Проектування професійних технологій навчання за темою "Технологія приготування соусів"

Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. Підґрунтям внутрішньої мотивації є чинники, які походять із внутрішнього усвідомлення особистістю своєї поведінки, вони не залежать від заохочень, крім власної активності.

Внутрішня мотивація сприяє одержанню задоволення від роботи, викликає інтерес, радісне збудження, підвищує самоповагу особистості.

Зовнішня мотивація в процесі діяльності викликає хвилювання, емоційну напруженість, а іноді й бажання протидіяти.

Для вступної мотивації був обраний метод мотивуючий вступ, він проводиться в формі бесіди, під час якої активізується навчальна діяльність учнів, сприяє формуванню початкового бажання освоїти навчальний матеріал та викликає інтерес до процесу навчання за прийомом віднесення до особистості. В методі мотивуюча демонстрація був використаний прийом попереднє відвідування підприємства, при цьому у учнів підвищується інтерес до предмету та полегшується вивчення обладнання, тому що в них вже є певні уявлення щодо нього. Хоча для логічного типа мислення, що переважає в цій групі, необхідним є надати ще схеми, таблиці та графіки.

Поточна мотивація використовується для підтримки постійного інтересу до навчальної діяльності. На етапі викладення матеріалу використовують прийом - демонстрація в мовленні практичного використання терористичних положень, що наводяться. Ця демонстрація необхідна цій групі, бо більшість учнів мають логічний тип мислення.

Текст зовнішньої мотивації: «Шановні учні, на сьогоднішньому занятті ми розпочнемо нову тему «Технологія приготування соусів». Кожен Кухар повинен володіти інформацією про призначення соусів, інгредієнти для їх приготування, етапів та обладнання для приготування соусів. Знання з цієї теми вам знадобляться в житті та в вашій майбутній спеціальності. З урахуванням того, що ви відвідали підприємство по виготовленню соусів нам буде легше засвоїти дану тему. Що і почнемо ми зараз робити»

2.5 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації (формування) базових знань

професія кухар приготування соус

2.5.1 Аналіз базових знань учнів

Аналіз базових знань і досвіду особистості включає кілька аспектів діяльності викладача й проводиться як перед початком вивчення нового навчального курсу (вступний контроль), так і перед вивченням кожної з тем (поточний контроль і корекція сформованих умінь).

В основі аналізу базових знань лежить уміння викладача виділяти необхідний базовий навчальний матеріал шляхом аналізу міжтемних і міжпредметних зв'язків, а також уміння розробляти засоби контролю, що дозволяють за невеликий проміжок часу одержати повне подання про реальні вміння учнів, необхідних для освоєння ними нового матеріалу.

Базовий матеріал - це всі ті відомості, що за змістом зв'язані з даною темою і знання яких учнем робить новий матеріал доступним. Аналіз базових знань учнів дає викладачеві змогу визначитися з вибором методів викладу нового матеріалу.

Базовий матеріал з новим утворює той чи інший зв'язок. Установлення виду МТ-зв'язків дозволяє визначитися зі способом його реалізації в навчанні і, тим самим, підійти до вибору способів контролю і формування базових знань учнів. Аналіз МТ-зв'язків і вибір базового матеріалу представлено у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Аналіз міжтемних зв'язків і вибір базового матеріалу

Вступний попередній контроль може бути здійснений за допомогою таких методів, як контрольна робота, опитування, тестування тощо. За формою вступний контроль може бути індивідуальним, фронтальним, груповим або комбінованим. До засобів реалізації контролю відносяться задачі, питання, картки завдань, тести тощо.

Для контролю в усній та письмовій формі можуть бути використані різні за своєю основою визначники. В деяких випадках кожний з них може бути доповнений іншим.

При проведенні усного контролю найбільш актуальним у процесі відповіді на питання є рівень самостійності й активності тих, хто навчається.

Таблиця 2.7. Вибір способів контролю базових знань

У залежності від результатів вступного контролю вибираються способи формування базових знань учнів, серед яких: швидке і чітке відтворення необхідної інформації; включення базового матеріалу в орієнтовану основу діяльності при викладі нового матеріалу; рішення задач з між предметним змістом. Методами формування базових знань можуть бути обрані розповідь, пояснення і т.д., а засобами, відповідно, - план викладу матеріалу, план рішення задачі і т.д. Визначення способів актуалізації (формування) базових знань представлено у таблиці 2.8

Таблиця 2.8. Вибір способів формування базових знань

2.5.2 Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання

Засоби навчання - це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання.

До засобів навчання належать:

– підручники,

– навчальні посібники,

– дидактичні матеріали,

– технічні засоби (ТЗН),

– обладнання, станки,

– навчальні кабінети,

– лабораторії та інші засоби масової комунікації.

Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди.

Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу.

Технічні засоби навчання - обладнання й апаратура, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності. Застосовують як окремо, так і в комплексі - одночасно або послідовно поєднують різні за навчальними й виховними можливостями засоби перед поясненням, під час пояснення чи повторення навчального матеріалу.

При викладенні теми «Технологія приготування соусів» доцільним є використання таких дидактико-технічних засобів навчання:

– натуральні об'єкти ( інгредієнти для приготування різних соусів, зміна консистенції при додаванні різних додаткових основ);

– плакати («Посуд для приготування соусів», «Будова пішеварільного казана КПЕСМ-60»);

– схеми ( «Технологія приготування соусів»).

2.6 Проектування технології формування ООД, ВД та КД

Орієнтовна основа діяльності - це перший етап формування розумової діяльності. Будь-яка діяльність завжди мусить бути попередньо зорієнтована. Щоби пройти будь-яким шляхом і благополучно знайти кінцевий пункт, необхідно чітко уявляти собі, звідки і куди треба йти, де вони закінчуються.

Орієнтовна основа діяльності (ООД) може містити різний склад названих вище елементів і відповідно до цього бути повною або неповною. Склад ООД і якісна характеристика її складових визначає тип навчальної діяльності або так званий „тип навчання», один із яких належить до неповного ООД, та два інших - до повного ООД.

Після етапу визначання орієнтовної основи діяльності та її первинного сприйняття учнями є етап виконання дій у різних формах, які в дидактиці часто називають „закріпленням».

Виконавчі дії - процес виконання нових містить чотири етапи: виконання дій у матеріалізованому вигляді, зовнішньо мовленнєві дії, виконання дій у подумки, розумові дії. За визначенням Н.Ф. Тализіна.

Головна закономірність процесу засвоєння діяльності полягає в тому, що пізнавальна діяльність і введені в неї знання набувають розумової форми, стають узагальненими не одразу, а поступово, пройшовши через низку етапів. Якщо викладач будує процес навчання, враховуючи їхню послідовність, він істотно підвищує можливість досягнення мети всіма учнями.

Наступним етапом є контроль дій, він виконує функцію зворотного зв'язку в системі управляння процесом навчання. Цей зворотній зв'язок і становить контролюючу функцію. Він дозволяє викладачеві постійно мати відомості про засвоєння інформації учнями, коригувати навчальні технології.

Навчальна функція полягає в тому, що в процесі слухання відповідей учнів на питання і доповнення учителя відбувається систематизація, закріплення і зміцнення навчального матеріалу.

Виховна функція полягає в тому, що контроль привчає до систематичної роботи, дисципліни, сприяє формуванню відповідальності, активності, самостійності, допомагає розібратися в собі. Але контроль породжує і низку негативних ефектів, саме тому він вимагає педагогічного керівництва й такту.

Розливальна функція полягає в тому, що в процесі виконання завдання учні самостійно роблять висновки, узагальнення, використовують знання у змінених ситуаціях, навчається виділяти головне, одержувати нову інформацію.

2.7 Складання перспективного-поурочного плану викладення теми «Технологія приготування соусів»

Перспективно-поурочний план - це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навчання. Особлива увага приділяється тому, наскільки зміст плану відповідає виконаним раніше розробкам і забезпечується кореляція між його елементами. Так, тип уроку повинен бути вибраний з урахуванням складності матеріалу і його об'єму (чим складніший матеріал, тим менша кількість завдань буде плануватися на урок), з урахуванням характеристик навчальної групи і часу, що відводиться на вивчення матеріалу. Найменування типу уроку визначає основне його завдання або мету. Це слід враховувати при формуванні структури кожного уроку і формулюванні мети навчання.

Таблиця 2.10 Перспективно-поурочний план на тему «Технологія приготування соусів»

2.8 Розробка бінарних дій викладача й учнів на уроці «Технологія приготування соусів»

Форма плану уроку

Тема уроку: Асортимент (види) соусів

Мета уроку: Сформувати, закріпити, проконтролювати знання та вміння називати асортимент (види) соусів

Навчальний: пояснити зміст початкових даних для побудови технологічного процесу виробництва соусів; розповісти про правила техпроцесов для одиночного і серійного виробництва; пояснити склад і призначення різних видів соусів; навчити добувати необхідну інформацію із заповнених за встановленими правилами бланків маршрутних і операційних карт і інших техніко-технологічних документацій.

Виховна: виховання відповідальності за рішення, що приймаються; формування інтересу до майбутньої професії; формування елементів технологічної дисциплінованості.

Розвиваюча: формування елементів техніко-технологічного мислення, узагальнення, додавання нових знань, вибудовування їх в певну систему, залучення до значної кількості термінів і визначень, пов'язаних з характеристикою технологічного процесу механічної обробки.

Тип уроку: комбінований.

Методи та прийоми, що використовуються: пояснення з елементами бесіди, робота з підручником, письмовий,письмове опитування

Необхідні наочні посібники і ТЗН: Література: Товажнянський Л. Л. Загальна технологія харчової промисловості у прикладах і задачах. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 832с.

Питання для актуалізації базових знань:

1. Дайте визначення поняттю консистенція

2. Які ви знаєте види консистенції?

3. Назвіть асортимент соусів

План викладу матеріалу уроку:

1.Види соусів по рідкій основі

2.Види соусів по температурному режиму

3.Види соусів за призначенням

4.Види соусів за консистенцією

Домашнє завдання: прочитати матеріал по конспекту і підручник [1, стор. 79-82].

Структурні елементи уроку:

1.Організація початку роботи

2.Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація мети

3.Актуалізація базових знань

4.Викладення нового матеріалу

5.Перевірка розуміння нового матеріалу

6.Підведення підсумків уроку

7.Видача домашнього завдання

Відповідно до елементів структури уроку, дій викладача і учнів розроблено таблицю 2.11.

Таблиця 2.11. Бінарні дії викладача і учнів на уроці

Висновоки

У зв'язку з тим, що харчова промисловість постійно потребує висококваліфікованих кадрів існує потреба у підготовці фахівців технічного профілю.

В даній курсовій роботі було розроблено дидактичний проект підготовки кваліфікованого робітника за фахом «Кухар 4 розряду» з навчальної дисципліни «Харчові технології» за темою «Технологія приготування соусів».

В ході розробки було виконано такі задачі:

1.Проведено аналіз умов здійснення професійної діяльності робітника за фахом : «Кухар 4 розряду»;

2.Визначено програму професійної підготовки робітник за спеціальністю «Кухар 4 розряду».

3.Обґрунтовано доцільність обраного змісту, обсягу і послідовності викладу навчального матеріалу за темою «Технологія приготування соусів» з курсу «Харчові технології».

4.Визначено технології навчання майбутніх фахівців на рівні теми розділу, теми уроку і обґрунтування свого вибору.

Поставлені задачі було здійснено за такими етапами: аналіз професійної діяльності фахівця, проектування кваліфікаційної характеристики фахівця, розробка змісту професійної підготовки фахівця, постановка цілей вивчення теми і вибір типу навчання, проектування дидактичних матеріалів та вибір групи загальнодидактичних методів навчання, постановка навчально-методичних цілей вивчення обраної теми, проектування мотиваційних технологій навчання, аналіз базових умов навчання та вибір способів актуалізації базових знань, проектування технології ООД, ВД та КД, складання перспективно-поурочного плану викладення теми, розробка бінарних дії викладача й учнів на уроці.

В ході виконання задач дослідження ми здобули оптимальний варіант дидактичного матеріалу для підготовки робітника за спеціальністю «Кухар 4 розряду». Розроблена в ході проекту методика підготовки кваліфікованого робітника за фахом «Кухар 4 розряду» може бути застосованою в ПТНЗ для підготовки необхідних кадрів для харчової промисловості.

Размещено на Allbest.ru