Методика застосування засобів дистанційного навчання у процесі вивчення військово-технічних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

УДК 378.147: 004: 355.233.21

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні дисципліни)

ЛУКІН

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерство оборони України, м. Київ.

Захист відбудеться “22” травня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.01 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.

Автореферат розісланий “16” квітня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Кулешова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Останніми роками в системі освіти розвинутих країн відбулися важливі зміни, які були зумовлені досягненнями науково-технічного прогресу. У Національній доктрині розвитку освіти, Програмі розвитку дистанційного навчання на 2004-2006 роки, Наказі Міністерства освіти і науки України від 21.01.04 №40 відзначається, що сучасна освіта має орієнтуватися на випереджувальний характер, забезпечувати здійснення освітньої діяльності за технологіями дистанційного навчання (ДН), сприяти впровадженню новітніх методик організації навчального процесу за дистанційною формою та технологіями ДН в освітнє середовище. Ці тенденції знаходять своє вираження й у сфері військової освіти. Особливості організації військово-професійної, військово-технічної підготовки курсантів відбиті в роботах І. Біжана, Г. Кабаковича, А. Каленського, М. Закорина, І. Караваєва та ін., а різні аспекти військово-навчального процесу у ВВНЗ та шляхи його вдосконалення викладені у працях О. Барабанщикова, О. Бойка, Д. Іщенка, М. Козяра, М. Нещадима, В. Ягупова та ін.

А. Єршов, М. Жалдак, Г. Козлакова, Т. Койчева, А. Каленський, В. Колос, Р. Макаров, В. Молочков, І. Роберт, А. Сіцінський, О. Співаковський та ін. визначили наукові засади інформатизації системи освіти в сучасних умовах, які можуть бути методологічним підґрунтям застосування засобів ДН у підготовці військових фахівців. Розв'язанню проблем застосування комп'ютерних технологій у підготовці фахівців присвячені праці А. Ашерова, В. Арестенко, В. Безпалька, Б. Гершунського, О. Ільківа, С. Каяліної, Ю. Машбиця, В. Монахова, Є. Полат, І. Смирнової, О. Трофімова та ін. Основи підготовки педагогів до використання інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності представлені в дослідженнях Л. Гризуна, С. Гунька, Р. Гуріна, Р. Гуревича, М. Жалдака, С. Яшанова та ін. Теоретичні та методичні засади ДН обґрунтовано П. Стефаненком.

Аналіз підготовки військових фахівців у сучасних умовах показує, що існує низка проблемних ситуацій, викликана провідним протиріччям військово-професійної підготовки майбутніх офіцерів, яка полягає у тому, що вони не можуть розвинути свої професійно-важливі та особистісні якості в навчальних класах, лабораторіях, полігонах, на яких, на жаль, не вдається змоделювати основні умови сучасної військово-професійної та бойової діяльності. Це дозволяє нам дійти до висновку, що все те, чому навчають майбутніх військових фахівців технічного профілю (МВФТП) у ВВНЗ, є лише потенційними елементами реальної військової діяльності, які мають актуалізуватись тільки у майбутньому. Можна виокремити суперечності в їх військово-професійній підготовці між: необхідністю формування військово-технічного мислення у майбутніх військових фахівців технічного профілю у ВВНЗ і недостатнім рівнем його формування за допомогою засобів ДН; необхідністю майстерного володіння МВФТП сучасними інформаційними джерелами та засобами й недостатньою увагою до формування у них інформаційної культури в процесі військово-технічної підготовки (ВТП); необхідністю інформаційного та технологічного насичення навчальних занять засобами ДН і недостатнім рівнем їх застосування у процесі вивчення МВФТП військово-технічних дисциплін (ВТД); технологічним насиченням Збройних сил України (ЗСУ) і відсутністю системного підходу до комплексного застосування засобів ДН у процесі вивчення ВТД; великою кількістю теоретичної інформації та недостатнім рівнем її наочного подання на навчальних заняттях з ВТД; збільшенням часу на самостійну роботу курсантів і недостатнім інформаційним забезпеченням цього процесу.

Такі протиріччя визначили наукове завдання - обґрунтування теоретичних і методичних умов застосування засобів дистанційного навчання у процесі вивчення майбутніми військовими фахівцями технічного профілю військово-технічних дисциплін у ВВНЗ. Необхідність його вирішення зумовила вибір теми дослідження - „Методика застосування засобів дистанційного навчання у процесі вивчення військово-технічних дисциплін”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до реалізації основних положень Постанови Кабінету Міністрів України від 15.12.97 №1410 „Про створення єдиної системи військової освіти”, а також відповідно до плану наукової та науково-технічної діяльності Головного управління військової освіти Міністерства оборони України за темою „Дослідження модульно-рейтингової системи організації педагогічного процесу з метою підвищення його ефективності щодо підготовки військових фахівців” (шифр „Модуль”), до тематичного плану наукових досліджень Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою „Розробка методологічних основ та інструментальних засобів електронних систем підтримки навчального процесу” (шифр 02БФ13-01).

Тема дисертації затверджена вченою радою Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) (протокол №9 від 25.04.2002 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №7 від 27.09.2005 р.).

Мета дослідження - обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка цілей, завдань, принципів, методів і форм застосування засобів дистанційного навчання у процесі вивчення військово-технічних дисциплін майбутніми військовими фахівцями технічного профілю у ВВНЗ.

Відповідно до мети дослідження визначені такі завдання:

1. Визначити педагогічний аспект застосування засобів дистанційного навчання у професійній підготовці майбутніх фахівців у педагогічній науці та практиці й з'ясувати стан його розробленості.

2. З'ясувати дидактичні ресурси засобів дистанційного навчання у військово-технічній підготовці майбутніх військових фахівців технічного профілю у ВВНЗ.

3. Обґрунтувати теоретичні основи застосування засобів дистанційного навчання у процесі вивчення ними військово-технічних дисциплін.

4. Розробити методику застосування засобів дистанційного навчання у процесі викладання навчальної дисципліни „Основи побудови автоматизованих систем управління радіотехнічних військ Повітряних сил”.

5. Експериментально перевірити методику застосування засобів дистанційного навчання у процесі вивчення військово-технічних дисциплін.

Об'єкт дослідження - процес навчання військово-технічним дисциплінам майбутніх військових фахівців технічного профілю у ВВНЗ.

Предмет дослідження - теоретичні та методичні засади застосування засобів дистанційного навчання в процесі вивчення військово-технічних дисциплін майбутніми військовими фахівцями технічного профілю.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що ефективність військово-технічної підготовки майбутніх військових фахівців технічного профілю у ВВНЗ підвищиться за умови обґрунтування та реалізації методики застосування засобів дистанційного навчання у процесі вивчення ними військово-технічних дисциплін.

Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення та класифікація філософської, педагогічної, психологічної літератури та педагогічної практики з метою вивчення проблеми дослідження та з'ясування теоретико-методичних основ дисертаційної роботи; моделювання та проектування для опрацювання дистанційного навчального курсу та електронного навчального посібника;

- емпіричні: методи збору інформації (анкетування, інтерв'ювання, тестування, опитування) з метою виявлення рівнів навчальної успішності, знань загальнотехнічного характеру, інформаційної культури, творчого потенціалу, локусу контролю у майбутніх військових фахівців технічного профілю; педагогічний експеримент з метою перевірки методики застосування засобів дистанційного навчання в процесі вивчення ними військово-технічних дисциплін;

- статистичні: методи математичної статистики (перевірка статистичних гіпотез, критерії Ст'юдента, Пірсона) для аналізу результатів експериментальних досліджень.

Методологічна та теоретична основи дослідження ґрунтуються на філософських положеннях про: теорію наукового пізнання, історичний підхід до аналізу педагогічних явищ, системний підхід як спосіб аналізу досліджуваних проблем (В. Афанасьєв, І. Блауберг, Т. Ільїна, А. Лігоцький та ін.), суб'єктно-діяльнісний підхід до навчання (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, І. Зязюн, В. Ягупов та ін.), особистість як суб'єкта навчання та практичної діяльності (В. Андрущенко, І. Бех, В. Бондар, І. Зязюн, В. Рибалка, О. Савченко, В. Татенко та ін.), компетентнісний підхід у навчанні (С. Батышев, Н. Баловсяк, І. Зимняя, В. Свистун, С. Сисоєва, А. Хуторський, Н. Чепелєва, В. Ягупов та ін.), загальну теорію інформатизації освіти, застосування інформаційних технологій при вивченні технічних дисциплін (Б. Гершунський, Р. Гуревич, М. Жалдак, Г. Козлакова, В. Монахов, П. Стефаненко та ін.), теорію і практику ДН (А. Андрєєв, М. Бухаркіна, Я. Ваграменко, В. Вержбіцький, А. Золотарьов, В. Каймін, В. Кашіцін, В. Кінелев, Д. Колосов, В. Кухаренко, В. Лазарєв, В. Невежін, М. Нежуріна, С. Нестеренко, А. Піліпонский, Є. Полат, О. Рибалко, В. Солдаткін, П. Стефаненко та ін.), принципи дистанційної освіти та навчання (А. Андрєєв, М. Бухаркіна, Я. Ваграменко, В. Вержбіцький, Ю. Дьомін, В. Кінелев, Є. Полат, В. Солдаткін та ін.), неперервну професійну освіту (Р. Макаров, Н. Ничкало, О. Коваленко, С. Сисоєва та ін.), основні аспекти військово-технічної підготовки (О. Казанцев, А. Каленський, Є. Ланських та ін.).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше обґрунтовано основні напрями застосування засобів дистанційного навчання у військово-технічній підготовці майбутніх військових фахівців технічного профілю - моделювання, прогнозування, планування, імітування та репрезентація діяльності підрозділів радіотехнічних військ (РТВ);

розроблено методику застосування засобів дистанційного навчання у процесі вивчення ними військово-технічних дисциплін для використання дистанційного навчального курсу „Основи побудови автоматизованих систем управління радіотехнічних військ Повітряних сил” та електронного посібника „Експлуатація та ремонт КЗА 86Ж6”;

-розширено таксономію цілей і зміст військово-технічної підготовки майбутніх військових фахівців технічного профілю, яке відбулося за рахунок обґрунтування цілей, завдань і змісту використання засобів дистанційного навчання для моделювання їх майбутньої військово-професійної діяльності в процесі вивчення ними військово-технічних дисциплін;

-дістали подальшого розвитку засоби дистанційного навчання у військово-технічній підготовці майбутніх військових фахівців технічного профілю за рахунок реалізації принципів опорності й інформаційної асиметричності, що здійснено у процесі проектування дистанційного навчального курсу „Основи побудови автоматизованих систем управління радіотехнічних військ Повітряних сил” і розробки електронного посібника „Експлуатація та ремонт КЗА 86Ж6”;

-удосконалено методики проведення навчальних занять з військово-технічних дисциплін (створення курсантами (студентами) електронних програмних продуктів ДН, які потім широко використовувались ними в процесі їх навчальної діяльності, використанням ними наявних ресурсних можливостей ДН взагалі та його засобів зокрема, використання ресурсів глобальних комп'ютерних мереж, зокрема Інтернету, впровадження елементів ДН у навчальний процес ВНЗ для поточного та підсумкового контролю їх знань, навичок і вмінь).

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці, експериментальній перевірці та впровадженні у процес підготовки майбутніх військових фахівців технічного профілю у ВВНЗ методики застосування засобів ДН у процесі вивчення військово-технічних дисциплін, дистанційного навчального курсу „Основи побудови автоматизованих систем управління радіотехнічних військ Повітряних сил”, електронного посібника „Експлуатація та ремонт КЗА 86Ж6”, навчального посібника „Засоби дистанційного навчання у військово-технічній підготовці курсантів (студентів)”.

Її впроваджено в навчальні програми, зокрема: у викладання навчальних дисциплін „Устрій та бойове застосування КЗА 86Ж6” і „Основи побудови автоматизованих систем управління радіотехнічних військ Повітряних сил” у ВІКНУ (акт впровадження від 20.01.07 №203), які викладаються майбутнім офіцерам радіотехнічних військ за військово-обліковими спеціальностями 046000 та 445000; „Електроніка та мікросхемотехніка”, „Хімія та електроматеріали”, що викладаються студентам факультету телекомунікаційних систем і мереж, які проходять навчання за напрямком „Телекомунікації” зі спеціальності „Системи та комплекси військового зв'язку” у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації НТУУ „КПІ” (акт впровадження від 27.03.07 №7/94/5-133); „Основи електротехніки, електроніки та мікросхематики” й „Основи автоматики”, що викладаються курсантам інженерного та спеціального факультетів, які проходять навчання за напрямком підготовки 6.0902 „Інженерна механіка” зі спеціальності „Озброєння та техніка інженерних військ” та напрямком підготовки 1401 „Військові науки” зі спеціальності 7.140100 „Бойове застосування та управління діями підрозділів Сухопутних військ” у Військово-інженерному інституті Подільського державного аграрно-технічного університету (акт впровадження від 15.02.07 №584).

Особистий внесок здобувача. Основні результати роботи одержані автором особисто. У працях, написаних у співавторстві, здобувачеві належать (відповідно до списку наукових праць): у роботі [9] - розробка концепції та моделі дистанційного навчального курсу „Основи побудови автоматизованих систем управління радіотехнічних військ Повітряних сил”; у роботі [2] - розробка методики перевірки технічного стану робочого місця оператора.

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечено методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його меті, завданням, об'єкту і предмету, всебічним обговоренням його теоретичних положень і результатів, експериментальною перевіркою висунутої гіпотези, поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів, а також позитивними результатами їх впровадження.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження було апробовано на таких конференціях: міжнародній науково-теоретичній конференції „Психолого-педагогічні та економічні проблеми гуманізації навчально-виховного процесу в закладах освіти” (Рівне, 2002); V, VІІ міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2002, 2006); науково-практичній конференції „Військова наука та освіта: сьогодення та майбутнє” (Київ, 2003); міжнародній науково-практичній конференції „Освіта та наука без кордонів” (Білгород - Дніпропетровськ, 2004); всеукраїнській науково-практичній конференції „Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах (соціологія, психологія, педагогіка)” (Київ, 2004); міжнародній науково-практичній конференції „Інновації у вищій освіті” (Ніжин, 2005); всеукраїнській науково-теоретичній конференції „Вища освіта України і Болонський процес” (Переяслав-Хмельницький, 2005); всеукраїнській науково-практичній конференції „Гармонізація розвитку вищої освіти в умовах Болонського процесу” (Переяслав-Хмельницький, 2006).

Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження відображені в 15 публікаціях. З них: 1 навчальний посібник; 1 методичні рекомендації, які написані у співавторстві; 9 статей (8 без співавторів) у фахових журналах і збірниках наукових праць, затверджених ВАК України; 2 статті у інших виданнях; 2 - матеріалах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів і загальних висновків, 11 додатків на 24 сторінках, списку літератури з 261 джерела. Повний обсяг дисертації - 199 сторінок. Робота містить 9 таблиць на 5 сторінках і 17 рисунків на 9 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методи, методологічні й теоретичні основи, розкрито наукову новизну та практичне значення, викладено особистий внесок дисертанта, наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - „Вивчення військово-технічних дисциплін майбутніми офіцерами як педагогічна проблема” - визначено стан розробленості проблеми дослідження у педагогічній науці та практиці, встановлено цілі та завдання військово-технічної підготовки, визначені засоби їх досягнення, визначено стан розвиненості дистанційної освіти (ДО) та ДН та можливості їх використання у цій підготовці майбутніх офіцерів, обґрунтовано основні напрями застосування засобів ДН у військово-технічній підготовці курсантів ВВНЗ.

Аналіз стану розробленості проблеми дослідження у педагогічній науці та практиці дозволив констатувати, що не розроблені педагогічні умови оптимального використання засобів ДН для вивчення ВТД у підготовці МВФТП та зробити такі висновки: не обґрунтовані цілі, завдання, принципи, методи і форми застосування засобів ДН у процесі вивчення ними цих дисциплін; недостатньо розроблені основні технології і методики цілеспрямованого застосування засобів ДН у процесі проведення основних видів технічних занять у ВВНЗ; недостатньо стимулюється їх творча навчальна діяльність із використанням засобів ДН; відсутня організаційно-інформаційна підтримка ДН та методичне його забезпечення.

Аналіз психолого-педагогічних джерел, проведений у дисертації, дозволяє дійти висновку про теоретичну доцільність використання компетентнісного підходу до підготовки МВФТП. Їх військово-професійна компетентність виявляється через військово-професійну готовність до виконання специфічних обов'язків (О. Бойко, О. Барабанщиков, Л. Кандибович, М. Нещадим та ін.). Суттєвим для нас є формування такого фахівця за допомогою технологій і засобів ДН. Нами визначені три компонента військово-професійної готовності МВФТП до професійної діяльності: мотиваційно-ціннісний, змістовно-практичний, регулятивно-комунікативний.

Компетентнісний підхід нами доповнений суб'єктно-діяльнісним підходом, коли сама навчальна діяльність має моделювати майбутню військово-професійну діяльність МВФТП. На нашу думку, засоби ДН є найбільш ефективними засобами зазначеного процесу моделювання.

На основі аналізу літературних джерел (А. Андрєєв, В. Биков, Г. Козлакова, П. Стефаненко та ін.) було уточнено зміст понять „дистанційна освіта” та „дистанційне навчання”, визначено можливості їх використання у військово-технічній підготовці МВФТП.

Отже, під ДО ми розуміємо систему механізмів створення умов для освітньої діяльності на визначеній відстані, яку треба розуміти як відстань не обов'язково територіальну, а можливо, часову та духовну. Вона є такою сутністю, яка охоплює усі нині відомі характеристики освіти з точки зору педагогічної теорії, носить характер прогресивної сили, яка, на нашу думку, буде чи не найпріоритетнішою у майбутньому. Вона виступає як система, що поєднує у собі всі наявні в звичайній освіті (у широкому розумінню цього слова) особливості, а також особливості нового характеру, що відносяться до інформаційних і комп'ютерних технологій. Поняття „дистанційна освіта” дуже тісно пов'язане з поняттям „інформаційне суспільство” перехід до якого багато вчених очікують і дають велику ймовірність його приходу.

ДН - це, на нашу думку, система спеціальних інформаційних технологій, завдяки яким ДО реалізується як цілісна освітня система, в якій її суб'єкти знаходяться на певній відстані один від одного, при цьому маючи змогу у будь-який час здійснити комунікацію, а в разі потреби є можливість у спілкуванні у неактивному режимі.

Провідним чинником розвитку дидактичних систем ДО і ДН є інформаційний простір. Для підготовки або перепідготовки і підвищення кваліфікації військових фахівців ЗСУ доцільно створити інформаційно-освітнє середовище на базі інформаційних освітніх ресурсів ВВНЗ, Національної академії оборони України, Міністерства оборони України. Локальні мережі даних установ доцільно об'єднати в єдину корпоративну мережу, використовуючи телекомунікаційну мережу АСУ ЗСУ „Дніпро”. У результаті з'явиться можливість визначати в даній мережі будь-яку кількість серверів і проглядати зміст їхніх сторінок за допомогою браузерів інших комп'ютерів цієї мережі. В даній мережі немає доступу до інформації для зовнішніх користувачів, що до неї не належать. А до певних видів інформації можуть не мати доступу навіть деякі її локальні користувачі. Це дозволить впорядкувати доступ до конфіденційної інформації, яка є основою для підготовки військового фахівця, та захистити її від несанкціонованого доступу.

Основою інформаційно-освітнього середовища є інформаційний ресурс (портал). Студенти (курсанти) ВВНЗ, які входять до складу цивільних ВНЗ, можуть використовувати в процесі навчання ресурси (портали) даних ВНЗ. Спеціалізоване інформаційно-освітнє середовище, створене на базі інформаційних просторів ВВНЗ, Національної академії оборони України, Міністерства оборони України, є одним із засобів досягнення цілей і завдань ВТП майбутніх офіцерів.

Обґрунтовані основні напрями застосування засобів ДН у військово-технічній підготовці курсантів (студентів) ВВНЗ.

У другому розділі - „Теоретико-методичні основи застосування засобів дистанційного навчання у процесі вивчення військово-технічних дисциплін майбутніми офіцерами технічного профілю” - обґрунтовано цілі ДН у процесі викладання військово-технічних дисциплін, визначено завдання, засоби, моделі, функції системи ДН, а також шляхи застосування засобів ДН у процесі ВТП.

З'ясовано, що цілі завдання, засоби та система ДН у навчальному процесі інтегруються у такі його технології: кейс-технологія; TV-технологія; мережні технології. Найсучаснішим і перспективним засобом ДН є internet-технологія із сполученням з CD-ROM-засобами, яка складає основу нової технології - Web-CD технології, що є найбільш перспективною для технічної підтримки ДО. Розглянуті технології використовують такі засоби роботи з інформацією: гіпертекст, мульти- та гіпермедіа. Гіпертекст, як правило, використовується у ДО, як довідковий, консультуючий матеріал, тренажерні системи, електронні підручники тощо. Вперше з появою гіпертекстових засобів у педагогів з'являється реальна можливість персоніфікувати процес передачі знань.

Використання технології мультимедіа у ВТП дає такі можливості: організації інтерактивного діалогу (взаємодії курсантів (студентів) з засобом ДН); підвищити ефективність навчання шляхом стимуляції пізнавальної, мотиваційної та емоційної сфер психіки курсантів (студентів); збереження у комп'ютерній пам'яті величезних обсягів різноманітної інформації, що сприяє створенню прикладних мультимедіа-систем, призначених для інформаційної підтримки різних форм їх дистанційної навчальної діяльності.

Ефективність використання в процесі ВТП технологій ДН значною мірою залежить від його засобів, які представляють друковані матеріали, технічні засоби навчання, комп'ютерні навчальні системи, інформаційні комунікаційні технології Вони співставляють у собі звуковий і графічний вплив на аудиторію, мають кореляцію навчального матеріалу після оцінювання засвоєних знань, забезпечують наявність зворотного зв'язку тих, хто навчаються, з педагогами, адміністрацією та між собою, доступність до ресурсів за допомогою телекомунікацій, різні форми представлення навчального матеріалу - на паперових носіях; електронне представлення матеріалу без переробки вмісту; статистичний гіпертекстовий матеріал; мультимедійний матеріал; матеріал з інтерактивними фрагментами та елементами штучного інтелекту.

Обґрунтовано цілі, завдання, принципи застосування засобів ДН у процесі вивчення військово-технічних дисциплін МВФТП.

Визначені такі шляхи застосування засобів ДН у процесі вивчення військово-технічних дисциплін курсантами (студентами) ВВНЗ: для підготовки і проведення педагогами усіх видів і форм занять; для самостійного вивчення курсантами (студентами) навчальних тем та їх підготовки до занять; для здійснення поточного і підсумкового контролю за їх успішністю; для отримання ними консультації або допомоги з боку педагогів під час їх самостійної роботи; для моделювання їх майбутньої військово-професійної діяльності.

Усього дослідженням було охоплено 256 курсантів (студентів), 125 курсантів (студентів) експериментальної групи (ЕГ) та 131 курсант (студент) контрольної групи (КГ). У ході констатувального експерименту, який проводився у ВІКНУ, вирішувались завдання щодо визначення та виміру основних параметрів ВТП майбутніх офіцерів, які ми умовно поділили на 3 групи (аспекти) - змістовно-практичний, мотиваційно-ціннісний, регулятивно-комунікативний. Як свідчить аналіз рівнів актуалізації змістовно-практичного аспекту ВТП майбутніх офіцерів РТВ, у КГ та ЕГ не спостерігається істотної відмінності щодо діагностованих параметрів навчальної успішності ? близько половини курсантів (студентів) обох груп (56% курсантів (студентів) КГ і 53% ЕГ) виявили низький рівень навчальної успішності і низький рівень (68% ЕГ і 76% КГ) загальнотехнічних знань, що засвідчує про недостатню обізнаність курсантів (студентів) обох груп щодо фактів і реалій загальнотехнічного характеру. Дослідження рівня розвиненості інформаційних умінь майбутніх офіцерів РТВ виявило більш позитивний стан, коли більше половини респондентів обох груп (65% ЕГ і 67% КГ) виявили високий і середній рівень розвиненості інформаційних умінь. Проте близько третини опитуваних (35% ЕГ і 33% КГ) виявили низький рівень розвиненості інформаційних умінь, що засвідчує про незадовільний стан розвиненості інформаційної культури МВФТП, що негативно позначається на рівні їх навчальної успішності.

Дослідження рівня актуалізації мотиваційно-ціннісного та регулятивно- комунікативного аспектів ВТП проводилось на основі діагностування рівня творчого потенціалу та дослідження локусу контролю майбутніх офіцерів. Діагностовані показники обох груп мало відрізняються (33% КГ і 34% ЕГ) показали високий і середній рівень щодо дослідження творчого потенціалу і (25% КГ і 24% ЕГ) щодо дослідження локусу контролю.

Статистичний аналіз, проведений за критеріем Пірсона, виявив достовірність і рівносильність поділу нами курсантів (студентів) на КГ та ЕГ.

Отже, отримані результати дозволяють дійти до висновку про недостатнє використання засобів ДН у навчальній діяльності МВФТП і нагальну необхідність більш повного їх впровадження у навчальний процес ВВНЗ.

У третьому розділі - „Експериментальна перевірка ефективності застосування засобів дистанційного навчання у процесі вивчення військово-технічних дисциплін” - обґрунтовано ефективність запропонованої методики застосування засобів ДН у процесі вивчення військово-технічних дисциплін МВФТП, експериментально спроектовано дистанційний навчальний курс з дисципліни „Основи побудови АСУ РТВ ПС”, здійснено дослідження рівнів актуалізації трьох аспектів ВТП майбутніх військових фахівців технічного профілю.

Нами був розроблений дистанційний навчальний курс „Основи побудови АСУ РТВ ПС”, при створенні якого ми використовували технологію педагогічного проектування. При його розробці була використана модель створення курсу у вигляді web-сайту з використанням мов програмування HTML i Java Script. Цю мультимедійну модель можна використовувати не тільки як локальний інформаційний ресурс, а й як ресурс глобальної мережі Інтернет, а також у платформах ДН (Learning Space, ILIAS, Прометей та ін.), які забезпечують середовища для здійснення навчання як у глобальних, так і локальних комп'ютерних мережах.

Під час проектування дистанційного навчального курсу ми використовували засоби репрезентації навчальних матеріалів за допомогою опорних сигналів. Принцип опорності ми доповнили принципом інформаційної асиметричності, коли інформація репрезентується у відповідності до особливостей сприйняття інформації півкулями головного мозку людини, коли поряд з наочним аспектом навчальної інформації застосовується й абстрактний аспект її репрезентації. Це відповідає функціональним особливостям обробки інформації людиною та сприяє синхронізації півкульових функцій, що, як показують результати нашого дослідження, значно інтенсифікує процес навчання у системі ДО.

Також на заняттях у військово-наукових гуртках студентами (курсантами) ЕГ під нашим керівництвом були розроблені навчальні програми, які імітують роботу КЗА 86Ж6, РЛС 19Ж6, моделюючі, розрахункові та тестові програми. Розроблено також й електронний посібник „Експлуатація та ремонт КЗА 86Ж6”.

Дистанційний навчальний курс, електронний посібник, навчальні програми складають навчальний ресурс (портал), який розміщений на сервері інституту. У процесі розроблення майбутніми офіцерами зазначених програмних продуктів ми використовували такі елементи творчої діяльності: метод контрольних запитань для активізації їх творчого процесу; впровадження творчих завдань з метою оптимізації вивчення певних ВТД, які отримали дистанційну проекцію.

Психолого-педагогічними умовами ефективного застосування засобів ДН у військово-технічній підготовці МВФТП є такі: комплексність використання різних засобів ДН у різноманітних видах навчальної діяльності; індивідуалізація навчальної діяльності; створення системи ДН з оптимальним використанням сучасних інформаційних технологій навчання, як важливих засобів ДН; формування у них інформаційно зорієнтованого світогляду, комунікативної культури; формування технічного мислення; використання методик розвивального та інтерактивного навчання на основі застосування засобів ДН; наявність трьох аспектів ВТП майбутніх військових фахівців технічного профілю; формування у них інформаційної культури та інформаційної компетентності.

На формувальному етапі експерименту, який проводився на базі ВІКНУ (2004-2006 рр.) взяло участь 125 курсантів (студентів) ЕГ і 131 курсант (студент) КГ. Його методика реалізовувалась за такими напрямами роботи з курсантами (студентами) ЕГ: залучення до роботи зі створення електронних програмних продуктів ДН, які потім використовувалися ними у процесі їх навчальної діяльності; широке використання наявних ресурсних можливостей ДН взагалі та його засобів зокрема; використання глобальних комп'ютерних мереж, зокрема Internet; упровадження розроблених навчальних продуктів у навчальний процес ЕГ для поточного та підсумкового контролю їх знань, навичок і вмінь.

Формувальний експеримент проводився з використанням сучасних діагностичних засобів, які дозволили вивчити особливості актуалізації основних аспектів ВТП майбутніх офіцерів. Аналіз рівнів актуалізації мотиваційно-ціннісного аспекту ВТП ми вивчали на основі діагностування рівня творчого потенціалу майбутніх офіцерів, змістовно-практичний - їх навчальної успішності у процесі навчальної діяльності, рівня загальнотехнічних знань, інформаційної культури, регулятивно-комунікативний аспект - за допомогою дослідження локусу контролю.

Рівні актуалізації аспектів ВТП майбутніх офіцерів РТВ у процесі вивчення військово-технічних дисциплін (до та після проведення формувального етапу експерименту) представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Рівні актуалізації основних аспектів ВТП майбутніх офіцерів радіотехнічних військ (у абсолютних величинах і відсотках)

Наведені в таблиці 1 дані свідчать про те, що після проведення формувального етапу експериментального дослідження показники ЕГ зросли за шкалами: рівень навчальної успішності (високий і середній) - з 47% до 63%; рівень загальнотехнічних знань (високий і середній) - з 32% до 53%; рівень розвиненості інформаційних вмінь (високий і середній) - з 65% до 85%; рівень творчого потенціалу (високий і середній) - з 34% до 57%; рівень локусу контролю (високий і середній) - з 24% до 54%.

Засобами технічного аналізу даних виступали статистичні критерії Колмогорова-Смирнова, Стьюдента.

У нашому педагогічному експерименті досліджувались кількісні показники ефективності застосування нової методики. Виявилось, що нова методика, використана в ЕГ, ефективніша, ніж традиційна, з імовірністю 0,95.

Нами була перевірена гіпотеза щодо належності вибірок оцінок КГ і ЕГ до однієї генеральної сукупності за допомогою критерію Колмогорова-Смірнова. З імовірністю 0,85 можна вважати, що експериментальна й традиційна методики дають різні розподіли оцінок курсантів (студентів). В якості кількісних оцінок ефективності організації їх самостійної роботи виступали такі показники: середні бали за контрольні роботи та розрахункові роботи. Проведений аналіз показав, що запропонована форма самостійної роботи курсантів (студентів) із використанням засобів ДН є досить ефективною.

Водночас в ході експерименту виявлено суттєвий вплив використання засобів ДН на різні рівні засвоєння навчального матеріалу курсантів (студентів). Так, якщо при використанні традиційної методики навчання лише близько 70% із них подолали поріг низького рівня засвоєння навчального матеріалу (при якому вони вміють застосовувати отримані теоретичні знання для розв'язання конкретних задач), то із застосуванням засобів ДН близько 80% подолали поріг низького рівня засвоєння навчального матеріалу. При цьому суттєвою перевагою застосування засобів ДН було те, що курсанти (студенти) ЕГ могли використовувати вже засвоєні базові варіанти рішень як компоненти для розв'язання квазіпрофесійних завдань. Була проведена одностороння перевірка гіпотези про рівність середніх значень кількості курсантів (студентів) у КГ і ЕГ, які подолали поріг низького рівня засвоєння навчального матеріалу. З імовірністю 0,999 можна стверджувати, що середня кількість тих, які подолали поріг низького рівня засвоєння навчального матеріалу в КГ і ЕГ, відрізняється не випадково.

У процесі перевірки гіпотези про рівність середніх значень кількості курсантів (студентів) у ЕГ і КГ, які подолали поріг середнього рівня засвоєння, був отриманий з рівнем значущості 0,001, висновок про те, що незбіг середніх є невипадковим. Це означає, що для середнього рівня засвоєння вплив засобів ДН виявився суттєвим.

На високому рівні засвоєння отримали з рівнем значущості 0,002 висновок про те, що незбіг середніх є невипадковим, тобто для високого рівня вплив засобів ДН виявився теж суттєвим.

Одним із найбільш суттєвих результатів експерименту є можливість сформувати та діагностувати наявність високого рівня засвоєння, який відповідає високому рівню професійної підготовленості МВФТП і передбачає володіння ними теоретичним матеріалом і формування навичок і вмінь вирішувати квазіпрофесійні завдання.

Це свідчить про результативність застосування запропонованих нами психолого-педагогічних умов упровадження засобів ДН у процес ВТП.

технологія мультимедіа навчальній курс

Висновки

Аналіз педагогічної літератури та практики показує, що застосування засобів ДН сприяє формуванню у МВФТП технічного мислення в умовах інформатизації суспільства, відкриває їм широкий спектр сучасних підходів і технологій набуття військово-професійних знань, навичок і вмінь та сприяє набуттю інформаційної культури.

Проведене теоретико-експериментальне дослідження дозволило дійти до таких висновків:

1. Аналіз стану розробленості проблеми дослідження в педагогічній науці та практиці дозволив констатувати, що не розроблені педагогічні умови оптимального використання засобів ДН для вивчення військово-технічних дисциплін у підготовці МВФТП, та зробити такі висновки: не обґрунтовані цілі, завдання, принципи, методи і форми застосування засобів ДН у процесі їх вивчення; недостатньо розроблені основні технології та методики цілеспрямованого застосування засобів ДН у процесі проведення основних видів технічних занять; недостатньо стимулюється їх творча навчальна діяльність із використанням засобів ДН; відсутня організаційно-інформаційна підтримка ДН та методичне його забезпечення.

2. З'ясовано, що серед важливих дидактичних ресурсів засобів ДН є такі: віртуально-симулятивна маніпуляція об'єктами соціальної та професійної сфер, їх регуляція за допомогою комп'ютерних інструментів і засобів; процес рефлексії та самоусвідомлення, який постійно актуалізується в процесі включення курсанта (студента) у процес віртуальних операцій і дій у системі ДО; інтерактивна складова ДН, яка постає найбільш суттєвим ресурсом для розвитку його особистості в контексті формування комунікативних навичок і вмінь, творчих професійних якостей майбутніх офіцерів радіотехнічних військ; глобалістський аспект ДН, який сприяє формуванню їх загальнокультурної та загальнонаукової компетентності в процесі ВТП.

3. Обґрунтовано цілі (формування й розвиток у них інформаційної культури, формування військово-технічного мислення, полегшення опанування ними військово-технічних знань та засвоєння досвіду їх застосування в навчальній і квазіпрофесійній діяльності, покращення навчально-методичного забезпечення різноманітних навчальних заходів; автоматизація педагогічної діяльності педагогів); завдання (розвиток образного, теоретичного та абстрактно-логічного мислення, формування у них технічного мислення, вмінь нестандартно розв'язувати навчальні та військово-професійні проблеми, формування навичок і вмінь роботи з джерелами інформації, формування культури аналізу інформаційної обстановки, розробка технологій і методик системного застосування засобів ДН, пред'явлення їм основних і додаткових інформаційних ресурсів, розробка системного тестування, організація інтерактивного діалогу, створення й удосконалення навчально-методичних комплексів, орієнтованих на розвиток у них технічного потенціалу, створення мобільного освітнього середовища, створення автоматизованих систем управління навчальним процесом, забезпечення індивідуального підходу до кожного курсанта (студента), створення віртуального простору для спільної групової роботи); принципи (багаторівневості ВТП, професійної спрямованості, технологічності, модульності навчання, самодостатності засобів навчання, когнітивності навчання, орієнтації на самонавчання, інтерактивності навчання, самооцінювання в навчанні) застосування засобів ДН у процесі вивчення військово-технічних дисциплін майбутніми військовими фахівцями технічного профілю.

4. Визначено основні напрями застосування засобів ДН у ВТП майбутніх військових фахівців технічного профілю: використання їх у процесі проведення занять з ВТД; моделювання, прогнозування, планування, імітування та репрезентація діяльності підрозділів РТВ; для поглиблення і закріплення знань під час індивідуальної самостійної роботи; організація тестування курсантів (студентів); можливість отримання консультації з боку відповідного фахівця ВВНЗ.

Доведено, що важливою педагогічною умовою застосування засобів ДН у ВТП є комплексне застосування особистісно орієнтованих і суб'єктно-діяльнісних методів навчання та їх творче сполучення з традиційними методами навчання, що дає можливість обґрунтувати конкретні методики їх застосування, які являють собою комплекс систематизованих технологій, методик, методів, форм, прийомів і способів їх ВТП, принципів і правил їхнього творчого застосування, що спрямовані на інтелектуальний, духовний, особистісний і військово-професійний розвиток їх особистості, на формування та розвиток у них особистісної, професійної і психологічної готовності до військово-професійної діяльності. Вона містить концептуальну основу, цілі, завдання, принципи, технології, методики, методи і форми ВТП.

5. Розроблено методику застосування засобів дистанційного навчання у процесі вивчення ВТД на основі використання дистанційного навчального курсу „Основи побудови автоматизованих систем управління радіотехнічних військ Повітряних сил”, який є інтегрованим засобом ДН. Він інформаційно-насичений (інформаційні ресурси, додаткові інформаційні матеріали, бібліотека ресурсів, програма навчання) і багатофункціональний, має засоби спілкування, які забезпечують процес взаємодії курсанта (студента) як з навчальним центром, зокрема з педагогом, так і з іншими курсантами (студентами), систему тестування, яка забезпечує поточний і підсумковий контроль знань, систему адміністрування, що забезпечує доступ до особистої справи курсанта (студента), дошці оголошень адміністрації, інтерактивним анкетам. Він може використовуватися як в локальних, так і глобальних інформаційних мережах.

6. Ефективність методики застосування засобів ДН у процесі вивчення ВТД перевірена в процесі формувального експерименту, результати якого показують, що показники ЕГ зросли за шкалами: рівень навчальної успішності ? з 47% до 63%; рівень загально-технічних знань - з 32% до 53%; рівень розвиненості інформаційних вмінь - з 65% до 85%; рівень творчого потенціалу - з 34% до 57%; рівень локусу контролю - з 24% до 54%.

Практичні результати та теоретичні висновки дисертаційного дослідження дозволили розробити науково-методичні рекомендації для науково-педагогічних працівників щодо впровадження засобів ДН у підготовку МВФТП, які знайшли своє відображення в навчальному посібнику„Засоби дистанційного навчання у військово-технічній підготовці курсантів (студентів)”, дистанційному навчальному курсі „Основи побудови АСУ РТВ ПС” та електронному посібнику „Експлуатація та ремонт КЗА 86Ж6”.

Зазначене вище підтверджує висунуту гіпотезу дослідження і свідчить про виконання завдань і досягнення поставленої мети дослідження. Водночас дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів ВТП майбутніх військових фахівців технічного профілю за умов застосування засобів ДН. Перспективними є такі: теорія та практика комплексного застосування засобів ДН для викладання військово-спеціальних, тактико-спеціальних і гуманітарних дисциплін у ВВНЗ; створення системи ДН, підготовка й організація функціонування навчального центру дистанційного навчання у ВВНЗ; створення сучасного інформаційно-освітнього середовища для підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікацій військових фахівців.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Лукін В.Є. Засоби дистанційного навчання у військово-технічній підготовці курсантів (студентів): Навчальний посібник / В.Є. Лукін. - К.: ПП „Графіка і Дизайн”, 2008. - 110 с.

2. Експлуатація та ремонт КЗА 86Ж6: Методичні вказівки до лабораторних робіт / [П.А. Савков, О.О. Безносюк, В.Є. Лукін, О.С. Бабій, В.П. Михайленко, В.Х. Половинкін]. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006. - 166 с.

Статті у наукових фахових виданнях

3. Лукін В.Є. Досвід створення електронних підручників / В.Є. Лукін // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: [зб. наук. праць]. - У 2-х част. / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2002. - Ч. 2. - С. 310-313.

4. Лукін В.Є. Теорія інформації та інформаційного простору як фактор розвитку дидактичних систем дистанційної освіти і навчання / В.Є. Лукін // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного университету імені Григорія Сковороди: [наук.-теор. збірник]. - Переяслав-Хмельницький, 2005. - С. 157-167.

5. Лукін В.Є. Термінологія дистанційної освіти та дистанційного навчання / В.Є. Лукін // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. - Серія: Психолого-педагогічні науки. - 2005. - №4. - С. 17-21.

6. Лукін В.Є. Військово-технічна і військово-спеціальна підготовка майбутніх офіцерів із застосуванням засобів дистанційного навчання / В.Є. Лукін // Військова освіта: [зб. наук. праць]. - К., 2006. - №1 (19). - С. 156-163.

7. Лукін В.Є. Розвиток кредитно-модульної системи та організація особистісно-орієнтованого навчання в Україні в рамках реалізації дистанційної освіти / В.Є. Лукін // Гуманітарний вісник ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди”: [наук.-теор. збірник]. - Переяслав-Хмельницький, 2006. - С. 298-302.

8. Лукін В.Є. Використання опорних сигналів у процесі репрезентації навчальних матеріалів у системі дистанційного навчання / В.Є. Лукін // Нові технології навчання: [наук.-метод. збірник]. - К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2006. - Вип. 45. - С. 33-37.

9. Безносюк О.О., Лукін В.Є. Концепція створення дистанційного курсу „Основи побудови АСУ РТВ ПС” / О.О. Безносюк, В.Є. Лукін // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: [зб. наук. праць]. / Редкол.: І.А. Зязюн та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ „Вінниця”. - 2006. - Вип. 12. - С. 222-228.

10. Лукін В.Є. Сутність та перспективи розвитку освітнього простору дистанційного навчання / В.Є. Лукін // Проблеми освіти: [наук.-метод. збірник]. - К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2007. - Вип. 50. - С. 30-35.

11. Лукін В.Є. Організаційно-педагогічні умови впровадження засобів дистанційного навчання в систему професійної підготовки військових фахівців / В.Є. Лукін // Військова освіта: [зб. наук. праць]. - К., 2007. - №2 (20). - С. 126-134.

Статті в інших виданнях

12. Лукін В.Є. Інформаційні технології навчання у підготовці військового фахівця / В.Є. Лукін // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі: [зб. наук. праць]. - Рівне: Волинські обереги, 2002. - Вип. № 3. - С. 441-443.

13. Лукін В.Є. Дистанційне навчання у підготовці військового фахівця / В.Є. Лукін // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Серія: Військово-спеціальні науки. - К., 2003. - Ювілейний вип. - С. 315-324.

Матеріали конференцій

14. Лукин В.Е. Педагогические технологии дистанционного обучения: материалы междунар. научн.-практ. конф. [„Образование и наука без границ”], (Белгород - Днепропетровск, 15-17 дек. 2004р.). - Белгород: Руснаучкнига; Днепропетровск: Наука и образование, 2004. - Том 3. - С. 31-34.

15. Лукін В.Є. Дистанційні технології навчання як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у класичних університетах: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [„Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах (соціологія, психологія, педагогіка)”], (Київ, 27-28 трав. 2004 р.). - Київ, 2004. - С. 105-111.

Анотації

Лукін В.Є. Методика застосування засобів дистанційного навчання у процесі вивчення військово-технічних дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні дисципліни). - Українська інженерно-педагогічна академія. - Харків, 2009.

У дослідженні обґрунтовано теоретичні та методичні основи застосування засобів дистанційного навчання у процесі вивчення військово-технічних дисциплін майбутніми військовими фахівцями технічного профілю та розроблено основні напрямки їх застосування. Визначено зміст поняття „засоби дистанційного навчання” і на основі сучасних концепцій навчання теоретично обґрунтовано методику їх застосування. Експериментально спроектовано дистанційний навчальний курс з дисципліни „Основи побудови автоматизованих систем управління радіотехнічних військ Повітряних сил”, який є інтегрованим засобом дистанційного навчання. Ефективність методики дистанційного навчального курсу перевірено у процесі формувального експерименту, результати якого показують, що зросли показники експериментальної групи, яка використовувала його у процесі вивчення військово-технічних дисциплін.