Трудова підготовка учнів в сучасній школі

Роль і значення праці в гармонійному розвитку особистості. Місце та завдання трудового навчання у системі трудової підготовки школярів, її ефективність на уроках трудового навчання. Організація та проведення занять з використанням інноваційної технології.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2011
Размер файла 89,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

33

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Розділ 1. Місце трудової підготовки школярів у системі народної освіти
  • 1.1 Роль і значення праці в гармонійному розвитку особистості
  • 1.2 Місце та завдання трудового навчання у системі трудової підготовки школярів
  • 1.3 Інноваційні технології організації та проведення уроків трудового навчання
  • Висновок до першого розділу
  • Розділ 2. Дослідження ефективності трудової підготовки на уроках трудового навчання
  • 2.1 Організація занять трудового навчання з використанням інноваційної технології
  • 2.2 Проведення педагогічного експерименту
  • Висновок до другого розділу
  • Загальні висновки
  • Список використаних джерел

Вступ

Актуальність курсової роботи. В умовах сучасних радикальних змін у соціальній, політичній, економічній сферах життя Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та життєвий простір Європи. В державі здійснюється модернізація освітянської діяльності, мета якої - створити умови, за яких більша частина людей, скориставшись усіма здобутками й перевагами національної системи освіти та науки, зможе бути соціально мобільною, активною й творчою в європейському співтоваристві.

Трудове виховання підростаючого покоління - одна з основних складових у формуванні особистості нової людини. Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона деградує.

У процесі фізичної праці в учнів розвивається координація рухів тіла, зграбність, сила, витривалість. Праця сприяє їх розумовому розвиткові. Діти, зайняті різними видами праці, кмітливіші, винахідливіші. Участь учнів у різноманітних трудових процесах позитивно впливає на їх поведінку, дисциплінує. Важливий аспект психологічної підготовки підростаючого покоління до праці - формування у нього почуття самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе.

Сьогодні трудова підготовка, розв'язання завдань якої має бути чи не найголовнішою метою загальноосвітньої школи, остаточно втрачає свої позиції. Водночас саме вона спроможна і повинна забезпечувати належну підготовку підростаючого покоління до трудової діяльності, без якої життя людини втрачає будь-який сенс, а сама вона перетворюється на істоту, спроможну існувати лише за рахунок праці інших. На жаль, ця прописна істина поступово стає недоступною для розуміння. Як наслідок, багато членів нашого суспільства у кращому випадку не надають належного значення трудовій підготовці молоді, а в гіршому - зневажають її та оберігають від неї своїх дітей. Є серед них і чимало педагогів.

трудова підготовка урок школяр

Однак, так було не завжди. Більш того наша країна має чималий досвід, який слід вивчати, аналізувати та відроджувати.

Трудове виховання відіграє важливу роль в подальшій профорієнтації школяра, сприяє його професійному самовизначенню. Останнім часом ціннісні пріоритети нашого суспільства суттєво змінились. Тепер на передній план вийшло поняття престижності та сплачуваності професії, а не її суспільної цінності. Батьки ж та вчителі часто надають перевагу застарілим методам виховання, що вже не приносять бажаних результатів. Ось чому, на мою думку, дана тема є досить актуальною на сьогодні.

Об'єкт дослідження - процес трудової підготовки школярів.

Предмет дослідження - форми і методи трудового виховання особистості в сучасній школі.

Мета дослідження - визначення сутності процесу трудової підготовки школярів у сучасній школі, виявлення недоліків у його організації та обґрунтування практичних заходів з їх усунення.

Відповідно до мети дослідження необхідно розв'язати такі завдання:

1. розкрити роль і значення праці в гармонійному розвитку особистості;

2. проаналізувати місце та завдання трудового навчання у системі трудової підготовки школярів;

3. охарактеризувати інноваційні технології організації та проведення уроків трудового навчання;

4. дослідити ефективність трудової підготовки на уроках трудового навчання у сучасній школі.

Педагогічні проблеми трудового виховання молоді в нових соціально-економічних умовах широко досліджувались і ініціювались у практиці роботи загальноосвітніх шкіл багатьма авторами (П. Блонський, А. Калашников, М. Пістряк, І. Розанов, Я. Чепіга, С. Шацький).

Методи дослідження: обумовлені об'єктом і предметом курсової роботи. При опрацюванні вихідної інформації були використані загальнонаукові методи аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення, а також анкетування, математична обробка результатів.

Практичне значення дослідження полягає у аналізі значення праці в гармонійному розвитку особистості; місця та завдання трудового навчання у системі трудової підготовки школярів; дослідженні ефективності трудової підготовки на уроках трудового навчання у сучасній школі.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновку та списку використаних джерел. Основна частина складається з двох розділів.

Вступ до курсової роботи формує її сприйняття. У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження, окреслюється методологічна та теоретична база дослідження, методи дослідження. Висновки узагальнюють досягнуті результати дослідження.

Розділ 1. Місце трудової підготовки школярів у системі народної освіти

1.1 Роль і значення праці в гармонійному розвитку особистості

Формуючи стратегічну мету вдосконалення індивідуума, необхідно орієнтуватися на перспективні ресурси та можливості розвитку суспільства. Реально це можна визначити через діяльнісний підхід людини, що виявляється у плані прикладення нею духовних та фізичних сил для блага свого народу, своєї держави.

Все, що має людина для свого існування, що ставить її над іншими істотами на Землі, - є наслідками трудової діяльності. Мотиви, які побуджують індивідуума до праці, можуть бути найрізноманітнішими, але реалізувати свої плани, задуми, мрії можна лише через неї. Тому праця повинна зустрічати з боку людини лише повагу. Ставлення особистості до будь-якого виду діяльності залежить насамперед від правильного виховного впливу на неї через приклади друзів, батьків, вчителів, а також через безпосереднє залучення її до роботи. Є припущення, що положення про значущість діяльнісного підходу у виховному процесі вперше обґрунтував Арістотель, вважаючи при цьому заняття певним видом діяльності, важливим засобом виховного впливу на моральні переконання і розвиток людини.

Разом з тим, слід зазначити, що виховне значення має не праця сама по собі, а ті соціально-економічні та організаційно-технічні умови, в яких вона здійснюється. Наприклад, найкорисніша чи найнеобхідніша робота, що виконується дітьми в погано організованих умовах чи з примусу, може негативно впливати на формування їх інтересу й ставлення до праці, а також виробляти стійке не сприйняття будь-якої трудової діяльності взагалі. Праця також може виховувати покірність чи сприяти розвиткові жадоби наживи, інших негативних рис.

Як свідчать психолого-педагогічні дослідження, ефективність праці школярів є відчутною у тому випадку, коли вона здійснюється у структурі демократичних та гуманістичних суспільних стосунків. А. Макаренко вважав, що важливою є не стільки праця-робота, скільки праця-турбота, коли діти і підлітки, проявляючи ініціативу та творчість в економічному боці виробництва, формуються як свідомі та дбайливі господарі. Це закономірно, бо, коли школяр протягом свого навчання виступає лише як об'єкт турботи з боку інших людей, як споживач духовних і матеріальних благ, всі намагання виховати в нього словесно високі моральні риси, духовні сили та почуття господаря приречені на невдачу [23: 64].

Ставлення людей до праці в різних суспільно-економічних формаціях було неоднаковим. Ретроспективне вивчення цього питання дозволяє зрозуміти в загальних рисах диференційовані підходи до трудової діяльності на різних етапах розвитку людства.

У первіснообщинну епоху навчання й виховання не були віддалені в просторі та часі від виробничої й інших видів суспільної діяльності. Підростаюче покоління не мало особливого періоду підготовки до життя, тому, що всі необхідні знання, уміння й навички формувалися та вдосконалювалися в ході безпосереднього залучення дітей до практичних справ племені. При цьому в племен, які займалися рибним промислом, мета виховання зводилася до того, щоб виховати із молоді добрих рибалок; у мисливських племен - виховання справжніх мисливців.

Із розвитком рабовласницького ладу ставлення до трудової діяльності поступово змінюється. Для дітей панівних класів пропонується лише духовне навчання. Спосіб освіти стає в основному словесно-знаковим, відокремленим від виробничої сфери життя. Думки філософів того часу про фізичну працю були досить суперечливими. Так, мислитель Платон вважав, що для дітей панівних класів виховання повинно здійснюватися у спеціальних державних закладах, де педагоги з кожної дитини зможуть виховати відважного воїна, громадянина й філософа. Займатися ремеслами повноправним громадянам не личить. Разом з тим, він визнавав, що ремісники знаходяться під покровительством богів Гефеста та Афіни, своєю працею дають можливість всім жити.

У розумінні людської особистості, її моральних рис та суспільної ролі ідеалом класичної грецької епохи була калагокатія (так звана вершина самовдосконалення), що рішуче відкидала фізичну працю як атрибут вільної людини.

Але не всі філософи підтримували думку правлячої верхівки в поглядах на працю. Так, мислитель Н. Сенека вважав, що одним із найважливіших сенсів життя є фізична праця, трудова діяльність. Він закликав ставитися гуманно до представників різних професій, в тому числі й рабів, стверджуючи, що “немає рабства ганебнішого, ніж добровільне" [19: 97].

В епоху Відродження проблема формування гармонійно розвиненої особистості та її роль у суспільстві зацікавлює багатьох мислителів, гуманістів-просвітителів. Питання залучення індивідуума до трудової діяльності з метою становлення його як громадянина з активною життєвою позицією, широко висвітлюється в тогочасній літературі. Зокрема, його детально опрацювали Т. Мор (“Утопія”), Ф. Рабле (“Гаргантюа і Пантагрюель”), Т. Кампанелла (“Держава Сонця" або “Місто Сонця”) та ін.

Трохи пізніше це питання продовжує бути актуальним у творчості Ж. - Ж. Руссо, Р. Емерсона, Г. Торо та ін. Так, наприклад Ж. - Ж. Руссо вважав, що гуманне ставлення до дитини повинно передбачати її фізичний, моральний, розумовий розвиток в обов'язковому порядку - трудове виховання та навчання. Він підкреслював моральне значення формування вміння й готовності займатися продуктивною працею: “А із всіх занять, які можуть людині принести засоби до існування, ручна праця більш за все наближує її (тобто людину) до природного стану; із всіх звань, найбільш незалежних від долі та людей є звання ремісника" [19: 99].

Можна стверджувати, що серед інтелігенції формується абсолютна думка про позитивне значення праці для розвитку особистості. У ХVIII сторіччі визначаються наукові підходи до розв'язання цієї проблеми. Особливе місце належить поглядам видатного педагога Й. Песталоцці, який, крім розробки теоретичних положень трудової діяльності (визначення ролі школи для розвитку здібностей на основі психологічної класифікації вправ, що сприяють формуванню трудових навиків; проведення класифікації професій і трудових умінь), провів співставлення змісту певних видів трудової підготовки: домашнього господарства, сільського й промисловості, адаптувавши його до шкільних умов, на основі чого видав підручник відповідної інформації, а також вперше на практиці поєднав навчання з продуктивною працею.

Великого значення трудовій діяльності надавав К.Д. Ушинський, який добре розумів вплив праці на особистість. Він писав: ”Матеріальні плоди трудів складають людський достаток; але тільки внутрішня, духовна, життєдайна сила праці служить джерелом людської гідності, а разом з тим моральності та щастя. Цей життєдайний вплив особиста праця має лише на того, хто трудиться. Матеріальні плоди трудів можна забрати, успадкувати, купити, але внутрішньої, духовної, життєдайної сили праці неможливо ні забрати, ні успадкувати, ні купити за все золото Каліфорнії: вона залишається у того, хто трудиться" [19: 101].

Такі думки про роль трудової діяльності в формуванні індивідуума, які ґрунтуються на значному практичному досвіді їх авторів, повинні переконувати, що праця - і джерело всіх матеріальних багатств, і життєдайна сила морального розквіту. Але не лише окремі філософи, педагоги чи державні діячі розуміють позитивну сутність фізичних знань, які необхідно впроваджувати у всіх загальноосвітніх школах. Як зазначав свого часу Хр. Вольф, праця, до якої колись ставилися із зневагою, вважаючи її справою рабів, а не вільної людини, починає користуватися все більшою повагою в капіталістичному суспільстві. “Йому важко забути, - вказував відомий педагог, - що неперехідна справа XIX сторіччя створювалася не на полях битви, а стала результатом невтомної думки тисячі видатних голів та безперестанної праці мільйону мозолистих рук. Можливо, прийде час коли почесне право називатися просто робітником, не буде привілеєм лише одного стану" [19: 103]

Зближення школи та виробництва на сучасному етапі історичного розвитку суспільства передбачає органічний зв'язок між вихованням учнів, посильною продуктивною працею, а також високим рівнем загальноосвітньої підготовки при суспільному керуванні цього процесу. Тому питання залучення школярів до продуктивної праці набуває все більшої актуальності, виступаючи фундаментальним завданням функціонування навчання і виховання.

1.2 Місце та завдання трудового навчання у системі трудової підготовки школярів

Згідно Державної національної програми “Освіта" трудова підготовка має забезпечити:

· вироблення елементарних трудових навичок у період дошкільної освіти;

· розширення трудового досвіду дітей, формування в них навичок самообслуговування;

· формування техніка-технологічних та економічних знань, практичних умінь і навичок, необхідних для залучення учнів до продуктивної праці та оволодіння певною професією;

· розширення політехнічного світогляду учнів і розвиток їхніх творчих здібностей на основі взаємозв'язку трудового навчання з основами наук;

· активне ознайомлення з масовими професіями, виховання потреби у праці та оволодіння певною професією;

· ознайомлення учнів з основами ринкової економіки, різними формами господарської діяльності;

· використання досвіду народної педагогіки, залучення школярів для вивчення народних ремесел, створення умов для органічного включення їх у трудову діяльність [2: 6].

Форми трудової підготовки можуть бути різними: трудове навчання, спецкурси професійного спрямування, поглиблене трудове (професійне) навчання, але всі вони повинні забезпечити наступність між загальною і професійною освітою, ґрунтом, на якому зростають знання з основ наук, проблемним каменем у застосуванні знань на практиці, сферою, у якій проявляються професійні інтереси, нахили і здібності учнів. При чому необов'язкове професійне навчання всіх школярів, але необхідно створити можливість для освоєння професіями тих, хто їх прагне здобути в шкільні роки. Професійне навчання є способом соціального захисту випускників шкіл в умовах ринку праці.

Державна національна програма “”Освіта” визначає три основні шляхи реформування змісту загальноосвітньої підготовки: гуманітарна освіта, природничо-математична освіта та трудова підготовка.

Трудова підготовка має охоплювати такі основні елементи: предмети з основ наук, трудове навчання, позакласна робота, продуктивна праця.

Таким чином, трудова підготовка є загальношкільним завданням, у здійсненні якого повинні брати участь всі, хто спілкується із школярами в навчально-виховному процесі. Саме тому вчителі трудового навчання повинні займати центральне місце у цій роботі.

Сучасна школа одержала у спадок досвід трудової підготовки радянської школи, який має як позитивні, так і негативні напрацювання.

Позитивне: на законодавчому, урядовому рівні, трудова підготовка визнавалась одним із найважливіших завдань загальноосвітньої школи (трудова школа), так як праця вважалась священним обов'язком кожного члена суспільства, а держава була не спроможна забезпечити професійне навчання молоді.

Недоліки:

· трудова підготовка до продуктивної праці підмінювалась трудовою підготовкою до дальшого навчання;

· держава усунулась від створення матеріальної бази трудового навчання, переклавши цей обов'язок на підприємства, які мали це зробити за рахунок своїх прибутків.

У концепції загальної середньої освіти надається важливе значення трудовій підготовці учнів. Трудова підготовка у 12-річній школі повинна забезпечувати ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва, основними технологічними процесами, основами технічної творчості, сільськогосподарського дослідництва, дизайну, декоративно-ужиткового мистецтва; набуття навичок роботи знаряддями праці різних рівнів досконалості (від ручних до автоматизованих, в т. ч. комп'ютерною технікою); формування технолого-конструкторських, економічних, екологічних знань і вмінь. Вона сприяє професійному самовизначенню школярів, формуванню в них якостей, необхідних для трудової діяльності в різних сферах виробництва, обслуговування, побуті і подальшого їх навчання та професійного удосконалення [16].

Не можна забувати, що підвищення ефективності трудового навчання залежить від самих вчителів праці.

Більшість вчителів праці не завжди правильно уявлять собі завдання трудового навчання, як предмету. Вони вважають, що достатньо навчити учнів трудового вміння, передбаченого навчальною програмою, Ї і завдання виконано. Це не так. Безумовно, програму треба виконувати, але формування трудових вмінь і навичок не є самоціллю, а засобом, за допомогою якого виконується ряд загальношкільних завдань, спрямованих на розвиток особистості учнів, підготовку їх до життя, праці. До таких загальношкільних завдань належить трудове виховання, політехнічна освіта, профорієнтація, формування творчого ставлення до праці, поєднання навчання з продуктивною працею.

Трудове виховання має здійснюватись у всіх навчальних предметах з метою формування таких позитивних якостей особистості, як працелюбність, відповідальність та інші. Проте, як відомо, не завжди бажання учнів співпадає з можливостями. Лише 20% випускників шкіл мають можливість продовжити навчання у вузах, а решта повинна приступати безпосередньо до роботи, тобто до продуктивної праці. Саме продуктивна праця заохочує учнів при трудовому процесі. Навчальна праця більше націлює на подальше навчання [11: 6].

Проте не потрібно думати, що трудове виховання здійснюється у процесі трудового навчання саме собою. Праця сама по собі не виховує. Виховують умови, у яких вона здійснюється. Тому досвідчені вчителі знають, що трудове виховання краще здійснюється при умові, якщо учні зайняті корисною роботою, робота носить колективний характер, щоб діти усвідомлювали, що вони залежать один від одного, а тому мають ставитись до роботи з певною відповідальністю, робота повинна мати творчий характер і включати елементи змагання, коли ставиться завдання економії матеріалів, підвищення якості продукції та інші.

Політехнічна освіта знайомить учнів з основами виробництва, з головними тенденціями його розвитку. З основами виробництва учні знайомляться на уроках фізики, хімії, біології та інші. Проте там знайомство загальне. Інша ситуація на уроках трудового навчання, де вивчення техніки та технології є головним завданням.

Профорієнтаційна робота, яку повинні проводити всі без винятку співробітники школи, може здійснюватись особливо ефективно вчителем праці. Він має найбільш відповідну для цього за змістом базову підготовку для орієнтації на робітничі професії, а сама профорієнтаційна робота найбільш органічно вписується в уроки праці та позакласні заходи на їх основі.

Основні форми профорієнтаційної роботи:

· профінформація на уроках, якщо вона вписується в урок;

· зустріч з представниками професій, бажано з колишніми учнями;

· екскурсії на виробництво;

· організація клубів за інтересами, де відбувається поглиблене вивчення певних професій;

· організація тематичних вечорів;

· проведення кінолекторіїв профорієнтаційної спрямованості;

· організація диспутів з профорієнтаційної тематики;

· проведення спеціальних факультативів та інше [10: 35].

Говорячи про профорієнтаційну роботу слід наголосити, що тепер із шкіл знято завдання агітувати учнів за те, щоб вони йшли працювати на підприємство. Це завдання самих підприємств. Школа повинна лише допомагати своїм вихованцям розібратись у світі професій та на підставі психофізіологічних особливостей порекомендувати сферу діяльності.

Творче ставлення до праці є цінною якістю сучасного працівника. В трудовому навчанні, мається на увазі в першу чергу технічна творчість та дослідницька робота у сільському господарстві. Розвивається технічна творчість у процесі розв'язання технічних задач. Причому в цьому разі треба підходити диференційовано.

Приступаючи до виготовлення виробу, вчитель починає з його конструювання та розробки технології, в якій приймають участь і учні. Поступово завдання ускладнюються до самостійної розробки конструкції виробу та технології його виготовлення. На сьогоднішній день ще немає відповідної методичної літератури, яка містила поради щодо методики технічної творчості учнів. Тому організація цієї роботи залежить від творчості самого вчителя.

Поєднання навчання з продуктивною працею учнів є на сьогоднішній день досить складною справою через те, що воно повинно вписуватись у ринкові відносини. Якщо продуктивна праця здійснюється на базі підприємства, вона повинна бути йому вигідною. Домогтися цього дуже важко, оскільки школярі не спроможні виготовляти високоякісну продукцію, мають низьку продуктивність, на підприємстві на вистачає робочих місць.

У зв'язку з цим заслуговує особливої уваги організація самостійних трудових об'єднань учнів, які працюють на повному госпрозрахунку. Звичайно, такі трудові об'єднання повинні мати певні привілеї. Вони не можуть сплачувати такі податки, як трудові колективи дорослих. Треба домагатись від держави особливого статусу шкільних трудових об'єднань. Крім того, треба шукати інші шляхи здійснення продуктивної праці, які б забезпечували її матеріальну основу. Відомо, що у деяких країнах вироби виготовляються з матеріалів учнів або матеріалів, придбаних на їх кошти. В такому разі вироби стають власністю дітей.

Слід мати на увазі, що до продуктивної відноситься праця, у процесі якої створюються не лише матеріальні, а й духовні цінності. Тому залучення школярів до самообслуговування, участь у озелененні території, збиранні лікарських рослин, ремонт приміщення школи Ї все це є різновиди продуктивної праці.

1.3 Інноваційні технології організації та проведення уроків трудового навчання

Трудова підготовка у сучасній школі має спрямовуватись на роботу в ринкових умовах, бути диференційованою, забезпечувати формування творчої особистості, якнайповніше розвивати її нахили і здібності. Тому знання, здобуті у школі під час вивчення трудового навчання, мають бути звернені до життя, до розуміння побутової необхідності і реальностей, з якими учень стикається щоденно. І результат такого навчання багато у чому залежить від учителя, який повинен бути цікавою людиною, демонструвати зразки творчості на кожному уроці, поєднувати викладання трудового навчання з іншими знаннями та вміннями учнів.

Необхідною умовою формування навчальних інтересів є усвідомлення значення роботи, яку виконують у шкільній майстерні. Кожному виробу, кожній операції потрібно дати практичне спрямування, показати його використання у побуті, повсякденному житті. Творчий пошук форм і методів викладання програмового матеріалу, доцільне використання кожної хвилини на уроці, максимум уваги до всіх видів роботи - все це забезпечує високий науковий рівень під час проведення уроків. А також, уроки повинні супроводжуватися проблемними ситуаціями. Процес відповідей на запитання повинен збуджувати розумову діяльність учнів, сприяти глибокому засвоєнню знань, формувати самостійність, принциповість думки.

Застосовуючи нові критерії оцінки ефективності роботи учнів з трудового навчання, варто прагну того, щоб вони відповідали віковим вимогам, були простими і доступними всім категоріям дітей. Враховуючи те, що готовність до трудової діяльності - головне, але не єдине завдання трудового виховання, можна виділити такі чотири групи критеріїв оцінки трудової вихованості учнів, які характеризують: ідейно-політичну, морально-психологічну, розумову і практичну готовність до праці [2: 64].

В умовах ринкових відносин трудове навчання учнів загальноосвітньої школи потрібно розглядати з двох сторін: по-перше, як засіб всебічного розвитку у вихованні учнів; по-друге, як основу для дальшої професійної підготовки. Оскільки політехнічні знання та вміння не можуть бути сформовані самі по собі, а лише у взаємозв'язку із спеціальними знаннями, то це вимагає від трудового навчання формувати в учнів уміння та навички, характерні для спеціалістів найбільш масових професій в даний час.

Ефективність навчального процесу значною мірою визначається рівнем його організації. На уроках трудового навчання доводиться обирати не тільки форму організації навчальної діяльності, а й форму організації роботи учнів. Такої проблеми не виникає на уроках більшості інших предметів.

У трудовому навчанні застосовую різні форми навчальної діяльності: екскурсії, гурткові та факультативні заняття тощо. Проте основна форма - урок. Серед різних типів уроків у трудовому навчанні переважає так званий комбінований урок, у процесі якого можна ставити рід рівноцінних дидактичних завдань. Пояснюється це тим, що лише 25% часу можна виділити на уроці для теоретичного вивчення матеріалу. Отже, уроки типу "засвоєння нових знань" не рекомендуються, уроки типу "формування нових умінь" трапляються рідко, бо, як правило практичне завдання має бути теоретично обґрунтованим, а таке обґрунтування має не менш важливе значення, ніж спрямування трудових практичних умінь. Ще рідше проводяться уроки перевірки знань і умінь, коли заняття повністю присвячується з'ясуванню того, наскільки учні оволоділи програмованим матеріалом. Комбінований урок складається з таких основних елементів: організаційного моменту, викладу нового матеріалу, вступного інструктажу, самостійної роботи учнів, підведення підсумків, прибирання робочих місць.

На уроках з будь-якого навчального предмету дисципліна має велике значення. На уроках праці між учнями, а також між ними та учителем виникають виробничі стосунки, при яких дисципліна набуває особливого значення, бо без неї неможливе додержання правил техніки безпеки. На першому занятті учням вчитель повідомляє про те, що необхідно мати спецодяг, що приступаючи до роботи, потрібно перевірити, чи все є необхідне для роботи на робочому місці, що заготовки та незакінчені вироби повинні зберігатись не будь-як, а продумано, за певною системою, щоб на їх відшукання витрачалось мінімум часу [4: 14].

Новий матеріал варто подавати не на кожному уроці, а лише тоді, коли виникає потреба ознайомити учнів з певним обсягом знань, які не мають прямого відношення до конкретного трудового завдання. Вивчення нового матеріалу частинами буває доцільним, коли обсяг нової інформації великий і учням важко сприйняти його відразу (це особливо характерне для 5-6 класів) або коли зміст практичної роботи пов'язаний з виконанням трудомістких операцій (рубання металів, стругання деревини тощо) і через кожні 10-15 хвилин доводиться робити перерви для відпочинку.

На уроках праці, як і на уроках інших навчальних предметів, вчитель перевіряє знання учнів. Бажано, щоб це не було самоціллю, а підготовкою до практичної роботи або до сприймання нового теоретичного матеріалу. У зв'язку з цим перевіряти знання учнів бажано під час подачі нового навчального матеріалу або вступного інструктажу. Це можна зробити не завжди, тому іноді перевірка знань виділяється в окремий елемент уроку.

Звичайно, органічно поєднати перевірку знань з вивченням нового матеріалу або із вступним інструктажем досить складно. Потрібно завчасно продумати запитання, які б актуалізували знання учнів, стимулювали застосування цих знань на практиці. З досвіду роботи можна зробити висновок, що за рахунок цього можна підвищити ефективність навчального процесу.

Вступний інструктаж повинен вміщувати інформацію, потрібну учням для виконання практичного завдання. Його варто проводити найчастіше фронтально. У процесі вступного інструктажу особливу увагу слід приділяти демонструванню трудових прийомів. Учитель повинен показати, як треба виконувати дану операцію, спочатку у звичайному, а потім у сповільненому і знову в нормальному темпі, потім запропонувати 2-3 учням відтворити те, що побачили. Якщо їм вдається виконати трудові прийоми правильно, учитель пропонує це зробити всім учням на робочих місцях, а сам стежить за роботою. Треба сказати, що в ряді випадків вступний інструктаж проводиться у письмово-графічній формі: учні отримують картки-завдання і самостійно ознайомлюються з їхнім змістом, звертаючись до учителя лише з тими запитаннями, які їм не зрозумілі.

Самостійна робота учнів, основний етап уроку, - найскладніший для учителя. Треба забезпечити методичне керівництво роботою учнів, які досить часто виконують різні завдання і в яких у зв'язку з цим виникають різні труднощі. Учителеві вдається подолати труднощі і дати відповіді на запитання, якщо він уміло використовує поточні інструктажі, які можуть бути індивідуальними, бригадними або фронтальними, залежно від змісту практичної роботи учнів [3: 46].

Урок варто закінчувати підведенням підсумків, при якому демонструються кращі вироби, а також браковані, пояснюються, які помилки допустили учні, оцінюються вироби всіх учнів.

Закінчивши роботу, учні прибирають свої робочі місця. Цей останній елемент уроку можна використати як важливий фактор виховання в учнів ставлення до праці. Цьому може сприяти організація змагань за чистоту на робочому місці.

На практиці розрізняють три основні форми організації роботи учнів: індивідуальну, ланкову та групову. Найчастіше застосовують ланкову форму, при якій групу учнів поділяють на ланки. Кожна ланка виконує індивідуальне завдання, відмінне від завдання інших ланок. Ланкова форма дає змогу повністю використати наявну матеріальну базу майстерні. Фронтальну форму організації праці учнів використовують найчастіше тоді, коли починають вивчати нову трудову операцію. У цьому випадку учителеві легше стежити за тим, як учні засвоюють правила виконання незнайомих їм трудових прийомів. Індивідуальну форму організації роботи застосовують тоді, коли в класі є учні, які різко відрізняються від своїх товаришів за темпами засвоєння навчального матеріалу. Це або сильні учні, найчастіше гуртківці, які вже знають багато того, що вивчається на уроках праці, або слабкі учні, які пропустили багато занять у зв'язку з хворобою. Правильний вибір форми організації роботи учнів має особливо важливе значення. Вони сприяють формуванню стійких практичних умінь, навичок, планування і наукової організації праці, удосконаленню прийомів організації робочого місця, культури праці, само - і взаємоконтролю.

Основна мета трудового навчання - виховання творчої особистості, як найповніший розвиток її інтересів, нахилів, здібностей, підготовка учнів до професійного самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових відносин. У процесі вивчення трудового навчання учні оволодівають загальнотрудовими знаннями та вміннями, вчаться розв'язувати техніко-технологічні задачі, конструювати і виготовляти суспільно-корисні вироби, засвоювати обов'язковий мінімум знань про місце та роль виробництва у житті суспільства. Учні оволодівають знаннями, щоб якнайкраще підготувати себе до самостійного життя. Як для учнів, так і для учителя важливо знати як вони оволоділи навчальним матеріалом. Цього можна досягти перевіркою і оцінкою знань, умінь та навичок у процесі вивчення трудового навчання. Об'єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів сприяє їх більш активній трудовій та пізнавальній діяльності. Тому критерії оцінювання навчальних досягнень учнів носять комплексних характер. До них належать:

а) рівень передбачених програмою теоретичних знань та умінь застосовувати ці знання у практичній роботі;

б) уміння користуватись різними видами конструкторсько-технологічної документації;

в) дотримання технічних вимог у процесі виконання робіт;

г) уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи;

д) рівень сформованості трудових прийомів і умінь виконувати технологічні операції;

ж) дотримання правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;

з) дотримання норм часу на виготовлення виробу;

є) рівень самостійності у процесі організації і виконанні роботи, виявлення елементів творчості [24: 114].

Перевірка і оцінка знань, умінь та навичок має велике навчальне і виховне значення. Перевірка - важливий засіб у здобуванні й міцному засвоєнні знань. У ході перевірки вчитель повинен прагнути з'ясувати як засвоюють знання учні, наскільки правильно сприймають матеріал, чи вміють мислити, запам'ятовувати. Доцільно розроблена система перевірки та оцінки знань, умінь та навичок змушує учня до систематичної роботи, сприяє формуванню працьовитості, творчого підходу до виконання практичних завдань. Перевірка знань, умінь, навичок - важливий засіб надання учню допомоги з боку учителя. Це стане можливим в тому випадку, коли вчитель не обмежується у процесі перевірки вказівкою на недоліки в роботі учня, а й допомагає їх ліквідувати.

За формами проведення розрізняють фронтальну й індивідуальну перевірку знань, умінь і навичок. На заняттях в майстерні створюються особливо сприятливі умови для індивідуальної перевірки, так як опитування одного із учнів не відволікає інших учнів від виконання роботи. Фронтальне опитування застосовується менше і використовується в таких випадках, коли необхідно перевірити, наскільки глибоко засвоєний всіма учнями який-небудь складний трудовий прийом або складний теоретичний матеріал.

Перевірка знань, умінь і навичок може бути усною, письмовою і практичною. Усна перевірка дає змогу виявити рівень знань учнів, правильність розуміння технічних та графічних термінів. Цю перевірку варто застосовувати на кожному уроці, і вона дає змогу переконатись, як учні засвоїли вивчений попередній матеріал. При усній перевірці знань учнів на уроці можна пропонувати декільком учням працювати за картками, біля дошки, біля токарного верстата, цим самим перевіряючи повністю той матеріал, який вивчався на минулому уроці.

Висновок до першого розділу

Зближення школи та виробництва на сучасному етапі історичного розвитку суспільства передбачає органічний зв'язок між вихованням учнів, посильною продуктивною працею, а також високим рівнем загальноосвітньої підготовки при суспільному керуванні цього процесу. Тому питання залучення школярів до продуктивної праці набуває все більшої актуальності, виступаючи фундаментальним завданням функціонування навчання і виховання.

Згідно Державної національної програми “Освіта" трудова підготовка має забезпечити:

· вироблення елементарних трудових навичок у період дошкільної освіти;

· розширення трудового досвіду дітей, формування в них навичок самообслуговування;

· формування техніка-технологічних та економічних знань, практичних умінь і навичок, необхідних для залучення учнів до продуктивної праці та оволодіння певною професією;

· розширення політехнічного світогляду учнів і розвиток їхніх творчих здібностей на основі взаємозв'язку трудового навчання з основами наук;

· активне ознайомлення з масовими професіями, виховання потреби у праці та оволодіння певною професією;

· ознайомлення учнів з основами ринкової економіки, різними формами господарської діяльності;

· використання досвіду народної педагогіки, залучення школярів для вивчення народних ремесел, створення умов для органічного включення їх у трудову діяльність.

Форми трудової підготовки можуть бути різними: трудове навчання, спецкурси професійного спрямування, поглиблене трудове (професійне) навчання, але всі вони повинні забезпечити наступність між загальною і професійною освітою, ґрунтом, на якому зростають знання з основ наук, проблемним каменем у застосуванні знань на практиці, сферою, у якій проявляються професійні інтереси, нахили і здібності учнів. При чому необов'язкове професійне навчання всіх школярів, але необхідно створити можливість для освоєння професіями тих, хто їх прагне здобути в шкільні роки. Професійне навчання є способом соціального захисту випускників шкіл в умовах ринку праці.

Трудова підготовка у сучасній школі має спрямовуватись на роботу в ринкових умовах, бути диференційованою, забезпечувати формування творчої особистості, якнайповніше розвивати її нахили і здібності. Тому знання, здобуті у школі під час вивчення трудового навчання, мають бути звернені до життя, до розуміння побутової необхідності і реальностей, з якими учень стикається щоденно. І результат такого навчання багато у чому залежить від учителя, який повинен бути цікавою людиною, демонструвати зразки творчості на кожному уроці, поєднувати викладання трудового навчання з іншими знаннями та вміннями учнів.

Основна мета трудового навчання - виховання творчої особистості, як найповніший розвиток її інтересів, нахилів, здібностей, підготовка учнів до професійного самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових відносин. У процесі вивчення трудового навчання учні оволодівають загальнотрудовими знаннями та вміннями, вчаться розв'язувати техніко-технологічні задачі, конструювати і виготовляти суспільно-корисні вироби, засвоювати обов'язковий мінімум знань про місце та роль виробництва у житті суспільства. Учні оволодівають знаннями, щоб якнайкраще підготувати себе до самостійного життя. Як для учнів, так і для учителя важливо знати як вони оволоділи навчальним матеріалом.

Розділ 2. Дослідження ефективності трудової підготовки на уроках трудового навчання

2.1 Організація занять трудового навчання з використанням інноваційної технології

Реформування системи освіти та зміни в економіці України викликають необхідність переходу до нового змісту трудового навчання у школі. Трудове навчання як навчальний предмет відіграє важливу роль у формуванні особистості учня, розвитку його здібностей і обдарувань, наукового світогляду.

Трудове навчання - загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд.

Основна мета трудового навчання - виховання творчої особистості, якнайповніший розвиток її інтересів, нахилів, здібностей, підготовка учнів до професійного самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових відносин. Трудове навчання має розв'язувати такі основні завдання: трудове виховання, політехнічна освіта, поєднання навчання з продуктивною працею, створення умов для формування творчого ставлення до праці та професійного самовизначення [29: 104].

У процесі трудового навчання учні оволодівають загальнотрудовими значеннями та вміннями, вчаться розв'язувати техніко-технологічні задачі, конструювати і виготовляти суспільно-корисні вироби, засвоюють обов'язковий мінімум (стандарт) знань про місце та роль виробництва у житті суспільства.

Предмет має на меті забезпечити підготовку учнів до свідомого самостійного і вільного вибору професії та трудової діяльності у різних сферах виробництва та домашньому господарюванні; дати учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технології, процеси управління, основні групи професій та вимоги професії до людини; залучити учнів до основних видів проектно-конструкторських і технологічних робіт; сформувати навички розв'язання творчих практичних задач.

Трудова підготовка здійснюється в усіх типах загальноосвітніх навчальних закладів на всіх ступенях навчання згідно з наказом Міністерства освіти і науки України „Про типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів”.

В практиці роботи навчального закладу виникає проблема реалізації перелічених вимог до трудового навчання. Вона пов'язана, перш за все, з недостатнім науково-методичним забезпеченням процесу навчання та готовністю вчителя до використання сучасних педагогічних технологій, які були б спроможними розвивати творчі сторони особистості учня.

Аналіз програм трудового навчання загальноосвітньої школи доводить необхідність опанування в школі креслення, навичок механічної обробки матеріалів, прийомів ведення домашнього господарства, первинних знань технологій окремих галузей виробництва, економіки, екології тощо [28].

У більшості випадків на уроках трудового навчання учні опановують окремі прийоми або операції з однієї або декількох професійних сфер. І здійснюється цей вид навчання, в основному, в межах профорієнтаційної роботи.

Акценти в трудовій підготовці учнівської молоді повинні зміститися від фактично ремісничого навчання до формування та розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку, інтелектуального навчання всього змісту “Технологій”, створення реальних умов для реалізації індивідуальних можливостей особистості кожного учня. Відповідно перед вчителем трудового навчання ставиться мета не лише навчити кожного учня сукупності трудових операцій та прийомів, а й сформувати технічно освічену особистість, здатну швидко адаптуватися до стрімких змін в сучасному технічному середовищі.

Останнім часом відбувається заміна освітньої парадигми, пропонується новий зміст, інші підходи, інший педагогічний менталітет. За цих умов викладачеві необхідно орієнтуватися у широкому спектрі інноваційних технологій, ідей і шкіл, що неможливо без оволодіння сучасними освітніми технологіями.

Теоретичний аналіз проблеми свідчить, що під педагогічною технологією, насамперед, розуміється система оптимальних способів досягнення педагогічної мети, наукова організація навчально-виховного процесу, що визначає найбільш раціональні й ефективні методи та прийоми досягнення кінцевих освітньо-культурних цілей.

Процес навчання в загальноосвітніх закладах спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожне з яких характеризується динамічністю, дидактичною завершеністю. Обов'язковим компонентом цього процесу є контроль знань, умінь та навичок, тобто перевірка його результативності. Змістом перевірки рівня навчальних досягнень учня має бути не тільки виявлення суми засвоєних знань, умінь та навичок, а й сформованості й компетентності, тобто загальної здатності, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Тому акцент у класно-урочній системі переноситься на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації; формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснити аналіз та оцінку технологічних об'єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси, трудові прийоми і технічні засоби.

Навчально-виховний процес на уроках трудового навчання будується з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів та вибору відповідних технологій навчання. Протягом всього періоду трудового навчання в гімназії основоположним принципом навчально-виховного процесу є диференціація та індивідуалізація.

Диференціація здійснюється за такими критеріями:

за здібностями (учні розподіляються на навчальні групи за загальними або окремими нахилами);

за інтересами учнів (навчання в класах гімназії з поглибленим вивченням фізики, математики, мови та літератури);

за талантами дітей (пошук талановитих дітей і створення умов для їхнього всебічного розвитку);

за майбутньою професією (навчання дітей у школах музичній, художній, хореографії, з поглибленим вивченням іноземних мов) [31: 52].

Диференційоване навчання на уроці потребує ґрунтовної підготовки педагога, певних професійних умінь. Необхідно вивчити індивідуальні особливості учнів, розподілити їх на групи, розмістити ці групи, підібрати консультантів, розробити заняття в деталях, чітко сформулювати основні і додаткові запитання, визначити час на їх виконання, продумати систему оперативного контролю, поєднувати індивідуальну, групову та фронтальну роботу, продумати власну педагогічну діяльність на занятті, підготувати необхідні дидактичні матеріали.

Важливим засобом індивідуалізації та диференціації навчання є евристична бесіда, ігри, які входять в поняття активних методів навчання. Це те коло запитань викладача, які примушують учнів на базі сформованих понять, одержаних знань, життєвого досвіду, логічного та аналітичного мислення формувати нові поняття, робити відповідні висновки. Активні методи навчання - це способи інтенсивного розвитку пізнавальних мотивів, інтересу, творчості учнівської молоді, які згруповані в схему, показану на рис.2.1 [6: 27].

Рис.2.1 Активні методи навчання

Звісно, першочергове завдання - організувати працю учнів так, щоб вона була творчою і продуктивною, щоб при створенні матеріальних цінностей виявилась її виховна дія на підростаюче покоління. За таких умов в учнів розвивається інтерес до праці, бережливе ставлення до матеріалів, інструментів та обладнання. Учні дізнаються про виробничі труднощі, беруть участь у плануванні, створенні технічної і технологічної документації.

Активізують форми і методи навчального процесу, здійснюють значний вплив на формування творчої активності і розвитку творчих здібностей саме уроки-диспути, дискусії, ділові ігри. Ефективність засвоєння учнями знань та умінь з трудового навчання великою мірою залежить від розвитку в них інтересу до предмета. Інтерес позитивно впливає на всі функції і психічні процеси: сприймання, увагу, пам'ять, мислення, волю.

Активізувати навчання можна тільки тоді, коли в ньому активну діяльність проявляє не тільки вчитель, а й учні.

2.2 Проведення педагогічного експерименту

Експериментальне дослідження проводилось в ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 м. Дубна. В експерименті взяли участь дівчата двох класів: контрольного - 9-А (19 дівчат) та експериментального - 9-Б (18 дівчат) відповідно фізико-математичного та гуманітарного циклів. В названих класах передбачений курс “Трудове навчання”.

Було з'ясовано, що попередні результати навчальних досягнень з трудового навчання контрольного та експериментального класів були практично однакові.

Для проведення експерименту було вирішено провести заняття в контрольному класі (9-А) традиційно, а в експериментальному (9-Б) з використанням інноваційної технології - проведення занять в малих групах.

Групи учнів в експериментальному класі формувались згідно з такими критеріями: за результатами навчальних досягнень, за підсумками поточного тематичного оцінювання, враховувались бажання самих вихованців.

Експериментальна перевірка виконаної роботи. Заняття проходило в кабінеті трудового навчання. Клас обладнаний електричними плитами “Ардо" (2 шт.), кухонним комбайном “PHILIPS”, електрочайниками “Binatone" (2 шт.), мікрохвильовою піччю “SANYO” та кухонними меблями.

Після заняття було проведено його аналіз та скориговані деякі моменти його проведення. Зазвичай на занятті за кожним вихованцем було закріплено робоче місце. При проведенні експерименту учні займали свої місця, оскільки були об'єднані в групи А, В, С. Звісно, це було не зручно при розподілі завдань різного рівня складності, контролю знань. Легше було при виконанні практичної роботи (“Вироби з бісквітного тіста”, В1 “Рулет “Марія”, В2 “Кекс “Зебра”), оскільки учні групувались не тільки з урахуванням їх бажань, а й за рівнем набутих навичок.

Було здійснено моніторинг успішності навчальної діяльності при тематичному оцінюванні в експериментальному та контрольному класах, наведений у таблиці 2.1 та на рис.2.3.

Таблиця 2.1.

Результати навчальних досягнень

9-А (контрольний клас)

9-Б (експериментальний)

Рівні

12-10

9-7

6-4

1-3

12-10

9-7

6-4

1-3

К-ть учнів

3

11

5

-

4

12

2

-

%

16

58

26

-

22

67

11

-

Рівень

Висок

Дост.

Серед

Низьк

Висок.

Дост.

Серед

Низьк.

Аналіз даних таблиці 2.1 та гістограми (рис.2.2) показує, що якість навчальних показників покращилась на 15%:

показник якості знань після проведення практичної роботи в контрольному класі складає 16% + 58% = 74%;

показник якості знань після проведення практичної роботи в експериментальному класі складає 22% + 67% = 89%.

Слід також відзначити, що високий рівень успішності (10-12 балів) збільшився на: 22% - 16% = 4%;

достатній рівень успішності (7-9 балів) збільшився на: 67% - 58% = 9%;

середній рівень успішності зменшився на: 26% -11%=15%, тобто учні перейшли у вищий рівень успішності.

Рис.2.2 Моніторинг навчальних показників

Отже, мікрогрупові форми організації навчально-трудової діяльності учнів дають змогу підвищувати ефективність навчання, стимулюють творчий розвиток, відіграють важливу роль у вихованні в них соціальної активності, толерантності, культури взаємин.

Важливим моментом в організації мікрогрупових форм роботи є формування учнівських груп для того чи іншого виду діяльності. При чому бажано об'єднувати учнів в групи, а не розподіляти.

Групи можуть бути статичними, коли учнів об'єднують за навчальними можливостями у диференційовані групи для виконання завдань різної складності. У динамічні, ситуативно сформовані групи, учні об'єднуються для бригадної форми роботи під час виконання практичних чи лабораторно-практичних робіт. Завдання для бригад можуть бути як єдиними, так і диференційованими. Можливе також формування динамічних груп, в які вихованці об'єднуються під час роботи над певним творчим завданням чи спільним творчим проектом.

Враховуючи результати експерименту, які свідчать про те, що при груповій організації навчання учні засвоюють 74%, а в системі “учень навчає учня“ - 89%, слід віддавати перевагу саме такій методиці під час організації практичних робіт. При цьому реалізується природне прагнення дітей до спілкування, взаємодопомоги, співпраці, розвиваються навички самоконтролю, самооцінки, взаємоконтролю і взаємооцінки, критичного мислення, спільного обґрунтування творчого проекту.


Подобные документы

  • Роль і значення праці в гармонійному розвитку особистості. Історія виникнення та становлення трудового навчання як загальноосвітнього предмета у нашій державі. Суть теорії трудової підготовки. Короткий огляд стану трудової підготовки в зарубіжних країнах.

    курсовая работа [37,2 K], добавлен 14.10.2010

  • Суть, мета та завдання позаурочної роботи з трудового навчання, її місце та значення в сучасній школі, принципи та форми організації. Основні види трудової діяльності в позаурочній роботі молодших школярів, дослідження ступеню її впливу на дітей.

    курсовая работа [67,6 K], добавлен 15.06.2010

  • Застосування методу проектів у процесі трудової підготовки учнів. Розробка проведення занять за темою "Технологічне конструювання виробів". Зразки проекту на уроках трудового навчання за темою "Проект" в 9 класі на прикладі виготовлення виробу "Солонка".

    курсовая работа [50,8 K], добавлен 03.02.2011

  • Професійно-трудове навчання як основа всебічного розвитку особистості розумово відсталих учнів. Види трудової діяльності для розумово-відсталих школярів на прикладі квітникарства та швейної справи. Вплив трудового навчання на майбутній вибір професії.

    курсовая работа [67,2 K], добавлен 21.12.2011

  • Методика формування загально-трудових умінь і навичок учнів на заняттях з трудового навчання в загальноосвітній школі. Розробка занять у сфері контролю знань учнів до знань з трудового навчання в процесі викладання розділу "Електротехнічні роботи".

    курсовая работа [48,2 K], добавлен 01.02.2011

  • Реалізація загальноосвітніх завдань трудового навчання та його ефективність. Педагогічні передумови створення навчального обладнання для майстерень трудової підготовки учнів. Типовий перелік навчального обладнання, наочних засобів для трудового навчання.

    реферат [30,7 K], добавлен 18.10.2010

  • Дослідження методів та прийомів формування естетичних смаків школярів на уроках трудового навчання. Основні завдання вчителя трудового навчання у цьому напрямку. Особливості поєднання та визначення взаємовідношення між виробництвом, технікою і мистецтвом.

    реферат [38,8 K], добавлен 24.10.2010

  • Аналіз літератури трудового навчання у початкових класах. Вивчення практичного стану проведення уроків трудового навчання. Психолого-дидактичні основи уроку. Розробка методики проведення занять трудового навчання в 4–му класі з розділу "Макраме".

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 23.01.2011

  • Роль учителя у навчальному процесі. Система підготовки й підвищення кваліфікації вчителів трудового навчання. Види навчально-методичної літератури для спеціалістів трудової підготовки. Зміст роботи вчителя у процесі планування та підготовки до занять.

    реферат [17,6 K], добавлен 14.10.2010

  • Завдання трудового виховання, виховання відповідального ставлення учнів до праці на уроках. Екскурсія як складна форма навчально-виховної роботи, методика її проведення. Конспект урока-експеремента з трудового навчання, аналіз результатів експерименту.

    курсовая работа [79,9 K], добавлен 28.01.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.