Основи патріотично-військового виховання студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основи патріотично-військового виховання студентів

Загальна характеристика роботи

патріотичний військовий студентський народ

Актуальність теми дослідження. На нинішньому етапі розвитку цивілізації відносини між різними державами складаються не тільки в дусі культури миру, але й стають загрозливими з боку міжнародного тероризму, територіальних, етнічних, релігійних домагань. Тому головною військовою доктриною нашої країни стали гарантований національний захист України від зовнішньої військової небезпеки, запобігання війнам, підтримка міжнародного миру і безпеки. В цих умовах значно актуалізується проблема патріотично-військового виховання підростаючих поколінь.

Будь-яку кризу - економічну, соціокультурну, кризу в освіті та вихованні можна подолати за умови високорозвиненого почуття патріотизму у кожного громадянина України. Людина-патріот - це та особистість, яка за будь-яких обставин в першу чергу буде вболівати за долю своєї Батьківщини, за долю її майбутнього. То ж, невипадково, що одним із завдань сучасної вищої освіти є чітка орієнтація на опанування студентською молоддю загальнолюдськими цінностями і виховання в неї національного самоусвідомлення, якостей громадянина-патріота, здатного примножити досягнення своєї країни, подолати тимчасові незгоди та труднощі й бути готовим до захисту її територіальної цілісності.

Важливим компонентом патріотично-військового виховання студентської молоді є її обов'язок перед Батьківщиною, прагнення всіляко відстоювати свободу, волю і цілісність України аж до самопожертви, що зумовило основний зміст патріотично-військового виховання - служіння народу України.

Дані соціологічних досліджень свідчать, на жаль, не тільки про втрату почуттів патріотизму, деідеологізації значної частини молоді, але й про її десоціалізацію, зростання індивідуалістичних, егоїстичних настроїв, прагненні вирішувати в основному тільки особистісні проблеми. Споконвічне почуття відданості рідній землі, Батьківщині відійшло на другорядний план. На думку вчених, це явище буде поширюватися і головна причина цього в тому, що сьогодні практично відсутня виховна робота серед молоді з патріотичного, патріотично-військового виховання. Її найважливішою складовою є усвідомлення молоддю не тільки своїх прав, але й обов'язків кожного як громадянина перед суспільством, перед своєю Батьківщиною.

Результати аналізу історичної, психолого-педагогічної літератури свідчать, що проблема патріотично-військового виховання привертала увагу багатьох дослідників.

Дослідження проблем патріотичного виховання свідчать про їх багатоаспектність. Сутність та особливості патріотизму, питання співвідношення емоційного та раціонального, загальнолюдського та національного в патріотизмі розкрито в працях Л. Бубліка, П. Рогачова, Н. Свердліна, О. Воропая, В. Гонського, О. Губко, В. Іванишина, С. Килимника, А. Княжинського, М. Михальченка, Б. Непорадного, М. Пірен, В. Сергійчука, О. Таланчука та багатьох інших.

Патріотичне виховання молоді на традиціях українського народу розглядалися в працях О. Вишневського, О. Ковальчука, Р. Захарченко, П. Ігнатенко, В. Каюкова, С. Павх, Б. Ступарика, О. Ярмоленко та ін.. Патріотичне виховання студентської молоді різними засобами досліджували О. Абрамчук, Т. Анікіна, В. Баженов, Р. Береза, А. Богульський, О. Гевко, В. Герасимчук, О. Гонтар, Л. Домбровський, Н. Опалко, С. Почколіна, О. Семиног, О. Стьопина, Б. Сусь, В. Титаренко, І. Хомік.

Духовна сила нації, її міць, морально-патріотичний потенціал народу залежать від того, наскільки збережені, глибоко усвідомлені й відчуті культурні, духовні, трудові та бойові традиції "малої батьківщини". Результати аналізу стану досліджень з проблем патріотично-військового виховання студентської молоді свідчать про їх певну однобічність, про недостатню вивченість питань патріотично-військового виховання студентів вищих навчальних закладів з урахуванням регіонального компоненту, чим і обумовлено вибір теми нашого дослідження - "Патріотично-військове виховання студентської молоді в освітньо-виховному просторі університету".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося в межах комплексної науково-дослідної теми "Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика" (номер держреєстрації 0105U000264), що виконується на кафедрі педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тема дисертації затверджена Вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол № 6 від 25.02.2005) та узгоджена із рішенням Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 27.04.2010).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні сутності патріотично-військового виховання студентської молоді та експериментальній перевірці його організаційно-педагогічної системи.

Завдання дослідження:

· здійснити історико-генетичний аналіз проблеми патріотично-військового виховання студентської молоді у педагогічній науці;

· визначити змістовну сутність патріотично-військового виховання студентської молоді в освітньо-виховному просторі університету;

· проаналізувати патріотично-військовий виховний потенціал освітньо-виховного простору університету з урахуванням регіональних військово-патріотичних традицій рідного краю;

· визначити критерії та рівні сформованості домінантних якостей особистості, на які має бути спрямоване патріотично-військове виховання студентської молоді;

· розробити організаційно-педагогічну систему патріотично-військового виховання студентської молоді та експериментально перевірити її в освітньо-виховному просторі університету.

Об'єкт дослідження - процес патріотично-військового виховання студентської молоді.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічна система патріотично-військового виховання студентської молоді в освітньо-виховному просторі університету.

Відповідно до поставленої мети та завдань у дисертаційній роботі використано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз філософської, соціологічної, історичної, етнографічної, історичної, політологічної, культурологічної, психологічної, педагогічної літератури; порівняння, класифікація, узагальнення для з'ясування змісту базових понять дослідження; аналіз результатів вітчизняних і зарубіжних досліджень з метою визначення сутності патріотизму та патріотично-військового виховання студентів вищих навчальних закладів; порівняльно-історичний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду виховання патріотизму у зростаючої особистості; емпіричні - діагностичні (інтерв'ю, анкетування, тестування, бесіда); обсерваційні (включене та опосередковане спостереження); статистичні методи (кількісна та якісна обробка даних); педагогічний експеримент для вивчення досліджуваної проблеми, перевірки ефективності запропонованої організаційно-педагогічної системи патріотично-військового виховання студентської молоді в освітньо-виховному просторі університету.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що: вперше в нових історичних умовах на початку ХХІ століття розкривається сутність, специфіка і особливості патріотично-військового виховання студентської молоді; розроблена організаційно-педагогічна система патріотично-військового виховання студентської молоді; використано патріотично-військовий виховний потенціал освітньо-виховного простору університету з урахуванням регіональних військово-патріотичних традицій рідного краю; уточнено сутність поняття "патріотично-військове виховання"; подальшого розвитку набули ідеї виховання національного самоусвідомлення особистості студента, зміст, форми та методи патріотично-військового виховання в університетському освітньо-виховному просторі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці організаційно-педагогічної системи патріотично-військового виховання студентської молоді в освітньо-виховному просторі університету, яка може бути використана в різних типах навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Донбаського інституту техніки і менеджменту ЗАТ "Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая" (м. Краматорськ; довідка № 18-К від 21.01.2010 р.), Республіканського вищого навчального закладу "Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта; довідка № 28/01 від 20.01.2010 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалася через публікацію матеріалів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення роботи, результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, на Х науково-практичній конференції з проблем вищої освіти "Університет і регіон" (м. Луганськ, 2004 р.); на ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства" (м. Луганськ, 2004 р.); на V науково-практичній конференції "Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства" (м. Луганськ, 2005 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр." (м. Луганськ, 2005 р.); на третій Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні тенденції комп'ютерізації процесу навчання іноземних мов" (м. Луганськ, 2005 р.); на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-психологічні проблеми гендерної стратифікації суспільства" (м. Луганськ, 2006 р.); на ХІІ Науково-практичній конференції "Університет і регіон: проблеми сучасної освіти" (м. Луганськ, 2006 р.); на ХІІІ науково-практичній конференції "Університет і регіон: проблеми сучасної освіти" (м. Луганськ, 2007 р.); на ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Духовно-культурні цінності освіти та виховання" (м. Луганськ, 2009 р.); на VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-психологічні проблеми гендерної стратифікації суспільства" (м. Луганськ, 2010 р.); на ХV науково-практичній конференції "Університет і регіон: проблеми сучасної освіти" (м. Луганськ, 2009 р.); на ХVІ науково-практичній конференції "Університет і регіон: проблеми сучасної освіти" (м. Луганськ, 2010 р.); на Науковій конференції професорсько-викладацького складу і наукових співробітників "Університетська наука - 2010" (м. Луганськ, 2010 р.).

Публікації. Зміст і результати дослідження відображено в 11 публікаціях, з яких 6 надруковано у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, який містить 220 найменувань, 4 додатків на 8 сторінках. Робота проілюстрована 5 таблицями, 5 рисунками. Загальний обсяг дисертації становить 189 сторінок, обсяг основного тексту - 160 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідженості проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи, сформульовано наукову новизну, практичне значення результатів дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади патріотично-військового виховання в освітньо-виховному просторі університету" представлено історико-генетичний аналіз проблеми патріотично-військового виховання, теоретичні узагальнення та наукові підходи вчених до розгляду проблеми патріотично-військового виховання у вищих навчальних закладах; розкрита сутнісна характеристика та структура понять "патріотизм", "патріотичне виховання", "патріотично-військове виховання студентів".

В результаті історико-генетичного аналізу сутності поняття "патріотизм" було з'ясовано, що це явище соціально-історичне. Його розвиток відбувався у логіці від примітивного, первісного почуття єдності зі своїм родом, племенем до статусу одного з основних психічних утворень духовної сфери людини.

З'ясовано, що на процес зародження, розвитку та існування патріотизму народів України впливають наступні чинники:

· природний, пов'язаний з прекрасною природою та краєвидами України;

· постійна загроза захвату та знищення народу України як такого;

· православ'я як джерело згуртування народу України;

Теоретичний аналіз наукової літератури свідчить про те, що хоча у педагогічній науці патріотичне виховання одностайно розглядається з точки зору діяльнісного підходу, проте окремі науковці відносять його до різних сфер і напрямів виховання: морального (М. Фіцула), громадянського (Н. Волкова, Б. Лихачов) та виділяють його як окремий напрям (Н. Мойсеюк).

З'ясовано, що більшістю дослідників патріотизм розуміється як сукупність етичних, духовних, громадянських, світоглядних якостей особистості, що виявляються в любові до Батьківщини і ненависті до її ворогів, в любові до свого народу, вірі в його духовну силу, службі в його ім'я, здатності поєднати свою долю з його долею, в любові до рідної природи, в прагненні й умінні берегти й примножувати кращі народні традиції, цінувати свою національну культуру, поважати культуру інших народів.

Патріотизм - одна з найбільш значущих, вічних цінностей, властивих всім сферам життя суспільства і держави, що є найважливішим духовно-моральним надбанням особистості. Він характеризує вищий рівень її розвитку і проявляється в активно-діяльнісній самореалізації на благо Вітчизни. Патріотизм втілює любов до своєї Батьківщини, причетність до її історії, культури, досягнень, проблем, поразок і недоліків. Патріотизм є стрижнем будь-якої громадської чи державної діяльності, однією з основних умов ефективного функціонування всієї системи соціальних і державних інститутів.

Сучасне розуміння патріотизму і патріотичного виховання характеризується багатоваріантністю, різноманітністю і неоднозначністю. Аналіз показав, що в даний час сформувалися декілька концепцій патріотизму. Головні з них: націоналістична (базується на пріоритеті нації над усіма іншими чинниками самовизначення народу); соціокультурна (передбачає погляд на патріотизм, як на найважливішу цінність, що інтегрує соціальний, духовний, етичний, культурний, історичний компоненти, а також включає конструктивний критицизм у ставленні до свого народу, держави і повагу до інших народів і держав, прагнення оволодіти кращими досягненнями їх культури); пацифістська (базується на ідеї ненасильства, визнає людське життя як вищу цінність); військово-патріотична (використання виховного потенціалу військових традицій); християнська (чи православна) (базується на положеннях християнського віровчення про любов, в тому числі й до Вітчизни); громадянська (пріоритет принципів і цінностей громадянського, демократичного суспільства перед інтересами держави, ідея служіння Вітчизні); державницька (базується на єдиній і вищій меті - інтересах держави). Всі вони набули достатньо широкого розповсюдження в Україні і мають елементи, які можуть бути використані у патріотично-військовому вихованні студентської молоді.

Аналіз феномену "радянського патріотизму" показав, що при наявності низки негативних (ідеологічність, есхатологічність свідомості, традиціоналізм, легитимізація дій влади, пріоритет державних інтересів над особистими, месіанська свідомість, класовість тощо), він мав і певні позитивні риси (надетнічність, колективізм, громадянськість, емоційність, здатність проявляти терпіння і самопожертвування тощо), які можна використати при проектуванні змісту патріотично-військового виховання студентської молоді.

Аналіз різних концепцій патріотизму дає можливість проектувати зміст патріотично-військового виховання студентів на основі синтезу та інтеграції основних патріотичних якостей, що забезпечують ефективне виконання громадянського обов'язку служіння Батьківщині.

В змісті патріотично-військового виховання студентів домінантними мають бути якості особистості громадянського спрямування, а військовий компонент - виступати переважно як сукупність провідних методів, засобів, прийомів цього напряму виховання.

Актуальність саме такого бачення проблеми патріотичного виховання студентської молоді на сучасному етапі обумовлюють декілька чинників:

· хоча Україна має за Конституцією позаблоковий та без'ядерний статус, тим не менш, загрози і ризики для її суверенітету та незалежності все ж таки існують. І народ України повинен бути готовий до будь-якого розвитку міжнародних подій, в тому числі й до збройного захисту своєї свободи та незалежності;

· армія завжди була невід'ємним атрибутом державної влади, що виконує не тільки функцію захисту країни у разі потреби, але й функції демонстраційні, виховні, функцію резерву МНС, соціалізаційну функцію тощо;

· нові високі технології не оминули й військової справи. Ця обставина зумовлює постійний попит на високоосвічених, знайомих з останніми технологічними розробками і здатних до швидкого й міцного засвоєння нових знань фахівців. Зважаючи на перспективу створення в Україні професійної армії, випускники технічних та гуманітарних спеціальностей цивільних ВНЗ зможуть при бажанні (і відповідному патріотично-військовому вихованні) стати офіцерами та сержантами в українській армії;

· армія є потужним виховним інститутом суспільства. Але його ефективне функціонування залежить від ступеня врахування світових тенденцій розвитку освіти - гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу. Це теж потребує викладацького складу (тобто офіцерських кадрів), що поряд з військовим вишколом мають і певні гуманістичні цінності, серед яких провідне місце повинен займати патріотизм;

· патріотично-військове виховання допомагає збереженню історичної пам'яті народу, роблячи актуальними бойові традиції української армії, використовуючи їх як засіб формування патріотичних цінностей, почуттів, готовності до патріотичних вчинків, поведінки, життєдіяльності.

Критеріями відбору якостей патріотизму, що необхідні для несуперечливої інтеграції у патріотичній свідомості студентів, в нашому дослідженні виступають наступні: гуманістичність (позитивна спрямованість на людину, захист її інтересів, потреб, що не суперечать інтересам суспільства), державність (позитивне ставлення до українських державних інститутів), духовність (спрямованість на беззаперечне служіння Вітчизні), народність (позитивна спрямованість на сприйняття звичаїв, традицій як свого народу, так і інших народів, що живуть в Україні, якщо вони не гальмують прогресивний рух нації). В дослідженні зміст патріотично-військового виховання трактується як виховання готовності громадянина до виконання конституційного обов'язку в широкому значенні слова, формування якостей, що сприяють сумлінній та високопрофесійній праці, спрямованій на служіння Батьківщині.

На основі теоретичного аналізу проблеми були визначені домінантні якості, на які має бути спрямована діяльність з патріотично-військового виховання студентської молоді: духовно-етичні: свідома любов до Батьківщини; повага до мови, культури, звичаїв, традицій свого народу й інших народів України і світу; історико-пізнавальні: знання своїх коренів та історії "малої Батьківщини", України, інших країн; прагнення до вироблення власної патріотичної позиції; знання законів держави; професійно-діяльнісні: ставлення до праці, як до служіння Батьківщині; розуміння національних інтересів України; психологічні: здатність і готовність до фізичних і психологічних випробувань заради Батьківщини; самоздійснювані: самоаналіз своїх дій з точки зору інтересів Батьківщини; громадянсько-діяльнісні: потреба у конкретних повсякденних справах на користь Батьківщини (участь у студентському самоврядуванні, в охороні національних багатств країни, у волонтерських екологічних рухах тощо).

Аналіз сучасної виховної теорії і практики у вищих навчальних закладах показує, що важливе значення для ефективності патріотично-військового виховання має освітньо-виховний простір університету, який має бути організований таким чином, щоб у ньому гармонійно поєднувалися державні вимоги до якості вищої освіти, а також культурні, етнічні, мовні, історичні, героїчні, трудові регіональні традиції та особливості. Педагогічний потенціал цих традицій та особливостей має бути використаний у патріотично-військовому вихованні студентської молоді.

Аналіз понять "регіон", "традиція", "регіональні традиції", з огляду на завдання дослідження, показав, що регіональні різниці в Україні існують об'єктивно, що пояснюється особливостями геокліматичного, конфесіального, етнічного, економічного, соціального та політичного розвитку різних територій країни.

Також з'ясовано, що під традицією науковці розуміють стійкі, що історично склалися та передаються з покоління в покоління специфічні форми відносин у вигляді правил і норм поведінки, духовних цінностей, етичних установок і звичаїв.

Населення Донбаського регіону складалося протягом тривалого часу під впливом ряду важливих чинників: географічне положення, напрям та інтенсивність міграційних потоків, відносини між оточуючими регіон державами та державними утвореннями, економічні та політичні процеси у цих державах тощо. Всі ці чинники позначилися на формуванні особливого складу населення і визначили поліетнічний та, відповідно, полікультурний характер регіону. Крім того, Донбас є етноконтактною зоною двох східнослов'янських народів: українців і росіян, що взаємно впливають один на одного, що визначає високий ступінь толерантності населення. До особливостей регіону можна віднести також високий рівень урбанізації, що пов'язане з високим ступенем концентрації промисловості, що визначає важливість та стійкість трудових традицій регіону. Донбас має дуже чіткі православні корені, це земля, колонізована російськими і українськими промисловцями, робітниками, православними греками і сербами.

Попри те, що трудові традиції Донбасу мають галузевий характер (традиції землеробські, шахтарські, промислові тощо), існують загальні риси, що їх характеризують: всі вони пропагують неполегливість у праці, відповідальність, взаємовиручку, колективізм, намагання досягти найбільшого і найкращого результату, що яскраво відбилося у стаханівському русі.

В результаті теоретичного обґрунтування досліджуваної проблеми були визначені основні напрямки патріотично-військового виховання студентської молоді на традиціях Донбасу: виховання на прикладах життя та діяльності видатних земляків (вивчення їх біографій, досягнень, внеску у скарбницю науки, культури Батьківщини) з акцентом на патріотичних аспектах їх творчості; виховання на бойових традиціях Донбасу (хоробрості, відданості Вітчизні, готовності до самопожертви в ім'я її свободи і незалежності, наполегливості, обізнаності з військовою справою, шляхетності, фізичної міці, відданості товариству, готовності віддати життя заради іншої людини тощо); виховання на трудових традиціях Донбасу (неполегливість у праці, відповідальність, взаємовиручка, колективізм, намагання досягти найбільшого і найкращого результату тощо).

У другому розділі "Організаційно-педагогічна система патріотично-військового виховання студентської молоді в освітньо-виховному просторі університету" визначені критерії та рівні сформованості домінантних якостей особистості, на які має бути спрямоване патріотично-військове виховання студентської молоді, проаналізовані результати діагностики рівня їх вихованості, розкриті основні компоненти організаційно-педагогічної системи патріотично-військового виховання студентської молоді та представлені результати її впровадження в освітньо-виховний простір університету.

Дослідно-експериментальна робота проводилася в три етапи: констатувальний, формувальний і контрольний.

Завданням констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи було визначення рівня сформованості домінантних якостей особистості-патріота у студентської молоді.

На основі аналізу сутності громадянського патріотизму, виховання якого є одним із завдань виховання студентської молоді, були розроблені узагальнені критерії сформованості виділених у першому розділі дослідження домінантних якостей особистості-патріота:

- сформованість духовно-етичних якостей особистості (свідомої любові до Батьківщини, поваги до рідної мови, культури, звичаїв, традицій);

- сформованість історико-пізнавальних якостей особистості (знання своїх коренів та історії "малої Батьківщини", України, інших країн; прагнення до вироблення власної патріотичної позиції; знання законів України);

- сформованість професійно-діяльнісних якостей особистості (ставлення до праці як до служіння Батьківщині; розуміння національних інтересів України);

- сформованість психологічних якостей особистості (здатності і готовності до фізичних і психологічних випробувань заради Батьківщини);

- сформованість здатності до саморефлексії (здатності до самоаналізу власних вчинків з точки зору інтересів Батьківщини);

- сформованість громадянсько-діяльнісних якостей особистості (потреби в конкретних повсякденних справах на користь Батьківщини).

За визначеними критеріями були розроблені характеристики рівнів сформованості домінантних якостей особистості-патріота (високий, середній, низький).

Високий рівень сформованості домінантних якостей особистості-патріота характеризується усвідомленням особистістю цінності національних традицій і звичаїв як духовної основи життя, повагою, любов'ю до рідної мови й прагненням говорити нею й удосконалювати своє мовлення шляхом читання творів художньої літератури, любов'ю до Батьківщини; прагненням дізнатися історію своєї родини та свого краю, інтересом до історії України й світу, знанням основних положень Конституції України, наявністю власної точки зору щодо подій в країні та її майбутнього; сформованістю ціннісного відношення до праці, майбутньої професійної діяльності як до служіння Батьківщині; розуміння національних інтересів України); індивідуальністю емоційного переживання необхідності й готовності до захисту Батьківщини; наявністю розвинених навичок саморефлексії; здатністю й прагненням до самостійної повсякденної діяльності на користь Батьківщини.

Середній рівень сформованості домінантних якостей особистості-патріота характеризується знанням студентами національних традицій і звичаїв, але відсутністю ціннісного відношення до них, задовільним знанням рідної мови в межах шкільної та університетської програм, відсутністю активного прагнення говорити рідною мовою та читати художню літературу; несистемними знаннями з історії своєї родини та свого краю, невираженим інтересом до історії України й світу, відсутністю інтересу до змісту основних законів держави та активної зацікавленості в подіях у країні; наявністю певних планів щодо майбутньої професійної діяльності, але нерозумінням того, що праця є служінням Батьківщині; недостатньою сформованістю навичок саморефлексії, аналізу власних вчинків; відношенням до праці на користь Батьківщини як до обов'язку.

Низький рівень сформованості домінантних якостей особистості-патріота виявляється у відсутності емоційної зацікавленості в національних традиціях, звичаях та ціннісного відношення до них, слабкому знанні рідної мови, відсутності прагнення нею говорити та читати художню літературу; несистемних знаннях з історії своєї родини та свого краю, невираженому інтересі до історії України й світу, відсутності інтересу до змісту основних законів держави, слабкому емоційному відгуку на події в країні; розумінні майбутньої професійної діяльності як шляху матеріально забезпечити своє життя та досягти певного соціального статусу; несформованості навичок аналізу власних вчинків; відношенні до праці на користь Батьківщини як до важкого обов'язку, прагненні за можливості відмовитися від участі в суспільно корисній праці.

У процесі дослідження був розроблений діагностичний інструментарій для визначення рівня сформованості домінантних якостей особистості-патріота у студентів університетів, який включав програму спостереження, анкети, програми бесід та творчі завдання.

Аналіз результатів педагогічного спостереження, анкетування, проведених бесід та виконання студентами творчих завдань дав можливість визначити, що високий рівень сформованості домінантних якостей особистості-патріота виявили: в контрольних групах - 42 студенти (16,6%), в експериментальних групах - 47 студентів (18,6%); середній рівень - в контрольних групах - 127 студентів (50,2%), в експериментальних групах - 124 студенти (49,0%); низький рівень - в контрольних групах - 84 студенти (33,2%), в експериментальних групах - 82 студенти (32,4%).

Невисокий загальний рівень сформованості домінантних якостей особистості-патріота пояснюється, на нашу думку, багатьма чинниками: від невизначеності національної ідеї в державі до відсутності цілеспрямованого й систематичного використання виховних можливостей освітньо-виховного простору університетів.

Визначений в першому розділі дисертаційного дослідження потенціал університетського освітньо-виховного простору зумовлює можливість побудови ефективної організаційно-педагогічної системи патріотично-військового виховання студентської молоді.

На основі теоретичного обґрунтування сутності патріотично-військового виховання у процесі експериментальної роботи акцентувалася увага на домінуванні категорії патріотизм, яка носить духовно-моральний ціннісний дієвий характер. Слід наголосити на тому, що в дисертації свідомо використано термін "патріотично-військове виховання" з наданням пріоритету родовій категорії патріотизму, патріотичному вихованню.

Будь-які якості особистості студента, які формуються у процесі патріотично-військового виховання в університетському освітньо-виховному просторі повинні спрацьовувати як духовно-моральна дія громадянського, патріотичного спрямування. Тільки діями, вчинками, життєвими устремліннями можна довести свою відданість і патріотизм в ім'я своєї Батьківщини. Тому зміст, форми, засоби та методи патріотично-військового виховання студентської молоді були об'єднані у цілісну організаційно-педагогічну систему, яка забезпечувала ефективність виховної діяльності.

Організаційно-педагогічна система патріотично-військового виховання студентської молоді базується на сукупності принципів:

· принцип духовно-морального дійства (наприклад, вшанування пам'яті загиблих воїнів), який полягає не у формі вербального відношення до будь-якої події, а у формі перетворюючої доцільно-корисної діяльності;

· принцип духовно-морального занурювання у героїчне минуле свого краю, героїв малої Батьківщини;

· принцип вторинного емоційного переживання героїчних подвигів співвітчизників;

· принцип готовності до наслідування героїки патріотизму яскравих особистостей свого краю.

Організаційно-педагогічна система патріотично-військового виховання буде ефективною у разі створення відповідних умов в освітньо-виховному просторі університету:

· патріотично-військове виховання, як і патріотичне виховання в цілому, розглядається як духовно-моральна цінність кожної особистості;

· почуття патріотизму буде пронизувати всі дисципліни гуманітарного спрямування;

· позааудиторна робота буде спрямована на збереження і примноження традицій патріотично-військового виховання;

· військова кафедра університету сумісно з кафедрами гуманітарного спрямування, з кураторами академічних груп буде впроваджувати в університетське життя ідеологію ствердження реальності української національної державності, символів її державності, любові до великої і малої Батьківщини, через різноманітні форми та засоби формувати почуття честі, національної гідності;

· систематичного проведення акцій з догляду та впорядкування меморіальних комплексів, могил загиблих воїнів, акцій "Пам'ять", систематичної краєзнавчо-туристичної роботи.

До структури організаційно-педагогічної системи патріотично-військового виховання студентської молоді в освітньо-виховному просторі університету відносяться зміст, форми, засоби та методи виховання.

Зміст визначається комплексною програмою патріотично-військового виховання студентської молоді в нових історичних умовах:

· формування громадянської свідомості студентської молоді;

· виховання студентів в дусі миру;

· пропаганда здорового способу життя і занять спортом серед студентської молоді;

· координація діяльності та взаємодії у роботі з установами культурно-освітньої та патріотично-військової спрямованості, правоохоронними органами та молодіжними об'єднаннями;

· вивчення і поширення передового вітчизняного та міжнародного досвіду з питань патріотично-військового виховання молоді.

Виховання почуття патріотизму - неодномоментний акт. Це довготривала і копітка робота, яка супроводжується корекцією різних негативних впливів на підростаючу особистість і цілеспрямованими педагогічними діями, що спрямовані на досягнення позитивних результатів у виховання патріотичних почуттів у студентської молоді. Виховати патріотичні почуття від воїнської доблесті не можна поза розвитком почуттєво-емоційної сфери студентської молоді, тому надзвичайно важливо формувати у студентів здібність до емоційного відгуку, емоційного переживання, емоційної напруги.

Серед загальновизнаних форм патріотично-військового виховання розповсюджені такі, як: зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної Війни, науково-теоретичні конференції на патріотичну тематику, тематичні вечори, уроки мужності, поїдки місцями бойової слави, місячники оборонно-масової роботи, екскурсії до обласного краєзнавчого музею, меморіальних комплексів у пам'ятні дні Перемоги та визволення міста від німецько-фашистських загарбників тощо.

Серед багатьох засобів патріотично-військового виховання студентів особливо великого значення набувають твори мистецтва, які є історичною пам'яттю багатьох поколінь. Ніколи не перестане бути сучасним твір "Повчання Володимира Мономаха своїм дітям", в якому представлене ідеальне бачення державним діячем патріотично-військового виховання. Багато поколінь студентської молоді буде захоплюватися героїчним подвигом льотчиків із кінофільму "В бій ідуть одні старі", героїчною відвагою та мужністю дівчат з кінофільму "А зорі тут тихі", сміливістю, хоробрістю, відважністю молодогвардійців із кінофільму "Молода гвардія". По-новому подивляться сьогоднішні молоді люди, студенти на ідеали та їх трансформацію в юнаків із телефільму "Ми з майбутнього". У високохудожній формі митці закарбували героїку людських вчинків в ім'я перемоги над фашизмом. Завдання викладачів полягає в тому, щоб студенти не тільки усвідомили історичну значущість героїчних подвигів захисників Вітчизни, щоб вони емоційно сприйняли і пережили ті події, які є віддаленими в історичному часі, але й сьогодні бентежать розум і серце людей, у яких є честь, гідність і любов до Батьківщини.

Методична палітра викладача у цьому напрямі надзвичайно багатобарвна. Вона передбачає використання прийомів пробудження духовно-моральних, естетичних почуттів, почуттів любові і ненависті, добра і зла, прекрасного і потворного, героїчного і трагічного. Це й діалогічні, інтерактивні методи, які сприяють пробудженню у студентів думок і національного самоусвідомлення, любов до рідної землі як сакрального почуття; це показ і обговорення художніх фільмів, обговорення літературних творів, театральних вистав, музейних експонатів, це і свята воєнних пісень, це і представлення власних творчих робіт, безпосереднє спілкування з учасниками бойових дій тощо.

Патріотично-військове виховання студентської молоді не може здійснюватися поза героїкою учасників війни в Афганістані. Це сувора і жорстока дійсність, це біль, яку не можна забути і обминути. Ми звертали увагу на те, що університетський освітньо-виховний простір вбирає в себе регіональні традиції героїки малої Батьківщини. Тому значна увага у процесі позааудиторної роботи приділялася цьому аспекту. Патріотичні трудові та героїчні традиції Донбасу, Луганщини ввійшли в літопис української історії, вони є яскравим взірцем для наслідування сьогоднішніх поколінь.

На контрольному етапі дослідно-експериментальної роботи за допомогою розробленого діагностичного інструментарію проводився аналіз ефективності розробленої і впровадженої організаційно-педагогічної системи.

У процесі визначення рівня сформованості у студентів домінантних якостей особистості-патріота на контрольному етапі з'ясовано, що високий рівень сформованості домінантних якостей особистості-патріота виявили: в контрольних групах - 48 студенти (19,0%), в експериментальних групах - 62 студенти (24,5%); середній рівень - в контрольних групах - 127 студентів (50,2%), в експериментальних групах - 149 студентів (58,9%); низький рівень - в контрольних групах - 78 студенти (30,8%), в експериментальних групах - 42 студенти (16,6%).

Динаміка результатів констатувального і контрольного етапів дослідно-експериментальної роботи представлена в таблиці 1.

Таблиця 1. Динаміка результатів констатувального і контрольного етапів дослідно-експериментальної роботи

Рівні	Контрольні групи (КГ)	Експериментальні групи (ЕГ)
	констатувальний етап	контрольний етап	констатувальний етап	контрольний етап
	чол.	%	чол.	%	чол.	%	чол.	%
Високий	42	16,6	48	19,0	47	18,6	62	24,5
Середній	127	50,2	127	50,2	124	49,0	149	58,9
Низький	84	33,2	78	30,8	82	32,4	42	16,6
Разом	253	100,0	253	100,0	253	100,0	253	100,0

Аналіз результатів упровадження організаційно-педагогічної системи дозволяє зробити висновки про те, що показники за розробленими критеріями стосовно високого та середнього рівня виражені більш яскраво. Студенти стали більш активно цікавитися національними цінностями й традиціями, військовими традиціями рідного краю, з більшою повагою відноситися до рідної мови, розуміти, що мова є скарбницею національної культури, "душею" народу, що в ній, як у дзеркалі, відбивається самобутній менталітет нації, її історія і культура; активнішим стало прагнення дізнатися історію власної родини та свого краю, інтерес до історії України й світу, достатньо велика кількість студентів зацікавилися створенням власного генеалогічного дерева за допомогою спеціальних комп'ютерних програм і пошуком інформації про минуле своєї родини; великий інтерес у студентів викликали заняття, присвячені вивченню основних положень Конституції України, що зумовило зростання їх прагнення сформулювати власну позицію щодо політичних і економічних подій у країні, інтерес до її майбутнього, можливостей забезпечення прогресивного і динамічного розвитку держави; з більшим бажанням і відповідальністю студенти почали ставитися до праці, поступово формуючи розуміння того, що їх майбутня професійна діяльність є способом впливати на прогрес країни, розквіт Батьківщини; більш яскравими стали емоційні реакції студентів на проблемні ситуації, пов'язані з необхідністю захисту Батьківщини; більш вираженим - інтерес до процесу самоаналізу й самокорекції, усвідомлення необхідності повсякденної діяльності на користь Батьківщини.

Виявлена на контрольному етапі позитивна динаміка рівня сформованості у студентів домінантних якостей особистості-патріота свідчить про ефективність розробленої організаційно-педагогічної системи і необхідність її впровадження у вищих навчальних закладах.

Узагальнення результатів дослідження дозволило зробити наступні висновки:

1. Теоретичний аналіз філософської, соціологічної, культурологічної, історичної, етнологічної, психологічної та педагогічної літератури показав різноманітність наукових концепцій щодо розуміння сутності патріотизму й шляхів його виховання у студентської молоді. Встановлено, що поняття "патріотизм" має соціально-історичний характер. Його розвиток відбувався в логіці від примітивного, первісного відчуття єдності зі своїм родом, плем'ям до статусу одного з основних психічних утворень духовної сфери людини.

З'ясовано, що більшістю дослідників патріотизм розуміється як сукупність етичних, духовних, громадянських, світоглядних якостей особистості, які виявляються в любові до Батьківщини і ненависті до її ворогів, в любові до свого народу, віри в його духовну силу, службі в ім'я його, здатності з'єднати свою долю з його долею, в любові до рідної природи, в прагненні і умінні берегти і примножувати кращі народні традиції, цінувати свою національну культуру і поважати культуру інших націй.

2. Аналіз різних концепцій патріотизму (націоналістичної, соціокультурної, пацифістської, військово-патріотичної, християнської, громадянської, державницької) дозволив проектувати зміст патріотично-військового виховання студентів на основі синтезу і інтеграції основних патріотичних якостей, що забезпечують ефективне виконання громадянського обов'язку служіння Батьківщині.

Критеріями відбору якостей патріотизму, які необхідні для несуперечливої інтеграції в патріотичній свідомості студентів, стали: гуманістичність, державність, духовність, народність.

3. Визначені групи домінантних якостей, на які має бути спрямоване патріотично-військове виховання студентської молоді: духовно-етичні, історико-пізнавальні, професійно-діяльнісні, психологічні, самоздійснення, громадянсько-діяльнісні.

В результаті аналізу були визначені основні напрями патріотично-військового виховання студентській молоді з урахуванням регіональних традицій: виховання на прикладах життя і діяльності видатних земляків; виховання на бойових традиціях регіону; виховання на трудових традиціях Донбасу.

4. На основі теоретичного аналізу і результатів констатувального етапу експерименту розроблена організаційно-педагогічна система патріотично-військового виховання студентської молоді.

5. В процесі експериментальної роботи виявлені і апробовані умови ефективності патріотично-військового виховання студентської молоді, до яких віднесено наступні: патріотично-військове виховання розглядається як духовно-моральна цінність кожної особистості; почуття патріотизму буде пронизувати всі дисципліни гуманітарного спрямування; позааудиторна робота буде спрямована на збереження і примноження традицій патріотично-військового виховання; військова кафедра університету сумісно з кафедрами гуманітарного спрямування, з кураторами академічних груп буде впроваджувати в університетське життя ідеологію ствердження реальності української національної державності, символів її державності, любові до великої і малої Батьківщини, формувати почуття честі, національної гідності; систематичного проведення акцій з догляду та впорядкування меморіальних комплексів, могил загиблих воїнів, акцій "Пам'ять", систематичної краєзнавчо-туристичної роботи.

6. Зміст визначається комплексною програмою патріотично-військового виховання студентської молоді в нових історичних умовах: формування громадянської свідомості студентської молоді; виховання студентів в дусі миру; пропаганда здорового способу життя і занять спортом серед студентської молоді; координація діяльності та взаємодії у роботі з установами культурно-освітньої та патріотично-військової спрямованості, правоохоронними органами та молодіжними об'єднаннями; вивчення і поширення передового вітчизняного та міжнародного досвіду з питань патріотично-військового виховання молоді.

Провідним засобом патріотично-військового виховання студентської молоді виступають твори мистецтва, які є історичною пам'яттю багатьох поколінь (літератури, музики, живопису, кіно, театру).

7. Контрольний етап дослідно-експериментальної роботи показав позитивну динаміку рівня сформованості у студентів домінантних якостей особистості-патріота, що свідчить про ефективність розробленої організаційно-педагогічної системи патріотично-військового виховання студентської молоді і необхідність її впровадження у вищих навчальних закладах.

Проведене дослідження не вичерпує всієї складності проблеми патріотично-військового виховання студентської молоді. Подальшого наукового пошуку потребують дослідження особливостей патріотично-військового виховання студентів різних спеціалізацій; перевірці ефективності розробленої нами організаційно-педагогічної системи для учнів старших класів загальноосвітньої школи з метою спадковості форм, методів, засобів патріотично-військового виховання у школі і ВНЗ.

Основні положення і висновки дисертації викладені автором у наступних публікаціях:

1. Дроговоз В. А. Патріотичне виховання студентської молоді - складова формування громадянина / В. А. Дроговоз // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : [зб. наук. праць]. - Вип. 5. - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2004. - С. 56-61.

2. Дроговоз В. А. Соціально-психологічні прояви політичної свідомості сучасної молоді / В. А. Дроговоз // Теоретичні і прикладні проблеми психології. - Вип. 3 (8). - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2004. - С. 176-181.

3. Дроговоз В. А. Виховання національної свідомості та патріотизму у студентської молоді вищих навчальних закладів України / В. А. Дроговоз // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : [зб. наук. праць]. -Вип. 1 (7). - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2005. - С. 44-51.

4. Дроговоз В. А. Патріотичне виховання як шлях формування духовності молоді / В. А. Дроговоз // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: [зб. наук. праць]. - Вип. 4. - Луганськ, 2005. - С. 43-47.

5. Дроговоз В. А. Втілення педагогічних технологій патріотичного виховання студентів: регіонально-вітчизняний та зарубіжний досвід / В. А. Дроговоз // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : [зб. наук. праць]. Вип. 4 (10). - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2005. - С. 87-92 .

6. Дроговоз В. А. Патриотическое воспитание в высшей школе методологические аспекты / В. А. Дроговоз // Втілення інноваційних технологій у сучасне виробництво : матеріали методологічного семінару (23-24 листопада 2004 р., м. Луганськ). - Луганськ, 2005. - С. 16-18

7. Дроговоз В. А. Виховання патріотичної особистості через визначеність ідеології суспільства та загальнодержавних цілей / В. А. Дроговоз // Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії, історії освіти, науки і техніки : тези доповідей ІV міжрегіональної наукової конференції (10-11 лютого 2005 р., м. Луганськ). - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2005. - С. 9-10.

8. Дроговоз В. А. Это нужно не мёртвым, это нужно живым / В. А. Дроговоз // Актуальні проблеми Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (27-28 квітня 2005 р.). - Луганськ, 2005. - С. 248-251.

9. Дроговоз В. А. Патриотическое воспитание в высшей школе: методологические аспекты / В. А. Дроговоз // Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля : міжнародні далівські читання. - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2006. - Ч. І. - С. 211-212.

10. Дроговоз В. А. Сучасні концепції патріотизму як змістова основа патріотичного виховання студентської молоді / В. А. Дроговоз // Духовність особистості: методологія, теорія і практика [: зб. наук. праць]. - Вип. 6 (19). - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2006. - С. 36-49.

11. Дроговоз В. А. Специфіка регіональних традицій Донбасу як засобу патріотичного виховання студентської молоді / В. А. Дроговоз // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : [зб. наук. праць]. - Вип. 1 (24). - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2008. - С. 80-89.

Анотація

Дроговоз В. А. Патріотично-військове виховання студентської молоді в освітньо-виховному просторі університету. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія та методика виховання - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2010.

Досліджується теоретико-методологічне обґрунтування сутності патріотично-військового виховання студентської молоді. Здійснений історико-генетичний аналіз проблеми патріотично-військового виховання студентської молоді у педагогічній науці, визначена змістовна сутність патріотично-військового виховання студентської молоді в освітньо-виховному просторі університету, проаналізований патріотично-військовий виховний потенціал освітньо-виховного простору університету з урахуванням регіональних військово-патріотичних традицій рідного краю.

Визначені критерії та рівні сформованості домінантних якостей особистості, на які має бути спрямоване патріотично-військове виховання студентської молоді. Розроблена та експериментально перевірена в освітньо-виховному просторі університету організаційно-педагогічна система патріотично-військового виховання студентської молоді.

Ключові слова: патріотизм, патріотично-військове виховання, регіональні традиції, освітньо-виховний простір, організаційно-педагогічна система патріотично-військового виховання.

Аннотация

Дроговоз В. А. Патриотически-военное воспитание студенческой молодежи в образовательно-воспитательном пространстве университета. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2010.

Диссертация посвящена проблеме патриотически-военного воспитания студенческой молодежи в образовательно-воспитательном пространстве университета.

В первом разделе "Теоретико-методологические принципы патриотически-военного воспитания в образовательно-воспитательном пространстве университета" представлены историко-генетический анализ проблемы патриотически-военного воспитания, теоретические обобщения и научные подходы ученых, к рассмотрению проблемы патриотически-военного воспитания в высших учебных заведениях; раскрыта сущностная характеристика и структура понятий "патриотизм", "патриотическое воспитание", "патриотически-военное воспитание студентов".

Установлено, что понятие "патриотизм" как явление носит социально-исторический характер. Его развитие происходило в логике от примитивного, первобытного чувства единства со своим родом, племенем к статусу одного из основных психических образований духовной сферы человека.

Выяснено, что большинством исследователей патриотизм понимается как совокупность этических, духовных, гражданских, мировоззренческих качеств личности, которые проявляются в любви к Родине и ненависти к ее врагам, в любви к своему народу, вере в его духовную силу, службе во имя его, способности соединить свою судьбу с его судьбой, в любви к родной природе, в стремлении и умении беречь и преумножать лучшие народные традиции, ценить свою национальную культуру и уважать культуру других наций.