Таблиця 2. 5 - Визначення способів формування базових знань по темі «Управління базами даних (макроси)».

Мотивація -- це спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, який визначає його спрямованість, організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.

Мотивація має під собою інтелектуальну підоснову, емоції лише побічно впливають на процес.

Фрагмент мотивації теми: «Управління базами даних (макроси)».

В даний час відбувається процес становлення інформаційного суспільства, в якому знання стають головним товаром і головним продуктом виробництва. У таких умовах суспільство ставить перед освітою нові завдання і висуває нові вимоги до підготовки фахівців. У сучасному інформаційному суспільстві багато професій вимагають впевнених навичок роботи на персональному комп'ютері з базами даних і знання таких програм як бази даних в системах. Одним з засобів оптимізації процесу управління є макрос.

Макроси економлять час і розширюють можливості щодня використовуваних програм. Макроси можна використовувати для автоматизації виконання повторюваних дій при редагуванні документа, оптимізації виконання трудомістких завдань і для створення рішень, наприклад для автоматизації створення документів, які ви і ваші колеги постійно використовуєте. Ті, хто добре знайомий з мовою VBA, можуть використовувати макрос для створення користувацьких надбудов, що включають шаблони, діалогові вікна, і навіть для зберігання багаторазово використовуються відомостей.

2.4 Проектування технологій формування ООД

2.5 Проектування технологій формування виконавчих дій (ВД)

2.6 Проектування технологій формування контрольних дій (КД)

Діяльність викладача по розробці системи контролю включає ряд етапів:

1) Аналіз мети навчання.

2) Вибір видів контролю. На цьому етапі необхідно так побудувати систему контролю і продумати способи контролю, щоб викладач чітко отримав відповідь на питання: чи виконує учень ту дію, яка намічена? Чи правильно його виконує?

3) Вибір способів контролю.

Таблиця 2. 8 - Вибір технологій формування КД по темі «Управління базами даних (макроси)».

Перспективно-поурочний план -- це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навчання.

Таблиця 2. 9 - Перспективно-поурочний план теми «Управління базами даних (макроси)».

Тема: Засоби управління БД. Макроси. Елементи управління на формах.

Мета:

· дидактична: сформувати знання з використання елементів управління; сформувати навички створювати макроси для автоматизації деяких операцій, зв'язувати їх з кнопками на формах.

· розвиваюча: розвинути пам'ять, самостійність, абстрактне та логічне мислення;

· виховна: виховати відповідальність, цілеспрямованість, професійну етику.

Тип уроку: лабораторна робота.

Методи навчання:

· наочний: знімки з екрану, що демонструють хід роботи;

· словесний: розповідь, бесіда, пояснення;

· контрольний: самостійна робота, індивідуальний захист звітів.

Дидактичне забезпечення:

а) методичні вказівки до виконання роботи;

б) комп'ютер зі встановленою ОС та пакетом офісних програм.

Список рекомендованої літератури:

1. Мэтью Мак-Дональд. Access 2007 Недостающее руководство. -- БХВ-Петербург, 2007. -- 784 с|.

2. Майк Гандерлой, Сьюзан Сейлз Харкинз. Автоматизация Microsoft Access с помощью VBA. -- Вильямс, 2006. -- 416 с|.: ил.

Структура заняття:

1. Організаційний момент (3 хв.)

2. Актуалізація (5 хв.)

3. Мотивація (2 хв.)

4. Вступний інструктаж (10 хв.)

5. Знайомство з інструкцією (10 хв.)

6. Виконання лабораторної роботи. (35 хв.)

7. Оформлення звітів по лабораторній роботі. (10 хв.)

8. Опитування по звіту. (10 хв.)

9. Підведення підсумків (5 хв.)

Хід роботи

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація:

· Що собою являє реляційна БД? Наведіть приклади.

· У чому полягає різниця між записом і полем БД?

· Чим відрізняється ключове поле від решти полів?

· Які типи полів можуть бути присутніми в БД?

· Перерахуйте об'єкти БД.

· Назвіть режими роботи з таблицею.

· Що таке схема даних? Назвіть типи зв'язків.

III. Мотивація: В даний час відбувається процес становлення інформаційного суспільства, в якому знання стають головним товаром і головним продуктом виробництва. У таких умовах суспільство ставить перед освітою нові завдання і висуває нові вимоги до підготовки фахівців. У сучасному інформаційному суспільстві багато професій вимагають впевнених навичок роботи на персональному комп'ютері з базами даних і знання таких програм як бази даних в системах. Одним з засобів оптимізації процесу управління є макрос.

Макроси економлять час і розширюють можливості щодня використовуваних програм. Макроси можна використовувати для автоматизації виконання повторюваних дій при редагуванні документа, оптимізації виконання трудомістких завдань і для створення рішень, наприклад для автоматизації створення документів, які ви і ваші колеги постійно використовуєте. Ті, хто добре знайомий з мовою VBA, можуть використовувати макрос для створення користувацьких надбудов, що включають шаблони, діалогові вікна, і навіть для зберігання багаторазово використовуються відомостей.

IV. Вступний інструктаж:

Макрос -- це набір інструкцій, які повідомляють програмі, які дії слід виконати, щоб досягти певної мети.

Макроси дуже важливі для роботи з Access, тому що вони значно розширюють функціональні можливості баз даних. Незважаючи на те, що записати макрос в Access не можна, можна створити макрос за допомогою програмних засобів Access VBA або за допомогою інструменту Macro Builder. Access володіє декількома можливостями, і мова VBA - всього лише одна з ряду засобів, за допомогою яких можна задати необхідну автоматизацію.

У Access макрос - певна послідовність операцій. Вони зберігаються у вікні, що нагадує таблицю, в такому порядку, в якому їх необхідно виконувати. При запуску макросу Access виконує ці дії. Макрос може істотно полегшити використання Access. Однією з корисних особливостей макросів є можливість їх прив'язки до кнопок, які містяться у форми. Ці кнопки можуть виконувати часто повторювані операції (наприклад, відкривати діалогові вікна для пошуку, змінювати порядок сортування даних або друкувати звіт). Користувачі Access можуть використовувати певні кнопки для виконання цих дій, навіть не знаючи всіх подробиць операцій, виконуваних макросом. Використовуючи макроси, можна створювати завершені програми з призначеним для користувача меню і діалоговими вікнами.

Створення макросів.

Для створення макросу необхідно відкрити вкладку Макроси у вікні БД і клацнути по кнопці Створити. Цю ж дію можна виконати з використанням пунктів меню Вставка => Макрос.

Вікно макросів ділиться на дві частини: верхню і нижню. У верхній частині знаходиться список макрокоманд, які необхідно виконати, і необов'язкові примітки до цих команд. У нижній частині вікна знаходяться аргументи дії.

При розробці макросу необхідно задати дії (ввести макрокоманди), які він повинен виконати (наприклад, відкрити форму, роздрукувати звіт, виконати запит або експортувати вміст таблиці у файл електронної таблиці). У Access такі дії можна визначити двома способами:

1. Вибрати зі списку у стовпці Макрокоманда (або ввести їх вручну),

2. Перемістити об'єкти з вікна БД в стовпець Макрокоманда вікна макросів.

1-й спосіб.

1. У вікні макросів клацнути мишею на першій порожній комірці в стовпці Макрокоманда. Потім клацнути по кнопці розкриття списку, при цьому розкривається повний список макрокоманд.

2. Вибрати зі списку команду, яку має виконати макрос або набрати цю команду вручну.

3. Клацнути в нижній частині вікна або натиснути клавішу F6 і вказати аргументи дії.

4. При необхідності додати коментар у стовпці Примітка.

2-й спосіб.

Для створення такого макросу необхідно виконати наступні дії:

1. Перемістити вікно макросів і змінити його розміри таким чином, щоб одночасно було видно вікна макросів і бази даних.

2. Вибрати вкладку об'єкта, який буде відкриватися макросом

3. Клацнути на потрібному об'єкті і перемістити його в порожній рядок стовпця Макрокоманда вікна макросів. Після цього в стовпці Макрокоманда з'явиться відповідна команда.

4. У розділі Аргументи дії з'являться аргументи. При необхідності їх можна змінити.

У стовпці Примітка можна ввести будь-які коментарі, які допоможуть простежити яку дію виконує макрос.

Збереження макросів.

Для збереження макросу необхідно виконати наступні дії: вибрати команду Файл => Зберегти, або клацнути по піктограмі Зберегти на панелі інструментів. Якщо макрос зберігається вперше, Access запитає для нього ім'я. Ввести ім'я створеного макросу, клацнути по кнопці ОК і закрити вікно макросів, натиснувши комбінацію клавіш Ctrl + F4.

Виконання макросу.

Після завершення розробки макросу можна перевірити його роботу, запустивши макрос на виконання. Найпростішим способом є наступний: відкрити вкладку Макроси у вікні БД, виділити макрос і клацнути по кнопці Запуск або виконати подвійне клацання на макросі у вікні БД.

Інший спосіб запуску наступний: вибрати команду Сервіс => Макрос => Запуск макросу. У діалоговому вікні Запуск макросу вибрати або ввести ім'я макросу.

Якщо макрос відкрито в режимі конструктора, його можна виконати, клацнувши по кнопці Запуск на панелі інструментів.

Крім того, макроси можна виконувати за допомогою кнопок, які додаються до форми. Кнопки макросів можна створити методом перетягування.

1. Відкрити потрібну форму в режимі конструктора, перемістити форму і встановити її розміри таким чином, щоб можна було бачити і вікно БД.

2. Відкрити вкладку Макроси у вікні БД для відображення макросів.

3. Перетягнути потрібний макрос у те місце форми, де необхідно розмістити кнопку. Створена кнопка з'явиться у вікні форми.

Макрос можна налаштувати таким чином, щоб він виконувався автоматично при запуску БД.

Для цього достатньо при збереженні створеного макросу присвоїти йому ім'я Autoexec. Макроси Autoexec зазвичай використовуються для відкриття форм, з якими найчастіше працюють користувачі, або для розміщення на екрані декількох часто використовуваних форм і / або звітів.

Утримуючи клавішу Shift під час відкриття БД, можна скасувати запуск макросу Autoexec.

Редагування макросів

Структура таблиці у вікні макросів нагадує структуру звичайної таблиці БД. Команди редагування тексту, що використаються для видалення, перенесення і копіювання вмісту комірок, можуть застосовуватися і в рамках таблиці макросу.

Редагування макросу здійснюється в режимі конструктора. Аргументи та короткий опис дії відображаються у вікні макросів тільки при її маркуванні.

Наприклад, для вставки додаткової дії в існуючий макрос необхідно виконати наступні дії:

· Вибрати вкладку Макроси у вікні БД;

· Вибрати макрос для редагування, виконавши на ньому клацання мишею;

· Відкрити макрос у режимі конструктора, вибравши кнопку Конструктор;

· Вибрати макрокоманду перед якою необхідно зробити вставку нової, виконавши клацання мишею в одному з полів цієї дії або маркірованого весь рядок цілком;

· Вибрати пункт меню Вставка, підпункт Строки. Перед маркованим рядком буде вставлений порожній;

· Помістити в цей рядок нову макрокоманду;

· Зберегти макрос (Файл => Зберегти).

VI. Виконання лабораторної роботи

Мета роботи: навчитися використовувати елементи управління та створювати макроси для автоматизації деяких операцій.

План роботи:

1. Ознайомтесь з теоретичним матеріалом до даної роботи.

2. Згідно свого варіанту виконайте завдання.

3. Оформити звіт.

4. Зробити висновки по роботі.

Хід роботи:

Створення коду VBA за допомогою майстрів елементів управління

Одним з ефективних способів використання VBA є прив'язка коду до кнопок, що додаються на форму за допомогою майстрів елементів управління. Щоб додати кнопку з фрагментом коду, а потім переглянути код, необхідно виконати наступне:

1. Відкрити будь-яку БД, в якій є таблиця.

2. Вибрати таблицю і клацнути на кнопці Автоформа стандартної панелі інструментів. Для таблиці буде створена форма за замовчуванням.

3. Зберегти створену форму, виконавши клацання на кнопці закриття вікна, а потім на запит про збереження відповісти ствердно і ввести ім'я створеної форми або залишити запропоноване для збереження ім'я форми.

4. Вибрати вкладку Форми. Вибрати створену форму.

5. Клацнути по кнопці Конструктор для перемикання в режим конструктора форми.

6. Вибрати команду Вид => Панель елементів, якщо панель елементів не відображена на екрані.

7. Перевірити, активізовані чи майстра елементів управління (тобто натиснута кнопка Майстра).

8. Клацнути на елементі Кнопка.

9. Клацнути на вільному місці форми, щоб вставити в неї кнопку. Відкриється діалогове вікно майстра кнопок, показане на рисунку 2.

Рисунок 2

10. У списку Категорії вибрати пункт Переходи по записах, а потім у списку Дії=> Пошук запису. Після клацання на кнопці Готово у форму буде додано кнопку, що виконує пошук.

11. Клацнути на елементі Кнопка.

12. Вставити кнопку на вільному місці форми нижче за попередню, створеної раніше. Знову відкриється вікно кнопок.

13. У списку Категорії вибрати пункт Робота з формою, а в списку Дії -- пункт Закриття форми. Після клацання по кнопці Готово у форму буде додано кнопку, що виконує закриття форми.

14. Зберегти форму, вибравши команду Файл => Зберегти. Після цього можна запустити форму і перевірити роботу доданих кнопок.

15. Перейти в режим Констуктор, виконавши клацання по кнопці Конструктор.

16. Вибрати команду Вид => Програма або клацнути по кнопці Програма на панелі інструментів. Відкриється вікно редактора Visual Basic for Applications, представлене на рисунку 3.

Рисунок 3

У цьому вікні можна бачити три фрагменти програми на мові VBA: розділ оголошень (у верхній частині вікна), який містить код, що відноситься до всієї форми в цілому, а також два розділи коду, прив'язаних до двох кнопок.

Перший розділ починається з заголовка процедури:

Private Sub Кнопка13_Click ()

Закінчується процедура оператором: End Sub. Оператори, укладені між ними, виконуються після клацання по кнопці Знайти. Основна частина роботи виконується наступним оператором:

DoCmd.DoMenuItem acFormBar, AcEditMenu, 10, AcMenuVer70

Цей оператор виконує ті ж дії, що і команда меню Правка => Знайти, тобто виводить на екран діалогове вікно Пошук в полі, за допомогою якого можна виконати пошук.

Відкривши модуль VBA, його можна редагувати як текст у будь-якому текстовому редакторі. У вікні редактора Visual Basic в код можна вставити текст з іншого файлу. Для цього вибрати команду Вставка => Файл, а в діалоговому вікні вибрати потрібний файл і клацнути по кнопці ОК.

Модулі мовою Visual Basic можна виводити на друк. Для цього слід відкрити модуль і вибрати команду Файл => Друк.

Процедури.

Процедурою називається цілісна структурна одиниця коду на мові VBA. Кожна процедура складається з операторів, у яких застосовуються вбудовані в функції, методи і властивості, які призначені для виконання будь-яких операцій над даними. Наприклад, до властивості Click кнопки Знайти наведеного раніше прикладу прив'язана наступна процедура:

Private Sub Command6_Click ()

On Error GoTo Err_Command6_Click

Screen.PreviosControl.SetFocus

DoCmd.DoMenuItem acFormBar, acEditMenu, 10,, acMenuVer70

Exit Command6_Click:

Exit Sub

Err_Command6_Click:

MsgBox Err.Descrition

Resume Exit_Command6_Click

End Sub

Для звернення до перерахованих об'єктів, а також для позначення операторів використовуються ключові слова, які записуються з великої літери (наприклад, Function).

Створення процедур обробки подій.

Початківцям розробникам додатків знадобиться набір процедур для відгуку на різні події, наприклад, внесення змін в полі або клацання на кнопці. Код процедури обробки події прив'язується до події, яка може відбутися при роботі з формою, звітом або елементом керування. Результат виконання процедури-функції зазвичай застосовується:

· Як значення за замовчуванням для поля таблиці;

· В якості значення критерію для запитів або фільтрів;

· В якості вмісту поля.

Хоча конкретний вид процедури залежить від події й бажаного відгуку, можна запропонувати загальну послідовність дій зі створення процедури обробки події.

1. Відкрити потрібну форму або звіт у режимі конструктора. Якщо необхідно прив'язати процедуру до елемента керування, вибрати цей елемент.

2. Вибрати команду Вид => Властивості, щоб відкрити вікно властивостей форми, звіту або елемента керування.

3. Відкрити вкладку Події.

4. Клацнути на рядку властивості тієї події, яка повинна запускати процедуру. Наприклад, якщо процедура повинна запускатися у відповідь на зміну користувачем даних, клацнути на властивості Після оновлення.

5. Клацнути по кнопці з трьома крапками, щоб відкрити діалогове вікно Будівник.

6. У цьому вікні виконати подвійне клацання мишею на рядку Програми. Відкриється вікно редактора Visual Basic, у якому автоматично з'явиться початкова та кінцева рядка процедури.

7. Ввести оператори, що утворюють код процедури.

Аргументи процедури.

Завдяки аргументів користувач має можливість управляти виконанням процедури. При описі процедури, що залежить від аргументів, ім'я аргументу прийнято вводити в дужках за ім'ям процедури в рядку з ключовим словом Function / Sub. Наприклад:

Function Рублі_в_Доллари (Коефіцієнт)

При виклику такої функції значення аргументу вказується в дужках після імені функції Наприклад:

= Рублі_в_Доллари (4500)

Виклик процедури, що має аргументи, повинен супроводжуватися завданням значень для всіх оголошених аргументів. Ці значення перераховуються у тому ж порядку, що й аргументи при оголошенні і розділяються комами. У користувацьких функціях або модулях в якості аргументів можуть застосовуватися вираження.

Умовні оператори.

У мові VBA, як і в інших мовах програмування, основними елементами, які керують ходом виконання процедури, є умовні оператори. Найбільш простий з них -- оператор If. . . Then:

If Поліна = "Ж" Then

Вітання = "З 8 березня!"

End if

Якщо умова, заданий виразом між ключовими словами If і Then виконується, дотримуються інструкції всередині блоку, обмеженого ключовими словами Then і End if. Інакше оператори між ключовими словами не виконуються, а ACCESS перейде до обробки оператора, який слідує за ключовими слова End if. У разі необхідності провести два різних дії (одне при дотриманні умови, а друге -- ні), належить скористатися повною формою оператора If:

If вираз Then

Оператор1

Else

Оператор2

End if

Якщо умова дотримується, виконується Оператор1 (або група операторів, розташованих між ключовими словами Then і Else, а якщо не дотримується -- Оператор2 (або група операторів, розташованих між ключовими словами Else і End if.

Однак, не завжди можливі два варіанти рішення. З огляду на це, VBA надає в розпорядження користувачів оператор Select Case, призначений для вибору одного з множин варіантів рішень:

Select Case Місто

Case "Київ"

Код_МГТС = "044"

Case "Москва"

Код_МГТС = "095"

Case "Запоріжжя"

Код_МГТС = "061-2"

Case Else

Print "Я не знаю такого міста!"

End Select

При виконанні цього оператора перевіряється значення змінної Місто. У залежності від результату перевірки змінної Код_МГТС присвоюється телефонної код деякого міста. Якщо значення змінної Місто не збігається ні з одним із значень, перерахованих у рядках з ключовим словом Case, виробляється дія, зазначеної між ключовими словами Case Else і End Select.

Оператори циклу.

Цикл використовується для багаторазового повторення однієї або декількох інструкцій. Кількість повторень циклу пов'язано з деяким умовою. У VBA передбачено кілька різновидів циклів. Найпростішим прикладом циклічної конструкції є так званий цикл по лічильнику.

For Лічильник = 1 To 10

Print Лічильник

Next Лічильник

Цикл по лічильнику обмежується ключовими словами For і Next. Після ключового слова For вказується ім'я змінної, яка буде виконувати роль лічильника, після знаку рівності - початкове значення лічильника, а після ключового слова To - кінцеве значення лічильника.

Ще один різновид циклу - While-цикл. Умова виконання команд всередині такого циклу визначається деяким умовним оператором:

Do While Лічильник <> 10

Print

Loop

Різновидом циклу Do є Until-цикл, який виконується, поки умовний вираз брехливо:

Do Until Лічильник = 10

Print

Лічильник = Лічильник 1

Loop

Вибір дидактичної технології:

3. Розробка дидактичних матеріалів інноваційних технологій навчання