Методика проектного навчання на уроках технічної праці в 5 класі

· повертаючи ручку в бік положення Б, довести розжарення пера до темно-червоного кольору;

· короткими рухами пера виконати малюнок;

· під час роботи не слід сильно тиснути на перо, оскільки після нагрівання воно може зламатись.

Поточний інструктаж:

· акцентую увагу дітей на те, що тонкі лінії можна виконати, якщо ставити маленькі точки однакового розміру при середньому нагріванні пера;

· товсті лінії утворюються при більш високому нагріванні пера, яке рухають більш повільно;

· товщину ліній, при певній температурі пера, можна змінювати в залежності від швидкості руху пера - швидкий рух дає тонку, і повільний - товсту лінії.

· нагадую про правила техніки безпеки під час роботи з приладом.

Заключний інструктаж:

· демонстрація кращих робіт;

· недоліки допущені в роботі та шляхи їх усунення.

VII. Підсумок уроку.

Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи):

1.Що нового дізналися на уроці?

2. Які практичні операції виконували?

Заключна частина:

· виставлення оцінок за роботу на уроці;

· домашнє завдання: знайти в літературних джерелах малюнки для перенесення і випалювання їх на виробах або контурах.

Урок 22. Оздоблення виробів. Лакування (фарбування) виробу ( 1 год.)

Мета уроку. Формування вмінь виконувати оздоблення лакуванням та фарбуванням дерев'яних виробів. Виховувати акуратність та організованість, виконавчу дисципліну.

Об'єкт навчальної праці: кухонна поличка (дошка).

Обладнання. Пензлі, баночка, лак або фарба, підкладна дошка, наждачний папір.

Тип уроку. Формування практичних вмінь та навичок.

Орієнтовний план проведення уроку

І.Організаційна частина ( 4 хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів ( 6 хв)

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв)

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 1 хв)

V. Практична робота ( 28 хв)

VI. Підсумок уроку ( 5 хв)

Хід уроку

І.Організаційна частина.

– Перевірка присутніх.

– Призначення чергових.

– Перевірка черговими наявності необхідних матеріалів.

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (методом «мікрофон» з'ясовують питання):

1.Які ви знаєте види оздоблення?

2.Якими фарбами користуються під час оздоблення виробів?

3.З якою метою фарбують столярні вироби?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Лакування чи фарбування виробу надзвичайно необхідна частина в технології виготовлення будь-якого виробу. Сьогодні ми з вами будемо лакувати (фарбувати) виріб. Набуті знання та досвід роботи стане вам у нагоді під час ремонтних робіт в домашньому господарстві.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальні завдання:

- виконати лакування (фарбування) виробу;

V. Практична робота

Лакування (фарбування) виробу.

Вступний інструктаж

Пояснити послідовність виконання роботи:

· на підкладну дошку поставити виріб і баночку з лаком;

· пензлем нанести шар лаку на внутрішню, а потім на зовнішню поверхню виробу;

· після просушування нанести ще один шар лаку й поставити деталь для остаточного сушіння

· покласти пензель у баночку з водою і прибрати робоче місце, вимити руки з милом.

Поточний інструктаж (методом демонстрації з поясненням)

· звернути увагу учнів на те, що рух пензля повинен бути спрямований від середини виробу до його країв, а не навпаки:

· акцентувати увагу учнів: неможна наносити занадто великий шар лаку (фарби) - він повинен триматись на поверхні виробу, а не збігати із стінок виробу цівкою.

Заключний інструктаж:

· демонстрація кращих робіт;

· недоліки допущені в роботі та шляхи їх усунення.

VI. Підсумок уроку.

Рефлексія (методами спільного обговорення):

1. Що ми робили на уроці?

2.Що нового ви дізналися на уроці?

3.Чи досягли очікуваних результатів? Що саме вдалося зробити?

Урок 23. Оцінка об'єкта і процесу технологічної діяльності ( 1 год.)

Мета уроку. Засвоєння знань про витрати на виготовлення виробу.

Формування умінь розраховувати витрати матеріалів на виконання виробу. Розвивати мислення. Виховувати бережливе ставлення до матеріальних цінностей.

Об'єкт навчальної праці: кухонна поличка (дошка)

Обладнання. Виріб, лінійка, зошит.

Тип уроку. Комбінований.

Орієнтовний план проведення уроку

І.Організаційна частина ( 1 хв )

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів ( 10 хв )

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв )

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку( 2 хв )

V. Вивчення нового матеріалу ( 10 хв)

VI. Практична робота ( 15 хв)

VII. Підсумок уроку ( 5 хв)

Хід уроку

І.Організаційна частина.

– Призначення чергових.

– Перевірка присутніх

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (методом бесіди з'ясовують питання):

1.Пригадайте як правильно користуватись лінійкою під час вимірювання лінійних розмірів?

2.Назвіть основні показники якості об'єкту технологічної діяльності?

3.Як ви розумієте слова «економія», «економне використання»?

4.Як ви вважаєте чи обмежені запаси деревини в природі?

5.Чи були відходи деревини під час виготовлення вашого виробу? Як ви розумієте слово «відходи»? Чи можливе їх повторне використання?

6.Чи можна визначити кількість відходів при виготовленні певного виробу?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Знання та уміння, які ви отримаєте сьогодні на уроці дадуть вам змогу більш економно ставитись до природних ресурсів, і зокрема деревини. Контроль кількості відходів (їх зменшення) дає змогу більш економно організувати виготовлення виробу, і відповідно зменшити його ціну, що значно економить ваш бюджет (бюджет вашої родини).

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє дидактичні завдання:

- знати методи контролю якості виробів, поняття витрати на виготовлення виробу;

- визначати відходи на виготовлений виріб, здійснювати розрахунок витрат матеріалів на виконання виробу

- здійснювати екологічний аналіз виробу.

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) методи контролю якості виробу

б) економічне обґрунтування виробу;

в) відходи деревини;

а) Після того як виріб виготовили здійснюють контроль якості. Серед методів контролю якості найбільш поширеними є візуальний та метод вимірювання лінійних розмірів виробу.

Суть візуального контролю полягає у тому, що після остаточної обробки та оздоблення виробу його уважно оглядають на наявність браку, що є наслідком порушення технології обробки матеріалу. На виробництві, як правило, цим займається окрема ланка працівників, які складають незалежну експертизу про якість виробу - відділ технічного контролю (ВТК).

Під час візуального контролю виробу, дотримуються наступних вимог:

· виріб повинен в цілому відповідати запланованим функціональним характеристикам, тобто бути придатним до використання;

· відсутність занадто великих щілин у місцях з'єднання деталей;

· виріб не повинен мати скошених або сколотих деталей;

· бути естетично привабливим,

· відсутність добре помітних подряпин чи ушкоджень, які можуть залишитись внаслідок порушення послідовності операцій обпилювання чи шліфування наждачним папером.

Окремі вимоги ставлять до оздоблення виробу. Якщо виріб пофарбований то звертають увагу на рівномірний розподіл фарби по всій його поверхні, наявність «напливів» чи надмірного нашарування фарби або ж навпаки - її відсутності у вигляді «прогалин» в окремих місцях. Це ж стосується полакованих виробів. Полакований виріб повинен мати матовий блиск, що свідчить не стільки про великий шар лаку, який поклали на поверхню виробу, а на якісно відшліфовану поверхню виробу до лакування. На ньому також повинні бути відсутні лінії розмітки (якщо лакування було прозоре) чи інші позначки олівцем. Якщо виріб має малюнок, він має бути розташований симетрично по центру або ж в цілому не порушувати композицію, яка закладена у виріб. Якщо під час лакування (фарбування) виробу порушували час його висихання, наприклад недостатньо давали йому висохнути, то виріб в окремих місцях (це як правило труднодоступні місця - в кутових з'єднаннях тощо) залишається «вологим». Такі місця набиваються брудом, виріб швидко набуває неохайного, брудного вигляду. Вважається, що виріб полаковано (пофарбовано) якісно, якщо його можна протерти вологою тканиною без шкоди для його покриття.

Інший метод контролю якості виробу - вимірювання лінійних розмірів. Його здійснюють посилаючись на креслення виробу, з використанням вимірювального інструменту. Для цього визначають основні (контрольні) розміри виробу. Їх ще часто називають габаритними. Роблять заміри цих розмірів виробу, і порівнюють із запланованими, тобто тими, що визначенні на кресленні виробу.

б) В умовах сучасного серійного виробництва необхідною умовою його успішного функціювання є економічне обґрунтування тієї продукції, яку виготовляють. Мета економічного обґрунтування - встановити дійсну необхідність виготовлення того чи іншого об'єкту. Під час виготовлення, наприклад, машини, витрати на її виготовлення можуть перевищувати прибуток від її продажу. Тоді кажуть про те, що виготовлення і серійне виробництво таких машин є збитковим, і проектування та випуск такої продукції зупиняють або не починають взагалі.

Економічне обґрунтування проводять у три етапи:

1. Визначення витрат на виготовлення виробу.

2. Скільки коштувало виготовлення виробу для його виробництва (собівартість).

3. Визначення ціни виробу, за якою будуть здійснювати його продаж.

в) У процесі обробки деревини в столярній майстерні залишаються різні відходи: тирса, стружки, кусочки дощок, рейок, брусків. Якщо на заняттях у майстерні неекономно використовується деревина, залишається чимало відходів.

Можна уявити собі, як багато відходів буває на великих деревообробних підприємствах, таких, наприклад, як меблева фабрика, яка випускає за один день сотні шаф, тумбочок, стільців та інших столярних виробів. Багато років тому більшість відходів деревини спалювали, тільки деяку частину використовували для утеплення приміщень. Сьогодні на сучасних промислових підприємствах відходи деревини повністю використовують для потреб народного господарства. Із відходів роблять деревно-стружкові і деревно-волокнисті плити, картон і папір, матеріал для утеплення будинків та багато іншого.

Використовуючи відходи деревини в меблевому виробництві, будівництві та інших галузях народного господарства, ми економимо велику кількість деревини й тим зберігаємо дерева в лісах. А ліс дуже потрібен людям. Дерева виділяють кисень і фітонциди (фітонциди - це утворювані рослинами речовини що вбивають мікроорганізми), вони оберігають річки від обміління, родючі землі - від суховіїв та чорних бур.

VI. Практична робота.

Завдання 1. Заготовка деревини для виготовлення шпаківні має масу 3,2 кг, а готова шпаківня (кухонна поличка) - 2,6 кг. Користуючись формулою: _{n = (Мзаг - Мвир /Мзаг)*100%} визначити процент деревини, що пішла у відходи в процесі обробки. В цій формулі М_заг - маса заготовки, М _вир - маса виробу.

Завдання 2. Розрахунок витрат матеріалів, за вище наведеною формулою, на виконання запланованого виробу.

VII. Підсумок уроку.

Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи)

Учитель просить кожного учня відповісти на такі запитання:

1 Чи змінилося ваше ставлення до конструкційних матеріалів? Чому важливо економно витрачати деревину?

2. Які питання, серед тих, що вивчались на даному уроці, стануть вам у нагоді під час подальшої роботи у шкільній майстерні?

Заключна частина:

· виставлення оцінок за роботу на уроці;

· домашнє завдання: завершити розрахунки.

Урок 24. Електрична енергія в господарстві держави і в побуті. Електричне коло (1 год.)

Мета уроку. Засвоєння знань про електричне коло, джерело струму, з'єднувальні проводи, споживач, електромонтажні інструменти. Сприяти розвитку інтересів до електротехнічних робіт.

Об'єкт навчальної праці: електричне коло.

Обладнання: електромонтажні інструменти (кусачки бокові, плоскогубці, круглогубці, викрутка); батарейка кишенькового ліхтарика, електрична лампочка, мідний стержень, нитка, скляна палочка, паперова стрічка.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Орієнтовний план проведення уроку

І.Організаційна частина ( 2 хв)

ІІ. Актуалізація життєвого досвіду учнів ( 6 хв)

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв)

IV. Повідомлення теми, мети. завдань уроку ( 2 хв)

V. Вивчення нового матеріалу ( 11 хв)

VI. Практична робота ( 20 хв )

VII. Підсумок уроку ( 7 хв )

Хід уроку

І.Організаційна частина.

– Перевірка присутніх

– Призначення чергових

ІІ. Актуалізація життєвого досвіду учнів (методом бесіди з'ясовують питання):

1.Яке значення, на вашу думку, має електрична енергія в житті людини?

2.Що освітлює наше житло? Чому електричну енергію вважають необхідною умовою для сучасного виробництва?

3.Чи користуєтеся ви дома електричною енергією?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

На цьому і на слідуючих уроках ми будемо вчитись оволодівати основами електротехніки, що дасть змогу не лише здійснювати ремонт побутової електротехніки в домашніх умовах, але й в майбутньому виготовляти об'єкти праці з електричними пристроями.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

- характеризувати електричне коло, джерело струму, з'єднувальні проводи;

- називати електромонтажні інструменти.

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) електрична енергія в житті людини та господарстві держави;

б) джерела і споживачі електричної енергії;

в) провідники і непровідники електричної енергії;

г) електричне коло;

д) електромонтажні інструменти.

а) Електрична енергія має величезне значення в житті і праці людей. Вона освітлює наше житло, вулиці міст, сіл, приводить в рух трамваї, тролейбуси, електричні поїзди. На електричній енергії працюють швейні машини, холодильники, електроплити, телевізори, радіоприймачі.

У промисловості електрична енергія приводить в рух верстати для обробки різних матеріалів, використовується для електрозварювання, виплавляння металів. На літаках, штучних супутниках Землі, космічних кораблях електроенергія застосовується для керування польотом та радіозв'язку.

У сільському господарстві за допомогою електроенергії готують корми, очищають зерно і т. д.

Ви дізнались на уроках природознавства, як дістають і передають на відстань електричну енергію і що для цього багато спалюють вугілля, газу, нафти, витрачають прісну воду річок. Це дорогі й потрібні для наших потреб природні багатства. Тому ми повинні економити електричну енергію.

б) Машини, за допомогою яких виробляють електричну енергію, називають генераторами. На електростанціях установлено генератори великих розмірів. Їх приводить у рух сила води або пари. Невеликі генератори встановлено на автомобілях, тракторах, мотоциклах.

Електричну енергію можна дістати також від гальванічних елементів. Для зручності використання гальванічні елементи виготовляють сухими. Якщо кілька таких елементів з'єднати між собою проводами матимемо батарею. Такі батареї використовуються в кишенькових ліхтариках, транзисторних приймачах. Батареї мають невеликий запас електричної енергії і тому швидко виходять з ладу.

Є джерела електричної енергії - акумулятори, які нагромаджують енергію, а при потребі віддають її. Ці процеси відповідно називають заряджанням і розряджанням акумулятора.

Генератори, батареї гальванічних елементів, акумулятори називають джерелами електричної енергії.

В електричних лампах, двигунах, нагрівальних приладах використовується електрична енергія. Усі прилади й машини, що працюють на електричній енергії, називаються споживачами.

Джерело електричної енергії має два полюси (контакти). У споживача також є два контакти. Електрична енергія може надходити від джерела до споживача тільки в тому разі, коли контакти споживача приєднано до полюсів джерела.

в) Є речовини, по яких електроенергія може надходити від джерела до споживача. Прийнято казати, що вони проводять електричний струм, їх називають провідниками.

Речовини, які не проводять електричного струму, називають непровідниками, або ізоляційними матеріалами.

г) Джерело електричної енергії і споживач, з'єднані між собою провідниками, утворюють електричне коло. Графічне зображення електричного кола за допомогою умовних позначень називається електричною схемою.

д) Складаючи (монтуючи) електричні кола, проводи приєднують до джерел, споживачів. Для виконання цих робіт користуються електромонтажними інструментами.

Кусачки бічні - інструмент, яким перерізують провід і знімають ізоляцію.

Плоскогубці - інструмент, яким згинають, скручують і обтискують місця з'єднання проводу.

Круглогубці використовують, коли треба загнути дріт, зробити з нього кільце. У круглогубців круглі губки.

Пасатижі - це комбіновані плоскогубці. Ними можна відкушувати, згинати, скручувати провід, обтискувати з'єднані жили проводів.

Викрутка потрібна для відгвинчування і загвинчування гвинтів.

Ніж використовують для зачищання проводів.

VI. Практична робота.

Завдання 1. Визначення дослідним шляхом провідників і непровідників електричного струму.

Вступний інструктаж.

1. З'єднати за допомогою проводів батарейку кишенькового ліхтарика, електричну лампочку, вимикач і мідний (алюмінієвий) стержень. Лампочка горить. Мідь проводить електричний струм.

2.Замість мідного стержня увімкнути скляну паличку. Лампочка не горить. Скло не проводить електричного струму.

3.Замінити паличку ниткою (капрон або шовк). Лампочка не горить. Нитка також не проводить електричного струму.

4. Замінити попередній ізолятор паперовою стрічкою або дерев'яну паличку, шматок фарфору тощо. Лампочка не горить. Отже це ізолятори.

Самостійна робота учнів

За результатами виконаної роботи заповнити таблицю:

Таблиця 13

№/№	Провідники	Ізолятори

Заключний інструктаж.

Зробити підсумок: провідниками електрики є метали, вологий грунт, вода з розчиненими в ній солями. Найкращі провідники: срібло, мідь, алюміній. Ізоляційні матеріали - це різні пластмаси, сухе дерево, скло, гума, янтар, шовк, капрон, гас, сухе повітря.

VII. Підсумок уроку.

Рефлексія:

Учитель просить кожного учня повідомити:

1.Чому в електромонтажних інструментах ручки виготовлені з пластмаси або деревини?

2.Що нового він дізнався про електричну енергію?

3.Як ви можете скористатись здобутими знаннями, уміннями?

Заключна частина:

· прибирання робочих місць;

· виставлення оцінок за роботу на уроці.

Урок 25. Будова і призначення ізольованих проводів електрошнурів та ізоляторів. Правила електробезпеки (1 год.)

Мета уроку. Засвоєння знань про будову і призначення ізольованих проводів, правила безпечної роботи під час виконання електротехнічних робіт. Формування умінь здійснювати монтаж простого електричного кола,

підготовку проводів до електромонтажних робіт. Розвивати пам'ять. Виховувати елементи культури праці.

Об'єкт навчальної праці: електричне коло.

Обладнання: електромонтажні інструменти (кусачки бокові, плоскогубці, круглогубці, викрутка); проводи, джерело струму, лампочка кишенькового ліхтарика, вимикач.

Тип уроку. Формування практичних вмінь і навичок.

Орієнтовний план проведення уроку

І.Організаційна частина ( 2 хв )

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу ( 7 хв )

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв)

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 2 хв )

V. Вивчення нового матеріалу ( 7 хв )

VI. Практична робота ( 20 хв )

VII. Підсумок уроку ( 5хв )

Хід уроку

І.Організаційна частина:

– перевірка присутніх;

– призначення чергових.

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу (методом бесіди з'ясовують питання):

1.Які ви знаєте джерела електричної енергії?

2.Що називають споживачем?

3.Назвіть матеріали, які добре проводять електрику?

4.Які матеріали не проводять електричного струму?

5.Які ви знаєте електромонтажні інструменти?

6.Для чого застосовують проводи?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

На цьому і на слідуючих уроках ми продовжуватимемо оволодівати уміннями виконувати роботи із монтажу електричного кола та ремонту побутової техніки. Набуті знання та уміння можуть стати вам у нагоді під час ремонту електроприладів в домашніх умовах.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

- пояснювати будову та призначення проводів;

- вміти складати просте електричне коло;

- готувати проводи до електромонтажних робіт;

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) Будова і призначення проводів.

б) Правила безпечної роботи під час виконання електротехнічних робіт.

а) Проводи застосовують для приєднання різних споживачів до джерела струму. За конструкцією проводи бувають одножильні, двожильні і багатожильні. Більшість проводів покривають ізоляційним матеріалом. Тому проводи бувають ізольовані і неізольовані. Ізольований провід складається із зовнішньої ізоляційної оболонки і струмопровідної жили.

б) До початку роботи:

1.Правильно надіти спецодяг.

2.Перевірити наявність і справність інструментів.

3.Розкласти інструменти на робочому місці

Під час роботи:

1.Монтувати або складати електричні схеми тільки при вимкнутому джерелі струму.

2.Схему складати так, щоб проводи не перехрещувались, не натягувались і не складались петлями.

3.Під час роботи стежити, щоб рука, одяг, волосся не доторкались до оголених проводів.

4.Складену схему дозволяється вмикати після перевірки її вчителем.

Забороняється:

1.Виконувати роботи, пов'язані з складанням і монтажем, при ввімкнутому джерелі струму.

2.Перевіряти наявність напруги пальцями.

3.Працювати викруткою в висячому положенні.

4.Брати ручки кусачок, плоскогубців, пасатижів „в обхват”.

5.Знімати ізоляцію з проводів, працюючи ножем „до себе” і не на підкладній дошці.

Після закінчення роботи:

1.Вимкнтуи схему з джерела струму.

2.Розібрати схему.

3.Прибрати робоче місце од відходів і пилу, користуючись щіткою.

4.Привести себе і спецодяг в порядок.

5.З кабінету виходити з дозволу учителя.

VI. Практична робота

Завдання 1. Окінцювання проводів

Вступний інструктаж

- роздати інструкційні карти;

- поопераційна демонстрація окінцювання тичком та контактним кільцем;

Поточний інструктаж

Звернути увагу дітей:

- під час роботи плоскогубці, кусачки тримати в „обхват”;

- не тримати пальці між ручками інструментів;

- різати ножем тільки від себе.

Інструкційна карта №1. Окінцювання проводів

№	Послідовність виконання роботи	Інструменти та обладнання
1. 2. 3. 1. 2. 3. 4. 5.	Окінцювання тичком Відрізати провід потрібної довжини Зняти ізоляцію з кінців проводу на 20 мм. Перекинути кінці, якщо струмопровідна жила багатодротова Окінцювання контактним кільцем Відрізати провід потрібної довжини Зняти ізоляцію з кінців проводу на 30 мм Зігнути кільце діаметром 4 мм Надлишок жили відкусити Кільце вирівняти	Кусачки, лінійка. Кусачки, ніж, пасатижі. Кусачки, лінійка. Кусачки, ніж. Круглогубці. Кусачки. Плоскогубці.

Інструкційна карта №2. Монтаж електричного кола

№	Послідовність виконання роботи	Інструменти та обладнання
1. 2 3. 4. 5. 6.	Розмістити на монтажній панелі батарею й електроарматуру З'єднати проводом полюс з одним із контактів патрона З'єднати другий контакт патрона з одним із контактів вимикача З'єднати другий контакт вимикача з полюсом батареї Угвинтити лампочку в патрон і перевірити роботу електричного кола Розібрати електричне коло, від'єднавши проводи від контактів арматури	Батарея 3336Л, вимикач, ламповий патрон на панелі, лампочка, проводи Викрутка, провід Викрутка Викрутка Викрутка

Заключний інструктаж

- аналіз виконаної роботи

VII. Підсумок уроку.

Рефлексія:

Учитель просить кожного учня повідомити:

1. Чи досягнуті очікувані результати?

2.Що нового він дізнався про з'єднувальні проводи?

3. Де в майбутньому можна скористатися отриманими на цьому і попередньому уроках знаннями та уміннями?

Заключна частина:

· мотивація оцінок;

· виставлення оцінок за роботу на уроці.

Урок 26. Будова і призначення електричної арматури. Проста електрична схема (1 год.)

Мета уроку. Засвоєння знань про електричну арматуру (ламповий патрон, вимикач, штепсельне з'єднання), просту електричну схему. Формування вмінь виконувати найпростішу електричну схему. Виховувати акуратність, дисциплінованість.

Об'єкт навчальної праці: електричне коло.

Обладнання: ламповий патрон, вимикач, штепсельне з'єднання, електричне коло освітлювального приладу.

Тип уроку. Комбінований.

Орієнтовний план проведення уроку

І.Організаційна частина ( 2 хв )

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу ( 7 хв)

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв )

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 2 хв)

V. Вивчення нового матеріалу ( 7 хв )

VI. Практична робота ( 20 хв )

VII. Підсумок уроку ( 5 хв )

Хід уроку

І.Організаційна частина.

– перевірка присутніх;

– призначення чергових;

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу (методом бесіди з'ясовують питання):

1.Де застосовують ізольовані і неізольовані проводи?

2.По якій частині ізольованого проводу йде електричний струм?

3.Чим зручні для використання ізольовані проводи?

4.Чому в побутових електроприладах застосовують тільки ізольовані проводи?

5.Розкажіть основні правила безпечної роботи під час виконання електротехнічних робіт.

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності. На цьому і на слідуючих уроках ми будемо вчитись оволодівати основами електротехніки, що дасть змогу не лише здійснювати ремонт побутової електротехніки дома але й в майбутньому виготовляти об'єкти праці з електричними пристроями.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Учитель записує на дошці тему уроку та повідомляє (записує) дидактичні завдання:

- характеризувати склад побутової електричної арматури;

- розпізнавати і зображувати умовні позначення на простих електричних схемах

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) Електротехнічна арматура.

б) Проста електрична схема.

а) Для вмикання споживачів в електричну мережу використовують електротехнічну арматуру: лампові патрони, вимикачі, штепсельні розетки, вилки та ін.

Лампові патрони призначені для зручного вмикання і зміни електричних ламп. Наприклад, лампові патрони в кишенькових ліхтариках мають різьбу для вгвинчування лампочок. Для приєднання проводів більшість лампових патронів мають гвинтові затискачі.

Вимикачі призначені для замикання і розмикання електричних кіл. Вимикачі промислового виготовлення різняться за багатьма ознаками: за розмірами, способами вмикання, приєднання проводів, кріплення до панелі або основи та ін. Наприклад, кнопковий побутовий вимикач кріпиться до панелі за допомогою гайки. Проводи до нього приєднують окінцьовані тичком.

Штепсельна розетка і вилка призначені для вмикання переносних побутових приладів в електричну мережу. Корпуси вилки і розетки виготовляють із пластмаси. На вилці є спеціальне пристосування для закріплення оболонки проводів, що виключає можливість випадкового оголення й замикання струмопровідних жил. б) Для зображення на папері електричного кола немає потреби малювати проводи, лампу, батарею та інші частини цього кола а. Їх можна показати умовними знаками б. Графічне зображення електричного кола за допомогою умовних позначень називається електричною схемою.

VI. Практична робота.

Завдання 1. Накреслити електричну схему, коли послідовно з'єднані за допомогою проводів: генератор, лампа, вимикач.

Завдання 2. Чи світитиметься електрична лампочка, якщо вимикач і джерело поміняти місцями? Намалювати схему. Перевірити дослідним шляхом.

Завдання 3. Чи можна вимкнути лампочку вимикачем. Відповідь обґрунтувати.

Вступний інструктаж:

- звернути увагу учнів на те, що під час перевірки схеми дослідним шляхом вмикати електричне коло можна лише з дозволу учителя;

- нагадати про правила техніки безпеки;

Поточний інструктаж:

- слідкувати за дотриманням правил техніки безпеки під час складання електричного кола.

Заключний інструктаж:

- аналіз виконаної роботи.

VIІ. Підсумок уроку.

Рефлексія:

Учитель просить кожного учня повідомити:

1.Що нового ви дізналися про електричне коло?

2.Як схематично зображується ламповий патрон?

3.Чи може він отримані знання використати у своєму повсякденному житті?

Заключна частина:

· виставлення оцінок за роботу на уроці;

· домашнє завдання: накреслити схему електричного кола: послідовне з'єднання за допомогою проводів двох лампочок, акумуляторної батареї, вимикача, електричного дзвінка.

Урок 27. Електроосвітлювальна арматура. Правила безпечної роботи (1 год.)

Мета уроку. Засвоєння знань про технологію монтажу освітлювальної мережі, правила безпечної роботи під час ремонту та експлуатації електричної мережі. Формування умінь приєднувати проводи до електричної арматури. Виховувати основи наукової організації праці.

Об'єкт навчальної праці: монтаж проводів до електроосвітлювальної арматури.

Обладнання: освітлювальний патрони, викрутки, ніж, проводи.

Тип уроку. Комбінований.

Орієнтовний план проведення уроку

І.Організаційна частина ( 2 хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів ( 5 хв)

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв )

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 1 хв )

V. Вивчення нового матеріалу ( 5 хв)

VI. Практична робота ( 25 хв )

VII. Підсумок уроку ( 5 хв )

Хід уроку

І.Організаційна частина.

– Перевірка присутніх

– Призначення чергових

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (методом бесіди з'ясовують питання):

1.Для чого потрібний вимикач?

2.Чому електричну лампу приєднують до джерела за допомогою патрона?

3.У чому зручність використання штепсельних з'єднань?

4.Що називається схемою?

5.Як позначають на електричній схемі лампу, вимикач, з'єднання проводів, затискачі?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

На цьому уроці ми ознайомимося з освітлювальною арматурою, що дасть вам змогу у подальшому проводити ремонт домашньої освітлювальної мережі. Крім того набуті знання можуть стати вам у нагоді, якщо ви пов'яжете своє майбутнє з такими професіями: електромонтер, слюсар-електромонтажник, електромеханік тощо.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку:

- називати склад побутової освітлювальної арматури;

- здійснювати монтаж елементів освітлювальної мережі;

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) Побутова освітлювальна мережа.

а) Побутова освітлювальна мережа призначена для освітлення житлових приміщень, а також для забезпечення електричною енергією побутових приладів. Вводять електричну енергію через квартирний щиток, на якому встановлено: електричний лічильник, запобіжники, вимикачі ліній живлення. Лінії живлення розподіляють електричну енергію серед споживачів: одна лінія - для стаціонарних споживачів, інша - для переносних.

Стаціонарні освітлювальні прибори, вентилятори, електродзвінки приєднують до мережі постійно за допомогою з'єднувальних колодок. Інші споживачі електричної енергії тимчасово підключаються через штепсельні розетки, які встановлюють в зручних для цього місцях.

VI. Практична робота.

Завдання Приєднування проводів до патрона.

Вступний інструктаж.

Поетапне пояснення і демонстрація виконуваних операцій:

1.Зняти ізоляцію і окінцювати проводи.

2.Розібрати патрон за допомогою викрутки

3.Просунути проводи через отвір тильної частини корпуса патрона.

4.Приєднати проводи до затискачів.

5.Вкласти осердя патрона в тильну частину корпусу, приєднати циліндричну частину корпусу. Осердя при цьому повинно міцно закріпитись в корпусі.

6.Вкрутити лампу, щоб перевірити якість зборки.

Поточний інструктаж

- звернути увагу дітей на те, що першу операцію виконують тичком або контактним кільцем - в залежності від конструкції патрона;

- слідкувати за тим, щоб учні виконували 4-у операцію у правильній послідовності: фазний провід до центрального контакту, нульовий - до бокового;

- акцентувати увагу дітей на те, що відстань від краю ізоляції проводів до затискача не повинна перевищувати 1...2 мм;

- під час виконання 5-ї операції звертати увагу учнів на те, що пази осердя мають співпадати з направляючими виступами корпусу лампи.

Заключний інструктаж

аналіз виконаної роботи.

VIІ. Підсумок уроку.

Рефлексія:

Учитель просить кожного учня повідомити:

1.Назвіть електроосвітлювальну арматуру, яка є у вашій квартирі.

2.Що нового ви дізналися на цьому уроці? Як ці знання можна використати у подальшій практичній роботі в майстерні?

Заключна частина:

· виставлення оцінок за роботу на уроці.

Урок 28. Технологія обробітку та захисту ґрунтів (1 год.)

Мета уроку. Засвоєння знань про типи, структуру та родючість ґрунтів; ручні знаряддя праці; прийоми і послідовність ручного обробітку ґрунту; види механізованого обробітку ґрунту; правила безпечної праці та особистої гігієни під час виконання робіт з обробітку ґрунту.

Об'єкт навчальної праці: шкільна навчально-дослідна ділянка.

Обладнання: лопати, граблі, сапи.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Орієнтовний план проведення уроку

І. Організаційна частина ( 2 хв )

ІІ. Актуалізація життєвого досвіду учнів ( 7хв )

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв )

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 2 хв )

V. Вивчення нового матеріалу ( 7 хв )

VI. Практична робота ( 20 хв )

VII. Підсумок уроку ( 5 хв )

Хід уроку

І.Організаційна частина.

– Перевірка присутніх

– Призначення чергових

ІІ. Актуалізація життєвого досвіду учнів (методом «мікрофон» з'ясовують питання):

1.Які ви знаєте знаряддя праці для роботи на присадибній ділянці?

2. Як ви розумієте слово ґрунт?

3.Що потрібно для того, щоб виросла рослина?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Сьогодні ми ознайомимося із типами та властивостями ґрунтів, ручними та механізованими знаряддями праці для обробітку ґрунту.

Ці знання та уміння можуть стати вашим першим кроком до цілого світу цікавих професій, які є у сільському господарстві. Для того, щоб вирощувати рослини необхідно знати багато наук: біологію, хімію, агрономію та багато інших. Навчаючись у школі, а згодом, продовжуючи навчання у спеціальних закладах ви зможете оволодіти цими науками та отримати відповідний фах. На цьому ж уроці здобуті знання та уміння ви зможете безпосередньо використати дома, працюючи на власній присадибній ділянці.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

- називати ґрунти, їх типи та структуру;

- класифікувати ручні знаряддя праці для обробітку ґрунту;

- характеризувати види механізованого обробітку.

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) Поняття про ґрунт.

б) Знаряддя праці для обробітку ґрунту.

а) Ґрунт - це верхній пухкий родючий шар землі, на якому ростуть рослини.

Розрізняють такі типи ґрунтів: чорноземи, глинисті ґрунти, легкі суглинки, середні та важкі суглинки, піщані ґрунти.

У сільському господарстві звичайно восени проводять оранку - ґрунт розпушують. Таку оранку називають зяблевою.

б) Для обробітку ґрунту на грядках дослідної ділянки, ґрунт обробляють ручними знаряддями праці: лопатою, сапою, граблями. Лопатою ґрунт перекопують - перевертають верхній шар. Сапою - спушують рівномірними рухами. Граблями - розбивають великі грудки після перекопування.

в) Плуг (Рис 1.) -- одне з найпростіших ґрунтообробних знарядь. Він складається з робочих і допоміжних частин. Робочі органи плуга: ніж, передплужник, леміш, полиця, ґрунтопоглиблювач. Ніж 3 нарізує пласт. Передплужник 8 знімає верхній шар ґрунту, багатий на рослинні рештки та насіння бур'янів, й укладає його на дно борозни. Леміш 9 підрізує пласт знизу і з полицею 1 відриває його від стінки борозни. Потім пласт переміщується по лемешу й полиці, кришиться й повертається в бік сусідньої борозни. До допоміжних частин плуга належать рама 7, з'єднувальний стояк 6, стояк корпусу плуга 2, опорне колесо 5, Рис. 1регулятор глибини 4. Борони застосовують для поверхневої розпушування і вирівнювання ґрунту, руйнування кірки, знищення бур'янів.

VI. Практична робота

Завдання 1. Збирання рослинних решток на дослідній ділянці

Завдання 2. Ознайомлення з будовою плуга.

Послідовність виконання роботи

1. Покажіть робочі частини плуга. Яку роботу вони виконують?

2. Визначте ширину оранки (захвату) одного корпусу плуга, всього агрегату за один прохід і затрату часу.

3. Підрахуйте, яку площу виоре тракторний агрегат за один прохід, за одну годину роботи, за зміну.

4. За допомогою лінійки (глибиноміра) визначте глибину оранки.

VII. Підсумок уроку.

Рефлексія:

Учитель просить кожного учня повідомити (методом «мікрофон»):

1.Порівняйте роботу плуга і лопати

Заключна частина:

· аналіз виконаної роботи, мотивація оцінок;

· виставлення оцінок за роботу на уроці.

Урок 29. Технологія вирощування овочевих культур (1год.)

Мета уроку. Засвоєння знань про біологічну характеристику овочевих культур, вимоги та способи підготовки ґрунту під овочеві культури. Сприяти розвитку інтересу до проведення дослідницької роботи з овочевими культурами.

Об'єкт навчальної праці: висівання насіння огірка.

Обладнання: ванночки, фільтрувальний папір або стерильні клаптики тканини, банки з водою, насіння огірків, робочий зошит.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Орієнтовний план проведення уроку.

І.Організаційна частина ( 2 хв )

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів ( 6 хв )

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв )

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку( 1 хв )

V. Вивчення нового матеріалу ( 7 хв )

VI. Практична робота ( 20 хв )

VII. Підсумок уроку ( 7 хв )

Хід уроку

І.Організаційна частина:

– перевірка присутніх;

– призначення чергових.

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (методом бесіди з'ясовують питання):

1.Що таке ґрунт?

2.Які ви знаєте типи ґрунтів?

3.Які ви знаєте ручні та механізовані знаряддя праці?

4.Яка схожість та відмінність між ручними та механізованими знаряддями та видами обробітку ґрунту?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Сьогодні на практичній частині нашого уроку ми будемо навчатись висівати овочеву культуру. Надалі будемо спостерігати за її ростом та навчатись здійснювати догляд. У всіх вас є присадибна ділянка, на якій ви можете вирощувати різні овочі, застосовуючи знання та уміння, що отримаєте на цьому та наступних уроках.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

- називати овочеві культури;

- пояснювати біологічні характеристики овочевих культур;

- правильно висівати насіння овочів.

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) Коротка біологічна характеристика овочевих культур.

б) Підготовка насіння до висівання.

а) Овочівництво - важлива галузь рослинництва. До овочів належать капуста, помідори, огірки, цибуля, часник, столові коренеплоди (морква, буряки, та інші), перець, баклажани тощо.

Усі овочі мають у своєму складі дуже цінні мінеральні речовини. Особливо багато в них фосфору, кальцію, заліза. Наприклад, у моркві й шпинаті багато заліза, в часнику, капусті, помідорах багато фосфору, який входить до складу клітин людського організму.

Часник, листя петрушки, кропу містять особливі речовини, які вбивають хвороботворні мікроорганізми й захищають людину від захворювань. Ці речовини називають фітонцидами.

б) Насіння дво-трирічної давності має кращу схожість. Воно дає рослини з підвищеною врожайністю. Якщо такого насіння немає, то можна користуватись насінням поточного року. Для цього його прогрівають при температурі 50-60 градусів протягом 2...4 годин.

Щоб запобігти грибковим хворобам, наприклад, насіння огірків, обробляють спеціальними речовинами. Наприклад, вміщують насіння в однопроцентний розчин перга манату калію, потім кілька разів промивають в теплій воді, намочують і просушують протягом 12...20 годин. Проросле насіння висівають в ящики з деревною тирсою (шар завтовшки 4...5 см). Тирсу попередньо кип'ятять 30...60 хвилин, потім охолоджують. Насіння висівають у невеликі борозенки завглибшки 1,5 см на відстані 2 см одне від одного. Зверху його покривають тирсою і злегка зволожують теплою водою. Ящики з насінням розміщують під освітлювальними установками.

VI. Практична робота.

Завдання. Закладання насіння огірків для визначення схожості.

Вступний інструктаж.

Поетапна демонстрація і пояснення послідовності виконуваних операцій:

1.Відібрати 100 насінин огірків.

2.Підготувати ванночку, покласти на дно стерильний клаптик тканини або фільтрований папір, налити у ванночку води так, щоб клаптик або папір тільки промок.

3.Розкласти насінини по одній у ванночці.

4.Записати в зошит порядок виконання роботи й дату закладання насіння на пророщування.

5.Поставити ванночку в теплицю або в кабінеті на освітленому місці, вести спостереження і в разі потреби зволожувати насіння.

6.Усі зміни (поява коренів, сім'ядольних листочків) зазначати в робочому зошиті.

Самостійна робота учнів.

Завдання. Вивчення плода огірка

Послідовність виконання роботи:

1.Розгялнути зовнішню будову плода огірка й намалювати його в зошиті.

2.Зробити поздовжній і поперечний розрізи плода, розглянути його будову й намалювати в зошиті.

Поточний інструктаж:

- слідкувати за дотриманням послідовності виконуваних робіт;

- акцентувати увагу учнів на правилах безпечності праці та гігієни під час виконання робіт;

Заключний інструктаж:

- звернути увагу на кращі роботи учнів;

- вказати на недоліки допущені в роботі, шляхи усунення;

VII. Підсумок уроку.

Рефлексія (методом обговорення «мікрофон»):

Учитель просить кожного учня повідомити:

1.Що нового він побачив (під час замальовування і вивчення будови) у звичному для нього овочі - в огіркові?

Заключна частина:

· виставлення оцінок за роботу на уроці;

Урок 30. Біологічна характеристика ягідних культур (1 год.)

Мета уроку. Засвоєння знань про біологічну характеристику ягідних культур, вимоги до вирощування ягідних культур, формування вмінь висаджувати суницю. Виховувати бережливе ставлення до природних ресурсів ( вода, грунт, поняття про чорнозем тощо).

Об'єкт навчальної праці: вирощування суниць.

Обладнання: лопатка, саджанці суниці, кілочки, мотузка.

Тип уроку. Комбінований.

Орієнтовний план проведення уроку

І.Організаційна частина ( 2 хв )

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу ( 2 хв )

ІІІ. Актуалізація опорних знань ( 3 хв )

IV.Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв )

V. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 1 хв )

VІ. Вивчення нового матеріалу ( 5 хв )

VIІ. Практична робота ( 25 хв)

VIIІ. Підсумок уроку ( 5хв )

Хід уроку

І.Організаційна частина.

– перевірка присутніх;

– призначення чергових.

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу (методом бесіди з'ясовують питання):

1.У чому полягає цінність овочів?

2.Назвіть сорти овочевих культур.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Які ягідні культури є на вашій присадибній ділянці?

2.З чого складається дерево?

3.Чим кущова рослина відрізняється від дерева?

IV. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Сьогодні ми з вами будемо вивчати способи висаджування суниці. Це дуже поживна ягода, про яку ви напевне всі чули і коштували. Науковцями доведено, що на якість та кількість вирощуваних рослин впливає багато чинників - починаючи з того, де висаджують певну культуру та від способів висаджування, догляду тощо.

Знаючи способи та вимоги, щодо висаджування цієї ягоди ви зможете на власній присадибній ділянці покращити врожайність суниці.

V. Повідомлення теми, мети, завдань уроку:

- пояснювати біологічні характеристики ягідних культур;

- висаджувати суницю.

VI. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) Коротка біологічна характеристика ягідних культур.

б) Найбільш поширені ягоди, які ростуть у вигляді кущів: смородина, аґрус, малина, суниця, жимолость їстівна (або деревник, козолист), ожина. Вони стовбура не утворюють, а їхня крона складається з гілок різного віку. Ягідні кущові рослини більш примхливі до умов вирощування, і тому потребують більш ретельного догляду ніж плодові дерева.

Чорна смородина не переносить великої кількості води, тому її висаджують на ґрунтах помірної вологості. Смородина має найбільшу кількість дуже корисного, для організму людини, вітаміну - вітамін С.

Аґрус також погано розвивається, якщо забагато вологи. Кущі аґрусу погано переносять холодну зиму, тому їм потрібен досить великий шар снігу. Разом з тим недостатня кількість вологи, також погано впливає на плодовитість цієї рослини. Коріння аґрусу та чорної смородини сягають на глибину не більш як 30 см, крім вертикальних - вони проникають на глибину до 2,5 м.

Плоди жимолості мають розмір до 2 см в довжину і 1 см в поперечнику, чорного кольору із сизуватим відтінком. Квіткова частина цієї культури здатна витримувати весняні заморозки до -7 градусів за Цельсієм. Проте жимолость потребує високої освітленості, тому її не висаджують поряд з деревами.

Червона малина - складається (надземна частина) із двох стебел - річних та дворічних, які власне плодоносять. Після врожаю дволітні стебла всихають. Підземна частина рослини складається з одного горизонтального кореня (його ще називають підземне стебло), від якого відходять додаткові корені, що залягають на глибину 10-12 см. Малина так само як і ожина не переносить надлишкової вологи в ґрунті.

Суниця - теж кущ, але дуже маленький, низькорослий. Надземна його частина складається з однорічних приростів («ріжків»), на яких розвиваються листки: квітконосні пагони і повзучі «вуса».

Коренева система суниці в цілому мочкувата. Вона складається з багаторічного кореневища, додаткових коренів, ріжка і бокових мочкуватих коренів.

В цілому суниця не вимоглива - може пристосовуватись до будь яких грунтово-кліматичних умов. Разом з тим, вологолюбива, боїться низьких температур, тому краще почувається, коли взимку багато снігу.

VIІ. Практична робота.

Завдання. Висаджування суниці.

Вступний інструктаж.

Поетапна демонстрація і пояснення послідовності виконуваних операцій:

1.Забити два кілочки для виставлення шнура, за яким будуть робити рядок.

2.Совком роблять невеликі ямки (глибиною 8-10 см) з прямовисною стінкою біля шнура.

3.До прямовисної стінки приставляють розсаду так, щоб коренева шийка її знаходилась точно на рівні ґрунту, а корені розміщувалися в ямці не згинаючись.

4.Навколо кожної рослини заступом роблять невелику лунку, в яку відразу виливають 0,5-0,8 л води.

5.Висаджену суницю прикривають від сонця папером або свіже скошеною травою.

Самостійна робота учнів.

Завдання. Приготування ямок під розсаду

Послідовність виконання роботи:

1.Викопують ямку глибиною 10 см.

2.Заповнити ямку розпушеним ґрунтом, який ущільнити руками.

3.Знову добавити розпушеного ґрунту і повторити операцію, так щоб шийка рослини або її верхня брунька, відповідно, знаходились на лінії або над лінією ґрунту.

Поточний інструктаж:

- слідкувати за дотриманням послідовності виконуваних робіт;

- нагадати учням, що суниця не любить як глибокої так і мілкої посадки (див мал..)

- звернути увагу учнів на те, що верхня брунька (сердечко) рослини, під час її посадки, повинна бути над ґрунтом - якщо її присипати землею суниця загине:

а) б) в)

а - правильно; б і в - неправильно.

- не можна виливати на одну висаджену розсаду суниці більше 0, 8 л води;

- акцентувати увагу учнів на правила безпечної праці та гігієни під час виконання робіт.

Заключний інструктаж:

- звернути увагу на кращі ділянки учнів;

- показати учням розсаду, яку висаджено не правильно, пояснити чому не правильно (можна попросити учнів щоб спочатку пояснили самостійно), вказати шляхи усунення допущених в роботі помилок.

VIIІ. Підсумок уроку.

Рефлексія:

Учитель просить кожного учня повідомити:

1.Чому всі ягідні культури вважають корисними для людини?

2.Що нового він дізнався про овочеві та ягідні культури?

3.Чи можна вважати, що на уроці було досягнуто очікуваних результатів? Чому?

Заключна частина

· виставлення оцінок за роботу на уроці;

Урок 31. Благоустрій і озеленення території

Мета уроку: Засвоєння знань про роль і місце зелених насаджень у житті людини, умови використання у насадженнях різних порід, породи декоративних і захисних рослин.

Об'єкт навчальної праці: проектування зелених насаджень (альпінарію тощо)

Обладнання: садовий інвентар

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Орієнтовний план проведення уроку

І.Організаційна частина ( 2 хв )

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів ( 3 хв )

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 3 хв )

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 2 хв )

V. Вивчення нового матеріалу ( 10 хв )

VI. Практична робота ( 20 хв )

VII. Підсумок уроку ( 5 хв )

Хід уроку

І.Організаційна частина.

– перевірка присутніх;

– призначення чергових.

ІІ Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.

1. Яку роль, на вашу думку, відіграють зелені насадження у житті людини ?

2. Які породи дерев ви знаєте?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Сьогодні ми з вами будемо вивчати способи та методи озеленення території. Здобуті знання та уміння можна застосувати ( і вдосконалювати) вдома на присадибній ділянці.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

- пояснювати роль і місце зелених насаджень у житті людини;

- пояснювати поняття «садово-паркове мистецтво»;

- знати умови планування (проектування) зелених насаджень.

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) Садово-паркова архітектура

а) Садово-паркова архітектура - це мистецтво будівництва та організації парків, садів, альпінаріїв та інших зелених насаджень. В основі садово-паркової архітектури покладено принцип застосування як типових, так і творчих проектів.

Проектування садово-паркової архітектури відбувається у три етапи.