Главная Коллекция "Otherreferats" Педагогика Робота соціального педагога з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім’ї

Робота соціального педагога з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім’ї

Формування і розвиток сучасної сім’ї що проходить в суперечливих умовах. Форми та методи роботи соціального педагога з дітьми, що проживають в дистантній сім’ї. Індивідуально-психологічні особливості дітей з таких сімей. Рекомендації для педагогів.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.11.2012
Размер файла 579,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

До основних напрямків роботи соціального педагога в загальноосвітньому навчальному закладі з дистантною сім'єю відносять:

- виявлення дистантних сімей, які потребують особливої уваги з будь-яких причин;

- організація диференційованої та індивідуальної інформаційної, юридичної, посередницької допомоги та підтримки дистантних сімей (проведення консультацій, захист прав дітей, відстоювання інтересів сім'ї, надання посередницьких послуг в установлення зв'язків з фахівцями-лікарями, юристами, представниками влади, громадськістю тощо);

- активізація та корекція сімейного виховання;

- пропаганда психолого-педагогічних знань;

- узагальнення та розповсюдження досвіду сімейного виховання.

Потребе у діагностичній допомозі виникає тоді, коли батьки недостатньо поінформовані щодо причин відхилень у поведінці та розвитку дитини.

Сімейна діагностика - загальний спосіб отримання вичерпної інформації про об'єкт чи процес, що вивчається. Систему методів діагностики умовно можна поділити на дві основні групи: методи проведення діагностичного дослідження і методи аналізу діагностичної інформації.

Діагностика - тривалий етап, який вимагає неодноразових зустрічей. Проведення діагностики передбачає дотримання певних принципів, серед яких найважливішими є:

- методологічні принципи: об'єктивність у зборі фактів і їх інтерпретація; множинність джерел інформації; достовірність інформації; клієнтоцентризм (дивитись на проблему, виходячи з інтересів клієнта);

- етичні принципи: конфіденційність; ступінь відкритості - невтручання в приватне життя [69].

Сімейне консультування - порада соціального педагога з питань, пов'язаних із розвитком, вихованням та навчанням дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї.

При директивному підході соціальний педагог виступає в ролі вчителя, наставника, ведучого, а надання інформації здійснюється у формі порад, інструкцій, вказівок, настанов тощо. У даному випадку соціальний педагог апелює до вивіреної психолого-педагогічної та іншої інформації. Так, наприклад, дає конкретні поради щодо організації режиму дня чи виходу із конфлікту в будь-якій ситуації; знайомить з документами, знання яких дає можливість вирішити проблему і т. ін. Але в багатьох випадках немає однозначного рішення. Тоді рекомендується використовувати не директивний підхід і вести бесіду так, щоб стимулювати батьків до самостійного пошуку розв'язання проблеми чи прийняття рішення, а так до покладання на себе відповідальності за реалізацію задуманого. Завдання соціального педагога у цьому випадку - надати батькам всю необхідну інформацію (в разі потреби звернутись до експертної оцінки), допомогти усвідомити, що сааме відбувається з дитиною і ознайомити з можливими варіантами вирішення проблеми та підвести їх до вірного вибору [67].

Отже, особливості соціально-педагогічної роботи з дистантними сім'ями полягають у певній програмі дій соціального педагога, його співробітництво з даною сім'єю з метою досягнення оптимального результату.

До основних напрямків роботи соціального педагога з дистантною сім'єю відносять:

- виявлення дистантних сімей, які потребують особливої уваги з будь-яких причин;

- організація диференційованої та індивідуальної інформаційної, юридичної, посередницької допомоги та підтримки сім'ям (проведення консультацій, захист прав дітей, відстоювання інтересів сім'ї, надання посередницьких послуг в установлення зв'язків з фахівцями-лікарями, юристами, представниками влади, громадськістю тощо);

- активізація та корекція сімейного виховання;

- пропаганда психолого-педагогічних знань;

- узагальнення та розповсюдження досвіду сімейного виховання.

Враховуючи значущість сім'ї та сімейного виховання, соціальний педагог розглядає її як важливу складову соціального становлення дитини. Тому соціальний педагог повинен бути підготовлений до різних видів роботи з дистантною сім'єю, а саме: сімейної діагностики, сімейного консультування, психолого-педагогічної освіти батьків, корекції батьківсько дитячих відносин.

1.4 Аналіз методів та форм роботи з дітьми, що виховуються у дистантних сім`ях

Для того, щоб успішно здійснювати виховну діяльність з дітьми, що проживають в умовах дистантної сім'ї соціальному педагогу слід володіти конкретними методами та формами роботи. У науковій літературі метод (грец. metodos - шлях дослідження, пізнання) означає спосіб теоретичного і практичного освоєння дійсності, а їх сукупність позначається поняттям «методологія» [74].

Методи роботи соціального педагога з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім'ї у психолого-педагогічній літературі розглядаються в системі різних класифікацій. На сьогодні широко відомими є класифікації С.Л. Рубінштейна, Б.Г. Ананьєва.

Так, С.Л. Рубінштейн, виділяв основні методи й допоміжні. Основними методами є спостереження й експеримент. Допоміжними вважаються, бесіда, порівняльний і генетичний методи дослідження. Б.Г. Ананьєв у своїй класифікації виділяє чотири групи методів: організаційні, емпіричні, статистичної обробки даних, інтерпретаційні. Першовідкривачем методів виховання вважають німецького педагога Йогана-Фрідріха Гербарта (1776-1841), який вважав, що філософія визначає мету виховання, а психологія - шляхи до цієї мети. [58]

Методи виховання дітей з дистантних сімей поділяють на чотири групи.

- Методи формування свідомості особистості (бесіда, лекція, методи дискусійного характеру, переконання, навіювання, метод прикладу).

- Методи організації діяльності, спілкування та формування позитивного досвіду суспільної поведінки (привчання, тренування, педагогічна вимога, громадська думка, створення виховуючи ситуацій, метод прогнозування).

- Методи стимулювання діяльності і поведінки (гра, змагання, заохочення, покарання).

- Методи самовиховання (самопізнання, само становлення, саморегуляція).

Більш детально зупинимось на тих методах, які широко використовуються соціальними педагогами у роботі з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім'ї.

Бесіда - метод виховання та отримання інформації про дітей за допомогою безпосереднього словесного спілкування. Вона може бути індивідуальною чи груповою, спланованою чи спонтанною. Основне її призначення - розширення знань, залучення до оцінки наступних певних дій, вчинків, формування у дітей, що виховуються у дискантній сім'ї відповідного ставлення до оточуючої дійсності, своїх обов'язків. Бесіди стимулюють інтерес до обговорення актуальних проблем, життя соціуму, внаслідок чого мають значний виховний результат.

- Методи дискусійного характеру створюють умови, коли дитина, що виховується в умовах дистантнох сім'ї може не тільки висловити свої погляди і переконання, а й зіставити їх з позиціями опонентів, відстояти свою точку зору. Народжена в ході гострої дискусії істина стає своєрідним моральним капіталом і перетворюється на переконання.

- Метод переконання. Метод досягає своєї мети, коли в дитини, що виховується в умовах дистантної сім'ї сформувалась готовність активно включитися в передбачену змістом виховання діяльність. Цей метод забезпечує розвиток морально-етичних якостей. Широко практикуються в роботі соціального педагога з підлітками з дистантних сімей такі методи переконання, як розповіді на морально - етичні теми, пояснення, роз'яснення, лекції, етичні бесіди, інструкції, дискусії, доповіді, диступи.

- Метод спонукання. Головне у методі - спрямувати підлітка, що виховується в умовах дистантної сім'ї на діяльність відповідно до його інтересів і потреб.

- Метод заохочення. У цілому заохочення можна назвати вираженням позитивної оцінки діяльності дітей з дистантних сімей. Механізм заохочення заснований на пробудженні позитивних емоцій, які вселяють впевненість, підвищують відповідальність.

- Метод осудження (осуд) - це реакція на небажану діяльність і поведінку дітей, що виховуються в умовах дискантної сім'ї. Осудження буде ефективним за умов:

- конкретність осудження - за певну діяльність чи вчинок;

- індивідуальний підхід - необхідність враховувати характер здійсненого вчинку у зв'язку з особистістю підлітка;

- не можна висловлювати осуд, знаходячись у стані роздратування;

- обов'язковість і своєчасність застосування осудження;

- колектив не відповідає за проступок окремого індивіда.

Осудження (покарання) - сильнодіючий метод, який повинен попереджувати небажані вчинки підлітків з дистантних сімей, гальмувати їх, викликати почуття вини перед собою і іншими людьми. Як і інші методи виховання, покарання розраховане на постійне перетворення зовнішніх стимулів у стимули внутрішні.

Гра - вид діяльності, який розгортається або у вигляді змагання, або у вигляді зображення якихось ситуацій, смислів, станів, у процесі чого формується і вдосконалюється управління поведінкою дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї. Головним об'єктом моделювання у грі виступають людські взаємини, тому вона може бути ефективним засобом формування складного внутрішнього світу особистості, розвитку її самосвідомості. Розрізняють широкий спектр педагогічних ігор: навчальні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні тощо. У процесі рольової гри її учасники розігрують певні життєві ситуації. Головним завданням цього типу ігор є як відпрацювання найбільш вдалих стереотипів поведінки, взаємовідносин, так і формування принципово нових підходів до аналізу ситуації, її розуміння і відповідного самовиявлення. Використання методу гри спрямоване на виховання у дітей з дистантних сімей самостійності, волі, формування моральних, естетичних, світоглядних установок, на розвиток навичок співробітництва, комунікабельності, адаптації до умов середовища тощо.

Одним із найважливіших методів виховання дітей, що проживають в умовах дистантної сім'ї є самовиховання, яке є не тільки важливим фактором психічного здоров'я, а й вирішує і надзавдання: поступове переведення процессу виховання в режим постійного прагнення до самовдосконалення [13].

У роботі з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім'ї використовують такі форми роботи: «круглі столи», семінари, тренінги, диспути, дискусії, турніри, вечори запитань та відповідей, творчі конкурси та інші.

Отже, методи виховання дітей, що проживають в умовах дистантної сім'ї поділяють на чотири групи: методи формування свідомості особистості; методи організації діяльності, спілкування та формування позитивного досвіду суспільної поведінки ; методи стимулювання діяльності і поведінки; методи самовиховання.

Найважливіших методів виховання дітей, що проживають в умовах дистантної сім'ї є бесіда, переконання, осуд, спонукання, заохочення, гра, самовиховання, яке є не тільки важливим фактором психічного здоров'я, а й вирішує і надзавдання: поступове переведення процесу виховання в режим постійного прагнення до самовдосконалення.

Розділ II. Експериментальна перевірка ефективності форм та методів роботи з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім'ї

2.1 Методика проведення дослідження

Щоб успішно здійснювати виховну діяльність з дітьми, що виховуються в умовах в умовах дистантної сім`ї та підтвердити гіпотезу дослідження соціальному педагогу необхідно провести діагностику дітей, батьків та класних керівників.

Для діагностичного дослідження ми обрали такі емпіричні методи: метод тестів для дітей з дистантних сімей (методику Басса-Дарки; методику діагностики вад особистісного розвитку; методику діагностики референтного кола спілкування за О.В. Щедріною; проективну методику “Моя сім`я”); анкетне опитування батьків та класних керівників; метод об`єктивного спостереження за учнями, що проживають в умовах дистантної сім`ї та метод бесіди.

У дослідженні взяли участь 78 респондентів: 38 учнів школи II ступеня ( 7-8 класи ); 12 класних керівників та 28 батьків. Дослідження проводилось на базі Хмельницької СЗОШ № 6 та Хмельницької СЗОШ № 19.

У підлітковому віці одним із видів відхилень у поведінці є агресивність, яка часто набирає ворожої форми (бійки, образи). Для деяких підлітків участь у бійці, ствердження себе за допомогою кулаків стають стійким явищем поведінки. Тому ми обрали методику Басса-Дарки для діагностики показників і форм агресії. Кожна особистість повинна мати певний ступінь агресивності. Відсутність її приводить до пасивності, конформності. Надмірний розвиток - провокує конфліктність [20].

З метою діагностики показників і форм агресії ми використовували опитувальник Басса-Дарки. Дана методика дає можливість діагностувати п'ять видів агресії (фізична, непряма, вербальна, роздратованість, негативізм), два види ворожнечі (образа й підозрілість) та почуття провини. Складається з 75 тверджень [додаток А]. Прочитавши ці твердження необхідно визначити наскільки вони відповідають стилю поведінки, способу життя, і відповідати одним із чотирьох можливих варіантів: «так», «швидше, так», «ні», «швидше, ні». При обробці даних умовні відповіді «так», «швидше, так» об'єднуються (як відповіді «так»), відповіді «ні», «швидше, ні» також об'єднуються (як відповіді «ні»).

Ключ 1 для аналізу результатів.

«1». Фізичну агресію визначають питання:

1+,9-,17-,25+,33+,41+,48+,55+,62+,68+ (к=11)

«2».Вербальну агресію визначають питання:

7+,15+,23+,31+,39-,46+,53+,60+,66-,71+,73+,74-,75- (к=8)

«3». Непряму агресію визначають питання:

2+,10+,18+,26-,34+,42+,49-,56+,63+ (к=13)

«4». Негативізм визначають питання:

4+, 12+,20+,28+,36- (к=20)

«5». Роздратованість визначають питання:

3+,11-,19+,27+,35-,43+,50+,57+,64+,69-,72+ (к=9)

«6». Підозрілість ( к=11):

6+,14+,22+,30+.38+.45+.52+,59+,65-,70-.

«7». Образа (к=13):

5+,13+,21+,29+,37+,44+.51+,58+.

«8». Почуття провини (к=11):

8+,16+,24+,32+,40+,47+,54+,61+,67+

Номера питань зі знаком « - « вимагають реєстрації відповіді з протилежним знаком: якщо була відповідь «так», то ми вважаємо як відповідь «ні», якщо була відповідь «ні», то ми вважаємо як відповідь «так». Сума балів множиться на коефіцієнт.

Ключ 2 для аналізу результатів Таблиця 2.1.1:

«1»

«3»

«5»

«4»

«7»

«6»

«2»

«8»

1+

2+

3+

4+

5+

6+

7+

8+

9-

10+

11-

12+

13+

14+

15+

16+

17-

18+

19+

20+

21+

22+

23+

24+

25+

26-

27+

28+

29+

30+

31+

32+

33+

34+

35-

36-

37+

38+

39-

40+

41+

42+

43+

44+

45+

46+

47+

48+

49-

50+

51+

52+

53+

54+

55+

56+

57+

58+

59+

60+

61+

62+

63+

64+

65-

66-

67+

68+

69-

70-

71+

72+

73+

74-

75-

11

13

9

20

13

11

8

11

Обробка та оцінка результатів: підрахувати число збігів у кожній з 8 вертикальних граф і внизу написати ці числа.

Підрахувати вираження агресивних реакцій у кожній шкалі (в %). Менше 25% - не береться до уваги; 25-55% - норма; більше 55% - підвищена агресія; більше 75% - висока агресія [12].

Перевага методики в тому, що вона не завдає шкоди досліджуваним, запитання підібрані таким чином, щоб на відповіді досліджуваних впливали захисні механізми (небажання здатися агресивним або, навпаки, бажання продемонструвати якості, які схвалює суспільство).

Згідно методики діагностики показників і форм агресії Басса - Даркі виявилося, що у досліджуваних хлопчиків перше місце посідає фізична агресія (застосування фізичної сили до іншої людини), друге - негативізм ( опозиційна манера поведінки, як правило, спрямована проти керування), третє - роздратованість ( схильність до грубості, запальності, різкості за найменшого збудження), четверте - вербальна (вираження негативних почуттів через крик, образи, приниження, погрози), п'яте - непряма агресія (спрямована через іншу людину або групу людей).

У дівчаток перше місце посідає роздратованість, друге - вербальна агресія; третє - непряма, негативізм та фізична агресія, що можна прослідкувати в таблиці 2.1.2

Показники і форми агресії та форожнечі таблиця 2.1.2:

Форми агресії

Стать досліджуваних

Хлопчики

Дівчатка

Кількість

%

Кількість

%

Фізична

7

35 %

2

11 %

Негативізм

4

20 %

3

17 %

Непряма

3

15 %

4

22 %

Вербальна

3

15 %

3

17 %

Роздратованість

3

15 %

6

33 %

Форми ворожнечі

Образа

7

35 %

8

45 %

Підозрілість

6

30 %

3

17 %

Почуття вини

7

35 %

7

38 %

У процесі дослідження форм ворожнечі було виявлено, що рівень образ (заздрість і ненависть до навколишніх за справжні або вигадані дії) та почуття вини (відношення і дії по відношенню до себе і до оточуючих, що виникає через переконання самого досліджуваного, що він є поганою людиною: неслухняний, злий чи безсовісний ) у дівчаток та хлопчиків однаковий. Рівень підозрілості (недовіра і обережність до людей, яка гуртується на переконанні, що вони, що вони мають намір зашкодити) виявлено лише у трьох хлопчиків та двох дівчаток.

Інструментарієм для вивчення вад особистісного розвитку дитини, що виховується в умовах дистантної сім`ї, є тест ДВОР, розроблений В. Киричуком. Анкета об'ємна (90 запитань), але досить інформативна. Відповідати на питання потрібно за першим спонуканням: якщо згодні («так», «правильно») - потрібно поставити «+», якщо не згодні («ні», «неправильно») - знак «-« [ додаток Б]. За допомогою цієї методики можна виявити недоліки та вади особистісного розвитку, а саме: тривожність, імпульсивність, агресивність, схильність до нечесної поведінки, асоціальність, замкнутість, невпевненість у собі, екстернальність, естетичну нечутливість [12].

Під час діагностики вад особистісного розвитку було виявлено, що у 3 хлопчиків та 1 дівчинки схильність до асоціальної поведінки.

Асоціальність - свідчення моральної неповноцінності, відсутності вищих соціальних почуттів, проявляється в ігноруванні вищих етичних норм.

Такі діти нехтують своїми обов'язками, не виконують обіцянок. Їм властивий потяг до насолод і гострих відчуттів без обмежень (гедоністичний тип), несприйняття критики, ворожість до людей, які прагнуть тримати дитину в соціально припустимих рамках; нестійкість бажань - від раптових афектів до нудьги, роздратування, злості. Крайній егоїзм, себелюбність, нескромність, застосування силових методів вирішення конфліктів, користолюбство.

Невпевненість у собі було виявлено у 1 хлопчиків та у 1 дівчинки. Такі діти стримані, боязкі, чутливі, мрійливі. Соромляться в незнайомій ситуації. Схильні філософствувати, фантазувати, сумніватися. Мало вірять у свої сили. У цілому врівноважені, однак часто перебувають в нерішучості. Можуть негативно сприймати навколишній світ. Вважають себе невпевненими.

Агресивність ми виявили у 7 хлопчиків та у 7 дівчаток. Вони характеризуються поведінкою, спрямованою на завдання фізичної або психологічної школи іншим людям і супроводжується станами гніву, ворожості, ненависті.

Такі діти вперті, забіякуваті, намагаються суперечити, відмовляються від загальноприйнятих форм роботи і поведінки. Їм властиві приступи гніву, злості, роздратування. Вони прагнуть скривдити, принизити, осміяти. Владні, егоцентричні, завжди наполягають на своєму, не вміють зрозуміти інтереси інших.

У 2 досліджуваних (1 хлопчика та 1 дівчинки) було виявлено схильність до нечесної поведінки. Закріплення нечесного поводження веде до формування більш загальної особистісної вади - прагнення маніпулювати іншими з метою досягти своїх цілей. Найчастіше це проявляється в схильності до неправди.

У 5 досліджуваних (3 хлопчиків та 2 дівчаток) ми виявили схильність до замкнутості. Замкнутість проявляється в нетовариськості, недовірі до людей, інтровертованості, тобто спрямованості інтересів на власний внутрішній світ. Можлива зміщена самооцінка, ранимість, низькі адаптивні можливості. Такі діти схильні до споглядальності, вони уникають щумних компаній, у спілкуванні стримані й небагатослівні. Їм властива вдумливість, схильність до монотонної діяльності. У частини таких дітей можливий низький рівень зацікавленості в реальному життя, а значить і низькі досягнення. В іншої частини замкнутих дітей скутість базується на невмінні спілкуватися, проявити себе, налагодити контакт із різними людьми. Характерна пригніченість настрою, песимістичне відношення до майбутнього, схильність драматизувати ситуацію.

У 7 досліджуваних (у 3 хлопчиків та у 4 дівчаток) нами було виявлено схильність до імпульсивності.

Імпульсивність - особливість поводження підлітка, що проявляється в схильності діяти за першим спонуканням. Такі діти нестримані, піддаються ситуативному емоційному пориву, не зважають на інтереси інших людей. Через свій егоцентризм дитина піклується насамперед про власні інтереси. Це вважається нормою для дошкільника, однак сиупіеь імпульсивності у різних дітей неоднаковий. Значне емоційне розгальмування спричиняє труднощі у вихованні. Такі діти нетерплячі, не можуть чекати, легко ображаються, дратівливі, емоційно нестримані. Легко відволікаються, легковажні, безвідповідальні. Їм не вдається тривала монотонна робота, часто необхідні зміни й нові враження.

У 1 досліджуваного (дівчинки) було виявлено схильність до екстернальності - особливості самоконтролю, за яких відповідальність за своє життя, здоров'я, досягнення й поразки приписується іншим людям.

Ці діти відрізняються наслідувальним і поступливим поводженням, слабкіше реагують на втрату особистої волі й незалежності та більш успішно працюють у групі, особливо в умовах контролю й спостереження. У них, як правило, більш низький психологічний статус у колективі. Вони мало піклуються про своє здоров'я, режим і їжу, рідко звертаються за допомогою, покладаючи контроль на старших. Можлива знижена самооцінка, тривожність, схильність до депресії, невротичність. Погано переносять самотність, несамодостатні.

У 3 досліджуваних (2 хлопчиків та 1 дівчинки) нами було виявлено схильність до тривожності.

Тривога - емоційний стан, що виникає в ситуаціях невизначеності й небезпеки й проявляється в очікуванні несприятливого розвитку подій.

Уроджена або придбана схильність дитини легко впадати у стан тривого свідчить про тривожність як рису характеру, що проявляється в емоційній рухливості, легкості «спалахування» емоцій, остраху спілкуватися з малознайомими людьми, плаксивості тощо. У таких дітей часто виникає страх перед іспитом, контрольною, вчителем. У них рано формується почуття обов'язку і відповідальності, тому вони платять самовіддачею тому, хто поважає їхню людську гідність і захищає від нахабності.

У 6 досліджуваних (4 дівчат та 2 хлопчиків) було виявлено по дві вади особистісного розвитку. Дані математичної статистики можна прослідкувати у таблиці 2.1.2

Показники вад особистісного розвитку Таблиця 2.1.3:

№

Вада особистісного

розвитку

Стать досліджуваних

Хлопчики

Дівчатка

Кількість

%

Кількість

%

1.

Агресивність

7

35 %

7

39 %

2.

Тривожність

2

10 %

1

5,5 %

3.

Схильність до нечесної

поведінки

1

5 %

1

5,5 %

4.

Невпевненість у собі

1

5 %

1

5,5 %

5.

Замкнутість

3

15 %

2

11 %

6.

Імпульсивність

3

15%

4

22,5%

7.

Екстернальність

1

5,5 %

8.

Асоціальність

3

15 %

1

5,5 %

З метою діагностики референтного кола спілкування ми використовували методику О.В. Щедріної. Опитувальник складається 10 питань та кола осіб до яких входять: тато, мама, бабуся, дідусь, брат, сестра, тітка(дядько), друг батьків, мій друг у класі, друг поза класом, кл. керівник, інші дорослі, тренер, літературний герой, ніхто, ні з ким [додаток В].

Ті 3-5 осіб, яких вибирають найчастіше на більшу кількість запитань анкети, і складають референтне коло спілкування респондента [12].

На перше питання анкети ( З ким би ти хотів провести літні канікули?) 18 учнів ( 10 хлопчиків та 8 дівчаток) обрали друга поза класом; 2 хлопчика обрали брата; 5 учнів (3 хлопчика та 2 дівчинка) - друга у класі; 5 учнів (2 хлопчика та 3 дівчинки) обрали маму; 2 дівчинки обрали сестру; 3 хлопчика обрали друга батьків та 3 дівчинки обрали тітку.

На друге питання анкети (Скоїлась неприємність - з ким швидше поділишся?) 5 учнів (3 хлопчиків та 2 дівчинки) обрали маму; 7 учнів (4 хлопчика та 3 дівчинки) - «ніхто, ні з ким»; 9 учнів (6 хлопчиків та 3 дівчинки) обрали друга поза класом; 5 учнів (1 хлопчик та 4 дівчинки) - друга у класі; 2 хлопчики - брата; 4 дівчинки - сестру; 3 учнів (2 дівчинки та 1 хлопчик) - бабусю; 1 хлопчик обрав дядю.

На третє питання анкети (Чия думка та порада для тебе багато означають?) 8 учнів ( 4 хлопчики та 4 дівчинки) обрали маму; 13 учнів (7 хлопчиків та 5 дівчаток) обрали друга поза класом; 10 учнів (4 дівчаток та 5 хлопчиків) - «ніхто, ні з ким»; 2 хлопчиків обрали дідуся; 2 дівчинки - бабусю; 2 хлопчики - брата; 2 дівчинка - сестру.

На четверте питання анкети ( З ким би ти хотів проводити якомога більше часу?) 18 учнів (10 хлопчиків та 8 дівчаток) обрали друга поза класом; 6 учнів (4 хлопчика та 2 дівчинки ) обрали друга у класі; 2 дівчинки обрали сестру; 2 хлопчики обрали брата; 2 хлопчики - дідуся та 1 хлопчик -дядю; 9 учнів (3 хлопчика та 6 дівчаток) обрали матір.

На п'яте питання анкети ( Кому перш за все розкажеш про радісну подію у твоєму житті?) 8 учнів (5 хлопчиків та 3 дівчаток ) обрали маму; 12 учнів (7 хлопчиків та 5 дівчаток) обрали друга поза школою; 2 хлопчики обрали брата; 1 дівчинка обрала сестру та 1 дівчинка обрала бабусю; 3 учнів (хлопчиків) - друга у класі; 11 учнів (8 дівчаток та 3 хлопчика) обрали «ніхто, ні з ким».

На шосте питання анкети (Тебе цікавить одна людина. Хто тобі допоможе в ній розібратися?) 12 учнів ( 7 хлопчиків та 5 дівчаток) обрали друга поза класом; 8 учнів ( 5 хлопчиків та 3 дівчаток) обрали маму; 6 учнів (4 хлопчиків та 2 дівчаток) обрали друга у класі; 1 хлопчик обрав відповідь - «ніхто, ні з ким»); 3 хлопчика обрали батька; 4 дівчинка обрали тітку; 2 дівчинки обрали сестру та 2 дівчинки обрали друга батьків.

На сьоме питання анкети ( Ти прагнеш щось змінити в собі ( в своєму житті). З ким ти це обговориш?) 12 учнів ( 7 хлопчиків та 5 дівчаток) обрали друга поза школою; 8 учнів ( 5 хлопчиків та 3 дівчаток) обрали друга у класі; 2 хлопчики обрали бабусю; 2 дівчинки обрали сестру; 2 хлопчики обрали брата; 1 дівчинка обрала бабусю; 10 учнів ( 6 хлопчиків та 4 дівчинки) обрали « ні з ким»; 3 дівчинки обрали класного керівника.

На восьме питання анкети (Хто для тебе є прикладом для наслідування?) 12 учнів ( 8 хлопчиків та 4 дівчаток) обрали - «ніхто, ні з ким»; 8 учнів ( 5 хлопчиків та 3 дівчаток) - друга поза класом; 7 учнів ( 4 хлопчиків та 3 дівчаток) обрали друга у класі; 2 хлопчиків обрали батька; 2 дівчинки обрали маму; 1 хлопчик обрав тренера; 6 дівчаток обрали літературного героя.

На дев'яте питання анкети ( З ким ти найбільш відвертий?) 12 учнів ( 8 хлопчиків та 4 дівчаток) обрали друга поза класом; 6 учнів ( 4 хлопчика та 2 дівчинки) обрали друга у класі; 9 учнів ( 3 хлопчика та 6 дівчинки) - «ніхто, ні з ким»; 4 учні (2 хлопчики та 2 дівчинки) обрали маму; 3 хлопчики обрали батька; 4 дівчинка обрала сестру;

На десяте питання анкети (Хто тебе краще розуміє?) 15 учнів ( 9 хлопчиків та 6 дівчаток) обрали відповідь «ніхто»; 7 учнів ( 4 хлопчиків та 3 дівчаток) обрали друга поза класом; 7 учнів ( 5 хлопчиків та 2 дівчинки) обрали друга у класі; 2 учні (1 хлопчик та 1 дівчинка) обрали маму; 1 хлопчик обрав дідуся; 2 дівчинки обрали брата; 2 дівчинки - літературного героя та 2 дівчинки классного керівника.

Дані математичної статистики можна відслідкувати в таблиці 2.1.4

Результати діаностики референтного кола спілкування Таблиця 2.1.4:

№

Референтне коло спілкування

Стать досліджуваних

Хлопчики

Дівчатка

Загальна

кількість

виборів

%

Загальна

кількість

виборів

%

1

Тато

18

3,6%

8

1,4%

2

Мама

48

9,6%

54

10 %

3

Бабуся

14

2,8%

24

4,3%

4

Дідусь

12

2,4 %

16

3 %

5

Брат

38

7,6%

6

Сестра

42

7, 9%

7

Тітка

16

3 %

8

Дядько

24

4,8%

9

Друг батьків

8

1,6%

32

6 %

10

Друг у класі

64

12,8 %

76

13,6%

11

Друг позакласом

184

36%

146

26,4%

12

Тренер

4

0,8%

13

Ніхто, ні з ким

88

18 %

142

26 %

14

Класний керівник

4

0,7%

15

Літературний герой

4

0,7%

Багату діагностичну інформацію дає проективна методика “Моя сім'я” про суб`єктивну сімейну ситуацію досліджуваної дитини. Вона допомагає виявити ставлення сім'ї до дитини, сімейні стосунки, які викликають тривогу або провокують конфліктність, показують, як дитина сприймає стосунки з іншими членами сім'ї та своє місце в ній.

Оцінювання проводиться за 5 симптомо - комплексами: сприятлива сімейна ситуація (зображення всіх, відсутність ізольованих членів сім'ї, всі разом , адекватне розташування на аркуші тощо); тривожність (наявність штриховки, ліній з сильним натиском, стирання, надмірної уваги до деталей, їх підкреслювання тощо); конфліктність у сім'ї ( наявність бар'єрів між фігурами, витирання окремих фігур, відсутність окремих частин тіла, ізоляція окремих фігур або їх відсутність, неадекватні розміри, невідповідність вербального опису малюнку, переважна речей, а не людей тощо); почуття неповноцінності (автор непропорційно маленький, розташування фігур у нижній частині аркуша, лінія слабка, переривчаста, ізоляція автора від інших, відсутність фігури автора, автор стоїть спиною тощо); ворожість у сімейній ситуації (одна фігура протистоїть іншим, агресивна позиція, деформована фігура, обернений профіль, руки розведені в сторони, пальці довгі, підкреслені тощо) [36].

У 7 досліджуваних зображені всі члени сім'ї, адекватне співвідношення між ними за розміром (дитина менша за батьків, але різниця не дуже велика), постаті не ізольовані одна від одної, що є показниками сприятливої сімейної ситуації.

У 8 досліджуваних зображені всі члени сім'ї, але постать дитини зображена занадто маленькою, що свідчить про те, що дитина почувається пригніченою або покинутою. Нерідко це трапляється в тих випадках, коли батьки насправді сильно тиснуть на дитину, коли вони висувають завищені вимоги.

У 11 досліджуваних всі постаті зображені надто маленькими, що є типовим для дітей зі зниженим настроєм, із депресивними тенденціями.

У 1 досліджуваного зображені всі члени сім'ї, але мати зображена дуже маленькою, що інтерпретується малою значущості матері в сім'ї.

У 1 досліджуваного на малюнку присутні всі члени сім'ї, а відсутнє зображення досліджуваного, що є ознакою того, що дитина почувається незадоволеною.

У 1 досліджуваного на малюнку відсутні постаті батьків, а зображено постаті двох братів, а постать самого досліджуваного відсутня.

У 4 досліджуваних зображено значну кількість предметів; постать матері зображено окремо від дитини, що зазвичай трапляється у тих випадках, коли у сім'ї послаблені або формалізовані контакти, недостатній рівень емоційного спілкування.

У 4 досліджуваного зображені на малюнку всі члени сім'ї, але тільки голови , всі ізольовані та зображені у профіль крім брата, що можна інтерпретувати як показник конфліктності.

У 1 досліджуваного на малюнку зображено предмети, постать «неіснуючого дяді», постаті матері, батька, сестри - відсутні, що може свідчити про те, що дитина сприймає свою сім'ю як недостатньо, неповноцінну. Постать «неіснуючого дяді» можна розглядати як бажання дитини мати батька, повну сім'ю. Зображення значної кількості предметів можна інтерпретувати як недостатній рівень емоційного спілкування.

З метою отримання об`єктивної інформації про індивідуально-психологічні прояви дітей з дистантних сімей (агресивності, імпульсивності, тривожності, замкнутості) ми використовували метод об`єктивного спостереження. Метою якого було: визначення рівня прояву досліджуваних негативних якостей в умовах навчально-виховного процесу.

Завдання:

- дослідити прояви агресивності в дітей з дистантних сімей;

- відслідкувати прояви тривожності в учнів, що проживають в таких сім`ях;

- проаналізувати прояви імпульсивності підлітків;

- дослідити прояви замкнутості дітей з дистантних сімей.

Об`єкт спостереження: учні 7-8 класів, що виховуються в умовах дистантної сім`ї.

Предмет спостереження: навчальна діяльність; спілкування однолітків.

Спосіб спостереження: вибіркове; включене; одноразове.

Результати фіксації ходу об'єктивного спостереження ми подаємо у таблиці 2.1.5

Результати об'єктивного спостереження:

Таблиця 2.1.5:

Дата спостереження

Учень

За яких умов здійснювалось спостереження

Що спостерігалось

Що виявлено в процесі спостереження

04/02/11

Андрій В.

Спілкування з однолітками на перерві

Прояви агресивності

В спілкування з однолітками нестриманий, дратівливий, вступає в суперечку, застосовуючи фізичну силу

04/02/11

Олексій Ж.

Спілкування з однолітками на перерві

Прояви агресивності

У взаємодії з однокласниками наполегливо відстоює своє, використовуючи вербальну агресію; проявляє упертість та обурення

04/02/11

Олександра Р.

Під час уроку

Прояви агресивності

Проявляє по відношенню до вчителя упертість, дратівливість з вибухами злості (коли учитель поставив за ведення зошита 6 балів, Олександра його порвала на очах учителя та однокласників)

04/02/11

Оля В.

Під час уроку

Прояви агресивності

Постійно вступає в суперечки з вчителем, проявляючи напади гніву

04/02/11

Денис В.

Спілкування з однолітками під час перерви

Прояви агресивності

Невміння розуміти інтереси іншого, прагнення образити та принизити своїх однокласників

04/02/11

Руслан Ш.

Взаємодія з однокласниками під час перерви

Прояви агресивності

Застосовує фізичну агресію та проявляє впертість

07/02/11

Віктор Г.

Спілкування з однокласниками під час перерви

Прояви агресивності

Проявляє прагнення образити та принизити з застосуванням фізичної агресії

07/02/11

Оксана Д.

Під час уроку

Прояви агресивності

На уроці спокійна, інертна, але запитання вчителя відповідає з обурення, дратівливо з нападами гніву

07/02/11

Олена К.

Під час перерви

Прояви агресивності

Проявляється невміння зрозуміти іншого; самовпевненість та дратівливість, прагнення принизити інших

07/02/11

Ірина В.

Під час перерви

Прояви агресивності

Забіякуватість, що проявляється по відношенню до хлопчиків; владність та намагання обстоювати своє

07/02/11

Юрій К.

Під час перерви

Прояви агресивності

Забіякуватість, дратівливість, прагнення образити, принизити

08/02/11

Яна Ф.

Під час перерви

Прояви агресивності

Прагнення образити, принизити, заперечувати, наполягати на своєму з проявами гніву

08/02/11

Денис П.

Під час уроку

Прояви агресивності

У взаємодії з вчителем проявляє впертість, намагання обстоювати своє з проявами злості

08/02/11

Антон Д.

Під час уроку

Прояви агресивгності

Відмова відповідати, що супроводжувалась з вербальною агресією; намагання обстоювати свою точкеу зору з нападами гніву

08/02/11

Каріна Л.

Під час перерви

Прояви агресивності

Прагнення образити принизити; забіякукватість по відношенню до хлопчиків; дратівливість та невміння розуміти інтереси інших

09/02/11

Христина С.

Під час перерви

Прояви імпульсивності

Швидко ображається та швидко відходить; нестриманість проявляється в словесних образах та комунікативній атаці

09/02/11

Наташа В.

Під час уроку

Прояви імпульсивності

На уроці незосереджена, часто відволікається. Нетерпляча (постійно дивилась на годинник та викрикувала скільки хвилин залишилось до кінця уроку)

09/02/11

Дмитро С.

Під час перерви

Прояви імпульсивності

По відношенню до однокласників проявляє нестриманість, дратівливість, що проявляється у формі словесних образ

09/02/11

Олег К.

Під час перерви

Прояви імпульсивності

Проявляє до свої однокласників безвідповідальність (пообіцяв почергувати за Олю та не дотримався своєї обіцянки); нестриманий, дратівливий

09/02/11

Саша Г.

Під час перерви

Прояви імпульсивності

Проявляє дратівливість, що виражається у формі образ та приниження однокласників; нетерплячість; швидко ображається

09/02/11

Андрій Д.

Під час перерви

Прояви імпульствності

Нетерплячий, швидко ображається, дратівливий

10/02/11

Даша К.

Під час перерви

Прояви імпульсивності

Швидко ображається, нестримана та дратівлива

10/02/11

Наташа К

Під час перерви

Прояви імпульсивності

Нестримана, нетерплята, швидко ображається

10/02/11

Максим Д.

Під час перерви

Прояви імпульствності

Дратівливий, нестриманий, ображає та принижує однокласників

10/02/11

Валерій Ш.

Під час перерви

Прояви імпульсивності

Нестриманий, швидко ображається

11/02/11

Катя В.

Під час перерви

Прояви тривожності

У взаємодії з однокласниками легко засмучується; часто ображається, плаче

11/02/11

Алла К.

Під час уроку

Прояви тривожності

Безініціативна (відповідає лише тоді, коли запитує вчитель)

11/02/11

Валерія М.

Під час перерви

Прояви тривожності

Пасивна, часто ображається, плаче

11/02/11

Михайло Т.

Під час перерви

Прояви тривожності

Напружений, скутий, ранимий

11/02/11

Вадим Ш.

Під час перерви

Прояви тривожності

Безініціативний, напружений, розгублений

11/02/11

Аня Б.

Під час перерви

Прояви тривожності

Пасивна, сором'язлива, ранима

11/02/11

Антон П.

Під час уроку

Прояви тривожності

Пасивний, невпевнено та боязко відповідає на запитання вчителя

14/02/11

Андрій Д.

Під час перерви

Прояви замкнутості

У спілкуванні з однокласниками стриманий та небагатослівний

14/02/11

Юрій Р.

Під час перерви

Прояви замкнутості

Нетовариський, схильний до філосування, вдумливий

14/02/11

Вікторія К.

Під час перерви

Прояви замкнутості

Вдумлива, у спілкуванні з одноклассниками стримана та небагатослівна

14/02/11

Марина Ц.

Під час перерви

Прояви замкнутості

У спілкуванні з однокласниками стримана та небагатослівна

14/02/11

Ігор Т.

Під час перерви

Прояви замкнутості

Нетовариський, стриманий та небагатослівний

14/02/11

Олег С.

Під час перерви

Прояви замкнутості

Вдумливий, схильний до філосування

Висновок: в результаті об'єктивного спостереження у дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї, у зовнішніх проявах поведінки відслідкували ознаки: агресивності, тривожності, імпульсивності, замкнутості.

А також використовувався метод бесіди. В результаті якої виявилось, що діти з дистантних сімей намагаються приховати те, що батько чи мати є трудовими мігрантами. Учні не бажають розповідати погане про свою сім'ю. Школярі, у яких батько дома, а мати - за кордоном, вважають, що батько їх нічому не зможе навчити, оскільки мало з ними спілкується. Підлітки з неповних сімей ображені на матір за те, що їх залишили одних, незважаючи на присутність вдома інших родичів (бабусі, дідусі, брата, сестри, тітки); вони не можуть змиритися і погодитися з тим, що матеріальні цінності можуть замінити матір, її присутність вдома.

З метою вивчення факторів, що обумовлюють прояви агресивності, тривожності, замкнутості, схильності до нечесної поведінки, невпевненості у собі, екстернальності, асоціальності нами була запропонована анкета для батьків «Ви і ваші діти». У анкетуванні взяли участь 28 батьків. Анкета складалася з 15 питань [ додаток Д ].

На перше питання анкети «Якому дозвіллю Ви надаєте перевагу?» ми отримали такі відповіді:

- 12 батьків надають перевагу перегляду телепередач;

- 8 батьків надають перевагу застольним зустрічам з друзями;

- 4 батьків - заняттю спортом;

- 2 батьків - відвідуванню кафе;

- 2 батьків - відвідуванню кіно.

На друге питання анкети «Як часто ви проводите дозвілля зі своїми дітьми?» Ми отримали наступне:

- 10 батьків відповіли, що при першій можливості;

- 8 батьків - під час відпустки;

- 8 батьків - подекуди;

- 2 батьків - ніколи.

На третє питання анкети «Яку суму кишенькових грошей повинні мати ваші діти?»:

- 7 батьків відповіли, що 10-15 гривень;

- 5 батьків - 15-20 гривень;

- 4 батька - 20-25 гривень;

- 4 батька - 25-30 гривень;

- 3 батька - 30-40 гривень;

- 3 батька - 40-50 гривень;

- 2 батька - 50 і більше гривень.

На четверте питання «Які стосунки у вашій сім'ї?»:

- 14 батьків відповіли, непогані;

- 8 батьків відповіли, що не дуже добрі;

- 6 батьків - погані.

На п'яте питання анкети «Які стосунки особисто у вас дитиною?» ми отримали такі відповіді:

- 8 батьків відповіли, що добрі;

- 12 батьків відповіли, не дуже добрі;

- 8 батьків відповіли, що погані.

На шосте питання: «Як часто ви буваєте в школі, де вчаться ваші діти?»:

- 11 батьків відповіли, що 1 раз в семестр;

- 12 батьків відповіли, що по можливості відвідують кожні батьківські збори;

- 5 батьків - рідко.

На сьоме питання анкети: «Які труднощі ви відчуваєте у вихованні дітей?» ми отримали такі відповіді:

- 18 батьків відповіли, що не вистачає часу на спілкування;

- 6 батьків - не знають, як діяти в тому чи іншому випадку;

- 2 батьків відповіли, що діти роблять все на зло;

- 2 батьків не мають достовірної інформації.

На восьме питання анкети «Хто, на вашу думку, має найбільше займатися вихованням дітей?»:

- 15 батьків відповіли, що сім'я;

- 13 батьків - школа.

На дев'яте питання анкети «З яких питань діти розмовляють з вами відверто?»:

- 16 батьків відповіли, що діти звертаються по питаннях взаємин з вчителями;

- 7 батьків - по питанню непорозумінь, що виникають з одноклассниками;

- 5 батьків - по питанню конфліктів з найкращими друзями.

На десяте питання анкети « Чи цікавляться діти вашою роботою?»:

- 23 батьків відповіли, що цікавляться;

- 6 батьків, що не цікавляться.

На одинадцяте питання «Чи достатньо вам кругозору для виховання власних дітей?» ми отримали такі відповіді:

- 13 батьків відповіли, що достатньо;

- 15 батьків - недостатньо.

На дванадцяте питання анкети «За що цінують вашого сина (доньку) їхні друзі?»:

- 12 батьків відповіли, що не знають;

- 6 батьків - за щирість;

- 5 батьків - за чесність;

- 3 батьків - за відповідальність;

- 2 батьків - за порядність.

На тринадцяте питання анкети «Чи бере ваша дитина участь у плануванні сімейного бюджету?»:

- 23 батьків відповіли, що не бере;

- 5 батьків - бере.

На чотирнадцяте питання анкети «Чи впевнені ви у благополучному переборенні вашими дітьми «важкого» періоду до дорослості?» ми отримали такі відповіді:

- 17 батьків відповіли, що важко сказати;

- 8 батьків відповіли, що є певні сумніви;

- 3 батьків відповіли, що впевнені.

На п'ятнадцяте питання анкети «Чи знаєте ви, де в даний час знаходиться ваша дитина?»:

- 14 батьків відповіли, що знають;

- 10 батьків - важко сказати;

- 4 батька - не знають.

Отже, батьки мало часу приділяють своїм дітям, рідко відвідують школу та спілкуються з вчителями, а також недостатньо педагогічного кругозору для виховання власних дітей.

З метою вивчення взаємодії класних керівників з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім'ї ми запропонували на запитання анкети, яка складалася з семи питань [додаток ]. Охоплено 12 класних керівників.

На перше питання анкети « Що таке дистантна сім'я?» відповіли 2 класних керівника.

На друге питання анкети «Чи суттєво відрізняється поведінка дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї?» ми отримали такі відповіді:

- 5 класних керівників відповіли, що відрізняється;

- 7 класних керівників відповіли, що важко сказати.

На третє питання анкети «Чи виникають у вас труднощі в роботі з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім'ї?» всі класні керівники відповіли, що виникають.

На четверте питання «До кого ви звертаєтесь за допомогою для вирішення труднощів у роботі з такими дітьми?» ми отримали такі відповіді:

- 4 класних керівників відповіли, що до шкільного психолога;

- 8 класних керівників не звертаються за допомого.

На п'яте питання анкети «Як ви оцінюєте власний рівень знань про психологічні проблеми дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї?»:

- 8 класних керівників - низький;

- 4 класних керівників - середній.

На шосте питання анкети «Скільки приблизно часу ви щоденно витрачаєте на неформальне спілкування з учнями?»:

- 5 класних керівників відповіли, що біля 30 хвилин;

- 4 - біля 1 години;

- 3 - 1,5 - 2 години.

На сьоме питання анкети «Хто, на вашу думку, повинен опікуватися дитиною за умови відсутності обох батьків?»:

- 12 класних керівників відповіли, що родичі або опікуни.

Отже, для виявлення психологічних особливостей дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї ми опиралися на такі методики:

- методика Басса-Дарки;

- методика ДВОР (діагностика вад особистісного розвитку);

- методика О.В. Щедріної (діагностика референтного кола спілкування);

- малюнкова методика «Моя сім'я».

Крім цих методик був застосований метод об'єктивного спостереження. А також анкетування класних керівників та батьків.

Згідно методики діагностики показників і форм агресії Басса - Даркі виявилося, що у досліджуваних хлопчиків перше місце посідає фізична агресія (застосування фізичної сили до іншої людини), друге - негативізм ( опозиційна манера поведінки, як правило, спрямована проти керування), третє - роздратованість ( схильність до грубості, запальності, різкості за найменшого збудження), четверте - вербальна (вираження негативних почуттів через крик, образи, приниження, погрози), п'яте - непряма агресія (спрямована через іншу людину або групу людей). У дівчаток перше місце посідає роздратованість, друге - вербальна агресія; третє - непряма, четверте - фізична та роздратованість.

Під час діагностики вад особистісного розвитку нами було виявлено схильність до асоціальної поведінки, агресивність, невпевненість у собі, схильність до нечесної поведінки, замкнутість, імпульсивність, тривожність, схильність до екстернальності.

За діагностикою референтного кола спілкування виявилося, що діти які виховуються в умовах дистантної сім'ї, надають перевагу друзям поза класом та поза школою.

Згідно малюнкової методики «Моя сім'я» виявилося, що у 7 досліджуваних сприятлива сімейна ситуація. У інших дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї, ми виявили конфліктність, пригніченість, незадоволеність, почуття покинутості.

Батьки мало часу приділяють своїм дітям, рідко відвідують школу та спілкуються з вчителями, а також недостатньо педагогічного кругозору для виховання власних дітей.

Класні керівники мало обізнані з проблемами дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї.

2.2 Впровадження ефективних форм та методів роботи з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім'ї

Взаємодія з дистантною сім'єю - одна з актуальних та складних проблем у роботі школи та соціального педагога й класних керівників.

Виховна робота з дітьми, що проживають в дистантних своєрідна й залежить від багатьох умов: контингенту учнів та їх батьків, особливостей педагогічного колективу школи (зокрема класних керівників), особливостей мікрооточення. Система виховної роботи з такими дітьми передбачає єдність взаємопов'язаних компонентів: мети, завдань і принципів виховання, планування й керівництва виховним процесом, форм і методів виховних впливів. Наявність системного підходу в роботі з підлітками, що проживають в умовах дистантної сім'ї є однією з важливих умов ефективної діяльності соціального педагога в корекції негативних поведінкових проявів [ 59].

Для вивчення дистантних сімей учнів ми запропонували програму складовими якої є:

- Загальні дані про дистантну сім'ю.

Прізвище, ім'я та по батькові батька, матері; кількісний склад і структура сім'ї; якщо неповна, то причини її неповноти; стан здоров'я членів сім'ї; стан здоров'я сім'ї; житлово-побутові умови; з ким проживає дитина на період відїзду батьків за кордон.

- Мікроклімат у дистантній сім'ї.

Загальна соціальна спрямованість сім'ї; характер взаємин між батьками, родичами, старшими й молодшими членами сім'ї; чи мають місце конфлікти між батьками, родичами; чи знає про них дитина і як реагує; наявність конфліктів між батьками (особами, що їх замінюють) й дітьми, їх причини; як такі конфлікти вирішуються; чи вживають дорослі члени сім'ї спиртні напої.

- Навчальна діяльність дитини, що виховується в умовах дистантної сім'ї.

Ставлення батьків (осіб, що їх замінюють) до навчальної діяльності, успішності дитини; чи має дитина чіткий режим дня і як його виконує; чи має постійне робоче місце; наявність контролю за успішністю та поведінкою дитини.

- Трудова діяльність дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї.

Рівномірність розподілу домашніх обов'язків між членими родини; участь дитини в роботі по самообслуговуванню; чи має дитина постійні трудові доручення і як до них ставиться і виконує; які спільні справи виконують батьки (особи, що їх замінюють) з дітьми.

- Організація вільного часу.

Як проводять члени сім'ї свій вільний час, разом із дітьми чи окремо; як дитина ставиться до спільного з батьками (особами, що їх замінюють) проведення вільного часу; скільки часу проводить дитина біля телевізора; з ким дружить дитина поза школою.

Загальні висновки.

Труднощі, з якими стикаються батьки (особи, що їх замінюють): в галузі навчання дитини, її виховання взагалі і окремих якостей особистості, організації вільного часу тощо.

Види і причини сімейного неблагополуччя. Конкретна допомога, якої потребує сім'я від соціального педагога [47].

Сучасні умови висувають перед соціальним педагогом, класними керівниками потребу в переосмисленні й перегляді усталених поглядів на проблему взаємодії школи та сім'ї - насамперед урахування потреби в дієвому співробітництві, взаєморозумінні та взаємодопомозі. Тому важливим є підготування класних керівників до роботи з дітьми, що виховуються в умовах дистантної сім'ї.

Звісно, класні керівники не здатні компенсувати тимчасову відсутність батьків, але можуть вчасно помітити проблему й надати кваліфіковану допомогу підлітку. Робота з такими підлітками вимагає застосування особливих виховних методів. Оскільки батьків немає поряд, то вони не мають змоги повноцінно виховувати дитину і співпрацювати зі школою.

Після від'їзду батьків на заробітки за кордон змінюється соціальне оточення дитини, звички та цінності. Діти, що проживають в дистантних сім'ях загалом мають ті ж проблеми, що їхні однолітки: труднощі в процесі соціалізації, проблеми з навчанням.

Але через відсутність батьків у них виникають додаткові проблеми: переживання, неспокій, самотність, страх, надмірне прагнення самоствердитись. Часто це проявляється в девіантній поведінці.

Тому робота класних керівників з дітьми, що проживають в умовах дистантної сім'ї, їхніми батьками (одним із них), соціальним оточенням полягає у попередженні виникнення та послаблення потенційних проблем, про які сім'ї спочатку й не здогадуються чи вважають їх несуттєвими.

Із цією метою нами розроблені тренінгові заняття з класними керівниками, які можуть проводити соціальні педагоги в межах психолого-педагогічних семінарів.

Мета психолого-педагогічних семінарів: підвищення рівня компетентності класних керівників з проблеми супроводу дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї.

Тематика психолого-педагогічних семінарів:

1. Причини виникнення категорії дітей з дистантних сімей.

2. Визначення проблем дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї.

3. Особливості взаємодії з соціальним оточенням підлітків з дистантних сімей.

4. Робота з сім'єю після повернення батьків.

5. Завдання психолого-педагогічних семінарів:

6. сприяти усвідомленню важливості й відповідальності класних керівників виховної роботи з такою категорією дітей;

7. поглибити знання про індивідуальні особливості та проблеми дітей, що проживають в умовах дистантної сім'ї;

8. визначити напрямки роботи класного керівника з дистантною сім'єю;

9. визначити способи допомоги сім'ї. яка має труднощі після повернення батьків.

Кількість учасників: 12 класних керівників.

Тривалість занять: 1-1,5 години.

Під час психолого-педагогічних семінарів використовувались різноманітні вправи, техніки, ігри, повідомлення, що сприяли ефективному результату роботи з класними керівниками. На початку та в кінці семінарів проводилось анкетування класних керівників для визначення результативності занять. Тематичний план тренінгових занять.

Таблиця 2.2.1:

Заняття

Мета

Зміст

К-сть годин

1

Опрацювання термінології з проблеми

Вправа «Знайомство». Прийняття привил групи. Анкетування класних керівників. Вправа «Каталог понять»

1 год.

2

Визначення причин та наслідків трудової міграції

Вправи «Слухаємо себе»; «Причини трудової міграції». Обговорення.

1 год.

3

Визначення проблем дітей, що виховуються в умовах дистантної сім'ї

Вправи «Якби я була явищем природи, то я була б…»; «Робота в групах»; «Кидання м'яча». Обговорення

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены