Розвиток креативності у молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Кафедра практичної психології

Курсова робота

Розвиток креативності у молодших школярів

Підготувала

студентка П-44 групи

Інституту педагогіки і психології

Вітяк О.М

Науковий керівник

доц. Шпак М.М.

Тернопіль - 2010р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні підходи до аналізу проблеми креативності як індивідуально-психологічного феномену особистості

1.1 Поняття про креативність. Психологічні умови та принципи розвитку творчої особистості

1.2 Основні наукові підходи до проблеми розвитку креативності особистості

Розділ 2. Розвиток креативності у молодших школярів

2.1 Психологічна характеристика дітей молодшого шкільного віку

2.2 Творчі здібності та особливості їх прояву в молодших школярів

Розділ 3. Виявлення та стимуляція креативності у молодших школярів

3.1 Методика дослідження творчих здібностей у дітей

3.2 Шляхи розвитку творчих здібностей у молодших школярів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність проблеми дослідження. Обрана мною тема є досить актуальною на даний час. Саме зараз в психології активно прослідковується тенденція прояву нестандартного мислення. Молодший шкільний вік є тим періодом життя людини, коли значною мірою починає функціонувати креативність. Тому дуже важливо своєчасно виявити здібності і розвивати їх у правильному руслі.

«Дитяча креативність» виявляється більш масштабнішою ніж «доросла». Здатність знаходити ідеї в нових і складних ситуаціях, пропонувати нові способи використання предметів особливо властива дітям. Практично, це - нестандартне бачення предмета, використання його функцій у новій ситуації. Завдяки пріоритетному розвитку образного мислення в дитячій творчості дуже яскраво виявляється здатність змінювати форму об'єкта так, щоб побачити нові його можливості. Саме дитина ще чуттєво сприймає навколишній світ, на кожному кроці перевтілюючи об'єкти в нові образи, помічаючи в предметах те, чого не бачать дорослі.

Вагомим аспектом є й те, що на даний час відбувається акселерація - пришвидшений розвиток людини і з'являється велика кількість дітей-індиго, тобто обдарованих дітей. Тому виявлення творчих здібностей в молодшому шкільному віці є важливим процесам для їх подальшої стимуляції та розвитку.

Вчасне виявлення креативних здібностей допоможе розвивати їх у правильному руслі. В сучасному суспільстві дуже високо цінуються нові, нестандартні погляди, креативні ідеї, прояв творчості. Тому проблема дослідження креативності на даному етапі суспільства є тим великим запитом, який потребує детального дослідження.

Об'єкт дослідження - креативність як особистісна якість молодшого школяра.

Предмет дослідження - розвиток креативності у дітей молодшого шкільного віку.

Мета дослідження - дослідити особливості прояву творчих здібностей у дітей молодшого шкільного віку та з'ясувати вплив біологічного і соціального факторів на їх розвиток.

Завдання дослідження:

v здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження;

v розкрити поняття творчості та обгрунтувати основні теорії творчості;

v охарактеризувати основні підходи до проблеми розвитку креативності особистості;

v дати психологічну характеристику дітей молодшого шкільного віку;

v експериментально дослідити особливості та рівень прояву творчих здібностей у дітей молодшого шкільного віку;

v здійснити кількісний та якісний аналіз результатів дослідження;

v визначити шляхи та методи розвитку креативності у молодших школярів.

Методи дослідження:

v вивчення та аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження;

v спостереження;

v бесіда;

v психодіагностичні тести (тест креативності Торенса);

v психологічний експеримент.

Практична значущість дослідження полягає у тому, що основні положення та результати дослідження можуть бути використані практичним психологом, вчителями початкових класів, батьками у роботі з творчо обдарованими дітьми молодшого шкільного віку.

Структура роботи: курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Розділ 1. Визначення поняття творчих здібностей. Поняття креативності

І. Аналіз літературних джерел дозволив прослідкувати підходи науковців до розуміння поняття творчих здібностей в історичному аспекті.

Ще у Стародавній Греції у поняття інтелектуально-творчого розвитку дитини вкладали такі складові:практичну спрямованість розуму,мистецтво стисло і ясно висловлювати свою думку,здатність швидко схоплювати сутність речей і явищ,уміння швидко досягяти своєї мети,бути винахідливим.ності від розумової праці.

В історії поняття про здібності висловлювалвся думка про те,що творчі здібності виявляються лише в науці,літературі й мистецтві.Це сприяло відриву практичної діяльності від розумової праці.

Заперечуючи таку позицію,Л.С.Виготський підкреслює,що елементи творчості проявляються при вирішенні повсякденних життєвих задач,зокрема тих,що притаманні шкільному навчальному процесу.Така ідея поширена і в працях К.К. Платонова,В.І. Глухова,В.Д.Богоявленської та ін.

Т. Равлюк,Т.В. Москалець,Е.Н. Звєрєва розглядають творчі здібності,як сукупність властивостей особистості,які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду творчої діяльності та зумовлюють рівень результативності такої діяльності.

Деякі вчені пов`язують рівень інтелекту з творчими здібностями і навпаки.(Г. Айзенк,Д. Вексел,Р. Стернберг).

На противагу даному твердженню В.Є. Чудновський,К. Тейлор,Я.А. Пономарьов заявляють,що розумові здібності є лише навчальною обдарованістю,Тому інтелектуальні здібності - це здібності до навчання,а творчі ототожнюються з креативністю.

Творчі здібності - інтегративне особистісне утворення,яке забезпечує створення суб`єктивно нового в тій чи іншій галузі Творчі здібності розглядаються як сукупність властивостей і якостей особистості,які дозволяють здійснювати пошук,використовуючи при цьому нестандартні засоби,здогадку розв`язувати інтелектуальні проблеми з установкою на відкриття нового,невідомого для себе.

1.1 Поняття про креативність

Основною рисою творчої особистості є креативність - інтегративна якість психіки, загальна здібність до творчості, котра забезпечує продуктивні перетворення в різних сферах діяльності особистості, дозволяючи задовольнити потребу у пошуковій активності. Креативність як загальна особливість індивідуума, детермінує його творче ставлення до світу і впливає на творчу продуктивність не залежно від сфери прояву особистісної активності. Вона є природнім процесом (котрий може носити свідомий і не свідомий характер), здатності людини адаптивно реагувати на необхідність у нових підходах і нових продуктах, усвідомлювати нове. Специфічними властивостями креативного процесу, продукту й особистості є оригінальність, спроможність, валідність, адекватність завданню та придатність на даний момент (Дж. Гілфорд, С. Медник, Е. Торренс та ін.) П. Торренс [3] виділяє наступні параметри креативності:

1. Швидкість чи побіжність - кількість варіантів вирішення.

2. Пластичність чи гнучкість - ступінь різноманітності варіантів рішення.

3. Оригінальність чи рідкість не тривіальність ідей.

4. Старанність розробки ідей - їх деталізація.

Дж.Гілфорд [3] виділив чотири основних параметри креативності:

1) оригінальність - спроможність продукувати віддалені асоціації, незвичні відповіді;

2) семантична гнучкість - здатність виявити основну властивість об'єкта і запропонувати новий спосіб його використання;

3) образно-адаптивна гнучкість - спроможність змінити форму стимулу таким чином, щоб побачити в ньому нові ознаки і можливості для використання;

4) семантична спонтанна гнучкість - продукування різноманітних ідей в нерегламентованої ситуації.

Сучасна епоха створила потребу в новому типi особистостi, здатної самостiйно приймати рiшення, свідомо здiйснювати свiй вибiр, гнучко реагувати на змiни обставин. Тому перед суспiльством стоять завдання сформувати у молодого поколiння позитивну життєву позицiю, допомогти знайти особистiсний сенс, оптимізм, умiння зберiгати свою iндивiдуальнiсть за будь-яких обсгавин. До вирiшальних чинникiв розв'язання цих завдань слiд вiднести розвиток креативностi у дiтей та молодi на рiзних вiкових етапах.

Надзвичайна складнiсть дослiдження креативностi зумовлена тим, що поняття її ще емпiрично не завершене.

У 90-ті ХХ ст. Ф.Баррон і Д.Харрінгтон узагальнили те, що відомо про креативність у інтегративному контексті:

- Креативність - це затність адекватно реагувати на необхідність у нових підходах і нових продуктах; дана здатність дозволяє також усвідомлювати нове в бутті, хоч сам процес може носити як усвідомлю вальний так і не усвідомлю вальний характер;

- Створення нового творчого продукту багато в чому залежить від особистості творця і сили його внутрішньої мотивації;

- Специфічними властивостями креативного процесу, продукту та особливості є їх оригінальність, спроможність, валідність, адекватність завданню, а також придатність;

- Креатині продукти можуть бути різними за своєю природою: нове рішення проблеми у математиці, відкриття хімічного процесу, творення музики, картини, поеми тощо [24].

Отже, кількість визначень креативності, що накопичені на сьогодні, важко оцінити. Дослідження креативності, інтерес до яких за останні роки значно посилився, можна поділити на чотири основні аспекти: креативний процес, креативний продукт, креативна особистість і креативне середовище. Часто ці підходи використовуються разом. При цьому різні зарубіжні дослідники роблять акцент на несхожі складові процесу креативності, виокремлюючи або одну складову, або випробовують складну систему взаємодіючих процесів. Так, Ф.Баррон до центральної складової відносить процес уяви і символізації, котрий служить критерієм креативності, визнаючи її як внутрішній процес, що спонтанно продовжується в дії [24]. На думку С.Медніка [24], в основі креативності лежить здатнiсть виходити за межi стереотипних асоціацій.

3апропонована Д. Фельдманом модель креативностi включас три пов'язані мiж собою складовi, а саме:

- рефлексивнiсть, як основний процес, котрий дозволяє формувати самосвідомість, самооцiнку, планувати, вiддзеркалювати та аналізувати світ за допомогою мови.

- цілеспрямованістъ, яка організує досвід, що переживаєтъся "зсередини та ззовнi органiзму"; разом iз вiрою в можливість змiн на краще дозволяє реально змiнювати середовище;

- володіння засобами трансформації та реорганізації, які пропонуються культурою та зумовлюють індивідуальні відмінності.

3начна бiльшiсть дослiдників розглядають креативнiсть як форму активностi у проблемному пошуку, свiдому i цiлеспрямовану спробу розширювати iснуючi межi знань, руйнувати iснуючi обмеження. Щодо рiвня прояву креативного процесу у рiзних людей, то дослiдники видiляють "велику" i "малу" креативнiсть.

Разом з тим деякі автори (Ф.Баррон, Х.Грубер, С.Девiс) вважають, що, креативнiсть тренувати неможливо.

Отже, огляд зарубiжних дослiджень свiдчить, що проблема креативностi ще дуже далека вiд розв'язання.

Сучаснi визначення креативності, що представленi у вiтчизняних психологiчних виданнях "перехрещуються з визначенням обдарованості, розглядаються переважно в когнiтивному контексті або як генетично заданi.

При цьому бiльшiсть визначень креативностi ототожнюють її з творчiстю - творчi здiбностi, творчий потенцiал, творче мислення, творча обдарованість [12]. Разом з тим попри різноманіття пiдходiв вiтчизняних дослiдникiв до визначення цього поняття креативнiсть - це така якiсть індивіда, котра є одним iз визначальних компонентiв обдарованості.

Поняття "творчiсть" i "креативність" диференцiює М.М.Гнатко, що цiлком правомiрно, на нашу думку, оскiльки переважна бiльшiсть дослiдникiв ототожнюють цi поняття. Автор поділяє данi категорії, визначаючи творчiсть i креативнiсть як дві сторони єдиного кола явищ i утворень, пов'язаних iз суспiльно значущою творчою активнiстю людини; при цьому творчiсть вiдносить до процесуально-результативного боку цiєї єдності, а креативнiсть - суб'єктивно-зумовлюючого.

В.М.Дружинiн [12] трактує креативністъ як загальну здатнiсть до творчостi, яка характеризує особистість у цiлому, проявляючись У рiзних сферах активностi, а, отже, виступає як відносно незалежний фактор обдарованостi.

В.Н.Козменко [15] визначає креативнiсть як одну з провiдних життєвих потреб особистостi, як інтeгpaтивну властивiсть психiки. На прояв креативностi благотворно дiють такі фактори, на думку автора, як радість, пристраснiсть, приплив стенiчних емоцiй, прагнення до домінування ризику, незалежності, руйнування порядку, зняття почуття страху, фрустрації.

В.Н. Дунчев [24] трактує креативнiсть як здатнiсть, пов'язану з широким дiапазоном когнiтивних i особистісних характеристик індивiдуальностi, котра відіграє важливу роль на початкових етапах творчого процесу. Цiй позиції принципово протистоїть визначення Д.Б. Богоявленської, яка вважає креативнiсть якiстю кiнцевого - вищого рiвня творчого процесу.

О.Л. Яковлєва [38] розглядає креативнiсть як реалiзацiю людиною власної індивiдуальностi, самодостатнiм проявом якої виступають змiст i модальнiсть емоцiйних станів.

А.Ю. Агафонов [24] трактує креативнiсть як властивiсть iндивiдуальностi в контексті поняття «сенс». Стверджуючи, що людина є "смисловою моделлю світу", автор диференцiює психiчнi смисли як когнiтивнi, особистiснi та духовнi. Автор стверджує, що індивідуальнiсть характеризується креативнiстю, проявляючи себе у творчостi.

I.М. Киштимова [24] розглядає креативнiсть як динамічну інтегративну характеристику психiки, котра являє собою реалiзацiю особистiсного сенсу засобами культури.

У зв'язку з цим до провідних психологічних принципів розвитку креативності обдарованих дітей та молоді правомірно віднести:

- принцип активності особистості (постійне залучення обдарованої особистості до творчої діяльності);

- принцип дослідницької позиції (самостійне знаходження способу розв'язання проблем);

- принцип об'єктивації поведінки ( переведення поведінки в процесі творчої діяльності з імпульсивного на об'єктивований рівень);

- принцип партнерського спілкування(визнання цінності особистості іншої людини, її думок, інтересів).

Розділ 2. Розвиток креативності у молодших школярів

Реалізація цих принципів сприяє забезпеченню пріоритету психологічних засад при побудові освітніх технологій, спрямованих на гармонійне формування обдарованості особистості, яке передбачає: по-перше, розвиток як когнітивно-інтелектуальної(пізнавальної), так і духовно-моральної (ціннісно-смислової) сфери особистості; по-друге, своєчасну корекцію та поглиблення її самосвідомості; по-третє, врахування проявів індивідуально-типічної своєрідності кожної особистості.

На думку Д.Б. Богоявленської, саме установка на результат, що існує в сучасній шкільній системі освіти, визначає та формує ціннісні орієнтації школярів, а також знижує їх рівень прагнення до пошукової активності, формує такі якості, як відсутність самокритичності, ригідність та несамостійність тощо [3].

За результатами психологічних досліджень В.М. Козленко, через орієнтацію навчання на середні показники, уніфікацію програм, переважання жорстокої регламентації поведінки, відбувається «дискримінація» висококреативних дітей в шкільних закладах. Зокрема, дослідник зазначає, що близько 70 % випадків нерозуміння та конфліктних ситуацій вчителів з учнями відбувається за участю креативних дітей.

У працях П.Торренса виділені певні фактори поведінки вчителя, котрі позитивно впливають на розвиток креативності учнів. До них належать:

а) визнання цінності креативного мислення;

б) заохочення самоповаги;

в) вільне маніпулювання об'єктами та ідеями;

г) нівелювання почуття страху перед оцінкою;

д) вміння надавати конструктивну інформацію про креативний процес;

е) вміння розвивати конструктивну критику.

Серед факторів, що здійснюють негативний вплив на креативність школярів автор виділяє:

а) авторитарні установки та авторитарне оточення;

б) ригідність вчителя;

в) примушування до конформізму;

г) жорстке оцінювання;

д) прояв сарказму;

е) жорстку орієнтацію на успіх;

є) ворожість до особистості з розвиненим дивергентним мисленням.

креативність школяр творчий

Розділ 3. Виявлення та стимуляція креативності у молодших школярів

3.1 Методика дослідження творчих здібностей у дітей

З метою дослідження особливостей прояву та рівня розвитку творчих здібностей у молодших школярів нами проводилося експериментальне дослідження у Підгаєцькій загальноосвітній школі І-ІІІ ст. Тернопільської області. У ньому взяло участь 19 дітей молодшого шкільного віку (учнів 3 класу).

Для дослідження творчих здібностей у молодших школярів нами була використана методика Торренса.

Тест креативності Торренса

Цей тест використовується для того, щоб визначити творчі здібності у дітей віком 5-18 років. Відповіді на запитання цього тесту досліджуваний надає у формі малюнків і підписів до них. Досліджуваних не повинна бути велика кількість. Оптимальний варіант - 15-35 людей, тобто не більше одного класу. Проте для дітей молодшої групи пропонується 5-10 осіб або проводити індивідуальне обстеження.

Час виконання тесту 10 хвилин.

Перед тим як роздавати бланки із завданнями, експериментатор повинен пояснити дітям, що вони повинні робити, викликати в них інтерес до проведення методики та сформувати у них необхідну мотивацію.

Інструкція до тесту

„Діти, вам необхідно виконати цікаві завдання. Усі вони вимагають від вас уяви, для того, щоб придумати нові образи та ідеї та скомбінувати їх різним образом. При виконанні кожного завдання намагайтеся придумати що-небудь нове і незвичайне, що ніхто більше з вашого класу не зміг придумати. Постарайтесь доповнити і добудувати вашу ідею так, щоб утворилася цікава розповідь-картинка.

Термін виконання обмежено, тому постарайтеся його доцільно використати. Працюйте швидко, але не спішіть. Якщо у вас виникнули запитання, то мовчки підійміть руку і я підійду до вас і все поясню”.

Якщо учні хвилюються, що вони не встигли закінчити виконати свою роботу вчасно, слід заспокоїти їх, і сказати: ”Ви всі працюєте по-різному. Деякі малюють всі малюнки дуже швидко, а потім повертаються до них і добавляють деталі. Інші встигають намалювати лише декілька малюнків, але при цьому створюють дуже важкі розповіді. Тому продовжуйте робити так, як вам подобається”.

Інтерпретація результатів

Важливою умовою високої надійності тесту є грунтовне вивчення результатів оцінок тестових показників.

Бали нараховуються по всіх фігурах, враховуючи оригінальність сюжету, гнучкість, продуктивність та його розробка. Після цього сирі бали переводяться у Т-шкалу та здійснюється якісний аналіз результатів тесту.

Отримані результати дослідження ми вносили до загальної таблиці, яка складається з 6 колонок (див. табл. 1). Креативність оцінювалася нами за такими чотирьма параметрами, як: швидкість, гнучкість, оригінальність та розробленість. Після підрахування сирих балів ми переводили їх в Т-шкалу. І визначали співвідношення між рівнями розвитку креативності дітей у класі.

Таблиця 1 Кількісні результати дослідження творчих здібностей у молодших школярів за методикою Торренса

№ №п	Обстежувані	Швидкість (к-сть виконаних малюнків)	Кількість малюнків, які не повторювалися	Оригінальність, у балах	Розробленість, у балах
11.	Кінаш Ірина	10	7	60	20
22.	Лапчак Юля	10	10	45	32
33.	Федус Марія	10	8	60	35
44.	Антошин Аліна	10	8	63	33
55.	Стецак Олександр	10	6	63	27
66.	Лаба Денис	10	8	55	26
77.	Чупровська Софія	10	10	60	28
88.	М'якуш Уляна	10	9	70	24
99.	Жилич Володя	10	10	55	25
110.	ЧупровськаМаря	10	9	65	30
111.	Турчин Тетяна	10	6	53	25
112.	Кидань Неля	10	10	65	26
113.	Керницька Настя	10	6	50	30
114.	Ригайло Олександр	10	10	45	26
115.	Зеленевич Людмила	10	9	63	30
116.	Солі як Ірина	10	10	63	32
117.	Бабинець Андрій	10	10	43	28
118.	Паламар Сергій	10	7	55	27
119.	Русин Роксолана	10	8	40	28
ЕЕ=		10	8,94	56,5	28

Як видно з таблиці, показники розвитку креативності в учнів даного класу відповідають середньому рівню. Проте, якщо аналізувати кожну з шкал окремо, то можна прослідкувати таку особливість: під час виконання завдання учні намагалися встигнути виконати всі 10 завдань, що їм і добре вдалося, проте при цьому розробленість кожного з малюнків не відповідає достатньому рівню. Тому і відповідно шкала швидкості є на високому рівні, а шкала розробленості на низькому, адже мотивація учнів була спрямована на те, щоб виконати якнайбільше занять. Проте можливо якби показник швидкості виконання цього тесту був меншим, то є ймовірність того, що показник розробленості був би вищим.

Проте слід виділити, що серед досліджуваних є такі, які мають високі показники по всіх шкалах - це діти, в яких є наявні творчі здібності високого рівня розвитку. Тому було дуже важливо визначити таких учнів, адже їхній творчий потенціал слід розвивати та спрямовувати в правильне русло.

Таким чином, проаналізувавши отримані результати, порівнявши їх та узагальнивши, нами було встановлено, що у 5,2% дітей молодшого шкільного віку, які взяли участь в експерименті, високий рівень розвитку творчих здібностей, у 73,8 % - вище середнього рівень, у 21% учнів середній рівень розвитку творчих здібностей (див. рис.1.).

Рис.1. Рівень розвитку творчих здібностей у молодших школярів

У процесі бесіди з дітьми ми з'ясовували, що їм дуже подобається створювати щось нове, оригінальне, не схоже на уже існуюче. Особливо цікаво проходять уроки, де дозволяється виконувати завдану роботу на власний погляд. Тобто немає стандартного зразку, якого слід дотримуватися. Це стосується не лише уроків образотворчого мистецтва, а й трудового навчання та музики.

Класовод та вчителі-предметники, які викладають у початкових класах, зазначали, що діти цікавляться всім новим та захоплюючим. Під час навчального року діти прагнули проявити себе, тому часто проводили різноманітні заходи та концерти. Також під час проведення уроків вони задають багато запитань, які торкаються не лише змісту поданого матеріалу, а й інших сфер життєдіяльності людини.

Особливий інтерес учнів проявляється на уроках образотворчого мистецтва. Дітям подобається виконувати роботу, яка вимагає нестандартного мислення, тому іноді під час цього уроку виникає стільки несподіваних ідей та образів.

3.2 Шляхи розвитку творчих здібностей у молодших школярів

Для того, щоб вирішити проблему розвитку творчої особистості, необхідно враховувати всі компоненти механізмів творчого процесу, щоб вчасно підтримати й розвинути те, що закладено в дитині. Знання основних механізмів творчості допоможе ефективно використовувати запропоновані вправи в навчально-виховному процесі з метою розвитку дитячої творчості.

Нині підвищується інтерес до проблеми розкриття механізмів творчості. Раннє виявлення, навчання і виховання здібних дітей є актуальний завданням освіти, зокрема в позашкільних установах. Психологи провели фундаментальні дослідження у вивченні механізмів творчості.

Для творчої особистості важливе значення має орієнтація не на результат, а на процес. Для неї характерне пізнання заради пізнання.

Знаючи, що кожна дитина володіє величезним внутрішнім потенціалом, що часто не використовується через те, що доступ до нього заблокований, з дітьми, що починають відвідувати Будинок дитячої і юнацької творчості, практичний психолог проводить первинну діагностику для виявлення прихованих здібностей. Її метою є ознайомлення дитини з її внутрішніми ресурсами й надання практичної можливості і подальшої актуалізації.

Творчим дітям потрібно дати можливість розвивати свої здібності. Тому є створені певні програми розвитку креативності для дітей.

Алгоритм навчання дітей приймати нестандартні рішення і застосовувати набуті знання на практиці:

1. Сформувати мотивацію. Тобто пояснити, для чого потрібно розвивати фантазію й уяву, яка від них користь.

2. Переконати, що фантазувати не соромно, а дуже престижно і корисно особисто для дитини. Цього діти поки що не розуміють. Потрібна гра і яскраві емоції. Логіка дітей ще не сильна.

3. Фантазувати слід цікаво. Тоді, отримуючи задоволення, дитина швидше опанує уміння фантазувати, а потім уміння уявляти і раціонально мислити. У дітей молодшого шкільного віку є інтерес не до міркувань, а до подій.

4. Закохати дітей у себе (атракція). На цій «хвилі любові» вони більше вам довіряють і охоче слухаються.

5. Власним прикладом. У цьому віці діти ще копіюють поведінку дорослих, цим гріх не скористатися. Адже ви -- авторитет для дитини.

6. Читати, обговорювати й аналізувати літературу з фантастики:

* у ніжному віці (2--6 років) -- казки, фантастичні розповіді;

* в отроцтві (7--14 років) -- пригодницькі фантастичні романи (Жуля Верна, Беляева, Конан Дойля, Уеллса...);

* у юності і в зрілі роки -- «доросла» науково-фантастична література (І.Єфремов, А. і Б Стругацькі, А.Азімов, Р.Шеклі, Ф Дикий, Ст.Лем, Г.Альтівтаін.). Навчіть дітей захоплюватися фантастикою.

7. Стимулювати фантазію запитаннями. Наприклад: «Що відбудеться, якщо в тебе виростуть крила. Куди б ти полетів?»

8. Ставити дітей у скрутні ситуації. Нехай самі думають і знаходять вихід. От, наприклад, класична задача: діти потрапили на незаселений острів, як вижити?

9. «Підкидати» дітям цікаві сюжети і просити їх складати розповіді, казки, історії, малюнки.

10. Навчити прийомів розвитку ,уяви і фантазування.

Використання цих прийомів передбачає мислення. Прийоми не замість, а на допомогу фантазії. Прийоми вказують на напрямок «думання». Знання прийомів фантазування підводить дітей до оволодіння «дорослими» прийомами вирішення протиріч і вирішення винахідницьких задач (див.додоток А).

Програма тренінгових занять з розвитку креативності у дітей

Творчі здібності можна розвивати, активізувати та тренувати у спеціально змодельованих ігрових та проблемних ситуаціях, включених в систему тренінгових занять.

Основною метою тренінгової програми є:

· усвідомлення учасниками тих психологічних механізмів, що задіяні у творчому процесі генерування ідей на шляху отримання результату,

· розвиток вміння використовувати такі механізми у реальному житті.

· аналіз і обговорення кожного завдання, відповідності досягнутих результатів поставленій меті та прогнозування способів можливого використання розкритих механізмів у реальних життєвих ситуаціях.

· моделювати ситуації новизни та невизначеності, які потребують оригінального розв'язку.

Завдання:

· активізація та розвиток образного мислення.

· Збільшити словниковий запас слів та зону для пошуку слів.

· розвиток культури молодших школярів.

· розвиток власної ініціативи у вирішенні будь-якого завдання.

· формування та розвиток комунікативних навичок.

· формування дружніх зв'язків, навичок самоконтролю

Спілкування в умовах соціально-психологічного тренінгу будується на наступних принципах:

«Тут і тепер» . Для всіх нас існує тільки ця планета й тільки ці люди, які перебувають разом з вами. Важливо тільки те, що діється з нами цієї миті, те, про що ми говоримо, те, що бачимо, чуємо й відчуваємо. Важливий наш імпульс, серцебиття, стан здоров'я, наше світовідчуття лише цієї конкретної митті.

«Відвертість і відкритість». Тобто всі ми тут для того, щоб бути собою, а не для того, щоб комусь щось доказати чи довести. Ми прийшли сюди для того, щоб набути досвід, і від того, наскільки ми можемо бути відкритими для себе та інших, залежатиме якість цього досвіду.

«Конфіденційність». Усе, що тут сьогодні діятиметься, не можна розголошувати за межами цієї групи. Тут ми довіряємо одне одному свої думки та почуття - все це не можна виносити за межі групи без дозволу учасників тренінгу.

«Принцип - Я». Усе сказане тут можна казати лише від свого імені. Неприпустимі фрази на зразок «Ми вважаємо», «Ми хочемо». Можна сказати лише «Я хочу сказати», «Я відчуваю» і т.д.

«Активність». Усе, що ви можете й захочете взяти від нашої зустрічі, ви візьмете, якщо будете активними. Що більше активності ви виявите, то більше відповідей на свої запитання отримаєте.

На основі цих принципів будуються правила роботи в групі у відповідності з особливостями роботи в даній конкретній групі та потребами самих учасників.

Загальна інформація

Кількість учасників тренінгу: 10 осіб.

Кількість занять: 8.

Тривалість заняття: 45 хв.

Методи роботи: інформаційні повідомлення, рольові ігри, модельовання ситуацій, робота в парах, обговорення вправ, вправи на активізацію.

Програма тренінгових занять наведена у таблиці 2 та додатку Б.

Таблиця2 Назва

Вид роботи	Мета вправа	Тривалість
Заняття 1
Вправа «Привітання»	Встановити контакт між учасниками та налаштувати на роботу.	10 хв.
Повідомлення «Що відбувається на занятті?»	Ознайомити учасників з основними питаннями заняття та його завданнями.	5 хв.
Правила	Прийняття групою правил поведінки під час тренінгового заняття.	5 хв.
Вправа «Мої очікування»	Виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.	5 хв.
Вправа «Ялинка аоціацій»	Розвиток творчого мислення.	10 хв.
Вправа «Казкова скринька»	Розвиток творчого мислення, формування позитивної «Я»-концепції, впевненості в собі.	5 хв.
Вправа «Просто біном фантазії»	Розвиток творчого мислення. Підсумок заняття.	5 хв.
Заняття 2
Вправа «Візитка»	Сприяти знайомству учасників	10 хв.
Вправа «Правила»	Повторення групою правил поведінки на тренінгових заняттях	5 хв.
Вправа «Мої очікування»	Виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.	5 хв.
Вправа «Довільний префікс»	Розвиток творчого мислення	5 хв.
Вправа «Заморожений»	Дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити	5 хв.
Вправа «Слова з помилками»	Розвиток творчого мислення	5 хв.
Вправа «Чарівники»	Розвиток креативного мислення. Розвиток почуттів на основі уяви.	5 хв.
Вправа «Найщиріші побажання»	Закріплення дружніх взаємин в групі.	5 хв.
Заняття 3
Вправа «Знайомство»	Підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу хороший настрій, сприяти згуртованості групи. упової взаємодії	5 хв.
Правила	Повторення групою правил поведінки під час тренінгового заняття.	5 хв.
Вправа «Мої очікування»	Виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.	5 хв.
Вправа «Журнал: небелиці в обличчях»	Створення позитивних емоцій, групової єдності. Розвиток самостійкості та креативності мислення.	10 хв.
Вправа «Класики й сучасність»	Розвиток самосвідомості і позитивного ставлення до себе.	15 хв.
Вправа «Обговорення заняття»	Обговорення заняття. Визначеня чи справдились очікування.	5 хв.
Заняття 4
Вправа «М-М-М по колу».	Створити сприятливу, робочу атмосферу в групі.	5 хв.
Вправа «Правила»	Повторення групою правил поведінки на тренінгових заняттях	5 хв.
Вправа «Мої очікування»	Виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.	5 хв.
Вправа «Збільшення-зменшення»	Розвиток творчого мислення	15 хв.
Вправа «Додавання фантастичних властивостей»	Розвиток креативного мислення. Розвиток почуттів на основі уяви.	10 хв.
Вправа «Посмішка по колу»	Створити атмосферу довіри, розслабити м'язи обличчя. Визначити чи справдились очікування.	5 хв.
Заняття 5
Вправа «Магніт»	Створити позитивний настрій в групі	5 хв.
Вправа «Правила»	Повторення групою правил поведінки на тренінгових заняттях	5 хв.
Вправа «Мої очікування»	Виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.	5 хв.
Вправа «Фантастичне об'єднаня або доробленя»	Розвиток дивергентного мислення.	20 хв.
Вправа «Як мені пощастило»	Розвиток творчого мислення	5 хв.
Вправа «Фермер, будинок, землетрус»	Активізувати увагу учасників. Визначити чи справдились очікування.	5 хв.
Заняття 6
Вправа «Покажи емоцію»	Налаштувати на співпрацю, розвивати самоконтроль Емоцій. Повторення правил в групі.	10 хв.
Вправа «Правила»	Повторення групою правил поведінки на тренінгових заняттях	5 хв.
Вправа «Мої очікування»	Виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.	5 хв.
Вправа «Мудрі казки»	Розвиток креативності шляхом фантазування	10 хв.
Вправа «Дзеркало»	Активізувати учасників тренінгу	5 хв.
Вправа «Малювання самого себе»	Розвиток творчого мислення, розкриття свого «Я», формування прагнення до самовдосконалення. Визначити чи справдились очікування.	10 хв.
Заняття 7
Вправа «Візитка»	Сприяти знайомству учасників.	10 хв.
Вправа «Правила»	Повторення групою правил поведінки на тренінгових заняттях	5 хв.
Вправа «Мої очікування»	Виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.	5 хв.
Вправа «Записки»	Розвиток креативності	10 хв.
Вправа «Атоми та молекули»	Зняття емоційного напруження, об'єднання учасників у підгрупи	5 хв.
Вправа «Старі ігри»	Розвиток креативності. Визначити чи справдились очікування.	10 хв.
Заняття 8
Вправа «Вітання»	Налаштувати учасників на позитивні емоції, створити довірливу атмосферу для подальшої співпраці.	5 хв.
Вправа «Правила»	Повторення групою правил поведінки на тренінгових заняттях	5 хв.
Вправа «Мої очікування»	Виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.	5 хв.
Вправа «А що, якби... »	Розвиток творчого мислення.	10 хв.
Вправа «Чарівний перстень»	Розвиток уяви, творчості. Корекція негативного образу «Я», зняття тривоги, невпевненості в собі.	10 хв.
Вправа «Враження»	З'ясувати які враження в учасників тренінгу від проведених занять.	5 хв.
Вправа «Побажання»	Прощання учасників між собою. Визначити чи справдились очікування.	5 хв.

Висновки

Основною рисою творчої особистості є креативність - інтегративна якість психіки, загальна здібність до творчості, котра забезпечує продуктивні перетворення в різних сферах діяльності особистості, дозволяючи задовольнити потребу у пошуковій активності.

Згідно досліджень креативність включає в себе творчі здібності, знання, вміння створювати нове, а також особистісні якості, які дозволяють проявляти спонтанність, продуктивно діяти та почуватися комфортно в нових та невідомих ситуаціях.

Креативність як загальна особливість індивідума, детермінує його творче ставлення до світу і впливає на творчу продуктивність не залежно від сфери прояву особистісної активності. Вона є природнім процесом(котрий може носити свідомий і не свідомий характер), здатності людини адаптивно реагувати на необхідність у нових підходах і нових продуктах, усвідомлювати нове. Специфічними властивостями кративного процесу, продукту й особистості є оригінальність, спроможність, валідність, адекватність завданню та придатність на даний момент(Дж.Гілфорд, Е.Торенс, С.Медник та ін.)

Сама проблематика визначення креативності має досить давню історію. Поняття креативності набуло розповсюдження в 50-ті роки хх ст. завдяки дослідження Дж. Гілфорда. Даний дослідник був першим, хто звернув увагу на різницю між креативністю та інтелектом та запропонував концепцію креативності як у універсальної пізнавальної здібності.

Креативність досліджували чимало вітчизняних та зарубіжних дослідників, проте не зважаючи на це, дане питання залишається не до кінця розкритим. Одні з них вважали, що центральним моментом креативного процесу є феномен iнсайту, інші - що це здатність творити.

На формування та розвиток креативності впливають чимало факторів, серед них найважливішими є: найближче оточення - сім'я, друзі, однокласники. Наприклад, М.Волах та Н.Коган встановили, що на розвиток креативності позитивно впливають такі фактори: відсутність критики, відсутність ситуації оцінювання та відсутність стресів. Основна їх ідея може бути сформована наступним чином: для вдосконалення та розвитку внутрішніх можливостей необхідним є створення певних умов, а не форсування творчого розвитку.

Що стосується творчих можливостей дітей, то вони реалізуються в різних видах їх діяльності, а саме: в грі, навчанні, спілкуванні, трудовій діяльності.

Здатність знаходити нові ідеї в нових і складних ситуаціях, пропонувати нові способи використання предметів особливо властива дітям. Практично, це - нестандартне бачення предмета, використання його функцій у новій ситуації.

У молодшому шкільному віці мислення стає домінуючою психічною функцією, завдяки чому інтенсивно розвиваються і перебудовуються розумові процеси дитини. Під впливом учіння, як провідної діяльності віку, активно розвиваються три види мислення: наочно-дійове, наочно-образне та словесно-логічне. До того ж перші чотири роки навчання в школі у розумовому розвитку дітей є досить помітним прогрес від домінування наочно-образного і елементарно-образного мислення до переваги словесно-логічного на рівні конкретних питань. У своїх міркуваннях учні починають використовувати логічні операції: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування, узагальнення і конкретизацію. Даний період важливий для розкриття загальних та специфічних здібностей дитини, на якому можна оцінити первинні прояви обдарованості.

Творчі здібності дозволяють продуктивно оволодіти ситуацією, яка безпосередньо спрямована на оволодіння результатами, що характеризуються певними елементами новизни. Для кожної особистості можна створити умови, за яких вона легко опанує той чи інший вид діяльності і до того ж буде зорієнтована на створення нового.

Слід не забувати, що розвиток креативних здібностей у дітей потрібно насамперед заохочувати, визнавати цінність креативного мислення. Батькам необхідно довіряти дитині та створювати позитивну мотивацію подальшого розвитку цих здібностей.

Список використаної літератури

1. Андрійчук О. Розвиток в учнів творчого мислення // Психолог. - 2007. -18-19. - С.16-28.

2. Артихович В. Творчість та навчальний процес // Психолог. - 2007. - №18-19. - С.4-10.

3. Бабіч Т. Що таке творчість? // Психолог. -2007. - №18-19. -С.3.

4. Банзелюк Е.И. Возрастная динамика показателей креативности у детей 6-9 лет // Вопроси психологии. -2008. -№3. -С.55-60.

5. Барко В.І., Тютюнников А.М. Як визначити творчі здібності дитини? - К., 1991.

6. Богоявленська Д. Психология творческих способностей. - М., 2002.

7. Вайнцваг П. В чем заключается сила творческой личности // Обдарована дитина. -2006. -№8. -С.50-56.

8. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. - М., 1991.

9. Гнатко Н.М. Проблема креативности и явление подражания. -М.,1994

10. Губенко О.В. Методологічні аспекти аналізу чинників активізації креативних проявів особистості Практична психологія та соціальна робота. -2007. -№11. -С.64-67.

11. Дмитренко Г. Розвиток творчого потенціалу // Психолог.-2006. -№14. - С.21-23.

12. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. - М.,1985

13. Ермолаева М.В. Практическая психология детского творчества. - М., 1991.

14. Ковальова В.Ф. Розвиток творчих здібностей дітей Обдарована дитина. -2005. - №5. - С.18-21.

15. Козменко В.Н. Проблема креативности личности Психология творчества. М., 1990. - С.131-148.

16. Кульчицька О.І. Діагностика рівня розвитку творчих здібностей Обдарована дитина. -2007. -№1. - С.42-47.

17. Кульчицька О.І. Творчі здібності та особливості їх прояву в дитячому віці Обдарована дитина. -2000. -№1. -С.10-14.

18. Кучерявий О.Г. Педагогіка і психологія дитячої творчості: аспекти само формування вмінь організовувати творчість дітей: Навч.посібник - К.: ІЗМН, 1998.-156с.

19. Міненко Л.П. Джерела творчості // Обдарована дитина. - 2008. - №2. - С.58-59.

20. Моляко В.О. Психологічна теорія творчості Обдарована дитина. - 2004. - №6. - С.2-9.

21. Ожиганова Г.В. Діагностика и формирование креативности у детей в процесе учебной деяльности // Психологічний журнал. -2001. - №2. - С.75-85.

22. Плескач О. Теорія творчості // Психолог. -2008. -№8. - С.24-25.

23. Понамарев Я.А. Психология творчества и педагогика. - М.: Педагогика, 1976.-280с.

24. Панамарьова-Семенова Р.О. Психологічні принципи розвитку креативності обдарованої особистості // Обдарована дитина. - 2009. - №1. - С.2-10.

25. Психология одаренности детей и подростков / Под.ред.Н.С.Лейтеса. - М., 1996.

26. Психологічна підтримка творчості учня / Упорядник О.Главник, В.Зоц. - К., 2003.

27. Романовськтй Д. Регуляція творчої діяльності учня: створення адекватних умов для розвитку творчої особистості // Психолог. - 2006. - №11. - С.11-12.

28. Роменець В.А. Психологія творчості. - К.:Вища школа, 2003 Слободенюк Л.І. Тренінг креативності//Обдарована дитина. - 2010. - №2. - С.4-58.

29. Струтинська Г.В. Обдарованість і творчість: орієнтири взаємодії// Психологічна газета. - 2007. - №14. - С.20-23.

30. Федотова Т.В. Основні підходи до проблеми розвитку креативності особистості// Практична психологія та соціальна робота. - 2007. - №9. - С.60-64

31. Череповська Н.І. Виявлення та стимуляція розвитку творчого потенціалу дітей// Обдарована дитина. - 2006. - №1. - С.18-22.

32. Череповська Н. Розвиток креативності людини / Психолог.-2006.-№4.-С.8-13.

33. Шипко В.Г. Творчість - сенс життя // Обдарована дитина. - 2001. - №7. - С.2-4.

34. Шопіна М.О.Розвиток творчого потенціалу молодших школярів // Психолог. Шкільний світ. - 2008. - №10. - С.11-13.

35. Шопіна М.О.Умови формування творчого потенціалу молодшого школяра // Вісник Київського міжнародного університету. Сер. Психологічні науки. - К.,2007. - Вип.10. - С.147-153.

36. Шумакова Н.Б., Щелбанова Е.И., Щербо Н.П. Исследование творческой одаренности с использованием тестов Торренса у младших школьников Вопроси психологии. - 1991. - №1. - С.27-32.

37. Як підвищити креативність? Шкільний світ. - 2007. - №23-24. - С.19-28.

38. Яковлева Е.Л. Псхология развития творческого потенциала личнсти. - М., 1997.

Додатки

Додаток А

Комплекс завдань для визначення та стимуляції розвитку креативності молодших школярів

Складові ядра творчого потенціалу	Вправи, завдання	Інструкція	Показники для оцінювання
Комбінування ґрунтується на принципі поєднання: передбачає кількісно-якісні перетворення об'єктів, організацію їх в просторі, поєднання елементів різноманітних об'єктів, зміну параметрів об'єктів(збільшення, зменшення, акцентуацію).	1.Смислове доповнення геометричної форми	Доповнити квадрат(коло, трикутник, овал…)так, щоб вийшло цікаве зображення сюжет.	Оригінальність сюжету
	2.Скласти орнамент узорів.	Скласти орнамент(або узор у колі, квадраті, трикутнику) з геометричних, рослинних чи зооморфних елементів.	Кількість використаних елементів, їх оригінальність.
	3.«Надзвичайна тварина» за методом Леонардо да Вінчі	З елементів тварин, птах, риб, комах вигадати і намалювати надзвичайну тварину.	Кількість використаних елементів, оригінальність образу тварини.
	4. «Надзвичайна людина» за методом Д. Арчимбольдо	Вигадати і намалювати оригінальну людину, що складається з квітів, рослин фруктів, ягід.	Оригінальність, кількість елементів
	5.«Незвичайне дерево»: Дуб-Богатир, Калина-Дівчина, Мавка тощо.	Намалювати дерево так, щоб воно мало антропоморфний характер.	Оригінальність, виразність образу.
Аналогізування засноване на принципі схожості та складає основу пошуків аналогів - мисленнєвого перенесення схожих за структурою або функцією якостей, властивостей з одного об'єкта на інший у результаті попереднього порівняння об'	«Піктограма» становить бланк А-4, розкреслений на 6 клітинок; в кутку кожної клітини вписане слово, що означає абстрактне поняття.	До кожного слова необхідно зробити оригінальний малюнок. (Приблизні набори слів: рух, думка, час, життя, хаос, порядок, пори року, простір, інформація, гнів, радість, душа тощо).	Адекватність смислу зображення щодо обраного слова: оригінальність образу, його графічні форми, втілення.
Реконструювання базується на принципі контрасту: передбачає мисленнєві дії, що здійснюють трансформацію заміну об'єкта або його елемента в дещо протилежне чи зовсім інше. Це також дії спрямовані на відтворення минулого чи майбутнього.	1.Вправа «Що спільного…?»	В усній чи письмовій формі віднайти спільні моменти в двох різних об'єктах, наприклад: «квітка та камінь», «людина та вода».	Кількість варіантів відповіді, їх оригінальність.
	2.Вправа«Імпровізація»	Розглядаючи певне зображення абстрактного характеру, вигадати якнайбільше варіантів: щоб воно могло означати, на що схоже, як можна з ним діяти.	Кількість версій, їх оригінальність.
	3.Тематичне малювання: а)історичний аспект, б) фантастичний	Необхідно продумати та зробити малюнок до заданої теми	Смислова адекватнісь зображення, оригінальність.
Універсальна мисленнєва дія передбачає використання всіх попередніх дій у приблизно рівних пропорціях.	Тематичне малювання «Образ ідеального світу» «Людиа майбутнього» «Досконалість», «Вічність»	Сконструювати подумки та зробити оригінальний малюнок на задану тему.	Оригінальність формування задуму та створення форми( завдяки аналогії, комбінації)

Додаток Б

Програма тренінгових занять з розвитку креативності у дітей

Заняття 1

Вправа «Привітання»

Мета: встановити контакт між учасниками та налаштувати на роботу в групі.

Один із учасників говорить привітання або комплімент приблизно в такій формі: «Привіт усім в кого в цей момент хороший настрій!». Ті, кого стосуються ці слова, разом відповідають: «Привіт!». А якщо було сказано комплімент, то ті з учасників, які вважають, що це стосується їх, відповідають: «Дякую!».Вправа повторюється кілька разів, а потім правила гри змінюються. Тепер привітання можуть звучати так: «Привіт тим, хто добрий і справедливий!» чи якийсь інший комплімент. Вислів має містити якусь позитивну характеристику стану, рису характеру тощо. Ті учасники, які, на їхню думку, мають названу рису, повинні хором говорити «привіт», чи «дякую» залежно від того, що це було: привітання чи комплімент, а решта учасників - мовчать.

Обговорення вправи.

Повідомлення «Що відбувається на занятті?»

Мета: ознайомити учасників з основними питаннями заняття та його завданнями.

Ведучий стисло розповідає про зміст тренінгового заняття, зазначає, чому сьогодні необхідно говорити про креативність та про шляхи розвитку творчого мислення.

Правила роботи в групі

- Будьте відкритими для нових вражень і нового досвіду: аналізуйте власні почуття, думки, ставлення до того, що відбувається на занятті;

- Будьте доброзичливими та щирим, ставтеся уважно до того, що відбувається в колі, але немає потреби кривити душею, говорити про те, з чим ви незгодні.

- Ви маєте власну думку, вона цінна для нас, висловлюйте її в конкретні формі, говоріть від власного імені, оскільки інші можуть мати протилежні погляди.

- Ми, учасники і ведучі, спільно відповідаємо за те, що відбувається на занятті.

- Чи згодні ви та чи приймаємо ми ці правила роботи?

Вправа «Мої очікування»

Мета: виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.

Хід вправи: Учасникам роздаються невеликі аркуші паперу, на них вони записують свої очікування від заняття. Далі ці листочки зачитують та спускають в скриньку.

Вправа «Ялинка асоціацій»

Мета: розвиток творчого мислення.

Для виконання вправи вибирається стартове слово. Це іменник у називному відмінку однини. Під цим словом записуються в стовпчик слова, що асоціативно виникають. Через півхвилини робиться «перемикання» -- вибирається будь-яке слово зі стовпчика, й воно стає стартовим для наступного стовпчика. Із цього стовпчика також вибирається будь-яке слово, й воно стає стартовим. Так 5--6 разів. Команду на перемикання дає ведучий. Повторювати слова у стовпчиках не можна.

Вправа дозволяє розширити словниковий запас, збільшити зону для пошуку слів.

Вправа «Казкова скринька»

Мета: розвиток творчого мислення, формування позитивної «Я»-концепції, впевненості в собі.

Ведучий повідомляє дітям, що фея казок принесла свою скриньку - у ній сховалися герої різних казок. Далі він говорить: «Згадайте своїх улюблених персонажів і розкажіть: які вони, чим вони вам подобаються, опишіть, як вони виглядають(які в них очі, зріст, волосся), що вас з ним спільного. А тепер за допомогою чарівної палички усі перетворюються в чарівних героїв: Попелюшку, Карлсона, Мальвіну, Буратіно, Червону Шапочку та ін. Вибирайте будь-який персонаж і покажіть, як він ходить, танцює, спить, сміється і веселиться».

Вправа «Просто біном фантазії»

Мета: розвиток творчого мислення.

Необхідно взяти два зовсім випадкових слова. За допомогою усіх відомих прийменників об'єднати їх у словосполучення. З найцікавіших і найбільш незвичних сполучень пропонується скласти історії, казки, невеличкі оповідання.

Наприклад, тицьнувши пальцем у словник, одержали два слова: скеля й музикант. Спробуємо віднайти цікаві словосполучення.

Музикант під скелею, музикант на скелі, музикант над скелею -- щось не надихає. Музикант зі скелі -- це вже більш цікаво. Це може бути й сила характеру сучасного музиканта, й музика скель, і навіть якась істота, що живе в скелях. Вона може бути незвичайна, і музика буде незвичайна.

Поєднання -- скеля для музиканта -- також може бути цікаве. Скажімо, для будь-якої творчої людини повинно існувати природне явище або природний об'єкт, що надихає її або навіть охороняє. Далі придумати самостійно.

Завдання: давайте тицьнемо пальцем у словник і, випадково вибравши два слова, спробуємо знайти цікавий біном. Робота всім тренінговим колом.

Підсумок заняття

Ведучий: Пропоную вам відповісти на запитання:

Чи здійснилися ваші очікування?

Які знання ви здобули?

Які знання ви використаєте у своєму подальшому житті?

Що ви взяли особисто для себе?

Заняття 2

Вправа «Візитка»

Мета: сприяти знайомству учасників.

Учасники розташовані на стільцях за колом, мають вільний доступ до канцелярського приладдя. Тренер пропонує зробити кожному графічне зображення візитки для свого сусіда й представити свою візитку всій групі.

Обговорення вправи

Повторення правил роботи в групі

Вправа «Мої очікування»

Мета: виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.

Хід вправи: Учасникам роздаються невеликі аркуші паперу, на них вони записують свої очікування від заняття. Далі ці листочки зачитують та спускають в скриньку.

Вправа «Довільний префікс»

Мета: розвиток творчого мислення.

Одним зі способів словотворчості є деформування слова через уведення довільного префікса. Ось одна із вправ на основі цього прийому.

Узяти будь-який префікс, з'єднати його з випадково обраними словами, отримане нове слово спробувати пояснити і придумати з ним історію.

На жаль, у нашій мові не так багато цікавих і доступних префіксів. Це, наприклад, анти-, архи-, супер-, можливо, три-, бі- й т.д.

Скажімо, антиніж буде не різати, а склеювати. Антигармата не для ведення війни, а для її відведення. Цікаво, а що таке антидощ або антиколір? Супер не тільки книга, а, скажімо, супер-двіечник -- талантище, що всі свої здатності кидає на те, щоб зразковий учительський колектив не зміг йому поставити хоча б з одного предмета трійку.

А що таке, наприклад, мініде-мократ або мініпарламент?

Давайте в групах знайдемо не менше 10 таких нових слів і пояснимо, що вони означають.

Вправа «Заморожений»

Мета: дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити.

Тренер розміщує учасників на стільцях по колу, пропонує розділитися на пари. В кожній парі один учасник відіграє роль «замороженого», а другий «реаніматора». За сигналом тренера «заморожений» завмирає, а «реаніматор» упродовж хвилини має «оживити» його, не торкаючись, не вживаючи слів. Можна діяти тільки за допомогою рухів, погляду, міміки, рекомендується користуватися засобами веселої, смішної пантоміми. Критерій «розморожування» - зміна виразу обличчя, посмішка, особливо цінно, якщо буде викликаний сміх «замороженого».