особистості, формування негативного ставлення до неї. Відповідно на її адресу відбувається більше негативних дій порівняно з іншими дітьми, що. У свою чергу, спричиняє нові спалахи агресивності внаслідок емоційного напруження і стрессового стану. Присутність агресивної дитини у класі досить часто породжує конфліктні ситуації, у вчителя формується негативне ставлення до таких учнів [81].

За результатами діагностичного дослідження (методика Баса-Дарки, методика ДВОР та об'єктивного спостереження), що показали високий рівень агресивності, була розроблена корекційно-розвивальна програма спрямована на зниження рівня агресивності. Мета корекційно-розвивальної програми: навчання учнів прийнятних способів вираження свого гніву; зниження рівень особистісної тривожності; опанування навичок контролю власного емоційного стану; розвиток навичок саморегуляції; формування у підлітків конструктивних поведінкових реакцій у проблемних ситуаціях; розвиток емпатії й адекватного рівня самооцінки.

Завдання корекційно-розвивальних занять:

- розвиток самосвідомості та самопізнання учасників занять;

- формування у підлітків адекватної самооцінки та самоповаги;

- сприяння усвідомленню власних емоційних станів та розвиток навичок емпатійного реагування;

- формування толерантного ставлення до оточуючих;

- відпрацювання навичок конструктивної взаємодії з однолітками.

Кількість учасників корекційно-розвивальних занять: 12-15 дітей з дистантних сімей (підлітки 13-14 років).

Періодичність зустрічей: два рази на тиждень.

Методи, які використовуються під час корекційно-розвивальних занять: інформаційне повідомлення, модельовані ситуації, обговорення вправ, рольові ігри, релаксаційні вправи.

Правила роботи під час корекційно-розвивальних занять, які визначають і яких дотримуються учасники:

- тут і зараз - зосереджує учасників на подіях, які відбуваються в цей час і в цій групі, обмежує можливість учнів входити у сферу загальних суджень;

- будь активним - передбачає реальне залучення кожного учасника до роботи;

- конфіденційність - полягає у тому, що зміст спілкування та події, які відбуваються у групі, залишаються у її межах;

- «я» - повідомлення - передбачає вираження власної позиції, вживання суджень в особовій формі;

- акцентування мови відчуттів - увага на емоційних станах (своїх і партнерів), уникнення оцінних суджень, заміна їх описом власних емоційних станів (не «ти мене образив», а «я почувався ображеним, коли ти…»);

- щирість насамперед щодо самого себе.

Тематичний план корекційно-розвивальної програми Таблиця 2.2.2:

№ з/п	Тема заняття	Орієнтована тривалість заняття
1	Що заважає нам зрозуміти себе та інших?	1 год
2	Що таке емоції? Позитивні та негативні вияви емоцій	1 год
3	Способи адекватного сприймання себе та інших	1 год
4	Конструктивні форми поведінки	1 год
5	Способи управління емоційними станами	1 год
6	Змінюючи себе, ми змінюємо ставлення до себе	1 год
7	Відповідальне ставлення до себе, свого життя і навколишнього світу	1 год
8	Я і мої друзі	1 год
9	Я обираю усмішку!	1 год
10	Контроль і конфліктна ситуація	1 год
11	Як подолати агресію	1 год
12	Чому потрібно поважати права людини	1 год
	Разом	12 год

Основною метою першого заняття є знайомство учасників та навчання релаксації. Як допоміжний матеріал використовується дві газети. Заняття розпочинається з того, що ведучий пропонує дітям стати в коло і провести гру «Давайте познайомимось». За умовою гри, перший з учасників, який сидить з права від ведучого, називає своє ім'я і своє захоплення, а його сусід повторює те, що почув, а потім рекомендується сам. Завдання можна ускладнити, щоб кожний наступний учасник повторював імена всіх попередніх.

Ведучий після того, як познайомився з дітьми, пропонує їм проводити вільний час разом. Це дасть змогу пізнати один одного. Він попереджає, що приходити - тільки за бажанням і пропонує прийняти рішення, що заняття відбуваються за принципом: спочатку пізнай, а потім кажи «так» чи «ні». Після цього пропонується учасникам вносити свої пропозиції, бажання і після їх обговорення продовжувати більш близьке знайомство.

Метою другого заняття - завоювання довіри та ознайомлення з емоційним світом людини. Створюється атмосфера доброзичливості та довіри. Для цього пропонується гра в парах «Сліпий веде кульгавого». Як основний матеріал використовують пов'язку на очі. Учасникові А надягають на очі пов'язку. Учасник Б - кульгує. «А» веде «Б» за певним маршрутом з різними перешкодами. Кульгавий підказує сліпому, який його підтримує. За порушення правил руху та втрату рівноваги пара дістає штрафне очко. Перед кожною парою міняють перешкоди. Після завершення гри учасники обговорюють її результати. Партнери інформують, яка поведінка допомогла їм подолати труднощі.

Мета третього заняття - розвиток способів адекватного сприймання себе та інших людей. Ведучий пропонує обмінятися позитивною інформацією, провести тренування концентрації на собі й на інших. Як матеріал використовуються пов'язки на очі, картки з незакінченими реченнями типу: «Я ціную в тобі…», «Мені подобається, коли ти…»

Метою четвертого заняття було навчання дітей конструктивних форм поведінки та основ комунікації. Для цього, після інформаційного повідомлення «Культура спілкування і конфлікт», ведучий пропонує гру «Що люди відчувають». Бесіда. Ведучий запитує: «Які переживання, відчуття бувають у людей?» Діти відповідають, а тренер записує їхні відповіді на дошці в першій особі однини: я гніваюсь, я симпатизую, я задоволений… Потім кожний учасник закінчує речення, обирає наступного і називає почуття про яке він має говорити.

Метою п'ятого заняття корекційно-розвивальної програми було навчання способам управляти своїми емоційними станами. Для виконання цієї мети ми провели такі вправи: «Графічна музика»; «Намалюй свій страх»; «Від страшного до прекрасного»; «Валіза в дорогу»; «Страшні казки»; «Малюнок напам'ять»; «Обійми прекрасне».

Шосте заняття ставило за мету усвідомлення і вираження власного відношення до проблеми агресивної поведінки, научіння розпізнаванню спрямованості власних агресивних імпульсів. Для виконання поставленої мети були виконанні такі вправи: «Агресія в моєму житті»; «Мотиви наших вчинків»; «Дружні вимоги». А також етюд «Яка норма». Учасників розділили на дві групи, кожна отримує аркушик, на якому описано ситуацію, яку треба інсценувати. Завдання глядачів - визначити норму, що її порушив герой.

Метою сьомого заняття корекційно-розвивальної програми було формування відповідального ставлення до себе, свого життя і навколишнього світу. Використанні вправи «Відобрази свої емоції»; «10 подій»; «Почуття, яке ти переживаєш зараз»; «Тільки від мене залежить». Потім проводилося інсценування «Суд». Жеребкуванням визначають ролі в грі: «прокурора», «захисника», «присяжних», «звинувачуваного», «потерпілих», «експерта» та інших. Ведучий грає роль судді. Який ознайомлює дітей з принципами проведення суду.

Восьме заняття ставило за мету розвиток в учнів позитивного самоусвідомлення й самооцінки; формування навичок доброзичливого спілкування між учнями. Заняття починається з гри «Хто я». Кожний з учасників має аркушик, на якому написано ім'я літературного героя, персонажів казок або реальних героїв. Діти намагаються відгадати. А також виконанні такі вправи: «Разом можна більше»; «Розкажи про себе».

Метою дев'ятого заняття - розвиток позитивного мислення та комунікативних навичок. Вправи: «Поділися добрим настроєм»; «Посмішка по колу»; «Я тобі дарую». Релаксація «Сонечко і хмарки».

На десятому занятті корекційно-розвивальної програми проводилось вироблення особистісних стандартів, здатність розрізняти суб'єкт поведінки емоційних отримань і намірів: я чи він відчуває; я чи він хоче; я чи він зробив. Складання сюжету на тему: «Миколка побив товариша після контрольної роботи з математики». Завдання для першої групи: скласти сюжет до підтеми «Що зробив Миколка після контрольної роботи?». Друга тема: « Що зробив товариш під час контрольної роботи та після неї?». Третя: «Що Миколка хотів від свого товариша?». Четверта: «Що Миколка відчував?». Після цього - обговорення. Вправи: «Карусель»; «Так - діалог»; «Ні - діалог».

Метою одинадцятого заняття - формування особистісної проблеми. Інформаційне повідомлення «Підтримка друзів, знайомих, батьків має дуже велике значення в житті кожної людини». Вправи: «Очікування»; «Ходіння по мотузці»; Дістанься вершини». Розповідь «Стилі поведінки під час спілкування».

Дванадцяте заняття корекційно-розвивальної програми виконувало мету: розвиток навичок саморегуляції свої емоцій і толерантного ставлення до оточення. Інформаційне повідомлення «Природа агресії та причини її виникнення». Вправи: «Очікування»; «Гарячий стілець»; «Голосок»; «У центрі». Бесіда «Білль про права».

До сімейної атмосфери людина чутлива все життя, але найбільшого впливу зазнає дитина в пору фізичного та духовного становлення. На грунті сімейних стосунків відбувається первинна соціалізація, засвоюються перші соціальні ролі, закладаються основні цінності життя. Батьки природним способом впливають на дітей: через механізм наслідування, ідентифікації та інтеріоризації зразків батьківської поведінки. Сім'я може бути могутнім чинником розвитку та емоційно-психологічної підтримки особистості, а також джерелом психічної травми та різного роду розладів: неврозів, психозів, психосоматичних захворювань, сексуальних та соціальних відхилень.

Сімейне виховання доволі індивідуальне; своєрідним показником його результативності є родинні почуття. Тому виховний потенціал сім'ї - це її здатність реалізувати функцію виховання, розвитку та соціалізації дитини. Однією з основних проблем, пов'язаних з трудовою міграцією, є розрив родинних стосунків, в результаті чого діти залишаються без батьківського піклування впродовж певного часу [82]. Саме тому нами була розроблена програма роботи з батьками по підвищенню психолого-педагогічних знань.

Мета програми: відновлення виховного потенціалу дистантної сім'ї.

Завдання програми:

- поглибити знання батьків про індивідуально-психологічні особливості дітей;

- формування навичок конструктивного спілкування з дітьми;

- визначення проблем виховання дітей з дистантних сімей;

- ознайомлення з правилами ефективного виховання дітей;

На початку і в кінці занять проводиться анкетування батьків для визначення результативності.

Правила роботи під час тренінгових занять, які визначають і яких дотримуються його учасники:

- тут і зараз - зосереджує учасників на подіях, які відбуваються в цей час і в цій групі, обмежує можливість учнів входити у сферу загальних суджень;

- будь активним - передбачає реальне залучення кожного учасника до роботи;

- конфіденційність - полягає у тому, що зміст спілкування та події, які відбуваються у групі, залишаються у її межах;

- «я» - повідомлення - передбачає вираження власної позиції, вживання суджень в особовій формі;

- щирість насамперед щодо самого себе.

Техніка організації групової взаємодії з батьками Таблиця 2.2.3:

№ Пп	Засоби	Характеристика
1	Дискусії	Організація обговорення з приводу спірного питання, де батьки будували аргументацію власної позиції
2	Вправи в мікрогрупах	Завдання групі, спрямовані на знайдення відповіді на запитання
3	Рольові ігри	Програвання ситуації батьками на заданий сюжет
4	Рефлексія	Зворотній зв'язок: батьки звітували про отриманий Досвід
5	Супервізія	Організація консультативної підтримки батьків
6	Міні - лекції	Кортке, стисле та структуроване подання інформації, що Супроводжувалось груповими обговореннями

Програма роботи з батьками по підновленню виховного потенціалу Таблиця 2.2.4:

Дата	Дискусії	Вправи	Рольові ігри	Супервізія	Міні - лекції
14.02 2011		«Знайомство». Прийняття правил групи			«Особливості підліткового віку»
15.02 2011	«Проблеми підлітко-вого віку»	«Обговоримо разом»			«Ефективні методи виховання»
16.02 2011	«Вибір ефективних методів виховання»	«Моя зірка»	«Проблемні ситуації з дітьми»
17.02 2011	«Золоті правила виховання дітей»	«Цілющі спогади»		«Як допомогти дитині вчитися»
18.02 2011		«Цілющі спогади»	«Практикум»	«Як попередити конфліктні ситуації з дітьми»	«Трудове виховання в сім'ї»
19.02 2011	«Чи потрібно дітей привчати до праці»	«Обговоримо разом»»		«Проблеми взаєморозуміння в сім'ї»
21.02 2011	«Культура поведінки. Як її виховувати?	«Чи вміємо ми слухати?»	«Проблемні ситуації з дітьми»	«Про покарання та заохочення дітей в сім'ї»
22.02 2011	«Роль батьків у боротьбі зі шкідливими Звичками»	«Обговоримо разом»	«Практикум»	«Спільна діяльність школи та родини щодо формування у дітей потреб у самоосвіті, інтелектуальному саморозвитку, духовному та фізичному самовдосконаленню»

За результатами діагностичного дослідження було виявлено 4 дітей схильних до асоціальної поведінки. Вони постійно прогулюють школу, а також схильні до крадіжок. З цими дітьми була проведена індивідуальна робота.

Метою індивідуальної роботи з дітьми з асоціальною поведінкою сформувати правомірну поведінку особистості.

Індивідуальна робота проводилась за такими напрямками: корекційно-відновлювальна та розвивальна робота; психологічна просвіта; консультаційна робота.

Індивідуальний план роботи з дітьми, що схильні до асоціальної поведінки:

Таблиця 2.2.5:

№пп	Зміст роботи	Термін проведення
I.	Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота
1.	Корекційні заняття «Я хочу змінитися»	15, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24 лютого 2011 року
II.	Консультаційна робота
1.	Індивідуальні консультації для батьків: «Відповідальність батьків за виховання своїх дітей»; «Індивідуально-психологічні особливості підлітків»; «Вплив сприятливого емоційного клімату на поведінку дитини»; “Що робити, коли дитина краде?”	15, 17, 21 лютого 2011 року
2.	Індивідуальні для учнів: «Закон і ти»; «Без права на помилку»; «Пияцтво - крок до злочину»	16, 17, 18 лютого 2011 року
III.	Психологічна просвіта
1.	Підвищення психолого-педагогічної грамотності батьків та класних керівників з різних питань вікової та педагогічної психології	19 лютого 2011 року
2.	Ознайомлення класних керівників та батьків з методами і прийомами, які сприяють покращенню взаємини з неповнолітнім	22 лютого 2011 року
3.	Бесіда з учнями «Правомірна поведінка як формотворчий чинник духовної свободи особистості»	22 лютого 2011 року

Метою корекційних занять було: розвинути відповідальність за те, що робить підліток і що він обирає.

Для реалізації мети були поставлені такі задачі:

- допомогти дітям усвідомити свою індивідуальність;

- сформувати мотивацію самовиховання та саморозвитку;

- розвинути здатність до адекватного сприйняття самого себе і свого оточення.

Тематичний план корекційних занять з дітьми, що схильні до асоціальної поведінки:

Таблиця 2.2.6:

Заняття	Мета	Зміст	К-сть годин
1	Знайомство, створення позитивної мотивації й зацікавленості підлітків з заняттях, взаємної довіри й поваги.	Вправи «Знайомство»; «Моя індивідуальність»;»Риса характеру»; «Мета життя»	1 год.
2	Встановити контакт з підлітками та засвоїти способи саморозкриття, яке веде до змін у собі.	Вправа «Яка я людина?»; Гра «Рахунок до десяти». Обговорення.	1 год.
3	Розвивати надалі саморозкриття, самопізнання, розкриття Я-концепції	Вправа «Ласкаве слово». Притча «Ворона і павич». Гра «Приємно сказати». Малювання на тему: «Я».	1 год
4	Допомогти підліткам у розкритті своїх сильних сторін. Надання психологічної підтримки за допомогою ауто релаксації.	Бесіда «Точка опори». Вправа «Еміграція».Ауторелаксація «Маяк»	1 год
5	Знайомство зі способами спілкування, розширення уявлень про самоаналіз і самокорекцію у сфері спілкування, розвиток комунікативних умінь і навичок.	Вправи: «Я тебе розумію»; «Один для одного». Бесіда «Успіх у спілкуванні». Правила ввічливого спілкування.	1 год
6.	Навчити знаходити у собі приховані особливості та використовувати заходи для змін у кращу сторону	Вправи: «Воскова паличка»; «Я подарунок для людства». Гра «Художній фільм»	1 год
7	Навчити знаходити у собі приховані особливості та використовувати заходи для змін у кращу сторону.	Вправи: «Твоє майбутнє»; «Секрет». Гра «Художній фільм»	1 год
8	Розвивати уміння аналізувати свою поведінку	Вправи: «Творчі сили»; «Автопілот»; «Формула любові до себе»	1 год
9	Допомогти у визначенні особистісних цінностей, розкритті сильних сторін особистості.	Вправи: «Валіза в дорогу»; «Безлюдний острів». Гра «Заворожені». Ауто релаксація «Будинок моєї діші»	1 год
10	Допомогти у визначенні особистісних цінностей, розкритті сильних сторін особистості.	Вправи: «Каруселі»; «Записки»; «Я вам пишу»; «Подарунок»; «До побачення». Ауто релаксація «Я- це я»	1 год

2.3 Опис результатів експериментального дослідження

Формування та розвиток сучасної сім'ї проходить в складних і суперечливих умовах. Різке погіршення матеріального становища сім`ї є однією з причин, яка призводить до зростання кількості дистантних сімей. Для того, щоб успішно здійснювати виховну діяльність з дистантними сім'ями соціальному педагогу слід володіти конкретними методами та формами роботи.

За результатами анкетування класних керівників ми обрали тренінгову форму роботи, що впроваджувалась на практиці в межах психолого-педагогічних семінарів.

Після впровадження тренінгових занять з класними керівниками нами було проведено повторне анкетування з метою перевірки ефективності цих занять та отримали такі результати:

на перше питання анкети « Що таке дистантна сім'я?» відповіли 12 класних керівників;

на друге питання анкети «Чи суттєво відрізняється поведінка дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї?» 12 класних керівника відповіли, що відрізняється;

на питання «До кого ви звертаєтесь за допомогою для вирішення труднощів у роботі з такими дітьми?» 12 класних керівників відповіли, що до шкільного психолога;

на питання анкети «Як ви оцінюєте власний рівень знань про психологічні проблеми дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї?» 12 класних керівників відповіли - як середній;

на питання анкети «Хто, на вашу думку, повинен опікуватися дитиною за умови відсутності обох батьків?» 12 класних керівників відповіли, родичі, школа або опікуни (див. рис. 2.3.1)

Результати повторного анкетування класних керівників рис. 2.3.1:

Входячи з результатів діагностики дітей, що виховуються в умовах дистантної сім`ї (методика Баса-Дарки, методика ДВОР та об'єктивного спостереження), що показали високий рівень агресивності, була розроблена корекційно-розвивальна програма спрямована на зниження рівня агресивності.

Метою корекційно-розвивальної програми було навчання учнів прийнятних способів вираження свого гніву; зниження рівень особистісної тривожності; опанування навичок контролю власного емоційного стану; розвиток навичок саморегуляції; формування у підлітків конструктивних поведінкових реакцій у проблемних ситуаціях; розвиток емпатії й адекватного рівня самооцінки.

Після проведення корекційно-розвивальної програми була проведена контрольна діагностика. Результати дослідження за методикою Басса-Дарки виявили учнів в яких рівень агресії знаходиться в межах норми, а також знизився показник фізичної агресії, непрямої, вербальної та роздратованості. Знизився рівень показників форм ворожнечі: образи, підозрілості, почуття вини. Що можна прослідкувати в таблиці 2.3.1. (показники форм агресії та ворожнечі).

Показники форм агресії та ворожнечі Таблиця 2.3.1:

№	Форми агресії	Стать досліджуваних
		Хлопчики	Дівчатка
		до апробації	після апробації	до апробації	після апробації
1.	Фізична	7 (35%)	5 (25%)	2 (11%)	1 (6 %)
2.	Негативізм	4 (20%)	3 (15%)	3 (17%)	2 (11%)
3.	Непряма	3 (15%)	2 (10%)	4 (22%)	3 (17%)
4.	Вербальна	3 (15%)	2 (10%)	3 (17%)	3 (17%)
5.	Роздратованість	3 (15%)	2 (10%)	6 (33%)	4 (22%)
6.	В межах норми	-	6 (30%)	-	5 (27%)
	Форми ворожнечі
7.	Образа	7 (35%)	5 (25%)	8 (45%)	6 (33%)
8.	Підозрілість	6 (30%)	5 (25%)	3 (17%)	1 (6%)
9.	Почуття вини	7 (35%)	6 (30%)	7 (38%)	5 (27%)
10	В межах норми		4 (20%)	-	6 (33%)

Згідно повторної діагностики вад особистісного розвитку ми отримали наступні результати: зменшились показники до невпевненості, агресивності, нечесної поведінки, невпевненості, асоціальності, тривожності. Що можна прослідкувати у таблиці 2.3.2. (показники вад особистісного розвитку).

Показники вад особистіного розвитку Таблиця 2.3.2:

,	Вада особистісного розвитку	Стать досліджуваних
		Хлопчики	Дівчатка
		до апробації	після апробації	до апробації	після апробації
1.	Асоціальність	3 (15%)	2 ( 10%)	1(5,5%)	-
2.	Невпевненість	1 ( 5%)	-	1 (5,5%)	1 (5,5 %)
3.	Агресивність	7 (35%)	3 (15%)	7 (39%)	3 ( 17%)
4.	Схильність до нечесної поведінки	1 (5%)	1 ( 5%)	1 (5,5%)	-
5.	Замкнутість	3 (15%)	2 (10%)	2 (11%)	1 (5,5%)
6.	Імпульсивність	3 (15%)	2 (10%)	4 (22,5%)	2 ( 11%)
7.	Екстернальність	-	-	1 (5,5%)	1 (5,5%)
8.	Тривожність	2 (10%)	1 (5%)	1 (5,5%)	-

Контрольна діагностика референтного кола спілкування за методикою О.В. Щедріної показала такі результати: діти, що виховуються в умовах дистантної сім'ї надали перевагу своїм рідним, а саме збільшилась кількість виборів матері, батька, бабусі, дідуся, брата, сестри і значно зменшилась кількість виборів друга поза класом та «ніхто, ні з ким» (див. рис. 2.3.2 “Показники референтного кола спілкування”).

За малюнковою методикою «Моя сім'я» при контрольному дослідженні ми отримали такі результати: У 18 досліджуваних зображені всі члени сім'ї, адекватне співвідношення між ними за розміром (дитина менша за батьків, але різниця не дуже велика), постаті не ізольовані одна від одної, що є показниками сприятливої сімейної ситуації.

Показники референтного кола спілкування рис. 2.3.2.

У 6 досліджуваних зображені всі члени сім'ї, але постать дитини зображена занадто маленькою, що свідчить про те, що дитина почувається пригніченою або покинутою. Нерідко це трапляється в тих випадках, коли батьки насправді сильно тиснуть на дитину, коли вони висувають завищені вимоги.

У 9 досліджуваних всі постаті зображені надто маленькими, що є типовим для дітей зі зниженим настроєм, із депресивними тенденціями.

У 3 досліджуваних зображено значну кількість предметів; постать матері зображено окремо від дитини, що зазвичай трапляється у тих випадках, коли у сім'ї послаблені або формалізовані контакти, недостатній рівень емоційного спілкування.

У 1 досліджуваного зображені на малюнку всі члени сім'ї, але тільки голови , всі ізольовані та зображені у профіль крім брата, що можна інтерпретувати як показник конфліктності.

У 1 досліджуваного зображені всі члени сім'ї, але мати зображена дуже маленькою, що інтерпретується малою значущості матері в сім'ї. Результати повторної діагностики можна відслідкувати в таблиці 2.3.3

Результати контрольної діагностики за методикою “Моя сім`я”:

Таблиця 2.3.3:

№пп	Ситуація	до апробації	після апробації
1.	Сприятлива сімейна ситуація	10 (27%)	18 (47%)
2.	Почуття пригніченості або покинутості	5 (13%)	6 (16%)
3.	Зниження настрою із депресивними тенденціями	14 (37%)	9 (24%)
4.	Мала значущість матері	1 (2 %)	1 (2 %)
5.	Недостатній рівень емоційного спілкування	4 (10,5%)	3 (8%)
6.	Конфліктність	4 (10,5%)	1 (2 %)

З метою підвищення виховного потенціалу сім`ї була розроблена програма по відновленню виховного потенціалу сім`ї. Адже сім`я - це один із могутніх факторів емоційного впливу на дитину. Від атмосфери в сім`ї, від морального обличчя батьків великою мірою залежить спрямованість активності дитини, її позитивне або негативне самопочуття, характер очікувань підлітка від оточення. Такі очікування є однією з форм вияву її самосвідомості, вони мають характер установок, завдяки яким на чуттєвому рівні здійснюється актуалізація досвіду спілкування дитини з оточенням і виникають такі переживання. Які емоційно готують дитину до нових контактів.

Особливе місце в родинному вихованні належить матері. Саме вона має найсильніший вплив на дітей, особливо у сфері духовно-морального виховання. Не меншу роль у родинному вихованні відіграє і батько, особливо коли йдеться про виховання хлопчиків. Повнісстю реалізувати свої виховні функції батько і мати можуть лише тоді, коли мають високий рівень психолого-педагогічних знань.

При повторному анкетуванні батьків ми отримали такі результати:

На перше питання анкети «Якому дозвіллю Ви надаєте перевагу?» ми отримали такі відповіді:

- 16 батьків надають перевагу перегляду телепередач;

- 8 батьків - заняттю спортом;

- 2 батьків - відвідуванню кафе;

- 2 батьків - відвідуванню кіно.

На друге питання анкети «Як часто ви проводите дозвілля зі своїми дітьми?» Ми отримали наступне:

- 18 батьків відповіли, що при першій можливості;

- 10 батьків - під час відпустки;

На питання «Які стосунки у вашій сім'ї?»:

- 24 батьків відповіли, непогані;

- 4 батьків відповіли, що не дуже добрі;

На питання анкети «Які стосунки особисто у вас дитиною?» ми отримали такі відповіді:

- 20 батьків відповіли, що добрі;

- 8 батьків відповіли, не дуже добрі.

На питання: «Як часто ви буваєте в школі, де вчаться ваші діти?»:

- 16 батьків відповіли, що 1 раз в семестр;

- 12 батьків відповіли, що по можливості відвідують кожні батьківські збори;

На питання анкети: «Які труднощі ви відчуваєте у вихованні дітей?» ми отримали такі відповіді:

- 12 батьків відповіли, що не вистачає часу на спілкування;

- 8 батьків - не знають, як діяти в тому чи іншому випадку;

- 2 батьків відповіли, що діти роблять все на зло;

- 6 батьків не мають достовірної інформації.

На восьме питання анкети «Хто, на вашу думку, має найбільше займатися вихованням дітей?»:

- 28 батьків відповіли, що сім'я;

На питання анкети «З яких питань діти розмовляють з вами відверто? »:

- 16 батьків відповіли, що діти звертаються по питаннях взаємин з вчителями;

- 7 батьків - по питанню непорозумінь, що виникають з одноклассниками;

- 5 батьків - по питанню конфліктів з найкращими друзями.

На питання анкети « Чи цікавляться діти вашою роботою?»:

- 23 батьків відповіли, що цікавляться;

- 6 батьків, що не цікавляться.

На питання «Чи достатньо вам кругозору для виховання власних дітей?» ми отримали такі відповіді:

- 21 батьків відповіли, що достатньо;

- 7 батьків - недостатньо.

На питання анкети «За що цінують вашого сина (доньку) їхні друзі?»:

- 9 батьків - за щирість;

- 7 батьків - за чесність;

- 6 батьків - за відповідальність;

- 6 батьків - за порядність.

На питання анкети «Чи бере ваша дитина участь у плануванні сімейного бюджету?»:

- 13 батьків відповіли, що не бере;

- 15 батьків - бере.

На питання анкети «Чи впевнені ви у благополучному переборенні вашими дітьми «важкого» періоду до дорослості?» ми отримали такі відповіді:

- 12 батьків відповіли, що важко сказати;

- 8 батьків відповіли, що є певні сумніви;

- 8 батьків відповіли, що впевнені.

На питання анкети «Чи знаєте ви, де в даний час знаходиться ваша дитина?»:

- 18 батьків відповіли, що знають;

- 10 батьків - важко сказати;

Отже, можна зробити висновок, що після впровадження програми, батьки стали більше часу приділяють своїм дітям; частіше відвідувати школу та спілкуватися з вчителями, а також збільшився педагогічний кругозор щодо виховання власних дітей (див. рис. 2.3.3. “Контрольне анкетування батьків”)

Рис. 2.3.3:Контрольне анкетування батьків:

З метою отримання об`єктивної інформації про індивідуально-психологічні прояви дітей з дистантних сімей після проведення корекційних занять (агресивності, імпульсивності, тривожності, замкнутості) ми використовували метод об`єктивного спостереження. Метою якого було: визначення рівня прояву досліджуваних негативних якостей в умовах навчально-виховного процесу.

Завдання:

- дослідити прояви агресивності в дітей з дистантних сімей;

- відслідкувати прояви тривожності в учнів, що проживають в таких сім`ях;

- проаналізувати прояви імпульсивності підлітків;

- дослідити прояви замкнутості дітей з дистантних сімей.

Предмет спостереження: навчальна діяльність; спілкування однолітків.

Спосіб спостереження: вибіркове; включене; одноразове.

Результати фіксації ходу об'єктивного спостереження ми подаємо у таблиці 2.3.4

Результати об'єктивного спостереження Таблиця 2.3.4:

Дата спостереження	Учень	За яких умов здійснювалось спостереження	Що спостерігалось	Що виявлено в процесі спостереження
21/02/11	Андрій В.	Спілкування з однолітками на перерві	Прояви агресивності	В спілкування з однолітками нестриманий, дратівливий, вступає в суперечку, застосовуючи фізичну силу
21/02/11	Олексій Ж.	Спілкування з однолітками на перерві	Прояви агресивності	У взаємодії з однокласниками наполегливо відстоює своє, використовуючи вербальну агресію; проявляє упертість та обурення
21/02/11	Олександра Р.	Під час уроку	Прояви агресивності	Проявляє по відношенню до вчителя упертість, дратівливість з вибухами злості (коли учитель поставив за ведення зошита 6 балів, Олександра його порвала на очах учителя та однокласників)
21/02/11	Оля В.	Під час уроку	Прояви агресивності	Постійно вступає в суперечки з вчителем, проявляючи напади гніву
21/02/11	Денис В.	Спілкування з однолітками під час перерви	Прояви агресивності	Невміння розуміти інтереси іншого, прагнення образити та принизити своїх однокласників
21/02/11	Руслан Ш.	Взаємодія з однокласниками під час перерви	Прояви агресивності	Застосовує фізичну агресію та проявляє впертісчть
21/02/11	Віктор Г.	Спілкування з однокласниками під час перерви	Прояви агресивності	Проявляє прагнення образити та принизити з застосуванням фізичної агресії
21/02/11	Оксана Д.	Під час уроку	Прояви агресивності	На уроці роздратована, на запитання вчителя відповідає з обурення, дратівливо з нападами гнів
22/02/11	Олена К.	Під час перерви	Прояви агресивності	Проявляється невміння зрозуміти іншого але у спілкуванні з однолітками стримана
22.02.11	Ірина В.	Під час перерви	Прояви агресивності	Стала стриманішою в намаганні обстояти своє
22.02.11	Юрій К.	Під час перерви	Прояви агресивності	Проявів забіякуватості не спостерігалось, але прагнення образити, принизити залишилось
22.02.11	Яна Ф.	Під час перерви	Прояви агресивності	В спілкуванні однолітками стала стриманішою; наполягає на своєму, але без принижень та образ з проявами гніву
22.02.11	Денис П.	Під час уроку	Прояви агресивності	У взаємодії з вчителем намагався обстоювати своє без проявів злості
22.02.11	Антон Д.	Під час уроку	Прояви агресивності	Відмовлявся відповідати, але без супроводу вербальною агресії
22.02.11	Каріна Л.	Під час перерви	Прояви агресивності	Прагнення образити принизити; забіякукватості по відношенню до хлопчиків; дратівливість не спостерігалось
23.02.11	Христина С.	Під час перерви	Прояви імпульсивності	Швидко ображається та швидко відходить; нестриманість проявляється в словесних образах та комунікативній атаці
23.02.11	Наташа В.	Під час уроку	Прояви імпульсивності	На уроці незосереджена, часто відволікається. Нетерпляча (постійно дивилась на годинник та викрикувала скільки хвилин залишилось до кінця уроку)
23.02.11	Дмитро С.	Під час перерви	Прояви імпульсивності	По відношенню до однокласників проявляє нестриманість, дратівливість, що проявляється у формі словесних образ
23.02.11	Олег К.	Під час перерви	Прояви імпульсивності	Проявляє до свої однокласників безвідповідальність (пообіцяв почергувати за Олю та не дотримався своєї обіцянки); нестриманий, дратівливий
23/02/11	Саша Г.	Під час перерви	Прояви імпульсивності	Проявляє дратівливість, що виражається у формі образ та приниження однокласників; нетерплячість; швидко ображається
23/02/11	Андрій Д.	Під час перерви	Прояви імпульствності	Нетерплячості, образи, дратівливості не спостерігалось
23/02/11	Даша К.	Під час перерви	Прояви імпульсивності	Стала стриманішою та менш дратівливою
23/02/11	Наташа К	Під час перерви	Прояви імпульсивності	Стала стриманішою; проявляє розумнні до однокласників
23/02/11	Максим Д.	Під час перерви	Прояви імпульствності	Дратівливості, нестриманості не спостерігалось
23/02/11	Валерій Ш.	Під час перерви	Прояви імпульсивності	Дратівливості, нестриманості не спостерігалось
24/02/11	Катя В.	Під час перерви	Прояви тривожності	У взаємодії з однокласниками легко засмучується; часто ображається, плаче
24/02/11	Алла К.	Під час уроку	Прояви тривожності	Безініціативна (відповідає лише тоді, коли запитує вчитель)
24/02/11	Валерія М.	Під час перерви	Прояви тривожності	Пасивна, часто ображається, плаче
24/02/11	Михайло Т.	Під час перерви	Прояви тривожності	Став впевнінешим та більше спілкуватися з однокласниками
24/02/11	Вадим Ш.	Під час перерви	Прояви тривожності	Проявляє ініціативу, з`явилося почуття гумору
24/02/11	Андрій Д.	Під час перерви	Прояви замкнутості	У спілкуванні з однокласниками стриманий та небагатослівний
24/02/11	Юрій Р.	Під час перерви	Прояви замкнутості	Нетовариський, схильний до філосування, вдумливий
24/02/11	Вікторія К.	Під час перерви	Прояви замкнутості	Вдумлива, у спілкуванні з одноклассниками стримана та небагатослівна
24/02/11	Марина Ц.	Під час перерви	Прояви замкнутості	Стала більш впевненою в спілкуванні з однокласниками
24/02/11	Ігор Т.	Під час перерви	Прояви замкнутості	Проявляє ініціативу; з`явилась впевненість у взаємодії з однокласниками

Висновок: в результаті об'єктивного спостереження у дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї після впровадження форм та методів роботи з дітьми, батьками та класними керівниками кількість підлітків з проявами агресивності, тривожності, імпульсивності, замкнутості зменшилась ( див. рис. 2.3.4.)

рис.2.3.4: Результати об'єктивного спостереження

Отже, аналіз одержаних даних після впровадження форм та методів роботи соціального педагога з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім'ї, в основу яких входили:

- тренінгові заняття з класними керівниками щодо підвищення рівня компетентності класних керівників у роботі з дітьми, що виховуються у дистантній сім'ї;

- корекційно-рощвивальні заняття з дітей, що виховуються у дистантній сім'ї по зниженню рівня агресії до норми;

- програма занять з батьками по відновленню виховного потенціалу;

- індивідуальна робота з дітьми схильними до асоціальної поведінки.

Дозволив зробити висновок про ефективність впроваджених форм та методів роботи соціального педагога з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім'ї. Важливим результатом проведеної роботи став показник зниження підліткової агресії до норми, а також зниження кількості дітей, що мають настрій із депресивними тенденціями.

Методичні рекомендації для соціальних педагогів по організації соціально-педагогічної роботи з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім'ї.

Практика засвідчує, що при виборі прийомів корекції особистісних вад дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї склалися дві протилежні дві тактики. Перша, найбільш поширена, характеризується тим, що важкого підлітка вважають поганим, невиправним. До нього ставляться недоброзичливо, безкінечно фіксуються його порушення у поведінці, його засуджують і карають. На позитивних рисах увага не зосереджується. Внаслідок цього у дітей з'являється озлобленість, жорстокість, бажання помститися педагогам, батькам, що його скривдили і ровесникам за байдужість до його проблем. Такий підхід Е.Ш. Натанзон називає тактикою байдужого фіксування проступків і засудження вихованців.

Друга тактика передбачає, що у кожної дитини, щи виховується в умовах дистантної є прагнення до хорошого, а погане її саму пригнічує і викликає в неї страждання. Але дитина, що виховується в умовах дистантної сім'ї неспроможна самостійно зосередити свої зусилля на виправленні помилок. Вона потребує допомоги доброго і вдумливого педагога. Крім того, у свідомості дитини весь час відбувається боротьба позитивних і негативних тенденцій. Включення підлітка у здійснення моральних вчинків сприяє посиленню позитивних тенденцій і безболісному витисненню негативних. Така концепція, як відомо, реалізована в педагогічній системі А.С.Макаренка і характерна для кращих педагогів. Тактику, яка базується на такій концепції, можна назвати тактикою проектування позитивних якостей особистості і організації досвіду її правильної поведінки. Ця тактика заснована на особливо важливих у роботі з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім'ї принципах педагогічного оптимізму, поваги до дитини, розуміння її душевного стану, зацікавленості у її долі. [66]

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми виховання дітей,що проживають в умовах дистантної сім`ї дозволяє рекомендувати:

- Сприяти виявленню дітей, що виховуються в умовах дистантної сім`ї

як засобу профілактики проблем виховання.

- Використовувати, насамперед, технологізовані методики, тобто такі, досить детально описані, можуть бути застосовані іншими фахівцями й дати у схожих умовах подібні результати. Крім того, ці методики повинні бути нескладними, наприклад, для визначення показників і форм агресії використовувати методику Баса-Дарки, для діагностики референтного кола спілкування - методику О.В. Щедріної, для діагностики вад особистісного розвитку - тест ДВОР, розроблений В. Киричуком.

- Налагоджувати контакти з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім'ї, пробуджувати бажання змінитися.

- Вивчати ставлення дитини, що виховується в умовах дистантної сім'ї до дорослих, однолітків, самого себе, що дасть змогу визначити джерело негативного впливу, судити про його силу, стійкість і на цій основі будувати свою тактику.

- Здійснювати психологічний супровід учнів, звертати особливу увагу на етап підліткової кризи, впроваджувати в практику розроблену нами програму корекції вад особистісного розвитку.

- Вивчати умови їхнього сімейного виховання й найближчого оточення;

- Проводити з класними керівниками заняття щодо підвищення компетентності у роботі з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім'ї.

- Розробити специфічні форми і засоби прилучення дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї до активного, корисного, розвиваючого дозвілля, залучення в соціально значиму діяльність, включаючи продуктивну працю.

- Систематизувати й обґрунтувати доцільність форм і методів соціально-педагогічної корекції умов сімейного виховання, сімейного способу життя функціонально неспроможних, що не справляються із завданнями виховання родин, включаючи різні форми сімейного відпочинку, психологічне консультування, психолого-педагогічна освіта батьків і психотерапію сімейних відносин.

- Розвивати вміння справлятись з психологічними труднощами, навчати технікам подолання тривожних станів та техніці релаксації.

- Здійснювати психологічну підтримку в подоланні психотравмуючих ситуацій.

- Підвищувати педагогічну культуру батьків, зокрема:

- організовувати педагогічну освіту; переконувати батьків у тому, що сімейне виховання - це не моралізування, нотації або фізичні покарання, а весь спосіб життя батьків насамперед здоровий), напрям думок, учинків самих батьків, постійне спілкування з дітьми з позицій гуманності;

- залучати батьків до діяльності як активних вихователів (сімейні свята в школі, позаурочна діяльність).

Формувати правову культуру батьків з метою уникнення насильства, жорстокості, агресивного поводження стосовно своїх дітей.

Проводити контрольно-корекційну роботу з батьками (анкетування, тестування, аналіз рівня вихованості, навченості дітей, індивідуальні бесіди тощо).

Враховувати особливості виховання в кожній окремій сім`ї, спираючись на позитивний досвід, підвищувати пріоритет сім`ї й сімейних традицій у всіх суб`єктів діяльності: дітей, батьків, класних керівників, вчмтелів-предметників.

Усунути почуття провини батьків за свою неспроможність результативного виховання дитини.

Планувати години спілкування, практикуми з батьками з метою підвищення виховного потенціалу.

Ознайомити батьків з статтями Конвенції ООН “Про права дитини”, адміністративного та кримінального кодексів та звернути увагу яка відповідальність чекає на них у разі невиконання свої обов`язків.

Планувати години спілкування та практикуми з класними керівниками з метою підвищення компетентності у роботі з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім`ї.

Ми знаємо, що часто батьки, педагоги шукають причину негативних поведінкових явищ у самій дитині, хоча іноді основною причиною є дорослі. А звідси можна сказати, що перевиховувати може той педагог, який духовно розвивається швидше за своїх підопічних. Для нього перевиховання є не «важкою роботою», а творчим процесом «вирощування людини» з правильною «корекцією стовбура і гілок», душі і дій.

Висновки

Теоретичний аспект роботи соціального педагога з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім`ї та узагальнення результатів експериментального дослідження підтвердили висунуту гіпотезу, дозволили зробити висновки:

1. Сім`я є, по перше, соціальним інститутом, який знайомить дитину з нормами емоційного реагування і соціальної поведінки, контролює їх виконання; по-друне - психологічною групою, тобто об`єднанням людей, згуртованих кровними зв`язками, почуттям прихильності і взаємною відповідальністю. Сімейне виховання доволі індивідуальне; своєрідним показником результативності є родинні почуття. Тому виховний потенціал дистантної сім`ї - це її здатність реалізувати функцію виховання, розвитку та соціалізації дитини.

2. Дистантна сім'я перестає ефективно виконувати свої інституційні функції в суспільстві. У сукупності причин і чинників, що викликають сімейне неблагополуччя є порушення міжособистісних відносинах у дистантних сім`ях. Діти, що виховуються в умовах дистантної сім`ї мають ті ж проблеми, що й їхні однолітки: складності процесу соціалізації особистості, проблеми з навчанням. Але через відсутність батьків уних виникають додаткові проблеми: переживання за батьків, неспокій, самотність, страх, надмірні намагання самоствердитися. Нерідко це проявляється у девіантній поведінці.

3. Суспільна свідомість сучасності визначається інтересом до соціальних технологій і особливого значення набуває технологічний аспект соціально-педагогічної роботи з дистантними сім'ями.

Для того, щоб успішно здійснювати виховну діяльність з дітьми, що проживають в умовах дистантної сім'ї соціальному педагогу слід володіти конкретними методами та формами роботи.

4. Діагностика дітей, що виховуються у дистантній сім`ї виявила такі індивідуально-психологічні прояви: агресивність, імпульсивність, тривожність, замкнутість, невпевненість у собі, асоціальність. Анкетування класних керівників вказало на низький рівень компетентності у роботі з такими дітьми. Результати анкетування батьків дозволили зробити висновок про недостатність психолого-педагогічних знань Покращення цієї ситуації потребує застосування ефективних форм та методів роботи соціального педагога з такими сім`ями.

5. Робота соціального педагога з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім`ї полягає у комплексному застосуванні ефективних форм та методів роботи з дітьми, батьками, класними керівниками. Їх основу складали: тренінгові заняття з класними керівниками; корекційно-розвивальні заняття з дітьми; програма занять з батьками; індивідуальна робота з дітьми схильними до асоціальної поведінки.

6. Дані експериментального дослідження свідчать про ефективність форм та методів роботи соціального педагога з дистантними сім`ями, а це дозволяє говорити про досягнення поставленої мети та вирішення завдань дипломного дослідженя. Дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальші дослідження вбачаємо у вдосконалені ефективності форм та методів роботи соціального педагога з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім`ї.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Андреева Т.В. Психология современной семи. Монографія. -СПб:

Речь, 2005 - 436 с.

Артеменко Т., Хоменко Л. Програма «важковиховувані діти» // Психолог. - 2005. - № 4 с.8-13

Аза Л.О., Лавриненко Н.В. Батьківський авторитет. -К.: Політвидав України, 1986 - 92с.

Азаров Ю.П. Педагогика семейных отношений/ Ю.П. Азхаров - М.: «Знание», 1976 с. 9-15

Азаров Ю.П. Семейная педагогика. - М.: Политиздат, 1982 -223 с.

Афанасьєва Т.М. Семья сегодня. - М. «Знание», 1977 - 95с.

Бабич І.Б. Коли діти стають дорослими. Нариси (про виховання підростаючого покоління). К.; Політвидав України, 1973 - 89с.

Баб'як Т., Корнієнко І. Тренінг спілкування «Дозволь собі бути щасливим»// Психолог. - 2003. - № 38 - с. 19

Бардин К.В. Если ваш ребенок не хочет учиться. - М.: Знание, 1980 - 96с.

Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003.- с.93-113

Беленькая А.С. Слагаемые авторитета. - М.: Знание, 1983 - 96 с.

Бобіна Ю.В., Гончарові С.В. Обліково-звітна документація шкільного психолога. - Х.: Вид. група «Основа», 2010. - 216с.

Боришевський М.Й. Сім'я ростить громадянина. - К.: Політвидав України, 1982 - 103с.

Боцманова М.Э. Подросток и его друзья.- М.: «Педагогика», 1976 - с.80

Бондарчук О.І. Психологія сім'ї: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2001 - 96с.

Браун-Галковська Марія. Домашня психологія: Подружжя, діти, родина/пер. з польськ. З. Городенчук. - Львів Свічадо, 2000 - 176с.

Буянов М.И. Ребенку нужна родительская любов. - М.: «Знание», 1984 - 78 с.

Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М., Издательский центр «Академия», 2001. - 160 с.

Василькова Ю.В., Василькова Т.А. Социальная педагогика: Курс лекций: Учебное пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - 2-е изд. стереотип. - М.: Изд. центр «Академия», 2000, - 440 с.

Ваксберг А.И. Разговор на острую тему. - М., акад. пед. Наук РСФС, 1963, - 58 с.

Вачков И. Основы технологии группового тренинга. - М., 1999

Винникотт Д.В. Разговор с родителями. -М.: Класс, 1995 - 111с.

Воспитание с любовью и логикой: Перевод с английского. - М.: центр общечеловеческих ценностей, 1995 - 479 с.

Вовчик-Блакитна М.В. Батьки і діти. - К., 1969 - с. 24-38

Волков К.Н. О времени, детях и о семье. Некоторые социально-психологические вопросы формирования личности современного ребенка. М.: «Знание», 1971 - 94с.

Вплив дистантної сім'ї на емоційну сферу підлітка. Раєвська Я.М. Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

Гаврилюк. Ю.П. Діти трудових мігрантів: психоемоційні та адаптаційні труднощі.// Соціальна робота в Україні: теорія і практика. Науково-методичний журнал № 1, 2008 - с. 170-171

Геник С.М. Людина. Сім'я. Україна. -Івано-Франківськ. вид. «Сіверія» - 2000р. с. 598

Горішна М. Агресія у спілкуванні // Психолог. - 2005. - № 35 с.21-26

Горбунова В. Записки шкільного психолога. - К.6 Нора-Друк, 2009 - 216с.

Гурлєва Т.С. Причини виникнення і перспективи попередження підліткової важковиховуваності // Практична психологія та соціальна робота. - 2007. - № 7

Доброгаєва І.В. Вплив сім'ї і колективу на розвиток дитини - К.: Здоров'я, 1983 - 23 с.

Дєдов О.А. Підвищення рівня професійної компетентності педагогів з проблеми супроводу дітей трудових мігрантів/ Класному керівнику - 2011 - № 1 с. 18-28

Заміщак М.І. Сім'я як чинник становлення моральної самооцінки у молодших школярів//Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету/ за ред. С.Д. Максименка. - Вип. 8 - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2010 - с. 349-358

Зайцева З.Г. Школа та важковиховувані підлітки

Загадковий с віт емоцій. Розвиток емоційної сфери дошкільників/ Упоряд. І.В. Молодушкіна. - Х.: Вид. група «Основа», 2010 - с. 95-100

Зинченко С.Н. Трудне дети. - К.: Рад.шк. 1988 - 61 с.

Ісаєнко Н. Робота з «проблемними» підлітками // Психолог. - 2005.- 311 с.13-17

Изард К.Э. Психология эмоций: Пер с англ. - СПб.: Изд-во «Питер», 2000. - с. 12-18

Капська А.Й. Соціальна робота: Навчальний посібник - Київ: Центр навч. літ.,2005 - с. 136-189

Как преодалеть страхи у детей. - М.: Педагогика, 1986 - с. 109

Кащенко В.П. Педагогическая коррекция. - М., 1994

Коваленко Л.А. Диалог с сыном. - М.: Педагогика, 1991 - 204с.

Ковтун Г.О. Діти дивляться на нас. - К.: Політвидав. України, 1981 - 62с.

Кондратьєв М.Ю., Крушельницкая О.Б. Психолого-педагогическая работа со школьниками-девиантами в Москве // Психологическая наука и образование. - 1999. - №3-4 - с. 45-65

Кузьмінська А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка родинного виховання: Навч. Посібник. - К.: Знання, 2006 - 324 с.

Класний керівник: Роб. зошит/ Упоряд.: Л. Глазунова, А. Панченко. - К.: Шк. світ, 2008 - 128с.

Литовченко Н.Ф., Здоровець Т.Г. Психокорекція депресії у підлітковому віці // Практична психологія та соціальна робота. - 2007. - №4 - с.40-47

Ліфарєва Н.В. Психологія особистості: навчальний посібник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2003 - с. 112-124

Леві В.Л. Нестандартна дитина - К.: Рад. шк., 1991. - 253с.

Ломова Т.О. Психологічна програма навчально-розвивального тренінгу активізації розумової діяльності як засобу корекції агресивної поведінки/ Практична психологія та соціальна робота, 2010 - № 1 - с. 7-15

Максименко Е.М. Роль микросреды в возникновении девиации // Образование и общество, 2004 - № 2 - с.9-11

Мацуляк Л.А. Неблагополучні сім'ї як чинник негативної соціалізації у суспільстві неповнолітніх//Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету/ за ред. С.Д. Максименка. - Вип. 8 - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2010 - с. 682-691

Мединська Ю. Агресивна дитина. Зрозуміти, щоб допомогти // психологія і суспільство - 2002. - №1 - с. 107-119

Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения: Учебн. Пособ. - М.: МЕДпресс, 2001 - 417 с.

Мустаєва Ф.А. Основы социальной педагогики: ученик для студентов выс. пед. учеб. заведений, -2-е изд. пер. и доп. -М.: Академический проект, 2001 - 416с.

Осипова А.Л. Общая психокорекция. - М., 1999- с. 54-120

Пічуркіна-Шумейло Л. Виховання громадянськості підростаючого покоління// Рідна школа - 2001 - №4 -с.41-45

Пича В.М. Радость семейного общения - Киев: Рад. шк. 1991 - 189 с.